Оформлення права на спадщину: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 7: Рядок 7:
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==
== Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину ==


Свідоцтво про право на спадщину являє собою окремий документ, що видається на ім’я всіх спадкоємців або, за їхнім бажанням, кожному окремо. В останньому випадку, в кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно, перелічуються всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видано свідоцтво про право на спадщину. <br />
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1296 ЦКУ]).
Особиста явка спадкоємця за одержанням свідоцтва не є обов’язковою. Його може одержати уповноважений представник за довіреністю, якою надані такі повноваження. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов’язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.<br />
 
Якщо спадкоємців декілька, то кожному із них видається окреме свідоцтво про право на спадщину із зазначенням його частки. Свідоцтво про право на спадщину оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в матеріалах спадкової справи.<br />
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям:
* Які подали нотаріусу заяву про відкриття спадщини.
* Яким судом визначено додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* Що закликаються до спадкування в порядку одержання обов’язкової частки в спадщині (ст. 1241 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* У випадку прирощення спадкових часток (ст. 1275 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* У випадку спадкової трансмісії.<br />
Особи, яким свідоцтво про право на спадщину не може бути видане:
# Особам, які відмовились від прийняття спадщини (ст. 1273, 1274 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# Не прийняли спадщину (ч. 1 ст. 1272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# Усунені від права на спадкування (ст. 1224 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# Відказоодержувачу (ст. 1237 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# Набувачу за спадковим договором (ст. 1302, 1303 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України])
# Тому з подружжя, хто пережив, видається свідоцтво на частку у праві спільної сумісної власності; після смерті одного з подружжя у випадку укладання ними спільного заповіту (ч.2 ст. 1243 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України])
# У випадку укладання спадкового договору за участю подружжя (ч. 2 ст. 1306 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно ==
== Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно ==
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1297 ЦКУ]).


Статтею 1297 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено обов'язковий порядок для спадкоємця звернутися до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, якщо у складі спадкового майна є нерухоме майно.<br />
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них окремо із визначенням імені та часток у спадщині. Таке правило діє також у випадку, коли спадщину на нерухоме майно прийняло кілька спадкоємців. В цьому разі свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.<br />
Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.<br />
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
== Строк видачі свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою ст. 1270 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], ст. 1276 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], – не раніше зазначених у цих статтях строків.<br />
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1298 ЦКУ]).
Видача свідоцтва до спливу вказано строку не допускається. Відповідно до ч. 3 ст. 1298 ЦК України за наявності обставин, які мають істотне значення, нотаріус до спливу строку може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця в банку (фінансовій установі), однак свідоцтво про право на спадщину в такому разі не може бути видане.<br />
Вимоги про скорочення або зміну строку для видачі свідоцтва про право на спадщину не можуть бути предметом судового розгляду.
 
== Державна реєстрація права на спадщину ==
== Державна реєстрація права на спадщину ==


Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.<br />
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.


Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
== Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину ==
Підставами внесення змін до свідоцтва про право на спадщину є:
За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1300 ЦКУ]).
* Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* Прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, однак якому судом визначено додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* Виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину . 3,4 ст. 1268 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати.
* Виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, зокрема змінився розмір обов’язкової частки в спадщині (ст. 1241 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* Зменшення розміру частки спадкоємця у спадщині за рішенням суду (напр. ч. 1 ст. 1241 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
* Інші обставини, напр. виключення певного майна з Акта опису, складеного нотаріусом, на підставі якого було видане свідоцтво про право на спадщину<br />
В якому порядку б не відбувалося внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, чи в нотаріальному чи в судовому, за результатами таких змін нотаріусом видається нове свідоцтво про право на спадщину. Тобто отримавши відповідне рішення суду про внесення змін до свідоцтва, нотаріус на підставі нього видає спадкоємцеві нове, яке і буде правовстановлюючим документом.
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.<br />
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 стаття 1301 ЦКУ]).
У статті 1301 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що можливими є випадки визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними лише судом, але названо тільки одну підставу. До наведеного в даній нормі можна додати інші випадки визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.<br />
Так, підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним є:
* Оформлення свідоцтва не уповноваженою на те посадовою особою
* Оформлення не за місцем відкриття спадщини
* Недодержання встановленої законом форми свідоцтва
* Видача свідоцтва, якщо серед ймовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя
* Визнання заповіту недійсним.
* Визнання відмови від спадщини недійсною.
* Визнання шлюбу недійсним.
* Порушення в зв’язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 11:40, 28 березня 2018

Нормативна база:

Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦКУ).

Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (стаття 1297 ЦКУ).

Строк видачі свідоцтва про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (стаття 1298 ЦКУ).

Державна реєстрація права на спадщину

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як спеціальний суб’єкт в день видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно проводить державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав та вносить відомості про перехід права власності на ім’я спадкоємця до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину

За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину (стаття 1300 ЦКУ).

Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (стаття 1301 ЦКУ).