Обговорення:Головна сторінка2: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
 
(Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Конфіскація земельної ділянки ==


Згідно із ч. 6 ст. 41 Конституції України, "конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом." Ці положення відтворені у ст. 354 Цивільного кодексу України.
'''випадки, обсяги та порядок конфіскації майна'''''<br>
регулюються насамперед нормами Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Кримінального кодексу України, " ''''покаранння у виді конфіскації майна  - це примусове безоплатне вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого''. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються".'''''Жирний текст'''
Згідно із ч. 2 цієї статті, в конфіскація майна встановлюється за ''тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини'' і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу."
Зокрема, конфіскація майна передбачена за вчинення умисного вбивства при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 ККУ), торгівлю людьми або іншу незаконну угоду з людьми при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 149 ККУ), крадіжку, вчинену в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185 ККУ) та ін.
Як конфіскацію можна розглядати також стягнення в дохід держави одержаної стороною (належної стороні) за господарським зобов'язанням земельної ділянки, якщо таке зобов'язання "визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства" за рішенням суду (ч. 1 ст. 208 ПСУ). Водночас, можливість застосування даної норми ГКУ щодо угод про відчуження земельних ділянок ставиться під сумнів положеннями ч. 1 ст. 4 кодексу, які виключають земельні відносини з предмету регулювання кодексу.
Положення про конфіскацію містяться в деяких інших законодавчих актах (наприклад, КУпАП), проте передбачена цими актами конфіскація навряд чи може бути застосована щодо земельних ділянок. Щоправда, О. В. Єлісєєва вказує, що теоретична можливість такого застосування існує при вчиненні правопорушень, передбачених ст. 181 КУпАП "Азартні ігри, ворожіння у громадських місцях", коли земельна ділянка може бути конфіскована, якщо вона є ставкою у грі.
Стаття 148 Земельного кодексу України: земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" суди, вирішуючи питання про припинення права користування земельною ділянкою, повинні враховувати, що орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише за умов та в порядку, який визначений ст.ст.140-149 Земельного Кодексу України, тобто питання про примусове припинення права земельною ділянкою вирішується тільки в судовому порядку шляхом подачі цивільного позову.
Згідно ст.152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування судом.

Поточна версія на 13:43, 24 листопада 2020