Обговорення:Головна сторінка2: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Сторінка очищена)
Мітка: Очищення
Рядок 1: Рядок 1:
== Відповідальність представників у судовому процесі ==


Основний Закон України - Конституція України передбачає, що особі гарантується право на захист в суді, при цьому юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Одночасно за статтею 110 Цивільного процесуального кодексу України громадянам надано право вести свої справи в суді особисто або через своїх представників. Справи ж юридичних осіб у суді мають вести їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням. Але на цьому всі аспекти представництва для юридичних осіб не вичерпуються, оскільки повноважні представники юридичних осіб можуть передоручити ведення справи в суді іншим представникам.
Цивільне процесуальне представництво - це такі юридичні відносини, за якими одна особа - представник виконує на підставі повноваження, наданого йому законом, статутом, положенням або договором, процесуальні дії в цивільному судочинстві на захист прав і охоронюваних законом інтересів іншої особи, державних і громадських інтересів.
Цивільний процесуальний представник - це особа, яка здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах довірителя. ЦПК України передбачає відповідальність учасників судового процесу, зокрема, представників сторін, у формі заходів процесуального примусу, які спрямовані на спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню процесуальних перешкод у здійсненні судочинства. Окрім таких заходів процесуального примусу як попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасового вилучення доказів для дослідження судом та приводу, додатково передбачено можливість суду стягувати як з учасника справи, так і з його представника (одночасно з обох), штраф в дохід державного бюджету.
До бездіяльності законодавець відносить : ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційної чи касаційної скарги, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборони на використання портативних аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису під час врегулювання спору за участю судді.

Версія за 07:35, 9 квітня 2019