Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поняття "наруга над могилою, іншим місцем поховання" включає в себе:

  • самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
  • самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
  • використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері.

Під наругою над тілом (останками, прахом) померлого мається на увазі:

  • вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого;
  • самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого;
  • переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого;
  • здійснення акту некрофілії;
  • використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством цілями;
  • вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері.

Відповідальність за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого передбачена ст. 297 Кримінального кодексу України.

Об'єкт

Об'єктом даного злочину виступають моральні засади суспільства в частині поваги до померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на виховання підлітків.

Предмет

Предметами даного злочину (речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчиняється злочин) являються:

  • могила (яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання);
  • інше місце поховання ( мавзолей, склеп, корабель чи літак'з тілами загиблих тощо);
  • труп (тіло померлого як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини);
  • урна з прахом (посудина для зберігання праху померлого, який піддано спаленню);
  • предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі (будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання).

Об'єктивна сторона

Обєктивна сторона даного злочину проявляється у:

  1. нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного (осквернення, у т.ч. шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу);
  2. викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі.

Також, не включається вчинення даного злочину через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.

Суб'єкт

Субєкт злочину є загальним (особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. При нарузі винний усвідомлює характер своїх дій і бажає їх вчинити, а при викраденні предметів він бажає вилучення цих предметів. Мотиви вчинення діянь можуть бути різними, але на кваліфікацію злочину вони не впливають.

Відповідальність

Санкцією статті 297 Кримінального кодексу України передбачені наступні види кримінальної відповідальності:

  • штраф;
  • арешт;
  • обмеження волі;
  • позбавлення волі;