Дитячий будинок-інтернат (діти з інвалідністю 4-18 років): умови приймання та відрахування

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття "дитячий будинок-інтернат"

Дитячий будинок-інтернат - стаціонарна соціально-медична установа, призначена для тимчасового (до 6 місяців) або постійного (понад 6 місяців) перебування або проживання дітей з інвалідністю віком від 4 до 18 років (далі - вихованці) та осіб з інвалідністю віком до 35 років (далі - підопічні) з порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів і згідно з медичним висновком не мають протипоказань для перебування в зазначеній установі незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати.

Будинки-інтернати поділяються на:

  • будинки-інтернати (відділення) I профілю (змішані за статтю) для вихованців з легкою розумовою відсталістю та/або розладами психіки, що супроводжуються стійкими фізичними порушеннями опорно-рухового апарату, для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим;
  • будинки-інтернати (відділення) II профілю (розділені за статтю) для вихованців з помірною розумовою відсталістю та/або тяжкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися та себе обслуговувати;
  • будинки-інтернати (відділення) III профілю (розділені за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими розладами психіки, які потребують догляду, навчання та реабілітації, можуть самостійно пересуватися і частково себе обслуговувати;
  • будинки-інтернати (відділення) IV профілю (змішані за статтю) для вихованців з тяжкою і глибокою розумовою відсталістю та/або стійкими хронічними розладами психіки, які потребують паліативного догляду, навчання і реабілітації та для яких самостійне пересування є значно ускладненим або неможливим.

У будинку-інтернаті можуть діяти такі відділення:

  • молодіжне відділення для підопічних - це відділення для перебування осіб з інвалідністю віком від 18 до 35 років (далі - особи) з вадами фізичного та/або розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг дод.див. консультацію "Молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату для перебування осіб з інвалідністю віком 18-35 років
  • відділення (групи) денного догляду - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування органів соціального захисту населення (далі - установа), що утворюється для надання соціальної послуги денного догляду не менш як 30 дітям з інвалідністю.
  • відділення (групи) п’ятиденного стаціонарного догляду -структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг протягом п’яти робочих днів із метою забезпечення сімейного виховання, якісного догляду за ними, збереження їхніх сімейних і родинних стосунків;
  • відділення (групи) транзитного перебування - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання дітям з інвалідністю віком від 4 до 18 років та/або особам з інвалідністю віком від 18 до 35 років соціальних послуг із метою підготовки їх до влаштування у сімейні форми виховання або до самостійного проживання/отримання соціальної послуги підтриманого проживання;
  • відділення (групи) підтриманого проживання - це структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання соціальної послуги підтриманого проживання не менше ніж 12, але не більше ніж 15 особам похилого віку та/або особам з інвалідністю, які досягли повноліття (далі - підопічні), які потребують догляду та підтримки;
  • відділення (групи) паліативного догляду - структурний підрозділ установи або закладу соціального обслуговування системи соціального захисту населення, що утворюється для надання особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та хворим (із числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше ніж чотири місяці).

Хто може бути прийнятим до будинку-інтенату

До будинку-інтернату приймаються діти з інвалідністю віком від 4 до 18 років та особи з інвалідністю віком до 35 років із порушеннями фізичного, інтелектуального розвитку та психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, освітніх послуг, комплексу реабілітаційних заходів згідно з медичним висновком, не мають протипоказань для перебування в будинку-інтернаті незалежно від наявності осіб, зобов’язаних згідно із законом їх утримувати.
Профіль будинку-інтернату (відділення), влаштуванню до якого підлягає дитина з інвалідністю, визначається відповідним структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі висновків і рекомендацій лікарсько-консультативної комісії та інклюзивно-ресурсного центру.

Куди звернутися

Документи подаються до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах у разі утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад за місцем проживання або перебування дитини з інвалідністю.

Перелік необхідних документів

Влаштування дитини з інвалідністю до будинку-інтернату здійснюється згідно з путівкою, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі:

  1. заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, керівника установи, в якій перебувала дитина з інвалідністю, про прийняття дитини з інвалідністю до будинку-інтернату;
  2. свідоцтва про народження або паспорта (за наявності);
  3. реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
  4. відомостей про батьків, інших законних представників, родичів дитини з інвалідністю і членів її сім’ї (для підтримання зв’язку та родинних стосунків) із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактної інформації;
  5. медичної довідки про санітарно-епідеміологічне оточення (контакт з інфекційними хворими), що дійсна протягом трьох днів;
  6. виписки з медичної документації за формою № 112/о "Історія розвитку дитини", з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю дитячого лікаря-психіатра про можливість перебування дитини з інвалідністю в будинку-інтернаті;
  7. висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
  8. індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю за встановленою формою;
  9. психолого-педагогічної характеристики (у разі переведення з будинку дитини, навчального закладу тощо);
  10. пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
  11. довідки про розмір призначеної пенсії та/або державної соціальної допомоги, виданої уповноваженим органом на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради, аліментів (за умови призначення);
  12. документа про освіту дитини з інвалідністю, інформації з навчальних закладів (за наявності);
  13. трьох фотокарток розміром 3 х 4 сантиметри;
  14. копії ощадної книжки дитини з інвалідністю або договору про відкриття рахунка в установі банку для перерахування пенсії, державної соціальної допомоги та інших видів виплат відповідно до законодавства (за наявності);
  15. копій паспортів батьків дитини з інвалідністю (для дітей, в яких є батьки);
  16. довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (за наявності) (пункт 25 Положення).

Під час подання копій документів пред'являються оригінали документів для ознайомлення.

Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування додатково до зазначених документів подають:

  1. копії рішення органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, про її влаштування до будинку-інтернату та/або рішення про встановлення опіки чи піклування над нею;
  2. копії рішення органу опіки та піклування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
  3. копії документа, що підтверджує право власності дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на нерухомість (за наявності);
  4. опису майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, за встановленою формою;
  5. копії рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки над майном дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування (за наявності);
  6. документа, що підтверджує взяття дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності житла);
  7. копії обліково-статистичної картки дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

На підставі результатів оцінки потреб вихованця та індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план надання соціальної послуги, на основі якої і свою чергу укладається договір про надання такої послуги між керівництвом будинку-інтернату та одиним з батьків, іншим законним представником вихованця або його опікуном/піклувальником, або уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває вихованець (у разі здійснення опіки або піклування органом опіки та піклування), або уповноважена керівником будинку-інтернату особа (у разі здійснення опіки або піклування будинком-інтернатом).

Тимчасове вибуття з будинку-інтерната

Тимчасове вибуття вихованця за особистими мотивами або на канікули здійснюється на підставі: письмової заяви батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця із зобов’язанням здійснення догляду за ним (пункт 35 Положення).

Строки тимчасового вибуття

Керівництво будинку-інтернату в індивідуальному порядку розглядає питання щодо тимчасового вибуття вихованця не більш як на 2 місяці, а на період літніх канікул - на строк до 3 місяців (з метою збереження родинних зв’язків та можливості повернення вихованця в сім’ю), в окремих випадках може розглядатися питання про вибуддя дитини на строк до 6 місяців протягом календарного року.

Відрахування з будинку-інтернату

Виписка та відрахування вихованців здійснюються відповідно до наказу керівництва будинку-інтернату за наявності однієї з таких підстав:

  • письмова заява батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованців із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
  • неповернення без погодження з керівництвом будинку-інтернату з поїздки до батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників, родичів, інших осіб після закінчення шестимісячного строку (у разі, коли причинами неповернення є рішення про це батьків, опікунів/піклувальників, інших законних представників вихованця, підтверджене письмовою заявою);
  • закінчення строку перебування в будинку-інтернаті;
  • рішення суду;
  • смерть вихованця або оголошення його померлим;
  • переведення вихованця до іншого будинку-інтернату;
  • направлення на працевлаштування або навчання до іншого навчального закладу (пункт 38 Положення).

Після досягнення вихованцями 18-річного віку за умови встановлення їм інвалідності на підставі особистої заяви, заяви опікуна/піклувальника (для вихованців, визнаних недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена) або керівника будинку-інтернату (якщо опіку чи піклування над вихованцем здійснює будинок-інтернат) і висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра вони переводяться до молодіжного відділення будинку-інтернату, психоневрологічного інтернату або будинку-інтернату для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.

Див.також