Встановлення факту спільного проживання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показані 14 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно-процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]  
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsen.nsf/0/BDF6682D3D4BE517C22574570051BAAC?OpenDocument Судова практика. Ухвала колегії сіддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 листопада 2007 р.№ 5(93)]
== Загальні положення ==
Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.


Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].


== Загальні положення про встановлення факту спільного проживання ==
Якщо спадщина відкрилась <u>до 1 січня 2004 року</u>, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу УРСР]. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], згідно з яким правила книги шостої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців <u>до набрання чинності</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].


Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем '''''не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини''''' має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того щоб безспірно встановити зазначені обставини.<br />
Частиною другою статті 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом [[Спадкування за законом|наступних черг]], може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона <u>протягом тривалого часу</u> опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.


Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим новим ЦК, разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу ЦК України. Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії ЦК УРСР. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень, згідно якого правила книги шостої ЦК застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним Кодексом України .<br />
'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].


Частиною 2 ст. 1259 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України] встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.<br />
У <u>четверту чергу</u> право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).


'''Варто звернути увагу на ту обставину,''' що при  вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України] про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають,  пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і  його  необхідно  обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем  однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.<br />
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із '''заявою''' про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.


До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим,  мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо. ( п. 21 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).<br />
Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами '''в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України].  
                                   
== Порядок подачі заяви до суду ==
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання  зі  спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.<br />
Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами в порядку окремого провадження, згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України та глави 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].


Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає '''спір про право''', який вирішується в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]], суд своєю ухвалою '''залишає заяву без розгляду''' і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
== Куди звертатися ==
== Куди звертатися ==
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до районного суду за місцем її проживання.'''''<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання '''''подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.'''''
 
'''Таким чином,''' встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом у четверту чергу, відповідно до ст. 1264  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України].
== Зразок позовної заяви ==
 
                                                        До Березанського районного суду Миколаївської області
                                                        57401, смт. Березанка, вул. Центральна, 58
 
                      Заявник:                          Пельтек Валентина Володимирівна,
                                                        05.11.1950 р. народження,
                                                        РНОК 1857122148,
                                                        проживаюча за адресою:
                                                        57440, Миколаївська область,
                                                        Березанський район, с. Калинівка,
                                                        вул. Садова, 31
                                                        тел. 0979561185
 
                      Заінтересована особа:            Березанська державна нотаріальна 
                                                        контора Миколаївської області
                                                        57401, Миколаївська область,
                                                        смт. Березанка,  вул. Центральна, 41
                                                        тел. (05153) 2-14-38
 
                                                       
 
                                                  '''ЗАЯВА'''
                                '''про встановлення факту спільного проживання 
'''
19 грудня 2016 року помер Богданець Геннадій Петрович. З дитинства він був сиротою, проживав та навчався в Очаківській ЗОШ-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування.<br />
 
На протязі останніх шести років я приймала  участь в житті Богданець Г.П. як мати, а саме: він був зареєстрований та проживав у моєму будинку, я допомагала йому матеріально, купувала одяг, предмети домашнього вжитку, лікувала тощо. Він неодноразово лікувався у різних медичних закладах, однак стан його здоров’я тільки погіршувався. З часом, Богданець Г.П. став безпорадним, в зв’язку з тяжкою хворобою він не міг самостійно забезпечити  умови  свого  життя,  потребував  стороннього  догляду, допомоги та піклування. Відповідно  довідки до акта  огляду медико-соціальної експертної комісії  від 23.11.2016 року та рішення ЛКК від 30.11.2016 року  його було визнано інвалідом І групи підгрупи А та як такого, що потребує постійного стороннього догляду. Такий догляд здійснювала я по день смерті Богданець Г.П.<br />
 
Після його смерті залишилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок площею 2, 3528 га та 6, 4327 га,  розташованих на території Калинівської (Кімівської) сільської ради Березанського району Миколаївської області, що належать на праві власності Богданець Г.П. Померлим Богданець Г.П. заповіт складено не було.<br />
 
18 січня 2017 року я звернулася до Березанської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом. Але в одержанні такого Свідоцтва мені було відмовлено на тій підставі, що я не являюсь спадкоємцем за законом, так як не можу підтвердити факт родинних чи інших відносин з померлим, і тому, відповідно до роз’яснень Березанської держаної нотаріальної контори від 18.01.2017 № 13/01-16, мені необхідно звернутись до суду.<br />
 
Відповідно ст. 1264 ЦК України: «У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як  п’ять років до часу відкриття спадщини».<br />
За п. 21 Постанови ПЛЕНУМУ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що “…при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначений п’ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї, тощо».<br />
 
Той факт, що я проживала однією сім’єю більше п’яти років зі спадкодавцем , можуть підтвердити свідки:<br />
 
* Абдурахманов Віктор Ахаткулович, 18.04.1979 р. народження, який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 4;
* Лилак Станіслав Васильович, 1951 р. народження,  який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 5;
* Дубовенко Тетяна Олександрівна, 1964 р. народження, яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 28;
* Джуган Анатолій Олексійович, 1956 р. народження, який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 31-А;
* Токарь Тетяна Юріївна, 0811.1952 р. народження, яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 1; 
* Чичкова Людмила Петрівна, 05.09.1952 р. народження,  яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 50.
<br />
 
Крім цього,  зазначені мною обставини щодо проживання у моєму будинку, догляду та піклування за Богданець Г.П. підтверджуються доданими до заяви документами.
На підставі викладеного та у відповідності зі ст. 3,  ст.234, ст. 256-258 ЦПК України,<br />
 
ПРОШУ:<br />
 
# Прийняти заяву до розгляду.
# Встановити факт спільного проживання однією сім’єю – Пельтек Валентини Володимирівни, 05.11.1950 р. народження, та Богданець Геннадія Петровича, 23.06.1978 року народження,  з 2010  року по день смерті Богданець Г.П.
# Викликати в судове засідання свідків:
* Абдурахманов Віктор Ахаткулович, 18.04.1979 р. народження, який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 4;
* Лилак Станіслав Васильович, 1951 р. народження,  який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 5;
* Дубовенко Тетяна Олександрівна, 1964 р. народження, яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 28;
* Джуган Анатолій Олексійович, 1956 р. народження, який проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 31-А;
* Токарь Тетяна Юріївна, 0811.1952 р. народження, яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Садова, 1; 
* Чичкова Людмила Петрівна, 05.09.1952 р. народження,  яка проживає за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Калинівка, вул. Т. Шевченка, 50.
 
ДОДАТКИ:<br />
 
# Квитанція про сплату судового збору;
# Копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника Пельтек В.В.;
# Копія паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків  Богданець Г.П.;
# Копія свідоцтва про смерть Богданець Г.П.;
# Копія довідки  від 31.10.2002 р. № 632;
# Копія довідки до акта огляду МСЕК;
# Копія форми індивідуальної програми реабілітації;
# Копія рішення ЛКК від 30.11.2016;
# Копія рішення ЛКК від 01.12.2016 № 413;
# Копія довідки від 11.01.2017 № 03;
# Копія правовстановлюючих документів на будинок: технічний паспорт та договір № 2463 від 08.08.2001 р.;
# Копія довідки від 18.11.2016 № 430;
# Копія акту обстеження від 14.12.2016р.;
# Копія роз’яснення ДНК від 18.01.2017 № 13/01-16;
# Довідка АЗПСМ с. Калинівка від 20.01.2017р.;
# Заява для заінтересованої особи.
 
<br />


___ січня 2017 р.             ____________________                                                  В.В. Пельтек
Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом у четверту чергу відповідно до статті 1264 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].


'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю  суд бере до:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази)
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]. Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – '''605 грн. 60 копійок''' (станом на 01 січня 2024 року).
== Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю ==
[[Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx|міні]]<br>
[[Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx|міні|Заява про встановлення факту спільного проживання]] 
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89961469?fbclid=IwAR1HjSoW4Lz-AZdzZR99wMJgLrwjG8ucOCIq7O0O1QVR1ojrDcfislLEFJI Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц] (для застосування положень статті 1264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134?fbclid=IwAR1CvMUgMDOjFVNTLHNLIi0_zdyoBF7Sc_hlVBdUWw4GETHb_EGqj6R7xPc Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15] (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104497133 Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19] (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).


[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
'''Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:'''
# свідоцтва про народження дітей;
# довідки з місця проживання, свідчення свідків;
# листи ділового та особистого характеру тощо;
# свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
# свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
# виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
# докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
# заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
# довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 07:51, 12 січня 2024

Нормативна база

Загальні положення

Юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду. Нотаріус не має можливостей для того, щоб безспірно встановити зазначені обставини.

Право на спадкування за законом осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю, будучи вперше закріпленим ЦК України, разом з тим може поширюватись на відносини, які виникли у зв’язку з відкриттям спадщини до вступу в силу ЦК України.

Якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, але не була ніким із спадкоємців прийнята до настання цього терміну, то за умови прийняття судом рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом принаймні п’яти років до часу відкриття спадщини, такі особи матимуть право на спадкування, незважаючи на те, що факти відкриття спадщини і проживання однією сім’єю мали місце під час дії Цивільного кодексу УРСР. Такий висновок випливає із змісту абзацу першого пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з яким правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності ЦК України.

Частиною другою статті 1259 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Варто звернути увагу на ту обставину, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК України.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо (пункт 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Порядок подачі заяви до суду

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про встановлення факту спільного проживання відносяться до справ з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та розглядаються судами в порядку окремого провадження, згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд своєю ухвалою залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Куди звертатися

Заява фізичної особи про встановлення факту спільного проживання подається до місцевого загального суду за місцем її проживання.

Таким чином, встановлення факту спільного проживання для особи може надати право на спадкування за законом у четверту чергу відповідно до статті 1264 ЦК України.

Для встановлення спільного проживання однією сім'єю суд бере до:

  • показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
  • документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
  • фотографії певних подій;
  • документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази)

Вартість

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 605 грн. 60 копійок (станом на 01 січня 2024 року).

Зразок заяв про встановлення факту проживання однією сім'єю

Файл:Позовна заява про встановлення факту проживання однією сім'єю.docx
Файл:Заява про встановлення факту спільного проживання.docx

Судова практика

  • Постанова Верховного Суду України від 17.06.2020 у справі №755/18012/16-ц (для застосування положень статті 1264 ЦК України умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі).
  • Постанова Верховного Суду України від 19.08.2019 у справі № 588/350/15 (Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Також, належними доказами спільного проживання є документи, довідки про реєстрацію, свідоцтва про народження дітей, фотографії, листи тощо, що підтверджує факт ведення спільного господарства. Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
  • Постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 542/1648/19 (Лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров’я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини).

Таким чином ВС зазначив, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно:

  1. свідоцтва про народження дітей;
  2. довідки з місця проживання, свідчення свідків;
  3. листи ділового та особистого характеру тощо;
  4. свідоцтво про смерть одного із «подружжя»;
  5. свідоцтва про народження дітей, у яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько;
  6. виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення;
  7. докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності);
  8. заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного;
  9. довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.