Виконання рішення суду щодо стягнення аліментів на неповнолітню дитину: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 28 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс УкраїниI]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14. Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"].
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/606-14 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1801-19  Закон України «Про Про Державний бюджет України на 2017 рік»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06  Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 р. за N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
 
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==
== Обов’язок батьків утримувати своїх дітей ==
Право дитини на утримання від своїх батьків має самостійний характер і не залежить від існування формально закріпленого зв'язку між останніми. Обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав й обов'язків батьків і дитини, що народилася у цьому шлюбі.<br />
'''''1.''''' ''''' Обов’язок батьків''''', утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодексу України'''] (далі – СК). Відповідно до ст.141 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодексу України''']  мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу.                                                                                                                                                                                                                Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання : відповідно до ст.181 та ст.189 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодексу України'''] 
* '''''Перший спосіб''''' передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
* '''''Другий спосіб''''' передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
* '''''Третій спосіб''''' - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально .
'''''2.''''' Після досягнення дитиною 18 років відповідно до ст 199 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодексу України'''], у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі на '''''<u> денній формі </u>''''' особа має право на стягнення аліментів з батька/матері '''''<u>на час навчання</u>''''' [[Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання]]


Особи, які пов'язані кровним спорідненням, можуть мати сімейні права й обов'язки, не будучи членами однієї сім’ї. Батьки й діти можуть у минулому становити сім’ю або ніколи не бути членами однієї сім’ї. Дитина має право на одержання аліментів від свого батька або матері, які проживають в іншій сім’ї. Хоча такі відносини виникають за межами сім'ї, вони визнаються сімейними.<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Статтею 179 Сімейного кодексу України] передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є '''''власністю дитини'''''.


Обов’язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр '''Конституцією України'''] та ч.1 ст.180 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного Кодексу України'''] (далі – СК). Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено два шляхи вирішення цього питання. Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними. Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду.<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами '''''виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини'''''.


Стаття 189 СК передбачає укладення договору між батьками про сплату аліментів у якому визначений розмір та строки виплати. Цей договір спрямований насамперед на добровільне виконання одним із батьків аліментного зобов’язання. Якщо ж батьки не досягли домовленості між собою то питання стягнення аліментів вирішується в судовому порядку.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. '''''Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними''''' відповідно до Цивільного кодексу України.


== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==
== Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів ==
Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.<br />
Відповідно до ст.181  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодексу України'''] Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.
 
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.<br />
 
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ст.109 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] (далі – ЦПК)).<br />
 
Одночасно, стаття 110 ЦПК передбачає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />
 
Статтею 119 ЦПК встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br />


# найменування суду, до якого подається заява; 
Одночасно, '''стаття 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 '''Цивільного процесуального кодексу України'''] передбачає, що позови стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.'''
# ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 
# зміст позовних вимог; 
# ціну позову щодо вимог майнового характеру; 
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 
# перелік документів, що додаються до заяви.  
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання та повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною 3 статті 118 ЦПК, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.<br />


До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно пункту 3 частини 1 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за  подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
=== Форма та зміст позовної заяви ===
'''Статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''' встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити: <br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br />
2) прізвище, ім’я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків  за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br />
3) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;<br />
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії якихдодано до заяви;<br />
7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із озглядом справи;<br />
8) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
Документи додаються до позовної заяви '''згідно статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''.<br />
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
=== Вартість ===
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 '''Закону України «Про судовий збір»'''] від сплати судового збору звільняються позивачі – за  подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
   
   
Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, також відомості про забезпечення доказів або позову. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.<br />
== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==
== Розмір аліментів на неповнолітню дитину ==
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.<br />
Відповідно  до статті 182 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 '''Сімейного кодеку України'''] при визначенні розміру аліментів суд враховує:  
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* інші обставини, що мають істотне значення.


Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19 '''Законом України «Про Державний бюджет України»'''] встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.<br />
<u>Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.</u> Щороку Законом України про Державний бюджет України встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.


Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.


== Виконання рішення суду ==
== Виконання рішення суду ==
Після оголошення рішення у справі про стягнення аліментів виконання рішення може відбутися лише через 10 днів, а саме з моменту набрання рішенням законної сили. Разом з рішенням, яке набрало законну силу,  отримується виконавчий лист, який у сукупності із рішенням подається до виконавчої служби. Із зазначеними документами необхідно звернутися до органів Державної виконавчої служби того району де проживає відповідач. Але якщо відповідач офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br />
* Рішення суду набирає законної сили ''після закінчення строку подання апеляційної скарги'' всіма учасниками справи, '''якщо апеляційну скаргу не було подано'''.<br />
 
* Разом з рішенням, яке набрало законну силу,  '''отримується виконавчий лист (судовий наказ''' ) і подається до виконавчої служби того району де проживає відповідач ( боржник). Але якщо відповідач ( боржник) офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.<br />
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа та рішення суду, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві.<br />
* У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.<br />
 
Після цього на підставі виконавчого листа та рішення про стягнення аліментів державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача.<br />
 
Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.<br />
 
 
== Відповідальність за несплату аліментів ==
Законодавством України  передбачено не лише зобов’язання по стягненню аліментів але й відповідальність для особи, яка їх не сплачує. Так, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.<br />
В підтвердження цього постанова [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 '''Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"'''] також передбачає, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів (п. 22).<br />
 
Стягувач має право звернутися до боржника з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Відповідно до судової практики Верховного Суду України, позовні вимоги щодо стягнення самої заборгованості (не плутати з неустойкою) не задовольняються, оскільки їх стягнення проводиться виконавчою службою.<br />
 
Для розрахунку неустойки, стягувач має звернутися до державного виконавця для отримання довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів. На підставі цієї довідки проводиться розрахунок неустойки за формулою: '''''(сума заборгованості по аліментам х 1% х кількість днів прострочення = сума пені)'''''.<br />
Отримавши суму неустойки (пені), стягувач може скласти позовну заяву та звернутися до суду. При розрахунку пені слід враховувати, що Верховний Суд  України роз`яснив, що аліменти призначаються та ''виплачуються щомісяця'', тому і ''неустойка'' (пеня) від суми несплачених аліментів нараховується не на загальну суму заборгованості,  а базою для її нарахування ''є сума чергового несплаченого місячного платежу''. При цьому її нарахування не обмежується тим місяцем, коли мали бути сплачені аліменти, а здійснюються за кожен день прострочення по кожному місячному платежу окремо, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.<br />
 
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.<br />
 
Положення про зменшення розміру неустойки знайшло своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. за №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" (п. 22), де водночас підкреслено, що при розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.<br />
 
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (ст.196  СК). У такому випадку неустойка не сплачується, адже стягнення неустойки (пені) є видом цивільно-правової відповідальності, суб'єктом якої може бути лише повнолітня особа.<br />
 
Злісна невиплата аліментів є однією з підстав для позбавлення особи батьківських прав, але при цьому він все одно буде зобов'язаний їх виплачувати.
У разі якщо боржник не платить аліментів, то за заявою отримувача аліментів державний виконавець має право звернутися  до правоохоронних органів (поліції) з поданням про вирішення питання про притягнення його до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей. Стягувач може й сам звернутись із відповідною заявою до правоохоронних органів.<br />


Кримінальна відповідальність у разі злісного ухилення від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також за злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, передбачена ст.164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14. '''Кримінального кодексу України''']. При цьому відповідальність настає у разі виникнення заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 6 місяців відповідних платежів.<br />
Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа чи Судового наказу, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві та надати реквізити.<br />


Тому, боржникам слід зрозуміти, що несплата аліментів призведе до накопичування боргів та надасть стягувачам право на стягнення пені і застосування більш суворих заходів, що може призвести до притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
Після цього на підставі виконавчого листа чи судового наказу державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача (заявника).<br />
== [[Відповідальність за несплату аліментів]] ==


[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 11:17, 12 серпня 2020

Нормативна база

Обов’язок батьків утримувати своїх дітей

1. Обов’язок батьків, утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття передбачений ч.2 ст.51 Конституцією України та ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України (далі – СК). Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 157 цього Кодексу. Якщо після розірвання шлюбу чи припинення фактичних відносин один з батьків нехтує своїм конституційним обов’язком тоді законодавством України передбачено такі шляхи вирішення цього питання : відповідно до ст.181 та ст.189 Сімейного кодексу України

  • Перший спосіб передбачає досягнення згоди між батьками та вирішення питання сплати аліментів мирним шляхом за домовленістю між ними;
  • Другий спосіб передбачає сплату аліментів одним з батьків за рішенням суду;
  • Третій спосіб - укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріально .

2. Після досягнення дитиною 18 років відповідно до ст 199 Сімейного кодексу України, у випадку продовження навчання у вищому навчальному закладі на денній формі особа має право на стягнення аліментів з батька/матері на час навчання Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

Статтею 179 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Порядок подання позовної заяви про стягнення аліментів

Відповідно до ст.181 Сімейного кодексу України Право на пред'явлення позову про стягнення аліментів на неповнолітню дитину належить одному із батьків, усиновлювачу, якщо усиновлення проведене однією особою та зберігся правовий зв'язок між дитиною та одним із батьків, опікуном або піклувальником дитини, прийомними батьками дитини, а також адміністрацією закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, в якому виховується дитина, і в силу загальної компетенції останніх, яка передбачає захист інтересів неповнолітніх.

Одночасно, стаття 28 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що позови стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Форма та зміст позовної заяви

Статтею 175 ЦПК України встановлено форму та зміст до позовної заяви, яка подається в письмовій формі та повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) прізвище, ім’я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта громадянина України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
4) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
5) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії якихдодано до заяви;
7) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із озглядом справи;
8) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Документи додаються до позовної заяви згідно статті 177 ЦПК України.
Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Вартість

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі – за подання позовів про стягнення аліментів. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Розмір аліментів на неповнолітню дитину

Відповідно до статті 182 Сімейного кодеку України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Щороку Законом України про Державний бюджет України встановлюється прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Виключення становлять випадки, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. У таких випадках суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виконання рішення суду

  • Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
  • Разом з рішенням, яке набрало законну силу, отримується виконавчий лист (судовий наказ ) і подається до виконавчої служби того району де проживає відповідач ( боржник). Але якщо відповідач ( боржник) офіційно працює і відома інформація про місце роботи та необхідні докази, то необхідно звертатися до того району, де знаходиться офіційне місце роботи відповідача.
  • У випадку зміни місця роботи боржника, виконавчий лист повертається стягувачеві.

Таким чином, аби звернутися до органів Державної виконавчої служби необхідно написати та додати до заяви оригінал виконавчого листа чи Судового наказу, та інші документи, які бажаєте надати виконавчій службі, і які містять інформацію про боржника, належність йому майна, банківських рахунків і т.д. Щоб аліменти стягувалися на конкретний картковий або банківський рахунок, потрібно зазначити це у заяві та надати реквізити.

Після цього на підставі виконавчого листа чи судового наказу державний виконавець відкриває виконавче провадження. На підставі відкритого виконавчого провадження кошти на утримання дитини стягуються в примусовому порядку на рахунок позивача (заявника).

Відповідальність за несплату аліментів