Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
(Не показані 6 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Нормативна база:
== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]  
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 №296/5]


== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
Рядок 12: Рядок 12:
== Право на визнання недійсним свідоцтва ==
== Право на визнання недійсним свідоцтва ==


Зацікавлена особа,  яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину (свідоцтво про право на спадщину може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку).
Зацікавлена особа,  яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину, оскільки дане свідоцтво може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку.


== Підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==
== Підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==


Підставою  визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування. Законодавець передбачає, що не мають права на спадкування особи, які є спадкоємцями, однак повинні бути усунені від права на спадкування. Це особи:
'''Підставою  визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування.'''  Це особи:
* які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом);
* які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом);
* які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
* які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.


Не мають права на спадкування за законом:
''Не мають права на спадкування за законом:''
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
* батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
* батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
Рядок 29: Рядок 29:
Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.
Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.


== Випадки визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, прямо не передбачені Законом ==
== Випадки визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним ==


Підставами для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним
Підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним:
оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою;
* оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою;  
оформлення не за місцем відкриття спадщини;  
* оформлення не за місцем відкриття спадщини;
недодержання встановленої законом форми свідоцтва;  
* недодержання встановленої законом форми свідоцтва;
видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.  
* видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.  


== Судовий розгляд ==  
== Судовий розгляд ==  


Така категорія справ розглядається в порядку [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluaEYtcFlJcFZ6MDQ позовного провадження], а тому спадкоємці вправі просити суд вирішити правовідносини відповідно до закону:
'''''Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.''''' Така категорія справ розглядається в порядку [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluaEYtcFlJcFZ6MDQ позовного провадження], а тому спадкоємці вправі просити суд вирішити правовідносини відповідно до закону:
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним;
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним;
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним і врегулювати правовідносини своїм рішенням.
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним і врегулювати правовідносини своїм рішенням.
Рішення суду лише про визнання свідоцтва про право на спадщинунедійсним зумовлюватиме обов'язок нотаріуса видати нове свідоцтво з врахуванням рішення суду.
Рішення суду лише про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним зумовлюватиме обов'язок нотаріуса видати нове свідоцтво з врахуванням рішення суду.
Суд вправі постановити рішення і врегулювати права та обов'язки спадкоємців саме ним. В останньому випадку свідоцтво буде визнаватися недійсним, але нове свідоцтво нотаріусом видаватися не повинно, оскільки рішенням суду будуть встановлені права та обов'язки всіх спадкоємців і за своїми правовими властивостями рішення суду володіє загальнообов'язковістю.
Суд вправі постановити рішення і врегулювати права та обов'язки спадкоємців саме ним. В останньому випадку свідоцтво буде визнаватися недійсним, але нове свідоцтво нотаріусом видаватися не повинно, оскільки рішенням суду будуть встановлені права та обов'язки всіх спадкоємців і за своїми правовими властивостями рішення суду володіє загальнообов'язковістю.


[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Спадкове право]]

Версія за 13:12, 14 листопада 2018

Нормативна база

Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (ст.1301 Цивільного кодексу України).

Право на визнання недійсним свідоцтва

Зацікавлена особа, яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину, оскільки дане свідоцтво може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку.

Підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину

Підставою визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування. Це особи:

  • які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом);
  • які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом:

  • батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
  • батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
  • одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ. Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.

Випадки визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним

Підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним:

  • оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою;
  • оформлення не за місцем відкриття спадщини;
  • недодержання встановленої законом форми свідоцтва;
  • видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо.

Судовий розгляд

Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду. Така категорія справ розглядається в порядку позовного провадження, а тому спадкоємці вправі просити суд вирішити правовідносини відповідно до закону:

  • визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним;
  • визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним і врегулювати правовідносини своїм рішенням.

Рішення суду лише про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним зумовлюватиме обов'язок нотаріуса видати нове свідоцтво з врахуванням рішення суду. Суд вправі постановити рішення і врегулювати права та обов'язки спадкоємців саме ним. В останньому випадку свідоцтво буде визнаватися недійсним, але нове свідоцтво нотаріусом видаватися не повинно, оскільки рішенням суду будуть встановлені права та обов'язки всіх спадкоємців і за своїми правовими властивостями рішення суду володіє загальнообов'язковістю.