Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== [[Нормативна]] ==
<references />


== база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]  

Версія за 15:42, 22 січня 2020

Нормативна база

Поняття авторського договору

Авторський договір — це двостороння угода, на основі якої автор передає або зобов’язується передати набувачеві свої майнові права на використання твору у межах та на умовах, погоджених сторонами. За своєю правовою природою цей договір охоплює суто авторські майнові правовідносини, зокрема врегульовує відносини з порядку передачі авторських прав на конкретний об’єкт авторського права (літературний твір, база даних, музичні твори, енциклопедії, сценарії тощо) та отримання винагороди автору.

Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Авторський договір за своєю юридичною природою являється цивільно-правовим договором. Відповідно до ЦКУ використання об’єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.

Основоположні засади авторського договору

Засади, на яких будується авторський договір закріплені у нормах Закону України "Про авторське право та суміжні права". Зокрема, до них належать:

  • за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору;
  • лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору;
  • за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права;

Виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

  • авторський договір укладається у письмовій формі;
  • можлива відповідальність за невиконання авторського договору.

Елементи авторського договору

Елементами авторського договору є суб’єкти, предмет і об’єкт договору, строк, ціна.

Суб`єкти

Суб'єктами авторського договору є автор або його правонаступник, з одного боку, і набувач (користувач) авторських прав - з іншого. Повнолітні дієздатні автори укладають авторські договори самостійно або діють через повірених і агентів. За малолітніх (недієздатних) авторів авторські договори підписують їх батьки (опікуни). Неповнолітні автори віком від 14 до 18 років здійснюють свої авторські права (в тому числі укладають авторські договори) самостійно, без контролю батьків і опікунів.
Авторські договори з приводу передачі або надання права використання колективних творів укладаються з усіма співавторами. При цьому всі вони можуть брати участь в узгодженні умов і підписання договору або це може бути доручено ними одному з співавторів. При підготовці збірника відповідні договори повинні полягати не тільки з упорядником, а й з авторами всіх охоронюваних законом творів, що включаються до збірки.
Після смерті автора авторський договір укладається з його спадкоємцями за законом або заповітом, що володіють цивільною дієздатністю. Якщо спадкоємців декілька, для укладення авторського договору необхідно їх загальна згода. Виниклий спір між спадкоємцями вирішується в судовому порядку за позовом будь-якого з них.
Іншою стороною авторського права виступає набувач майнових авторських прав або користувач твору, в ролі яких виступають, як правило, юридичні особи (індивідуальні підприємці), основною функцією яких є здійснення видавничої, театрально-видовищної, виставкової або інший аналогічної діяльності. Іноді договірні відносини з приводу творчих творів встановлюються між авторами цих творів та особами, які набувають права на твори не для подальшого їх використання в комерційних цілях, а для задоволення власних потреб (замовлення на художнє оформлення інтер'єру, створення пам'ятника, написання портрета і т.п.). Зазначені договори жодною мірою не суперечать чинному законодавству, проте носять не авторський, а підрядний характер, хоча сам творчий результат, безумовно, охороняється нормами авторського права.

Предмет

Предметом авторського договору є або майнові права, які правовласник цілком поступається користувачеві (договір про відчуження виключного права), або права (дозвіл) на використання твору зазначеними у договорі способами (авторський ліцензійний договір). Оскільки, однак, за авторським договором передаються права (надається право на використання) щодо конкретного твору, в теорії авторського права в якості предмета договору нерідко розглядається і сам твір. В точному сенсі твір виступає, звичайно, не предметом, а об'єктом авторського договору. Як би там не було, при укладанні авторського ліцензійного договору повинні бути конкретно узгоджені і питання про види і характер наданих за договором прав, і питання про те творі, щодо якого діють ці права. Для договору про відчуження майнових авторських прав ці питання в даний час не актуальні, оскільки майнові права відчужуються як єдине ціле, об'єднане в поняття "виключне право". Навпаки, всі права на способи використання твору, прямо не названі в авторському договорі, вважаються що не надані ліцензіату. Зокрема, предметом авторського ліцензійного договору не можуть бути права на використання твору, невідомі на момент укладання договору. В останньому випадку маються на увазі права, пов'язані з новими, поки ще невідомими способами використання твору, але які можуть з'явитися надалі.

Строк

Термін в авторському договорі має кілька значень. Перш за все, сторони вільні у визначенні терміну, на який надаються права на використання твору. В принципі, користувачеві можуть бути надані авторські права на використання твору на весь термін його охорони, хоча б даний термін і не міг бути конкретно визначений на момент укладення договору (наприклад, коли автор ще живий). Не виключається також укладення авторських договорів з невизначеним терміном.

Поряд із загальним строком дії в авторському договорі зазвичай вказуються терміни виконання сторонами прийнятих зобов'язань. Так, в авторському договорі замовлення фіксується термін, протягом якого автор бере на себе обов'язок створити і передати користувачеві замовлене йому твір. Доцільно визначення в договорі і конкретного терміну розгляду набувачем прав (користувачем) поданого йому твори. Якщо користувач прийняв на себе обов'язок по використанню твору, в авторському договорі має бути вказаний конкретний термін її виконання. Як правило, цей термін є більш коротким у порівнянні із загальним строком дії авторського договору і обчислюється з моменту схвалення твору користувачем.

Ціна

Ціна авторського договору являє собою авторську винагороду, яку набувач авторських прав або користувач повинні сплатити автору за придбані за договором права або надані права на використання твору. Як вже зазначалося, в законі містяться вказівки лише на можливу форму виплати винагороди за авторським ліцензійним договором: у такому договорі може бути передбачено виплату ліцензіару винагороди у формі фіксованих разових або періодичних платежів, процентних відрахувань від доходу (виручки) або в іншій формі.

Форма договору

За загальним правилом будь-які авторські договори мають укладатися у письмовій формі, недотримання якої тягне визнання їх неукладеними. Найчастіше авторський договір укладається шляхом складання сторонами єдиного документа. Зазвичай видавництва, театри, студії та інші організації, які використовують твори, мають розроблені з урахуванням вимог закону стандартні бланки договорів, які заповнюються і підписуються сторонами.

Зміст авторського договору

Змістом авторського договору є права і обов’язки сторін.

Авторський договір є взаємним, тобто права та обов’язки мають обидві сторони. Права однієї сторони викликають обов’язки іншої. Чинне законодавство не визначає зміст авторського договору, його умови визначаються самими учасниками.
Серед основних прав та обов’язків авторів та користувачів частіше використовуються саме такі:

І. Обов’язки автора твору:

  • Створення і передача твору організації-замовнику.

Автор повинний створити і передати такий твір, який відповідає усім вимогам, зазначеним у договорі.

  • Твір повинний бути створений автором особисто.

Для виконання технічної роботи (збір матеріалу, друкування) автор може залучати інших осіб.

  • Твір має бути наданий замовнику у визначений строк.

Твір передається у готовому вигляді, належно оформлений, в необхідній кількості екземплярів. Твір може передаватися частинами, але тільки у тому разі, якщо це передбачено договором.

  • Доопрацювання твору за вимогою організації-замовника.

Замовник має право вимагати внести зміни та доповнення у твір. У разі згоди автор зобов’язаний усунути недоліки. Строк внесення змін повинний визначатися автором і замовником.

  • Участь у підготовці твору до використання.
  • Протягом усього строку дії договору про передачу прав автор зобов’язується не передавати твір або його частину іншим особам без дозволу користувача.

ІІ. Обов’язки користувача:

  • Прийняти і розглянути твір, наданий автором.

Організація повинна розглянути твір в строк, який вказаний в договорі, письмово повідомити автора про прийняття рішення (тобто твір схвалений організацією чи ні, потребує доопрацювання та ін.)

  • Дотримання усіх особистих немайнових прав автора.

Користувач немає права без згоди автора скорочувати твір, вносити в нього зміни, доповнення, коментарі тощо. Однак авторський договір може передбачати ілюстрації, передмови, коли на це одержана згода автора ще під час укладання договору, тому додаткової згоди автора не потрібно.

  • Залучення автора до підготовки твору до використання.

Це право автора підготувати свій твір до використання, але це також обов’язок користувача. Так, законодавство передбачає, що автори творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва мають право брати участь у реалізації своїх проектів.

  • Обов’язково використати твір.

Ця умова договору зобов’язує користувача використати твір у встановлений договором строк та належним способом. Порушення даного обов’язку надає автору можливість вимагати від користувача відшкодування збитків, але лише у випадку схвалення твору користувачем.

  • Виплатити автору винагороду, розмір і строки виплат встановлюються авторським договором.

Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Договором може передбачатися виплата замовником автору авансу як частини авторської винагороди.

  • Авторський договір може передбачати інші обов’язки користувача, якщо вони не протирічать діючому законодавству. Серед цих обов’язків може бути надання автору безоплатних екземплярів творів, перевидання твору (в межах строку дії договору) та ін.

Відповідальність за неналежне виконання договору

За невиконання або неналежне виконання договору сторони притягаються до відповідальності.

Авторський договір є різновидом цивільно-правових договорів, тому для винної сторони настає цивільно-правова відповідальність.
Ст. 34 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює відповідальність за невиконання авторського договору:

  1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала умови договору зобов’язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду.
  2. Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору-замовлення, він повинний відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду.

Усі спори, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням умов авторських договорів вирішуються у суді.

Припинення авторського договору

Підстави, умови та наслідки припинення авторського договору регулюються нормами цивільного законодавства та авторського права.
Серед найбільш частих підстав припинення авторського договору є закінчення строку його дії.