Медіація

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Медіація 1.png
Медіація 2.png

Медіація (від лат. Mediation - посередництво) - це приватне та конфіденційне використання посередників для виходу з конфліктної ситуації. Вона дає можливість уникнути втрати часу в судових розглядах та додаткових і непередбачуваних матеріальних витрат. Це нова форма залагодження правових спорів, яка прийшла до нас із західних країн. Спочатку в Україні деякі громадькі організації почали її впроваджувати у кримінальних справах. Сьогодні медіація має великий потенціал для розвитку в інших спорах з органами влади, комерційних спорах, сімейних, трудових тощо.

Медіація – це:

Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

Медіатор та його роль в медації

Медіація.jpg

Медіатор:

Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном.

Сторони медіації самостійно обирають медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації (частина перша статті 8 Закону).

Під час проведення медації медіатор:

  1. залучає іншу сторону конфлікту (спору) в медіацію;
  2. здійснює підготовці заходи для проведення медіації;
  3. управляє процесом переговорів;
  4. забезпечує рівність сторін у переговорах;
  5. зберігає конфіденційність;
  6. організовує конструктивну комунікацію;
  7. створює умови та простір для пошуку рішення сторонами;
  8. перевіряє, щоб домовленості сторін відповідали їх інтересам, були реалістичними та виконуваними;
  9. надає консультації та рекомендації щодо фіксування результатів медіації.

Сторони медіації

Сторони медіації - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації (пункт 7 частини першої статті 1 Закону).

Права сторін: Обов'язки сторін:
  1. за взаємною згодою обрати медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації;
  2. визначити умови договору про проведення медіації;
  3. за взаємною згодою залучати до медіації інших учасників;
  4. відмовитися від послуг медіатора (медіаторів) та обрати іншого медіатора (медіаторів);
  5. у будь-який момент відмовитися від участі у медіації;
  6. у разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації звернутися до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу в установленому законом порядку;
  7. залучати експерта, перекладача та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації;
  8. інші права, визначені за їх взаємною згодою.
  1. дотримуватися вимог цього Закону, договору про проведення медіації та правил проведення медіації;
  2. виконувати угоду за результатами медіації в порядку і строки, встановлені такою угодою;
  3. виконувати інші обов’язки, визначені законом.

Переваги медіації

Медіатор та інструменти роботи медіатора

▷ Питання, які обговорюються в медіації, визначаються сторонами;
▷ Предметом переговорів можуть бути питання, які виходять за межі позовних вимог;
▷ Варіанти рішень щодо конфлікту (спору) приймають сторони;
▷ Зобов'язання, порядок виконання домовленостей та наслідки їх невиконання визначаються сторонами спільно в угоді за результатами медації;
▷ Домовленості у медіації мають юридичну силу, їх невиконання може бути оскаржено у суді;
▷ Забезпечується врахування інтересів дитини, у тому числі у контакті та у конфлікті з законом;
▷ Для збереження конфіденційності законом не допускається допит медіатора як свідка;
▷ Досягнення домовленостей у медіації дає право на повернення 60% судового збору;
▷ Медіація є швидшою за судовий процес;
▷ Емоційне напруження та репутаційні ризики знижуються.

Етапи медіації

Сімейна медіація
Етапи медіації

Етап І. Підготовка до медіації
На даному етапі медіатор:

  • вивчає історію проблеми, основну інформацію про сторони конфлікту, їхні вимоги;
  • переглядає  відповідну літературу, нормативні документи, за потреби консультується з іншими фахівцями;
  • налагоджує контакт зі сторонами та проводить індивідуальні зустрічі з кожною із них;
  • організовує місце для проведення медіації.

Етап ІІ. Початок
Включає в себе:

  • підписання договору з медіатором;
  • вступне слово медіатора;
  • збір даних та оголошення порядку і правил;
  • з’ясування позицій сторін;
  • визначення тем для обговорення.

Етап ІІІ. Переговори
На даному етапі відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами.

Етап IV. Пошук можливостей та ідей для рішення

На даному етапі з'ясовуються позиції та інтереси кожної зі сторін, досить часто спростовуються хибні уявлення, думки, погляди, що дає змогу кожній зі сторін стати на місце іншої та зрозуміти вимоги опонента.

Етап V. Укладання та підписання угоди

  • медіатор перевіряє напрацьовані варіанти рішень на реалістичність та можливість виконування;
  • уточнюються деталі, узгоджуються пункти угоди, формується остаточне рішення, яке задовольняє всіх учасників;
  • учасники ознайомлюються з текстом угоди, яка за загальним правилом, укладається у 2-х примірниках, та підписують її.

Угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.

Медіаційна угода (угода про примирення) - письмова угода учасників правовідносин про спосіб врегулювання всіх або певних конфліктів (спорів), які виникли або можуть виникнути між ними, шляхом проведення медіації. Медіаційна угода може укладатися у формі медіаційного застереження в договорі або у формі окремої угоди.

Увага! Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.

Медіація не застосовується

Медіацію недоцільно застосовувати у таких випадках:

  • відмова або нездатність прийняти принципи медіації, відсутність добровільності;
  • вчинення стосовно сторони домашнього насильства;
  • зловживання алкоголем чи наркотиками;
  • застосування тиску, погроз;
  • наявність психічних розладів;
  • розумова відсталість.

Куди звернутися

Доступ до медіації особа може отримати:

Див. також

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Медіація&oldid=37499