Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)

Нормативна база

• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про соціальні послуги"
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"
• Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року № 1192 "Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за №418/20731

Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги

Соціальні послуги – це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи окремих громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. Компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, призначаються працездатним особам, які не працюють та непрацюючим пенсіонерам, котрі постійно надають соціальні послуги. Мають право на отримання соціальних послуг інваліди, діти-інваліди, пенсіонери та хворі, які не здатні до самообслуговування й потребують постійного стороннього догляду за умови, що вони не обслуговуються соціальними службами. Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у таких розмірах:

• 15 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг інвалідам I групи;
• 10 відсотків – фізичним особам за надання соціальних послуг громадянам похилого віку, інвалідам II групи та дітям-інвалідам;
• 7 відсотків – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам III групи та хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії.

Якщо соціальні послуги надає фізична особа пенсійного віку, компенсація призначається у зазначених розмірах виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Слід зауважити, що компенсація не призначається фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким відшкодовуються витрати на надання послуг по догляду відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Психіатричну допомогу», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 «Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян» та у разі надання фізичною особою соціальних послуг на платній основі.

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.

Для призначення компенсації подаються такі документи:

1.Непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги:

• заява про згоду надавати соціальні послуги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги;
• копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки — письмове повідомлення особи із зазначенням інформації про відсутність трудової книжки та про останнє місце роботи чи отримання доходів;
• заява про надання згоди на проведення перевірки даних про доходи особи з використанням відомостей Державного реєстру фізичних осіб
• платників податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»).

2.Особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною):

• заява про необхідність надання соціальних послуг;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом);
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування;

3.Законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг:

• заява про необхідність надання соціальних послуг;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність дитини до самообслуговування.
• Компенсація призначається на час встановлення групи інвалідності або на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним

Право на допомогу відповідно до ст. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та постанови КМУ від 02.08.2000 р. № 1192 (зі змінами та доповненнями), має дієздатна особа, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата.

Для призначення грошової допомоги на догляд органам праці та соціального захисту населення за місцем проживання подаються такі документи:

• заява, за затвердженою формою;
• паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного коду;
• довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв’язків членів сім’ї;
• довідки про доходи кожного члена сім’ї (окрім непрацюючих пенсіонерів, які отримують пенсію в органах Пенсійного фонду України);
• копія та оригінал трудової книжки для непрацюючих осіб;
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу;
• довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.

Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації (проживання) інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.

До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, а також діти до досягнення ними 23 років, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I чи II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів. До складу сім’ї не включаються особи, визнані інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Допомога на догляд призначається на шість місяців з місяця звернення (подання заяви з комплектом документів), непрацюючим пенсіонером допомога на догляд призначається на 12 місяців на підставі заяви та копії трудової книжки. Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:

• сталися зміни у складі сім’ї у зв’язку із смертю або зміною місця проживання інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу;
• закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
• інвалід I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.

У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов’язані повідомити органи, що провадять її виплату. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Щомісячна компенсаційна виплата непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку

Механізм призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку (далі – компенсація) регламентований постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 832 „Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”.

Компенсація призначається управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання заявника і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, та фінансуються органами Пенсійного фонду України.

Для призначення компенсації одержувачі подають заяву, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг».

До заяви додаються:

• паспорт або документ, що посвідчує особу одержувача державної соціальної допомоги;
• довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України або органах праці та соціального захисту населення – для особи, за якою здійснюється догляд;
• паспорт або документ, що посвідчує особу, за якою здійснюється догляд;
• довідка з місця проживання про те, що особа здійснює догляд за інвалідом І групи або престарілою особою, старше 80 років;
• документ, який підтверджує, що особа не працює: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа – підприємець;
• за відсутності трудової книжки — заява особи із зазначенням причини відсутності трудової книжки;
• витяг з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) (для осіб, визнаних інвалідами І групи) – для особи, за якою здійснюється догляд.

Компенсація призначається та виплачується з дня подання заяви з усіма необхідними документами до дня досягнення заявником пенсійного віку, але не більш ніж на строк встановлення групи інвалідності.

Розмір призначеної компенсації становить – 4,80 грн. на місяць.

Крім того, на суму призначеної відповідно до Постанови КМУ № 558 від 29.04.2004 р. та Постанови КМУ № 832 від 26.07.1996 р. компенсації особам працездатного віку, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, органами праці та соціального захисту населення щомісячно проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в розмірі 33,2 відсотка від мінімальної заробітної плати, сплата якого здійснюється за рахунок видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік до Пенсійного фонду України (що дає право на зарахування до страхового стажу всього періоду такого догляду).

При зарахуванні до страхового стажу період догляду за інвалідом I групи та престарілим до управління Пенсійного фонду України надається довідка управління соціального захисту населення, яка підтверджує отримання щомісячної компенсаційної виплати за яку сплачені страхові внески.

За призначенням допомог необхідно звертатися до районного управління праці та соціального захисту населення.