Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією: відмінності між версіями

Поточна версія на 06:24, 20 вересня 2024

Нормативна база

Конституція України
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Закон України «Про запобігання корупції»
Закон України від 17 жовтня 2019 року № 198-IX «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції»
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»
Закон України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції»
Закон України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб"
Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією

Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю

Відповідно до статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушення визнається порушення вимог фінансового контролю.

Родовим об'єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, а безпосереднім - відносини у сфері здійснення антикорупційного фінансового контролю.

Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: за минулий рік; за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Об’єктивна сторона передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:

несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 172⁶ КУпАП):

Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172⁶ КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня» (частина перша статті 45 Закону Україн "Про запобігання корупції" (далі - Закон), крім випадків припинення здійснення діяльності.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (частина друга статті 172⁶ КУпАП);
подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина четверта статті 172⁶ КУпАП).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суб'єкт - спеціальний, а саме особи, які відповідно до Закону, зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Детальніше див.: "Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 172⁶ КУпАП, до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді штрафу (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік або без такого.

Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Беручи до уваги диспозиції статті 172⁷ КУпАП та пункту 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:

у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (частина перша статті 172⁷ КУпАП);
у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (частина друга статті 172⁷ КУпАП).

Аналіз термінів "потенційний конфлікт інтересів" та "реальний конфлікт інтересів", які містяться у частині першій статті 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
наявність повноважень на прийняття рішення;
наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

^*Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією

Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією

Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (пункт 1 частини першої статті 255 КУпАП), і повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП.

У разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених статтею 256 КУпАП, суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.

Підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:

1) вчинення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, зазначеною у примітці до статті 56 Закону, адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією:

порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 172⁴ КУпАП);
порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172⁵ КУпАП);
порушення вимог фінансового контролю (стаття 172⁶ КУпАП);
порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172⁷ КУпАП);
незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172⁸ КУпАП);
невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172⁹ КУпАП);

2) невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі (стаття 188⁴⁶ КУпАП);

3) порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (стаття 212¹⁵ КУпАП);

4) порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог (стаття 212²¹ КУпАП).

У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи про адміністративні правопорушення складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративні правопорушення складається на кожну особу окремо.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

дата і місце його складення;
посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції, яка склала протокол;
відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;
місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення;
прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі їх надання);
інші відомості, потрібні для вирішення справи.

Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтями 256, 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.

Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172⁴ - 172⁹ КУпАП, разом з іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складення надсилається листом Національного агентства з питань запобігання корупції до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією (статті 172⁴ - 172⁹ КУпАП), а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212¹⁵, 212²¹ КУпАП, накладається протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов’язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов’язаного з корупцією (факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов’язаного з корупцією, – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи)

Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.

При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб’єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення

Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом в загальному порядку у п’ятнадцятиденний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи (частина перша статті 277 КУпАП).

Разом з тим, згідно з положеннями частини четвертої вказаної статті КУпАП строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення: умисно ухиляється від явки до суду; з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

При розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 172⁴-172⁹ КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина друга статті 268 КУпАП), та прокурора (частина друга статті 250 КУпАП) є обов’язковою. Зазначені норми кореспондують із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 06 березня 2017 року у справі «Карелін проти Російської Федерації», в якому відсутність прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було визнано порушенням статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (порушення принципу рівності сторін і вимоги змагальності процесу).

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При розгляді справ цієї категорії суд відповідно до статей 247 і 280 КУпАП зобов’язаний з'ясувати такі обставини:

чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого КУпАП;
чи є особа винною у його вчиненні;
чи належить вона до суб’єктів цього правопорушення;
чи не містить правопорушення ознак злочину;
чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП;
чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.

Суди мають також з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.

Якщо в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, буде встановлено ознаки кримінального правопорушення, суддя повинен винести постанову про закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення і передати матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.

Порядок апеляційного оскарження

Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з частиною другою статті 294 КУпАП, наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Згідно із змінами до статті 294 КУпАП (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, тобто у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту частини другої статті 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Див. також

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
 *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
-*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про  запобігання  корупції»]
+*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання  корупції»]
-*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-20 Закон України «Про внесення змін до закону України « Про запобігання корупції»]
+*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-20 Закон України від 17 жовтня 2019 року № 198-IX «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції»]
 *[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
-*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України  та Національного агентства з питань запобігання корупції»]
+*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закон України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України  та Національного агентства з питань запобігання корупції»]
-*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб"]
+*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Закон України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб"]
-*[http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією.]
+*[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]
-*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0014-20 Наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.12.2019 № 159/19 « Про затвердження Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції»]
-== Притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення,  передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю ==
-Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати:<br />
-# ''об’єктивні ознаки'' складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у '''несвоєчасному поданні без поважних причин декларації'''.<br />
+== Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю ==
+Відповідно до статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП) адміністративним правопорушення визнається порушення вимог фінансового контролю.
-Для розкриття об’єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], вміщуючи вказівку на суб’єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України від  14 жовтня 2014 року №  1700-VII «Про  запобігання  корупції»] (далі - Закон), в  яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.<br />
+'''Родовим об'єктом''' даного правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, а '''безпосереднім''' - відносини у сфері здійснення антикорупційного фінансового контролю.
-Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення  '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом.<br />
+'''Предметом''' правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання  корупції]: за минулий рік; за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
-Слід зазначити, що в ч. 1 ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону] визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.<br />
+'''Об’єктивна сторона''' передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:
+* несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]):
+Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172<sup>6</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення  '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «'''щорічно до 1 квітня'''» (частина перша статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2045.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%B9%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону Україн "Про запобігання корупції"] (далі - Закон), крім випадків припинення здійснення діяльності.
-Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних в [http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією] (далі – Інформаційний лист ), що системний аналіз вжитого в абз. 1 ч. 2 ст. 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону] формулювання «припиняє діяльність» дає підстави констатувати, що термін «припинення» за загальним правилом (ст. 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]) співвідноситься із терміном «звільнення» як ціле і частина, охоплюючи останнє. Це саме випливає з аналізу норм інших спеціальних нормативно-правових  актів, зокрема з положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] (ст. 83), [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2790-12 Закону  України «Про статус народного депутата України»] (ст. 4) тощо, де зазначена термінологія підміняється одна одною. Разом з тим із цього правила є винятки. Так, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»] (далі - Закон № 1402) розрізняє терміни «звільнення» (статті 112-118) та «припинення» (статті 119-125), а отже, розмежовує їх, передбачаючи різні підстави для настання таких юридичних фактів. Наведені положення цього Закону повністю кореспондують зі ст. 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], яка також розмежовує ці поняття. Аналогічний підхід використано законодавцем щодо припинення повноважень судді Конституційного Суду України та його звільнення (ст. 149-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
+Конструктивною  ознакою цього правопорушення  є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції], витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
+* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані (частина друга статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]);
+* подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина четверта статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП]).
+'''Суб'єктивна сторона''' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
-Так, у  ч. 7 ст. 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 119 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону № 1402] зазначено, що повноваження судді припиняються  виключно в разі: 1) досягнення суддею шістдесяти п’яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину. Цей перелік є вичерпним. Слід зазначити, що саме такий підхід використала Рада суддів України, приймаючи рішення від 15 вересня 2016 року № 54 «Щодо питання припинення повноважень суддів з визначених Законом №1402-VIII підстав».<br />
+'''Суб'єкт''' - спеціальний, а саме особи, які відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
-Крім того, слід зауважити, що виключною підставою для припинення трудових відносин судді з відповідним судом, згідно зі ст. 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону № 1402], є саме припинення повноважень судді (статті 119—125). Звільнення ж судді з підстав, визначених ч. 6 ст. 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 112 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону № 1402], не є підставою для припинення трудових відносин в аспекті зазначених вище норм Конституції України та спеціального закону.<br />
+'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування]]".
-Іншими  словами, беручи до уваги положення ст. 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], згідно з якою «застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом», тобто яка передбачає чітке виконання передбачених законом норм, а отже, забороняє притягнення особи до адміністративної відповідальності за аналогією, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що закріплюють склад правопорушень, з огляду на проведений вище аналіз, '''судді, які звільняються з підстав, визначених ч. 6 ст. 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], не можуть бути суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].''' Наведене стосується й  інших правопорушень, передбачених ст. 172-6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], у тому числі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (ч. 2 цієї статті), наприклад, внаслідок отримання суддею  вихідної допомоги у зв’язку з відставкою до досягнення ним шістдесяти п’яти років, адже суб’єкт їх вчинення однаковий.<br />
+За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E КУпАП], до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді <u>штрафу</u> (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з <u>конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік</u> або без такого.
+== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів  ==
+Беручи до уваги диспозиції статті 172<sup>7</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП] та пункту 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
+* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (частина перша статті 172<sup>7</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]);
+* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій,  або прийняття таких рішень (частина друга статті 172<sup>7</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 КУпАП]).
+Аналіз термінів "потенційний конфлікт інтересів" та "реальний конфлікт інтересів", які містяться у частині першій статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими  повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії,  який  повинен  мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між  прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
-Конструктивною  ознакою цього правопорушення  є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.<br />
+Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
-# ''предметом'' правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання  корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями;
-# ''суб'єктивна сторона'' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
-== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП) ==
-Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних в п. 3 [http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Інформаційного листа], що розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у прийнятті участі особи, яка здійснює службові чи представницькі повноваження (судді, депутата сільської, селищної, міської, районної та обласної ради тощо), в голосуванні щодо обрання його на адміністративну посаду (голови, заступника, секретаря тощо) та підстав для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], слід звернути увагу на таке.<br />
-Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та п. 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
-* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
-* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій,  або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).<br />
-Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими  повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії,  який  повинен  мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між  прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.<br />
-Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.<br />
 Таким  чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
@@ Рядок 47: / Рядок 42: @@
 # наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
 # наявність повноважень на прийняття рішення;
-# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.<br />
+# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.
 Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
+----
+<small><sup>*</sup>[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]</small>
 == Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією==
-Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (п. 1 ч. 1 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]), і повинен відповідати вимогам ст. 256 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]<br />
+Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою <u>органів внутрішніх справ</u> ([https://www.npu.gov.ua/?__cf_chl_jschl_tk__=a10cf65eae75728419dffb88ab14eb65ec4064d6-1618913785-0-Acmj5NohmNPrBqnnvhOuLcTE2zH4X7n0064HTEMm4S2sE-nr3w6kP8tEYcvhJLbwK13ChgziQm7YqBWRsapIKJw74Z5sWYiBkpuq4dJ8p51q5CSDAlcHJJ9SG-3FHiXUEo-cLJOiSYVnFS_pQKigSbszGf6H8 Національної поліції]) та [https://nazk.gov.ua/uk/ <u>Національного агентства з питань запобігання корупції</u>] (пункт 1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]), і повинен відповідати вимогам статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].
-Необхідно зазначити, що до пунктів 1 та 11 ч. 1 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] згідно з абзацами «а» і «б», підп. 6 п. 1 розділу І [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закону України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України  та Національного агентства з питань запобігання корупції»] було внесено зміни, відповідно до яких у пунктах 1 і 11 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], де визначено повноваження посадової особи органів Служби безпеки України та  прокурора на складання протоколу за статтями 172-4-172-9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], посилання на ці статті було виключено. При цьому відповідно до абз. 4 розділу II  цього [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закону] зазначалося, що підпункти «а» та «б» підп. 6 п. 1 розділ  І цього [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закону] набирають чинності після початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.<br />
+У разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених статтею 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП], суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення  протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.
-Відповідно до рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 01 серпня 2016 року № 1 початком діяльності цього органу визначено 15 серпня 2016 року. Тобто відповідно до абз. 4 розділу II [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/198-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції»] набули чинності зміни до ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], згідно з якими з повноважень уповноважених посадових осіб Служби безпеки України і прокурора було виключено право
+'''Підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:'''
-на складання протоколу за статтями  172-4-172-9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] попри наявне й нині у змісті пунктів 1 і 11 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] посилання на ці статті.<br />
-У разі коли протокол складено не уповноваженою на те особою або без додержання вимог, установлених ст. 256 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], суддя зобов’язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу (спеціально уповноваженому суб’єкту протидії корупції, який склав протокол) для належного оформлення. При цьому постанова про направлення  протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, для належного оформлення (усунення недоліків) не підлягає апеляційному оскарженню.
+) вчинення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, зазначеною у примітці до статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n439 Закону], адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією:
+* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 стаття 172<sup>4</sup> КУпАП]);
+* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D5.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2 стаття 172<sup>5</sup> КУпАП]);
+* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D6.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E стаття 172<sup>6</sup> КУпАП]);
+* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D7.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 стаття 172<sup>7</sup> КУпАП]);
+* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D8.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D1%83%20%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C стаття 172<sup>8</sup> КУпАП]);
+* невжиття заходів щодо протидії корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D9.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 172<sup>9</sup> КУпАП]);
+) невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D46.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2)%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97 стаття 188<sup>46</sup> КУпАП]);
-'''Разом з тим, 06.12.2019 року наказом № 159/19 Національного агентства з питань запобігання корупції затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0014-20 Порядок оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції].''' Даним Порядком встановлено, що підставами для складання протоколу про адміністративне правопорушення є:
+) порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (стаття 212<sup>15</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 КУпАП]);
-'''1)''' '''вчинення службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, зазначеною у примітці до статті 50 Закону, адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією''':
+) порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D21.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83 стаття 212<sup>21</sup> КУпАП]).
-* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>4</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП));
-* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>5</sup> КУпАП]);
-* порушення вимог фінансового контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>6</sup> КУпАП]);
-* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>7</sup> КУпАП]);
-* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>8</sup> КУпАП]);
-* невжиття заходів щодо протидії корупції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172<sup>9</sup> КУпАП]);
-'''2) невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 188<sup>46</sup> КУпАП]''');
-'''3) порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (стаття 212<sup>15</sup> КУпАП);'''
+У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи про адміністративні правопорушення складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративні правопорушення складається на кожну особу окремо.
-'''4) порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 212<sup>21</sup> КУпАП]).'''
+<u>У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:</u>
-      У разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень протоколи про адміністративні правопорушення складаються окремо щодо кожного із вчинених правопорушень. Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протокол про адміністративні правопорушення складається на кожну особу окремо.
-        Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 172<sup>4</sup> - 172<sup>9</sup> КУпАП]), а також правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 212<sup>15</sup>, 212<sup>21</sup> КУпАП], накладається протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
-''Пунктом 4 даного Порядку зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються'':
 * дата і місце його складення;
-* посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи Національного агентства, яка склала протокол;
+* посада, прізвище, ім'я, по батькові уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції, яка склала протокол;
 * відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;
 * місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
@@ Рядок 88: / Рядок 79: @@
 * пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі їх надання);
 * інші відомості, потрібні для вирішення справи.
-    Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України, статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 256, 268 КУпАП], повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 277 КУпАП], про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
+Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 63 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20256.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F 256, 268 КУпАП], повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто судом у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статтею 277 КУпАП], про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису про ознайомлення з правами й обов'язками у протоколі про адміністративне правопорушення робиться запис про це. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення за її підписом. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
-    Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
+Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
 У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис.
-     Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтями 172<sup>4</sup> - 172<sup>9</sup> КУпАП], разом з іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складення надсилається листом Національного агентства до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
+Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статтями 172<sup>4</sup> - 172<sup>9</sup> КУпАП], разом з іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, у триденний строк з моменту його складення надсилається листом Національного агентства з питань запобігання корупції до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
 == Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення==
-Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення  (ч. 3 ст. 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]). Для  визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
+Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 статті 172<sup>4</sup> - 172<sup>9</sup> КУпАП]), а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20212%2D15,%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC%D1%83 212<sup>15</sup>, 212<sup>21</sup> КУпАП], накладається '''протягом шести місяців''' з дня його виявлення, але '''не пізніше двох років''' з дня його вчинення.
-Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення ''порушення, пов’язаного з корупцією'' є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення ''порушення, пов’язаного з корупцією'' – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту ''порушення, пов’язаного з корупцією'' '''(факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). '''
+Для  визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення. Керуючись принципом верховенства права і дотримуючись букви закону варто наголосити, що моментом виявлення порушення, пов’язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади). При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов’язаного з корупцією – є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов’язаного з корупцією '''(факт виявлення порушення – це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення). '''
-Тобто якщо до Національного агентства, національної поліції чи органів прокуратури, від викривача, надійшло повідомлення про вчинення особою ''порушення, пов’язаного з корупцією'', – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи)<br />
+Тобто, якщо до Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції від [[Правовий статус викривачів корупції|викривача]], надійшло повідомлення про вчинення особою порушення, пов’язаного з корупцією, – то моментом виявлення порушення є час надходження цього повідомлення до відповідного уповноваженого органу, а якщо ідентичні повідомлення надійшли до різних органів, чи посадових осіб, уповноважених складати такі протоколи, – моментом виявлення вважається перше (за часом отримання) надходження такого повідомлення до уповноваженого (органу чи особи)
-Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.<br />
+Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення <u>провадження у справі закривається.</u>
-Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних в п. 5 [http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Інформаційного листа], що вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне  правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]. Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а передбачений ст. 277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], що є гарантією всебічного, об’єктивного і повного з’ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи.<br />
 При цьому, якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб’єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
-Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, яка вчинила правопорушення, пов’язане з корупцією, '''однак судом не накладено на неї стягнення''' у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
 == Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення ==
-Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом у загальному порядку у п’ятнадцятиденний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.<br />
+Справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом в загальному порядку '''у п’ятнадцятиденний строк''' із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи (частина перша статті 277 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]).
-Разом з тим, згідно з положеннями ч. 4 вказаної статті КУпАП '''строк розгляду''' адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення '''зупиняється''' у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення:
+Разом з тим, згідно з положеннями частини четвертої вказаної статті КУпАП '''строк розгляду''' адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення '''зупиняється''' у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення: умисно ухиляється від явки до суду; з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
--умисно ухиляється від явки до суду;
-- з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).
-При  розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 172-2-172-9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 258 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]), та прокурора (ч. 2 ст. 250 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]) є обов’язковою. Зазначені норми кореспондують із позицією  ЄСПЛ, викладеною в рішенні від 06 березня 2017 року у справі «Карелін проти Російської Федерації», в якому відсутність прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було визнано порушенням статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (порушення принципу рівності сторін і вимоги змагальності процесу).<br />
+При  розгляді справ про адміністративні корупційні правопорушення, передбачені статтями 172<sup>4</sup>-172<sup>9</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20231014#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20172%2D4.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП], присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (частина друга статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20268.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 КУпАП]), та прокурора (частина друга статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП]) є обов’язковою. Зазначені норми кореспондують із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішенні від 06 березня 2017 року у [https://europeancourt.ru/tag/karelin-protiv-rossii/ справі «Карелін проти Російської Федерації»], в якому відсутність прокурора в судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було визнано порушенням статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (порушення принципу рівності сторін і вимоги змагальності процесу).
-Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
+Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20255.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП].
-При розгляді справ цієї категорії суд відповідно до ст.ст. 247 і 280 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] зобов’язаний з'ясувати такі обставини:
+При розгляді справ цієї категорії суд відповідно до статей 247 і 280 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20280.%20%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%E2%80%99%D1%8F%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F КУпАП] зобов’язаний з'ясувати такі обставини:
 * чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
 * чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
@@ Рядок 129: / Рядок 113: @@
 * чи не містить правопорушення ознак злочину;
 * чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП];
-* чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.<br />
+* чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
-Суди мають також з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.<br />
+Суди мають також з’ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв’язку між діянням і виконанням особою повноважень.
-Якщо в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, буде встановлено ознаки злочину, суддя повинен винести постанову про закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення і передати матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.
+Якщо в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, буде встановлено ознаки кримінального правопорушення, суддя повинен винести постанову про закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення і передати матеріали прокурору для вирішення питання про притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.
 == Порядок апеляційного оскарження ==
-Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з ч. 2 ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.<br />
+Правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з частиною другою статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП], наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник.
-Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.<br />
+Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
-Згідно із змінами до ст. 294  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Законом України від 16 березня 2017 року №  1952-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб»], прокурор може оскаржити відповідну постанову  судді лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].<br />
+Згідно із змінами до статті 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20294.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8 КУпАП] (нова редакція першого речення частини другої цієї статті), внесеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-19 Законом України від 16 березня 2017 року №  1952-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб»], прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], тобто у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту частини другої статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.
-При цьому слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 287 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу], якою визначено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тобто прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративні правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення.<br />
-В інших випадках, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.
+== Див. також ==
+* [[Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією]]
+* [[Конфлікт інтересів в антикорупційному законодавстві]]
+* [[Спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції: повноваження та порядок звернення]]
+* [[Правовий статус викривачів корупції]]
+* [[Оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією]]
 [[Категорія: Адміністративне право]]
+[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Анонім

Пошук

Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією: відмінності між версіями

Простори назв

Ще

Дії над сторінкою

Поточна версія на 06:24, 20 вересня 2024

Зміст

Нормативна база

Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю

Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією

Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення

Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення

Порядок апеляційного оскарження

Див. також

Навігація

Навігація

Участь

Вікі-інструменти

Вікі-інструменти

Анонім

Пошук

Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією: відмінності між версіями

Поточна версія на 06:24, 20 вересня 2024

Нормативна база

Притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю

Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією

Строки накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення

Порядок розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення

Порядок апеляційного оскарження

Див. також

Навігація

Вікі-інструменти

Інструменти сторінки

Категорії