Визнання батьківства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == НОРМАТИВНА БАЗА == <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]http://zakon...)
 
мНемає опису редагування
 
(Не показано 42 проміжні версії 23 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== НОРМАТИВНА БАЗА ==
== Нормативна база ==
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України][[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України][[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14]]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України][[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15]]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України][[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15]]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]  
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.


== ДИТИНА ТА ЇЇ ПРАВОВИЙ СТАТУС ==
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.  
<br />
Відповідь на це питання дає ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] відповідно до якої <br />
* правовий статус має дитина до досягнення нею повноліття;<br />
* малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років;<br />
* неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.<br />


== ПОНЯТТЯ ШЛЮБУ ==
Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (частини 1, 2 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).


Відповідно до ст.21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу] шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка,зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.<br />
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).  
Відповідно до ст.51 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]  шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.<br />
=== Перелік необхідних документів ===
Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.<br />
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.<br />
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
Згідно зі ст. 52 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.<br />
# документ, що підтверджує сплату державного мита.<br />
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.<br />За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.


== ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА ==
Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.


Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов‘язків батька, визначених українським законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презумується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною  заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.  


== ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА ЗА СПІЛЬНОЮ ЗАЯВОЮ БАТЬКІВ ==
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (стаття 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).


Згідно ст.ст. 124, 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою,вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі. Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.<br />
 
Отже, якщо відсутня презумпція батьківства і батьки дитини не мають заперечень проти реєстрації встановлення батьківства, їм слід звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання батька чи матері дитини або за місцем державної реєстрації народження дитини і представити перераховані нижче документи:<br />
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду (ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 Цивільного процесуального кодексу України])
# Спільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі.Заява має бути подана особисто батьками дитини;представництво не допускається. У разі, якщо будь-хто з батьків дитини не має можливості особисто подати спільну заяву, їх волевиявлення може бути оформлено окремими заявами про встановлення батьківства. При цьому підпис особи, що не має можливості бути присутнім при подачі такої заяви, повинна бути нотаріально посвідчена. Заява обов'язково має містити дату його складання та бути підписана заявниками - батьком і матір'ю дитини. При цьому, якщо заяву написано не від руки, а складено за допомогою друкувального пристрою, вона має бути підписана в присутності спеціаліста, який здійснює прийом даної заяви.<br />
 
# Документи, що засвідчують особи батьків дитини (таким документом для громадян, як правило, є паспорт громадянина України).<br />
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# Документ, що підтверджує сплату державного мита.<br />
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
Зразки бланків заяви та її заповнення, а також реквізити для сплати держмита, як правило, розміщуються на інформаційних стендах у приміщеннях органу ДРАЦС. Перераховані документи подаються у всіх випадках звернення за державною реєстрацією встановлення батьківства в позасудовому порядку. Крім них, якщо спільну заяву про встановлення батьківства подається після державної реєстрації народження дитини, також має бути надано свідоцтво про народження дитини.<br />
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
Якщо ж батьки дитини вирішили зареєструвати встановлення батьківства одночасно з державною реєстрацією народження, а таке чинним законодавством допускається, їм буде достатньо пред'явити документ, що є підставою для державної реєстрації народження дитини (як правило, це відповідна довідка про народження, видана медичною організацією, у якій відбувалися пологи).<br />
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
Крім того, майбутнім батькам, що не передбачають ухилятися від юридичного оформлення батьківства, важливо знати і про те, що спільна заява про встановлення батьківства може бути подана під час вагітності матері, якщо є підстави припускати, що його подача після народження дитини може виявитися скрутною або зовсім неможливою (наприклад, батькові дитини має бути тривале відрядження в «гарячу точку» і т. п.). У цьому випадку до трьох перерахованих вище обов'язковим документам має бути додана довідка, що підтверджує вагітність матері, видана в установленому законом порядку.
# квитанція про сплату судового збору;
Оформлення всіх необхідних документів та видача свідоцтва про встановлення батьківства проводиться в день звернення, за винятком двох випадків: коли заява про встановлення батьківства подається до народження дитини (під час вагітності матері) і коли місце державної реєстрації народження та встановлення батьківства не збігаються, а в свідоцтві про народження зазначено відомості про батька.<br />
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду. Зразок [[:Файл:Клопотання про проведення ДНК експертизи.docx|клопотання про проведення ДНК експертизи.]] ;
В останньому випадку може знадобитися час на підготовку та направлення запиту про висилку копії запису акта про народження, щоб з'ясувати підстави внесення таких даних. Зрозуміло, якщо відомості про батька були внесені за заявою матері дитини, проблем з реєстрацією встановлення батьківства не виникне. <br />
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
І на закінчення розгляду питання про добровільне встановлення батьківства  варто звернути увагу на ще 3 моменти:<br />
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
* термін звернення за реєстрацією цього акта цивільного стану законом не обмежений;<br />
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
* державну реєстрацію встановлення батьківства можна оскаржити тільки в судовому порядку, тобто інша особа, яка вважає себе батьком дитини, не має права вимагати встановити його батьківство шляхом звернення до органів РАЦС, якщо стосовно дитини раніше батьківство вже було встановлено;<br />
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.
* чоловік, що дав свою згоду на встановлення свого батьківства щодо дитини, біологічним батьком якої він не є, про що в момент дачі згоди йому було добре відомо, не має права оспорювати своє батьківство, якщо тільки він не береться довести, що згода ним була надана  внаслідок психічного чи фізичного примусу.<br />
 
== ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА ЗА РІШЕННЯМ СУДУ ==<br />
Згідно ч. 1 ст. 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу], батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 цього Кодексу].<br />
 
Якщо батьки дитини консенсусу досягти не змогли, без звернення до суду батьківство встановити не вийде. Оскільки найчастіше від добровільної реєстрації встановлення батьківства ухиляється батько дитини, судовий порядок визначення батьківства буде розглянуто виходячи з того, що позивачем є мати дитини, а відповідачем - його батько. Хоча не варто забувати, що з позовом може звернутися і батько дитини, в тому випадку, якщо від подачі спільної заяви про встановлення батьківства ухиляється його мати. Справи про встановлення батьківства розглядаються в порядку позовного провадження. Відповідно до ст.110 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], для порушення цивільної справи необхідно звернутися з позовною заявою до районного суду за своїм місцем проживання або за місцем проживання відповідача. Згідно зі ст.119 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позовна заява  подається у письмовій формі і повинна містити:<br />
Ч. 1, 2 ст. 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
 
* ПІБ позивача і відповідача та їх місце проживання;<br />
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
* зміст позовних вимог;<br />
 
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;<br />
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;<br />
 
* перелік документів, що додаються до заяви;<br />
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України].
* Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.<br />
 
Крім того, потрібно враховувати, що якщо є бажання змінити прізвище дитини на прізвище батька, потрібно вказати це в позовній заяві, оскільки при реєстрації встановлення батьківства без позитивного вирішення цього питання судом органу РАЦС не матиме законних підстав змінювати прізвище дитини. Якщо заявлені позовні вимоги будуть задоволені, то після вступу рішення суду в законну силу можна буде приступати до реєстрації встановлення батьківства в органах ДРАЦС. Для цього матері або батьку дитини або їх представникам (особисте звернення тут необов'язково) слід звернутися до органу РАЦС з наступними документами:<br />
Відповідно до п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного процесуального кодексу України] рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
# Заява про встановлення батьківства в письмовій формі.<br />
 
# Документ, що засвідчує особу заявника (або, якщо до органу РАЦС звертається представник, документ, що засвідчує його особу, та належним чином оформлена довіреність)<br />
Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])
# Документ, що підтверджує сплату держмита<br />
 
# Рішення суду про встановлення батьківства.
Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
Згідно зі ст. 130 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлення факту батьківства за рішенням суду.<br />
=== Порядок звернення до суду ===
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу].<br />
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу].<br />
 
== ОСПОРЮВАННЯ БАТЬКІВСТВА ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА ==
Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.  
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] також передбачено оспорювання батьківства і про це мова йдеться в ст.ст. 136-138 цього кодексу. Відповідно до вказаних статей, особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126, 127 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу], має право оспорити своє батьківство, пред’явивши до суду позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття і не можливе у разі смерті дитини. Однак не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч.1 ст.123 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 цього Кодексу]. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.<br />
 
У випадку якщо чоловік, який записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо ж той, хто записаний батьком дитини, помер після пред’явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Також спадкоємці: дружина, батьки та діти, можуть оспорити батьківство, якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла. При цьому, до вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини, позовна давність не застосовується, відповідно до п.1 ч.1 ст.268 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.   
Право оспорити батьківство свого чоловіка має також і жінка, яка народила дитину у шлюбі, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. При цьому, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису  про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До даної вимоги матері встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.
 
Статтею 256 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено поняття позовної давності – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.<br />
'''Сплата судового збору'''
Підводячи підсумок можна зазначити, що на сьогодні існує 2 способи встановлення батьківства:<br />
 
# добровільний за заявою матері та батька дитини;<br />
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.
# примусовий за рішенням суду.<br />
 
І якщо перший спосіб є порівняно простим, то другий – більш складний в силу того, що потребує звернення до суду та подальшої участі у судовому процесі. Варто також пам’ятати, що у справах про встановлення батьківства суд призначає судово-біологічну (судово-генетичну) експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, і навіть, якщо відповідач ухиляється від даної експертизи, то суд має право постановити ухвалу про примусовий привід на проведення такої експертизи.
'''Докази'''
 
До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.
 
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
 
Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''<u>наприклад</u>''':
 
- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);
 
- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;
 
- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).  
 
'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).
 
'''Увага!'''  <u>Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини.</u> Судова практика: рішення [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490# Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19.] Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв'язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не проживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство,  проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина  та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість  не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.
 
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]  
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 15:08, 21 жовтня 2024

Нормативна база

Визнання батьківства за спільною заявою батьків

Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).

Перелік необхідних документів

  1. cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx);
  2. паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
  3. документ, що підтверджує сплату державного мита.
Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.

Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Визнання батьківства за рішенням суду

Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 Сімейного кодексу України, батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Встановлення факту батьківства за рішенням суду

У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (стаття 130 Сімейного кодексу України).

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду за місцем реєстрації заявника. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду (ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:

  1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
  2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
  3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
  4. квитанція про сплату судового збору;
  5. висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду. Зразок клопотання про проведення ДНК експертизи. ;
  6. наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..

Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.

Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно до статей 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька (постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20)

Враховуючи постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20) чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.

Порядок звернення до суду

Згідно вимог установлених частиною першою ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

Сплата судового збору

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

Докази

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, наприклад:

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Увага! Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини. Судова практика: рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року справа №178/143/19. Позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення батьківства та стягнення аліментів, посилаючись на те, у зв'язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батькові було записано зі слів матері, оскільки після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС для реєстрації народження дитини, а відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною (оскільки спільно не проживав з позивачкою). Відповідач ніколи не заперечував своє батьківство, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини. Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час, адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

Зразок позовної заяви про визнання батьківства

Судова практика