Призначення та виплата пенсій особі, яка подала заяву про зняття її з обліку як ВПО у зв'язку з реєстрацією постійного місця проживання

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Право громадянина України на отримання пенсійних виплат

Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Стаття 19 Конституції каже нам, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Також, у ній йдеться про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Також, право на пенсійне забезпечення закріплено відповідно у Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII. Стаття 1 вказаного Закону підтверджує, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Стаття 3 Закону визначає виключний перелік осіб, які мають право на трудову пенсію. У ст. 10 Закону вказано, що пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Також, право на пенсійне забезпечення регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у статті 5 якого передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування. Відповідно до ст. 8 цього Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь - якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Згідно із ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. У статті 49 цього Закону зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

Виключні причини для припинення пенсії пенсіонеру
1)якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом


Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Відповідно до п. 2.9 вказаного вище Порядку особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» встановлено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених ст. 49 Закону № 1058.Тобто, Закон № 1058 не передбачає такої підстави для припинення виплати пенсії особи, як відсутність у особи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки.


Процедура прийняття документів Управлінням Пенсійного фонду України для призначення/поновлення пенсії громадянину України

В статті 4.12 Порядку вказується, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Хочеться зробити акцент на тому, що на даний момент відповідно до Постанови Правління Пенсійного Фонду України «Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України» від 30.07.2015 № 13-1 в територіальних органах Пенсійного фонду України застосовуються засоби телекомунікації. Слід відмітити, що на кожного пенсіонера на базі централізованих інформаційних технологій у формі електронних даних для забезпечення призначення/перерахунку та виплати пенсій, формується та ведеться відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис» та «Про захист персональних даних» електронна пенсійна справа, яка містить інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію та проводиться її виплата: іншу інформацію, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи.

Порядок оскарження відмови Управління Пенсійного фонду в виплаті пенсії через відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про припинення пенсійних виплат особі, яка подала заяву в УСЗН про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб особа може:

  • врегулювати цей спір в досудовому порядку:

Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини припинення пенсійних виплат. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а також дату та ініціали, підпис заявника. Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але не пізніше 15 днів з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано Законом України «Про звернення громадян».

  • звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.

Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Хочу також зауважити, що згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:

  1. Паспорт
  2. Картка фізичної особи-платника податків
  3. Пенсійне посвідчення
  4. Заява в УСЗН про зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб
  5. Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування припинення пенсійних виплат)
  6. Виписка з банківського рахунку, на який особа отримує пенсію (як доказ фактичного припинення виплат)
  7. Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
  8. Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.