Правила розміщення вигрібної ями ( вигребу)

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV.
  2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III.
  3. Закон України “ Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року № 280/97.
  4. Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України 17 березня 2011 року N 145.
  5. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року

Порядок розміщення

Вигрібна яма (вигріб) - інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитоїй зони.

Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м. При цьому слід враховувати напрямок схилу ділянки.

При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Куди звернутися

Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із заявою(зверненням) до органів місцевого самоврядування. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне рішення, в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Потім після отримання дозволу здійснити наступні дії:

  • погодити влаштування вигрібної ями з держпродспоживслужбою;
  • виготовити проектну документацію на влаштування вигрібної ями;
  • для отримання будівельного паспорта звернутися до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації;
  • направити повідомлення про початок виконання будівельних робіт в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в області;
  • роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконати відповідно до санітарних норм та правил;
  • вигрібну яму (вигріб) виконати з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою;
  • після закінчення будівельних робіт внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

Очищення вигрібної ями за допомогою досвідчених фахівців гарантує високу якість робіт. Від вас не потрібно ніяких зусиль. При будівництві вам треба облаштувати безперешкодний, зручний під'їзд до зливної ями і все. Кращий варіант - розташувати її ближче до дороги. Яма не повинна перебувати на глибині більше 3 м. Спеціальний шланг, який використовують асенізатори, не дістане до дна і не зможе провести очищення від продуктів життєдіяльності. У разі використання залізобетонних або азбестоцементних труб при прокладанні водопроводу відстань між ним і вигрібною ямою повинно бути не менше 5 метрів. Якщо водопровід прокладений з використанням чавунних труб діаметром менше 200 мм, відстань до вигрібної ями може бути значно менше - 1,5 метра, якщо ж діаметр чавунних труб перевищує 200 мм, відстань від водопроводу до вигрібної ями повинна становити не менше 3 метрів.

Газові труби рекомендується розташовувати на відстані не менше 5 метрів від вигрібної ями. Розташування газових труб на меншій відстані може призвести до пошкодження газової труби в процесі обладнання вигрібної ями або в результаті просадки ґрунту під час експлуатації вигрібної ями.При обладнанні вигрібної ями також необхідно враховувати тип грунту і спосіб прокладання газової труби: вона прокладена під землею або над землею.

Перелік необхідних документів

  1. заява(звернення) до органів місцевого самоврядування для отримання дозволу
  2. заява для погодження влаштування вигрібної ями з держпродспоживслужбою;
  3. заява на виготовлення проектної документації на влаштування вигрібної ями;
  4. заява до відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації для отримання будівельного паспорта
  5. повідомлення про початок виконання будівельних робіт в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в області;
  6. заява про внесення змін в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку.

Строки розгляду

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Вартість

Дозвіл на розміщення вигрібної ями, та внесення змін в технічну документацію ( паспорт будівника) надаються безкоштовно.

Підстави для відмови

Підставою для відмови:

  1. Надання недостовірних даних про об’єкт нерухомого майна або щодо власника;
  2. Надання підроблених документів, що посвідчують право власності.
  3. На даній території відповідно до санітарних норм неможливе розміщення вигрібної ями.

Така відмова не позбавляє права розробника проекту усунути його недоліки та подати на повторне погодження.

Порядок оскарження Неправомірне рішення органу місцевого самоврядування про відмову про розміщення вигрібної ями може бути оскаржено до суду.

Особливі випадки

Рідкі відходи, що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується.

Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється. У разі відсутності інженерних мереж міської (селищної, сільської) каналізації або розташування об'єктів на відстані не менше ніж 500 м від найближчого колектора стічних вод необхідно передбачати каналізування об'єктів на локальні очисні споруди, при цьому перевагу слід віддавати ґрунтовим методам біологічного очищення стічних вод. Обладнання внутрішньобудинкової каналізації та каналізування об'єктів з відведенням стічних вод у вигрібні ями забороняється.

Позасудовий порядок

При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом, який буде розглядатися з урахуванням норм законодавства у цій сфері та судової практики.

Судовий порядок

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання позовної заяви до суду. Відповідно до ст.103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Ч.2 ст.103 ЗК України передбачає те, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Ч.3 ст.103 ЗК України зобов’язує власників та землекористувачів земельних ділянок співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю. Ст.104 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню.

В Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме ст. 12 передбачено обов’язки громадян, які пов’язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов’язків є не порушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 було визначено, що спори з приводу додержання правил добросусідства розглядаються судами або узгоджувальною комісією, обраною місцевою радою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу ( шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту. Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 Цивільного кодексу)