Права та обов’язки особи у зв’язку з випадковим пошкодженням або знищенням нею товару на території торгівельного об’єкту

Матеріал з WikiLegalAid
Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.Редакція була затверджена Maryna.shapoval.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Конституція України
  2. Цивільний кодекс України
  3. Податковий кодекс України
  4. Закон України "Про захист прав споживачів"
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів"

Загальні положення

Будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування (пп. 8 п. 14.1.1291 ПКУ)

Торговельними об'єктами у сфері роздрібної торгівлі, відповідно до п. 7 Правил №833, є:
у сфері оптової торгівлі:

  • склад товарний (універсальний, спеціалізований, змішаний);
  • магазин-склад;

у сфері роздрібної торгівлі:

  • магазин, який може бути:
  1. продовольчим, непродовольчим, змішаним (за товарною спеціалізацією);
  2. універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом);
  3. з індивідуальним обслуговуванням, самообслуговуванням, торгівлею за зразками, торгівлею за замовленням (за методом продажу товарів);
  • павільйон;
  • кіоск, ятка;
  • палатка, намет;
  • лоток, рундук;
  • склад товарний;
  • крамниця-склад, магазин-склад.

Торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару (п. 26 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів").

Випадковим знищенням або випадковим пошкодженням майна (товару) визнається таке знищення або пошкодження, яке сталося не з вини учасників договору, а в силу випадкових причин і обставин (непереборної сили, простого випадку).( ст. 617 ЦКУ)

Момент набуття права власності на майно

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки(ст. 334 ЦКУ).

Права та обов'язки споживачів

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: Споживачі зобов'язані:
  • захист своїх прав державою;
  • належну якість продукції та обслуговування;
  • безпеку продукції;
  • необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
  • відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
  • звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
  • об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

  • перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
  • в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
  • користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
  • з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Обов'язки продавця

Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства.

Ризик випадкового знищенням

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 323 ЦКУ)

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту ( ст 668 ЦКУ)

Заборона нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності

У випадку, коли адміністрація/охорона магазину переходить до більш рішучих дій і взагалі не випускає покупця з приміщення, слід згадати ще й про пункти 1, 4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», в яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики та агресивної діяльності. Так, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає або може впливати на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції».
Крім того, як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики: створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати, а також вимога оплати продукції, наданої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої і недвозначної згоди на її придбання.

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Висновки

Таким чином можна зробити наступні висновки:

  1. Доки товар знаходиться на території торговельного об'єкту він є власністю продавця й він зобов'язаний сприяти покупцеві у його намаганні придбати товар.
  2. Покупець набуває права власності на товар тільки після розрахунку та/або передачі йому товару. Він має право на вільний вибір найменування, асортименту товару, способу розрахунку за нього та захисту своїх прав.
  3. Відповідальність за збереження несе власник товару й доки покупець за нього не розрахувався він не зобов'язаний відшкодовувати її вартість продавцю при пошкодженні.
  4. Продавець зобов'язаний забезпечити належні умови зберігання товару та сприяти покупцю у вільному виборі товарів та розрахунку за них.
  5. В разі якщо сталося випадкове знищення або пошкодження товару на території торговельного об'єкту (полиці, вітрині тощо) до того, як особа розрахувалась за придбану річ, отримала її й набула права власності продавець нічого не може вимагати від покупця. Сам факт пошкодження може бути зафіксовано продавцем .
  6. Покупець буде нести відповідальність лише у випадку, якщо він придбав товар . В решті випадків визначити обов'язок відшкодувати вартість може лише суд. Погрози та інші примушування з боку продавця можу тягнути відповідальність згідно чинного законодавства (ст. 355 КК України)
  7. Кожен покупець має право знати свої права та обов'язки, право на повагу честі та гідності,право на захист своїх законних інтересів у суді(Конституція України)
  8. В разі вчинення тиску на покупця з боку продавця покупець може негайно звернутись за захистом своїх прав та інтересів до правоохоронних органів або до Держпродспоживслужби.

Див. додатково

Див. додатково Захист прав споживачів