Права та обов’язки землевласників та землекористувачів

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Визначення термінів

Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Землевласники — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)

Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73, п .14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Право користування земельною ділянкою — це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.

Користування наданою земельною ділянкою — не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.

Права та обов’язки землевласників

Права землевласників:

  • продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;
  • самостійно господарювати на землі;
  • власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
  • використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (стаття 90 Земельного кодексу України)

Обов’язки землевласників:

  • забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;
  • додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
  • своєчасно сплачувати земельний податок;
  • не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
  • підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
  • своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
  • дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
  • зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
  • за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок (стаття 91 Земельного кодексу України).

Права та обов’язки землекористувачів

Права землекористувачів:

  • самостійно господарювати на землі;
  • власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
  • використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
  • на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
  • споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (стаття 95 Земельного кодексу України).

Обов'язки землекористувачів:

  • забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;
  • додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;
  • своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;
  • не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;
  • підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;
  • своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;
  • дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;
  • зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів (стаття 96 Земельного кодексу України).

Права та обов’язки власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення

Права та обов’язки землевласників:

  • власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі;
  • власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
  • власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав (стаття 409 Цивільного кодексу України).

Права та обов’язки землекористувачів:

  • землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору;
  • землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом;
  • землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації (стаття 410 Цивільного кодексу України).

Права та обов’язки власника та користувача земельної ділянки наданої для забудови

Права та обов’язки власника:

  • власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.
  • якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
  • власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.
  • перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою (стаття 414 Цивільного кодексу України).

Права та обов’язки землекористувача:

  • землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором;
  • землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;
  • особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди);
  • землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом;
  • землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (стаття 23 Кодексу України про надра).

Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством України (стаття 27 Кодексу України про надра).