Порядок проведення ексгумації

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття ексгумації

Ексгумація – дія, що полягає у вийманні трупа з відомого місця поховання в землі чи в іншому місці з метою його судово-медичного дослідження, а також у тих випадках, коли первинне судово-медичне дослідження цього трупа було проведене неповно або виникли нові серйозні обставини для перевірки обставин кримінального правопорушення шляхом дослідження раніше похованого трупа.

Підстави для проведення ексгумації

Підставами для проведення ексгумації є:

  • здійснення огляду, в тому числі повторного, захованого трупа;
  • пред'явлення трупу для впізнання;
  • проведення судової експертизи.

Остання обставина частіше всього і є приводом до ексгумації, оскільки можуть мати місце випадки, коли первісне судово-медичне дослідження трупа взагалі не проводилося, тобто поховання трупа пройшло без патологоанатомічного розтину; виникнення версії щодо можливої насильницької смерті або неправильно наданої медичної допомоги в лікувальному закладі (у випадку смерті потерпілого в цій же установі); таємного поховання трупа з метою приховування злочину.

Ексгумація можлива і тоді, коли судово-медичне дослідження трупа проводилося, але при цьому допущені суттєві порушення, або коли треба уточнити низку питань у зв'язку з нововиявленими обставинами, наприклад при підозрі на отруєння.

Порядок проведення ексгумації

Відповідно до частини 1 статті 239 КПК України провести ексгумацію можна тільки на підставі постанови прокурора.

Якщо під час досудового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації трупа, слідчий може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням. Прокурор зобов'язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести постанову про проведення ексгумації трупа. У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання, де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається виконання ексгумації, день та час її проведення, інша інформація, яку прокурор вважає за доцільне включити в постанову для мотивування свого рішення, зокрема мотивування допускає посилання на докази, з яких випливає неможливість одержання необхідних для доказування відомостей без огляду і дослідження похованого раніше трупа.

Питання про ексгумацію трупа погоджується слідчим, прокурором з адміністрацією кладовища та санітарно-епідеміологічною службою. Про час ексгумації слідчий, прокурор зобов'язані повідомити про проведення огляду, пов'язаного з ексгумацією, близьких родичів та членів сім'ї померлого, а також проводити іншу роботу серед місцевого населення, щодо нейтралізації різного роду негативних ексцесів, пов'язаних з проведенням такої слідчої дії. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.

Процедура проведення ексгумації

  • Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page9 статті 238 КПК України.
  • Слідчий, прокурор зобов'язаний також запросити не менше двох понятих для проведення цього виду огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії.
  • Перед проведенням слідчої дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права та обов'язки, передбачені КПК, відповідно до їх процесуального статусу, а також порядок проведення слідчої дії.
  • Після цього могилу розкривають і обережно витягують труну. Етапи ексгумації слідчий фіксує у спеціальному протоколі, який підписують усі учасники ексгумації. Рекомендується фотографувати загальний вигляд могили до її розкриття, витягнену труну, загальний вигляд трупа у труні. Труп виймається з місця поховання, після чого оглядається з додержанням процесуального порядку. Якщо це необхідно, близьким родичам або членам сім'ї труп пред'являється для впізнання (у протоколі зазначають, на підставі яких ознак чи прикмет був розпізнаний труп). Після закінчення розтину труну з трупом опускають у могилу, якій надають попереднього вигляду.

Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки, необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини та органів або частини трупа. Згідно з Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом МОЗ від 17.01.1995 № 6, експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за погодженням із судово-медичним експертом допускається проведення експертизи трупа після його ексгумації за теплої пори року, сухої погоди і при створюванні особою, що призначила експертизу, придатних для роботи умов, на відкритому повітрі.

При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Якщо оглянуті речі мають ознаки речового доказу, вони визнаються речовими доказами і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або прокурора.

Усі вилучені речі підлягають огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

Результати ексгумації

Про виймання трупа з місця поховання складається протокол із дотриманням вимог статті 104 КПК України, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. Додатками до протоколу огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, можуть бути спеціально виготовлені фототаблиці, аудіо - чи відеозапис, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Серед інших відомостей, які мають міститися в описовій частині протоколу, повинні бути зафіксовані також: місце розташування могили, її зовнішній вигляд і стан, характер поверхні ґрунту і рослинного покриву; наявність або відсутність огорожі, земляного пагорба і надмогильної споруди (хреста, надгробної плити, пам'ятника, обеліска, стели тощо); надписи на надгробку або реєстраційному знаку; особливості ґрунту нарівні труни (колір, вологість, зернистість тощо); глибина захоронення; стан труни; спосіб кріплення кришки (положення фіксаторів); детально описується труп, що знаходиться в труні.

У заключній частині повинні міститися відомості про виявлені, вилучені речі, перераховані їх ознаки, зазначено, які зразки відібрані.

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримінального провадження доцільно долучити довідку щодо того, де, ким та коли проведено поховання трупа, що піддавався ексгумації.

Можливості експертизи

Можливості судово-медичних й інших експертиз ексгумованого трупа досить великі. Як свідчить експертна практика, в якому б стані не знаходився труп, при його дослідженні можуть бути виявлені важливі ознаки, і в деяких випадках успішно вирішені питання, що належать до встановлення причини і категорії смерті, характеру та механізму утворення ушкоджень, виду знаряддя травми. Крім того, в ході дослідження ексгумованого трупа вдається вилучити зразки біологічного походження, кисті для дактилоскопії, черепа й інших зразків з метою ідентифікації трупа. Відомо також немало кримінальних справ, за якими версія щодо отруєння виникала через кілька місяців, а інколи й через кілька років після смерті потерпілого, але експертиза дослідження ексгумованих трупів забезпечувала знайдення отрути.

Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути, не тільки якщо потрібно провести огляд трупа. Підставами для неї також можуть бути випадки, коли необхідно пред'явити труп для впізнання, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться в місці поховання, вилучити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом.

Слід пам'ятати, що ексгумація трупа організаційно та технічно належить до складних заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виносити постанову про її проведення можна тільки при наявності достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підготувався до проведення цієї дії.