Подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2020 році

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття декларації, типи електронних форм декларації

Електрона декларація – це аналог паперової декларації, що подається уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особою в рамках законодавства про державну службу і Закону України «Про запобігання корупції».

Законодавством України передбачено 4 типи електронних форм декларації: щорічна (охоплює попередній рік); перед звільненням (за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями); після звільнення (охоплює попередній рік, тобто рік, у якому особа звільнилася); кандидата на посаду, у разі якщо посада належить до переліку суб’єктів декларування або до переліку посад з підвищеним корупційним ризиком.

Поняття особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Під визначенням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов’язків) відповідного працівника.

Також при визначенні посадових осіб державних чи комунальних підприємств слід враховувати положення Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу, керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи, які, відповідно, будуть виступати суб’єктами декларування відповідно до Закону.

Посади, які належать до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 за № 2, затверджено Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків. До нього входять:

1. Посада Керівника Офісу Президента України, його першого заступника та заступника.

2. Посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.

3. Посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України.

4. Посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами.

5. Посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів.

6. Посади в органах місцевого самоврядування:

- перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;

- заступників голів районних, районних в містах рад;

- секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;

- керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;

- голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).

Водночас, слід звернути увагу, що наведений перелік може змінюватися Національним агентством залежно від результатів моніторингу стану корупції.

Як подавати декларації за новими правилами

19 березня 2020 року в газеті Верховної Ради «Голос України» оприлюднено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» № 524-ІХ. Документ набрав чинності 20 березня 2020 року.

Закон змінює правила подання щорічних декларацій за 2019 рік, звужує коло суб’єктів декларування та перелік об’єктів декларування. Так, щорічну декларацію за 2019 рік не потрібно подавати працівникам патронатних служб (перелік посад визначено у статті 92 Закону України «Про державну службу»), крім радників, помічників, уповноважених, прес-секретаря Президента України та помічників суддів.

У трьох типах декларацій за 2019 рік, це – щорічна, після звільнення, кандидата на посаду – більше не потрібно зазначати:

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї;

- належність до національних публічних діячів;

- зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єктів декларування;

- об’єкти декларування, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду;

- членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року;

- трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;

- криптовалюти;

- банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти,

- інше майно (розділ 12.1 декларації).

Національне агентство з 20 березня 2020 року забезпечує для суб’єктів декларування можливість обрати позначку «Не застосовується» у розділах 2.1 та 2.2 форми декларації, які стосуються відомостей про належність до публічних діячів суб’єкта декларування та зареєстрованого місця проживання членів сім’ї декларанта.

17 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Серед іншого, внесено зміни до Закону України «Про запобігання корупції», згідно з якими у 2020 році продовжено до 1 червня термін подання щорічних декларацій та декларацій після звільнення.

Крім того, суб’єкти декларування, які у період до 1 червня 2020 року не мали можливості подати декларацію перед звільненням або повідомлення про суттєві зміни у майновому стані у зв’язку із встановленням на території їх проживання карантинно-обмежувальних заходів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне подання такої декларації чи повідомлення у зазначений період.

Відповідальність за несвоєчасне подання декларації та відображення недостовірних відомостей

За несвоєчасне подання та відображення недостовірних відомостей при поданні декларації передбачена адміністративна чи кримінальна відповідальність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами 1 або 2, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 366-1 Кримінального кодексу України, подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, – караються штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У разі виникнення додаткових питань щодо подання декларації, є можливість звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції, за електронною адресою: [email protected].

Див. також