Оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України
  2. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» № 1640/0/4-12

Який порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)

Головним завданням держави у випадках вчинення злочинів є захист законних прав та інтересів громадян. Тому діяльність органів, які здійснюють кримінальне провадження, має бути спрямована на реальне забезпечення гарантій учасників провадження, і ефективне поновлення їхніх прав у разі порушення.

З 19 листопада 2012 року дані про злочин спочатку вносяться до ЄРДР, перевірка проводиться у порядку досудового розслідування і, коли відсутній склад або подія злочину, кримінальне провадження підлягає закриттю. Відповідно до приписів ст. 214 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України) досудове розслідування починається з моменту внесення слідчим або прокурором відповідних відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Такі відомості мають бути внесені до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Слідчий, прокурор невідкладно після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-яких джерел обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей в ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Які відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

  • дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
  • інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
  • короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
  • попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
  • прізвище, ім’я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
  • інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Які є підстави оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)


КПК України передбачає можливість оскарження учасниками кримінального провадження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді (статті 303-307 КПК України), що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

У ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і коло субʼєктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення на досудовому розслідуванні. Серед інших, оскарженню підлягає і бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Зокрема під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений КПК України строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Порядок оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Враховуючи викладене, з метою здійснення ефективного захисту та поновлення прав у разі бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР, постраждалим доцільно:

  • мати документальне підтвердження про прийняття та реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення. Згідно з п. 1 ч. 2 КПК України заявник має право вимагати від органу, до якого подана заява про вчинення кримінального правопорушення, надати йому відповідний підтверджуючий документ;
  • уточнювати у канцелярії органу досудового розслідування інформацію про вручення заяви слідчому/прокурору та внесення ним протягом 24 годин відповідних відомостей до ЄРДР;
  • у заяві про вчинення кримінального правопорушення чітко вказати попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, його склад та кваліфікуючі ознаки;
  • не пропустити десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей ЄРДР;
  • пам’ятати, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.
  • право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 р. і ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади;
  • відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади;
  • положення ст. 21 і 22 Конституції України гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства. Ці повноваження учасників процесу закріплено в ст. 303–309 КПК України.

Позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, який визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу. Момент набуття особою прав заявника закріплено в ст. 60 КПК України, зокрема після звернення фізичної або юридичної особи із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Законодавець також чітко наголошує на тому, що заявником може бути фізична або юридична особа, яка не є потерпілою. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можна подавати впродовж десяти днів після їх ухвалення чи вчинення (ч. 1 ст. 304 КПК України). Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлено постановою, строк подання скарги починається з дня отримання її копії. Скарга повертається, якщо:

  1. скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
  2. скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
  3. скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. Згідно вимог ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням положень цієї глави.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК України. Така ухвала слідчого судді може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов’язання припинити дію, зобов’язання вчинити певну дію, відмову в задоволенні скарги. Ухвалу слідчого судді щодо результатів розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не можна оскаржити, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Аналіз судової практики

Наразі склалася така ситуація, за якої постраждалому необхідно самостійно відслідковувати стан поданої ним заяви/повідомлення, зокрема, уточнювати у черговій частині або канцелярії органу досудового розслідування або органу прокуратури інформацію про вручення заяви слідчому/прокурору та внесення ним відповідних відомостей до ЄРДР. Проявляти ініціативу постраждалому в цьому випадку необхідно ще й для того, аби не пропустити десятиденний строк на оскарження бездіяльності слідчого або прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Слід зазначити, що і суди не поспішають ставати на бік постраждалих у цій категорії справ. Непоодинокими є випадки, коли слідчі судді відмовляють у задоволенні скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Перед безпосередньо власним аналізом доцільно навести дані існуючих узагальнень, зокрема листа ВССУ від 09.11.2012 № 1640/0/4-12 та узагальнення Апеляційного суду м. Києва. У листі від 09.11.2012 ВССУ тлумачить термін «бездіяльність з невнесення до ЄРДР» та роз’яснює порядок обчислення строків. У пункті 2 цього листа надається визначення бездіяльності, згідно якого, це невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення».

Також, суд вказує на порядок обчислення цього строку у 24 години, а саме:

  • заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо);
  • у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

Стосовно ж строків на оскарження ВССУ вказує, що частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

На практиці часто виникає ситуація, коли після подання заяви, наприклад, поштою, заявник чекає відповіді чи повідомлення про розгляд заяви та включення інформації про злочин до ЄРДР. Після тривалого часу очікування заявник починає встановлювати інформацію щодо розгляду заяви і виявляється, що відомості до ЄРДР не внесені, а строки на оскарження бездіяльності вже пропущені.

Отже, для того, щоб не втратити можливість оскарження бездіяльності, необхідно уточнювати у черговій частині або канцелярії органу досудового розслідування інформацію про вручення повідомлення про злочин слідчому, а також звертатись до суду зі скаргою на його бездіяльність у межах десятиденного строку з моменту вручення цього повідомлення.

Докладну інформацію щодо статистики оскарження бездіяльності, дій та рішень слідчого містить узагальнення Апеляційного суду м. Києва.

Виявляється, що з 829 скарг, поданих до районних судів м. Києва, задоволені були лише 85, а за 155 було відмовлено у відкритті провадження, за 270 було відмовлено у задоволенні скарги, 80 скарг було повернуто, а за 199 рішення взагалі не було прийнято, за 25 скаргами провадження закрите, за 15 відмовлено у розгляді. Таким чином, було задоволено менш ніж 10 відсотків скарг. При цьому підставами відхилення решти 90 відсотків скарг послугували формальні причини.

За результатами власного аналізу судових рішень щодо оскарження невнесення відомостей про злочин до ЄРДР, вбачається, що у задоволенні скарг відмовляли також здебільшого з формальних причин. Серед яких:

  1. повідомлення про злочин не містило обставин, об’єктивних даних, посилань на докази та ін., які вказують на наявність ознак злочину;
  2. заявник оскаржив не бездіяльність, а дії щодо надання відповіді у порядку Закону України «Про звернення громадян», відмову, рішення про невнесення та ін.;
  3. скаржник не долучив до скарги доказів звернення до правоохоронного органу із заявою або повідомленням про злочин;
  4. до скарги на бездіяльність слідчого не було долучено належну довіреність;
  5. було порушено строк для звернення.

Так, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року за провадженням № 753/3188/13 повернуто скаргу фізичної особи – представника підприємства на бездіяльність прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставою для повернення скарги стало те, що з поданої до суду копії довіреності представника, де чітко перераховані повноваження, не вбачалось, що такий представник наділений правом подавати скарги на дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора ( п.1 ч.2 ст. 304 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду від 06 лютого 2013 за провадженням № 755/2515/13-к було повернуто скаргу оскільки скаржником до скарги не надано жодних доказів того, що прокуратурою Дніпровського району м. Києва взагалі було отримано заяви-повідомлення про вчинення правопорушень певними особами, у зв'язку з чим, в супереч положень ст. ст. 214, 303 КПК України, неможливо встановити дату та час імовірного отримання таких повідомлень прокуратурою Дніпровського району м. Києва.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 30 січня 2013 року за справою № 757/11/13-к відмовив у задоволенні скарги, оскільки направлення заяви скаржника до прокуратури Закарпатської області за територіальним принципом відповідають вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012р., тому в даному випадку відсутня будь - яка бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань його заяви про кримінальне правопорушення від 07.12.2012 року, а також у нездійсненні інших процесуальних дій. Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва від 11.04.2014 року за справою № 760/4895/14-к щодо невнесення даних до ЄРДР було відмовлено у задоволенні скарги через, те що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Той самий суд ухвалою від 18 лютого 2014 року за справою № 1-кс/760/92/14 відмовив у скарзі, оскільки на думку слідчого судді, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального, якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зрозуміло, що усі ці скарги стосується одного й того самого явища – невнесення з якихось причин даних про злочин протягом 24 годин. Отже, у випадку об’єктивного і розумного підходу до розгляду цих скарг, у будь-якому випадку очевидний, прямий і безпосередній факт порушення слідчим або прокурором закону повинен знайти своє відображення у судовому рішенні.