Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Відповідальність

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Поняття незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Відповідальність

Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами та відповідальність регулюється ст. 263 та ст. 263-1 КК України

Стаття 263 КК України. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -
караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Стаття 263-1 КК України. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв

1. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або фальсифікація, незаконне видалення чи зміна її маркування, або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Важливим моментом є те, що кримінальна відповідальність може наступати лише тоді, коли вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої є придатними до використання за цільовим призначенням.

Питання чи є зазначені вище предмети виготовленими промисловим, серійним способом, або є саморобними чи переробленим, не впливає на факт наявності складу злочину.

Необхідно мати на увазі, що визначення факту того, що певний предмет є вогнепальною чи холодною зброєю, бойовим припасом, вибуховою речовиною чи вибуховим пристроєм в конкретних випадках здійснюється на підставі висновку експерта. Під час кримінального провадження для вирішення цього питання має бути обов’язково призначена та проведена криміналістична експертиза.

Склад злочину, передбаченого ст.263 КК України

Предмет злочину

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої.
Вогнепальною зброєю вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші) (п. 8.2 наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622).
До вогнепальної зброї як предмета злочину, передбаченого ст. 262 КК України, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухових речовин (пороху або інших спе-ціальних горючих сумішей) (абз. 1 п. 4 постанова Пленуму Верховного Суду № 3 від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами»).
Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, - кинджали, фінські ножі, кастети та інша холодна зброя.
Холодна зброя – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини (п. 8.11 зазначеного наказу МВС від 21.08.1998р. №622)

Об’єктивна сторона злочину

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, — у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без вказаного дозволу. Носіння — це дія з переміщення зазначених предметів, їх транспортування особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо). Зберігання — це володіння будь-яким із зазначених предметів, що перебувають не при особі, а в обраному нею місці. Придбання — це дії, пов’язані з набуттям цих предметів (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) у результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок, на відшкодування боргу тощо. Виготовлення — це дії зі створення чи переробки будь-яких предметів, внаслідок чого вони набувають відповідних характерних властивостей холодної зброї. Ремонт — це таке відновлення характерних властивостей зазначених предметів шляхом заміни або реставрації зношених чи не придатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, унаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням. Передача — це надання цих предметів іншій особі у володіння, для тимчасового зберігання чи використання за цільовим призначенням. Збут — це передача їх іншій особі шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.
Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчинюються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.

Суб’єктивна сторона злочину

Із суб’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.
Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти відповідальність за ст. 263 КК України і за готування до іншого відповідного злочину (п. 26 зазначеної ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3).

Суб’єкт злочину

Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 263 КК України

У ч.3 ст. 263 КК України встановлено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частиною 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. Під добровільною здачею слід розуміти повну, за власною волею, незалежно від мотивів, здачу цих предметів органам влади при усвідомленні особою фактичної можливості подальшого безкарного продовження вчинення злочину
При вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, суди керуються Положенням про дозвільну систему (затверджене Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів та іншими нормативно-правовими актами.
Поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами або вибуховими пристроями, передбачене ст. 263 КК України, тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли воно здійснюється без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконним. Винний не має ні дійсного, ні уявного права на їх здійснення. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передачу та збут зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв видається певними державними органами, передбаченими законом. Дозвіл на право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт та збут зброї, бойових припасів та вибухових речовин надається органами МВС, які здійснюють дозвільну систему. Військовослужбовцям, працівникам МВС та співробітникам СБУ дозвіл на носіння вогнепальної зброї видають відповідні начальники Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв’язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами (п. 2 зазначеної ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3).

Склад злочину, передбаченого ст.263-1 КК України

Предмет злочину

Предметом злочину, передбаченого ст. 263-1 КК України, є будь-яка вогнепальна зброя, у тому числі і гладкоствольна мисливська, бойові припаси, у тому числі і до гладкоствольної мисливської зброї, вибухові речовини та вибухові пристрої. Про поняття цих предметів див. коментар до ч. 1 ст. 263 КК України

Об’єктивна сторона злочину

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 263-1 КК України, полягає в незаконному виготовленні, переробці чи ремонті вогнепальної зброї або незаконному виготовленні бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв.
Під незаконним виготовленням вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв потрібно розуміти вчинені без передбаченого законодавством дозволу дії по їх створенню.
Переробка вогнепальної зброї - це перероблення тих чи інших предметів шляхом надання їм властивостей вогнепальної зброї. Таким діями, зокрема, є перероблення ракетниці, стартового, будівельного, газового пістолета, інших пристроїв, пристосованих для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, у зброю, придатну до стрільби тощо (п.13 зазначеної ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3).
Злочин є закінченим, якщо виготовлений предмет може бути використаний як зброя, боєприпаси, вибухові речовини або вибуховий пристрій незалежно від неза¬вершеності тих чи інших частин або оздоблювальних (оброблюваних) робіт. Це положення стосується і переробки вогнепальної зброї.
Ремонт вогнепальної зброї - це таке відновлення характерних властивостей зазначеного предмета шляхом заміни або реставрації зношених чи непридатних з інших причин частин, механізмів, усунення дефектів, поломок чи пошкоджень, налагодження нормального функціонування різних частин і механізмів, внаслідок якого ці предмети стають придатними до використання за цільовим призначенням (п.14 зазначеної ППВСУ від 26 квітня 2002 р. № 3).
Виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв повинно бути незаконним, тобто здійснюватися без передбаченого законодавством відповідного дозволу. Більш детально стосовно цього див. коментар до ст. 263 КК України.

Суб’єктивна сторона злочину

Із суб’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом. Цілі і мотиви цих злочинів можуть бути різними. Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв з метою вчинення з їх допомогою іншого злочину є ідеальною сукупністю злочинів і повинне тягти за собою відповідальність за ст. 263-1 КК України і за готування до іншого відповідного злочину.

Суб’єкт злочину

Суб’єктом злочинів може бути будь-яка особа, якій виповнилось 16 років.