Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Підстави звільнення

Виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника згідно п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України.
При цьому варто врахувати певні моменти:

  • це різновид звільнення за ініціативою роботодавця, тому передбачає певні гарантії;
  • невідповідність має бути виявлена, тобто невідома під час прийняття працівника на роботу. Ні неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків, ні порушення трудової дисципліни не можуть бути підставою для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України;
  • невідповідність працівника має бути доведена роботодавцем;
  • причиною невідповідності є недостатня кваліфікація чи стан здоров’я.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» по цій підставі можуть бути звільнені працівники тільки в тому випадку, якщо будуть встановлені фактичні дані, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або втрати здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки або виконання їх протипоказано за станом здоров'я або несприятливо для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено власником або уповноваженим ним органом працівникові.
Фактами підтвердження невідповідності можуть бути:

  • Щодо робітників: систематичне невиконання норм виробітку, порушення технологічної дисципліни та ін.
  • Щодо керівних працівників, спеціалістів і службовців: невчасне і неякісне виконання службових обов'язків, прийняття помилкових рішень, брак достатніх знань, наявність рішення атестаційної комісії тощо.

Невідповідність за результатами атестації

Одним із способів виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є проведення атестації. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими фактами.
Крім того, у деяких випадках працівник зобов'язаний пройти навчання, інструктаж або перевірку знань з техніки безпеки, пожежної безпеки, охорони праці тощо. Ухилення працівника від цього обов'язку або отримання незадовільної оцінки також може бути підставою для звільнення у зв'язку з невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі. Таке ухилення документально підтверджується, якщо працівник не зазначений у списках осіб, що пройшли навчання, інструктаж або перевірку знань, а отримання незадовільної оцінки — довідкою організації, яка їх проводила.

Невідповідність за станом здоров’я

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення якщо:

  • про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладання трудового договору — протипоказання стану здоров’я виявлені після його укладення;
  • відбулася повна або часткова втрата непрацездатності, а не тимчасова;
  • стан здоров’я перешкоджає продовженню роботи:
  1. в результаті чого працездатність працівника знижується до рівня, що перешкоджає якісному виконанню роботи;
  2. створює загрозу для здоров'я або життя працівника;
  3. працівник не може належним чином виконувати трудові обов'язки і потребує надання більш легкої роботи відповідно до медичного висновку;
  4. виконання обов'язків працівником створює небезпеку для членів трудового колективу або громадян, яких він обслуговує, і він не згодний перейти на іншу роботу.
  • отримана письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.

Рішення про звільнення має ґрунтуватися:

  • на висновку МСЕК, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і рекомендована робота інша, ніж виконувана;
  • медичному висновку про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, якщо такий працівник зобов’язаний періодично проходити медичні огляди.

Якщо групу інвалідності із зазначенням непрацездатності працівника встановлено до укладення трудового договору, однак працівник, оформляючись на роботу, приховав цей факт, його мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 КЗпП України.

Важливо! Ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забороняє розривати трудовий договір з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків.

Невідповідність, встановлена під час випробування

З метою перевірки відповідності працівника роботі, на яку він приймається, при укладанні трудового договору, може встановлюватися випробування. І звільнення за результатами випробування можливе за умови, якщо буде встановлена невідповідність. Проте у даному випадку, працівник звільнятиметься за ст. 28 КЗпП України, не за п.2 ст.40 КЗпП України, оскільки у останньому випадку невідповідність працівника займаній посаді є виявленою. Це означає, що факт невідповідності не був відомий під час прийняття працівника на роботу, не був виявлений протягом випробувального терміну.

Гарантії працівникам

  • Звільнення працівника на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, з його згоди, на іншу роботу.
  • Звільнення може бути здійснене лише за попередньою згодою виборного органу первинної організації профспілки (ст. 43 КЗпП України).
  • Працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не меншому середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП України).

Не може бути визнано законним звільнення на викладених вище підставах тільки через те, що відсутня фахова освіта (диплом), якщо згідно з чинним законодавством її наявність не є обов'язковою умовою виконання роботи відповідно до трудового договору.
Однак коли згідно із законодавством виконання певної роботи допускається після надання у визначеному порядку спеціального права (водії автомобільного й електротранспорту та ін.), позбавлення цього права може бути підставою для звільнення працівника з мотивів невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі.

Забороняється звільняти на цій підставі (недосвідченість у роботі) молодь, уперше прийняту на виробництво, а також молодих спеціалістів, направлених на роботу після закінчення відповідних навчальних закладів.

Покроковий алгоритм дій роботодавця

КРОК 1. Виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі чи займаній посаді:

  • проведення атестацій та отримання висновку атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді;
  • медичний огляд / довготривале лікування і отримання медичного висновку чи висновку МСЕК, про які говорилося вище.

КРОК 2. Пропонування переведення на іншу роботу/посаду (якщо така є у наявності і відповідає кваліфікації працівника чи медичним рекомендаціям).

КРОК 3. У випадку відсутності такої посади/роботи чи відмови працівника від переведення приймається рішення про звільнення.

КРОК 4. Повідомлення листом первинної організації профспілки і запитується її дозвіл на таке звільнення.

КРОК 5. Отримання відповіді профспілки і видача наказу/розпорядженння про звільнення. З наказом ознайомлюють працівника під підпис.
Медіа:Зразок наказу п.2 ст.40 КЗпП України.pdf.

КРОК 6. Проведення повного розрахунку, видача заповненої трудової книжки.

Порядок оскарження рішення про звільнення

Якщо звільнення відбулося з порушеннями, працівник має право оскаржити таке рішення:

  • безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду;
  • шляхом подачі позовної заяви про поновлення на роботі;
  • в місячний термін із дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому судовий збір не сплачується (ст.5 Закону України «Про судовий збір»).