https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Vladyslava.maslii&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T10:05:58ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32682Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-05T16:02:52Z<p>Vladyslava.maslii: </p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
Стягувач або платник аліментів може звернутися із заявою до суду для того щоб змінити один спосіб стягнення аліментів на інший.<br />
<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Якщо аліменти були встановлені у добровільному порядку, то батькам необхідно внести відповідні зміни до нотаріально посвідченого договору.<br />
<br />
Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про зміну способу стягнення аліментів.<br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32681Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-05T15:59:01Z<p>Vladyslava.maslii: </p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Якщо аліменти були встановлені у добровільному порядку, то батькам необхідно внести відповідні зміни до нотаріально посвідченого договору.<br />
<br />
Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про зміну способу стягнення аліментів.<br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32679Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-05T15:55:14Z<p>Vladyslava.maslii: </p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32678Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-05T15:54:36Z<p>Vladyslava.maslii: </p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
==Нормативна база==*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32543Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-04T08:55:17Z<p>Vladyslava.maslii: Vladyslava.maslii перейменувала сторінку з Зміна способу стягнення алміентів (не розміру) на Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)</p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення. У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32540Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-04T07:23:29Z<p>Vladyslava.maslii: Vladyslava.maslii перейменувала сторінку з Зміна способу стягнення алміентів на Зміна способу стягнення алміентів (не розміру): точніше формулювання</p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення. У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32539Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2022-01-04T07:22:33Z<p>Vladyslava.maslii: </p>
<hr />
<div>Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаріально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення. У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_(%D0%BD%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83)&diff=32533Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)2021-12-31T14:15:44Z<p>Vladyslava.maslii: Створенно статтю "Зміна способу стягнення аліментів</p>
<hr />
<div> Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.<br />
<br />
Тобто існує два способи стягнення аліментів:<br />
<br />
* Частка від доходу<br />
* Тверда грошова сума<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України йдеться про зміну способу стягнення аліментів, які були визначені рішенням суду рішенням суду.<br />
СК України не передбачає зміни способу стягнення аліментів, якщо між батьками був укладений нотаоіально посвідченний договір. Однак це не означає, що платник чи стягувач втратили право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів.<br />
<br />
==Підсудність==<br />
<br />
Застосовуються загальні правила підсудності передбаченні ЦПК України. Однак існують відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну способу стягнення адіментів.<br />
Стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про зміну способу їх стягнення:або суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).<br />
<br />
У платника аліментів відсутня така альтернатива. Відповідно до статті 28 ЦПК України чітко закріплює, що альтернативна підсудність стосується лише позову про збільшення розміру аліментів і, відповідно, не застосовується до позову про зміну способу їх стягнення. Отже платник аліментів може звертатися з позовом про зміну способу стягнення аліментів лише до суду за місцем проживання стягувача аліментів.<br />
<br />
=Судовий збір=<br />
<br />
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення. У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=30901Поділ та об'єднання земельних ділянок2021-09-30T12:17:27Z<p>Vladyslava.maslii: /* Поділ земельної ділянки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] <br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. <br />
<br />
Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: <br />
* у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;<br />
* шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;<br />
* шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;<br />
* шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;<br />
* за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.<br />
<br />
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.<br />
<br />
Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.<br />
<br />
Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.<br />
<br />
== Поділ та об’єднання земельних ділянок ==<br />
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей. <br />
<br />
У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:<br />
<br />
- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;<br />
<br />
- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку; <br />
<br />
- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям. <br />
<br />
Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.<br />
<br />
=== Варто розуміти, що: ===<br />
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br />
# Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.<br />
# Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.<br />
# Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.<br />
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''<br />
* усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;<br />
* у земельних ділянок спільна межа;<br />
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.<br />
=== Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки ===<br />
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. <br />
<br />
Розробниками документації із землеустрою є:<br />
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;<br />
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br />
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок<br />
<br />
Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : <br />
* нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки; <br />
* засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);<br />
* копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).<br />
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками. <br />
<br />
У випадку якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.<br />
<br />
За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.<br />
<br />
'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''<br />
<br />
а) пояснювальну записку;<br />
<br />
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;<br />
<br />
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;<br />
<br />
г) матеріали польових геодезичних робіт;<br />
<br />
ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;<br />
<br />
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути<br />
<br />
Ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.<br />
<br />
=== Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором ===<br />
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:<br />
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;<br />
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.<br />
* У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.<br />
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.<br />
<br />
Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.<br />
<br />
'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''<br />
<br />
1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.<br />
<br />
2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.<br />
<br />
3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).<br />
<br />
4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою статті 26 цього Закону.<br />
<br />
=== Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===<br />
В разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується. Тому неохідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворенні земельні ділянки.<br />
<br />
Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу чи або об’єднання земельну ділянку. Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.<br />
<br />
У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.<br />
<br />
У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок , державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.<br />
<br />
''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);''<br />
<br />
Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується <br />
<br />
Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:<br />
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;<br />
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;<br />
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.<br />
'''Обмеження прав на землю'''<br />
<br />
Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Vladyslava.masliihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=30389Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення2021-08-30T21:01:29Z<p>Vladyslava.maslii: /* Нормативна база */ додано нормативно правові акти, нечинні замінено на актуальні</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15кодекс%20України Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12?lang=uk Закон України "Про судову експертизу"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-20#Text Порядок проведення рецензування висновків судових експертів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз" від 2 липня 2008 р. N 595] <br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Будівельно-технічна експертиза''' – це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт, безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.<br />
<br />
'''Будівельно-технічна експертиза''' є однією з найбільш затребуваних, трудомістких і складних експертиз за комплексом досліджень, різновидом об’єктів та вирішуваними питаннями. <br />
<br />
== Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи ==<br />
Будівельна експертиза може призначатися судом чи органами досудового слідства у разі конфліктної ситуації, а також у випадках розподілу земельного наділу чи житлової будівлі тощо. Експертиза передбачає повне або часткове технічне обстеження об’єкта. У ході експертизи з’ясовується, які будівельні технології та засоби використовувалися для реалізації об’єкта.<br />
<br />
Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню. Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.<br />
<br />
'''Судова будівельно-технічна експертиза'''– це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні. Про призначення експертизи суд виносить ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 104 ЦПК]), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:<br />
<br />
'''Експертна оцінка:'''<br />
* визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;<br />
* визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об'єкту будівництва;<br />
* визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об'єкту будівництва;<br />
* визначення вартості будівництва за задану дату;<br />
* визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;<br />
'''Оцінка будівельних робіт:'''<br />
* установлення факту виконання на об'єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;<br />
* визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;<br />
* відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.<br />
'''Розподіл нерухомості:'''<br />
* поділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;<br />
'''Встановлення розміру збитків:'''<br />
* оцінка збитку після аварії чи пожежі;<br />
* встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;<br />
* визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,<br />
'''Визначення технічного стану будівлі:'''<br />
* визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;<br />
* встановленні аварійності будівель.<br />
Будівельно-технічна експертиза дозволяє встановити наявність чи відсутність неточностей у реалізації проекту будівельниками. При проведенні будівельної експертизи використовуються спеціальні методики, апробовані та затверджені контролюючими органами.<br />
По термінах будівельна експертиза проводиться в залежності від масштабності об’єкту. Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. Результати будівельної експертизи можуть при потребі бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі.<br />
При підготовці до призначення будівельно-технічної експертизи і формулюванні питань особа, яка призначає експертизу, повинна надати експерту матеріали, які є об'єктами експертизи.<br />
<br />
== Основні завдання будівельно-технічної експертизи ==<br />
<br />
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text п.п. 5.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень] основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:'''<br />
* визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;<br />
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;<br />
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;<br />
* визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;<br />
* визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;<br />
* визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;<br />
* визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;<br />
* визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.<br />
<br />
== Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text Інструкція] про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень містить орієнтовний перелік питань, які можуть ставитися перед експертом при призначенні будівельно-технічної експертизи. Так як даний перелік питань не є вичерпним, перед експертом можуть ставитися й інші питання з іншим формулюваням, однак варто враховувати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text п.6 ст. 103 ЦПК] питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.<br />
<br />
При необхідності, для правильного формулювання питань, може бути залучений спеціаліст.<br />
<br />
'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''<br />
# Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?<br />
# Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?<br />
# Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?<br />
# Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об’єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?<br />
# Який перелік та об’єми фактично виконаних будівельних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції)?<br />
# Яка вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів?<br />
# Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією з будівництва?<br />
# Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо) з будівництва (ремонту, реконструкції) за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?<br />
# Який вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) фактично виконаний на об’єкті?<br />
# Чи є об’єкт (результат виконання робіт) нерухомим майном?<br />
# Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?<br />
# Яка група капітальності (категорія складності, ступінь вогнестійкості) об’єкта?<br />
# Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?<br />
# Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?<br />
# Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?<br />
# Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?<br />
# Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?<br />
# Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?<br />
# Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?<br />
# Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку; визначити порядок користування) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?<br />
# Які варіанти розподілу (виділення частки; визначення порядку користування) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?<br />
# Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Vladyslava.maslii