https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Tetiana.rizak&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T20:51:48ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%83%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=46628Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання2024-01-24T09:13:17Z<p>Tetiana.rizak: /* Відповідальність за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання */</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3659-12#Text Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]<br />
==Поняття Антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання==<br />
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Якщо ці узгоджені дії призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб’єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту на ринку, то вважаються антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання.<br />
==Антиконкурентні узгоджені дії, які забороняються і тягнуть за собою відповідальність==<br />
Антиконкурентними узгодженими діями, які забороняються і тягнуть за собою відповідальність є:<br />
* встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;<br />
* обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;<br />
* розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;<br />
* спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;<br />
* усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;<br />
* застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;<br />
* укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;<br />
* суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.<br />
==Відповідальність за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання ==<br />
Першим та найбільш поширеним видом відповідальності за порушення антимонопольного законодавства є штрафи. Штрафи обраховуються у процентному відношенні до доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому буде накладено штрафні санкції. <br />
Відповідно до законодавства передбачено залежно від виду порушення три "ланки" штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання, що вчинили порушення, а саме штрафи у розмірі 1) до десяти відсотків доходу; 2) до п'яти відсотків доходу; 3) до одного відсотка доходу. У разі відсутності інформації про доходи відповідача штраф розраховується у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.<br />
<br />
Порядок визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюється нормативно-правовим актом Антимонопольного комітету України.<br />
==Звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій==<br />
Звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі.<br />
Але якщо особа не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольний комітет; була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями; не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати, то вона не може бути звільнена від відповідальності.<br />
==Які положення щодо антиконкурентних узгоджений дій суб’єктів господарювання не застосовуються==<br />
Положення щодо антиконкурентних узгоджений дій суб’єктів господарювання не застосовуються до:<br />
* будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців;<br />
* узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб’єктів господарювання або продаж іншим суб’єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб’єктам господарювання чи споживачам.<br />
* угод про передачу прав інтелектуальної власності або про використання об’єкта права інтелектуальної власності в тій частині, в якій вони обмежують у здійсненні господарської діяльності сторону угоди, якій передається право, якщо ці обмеження не виходять за межі законних прав суб’єкта права інтелектуальної власності.<br />
Проте дії, які вважаються антиконкурентними, можуть бути дозволені Антимонопольним комітетом, якщо вони сприяють вдосконаленню виробництва, економічному розвитку, розвитку малих або середніх підприємців тощо за умови, що здійснення таких дій не тягне істотного обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині. До отримання дозволу Антимонопольного комітету вчинення узгоджених дій забороняється.<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97&diff=46623Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції2024-01-24T08:56:17Z<p>Tetiana.rizak: /* Зловживання монопольним становищем на ринку */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1682-14 Закон України "Про природні монополії"]<br />
== Конкуренція у сфері господарювання ==<br />
Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання. Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.<br />
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.<br />
Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання. Конкуренція виступає фундаментальним елементом ринку, завдяки якому досягається збалансованість між попитом і пропозицією.<br />
== Природні монополії ==<br />
Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).<br />
Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.<br />
== Зловживання монопольним становищем на ринку ==<br />
* обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;<br />
* нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;<br />
* інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;<br />
* встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;<br />
* встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.<br />
* обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям<br />
* часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання<br />
== Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання ==<br />
Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:<br />
* встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;<br />
* розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;<br />
* усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.<br />
== Недобросовісна конкуренція ==<br />
Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.<br />
До недобросовісної конкуренції відносять:<br />
* неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;<br />
* створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; <br />
* неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.<br />
== Відповідальність за недобросовісну конкуренцію ==<br />
Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність: <br />
* накладення штрафу; <br />
* відшкодування шкоди; <br />
* вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця. <br />
<br />
== Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію ==<br />
Суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності. <br />
<br />
Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить '''три роки з дня вчинення порушення,''' а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.<br />
<br />
== Механізм захисту від недобросовісної конкуренції ==<br />
* ''адміністративний шлях.'' Він полягає в тому, що суб’єкт господарювання впродовж 6 місяців з моменту отримання інформації про факт порушення своїх прав може звернутися до органів Антимонопольного комітету із позовною заявою про захист особистих немайнових прав. Якщо ж строк звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції сплив, то це є підставою для відмови у реєстрації такого документу. Але в тому випадку, коли заявником доведено, що строк звернення із заявою був пропущений ним з поважних причин, порушене право підлягає захисту. Термін розгляду позовної заяви становить 30 календарних днів, але у разі потреби він може бути продовжений до 60 календарних днів, про що заявник повідомляється письмово; <br />
* ''судовий порядок.'' Справи, які базуються на порушенні прав господарюючого суб’єкта, що пов’язані з обмеженням монополізму знаходяться в юрисдикції господарського суду. Крім того, рішення органів Антимонопольного комітету також оскаржуються (повністю або частково) в господарському суді.<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=C%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=46620Cпадкування фермерського господарства2024-01-24T08:18:07Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/paran4202 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]<br />
==Загальна інформація==<br />
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до ''частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"] ((далі - Закон)''. <br />
<br />
Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]".<br />
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==<br />
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону]'' . Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. ''' '''<br />
<br />
Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5695 статті 1219] Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.<br />
<br />
Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).<br />
<br />
<u>'''Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:'''</u><br />
<br />
♦ '''у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем''', він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.<br />
<br />
Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;<br />
<br />
♦ '''у разі спадкування кількома спадкоємцями''', вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (''стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 Закону "Про фермерське господарство"]'').<br />
<br />
'''Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.'''<br />
<br />
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] (частина друга статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]).<br />
== Оформлення спадщини ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 ЦК України] передбачено, що право власності на земельну ділянку '''переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування''' (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br />
<br />
Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме: <br />
* документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом), <br />
* [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]], <br />
* правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).<br />
Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.<br />
<br />
Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.<br />
<br />
Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5695 стаття 1285 ЦК України)]. Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.<br />
<br />
Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. <br />
<br />
У разі відмови державного реєстратора у внесенні змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з приводу земельної ділянки в частині зміни особи, якій належить право постійного користування (зміна відомостей фізичної особи – засновника на фермерське господарство), то зазначена відмова підлягатиме судовому оскарженню. <br />
<br />
'''''Наслідки неприйняття спадщини.'''''<br />
<br />
Якщо спадкоємці не прийняли спадщину, відмовились від неї, були усунені від права на спадкування або взагалі відсутні, то до майна спадкодавця (в т. ч. і ФГ) може бути застосована процедура визнання спадщини відумерлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5695 стаття 1277 ЦК України] ). Орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.<br />
<br />
У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.<br />
<br />
Крім того, заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.<br />
<br />
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.<br />
<br />
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.<br />
<br />
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.<br />
<br />
'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.'''<br />
==Судова практика==<br />
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/90458880 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18] (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами <u>спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі</u>).<br />
*В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95#Text Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено], що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.<br />
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 ( земельна ділянка, надана для створення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння має інший правовий режим, ніж право постійного користування землею і, на відміну від нього, відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти спадкування майна члена фермерського господарства]<br />
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Створення фермерського господарства]]<br />
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD,_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA&diff=45868Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок2023-12-11T10:00:57Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br />
== Поняття і сутність техніко-криміналістичного дослідження документів ==<br />
Документи - письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експерта, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об'єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень звичайно мають справу з письмовими документами як речовими доказами. Документи можуть бути виготовлені рукописним, машинописним, комп'ютерним, поліграфічним або іншим способом, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового документа можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін.<br />
Об'єктами дослідження є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. <br />
Існують певні правила поводження з документами - речовими доказами, а саме:<br />
* необхідно обережно поводитись з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);<br />
* документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;<br />
* для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних речовин).<br />
Характеристика окремих способів підробок в документах:<br />
==== Встановлення змін в документі ====<br />
Способами змінення документів є підчистка, травлення і змивання тексту, дописка і виправлення записів, переклеювання фотокарток та заміна окремих частин документа. <br />
Підчистка - спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється механічне видалення частини тексту. Видалення штрихів може бути підготовчим етапом для внесення нових записів. При підчистці текст стирають (тертям гумкою) або зіскрібають гострим предметом (лезом бритви). Ознаками підчистки є порушення верхнього прошарку паперу, зменшення товщини паперу, ушкодження лініювання або захисної сітки, залишки підчищених штрихів, розмиття барвника в штрихах нового тексту. <br />
Дописка - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом внесення до рукописного тексту нових слів, фраз або окремих письмових знаків. Дописка проводиться щодо літерних або цифрових записів. Ознаками дописки є нерівномірність проміжків між рядками, словами, буквами у середині слів; зменшений розмір і розгін почерку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту.<br />
Виправлення - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом переробки одних письмових знаків на інші. Виправлення провадиться стосовно літерних і шарових записів. Виправляються, як правило, близькі за конфігурацією цифри і літери. Ознаками виправлення є відмінність у відтінку та інтенсивності забарвлення штрихів у літерах, цифрах і словах.<br />
Заміна частин документа - один із способів часткової підробки, який полягає в заміні окремих аркушів документа, вклеюванні деяких ділянок або переклеюванні фотокартки.<br />
Ознаками заміни аркушів є порушення порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження у графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі та розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром або якістю паперу; додаткові проколи у місцях кріплення аркушів та ін.<br />
==== Встановлення слабковидимих і невидимих текстів ====<br />
При дослідженні «згаслих» текстів застосовуються такі методи, як фотозйомка видимої та інфрачервоної люмінесценції, кольоророзрізнення, дифузно-копіювальний та адсорбційно-люмінесцентний методи. Слабковидимі штрихи можуть бути прочитані за допомогою світлофільтрів, які посилюють контрастність тексту. В лабораторних умовах застосовують опромінювання документа за допомогою лазера і спостереження люмінесценції за допомогою електронно-оптичного перетворювача. <br />
При огляді документа можуть бути використані ультрафіолетові освітлювачі. Органічні речовини можна виявити фотографуванням в ультрафіолетових променях. Під час лабораторних досліджень застосовують рентгенівське опромінення, хімічний аналіз і спеціальні методи виявлення невидимих текстів.<br />
==== Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів ====<br />
Виявлення залитих і закреслених текстів є можливим за допомогою огляду документа на просвітлення або в бічному світлі. Позитивний результат може дати огляд з використанням світлофільтра того ж самого кольору, що й барвник, яким залитий текст документа. Закреслені тексти можуть бути встановлені за рельєфом штрихів на зворотньому боці документа.<br />
Відомими методами дослідження залитих текстів є:<br />
* розпізнавання кольору - спосіб фотозйомки із застосуванням світлофільтрів;<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (доцільна при виявленні запису, який виконаний речовиною, що поглинає ці промені);<br />
* фотозйомка у прямопадаючих та бічних променях світла;<br />
* фотозйомка в рентгенівських променях (метод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь об'єкт, що фотографується);<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими променями. На об'єктив одягається інфрачервоний фільтр, а об'єкт освітлюється за допомогою ламп розжарювання) або ультрафіолетових променях (метод заснований на дії ультрафіолетових променів, відбитих від об'єкта зйомки);<br />
* дифузно-копіювальний метод (рекомендується для текстів, які виконані водорозчинними речовинами (наприклад, чорнилом) і закритих нерозчинними (друкарською фарбою);<br />
* адсорбційно-люмінесцентний метод (для копіювання використовується розчинник з вибірковою дією).<br />
Виявлення записів на спалених документах має свої особливості. Вплив високих температур на матеріал документа змінює його властивості. Так, при температурі близько 500 °С папір стає крихким і при доторканні руйнується. При такому стані документів виявити записи неможливо.<br />
Відновити записи в документах стає можливим за умови, що вони були піддані температурі не більш ніж 150-250 °С. З такими документами необхідно поводитись дуже обережно. Дрібні шматочки вилучаються за допомогою гумової груші.<br />
==== Встановлення технічних підробок підписів ====<br />
Технічна підробка підпису передбачає наслідування почерку особи, від імені якої виконується підпис, або використання різних технічних пристосувань. Способами підробки підписів є такі:<br />
* утворення підпису шляхом звичайного наслідування іншій особі;<br />
* копіювання підпису на просвітлення;<br />
* передавлювання через копіювальний папір;<br />
* передавлювання дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступним обведенням;<br />
* виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фотомеханічним способом; підписи, нанесені за допомогою факсиміле, мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше);<br />
* використання комп'ютерних можливостей сканування дійсного підпису з наступною принтерною роздруківкою на документі.<br />
Ознаки технічної підробки підпису охоплюють: сліди зупинок писемного приладу у вигляді потовщень або надривів штрихів, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, звивистість і тупі закінчення штрихів, підрисовку штрихів, вдавлені борозенки, які не завжди співпадають з чорнильним обведенням та ін.<br />
У процесі дослідження підпису необхідно встановити дійсний він чи підроблений. Під час експертизи підписів вирішуються такі типові питання: чи не скопійовано даний підпис з якогось іншого підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме; чи не скопіювало підпис на досліджуваному документі з якогось іншого підпису, поданого для порівняння.<br />
==== Встановлення підробки відбитків печаток та штампів ====<br />
Відбиток печатки (штампу) передбачає перенесення відповідної штемпельної фарби на поверхню паперу або видавлювання на її поверхні відповідного рельєфу. Дослідження відбитків печаток і штампів здійснюється з метою встановлення їх тотожності або встановлення способу їх підробки. Печатка виготовляється з гуми.<br />
Типові питання, які вирішуються при дослідженні відбитків печаток і штампів, такі:<br />
* яким способом виготовлено печатку (штамп), відтиск якої є на документі; <br />
* яким способом відтворено відбиток печатки (штампу) на документі; <br />
* чи є нанесений відтиск печатки на документі даною печаткою; чи однією печаткою (або штампом) залишені відбитки в документах та ін.<br />
Ознаки, що свідчать про спосіб підробки (перерисовку відтиску, кустарне виготовлення, копіювання справжнього відтиску, формування відтиску за допомогою комп'ютерної графіки), такі: нестандартність букв, неоднакова висота, ширина літер, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки у тексті, різниця написання в тексті однойменних літер, несиметричність розміщення літер, розмиття окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах.<br />
При ідентифікації печаток (штампів) за їх відтисками досліджуються загальні та окремі ознаки (форма і розміри відтисків в цілому, взаємне розташування складових частин відтисків, графічні ознаки літер, цифр, герба, емблеми, дрібні особливості окремих знаків тощо). Для проведення експертизи необхідні експериментальні та вільні зразки. <br />
<br />
== '''Вимоги до матеріалів, які потрібно надавати для дослідження''' ==<br />
За допомогою експертизи документів встановлюють вид, рід та безліч інших класифікаційних категорій матеріалів, за допомогою яких або безпосередньо на яких був виготовлений документ, а також їх групова та родова загальна приналежність. Для проведення такої експертизи (дослідження) необхідно надати експерту відповідні вільні зразки та порівнювальний матеріал.<br />
<br />
У документі про призначення експертизи необхідно конкретизувати об’єкти, що підлягають дослідженню:<br />
<br />
* вказати повну назву документа, наведену в документі дату його складання;<br />
<br />
* дати інформацію про обставини виявлення документів – речових доказів (дата, місце виявлення, вилучення);<br />
<br />
* вказати безпосередній об’єкт дослідження – описати його зміст (знак, слово, рядок, інше), місце розташування в документі;<br />
<br />
* при направленні на експертизу матеріалів справи вказати місце розташування документа в матеріалах справи – лист справи; чітко позначити досліджувані документи та порівняльні матеріали, щоб не привести до їх змішування при проведенні експертизи.<br />
<br />
'''При призначенні експертиз, що потребують проведення матеріалознавчих досліджень документа (визначення складу матеріалів письма в штрихах реквізитів, визначення складу і властивостей основи інше); проведенні ідентифікації відтисків печаток, штампів, друкарської техніки, писального приладу; визначення внесення змін у документ та встановлення його первісного змісту <u>не допускається подання на експертизу технічного зображення документу (копії) замість його оригіналу.</u>'''<br />
<br />
'''Якщо об’єктами експертизи стають технічні засоби: пишучі прилади, знакодрукуючі (знакосинтезуючі) пристрої, засоби розмножувальної техніки, друкарські форми, то в залежності від експертного завдання і конкретної ситуації на експертизу можуть бути представлені або технічні засоби безпосередньо, або виконані за їх допомогою порівняльні матеріали – зразки наступних видів: експериментальні зразки або (та) вільні зразки.'''<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://law.inf.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.html Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. - К.: Кондор, 2005]<br />
* Гора І. В., Колесник В. А. Криміналістика. ч. 1: Криміналістична техніка. - К.: Алерта, 2005<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=45312Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій2023-11-02T14:00:42Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян та виплати їм компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад] <br />
== Поняття санаторно-курортного лікування ==<br />
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.<br />
== Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками ==<br />
# Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;<br />
#осіб з інвалідністю внаслідок війни - позачергово щороку строком на 21 день;<br />
#осіб з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) - відповідно до медичних рекомендацій, з них: I та II груп - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 21 день;<br />
#постраждалих учасників Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 21 день;<br />
#учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день;<br />
#членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України - не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день. <br />
#учасники бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилося 85 років і більше, забезпечуються путівками строком на 18-21 календарний день позачергово щороку (із січня до грудня);<br />
#особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, забезпечуються санаторно-курортним лікуванням строком на 18-21 календарний день першочергово не частіше ніж один раз на два роки.<br />
== Грошова компенсація ==<br />
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"], та ветеранам праці відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"] виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.<br />
<br />
'''Середня вартість путівки''' для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
'''Станом на 2023 рік – 733 грн.'''<br />
<br />
'''Грошова''' '''компенсація''' виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):<br />
<br />
• особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки; <br />
<br />
• особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.<br />
<br />
Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів. Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи: <br />
* заява про виплату компенсації; <br />
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, <br />
* про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів; <br />
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). <br />
<br />
У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. <br />
<br />
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується. <br />
== Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування ==<br />
В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування. <br />
<br />
Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:<br />
# паспорт (копію та оригінал); <br />
# копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);<br />
# заяву на видачу путівки; <br />
# медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; <br />
# копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки); <br />
# копію військового квитка (за наявності);<br />
# копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (для осіб з інвалідністю).<br />
Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.<br />
<br />
Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку.<br />
<br />
Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.<br />
<br />
За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.<br />
<br />
Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.<br />
<br />
У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&diff=44838Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля2023-10-03T06:11:58Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-12 Постанова Верховної ради Української РСР від 1 серпня 1990 року № 95-XII "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи"] <br />
==Зміст права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля==<br />
Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля — це закріплена Конституцією України і забезпечена державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.<br />
Зміст права на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб'єкту, а саме:<br />
* можливість проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки;<br />
* можливість звернутися по сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушення у зверненнях питань;<br />
* [[Файл:Вікі 2.jpg|міні]]можливість вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля; <br />
* [[Файл:Вікі 1.jpg|міні]]можливість у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами.<br />
==Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля==<br />
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля - це активне право особи, яке реалізується шляхом звернення до суду з позовом до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди не лише здоров'ю, а й майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.<br />
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким заподіяно таку шкоду, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. <br />
<br />
''Відповідно до чинного законодавства шкода здоров'ю людини, яка спричинена несприятливим впливом навколишнього природного середовища, може бути відшкодована (компенсована) різними способами, в тому числі:''<br />
* оформленням листа тимчасової непрацездатності працівника у випадках захворювання, спричиненого забрудненням навколишнього середовища, в тому числі виробничого середовища;<br />
<br />
* оформленням інвалідності з причин, пов'язаних з впливом на здоров'я людини несприятливого навколишнього природного середовища;<br />
<br />
* наданням громадянам, які постраждали від несприятливого впливу забрудненого довкілля, заходів соціально-економічного захисту, пільг та компенсацій;<br />
<br />
* страхуванням ризику заподіяння шкоди здоров'ю або майну громадян від забруднення навколишнього середовища;<br />
<br />
* відшкодуванням шкоди здоров'ю та майну громадян за рішенням суду. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.<br />
==Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації)==<br />
Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне отримання, використання, поширення та збереження такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.<br />
Екологічна інформація - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема, про таке:<br />
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;<br />
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;<br />
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; <br />
* загрозу виникнення та причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;<br />
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, у тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; <br />
* витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.<br />
Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.<br />
==Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля==<br />
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br />
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.<br />
<br />
Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення законом покладається на суб’єктів державної системи моніторингу навколишнього природного середовища - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, інші спеціально уповноважені державні органи, а також на підприємства, установи та організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища. <br />
==Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища==<br />
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.<br />
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.<br />
Незаконно добуті природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. <br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=C%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=44503Cпадкування фермерського господарства2023-09-13T10:08:33Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/paran4202 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]<br />
==Загальна інформація==<br />
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (''частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"]''). <br />
<br />
Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]".<br />
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==<br />
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]''. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. ''' '''<br />
<br />
Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.<br />
<br />
Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
<u>'''Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:'''</u><br />
<br />
♦ '''у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем''', він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.<br />
<br />
Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;<br />
<br />
♦ '''у разі спадкування кількома спадкоємцями''', вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (''стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 Закону "Про фермерське господарство"]'').<br />
<br />
'''Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.'''<br />
<br />
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] (частина друга статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]).<br />
== Оформлення спадщини ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку '''переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування''' (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br />
<br />
Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме: <br />
* документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом), <br />
* [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]], <br />
* правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).<br />
Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.<br />
<br />
Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.<br />
<br />
Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (''ст. 1285 ЦКУ''). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.<br />
<br />
Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою. <br />
<br />
'''''Наслідки неприйняття спадщини.'''''<br />
<br />
Якщо спадкоємці не прийняли спадщину, відмовились від неї, були усунені від права на спадкування або взагалі відсутні, то до майна спадкодавця (в т. ч. і ФГ) може бути застосована процедура визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦКУ). Орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.<br />
<br />
У разі якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.<br />
<br />
Крім того, заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.<br />
<br />
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.<br />
<br />
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.<br />
<br />
Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою.<br />
<br />
'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.'''<br />
==Судова практика==<br />
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами <u>спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі</u>).<br />
*В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95#Text Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено], що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.<br />
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 368/54/17 ( земельна ділянка, надана для створення фермерського господарства на праві довічного успадковуваного володіння має інший правовий режим, ніж право постійного користування землею і, на відміну від нього, відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти спадкування майна члена фермерського господарства]<br />
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Створення фермерського господарства]]<br />
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0,_%D1%96%D0%BC%27%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96&diff=44195Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові2023-08-16T06:23:50Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.<br />
<br />
'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].<br />
<br />
'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам. <br />
|}<br />
== Хто підлягає усиновленню? ==<br />
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''<br />
# діти-сироти;<br />
# діти, позбавлені батьківського піклування;<br />
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.<br />
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.<br />
<br />
'''Діти, які не перебувають на обліку:'''<br />
# дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Нацсоцслужбою;<br />
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.<br />
== Хто може усиновити дитину? ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.<br />
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України]'''усиновлювачем''' дитини може бути:<br />
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;<br />
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж <u>вісімнадцять років</u>.<br />
* подружжя;<br />
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини; <br />
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.<br />
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].<br />
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:<br />
* в сім'ї якого виховується дитина;<br />
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;<br />
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;<br />
* який є родичем дитини.<br />
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.<br />
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==<br />
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, <span style="background-color:#00FF00">звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини</span>. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.<br />
<br />
До заяви додаються такі документи:<br />
# копія паспорта; <br />
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; <br />
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); <br />
# висновок про стан здоров'я кожного заявника; <br />
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; <br />
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;<br />
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. <br />
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.<br />
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів: <br />
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; <br />
# Проводить бесіду із заявниками; <br />
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників; <br />
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
<br />
<br />
В умовах воєнного стану, усиновлення дітей, які перебувають на території України, можливе лише в тих регіонах, де немає воєнних дій та працюють державні органи влади України.<br />
<br />
Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими.<br />
<br />
== Діти, які залишились сиротами внаслідок воєнного конфлікту та ще не перебувають на обліку з усиновлення, не можуть бути усиновленими. ==<br />
<br />
== не можуть бути: ==<br />
* усиновлювачами не можуть особи однієї статі;<br />
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;<br />
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;<br />
* обмежені у дієздатності;<br />
* визнані недієздатними;<br />
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;<br />
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br />
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br />
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br />
* є особами без громадянства;<br />
* перебувають у шлюбі з особою, яка:<br />
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;<br />
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br />
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.<br />
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====<br />
* копії паспорту;<br />
* копії свідоцтва про одруження;<br />
* копії свідоцтва про народження дитини;<br />
* характеристика на заявника з місця роботи;<br />
* довідка про доходи;<br />
* характеристика на дитину з навчального закладу;<br />
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;<br />
* довідка про відсутність судимостей;<br />
* довідка про стан здоров'я;<br />
* довідка про реєстрацію за місцем проживання;<br />
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 07.12.2018 рік це складає 384 грн 20 коп. ;<br />
* копії заяв.<br />
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big><br />
* найменування суду, до якого подається заява, <br />
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, <br />
* місце проживання дитини, <br />
* відомості про стан здоров’я дитини. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''<br />
|}<br />
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''<br />
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;<br />
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;<br />
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;<br />
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;<br />
# особу дитини та стан її здоров'я;<br />
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.<br />
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==<br />
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. <br />
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. <br />
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. <br />
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.<br />
|}<br />
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.<br />
<br />
• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.<br />
<br />
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.<br />
При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється. <br />
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Діти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=43415Економічна концентрація суб'єктів господарювання та контроль за її здійсненням2023-06-16T06:39:11Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист від економічної конкуренції"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-02#Text Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року № 33-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання"]<br />
==Поняття економічної концентрації==<br />
Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.<br />
В українському конкурентному законодавстві концентрацією визнається:<br />
# злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;<br />
# набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи їх частинами, зокрема, шляхом: - безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується; - призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи,<br />
# створення двома і більше суб’єктами господарювання суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом;<br />
# безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання. <br />
Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки: 1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); 2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном); 3) поєднанню наведених умов.<br />
<br />
==Випадки, коли необхідно отримувати дозвіл на концентрацію==<br />
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання необхідно отримувати не у будь-якому випадку.<br />
Отримання попереднього дозволу АМКУ потребують концентрації, якщо:<br />
*сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного;<br />
*або сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.<br />
Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. Дозвіл на концентрацію може бути наданий лише у разі, якщо така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.<br />
==Процедура отримання дозволу на концентрацію==<br />
Процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні складається з таких етапів:<br />
# попередній розгляд заяви для визначення, чи концентрація між суб’єктами господарювання може спричинити негативні наслідки для конкуренції на задіяному ринку;<br />
# винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;<br />
# збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;<br />
# прийняття відповідного рішення з чітким поясненням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.<br />
Розглядаючи матеріали, які надані для отримання дозволу на концентрацію, фахівці Антимонопольного комітету України здійснюють: поглиблений аналіз заявленої концентрації; розгляд можливих об’єктивних економічних наслідків такої концентрації як для ринку, на якому функціонують суб’єкти господарювання, так і для самих учасників концентрації.<br />
Якщо органами АМКУ надано дозвіл на концентрацію, необхідно пам’ятати, що концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу на неї, якщо більший строк не визначено у рішенні. Якщо концентрація у цей строк не здійснена, учасники мають подати нову заяву про отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.<br />
<br />
У разі відмови Антимонопольного комітету України в наданні дозволу учасники концентрації все одно можуть його отримати, але їм потрібно буде довести, що позитивний ефект зазначеної концентрації для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. У цьому випадку учасники можуть звернутися до Кабінету міністрів України з заявою про надання дозволу на концентрацію. Кабінет міністрів може дозволити концентрацію, на здійснення якої Комітет не надав дозволу, якщо позитивний ефект зазначеної концентрації для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. При цьому КМУ теж керується відповідними принципами, згідно з якими дозвіл не може бути наданий, якщо обмеження конкуренції, зумовлені концентрацією, не є необхідними для досягнення мети концентрації чи становлять загрозу системі ринкової економіки.<br />
==Що не вважається концентрацією==<br />
Не вважаються концентрацією:<br />
# створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії.<br />
# придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;<br />
# дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;<br />
# набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;<br />
# набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб’єктам господарювання, не пов’язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85&diff=42888Соціальне обслуговування неповнолітніх2023-05-08T12:30:36Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div><br />
==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України "Про дошкільну освіту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року № 226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/956-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 956 "Про проведення експерименту з призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають під опікою (піклуванням) або у відповідних закладах, за принципом "гроші ходять за дитиною"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757 "Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю"]<br />
==Поняття соціального обслуговування неповнолітніх==<br />
Соціальне обслуговування - система соціальних заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги, що надають соціальні служби окремим особам чи групам населення для подолання або пом’якшення життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності. Соціальне обслуговування неповнолітніх здійснюється в основному спеціалізованими соціальними закладами (стаціонарне соціальне обслуговування). Останнім часом більшого розвитку набувають різні види соціального обслуговування неповнолітніх за місцем проживання (вдома).<br />
==Соціальне обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільних дитячих закладах==<br />
Держава забезпечує соціальний захист, підтримку дітей дошкільного віку, особливо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, а також дітей із малозабезпечених та багатодітних сімей. Діти з особливими освітніми потребами забезпечуються засобами пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, а також іншими засобами індивідуальної корекції за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 стаття 33 Закону України "Про дошкільну освіту"]).<br />
Найбільш поширеною дошкільною дитячою установою є дитячий садок з денним перебуванням і обслуговуванням у ньому дитини в робочі дні тижня. Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.<br />
Розмір плати зменшується на 50 % для батьків, у сім'ях яких троє і більше дітей. Законом про Державний бюджет на відповідний рік встановлюється гарантований мінімум для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних закладів. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.<br />
Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", які навчаються у державних і комунальних закладах дошкільної освіти.<br />
==Соціальне обслуговування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьків==<br />
Відсутність одного чи обох батьків або батьківського піклування, що підтверджується відповідними документами, визначає юридичний статус дитини і є підставою для одержання такими дітьми матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством. Соціальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, здійснюється спеціалізованими дитячими установами: школами-інтернатами; дитячими будинками сімейного типу. Державні соціальні стандарти встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо: <br />
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;<br />
* мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;<br />
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;<br />
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;<br />
* мінімального стандарту медичного обслуговування;<br />
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування; <br />
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; <br />
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]).<br />
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.<br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.<br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.<br />
Оскільки, на повне державне забезпечення мають право діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мають цей статус, відповідна служба у справах дітей зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. <br />
<br />
Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія, а курсантам військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліцеїстам військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа зазначених осіб - посадовий оклад у розмірі не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після досягнення такими дітьми 18 років - у розмірі не меншому 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Соціальна стипендія та посадовий оклад у розмірах, передбачених у першому реченні цієї частини, виплачуються також учням, студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти). Порядок виплати та розмір соціальної стипендії, посадового окладу затверджується Кабінетом Міністрів України. <br />
<br />
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.(стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]<br />
<br />
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у віці до 18 років, мають право на щорічне безоплатне оздоровлення. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній прийомній сім’ї або в одному дитячому будинку сімейного типу, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку. Особи із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право на оздоровлення на пільгових умовах.<br />
<br />
Кошти на оздоровлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа виділяються щорічно із державного, місцевих бюджетів, коштів підприємств, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших джерел, не заборонених законодавством.<br />
<br />
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після завершення перебування у відповідних закладах, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім’ях або завершення строку піклування діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання. Перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови їм у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством (стаття 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]) <br />
==Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку==<br />
Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку здійснюється дитячими будинками-інтернатами. Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування.<br />
<br />
Вони є соціально-медичними закладами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років із вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.<br />
Соціальна реабілітація осіб з інвалідністю — це відповідний комплекс заходів, що спрямовані на відновлення здоров’я і здібностей такої особи та створення йому необхідних умов і рівних можливостей у всіх сферах життєдіяльності.<br />
Основними видами реабілітаційної допомоги особі з інвалідністю є:<br />
* медична реабілітація (відновна терапія і реконструктивна хірургія поступовим протезуванням);<br />
* професійна реабілітація (професійна орієнтація, професійне навчання або перекваліфікація, раціональне працевлаштування);<br />
* соціально-побутова реабілітація (соціально-побутове влаштування та обслуговування).<br />
Основним документом, що визначає види, форми й обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення та конкретних виконавців, є індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю, що розробляється МСЕК з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей.<br />
<br />
Вона розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації інвалідів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686. Ця програма має реабілітаційний характер. Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди інваліда з індивідуальною програмою реабілітації він зобов’язується активно сприяти її реалізації.<br />
<br />
Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди особи з інвалідністю з індивідуальною програмою реабілітації він зобов’язується активно сприяти її реалізації.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]<br />
[[Категорія:Діти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=42554Повне товариство2023-04-18T07:24:45Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>=Нормативна база=<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]<br />
=Поняття та правовий статус повного товариства=<br />
Повним є товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить.<br />
Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.<br />
Найменування повного товариства має крім слів “повне товариство”:<br />
* містити імена (найменування) всіх його учасників або<br />
* містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з додаванням слів “і компанія”.<br />
=Установчий документ повного товариства=<br />
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписують всі його учасники.<br />
Крім загальних вимог до змісту установчих документів товариства, в засновницькому договорі повного товариства повинні міститися відомості про:<br />
* розмір та склад складеного капіталу товариства;<br />
* розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі;<br />
* розмір, склад та строки внесення ними вкладів;<br />
* форму участі учасників у справах товариства.<br />
<br />
=Управління та ведення справ повного товариства=<br />
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.<br />
<br />
Управління товариством здійснюється за загальною згодою всіх учасників. Кожен учасник має один голос, якщо інше не визначено в засновницькому договорі. Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками разом, або одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників вчиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочинами.<br />
<br />
Учасники, яким було доручено ведення справ товариства зобов'язані надавати решті учасникам на їхню вимогу повну інформацію про дії, та виконувані дії від імені та в інтересах товариства.<br />
Якщо учасник здійснив правочин в інтересах товариства, але не мав повноважень на ведення справ і не отримав схвалення від решти учасників, тоді він має право вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов'язки, що належали учасникові, який вибув.<br />
=Відповідальність учасників повного товариства=<br />
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів в повному обсязі, кредитори можуть пред'явити вимоги як до всіх учасників повного товариства, так і до кожного з них окремо. Учасник товариства відповідає за борги незалежно від того, коли ці борги виникли, до чи після його вступу до товариства.<br />
Учасник товариства, який вибув з товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердженого звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.<br />
Учасник повного товариства, що виконав вимоги кредитора, сам стає кредитором за солідарним зобов'язанням стосовно інших учасників повного товариства і має право пред'являти до них регресні вимоги, але тільки в розмірі, пропорційному їх часткам у складеному капіталі товариства.<br />
=Зміни у складі учасників повного товариства=<br />
Підстави, за якими може бути припинена участь особи в повному товаристві:<br />
* вихід учасника з власної ініціативи — такий учасник повинен повідомити інших учасників не пізніше ніж за 3 місяці до фактичного виходу з товариства;<br />
* виключення із складу учасників — при невиконанні чи неналежному виконанні учасником своїх зобов'язань або перешкоджанні своїми діями (бездіяльністю) досягненню мети, для якої було створено товариство;<br />
* вибуття із складу учасників з причин, що не залежать від учасника - смерті учасника або оголошення його померлим, ліквідації юридичної особи, визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім, призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи, звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.<br />
Учасник повного товариства, яке створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність підпису на заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню.<br />
<br />
Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його частини прибутку, одержаної товариством у цьому році.<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=41903Міжнародні договори з питань трудової діяльності2023-03-07T10:02:50Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України"]<br />
==Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України==<br />
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Виділяють два моменти: '''перший''' - міжнародні договори та угоди, учасником яких є Україна, є частиною національного трудового законодавства України, тому вони відносяться до джерел трудового права України; '''другий''' - норми таких міжнародних договорів і угод мають пріоритет перед актами внутрішнього законодавства України. Таким чином, у разі суперечності між ними мають застосовуватися положення міжнародних договорів і угод, а не трудового законодавства України.<br />
==Порядок укладення, виконання і припинення міжнародних договорів України==<br />
Міжнародним договором України є укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).<br />
Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з цим принципом Україна також виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.<br />
Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів Україною, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ інформує про це Президента України або Уряд для вжиття необхідних заходів.<br />
Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй. Крім цього, чинні міжнародні договори України реєструються у Міністерстві закордонних справ України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів.<br />
==Міжнародна організація праці==<br />
Міжнародна організація праці - спеціалізована міжнародна установа, заснована для цілей міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру та усунення соціальної несправедливості за допомогою поліпшення умов праці. МОП була створена в 1919 році відповідно до Версальського мирного договору в рамках Ліги Націй і діє на підставі Статуту. З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою ООН.<br />
Основними органами МОП є: Міжнародна конференція праці (законодавчий орган); Адміністративна Рада (виконавчий орган); Міжнародне Бюро Праці (постійний секретаріат). Крім цього, у більше ніж 40 країнах знаходяться регіональні та галузеві бюро.<br />
МОП здійснює діяльність у таких основних напрямках: розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій про працю; надання технічної допомоги країнам - членам МОП, у тому числі й у створенні їх національного трудового законодавства; навчання та освіта з питань, що відносяться до компетенції організації.<br />
З 1919 року була прийнята значна кількість конвенцій та рекомендацій, які охоплюють майже усі питання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини (зокрема, право на свободу об'єднання, права на створення організацій і на ведення колективних переговорів, ліквідація дискримінації у галузі зайнятості), адміністрації праці, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки та охорона праці, зайнятість жінок і таких спеціальних категорій як трудящі-мігранти та моряки.<br />
==Види міжнародних договорів з питань трудової діяльності==<br />
Відповідно до схваленої 24 жовтня 1994 р. канадської програми співробітництва у сфері праці 30 липня 1998 р. було прийнято Меморандум про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством розвитку людських ресурсів Канади у сфері праці та соціального захисту. У ньому визначено, зокрема, галузі та форми співробітництва щодо зайнятості громадян договірних держав.<br />
Україна уклала Угоди про працевлаштування і соціальний захист громадян із Молдовою 1993 р., Росією 1993 р., Білоруссю 1995 р., Вірменією 1995 р., Латвією 1997 р., про взаємне працевлаштування працівників з Польщею 1994 р., Протокол із Чехією 1996 р., Угода з Литвою 1997 р. Ці угоди поширюються на осіб (далі - працівники) та членів їхніх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї з договірних держав та здійснюють свою трудову діяльність на умовах наймання на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності (далі - працедавці) іншої держави.<br />
Крім зазначених двосторонніх міжнародних договорів про працевлаштування й соціальний захист громадян договірних держав, 75 квітня 1994 р. державами СНД було підписано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів. Норми цієї Угоди ґрунтуються на основоположних документах ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у межах Міжнародної Організації Праці.<br />
Для врегулювання трудових відносин застосовуються також і інші міжнародні акти: «Європейська соціальна хартія» (1961р), Хартія ЄС про соціальні права працівників» (1989р.).<br />
<br />
Важливий вплив на трудове законодавство України справляють '''постанови Пленуму Верховного Суду України''', які хоча і не є актами трудового законодавства, однако надають офіційне роз’яснення щодо застосування окремих положень трудового законодавства. Наприклад, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» <br />
==Реалізація права на працю на території іноземної держави==<br />
Працівники можуть здійснювати трудову діяльність на території іноземної держави на підставі: а) трудового договору (контракту), укладеного між працедавцем і працівником на визначений термін; б) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави працевлаштування.<br />
За загальним правилом для одержання роботи особі необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий компетентним органом держави працевлаштування, у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави. Дозвіл видається на час виконання роботи у визначеного працедавця. Працівник не повинен виконувати ніякої іншої оплачуваної роботи, крім тієї, на яку видано дозвіл. Якщо ж буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив працедавця, дозвіл анулюється. Для продовження трудових відносин із працівником працедавцеві необхідно вирішити питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше 1 місяця до закінчення терміну його дії.<br />
В угодах про трудову діяльність і соціальний захист громадян передбачаються й колізійні норми, зокрема з прив'язкою до законодавства держави місця працевлаштування. Так, за цим законодавством регулюється:<br />
# оформлення трудового договору (контракту);<br />
# вік, з якого допускається прийняття на роботу;<br />
# обсяг прав та обов'язків сторін за договором (контрактом);<br />
# в'їзд працівників і членів їхніх сімей на територію держави працевлаштування, перебування та виїзд із неї;<br />
# соціальне, в тому числі, пенсійне, забезпечення;<br />
# оподаткування трудових доходів осіб, які працюють за трудовим контрактом;<br />
# переказ зароблених коштів на територію держави виїзду;<br />
# правовий статус вивільнюваних працівників;<br />
# обчислення стажу (трудового та за фахом).<br />
Якщо з зазначених питань Україною укладено й інші міжнародні договори, враховуються і їхні норми.<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E Джерела трудового права України Ярошенко О.М : автореф. дис.д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007]<br />
[[Категорія:Трудове право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=41356Процедура банкрутства юридичної особи2023-02-07T13:32:25Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 Кодекс України з процедур банкрутства]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний кодекс України]<br />
== Загальні положення ==<br />
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text Кодекс України з процедур банкрутства] (далі - КУзПБ).<br />
<br />
'''Банкрутство''' - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.<br />
<br />
'''Неплатоспроможність''' - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].<br />
<br />
'''Суб'єктом банкрутства (боржником)''' може бути юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов’язання, строк виконання яких настав. <br />
<br />
Ключовим учасником у справі про банкрутство є '''арбітражний керуючий''' - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до [https://ak.minjust.gov.ua/ Єдиного реєстру арбітражних керуючих України]. <br />
<br />
В залежності від процедури банкрутства арбітражний керуючий може виконувати функції розпорядника майна, керуючого реалізацією, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора.<br />
<br />
'''Розпорядник майна''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном<br />
<br />
'''Керуючий реалізацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.<br />
<br />
'''Керуючий реструктуризацією''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника.<br />
<br />
'''Керуючий санацією''' - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.<br />
<br />
'''Ліквідатор''' - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.<br />
<br />
'''Кредитор''' - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.<br />
<br />
Чинне законодавство визначає конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів.<br />
<br />
'''Конкурсні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. <br />
<br />
'''Поточні кредитори''' - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.<br />
<br />
'''Забезпечені кредитори''' - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника. <br />
== Порядок розгляду справ про банкрутство ==<br />
[[Файл:Відкриття провадження у справах про банкрутство.png|міні|<nowiki>https://buh-ua.com.ua/uk/doc/55858/top-kljuchevyh-algoritmov-kodeksa-bankrotstva</nowiki>]]<br />
'''''Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.'''''<br />
<br />
'''Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:'''<br />
* найменування господарського суду, до якого подається заява;<br />
* найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);<br />
* виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;<br />
* перелік документів, що додаються до заяви.<br />
'''До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''<br />
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;<br />
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;<br />
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;<br />
* докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.<br />
'''До заяви кредитора - контролюючого органу''', уповноваженого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов’язкових платежів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' '''Наразі будь-які законодавчі зміни підстав відкриття провадження у справах про банкрутство відсутні. Банкрутство в умовах перших трьох місяців війни не зазнало змін, статистика справ про банкрутство зараз недостатньо репрезентативна та прозора, а цікавої та важливої судової практики недостатньо.'''<br />
<br />
Заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.<br />
<br />
Крім того, заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов’язань перед цим кредитором.<br />
<br />
Також кредитори мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Таку заяву підписують усі кредитори, які об’єднали свої вимоги до боржника.<br />
<br />
'''До заяви боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються:'''<br />
* докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті;<br />
* <br />
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;<br />
* докази загрози неплатоспроможності;<br />
* докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;<br />
* установчі документи боржника - юридичної особи;<br />
* бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату;<br />
* перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;<br />
* перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;<br />
* перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, - ім’я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), сума грошових вимог, підстави виникнення зобов’язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;<br />
* довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого подано заяву про відкриття провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;<br />
* перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов’язань, строку виконання та підстав виникнення;<br />
* відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;<br />
* відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;<br />
* протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення) про обрання представника працівників боржника для участі у справі, якщо такі збори (конференція) відбулися до подання заяви боржника до господарського суду;<br />
* копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, а в разі закінчення строку дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо);<br />
* рішення вищого органу управління боржника, а щодо державних підприємств - власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі;<br />
* довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;<br />
* інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.<br />
'''Варто зауважити, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі.'''<br />
<br />
'''Боржник зобов’язаний''' у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.<br />
== Процедура розпорядження майном боржника ==<br />
'''''Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).'''''<br />
<br />
Про призначення розпорядника майна господарський суд '''постановляє ухвалу.'''<br />
<br />
Процедура розпорядження майном боржника вводиться '''строком до 170 календарних днів.'''<br />
<br />
'''Розпорядник майна зобов’язаний:'''<br />
* розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;<br />
* вести реєстр вимог кредиторів;<br />
* повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;<br />
* вживати заходів для захисту майна боржника;<br />
* проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;<br />
* виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;<br />
* скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;<br />
* надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;<br />
* надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;<br />
* не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;<br />
* за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;<br />
'''Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.'''<br />
<br />
Він не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].<br />
<br />
Крім того, '''призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.'''<br />
<br />
Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.<br />
<br />
Однак, '''протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:'''<br />
* реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;<br />
* створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;<br />
* створення філій та представництв;<br />
* виплату дивідендів;<br />
* проведення боржником емісії цінних паперів;<br />
* вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;<br />
* відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;<br />
* надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.<br />
Одним із важливих зобов'язань арбітражного керуючого у процедурі розпорядження майном є '''виявлення кредиторів та осіб, які мають бажання взяти участь у санації боржника.'''<br />
<br />
Так, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.<br />
<br />
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.<br />
<br />
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.<br />
<br />
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.<br />
<br />
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.<br />
<br />
Вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ], у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна розглядаються у '''попередньому засідання господарського суд, яке''' проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.<br />
<br />
Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] .<br />
<br />
За результатами попереднього засідання розпорядник майна вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. При цьому, неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.<br />
<br />
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).<br />
<br />
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.<br />
<br />
Протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час '''проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.'''<br />
<br />
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Водночас, частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] надає перелік кредиторів, які можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу.<br />
<br />
Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, які мають не менше ніж дві третини голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться повторні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і ці збори не відбулися через відсутність кредиторів із необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше чверті голосів.<br />
<br />
Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів.<br />
<br />
'''Закінчення процедури розпорядження майном:'''<br />
<br />
У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.<br>До закінчення процедури розпорядження майном боржника '''збори кредиторів приймають одне з таких рішень:'''<br />
* схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації;<br />
* подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.<br />
'''У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків.'''<br />
<br />
'''У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:'''<br />
* ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];<br />
* ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;<br />
* постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.<br />
'''Зверніть увагу!'''<br />
<br />
У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п’яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.<br>Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.<br>З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.<br />
== Процедури санації боржника ==<br />
'''''Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.'''''<br />
<br />
Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text КУзПБ] з числа арбітражних керуючих.<br />
<br />
Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.<br />
<br />
Так, з '''моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:'''<br />
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;<br />
* управління боржником переходить до керуючого санацією;<br />
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.<br />
Крім того, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.<br />
<br />
'''Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі судової влади України.'''<br />
<br />
'''Ключовим моментом процедури санації є формування, затвердження та реалізація плану санації.'''<br />
<br />
У плані санації обов’язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника.Також план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, передбачати строк відновлення платоспроможності боржника та забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.<br />
<br />
'''Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:'''<br />
* реструктуризація підприємства;<br />
* перепрофілювання виробництва;<br />
* закриття нерентабельних виробництв;<br />
* відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;<br />
* виконання зобов’язання боржника третіми особами;<br />
* задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];<br />
* ліквідація дебіторської заборгованості;<br />
* реструктуризація активів боржника відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];<br />
* продаж частини майна боржника;<br />
* виконання зобов’язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;<br />
* відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;<br />
* звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;<br />
* одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] позачергово за рахунок продажу майна боржника;<br />
* одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит;<br />
* інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.<br />
З метою '''прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації''' усі конкурсні кредитори поділяються на класи.<br />
<br />
Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. <br />
<br />
Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів.<br />
<br />
Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна. У частині вимог, не забезпечених заставою, вимоги таких кредиторів підлягають включенню до класу незабезпечених кредиторів.<br />
<br />
Якщо планом санації передбачається зміна пріоритету вимог забезпечених кредиторів, план санації має бути схвалений кожним таким кредитором.<br />
<br />
План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу.<br />
<br />
Прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.<br />
<br />
У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.<br />
<br />
'''План санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів,''' якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.<br />
<br />
'''План санації вважається схваленим класом забезпечених кредиторів''', якщо за схвалення плану санації віддано дві третини голосів кредиторів, включених до класу забезпечених кредиторів, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу в цьому класі.<br />
<br />
'''В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів.'''<br />
<br />
Далі, протягом одного робочого дня після проведення голосування, план санації та протоколи голосування кожного класу кредиторів подаються розпорядником майна до господарського суду.<br />
<br />
'''Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:'''<br />
* план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;<br />
* план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;<br />
* розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.<br />
У разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану санації .<br />
<br />
При цьому, постановлення судом такої ухвали не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.<br />
<br />
'''Важливо!''' '''У разі, якщо план санації не затверджений судом у межах строку, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.'''<br />
<br />
За 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.<br />
<br />
'''Звіт керуючого санацією''' має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня його надходження та не пізніше закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами чого збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:<br />
* закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;<br />
* припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.<br />
Далі, звіт керуючого санацією, розглянутий зборами кредиторів, і протокол зборів кредиторів не пізніше п’яти днів з дня проведення таких зборів надсилаються до господарського суду. <br />
<br />
'''Про затвердження звіту керуючого санацією або про відмову в затвердженні зазначеного звіту постановляється ухвала.'''<br />
<br />
У разі закінчення строків процедури санації, передбачених планом санації, та за умови відсутності клопотання зборів кредиторів про продовження строків процедури санації у зв’язку із схваленням відповідних змін до плану санації господарський суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Продовження строку процедури санації здійснюється господарським судом після внесення відповідних змін (доповнень) до плану санації боржника. Зміни до плану санації схвалюються зборами кредиторів та затверджуються господарським судом відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.<br />
<br />
'''''Хто такий арбітражний керуючий?'''''<br />
<br />
Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах , пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.<br />
<br />
Не може бути арбітражним керуючим особа:<br />
<br />
– визнана судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним.<br />
<br />
– яка має не зняту або непогашену в установленому законом порядку судимість.<br />
<br />
– яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я.<br />
<br />
– якої заборонено займати керівні посади.<br />
<br />
Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.<br />
<br />
== Ліквідаційна процедура ==<br />
'''''У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19 КУзПБ], господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.'''''<br />
<br />
Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника, який не може перевищувати 12 місяців.<br />
<br />
Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.<br />
<br />
'''З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:'''<br />
* господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо;<br />
* строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;<br />
* у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;<br />
* припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;<br />
* відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;<br />
* продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;<br />
* скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;<br />
* припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв’язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.<br />
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов’язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов’язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.<br />
<br />
'''З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.'''<br />
<br />
У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих Україн, який виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури.<br>У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].<br>Також розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.<br>Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.<br>Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ]. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.<br />
<br />
'''Черговість задоволення вимог кредиторів здійснюється почергово.'''<br />
<br />
'''Так,''' '''у першу чергу задовольняються:'''<br />
* вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв’язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв’язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;<br />
* вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;<br />
* вимоги кредиторів за договорами страхування;<br />
* витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;<br />
* витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;<br />
'''у другу чергу задовольняються:'''<br />
* вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);<br />
'''у третю чергу задовольняються:'''<br />
* вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);<br />
* вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;<br />
'''у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів''', не забезпечені заставою;<br />
<br />
'''у п’яту чергу задовольняються вимоги''' щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;<br />
<br />
'''у шосту чергу задовольняються''' інші вимоги.<br />
<br />
'''Після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.'''<br />
<br />
Так, після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.<br />
<br />
Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів '''не залишилося майна''', господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.<br />
<br />
У випадку, якщо '''ліквідатор не виявив майнових активів''', що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов’язаний подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.<br />
<br />
У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ].<br />
<br />
Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п’яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.<br />
== Закриття провадження у справі про банкрутство ==<br />
'''''Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:'''''<br />
# боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;<br />
# юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;<br />
# у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;<br />
# відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;<br />
# затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ];<br />
# до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;<br />
# справа не підлягає розгляду в господарських судах України;<br />
# господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; <br />
# в інших випадках, передбачених законом.<br />
'''Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 - лише після визнання боржника банкрутом.'''<br />
<br />
У випадках, передбачених пунктами 4-6 господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19/conv#Text КУзПБ] строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.<br />
<br />
'''Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.'''<br><br />
'''І на останок слід зазначити що процедура банкротства юридичної особи на зазнала змін, хоча 16.08.2022 ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» від 07.06.2022 № 7442.'''<br />
<br />
'''Даний законопроєкт передбачає:'''<br />
* забезпечити вимоги кредиторів накладенням арешту не лише на майно боржника, а і на майно осіб, які несуть з ним солідарну відповідальність;<br />
* забезпечити отримання від ліквідатора висновку щодо ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства тощо;<br />
* надати розпоряднику майна дієвих повноважень та доступ до податкової інформації боржника;<br />
* доповнити перелік боргів, які не підлягають прощенню в процедурах банкрутства, завданих злочином;<br />
* проводити збори кредиторів на період дії воєнного стану та впродовж шести місяців із дня його припинення можна дистанційно;<br />
* зняти дисциплінарну відповідальність з арбітражного керуючого за невиконання обов’язків, якщо це було неможливо у зв’язку з веденням бойових дій;<br />
* зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації;<br />
* відкрити справу про банкрутство можна за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності;<br />
* внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121 щодо забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці і надання інформації на їх запити.<br />
Але наразі він не чинний і треба дочекатись поки даний законопроект набере чинності.<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Господарський процес]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%84%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BC_%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BC&diff=40970Трудовий договір з нефіксованим робочим часом2023-01-19T06:59:48Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div><br />
==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1357-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2421-IX#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом»]<br />
==Поняття трудового договору з нефіксованим робочим часом==<br />
'''Трудовий договір з нефіксованим робочим часом '''- це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених статтею 21-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.<br />
<br />
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця ''не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів,'' стороною яких є цей роботодавець.<br />
<br />
Роботодавець (роботодавець - фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати ''не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом''.<br />
==Порядок укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом==<br />
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом укладається, як правило, в '''''письмовій формі''.'''<br />
<br />
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.<br />
<br />
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.<br />
<br />
Однак, відповідно до частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.<br />
<br />
Таким чином, у період дії воєнного стану письмова форма такого договору не є обов'язковою.<br />
==Зміст трудового договору==<br />
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:<br />
*спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;<br />
*спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;<br />
*інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).<br />
** розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин;<br />
** додаткові підстави для припинення договору (за необхідності). Слід фіксувати згадані умови в письмовій формі. Вказане допоможе запобігти виникненню майбутніх трудових спорів.<br />
Примірна форма трудового договору з нефіксованим робочим часом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.<br />
<br />
Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.<br />
==Права працівника при виконанні роботи за договором з нефіксованим робочим часом==<br />
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.<br />
<br />
Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов’язків, а також повідомленням роботодавцем працівнику про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.<br />
<br />
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.<br />
<br />
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.<br />
<br />
Окрім того,якщо працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.<br />
<br />
За результатами розгляду зазначеної вимоги роботодавець зобов’язаний протягом 15 календарних днів з дня звернення працівника укласти з ним такий строковий або безстроковий трудовий договір або надати йому в письмовій формі обґрунтовану відповідь про відмову укласти такий трудовий договір.<br />
<br />
У разі відмови роботодавця укласти такий строковий або безстроковий трудовий договір працівник має право повторно звертатися з відповідною вимогою протягом усього строку дії трудового договору з нефіксованим робочим часом, але не раніше ніж через 90 днів з дня отримання відповіді роботодавця на попередню його вимогу.<br />
<br />
==Оплата праці за даним договором==<br />
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.<br />
<br />
За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.<br />
<br />
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.<br />
<br />
У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.<br />
<br />
У разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу - в порядку, передбаченому статтею 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями. Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.<br />
==Відповідальність за порушення законодавства про працю ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 265 Кодексу законів про працю України] юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:<br />
* фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;<br />
* вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;<br />
* порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;<br />
* недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;<br />
* недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text законами України "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text "Про альтернативну (невійськову) службу",] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], - у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;<br />
* недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;<br />
* вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;<br />
<br />
* перевищення встановленої статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text 21<sup>-1</sup> Кодексу законів про працю України] допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;<br />
* порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим - дев’ятим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;<br />
* вчинення порушення, передбаченого абзацом десятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=40194Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій2022-11-25T09:03:07Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]<br />
== Поняття санаторно-курортного лікування ==<br />
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.<br />
== Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками ==<br />
# Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# постраждалі учасники Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки, строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) з них: І та II групи - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день, члени сімей загиблих.<br />
== Грошова компенсація ==<br />
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.<br />
<br />
'''Середня вартість путівки''' для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
'''Станом на 2021 рік – 620 грн'''<br />
<br />
'''Грошова''' '''компенсація''' виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):<br />
<br />
• особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки; <br />
<br />
• особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.<br />
<br />
Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів.Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи: <br />
* заява про виплату компенсації; <br />
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, <br />
* про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів; <br />
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). <br />
<br />
У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. <br />
<br />
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується. <br />
== Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування ==<br />
В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування. <br />
<br />
Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:<br />
# паспорт (копію та оригінал); <br />
# заяву на видачу путівки; <br />
# медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; <br />
# копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки); <br />
# копію військового квитка (за наявності).<br />
Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.<br />
<br />
Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку.<br />
<br />
Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.<br />
<br />
За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.<br />
<br />
Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.<br />
<br />
У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.<br />
== Оздоровлення дітей ==<br />
На безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів мають право діти учасників бойових дій та діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО чи помер внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час участі в АТО. За кошти державного бюджету (з оплатою батьками 20-відсоткової вартості путівки) діти направляються до дитячих закладів оздоровлення Українського дитячого центру «Молода гвардія» та Міжнародного дитячого центру «Артек». Діти військовослужбовців направляються на оздоровлення до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна. Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини; і подати копію свідоцтва про народження дитини та копію посвідчення учасника бойових дій батька/матері. Перед відправленням дитина повинна пройти медичний огляд та отримати довідку за формою 079/о. Проїзд груп дітей та супроводжувачів здійснюється за кошти батьків.<br />
<br />
Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0,_%D1%96%D0%BC%27%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96&diff=40126Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові2022-11-21T08:20:45Z<p>Tetiana.rizak: доповнення до розділу "Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.<br />
<br />
'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].<br />
<br />
'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам. <br />
|}<br />
== Хто підлягає усиновленню? ==<br />
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''<br />
# діти-сироти;<br />
# діти, позбавлені батьківського піклування;<br />
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.<br />
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.<br />
<br />
'''Діти, які не перебувають на обліку:'''<br />
# дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Нацсоцслужбою;<br />
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.<br />
== Хто може усиновити дитину? ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.<br />
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України]'''усиновлювачем''' дитини може бути:<br />
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;<br />
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж <u>вісімнадцять років</u>.<br />
* подружжя;<br />
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини; <br />
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.<br />
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].<br />
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:<br />
* в сім'ї якого виховується дитина;<br />
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;<br />
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;<br />
* який є родичем дитини.<br />
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.<br />
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==<br />
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, <span style="background-color:#00FF00">звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини</span>. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.<br />
<br />
До заяви додаються такі документи:<br />
# копія паспорта; <br />
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; <br />
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); <br />
# висновок про стан здоров'я кожного заявника; <br />
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; <br />
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;<br />
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. <br />
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.<br />
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів: <br />
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; <br />
# Проводить бесіду із заявниками; <br />
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників; <br />
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
== Усиновлювачами не можуть бути: ==<br />
* усиновлювачами не можуть особи однієї статі;<br />
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;<br />
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;<br />
* обмежені у дієздатності;<br />
* визнані недієздатними;<br />
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;<br />
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br />
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br />
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br />
* є особами без громадянства;<br />
* перебувають у шлюбі з особою, яка:<br />
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;<br />
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br />
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.<br />
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====<br />
* копії паспорту;<br />
* копії свідоцтва про одруження;<br />
* копії свідоцтва про народження дитини;<br />
* характеристика на заявника з місця роботи;<br />
* довідка про доходи;<br />
* характеристика на дитину з навчального закладу;<br />
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;<br />
* довідка про відсутність судимостей;<br />
* довідка про стан здоров'я;<br />
* довідка про реєстрацію за місцем проживання;<br />
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 07.12.2018 рік це складає 384 грн 20 коп. ;<br />
* копії заяв.<br />
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big><br />
* найменування суду, до якого подається заява, <br />
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, <br />
* місце проживання дитини, <br />
* відомості про стан здоров’я дитини. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''<br />
|}<br />
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''<br />
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;<br />
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;<br />
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;<br />
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;<br />
# особу дитини та стан її здоров'я;<br />
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.<br />
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==<br />
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. <br />
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. <br />
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. <br />
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.<br />
|}<br />
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.<br />
<br />
• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.<br />
<br />
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.<br />
При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється. <br />
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Діти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0,_%D1%96%D0%BC%27%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96&diff=40125Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові2022-11-21T08:17:13Z<p>Tetiana.rizak: доповнення до розділу "Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/447-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2022 № 447 "Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини"] під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану проходження особами, які перебувають у сімейних, родинних відносинах, (у тому числі хрещеними батьками) в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, під опіку, піклування, курсу навчання з виховання таких дітей у центрі соціальних служб не вимагається.<br />
<br />
'''У разі коли усиновлена дитина тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України під час введення на території України надзвичайного або воєнного стану''', усиновлювачі зобов’язані забрати дитину в присутності посадової особи консульської установи України після пред’явлення документів, перелік яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF#top пунктом 82-2 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 (із змінами від 24 травня 2022 року)].<br />
<br />
'''За фактом передання усиновленої дитини''' усиновлювачам посадовою особою консульської установи України у присутності усиновлювачів '''складається акт про передання усиновленої дитини''', в якому зазначається факт прийняття дитини усиновлювачами, особа, яка здійснювала догляд за дитиною до її передання усиновлювачам, посадова особа консульської установи України, в присутності якої здійснювалося передання дитини, особа усиновлювачів, їх підписи, реквізити рішення суду про усиновлення дитини, дата та місце передання дитини усиновлювачам. <br />
|}<br />
== Хто підлягає усиновленню? ==<br />
'''Діти, що перебувають на обліку, як:'''<br />
# діти-сироти;<br />
# діти, позбавлені батьківського піклування;<br />
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.<br />
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Нацсоцслужбою.<br />
<br />
'''Діти, які не перебувають на обліку:'''<br />
# дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Нацсоцслужбою;<br />
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.<br />
== Хто може усиновити дитину? ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.<br />
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України]'''усиновлювачем''' дитини може бути:<br />
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;<br />
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж <u>вісімнадцять років</u>.<br />
* подружжя;<br />
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини; <br />
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.<br />
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].<br />
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:<br />
* в сім'ї якого виховується дитина;<br />
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;<br />
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;<br />
* який є родичем дитини.<br />
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.<br />
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==<br />
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, <span style="background-color:#00FF00">звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини</span>. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.<br />
<br />
До заяви додаються такі документи:<br />
# копія паспорта; <br />
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; <br />
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); <br />
# висновок про стан здоров'я кожного заявника; <br />
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; <br />
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;<br />
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. <br />
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.<br />
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів: <br />
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; <br />
# Проводить бесіду із заявниками; <br />
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників; <br />
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
== Усиновлювачами не можуть бути: ==<br />
* усиновлювачами не можуть особи однієї статі;<br />
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;<br />
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;<br />
* обмежені у дієздатності;<br />
* визнані недієздатними;<br />
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;<br />
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br />
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br />
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br />
* є особами без громадянства;<br />
* перебувають у шлюбі з особою, яка:<br />
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;<br />
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br />
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.<br />
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====<br />
* копії паспорту;<br />
* копії свідоцтва про одруження;<br />
* копії свідоцтва про народження дитини;<br />
* характеристика на заявника з місця роботи;<br />
* довідка про доходи;<br />
* характеристика на дитину з навчального закладу;<br />
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;<br />
* довідка про відсутність судимостей;<br />
* довідка про стан здоров'я;<br />
* довідка про реєстрацію за місцем проживання;<br />
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 07.12.2018 рік це складає 384 грн 20 коп. ;<br />
* копії заяв.<br />
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big><br />
* найменування суду, до якого подається заява, <br />
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, <br />
* місце проживання дитини, <br />
* відомості про стан здоров’я дитини. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''<br />
|}<br />
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''<br />
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;<br />
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;<br />
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;<br />
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;<br />
# особу дитини та стан її здоров'я;<br />
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.<br />
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==<br />
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. <br />
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. <br />
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. <br />
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.<br />
|}<br />
• Усиновителі подають в суд заяву про усиновлення, в якій повинно міститися клопотання про зміну прізвища, імені та по батькові дитини.<br />
<br />
• Суд робить позначку про зміну прізвища, імені та по батькові усиновленої дитини або повнолітньої особи в рішенні про усиновлення.<br />
<br />
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.<br />
При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється. <br />
<br />
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Діти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E_%D0%B7%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80&diff=39959Як отримати дотацію за утримання корів через Державний агарний реєстр2022-11-07T12:06:26Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарс...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України «Про фермерське господарство» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 45, ст.363.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/918-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 16 серпня 2022 р. № 918 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції”.]<br />
<br />
== Хто може отримати підтримку ==<br />
Отримувачами бюджетних коштів є [[Фінансова підтримка фермерських господарств|фермерські господарства]] та інші виробники сільськогосподарської продукції.<br />
Отримувач повинен мати у власності від трьох до ста голів великої рогатої худоби (корів), ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства.<br />
<br />
<br />
== Порядок подачі заявки на отримання коштів ==<br />
♦Увійти у кабінет на www.dar.gov.ua.<br />
♦ Перевірити відомості про ваших тварин у розділі “Тварини”. <br />
<br />
♦Для розрахунку очікуваної суми субсидії відфільтруйте список тварин за статтю “Корова”.<br />
<br />
♦ Відкрити програму в розділі “Доступні програми”. <br />
<br />
♦Для подання заявки натисніть “+” навпроти назви програми. <br />
<br />
♦Розрахувати бажану суму дотації: помножте кількість ваших корів з реєстру на 5300 грн. <br />
<br />
♦Отриманий добуток вказати у відповідному полі при заповненні заявки. <br />
<br />
♦Дати відповіді на запитання в опитувальнику, надати згоду на проведення уповноваженими особами моніторингу та оцінювання достовірності наданої інформації як документально, так і шляхом перевірки за місцем здійснення діяльності і натисніть “Подати заявку”.<br />
Система згенерує заповнену заявку згідно з формою, затвердженою Мінагрополітики. Після перевірки заявки відповідальними працівниками Укрдержфонду, у разі її схвалення, у кабінет на підпис надійде Договір про отримання бюджетних коштів з Укрдержфондом. Невдовзі після підписання Договору з Вашого боку на рахунок, вказаний при поданні заявки, надійдуть кошти.<br />
<br />
== Строки подачі заявки ==<br />
Заявка на отримання бюджетних коштів подається програмними засобами Державного аграрного реєстру з 1 вересня поточного року.<br />
Граничний строк подання заявки до Державного аграрного реєстру - 15 листопада поточного року.<br />
Заявки, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються. <br />
[[Категорія:Аграрне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83&diff=39844Діяльність у сфері сільського зеленого туризму2022-10-31T13:26:29Z<p>Tetiana.rizak: доповнення до розділу "Особливості діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про туризм"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/297-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297 "Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)"]<br />
==Поняття "сільський зелений туризм"==<br />
'''Сільський зелений туризм''' - це специфічна форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.<br />
==Суб'єкти діяльності в сфері сільського зеленого туризму==<br />
* сільські господарі, а також створені ними громадські організації, їхні об'єднання, діяльність яких є необхідною умовою для належного створення пропозиції та надання послуг сільського зеленого туризму;<br />
* фізичні особи - споживачі послуг сільського зеленого туризму;<br />
* фізичні та/або юридичні особи, що надають допоміжні послуги (агентські, посередницькі, рекламні, інформаційні тощо) сільським господарям або споживачам послуг сільського зеленого туризму.<br />
==Особливості діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму==<br />
Діяльність з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не відноситься до підприємницької діяльності за умови, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та на кожного члена родини, які постійно проживають з ним. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється законодавством України.<br />
У разі перевищення рівня доходів, надання послуг сільського зеленого туризму має здійснюватись на засадах підприємництва. При цьому в якості суб'єкта підприємницької діяльності може бути зареєстрований як сам сільський господар, так і будь-хто із членів його родини, що постійно проживає з ним та не має обмежень у здійсненні зазначеної діяльності.<br />
* У випадку розташування сільської садиби в сільській місцевості, яке відноситься до курортної та/або лікувально-оздоровчої зони, сільські господарі або члени його родини зобов'язані зареєструватися як суб'єкти підприємницької діяльності. Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється згідно з чинним законодавством України. <br />
* Реєстрація сільських господарів або членів їхніх родин як суб'єктів підприємницької діяльності з надання послуг у сфері сільського зеленого туризму не тягне за собою їхній вихід з-під юрисдикції Закону України .<br />
* Діяльність сільських господарів, що надають послуги у сфері сільського зеленого туризму, не підлягає ліцензуванню. <br />
<br />
====== Слабкі сторонисільського зеленого туризму: ======<br />
- несприятливе правове та економічне середовище для діяльності сільського населення;<br />
<br />
- недостатньо використовується досвід сусідніх країн;<br />
<br />
- неузгодженість дій центральних органів виконавчої влади у сфері туризму та аграрної політики, інших;<br />
<br />
- перекоси в розумінні суті сільського туризму;<br />
<br />
- відсутність привабливих кредитних ресурсів для сільського населення та сприятливих умов для інвестицій;<br />
<br />
- на всеукраїнському рівні відсутня реклама сільського туризму;<br />
<br />
- проблеми в отриманні гарантованих та якісних послуг, недостатня можливість захисту прав сторін;<br />
<br />
- недостатня кількість високоякісних об'єктів розміщення в центрі та на сході країни;<br />
<br />
- складність доступу до інформації щодо невикористаних туристичних можливостей села;<br />
<br />
- відсутні навчальні центри для підготовки та перепідготовки менеджерів та сільського населення.<br />
<br />
==Облік сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму==<br />
Облік сільських садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму, здійснюють сільські, селищні ради за місцем розташування сільської садиби в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики. У випадку припинення сільським господарем надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, сільська, селищна рада вилучає його сільську садибу з обліку сільських садиб, які надають послуги у сфері сільського зеленого туризму.<br />
==Встановлення категорій сільських садиб==<br />
З метою та в порядку, визначеному чинним законодавством України, сільським садибам за заявою сільського господаря можуть присвоюватись відповідні категорії якості та рівня обслуговування.<br />
* присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг здійснюється всеукраїнськими об'єднаннями сільських господарів на підтвердження відповідності сільської садиби встановленим вимогам та наявності певного комплексу та рівня якості послуг. Всеукраїнське об'єднання сільських господарів вправі встановлювати додаткові до загальнонаціональних вимоги та критерії якості об'єктів та послуг сільського зеленого туризму.<br />
* загальнонаціональні вимоги до безпеки сільських садиб та якості послуг у сфері сільського зеленого туризму встановлюються шляхом затвердження відповідних стандартів та враховуються при категоризації сільських садиб.<br />
Присвоєння відповідної категорії якості та рівня послуг підтверджується відповідним сертифікатом.<br />
==Права та обов'язки суб'єктів діяльності в сфері сільського зеленого туризму==<br />
'''Сільські господарі мають право:'''<br />
* самостійно визначати назву, перелік, обсяги, вартість послуг сільського зеленого туризму, встановлювати розпорядок роботи, приймати остаточне рішення щодо надання або ненадання послуги, вільно розпоряджатись своїм майном та реалізовувати інші права, встановлені Конституцією та іншими актами чинного законодавства України;<br />
* вимагати від замовників (споживачів) послуг сільського зеленого туризму документи, що містять інформацію про їхню особу та про місце постійного проживання (реєстрації);<br />
* вести самостійну діяльність з рекламування особистого селянського (фермерського) господарства та залучення туристів до користування туристичними послугами сільського зеленого туризму, що надаються сільськими господарями;<br />
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму не перевищує річного розміру прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена родини, які постійно проживають з ним у межах однієї сільської садиби, вести діяльність з надання туристичних послуг в сфері сільського зеленого туризму, які визначені цим Законом, без реєстрації сільського господаря або будь-кого з членів його родини як суб'єктів підприємницької діяльності з надання туристичних послуг;<br />
* вносити до уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, пропозиції щодо збереження та збагачення туристичних ресурсів села, території, регіону; розвитку туристичної діяльності в сфері СЗТ, вдосконалення законодавчої та іншої бази в галузі туризму;<br />
* отримувати від уповноважених органів місцевої державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, а також інших органів, що здійснюють регулювання в сфері сільського зеленого туризму, передбачену законами України допомогу в необхідній професійній підготовці особистого селянського, особистого підсобного або фермерського господарства, а також самих господарів та членів їхніх родини до діяльності в сфері надання туристичних послуг сільського зеленого туризму;<br />
* з метою захисту своїх законних прав і інтересів у сфері надання послуг сільського зеленого туризму, створювати неприбуткові організації з туристичної діяльності, а також їхнє об'єднання в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, Законом України "Про об'єднання громадян", іншими законами України;<br />
* виступати спонсорами у місцевих програмах, спрямованих на розвиток і збільшення туристичної привабливості місцевих населених пунктів (сіл), програмах збагачення природних ресурсів довкілля, збереження та відновлення об'єктів туристичного показу, програмах розвитку окремих туристичних об'єктів і галузі туризму в цілому;<br />
* реалізовувати інші права, передбачені Конституцією України і законами України.<br />
'''Сільські господарі зобов'язані:'''<br />
* в разі, якщо сукупний річний дохід від діяльності у сфері сільського зеленого туризму перевищує сукупний річний розмір прожиткового мінімуму у розрахунку на сільського господаря та кожного члена його родини, які постійно проживають з ним в межах однієї сільської садиби, зареєструватись у визначеному законодавством України порядку як суб'єкт підприємницької діяльності;<br />
* забезпечувати умови розміщення (проживання) та харчування туристів у відповідності до протипожежних, санітарних та інших вимог, передбачених нормативними актами України для будинків/помешкань;<br />
* вести книгу реєстрації туристів; <br />
* подавати статистичні відомості; <br />
* подавати декларації про одержаний дохід до органів податкової служби;<br />
* надавати туристам необхідну і достовірну інформацію щодо місць розташування та графіку роботи об'єктів сфери обслуговування, поліклініки, міліції, пошти, телеграфу, ощадних кас, банків та інших закладів;<br />
* вживати заходів із охорони і збереження навколишнього середовища (поширювати серед туристів інформацію про правила екологічно безпечної поведінки; не допускати появи смітників шляхом встановлення спеціальних контейнерів для сміття вздовж туристичних маршрутів; відмічати спеціальними знаками місця для складання побутових відходів; здійснювати інші заходи із збереження довкілля, тощо); <br />
* наявність спеціальної освіти не обов'язкова. <br />
==Соціально-економічне значення сільського зеленого туризму==<br />
* стимулює розвиток селянських господарств, які займаються зеленим туризмом;<br />
* сприяє розвитку місцевої інфраструктури;<br />
* сприяє збуту надлишків сільськогосподарської продукції, збільшуючи додаткові прибутки селян і відрахування у місцеві бюджети;<br />
* активізує місцевий ринок праці, підвищує зайнятість, затримує молодь на селі, зменшуючи потребу в закордонному заробітчанстві;<br />
* сприяє охороні туристичних ресурсів, насамперед збереженню етнокультурної самобутності українців;<br />
* створює можливості для змістовного відпочинку незаможних людей;<br />
* сприяє підвищенню культурного рівня мешканців села та підвищенню екологічної свідомості.<br />
[[Категорія:Екологічне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=39826Економічна концентрація суб'єктів господарювання та контроль за її здійсненням2022-10-31T09:38:20Z<p>Tetiana.rizak: доповнено п."Поняття економічної концентрації"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист від економічної конкуренції"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-02#Text Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року № 33-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання"]<br />
==Поняття економічної концентрації==<br />
Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.<br />
В українському конкурентному законодавстві концентрацією визнається:<br />
# злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;<br />
# набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи їх частинами, зокрема, шляхом: - безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується; - призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи,<br />
# створення двома і більше суб’єктами господарювання суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом;<br />
# безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання. <br />
Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки: 1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); 2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном); 3) поєднанню наведених умов.<br />
<br />
==Випадки, коли необхідно отримувати дозвіл на концентрацію==<br />
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання необхідно отримувати не у будь-якому випадку.<br />
Отримання попереднього дозволу АМКУ потребують концентрації, якщо:<br />
*сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного;<br />
*або сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.<br />
Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. Дозвіл на концентрацію може бути наданий лише у разі, якщо така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.<br />
==Процедура отримання дозволу на концентрацію==<br />
Процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні складається з таких етапів:<br />
# попередній розгляд заяви для визначення, чи концентрація між суб’єктами господарювання може спричинити негативні наслідки для конкуренції на задіяному ринку;<br />
# винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;<br />
# збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;<br />
# прийняття відповідного рішення з чітким поясненням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.<br />
Розглядаючи матеріали, які надані для отримання дозволу на концентрацію, фахівці Антимонопольного комітету України здійснюють: поглиблений аналіз заявленої концентрації; розгляд можливих об’єктивних економічних наслідків такої концентрації як для ринку, на якому функціонують суб’єкти господарювання, так і для самих учасників концентрації.<br />
Якщо органами АМКУ надано дозвіл на концентрацію, необхідно пам’ятати, що концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу на неї, якщо більший строк не визначено у рішенні. Якщо концентрація у цей строк не здійснена, учасники мають подати нову заяву про отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.<br />
==Що не вважається концентрацією==<br />
Не вважаються концентрацією:<br />
# створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії.<br />
# придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;<br />
# дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;<br />
# набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;<br />
# набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб’єктам господарювання, не пов’язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=39825Економічна концентрація суб'єктів господарювання та контроль за її здійсненням2022-10-31T09:35:57Z<p>Tetiana.rizak: доповнено п."Поняття економічної концентрації"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист від економічної конкуренції"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-02#Text Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року № 33-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання"]<br />
==Поняття економічної концентрації==<br />
Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.<br />
В українському конкурентному законодавстві концентрацією визнається:<br />
# злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;<br />
# набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи їх частинами, зокрема, шляхом: - безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується; - призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи,<br />
# створення двома і більше суб’єктами господарювання суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом;<br />
# безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання. Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки: 1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); 2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном); 3) поєднанню наведених умов.<br />
==Випадки, коли необхідно отримувати дозвіл на концентрацію==<br />
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання необхідно отримувати не у будь-якому випадку.<br />
Отримання попереднього дозволу АМКУ потребують концентрації, якщо:<br />
*сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного;<br />
*або сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.<br />
Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. Дозвіл на концентрацію може бути наданий лише у разі, якщо така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.<br />
==Процедура отримання дозволу на концентрацію==<br />
Процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні складається з таких етапів:<br />
# попередній розгляд заяви для визначення, чи концентрація між суб’єктами господарювання може спричинити негативні наслідки для конкуренції на задіяному ринку;<br />
# винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;<br />
# збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;<br />
# прийняття відповідного рішення з чітким поясненням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.<br />
Розглядаючи матеріали, які надані для отримання дозволу на концентрацію, фахівці Антимонопольного комітету України здійснюють: поглиблений аналіз заявленої концентрації; розгляд можливих об’єктивних економічних наслідків такої концентрації як для ринку, на якому функціонують суб’єкти господарювання, так і для самих учасників концентрації.<br />
Якщо органами АМКУ надано дозвіл на концентрацію, необхідно пам’ятати, що концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу на неї, якщо більший строк не визначено у рішенні. Якщо концентрація у цей строк не здійснена, учасники мають подати нову заяву про отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.<br />
==Що не вважається концентрацією==<br />
Не вважаються концентрацією:<br />
# створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії.<br />
# придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;<br />
# дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;<br />
# набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;<br />
# набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб’єктам господарювання, не пов’язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=39824Економічна концентрація суб'єктів господарювання та контроль за її здійсненням2022-10-31T09:34:35Z<p>Tetiana.rizak: доповнено п."Поняття економічної концентрації"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист від економічної конкуренції"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-02#Text Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 лютого 2002 року № 33-р "Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання"]<br />
==Поняття економічної концентрації==<br />
Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.<br />
В українському конкурентному законодавстві концентрацією визнається:<br />
# злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;<br />
# набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи їх частинами, зокрема, шляхом: - безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, одержання в управління, оренду, фінансовий лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб’єкта господарювання, в тому числі придбання активів суб’єкта господарювання, що ліквідується; - призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб’єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб’єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи, <br />
# створення двома і більше суб’єктами господарювання суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом;<br />
# безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання. Опосередковане (через інших осіб) придбання, набуття в інший спосіб у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді єдиного майнового комплексу суб’єкта господарювання чи його структурного підрозділу, це отримання однією юридичною чи фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, що випливають з володіння чи управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи, завдяки: 1) наявності контролю над особами, які набувають у власність чи одержують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); 2) наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють чи управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном); 3) поєднанню наведених умов. <br />
==Випадки, коли необхідно отримувати дозвіл на концентрацію==<br />
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання необхідно отримувати не у будь-якому випадку.<br />
Отримання попереднього дозволу АМКУ потребують концентрації, якщо:<br />
*сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного;<br />
*або сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.<br />
Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. Дозвіл на концентрацію може бути наданий лише у разі, якщо така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.<br />
==Процедура отримання дозволу на концентрацію==<br />
Процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні складається з таких етапів:<br />
# попередній розгляд заяви для визначення, чи концентрація між суб’єктами господарювання може спричинити негативні наслідки для конкуренції на задіяному ринку;<br />
# винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;<br />
# збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;<br />
# прийняття відповідного рішення з чітким поясненням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.<br />
Розглядаючи матеріали, які надані для отримання дозволу на концентрацію, фахівці Антимонопольного комітету України здійснюють: поглиблений аналіз заявленої концентрації; розгляд можливих об’єктивних економічних наслідків такої концентрації як для ринку, на якому функціонують суб’єкти господарювання, так і для самих учасників концентрації.<br />
Якщо органами АМКУ надано дозвіл на концентрацію, необхідно пам’ятати, що концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу на неї, якщо більший строк не визначено у рішенні. Якщо концентрація у цей строк не здійснена, учасники мають подати нову заяву про отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.<br />
==Що не вважається концентрацією==<br />
Не вважаються концентрацією:<br />
# створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії.<br />
# придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;<br />
# дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;<br />
# набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;<br />
# набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб’єктам господарювання, не пов’язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&diff=39365Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля2022-09-26T11:31:12Z<p>Tetiana.rizak: доповнено пункт "Відшкодування шкоди,заподіяної порушенням права на безпечне довкілля"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-12 Постанова Верховної ради Української РСР від 1 серпня 1990 року № 95-XII "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи"] <br />
==Зміст права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля==<br />
Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля — це закріплена Конституцією України і забезпечена державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.<br />
Зміст права на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб'єкту, а саме:<br />
* можливість проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки;<br />
* можливість звернутися по сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушення у зверненнях питань;<br />
* [[Файл:Вікі 2.jpg|міні]]можливість вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля; <br />
* [[Файл:Вікі 1.jpg|міні]]можливість у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами.<br />
==Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля==<br />
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля - це активне право особи, яке реалізується шляхом звернення до суду з позовом до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди не лише здоров'ю, а й майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.<br />
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким заподіяно таку шкоду, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. <br />
<br />
''Відповідно до чинного законодавства шкода здоров'ю людини, яка спричинена несприятливим впливом навколишнього природного середовища, може бути відшкодована (компенсована) різними способами, в тому числі:''<br />
* оформленням листа тимчасової непрацездатності працівника у випадках захворювання, спричиненого забрудненням навколишнього середовища, в тому числі виробничого середовища;<br />
<br />
* оформленням інвалідності з причин, пов'язаних з впливом на здоров'я людини несприятливого навколишнього природного середовища;<br />
<br />
* наданням громадянам, які постраждали від несприятливого впливу забрудненого довкілля, заходів соціально-економічного захисту, пільг та компенсацій;<br />
<br />
* страхуванням ризику заподіяння шкоди здоров'ю або майну громадян від забруднення навколишнього середовища;<br />
<br />
* відшкодуванням шкоди здоров'ю та майну громадян за рішенням суду. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.<br />
==Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації)==<br />
Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне отримання, використання, поширення та збереження такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.<br />
Екологічна інформація - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема, про таке:<br />
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;<br />
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;<br />
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; <br />
* загрозу виникнення та причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;<br />
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, у тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; <br />
* витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.<br />
Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.<br />
==Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля==<br />
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br />
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.<br />
==Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища==<br />
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.<br />
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.<br />
Незаконно добуті природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. <br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97&diff=37986Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції2022-07-25T07:40:07Z<p>Tetiana.rizak: доповнено новим підпунктом " Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1682-14 Закон України "Про природні монополії"]<br />
== Конкуренція у сфері господарювання ==<br />
Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання. Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.<br />
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.<br />
Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання. Конкуренція виступає фундаментальним елементом ринку, завдяки якому досягається збалансованість між попитом і пропозицією.<br />
== Природні монополії ==<br />
Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).<br />
Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.<br />
== Зловживання монопольним становищем на ринку ==<br />
* обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;<br />
* нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;<br />
* інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;<br />
* встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;<br />
* встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.<br />
* обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям<br />
== Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання ==<br />
Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:<br />
* встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;<br />
* розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;<br />
* усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.<br />
== Недобросовісна конкуренція ==<br />
Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.<br />
До недобросовісної конкуренції відносять:<br />
* неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;<br />
* створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; <br />
* неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.<br />
== Відповідальність за недобросовісну конкуренцію ==<br />
Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність: <br />
* накладення штрафу; <br />
* відшкодування шкоди; <br />
* вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця. <br />
<br />
== Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію ==<br />
Суб'єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, якщо закінчився строк давності притягнення до відповідальності. <br />
<br />
Строк давності притягнення до відповідальності за недобросовісну конкуренцію становить '''три роки з дня вчинення порушення,''' а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про недобросовісну конкуренцію.<br />
<br />
== Механізм захисту від недобросовісної конкуренції ==<br />
* ''адміністративний шлях.'' Він полягає в тому, що суб’єкт господарювання впродовж 6 місяців з моменту отримання інформації про факт порушення своїх прав може звернутися до органів Антимонопольного комітету із позовною заявою про захист особистих немайнових прав. Якщо ж строк звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції сплив, то це є підставою для відмови у реєстрації такого документу. Але в тому випадку, коли заявником доведено, що строк звернення із заявою був пропущений ним з поважних причин, порушене право підлягає захисту. Термін розгляду позовної заяви становить 30 календарних днів, але у разі потреби він може бути продовжений до 60 календарних днів, про що заявник повідомляється письмово; <br />
* ''судовий порядок.'' Справи, які базуються на порушенні прав господарюючого суб’єкта, що пов’язані з обмеженням монополізму знаходяться в юрисдикції господарського суду. Крім того, рішення органів Антимонопольного комітету також оскаржуються (повністю або частково) в господарському суді.<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83&diff=35753Виконання заповіту2022-05-10T11:54:14Z<p>Tetiana.rizak: Повноваження виконавця заповіту</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11 Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”] <br />
<br />
== Поняття виконавець заповіту ==<br />
Виконавець заповіту — це особа, яка має стежити за дотриманням розпоряджень, що містяться у заповіті. Також така особа виступає гарантом здійснення волі спадкодавця.<br />
== Хто може призначати виконавця заповіту ==<br />
Призначати виконавця заповіту можуть заповідач, спадкоємці, нотаріус або в сільських населених пунктах — уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заповідач має право самостійно визначати виконавця заповіту або виконавців.<br><br />
<br />
'''Випадки коли виконавець заповіту призначається не заповідачем:''' <br />
# '''Спадкоємцями.'''Спадкоємці звертаються з позовом до суду про усунення виконавця заповіту, який був призначений заповідачем, якщо виконавець не може забезпечити виконання волі заповідача, при цьому в суді вони повинні довести неможливість виконання заповіту призначеним виконавцем. Це може бути з таких обставин, як: тяжка хвороба, смерть, втрата дієздатності виконавцем заповіту. Виконавець заповіту призначається судом за зверненням одного із числа спадкоємців.<br />
# '''Нотаріусом або у сільській місцевості – уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.'''Тоді нотаріусом видається документ, який буде підтверджувати його повноваження, може видаватись свідоцтво виконавця заповіту, яке оформляється згідно нормативного акту. Виконавців заповіту може бути декілька.<br />
<br />
Згідно статті 1289 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.<br />
<br />
Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.<br />
<br />
Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.<br />
<br />
== Повноваження виконавця заповіту ==<br />
'''Повноваження виконавця заповіту можна поділити на дві колонки:'''<br /><br />
<br />
'''Перша''' - обов’язки, які спрямовані на забезпечення інтересів спадкоємців:<br />
* вживати заходів щодо охорони спадкового майна, виконавець повинен вживати всі можливі заходи до всієї спадщини, а не тільки до тієї частини яка зазначена у заповіті; <br />
* управляти спадщиною, у разі якщо до складу спадщини входить таке майно яким потрібно управляти, це можуть бути грошові суми, цінні папери або інше; <br />
* забезпечити отримання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті; <br />
* вживати заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини; <br />
* вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов'язань, тобто витребувати майно, яке входить до складу спадщини, але знаходиться в інших осіб.<br />
'''Друга''' - інші особи.<br />
* забезпечити одержання частки особами, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;<br />
* забезпечити виконання спадкоємцями дій, які на них покладено заповітом. <br>Нотаріус за місцем відкриття спадщини видає виконавцю заповіту відповідний документ, який підтверджує його повноваження, – свідоцтво виконавця заповіту. У тексті свідоцтва нотаріус обов’язково зазначає всі повноваження виконавця заповіту. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, про видачу свідоцтва виконавця заповіту нотаріус повідомляє відповідні органи опіки та піклування. За видачу такого свідоцтва стягується державне мито в розмірі, передбаченому чинним законодавством. <br />
<br />
У законодавстві перелік повноважень є вичерпним, але заповідач у заповіті може визначати і інші додаткові повноваження на свій власний розсуд.<br />
<br />
Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, вираженої в заповіті. <br />
<br />
Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути документ, який видавався нотаріусом для підтвердження його повноважень. У разі відмови виконавця повернути цей документ спадкоємці (їхні законні представники, органи опіки та піклування) мають право звернутися до суду з позовом про витребування документа, який засвідчував повноваження виконавця.<br />
<br />
== Право виконавця заповіту на плату за виконання своїх повноважень ==<br />
* Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.<br />
* Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору - судом.<br />
* Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.<br />
<br />
== Хто здійснює контроль за виконанням заповіту ==<br />
Контроль за виконанням заповіту покладається на спадкоємців, але якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, тоді контроль за виконанням заповіту покладається на батьків (усиновлювачів), опікунів чи піклувальників або на органи опіки та піклування. Якщо вище названі особи вимагають від виконавця заповіту звіт про дії, які були ним вчинені стосовно виконання заповіту — він зобов'язаний їм надати такий звіт.<br />
== Підставами для припинення повноважень виконавця заповіту ==<br />
* виконання заповіту;<br />
* визнання заповіту недійсним;<br />
* смерть виконавця;<br />
* смерть спадкоємця;<br />
* рішення суду, яким виконання заповіту визнається неналежним;<br />
* відмова від виконання заповіту.<br />
== Оскарження дій виконавця заповіту ==<br />
Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають чинному законодавству, порушують інтереси спадкоємців.<br />
Позовна давність оскарження неправомірних дій виконавця заповіту становить один рік. Перебіг строку визначається з моменту, коли особи, вище згадані, дізнались про порушення умов заповіту або прав спадкоємців.<br />
<br />
[[Категорія: Спадкове право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD,_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA&diff=32858Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок2022-01-14T13:49:52Z<p>Tetiana.rizak: Вимоги до матеріалів, які потрібно надавати для дослідження</p>
<hr />
<div>== Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br />
== Поняття і сутність техніко-криміналістичного дослідження документів ==<br />
Документи - письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експерта, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об'єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень звичайно мають справу з письмовими документами як речовими доказами. Документи можуть бути виготовлені рукописним, машинописним, комп'ютерним, поліграфічним або іншим способом, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового документа можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін.<br />
Об'єктами дослідження є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. <br />
Існують певні правила поводження з документами - речовими доказами, а саме:<br />
* необхідно обережно поводитись з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);<br />
* документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;<br />
* для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних речовин).<br />
Характеристика окремих способів підробок в документах:<br />
==== Встановлення змін в документі ====<br />
Способами змінення документів є підчистка, травлення і змивання тексту, дописка і виправлення записів, переклеювання фотокарток та заміна окремих частин документа. <br />
Підчистка - спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється механічне видалення частини тексту. Видалення штрихів може бути підготовчим етапом для внесення нових записів. При підчистці текст стирають (тертям гумкою) або зіскрібають гострим предметом (лезом бритви). Ознаками підчистки є порушення верхнього прошарку паперу, зменшення товщини паперу, ушкодження лініювання або захисної сітки, залишки підчищених штрихів, розмиття барвника в штрихах нового тексту. <br />
Дописка - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом внесення до рукописного тексту нових слів, фраз або окремих письмових знаків. Дописка проводиться щодо літерних або цифрових записів. Ознаками дописки є нерівномірність проміжків між рядками, словами, буквами у середині слів; зменшений розмір і розгін почерку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту.<br />
Виправлення - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом переробки одних письмових знаків на інші. Виправлення провадиться стосовно літерних і шарових записів. Виправляються, як правило, близькі за конфігурацією цифри і літери. Ознаками виправлення є відмінність у відтінку та інтенсивності забарвлення штрихів у літерах, цифрах і словах.<br />
Заміна частин документа - один із способів часткової підробки, який полягає в заміні окремих аркушів документа, вклеюванні деяких ділянок або переклеюванні фотокартки.<br />
Ознаками заміни аркушів є порушення порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження у графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі та розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром або якістю паперу; додаткові проколи у місцях кріплення аркушів та ін.<br />
==== Встановлення слабковидимих і невидимих текстів ====<br />
При дослідженні «згаслих» текстів застосовуються такі методи, як фотозйомка видимої та інфрачервоної люмінесценції, кольоророзрізнення, дифузно-копіювальний та адсорбційно-люмінесцентний методи. Слабковидимі штрихи можуть бути прочитані за допомогою світлофільтрів, які посилюють контрастність тексту. В лабораторних умовах застосовують опромінювання документа за допомогою лазера і спостереження люмінесценції за допомогою електронно-оптичного перетворювача. <br />
При огляді документа можуть бути використані ультрафіолетові освітлювачі. Органічні речовини можна виявити фотографуванням в ультрафіолетових променях. Під час лабораторних досліджень застосовують рентгенівське опромінення, хімічний аналіз і спеціальні методи виявлення невидимих текстів.<br />
==== Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів ====<br />
Виявлення залитих і закреслених текстів є можливим за допомогою огляду документа на просвітлення або в бічному світлі. Позитивний результат може дати огляд з використанням світлофільтра того ж самого кольору, що й барвник, яким залитий текст документа. Закреслені тексти можуть бути встановлені за рельєфом штрихів на зворотньому боці документа.<br />
Відомими методами дослідження залитих текстів є:<br />
* розпізнавання кольору - спосіб фотозйомки із застосуванням світлофільтрів;<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (доцільна при виявленні запису, який виконаний речовиною, що поглинає ці промені);<br />
* фотозйомка у прямопадаючих та бічних променях світла;<br />
* фотозйомка в рентгенівських променях (метод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь об'єкт, що фотографується);<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими променями. На об'єктив одягається інфрачервоний фільтр, а об'єкт освітлюється за допомогою ламп розжарювання) або ультрафіолетових променях (метод заснований на дії ультрафіолетових променів, відбитих від об'єкта зйомки);<br />
* дифузно-копіювальний метод (рекомендується для текстів, які виконані водорозчинними речовинами (наприклад, чорнилом) і закритих нерозчинними (друкарською фарбою);<br />
* адсорбційно-люмінесцентний метод (для копіювання використовується розчинник з вибірковою дією).<br />
Виявлення записів на спалених документах має свої особливості. Вплив високих температур на матеріал документа змінює його властивості. Так, при температурі близько 500 °С папір стає крихким і при доторканні руйнується. При такому стані документів виявити записи неможливо.<br />
Відновити записи в документах стає можливим за умови, що вони були піддані температурі не більш ніж 150-250 °С. З такими документами необхідно поводитись дуже обережно. Дрібні шматочки вилучаються за допомогою гумової груші.<br />
==== Встановлення технічних підробок підписів ====<br />
Технічна підробка підпису передбачає наслідування почерку особи, від імені якої виконується підпис, або використання різних технічних пристосувань. Способами підробки підписів є такі:<br />
* утворення підпису шляхом звичайного наслідування іншій особі;<br />
* копіювання підпису на просвітлення;<br />
* передавлювання через копіювальний папір;<br />
* передавлювання дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступним обведенням;<br />
* виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фотомеханічним способом; підписи, нанесені за допомогою факсиміле, мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше);<br />
* використання комп'ютерних можливостей сканування дійсного підпису з наступною принтерною роздруківкою на документі.<br />
Ознаки технічної підробки підпису охоплюють: сліди зупинок писемного приладу у вигляді потовщень або надривів штрихів, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, звивистість і тупі закінчення штрихів, підрисовку штрихів, вдавлені борозенки, які не завжди співпадають з чорнильним обведенням та ін.<br />
У процесі дослідження підпису необхідно встановити дійсний він чи підроблений. Під час експертизи підписів вирішуються такі типові питання: чи не скопійовано даний підпис з якогось іншого підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме; чи не скопіювало підпис на досліджуваному документі з якогось іншого підпису, поданого для порівняння.<br />
==== Встановлення підробки відбитків печаток та штампів ====<br />
Відбиток печатки (штампу) передбачає перенесення відповідної штемпельної фарби на поверхню паперу або видавлювання на її поверхні відповідного рельєфу. Дослідження відбитків печаток і штампів здійснюється з метою встановлення їх тотожності або встановлення способу їх підробки. Печатка виготовляється з гуми.<br />
Типові питання, які вирішуються при дослідженні відбитків печаток і штампів, такі:<br />
* яким способом виготовлено печатку (штамп), відтиск якої є на документі; <br />
* яким способом відтворено відбиток печатки (штампу) на документі; <br />
* чи є нанесений відтиск печатки на документі даною печаткою; чи однією печаткою (або штампом) залишені відбитки в документах та ін.<br />
Ознаки, що свідчать про спосіб підробки (перерисовку відтиску, кустарне виготовлення, копіювання справжнього відтиску, формування відтиску за допомогою комп'ютерної графіки), такі: нестандартність букв, неоднакова висота, ширина літер, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки у тексті, різниця написання в тексті однойменних літер, несиметричність розміщення літер, розмиття окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах.<br />
При ідентифікації печаток (штампів) за їх відтисками досліджуються загальні та окремі ознаки (форма і розміри відтисків в цілому, взаємне розташування складових частин відтисків, графічні ознаки літер, цифр, герба, емблеми, дрібні особливості окремих знаків тощо). Для проведення експертизи необхідні експериментальні та вільні зразки. <br />
<br />
== '''Вимоги до матеріалів, які потрібно надавати для дослідження''' ==<br />
У документі про призначення експертизи необхідно конкретизувати об’єкти, що підлягають дослідженню:<br />
<br />
* вказати повну назву документа, наведену в документі дату його складання;<br />
<br />
* дати інформацію про обставини виявлення документів – речових доказів (дата, місце виявлення, вилучення);<br />
<br />
* вказати безпосередній об’єкт дослідження – описати його зміст (знак, слово, рядок, інше), місце розташування в документі;<br />
<br />
* при направленні на експертизу матеріалів справи вказати місце розташування документа в матеріалах справи – лист справи; чітко позначити досліджувані документи та порівняльні матеріали, щоб не привести до їх змішування при проведенні експертизи.<br />
<br />
'''При призначенні експертиз, що потребують проведення матеріалознавчих досліджень документа (визначення складу матеріалів письма в штрихах реквізитів, визначення складу і властивостей основи інше); проведенні ідентифікації відтисків печаток, штампів, друкарської техніки, писального приладу; визначення внесення змін у документ та встановлення його первісного змісту <u>не допускається подання на експертизу технічного зображення документу (копії) замість його оригіналу.</u>'''<br />
<br />
'''Якщо об’єктами експертизи стають технічні засоби: пишучі прилади, знакодрукуючі (знакосинтезуючі) пристрої, засоби розмножувальної техніки, друкарські форми, то в залежності від експертного завдання і конкретної ситуації на експертизу можуть бути представлені або технічні засоби безпосередньо, або виконані за їх допомогою порівняльні матеріали – зразки наступних видів: експериментальні зразки або (та) вільні зразки.'''<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://law.inf.ua/%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.html Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. - К.: Кондор, 2005]<br />
* Гора І. В., Колесник В. А. Криміналістика. ч. 1: Криміналістична техніка. - К.: Алерта, 2005<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=32116Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій2021-12-14T07:36:05Z<p>Tetiana.rizak: доповнення до розділу "грошова компенсація"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]<br />
== Поняття санаторно-курортного лікування ==<br />
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.<br />
== Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками ==<br />
# Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# постраждалі учасники Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки, строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) з них: І та II групи - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день, члени сімей загиблих.<br />
<br />
== Грошова компенсація ==<br />
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.<br />
<br />
'''Середня вартість путівки''' для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
'''Станом на 2021 рік – 620 грн''' <br />
<br />
'''Грошова''' '''компенсація''' виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):<br />
<br />
• особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки; <br />
<br />
• особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.<br />
<br />
Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів.Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи: <br />
* заява про виплату компенсації; <br />
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, <br />
* про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів; <br />
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. <br />
<br />
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується. <br />
<br />
== Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування ==<br />
В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування. <br />
<br />
Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:<br />
# паспорт (копію та оригінал); <br />
# заяву на видачу путівки; <br />
# медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; <br />
# копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки); <br />
# копію військового квитка (за наявності).<br />
Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.<br />
<br />
Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку.<br />
<br />
Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.<br />
<br />
За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.<br />
<br />
Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.<br />
<br />
У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.<br />
<br />
== Оздоровлення дітей ==<br />
На безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів мають право діти учасників бойових дій та діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО чи помер внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час участі в АТО. За кошти державного бюджету (з оплатою батьками 20-відсоткової вартості путівки) діти направляються до дитячих закладів оздоровлення Українського дитячого центру «Молода гвардія» та Міжнародного дитячого центру «Артек». Діти військовослужбовців направляються на оздоровлення до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна. Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини; і подати копію свідоцтва про народження дитини та копію посвідчення учасника бойових дій батька/матері. Перед відправленням дитина повинна пройти медичний огляд та отримати довідку за формою 079/о. Проїзд груп дітей та супроводжувачів здійснюється за кошти батьків.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&diff=32074Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля2021-12-08T15:13:31Z<p>Tetiana.rizak: відшкодування шкоди завданої здоров'ю людини</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-12 Постанова Верховної ради Української РСР від 1 серпня 1990 року № 95-XII "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи"] <br />
==Зміст права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля==<br />
Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля — це закріплена Конституцією України і забезпечена державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.<br />
Зміст права на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб'єкту, а саме:<br />
* можливість проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки;<br />
* можливість звернутися по сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушення у зверненнях питань;<br />
* можливість вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля;<br />
* можливість у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами.<br />
==Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля==<br />
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля - це активне право особи, яке реалізується шляхом звернення до суду з позовом до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди не лише здоров'ю, а й майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. <br />
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким заподіяно таку шкоду, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. <br />
<br />
''Відповідно до чинного законодавства шкода здоров'ю людини, яка спричинена несприятливим впливом навколишнього природного середовища, може бути відшкодована (компенсована) різними способами, в тому числі:'' <br />
<br />
* оформленням листа тимчасової непрацездатності працівника у випадках захворювання, спричиненого забрудненням навколишнього середовища, в тому числі виробничого середовища;<br />
<br />
* оформленням інвалідності з причин, пов'язаних з впливом на здоров'я людини несприятливого навколишнього природного середовища;<br />
<br />
* наданням громадянам, які постраждали від несприятливого впливу забрудненого довкілля, заходів соціально-економічного захисту, пільг та компенсацій;<br />
<br />
* страхуванням ризику заподіяння шкоди здоров'ю або майну громадян від забруднення навколишнього середовища;<br />
<br />
* відшкодуванням шкоди здоров'ю та майну громадян за рішенням суду. <br />
<br />
==Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації)==<br />
Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне отримання, використання, поширення та збереження такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом. <br />
Екологічна інформація - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема, про таке:<br />
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;<br />
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;<br />
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; <br />
* загрозу виникнення та причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;<br />
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, у тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; <br />
* витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.<br />
Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.<br />
==Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля==<br />
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br />
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.<br />
==Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища==<br />
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.<br />
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.<br />
Незаконно добуті природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. <br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=30490Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України2021-09-09T09:26:46Z<p>Tetiana.rizak: Права офіційного спостерігача</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Вибочий кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 Постанова Центральної виборчої комісії від 27 лютого 2014 року № 26 "Про форми посвідчень суб’єктів та інших учасників виборчого процесу з виборів Президента України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197] <br />
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]<br />
<br />
==Хто може стати офіційним спостерігачем==<br />
Офіційним спостерігачем (крім офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій) може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4394 Конституції України] (громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років і не визнані судом недієздатними).<br />
<br />
Офіційні спостерігачі можуть бути від:<br />
* кандидата на посаду президента;<br />
* громадської організації, яка отримала дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів Президента України;<br />
* партії, що висунула кандидата на виборах;<br />
* іноземних держав та міжнародних організацій.<br />
<br />
==Хто не може бути офіційним спостерігачем==<br />
# Особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;<br />
# особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом; <br />
# член виборчої комісії;<br />
# посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;<br />
# військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
# особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;<br />
# особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку (частина третя статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Виборчого кодексу України] (далі - Кодекс). Не можуть бути Офіційними спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій громадяни України. Проте, громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які володіють українською мовою, можуть супроводжувати таких офіційних спостерігачів виключно для виконання функцій перекладача.<br />
<br />
== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==<br />
Офіційні спостерігачі реєструються:<br><br />
→ <u>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001 окружною виборчою комісією]</u> - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України, громадської організації '''за поданням уповноваженого на підставі довіреності''' від партії представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі або керівника відповідної громадської організації;<br><br />
→ <u>[http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією]</u> - офіційних спостерігачів у закордонному виборчому окрузі та офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій (частина перша статті 112 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 одексу]).<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
♦ У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх <u>прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів, відомості про відсутність судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.</u> <br />
<br />
''До подання додаються:'' <br />
* копії паспорта громадянина України (копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки) або копії першої та другої сторінок тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).; <br />
* заява про згоду зазначеної особи бути офіційним спостерігачем від відповідної громадської організації (за потреби). <br />
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України]. <br />
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===<br />
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' (частина третя статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Кодексу]).<br />
<br />
Документи щодо реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій подаються до Центральної виборчої комісії не раніше дня початку виборчого процесу та '''не пізніш як за сім днів до дня виборів або дня повторного голосування''' (пункт 2.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]).<br />
<br />
=== Строк розгляду документів ===<br />
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм '''посвідчення''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формою], встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніше наступного дня після внесення подання (частина четверта статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n538 Кодексу]).<br />
<br />
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій ухвалюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п’ять днів до дня виборів, а у разі призначення повторного голосування - не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування та видається '''посвідчення''' у встановленій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формі] (дійсне за умови пред’явлення документа, що посвідчує його особу).<br />
<br />
== Повноваження офіційних спостерігачів ==<br />
<u>Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організації має право:</u><br />
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування) у територіальному виборчому окрузі;<br />
# бути присутнім на зустрічах кандидатів, їх довірених осіб з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах;<br />
# перебувати на виборчих дільницях під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям і підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та встановлення підсумків голосування, не перешкоджаючи при цьому членам виборчої комісії фізично; <br />
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;<br />
# бути присутнім під час голосування виборців за місцем їх перебування;<br />
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] в разі їх виявлення;<br />
# складати акт про виявлення порушення К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 одексу], що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;<br />
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;<br />
# отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];<br />
# реалізовувати інші права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] для офіційних спостерігачів (частина шоста статті 112 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]).<br />
<br />
<u>Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:</u><br />
# бути присутнім на зустрічах кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, представників партій, які висунули кандидатів, з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;<br />
# знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;<br />
# бути присутнім з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу] на засіданнях та перебувати у приміщеннях дільничних та окружних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;<br />
# робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи не порушуючи при цьому таємниці голосування;<br />
# після проведення виборів висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів Президента України та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;<br />
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їх діяльності в межах повноважень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом];<br />
отримувати копії протоколів та інших документів у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексом] (частина шоста статті 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу]). ''<u>Офіційний спостерігач від партії, кандидата, громадської організації не має права:</u>''<br />
* втручатися в роботу виборчої комісії, чинити дії, що порушують хід виборчого процесу або перешкоджають членам виборчої комісії здійснювати свої повноваження;<br />
<br />
* заповнювати замість виборця (у тому числі на його прохання) виборчий бюлетень;<br />
<br />
* бути присутнім при заповненні виборцем виборчого бюлетеня у кабіні (кімнаті) для таємного голосування або іншим чином порушувати таємницю голосування. <br />
<br />
== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==<br />
'''Підстави припинення повноважень офіційного спостерігача:'''<br />
* відкликання уповноваженим представником партії, кандидатом на пост Президента України або керівником громадської організації;<br />
* складення свої повноваження за власною заявою;<br />
* у разі скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; <br />
* дострокове припинення повноважень повноваження офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій Центральною виборчою комісією у разі порушення ними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n1206 Кодексу], ухваливши відповідне мотивоване рішення (пункт 3.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]);<br />
* за зверненням керівника відповідної міжнародної організації (особи, що представляє міжнародну організацію в Україні) або акредитованого в Україні дипломатичного представництва іноземної держави щодо відкликання, скасування реєстрації запропонованого ними офіційного спостерігача чи особистої заяви такого спостерігача про складення своїх повноважень Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування його реєстрації (пункт 3.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]);<br />
* після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Кодексом. <br />
У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів.<br />
[[Категорія: Виборче право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&diff=30489Призначення на посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу2021-09-09T08:27:37Z<p>Tetiana.rizak: Склад конкурсної комісії, рішення про конкурс</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту" (далі - Закон)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1109-2015-%D0%BF Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2015 року № 1109]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1417-13 Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0454-18 Типове положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2018 року № 291]<br />
* [https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayini-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu Лист Міністерства освіти і науки України від 08 квітня 2020 року № 1/9-201 "Щодо нагальних питань впровадження Закону України "Про повну занальну середню освіту"]<br />
<br />
== Хто може бути керівником закладу загальної середньої освіти ==<br />
<u>Керівником закладу загальної середньої освіти може бути особа, яка:</u> <br />
# є громадянином України, вільно володіє державною мовою; <br />
# має вищу освіту ступеня не нижче магістра; <br />
# стаж педагогічної та/або науково-педагогічної роботи не менше трьох років (крім керівників приватних, корпоративних закладів освіти); <br />
# організаторські здібності; <br />
# стан фізичного і психічного здоров’я, що не перешкоджає виконанню професійних обов’язків; <br />
# пройшла конкурсний відбір та визнана переможцем конкурсу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] (частина перша статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).<br />
<u>Не може обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти особа, яка:</u><br />
# є недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;<br />
# має судимість за вчинення злочину;<br />
# позбавлена права обіймати відповідну посаду;<br />
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення;<br />
# за рішенням суду визнана винною у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією;<br />
# підпадає під заборону, встановлену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"].<br />
<br />
== Хто призначає керівника загальноосвітнього навчального закладу ==<br />
Керівник <u>державного, комунального закладу</u> загальної середньої освіти обирається на посаду за результатами '''конкурсу''', що проводиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону] та положення про конкурс, затвердженого засновником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) (частина перша статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]). <br />
<br />
Конкурсна комісія має складати від 6 до 15 людей на паритетних засадах:<br />
<br />
• представник або представники засновника;<br />
<br />
• представник місцевої державної адміністрації або управління ДСЯО;<br />
<br />
• представники інститутів громадянського суспільства. Наприклад, професійні спілки, експерти в загальній середній освіті, об’єднання директорів тощо.<br />
<br />
Не може бути включена людина, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена; має судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення; є близькою людиною учасника конкурсу або особою, яка може мати конфлікт інтересів.<br />
<br />
Керівник <u>приватного, корпоративного закладу</u> загальної середньої освіти обирається та призначається на посаду засновником (засновниками) відповідно до установчих документів закладу освіти. <br />
<br />
== Порядок проведення конкурсу ==<br />
Рішення про проведення конкурсу приймається '''засновником''' державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноваженим ним органом (посадовою особою). <br />
<br />
Рішення про конкурс потрібно ухвалити не менше ніж за два місяці до закінчення контракту попереднього директора. Або разом із затвердженням статуту нового закладу. Або протягом 10 робочих днів із дня, коли визнали, що конкурс не відбувся чи з дня дострокового припинення трудового договору попереднього керівника. Оголосити про конкурс на сайті засновника й закладу освіти треба на наступний робочий день після ухвалення рішення про конкурс. В оголошенні обов'язково зазначаються: місцем знаходження закладу, назву, умови оплати праці, процедуру проведення конкурсу, які документи має надати кандидат, контактну особу.<br />
<br />
<u>Конкурсний відбір переможця конкурсу здійснюється за результатами:</u><br />
* перевірки знання законодавства у сфері загальної середньої освіти, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закону України "Про освіту"] та інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти;<br />
* перевірки професійних компетентностей шляхом письмового виконання ситуаційного завдання;<br />
* публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії в межах змісту конкурсного випробування.<br />
<br />
=== Перелік документів необхідних для участі у конкурсі ===<br />
<u>Для участі в конкурсі подаються такі документи:</u><br />
# заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";<br />
# автобіографія та/або резюме (за вибором учасника конкурсу);<br />
# копія паспорта громадянина України;<br />
# копія документа про вищу освіту (з додатком, що є його невід’ємною частиною) не нижче освітнього ступеня магістра (спеціаліста);<br />
# документ, що підтверджує вільне володіння державною мовою;<br />
# копія трудової книжки чи інших документів, що підтверджують стаж педагогічної (науково-педагогічної) роботи не менше трьох років на день їх подання (крім приватних та корпоративних закладів освіти);<br />
# довідка про відсутність судимості;<br />
# довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду;<br />
# мотиваційний лист, складений у довільній формі (частина п'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).<br />
Особа може надати інші документи, що підтверджують її професійні та/або моральні якості.<br />
<br />
Визначені документи подаються '''особисто''' (або уповноваженою згідно з довіреністю особою) до конкурсної комісії у визначений в оголошенні строк, що <u>може становити від 20 до 30 календарних днів</u> з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.<br />
<br />
'''До участі у конкурсі не можуть бути допущені особи, які:'''<br />
* не можуть обіймати посаду керівника закладу загальної середньої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону];<br />
* подали не всі документи, визначені цим Законом, для участі в конкурсі;<br />
* подали документи після завершення строку їх подання.<br />
Засновник зобов’язаний організувати та забезпечити ознайомлення кандидатів із закладом загальної середньої освіти, його трудовим колективом та представниками органів громадського самоврядування такого закладу не пізніше п’яти робочих днів до початку проведення конкурсного відбору.<br />
<br />
=== Визначення переможця конкурсу ===<br />
Конкурсна комісія протягом '''двох робочих днів''' з дня завершення конкурсного відбору визначає переможця конкурсу та оприлюднює результати конкурсу на офіційному вебсайті засновника (частина дев'ята статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).<br />
<br />
== Укладення трудового договору з переможцем конкурсу ==<br />
Протягом '''трьох робочих днів''' з дня оприлюднення рішення про переможця конкурсу посадова особа засновника (голова відповідної ради чи керівник державного органу) або керівник уповноваженого ним органу (структурного підрозділу з питань освіти) призначає переможця конкурсу на посаду та укладає з ним [[строковий трудовий договір]].<br />
<br />
Трудовий договір укладається '''на шість років''' на підставі рішення конкурсної комісії. З особою, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти <u>вперше</u>, укладається трудовий договір строком на '''два роки'''. Після закінчення строку дії такого строкового трудового договору та за умови належного його виконання сторони мають право продовжити строк дії відповідного строкового трудового договору ще на '''чотири роки''' без проведення конкурсу (частина дванадцятий статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закону]).<br />
<br />
Особа не може бути керівником одного і того ж закладу загальної середньої освіти більше <u>ніж два строки підряд</u> (крім тих, що розташовані в населених пунктах з одним закладом загальної середньої освіти). <br />
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]<br />
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=C%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=30486Cпадкування фермерського господарства2021-09-08T14:31:25Z<p>Tetiana.rizak: доповнено пункт "Оформлення спадщини"</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/paran4202 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]<br />
==Загальна інформація==<br />
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"]). <br />
<br />
Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Створення фермерського господарства]]".<br />
<br />
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==<br />
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання.<br />
<br />
Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
<u>Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:</u><br />
<br />
♦ у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем, він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.<br />
<br />
Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;<br />
<br />
♦ у разі спадкування кількома спадкоємцями, вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 Закону "Про фермерське господарство"]).<br />
<br />
Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.<br />
<br />
Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] (частина друга статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]).<br />
<br />
== Оформлення спадщини ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.<br />
<br />
Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме: документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом), [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]], правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).<br />
<br />
Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.<br />
<br />
Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.<br />
<br />
Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити нотаріуса. Якщо є заповіт – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту.Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки. (ст. 1285 ЦКУ). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків Фермерського господарства тощо.<br />
<br />
Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.<br />
<br />
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.<br />
<br />
==Судова практика==<br />
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами <u>спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі</u>).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти спадкування майна члена фермерського господарства]<br />
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Створення фермерського господарства]]<br />
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82&diff=28588Виконання покарання у виді виправних робіт2021-05-13T13:55:10Z<p>Tetiana.rizak: Обов'язки засудженого до виправних робіт</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України] <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0120-19 Наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року № 272/5 “Про затвердження Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі”] <br />
<br />
==Суть виправних робіт як кримінального покарання==<br />
Виправні роботи — це один з основних видів кримінального покарання, який встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років (неповнолітнім від 2 місяців до 1 року) і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від 10% до 20% (із заробітку неповнолітнього - в межах від 5% до 10%).<br />
==Виконання покарання у виді виправних робіт==<br />
Контроль за виконанням покарання здійснює уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого. Одержавши розпорядження суду з копією судового рішення, уповноважений орган здійснює поставлення засудженого на облік. Не пізніше 3-денного строку з дня явки засудженого до органу з питань пробації надсилається власнику підприємства, де працює засуджений, копія судового рішення та повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.<br />
Якщо засуджений не працює він надає письмове пояснення і йому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення для отримання допомоги у працевлаштуванні.<br />
Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу уповноваженого органу з питань пробації. Час відбування покарання зараховується в загальний стаж роботи. Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт. <br />
==Обчислення строку покарання==<br />
Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку проводилося відрахування. Число відпрацьованих днів має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.<br />
У строк відбування покарання зараховується час:<br />
* протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним зберігалася заробітна плата;<br />
* коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, що підтверджується наказом за підписами керівника та бухгалтера, скріпленим печаткою;<br />
* протягом якого засуджений перебував на обліку в державній службі зайнятості населення і йому надано статус безробітного.<br />
У строк не зараховується час:<br />
* хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;<br />
* відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту або виправних робіт;<br />
* тримання під вартою як запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, якщо вина у вчиненні злочину доведена. <br />
Якщо засуджений до виправних робіт не відпрацював необхідної кількості днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженим до виправних робіт призначеної кількості робочих днів.<br />
<br />
Час щорічної відпустки не зараховується до строку відбування покарання, за виключенням зарахування часу щорічної основної відпустки у строк відбування покарання у порядку заохочення.<br />
<br />
==Порядок провадження відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт==<br />
Відрахування проводяться з усієї суми заробітку, без виключення з цієї суми податків та інших платежів, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. Якщо особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати, тоді відрахування проводяться у міру її нарахування. Якщо працює за сумісництвом — за кожним місцем роботи.<br />
Відрахування починаються з наступного дня після надходження судового рішення та повідомлення на підприємство.<br />
Відрахування не проводяться з грошових допомог, які одержуються в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.<br />
==Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до виправних робіт==<br />
За зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці уповноважений орган з питань пробації може застосовувати такі заходи заохочення:<br />
подання до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання (готується пробацією спільно із спостережною комісією з урахуванням характеристики засудженого, підготовленої власником підприємства за місцем роботи особи);<br />
зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання (вирішується з урахуванням характеристики на засудженого від власника підприємства та виноситься постановою органу з питань пробації за 10 днів до надання щорічної відпустки).<br />
За порушення порядку та умов відбування покарання уповноважений орган з питань пробації до засудженого може застосовувати застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, уповноважений орган з питань пробації протягом десяти днів з моменту зібрання матеріалів, що свідчать про ухилення, надсилає до територіального органу Національної поліції України подання та матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 389 Кримінального кодексу України.<br />
==Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт==<br />
На власника підприємства за місцем відбування покарання засудженим покладаються:<br />
* щомісячне відрахування визначеної судовим рішенням частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави;<br />
* додержання порядку та умов відбування покарання;<br />
* своєчасне інформування уповноваженого органу з питань пробації про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;<br />
* щомісячне інформування уповноваженого органу з питань пробації про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих робочих днів засудженим, розмір заробітної плати і утримань з неї відповідно до судового рішення, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності. <br />
У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого уповноважений орган з питань пробації звертається до правоохоронних органів для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом.<br />
<br />
== Обов'язки засудженого до виправних робіт ==<br />
Засуджені до виправних робіт зобов’язані:<br />
* додержуватися встановлених відповідно до законодавства порядку і умов відбування покарання;<br />
<br />
* сумлінно ставитися до праці;<br />
<br />
* працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися для поставлення на облік до органу державної служби зайнятості для реєстрації як безробітних, якщо на час виконання вироку вони не працюють або звільнені з роботи відповідно до законодавства про працю, та працевлаштуватися, якщо їм буде запропоновано відповідну посаду (роботу);<br />
<br />
* повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;<br />
<br />
* погоджувати з уповноваженим органом з питань пробації зміну місця роботи;<br />
<br />
* з’являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.<br />
Засудженим до виправних робіт забороняється без погодження уповноваженого органу з питань пробації виїжджати за межі України.<br />
[[Категорія:Виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі]]<br />
[[Категорія:Засуджені]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=28305Економічна концентрація суб'єктів господарювання та контроль за її здійсненням2021-04-28T14:46:08Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (В...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 18,19,20, № 21-22, 2003 р.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text]<br />
# Закон України "Про захист від економічної конкуренції" //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 12)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text]<br />
# Розпорядження Антимонопольного комітету України “Про затвердження Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання” від 19.02.2002 № 33-р.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0284-02#Text]<br />
==Поняття економічної концентрації==<br />
Концентрація — це процес злиття підприємств, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку.<br />
В українському конкурентному законодавстві концентрацією визнається:<br />
# злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;<br />
# набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи їх частинами;<br />
# створення двома і більше суб’єктами господарювання суб’єкта господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом;<br />
# безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25% або 50% голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.<br />
==Випадки, коли необхідно отримувати дозвіл на концентрацію==<br />
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію суб’єктів господарювання необхідно отримувати не у будь-якому випадку.<br />
Отримання попереднього дозволу АМКУ потребують концентрації, якщо:<br />
*сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 30 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, при цьому вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації з урахуванням відносин контролю перевищує суму, еквівалентну 4 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, у кожного;<br />
*або сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів в Україні суб’єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб’єкта, активи, частки (акції, паї) якого набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб’єкта господарювання з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік перевищує суму, еквівалентну 8 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації з урахуванням відносин контролю за останній фінансовий рік, у т.ч. за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 150 млн євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року.<br />
Концентрація, яка потребує дозволу, забороняється до надання дозволу на її здійснення. Дозвіл на концентрацію може бути наданий лише у разі, якщо така концентрація не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині.<br />
==Процедура отримання дозволу на концентрацію==<br />
Процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію в Україні складається з таких етапів:<br />
# попередній розгляд заяви для визначення, чи концентрація між суб’єктами господарювання може спричинити негативні наслідки для конкуренції на задіяному ринку;<br />
# винесення відповідного рішення та за необхідності порушення справи про концентрацію;<br />
# збір та детальний аналіз інформації, необхідної для прийняття рішення про надання дозволу чи заборону концентрації;<br />
# прийняття відповідного рішення з чітким поясненням причин та за необхідності покладенням зобов’язань на учасників концентрації.<br />
Розглядаючи матеріали, які надані для отримання дозволу на концентрацію, фахівці Антимонопольного комітету України здійснюють: поглиблений аналіз заявленої концентрації; розгляд можливих об’єктивних економічних наслідків такої концентрації як для ринку, на якому функціонують суб’єкти господарювання, так і для самих учасників концентрації.<br />
Якщо органами АМКУ надано дозвіл на концентрацію, необхідно пам’ятати, що концентрація має бути здійснена протягом року з дня прийняття рішення про надання дозволу на неї, якщо більший строк не визначено у рішенні. Якщо концентрація у цей строк не здійснена, учасники мають подати нову заяву про отримання дозволу органів Антимонопольного комітету України на концентрацію.<br />
==Що не вважається концентрацією==<br />
Не вважаються концентрацією:<br />
# створення суб’єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили зазначений суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання. Такі дії розглядаються як узгоджені дії.<br />
# придбання часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах управління суб’єкта господарювання. У такому випадку наступний перепродаж має бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). На клопотання зазначених осіб із обґрунтуванням про неможливість здійснення наступного перепродажу органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти рішення про продовження цього строку;<br />
# дії, які здійснюються між суб’єктами господарювання, пов’язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, крім випадків набуття такого контролю без отримання дозволу Антимонопольного комітету України, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом;<br />
# набуття контролю над суб’єктом господарювання або його частиною, в тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади;<br />
# набуття у власність банком чи іншою фінансовою установою активів у вигляді єдиного майнового комплексу, часток (акцій, паїв) суб’єкта господарювання у разі, якщо таке набуття у власність передбачено планом реструктуризації, шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) чи іншого забезпечувального обтяження, за умови їх наступного відчуження суб’єктам господарювання, не пов’язаним відносинами контролю з цим банком чи з цією фінансовою установою, протягом двох років з дня такого набуття у власність.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%83%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=28301Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання2021-04-28T14:24:38Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (В...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text]<br />
# Закон України "Про захист від економічної конкуренції" //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 12, ст.64) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text]<br />
# Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 36, ст.164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80#Text]<br />
# Закон України "Про Антимонопольний комітет України" //Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 50, ст.472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3659-12#Text]<br />
==Поняття Антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання==<br />
Антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Якщо ці узгоджені дії призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб’єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту на ринку, то вважаються антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання.<br />
==Антиконкурентні узгоджені дії, які забороняються і тягнуть за собою відповідальність==<br />
Антиконкурентними узгодженими діями, які забороняються і тягнуть за собою відповідальність є:<br />
* встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;<br />
* обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;<br />
* розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;<br />
* спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;<br />
* усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб’єктів господарювання, покупців, продавців;<br />
* застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб’єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;<br />
* укладення угод за умови прийняття іншими суб’єктами господарювання додаткових зобов’язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;<br />
* суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин.<br />
==Відповідальність за вчинення антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання ==<br />
Першим та найбільш поширеним видом відповідальності за порушення антимонопольного законодавства є штрафи. Штрафи обраховуються у процентному відношенні до доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому буде накладено штрафні санкції. <br />
Відповідно до законодавства передбачено залежно від виду порушення три "ланки" штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання, що вчинили порушення, а саме штрафи у розмірі 1) до десяти відсотків доходу; 2) до п'яти відсотків доходу; 3) до одного відсотка доходу. У разі відсутності інформації про доходи відповідача штраф розраховується у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.<br />
==Звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій==<br />
Звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій особа, яка вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі.<br />
Але якщо особа не вжила ефективних заходів стосовно припинення нею антиконкурентних узгоджених дій після повідомлення про них Антимонопольний комітет; була ініціатором чи забезпечувала керівництво антиконкурентними узгодженими діями; не надала всіх доказів або інформації стосовно вчинення нею порушення, про які їй було відомо та які вона могла безперешкодно отримати, то вона не може бути звільнена від відповідальності.<br />
==Які положення щодо антиконкурентних узгоджений дій суб’єктів господарювання не застосовуються==<br />
Положення щодо антиконкурентних узгоджений дій суб’єктів господарювання не застосовуються до:<br />
* будь-яких добровільних узгоджених дій малих або середніх підприємців щодо спільного придбання товарів, які не призводять до суттєвого обмеження конкуренції та сприяють підвищенню конкурентоспроможності малих або середніх підприємців;<br />
* узгоджених дій щодо постачання чи використання товарів, якщо учасник узгоджених дій стосовно іншого учасника узгоджених дій встановлює обмеження на: використання поставлених ним товарів чи товарів інших постачальників; придбання в інших суб’єктів господарювання або продаж іншим суб’єктам господарювання чи споживачам інших товарів; придбання товарів, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не належать до предмета угоди; формування цін або інших умов договору про продаж поставленого товару іншим суб’єктам господарювання чи споживачам.<br />
* угод про передачу прав інтелектуальної власності або про використання об’єкта права інтелектуальної власності в тій частині, в якій вони обмежують у здійсненні господарської діяльності сторону угоди, якій передається право, якщо ці обмеження не виходять за межі законних прав суб’єкта права інтелектуальної власності.<br />
Проте дії, які вважаються антиконкурентними, можуть бути дозволені Антимонопольним комітетом, якщо вони сприяють вдосконаленню виробництва, економічному розвитку, розвитку малих або середніх підприємців тощо за умови, що здійснення таких дій не тягне істотного обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині. До отримання дозволу Антимонопольного комітету вчинення узгоджених дій забороняється.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D1%81%D1%83%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97&diff=27562Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції2021-03-30T13:17:05Z<p>Tetiana.rizak: Добавлено новий розділ "Механізм захисту від недобросовісної конкуренції"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2210-14 Закон України "Про захист від економічної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3659-12 Закон України "Про Антимонопольний комітет України"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1682-14 Закон України "Про природні монополії"]<br />
<br />
== Конкуренція у сфері господарювання ==<br />
Держава підтримує конкуренцію, як змагання між суб'єктами господарювання. Споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.<br />
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, які регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.<br />
Держава забезпечує захист комерційної таємниці суб'єктів господарювання, а також уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб'єктів господарювання. Конкуренція виступає фундаментальним елементом ринку, завдяки якому досягається збалансованість між попитом і пропозицією.<br />
== Природні монополії ==<br />
Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).<br />
Суб'єктами природної монополії можуть бути суб'єкти господарювання будь-якої форми власності (монопольні утворення), які виробляють (реалізують) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.<br />
== Зловживання монопольним становищем на ринку ==<br />
* обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;<br />
* нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;<br />
* інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;<br />
* встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;<br />
* встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.<br />
* обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання, покупцям, продавцям<br />
== Неправомірні угоди між суб'єктами господарювання ==<br />
Неправомірними угодами між суб'єктами господарювання визнаються угоди або погоджені дії, спрямовані на:<br />
* встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок;<br />
* розподіл ринків за територіальним принципом, обсягом реалізації чи закупівлі товарів, їх асортиментом або за колом споживачів чи за іншими ознаками - з метою їх монополізації;<br />
* усунення з ринку або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.<br />
== Недобросовісна конкуренція ==<br />
Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.<br />
До недобросовісної конкуренції відносять:<br />
* неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання;<br />
* створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; <br />
* неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці, а також інші дії, що кваліфікуються відповідно до частини першої цієї статті.<br />
== Відповідальність за недобросовісну конкуренцію ==<br />
Вчинення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність суб'єкта господарювання згідно з Господарським кодексом або адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб у випадках, передбачених законом. Зокрема суб'єкт господарювання може понести таку відповідальність: <br />
* накладення штрафу; <br />
* відшкодування шкоди; <br />
* вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням, копій виробів іншого суб'єкта господарювання і у виробника, і у продавця. <br />
<br />
== Механізм захисту від недобросовісної конкуренції ==<br />
* ''адміністративний шлях.'' Він полягає в тому, що суб’єкт господарювання впродовж 6 місяців з моменту отримання інформації про факт порушення своїх прав може звернутися до органів Антимонопольного комітету із позовною заявою про захист особистих немайнових прав. Якщо ж строк звернення із заявою про захист від недобросовісної конкуренції сплив, то це є підставою для відмови у реєстрації такого документу. Але в тому випадку, коли заявником доведено, що строк звернення із заявою був пропущений ним з поважних причин, порушене право підлягає захисту. Термін розгляду позовної заяви становить 30 календарних днів, але у разі потреби він може бути продовжений до 60 календарних днів, про що заявник повідомляється письмово; <br />
* ''судовий порядок.'' Справи, які базуються на порушенні прав господарюючого суб’єкта, що пов’язані з обмеженням монополізму знаходяться в юрисдикції господарського суду. Крім того, рішення органів Антимонопольного комітету також оскаржуються (повністю або частково) в господарському суді.<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0,_%D1%96%D0%BC%27%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96&diff=26828Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові2021-03-10T12:40:40Z<p>Tetiana.rizak: Додано п.8 до порядку взяття на облік кандидатів в усиновлювачі</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №905 "Про затвердження порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений".]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]<br />
== Хто підлягає усиновленню? ==<br />
<br />
'''Діти, що перебувають на обліку, як:<br>'''<br />
# діти-сироти;<br><br />
# діти, позбавлені батьківського піклування;<br><br />
# діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.<br><br />
'''Облік дітей''', які можуть бути усиновлені, '''здійснюється службами у справах дітей''' районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.<br><br />
<br />
'''Діти, які не перебувають на обліку:'''<br><br />
# дитини, яка є громадянином України, але проживає за її межами, усиновлення такої дитини здійснюється за умови надання дозволу Мінсоцполітики;<br><br />
# усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя.<br><br />
<br />
== Хто може усиновити дитину? ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 207 Сімейного Кодексу України] усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем.<br><br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 211 Сімейного Кодексу України]'''усиновлювачем''' дитини може бути:<br><br />
* дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини;<br><br />
* усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, '''не менш як на п'ятнадцять років.''' У разі усиновлення повнолітньої особи '''різниця у віці не може бути меншою''', ніж <u>вісімнадцять років</u>.<br><br />
* подружжя;<br><br />
* особи, які проживають однією сім'єю за рішенням суду щодо усиновлення ними дитини; <br><br />
* якщо дитина має лише матір, вона може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати перебуває у шлюбі;<br><br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він перебуває у шлюбі;<br><br />
* якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.<br />
<br />
===Особи, які мають переважне право на усиновлення дитини===<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 213 Сімейного кодексу України].<br />
1. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення має громадянин України:<br><br />
* в сім'ї якого виховується дитина;<br />
* який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;<br />
* який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;<br />
* який є родичем дитини.<br><br />
2. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, переважне право на усиновлення дитини має '''подружжя'''.<br><br />
<br />
==Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі==<br />
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, <span style="background-color:#00FF00">звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини</span>. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним.<br><br />
До заяви додаються такі документи:<br />
# копія паспорта; <br />
# довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби.У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; <br />
# копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі); <br />
# висновок про стан здоров'я кожного заявника; <br />
# засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; <br />
# довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника; <br />
# копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням. <br />
# довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров'я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається.<br><br />
Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів: <br />
# Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства; <br />
# Проводить бесіду із заявниками; <br />
# Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників; <br />
# Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
<br />
== Усиновлювачами не можуть бути: ==<br />
* усиновлювачами не можуть особи однієї статі;<br />
* особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину;<br />
* якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі;<br />
* якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі;<br />
* обмежені у дієздатності;<br />
* визнані недієздатними;<br />
* позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
* які були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;<br />
* перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
* зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
* не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br />
* страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
* іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br />
* були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br />
* є особами без громадянства;<br />
* перебувають у шлюбі з особою, яка:<br />
** позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br />
** була усиновлювачем (опікуном, піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з її вини;<br />
** перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
** зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;<br />
** страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
** була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України], або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br />
* інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br />
<br />
== Порядок звернення до суду про усиновлення дитини. ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 ЦПК України], заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.<br />
==== Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами: ====<br />
* копії паспорту;<br />
* копії свідоцтва про одруження;<br />
* копії свідоцтва про народження дитини;<br />
* характеристика на заявника з місця роботи;<br />
* довідка про доходи;<br />
* характеристика на дитину з навчального закладу;<br />
* висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;<br />
* довідка про відсутність судимостей;<br />
* довідка про стан здоров'я;<br />
* довідка про реєстрацію за місцем проживання;<br />
* квитанція про сплату [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судового збору] 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 07.12.2018 рік це складає 384 грн 20 коп. ;<br />
* копії заяв.<br /><br />
<br /><br />
<big>Заява про усиновлення дитини повинна містити:</big> <br />
* найменування суду, до якого подається заява, <br />
* ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, <br />
* місце проживання дитини, <br />
* відомості про стан здоров’я дитини. <br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.'''''<br />
|}<br />
'''Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:'''<br />
# стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;<br />
# мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;<br />
# мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;<br />
# взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;<br />
# особу дитини та стан її здоров'я;<br />
# ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.<br />
<br />
== Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні: ==<br />
* якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. <br />
* за заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. <br />
* якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. <br />
* якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Звертаємо Вашу увагу!''' Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.<br />
|}<br />
<br />
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.<br />
При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.<br />
<br /><br />
<br />
== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/7/73/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Зразок заяви про усиновлення дитини] ==<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%96_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E&diff=25365Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною2021-02-02T07:54:03Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 20...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17 ст.112) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17]<br />
# Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16 грудня 1993 року № 3721-XI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 4, ст.18) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text]<br />
# Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. N 94 “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94-94-%D0%BF#Text].<br />
# Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF#Text]<br />
# Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF#Text]<br />
==Хто такі, особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною?==<br />
Особами, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, вважаються Герої Соціалістичної Праці, Герої України та повні кавалери ордена Трудової Слави.<br />
==Документи, що підтверджують статус “осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною”==<br />
Посвідчення є документом, що підтверджує статус особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
==Пільги,які надаються особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною==<br />
Особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надаються такі пільги:<br />
* надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України;<br />
* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;<br />
* першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років;<br />
* першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;<br />
* безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів);<br />
* безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Порядок надання путівок визначаються Кабінетом Міністрів України;<br />
* звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави;<br />
* першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів;<br />
*звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації;<br />
* безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків;<br />
* першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла;<br />
* позачергове користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації;<br />
* першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;<br />
* першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;<br />
* позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту;<br />
* щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого автотранспорту);<br />
* позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;<br />
* переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи або організації;<br />
* безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах;<br />
* надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;<br />
*безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістичної Праці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави;<br />
* спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов'язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім'єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором;<br />
*виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п'яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.<br />
==Особливості надання окремих пільг, визначених чинним законодавством==<br />
Пільги, щодо першочергового безплатного забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому; безплатного виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів); звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, - надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави; позачергового користування всіма видами послуг зв'язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=25071Податкова знижка на навчання2021-01-18T12:51:22Z<p>Tetiana.rizak: зміни скасовано</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF?fbclid=IwAR02AvT9h3q_C2zO56LIbFPlwhLmXdLp5xlNgEeRz8Pqfj2u9atUsrUoDOM#Text Постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]<br />
<br />
== Право на отримання податкової знижки на навчання==<br />
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України] подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.<br />
<br />
Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).<br />
<br />
Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.'''<br />
|}<br />
== Умови отримання податкової знижки на навчання==<br />
<u>Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:</u><br />
* мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;<br />
* не бути приватним підприємцем;<br />
* загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.<br />
== Куди звертатися==<br />
Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за місцем реєстрації платника податків.<br />
[[Файл:Порядок отримання податкової знижки на навчання.jpg|міні|Порядок отримання податкової знижки на навчання]]<br />
== Перелік необхідних документів==<br />
<u>Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:</u><br />
* заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;<br />
* копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);<br />
* копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;<br />
* податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859] (далі – податкова декларація);<br />
* відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;<br />
* договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;<br />
* довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;<br />
* документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).<br />
Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України].<br />
<br />
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.<br />
<br />
''З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.''<br />
<br />
== Розмір податкової знижки на навчання==<br />
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.<br />
<br />
Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.<br />
<br />
'''!!!Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.'''<br />
<br />
Разом з тим, право на податкову знижку має '''фізична особа-підприємець''', яка одночасно є найманою особою, виключно до доходів, одержаних у вигляді заробітної плати протягом звітного податкового року.<br />
<br />
== Терміни подання документів для отримання податкової знижки ==<br />
Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись [https://cabinet.tax.gov.ua/ електронним сервісом «Електронний кабінет платника»].<br />
<br />
Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту166.4 статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке <u>право на наступні податкові роки не переноситься</u>.<br />
<br />
== Строк виплати коштів==<br />
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, '''протягом 60 календарних днів''' після надходження такої податкової декларації.<br />
== Приклад розрахунку податкової знижки на навчання ==<br />
Якщо заробітна плата за рік становила 66 тис. грн., з неї стягується ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.<br />
<br />
Далі проводяться наступні розрахунки:<br />
<br />
66 000 – 32 000 = 34 000 грн.<br />
<br />
34 000 * 0,18 = 6 120 грн.<br />
<br />
11 880 – 6 120 = 5 760 грн. – розмір податкової знижки. <br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=25069Податкова знижка на навчання2021-01-18T12:39:16Z<p>Tetiana.rizak: Доповнення до розділу "Розмір податкової знижки на навчання"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF?fbclid=IwAR02AvT9h3q_C2zO56LIbFPlwhLmXdLp5xlNgEeRz8Pqfj2u9atUsrUoDOM#Text Постанова Кабінету Міністрів від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи"]<br />
<br />
== Право на отримання податкової знижки на навчання==<br />
Відповідно до [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст.166 п.166.3 Податкового кодексу України] подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.<br />
<br />
Тобто, право на отримання податкової знижки мають платник податку та/або члени сім’ї першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).<br />
<br />
Якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (дід, баба та інші особи), вони не мають права на податкову знижку.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Відшкодування розповсюджуються лише на послуги вітчизняних вищих навчальних закладів та не враховує оплату додаткових курсів чи навчання на військовій кафедрі.'''<br />
|}<br />
== Умови отримання податкової знижки на навчання==<br />
<u>Особа, що хоче отримати виплату повинна відповідати наступним критеріям:</u><br />
* мати громадянство України та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;<br />
* не бути приватним підприємцем;<br />
* загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не перевищує суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках передбачених законом – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду.<br />
== Куди звертатися==<br />
Для отримання податкової знижки на навчання необхідно звернутися до [https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ територіального органу Державної податкової служби України] за місцем реєстрації платника податків.<br />
[[Файл:Порядок отримання податкової знижки на навчання.jpg|міні|Порядок отримання податкової знижки на навчання]]<br />
== Перелік необхідних документів==<br />
<u>Документи, що підтверджують право на податкову знижку на навчання:</u><br />
* заява із зазначенням реквізитів рахунку для перерахування відшкодування;<br />
* копія паспорта та РНОКПП особи, яка сплатила за навчання, крім випадків, коли особа через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття РНОКПП та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (якщо за навчання сплачує член сім’ї);<br />
* копія паспорта (свідоцтва про народження) особи, яка навчається;<br />
* податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859] (далі – податкова декларація);<br />
* відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери щодо суми сплачених коштів за вказаний період;<br />
* договір з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено вартість навчання та строк оплати;<br />
* довідка про заробітну плату за звітний період з обов’язковим включенням сум утримуваних податків;<br />
* документи, що підтверджують ступінь споріднення у разі компенсації вартості навчання членом сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб).<br />
Копії документів, які подані на підтвердження платником податків витрат та копії договорів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються територіальному органу Державної податкової служби України, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України].<br />
<br />
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.<br />
<br />
''З 23.05.2020 відповідні витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, в податковій декларації він зазначатиме лише реквізити електронного розрахункового документа. Для підтвердження права такого платника на податкову знижку податкові органи використовуватимуть Державний сервіс перевірки квитанцій (check.gov.ua), який надає можливість перевірити факт оплати за кодом квитанції.''<br />
<br />
== Розмір податкової знижки на навчання==<br />
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, договорами з навчальним закладом, довідкою про отримані у звітному році доходи; документами, які підтверджують ступінь споріднення тощо.Але якщо раніше їх слід було лише зберігати в себе на випадок перевірки, то тепер копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) '''надаються разом із податковою декларацією.''' Якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.<br />
<br />
Звертаємо увагу на те, що податкова знижка нараховується на доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.<br />
<br />
'''!!!Фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.'''<br />
<br />
Разом з тим, право на податкову знижку має '''фізична особа-підприємець''', яка одночасно є найманою особою, виключно до доходів, одержаних у вигляді заробітної плати протягом звітного податкового року.<br />
<br />
== Терміни подання документів для отримання податкової знижки ==<br />
Граничний термін подання податкової декларації для реалізації права на податкову знижку за 2019 рік – 31 грудня 2020 року. Податкову декларацію для отримання податкової знижки можна подати як особисто, так і в електронній формі, скориставшись [https://cabinet.tax.gov.ua/ електронним сервісом «Електронний кабінет платника»].<br />
<br />
Згідно з підпунктом 166.4.3 пункту166.4 статті 166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке <u>право на наступні податкові роки не переноситься</u>.<br />
<br />
== Строк виплати коштів==<br />
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, '''протягом 60 календарних днів''' після надходження такої податкової декларації.<br />
== Приклад розрахунку податкової знижки на навчання ==<br />
Якщо заробітна плата за рік становила 66 тис. грн., з неї стягується ПДФО в розмірі 18 % (66 000*0,18 = 11 880 грн.). Вартість року навчання склала 32 тис. грн.<br />
<br />
Далі проводяться наступні розрахунки:<br />
<br />
66 000 – 32 000 = 34 000 грн.<br />
<br />
34 000 * 0,18 = 6 120 грн.<br />
<br />
11 880 – 6 120 = 5 760 грн. – розмір податкової знижки. <br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=24207Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок2020-12-15T11:33:52Z<p>Tetiana.rizak: оформлення заяви власника на зміну цільового призначення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України “Про охорону земель”]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 Закон України "Про охорону культурної спадщини"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 жовтня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"] <br />
== Повноваженнями щодо встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br />
'''Цільове призначення земельної ділянки''' – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 20 Земельного кодексу України] віднесення <!-- тест -->до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br><br />
Цільове призначення земельних ділянок встановлюється цими ж органами під час затвердження проекту землеустрою щодо їх відведення або інших проектів землеустрою. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.<br><br />
Змінити цільове призначення земельних ділянок державної або комунальної власності уповноважені Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 122 Земельного кодексу України].<br />
<br />
== Класифікація видів цільового призначення земель ==<br />
<br />
Поняття ''«цільове призначення земельної ділянки»'' нерозривно пов’язане з поняттям ''«категорія земель»''. Так, у <br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n248 ст. 19 Земельного кодексу України] передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.<br />
Отже, категорія– це основне цільове призначення кожної земельної ділянки. Всього на сьогодні існує дев’ять категорій земель:<br />
# сільськогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n298 глава 5 Земельного кодексу України]);<br />
# житлової та громадської забудови ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n389 глава 6 Земельного кодексу України]);<br />
# природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n406 глава 7 Земельного кодексу України]);<br />
# оздоровчого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n419 глава 8 Земельного кодексу України]);<br />
# рекреаційного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n429 глава 9 Земельного кодексу України]);<br />
# історико-культурного призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n440 глава 10 Земельного кодексу України]);<br />
# лісогосподарського призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n449 глава 11 Земельного кодексу України]);<br />
# водного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n469 глава 12 Земельного кодексу України]);<br />
# промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n534 глава 13 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів, що розпоряджаються землями. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10 розділ 2 Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"])<br />
<br />
== Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br />
[[Файл:Устинівське БПД - Зміна цільового призначення земельної ділянки 18.06.2018-1.jpg|міні]]<br />
<br />
=== '''Оформлення заяви власника на зміну цільового призначення''' ===<br />
На сьогодні дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки вже не потрібен. Для першого кроку необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення землі на наступному кроці.<br />
<br />
=== Розроблення та погодження проекту землеустрою ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України] зміна цільового призначення земельних ділянок '''здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення'''. Для розроблення такого проекту необхідно звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників. Також це може бути і фізична особа-підприємець. Перелік таких організацій можна знайти в Інтернеті або шляхом звичайного пошуку, або на офіційному сайті Держгеокадастру. Там же можна перевірити і наявність чинного сертифіката інженера-землевпорядника. Розробка проекту землеустрою здійснюється на підставі укладеного із землевпорядною організацією договору.<br />
<br />
Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки, встановлені договором. Межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою має бути складений у паперовій формі та у формі електронного документу. Вимагайте у організації один примірник проекту для зберігання у себе.<br />
<br />
Відповідно до статті 50 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»] проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:<br />
* ''завдання на розроблення проекту землеустрою'';<br />
* ''пояснювальну записку'';<br />
* ''копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміни цільового призначення земельної ділянки земель державної чи комунальної власності)'';<br />
* ''рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для державних чи комунальних земель);''<br />
* ''копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);''<br />
* ''розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);''<br />
* ''розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);''<br />
* ''перелік обмежень у використанні земельних ділянок;''<br />
* ''кадастровий план земельної ділянки;''<br />
* ''матеріали погодження проекту землеустрою.''<br />
Затвердження проекту здійснюється уповноваженими органами (за місцезнаходженням ділянки) на підставі відповідного клопотання:<br />
* якщо земельна ділянка в межах населеного пункту – відповідними сільськими, селищними, міськими радами;<br />
* за межами населених пунктів – районними державними адміністраціями;<br />
* за межами населених пунктів, що не входять в території району або в разі, якщо районна державна адміністрація не утворена, – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями.<br />
Уповноважений орган приймає рішення про затвердження проекту і зміну цільового призначення земельної ділянки або про відмову у вчиненні таких дій.<br />
<br />
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам:<br /><br />
* законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;<br />
* документації із землеустрою або містобудівної документації.<br /><br />
З 1 січня 2013 року набрала чинності частина четверта статті 24 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»], якою передбачено, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.<br />
<br />
У деяких випадках, передбачених статтею 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1808-15 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»], проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення має бути поданий на обов'язкову державну експертизу. У цьому випадку погоджений проект подається замовником або розробником до Держземагентства України, чи його територіального органу для здійснення такої експертизи.<br />
<br />
Цей етап можна вважати завершеним тоді, коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки при зміні її цільового призначення виготовлений і погоджений, тобто готовий для передачі його до місцевої ради або органу виконавчої влади для затвердження та прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.<br />
=== Прийняття рішення уповноваженим органом ===<br />
Другий етап порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає:<br /><br />
* подання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади;<br /><br />
* розгляд та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /><br />
* прийняття уповноваженим органом на підставі проекту відведення земельної ділянки рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, або ж відмову у такій зміні.<br /><br />
У зв’язку із розмежуванням земель державної та комунальної основним критерієм визначення повноважень відповідних органів – є належність земельної ділянки до державної, комунальної чи приватної власності.<br />
<br />
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України]):<br />
* щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту - сільською, селищною, міською радою;<br />
* щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.<br /><br />
Відмова уповноваженого органу у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br />
<br />
=== Зміна цільового призначення «особливо цінних земель» ===<br />
Третій етап законодавство передбачає лише для випадків, коли рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок потребує погодження з Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Верховна Рада України погоджує віднесення особливо цінних земель державної чи комунальної власності до земель інших категорій, та зміну їх цільового призначення. Щодо «особливо цінних земель», то стаття 150 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України] до таких земель відносить (у складі земель сільськогосподарського призначення):<br />
* чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах;<br />
* лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти;<br />
* темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті;<br />
* бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти;<br />
* коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі;<br />
* ґрунти Закарпаття.<br /><br />
Поряд з тим, погодження матеріалів місця розташування об'єкта, що передбачається розмістити на земельній ділянці особливо цінних земель державної чи комунальної власності із зміною її цільового призначення, здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.<br />
<br />
Кабінет Міністрів України погоджує зміну цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності.<br />
=== Реєстрація земельної ділянки зі зміненим цільовим призначенням ===<br />
Для реєстрації змін до відомостей про земельну ділянку необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора у територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку. Якщо інше не передбачено договором про розроблення проекту, до цього органу має звертатись землевпорядна організація.<br />
<br />
До заяви додається розроблений та погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у паперовому вигляді та у формі електронного документу, а у разі, якщо щодо проекту проводилась державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи.<br />
<br />
Дана послуга надається безкоштовно!<br />
<br />
Подана Вами заява на протязі 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру у районі (місті), за наслідком чого, у разі, якщо подані документи складені вірно, державний кадастровий реєстратор вносить відомості про зміну цільового призначення Вашої земельної ділянки до Державного земельного кадастру.<br />
<br />
Останнім етапом є реєстрація прав на нерухоме майно в державному реєстрі прав [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]. Це можна зробити, звернувшись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з відповідним пакетом документів. В результаті інформація про реєстрацію права за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі.<br />
== Наслідки у разі порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки ==<br />
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до статті 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page Земельного кодексу України], є підставою для:<br />
* визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;<br />
* визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;<br />
* відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;<br />
* притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель».<br />
Щодо інших форм відповідальності за нецільове використання землі:<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n319 статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за порушення правил <br />
# використання земель встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу:<br />
# нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств; <br />
# зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб.<br><br />
<br />
У випадках, якщо нецільове використання землі буде поєднане із порушенням інших норм, зокрема законодавства про охорону навколишнього природного середовище, буде також наставати відповідальність і за іншими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Глави 7 КУпАП]. Саме адміністративна відповідальність є найбільш реалістичним наслідком нецільового використання землі.<br />
<br />
Кримінальна відповідальність за такі порушення можлива лише при встановленні таких складів злочинів, як забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 239 Кримінального кодексу України]), безгосподарське використання земель, якщо це спричинило тривале зниження або втрату їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 254 Кримінального кодексу України]) та інші екологічні злочини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Розділ 8 особливої частини Кримінального кодексу України]). Пошук у Реєстрі судових рішень наочно покаже, як часто дійсно настає така відповідальність.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
<br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88407358 Постанова Верховного Суду від 24 березня 2020 року №640/13670/19]<br />
<br />
== Увага! 17 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 № 2280], відповідно до якого з 24.07.2021 року зміниться порядок встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок ==<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#n21 "Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок ( у новій редакції) з 24.07.2021]'''<br />
<br />
1. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.<br />
<br />
При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.<br />
<br />
2. Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:<br />
<br />
земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;<br />
<br />
земельних ділянок приватної власності - їх власниками.<br />
<br />
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об’єктах природно-заповідного фонду), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.<br />
<br />
Зміна землекористувачем цільового призначення земельної ділянки державної, комунальної власності, наданої йому в користування (крім постійного користування) без проведення земельних торгів для провадження певної діяльності, не повинна призводити до провадження ним на такій земельній ділянці іншої діяльності (крім випадків розташування на земельній ділянці будівель, споруд, що перебувають у власності землекористувача).<br />
<br />
3. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.<br />
<br />
Встановлення цільового призначення земельної ділянки може здійснюватися без додержання вимог, передбачених абзацом першим цієї частини, у випадках:<br />
<br />
передачі земельної ділянки державної, комунальної власності відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";<br />
<br />
консервації деградованих і малопродуктивних, техногенно забруднених земель;<br />
<br />
віднесення земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення;<br />
<br />
зміни виду цільового призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (крім віднесення їх до земельних ділянок для садівництва, зміни цільового призначення земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами).<br />
<br />
4. При внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про встановлення або зміну цільового призначення земельної ділянки належність земельної ділянки до відповідної функціональної зони визначається за даними Державного земельного кадастру.<br />
<br />
Відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру.<br />
<br />
5. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.<br />
<br />
Віднесення земельних ділянок до певних категорії та виду цільового призначення земельних ділянок має відповідати класифікатору та правилам, зазначеним в абзаці першому цієї частини.<br />
<br />
6. Зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує:<br />
<br />
розроблення документації із землеустрою (крім випадків формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);<br />
<br />
прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування (крім рішень про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).<br />
<br />
7. Зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі:<br />
<br />
якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, у заставі - із землекористувачем, заставодержателем (підпис якого на погодженні посвідчується нотаріально);<br />
<br />
якщо земельна ділянка відноситься до земель оборони - з Міністерством оборони України або органом державної влади, що здійснює керівництво військовим формуванням, до сфери управління якого належить військова частина, установа, військово-навчальний заклад, підприємство та організація, яка використовує землі оборони на праві постійного користування;<br />
<br />
зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій, а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, - з Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
8. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського, лісогосподарського призначення здійснюється за умови відшкодування власником земельної ділянки (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки в таких випадках здійснюється за умови надання її власником (а для земель державної та комунальної власності - користувачем) забезпечення виконання зобов’язання з відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва, крім випадків, визначених законом, у вигляді гарантії. Державний кадастровий реєстратор, який вносить до Державного земельного кадастру відомості про зміну цільового призначення такої земельної ділянки, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру негайно повідомляє установу, що видала гарантію, про настання підстави для відшкодування втрат сільськогосподарського, лісогосподарського виробництва.<br />
<br />
9. Зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається виключно у разі:<br />
<br />
розміщення на них об’єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об’єктів соціально-культурного призначення, об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією;<br />
<br />
розміщення об’єктів промисловості на землях, визначених пунктом "а" частини першої статті 150 цього Кодексу;<br />
<br />
відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення.<br />
<br />
10. Включення земельної ділянки із визначеним видом цільового призначення до меж функціональної зони не тягне за собою обов’язковості зміни виду її цільового призначення незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, визначення яких є можливим у межах такої зони";<br />
[[Категорія:Охорона земель]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%85&diff=23269Повторне голосування на місцевих виборах2020-10-16T12:56:11Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Законодавча база== #Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30,...</p>
<hr />
<div>==Законодавча база==<br />
#Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30, ст.141.) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]<br />
#Виборчий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20]<br />
==Підстави призначення повторних місцевих виборів==<br />
===Підстави призначення повторних виборів у багатомандатному виборчому окрузі===<br />
#до виборчого бюлетеня для голосування в день виборів або в день повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови було включено лише одного кандидата, і кількість голосів виборців, поданих на його підтримку, становить не більше 50 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;<br />
#до виборчого бюлетеня для голосування на виборах міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) в день виборів було включено два кандидати на посаду міського голови, і за результатами голосування жоден із кандидатів не отримав на свою підтримку більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні;<br />
#до виборчого бюлетеня для голосування в день повторного голосування було включено два або більше кандидати, і за результатами повторного голосування найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців подано за двох або більше кандидатів;<br />
#за результатами виборів депутатів в багатомандатному виборчому окрузі залишилися вакантні депутатські мандати (кількість осіб, обраних депутатами в багатомандатному окрузі, є меншою, ніж кількість мандатів, які розподілялися в цьому окрузі). Повторні вибори у такому окрузі призначаються з кількістю мандатів, які залишилися вакантними;<br />
#станом на день голосування у виборчому бюлетені не залишилося жодного кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;<br />
#голосування у день голосування (день повторного голосування) було визнано недійсним або не було організовано і проведено відповідно до цього Кодексу на всіх виборчих дільницях відповідного виборчого округу;<br />
#особа після її обрання не набула депутатського мандата, повноважень сільського, селищного, міського голови у порядку, встановленому цим Кодексом, з підстав, зазначених у пунктах 3-6 частини першої та частині четвертій статті 231 цього Кодексу;<br />
#особа, обрана сільським, селищним, міським головою, визнана такою, що відмовилася від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови;<br />
#виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.<br />
===Підстави призначення повторних виборів, (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше)===<br />
#у виборчому бюлетені в день голосування не залишилося жодного виборчого списку організації партії в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;<br />
#за результатами виборів неможливо сформувати 2/3 складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради;<br />
#виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.<br />
==Виборчий бюлетень для повторного голосування.До виборчого бюлетеня для повторного голосування, призначеного відповідно до пункту включаються==<br />
#кандидати у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, які за результатами голосування на відповідних виборах набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців (крім тих кандидатів, які після дня голосування відмовилися від балотування).<br />
#включаються два кандидати на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 75 тис. та більше), які за підсумками голосування на виборах міського голови отримали найбільшу кількість голосів виборців (крім тих кандидатів, які після дня голосування відмовилися від балотування).<br />
Якщо не пізніше, як за 5 днів до дня повторного голосування всі кандидати, включені до виборчого бюлетеня для повторного голосування, окрім одного, відмовились бути кандидатами або вибули з балотування, територіальна виборча комісія приймає рішення про скасування повторного голосування та про визнання обраним кандидата, з числа включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, який не подав такої заяви.<br />
Якщо всі кандидати в сільські, селищні, міські голови, крім одного, не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування відмовилися бути кандидатами або вибули з балотування відповідно, відповідна територіальна комісія приймає рішення про скасування повторного голосування та про визнання обраним кандидата з числа включених до виборчого бюлетеня для повторного голосування, який не подав заяви про відмову від балотування.<br />
==Списки виборців==<br />
===Списки виборців на спеціальних виборчих дільницях===<br />
Списки виборців для повторного голосування на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, виготовляються відповідними дільничними виборчими комісіями не пізніш як за два дні до дня повторного голосування на підставі відомостей, поданих керівниками цих закладів.<br />
===Списки виборців для повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі===<br />
До списку виборців для повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі включаються лише виборці, виборча адреса яких належить до відповідного багатомандатного виборчого округу.<br />
===Форму списку виборців===<br />
Форму списку виборців для повторного голосування встановлює Центральна виборча комісія.<br />
Іменні запрошення передаються органами ведення Державного реєстру виборців відповідним дільничним виборчим комісіям звичайних виборчих дільниць не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування.<br />
Дільнична виборча комісія надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення не пізніш як за три дні до дня повторного голосування.<br />
<br />
==Підготовка і проведення повторного голосування==<br />
Підготовка і проведення повторного голосування здійснюються дільничними виборчими комісіями у тому самому складі, який проводив голосування на відповідних виборах у відповідних виборчих округах.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=22680Принципи вибору за відкритими партійними списками2020-09-11T12:27:36Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== #Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30,...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
#Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]<br />
#Закон Ураїни “ Про місцеві вибори” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/595-19#Text]<br />
#Закон Ураїни “ Про статус депутатів місцевих рад” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/93-15#Text]<br />
==Поняття відкритих списків==<br />
Відкриті списки – це не лише публікація списків, це фактично голосування за конкретного кандидата в цьому списку і хто більше набирає, той піднімається в цьому рейтингу вище. Тобто це зміна рейтингу за рахунок голосування за окремого кандидата в списку партії.<br />
==Формування партією списків кандидатів==<br />
Кожна партія формуватиме два типи списків кандидатів. <br />
Перший – єдиний для міста (району, області) та кілька окремих для територіальних виборчих округів. До цього списку входять усі кандидати, яких партія висунула в межах міста (району, області). Партія самостійно встановлює черговість розміщення кандидатів у ньому. В єдиному списку партії може бути стільки кандидатів, скільки депутатів нараховується в місцевій раді<br />
Другий тип списків від партій – це списки для окремих територіальних виборчих округів, куди розподілять кандидатів із загального списку (окрім першого номера). У таких виборчих списках число кандидатів не може бути меншим за 5 і більшим за 12 осіб. Висунуті партією кандидати до місцевої ради не можуть дублюватися в різних територіальних списках.<br />
==Процедура голосування==<br />
Бюллетень для голосування за відкритими списками матиме перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах і поле для позначки виборця. Під назвою кожної партії буде перелік прізвищ та номерів кандидатів із регіонального виборчого списку цієї партії. Також бюллетень матиме поле для написання номера кандидата в депутати з регіонального списку. <br />
Тобто спочатку треба буде обрати партію, як і раніше, поставивши позначку у клітинці напроти назви партії. А далі треба буде визначитися і з конкретним кандидатом від цієї партії, вписавши номер обраного зі списку. Якщо такий номер не вказати, то буде врахований тільки голос за партію.<br />
Партія отримає мандат, якщо подолає 5-відсотковий бар'єр. В такому разі кандидат під першим номером у цьому списку гарантовано отримає депутатський мандат.<br />
Кандидати, які наберуть 25 відсотків і більше від виборчої квоти голосів свого округу, потрапляють на початок списку в порядку зменшення кількості голосів за них. У разі отримання рівної кількості голосів, черговість кандидатів залишиться такою, яка була визначена партією на момент балотування. Після кандидатів, які пройшли до ради за квотою, решту розміщують в черговості, визначеній партією.<br />
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія. Для цього їй треба буде загальну кількість голосів за ті партії, які здобули не менше 5 відсотків голосів виборців і тепер беруть участь у розподілі мандатів, поділити на кількість мандатів.<br />
Кількість мандатів, на яку треба буде ділити голоси виборців, – це різниця між кількістю місць у раді та кількістю гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради (по одному мандату на партію).</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=21026Міжнародні договори з питань трудової діяльності2020-06-10T12:08:55Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]<br />
# Закон України “ Про міжнародні договори” від 02 січня 2020 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15]<br />
# Джерела трудового права України Ярошенко О.М : автореф. дис.д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007.<br />
==Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України==<br />
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Виділяють два моменти: '''перший''' - міжнародні договори та угоди, учасником яких є Україна, є частиною національного трудового законодавства України, тому вони відносяться до джерел трудового права України; '''другий''' - норми таких міжнародних договорів і угод мають пріоритет перед актами внутрішнього законодавства України. Таким чином, у разі суперечності між ними мають застосовуватися положення міжнародних договорів і угод, а не трудового законодавства України.<br />
==Порядок укладення, виконання і припинення міжнародних договорів України==<br />
Міжнародним договором України є укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). <br />
Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з цим принципом Україна також виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами. <br />
Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів Україною, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ інформує про це Президента України або Уряд для вжиття необхідних заходів.<br />
Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй. Крім цього, чинні міжнародні договори України реєструються у Міністерстві закордонних справ України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів.<br />
==Міжнародна організація праці==<br />
Міжнародна організація праці - спеціалізована міжнародна установа, заснована для цілей міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру та усунення соціальної несправедливості за допомогою поліпшення умов праці. МОП була створена в 1919 році відповідно до Версальського мирного договору в рамках Ліги Націй і діє на підставі Статуту. З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. <br />
Основними органами МОП є: Міжнародна конференція праці (законодавчий орган); Адміністративна Рада (виконавчий орган); Міжнародне Бюро Праці (постійний секретаріат). Крім цього, у більше ніж 40 країнах знаходяться регіональні та галузеві бюро.<br />
МОП здійснює діяльність у таких основних напрямках: розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій про працю; надання технічної допомоги країнам - членам МОП, у тому числі й у створенні їх національного трудового законодавства; навчання та освіта з питань, що відносяться до компетенції організації.<br />
З 1919 року була прийнята значна кількість конвенцій та рекомендацій, які охоплюють майже усі питання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини (зокрема, право на свободу об'єднання, права на створення організацій і на ведення колективних переговорів, ліквідація дискримінації у галузі зайнятості), адміністрації праці, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки та охорона праці, зайнятість жінок і таких спеціальних категорій як трудящі-мігранти та моряки.<br />
==Види міжнародних договорів з питань трудової діяльності==<br />
Відповідно до схваленої 24 жовтня 1994 р. канадської програми співробітництва у сфері праці 30 липня 1998 р. було прийнято Меморандум про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством розвитку людських ресурсів Канади у сфері праці та соціального захисту. У ньому визначено, зокрема, галузі та форми співробітництва щодо зайнятості громадян договірних держав. <br />
Україна уклала Угоди про працевлаштування і соціальний захист громадян із Молдовою 1993 р., Росією 1993 р., Білоруссю 1995 р., Вірменією 1995 р., Латвією 1997 р., про взаємне працевлаштування працівників з Польщею 1994 р., Протокол із Чехією 1996 р., Угода з Литвою 1997 р. Ці угоди поширюються на осіб (далі - працівники) та членів їхніх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї з договірних держав та здійснюють свою трудову діяльність на умовах наймання на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності (далі - працедавці) іншої держави. <br />
Крім зазначених двосторонніх міжнародних договорів про працевлаштування й соціальний захист громадян договірних держав, 75 квітня 1994 р. державами СНД було підписано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів. Норми цієї Угоди ґрунтуються на основоположних документах ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у межах Міжнародної Організації Праці. <br />
Для врегулювання трудових відносин застосовуються також і інші міжнародні акти: «Європейська соціальна хартія» (1961р), Хартія ЄС про соціальні права працівників» (1989р.).<br />
==Реалізація права на працю на території іноземної держави==<br />
Працівники можуть здійснювати трудову діяльність на території іноземної держави на підставі: а) трудового договору (контракту), укладеного між працедавцем і працівником на визначений термін; б) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави працевлаштування.<br />
За загальним правилом для одержання роботи особі необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий компетентним органом держави працевлаштування, у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави. Дозвіл видається на час виконання роботи у визначеного працедавця. Працівник не повинен виконувати ніякої іншої оплачуваної роботи, крім тієї, на яку видано дозвіл. Якщо ж буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив працедавця, дозвіл анулюється. Для продовження трудових відносин із працівником працедавцеві необхідно вирішити питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше 1 місяця до закінчення терміну його дії.<br />
В угодах про трудову діяльність і соціальний захист громадян передбачаються й колізійні норми, зокрема з прив'язкою до законодавства держави місця працевлаштування. Так, за цим законодавством регулюється:<br />
# оформлення трудового договору (контракту);<br />
# вік, з якого допускається прийняття на роботу;<br />
# обсяг прав та обов'язків сторін за договором (контрактом);<br />
# в'їзд працівників і членів їхніх сімей на територію держави працевлаштування, перебування та виїзд із неї;<br />
# соціальне, в тому числі, пенсійне, забезпечення;<br />
# оподаткування трудових доходів осіб, які працюють за трудовим контрактом;<br />
# переказ зароблених коштів на територію держави виїзду;<br />
# правовий статус вивільнюваних працівників;<br />
# обчислення стажу (трудового та за фахом).<br />
Якщо з зазначених питань Україною укладено й інші міжнародні договори, враховуються і їхні норми.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=21024Міжнародні договори з питань трудової діяльності2020-06-10T11:56:32Z<p>Tetiana.rizak: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]<br />
# Закон України “ Про міжнародні договори” від 02 січня 2020 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15]<br />
# Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 року № 1953-XII//Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10.<br />
# Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами // Офіційний вісник України вiд 29.06.2006. – 2006. – № 24. <br />
# Джерела трудового права України Ярошенко О.М : автореф. дис.д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007.<br />
==Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України==<br />
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Виділяють два моменти: '''перший''' - міжнародні договори та угоди, учасником яких є Україна, є частиною національного трудового законодавства України, тому вони відносяться до джерел трудового права України; '''другий''' - норми таких міжнародних договорів і угод мають пріоритет перед актами внутрішнього законодавства України. Таким чином, у разі суперечності між ними мають застосовуватися положення міжнародних договорів і угод, а не трудового законодавства України.<br />
==Порядок укладення, виконання і припинення міжнародних договорів України==<br />
Міжнародним договором України є укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). <br />
Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з цим принципом Україна також виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами. <br />
Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів Україною, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ інформує про це Президента України або Уряд для вжиття необхідних заходів.<br />
Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй. Крім цього, чинні міжнародні договори України реєструються у Міністерстві закордонних справ України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів.<br />
==Міжнародна організація праці==<br />
Міжнародна організація праці - спеціалізована міжнародна установа, заснована для цілей міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру та усунення соціальної несправедливості за допомогою поліпшення умов праці. МОП була створена в 1919 році відповідно до Версальського мирного договору в рамках Ліги Націй і діє на підставі Статуту. З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. <br />
Основними органами МОП є: Міжнародна конференція праці (законодавчий орган); Адміністративна Рада (виконавчий орган); Міжнародне Бюро Праці (постійний секретаріат). Крім цього, у більше ніж 40 країнах знаходяться регіональні та галузеві бюро.<br />
МОП здійснює діяльність у таких основних напрямках: розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій про працю; надання технічної допомоги країнам - членам МОП, у тому числі й у створенні їх національного трудового законодавства; навчання та освіта з питань, що відносяться до компетенції організації.<br />
З 1919 року була прийнята значна кількість конвенцій та рекомендацій, які охоплюють майже усі питання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини (зокрема, право на свободу об'єднання, права на створення організацій і на ведення колективних переговорів, ліквідація дискримінації у галузі зайнятості), адміністрації праці, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки та охорона праці, зайнятість жінок і таких спеціальних категорій як трудящі-мігранти та моряки.<br />
==Види міжнародних договорів з питань трудової діяльності==<br />
Відповідно до схваленої 24 жовтня 1994 р. канадської програми співробітництва у сфері праці 30 липня 1998 р. було прийнято Меморандум про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством розвитку людських ресурсів Канади у сфері праці та соціального захисту. У ньому визначено, зокрема, галузі та форми співробітництва щодо зайнятості громадян договірних держав. <br />
Україна уклала Угоди про працевлаштування і соціальний захист громадян із Молдовою 1993 р., Росією 1993 р., Білоруссю 1995 р., Вірменією 1995 р., Латвією 1997 р., про взаємне працевлаштування працівників з Польщею 1994 р., Протокол із Чехією 1996 р., Угода з Литвою 1997 р. Ці угоди поширюються на осіб (далі - працівники) та членів їхніх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї з договірних держав та здійснюють свою трудову діяльність на умовах наймання на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності (далі - працедавці) іншої держави. <br />
Крім зазначених двосторонніх міжнародних договорів про працевлаштування й соціальний захист громадян договірних держав, 75 квітня 1994 р. державами СНД було підписано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів. Норми цієї Угоди ґрунтуються на основоположних документах ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у межах Міжнародної Організації Праці. <br />
Для врегулювання трудових відносин застосовуються також і інші міжнародні акти: «Європейська соціальна хартія» (1961р), Хартія ЄС про соціальні права працівників» (1989р.).<br />
==Реалізація права на працю на території іноземної держави==<br />
Працівники можуть здійснювати трудову діяльність на території іноземної держави на підставі: а) трудового договору (контракту), укладеного між працедавцем і працівником на визначений термін; б) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави працевлаштування.<br />
За загальним правилом для одержання роботи особі необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий компетентним органом держави працевлаштування, у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави. Дозвіл видається на час виконання роботи у визначеного працедавця. Працівник не повинен виконувати ніякої іншої оплачуваної роботи, крім тієї, на яку видано дозвіл. Якщо ж буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив працедавця, дозвіл анулюється. Для продовження трудових відносин із працівником працедавцеві необхідно вирішити питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше 1 місяця до закінчення терміну його дії.<br />
В угодах про трудову діяльність і соціальний захист громадян передбачаються й колізійні норми, зокрема з прив'язкою до законодавства держави місця працевлаштування. Так, за цим законодавством регулюється:<br />
# оформлення трудового договору (контракту);<br />
# вік, з якого допускається прийняття на роботу;<br />
# обсяг прав та обов'язків сторін за договором (контрактом);<br />
# в'їзд працівників і членів їхніх сімей на територію держави працевлаштування, перебування та виїзд із неї;<br />
# соціальне, в тому числі, пенсійне, забезпечення;<br />
# оподаткування трудових доходів осіб, які працюють за трудовим контрактом;<br />
# переказ зароблених коштів на територію держави виїзду;<br />
# правовий статус вивільнюваних працівників;<br />
# обчислення стажу (трудового та за фахом).<br />
Якщо з зазначених питань Україною укладено й інші міжнародні договори, враховуються і їхні норми.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=21023Міжнародні договори з питань трудової діяльності2020-06-10T11:52:44Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== # Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
# Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]<br />
# Закон України “ Про міжнародні договори” від 22 грудня 1993 року № 3767-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 10.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15]<br />
# Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 року № 1953-XII//Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10.<br />
# Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами // Офіційний вісник України вiд 29.06.2006. – 2006. – № 24. <br />
# Джерела трудового права України Ярошенко О.М : автореф. дис.д-ра юрид. наук: 12.00.05 / О.М. Ярошенко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007.<br />
==Співвідношення міжнародних договорів про працю і законодавства України==<br />
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Виділяють два моменти: '''перший''' - міжнародні договори та угоди, учасником яких є Україна, є частиною національного трудового законодавства України, тому вони відносяться до джерел трудового права України; '''другий''' - норми таких міжнародних договорів і угод мають пріоритет перед актами внутрішнього законодавства України. Таким чином, у разі суперечності між ними мають застосовуватися положення міжнародних договорів і угод, а не трудового законодавства України.<br />
==Порядок укладення, виконання і припинення міжнародних договорів України==<br />
Міжнародним договором України є укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). <br />
Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з цим принципом Україна також виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами. <br />
Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів Україною, в тому числі й іншими їх сторонами, здійснює Міністерство закордонних справ України. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ інформує про це Президента України або Уряд для вжиття необхідних заходів.<br />
Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй. Крім цього, чинні міжнародні договори України реєструються у Міністерстві закордонних справ України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів.<br />
==Міжнародна організація праці==<br />
Міжнародна організація праці - спеціалізована міжнародна установа, заснована для цілей міжнародного співробітництва для забезпечення тривалого миру та усунення соціальної несправедливості за допомогою поліпшення умов праці. МОП була створена в 1919 році відповідно до Версальського мирного договору в рамках Ліги Націй і діє на підставі Статуту. З 1946 року МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. <br />
Основними органами МОП є: Міжнародна конференція праці (законодавчий орган); Адміністративна Рада (виконавчий орган); Міжнародне Бюро Праці (постійний секретаріат). Крім цього, у більше ніж 40 країнах знаходяться регіональні та галузеві бюро.<br />
МОП здійснює діяльність у таких основних напрямках: розробка і прийняття конвенцій і рекомендацій про працю; надання технічної допомоги країнам - членам МОП, у тому числі й у створенні їх національного трудового законодавства; навчання та освіта з питань, що відносяться до компетенції організації.<br />
З 1919 року була прийнята значна кількість конвенцій та рекомендацій, які охоплюють майже усі питання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини (зокрема, право на свободу об'єднання, права на створення організацій і на ведення колективних переговорів, ліквідація дискримінації у галузі зайнятості), адміністрації праці, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки та охорона праці, зайнятість жінок і таких спеціальних категорій як трудящі-мігранти та моряки.<br />
==Види міжнародних договорів з питань трудової діяльності==<br />
Відповідно до схваленої 24 жовтня 1994 р. канадської програми співробітництва у сфері праці 30 липня 1998 р. було прийнято Меморандум про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством розвитку людських ресурсів Канади у сфері праці та соціального захисту. У ньому визначено, зокрема, галузі та форми співробітництва щодо зайнятості громадян договірних держав. <br />
Україна уклала Угоди про працевлаштування і соціальний захист громадян із Молдовою 1993 р., Росією 1993 р., Білоруссю 1995 р., Вірменією 1995 р., Латвією 1997 р., про взаємне працевлаштування працівників з Польщею 1994 р., Протокол із Чехією 1996 р., Угода з Литвою 1997 р. Ці угоди поширюються на осіб (далі - працівники) та членів їхніх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї з договірних держав та здійснюють свою трудову діяльність на умовах наймання на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності (далі - працедавці) іншої держави. <br />
Крім зазначених двосторонніх міжнародних договорів про працевлаштування й соціальний захист громадян договірних держав, 75 квітня 1994 р. державами СНД було підписано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів. Норми цієї Угоди ґрунтуються на основоположних документах ООН в галузі прав людини та принципів, вироблених у межах Міжнародної Організації Праці. <br />
Для врегулювання трудових відносин застосовуються також і інші міжнародні акти: «Європейська соціальна хартія» (1961р), Хартія ЄС про соціальні права працівників» (1989р.).<br />
==Реалізація права на працю на території іноземної держави==<br />
Працівники можуть здійснювати трудову діяльність на території іноземної держави на підставі: а) трудового договору (контракту), укладеного між працедавцем і працівником на визначений термін; б) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох держав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави працевлаштування.<br />
За загальним правилом для одержання роботи особі необхідний дозвіл на працевлаштування, виданий компетентним органом держави працевлаштування, у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави. Дозвіл видається на час виконання роботи у визначеного працедавця. Працівник не повинен виконувати ніякої іншої оплачуваної роботи, крім тієї, на яку видано дозвіл. Якщо ж буде встановлено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив працедавця, дозвіл анулюється. Для продовження трудових відносин із працівником працедавцеві необхідно вирішити питання про продовження дозволу на працевлаштування не пізніше 1 місяця до закінчення терміну його дії.<br />
В угодах про трудову діяльність і соціальний захист громадян передбачаються й колізійні норми, зокрема з прив'язкою до законодавства держави місця працевлаштування. Так, за цим законодавством регулюється:<br />
# оформлення трудового договору (контракту);<br />
# вік, з якого допускається прийняття на роботу;<br />
# обсяг прав та обов'язків сторін за договором (контрактом);<br />
# в'їзд працівників і членів їхніх сімей на територію держави працевлаштування, перебування та виїзд із неї;<br />
# соціальне, в тому числі, пенсійне, забезпечення;<br />
# оподаткування трудових доходів осіб, які працюють за трудовим контрактом;<br />
# переказ зароблених коштів на територію держави виїзду;<br />
# правовий статус вивільнюваних працівників;<br />
# обчислення стажу (трудового та за фахом).<br />
Якщо з зазначених питань Україною укладено й інші міжнародні договори, враховуються і їхні норми.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=20834Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу2020-06-03T07:48:39Z<p>Tetiana.rizak: Чинники впливу на розмір аліментних виплат</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п Постанова Кабінету Міністрів України № 146 від 26.02.1993 року "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Аліменти''' - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.<br /><br />
<br />
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов’язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.<br />
Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.<br />
Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов’язок батьків утримувати дитину.<br />
<br />
== Досудовий порядок врегулювання ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 189 Сімейного кодексу України] батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. <br><br />
'''Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.'''<br><br />
<br />
При укладенні нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину батьки самостійно визначають розмір та строки витрат, керуючись при цьому нормами чинного законодавства.<br />
=== Вартість === <br />
При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп.«д» п.3 ст.3 Декрету]).<br />
<br />
== Судовий порядок врегулювання==<br />
Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів.<br />
<br />
=== Позовне провадження ===<br />
==== Куди звертатися ====<br />
Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, '''можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.'''<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
# позовна заява (форма та зміст повинні відповідати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК]);<br />
# копія паспорта позивача;<br />
# копія свідоцтва про шлюб;<br />
# копія свідоцтва про народження спільних дітей. <br />
При подачі заяви на аліменти потрібно враховувати, що судом може бути нарахована лише певна відсоткова частина від офіційного доходу одного з подружжя, або аліменти у твердій грошовій сумі. <br />
<br />
Існують певні чинники, які впливають на розмір аліментних виплат. Наприклад, стан здоров’я дитини, стан здоров’я одного з подружжя, рівень доходів, наявність інших дітей у того з подружжя , який виконує аліментні зобов’язання. Тому, якщо офіційний дохід відрізняється від неофіційного, а так само при нерегулярному доході або відсутності офіційного працевлаштування, краще вимагати виплату аліментів '''''у твердій грошовій сумі''.''' Для цього можуть знадобитися документи, що підтверджують, що фактичний заробіток перевищує суму, зазначену в довідці про доходи. Наприклад, документи, які свідчать про придбання дорогих речей, укладанні прибуткових угод. <br />
<br />
==== Вартість ====<br />
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів''', збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.<br><br />
[[Файл: Заява_про_видачу_судового_наказу.docx]]<br />
=== [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_(%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)&oldid=9364 Стягнення аліментів в спрощеному порядку (наказне провадження)]===<br />
== [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&oldid=9448#.D0.94.D0.BE.D0.B3.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.80_.D0.BF.D1.80.D0.BE_.D1.81.D0.BF.D0.BB.D0.B0.D1.82.D1.83_.D0.B0.D0.BB.D1.96.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.82.D1.96.D0.B2_.D0.BD.D0.B0_.D0.B4.D0.B8.D1.82.D0.B8.D0.BD.D1.83 Визначення розміру аліментів] ==<br />
== Окремі особливості пов’язані з реалізацією даного права ==<br />
У випадку коли чоловік (дружина) мають дітей від іншого шлюбу (або без такого) та сплачують на їх утримання аліменти, не маючи змоги забезпечити в достатній мірі дітей від дійсного шлюбу, його дружина (чоловік) може пред’явити до суду заяву про стягнення на дітей, що народились у цьому шлюбі без його розірвання. Після задоволення заяви чоловік (дружина) може звернутися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу. <br />
<br />
== [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&oldid=8239 Відповідальність за несплату аліментів] ==<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2:_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD,_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA&diff=19397Техніко-криміналістичне дослідження документів: встановлення змін, текстів, підробок2020-04-16T07:26:29Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: == Нормативна база== # Кримінальний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14] # Кримінальни...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база==<br />
# Кримінальний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14]<br />
# Кримінальний процесуальний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17] <br />
# Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному вигляді): Підручник. - К.: Кондор, 2005.<br />
# Гора І. В., Колесник В. А. Криміналістика. ч. 1: Криміналістична техніка. - К.: Алерта, 2005.<br />
== Поняття і сутність техніко-криміналістичного дослідження документів ==<br />
Документи - письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експерта, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об'єктом криміналістичного дослідження і можуть замінюватися у справі копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень звичайно мають справу з письмовими документами як речовими доказами. Документи можуть бути виготовлені рукописним, машинописним, комп'ютерним, поліграфічним або іншим способом, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового документа можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін.<br />
Об'єктами дослідження є зміст документа, матеріали і знаряддя письма. <br />
Існують певні правила поводження з документами - речовими доказами, а саме:<br />
* необхідно обережно поводитись з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);<br />
* документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;<br />
* для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу променів світла, вологості, хімічних речовин).<br />
Характеристика окремих способів підробок в документах:<br />
==== Встановлення змін в документі ====<br />
Способами змінення документів є підчистка, травлення і змивання тексту, дописка і виправлення записів, переклеювання фотокарток та заміна окремих частин документа. <br />
Підчистка - спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється механічне видалення частини тексту. Видалення штрихів може бути підготовчим етапом для внесення нових записів. При підчистці текст стирають (тертям гумкою) або зіскрібають гострим предметом (лезом бритви). Ознаками підчистки є порушення верхнього прошарку паперу, зменшення товщини паперу, ушкодження лініювання або захисної сітки, залишки підчищених штрихів, розмиття барвника в штрихах нового тексту. <br />
Дописка - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом внесення до рукописного тексту нових слів, фраз або окремих письмових знаків. Дописка проводиться щодо літерних або цифрових записів. Ознаками дописки є нерівномірність проміжків між рядками, словами, буквами у середині слів; зменшений розмір і розгін почерку певної частини тексту; неоднаковий нахил штрихів однойменних знаків; наявність обведення штрихів основного тексту.<br />
Виправлення - спосіб зміни початкового змісту документа шляхом переробки одних письмових знаків на інші. Виправлення провадиться стосовно літерних і шарових записів. Виправляються, як правило, близькі за конфігурацією цифри і літери. Ознаками виправлення є відмінність у відтінку та інтенсивності забарвлення штрихів у літерах, цифрах і словах.<br />
Заміна частин документа - один із способів часткової підробки, який полягає в заміні окремих аркушів документа, вклеюванні деяких ділянок або переклеюванні фотокартки.<br />
Ознаками заміни аркушів є порушення порядку нумерації сторінок або невідповідність номерів сторінок; розходження у графічних ознаках друкарського шрифту, у малюнку захисної сітки, формі та розмірах лінування; невідповідність аркушів за розміром або якістю паперу; додаткові проколи у місцях кріплення аркушів та ін.<br />
==== Встановлення слабковидимих і невидимих текстів ====<br />
При дослідженні «згаслих» текстів застосовуються такі методи, як фотозйомка видимої та інфрачервоної люмінесценції, кольоророзрізнення, дифузно-копіювальний та адсорбційно-люмінесцентний методи. Слабковидимі штрихи можуть бути прочитані за допомогою світлофільтрів, які посилюють контрастність тексту. В лабораторних умовах застосовують опромінювання документа за допомогою лазера і спостереження люмінесценції за допомогою електронно-оптичного перетворювача. <br />
При огляді документа можуть бути використані ультрафіолетові освітлювачі. Органічні речовини можна виявити фотографуванням в ультрафіолетових променях. Під час лабораторних досліджень застосовують рентгенівське опромінення, хімічний аналіз і спеціальні методи виявлення невидимих текстів.<br />
==== Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів ====<br />
Виявлення залитих і закреслених текстів є можливим за допомогою огляду документа на просвітлення або в бічному світлі. Позитивний результат може дати огляд з використанням світлофільтра того ж самого кольору, що й барвник, яким залитий текст документа. Закреслені тексти можуть бути встановлені за рельєфом штрихів на зворотньому боці документа.<br />
Відомими методами дослідження залитих текстів є:<br />
* розпізнавання кольору - спосіб фотозйомки із застосуванням світлофільтрів;<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (доцільна при виявленні запису, який виконаний речовиною, що поглинає ці промені);<br />
* фотозйомка у прямопадаючих та бічних променях світла;<br />
* фотозйомка в рентгенівських променях (метод отримання тіньового зображення за рахунок дії на фотоматеріал рентгенівських променів, які пройшли крізь об'єкт, що фотографується);<br />
* фотозйомка в інфрачервоних променях (фотозйомка об'єкта, який освітлюється тепловими променями. На об'єктив одягається інфрачервоний фільтр, а об'єкт освітлюється за допомогою ламп розжарювання) або ультрафіолетових променях (метод заснований на дії ультрафіолетових променів, відбитих від об'єкта зйомки);<br />
* дифузно-копіювальний метод (рекомендується для текстів, які виконані водорозчинними речовинами (наприклад, чорнилом) і закритих нерозчинними (друкарською фарбою);<br />
* адсорбційно-люмінесцентний метод (для копіювання використовується розчинник з вибірковою дією).<br />
Виявлення записів на спалених документах має свої особливості. Вплив високих температур на матеріал документа змінює його властивості. Так, при температурі близько 500 °С папір стає крихким і при доторканні руйнується. При такому стані документів виявити записи неможливо.<br />
Відновити записи в документах стає можливим за умови, що вони були піддані температурі не більш ніж 150-250 °С. З такими документами необхідно поводитись дуже обережно. Дрібні шматочки вилучаються за допомогою гумової груші.<br />
==== Встановлення технічних підробок підписів ====<br />
Технічна підробка підпису передбачає наслідування почерку особи, від імені якої виконується підпис, або використання різних технічних пристосувань. Способами підробки підписів є такі:<br />
* утворення підпису шляхом звичайного наслідування іншій особі;<br />
* копіювання підпису на просвітлення;<br />
* передавлювання через копіювальний папір;<br />
* передавлювання дійсного підпису загостреним предметом на інший документ з наступним обведенням;<br />
* виготовлення з дійсного підпису факсиміле (точне відтворення підпису фотомеханічним способом; підписи, нанесені за допомогою факсиміле, мають мікроструктуру штрихів, специфічну для металевих кліше);<br />
* використання комп'ютерних можливостей сканування дійсного підпису з наступною принтерною роздруківкою на документі.<br />
Ознаки технічної підробки підпису охоплюють: сліди зупинок писемного приладу у вигляді потовщень або надривів штрихів, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого барвника, звивистість і тупі закінчення штрихів, підрисовку штрихів, вдавлені борозенки, які не завжди співпадають з чорнильним обведенням та ін.<br />
У процесі дослідження підпису необхідно встановити дійсний він чи підроблений. Під час експертизи підписів вирішуються такі типові питання: чи не скопійовано даний підпис з якогось іншого підпису за допомогою технічних засобів, якщо так, то яких саме; чи не скопіювало підпис на досліджуваному документі з якогось іншого підпису, поданого для порівняння.<br />
==== Встановлення підробки відбитків печаток та штампів ====<br />
Відбиток печатки (штампу) передбачає перенесення відповідної штемпельної фарби на поверхню паперу або видавлювання на її поверхні відповідного рельєфу. Дослідження відбитків печаток і штампів здійснюється з метою встановлення їх тотожності або встановлення способу їх підробки. Печатка виготовляється з гуми.<br />
Типові питання, які вирішуються при дослідженні відбитків печаток і штампів, такі:<br />
* яким способом виготовлено печатку (штамп), відтиск якої є на документі; <br />
* яким способом відтворено відбиток печатки (штампу) на документі; <br />
* чи є нанесений відтиск печатки на документі даною печаткою; чи однією печаткою (або штампом) залишені відбитки в документах та ін.<br />
Ознаки, що свідчать про спосіб підробки (перерисовку відтиску, кустарне виготовлення, копіювання справжнього відтиску, формування відтиску за допомогою комп'ютерної графіки), такі: нестандартність букв, неоднакова висота, ширина літер, різна товщина штрихів, різні проміжки між словами, нерадіальне розташування знаків по колу, дзеркальність окремих знаків, помилки у тексті, різниця написання в тексті однойменних літер, несиметричність розміщення літер, розмиття окремих штрихів, відсутність штемпельного барвника в штрихах.<br />
При ідентифікації печаток (штампів) за їх відтисками досліджуються загальні та окремі ознаки (форма і розміри відтисків в цілому, взаємне розташування складових частин відтисків, графічні ознаки літер, цифр, герба, емблеми, дрібні особливості окремих знаків тощо). Для проведення експертизи необхідні експериментальні та вільні зразки.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&diff=18717Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля2020-04-06T06:40:55Z<p>Tetiana.rizak: Створена сторінка: ==Нормативна база== #Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30[...</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
#Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР) 1996, № 30[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80].<br />
#Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 41[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12].<br />
#Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17].<br />
#Постанова Верховної ради Української РСР “Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи” від 1 серпня 1990 року N 95-XII Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990, N33[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/95-12].<br />
==Зміст права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля==<br />
Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля — це закріплена Конституцією України і забезпечена державою можливість суб'єкта проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров'ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.<br />
Зміст права на безпечне для життя і здоров'я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб'єкту, а саме:<br />
* можливість проживати у навколишньому середовищі, яке відповідає вимогам екологічної безпеки;<br />
* можливість звернутися по сприяння в реалізації права на безпечне довкілля до органів державної влади і місцевого самоврядування, до установ, організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких належить вирішення порушення у зверненнях питань;<br />
* можливість вимагати від інших осіб дотримання правил забезпечення безпечного довкілля;<br />
* можливість у будь-який час звернутися до суду або захистити своє право на безпечне довкілля в інший спосіб, не забороненими законом засобами.<br />
==Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля==<br />
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням права на безпечне довкілля - це активне право особи, яке реалізується шляхом звернення до суду з позовом до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди не лише здоров'ю, а й майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище. <br />
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації у повному обсязі. Особи, яким заподіяно таку шкоду, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. <br />
==Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації)==<br />
Право громадян на одержання екологічної інформації розглядається як вільний доступ до інформації про стан навколишнього середовища та вільне отримання, використання, поширення та збереження такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом. <br />
Екологічна інформація - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі, зокрема, про таке:<br />
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;<br />
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;<br />
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; <br />
* загрозу виникнення та причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;<br />
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, у тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; <br />
* витрати, пов'язані зі здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.<br />
Основними джерелами такої інформації є дані моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів, реєстри, автоматизовані бази даних, архіви, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, окремими посадовими особами.<br />
==Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України щодо безпечного для життя і здоров'я довкілля==<br />
Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.<br />
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.<br />
==Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища==<br />
Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.<br />
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.<br />
Незаконно добуті природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80,_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82._%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=16996Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення2020-02-18T13:37:33Z<p>Tetiana.rizak: доповнення новою інформацією</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 Наказ Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"]<br />
<br />
== Поняття трудового договору ==<br />
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].<br /><br />
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.<br /><br />
'''''Трудовий договір''''' - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України].<br /><br />
Сторонами трудового договору є <u>працівник</u> та <u>власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа</u>.<br />
<br />
== Форма трудового договору ==<br />
Трудовий договір укладається, як правило, ''в письмовій формі''.<br /><br />
Додержання письмової форми є обов'язковим у таких випадках:<br /><br />
# при організованому наборі працівників;<br />
# при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;<br />
# при укладенні [[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]];<br />
# у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;<br />
# при укладенні [[Праця неповнолітніх: прийняття на роботу і звільнення, обмеження|трудового договору з неповнолітнім]];<br />
# при укладенні трудового договору з фізичною особою;<br />
# в інших випадках, передбачених законодавством України.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати наступні документи: <br />
# паспорт або інший документ, що посвідчує особу; <br />
# [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]]; <br />
# документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи (у випадках, передбачених законодавством).<br /><br />
<br />
Працівник ''не може бути'' допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2015-%D0%BF повідомлення] Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.<br /><br />
При укладенні трудового договору '''''забороняється''''' вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.<br />
<br />
== Обов'язки роботодавця при укладенні трудового договору ==<br />
До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган '''''зобов'язаний''''':<br /><br />
# роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;<br />
# ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;<br />
# визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;<br />
# проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.<br />
<br />
== Випробування при прийнятті на роботу ==<br />
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування, метою якого є перевірка відповідності працівника роботі, яка йому доручається (стаття 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодексу законів про працю України]).<br /><br />
Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.<br /><br />
В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.<br /><br />
Випробування не триває нескінченно, про що свідчить ст. 27 КзпП. Строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати:<br />
— для робітників — 1 місяця;<br />
— для працівників — 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілкою, — 6 місяців.<br />
Законодавчою базою визначено працівників, яким строк випробування встановлюється у дещо інші строки. Наприклад, при призначенні на посаду держслужби може встановлюватися випробування строком до 6 місяців без погодження із профспілкою (ч. 3 ст. 35 Закону № 889).<br />
Випробування <u>не встановлюється</u> при прийнятті на роботу:<br /><br />
* осіб, які не досягли вісімнадцяти років; <br />
* молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; <br />
* молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; <br />
* осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; <br />
* осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;<br />
* осіб, обраних на посаду; <br />
* переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; <br />
* осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; <br />
* вагітних жінок; <br />
* одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; <br />
* осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; <br />
* осіб на тимчасові та сезонні роботи; <br />
* внутрішньо переміщених осіб;<br />
* при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.<br /><br />
Працівник вважається таким, який витримав випробування, якщо строк випробування закінчився, а він до закінчення строку не був звільнений з роботи.<br />
<br />
== Види трудового договору ==<br />
Залежно від строку трудовий договір може бути:<br /><br />
# безстроковим, що укладається на невизначений строк;<br />
# на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;<br />
# таким, що укладається на час виконання певної роботи.<br />
<br />
== Особлива форма трудового договору ==<br />
Особливою формою трудового договору є '''''[[Контракт як особлива форма трудового договору|контракт]]''''', в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.<br /><br />
Порядок укладення контракту при прийнятті (найманні) на роботу працівників регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0084-94 наказом Міністерства праці України від 15 квітня 1994 року № 23 "Про затвердження Типової форми контракту з працівником"].<br />
<br />
== Порядок, зміст та умови контракту ==<br />
Контракт укладається у письмовій формі, у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту, набуває чинності з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, укладеною у письмовій формі.<br /><br />
Контракт є підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (найняття) працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.<br /><br />
У контракті зазначається:<br /><br />
* обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання; <br />
* строк дії контракту; <br />
* права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін; <br />
* умови оплати й організації праці; <br />
* підстави припинення та розірвання контракту; <br />
* соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.<br />
<br />
= Див. також =<br />
[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82_%D1%8F%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&oldid=9166 Контракт як особлива форма трудового договору]<br />
<br />
[[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: Особи з інвалідністю]] [[Категорія: Вагітні жінки]]<br />
[[Категорія: Одинока мати (батько)]] [[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Tetiana.rizakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=16938Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій2020-02-12T13:35:38Z<p>Tetiana.rizak: створення статті</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12].<br />
# Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12].<br />
# Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14].<br />
# Постанова КМУ «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності та учасників антитерористичної операції санаторно-курортним лікуванням» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF].<br />
# Постанова КМУ «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF].<br />
# Постанова КМУ «Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF].<br />
== Поняття санаторно-курортного лікування ==<br />
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.<br />
== Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками ==<br />
Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; постраждалі учасники Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки, строком на 18-21 день; особи з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день; особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) з них: І та II групи - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день, члени сімей загиблих.<br />
== Грошова компенсація ==<br />
Грошова компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування виплачується через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.<br />
== Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування ==<br />
В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування. <br />
Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту. Зокрема: паспорт (копію та оригінал); заяву на видачу путівки; медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки); копію військового квитка (за наявності).<br />
Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.<br />
== Оздоровлення дітей ==<br />
На безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів мають право діти учасників бойових дій та діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО чи помер внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час участі в АТО. За кошти державного бюджету (з оплатою батьками 20-відсоткової вартості путівки) діти направляються до дитячих закладів оздоровлення Українського дитячого центру «Молода гвардія» та Міжнародного дитячого центру «Артек». Діти військовослужбовців направляються на оздоровлення до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна. Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини; і подати копію свідоцтва про народження дитини та копію посвідчення учасника бойових дій батька/матері. Перед відправленням дитина повинна пройти медичний огляд та отримати довідку за формою 079/о. Проїзд груп дітей та супроводжувачів здійснюється за кошти батьків.</div>Tetiana.rizak