https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Svitlana.nuzhda&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T10:29:20ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=10120Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення2018-11-08T08:22:26Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /><br />
<br />
== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України.<br /><br />
<br />
В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання.<br /><br />
<br />
Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт чи громадських робіт.<br />
[[Файл:Заява про відстрочку.docx|міні|Заява про відстрочку]]<br />
<br />
== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''<br />
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла.<br /><br />
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать:<br /><br />
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; <br />
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП; <br />
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України; <br />
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.<br />
<br />
== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==<br />
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.<br />
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==<br />
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови. <br />
== Особливі випадки ==<br />
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"].<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Глава 27 КпАП] визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.<br />
<br />
[[Категорія:адміністративне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D1%83.docx&diff=10119Файл:Заява про відстрочку.docx2018-11-08T08:22:20Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>Заява про відстрочку</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8.docx&diff=10115Файл:Заява про сприяння повернення дитини.docx2018-11-08T08:16:35Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>Заява про сприяння повернення дитини</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=10114Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі2018-11-08T08:11:56Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]<br />
<br />
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==<br />
<br />
Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду..<br /><br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.<br /><br />
<br />
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ клопотанні] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.<br />
<br />
== Строки подання та розгляду клопотання == <br />
<br />
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.<br />
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.<br />
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.<br />
[[Файл:Клопотання про проведення відео-конференції.docx|міні]]<br />
<br />
<br />
== Вартість подання клопотання ==<br />
<br />
Подання клопотання про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції є безкоштовним.<br />
<br />
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==<br />
<br />
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.<br />
<br />
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.<br />
<br />
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.<br />
<br />
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.<br />
<br />
Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97.docx&diff=10113Файл:Клопотання про проведення відео-конференції.docx2018-11-08T08:11:51Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>Клопотання про проведення відео-конференції</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=10109Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі2018-11-08T08:05:25Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]<br />
<br />
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==<br />
<br />
Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду..<br /><br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.<br /><br />
<br />
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ клопотанні] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.<br />
<br />
== Строки подання та розгляду клопотання == <br />
<br />
Учасник справи подає [http://заяву http://zib.com.ua/ua/print/57258-zrazok_klopotannya_pro_provedennya_sudovogo_zasidannya_u_rez.html] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.<br />
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.<br />
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.<br />
<br />
<br />
== Вартість подання клопотання ==<br />
<br />
Подання клопотання про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції є безкоштовним.<br />
<br />
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==<br />
<br />
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.<br />
<br />
Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.<br />
<br />
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.<br />
<br />
Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.<br />
<br />
Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0&diff=6966Виконання рішення суду: дії стягувача2018-06-26T15:01:13Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.<br /><br />
<br /><br />
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.<br /><br />
<br /><br />
=== Добровільний порядок ===<br />
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем '''за місцем проживання''', перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.<br /><br />
<br />
Стягнення за добровільним порядком здійснюється за власним волевиявленням боржника на користь чи в інтересах стягувача.<br /><br />
<br /><br />
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.<br /><br />
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.<br /><br />
Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.<br /><br />
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.<br /><br />
У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.<br /><br />
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.<br /><br />
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.<br /><br />
<br /><br />
=== Примусовий порядок ===<br />
Алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника за виконавчим провадженням:<br /><br />
# звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу;<br /><br />
# написати заяву до державної виконавчої служи або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованосіт із боржника;<br /><br />
# сплатити авансовий внесок до орагну ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця<br /><br />
# подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.<br />
<br />
== Строки у виконавчому провадженні ==<br />
Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.<br /><br />
Строки, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.<br /><br />
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.<br /><br />
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:<br /><br />
* пред’явлення виконавчого документа до виконання;<br /><br />
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.<br /><br />
<br /><br />
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.<br /><br />
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.<br />
== Вартість ==<br />
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" розмір авансового внеску становить 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.<br />
== Виконавчий збір ==<br />
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.<br /><br />
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.<br /><br />
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.<br /><br />
У разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.<br /><br />
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.<br />
<br />
У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.<br /><br />
== Пільги щодо сплати авансового внеску та виконавчого збору ==<br />
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:<br /><br />
# стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;<br /><br />
# обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /><br />
# відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;<br /><br />
# стягнення аліментів;<br /><br />
# відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.<br /><br />
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.<br /><br />
<br /><br />
У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.<br /><br />
<br /><br />
Виконавчий збір не стягується:<br /><br />
# за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;<br /><br />
# у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;<br /><br />
# якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";<br /><br />
# за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;<br /><br />
# у разі виконання рішення приватним виконавцем;<br /><br />
# за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.<br />
== Отримання присуджених коштів ==<br />
Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця.<br /><br />
'''За письмовою заявою стягувача-фізичної особи''' стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.<br /><br />
У випадку неналежного виконання виконавцем своїх обов'язків, особа може звернутись до керівництва, зокрема до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, із відповідною скаргою.<br /><br />
У випадку неможливості вирішення вирішення питання у добровільному порядку, особа може звернутись до суду із відповідним позовом.<br />
<br />
[[Категорія:Виконавче провадження]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83&diff=6154Запобігання та протидія домашньому насильству2018-04-02T09:43:15Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 616 "Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"]<br />
<br />
== Поняття домашнього насильства та його види ==<br />
<br />
Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:<br /><br />
<br />
У грудні 2017 року законодавство щодо протидії насильства зазнало докорінних змін. Саме 7 грудня 2017 року прийнято новий Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Основним нововведенням порівняно із попередником – Законом України «Про попередження насильства в сім’ї», є те, що новий Закон визначає поняття «домашнього насильства» переліку діянь, які можна до нього віднести та кола осіб, які є кривдниками.<br /><br />
<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону] домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.<br /><br />
<br /><br />
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:<br /><br />
# економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;<br /><br />
# психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;<br /><br />
# сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;<br /><br />
# фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.<br />
<br />
== Суб`єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==<br />
<br />
Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.<br />
<br />
=== Органи Національної поліції ===<br />
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:<br /><br />
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;<br /><br />
* прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;<br /><br />
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;<br /><br />
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;<br /><br />
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;<br /><br />
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;<br /><br />
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;<br /><br />
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br /><br />
<br /><br />
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.<br />
<br />
=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===<br />
==== Органи управління освітою: ====<br />
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:<br /><br />
<br />
* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br />
<br />
==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====<br />
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:<br /><br />
<br />
* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;<br /><br />
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;<br /><br />
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;<br /><br />
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br />
<br />
=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===<br />
==== Органи охорони здоров`я ====<br />
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:<br /><br />
<br />
* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;<br /><br />
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;<br /><br />
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;<br /><br />
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br /><br />
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====<br />
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:<br /><br />
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;<br /><br />
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;<br /><br />
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;<br /><br />
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;<br /><br />
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;<br /><br />
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br />
<br />
=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===<br />
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:<br /><br />
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;<br /><br />
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;<br /><br />
* оцінку потреб постраждалих осіб;<br /><br />
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;<br /><br />
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;<br /><br />
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.<br />
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==<br />
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:<br /><br />
# терміновий заборонний припис стосовно кривдника;<br /><br />
# обмежувальний припис стосовно кривдника;<br /><br />
# взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;<br /><br />
# направлення кривдника на проходження програми для кривдників.<br />
=== Терміновий заборонний припис стосовно кривдника ===<br />
<br />
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.<br /><br />
<br /><br />
'''Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:'''<br /><br />
# зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;<br /><br />
# заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;<br /><br />
# заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.<br /><br />
<br /><br />
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.<br /><br />
Терміновий заборонний припис виноситься строком '''<big>до 10 діб.</big>'''<br />
<br />
=== Обмежувальний припис стосовно кривдника ===<br />
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:<br /><br />
# постраждала особа або її представник;<br /><br />
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;<br /><br />
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.<br /><br />
<br /><br />
Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:<br /><br />
# заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;<br /><br />
# усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;<br /><br />
# обмеження спілкування з постраждалою дитиною;<br /><br />
# заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;<br /><br />
# заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;<br /><br />
# заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.<br /><br />
Обмежувальний припис видається на строк '''<big>від одного до шести місяців.</big>'''<br /><br />
Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.<br /><br />
=== Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи ===<br />
<br />
Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.<br /><br />
Зняття кривдника з профілактичного обліку здійснюється уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України, який взяв його на профілактичний облік, автоматично після завершення встановленого строку, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника затверджується Міністерством внутрішніх справ України.<br /><br />
<br />
=== Виконання програм для кривдників ===<br />
<br />
Суб’єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб’єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Виконання програм для кривдників стосовно дітей-кривдників здійснюється з урахуванням вікових та психологічних особливостей дітей. <br /><br />
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання програми для кривдника дитину-кривдника може бути тимчасово влаштовано до родичів, у сім’ю патронатного вихователя або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб. Виконання програм для кривдників забезпечують фахівці, які пройшли відповідне навчання. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.<br /><br />
<br /><br />
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.<br /><br />
Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.<br />
<br />
== Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису ==<br />
<br />
Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.<br /><br />
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана:<br /><br />
* особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";<br /><br />
* особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";<br /><br />
* батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";<br /><br />
* опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".<br /><br />
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису. Заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.<br /><br />
'''У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:'''<br /><br />
# найменування суду, до якого подається заява;<br /><br />
# ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 цього Кодексу, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;<br /><br />
# обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).<br /><br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85&diff=5880Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях2018-03-26T11:28:30Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
[http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%20(%D0%A6%D0%9F%D0%9A%20-%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8).pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 № 9-1130/0/4-16]<br /><br />
<br /><br />
== Загальні положення ==<br />
Мешканці тимчасово окупованих територій України часто відчувають на собі тягар з оформлення важливих документів. Так, проблеми виникають при оформленні, наприклад, народження дитини чи реєстрації смерті рідних та близьких. Це, в подальшому, буде перешкодою для отримання різних допомог чи оформлення спадщини, оскільки документи, які видають на окупованих територіях, не мають юридичної сили та не визнаються на території України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] суд розглядає справи про встановлення факту народження або смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження або смерті.<br /><br />
З метою спрощення судового процесу розгляду заяв громадян про встановлення вказаних фактів, що відбулися на тимчасово окупованій території України, Верховною Радою України 04.02.2016 прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» № 990-VІІІ, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.<br /><br />
Так, главу 6 Цивільного процесуального кодексу України доповнено статтею 317, що регламентує особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.<br /><br />
== Куди звернутись за отриманням свідоцтва про смерть ==<br />
Для отримання свідоцтва про смерть осіб, які померли на тимчасово окупованій території України, необхідно:<br /><br />
# звернутися спочатку до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, яка має бути використана при підготовці заяви до суду;<br /><br />
# подати до будь-якого суду (за межами такої території, незалежно від місця проживання заявника) заяву про встановлення відповідно факту народження чи смерті особи на тимчасово окупованій території України, а разом з нею – належні докази та квитанцію про сплату судового збору.<br /><br />
<br /><br />
'''Хто може звернутися до суду?'''<br /><br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8388#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br /><br />
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.<br /><br />
== Вимоги до заяви ==<br />
Статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br /><br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br /><br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br /><br />
* докази, що підтверджують факт.<br /><br />
<br /><br />
До заяви додаються також докази, що підтверджують викладені заявником обставини та довідка про неможливість відновлення втрачених документів.<br /><br />
До доказів, які можуть підтверджувати факти наведені в заяві можна віднести письмові свідчення очевидців, фототаблицю з місця поховання, медичні документи про смерть.<br /><br />
== Строки розгляду заяви ==<br />
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br /><br />
Разом з тим, термін “невідкладно”, у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.<br /><br />
== Що повинно зазначатись у рішенні суду ==<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br /><br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br /><br />
'''Принциповим та важливим''' у даному питанні є роз’яснення надані Палатою із цивільних та кримінальних справ Вищого спеціалізованого суду України. Результати аналізу судової практики свідчать про те, що почасти суди під час ухвалення рішень про визнання факту смерті використовують у резолютивних частинах формулювання про те, що відповідний факт мав місце у населених пунктах «Донецької народної республіки» або «Луганської народної республіки».<br /><br />
У цьому контексті слід зважати на те, що така практика є неприпустимою, оскільки факт існування ані так званої «Донецької народної республіки», ані так званої «Луганської народної республіки» не визнається органами влади України, а окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.<br /><br />
Натомість обґрунтованою є судова практика, згідно з якою під час розгляду заяв про встановлення фактів смерті, а також пов’язаних із таким розглядом клопотань заявників щодо вказівки у судових рішеннях на те, що відповідний факт мав місце у населених пунктах «Донецької народної республіки», зазначається про неможливість задоволення заяв у частині такої вказівки з огляду на положення чинного законодавства. Внаслідок цього, судами при задоволенні заяв про встановлення фактів, які мають юридичне значення та які мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими територіями, у резолютивній частині відповідних рішень зазначається коректна назва населених пунктів, а яких мав місце встановлений факт (село, селище, місто; район; область) з урахуванням вимог Конституції у цій частині, наприклад, «місто Амросіївка Амросіївського району Донецької області, Україна» тощо.<br /><br />
Також з огляду на вимоги Конституції України при позначенні місця настання певного факту відсутні підстави використовувати такі формулювання, як «Донецька народна республіка (територія, непідконтрольна державній владі України)», «Донецька народна республіка, яка є тимчасово окупованою територією», «самопроголошена Донецька народна республіка» тощо.<br />
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=4578Вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій2017-11-30T13:33:48Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] <br /> [http://zakon0.rada...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"] <br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11 Наказ Міністерства юстиції України № № 3306/5 від 11.11.2011 року Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування]<br /><br />
<br /><br />
== Поняття вчинення нотаріальних дій органами ОМС ==<br />
Відповідно до статті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/parao56#o56 7 Закону України "Про нотаріат"] посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Автономної Республіки Крим, крім того, - законодавством Автономної Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.<br /><br />
Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.<br /><br />
== Нотаріальні дії, які вчиняються органами ОМС ==<br />
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: <br /><br />
* вживають заходів щодо охорони спадкового майна; <br /><br />
* посвідчують заповіти (крім секретних);<br /><br />
* видають дублікати посвідчених ними документів; <br /><br />
* засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; <br /><br />
* засвідчують справжність підпису на документах; <br /><br />
* видають свідоцтва про право на спадщину;<br /><br />
* видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.<br /><br />
<br /><br />
Дії, передбачені пунктами 6 і 7, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.<br /><br />
<br /><br />
Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється '''Міністерством юстиції України.'''<br /><br />
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону.<br />
<br />
== Вчинення окремих нотаріальних дій органами ОМС ==<br />
=== Посвідчення заповітів ===<br />
Заповіти подаються посадовій особі органу місцевого самоврядування не менше ніж у '''двох примірниках''', один з яких залишається у справах органу місцевого самоврядування.<br /><br />
Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані роз'яснити громадянам зміст і значення поданих ними проектів заповітів і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону.<br /><br />
При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності.<br /><br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог статей [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5815#n5815 1247], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran5835#n5835 1251] Цивільного кодексу України і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування.<br /><br />
Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб (крім подружжя) '''''не допускається.'''''<br /><br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.<br /><br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.<br /><br />
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути посадова особа органу місцевого самоврядування, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.<br /><br />
Заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до '''''алфавітної книги обліку заповітів'''''.<br /><br />
У випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування.<br /><br />
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.<br />
<br />
=== Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ===<br />
<br />
У населених пунктах, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, вживає заходів щодо охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи вживаються ними безпосередньо або на підставі доручення нотаріуса за місцезнаходженням майна.<br /><br />
Заходи щодо охорони спадкового майна посадовою особою органу місцевого самоврядування вживаються не пізніше наступного дня з дати надходження заяви або доручення про наявність спадкового майна, яке потребує охорони.<br /><br />
Для охорони спадкового майна посадова особа органу місцевого самоврядування проводить опис майна, призначає його охоронця та передає майно йому на зберігання.<br /><br />
'''В акті опису повинні бути зазначені:''' дата надходження заяви (повідомлення) про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання осіб, які беруть участь в описі; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; дата його смерті і місцезнаходження майна, що описується; чи було опечатано приміщення до прибуття посадової особи органу місцевого самоврядування і ким; чи не була порушена пломба або печатка; докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, колір, сорт тощо) кожного з перерахованих у ньому предметів та процент зносу.<br /><br />
<br />
''До акта опису включається все майно,'' яке знаходиться в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з акта опису.<br /><br />
Якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожного разу опечатується посадовою особою органу місцевого самоврядування. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису та його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення.<br /><br />
У кінці акта зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи.<br /><br />
''Грошові суми та цінні папери'', які залишилися після померлого, на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб за окремим описом здаються не пізніше наступного після проведення опису дня на депозит нотаріуса, де перебувають до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у разі визнання спадщини відумерлою та переходу майна у власність територіальної громади.<br /><br />
''Срібло і монетарні метали'' (золото та метали іридієво-платинової групи) в будь-якому вигляді та стані, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати), вироби із срібла і монетарних металів, дорогоцінних каменів, а також дорогоцінне каміння і перли на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб здаються на зберігання до відповідної банківської установи не пізніше наступного дня після проведення опису.<br /><br />
Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вживала їх. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів щодо охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.<br /><br />
<br />
=== Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них ===<br />
<br />
Посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.<br /><br />
Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання або лікування громадянина.<br /><br />
Вірність копії з копії документа може бути засвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку юридичної особи з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться в справах юридичної особи, яка видала документ.<br />
<br />
=== Засвідчення справжності підпису на документах ===<br />
<br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.<br /><br />
На заповіті може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася.<br /><br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.<br /><br />
Посадова особа органу місцевого самоврядування не може засвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (дата народження, смерті, укладення шлюбу, наявність хвороби, інвалідності, право власності на майно тощо).<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=4575Державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування2017-11-30T08:21:38Z<p>Svitlana.nuzhda: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
<br />
== Поняття «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування» ==<br />
Однією з найвищою соціальною цінністю держави є соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. <br /><br />
'''Конституцією України на державу покладається обов'язок утримання та виховання таких дітей. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей. <br />
'''<br /><br />
Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 '''статтею 1'''] Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».<br /><br />
Так, '''''дитина-сирота це''''' дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, це діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти. <br /><br />
<br />
== Державні соціальні стандарти та нормативи ==<br />
<br />
Державні соціальні стандарти та нормативи встановлюються щодо:<br /><br />
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;<br /><br />
* житлового забезпечення на рівна, не нижчому за встановлені у Житловому кодексу УРСР нормативи;<br /><br />
* житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла, відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками нижчими за встановлені житлові нормативи;<br /><br />
* мінімального стандарту щодо гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а разі неможливості надання такого робочого місця – встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;<br /><br />
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, чи навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;<br /><br />
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови їх навчання у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або закінчення відповідних навчальних закладів;<br /><br />
* мінімального стандарту медичного обслуговування;<br /><br />
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;<br /><br />
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;<br /><br />
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів та прийомних батьків.<br /><br />
<br /><br />
Кабінет України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
== Матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Статтею 8 Закону] встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.<br /><br />
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів. <br /><br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також виплачується '''100 відсотків заробітної плати''', яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.<br /><br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, '''до завершення навчання виплачується щорічна допомога''' для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги '''здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року''' за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах. <br /><br />
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування. <br /><br />
Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також '''''одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку'''''. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.<br /><br />
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
== Досудовий та судовий порядки вирішення спорів ==<br />
Вирішення спорів у досудовому порядку можливе у випадку звернення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування до навчального або виховного закладу, на утриманні якого перебуває останній.<br /><br />
Якщо відповідь є негативною і не вирішує спірне питання або навчальний або виховний заклад на утриманні якого перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування не виконує своїх обов’язків щодо утримання таких дітей дане питання може вирішуватись в судовому порядку.<br /><br />
== Судова практика щодо спорів ==<br />
Одним із найбільш розповсюджених спорів щодо порушеного права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є виплата не в повному розмірі одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів, яка становить не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.<br /><br />
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.<br /><br />
Пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Вказаний закон набрав чинності 02.02.2005 року.<br /><br />
Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» , не узгоджуються з розміром такої одноразової грошової допомоги, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226.<br /><br />
При таких обставинах, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, до спірним правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а не постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226, яка має діяти в частині, що не суперечить Закону.<br /><br />
Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.<br /><br />
Так, при розгляді справи Кечко проти України (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, зупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення), отже органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.<br /><br />
<br /><br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9-%D1%81%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%82_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=4574Державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування2017-11-30T08:20:15Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закон України «Про забезпечення ор...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
<br />
== Поняття «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування» ==<br />
Однією з найвищою соціальною цінністю держави є соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. <br /><br />
'''Конституцією України на державу покладається обов'язок утримання та виховання таких дітей. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей. <br />
'''<br /><br />
Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 '''статтею 1'''] Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».<br /><br />
Так, '''''дитина-сирота це''''' дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, це діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти. <br /><br />
<br />
== Державні соціальні стандарти та нормативи ==<br />
<br />
Державні соціальні стандарти та нормативи встановлюються щодо:<br /><br />
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;<br /><br />
* житлового забезпечення на рівна, не нижчому за встановлені у Житловому кодексу УРСР нормативи;<br /><br />
* житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла, відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками нижчими за встановлені житлові нормативи;<br /><br />
* мінімального стандарту щодо гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а разі неможливості надання такого робочого місця – встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;<br /><br />
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, чи навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;<br /><br />
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови їх навчання у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або закінчення відповідних навчальних закладів;<br /><br />
* мінімального стандарту медичного обслуговування;<br /><br />
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;<br /><br />
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;<br /><br />
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів та прийомних батьків.<br /><br />
<br /><br />
Кабінет України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
== Матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Статтею 8 Закону] встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.<br /><br />
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів. <br /><br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також виплачується '''100 відсотків заробітної плати''', яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.<br /><br />
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, '''до завершення навчання виплачується щорічна допомога''' для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги '''здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року''' за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах. <br /><br />
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування. <br /><br />
Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також '''''одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку'''''. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.<br /><br />
У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
== Досудовий та судовий порядки вирішення спорів ==<br />
Вирішення спорів у досудовому порядку можливе у випадку звернення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування до навчального або виховного закладу, на утриманні якого перебуває останній.<br /><br />
Якщо відповідь є негативною і не вирішує спірне питання або навчальний або виховний заклад на утриманні якого перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування не виконує своїх обов’язків щодо утримання таких дітей дане питання може вирішуватись в судовому порядку.<br /><br />
== Судова практика щодо спорів ==<br />
Одним із найбільш розповсюджених спорів щодо порушеного права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є виплата не в повному розмірі одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів, яка становить не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.<br /><br />
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.<br /><br />
Пунктом 2 прикінцевих положень Закону передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Вказаний закон набрав чинності 02.02.2005 року.<br /><br />
Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» , не узгоджуються з розміром такої одноразової грошової допомоги, який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226.<br /><br />
При таких обставинах, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, до спірним правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а не постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226, яка має діяти в частині, що не суперечить Закону.<br /><br />
Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.<br /><br />
Так, при розгляді справи Кечко проти України (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, зупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення), отже органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.<br /><br />
<br /><br />
[[Категорія:Соціальне забезпечення]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83,_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2&diff=4370Порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів2017-10-19T09:48:08Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс Україн...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0051900-10 Наказ від 27.08.2010 N 51/401/649/471/23/125 Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції]) <br />
<br />
== Поняття речових доказів ==<br />
'''Речовими доказами''' згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України] є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об'єктом злочинних дій, гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом'якшення відповідальності. <br /><br />
<br /><br />
'''''До вилучених з обігу належать:'''''<br />
# предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими дозволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України<br />
# предмети, виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється законодавством;<br />
# документи, визначені законодавством та іншими нормативними актами. <br />
<br />
== Вилучення та огляд речових доказів ==<br />
Факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у '''протоколі слідчої дії.<br />
'''<br /><br />
Для вилучення об'єктів, застосування яких потребує певних навиків, точної фіксації їх якісних характеристик, індивідуальних ознак та визначення вартості, залучаються відповідні спеціалісти.<br /><br />
''У необхідних випадках виявлення та вилучення предметів, цінностей та документів фіксується фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами.'' <br /><br />
У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об'єкт був виявлений.<br /><br />
Протокол складається у '''двох примірниках''', підписується особою, яка проводила вилучення майна, цінностей або документів, а також інших об'єктів, понятими, а також іншими учасниками слідчої дії, у тому числі особою, у якої проводилося вилучення, а в разі її відсутності повнолітнім членом її родини або представником житлово-експлуатаційної організації, сільської (селищної), міської ради, адміністрації відповідного підприємства, установи, організації.<br /><br />
Копія протоколу видається на руки особі, у якої проведено вилучення майна, цінностей, документів, а в разі її відсутності - повнолітнім членам її родини або названим вище представникам. <br /><br />
Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.<br /><br />
Визначення кількісних та якісних характеристик дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння проводиться з урахуванням думки спеціаліста або висновку експерта. В інших випадках у протоколі огляду відображається тільки колір металу і каменів, а також їх індивідуалізуючі ознаки.<br /><br />
'''''Після огляду речові докази приєднуються до справи постановою працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, ухвалою суду або постановою судді.''''' <br />
<br />
== Зберігання речових доказів ==<br />
Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об'єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям). <br /><br />
'''Речові докази зберігаються при справі,''' за винятком громіздких предметів, які '''зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді''' або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що '''складається протокол.'''<br /><br />
'''Відповідальною за зберігання''' речових доказів, приєднаних до справи, '''є особа, яка проводить дізнання, слідчий''', в суді - '''суддя,''' відповідальний працівник апарату суду або керівник апарату суду, а в експертній установі - '''співробітник експертної установи,''' у віданні якого речові докази перебувають у відповідний період, або '''керівник експертної установи.'''<br /><br />
Витрати, пов'язані із зберіганням речових доказів, цінностей та іншого вилученого майна, несе орган, на зберіганні якого знаходиться вилучене майно. У випадках, коли майно передається на зберігання в інші установи, підприємства, організації як таке, що потребує спеціальних умов зберігання, такі витрати покриваються за рахунок держави.<br /><br />
Доступ до приміщення (сховища) для зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна можливий тільки в присутності особи, відповідальної за їх зберігання.<br /><br />
У разі її відсутності (або співробітника, який її заміщує) доступ до приміщення може бути здійснений тільки з дозволу і в присутності прокурора, начальника слідчого підрозділу органу прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, податкової міліції, керівника апарату суду (судді) та в присутності особи, у якої знаходиться дублікат ключів від цього приміщення і яка несе відповідальність за збереження ключів.<br /><br />
У таких випадках складається акт, у якому відображається, у зв'язку з чим та які об'єкти вилучені з приміщення (сховища) або поміщені до нього. Акт передається особі, відповідальній за зберігання речових доказів, для внесення відповідних записів у книгу (журнал) обліку речових доказів. <br /><br />
=== Зберігання вогнепальної та холодної зброї ===<br />
Зберігання вилученої в ході досудового слідства, дізнання або судового розгляду кримінальної справи вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів проводиться тільки в господарчих підрозділах Міністерства внутрішніх справ (далі МВС), Головних управлінь Міністерства внутрішніх справ (далі ГУ МВС), управлінь Міністерства внутрішніх справ (далі УМВС), Служби безпеки України (далі СБУ), Головних управлінь та управлінь СБУ після перевірки та дослідження в державних судово-експертних установах. У разі необхідності поміщення зразків боєприпасів, вогнепальної або холодної зброї до натурно-довідкових колекцій вони за узгодженням зі слідчим, який розслідує кримінальну справу, можуть зберігатись у державних судово-експертних установах до отримання відповідного рішення суду.<br /><br />
Речові докази у вигляді вибухових речовин передаються для зберігання на склади військових частин або відповідних державних підприємств (організацій), отруйні та сильнодіючі речовини передаються на склади організацій, які мають відповідний дозвіл на їх зберігання і де є належні умови для зберігання, за узгодженням чи з відома їх керівництва (командування).<br /><br />
У всіх справах про злочини, пов'язані з використанням вогнепальної зброї, органи досудового слідства і дізнання зобов'язані після вилучення, огляду і проведення відповідних досліджень надсилати кулі, гільзи і патрони зі слідами зброї, а також вогнепальну зброю через органи внутрішніх справ у центральну кулегільзотеку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (надалі ДНДЕКЦ) МВС України у порядку, передбаченому чинним законодавством України, зокрема [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0963-09 Інструкцією з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2009 N 390] <br />
=== Зберігання транспортних засобів ===<br />
Зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.<br /><br />
При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу. <br />
<br />
=== Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів ===<br />
При розслідуванні кримінальних справ підлягають вилученню наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що перебувають у незаконному обігу, а також обладнання, яке застосовується для їх незаконного виготовлення. Зберігання вилученого забезпечує орган, який провадить розслідування.<br /><br />
Для віднесення вилучених засобів до наркотичних, психотропних та прекурсорів проводяться відповідні експертні дослідження. Під час провадження дізнання або досудового слідства (до винесення постанови про закриття справи) і до набрання законної сили вироку суду, а також під час перевірки до винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вилучені наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори в опечатаному вигляді зберігаються у приміщенні для зберігання речових доказів органу, який провадить дізнання або досудове слідство. В оперативних частинах установ виконання покарань вилучені наркотичні засоби зберігаються за межами житлової і виробничої зон.<br /><br />
'''Підставою''' для передачі або знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів є вирок, ухвала чи постанова суду або постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.<br /><br />
Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, вилучені з незаконного обігу, передаються безплатно, разом з відповідними документами:<br /><br />
* лікарські засоби, що містять наркотичний засіб або психотропну речовину, які включені до таблиць II і III, та прекурсори, включені до таблиці IV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF/parao492#o492 Переліку] і визнані Державною інспекцією з контролю за якістю лікарських засобів МОЗ придатними до використання або подальшої переробки, у порядку, встановленому законодавством, - державним або комунальним закладам охорони здоров'я за погодженням з органами місцевих державних адміністрацій в галузі охорони здоров'я;<br /><br />
* прекурсори, занесені до списку N 2 таблиці IV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF/parao492#o492 Переліку] - Державній акціонерній компанії "Укрресурси";<br /><br />
* наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори - Державній прикордонній службі України, Державній митній службі, МВС, Службі безпеки України за їх клопотанням у кількості, необхідній для тренування службових собак;<br /><br />
* наркотичні засоби, психотропні речовин та прекурсори - державним спеціалізованим експертним установам та відомчим службам, визначеним [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Законом України "Про судову експертизу"] за їх клопотанням у кількості, необхідній для використання при проведенні експертних і наукових досліджень та створенні натурних колекцій. <br /><br />
=== Зберігання документів, що посвідчують особу ===<br />
Паспорти, військові квитки (свідоцтва про народження, приписні свідоцтва неповнолітніх) або інші документи, що засвідчують особу заарештованих обвинувачених, приєднуються до кримінальної справи і зберігаються в окремому опечатаному пакеті, який підшивається до справи і нумерується наступним її аркушем. Названі документи після набрання вироком законної сили стосовно осіб, засуджених до позбавлення волі, направляються до установ відбування покарання для долучення до особової справи засудженого і зберігання. У всіх інших випадках - повертаються власникам.<br /><br />
Інші особисті документи, якщо вони не мають значення для справи, повертаються підозрюваним, обвинуваченим, підсудним або за їх згодою родичам. <br /><br />
=== Зберігання ювелірних виробів, дорогоцінного каміння та металів ===<br />
Ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, монети з дорогоцінних металів і такі, що містять у собі дорогоцінні метали, лом цих виробів, банківські метали та іноземна валюта, вилучені у громадян органами дізнання та досудового слідства, які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення вироку суду в частині конфіскації майна, реєструються у відповідному журналі та передаються в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення, до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України, в касу фінансового підрозділу або до банківських установ Дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння,які визнані речовими доказами або на які може бути звернено стягнення з метою відшкодування заподіяної матеріальної шкоди або забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна, реєструються у відповідному журналі та передаються на тимчасове зберігання в упакованому вигляді в спеціально пристосоване для зберігання речових доказів приміщення або передаються на зберігання до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.<br /><br />
На посилці із зазначеними цінностями, яка направляється органам, які будуть зберігати дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вказати реквізити, які повинна містити посилка (назва та адреса відправника, одержувача, вага брутто та ін.). <br /><br />
=== Зберігання грошових коштів ===<br />
Грошові суми в національній валюті, іноземна валюта, платіжні документи та інші цінні папери зберігаються у такому порядку (якщо вони не є речовими доказами і не підлягають спеціальному дослідженню):<br /><br />
* грошові суми в національній валюті (грошові кошти у вигляді банкнот та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - вносяться на депозитний рахунок органу, який вилучив їх, відкритий в уповноваженому банку на підставі укладеного депозитного договору;<br /><br />
* платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, ощадні книжки, кредитні картки, білети грошово-речових лотерей, державні казначейські зобов'язання, інші державні цінні папери, приватизаційні та майнові сертифікати у паперовій формі, компенсаційні сертифікати, охоронні свідоцтва та цінні папери, іноземні цінні папери, інші фінансові та банківські документи, виражені в національній чи іноземній валюті або монетарних металах) - зберігаються в органі, який проводив вилучення за умовою забезпечення їх належного зберігання, у тому числі в касі фінансового підрозділу, або здаються на зберігання до уповноваженого банку;<br /><br />
* валютні цінності (іноземні грошові кошти у вигляді банкнот, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові кошти, які перебувають в обігу) - доставляються до уповноваженого банку уповноваженою особою органу, який вилучив іноземну валюту, для розміщення їх на депозитних рахунках на підставі укладених депозитних договорів. <br /><br />
Після вилучення грошових коштів, що не є речовими доказами, і проведення з ними необхідних слідчих та інших дій для визначення їх значення для розслідуваної кримінальної справи слідчий, співробітник дізнання у встановлений законом строк здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факти вилучення, у касу фінансово-господарського підрозділу того органу. який проводить досудове слідство або дізнання, попередньо зареєструвавши їх у книзі обліку речових доказів. Касир видає слідчому або працівнику органу дізнання відповідний документ про прийняття вилучених грошових коштів на зберігання.<br /><br />
Прийняті грошові кошти працівник фінансово-господарського підрозділу не пізніше наступного операційного дня банку здає їх разом з описом цінностей із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот та документів, що підтверджують факт вилучення до уповноваженого банку, для зарахування на депозитний рахунок. Доставка грошових коштів до банківської установи у кожному випадку забезпечується охороною. <br /><br />
== Облік речових доказів ==<br />
Для обліку речових доказів та інших вилучених у кримінальних справах предметів і цінностей, а також готівкових коштів, які не є речовими доказами, у кожному органі прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, служби безпеки ведеться книга за встановленою формою, а в судах - журнал. Призначається особа, відповідальна за зберігання і облік речових доказів та іншого вилученого майна і цінностей.<br /><br />
Особа, яка відповідає за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна в органі дізнання або досудового слідства, при реєстрації в книзі обліку перевіряє відповідність предметів і цінностей, що приймаються, записам у постанові про приєднання їх до справи.<br /><br />
При реєстрації речових доказів у книзі записи проводяться в хронологічному порядку, кожна річ записується окремо. При записі кількох однорідних предметів вказується їх кількість, дата надходження, найменування (якщо речові докази упаковані, може бути проведена перевірка їх кількості й найменувань з розкриттям упаковки і складанням акту про це). Якщо вилучена велика кількість найменувань, складається опис, і запис об'єктів у книгу проводиться відповідно до опису. При цьому кожному предмету дається порядковий номер.<br /><br />
<br /><br />
Якщо речові докази знаходяться при кримінальній справі і не здаються на зберігання, у книзі обліку робиться відмітка про це із зазначенням прізвища посадової особи, у якої перебувають речові <br />
докази.<br /><br />
Окрім книги обліку речових доказів, цінностей та іншого майна, за рішенням керівників правоохоронних відомств можуть бути встановлені інші форми обліку цих об'єктів (відомості, квитанції та інші), що відповідають вимогам суворої звітності.<br /><br />
== Передача речових доказів ==<br />
Приєднані до кримінальної справи речові докази після завершення дізнання або досудового слідства і передачі справи до суду, а також у разі передачі справи до іншого органу для подальшого проведення дізнання або досудового слідства передаються разом з кримінальною справою. Про це щодо кожного об'єкта, який передається, в книзі обліку речових доказів робиться відповідний запис. Не допускається передача до суду з кримінальною справою предметів, які не визнані у встановленому порядку речовими доказами. <br /><br />
Речові докази, розміщені в спеціальних сховищах, а також ті, які не знаходяться разом із справою, зараховуються за тим органом, куди передається кримінальна справа, про що надсилається повідомлення за місцем зберігання речових доказів і робиться відмітка в книзі про те, в кого вони перебувають на зберіганні.<br /><br /><br />
'''''Відповідальність за збереження речових доказів несе особа, відповідальна за зберігання речових доказів органу, де вони зберігаються.''''' <br /><br />
<br /><br />
Предмети і речі, у тому числі одяг обвинувачених, годинники, гроші та документи, які доставлені до суду разом із справою, але не визнані у встановленому порядку речовими доказами, судами не приймаються. Про повернення таких речей і предметів складається акт, який підписується керівником апарату суду, а також працівником апарату суду і особою, яка доставила справу до суду. Копія акту разом з речами надсилається органу, який надіслав їх до суду. <br /><br />
У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події або складу злочину власникам повертаються документи, які є речовими доказами і які були підставами для порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності (літературні твори, заяви, звернення та інше, у тому числі виготовлені авторами). <br /><br />
Після винесення вироку (ухвали), постанови про закриття кримінальної справи в книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відмітка про прийняте рішення щодо речових доказів та іншого майна із зазначенням змісту та дати рішення.<br /><br /><br />
Рішення щодо речових доказів підлягає виконанню після набрання вироком (ухвалою) законної сили або після закінчення строку оскарження ухвали, постанови про закриття справи. <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=4367Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності2017-10-18T07:35:44Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon2.rada.gov.ua/l...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]<br />
<br />
== Поняття авторського договору ==<br />
<br />
'''Авторський договір''' — це двостороння угода, на основі якої автор передає або зобов’язується передати набувачеві свої майнові права на використання твору у межах та на умовах, погоджених сторонами. За своєю правовою природою цей договір охоплює суто авторські майнові правовідносини, зокрема врегульовує відносини з порядку передачі авторських прав на конкретний об’єкт авторського права (літературний твір, база даних, музичні твори, енциклопедії, сценарії тощо) та отримання винагороди автору.<br /><br />
<br /><br />
Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.<br /><br />
<br /><br />
Авторський договір за своєю юридичною природою являється цивільно-правовим договором. Відповідно до ЦКУ використання об’єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.<br />
<br />
== Основоположні засади авторського договору ==<br />
<br />
Засади, на яких будується авторський договір закріплені у нормах Закону України "Про авторське право та суміжні права". Зокрема, до них належать:<br /><br />
* за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору;<br /><br />
* лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору; <br /><br />
* за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права; <br /><br />
'''Виключне право''' - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. <br /><br /><br />
<br />
За авторським договором про передачу '''невиключного права''' на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.<br /><br />
<br /><br />
* авторський договір укладається у письмовій формі;<br /><br />
* можлива відповідальність за невиконання авторського договору.<br />
<br />
== Елементи авторського договору ==<br />
<br />
Елементами авторського договору є суб’єкти, предмет і об’єкт договору, строк, ціна.<br />
=== Суб`єкти ===<br />
Суб'єктами авторського договору є '''автор або його правонаступник''', з одного боку, і '''набувач (користувач) авторських прав''' - з іншого. Повнолітні дієздатні автори укладають авторські договори самостійно або діють через повірених і агентів. За ''малолітніх (недієздатних) авторів'' авторські договори підписують їх батьки (опікуни). Неповнолітні автори віком ''від 14 до 18 років'' здійснюють свої авторські права (в тому числі укладають авторські договори) самостійно, без контролю батьків і опікунів.<br /><br />
Авторські договори з приводу передачі або надання права використання колективних творів укладаються з усіма співавторами. При цьому всі вони можуть брати участь в узгодженні умов і підписання договору або це може бути доручено ними одному з співавторів. При підготовці збірника відповідні договори повинні полягати не тільки з упорядником, а й з авторами всіх охоронюваних законом творів, що включаються до збірки.<br /><br />
Після смерті автора авторський договір укладається з його спадкоємцями за законом або заповітом, що володіють цивільною дієздатністю. Якщо спадкоємців декілька, для укладення авторського договору необхідно їх загальна згода. Виниклий спір між спадкоємцями вирішується в судовому порядку за позовом будь-якого з них.<br /><br />
Іншою стороною авторського права виступає набувач майнових авторських прав або користувач твору, в ролі яких виступають, як правило, юридичні особи (індивідуальні підприємці), основною функцією яких є здійснення видавничої, театрально-видовищної, виставкової або інший аналогічної діяльності.<br />
Іноді договірні відносини з приводу творчих творів встановлюються між авторами цих творів та особами, які набувають права на твори не для подальшого їх використання в комерційних цілях, а для задоволення власних потреб (замовлення на художнє оформлення інтер'єру, створення пам'ятника, написання портрета і т.п.). Зазначені договори жодною мірою не суперечать чинному законодавству, проте носять не авторський, а підрядний характер, хоча сам творчий результат, безумовно, охороняється нормами авторського права.<br /><br />
=== Предмет ===<br />
Предметом авторського договору є або '''майнові права''', які правовласник цілком поступається користувачеві (договір про відчуження виключного права), або права (дозвіл) на використання твору зазначеними у договорі способами (авторський ліцензійний договір). Оскільки, однак, за авторським договором передаються права (надається право на використання) щодо конкретного твору, в теорії авторського права в якості предмета договору нерідко розглядається і сам твір. В точному сенсі твір виступає, звичайно, не предметом, а об'єктом авторського договору. Як би там не було, при укладанні авторського ліцензійного договору повинні бути конкретно узгоджені і питання про види і характер наданих за договором прав, і питання про те творі, щодо якого діють ці права. Для договору про відчуження майнових авторських прав ці питання в даний час не актуальні, оскільки майнові права відчужуються як єдине ціле, об'єднане в поняття "виключне право".<br />
Навпаки, всі права на способи використання твору, прямо не названі в авторському договорі, вважаються що не надані ліцензіату. Зокрема, предметом авторського ліцензійного договору не можуть бути права на використання твору, невідомі на момент укладання договору. В останньому випадку маються на увазі права, пов'язані з новими, поки ще невідомими способами використання твору, але які можуть з'явитися надалі.<br /><br />
<br />
=== Строк ===<br />
Термін в авторському договорі має кілька значень. Перш за все, сторони вільні у визначенні терміну, на який надаються права на використання твору. В принципі, користувачеві можуть бути надані авторські права на використання твору на весь термін його охорони, хоча б даний термін і не міг бути конкретно визначений на момент укладення договору (наприклад, коли автор ще живий). Не виключається також укладення авторських договорів з невизначеним терміном.<br /><br />
<br /><br />
Поряд із '''загальним строком дії''' в авторському договорі зазвичай вказуються '''терміни виконання сторонами прийнятих зобов'язань.''' Так, в авторському договорі замовлення фіксується термін, протягом якого автор бере на себе обов'язок створити і передати користувачеві замовлене йому твір. Доцільно визначення в договорі і ''конкретного терміну'' розгляду набувачем прав (користувачем) поданого йому твори. Якщо користувач прийняв на себе обов'язок по використанню твору, в авторському договорі має бути вказаний конкретний термін її виконання. Як правило, цей термін є більш коротким у порівнянні із загальним строком дії авторського договору і обчислюється з моменту схвалення твору користувачем.<br />
=== Ціна ===<br />
'''''Ціна авторського договору''''' являє собою авторську винагороду, яку набувач авторських прав або користувач повинні сплатити автору за придбані за договором права або надані права на використання твору. Як вже зазначалося, в законі містяться вказівки лише на можливу форму виплати винагороди за авторським ліцензійним договором: у такому договорі може бути передбачено виплату ліцензіару винагороди у формі фіксованих разових або періодичних платежів, процентних відрахувань від доходу (виручки) або в іншій формі. <br />
=== Форма договору ===<br />
За загальним правилом будь-які авторські договори мають укладатися у '''письмовій формі''', недотримання якої тягне визнання їх неукладеними. Найчастіше авторський договір укладається шляхом складання сторонами єдиного документа. Зазвичай видавництва, театри, студії та інші організації, які використовують твори, мають розроблені з урахуванням вимог закону стандартні бланки договорів, які заповнюються і підписуються сторонами.<br /><br />
== Зміст авторського договору ==<br />
Змістом авторського договору є права і обов’язки сторін.<br /><br />
<br /><br />
Авторський договір є взаємним, тобто права та обов’язки мають обидві сторони. Права однієї сторони викликають обов’язки іншої. Чинне законодавство не визначає зміст авторського договору, його умови визначаються самими учасниками.<br /><br />
Серед основних прав та обов’язків авторів та користувачів частіше використовуються саме такі:<br /><br />
<br /><br />
'''І.''' ''Обов’язки автора твору:'' <br /><br />
<br /><br />
* '''''Створення і передача твору організації-замовнику.'''''<br /><br />
Автор повинний створити і передати такий твір, який відповідає усім вимогам, зазначеним у договорі.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Твір повинний бути створений автором особисто.'''''<br /><br />
Для виконання технічної роботи (збір матеріалу, друкування) автор може залучати інших осіб.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Твір має бути наданий замовнику у визначений строк.'''''<br /><br />
Твір передається у готовому вигляді, належно оформлений, в необхідній кількості екземплярів. Твір може передаватися частинами, але тільки у тому разі, якщо це передбачено договором.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Доопрацювання твору за вимогою організації-замовника.'''''<br /><br />
Замовник має право вимагати внести зміни та доповнення у твір. У разі згоди автор зобов’язаний усунути недоліки. Строк внесення змін повинний визначатися автором і замовником.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Участь у підготовці твору до використання.'''''<br /><br />
* '''''Протягом усього строку дії договору про передачу прав автор зобов’язується не передавати твір або його частину іншим особам без дозволу користувача.'''''<br /><br /><br />
'''ІІ.''' ''Обов’язки користувача:''<br /><br />
* '''''Прийняти і розглянути твір, наданий автором.'''''<br /><br />
Організація повинна розглянути твір в строк, який вказаний в договорі, письмово повідомити автора про прийняття рішення (тобто твір схвалений організацією чи ні, потребує доопрацювання та ін.)<br /><br />
<br /><br />
* '''''Дотримання усіх особистих немайнових прав автора.'''''<br /><br />
Користувач немає права без згоди автора скорочувати твір, вносити в нього зміни, доповнення, коментарі тощо. Однак авторський договір може передбачати ілюстрації, передмови, коли на це одержана згода автора ще під час укладання договору, тому додаткової згоди автора не потрібно.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Залучення автора до підготовки твору до використання.'''''<br /><br />
Це право автора підготувати свій твір до використання, але це також обов’язок користувача. Так, законодавство передбачає, що автори творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва мають право брати участь у реалізації своїх проектів.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Обов’язково використати твір.'''''<br /><br />
Ця умова договору зобов’язує користувача використати твір у встановлений договором строк та належним способом. Порушення даного обов’язку надає автору можливість вимагати від користувача відшкодування збитків, але лише у випадку схвалення твору користувачем.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Виплатити автору винагороду, розмір і строки виплат встановлюються авторським договором.'''''<br /><br />
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Договором може передбачатися виплата замовником автору авансу як частини авторської винагороди.<br /><br />
<br /><br />
* '''''Авторський договір може передбачати інші обов’язки користувача, якщо вони не протирічать діючому законодавству. Серед цих обов’язків може бути надання автору безоплатних екземплярів творів, перевидання твору (в межах строку дії договору) та ін.'''''<br />
== Відповідальність за неналежне виконання договору ==<br />
За невиконання або неналежне виконання договору сторони притягаються до відповідальності. <br /><br />
<br /><br />
Авторський договір є різновидом цивільно-правових договорів, тому для винної сторони настає цивільно-правова відповідальність.<br /><br />
Ст. 34 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює відповідальність за невиконання авторського договору:<br /><br />
# Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала умови договору зобов’язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду.<br /><br />
# Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору-замовлення, він повинний відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду.<br /><br />
Усі спори, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням умов авторських договорів вирішуються у суді.<br />
== Припинення авторського договору ==<br />
Підстави, умови та наслідки припинення авторського договору регулюються нормами цивільного законодавства та авторського права.<br /><br />
Серед найбільш частих підстав припинення авторського договору є закінчення строку його дії. <br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=2990Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення2017-04-28T09:22:04Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правоп...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br /><br />
<br />
== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України.<br /><br />
<br />
В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання.<br /><br />
<br />
Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт.<br />
== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''<br />
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==<br />
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла.<br /><br />
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать:<br /><br />
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; <br />
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП; <br />
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні <br />
# суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України; <br />
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.<br />
== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==<br />
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.<br />
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==<br />
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови. <br />
== Особливі випадки ==<br />
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну виконавчу службу".<br />
Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.<br />
<br />
[[Категорія:адміністративне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=1914Особливості правового статусу волонтера2017-02-10T10:02:05Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України “Про волонтерську діяльніс...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України “Про волонтерську діяльність”] <br /><br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №604 «Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту»]<br />
<br />
== Поняття волонтер та волонтерська діяльність ==<br />
'''Волонтерська діяльність''' - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги.<br /><br />
'''Волонтерська допомога''' - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами.<br /><br />
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. Волонтерська діяльність ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості.<br /><br />
'''Волонтер''' - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги.<br /><br />
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. <br /><br />
<big>'''Важливо :'''</big> Особи віком від 14 до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами, визначеними абзацами восьмим та дев’ятим частини третьої статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність”, а також у медичних закладах.<br /><br />
Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.<br /><br />
Волонтери надають волонтерську допомогу на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, або без такого договору.<br /><br />
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. Волонтери не можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально за напрямами, визначеними абзацами сьомим і восьмим частини третьої статті 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України “Про волонтерську діяльність”].<br /><br />
Волонтер може отримати посвідчення волонтера, здійснюючи волонтерську діяльність в організаціях та установах, що залучають до своєї діяльності волонтерів.<br /><br />
== Права та обов'язки волонтера ==<br />
'''Волонтер має право на:'''<br /><br />
# належні умови здійснення волонтерської діяльності, зокрема, отримання достовірної, точної та повної інформації про порядок та умови провадження волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням;<br /><br />
# зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики в разі її проходження за напрямом, що відповідає отримуваній спеціальності, за згодою навчального закладу;<br /><br />
# відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності.<br /><br />
<br /><br />
Волонтерам для провадження волонтерської діяльності можуть бути відшкодовані витрати на відрядження на території України та за кордон у межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів.<br /><br />
''Волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:''<br /><br />
* витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;<br /><br />
* витрати на отримання візи;<br /><br />
* витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;<br /><br />
* витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;<br /><br />
* витрати на поштові та телефонні послуги, якщо волонтер здійснює волонтерську діяльність поза межами місцезнаходження волонтерської організації;<br /><br />
* витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.<br /><br />
<br /><br />
Відшкодування витрат, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів - у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.<br /><br />
Відшкодування витрат, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним соціальним внеском.<br /><br />
Волонтер має інші права, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності та законодавством.<br /><br />
<br /><br />
'''Волонтер зобов’язаний:'''<br /><br />
# сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності;<br /><br />
# у випадках, визначених законодавством, проходити медичний огляд та надавати довідку про стан здоров’я;<br /><br />
# у разі необхідності проходити подальшу підготовку (перепідготовку);<br /><br />
# не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;<br /><br />
# дотримуватися правового режиму інформації з обмеженим доступом;<br /><br />
# у разі укладення договору про провадження волонтерської діяльності та одностороннього розірвання договору з ініціативи волонтера відшкодовувати прямі збитки, завдані ним, якщо це передбачено договором;<br /><br />
# відшкодовувати майнову шкоду, заподіяну внаслідок здійснення ним волонтерської діяльності, відповідно до закону.<br /><br />
== Договір про провадження волонтерської діяльності ==<br />
За [https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwj9jr7boIXSAhXpF5oKHZluDJUQFggYMAA&url=http%3A%2F%2Fula.org.ua%2Ffileadmin%2Fuba_documents%2Fdoc_for_volonters%2FVolunteers_agreement.doc&usg=AFQjCNGQrMR_hC98iPMOryL7PZMg1Mgwog&bvm=bv.146496531,d.bGs договором про провадження волонтерської діяльності] одна сторона (волонтер) зобов’язується за завданням другої сторони (організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів) особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом установленого в договорі строку, а зазначена організація чи установа зобов’язується забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності. У договорі може визначатися порядок відшкодовування волонтеру витрат, пов’язаних з виконанням договору.<br /><br />
Договір про провадження волонтерської діяльності укладається '''в письмовій формі'''.<br /><br />
Договір про провадження волонтерської діяльності може укладатися з особою, яка досягла 18 років. Діти, які досягли 14 років, можуть укладати договори за письмової згоди батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів, піклувальника.<br /><br />
== Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів ==<br />
У разі загибелі (смерті) волонтера під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі '''500 прожиткових мінімумів''', встановлених законом для працездатних осіб.<br /><br />
У разі встановлення інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в такому розмірі:<br /><br />
* у разі встановлення інвалідності I групи - '''250 прожиткових мінімумів''', встановлених законом для працездатних осіб;<br /><br />
* у разі встановлення інвалідності II групи - '''200 прожиткових мінімумів''', встановлених законом для працездатних осіб;<br /><br />
* у разі встановлення інвалідності III групи - '''150 прожиткових мінімумів''', встановлених законом для працездатних осіб.<br /><br />
<br /><br />
Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Одноразова грошова допомога виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідний орган приймає зазначене рішення на підставі звернення набувачів цієї допомоги до нього, довідки судово-медичної експертизи про причини смерті або довідки про характер отриманих поранень у районі проведення антитерористичної операції, а також, у разі необхідності, свідчень керівника одного з підрозділів Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів, органів державної влади, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів. До звернення набувачів одноразової грошової допомоги також можуть додаватися інші документи, які підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій та збройних конфліктів.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%B7_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=1912Влаштування осіб, звільнених із місць відбування покарань2017-02-10T09:29:58Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс Україн...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br /><br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]<br /><br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3160-17 Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк»]<br /><br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1389-11 Наказ Міністерства соціальної політики від 09.11.2011 № 432 «Про затвердження Типового положення про спеціальний будинок-інтернат»]<br /><br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0487-12 Наказ 28.03.2012 № 478/5/180/375/212/258 "Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"]<br /><br />
<br /><br />
== Заходи та послуги, які здійснюються для осіб звільнених із місць відбування покарань ==<br />
<br /><br />
Відповідно до Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» суб’єктами соціального патронажу здійснюються такі заходи та надаються такі послуги щодо осіб звільнених із місць відбування покарань:<br /><br />
* '''послуги тимчасового притулку''' - у разі відсутності у звільненої особи реєстрації місця проживання або перебування надання їй медичної допомоги здійснюється за направленням суб'єктів соціального патронажу.<br /><br />
До звільнення з установ виконання покарань за особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, зберігається жиле приміщення, що вони займали на законних підставах до засудження.<br /><br />
Звільнені особи, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на отримання житлового приміщення в порядку, передбаченому законодавством.<br /><br />
Звільненим особам, які не мають жилої площі, після прибуття до обраного місця проживання на період до отримання такої площі місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування надається місце для тимчасового проживання в соціальних чи спеціальних гуртожитках, створених цими органами. Місце для проживання в зазначених гуртожитках надається також звільненим особам, жила площа яких тимчасово заселена, на період до її звільнення та звільненим особам, яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, - на період до поліпшення їх житлових умов у порядку, передбаченому законом.<br /><br />
* '''медичні''' - звільненим особам забезпечується надання медичної та медико-санітарної допомоги в установленому законодавством порядку. Звільнені особи, які хворіють на особливо небезпечні інфекційні хвороби або є носіями збудників таких хвороб, підлягають медичному нагляду і лікуванню в порядку, передбаченому законом.<br /><br />
Особи, які на день звільнення потребують стаціонарної медичної допомоги, направляються до закладів охорони здоров'я на підставах і в порядку, передбачених законодавством.<br /><br />
* '''соціальні''' - держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування звільнених осіб.<br /><br />
* '''юридичні'''<br /><br />
* '''реабілітаційні, тощо'''<br /><br />
<br /><br />
== Органи, які надають допомогу особам звільнених із місць відбування покарань ==<br />
Здійснення заходів з влаштування осіб, звільнених із місць відбування покарань в межах наданих їм повноважень покладається на:<br /><br />
* центральних органів виконавчої влади щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* державної служби зайнятості щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* уповноважених органів, що проводять соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* органів Національної поліції щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, щодо здійснення соціального патронажу<br /><br />
* Спеціалізованими установами для звільнених осіб (центр соціальної адаптації, спеціальний будинок-інтернат)<br /><br />
=== Центральні органи виконавчої влади ===<br />
Центральні органи виконавчої влади:<br /><br />
# забезпечують реалізацію державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;<br /><br />
# організовують та координують роботу щодо здійснення соціального патронажу;<br /><br />
# забезпечують розроблення відповідних планів заходів з метою реалізації державної політики щодо соціальної адаптації звільнених осіб;<br /><br />
# здійснюють методичне та нормативно-правове забезпечення соціального патронажу;<br /><br />
# вживають заходів для підтримки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що здійснюють соціальний патронаж;<br /><br />
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.<br /><br />
=== Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ===<br />
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:<br /><br />
# забезпечують здійснення заходів соціального патронажу відповідно до закону;<br /><br />
# координують і контролюють діяльність підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій, що здійснюють соціальний патронаж;<br /><br />
# надають підтримку підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють соціальний патронаж;<br /><br />
# забезпечують виконання загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла, створення спеціальних гуртожитків для тимчасового проживання звільнених осіб;<br /><br />
# забезпечують утворення мережі спеціалізованих установ для звільнених осіб з урахуванням потреб і умов регіону;<br /><br />
# утворюють спостережні комісії та піклувальні ради, діяльність яких регулюється положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України;<br /><br />
# беруть участь у процесі підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк;<br /><br />
# сприяють звільненим особам в отриманні ними соціальних пільг та гарантій, передбачених законом;<br /><br />
# вживають заходів щодо влаштування звільнених осіб, які втратили зв’язок із сім’єю, не мають постійного місця проживання або перебування та потребують підтримки, до центрів соціальної адаптації або інших установ та закладів соціальної підтримки (догляду);<br /><br />
# вживають заходів щодо влаштування звільнених осіб похилого віку та інвалідів I та II груп, які потребують постійного стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, до будинків-інтернатів або інших закладів соціальної підтримки (догляду);<br /><br />
=== Державна служба зайнятості ===<br />
Державна служба зайнятості:<br /><br />
* бере участь у підготовці до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.<br /><br />
=== Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ===<br />
Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді:<br /><br />
# визначають потреби в наданні соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, психологічних, юридичних та інформаційних послуг молодим особам, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільненим від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом, та забезпечують їх соціальне обслуговування;<br /><br />
# здійснюють у разі потреби соціальний супровід молодих осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільненим від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом;<br /><br />
# сприяють зміцненню родинних та суспільно корисних зв'язків молодих осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільненим від подальшого відбування зазначених видів покарань з підстав, передбачених законом, здобуттю ними освіти, вирішенню питань трудового і побутового влаштування.<br /><br />
=== Органи Національної поліції ===<br />
Органи Національної поліції:<br /><br />
# проводять перевірку прибуття звільненої особи до місця проживання в порядку, встановленому законодавством.<br /><br />
=== Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів ===<br />
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів:<br /><br />
<br />
* забезпечує оформлення та видачу особам, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, і звільненим особам паспортів громадян України.<br /><br />
=== Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я ===<br />
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я:<br /><br />
# організовує надання звільненим особам лікувально-профілактичної, медичної та санітарної допомоги; забезпечують проведення діагностично-лабораторних обстежень у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;<br /><br />
# забезпечує госпіталізацію до спеціалізованих закладів охорони здоров'я звільнених осіб, які потребують стаціонарного лікування, у тому числі хворих на туберкульоз або інфікованих збудниками туберкульозу, ВІЛ-інфікованих осіб та осіб із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, у випадках, передбачених законом;<br /><br />
== Спеціалізовані установи для звільнених осіб ==<br />
=== Центр соціальної адаптації ===<br />
'''Центр соціальної адаптації''' - соціальна установа, діяльність якої спрямована на поступове повернення звільнених осіб до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві шляхом надання їм соціальних послуг та сприяння в отриманні іншої допомоги з урахуванням індивідуальних потреб.<br /><br />
Діяльність центру соціальної адаптації регулюється типовим положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.<br /><br />
=== Спеціальний будинок-інтернат ===<br />
'''Спеціальний будинок-інтернат''' - соціально-медична установа, призначена для постійного проживання звільнених осіб - громадян похилого віку, інвалідів I і II груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.<br /><br />
До спеціального будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, інваліди I і II груп, що не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.<br /><br />
До спеціального будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, що мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.<br /><br />
== Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату ==<br />
До будинку-інтернату на безоплатній основі приймаються звільнені особи - громадяни похилого віку, інваліди I та II груп, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування та які не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.<br /><br />
До будинку-інтернату можуть прийматися на платній основі звільнені особи, які мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати.<br /><br />
Рішення про направлення до будинку-інтернату звільнених осіб приймається відповідно Міністерством соціальної політики , головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської, міських державних адміністрацій .За умови перебування особи у складних життєвих обставинах допускається її влаштування до будинку-інтернату у разі відсутності документів.<br /><br />
Адміністрація будинку-інтернату спільно з установою, з якої направляється на влаштування особа, сприяє у '''тримісячний строк''' оформленню відсутніх документів.<br /><br />
Влаштування до будинку-інтернату здійснюється згідно з путівкою, виданою особі відповідно Міністерством соціальної політики , головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Київської, Управлінням праці та соціального захисту населення міських державних адміністрацій на підставі:<br /><br />
# заяви особи, яка виявила бажання проживати в будинку-інтернаті, про прийом до будинку-інтернату;<br /><br />
# паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та копії цього документа;<br /><br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/va224282-03 довідки для направлення в будинок-інтернат];<br /><br />
# довідки про розмір призначеної пенсії або соціальної допомоги;<br /><br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0709-03 довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб];<br /><br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/va224282-03 довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності];<br /><br />
# індивідуальної програми реабілітації інваліда (за наявності інвалідності);<br /><br />
# довідки про освіту для осіб, які навчалися в закладах освіти (за наявності);<br /><br />
# документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платників податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків або копії паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платників податків та офіційного повідомлення про це відповідному органу Державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);<br /><br />
# довідки про звільнення з місць позбавлення волі;<br /><br />
# трьох фотокарток розміром 3 х 4 см.<br /><br />
<br /><br />
Особам, які проживають у будинку-інтернаті, державна соціальна допомога і пенсія призначаються та виплачуються відповідно до чинного законодавства.<br /><br />
При влаштуванні до будинку-інтернату особи проходять санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття і розміщуються в приймально-карантинному відділенні на 14 днів для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне місце проживання у відповідні кімнати. Розміщення осіб по житлових кімнатах проводиться за рекомендацією лікаря будинку-інтернату з урахуванням індивідуальних особливостей, віку та діагнозу основного захворювання. Режим проживання і нагляду за підопічними повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для їх усвідомленого лікування та соціально-трудової реабілітації, не принижувати гідності підопічних, не пригнічувати їх самостійності та суспільно корисної ініціативи.<br /><br />
Власний одяг та інші особисті речі осіб, які влаштовуються до будинку-інтернату, за бажанням особи повертаються її родичам або іншим особам.<br /><br />
Якщо родичі або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову будинку-інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання в камеру схову складається у чотирьох примірниках: один видається родичам або іншим особам, один зберігається в бухгалтерії, один - в особовій справі особи і один - у коморі сестри-господині.<br /><br />
Адміністрація будинку-інтернату у разі потреби та за бажанням особи приймає на зберігання грошові суми, коштовності та цінні папери осіб, які проживають у будинку-інтернаті, в порядку, встановленому законодавством.<br /><br />
За заявою родичів та за наявності поважних причин особи можуть бути переведені до будинку-інтернату іншого регіону за узгодженням відповідно між Міністерством соціальної політики, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської, Управлінням праці та соціального захисту населення міських державних адміністрацій (за місцезнаходженням установи, у якій перебуває особа та до якої переводиться) за наявності медичного висновку будинку-інтернату про можливість зміни кліматичних умов.<br /><br />
Тимчасове вибуття осіб за особистими мотивами здійснюється з дозволу адміністрації будинку-інтернату, який надається з урахуванням висновку лікаря будинку-інтернату про можливість виїзду, за наявності письмової заяви родичів або інших осіб, які погоджуються прийняти особу і зобов'язуються здійснювати необхідний догляд.<br /><br />
З метою збереження родинних зв'язків та можливості повернення у сім'ю відповідно до звернення родичів особи та за її згодою адміністрація будинку-інтернату в індивідуальному порядку може розглядати можливість тимчасового вибуття особи протягом календарного року на термін до шести місяців, не враховуючи вихідні та святкові дні, але не більше ніж на три місяці підряд.<br /><br />
Витрати, пов'язані з оплатою проїзду зазначених осіб до родичів або до інших осіб, інтернатом не компенсуються.<br /><br />
Особи, які вибувають з будинку-інтернату за особистими мотивами, наказом по будинку-інтернату знімаються із забезпечення харчуванням, засобами особистої гігієни, м'яким інвентарем тощо з дня вибуття, але залишаються у списках мешканців, і пенсія або допомога за період відсутності виплачується їм у повному розмірі.<br /><br />
Адміністрація будинку-інтернату при госпіталізації особи до закладу охорони здоров'я за направленням будинку-інтернату у разі нагальної потреби та за наявності письмової вимоги закладу охорони здоров'я забезпечує її на весь період лікування необхідними медикаментами, продуктами харчування, засобами медичного призначення тощо, а у разі нагальної потреби - індивідуальним доглядом молодшої медичної сестри.<br /><br />
Особи, які вибувають з будинку-інтернату на лікування до санаторно-курортних закладів відповідно до чинного законодавства або лікувально-профілактичних установ за особистою заявою, наказом по будинку-інтернату знімаються із забезпечення харчуванням з дня вибуття, але залишаються у списках мешканців, і пенсія або допомога за період відсутності виплачується їм у повному розмірі.<br /><br />
Відрахування особи з будинку-інтернату здійснюється відповідно до рішення Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міських державних адміністрацій:<br /><br />
* за особистою заявою особи;<br /><br />
* за письмовою заявою працездатних дітей, родичів або інших осіб про можливість утримувати особу і зобов'язанням здійснення необхідного догляду та за довідкою про наявність у них власної житлової площі;<br /><br />
* при встановленні інвалідам I або II групи, які не досягли пенсійного віку, III групи інвалідності за умови наявності в особи власного житла, придатного для життя, або родичів чи інших осіб, які мають можливість утримувати особу і забезпечувати за нею догляд;<br /><br />
* рішення суду про незаконне поміщення особи до будинку-інтернату.<br /><br />
<br /><br />
'''Під час відрахування з будинку-інтернату особі видаються:'''<br /><br />
# паспорт;<br /><br />
# документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платників податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;<br /><br />
# довідка медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності;<br /><br />
# індивідуальна програма реабілітації інваліда;<br /><br />
# довідка про освіту для осіб, які навчалися в закладах освіти;<br /><br />
# довідка про звільнення з місць позбавлення волі;<br /><br />
# договір про відкриття та обслуговування карткового рахунка (за наявності);<br /><br />
# закріплений за нею одяг, білизна і взуття за сезоном; власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, акції, цінні папери тощо), які зберігалися в будинку-інтернаті;<br /><br />
# довідка із зазначенням часу перебування у будинку-інтернаті та виписка з історії хвороби.<br /><br />
<br /><br />
Звільненим особам '''віком до 35 років включно''' соціальні послуги надаються центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на підставах і в порядку, передбачених законодавством.<br /><br />
== Строки звернення за отриманням допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання ==<br />
Соціальний патронаж здійснюється стосовно звільнених осіб, які звернулися до суб'єктів соціального патронажу '''протягом шести місяців після звільнення''' з установ виконання покарань. <br /><br />
== Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання ==<br />
Особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.<br /><br />
У разі відсутності необхідного за сезоном одягу, взуття і коштів на їх придбання особи, звільнені від відбування покарання, забезпечуються одягом і взуттям безоплатно. Одноразова грошова допомога надається за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.<br /><br />
Особи, які звільнені від відбування покарання і потребують за станом здоров'я постійного догляду, а також неповнолітні направляються до місця проживання в супроводі родичів або працівника колонії.<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=887Порядок добровільного об’єднання територіальних громад2016-12-19T13:11:53Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства Ук...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад»] <br />
<br />
== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==<br />
<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.<br /><br />
<br />
Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. <br /><br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів.<br /><br />
<br />
До основних етапів добровільного об’єднання громад належать:<br /><br />
<br />
# Ініціювання;<br />
# Підготовка рішень про об’єднання;<br />
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;<br />
# Утворення об’єднаної територіальної громади.<br />
<br />
== Ініціювання ==<br />
<br />
Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути:<br /><br />
<br />
# сільський, селищний, міський голова;<br />
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;<br />
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;<br />
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).<br />
<br /><br />
<br />
Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити:<br /><br />
<br />
# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;<br />
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування.<br /><br />
<br />
Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.<br /><br />
<br />
Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді:<br /><br />
<br />
# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;<br />
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;<br />
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.<br />
<br />
== Підготовка рішень про об’єднання ==<br />
<br />
Відповідно до ст.6 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:<br />
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.<br /><br />
<br />
Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.<br /><br />
<br />
У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.<br /><br />
<br />
'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.'''<br /><br />
<br />
Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад.<br /><br />
<br />
Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.<br />
<br />
== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==<br />
<br />
'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''<br />
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити:<br /><br />
<br />
# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;<br />
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;<br />
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад.<br /><br />
<br />
Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.<br /><br />
<br />
Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.<br /><br />
<br />
Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.<br /><br />
<br />
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.<br /><br />
<br />
У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад.<br /><br />
<br />
У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.<br /><br />
<br />
У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення об’єднаної територіальної громади.<br /><br />
<br />
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада '''протягом 30 днів''' розглядає подання про утворення об’єднаної територіальної громади та приймає відповідне рішення.<br />
<br />
== Утворення об’єднаної територіальної громади ==<br />
<br />
Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.<br /><br />
<br />
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.<br /><br />
<br />
Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад.<br /><br />
<br />
Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].<br /><br />
<br />
Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою.<br /><br />
<br />
Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.<br /><br />
<br />
Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.<br /><br />
<br />
Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.<br />
<br />
== Строки ==<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими.<br /><br />
<br />
Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів.<br /><br />
<br />
Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.<br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
<br />
Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.<br />
<br />
== Особливі випадки ==<br />
<br />
'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.'''<br /><br />
<br />
Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці.<br /><br />
<br />
За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів.<br /><br />
<br />
'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").'''<br /><br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень.<br /><br />
<br />
Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів.<br /><br />
<br />
Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом.<br /><br />
<br />
Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури.<br /><br />
<br />
'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.'''<br /><br />
<br />
Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів.<br /><br />
<br />
Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.<br /><br />
<br />
26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю.<br /><br />
<br />
Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів.<br /><br />
<br />
Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83&diff=877Запобігання та протидія домашньому насильству2016-12-19T12:42:15Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс] * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2789-14 Закон України "Про попередження насильства в сім’ї"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про національну поліцію»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу»]<br />
<br />
== Органи, які здійснюють протидію та попередження насильства в сім’ї ==<br />
<br />
Здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на:<br /><br />
<br />
* центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім'ї;<br />
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань попередження насильства в сім’ї;<br />
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції<br />
* органи опіки і піклування:<br />
* спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства (кризові центри, центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.<br />
<br />
== Уповноважені підрозділи органів Національної поліції ==<br />
<br />
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції у сфері попередження насильства в сім'ї:<br /><br />
<br />
# виявляють причини і умови, що сприяють проявам насильства в сім'ї, вживають у межах своїх повноважень заходів щодо їх усунення; <br />
# беруть на профілактичний облік осіб, схильних до вчинення насильства в сім'ї, та проводять виховно-попереджувальну роботу з ними; <br />
# відвідують сім'ї, члени яких перебувають на профілактичному обліку, за місцем їх проживання і проводять з ними профілактичну роботу; <br />
# виносять офіційні попередження членам сім'ї про неприпустимість вчинення насильства в сім'ї; <br />
# приймають та розглядають у межах своїх повноважень, визначених законом, заяви і повідомлення про насильство в сім'ї або про реальну загрозу його вчинення;<br />
# вживають відповідних заходів щодо припинення насильства в сім'ї, а також дій членів сім'ї, що направлені на виконання реальної загрози вчинення насильства в сім'ї;<br />
# направляють жертв насильства в сім'ї до спеціалізованих установ для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства; <br />
# виносять захисні приписи - спеціальна форма реагування уповноважених підрозділів органів Національної поліції щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї;<br />
# контролюють виконання вимог захисних приписів; <br />
# направляють осіб, які вчинили насильство в сім'ї, до кризових центрів для проходження корекційної програми; <br />
# здійснюють інші повноваження щодо попередження насильства в сім'ї, передбачені законом.<br />
<br /><br />
<br />
Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції поширюються на випадки, коли жертва насильства в сім'ї або особа, стосовно якої існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, а також особа, що вчинила насильство в сім'ї, не досягли 18-річного віку.<br />
<br />
== Органи опіки і піклування ==<br />
<br />
Органи опіки та пілкування, відповідно до своїх повноважень, надають допомогу у відновленні порушених прав та захисті законних інтересів неповнолітнім, які мають батьків і проживають у сім'ях, дітям сиротам, які залишилися без піклування батьків і виховуються в сім'ях опікунів (піклувальників), прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, а також членам сім'ї, визнаним в судовому порядку недієздатними, у випадках, коли стосовно них вчинено або існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї;представляють у суді інтереси дітей та недієздатних членів сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї або стали жертвами насильства в сім'ї.<br />
<br />
== Спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства ==<br />
=== Кризові центри === <br />
Кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення.<br /><br />
<br />
Працівники кризових центрів:<br /><br />
<br />
# здійснюють прийом членів сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;<br />
# здійснюють прийом осіб, які вчинили насильство в сім'ї, для проходження корекційної програми - це програма, спрямована на формування гуманістичних цінностей та ненасильницької моделі поведінки в сім'ї особи, яка вчинила насильство в сім'ї.<br />
# організують надання необхідної психологічної, педагогічної, медичної, юридичної допомоги членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;<br />
# відповідно до можливостей надають притулок для тимчасового перебування членам сім'ї, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім'ї;<br />
# повідомляють членів сім'ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім'ї або де було вчинено насильство в сім'ї, про права, заходи і послуги, якими вони можуть скористатися; <br />
# повідомляють уповноважені підрозділи органів Національної поліції про виявлені факти реальної загрози застосування насильства в сім'ї або про факти вчинення такого насильства; <br />
# у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги. <br /><br />
<br /><br />
=== Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї ===<br />
<br />
Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї можуть створюватися в системі діючих закладів охорони здоров'я.<br /><br />
<br />
В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє прохання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо дитини необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, у разі, якщо вони не зазнали насильства від одного <br />
з них, або органу опіки і піклування. Жертви насильства в сім'ї перебувають у центрах медико-соціальної реабілітації протягом терміну, необхідного для їхнього лікування та психо-соціальної реабілітації. За їхнім бажанням вони можуть пройти курс лікування та психо-соціальної реабілітації амбулаторно.<br /><br />
<br />
Працівники центрів медико-соціальної реабілітації жертв <br />
насильства в сім'ї:<br /><br />
<br />
надають жертвам насильства в сім'ї первинну медико-санітарну і психологічну допомогу, окремі види психіатричної допомоги на підставах та в порядку, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" ,іншими законами; <br />
за необхідності направляють жертв насильства в сім'ї для відповідного подальшого лікування; <br />
організовують надання юридичних консультацій жертвам насильства в сім'ї та у випадках, установлених законом, вживають вичерпних заходів щодо забезпечення доступу до безоплатної правової допомоги;<br />
повідомляють про вчинене насильство в сім'ї уповноважені підрозділи органів Національної поліції<br />
надають інформацію з питань попередження насильства в сім'ї на запит уповноважених органів.<br /><br />
<br />
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім'ї.<br />
<br />
== Підстави та порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї ==<br />
<br />
До підстав для вжитят заходів щодо попередження насильства в сім'ї належать:<br /><br />
<br />
# заява про допомогу жертви насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї; <br />
# висловлене жертвою насильства в сім'ї або членом сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім'ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім'ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто; <br />
# отримання повідомлення про застосування насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення стосовно дитини, яка є членом цієї сім’ї, чи недієздатного члена сім'ї.<br /><br />
<br />
Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, Мінсоцполітики, структурним підрозділом, відповідальним за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації, відповідним підрозділом органу Національної поліції (далі - органи).<br /><br />
<br />
Усна заява викладається заявником і записується посадовою особою відповідного органу, а письмова - надсилається поштою або подається особисто, або передається через іншу особу.<br />
У заяві зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання постраждалого від насильства в сім'ї або члена сім'ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства, а також міститься інформація про те, ким вчинено насильство в сім'ї, час і місце його вчинення, умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування, інші обставини вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози його вчинення.<br /><br />
<br />
Заява одразу після надходження до Мінсоцполітики, структурного підрозділу, відповідального за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації реєструється в журналі обліку заяв про вчинення насильства в сім'ї, а до відповідного підрозділу органу Національної поліції - у книзі обліку заяв про злочини та пригоди. Відомості про особисте життя та інша інформація, що міститься у заяві, не підлягають розголошенню.<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Органи розглядають заяву '''не більше ніж протягом трьох днів'''. Якщо виникає потреба у перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин, заява розглядається '''не більше ніж протягом семи календарних днів.'''<br /><br />
<br />
У разі коли заява стосується неповнолітнього чи недієздатного члена сім'ї, відповідна інформація подається службі у справах дітей та органу опіки і піклування.<br />
Відповідний підрозділ органу Національної поліції інформує протягом трьох днів про отримання заяви структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію державної політики щодо запобігання насильству в сім’ї, відповідної місцевої держадміністрації.<br /><br />
<br />
Термін обмеження по захисному припису встановлюються '''до 90 діб з дня погодження захисного припису з прокурором.<br />
'''<br /><br />
<br />
'''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.'''<br />
<br />
== Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї ==<br />
<br />
Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть '''кримінальну''', '''адміністративну''' чи '''цивільно-правову відповідальність'''.<br /><br />
<br />
Кримінальну відповідальність передбачено за втягнення батьками неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми. <br />
За вчинення легких тілесних ушкоджень при прояві насильства в сім’ї настає кримінальна відповідальність згідно з ст. 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br /><br />
Умисне легке тілесне ушкодження - '''карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.'''<br /><br />
<br />
Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, - карається '''штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.''' <br /><br />
<br />
Частина 2 статті 155 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''.<br /><br />
<br />
Також, санкція ст. 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України] визначає відповідальність за вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - '''караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк'''.<br /><br />
<br />
Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, - '''караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого'''.<br /><br />
<br />
Відповідно до норми статті 173-2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, -'''тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.'''<br /><br />
<br />
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, тягнуть за собою '''громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.<br />
'''<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B2_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=844Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі2016-12-19T10:20:19Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] *...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]<br />
<br />
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==<br />
<br />
''Відеоконференція'' - це телекомунікаційна технологія, що забезпечує одночасну двосторонню передачу, перетворення та представлення інформації на відстані в режимі реального часу, що здійснюється завдяки апаратно-програмних засобів.<br /><br />
<br />
'''Статтею 158'''<sup>1</sup> [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи іншого учасника цивільного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.<br /><br />
<br />
Сторона (позивач/відповідач) чи інший учасник цивільного процесу, а саме відповідно до ст. 47 ЦПК: учасниками цивільного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.<br /><br />
<br />
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ клопотанні] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.<br />
<br />
== Строки подання та розгляду клопотання == <br />
<br />
Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції може бути подано '''не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання''', в якому відбуватиметься така участь. <br /><br />
<br />
'''Суд вирішує питання про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції''' за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою '''не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання'''. Результатом розгляду є винесення ухвали суду.<br />
<br />
Ухвала суду про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції повинна містити:<br />
# найменування суду, якому доручається забезпечити проведення відеоконференції;<br />
# ім'я (найменування) особи, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та її процесуальний статус;<br />
# дату і час проведення судового засідання.<br /><br />
<br />
''Така ухвала суду оскарженню не підлягає.''<br />
<br />
== Вартість подання клопотання ==<br />
<br />
Подання клопотання про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції є безкоштовним.<br />
<br />
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==<br />
<br />
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. З метою забезпечення своєчасного проведення відеоконференції копія ухвали також може бути надіслана за допомогою кур'єра, факсу або електронної пошти.<br /><br />
<br />
Використовувані в судовому засіданні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.<br /><br />
<br />
Хід і результати процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції, фіксуються судом, який розглядає цивільну справу, за допомогою технічних засобів відеозапису. Носій відеозапису відеоконференції є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.<br /><br />
<br />
У разі виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, суд відкладає розгляд справи, крім випадків, коли відповідно до цього ЦПК України судове засідання може відбутися без участі такої особи.<br /><br />
<br />
Участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 158<sup>1</sup> ЦПК України може відбуватися під час розгляду справ у судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій та перегляду справ Верховним Судом України.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Svitlana.nuzhdahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8&diff=839Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти2016-12-19T10:09:40Z<p>Svitlana.nuzhda: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon3.ra...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96 Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,зареєстрований Міністерством юстиції України 7 серпня 1996 року №427/1452]<br />
<br />
== Переведення студентів ==<br />
<br />
Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти.<br /><br />
<br />
Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.<br />
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.<br /><br />
<br />
Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.<br />
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.<br /><br />
<br />
Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів.<br /><br />
<br />
Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.<br />
Переведення студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями - спеціаліст та магістр, з однієї спеціальності на іншу не допускаються.<br />
<br />
== Поновлення до складу студентів ==<br />
<br />
Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.<br /><br />
<br />
Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.<br />
Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором (директором) вищого закладу освіти. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.<br /><br />
<br />
Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.<br /><br />
<br />
'''П.6 статті 40''' <big>Великий текст</big>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] передбачено :<br />
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:<br />
# відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання; <br />
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб; <br />
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням; <br /><br />
<br />
Дані норми '''не прописані''' <big></big>в наказі Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти».<br /><br />
<br />
'''Слід зазначити, що вищі навчані заклади затверджують свої положення, інструкції про поновлення та переведення студентів.<br />
'''<br />
<br />
== Вартiсть == <br />
<br />
Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць.<br /><br />
<br />
При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.<br /><br />
<br />
Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.<br /><br />
<br />
Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.<br />
Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.<br />
<br />
== Перелiк та зразки необхiдних документів ==<br />
<br />
'''ПЕРЕВЕДЕННЯ:'''<br />
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/perevedennya_do_vnz.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;<br />
# академічна довідка;<br />
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;<br />
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.<br />
<br /><br />
<br />
'''ПОНОВЛЕННЯ:'''<br />
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/ponovlennya.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;<br />
# академічна довідка;<br />
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;<br />
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.<br />
<br /><br />
<br />
'''Академічна довідка''' — це документ, що підтверджує факт навчання в навчальному закладі. У неї вносяться відомості про вивчені предметах і кількості годин по них, успішно зданих заліках та іспитах окремо за кожний семестр у вигляді оцінок. Предмети, з яких студент отримав незадовільні оцінки, не вносяться в академічну довідку.<br />
<br />
== Строки розгляду питання == <br />
<br />
Два тижні. Заявникові повідомляється умови зарахування на навчання або причина відмови.<br />
<br />
== Пiдстави для вiдмови == <br />
<br />
'''До підстав відмови у переведенні/поновлення до ВНЗ належать:'''<br />
# не ліквідовано академічну різницю; <br />
# немає вакантних місць. <br />
<br /><br />
<br />
Про умови зарахування, переведення, або відмову у зарахуванні, переведені повідомляється заявникові.<br />
<br />
== Позасудовпй порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ ==<br />
<br />
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про вищу освіту» Державний контроль за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.<br />
<br />
== Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення студентів у ВНЗ ==<br />
<br />
Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Svitlana.nuzhda