https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Serhii.pantsakov&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T16:00:46ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4&diff=41993Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період2023-03-10T10:31:06Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>=== ''Нормативна база:'' ===<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України «Про національну безпеку України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України «Про оборону України».] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закон України «Про очищення влади».]<br />
=== ''І. Основні законодавчо визначені поняття'' ===<br />
'''Запобіжний захід'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+176#w2_1 (частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
Запобіжними заходами є: <br />
* особисте зобов’язання;<br />
* особиста порука; <br />
* застава; <br />
* домашній арешт; <br />
* тримання під вартою.<br />
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:<br />
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;<br />
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;<br />
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;<br />
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;<br />
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+177#w2_1 (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+276#w2_4 статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 (частина 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
<br />
'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+291#w2_1 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 частина 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України])<br />
<br />
'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (абзац 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)]<br />
==== '''''Призов на військову службу під час мобілізації'''.'' ====<br />
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.<br />
Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.<br />
<br />
На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»]. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.<br />
<br />
Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_1 частиною дев’ятою статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_2 (частина 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
'''Особливий період''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзац 12 статті 1 Закону України «Про оборону України»).]<br />
<br />
Період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (абзац 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).]<br />
==== '''''Призов на військову службу за призовом в особливий період''''' ====<br />
Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_3 (частина 1 статті 39<sup>1</sup> Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text абзац 13 статті 1 Закону України «Про оборону України»)]<br />
<br />
'''Національна безпека України''' - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»)]<br />
<br />
'''Оборона України''' - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзац 1 статті 1 Закону України «Про оборону України»).]<br />
<br />
'''Збройна агресія''' - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:<br />
* вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;<br />
* блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;<br />
* напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;<br />
* засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;<br />
* дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому статті 1 Закону України «Про оборону України»;<br />
* застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзаци 5-11 статті 1 Закону України «Про оборону України»)]<br />
'''Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''' - державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які забезпечують виконання військового обов’язку громадянами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
=== ''ІІ. Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'' ===<br />
У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#w2_2 115], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+146#w2_4 146-147], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+152#w2_5 152-156], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+186#w2_3 186], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+187#w2_4 187], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+255#w2_5 255, 255<sup>1</sup>], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+257#w2_2 257], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+258#w2_10 258-262], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+305#w2_1 305-321], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+330#w2_1 330], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+335#w2_1 335-337], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+401#w2_2 401-414], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_2 426-433], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+436#w2_5 436], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+437#w2_7 437-422] Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
За результатами розгляду вищевказаного клопотання, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:<br />
* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;<br />
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+177#w2_2 частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 1 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 2 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.<br />
<br />
У разі нез’явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.<br />
<br />
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов’язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 3 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Прокурор у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 частиною першою статті 616 Кримінального процесуального кодексу України], звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 4 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)]. <br />
<br />
За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 5 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
<br />
У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+616#w2_1 (частина 6 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4&diff=41992Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період2023-03-10T10:01:25Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>=== ''Нормативна база:'' ===<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України «Про національну безпеку України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України «Про оборону України».] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закон України «Про очищення влади».]<br />
<br />
=== ''І. Основні законодавчо визначені поняття'' ===<br />
'''Запобіжний захід'''. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+176#w2_1 (частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
Запобіжними заходами є: <br />
<br />
* особисте зобов’язання;<br />
* особиста порука; <br />
* застава; <br />
* домашній арешт; <br />
* тримання під вартою.<br />
<br />
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:<br />
<br />
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;<br />
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;<br />
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;<br />
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;<br />
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+177#w2_1 (частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України).]<br />
<br />
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+276#w2_4 статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 (частина 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
<br />
'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+291#w2_1 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 частина 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України])<br />
<br />
'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)] <br />
<br />
'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (абзац 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)]<br />
<br />
==== '''''Призов на військову службу під час мобілізації'''.'' ====<br />
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.<br />
Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.<br />
<br />
На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади»]. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.<br />
<br />
Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_1 частиною дев’ятою статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_2 (частина 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
'''Особливий період''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзац 12 статті 1 Закону України «Про оборону України»).]<br />
<br />
Період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (абзац 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).]<br />
<br />
==== '''''Призов на військову службу за призовом в особливий період''''' ====<br />
Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_3 (частина 1 статті 39<sup>1</sup> Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text абзац 13 статті 1 Закону України «Про оборону України»)]<br />
<br />
'''Національна безпека України''' - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»)]<br />
<br />
'''Оборона України''' - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзац 1 статті 1 Закону України «Про оборону України»).]<br />
<br />
'''Збройна агресія''' - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:<br />
<br />
* вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;<br />
* блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;<br />
* напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;<br />
* засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;<br />
* дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому статті 1 Закону України «Про оборону України»;<br />
* застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (абзаци 5-11 статті 1 Закону України «Про оборону України»)]<br />
<br />
'''Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''' - державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які забезпечують виконання військового обов’язку громадянами України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text (частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]<br />
<br />
=== ''ІІ. Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'' ===<br />
У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 255, 255<sup>1</sup>, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436-, 437-422 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
За результатами розгляду вищевказаного клопотання, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:<br />
<br />
* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;<br />
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. (частина 1 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України) <br />
<br />
Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого. (частина 2 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.<br />
<br />
У разі нез’явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.<br />
<br />
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов’язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. (частина 3 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою статті 616 Кримінального процесуального кодексу України, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням. (частина 4 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України). За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України. (частина 5 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).<br />
<br />
У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. (частина 6 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України).</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4&diff=41991Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період2023-03-10T09:23:01Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: '''Тема: Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом п...</p>
<hr />
<div><br />
<br />
'''Тема: Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' <br />
<br />
Посилання: <br />
-. Кримінальний процесуальний кодекс України.<br />
<br />
-. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».<br />
<br />
-. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».<br />
<br />
-. Закон України «Про правовий режим воєнного стану».<br />
<br />
-. Закон України «Про національну безпеку України».<br />
<br />
-. Закону України «Про оборону України». <br />
<br />
''І. Основні законодавчо визначені поняття'' <br />
<br />
'''Запобіжний захід'''.<br />
<br />
Запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.<br />
(частина 1 статті 176 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:<br />
<br />
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;<br />
<br />
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;<br />
<br />
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;<br />
<br />
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;<br />
<br />
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.<br />
<br />
<br />
(частина 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.<br />
(частина 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України.<br />
(частина 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.<br />
<br />
(частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу») <br />
<br />
'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано <br />
(абзац 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)<br />
<br />
<br />
'''Призов на військову службу під час мобілізації'''. <br />
<br />
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.<br />
<br />
Призов резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.<br />
<br />
На військову службу під час мобілізації можуть бути призвані особи, звільнені з військової служби у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади.<br />
<br />
Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною дев’ятою статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».<br />
<br />
(частина 1 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)<br />
<br />
<br />
'''Особливий період''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.<br />
(абзац 12 статті 1 Закону України «Про оборону України»)<br />
Період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій<br />
(абзац 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)<br />
<br />
<br />
'''Призов на військову службу за призовом в особливий період'''<br />
<br />
Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.<br />
(частина 1 статті 39<sup>1</sup> Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)<br />
<br />
<br />
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.<br />
(стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», абзац 13 статті 1 Закону України «Про оборону України»)<br />
<br />
<br />
'''Національна безпека України''' - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.<br />
(пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»)<br />
<br />
<br />
'''Оборона України''' - система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.<br />
(абзац 1 статті 1 Закону України «Про оборону України»)<br />
<br />
<br />
'''Збройна агресія''' - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій:<br />
<br />
- вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України;<br />
<br />
- блокада портів, узбережжя або повітряного простору, порушення комунікацій України збройними силами іншої держави або групи держав;<br />
<br />
напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України;<br />
<br />
- засилання іншою державою або від її імені озброєних груп регулярних або нерегулярних сил, що вчиняють акти застосування збройної сили проти України, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим в абзацах п'ятому - сьомому цієї статті діям, у тому числі значна участь третьої держави у таких діях;<br />
<br />
- дії іншої держави (держав), яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою (державами) для вчинення дій, зазначених в абзацах п'ятому - восьмому статті 1 Закону України «Про оборону України»;<br />
<br />
- застосування підрозділів збройних сил іншої держави або групи держав, які перебувають на території України відповідно до укладених з Україною міжнародних договорів, проти третьої держави або групи держав, інше порушення умов, передбачених такими договорами, або продовження перебування цих підрозділів на території України після припинення дії зазначених договорів.<br />
<br />
(абзаци 5-11 статті 1 Закону України «Про оборону України»)<br />
<br />
<br />
'''Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки''' - державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які забезпечують виконання військового обов’язку громадянами України <br />
(частина 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)<br />
<br />
<br />
<br />
''ІІ. Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'' <br />
<br />
У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 255, 255<sup>1</sup>, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436-, 437-422 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
За результатами розгляду вищевказаного клопотання, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити:<br />
<br />
1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;<br />
<br />
2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
(частина 1 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого.<br />
<br />
(частина 2 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.<br />
<br />
У разі нез’явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.<br />
<br />
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов’язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.<br />
<br />
(частина 3 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період.<br />
<br />
Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою статті 616 Кримінального процесуального кодексу України, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.<br />
<br />
(частина 4 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.<br />
<br />
(частина 5 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
<br />
У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.<br />
<br />
(частина 6 статті 616 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,_%D0%BE%D0%B1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=41056Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі2023-01-25T10:13:01Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2#n695 частини першої статті 42 КПК України] підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або якщо щодо особи складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page10#n2484 276–279 КПК України]<br />
<br />
Необхідність встановлення процесуального статусу є важливим для самої особи. Адже з цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе.<br />
<br />
Письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру вручається не пізніше 24 годин з моменту фактичного затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено.<br />
<br />
Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42+#w2_1 частиною 3 статтею 42 КПК України], і за необхідності – роз’яснити їх зміст ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+276#w2_4 стаття 276 КПК України]).<br />
<br />
Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+291#w2_1 статтею 291 КПК України], складений щодо неї обвинувальний акт.<br />
== Права підозрюваного, обвинуваченого ==<br />
===Підозрюваний, обвинувачений має право===<br />
* знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;<br />
* бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 КПК України], а також отримати їх роз’яснення;<br />
* а першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 КПК України] та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів для оплати такої допомоги;<br />
* не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;<br />
* давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;<br />
* вимагати перевірки обґрунтованості затримання;<br />
* у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+213#w2_1 статті 213 КПК України];<br />
* збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;<br />
* брати участь у проведенні процесуальних дій;<br />
* під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;<br />
* застосовувати з додержанням вимог КПК України технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);<br />
* заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;<br />
* заявляти відводи;<br />
* ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+221#w2_1 статтею 221 КПК України] , та вимагати відкриття матеріалів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+290#w2_1 статтею 290 КПК України];<br />
* одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;<br />
* оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України;<br />
* вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;<br />
* користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;<br />
* підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право зустрітися з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язує забезпечити адміністрація місця ув’язнення.<br />
===Обвинувачений також має право===<br />
* брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;<br />
* збирати і подавати суду докази;<br />
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;<br />
* виступати в судових дебатах;<br />
* ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;<br />
* оскаржувати в установленому КПК України порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;<br />
* отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;<br />
* брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.<br />
Обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 частини першої статті 221 КПК України] за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.<br />
<br />
Такі матеріали не можуть бути надані – коли йдеться про матеріали: 1) що містять інформацію про заходи безпеки, які застосовуються до інших учасників кримінального провадження; 2) ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У другому випадку ознайомлення з відповідними матеріалами може відбутися в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 статтею 290 КПК України].<br />
<br />
Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 частина друга статті 221 КПК України]).<br />
== Обов’язки підозрюваного, обвинуваченого ==<br />
'''<big>Підозрюваний, обвинувачений зобов’язані</big>''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2#n727 частина сьома статті 42 КПК України]):<br />
* прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;<br />
* виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;<br />
* підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;<br />
* надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=40400Державна зрада2022-12-14T08:10:32Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України "Про національну безпеку України"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України "Про державну таємницю"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України "Про національну безпеку України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Телефонна лінія щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту:<br />
*'''(096) 755-02-40''' (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal);<br />
<br />
*'''[/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>]'''<br />
'''''Детальніше див.:''''' https://www.gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-zlocini-vcineni-v-umovax-zbroinogo-konfliktu<br />
|}<br />
== Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br />
'''<big>Державна зрада</big>''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]). <br />
<br />
'''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]. <br />
<br />
'''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина четверта статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]. <br />
<br />
'''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br />
<br />
'''Національна безпека України''' - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України "Про національну безпеку України"]). <br />
<br />
Складові національної безпеки -державна, економічна та інформаційна безпека України. <br />
== Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br />
=== Об’єкт кримінального правопорушення (злочину) ===<br />
'''Родовий об’єкт злочину''' - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України.<br />
<br />
'''Безпосередній об’єкт злочину''' - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.<br />
<br />
'''Видовий об’єкт злочину''' - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br />
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення (злочину)===<br />
'''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br />
<br />
'''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br />
<br />
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br />
<br />
'''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України "Про національну безпеку України"]).'''<br />2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
'''Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація)''' - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)].<br />
<br />
'''Охорону держаної таємниці''' здійснює Служба безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України "Про Службу безпеки України"»], стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)].<br />
<br />
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Наказі Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"'''] міститься перелік відомостей, які відненсені до державної таємниці.<br />
<br />
'''Державна зрада у формі шпигунства є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій:'''<br />
<br />
1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; <br />
<br />
2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
'''3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України -''' полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України.<br />
<br />
При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br />
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===<br />
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути '''тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку (на відміну від суб'єкта, зазначеного у''' статті 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки '''громадянин іншої держави або особа без громадянства).'''<br />
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===<br />
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''', за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Мотиви державної зради можуть бути різні: '''користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо'''.<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради ==<br />
04 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану"].<br />
<br />
Відповідно до статті статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] державна зрада карається '''позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.'''<br />
<br />
Ті самі діяння, вчинені в '''умовах воєнного стану''', - '''караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.'''<br />
<br />
При цьому, '''звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України,''' якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників '''ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади''' про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.<br />
== Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю ==<br />
=== Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br />
Слід зазначити, що згідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 517 Кримінального процесуального кодексу Україні]:'''<br />
<br />
- досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності;<br />
<br />
- процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю;<br />
<br />
- до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 Закону України "Про державну таємницю" та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю;<br />
<br />
- доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження;<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику ''забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.''<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого ''забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.''<br />
<br />
'''Зверніть Увагу!''' Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
- матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
- здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.<br />
=== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br />
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 518 Кримінального процесуального кодексу Україні] проведення експертизи''' щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації '''здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць''' відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.<br />
<br />
'''Важливо! Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються.'''<br /><br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83,_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%96&diff=40399Відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці2022-12-14T08:08:00Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]. <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»]. <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів»].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення].<br />
<br />
== '''Загальне поняття лісових ресурсів''' ==<br />
<br />
<br />
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.<br />
<br />
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.<br />
<br />
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави:<br />
* Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.<br />
* Стійкі до кліматичних змін ліси - ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.<br />
* Інвазійні види дерев - інтродуковані в Україні види дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становлять значну загрозу для флори та фауни. <br />
* Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо).<br />
* До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.<br />
* Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.<br />
* Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.<br />
* Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.<br />
* Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду.<br />
* Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.<br />
* Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев’янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.<br />
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. <br />
<br />
Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.<br />
<br />
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.<br />
<br />
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.<br />
<br />
Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.<br />
== '''Дозвіл на вирубку''' ==<br />
Люди, які мешкають у приватних будинках, зараз займаються заготівлею дров. <br />
<br />
Багато хто їх замовляє та чекає у черзі, щоб отримати паливо на зиму. <br />
<br />
Дрова не можна назвати дешевими, а самостійно нарубати їх у лісі не можна. <br />
<br />
Влада попередила, що цьогорічний опалювальний сезон може зриватися через ракетні удари рашистів по об'єктах критичної інфраструктури. <br />
<br />
Попит на дрова зростає, незважаючи на високі ціни на них. <br />
<br />
Використання лісових ресурсів можливе виключно за наявності спеціального дозволу – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA+1#w1_1 лісорубного дозволу чи лісорубного квитка] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+69#w2_1 стаття 69 Лісового кодексу України]). <br />
<br />
Відповідно Кабінет Міністрів України затвердив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_5 порядок видачі спецдозвілу на використання лісових ресурсів]. <br />
<br />
Українцям для заготівлі дров потрібно отримати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2007-%D0%BF?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA+1#w1_1 лісовий (лісорубний) квиток], який надається органом виконавчої влади з питань лісового господарства, лісогосподарськими підприємствами чи постійними лісокористувачами, їм дозволено ліквідувати захаращеність у лісі – така робота пов'язана із підвищеною небезпекою: <br />
<br />
* Сухі, повалені та мертві дерева або їх частини, що лежать на поверхні ґрунту, є лісовими ресурсами, що належать державі. Їх дозволено використовувати лише власникам лісів чи постійним лісокористувачам шляхом заготівлі сировини. <br />
* На зазначених ділянках можна збирати лише той обсяг деревини, який вказано у лісорубному квитку. <br />
* Лісогосподарським підприємствам заборонено надавати дозвіл на виготовлення заготівлі дров без спеціального документа. <br />
* Проте, деякі ресурси можна збирати без них. Йдеться про лісову підстилку - листя, кору, хвою і дрібні гілки. <br />
<br />
Лісорубний квиток можна також [https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-spetsialnoho-dozvolu-na-spetsialne-vykorystannia-lisovykh-resursiv-lisorubnyi-kvytok-order-lisovyi-kvytok-d56f3e6a-e2e4-45af-859e-05d432569e93 оформити у додатку "Дія"]. <br />
<br />
Строк зберігання виданого лісорубного або лісового квитка - 10 років. <br />
<br />
При цьому він доступний лише після того, як заготівельник сплатить нормативний збір до місцевого бюджету розмір якого встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+256#w2_1 ст. 256.3.1 Податкового кодексу України].<br />
== '''Покарання за збирання дров у лісі''' ==<br />
Збір сухостою, відмерлих гілок та інших частин дерева в лісі вважається незаконною самовільною заготівлею лісових ресурсів і прирівнюється до крадіжки чужого майна. <br />
<br />
За такі дії передбачено штраф 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на 80-240 годин, виправні роботи до дворічного періоду та арешт від 6 місяців до 3 років:<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+64#w2_3 За ст. 64 КУпАП "Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці"] може накладатися штраф від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+65#w2_7 За ст. 65 КУпАП - незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення], тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+65#w2_7 Стаття 65-1 КУпАП "Знищення або пошкодження полезахисних смуг та захисних лісових насаджень"] передбачає накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* А порушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+66#w2_3 ст. 66 КУпАП "Знищення або пошкодження підросту в лісах"] тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83,_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8,_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%96&diff=40398Відповідальність за порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці2022-12-14T07:47:09Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: * Конституція України. * Лісовий кодекс України. * Закон України «Про охорону навколишнь...</p>
<hr />
<div>* Конституція України.<br />
* Лісовий кодекс України. <br />
* Закон України «Про охорону навколишнього середовища». <br />
* Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».<br />
* Кодекс України про адміністративні правопорушення.<br />
<br />
<br />
<br />
== '''Загальне поняття лісових ресурсів''' ==<br />
<br />
<br />
Ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.<br />
<br />
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.<br />
<br />
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави:<br />
<br />
* Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.<br />
* Стійкі до кліматичних змін ліси - ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.<br />
* Інвазійні види дерев - інтродуковані в Україні види дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становлять значну загрозу для флори та фауни. <br />
* Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо).<br />
* До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.<br />
* Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.<br />
* Природні ліси (природні лісові екосистеми) - ліси (лісові екосистеми), в яких локально і тимчасово проявився антропогенний вплив, але він не змінив ценотичної структури фітоценозів і тому природні лісові екосистеми здатні протягом короткого часу регенеруватися (відновитися) природним шляхом до стану пралісових екосистем.<br />
* Праліси (пралісові екосистеми) - споконвічний, стародавній ліс (природні лісові екосистеми), що сформувався природним шляхом і в ході розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впливу.<br />
* Квазіпраліси - умовно пралісові екосистеми, в яких відбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змінив природної структури лісостанів і при припиненні якого натуральний стан екосистем повністю відтворюється протягом короткого періоду.<br />
* Самозалісена ділянка - земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.<br />
* Інші лісовкриті землі - земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, заростями багаторічних дерев’янистих кущових рослин, у тому числі самозалісені, та не надані для ведення лісового господарства.<br />
<br />
Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства. <br />
<br />
Об'єктом лісових відносин є лісовий фонд України та окремі лісові ділянки.<br />
<br />
Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни, які діють відповідно до Конституції та законів України.<br />
<br />
Лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.<br />
<br />
Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.<br />
<br />
== '''Дозвіл на вирубку''' ==<br />
Люди, які мешкають у приватних будинках, зараз займаються заготівлею дров. <br />
<br />
Багато хто їх замовляє та чекає у черзі, щоб отримати паливо на зиму. <br />
<br />
Дрова не можна назвати дешевими, а самостійно нарубати їх у лісі не можна. <br />
<br />
Влада попередила, що цьогорічний опалювальний сезон може зриватися через ракетні удари рашистів по об'єктах критичної інфраструктури. <br />
<br />
Попит на дрова зростає, незважаючи на високі ціни на них. <br />
<br />
Використання лісових ресурсів можливе виключно за наявності спеціального дозволу – лісорубного дозволу чи лісорубного квитка (стаття 69 Лісового кодексу України). <br />
<br />
Відповідно Кабінет Міністрів України затвердив порядок видачі спецдозвілу на використання лісових ресурсів. Українцям для заготівлі дров потрібно отримати лісовий (лісорубний) квиток, який надається органом виконавчої влади з питань лісового господарства, лісогосподарськими підприємствами чи постійними лісокористувачами, їм дозволено ліквідувати захаращеність у лісі – така робота пов'язана із підвищеною небезпекою. <br />
<br />
Сухі, повалені та мертві дерева або їх частини, що лежать на поверхні ґрунту, є лісовими ресурсами, що належать державі. Їх дозволено використовувати лише власникам лісів чи постійним лісокористувачам шляхом заготівлі сировини. <br />
<br />
На зазначених ділянках можна збирати лише той обсяг деревини, який вказано у лісорубному квитку. <br />
<br />
Лісогосподарським підприємствам заборонено надавати дозвіл на виготовлення заготівлі дров без спеціального документа. <br />
<br />
Проте, деякі ресурси можна збирати без них. Йдеться про лісову підстилку - листя, кору, хвою і дрібні гілки. <br />
<br />
Лісорубний квиток можна також оформити у додатку "Дія". <br />
<br />
Строк зберігання виданого лісорубного або лісового квитка - 10 років. <br />
<br />
При цьому він доступний лише після того, як заготівельник сплатить нормативний збір до місцевого бюджету розмір якого встановлений у ст. 256.3.1 Податкового кодексу України.<br />
<br />
== '''Покарання за збирання дров у лісі''' ==<br />
Збір сухостою, відмерлих гілок та інших частин дерева в лісі вважається незаконною самовільною заготівлею лісових ресурсів і прирівнюється до крадіжки чужого майна. За такі дії передбачено штраф 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на 80-240 годин, виправні роботи до дворічного періоду та арешт від 6 місяців до 3 років:<br />
<br />
* За ст. 64 КУпАП "Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці" може накладатися штраф від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* За ст. 65 КУпАП - незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Стаття 65-1 КУпАП "Знищення або пошкодження полезахисних смуг та захисних лісових насаджень" передбачає накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
* А порушення за ст. 66 КУпАП "Знищення або пошкодження підросту в лісах" тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85&diff=39216Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях2022-09-16T09:31:44Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1340-98-%D0%BF#n33 Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Конфіскація майна''' – це [[Основні і додаткові кримінальні покарання|додаткове]] покарання, що передбачає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).<br />
== Особливості застосування конфіскації майна ==<br />
→ Може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених санкціями Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].<br />
<br />
→ Встановлюється за тяжкі та <u>особливо тяжкі корисливі злочини</u> (будь-який із злочинів, визначених у частинах четвертій або п'ятій статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], якщо його вчинено із корисливих мотивів), а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості.<br />
<br />
Конфіскація майна ''є додатковим покаранням'' до таких основних видів покарань, як громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (статті 51 і 52 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
<br />
Конфіскація як вид покарання не застосовується до неповнолітніх (частина друга статті 98 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України)].<br />
<br />
Конфіскація може бути '''повною''' або '''частковою'''. У вироку суд має чітко визначити ту частину майна, яка конфіскується, або перелічені всі предмети, що конфіскуються (наприклад, будинк, автомобіль, побутова технічка тощо).<br />
<br />
Згідно зі статтею 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.<br />
<br />
Заміна майна, що конфіскується, на еквівалентну грошову суму '''не допускається'''. <br />
<br />
Для забезпечення конфіскації майна і [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову]] у порядку, визначеного кримінальним процесуальним законодавством, накладається арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, на яких законом покладено матеріальні відповідальність за його дії, а також вилучається майно, на яке накладено [[Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту|арешт]].<br />
<br />
Приховування майна, що підлягає конфіскації, на яке накладено арешт або яке описано, утворює самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 388 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].<br />
== Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна ==<br />
Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося (частина перша статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України]).<br />
<br />
Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України "Про виконавче провадження"].<br />
== Майно, яке не підлягає конфіскації ==<br />
Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні (частина друга статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України]).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n995 '''Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами'''], що додається до Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br />
# Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).<br />
# Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.<br />
# Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.<br />
# Один холодильник на сім’ю.<br />
# Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.<br />
# Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.<br />
# Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.<br />
# Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.<br />
# Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.<br />
# Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).<br />
# Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.<br />
# Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.<br />
# Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281960 Постанова Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 759/17882/19] (питання про виключення житла з переліку майна, на яке звертається стягнення повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень).<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=39215Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2022-09-16T09:29:55Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14 квітня 2005 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20211004#n1415 КК України] злочином визнається набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.<br />
<br />
'''Доходи, одержані злочинним шляхом,''' - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості (пункт 23 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»] (далі - Закон).<br />
<br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону]).<br />
<br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]).<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Стаття 209<sup>1</sup>][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20211004#n1415 Кримінального кодексу України] також, передбачена кримінальна відповідальність за умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.<br />
== Склад злочину ==<br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
<u>Безпосередній об'єкт злочину</u> - встановлений з метою протидії залученню в економіку майна, одержаного злочинним шляхом, та виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов’язань порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових угод в частині особистого та іншого подібного використання майна, не пов’язаного з господарською діяльністю. <br />
<br />
<u>Додатковим безпосереднім об'єктом</u> виступають інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансової системи, засади добросовісної конкуренції. <br />
<br />
'''Предмет злочину'''<br />
<br />
<u>Предмет злочину</u> - майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом. <br />
<br />
Під поняттям "'''майно'''" слід розуміти річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1099 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Речами визнаються різноманітні предмети матеріального світу, які задовольняють потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки (це, наприклад, нерухомість, транспортні засоби, твори мистецтва). <br />
<br />
Відповідно до статті 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1099 ЦК України], одним із видів майна є валютні цінності. В свою чергу валютні цінності, відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text Закону України "Про валюту і валютні цінності"] – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали. <br />
=== Об'єктивна сторона злочину: ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з двох форм:<br />
* набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна;<br />
'''Набуттям майна''' - отримання такого майна винною особою, яка усвідомлює його відповідне походження, тим чи іншим оплатним чи безоплатним способом (купівля, отримання в обмін на інші предмети, прийняття як оплата за надані послуги або виконану роботу, одержання як подарунок або як плата за борг тощо).<br />
<br />
'''Володіння''' майном, одержаним злочинним шляхом, означає фактичне перебування такого майна у особи, яка має можливість впливати на нього. Володіти майном може як його власник, так і інші особи, наприклад, ті хто дістає таку можливість з огляду на певні договірні відносини (договір найму, комісії, схову тощо).<br />
<br />
'''Використання''' майна, одержаного злочинним шляхом – це вилучення у тій чи іншій формі корисних властивостей такого майна для задоволення потреб власника чи інших осіб. Зазначене майно може бути використане, зокрема, при здійсненні господарської діяльності, в тому числі підприємницької.<br />
<br />
'''Розпорядження майном''' – це можливість визначати фактичну долю майна, наприклад, у вигляді передачі іншій особі.<br />
<br />
При визначенні '''здійснення фінансової операції з майном''', одержаними злочинним шляхом, слід норми інших нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у цій сфері, зокрема до Законів України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/959-12#Text "Про зовнішньоекономічну діяльність"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text "Про цінні папери та фондовий ринок"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80#Text "Про страхування"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text "Про банки і банківську діяльність"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"] тощо. <br />
<br />
'''Вчинення правочину''' щодо майна, одержаного внаслідок вчинення предикатного діяння, - це вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків у визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] порядку незалежно від кількості сторін у договорі.<br />
<br />
'''Переміщення майна''', одержаного унаслідок вчинення предикатного злочину, - фактичне здійснення переміщення предмета легалізації з одного місця в інше. <br />
<br />
'''Зміна форми (перетворення) майна''', одержаного унаслідок вчинення предикатного злочину, - змінюється форма зазначеного майна як результат його перетворення в інше майно. <br />
* вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.<br />
Такі дії можуть бути спрямовані на: зміну правового статусу коштів або іншого майна шляхом підроблення документів, що засвідчують право власності; отримання фіктивних документів на придбання майна; вчинення цивільно-правових угод (удавана купівля у комісійному магазині, ломбарді тощо); оформлення права власності на підставних осіб; укладення фіктивних угод про надання кредитів або різноманітних послуг - юридичних, аудиторських та ін.; внесення коштів на банківські рахунки юридичних і фізичних осіб, у тому числі в офшорних зонах; переміщення коштів з одного рахунку на інший - за умови, що всі зазначені дії не були способом вчинення предикатного діяння.<br />
<br />
Склад злочину - формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини першої статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України],при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
=== Суб'єктивна сторона злочину ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження майна або прав на таке майно і бажає вчинити ці дії.<br />
<br />
Дії, спрямовані на приховування, маскування походження майна, одержаного злочинним шляхом, або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження» (дії другої групи), із суб’єктивної сторони характеризується метою досягнення результату цих дій у вигляді прихованого чи замаскованого майна.<br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br />
<br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини КК України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 209 КК України]. <br />
== Кваліфікуючи ознаки злочину ==<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br />
# [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|повторно]];<br />
# за попередньою змовою групою осіб;<br />
# у великому розмірі (якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);<br />
# організованою групою;<br />
# в особливо великому розмірі (якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує 18 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення (частина друга статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ККУкраїни]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частина третя статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до шести років <u>з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю</u> на строк до двох років та з <u>конфіскацією майна</u>.<br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються <u>позбавленням волі</u> на строк від п’яти до восьми років <u>з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з <u>конфіскацією майна</u>.<br />
<br />
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються <u>позбавленням волі</u> на строк від восьми до дванадцяти років <u>з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з <u>конфіскацією майна</u>.<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://finmonitoring.in.ua/analiz-statti-209-kriminalnogo-kodeksu-ukrayini/ Роз'яснення Державної служби фінансового моніторингу України щодо застосування статті 209 КК України]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2&diff=38526Особливості судового провадження у справах за зверненнями податкових та митних органів2022-08-17T07:36:31Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
== Категорії справ, за зверненнями податкових та митних органів, щодо яких встановлено особливий порядок судового провадження==<br />
Відповідно до частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:<br />
*зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;<br />
*підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;<br />
*надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;<br />
*зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;<br />
*стягнення коштів за податковим боргом;<br />
*зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган.<br />
==Звернення до суду податкових та митних органів у справах, щодо яких встановлено особливий порядок судового провадження==<br />
Відповідно до статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених зокрема статтею 283, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.<br />
<br />
Згідно із частиною 2 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], у письмовій формі та повинна містити:<br />
*найменування адміністративного суду;<br />
*найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;<br />
*найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України];<br />
*підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;<br />
*перелік документів та інших матеріалів, що додаються;<br />
*підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.<br />
Згідно із частнами 1-3, 5 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] на обчислення строків, встановлених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].<br />
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.<br />
<br />
Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.<br />
<br />
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.<br />
==Залишення заяви без руху та усунення недоліків ==<br />
Відповідно до частини 3 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.<br />
<br />
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.<br />
<br />
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.<br />
==Відмова у відкритті провадження==<br />
Згідно із частинами 4-6 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:<br />
*заявлено вимогу, не передбачену частиною 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України];<br />
*із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.<br />
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.<br />
<br />
Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.<br />
==Особливості розгляду справи==<br />
Відповідно до частини 7 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.<br />
<br />
Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.<br />
<br />
Згідно із статтею 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених зокрема статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.<br />
<br />
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.<br />
<br />
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.<br />
<br />
Відповідно до статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], суд проголошує повне судове рішення.<br />
<br />
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.<br />
==Особливості оскарження судових рішень==<br />
Згідно із частиною 8 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не перешкоджає його виконанню.<br />
<br />
Відповідно до частин 1 – 3 статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] cудові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених пунктами 5 та 6 частини першої статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.<br />
<br />
Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не може повертати справу на новий розгляд.<br />
<br />
Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.<br />
<br />
Відповідно до частини 10 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%B8%D0%BC&diff=38524Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим2022-08-17T07:34:58Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
== Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ==<br />
Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 46 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).<br />
<br />
'''Підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:'''<br />
* особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;<br />
* кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків або нетяжких злочинів у випадку вчинення злочину з необережності;<br />
* особа, яка вчинила такий злочин, примирилася з потерпілим;<br />
* особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. <br />
Кримінальним проступком є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частини 2 і 3 статті 12 Кримінального кодексу України])<br /><br />
Корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються злочини, вчинені шляхом зловживання службовим становищем, передбачені наступними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]:<br /><br />
* ст. 191 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;<br /><br />
* ст. 262 Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;<br /><br />
* ст. 308 Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;<br /><br />
* ст. 312 Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;<br /><br />
* ст. 313 Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням;<br /><br />
* ст.320 Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;<br /><br />
* ст. 357 Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження;<br /><br />
* ст. 410 Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.<br /><br />
Також, корупційними злочинам є кримінальні правопорушення, передбачені такими статтями Кримінального кодексу України, як:<br /><br />
* ст. 210 Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням;<br /><br />
* ст. 354 Підкуп працівника підприємства, установи чи організації;<br /><br />
* ст. 364 Зловживання владою або службовим становищем;<br /><br />
* ст. 364-1 Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;<br /><br />
* ст. 365-2 Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги;<br /><br />
* ст. 368 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;<br /><br />
* ст. 368-2 Незаконне збагачення;<br /><br />
* ст. 368-3 Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;<br /><br />
* ст. 368-4 Підкуп особи, яка надає публічні послуги;<br /><br />
* ст. 369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;<br /><br />
* ст. 369-2 Зловживання впливом.<br />
(примітка до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 45 Кримінального кодексу України])<br />
== Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов ==<br />
Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.<br />
<br />
Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.<br />
<br />
На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 1,2,3 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України])<br />
<br />
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 5 і 7 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України])<br />
<br />
Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.<br />
У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 326 Кримінальним процесуальним кодексом України], суд залишає позов без розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 1,2 і 3 статті 129 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
== Порядок кримінального провадження у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ==<br />
У кримінальному провадженні може бути укладено такий вид угоди, як угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 1 частини 1 статті 468 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.<br />
<br />
Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 1,2 і 3 статті 55 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 276-279 Кримінального процесуального кодексу України], повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.<br />
<br />
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України].([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 1 і 2 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України])<br />
<br />
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br />
<br />
Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника.<br />
<br />
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.<br />
<br />
Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.<br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br />
<br />
Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення. У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.<br />
<br />
У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.(частини 1, 3, 5, 6, 7, 8 статті 469 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін (стаття 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:<br /><br />
# для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 Кримінального процесуального кодексу України;<br /><br />
# для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди (стаття 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br /><br />
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:<br /><br />
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;<br /><br />
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;<br />
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br /><br />
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;<br /><br />
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br /><br />
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br /><br />
1) що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:<br /><br />
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;<br /><br />
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;<br /><br />
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br /><br />
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України;<br /><br />
3) характер кожного обвинувачення;<br /><br />
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України.<br />
<br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br />
# Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br /><br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається (стаття 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].<br />
<br />
Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.<br />
<br />
У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, з підстав, передбачених статтею 394 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (стаття 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (стаття 476 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8E&diff=37828Розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю2022-07-19T07:03:09Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України «Про державну таємницю»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України «Про інформацію»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України «Про доступ до публічної інформації»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]<br />
== Визначення поняття державної таємниці та її юридичних складових ==<br />
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Законом України «Про державну таємницю»]:<br />
<br />
'''державна таємниця (державна таємниця, секретна інформація)''' - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. <br />
<br />
'''Віднесення інформації до державної таємниці''' – це процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього.<br />
<br />
'''Таємна інформація''' – це інформація, доступ до якої обмежується відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 до частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»], розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить, у тому числі і державну таємницю.<br />
<br />
Таємна інформація є публічною інформацією з обмеженим доступом.<br />
<br />
Обмеження доступу до інформації здійснюється при дотриманні сукупності таких вимог:<br />
* виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;<br />
* розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;<br />
* шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 статті 6 та 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»]). <br />
Спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці є '''''[https://ssu.gov.ua/ Служба безпеки України].'''''<br />
<br />
''Державний експерт з питань таємниць'' - посадова особа, уповноважена здійснювати віднесення інформації до державної таємниці у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.<br />
<br />
''Охорона державної таємниці'' - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв;<br />
== Кримінально-правова характеристика розголошення державної таємниці та втрати документів, що містять державну таємницю ==<br />
'''Предмет злочинів:'''<br />
* Відомості, що становлять державну таємницю – стосовно розголошення державної таємниці (стаття 328 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України])<br />
* Документи, інші матеріальні носії секретної інформації, що містять державну таємницю, предмети, відомості про які становлять державну таємницю – стосовно втрати документів, що містять державну таємницю.(стаття 329 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України])<br />
'''Об’єкт злочинів:'''<br />
<br />
Режим державної таємниці, тобто встановлений єдиний порядок забезпечення охорони державної таємниці що забезпечує безпеку держави.<br />
<br />
'''Об’єктивна сторона злочинів:'''<br />
<br />
Розголошення певних відомостей, яке полягає у діях (усна чи письмова розповідь стороннім особам, по радіо тощо про зміст таємних документів, про таємні вироби чи інші матеріали, аналогічні публікації у відкритій пресі, демонстрування таємних документів, виробів чи інших матеріалів на зібранні або по телебаченню та інше віддання гласності, обнародування певних відомостей), а в окремих випадках і в бездіяльності (якщо, скажімо, недбале зберігання відповідних документів, виробів чи інших матеріалів створило умови для ознайомлення з ними сторонніх осіб).<br />
<br />
Врата документів, що містять державну таємницю полягає у двох взаємопов’язаних фактах, перший із яких є причиною, а другий - наслідком:<br />
* порушення особою, якій було довірено матеріальні носії секретної інформації, що містить державну таємницю, або предмети, відомості про які становлять державну таємницю, встановленого законом порядку поводження із ними <br />
* втрата зазначених матеріальних носіїв інформації або предметів. <br />
Між цими фактами обов’язково має бути безпосередній причинний зв’язок.<br />
<br />
'''Суб’єкт злочинів:'''<br />
<br />
Суб’єктом злочину є осудна особа віком, як правило, від 18 років (як виняток такий допуск можуть отримати й особи у віці від 16 до 18 років -наприклад, студенти деяких вищих навчальних закладів), якій відомості, що становлять державну таємницю, були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, яка мала відповідний допуск до документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також до предметів, відомості про які становлять державну таємницю.<br />
<br />
Якщо зазначені відомості випадково стали відомі іншій особі (прибиральниця знайшла втрачений таємний документ, охоронець несподівано підслухав розмову тощо), вона не може нести відповідальність за їх розголошення. Розголошення державної таємниці в сфері оборони (відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю), вчинене військовослужбовцем або військовозобов’язаним під час проходження останнім зборів, кваліфікується за частиною першою статті 422 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. <br />
<br />
Військовослужбовці та військовозобов’язані під час проходження ними зборів за втрату документів, матеріалів, що містять державну таємницю у сфері оборони, або предметів, відомості про які становлять державну таємницю у будь-якій сфері, несуть відповідальність за частиною другою статті 422 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], а за втрату документів і матеріалів, що містять державну таємницю в інших сферах, - за статтею 329 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. <br />
<br />
'''Суб’єктивна сторона злочинів:'''<br />
<br />
Злочин може бути вчинений як умисно (прямий і непрямий умисел), так і з необережності (злочинна самовпевненість і злочинна недбалість) – стосовно розголошення державної таємниці.<br />
<br />
Необережна вина - злочинна самовпевненість або злочинна недбалість – стосовно втрати документів, що містять державну таємницю.<br />
== Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці та втрати документів, що містять державну таємницю ==<br />
Покарання за розголошення державної таємниці - позбавлення волі на строк '''від 2 до 5 років''' з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (частина перша статті 328 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України])<br />
<br />
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - позбавлення волі на строк '''від 5 до 8 років''' (частина друга статті 328 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
Покарання за втрату документів, що містять державну таємницю -позбавлення волі на строк '''до 3 років''' з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк '''до 3 років''' або без такого (частина перша статті 329 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України])<br />
<br />
Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - позбавлення волі на строк '''від 2 до 5 років''' (частина друга статті 329 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
'''''До тяжких наслідків''''' можуть бути віднесені випадки, коли внаслідок розголошення або втрати відомостей, що становлять державну таємницю, відповідні державні органи вимушені були істотно змінювати зміст стратегічних, оперативних, мобілізаційних та інших важливих планів, організацію охорони певних об’єктів, систему зв’язку, напрями науково-дослідних чи конструкторських робіт, що було пов'язано із заподіянням державі значної матеріальної шкоди.<br />
<br />
'''''Тяжкими наслідками розголошення або втрати відомостей''''', що становлять державну таємницю, є відомості про осіб, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, контррозвідувальну або розвідувальну діяльність, їхніх близьких родичів, осіб, які на конфіденційній основі залучаються, плануються до залучення чи залучалися раніше до співпраці з метою виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності (ці відомості відповідно до законодавства є такими, що становлять державну таємницю), що призвело до посягання на їх життя, здоров’я чи свободу або створення серйозної небезпеки для їхнього життя чи здоров’я.<br />
== Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю==<br />
'''Види адміністративних правопорушень щодо державної таємниці:'''<br />
<br />
1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;<br />
<br />
2) засекречування інформації:<br />
* про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту<br />
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян<br />
* про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення<br />
* про факти порушень прав і свобод людини і громадянина<br />
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб<br />
* іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена<br />
3) безпідставне засекречування інформації;<br>4) надання грифу секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифу секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифу секретності матеріальних носіїв секретної інформації;<br>5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;<br>6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;<br>7) провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов’язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;<br>8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;<br>9) невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності (стаття 212<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Відповідальність за адміністративні правопорушення щодо державної таємниці:<br />
|}<br />
Накладення штрафу на громадян '''''від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''''' і на посадових осіб - '''''від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''''. <br />
<br />
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян '''''від 30 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''''' і на посадових осіб - '''''від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''''' (стаття 212<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D1%81%D0%B5%D0%B1%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96_%E2%80%93_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8&diff=37827Як поводити себе при затриманні – права та поради2022-07-19T06:58:07Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363]<br />
== Загальна інформація ==<br />
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за <u>вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах</u> та в порядку, встановлених законом (частина перша статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
<br />
'''Затримання''' - це тимчасовий захід, який обирається уповноваженим органом в разі нагальної потреби з певною метою і який полягає в тому, що особа, яка затримується, позбавляється волі на певний термін.<br />
<br />
<u>Випадки затримання:</u><br />
* [[Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення|адміністративне затримання]]: застосовується до осіб, які вчиняють [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність|адміністративні правопорушення]];<br />
* затримання у кримінальному процесі:<br />
# [[Затримання особи без ухвали слідчого суду, судді|затримання без ухвали слідчого судді, суду]] (стаття 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінального процесуального кодексу України]);<br />
# [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід|затримання як тимчасовий запобіжний захід]] (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
== Інформація, яку варто знати особі на випадок її затримання працівниками правоохоронних органів ==<br />
♦ Звертаючись до особи поліцейський '''зобов’язаний''' назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук (частина третя статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/ed20200422 Закону України "Про Національну поліцію"] (далі - Закон).<br />
<br />
♦ Поліцейському заборонено знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (абзац другий частини третьої статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/ed20200422 Закону]).<br />
[[Файл:Як діяти в разі затримання .jpg|обрамити|праворуч|mini|Як діяти у разі затримання]]<br />
<br />♦ Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження (частина четверта статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/ed20200422 Закону]).<br />
<br />
♦ У випадку висловлення працівником прохання щодо надання йому на перевірку документів, що посвідчують особу або надають особі право вчиняти певні дії, варто попередньо з'ясувати у працівника правоохоронного органу підстави такої перевірки.<br />
<br />
Відповідно до статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19/ed20200422 Закону] поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких '''випадках''':<br />
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;<br />
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;<br />
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;<br />
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;<br />
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;<br />
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.<br />
== Обов'язки працівника правоохоронних органів під час затримання оссоби ==<br />
→ Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:<br />
# зрозумілою для нього мовою підстави (мотиви) затримання та у вчиненні якого злочину/адміністративного правопорушення її підозрюють;<br />
# роз'яснює право мати захисника;<br />
# отримувати [[Невідкладне надання медичної допомоги затриманому|медичну допомогу]];<br />
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості (частина друга статті 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
→ Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість '''негайно повідомити''' про своє затримання і місце знаходження <u>близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи</u> (стаття 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінального процесуального кодексу України], статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]), а також <u>центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги</u>, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363].<br />
<br />
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, [[Опіка та піклування|органам опіки і піклування]].<br />
<br />
→ Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину/адміністартивного правопорушення, складається '''протокол''', в якому зазначаються: <br />
* дата і місце складення;<br />
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;<br />
* відомості про особу затриманого;<br />
* місце, час і підстави (мотиви) затримання; <br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Увага!''' Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. З цього часу починається відлік часу затримання.<br />
|}<br />
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за такий злочин/правопорушення;<br />
* відмітка про роз’яснення затриманому його права і обов’язки<br />
* прізвища, адреси свідків і потерпілих ''(за наявності)'';<br />
* пояснення затриманого;<br />
<br />
* результати [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції|особистого огляду та вилучення речей, документів]]; <br />
* підпис посадової особи, яка його склала;<br />
* підпис затриманої особи або відмітка про відмову та мотиви затриманої особи підписувати протокол, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. <br />
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.<br />
== Права затриманого ==<br />
* вимагати негайного виклику адвоката; <br />
* мати побачення наодинці з адвокатом; <br />
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката; <br />
* знайомитися з матеріалами справи; <br />
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; <br />
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката; <br />
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження; <br />
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду. <br />
== Строки затримання ==<br />
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати '''сімдесяти двох годин''' з моменту затримання (частина перша статті 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа '''не пізніше шістдесяти годин''' з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу (частина друга статті 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати '''не більш як три години''' (частина перша статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]).<br />
== Практичні поради у випадку провокації вчинення правопорушення ==<br />
=== Провокація вчинення правопорушення із застосуванням наркотичних засобів ===<br />
У випадку, якщо особа помітила, що до її кишені чи речей (сумка, рюкзак) підклали пакунок з невідомим вмістом необхідно:<br />
<br />
→ не торкатися пакунку і не намагатися позбутися його у присутності працівника правоохоронного органу;<br />
<br />
→ у випадку проведення працівником правоохоронного органу [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції|особистого огляду та/або речей]], вимагати присутності двох свідків та пересвідчитися у правильності викладу обставин у протоколі огляду;<br />
<br />
→ вимагати відібрання зразків нігтів, біологічного матеріалу з долонь та ротової порожнини, їх опечатування у присутності затриманої особи та направлення на експертизу;<br />
→ вимагати зняття відбитків з пакунку (без наявності відбитків затриманої особи, важко довести, що пакунок належить їй).<br />
=== Провокація вчинення правопорушення із застосуванням зброї чи боєприпасів ===<br />
У випадку, якщо особа помітила (виявилося), що у квартиру, офіс чи машину підклали зброю чи боєприпаси, що їй не належать, необхідно:<br />
<br />
→ не торкайтесь цих речей руками;<br />
<br />
→ у випадку проведення обшуку приміщення, вимагати присутності двох свідків та пересвідчитися у правильності викладу обставин у протоколі [[Порядок проведення обшуку|обшуку]];<br />
<br />
→ вимагати зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу інформації, що на руках і одежі затриманої особи відсутні сліди зброярського мастила;<br />
<br />
→ вимагати зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;<br />
<br />
→ вимагати проведення експертизи на наявність відбитків пальців затриманої особи на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї.<br />
== Див. також ==<br />
* [[Адміністративне затримання, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення]]<br />
* [[Затримання особи без ухвали слідчого суду, судді]]<br />
* [[Затримання особи як тимчасовий запобіжний захід]]<br />
* [[Підстави проведення особистого огляду та поверхневої перевірки працівниками поліції]]<br />
* [[Порядок проведення обшуку]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=37825Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців2022-07-19T06:52:07Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.] * [https://za...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України «Про державний реєстр виборців».]<br />
<br />
== ''Основні законодавчо визначені поняття щодо виборчого права України'' == <br />
<br />
Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.<br />
<br />
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+70#w2_1 ( стаття 70 Конституції України)]<br />
<br />
Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом.<br />
<br />
Вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text ( стаття 1 Виборчого кодексу України)]<br />
<br />
Відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів:<br />
<br />
* вибори Президента України;<br />
* вибори народних депутатів України;<br />
* місцеві вибори;<br />
* вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;<br />
* вибори депутатів сільської, селищної, міської ради;<br />
* вибори сільського, селищного, міського голови;<br />
* вибори депутатів районної ради;<br />
* вибори депутатів обласної ради;<br />
* вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+3#w1_4 (частина 1 статті 3 Виборчого кодексу України)]<br />
<br />
Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.<br />
<br />
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+72#w2_1 ( стаття 72 Конституції України)]<br />
<br />
Державний реєстр виборців (далі – Реєстр) - автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені цим Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+70#w2_1 статті 70 Конституції України] (далі - виборці). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text ( стаття 1 Закону України «Про державний реєстр виборців»)]<br />
<br />
Повноваження органу ведення Реєстру здійснюють територіальні представництва Центральної виборчої комісії, утворені відповідно до Закону України «Про Центральну виборчу комісію». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+14#w2_1 ( частина 5 статті 14 Закону України «Про державний реєстр виборців»)]<br />
<br />
Для підготовки та проведення голосування на виборах орган ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку поширюються його повноваження, складає на основі відомостей Державного реєстру виборців попередні списки виборців. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_1 (частина 1 статті 39 Виборчого кодексу України)]<br />
<br />
Уточнення персональних даних Реєстру здійснюється органами ведення Реєстру в разі виявлення ними невключення виборця до Реєстру, неправомірного або кратного включення особи до Реєстру, неправильностей у персональних даних виборця.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_2 (частина 1 статті 23 Закону України «Про державний реєстр виборців»)]<br />
<br />
== ''Загальні засади оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу'' ==<br />
<br />
<br />
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_6 (частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України)]<br />
<br />
Рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.<br />
<br />
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до суду, а також розгляд та вирішення справ судом здійснюються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.<br />
<br />
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом.<br />
<br />
Суд, до якого подана позовна заява, невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію та комісію вищого рівня (щодо списків виборців - також орган ведення Державного реєстру виборців) про надходження позову, відкриття провадження чи відмову у відкритті провадження у справі, а також про ухвалене судом рішення.<br />
<br />
Якщо за адміністративним позовом судом відкрито провадження і тим самим суб’єктом з того ж питання і з тих же підстав подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про відкриття провадження припиняє розгляд скарги.<br />
<br />
Суди, виборчі комісії, органи Державного реєстру виборців, правоохоронні органи організовують свою роботу під час виборчого процесу, в тому числі у вихідні дні та в день голосування, таким чином, щоб забезпечити прийом та розгляд скарг (позовних заяв) і звернень виборчих комісій у строки та спосіб, встановлені цим Кодексом.<br />
<br />
Питання розгляду скарг виборчими комісіями, не врегульовані цим Кодексом, визначаються Центральною виборчою комісією. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+63#w2_1 (стаття 63 Виборчого кодексу України)]<br />
<br />
Місцевим загальним судам як адміністративним судам, а також окружним адміністративним судам, підсудні адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:<br />
<br />
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;<br />
* уточнення списку виборців;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#w2_1 (пункт 2 частини 1, частина 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України)]<br />
<br />
== ''Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців'' ==<br />
<br />
<br />
Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.<br />
<br />
Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.<br />
<br />
Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд при розгляді цього позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+274#w2_1 (частини 1- 3 статті 274 Кодексу адміністративного судочинства України)]<br />
<br />
==== '''''Загальні вимоги до позовної заяви:''''' ====<br />
<br />
* У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br />
* Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.<br />
* Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.<br />
* На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.<br />
<br />
В позовній заяві зазначаються:<br />
<br />
* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br />
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;<br />
* зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;<br />
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;<br />
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;<br />
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
<br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+274#w2_1 пункті 2 частини п’ятої цієї статті] стосовно представника.<br />
<br />
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br />
<br />
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+160#w2_1 (стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України)]<br />
<br />
==== '''''Документи, що додаються до позовної заяви''':'' ====<br />
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+160#w2_1 (статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України)]<br />
<br />
Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.<br />
<br />
Рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно. Оскарження рішення адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців не перешкоджає його виконанню. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+274#w2_1 (частини 4-5 статті 274 Кодексу адміністративного судочинства України)]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_2014_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85&diff=37824Відновлення документів про вищу освіту, отриманих до 2014 року на непідконтрольних територіях2022-07-19T06:24:04Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база'' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України «Про вищу освіту».] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1216-15#Text Порядок замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 28.05.2014 № 655 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 22.09.2015 № 964), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2014 за № 593/25370.] <br />
== Поняття тимчасово окупована територія та порядок видачі документів ==<br />
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (частина 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)]<br />
<br />
Одним з основних напрямів захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях є забезпечення доступу до закладів освіти та засобів масової інформації України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_9 (пункт 7 частини 2 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)]<br />
<br />
Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (частина 5 статті 1 Закону України «Про вищу освіту»)]<br />
<br />
Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.<br />
<br />
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:<br />
* диплом молодшого бакалавра;<br />
* диплом бакалавра;<br />
* диплом магістра;<br />
* диплом доктора філософії/доктора мистецтва. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 (частина 1, абзац 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про вищу освіту»)]<br />
Форми документів про вищу освіту за відповідними ступенями затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0122-21#Text наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2021 № 102 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них, зразка академічної довідки», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2021 за № 122/35744.]<br />
<br />
Перелік обов’язкової інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (науковий ступінь), затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/811-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 811 «Про документи про вищу освіту (науковий ступінь)»]. <br />
<br />
У разі якщо Випускник повністю виконав вимоги навчального плану, пройшов державну атестацію у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та відмовився від отримання документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, Міністерство освіти і науки України за заявою Випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.<br />
<br />
В обов’язковому порядку Випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також залікову книжку або академічну довідку (за наявності).<br />
<br />
Інформація про навчання Випускника (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність) обов’язково перевіряється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 3 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Якщо Випускник отримав у 2014 році документ про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та бажає отримати документ про вищу освіту та додаток до нього встановленого законодавством України зразка, Міністерство освіти і науки України за заявою Випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.<br />
<br />
В обов’язковому порядку Випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також копію документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, який він отримав у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України.<br />
<br />
Інформація про навчання Випускника (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність) обов’язково перевіряється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 4 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
У документі про вищу освіту державного зразка, виготовлення якого забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, відтворюються найменування вищого навчального закладу, розташованого на тимчасово окупованій території України, у якому навчався Випускник, відповідно до інформації, зазначеної в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а також печатка, посада, підпис, прізвище та ініціали керівника вищого навчального закладу, який здійснює виготовлення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 5 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Виготовлення та видачу виправленого документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього або дубліката документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього Випускнику, який закінчив вищий навчальний заклад, розташований на тимчасово окупованій території України, до 2014 року забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України.<br />
<br />
У виправленому документі про вищу освіту державного зразка та додатку до нього або дублікаті документа про вищу освіту державного зразка та додатку до нього відтворюються найменування, яке мав вищий навчальний заклад, розташований на тимчасово окупованій території України, на дату закінчення його Випускником, а також печатка, посада, підпис, прізвище та ініціали керівника вищого навчального закладу, який здійснив виготовлення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 6 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Вищий навчальний заклад, що здійснює виготовлення документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього або дубліката документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього, отримує необхідну інформацію щодо документа про вищу освіту державного зразка у повному обсязі від державного підприємства «Інфоресурс». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 7 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
У разі відсутності можливостей у відокремленого структурного підрозділу, розташованого на тимчасово окупованій території України, вищого навчального закладу здійснити виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них, виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них Випускникам забезпечує базовий вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 8 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_2014_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%85&diff=37823Відновлення документів про вищу освіту, отриманих до 2014 року на непідконтрольних територіях2022-07-19T06:20:41Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: == ''Нормативна база'' == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення пра...</p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база'' ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України «Про вищу освіту».] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1216-15#Text Порядок замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 28.05.2014 № 655 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України 22.09.2015 № 964), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.2014 за № 593/25370.] <br />
<br />
== Поняття тимчасово окупована територія та порядок видачі документів ==<br />
Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (частина 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)]<br />
<br />
Одним з основних напрямів захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях є забезпечення доступу до закладів освіти та засобів масової інформації України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_9 (пункт 7 частини 2 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)]<br />
<br />
Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 (частина 5 статті 1 Закону України «Про вищу освіту»)]<br />
<br />
Документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.<br />
<br />
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:<br />
<br />
* диплом молодшого бакалавра;<br />
* диплом бакалавра;<br />
* диплом магістра;<br />
* диплом доктора філософії/доктора мистецтва. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 (частина 1, абзац 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про вищу освіту»)]<br />
<br />
Форми документів про вищу освіту за відповідними ступенями затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0122-21#Text наказом Міністерства освіти і науки України від 25.01.2021 № 102 «Про затвердження форм документів про вищу освіту (наукові ступені) та додатка до них, зразка академічної довідки», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2021 за № 122/35744.]<br />
<br />
Перелік обов’язкової інформації, яка повинна міститися в документах про вищу освіту (науковий ступінь), затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/811-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 811 «Про документи про вищу освіту (науковий ступінь)»]. <br />
<br />
У разі якщо Випускник повністю виконав вимоги навчального плану, пройшов державну атестацію у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та відмовився від отримання документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, Міністерство освіти і науки України за заявою Випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.<br />
<br />
В обов’язковому порядку Випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також залікову книжку або академічну довідку (за наявності).<br />
<br />
Інформація про навчання Випускника (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність) обов’язково перевіряється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 3 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Якщо Випускник отримав у 2014 році документ про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України, та бажає отримати документ про вищу освіту та додаток до нього встановленого законодавством України зразка, Міністерство освіти і науки України за заявою Випускника визначає вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України, який забезпечить виготовлення і видачу документа про вищу освіту та додатка до нього.<br />
<br />
В обов’язковому порядку Випускник додає до заяви копію документа, що посвідчує особу, а також копію документа про вищу освіту зразка, не передбаченого законодавством України, який він отримав у вищому навчальному закладі, розташованому на тимчасово окупованій території України.<br />
<br />
Інформація про навчання Випускника (курс, рік навчання, напрям підготовки (спеціальність) обов’язково перевіряється в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 4 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
У документі про вищу освіту державного зразка, виготовлення якого забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, відтворюються найменування вищого навчального закладу, розташованого на тимчасово окупованій території України, у якому навчався Випускник, відповідно до інформації, зазначеної в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а також печатка, посада, підпис, прізвище та ініціали керівника вищого навчального закладу, який здійснює виготовлення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 5 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Виготовлення та видачу виправленого документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього або дубліката документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього Випускнику, який закінчив вищий навчальний заклад, розташований на тимчасово окупованій території України, до 2014 року забезпечує визначений Міністерством освіти і науки України вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України.<br />
<br />
У виправленому документі про вищу освіту державного зразка та додатку до нього або дублікаті документа про вищу освіту державного зразка та додатку до нього відтворюються найменування, яке мав вищий навчальний заклад, розташований на тимчасово окупованій території України, на дату закінчення його Випускником, а також печатка, посада, підпис, прізвище та ініціали керівника вищого навчального закладу, який здійснив виготовлення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 6 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
Вищий навчальний заклад, що здійснює виготовлення документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього або дубліката документа про вищу освіту державного зразка та додатка до нього, отримує необхідну інформацію щодо документа про вищу освіту державного зразка у повному обсязі від державного підприємства «Інфоресурс». [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 7 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]<br />
<br />
У разі відсутності можливостей у відокремленого структурного підрозділу, розташованого на тимчасово окупованій території України, вищого навчального закладу здійснити виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них, виготовлення та видачу документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них Випускникам забезпечує базовий вищий навчальний заклад, розташований в інших регіонах України.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0593-14#Text (частина 8 Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускниками вищих навчальних закладів, розташованих та тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 28.05.2014 № 655)]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=36851Кримінальна відповідальність військовослужбовців2022-06-15T10:57:37Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база:'' ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України «Про оборону України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України «Про державну таємницю».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text Закон України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674 (в редакції станом на 28.01.2022).]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 р.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977 (набув чинності для України 25.07.90).]<br />
<br />
== ''Юридичне визначення поняття «Військові злочини» та його складових'' ==<br />
<br />
=== <u><small>Визначення понять:</small></u> ===<br />
Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.<br />
<br />
За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+401#w2_3 (частини 1 і 2 статті 401 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
<u>'''Кримінальним кодексом України, як військові злочини визначені наступні протиправні дії''':</u><br />
<br />
1) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 Стаття 402. Непокора.]<br />
<br />
2) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_6 Стаття 403. Невиконання наказу.] <br />
<br />
3) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_4 Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.]<br />
<br />
4) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника.]<br />
<br />
5) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.]<br />
<br />
6) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+407#w2_1 Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби.]<br />
<br />
7) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+408#w2_1 Стаття 408. Дезертирство.]<br />
<br />
8) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+409#w2_4 Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.]<br />
<br />
9) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.] <br />
<br />
10) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+411#w2_1 Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна.]<br />
<br />
11) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна.]<br />
<br />
12) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+413#w2_1 Стаття 413. Втрата військового майна.]<br />
<br />
13) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_3 Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.]<br />
<br />
14) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин.]<br />
<br />
15) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+416#w2_1 Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них.]<br />
<br />
16) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння.]<br />
<br />
17) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_3 Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання]<br />
<br />
18) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+419#w2_1 Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби.]<br />
<br />
19) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+420#w2_1 Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування.]<br />
<br />
20) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_3 Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби.]<br />
<br />
21) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.]<br />
<br />
22) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби.]<br />
<br />
23) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 Стаття 426. Бездіяльність військової влади.]<br />
<br />
24) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426-1#w2_1 Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.]<br />
<br />
25) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+427#w2_2 Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни.]<br />
<br />
26) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+428#w2_1 Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля.]<br />
<br />
27) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+429#w2_1 Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.]<br />
<br />
28) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+430#w2_4 Стаття 430. Добровільна здача в полон.]<br />
<br />
29) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+431#w2_1 Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні.]<br />
<br />
30) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 Стаття 432. Мародерство.]<br />
<br />
31) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+433#w2_1 Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій.]<br />
<br />
32) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+434#w2_1 Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими.]<br />
<br />
33) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.]<br />
<br />
Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.<br />
<br />
Військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
<br />
Резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_2 (частина 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_3 (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Відповідні частини значної кількості військових злочинів передбачає їх вчинення в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (''статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 402]''-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 ''405''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+407#w2_1 ''407'']- ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+411#w2_1 411], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+413#w2_1 413], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 418]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_2 421], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426-1#w2_1 426-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+428#w2_1 428 Кримінального кодексу України]).''<br />
<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. '' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (стаття 1 Закону України «Про оборону України»)]''<br />
<br />
Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. <br />
<br />
Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 (примітка до статті 402 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Відповідні частини окремих військові злочини передбачають їх вчинення військовими службовими особами ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_4 статті 410], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426-1 Кримінального кодексу України])'', за попередньою змовою групою осіб ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 статті 402], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_4 404] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 405], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+408#w2_1 408], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 410 Кримінального кодексу України])'', а також спричинення істотної шкоди та настання тяжких наслідків ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_3 статті 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+401#w2_2 401]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 412], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_2 414], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 422], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 426 Кримінального кодексу України)].'' <br />
<br />
Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.<br />
<br />
Істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 ''(статті 425 і 426 Кримінального кодексу України). (примітка до статті 425 Кримінального кодексу України)'']<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_3 (частина 2 статті 28 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text (стаття 1 Закону України «Про державну таємницю»)]'' <br />
<br />
Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674. (стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)]<br />
<br />
Військовополонений - будь-який комбатант, як це визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ''статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949''], що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, який потрапляє під владу супротивної сторони. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 (стаття 44 «Комбатанти і військовополонені» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949], що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)''<br />
<br />
Комбатанти - особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), та мають право брати безпосередню участь у воєнних діях. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 (частина 2 стаття 43 «Збройні сили» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)]''<br />
<br />
Мародерство - викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 (стаття 432 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (у тому числі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) - це емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала і розпізнавальні сигнали (спеціальні міжнародно визнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських Конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (стаття 1 Закону України « Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
<br />
Емблема Червоного Хреста використовується медичною службою збройних Сил України під час збройних конфліктів для позначення власного медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів на суші, на морі та в повітрі. <br />
<br />
Контроль за використанням емблеми зазначеною службою здійснюється Міністерством оборони України. <br />
<br />
Медичний персонал зобов’язаний носити нарукавні пов’язки з емблемою Червоного Хреста та мати при собі посвідчення з зображенням емблеми Червоного Хреста і з фотографією, які розроблені відповідно до вимог, що містяться у Женевських та Додатковому протоколі 1 до них. <br />
<br />
Ці пов’язки та посвідчення видаються в установленому порядку Міністерством оборони України. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (стаття 4 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
<br />
Під час збройного конфлікту емблемою Червоного Хреста, що використовується із захисною метою за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров’я України та під його контролем, позначаються цивільний медичний персонал, цивільні лікарні та інші цивільні медичні формування, будівлі, обладнання, медичні матеріали, а також цивільні санітарно-транспортні засоби, заклади охорони здоров’я, призначені, зокрема, для перевезення та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та <br />
догляду за ними. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (частина 1 статті 5 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
== ''Кримінально-правова характеристика військових злочинів'' ==<br />
<br />
=== <u><small>Об’єкт військових злочинів:</small></u> ===<br />
Родовий об’єкт військових злочинів - встановлений законодавством України порядок несення або проходження військової служби.<br />
<br />
Цей порядок визначений низкою законів України, Військовою присягою, військовими статутами, положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців, наказами відповідних начальників та іншими нормативно-правовими актами.<br />
<br />
Відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: <br />
<br />
* проти порядку підлеглості і військової честі ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_39 статті 402]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку проходження військової служби ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 статті 407]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+409#w2_3 409 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку користування військовим майном і його зберігання ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 (статті 410]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_2 414 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку експлуатації військової техніки ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 (статті 415]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417 Кримінального кодексу України])'';<br />
* проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 статті 418]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_2 421 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти встановленого порядку збереження військової таємниці ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 (ст. 422 Кримінального кодексу України)];''<br />
* військові службові злочини ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 статті 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 426 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку несення служби на полі бою і в районі бойових дій ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+427#w2_2 статті 427]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+433#w2_1 433 Кримінального кодексу України]);''<br />
* злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+434#w2_1 статті 434]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 435 Кримінального кодексу України]).''<br />
<br />
=== <u><small>'''Об’єктивна сторона військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Скоєння суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби, вчинені як шляхом дії ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_3 статті 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 405], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 432] тощо Кримінального кодексу України)'', так і бездіяльності ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_5 статті 403], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426 та інші Кримінального кодексу України]''), а також дії та бездіяльності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 (статті 415], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 422 тощо Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
Кваліфікуючі ознаки: зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо.<br />
<br />
Особливо кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. <br />
<br />
=== <u><small>'''Суб’єкт військових злочинів''':</small></u> ===<br />
<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.<br />
* Військовозобов’язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.<br />
<br />
Суб’єктом військових злочинів особа може бути тільки у відповідних часових межах, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу»] - після початку і до закінчення проходження військової служби. <br />
<br />
=== <u><small>Початком проходження військової служби вважається:</small></u> ===<br />
<br />
* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;<br />
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.<br />
<br />
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.<br />
<br />
=== <u><small>Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:</small></u> ===<br />
<br />
* на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);<br />
* на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;<br />
* поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);<br />
* під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;<br />
* під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+24#w2_1 (стаття 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Військовополонені ворожої армії несуть кримінальну відповідальність за законом про військові злочини за дії, вчинені проти порядку несення військової служби держави перебування в полоні, однак, це не стосується для військовослужбовців, які вчинили замах на втечу з полону. <br />
<br />
У випадках вчинення втечі військовополонений, вдруге взятий у полон у ході наступних військових дій, не підлягає покаранню за раніше вчинену втечу. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+84#w2_1 (статті 84], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+87#w2_1 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+89#w2_1 89], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+91#w2_1 91], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+91#w2_1 92 і 93 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.)]''<br />
<br />
Також, підлягають відповідальності за статтями про військові злочини ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+27#w2_7 з посиланням на статтю 27 «Види співучасників» Кримінального кодексу України])'' будь-які особи, які є співучасниками (організаторами, підбурювачами, посібниками ) цих злочинів.<br />
<br />
Проте, не вважаються суб’єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні військових ліцеїв.<br />
<br />
=== <u><small>'''Суб’єктивна сторона військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Суб’єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 (статті 402], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 ''тощо Кримінального кодексу України'']), або виною з необережності ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_5 статті 403], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 412 та інші Кримінального кодексу України])'', деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і виною з необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 ''статті 418, 419, 420 тощо Кримінального кодексу України)''].<br />
<br />
=== <u><small>Кримінальна відповідальність за скоєння військових злочинів:</small></u> ===<br />
Відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними відповідних зборів за скоєння військових злочинів вони відповідають за конкретними статтям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 402]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 435]) Кримінального кодексу України.<br />
<br />
За скоєні злочини проти держави і загальнокримінальні злочини відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних настає на загальних засадах. <br />
<br />
== ''Особливості кримінального процесу щодо вчинення військових злочинів у зв’язку із наявністю відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю'' ==<br />
При проведенні досудового розслідування і судового провадження щодо військових злочинів у непоодиноких випадках виникає необхідність дослідження документів, які містять державну таємницю або предметів, відомості про які становлять державну таємницю (військові карти, схеми, накази, інструкції, озброєння, військову техніку, військові засоби тощо).<br />
<br />
Конкретний перелік та зміст відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, ступінь їх секретності, строк дії (у роках) рішення про віднесення інформації до державної таємниці тощо, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text визначені в розділі 1 «Сфера оборони» частини ІІ «Відомості, що становлять державну таємницю» Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674.]<br />
<br />
Тексти зазначених наказу та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу.<br />
<br />
=== <u><small>'''Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br />
<br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
<br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_1 статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br />
<br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
<br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+517#w2_1 ''(стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України)'']<br />
<br />
== ''Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю'' ==<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br />
<br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+518#w2_1 ''(стаття 518 Кримінального процесуального кодексу України)'']</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=36850Кримінальна відповідальність військовослужбовців2022-06-15T10:50:44Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база:'' ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України «Про оборону України».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України «Про державну таємницю».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text Закон України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674 (в редакції станом на 28.01.2022).]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 р.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977 (набув чинності для України 25.07.90).]<br />
<br />
== ''Юридичне визначення поняття «Військові злочини» та його складових'' ==<br />
<br />
=== <u><small>Визначення понять:</small></u> ===<br />
Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.<br />
<br />
За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+401#w2_3 (частини 1 і 2 статті 401 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
<u>'''Кримінальним кодексом України, як військові злочини визначені наступні протиправні дії''':</u><br />
<br />
1) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 Стаття 402. Непокора.]<br />
<br />
2) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_6 Стаття 403. Невиконання наказу.] <br />
<br />
3) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_4 Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.]<br />
<br />
4) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника.]<br />
<br />
5) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.]<br />
<br />
6) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+407#w2_1 Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби.]<br />
<br />
7) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+408#w2_1 Стаття 408. Дезертирство.]<br />
<br />
8) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+409#w2_4 Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.]<br />
<br />
9) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.] <br />
<br />
10) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+411#w2_1 Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна.]<br />
<br />
11) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна.]<br />
<br />
12) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+413#w2_1 Стаття 413. Втрата військового майна.]<br />
<br />
13) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_3 Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.]<br />
<br />
14) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин.]<br />
<br />
15) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+416#w2_1 Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них.]<br />
<br />
16) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння.]<br />
<br />
17) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_3 Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання]<br />
<br />
18) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+419#w2_1 Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби.]<br />
<br />
19) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+420#w2_1 Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування.]<br />
<br />
20) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_3 Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби.]<br />
<br />
21) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.]<br />
<br />
22) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби.]<br />
<br />
23) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 Стаття 426. Бездіяльність військової влади.]<br />
<br />
24) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426-1#w2_1 Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.]<br />
<br />
25) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+427#w2_2 Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни.]<br />
<br />
26) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+428#w2_1 Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля.]<br />
<br />
27) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+429#w2_1 Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.]<br />
<br />
28) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+430#w2_4 Стаття 430. Добровільна здача в полон.]<br />
<br />
29) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+431#w2_1 Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні.]<br />
<br />
30) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 Стаття 432. Мародерство.]<br />
<br />
31) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+433#w2_1 Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій.]<br />
<br />
32) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+434#w2_1 Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими.]<br />
<br />
33) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.]<br />
<br />
Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.<br />
<br />
Військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
<br />
Резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_2 (частина 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_3 (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Відповідні частини значної кількості військових злочинів передбачає їх вчинення в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (''статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 402]''-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 ''405''], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+407#w2_1 ''407'']- ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+411#w2_1 411], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+413#w2_1 413], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 418]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_2 421], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426-1#w2_1 426-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+428#w2_1 428 Кримінального кодексу України]).''<br />
<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. '' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text (стаття 1 Закону України «Про оборону України»)]''<br />
<br />
Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. <br />
<br />
Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 (примітка до статті 402 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Відповідні частини окремих військові злочини передбачають їх вчинення військовими службовими особами ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_4 статті 410], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426-1 Кримінального кодексу України])'', за попередньою змовою групою осіб ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 статті 402], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_4 404] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 405], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+408#w2_1 408], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 410 Кримінального кодексу України])'', а також спричинення істотної шкоди та настання тяжких наслідків ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_3 статті 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+401#w2_2 401]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 412], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_2 414], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 422], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 426 Кримінального кодексу України)].'' <br />
<br />
Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.<br />
<br />
Істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 ''(статті 425 і 426 Кримінального кодексу України). (примітка до статті 425 Кримінального кодексу України)'']<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_3 (частина 2 статті 28 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text (стаття 1 Закону України «Про державну таємницю»)]'' <br />
<br />
Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674. (стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)]<br />
<br />
Військовополонений - будь-який комбатант, як це визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ''статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949''], що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, який потрапляє під владу супротивної сторони. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 (стаття 44 «Комбатанти і військовополонені» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949], що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)''<br />
<br />
Комбатанти - особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), та мають право брати безпосередню участь у воєнних діях. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 (частина 2 стаття 43 «Збройні сили» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)]''<br />
<br />
Мародерство - викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 (стаття 432 Кримінального кодексу України)]''<br />
<br />
Символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (у тому числі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) - це емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала і розпізнавальні сигнали (спеціальні міжнародно визнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських Конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (стаття 1 Закону України « Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
<br />
Емблема Червоного Хреста використовується медичною службою збройних Сил України під час збройних конфліктів для позначення власного медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів на суші, на морі та в повітрі. <br />
<br />
Контроль за використанням емблеми зазначеною службою здійснюється Міністерством оборони України. <br />
<br />
Медичний персонал зобов’язаний носити нарукавні пов’язки з емблемою Червоного Хреста та мати при собі посвідчення з зображенням емблеми Червоного Хреста і з фотографією, які розроблені відповідно до вимог, що містяться у Женевських та Додатковому протоколі 1 до них. <br />
<br />
Ці пов’язки та посвідчення видаються в установленому порядку Міністерством оборони України. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (стаття 4 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
<br />
Під час збройного конфлікту емблемою Червоного Хреста, що використовується із захисною метою за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров’я України та під його контролем, позначаються цивільний медичний персонал, цивільні лікарні та інші цивільні медичні формування, будівлі, обладнання, медичні матеріали, а також цивільні санітарно-транспортні засоби, заклади охорони здоров’я, призначені, зокрема, для перевезення та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та <br />
догляду за ними. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862-14#Text (частина 1 статті 5 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)]''<br />
== ''Кримінально-правова характеристика військових злочинів'' ==<br />
<br />
=== <u><small>Об’єкт військових злочинів:</small></u> ===<br />
Родовий об’єкт військових злочинів - встановлений законодавством України порядок несення або проходження військової служби.<br />
<br />
Цей порядок визначений низкою законів України, Військовою присягою, військовими статутами, положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців, наказами відповідних начальників та іншими нормативно-правовими актами.<br />
<br />
Відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: <br />
<br />
* проти порядку підлеглості і військової честі ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_39 статті 402]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку проходження військової служби ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 статті 407]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+409#w2_3 409 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку користування військовим майном і його зберігання ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+410#w2_3 (статті 410]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+414#w2_2 414 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку експлуатації військової техніки ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 (статті 415]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417 Кримінального кодексу України])'';<br />
* проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 статті 418]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+421#w2_2 421 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти встановленого порядку збереження військової таємниці ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 (ст. 422 Кримінального кодексу України)];''<br />
* військові службові злочини ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 статті 425]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 426 Кримінального кодексу України]);''<br />
* проти порядку несення служби на полі бою і в районі бойових дій ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+427#w2_2 статті 427]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+433#w2_1 433 Кримінального кодексу України]);''<br />
* злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+434#w2_1 статті 434]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 435 Кримінального кодексу України]).''<br />
<br />
=== <u><small>'''Об’єктивна сторона військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Скоєння суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби, вчинені як шляхом дії ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+404#w2_3 статті 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+405#w2_1 405], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+432#w2_1 432] тощо Кримінального кодексу України)'', так і бездіяльності ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_5 статті 403], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+425#w2_1 425], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+426#w2_1 426 та інші Кримінального кодексу України]''), а також дії та бездіяльності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+415#w2_1 (статті 415], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+417#w2_1 417], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+422#w2_1 422 тощо Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
Кваліфікуючі ознаки: зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо.<br />
<br />
Особливо кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. <br />
<br />
=== <u><small>'''Суб’єкт військових злочинів''':</small></u> ===<br />
<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.<br />
* Військовозобов’язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.<br />
<br />
Суб’єктом військових злочинів особа може бути тільки у відповідних часових межах, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу»] - після початку і до закінчення проходження військової служби. <br />
<br />
=== <u><small>Початком проходження військової служби вважається:</small></u> ===<br />
<br />
* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;<br />
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.<br />
<br />
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.<br />
<br />
=== <u><small>Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:</small></u> ===<br />
<br />
* на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);<br />
* на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;<br />
* поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);<br />
* під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;<br />
* під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+24#w2_1 (стаття 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)]''<br />
<br />
Військовополонені ворожої армії несуть кримінальну відповідальність за законом про військові злочини за дії, вчинені проти порядку несення військової служби держави перебування в полоні, однак, це не стосується для військовослужбовців, які вчинили замах на втечу з полону. <br />
<br />
У випадках вчинення втечі військовополонений, вдруге взятий у полон у ході наступних військових дій, не підлягає покаранню за раніше вчинену втечу. ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+84#w2_1 (статті 84], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+87#w2_1 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+89#w2_1 89], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+91#w2_1 91], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+91#w2_1 92 і 93 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.)]''<br />
<br />
Також, підлягають відповідальності за статтями про військові злочини ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+27#w2_7 з посиланням на статтю 27 «Види співучасників» Кримінального кодексу України])'' будь-які особи, які є співучасниками (організаторами, підбурювачами, посібниками ) цих злочинів.<br />
<br />
Проте, не вважаються суб’єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні військових ліцеїв.<br />
<br />
=== <u><small>'''Суб’єктивна сторона військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Суб’єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 (статті 402], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 404], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 406]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+406#w2_1 ''тощо Кримінального кодексу України'']), або виною з необережності ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+403#w2_5 статті 403], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+412#w2_1 412 та інші Кримінального кодексу України])'', деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і виною з необережності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+418#w2_2 ''статті 418, 419, 420 тощо Кримінального кодексу України)''].<br />
<br />
=== <u><small>Кримінальна відповідальність за скоєння військових злочинів:</small></u> ===<br />
Відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними відповідних зборів за скоєння військових злочинів вони відповідають за конкретними статтям ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+402#w2_40 402]-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+435#w2_1 435]) Кримінального кодексу України.<br />
<br />
За скоєні злочини проти держави і загальнокримінальні злочини відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних настає на загальних засадах. <br />
<br />
== ''Особливості кримінального процесу щодо вчинення військових злочинів у зв’язку із наявністю відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю'' ==<br />
При проведенні досудового розслідування і судового провадження щодо військових злочинів у непоодиноких випадках виникає необхідність дослідження документів, які містять державну таємницю або предметів, відомості про які становлять державну таємницю (військові карти, схеми, накази, інструкції, озброєння, військову техніку, військові засоби тощо).<br />
<br />
Конкретний перелік та зміст відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, ступінь їх секретності, строк дії (у роках) рішення про віднесення інформації до державної таємниці тощо, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text визначені в розділі 1 «Сфера оборони» частини ІІ «Відомості, що становлять державну таємницю» Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674.]<br />
<br />
Тексти зазначених наказу та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу.<br />
<br />
=== <u><small>'''Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо військових злочинів''':</small></u> ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br />
<br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
<br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_1 статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br />
<br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
<br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+517#w2_1 ''(стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України)'']<br />
<br />
== ''Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні про шпигунство, яке містить державну таємницю:'' ==<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br />
<br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+518#w2_1 ''(стаття 518 Кримінального процесуального кодексу України)'']</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=36843Кримінальна відповідальність військовослужбовців2022-06-15T08:50:03Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: == ''Нормативна база:'' == * Кримінальний кодекс України. * Кримінальний процесуальний коде...</p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база:'' ==<br />
<br />
* Кримінальний кодекс України.<br />
* Кримінальний процесуальний кодекс України.<br />
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»<br />
* Закон України «Про оборону України».<br />
* Закону України «Про державну таємницю».<br />
* Закон України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні».<br />
* Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674 (в редакції станом на 28.01.2022).<br />
* Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 р. <br />
* Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977 (набув чинності для України 25.07.90).<br />
<br />
== ''Юридичне визначення поняття «Військові злочини» та його складових.'' ==<br />
<br />
=== <small>'''<u>Визначення понять:</u>'''</small> ===<br />
Військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів.<br />
<br />
За відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом. ''(частини 1 і 2 статті 401 Кримінального кодексу України)''<br />
<br />
<u>'''Кримінальним кодексом України, як військові злочини визначені наступні протиправні дії''':</u><br />
<br />
1) Стаття 402. Непокора.<br />
<br />
2) Стаття 403. Невиконання наказу. <br />
<br />
3) Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків.<br />
<br />
4) Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника.<br />
<br />
5) Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості.<br />
<br />
6) Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби.<br />
<br />
7) Стаття 408. Дезертирство.<br />
<br />
8) Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.<br />
<br />
9) Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. <br />
<br />
10) Стаття 411. Умисне знищення або пошкодження військового майна.<br />
<br />
11) Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна.<br />
<br />
12) Стаття 413. Втрата військового майна.<br />
<br />
13) Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.<br />
<br />
14) Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин.<br />
<br />
15) Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них.<br />
<br />
16) Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння.<br />
<br />
17) Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання<br />
<br />
18) Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби.<br />
<br />
19) Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування.<br />
<br />
20) Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби.<br />
<br />
21) Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.<br />
<br />
22) (Статтю 423 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014).<br />
<br />
23) (Статтю 424 виключено на підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014).<br />
<br />
24) Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби.<br />
<br />
25) Стаття 426. Бездіяльність військової влади.<br />
<br />
26) Стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень.<br />
<br />
27) Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни.<br />
<br />
28) Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля.<br />
<br />
29) Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.<br />
<br />
30) Стаття 430. Добровільна здача в полон.<br />
<br />
31) Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні.<br />
<br />
32) Стаття 432. Мародерство.<br />
<br />
33) Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних дій.<br />
<br />
34) Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими.<br />
<br />
35) Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею.<br />
<br />
Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.<br />
<br />
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.<br />
<br />
Військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.<br />
<br />
Резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. ''(частина 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)''<br />
<br />
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. ''(частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)''<br />
<br />
Відповідні частини значної кількості військових злочинів передбачає їх вчинення в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (статті 402-405, 407- 411, 413, 418-421, 425-426, 426-1, 428 Кримінального кодексу України).<br />
<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. '' (стаття 1 Закону України «Про оборону України»)''<br />
<br />
Під бойовою обстановкою слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. <br />
<br />
Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою. ''(примітка до статті 402 Кримінального кодексу України)''<br />
<br />
Відповідні частини окремих військові злочини передбачають їх вчинення військовими службовими особами (статті 410, 426, 426-1 Кримінального кодексу України), за попередньою змовою групою осіб (статті 402, 404 – 405, 408, 410 Кримінального кодексу України), а також спричинення істотної шкоди та настання тяжких наслідків (статті 404, 406, 401-412, 414, 417, 422, 425-426 Кримінального кодексу України). <br />
<br />
Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.<br />
<br />
Істотною шкодою, якщо вона полягає в завданні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками за тієї самої умови вважається шкода, яка у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (статті 425 і 426 Кримінального кодексу України). ''(примітка до статті 425 Кримінального кодексу України)''<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення. ''(частина 2 статті 28 Кримінального кодексу України)''<br />
<br />
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 Закону України «Про державну таємницю») <br />
<br />
Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674. (стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)<br />
<br />
Військовополонений - будь-який комбатант, як це визначено у статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977, який потрапляє під владу супротивної сторони. ''(стаття 44 «Комбатанти і військовополонені» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)''<br />
<br />
Комбатанти - особи, які входять до складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті (крім медичного і духовного персоналу), та мають право брати безпосередню участь у воєнних діях. (частина 2 стаття 43 «Збройні сили» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977)<br />
<br />
Мародерство - викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених. ''(стаття 432 Кримінального кодексу України)''<br />
<br />
Символіка Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала (у тому числі Міжнародного руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця) - це емблеми Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала і розпізнавальні сигнали (спеціальні міжнародно визнані допоміжні сигнали (світлові, радіо-, електронні), що використовуються як захисні та розпізнавальні знаки для позначення осіб, рухомого та нерухомого майна відповідно до Женевських Конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року. ''(стаття 1 Закону України « Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)''<br />
<br />
Емблема Червоного Хреста використовується медичною службою бройних Сил України під час збройних конфліктів для позначення власного медичного персоналу, медичних формувань і санітарно-транспортних засобів на суші, на морі та в повітрі. <br />
<br />
Контроль за використанням емблеми зазначеною службою здійснюється Міністерством оборони України. <br />
<br />
Медичний персонал зобов’язаний носити нарукавні пов’язки з емблемою Червоного Хреста та мати при собі посвідчення з зображенням емблеми Червоного Хреста і з фотографією, які розроблені відповідно до вимог, що містяться у Женевських та Додатковому протоколі 1 до них. <br />
<br />
Ці пов’язки та посвідчення видаються в установленому порядку Міністерством оборони України. ''(стаття 4 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)''<br />
<br />
Під час збройного конфлікту емблемою Червоного Хреста, що використовується із захисною метою за спеціальним дозволом Міністерства охорони здоров’я України та під його контролем, позначаються цивільний медичний персонал, цивільні лікарні та інші цивільні медичні формування, будівлі, обладнання, медичні матеріали, а також цивільні санітарно-транспортні засоби, заклади охорони здоров’я, призначені, зокрема, для перевезення та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та розміщення поранених, хворих і потерпілих від аварій судна та <br />
догляду за ними. ''(частина 1 статті 5 Закону України «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні»)'' <br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== ''Кримінально-правова характеристика військових злочинів'' ==<br />
<br />
=== <u>Об’єкт військових злочинів:</u> ===<br />
Родовий об’єкт військових злочинів - встановлений законодавством України порядок несення або проходження військової служби.<br />
<br />
Цей порядок визначений низкою законів України, Військовою присягою, військовими статутами, положеннями про проходження військової служби різними категоріями військовослужбовців, наказами відповідних начальників та іншими нормативно-правовими актами.<br />
<br />
Відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: <br />
<br />
* проти порядку підлеглості і військової честі (статті 402-406 Кримінального кодексу України);<br />
* проти порядку проходження військової служби (статті 407-409 Кримінального кодексу України);<br />
* проти порядку користування військовим майном і його зберігання (статті 410-414 Кримінального кодексу України);<br />
* проти порядку експлуатації військової техніки (статті 415-417 Кримінального кодексу України);<br />
* проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (статті 418-421 Кримінального кодексу України);<br />
* проти встановленого порядку збереження військової таємниці (ст. 422 Кримінального кодексу України);<br />
* військові службові злочини (статті 423-426 Кримінального кодексу України);<br />
* проти порядку несення служби на полі бою і в районі бойових дій (статті 427-433 Кримінального кодексу України); <br />
* злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (статті 434-435 Кримінального кодексу України).<br />
<br />
=== <u>'''Об’єктивна сторона військових злочинів''':</u> ===<br />
Скоєння суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби, вчинені як шляхом дії (статті 404, 405, 432 тощо Кримінального кодексу України), так і бездіяльності (статті 403, 425, 426 та інші Кримінального кодексу України), а також дії та бездіяльності (статті 415, 417, 422 тощо Кримінального кодексу України).<br />
<br />
Кваліфікуючі ознаки: зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо.<br />
<br />
Особливо кваліфікуючі ознаки: вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. <br />
<br />
=== <u>'''Суб’єкт військових злочинів''':</u> ===<br />
<br />
* Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.<br />
* Військовозобов’язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.<br />
<br />
Суб’єктом військових злочинів особа може бути тільки у відповідних часових межах, які визначені Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» - після початку і до закінчення проходження військової служби. <br />
<br />
=== <u>Початком проходження військової служби вважається:</u> ===<br />
<br />
* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;<br />
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;<br />
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;<br />
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.<br />
<br />
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.<br />
<br />
=== <u>Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов’язки військової служби:</u> ===<br />
<br />
* на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);<br />
* на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;<br />
* поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов’язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);<br />
* під час виконання державних обов’язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;<br />
* під час виконання обов’язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. ''(стаття 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»)''<br />
<br />
Військовополонені ворожої армії несуть кримінальну відповідальність за законом про військові злочини за дії, вчинені проти порядку несення військової служби держави перебування в полоні, однак, це не стосується для військовослужбовців, які вчинили замах на втечу з полону. <br />
<br />
У випадках вчинення втечі військовополонений, вдруге взятий у полон у ході наступних військових дій, не підлягає покаранню за раніше вчинену втечу. ''(статті 84, 87, 89, 91, 92 і 93 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.)''<br />
<br />
Також, підлягають відповідальності за статтями про військові злочини (з посиланням на статтю 27 «Види співучасників» Кримінального кодексу України) будь-які особи, які є співучасниками (організаторами, підбурювачами, посібниками ) цих злочинів.<br />
<br />
Проте, не вважаються суб’єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні військових ліцеїв.<br />
<br />
=== <u>'''Суб’єктивна сторона військових злочинів''':</u> ===<br />
Суб’єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною (статті 402, 404, 406 тощо Кримінального кодексу України), або виною з необережності (статті 403, 412 та інші Кримінального кодексу України), деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і виною з необережності (статті 418, 419, 420 тощо Кримінального кодексу України).<br />
<br />
=== <u>Кримінальна відповідальність за скоєння військових злочинів:</u> ===<br />
Відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними відповідних зборів за скоєння військових злочинів вони відповідають за конкретними статтям (402-435) Кримінального кодексу України.<br />
<br />
За скоєні злочини проти держави і загальнокримінальні злочини відповідальність військовослужбовців та військовозобов’язаних настає на загальних засадах. <br />
<br />
== ''Особливості кримінального процесу щодо вчинення військових злочинів у зв’язку із наявністю відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю'' ==<br />
При проведенні досудового розслідування і судового провадження щодо військових злочинів у непоодиноких випадках виникає необхідність дослідження документів, які містять державну таємницю або предметів, відомості про які становлять державну таємницю (військові карти, схеми, накази, інструкції, озброєння, військову техніку, військові засоби тощо).<br />
<br />
Конкретний перелік та зміст відомостей, що становлять державну таємницю у сфері оборони, ступінь їх секретності, строк дії (у роках) рішення про віднесення інформації до державної таємниці тощо, визначені в розділі 1 «Сфера оборони» частини ІІ «Відомості, що становлять державну таємницю» Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674.<br />
<br />
Тексти зазначених наказу та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу.<br />
<br />
=== <u>'''Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо військових злочинів''':</u> ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br />
<br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
<br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» Закону України «Про державну таємницю» та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br />
<br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
<br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці. (стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
== ''Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні про шпигунство, яке містить державну таємницю:'' ==<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br />
<br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються. (стаття 518 Кримінального процесуального кодексу України)</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=36818Шпигунство2022-06-14T07:47:02Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база:'' ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закон України «Про державну таємницю».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674 (в редакції станом на 28.01.2022).]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.49, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.77 (набув чинності для України 25.07.90).]<br />
<br />
== ''Загальне законодавчо визначене поняття шпигунства та його юридичних складових'' ==<br />
Шпигунство – це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 (частина 1 статті 114 Кримінального кодексу України).]<br />
<br />
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_2 (стаття 1 Закону України «Про державну таємницю»)]<br />
<br />
Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w2_2 (стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)]<br />
<br />
Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1+%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82+6#w1_2 (пункт 6 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»)]<br />
<br />
Особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17?find=1&text=%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82+15#w1_4 (пункт 15 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]<br />
<br />
== ''Кримінально-правова характеристика шпигунства'' ==<br />
''<big><u>Об’єкт злочину:</u></big>'' <br />
<br />
Безпосереднім об’єктом злочину є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.<br />
<br />
''<big><u>Об’єктивна сторона злочину полягає у наступних діях:</u></big>'' <br />
<br />
* Передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. <br />
* Збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
* Ініціатива збирання чи передачі відповідних відомостей може належати як виконавцю, так і адресату шпигунства. Для кваліфікації злочину це значення не має.<br />
<br />
''<u><big>Передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю:</big></u>''<br />
<br />
Передача відомостей - це їх усне повідомлення (безпосередньо, по радіо, по телефону, через мережу «Інтернет» тощо) іноземній державі, іноземній організації, їх представникам, вручення певних документів або їх копій, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації (безпосередньо, через посередників, з використанням тайників тощо) або їх пересилання (з використанням поштового, електронного зв’язку, за допомогою тварин тощо). <br />
<br />
Якщо вказані відомості було передано іншій державі у порядку, передбаченому законодавством України, це не є злочином.<br />
<br />
''<big><u>Збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю:</u></big>''<br />
<br />
Збирання зазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні (шляхом розпитування певних осіб, візуального спостереження та підслухування, зняття інформації з каналів зв’язку, проникнення до комп’ютерних систем, виготовлення копій документів тощо), придбанні будь-яким способом (таємне чи відкрите викрадення, купівля, обмін документів чи зразків зброї, боєприпасів, макетів секретного об’єкта тощо) з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.<br />
<br />
В окремих випадках способами збирання відомостей, що становлять державну таємницю, можуть бути «благочинні» акції, спрямовані нібито на виявлення талановитих молодих вчених або на визначення можливих об’єктів інвестицій (опитування, анкетування, конкурси та інше). Не виключається і такий спосіб, як використання спеціальних космічних (супутникових), повітряних, морських і наземних технічних засобів.<br />
<br />
Якщо шпигунство вчинене шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж, це потребує додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+361#w2_10 статтею 361 «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України.] <br />
<br />
У випадку скоєння шпигунства шляхом викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службової особи своїм службовим становищем, - дії особи додатково кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+362#w2_1 статтею 362 «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї» Кримінального кодексу України.]<br />
<br />
Якщо особою викрадено з метою передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам предмети, відомості про які становлять державну таємницю (зразки військової зброї, спеціальної техніки, криптографічного чи іншого обладнання, радіоактивні матеріали тощо), або офіційні документи, що знаходяться на державних підприємствах і містять державну таємницю, ці дії, залежно від їх конкретного способу, а також від особливостей предмета і суб’єкта, додатково кваліфікуються за наступними статтями Кримінального кодексу України:<br />
<br />
* 185 «Крадіжка»; <br />
* 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;<br />
* 262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»;<br />
* 357 «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»; <br />
* 410 «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем».<br />
<br />
Шпигунство, поєднане з незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, повністю охоплюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 статтею 114 Кримінального кодексу України] і не потребує додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+359#w2_1 статтею 359 «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації» Кримінального кодексу України.]<br />
<br />
У випадках, коли певні відомості були довірені особі або стали відомі їй під час служби, роботи, спілкування з носіями таких відомостей, які незаконно розголосили їх, або коли особа випадково знайшла чи іншим чином отримала відповідні документи, вироби тощо, потреби в їх збиранні фактично не існує. <br />
<br />
''<u><big>Вчинення шпигунства групою осіб:</big></u>''<br />
<br />
У разі, якщо шпигунство вчинюється групою осіб з розподілом ролей між ними, то закінчений склад злочину матиме місце і в діях особи, яка тільки добуває відповідну інформацію, і в діях особи, яка тільки зберігає її з метою передачі, і в діях особи, яка тільки передає її адресатові. <br />
<br />
Якщо ж дії групи перервано на стадії передачі інформації адресату шпигунства, третя із вказаних членів групи особа має нести відповідальність за замах на шпигунство, а перші дві - за закінчене шпигунство.<br />
<br />
Поняття «іноземна держава» в контексті шпигунства, як злочину, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 статтею 114 Кримінального кодексу України], поняття збірне. Передача іноземній державі певних відомостей передбачає передачу їх не Державі як субстанції, а офіційному державному органу, у тому числі розвідувальному, в особі їх безпосередніх представників.<br />
<br />
''<big><u>Закінчений склад злочину:</u></big>''<br />
<br />
Шпигунство є закінченим, якщо воно вчинене хоча б в одному вигляді, як то:<br />
<br />
- передачі певних відомостей - з моменту їх фактичного повідомлення будь-яким чином (вручення матеріалів, які їх містять), відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них відповідно до обумовленості з адресатом; <br />
<br />
- збирання - з моменту зосередження в будь-якому місці (при особі, в її житлі, у схованці) хоча б частини відповідної інформації за наявності мети передати її відповідній іноземній державі, іноземній організації або їх представникам.<br />
<br />
== ''Суб’єкт злочину:'' ==<br />
Суб’єктом шпигунства є тільки громадянин іншої держави (іноземець) або особа без громадянства.<br />
<br />
Шпигунство, вчинене громадянином України, має кваліфікуватись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+111#w2_6 статтею 111 Кримінального кодексу України], як державна зрада у формі шпигунства.<br />
<br />
В умовах воєнного конфлікту, особа зі складу збройних сил сторони, яка перебуває у конфлікті, не вважається такою, що займається шпигунством і не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 статтею 114 Кримінального кодексу України], якщо вона: <br />
<br />
* від імені цієї сторони збирає інформацію на території, що контролюється супротивною стороною, але, діючи таким чином, носить формений одяг своїх збройних сил (лазутчик, розвідник); <br />
* проживаючи на території, окупованій супротивною стороною, від імені сторони, від котрої вона залежить, збирає на цій території інформацію, що має воєнне значення, але при цьому не діє обманним шляхом або навмисно не вдається до таємних дій; <br />
* не проживаючи на території, окупованій супротивною стороною, фактично займається шпигунством на цій території, але її не захоплено до того, як вона знову приєдналась до збройних сил, до яких вона належить. <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+46#w2_1 (стаття 46 «Шпигуни» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.49, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.77)]<br />
<br />
== ''Суб’єктивна сторона злочину:'' ==<br />
Суб’єктивна сторона шпигунства - прямий умисел, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.<br />
<br />
При шпигунстві, окрім прямого умислу, передбачається при збирані відомостей, що становлять державну таємницю, наявність у винного мети передати ці відомості іноземній державі, іноземній організації або їх представникам.<br />
<br />
Відсутність даної цілі виключає можливість кваліфікації даних дій як шпигунства.<br />
<br />
Мотиви шпигунських дій вони можуть бути різноманітними, але вони на кваліфікацію не мають впливу.<br />
<br />
== ''Кримінальна відповідальність за вчинення шпигунства'' ==<br />
Покарання шпигунство - позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 (частина 1 статті 114 Кримінального кодексу України)]<br />
<br />
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила діяльність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 частиною 1 статті 114 Кримінального кодексу України], та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 (частина 2 статті 114 Кримінального кодексу України)]<br />
<br />
Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вже передала чи зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомості, що становлять державну таємницю, можливе при наявності одночасно трьох умов, із яких тільки дві перші повністю залежать від волі вказаної особи: <br />
<br />
* особа припинила раніше розпочату шпигунську діяльність; <br />
* вона добровільно повідомила органи державної влади України про вчинене нею на шкоду інтересам України; <br />
* внаслідок виконання особою перших двох умов і вжитих органами державної влади України (можливо, за участю цієї ж особи) заходів було відвернено шкоду інтересам України. <br />
<br />
У разі, коли особа зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам певні відомості, але добровільно передала їх компетентним органам влади України, вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності за шпигунство на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 частини 2 статті 114 Кримінального кодексу України.] <br />
<br />
У випадку, коли особа вже передала хоча б частину зазначених відомостей вказаним адресатам, після чого припинила свою шпигунську діяльність та добровільно повідомила органи влади України про вчинене, підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+114#w2_6 частиною 2 статті 114 Кримінального кодексу України] відсутні, оскільки шкоду інтересам України вже заподіяно самим фактом отримання іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками відомостей, що становлять державну таємницю (фактор несвоєчасності).<br />
<br />
При цьому, можуть мати місце випадки, коли, наприклад, на час передачі відомостей, що становлять державну таємницю, майже минув встановлений законодавством строк їх засекречування, або обсяг цих відомостей був надзвичайно малим, або компетентним органам України, з певною часткою ймовірності, вдалося переконати іноземну організацію, що отримані нею відомості є дезінформацією.<br />
<br />
У таких випадках може йтись про те, що зазначені дії особи, хоча формально і містить ознаки шпигунства, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди державі.<br />
<br />
== ''Особливості кримінального процесу щодо вчинення шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю'' ==<br />
''<u><big>Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо шпигунства:</big></u>''<br />
<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br />
<br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
<br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_1 статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br />
<br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
<br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br />
<br />
Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+517#w2_1 (стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
<br />
== ''Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні про шпигунство, яке містить державну таємницю:'' ==<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br />
<br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+518#w2_1 (стаття 518 Кримінального процесуального кодексу України)]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D0%BF%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=36817Шпигунство2022-06-14T06:57:44Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: == ''Нормативна база:'' == * Кримінальний кодекс України. * Кримінальний процесуальний коде...</p>
<hr />
<div>== ''Нормативна база:'' ==<br />
<br />
* Кримінальний кодекс України.<br />
* Кримінальний процесуальний кодекс України.<br />
* Закону України «Про державну таємницю».<br />
* Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».<br />
* Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674 (в редакції станом на 28.01.2022).<br />
* Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.49, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.77 (набув чинності для України 25.07.90).<br />
<br />
== ''Загальне законодавчо визначене поняття шпигунства та його юридичних складових'' ==<br />
Шпигунство – це передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства. (частина 1 статті 114 Кримінального кодексу України).<br />
<br />
Державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 Закону України «Про державну таємницю»)<br />
<br />
Відомості, що згідно із рішеннями державних експертів з питань таємниць становлять державну таємницю у визначених законодавством сферах визначені Звідом відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженим наказом Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674. (стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)<br />
<br />
Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. (пункт 6 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»)<br />
<br />
Особа без громадянства - особа, яка не розглядається як громадянин будь-якою державою в силу дії її закону. (пункт 15 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»<br />
<br />
== ''Кримінально-правова характеристика шпигунства'' ==<br />
''<big><u>Об’єкт злочину:</u></big>'' <br />
<br />
Безпосереднім об’єктом злочину є державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах.<br />
<br />
''<big><u>Об’єктивна сторона злочину полягає у наступних діях:</u></big>'' <br />
<br />
* Передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. <br />
* Збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
* Ініціатива збирання чи передачі відповідних відомостей може належати як виконавцю, так і адресату шпигунства. Для кваліфікації злочину це значення не має.<br />
<br />
''<u><big>Передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю:</big></u>''<br />
<br />
Передача відомостей - це їх усне повідомлення (безпосередньо, по радіо, по телефону, через мережу «Інтернет» тощо) іноземній державі, іноземній організації, їх представникам, вручення певних документів або їх копій, виробів чи інших матеріальних носіїв інформації (безпосередньо, через посередників, з використанням тайників тощо) або їх пересилання (з використанням поштового, електронного зв’язку, за допомогою тварин тощо). <br />
<br />
Якщо вказані відомості було передано іншій державі у порядку, передбаченому законодавством України, це не є злочином.<br />
<br />
''<big><u>Збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю:</u></big>''<br />
<br />
Збирання зазначених відомостей полягає в їх пошуку і добуванні (шляхом розпитування певних осіб, візуального спостереження та підслухування, зняття інформації з каналів зв’язку, проникнення до комп’ютерних систем, виготовлення копій документів тощо), придбанні будь-яким способом (таємне чи відкрите викрадення, купівля, обмін документів чи зразків зброї, боєприпасів, макетів секретного об’єкта тощо) з наступним зосередженням їх в одному чи кількох місцях.<br />
<br />
В окремих випадках способами збирання відомостей, що становлять державну таємницю, можуть бути «благочинні» акції, спрямовані нібито на виявлення талановитих молодих вчених або на визначення можливих об’єктів інвестицій (опитування, анкетування, конкурси та інше). Не виключається і такий спосіб, як використання спеціальних космічних (супутникових), повітряних, морських і наземних технічних засобів.<br />
<br />
Якщо шпигунство вчинене шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп’ютерних мереж, це потребує додаткової кваліфікації за статтею 361 «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку» Кримінального кодексу України. <br />
<br />
У випадку скоєння шпигунства шляхом викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службової особи своїм службовим становищем, - дії особи додатково кваліфікуються за статтею 362 «Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї» Кримінального кодексу України.<br />
<br />
Якщо особою викрадено з метою передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам предмети, відомості про які становлять державну таємницю (зразки військової зброї, спеціальної техніки, криптографічного чи іншого обладнання, радіоактивні матеріали тощо), або офіційні документи, що знаходяться на державних підприємствах і містять державну таємницю, ці дії, залежно від їх конкретного способу, а також від особливостей предмета і суб’єкта, додатково кваліфікуються за наступними статтями Кримінального кодексу України:<br />
<br />
* 185 «Крадіжка»; <br />
* 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;<br />
* 262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»;<br />
* 357 «Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем»; <br />
* 410 «Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем».<br />
<br />
Шпигунство, поєднане з незаконним використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, повністю охоплюється статтею 114 Кримінального кодексу України і не потребує додаткової кваліфікації за статтею 359 «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації» Кримінального кодексу України.<br />
<br />
У випадках, коли певні відомості були довірені особі або стали відомі їй під час служби, роботи, спілкування з носіями таких відомостей, які незаконно розголосили їх, або коли особа випадково знайшла чи іншим чином отримала відповідні документи, вироби тощо, потреби в їх збиранні фактично не існує. <br />
<br />
''<u><big>Вчинення шпигунства групою осіб:</big></u>''<br />
<br />
У разі, якщо шпигунство вчинюється групою осіб з розподілом ролей між ними, то закінчений склад злочину матиме місце і в діях особи, яка тільки добуває відповідну інформацію, і в діях особи, яка тільки зберігає її з метою передачі, і в діях особи, яка тільки передає її адресатові. <br />
<br />
Якщо ж дії групи перервано на стадії передачі інформації адресату шпигунства, третя із вказаних членів групи особа має нести відповідальність за замах на шпигунство, а перші дві - за закінчене шпигунство.<br />
<br />
Поняття «іноземна держава» в контексті шпигунства, як злочину, визначеного статей 114 Кримінального кодексу України, поняття збірне. Передача іноземній державі певних відомостей передбачає передачу їх не Державі як субстанції, а офіційному державному органу, у тому числі розвідувальному, в особі їх безпосередніх представників.<br />
<br />
''<big><u>Закінчений склад злочину:</u></big>''<br />
<br />
Шпигунство є закінченим, якщо воно вчинене хоча б в одному вигляді, як то:<br />
<br />
- передачі певних відомостей - з моменту їх фактичного повідомлення будь-яким чином (вручення матеріалів, які їх містять), відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них відповідно до обумовленості з адресатом; <br />
<br />
- збирання - з моменту зосередження в будь-якому місці (при особі, в її житлі, у схованці) хоча б частини відповідної інформації за наявності мети передати її відповідній іноземній державі, іноземній організації або їх представникам.<br />
<br />
== ''Суб’єкт злочину:'' ==<br />
Суб’єктом шпигунства є тільки громадянин іншої держави (іноземець) або особа без громадянства.<br />
<br />
Шпигунство, вчинене громадянином України, має кваліфікуватись за статтею 111 Кримінального кодексу України, як державна зрада у формі шпигунства.<br />
<br />
В умовах воєнного конфлікту, особа зі складу збройних сил сторони, яка перебуває у конфлікті, не вважається такою, що займається шпигунством і не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 114 Кримінального кодексу України, якщо вона: <br />
<br />
* від імені цієї сторони збирає інформацію на території, що контролюється супротивною стороною, але, діючи таким чином, носить формений одяг своїх збройних сил (лазутчик, розвідник); <br />
* проживаючи на території, окупованій супротивною стороною, від імені сторони, від котрої вона залежить, збирає на цій території інформацію, що має воєнне значення, але при цьому не діє обманним шляхом або навмисно не вдається до таємних дій; <br />
* не проживаючи на території, окупованій супротивною стороною, фактично займається шпигунством на цій території, але її не захоплено до того, як вона знову приєдналась до збройних сил, до яких вона належить. <br />
<br />
(стаття 46 «Шпигуни» Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.49, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.77)<br />
<br />
== ''Суб’єктивна сторона злочину:'' ==<br />
Суб’єктивна сторона шпигунства - прямий умисел, тобто особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.<br />
<br />
При шпигунстві, окрім прямого умислу, передбачається при збирані відомостей, що становлять державну таємницю, наявність у винного мети передати ці відомості іноземній державі, іноземній організації або їх представникам.<br />
<br />
Відсутність даної цілі виключає можливість кваліфікації даних дій як шпигунства.<br />
<br />
Мотиви шпигунських дій вони можуть бути різноманітними, але вони на кваліфікацію не мають впливу.<br />
<br />
== ''Кримінальна відповідальність за вчинення шпигунства'' ==<br />
Покарання шпигунство - позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. (частина 1 статті 114 Кримінального кодексу України)<br />
<br />
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила діяльність, передбачену частиною 1 статті 114 Кримінального кодексу України, та добровільно повідомила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України. (частина 2 статті 114 Кримінального кодексу України)<br />
<br />
Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вже передала чи зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомості, що становлять державну таємницю, можливе при наявності одночасно трьох умов, із яких тільки дві перші повністю залежать від волі вказаної особи: <br />
<br />
* особа припинила раніше розпочату шпигунську діяльність; <br />
* вона добровільно повідомила органи державної влади України про вчинене нею на шкоду інтересам України; <br />
* внаслідок виконання особою перших двох умов і вжитих органами державної влади України (можливо, за участю цієї ж особи) заходів було відвернено шкоду інтересам України. <br />
<br />
У разі, коли особа зібрала для передачі іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам певні відомості, але добровільно передала їх компетентним органам влади України, вона може бути звільнена від кримінальної відповідальності за шпигунство на підставі частини 2 статті 114 Кримінального кодексу України. <br />
<br />
У випадку, коли особа вже передала хоча б частину зазначених відомостей вказаним адресатам, після чого припинила свою шпигунську діяльність та добровільно повідомила органи влади України про вчинене, підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 114 Кримінального кодексу України відсутні, оскільки шкоду інтересам України вже заподіяно самим фактом отримання іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками відомостей, що становлять державну таємницю (фактор несвоєчасності).<br />
<br />
При цьому, можуть мати місце випадки, коли, наприклад, на час передачі відомостей, що становлять державну таємницю, майже минув встановлений законодавством строк їх засекречування, або обсяг цих відомостей був надзвичайно малим, або компетентним органам України, з певною часткою ймовірності, вдалося переконати іноземну організацію, що отримані нею відомості є дезінформацією.<br />
<br />
У таких випадках може йтись про те, що зазначені дії особи, хоча формально і містить ознаки шпигунства, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки, тобто не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди державі.<br />
<br />
== ''Особливості кримінального процесу щодо вчинення шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю'' ==<br />
''<u><big>Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо шпигунства:</big></u>''<br />
<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br />
<br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
<br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» Закону України «Про державну таємницю» та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br />
<br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br />
<br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
<br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br />
<br />
Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br />
<br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br />
<br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці. (стаття 517 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
<br />
== ''Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні про шпигунство, яке містить державну таємницю:'' ==<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br />
<br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються. (стаття 518 Кримінального процесуального кодексу України)</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D0%BD%D1%96%D0%B9&diff=36656Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній2022-06-07T09:37:46Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» (далі - постанова)]<br />
==Загальна інформація==<br />
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим '''злочинною організацією''', якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших кримінально протиправних груп (частина четверта статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]). <br />
<br />
Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінальне правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності такої групи або організації (частина третя статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).<br />
<br />
<u>Тяжким злочином</u> є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тис. грн.) або позбавлення волі на строк не більше десяти років.<br />
<br />
<u>Особливо тяжким</u> злочином є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тис. грн.), позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
<br />
Стійкість злочинної організації полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об’єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо).<br />
<br />
На здатність об’єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.<br />
<br />
Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв’язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.<br />
<br />
Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).<br />
<br />
Структура злочинного об’єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв’язків учасників об’єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.<br />
<br />
Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об’єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв’язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).<br />
==Кримінально-правова характеристика створення злочинної організації==<br />
===Об’єкт злочину:===<br />
Об’єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.<br />
===Об’єктивна сторона злочину визначена у наступних формах===<br />
*створення злочинної організації; <br />
*керівництво злочинною організацією або її структурними частинами;<br />
*участь у злочинній організації.<br />
===Суб’єкт злочину===<br />
<u>Загальний</u> - фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] може наставати кримінальна відповідальність. <br />
<br />
<u>Спеціальний</u> - службова особа (частина третя статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
===Суб’єктивна сторона злочину===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, тобто винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння щодо створення злочинної організації, керування злочинною організацією або участі в злочинній організації, а також передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.<br />
<br />
== Створення злочинної спільноти ==<br />
'''Створення злочинної спільноти''' - об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою (частина четверта статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки ==<br />
♦ Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації, вчинені <u>службовою особою з використанням службового становища</u> (частина третя статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
♦ Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації, створення злочинної спільноти, <u>вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі"</u> (частина п'ята статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
'''Злочинний вплив''' - будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.<br />
<br />
'''Особа, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі",''' - особа, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив.<br />
<br />
==Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами || караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| участь у злочинній організації || карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами або участь у злочинній організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища || караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою || караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації або створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі" || караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна<br />
|}<br />
=== Звільняється від кримінальної відповідальності ===<br />
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за участь у злочинній організації або службова особа за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами або участь у злочинній організації, вчинені з використанням службового становища, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину добровільно повідомила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю (частина шоста статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
==Особливості кримінального процесу щодо створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній==<br />
У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого, у тому числі розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] [[Негласні слідчі (розшукові) дії|негласна слідча (розшукова) дія]] може бути розпочата <u>до постановлення ухвали слідчого судді</u> у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], <u>за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора</u>. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.<br />
<br />
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (стаття 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
<br />
Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.<br />
<br />
Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом (стаття 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
<br />
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109-114<sup>1</sup>], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707 258-258<sup>5</sup>], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756 260], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1770 261], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 437-442] КК України, за наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177] КПК України, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (частина шоста статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 КПК України]).<br />
<br />
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтями 177 та 178 КК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109-114<sup>1</sup>], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707 258-258<sup>5</sup>], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756 260], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1770 261], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 437-442 КК України] (частина четверта статті 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 КПК України]).<br />
==Гарантії прав громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю==<br />
Забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів.<br />
<br />
Одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов’язана з вчиненням кримінальних правопорушень чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб.<br />
<br />
Документи та інші джерела, що містять таку інформацію, підлягають знищенню '''не пізніше шести місяців''' з дня їх одержання відповідним спеціальним органом по боротьбі з організованою злочинністю.<br />
<br />
Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, які вони вважають неправомірними (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://khpg.org/1595421303 Критичний аналіз ст. 255 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини, вчинені «злочинною спільнотою» (станом на 22.07.2020)]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Негласні слідчі (розшукові) дії]]<br />
* [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=36653Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану2022-06-07T08:55:42Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== '''''Нормативна база:''''' ==<br />
<br />
* '''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]'''<br />
* '''2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]'''<br />
* '''3. [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150389.html Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р.]'''<br />
* '''4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.]'''<br />
* '''5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р.]'''<br />
* '''6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.]'''<br /><br />
<br />
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.] <br />
<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України] зазначено, що «Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. <br />
<br />
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 У ст. 44] «Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.».<br />
<br />
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.<br />
<br />
== '''''Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.''''' ==<br />
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. <br />
<br />
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w2_1 частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України], а саме «У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці» та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. <br />
<br />
== '''''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника.''''' ==<br />
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури). <br />
<br />
== '''''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця''''' ==<br />
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] зазначено, що '''«'''Розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.<br />
<br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.<br />
<br />
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.<br />
<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».<br />
<br />
== '''''Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку''''' ==<br />
<br />
* Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.<br />
* Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.<br />
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).<br />
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.<br />
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.<br />
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+53#w2_11 статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+65#w2_1 частини першої статті 65], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+67#w2_7 частин третьої - п’ятої статті 67] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+71#w2_46 статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.]<br />
<br />
== '''''Особливості організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця''''' ==<br />
Порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.<br />
<br />
== '''''Робота в нічний час''''' ==<br />
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».<br />
== '''''Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників''''' ==<br />
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.<br />
<br />
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150389.html статтею 8 цього Закону]), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.<br />
<br />
== '''''Оплата праці''''' ==<br />
<br />
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. <br />
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.<br />
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
<br />
== '''''Зупинення дії окремих положень колективного договору''''' ==<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.<br />
<br />
Наприклад щодо відпусток:<br />
<br />
* У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.<br />
* У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.<br />
* Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.».<br />
<br />
== '''''Призупинення дії трудового договору''''' ==<br />
<br />
* Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.<br />
* Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.<br />
* Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.<br />
* Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.<br />
* Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.<br />
<br />
== '''''Діяльність профспілок''''' ==<br />
<br />
* У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.<br />
* На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.».</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=36648Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану2022-06-07T07:57:05Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== '''''Нормативна база:''''' ==<br />
<br />
* '''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]'''<br />
* '''2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]'''<br />
* '''3. [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150389.html Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р.]'''<br />
* '''4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.]'''<br />
* '''5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р.]'''<br />
* '''6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.]'''<br /><br />
<br />
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У ст.43 Конституції України зазначено, що «Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». У ст. 44 «Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.».<br />
<br />
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.<br />
<br />
== '''''Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.''''' ==<br />
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України, а саме «У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці» та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. <br />
<br />
== '''''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника.''''' ==<br />
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури). <br />
<br />
== '''''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця''''' ==<br />
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
У ст.43 Кодексу законів про працю України зазначено, що '''«'''Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.<br />
<br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.<br />
<br />
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.<br />
<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».<br />
<br />
== '''''Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку''''' ==<br />
<br />
* Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.<br />
* Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.<br />
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).<br />
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.<br />
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.<br />
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.<br />
<br />
== '''''Особливості організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця''''' ==<br />
Порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.<br />
<br />
== '''''Робота в нічний час''''' ==<br />
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Норми частин першої і другої статті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».<br />
<br />
<br />
<br />
== '''''Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників''''' ==<br />
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.<br />
<br />
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.<br />
<br />
== '''''Оплата праці''''' ==<br />
<br />
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. <br />
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.<br />
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
<br />
== '''''Зупинення дії окремих положень колективного договору''''' ==<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.<br />
<br />
Наприклад щодо відпусток:<br />
<br />
* 1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.<br />
* 2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.<br />
* 3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки" «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.».<br />
<br />
== '''''Призупинення дії трудового договору''''' ==<br />
<br />
* Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.<br />
* Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.<br />
* Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.<br />
* Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.<br />
* Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.<br />
<br />
== '''''Діяльність профспілок''''' ==<br />
<br />
* У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.<br />
* На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.».</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=36646Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану2022-06-07T07:40:58Z<p>Serhii.pantsakov: Створена сторінка: == '''Нормативна база:''' == '''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]'...</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база:''' == <br />
<br />
'''1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]'''<br />
<br />
'''2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]'''<br />
<br />
'''3. [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150389.html Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р.]'''<br />
<br />
'''4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р.]'''<br />
<br />
'''5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р.]'''<br />
<br />
'''6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.]'''<br />
<br />
<br />
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану". На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У ст.43 Конституції України зазначено, що «Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом». У ст. 44 «Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.».<br />
<br />
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.<br />
<br />
<br />
'''Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.'''<br />
<br />
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України, а саме «У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці» та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. <br />
<br />
'''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника.'''<br />
<br />
У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури). <br />
<br />
'''Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця'''<br />
<br />
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
У ст.43 Кодексу законів про працю України зазначено, що '''«'''Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.<br />
<br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.<br />
<br />
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.<br />
<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».<br />
<br />
<br />
'''Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку'''<br />
<br />
· Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.<br />
<br />
· Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.<br />
<br />
· П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).<br />
<br />
· Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.<br />
<br />
· Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.<br />
<br />
· У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.<br />
<br />
<br />
'''Особливості організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця'''<br />
<br />
Порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.<br />
<br />
<br />
'''Робота в нічний час'''<br />
<br />
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота. Норми частин першої і другої статті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51). Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».<br />
<br />
<br />
<br />
'''Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників'''<br />
<br />
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.<br />
<br />
Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.<br />
<br />
<br />
'''Оплата праці'''<br />
<br />
· Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. <br />
<br />
· Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br />
<br />
· Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br />
<br />
· Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.<br />
<br />
· У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br />
<br />
<br />
'''Зупинення дії окремих положень колективного договору.'''<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.<br />
<br />
Наприклад щодо відпусток:<br />
<br />
1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.<br />
<br />
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.<br />
<br />
3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки" «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.».<br />
<br />
<br />
'''Призупинення дії трудового договору'''<br />
<br />
1. Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.<br />
<br />
Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.<br />
<br />
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.<br />
<br />
2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.<br />
<br />
3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.<br />
<br />
<br />
'''Діяльність профспілок'''<br />
<br />
1. У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.<br />
<br />
2. На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань.».</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=35946Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність2022-05-18T08:51:59Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закон України "Про Державне бюро розслідувань"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20/conv#n5 Закон України "Про розвідку"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів влади України та посадових осіб"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2713-15 Закон України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12?info=1 Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5]<br />
<br />
==Загальна інформація==<br />
'''Оперативно-розшукова діяльність''' - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"] (далі - Закон).<br />
<br />
<u>Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами</u>:<br />
*Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції;<br />
*Державного бюро розслідувань - оперативними, оперативно-технічними, внутрішнього контролю, забезпечення особистої безпеки;<br />
*Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;<br />
*Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними;<br />
*Управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;<br />
*Органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
*Розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.<br />
*Бюро економічної безпеки України - підрозділами детективів, оперативно-технічними підрозділами. <br />
*Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.<br />
==Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
===Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані===<br />
#у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;<br />
#виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;<br />
#виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;<br />
#інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов’язані з службовою діяльністю посадових осіб;<br />
#здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів;<br />
#забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;<br />
#брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.<br />
===Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність===<br />
#опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь; <br />
#порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;<br />
#ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - КПК України), - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку; <br />
#проводити операції із захоплення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, припинення кримінальних правопорушень, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;<br />
#відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;<br />
#негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України;] <br />
#з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями [[Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів|305]], 307, [[Відповідальність за вчинення злочину передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України|309]], 311, 318, 321, 364<sup>1</sup>, 365<sup>2</sup>, 368, 368<sup>3</sup>, 368<sup>4</sup>, 369, 369<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь; <br />
#виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;<br />
#здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо- чи відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#зздійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;<br />
#використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про кримінальні правопорушення, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;<br />
#використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;<br />
#створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;<br />
#застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України];<br />
#звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.<br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться <u>на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором</u>. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.<br />
<br />
До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів. Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов’язаних із припиненням кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, права, передбачені цією статтею, надаються виключно підрозділам детективів, оперативно-технічним підрозділам Бюро економічної безпеки України у межах їх компетенції.<br />
==Оперативно-розшукова діяльність і кримінальний процес==<br />
===Використання матеріалів оперативно - розшукової діяльності===<br />
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:<br />
* як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
<br />
*для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*для попередження, виявлення, припинення і розслідування кримінальних правопорушень, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та осіб, які безвісти зникли;<br />
*для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;<br />
*для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;<br />
*для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.<br />
===Підстави для проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за '''письмовим дорученням''' слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.<br />
<br />
Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями [[Правовий статус слідчого|слідчого]]. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. <br />
<br />
Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.<br />
===Порядок проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Проведення окремих оперативно-розшукових заходів передбачено в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n691 КПК України].<br />
====Витребовування даних та документів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність вправі, з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку (пункт 4 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]). <br />
<br />
В свою чергу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n691 КПК України] визначено тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.<br />
====Установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу)====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати збір відомостей про місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) згідно з положеннями статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (пункт 12 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у застосуванні технічних засобів для отримання від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання відомостей про місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв’язку - даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
====Конфіденційне співробітництво====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями стаття 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (пункт 14 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20210315#Text Закону]).<br />
<br />
Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених Кодексом (частина перша статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).<br />
====Використання помічених та імітаційних засобів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] (пункт 17 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.<br />
<br />
Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом. У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом (стаття 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Негласні слідчі (розшукові) дії===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n2470 КПК України] передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тобто різновиду слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії визначені статтями 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269<sup>1</sup>, 270, 271, 272, 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності===<br />
Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20210315#n89 Законом], мають проводитись з дотриманням правил проведення [[Негласні слідчі (розшукові) дії|негласних слідчих (розшукових) дій]], передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2295 КПК України], зокрема аудіо/відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статтей 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. (частина друга статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
*Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.<br />
Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.<br />
<br />
Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (стаття 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд виїмка====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
<br />
Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції - листів усіх видів, бандеролей, посилок, поштових контейнерів, переказів, телеграм, інших матеріальних носіїв передання інформації між особами.<br />
<br />
Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.<br />
<br />
У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.] У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію (частина п'ята статті 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України)].<br />
<br />
Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим (стаття 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Спостереження за особою, річчю====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
*Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.<br />
За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.<br />
Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
<br />
====Фіксація слідів тяжких та особливо тяжких злочинів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
<br />
Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:<br />
#виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;<br />
#виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;<br />
#виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;<br />
#виявлення осіб, які розшукуються;<br />
#встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.<br />
Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.<br />
<br />
Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.<br />
====Контроль за вчиненням злочину====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право на проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок, які здійснюються згідно з положеннями статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України (пункт 2 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:<br />
#контрольована поставка;<br />
#контрольована та оперативна закупка;<br />
#спеціальний слідчий експеримент;<br />
#імітування обстановки злочину.<br />
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.<br />
====Виконання спеціального завдання====<br />
Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.<br />
<br />
Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України], зазначається:<br />
#обґрунтування меж спеціального завдання;<br />
#використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.<br />
Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування (стаття 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
==Обставини, на які необхідно звернути увагу==<br />
Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги за кримінальними провадженнями, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та/або коли у кримінальному провадженні використовуються результати оперативно-розшукової діяльності у якості доказів протиправної діяльності особи (осіб).<br />
===Виключні обставни===<br />
Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання лише тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України (частина чотирнадцята статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
===Заборона провокації===<br />
Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.<br />
<br />
Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], зобов’язаний:<br />
#викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;<br />
#зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів (частини третя та сьома статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Вилучення оригіналів первинних документів===<br />
Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2444 КПК України] (пункт 4 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
===Речі і документи, до яких заборонений доступ===<br />
Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:<br />
#листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;<br />
#об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Охоронювана законом таємниця====<br />
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:<br />
#інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;<br />
#відомості, які можуть становити лікарську таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;<br />
#конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити банківську таємницю;<br />
#особисте листування особи та інші записи особистого характеру;<br />
#інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;<br />
#персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;<br />
#державна таємниця;<br />
#таємниця фінансового моніторингу;<br />
#відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"] (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1598 КПК України]).<br />
====Обов'язок залишити опис речей і документів====<br />
Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.<br />
<br />
На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів. (стаття 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Заборона залучати до конфіденційного співробітництва====<br />
Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (частина друга статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=35944Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність2022-05-18T08:32:25Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закон України "Про Державне бюро розслідувань"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20/conv#n5 Закон України "Про розвідку"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів влади України та посадових осіб"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2713-15 Закон України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12?info=1 Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5]<br />
<br />
==Загальна інформація==<br />
'''Оперативно-розшукова діяльність''' - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"] (далі - Закон).<br />
<br />
<u>Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами</u>:<br />
*Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції;<br />
*Державного бюро розслідувань - оперативними, оперативно-технічними, внутрішнього контролю, забезпечення особистої безпеки;<br />
*Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;<br />
*Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними;<br />
*Управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;<br />
*Органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
*Розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.<br />
*Бюро економічної безпеки України - підрозділами детективів, оперативно-технічними підрозділами. <br />
*Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.<br />
==Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
===Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані===<br />
#у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;<br />
#виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;<br />
#виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;<br />
#інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов’язані з службовою діяльністю посадових осіб;<br />
#здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів;<br />
#забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;<br />
#брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.<br />
===Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність===<br />
#опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь; <br />
#порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;<br />
#ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - КПК України), - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку; <br />
#проводити операції із захоплення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, припинення кримінальних правопорушень, розвідувально-підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;<br />
#відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;<br />
#негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України;] <br />
#з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями [[Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів|305]], 307, [[Відповідальність за вчинення злочину передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України|309]], 311, 318, 321, 364<sup>1</sup>, 365<sup>2</sup>, 368, 368<sup>3</sup>, 368<sup>4</sup>, 369, 369<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь; <br />
#виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;<br />
#здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо- чи відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#зздійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;<br />
#використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про кримінальні правопорушення, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;<br />
#використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;<br />
#створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;<br />
#застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України];<br />
#звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.<br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться <u>на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором</u>. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.<br />
<br />
До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів. Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов’язаних із припиненням кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності Бюро економічної безпеки України, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, права, передбачені цією статтею, надаються виключно підрозділам детективів, оперативно-технічним підрозділам Бюро економічної безпеки України у межах їх компетенції.<br />
==Оперативно-розшукова діяльність і кримінальний процес==<br />
===Використання матеріалів оперативно - розшукової діяльності===<br />
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються:<br />
* як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
<br />
*для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*для попередження, виявлення, припинення і розслідуваннякримінальних правопорушень, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та осіб, які безвісти зникли;<br />
*для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей;<br />
*для взаємного інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та інших правоохоронних органів;<br />
*для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.<br />
===Підстави для проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за '''письмовим дорученням''' слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.<br />
<br />
Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями [[Правовий статус слідчого|слідчого]]. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. <br />
<br />
Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.<br />
===Порядок проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Проведення окремих оперативно-розшукових заходів передбачено в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n691 КПК України].<br />
====Витребовування даних та документів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність вправі, з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні кримінального правопорушення, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку (пункт 4 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]). <br />
<br />
В свою чергу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n691 КПК України] визначено тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.<br />
====Установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу)====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати збір відомостей про місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) згідно з положеннями статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (пункт 12 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у застосуванні технічних засобів для отримання від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання відомостей про місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв’язку - даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
====Конфіденційне співробітництво====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями стаття 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (пункт 14 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20210315#Text Закону]).<br />
<br />
Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених Кодексом (частина перша статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).<br />
====Використання помічених та імітаційних засобів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] (пункт 17 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.<br />
<br />
Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом. У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом (стаття 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Негласні слідчі (розшукові) дії===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n2470 КПК України] передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тобто різновиду слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кодексом. Негласні слідчі (розшукові) дії визначені статтями 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269<sup>1</sup>, 270, 271, 272, 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності===<br />
Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12/ed20210315#n89 Законом], мають проводитись з дотриманням правил проведення [[Негласні слідчі (розшукові) дії|негласних слідчих (розшукових) дій]], передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2295 КПК України], зокрема аудіо/відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статтей 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг) є різновидом втручання у приватне спілкування, що проводиться без відома осіб, які використовують засоби електронних комунікацій (телекомунікацій) для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можливо встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. (частина друга статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
*Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися <u>на підставі ухвали слідчого судді</u>, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.<br />
Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.<br />
<br />
Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (стаття 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд виїмка====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
<br />
Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції - листів усіх видів, бандеролей, посилок, поштових контейнерів, переказів, телеграм, інших матеріальних носіїв передання інформації між особами.<br />
<br />
Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.<br />
<br />
У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.] У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію (частина п'ята статті 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України)].<br />
<br />
Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим (стаття 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Спостереження за особою, річчю====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України].<br />
*Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.<br />
За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.<br />
Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
<br />
====Фіксація слідів тяжких та особливо тяжких злочинів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
<br />
Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:<br />
#виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;<br />
#виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;<br />
#виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;<br />
#виявлення осіб, які розшукуються;<br />
#встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.<br />
Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.<br />
<br />
Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.<br />
====Контроль за вчиненням злочину====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право на проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок, які здійснюються згідно з положеннями статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України (пункт 2 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
<br />
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:<br />
#контрольована поставка;<br />
#контрольована та оперативна закупка;<br />
#спеціальний слідчий експеримент;<br />
#імітування обстановки злочину.<br />
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.<br />
====Виконання спеціального завдання====<br />
Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.<br />
<br />
Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України], зазначається:<br />
#обґрунтування меж спеціального завдання;<br />
#використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.<br />
Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування (стаття 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
==Обставини, на які необхідно звернути увагу==<br />
Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги за кримінальними провадженнями, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та/або коли у кримінальному провадженні використовуються результати оперативно-розшукової діяльності у якості доказів протиправної діяльності особи (осіб).<br />
===Виключні обставни===<br />
Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання лише тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України (частина чотирнадцята статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
===Заборона провокації===<br />
Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.<br />
<br />
Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], зобов’язаний:<br />
#викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;<br />
#зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів (частини третя та сьома статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
===Вилучення оригіналів первинних документів===<br />
Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2444 КПК України] (пункт 4 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону]).<br />
===Речі і документи, до яких заборонений доступ===<br />
Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:<br />
#листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;<br />
#об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Охоронювана законом таємниця====<br />
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:<br />
#інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;<br />
#відомості, які можуть становити лікарську таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;<br />
#конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити банківську таємницю;<br />
#особисте листування особи та інші записи особистого характеру;<br />
#інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;<br />
#персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;<br />
#державна таємниця;<br />
#таємниця фінансового моніторингу;<br />
#відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"] (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1598 КПК України]).<br />
====Обов'язок залишити опис речей і документів====<br />
Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.<br />
<br />
На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів. (стаття 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
====Заборона залучати до конфіденційного співробітництва====<br />
Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (частина друга статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]).<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D0%BD%D1%96%D0%B9&diff=35943Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній2022-05-18T07:18:00Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями» (далі - постанова)]<br />
==Загальна інформація==<br />
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим '''злочинною організацією''', якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (частина четверта статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).<br />
<br />
Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінальне правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності такої групи або організації (частина третя статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови]).<br />
<br />
<u>Тяжким злочином</u> є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тис. грн.) або позбавлення волі на строк не більше десяти років.<br />
<br />
<u>Особливо тяжким</u> злочином є діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 тис. грн.), позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
<br />
Стійкість злочинної організації полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об’єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо).<br />
<br />
На здатність об’єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.<br />
<br />
Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв’язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.<br />
<br />
Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br />
<br />
Структура злочинного об’єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв’язків учасників об’єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.<br />
<br />
Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об’єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв’язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br />
==Кримінально-правова характеристика створення злочинної організації==<br />
===Об’єкт злочину:===<br />
Об’єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.<br />
===Об’єктивна сторона злочину визначена у наступних формах===<br />
*створення злочинної організації; <br />
*керівництво злочинною організацією або її структурними частинами;<br />
*участь у злочинній організації.<br />
===Суб’єкт злочину===<br />
<u>Загальний</u> - фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] може наставати кримінальна відповідальність. <br />
<br />
<u>Спеціальний</u> - службова особа (частина третя статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
===Суб’єктивна сторона злочину===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, тобто винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння щодо створення злочинної організації, керування злочинною організацією або участі в злочинній організації, а також передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.<br />
<br />
== Створення злочинної спільноти ==<br />
'''Створення злочинної спільноти''' - об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою (частина четверта статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки ==<br />
♦ Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації, вчинені <u>службовою особою з використанням службового становища</u> (частина третя статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
♦ Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації, створення злочинної спільноти, <u>вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі"</u> (частина п'ята статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України).]<br />
<br />
'''Злочинний вплив''' - будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.<br />
<br />
'''Особа, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі",''' - особа, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив.<br />
<br />
==Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами || караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| участь у злочинній організації || карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами або участь у злочинній організації, вчинені службовою особою з використанням службового становища || караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою || караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
| створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами, участь у злочинній організації або створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі" || караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна<br />
|-<br />
|Умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора; добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора <br />
|караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої<br />
|}<br />
=== Звільняється від кримінальної відповідальності ===<br />
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за участь у злочинній організації або службова особа за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами або участь у злочинній організації, вчинені з використанням службового становища, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину добровільно повідомила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю (частина шоста статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
==Особливості кримінального процесу щодо створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній==<br />
У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого, у тому числі розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] [[Негласні слідчі (розшукові) дії|негласна слідча (розшукова) дія]] може бути розпочата <u>до постановлення ухвали слідчого судді</u> у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], <u>за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора</u>. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.<br />
<br />
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (стаття 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
<br />
Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.<br />
<br />
Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом (стаття 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
<br />
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109-114-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707 258-258-5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756 260], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1770 261], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 437-442] Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177] цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.<br />
<br />
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статтями 177 та 178 Кримінального кодексу України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 статтями 109-114-1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1707 258-258-5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1756 260], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1770 261], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3035 437-442 Кримінального кодексу України].<br />
==Гарантії прав громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю==<br />
Забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів.<br />
<br />
Одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов’язана з вчиненням кримінальних правопорушень чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб.<br />
<br />
Документи та інші джерела, що містять таку інформацію, підлягають знищенню '''не пізніше шести місяців''' з дня їх одержання відповідним спеціальним органом по боротьбі з організованою злочинністю.<br />
<br />
Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, які вони вважають неправомірними (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]).<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://khpg.org/1595421303 Критичний аналіз ст. 255 Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини, вчинені «злочинною спільнотою» (станом на 22.07.2020)]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Негласні слідчі (розшукові) дії]]<br />
* [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2&diff=32258Аліментні обов'язки інших членів сім'ї та родичів2021-12-22T09:02:55Z<p>Serhii.pantsakov: Сторінку створено</p>
<hr />
<div>==Нормативна база== <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
<br />
==Загальні положення==<br />
Наявність прав та обов’язків кожного із членів сім’ї щодо інших вважається однією із найсуттєвіших її ознак. Норми сімейного законодавства визначають основні права та обов’язки не тільки кожного із подружжя і суб’єктів сімейних відносин найближчого ступеня спорідненості, зокрема батьків і дітей, а й інших членів сім’ї та родичів. До них законодавством віднесені: баба, дід, прабаба, прадід, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, брати, сестри та інші родичі. Вони мають законодавчо визначену можливість набуття та здійснення як особистих немайнових, так і майнових прав, маючи також і відповідні обов’язки.<br />
Так, питання майнових прав або обов’язків по утриманню інших членів сім’ї та родичів регулюються ст.ст. 265–274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] та розраховані на значний контроль держави за відповідними відносинами. Законодавством передбачено, що такий обов’язок може здійснюватися як добровільно, так і примусово. <br />
==Особливості аліментних відносин між іншими членами сім’ї та родичами==<br />
З аналізу норм чинного законодавства щодо обов’язку по утриманню інших членів сім’ї та родичів випливає, що утриманці – це непрацездатні особи, які з об’єктивних причин не можуть забезпечувати себе за рахунок власної праці і наділені гарантованим державою правом на життєзабезпечення за рахунок інших осіб.<br />
У першу чергу до сплати аліментів малолітнім і неповнолітнім дітям та повнолітнім непрацездатним незабезпеченим дітям, якщо останні не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або своїх повнолітніх дітей притягаються батьки. І тільки у тому випадку, коли діти не можуть отримати утримання від батьків, іншого з подружжя та дітей або коли батьки не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або колишнього подружжя, виникає необхідність притягнення інших членів сім’ї чи родичів до сплати аліментів.<br />
Таким чином, доки особа, яка потребує утримання, може отримати матеріальну допомогу від батьків, іншого з подружжя чи своїх дітей, у неї за загальним правилом не буде права на отримання аліментів від інших учасників сімейних правовідносин. Якщо стягнути аліменти з осіб, зобов’язаних їх надавати у першу чергу, з якихось причин неможливо (смерть, визнання безвісті відсутнім, непрацездатність та незабезпеченість зобов’язаної особи), то за наявності певних юридичних фактів виникає право на отримання аліментів від інших осіб.<br />
Зокрема таких як:<br />
*факт сімейних зв'язків (баба, дід — онуки, прабаба, прадід — правнуки, сестра брат тощо), свояцтва (мачуха, вітчим — пасинок, падчерка) або визначених знаходженням дитини на вихованні в іншій сім’ї (дитина — особи, у сім’ї яких вона виховувалась);<br />
*факт відсутності у потенційних утриманців родичів більш близького ступеня спорідненості або встановлена судом неспроможність останніх надавати належне утримання іншим особам з поважних причин. (поважними причинами можуть бути факт непрацездатності, виконання аліментних обов’язків стосовно більш близьких родичів при низькому рівні доходів, багатодітність тощо);<br />
*фактична можливість надавати матеріальну допомогу;<br />
*визначена неможливістю самостійно забезпечити своє існування, потреба у матеріальній допомозі й утриманні з боку інших осіб, коло яких визначене законом ( виникає внаслідок малоліття (неповноліття).<br />
==Обов’язок баби, діда утримувати онуків==<br />
Баба та дід зобов’язані утримувати своїх малолітніх і неповнолітніх онуків до досягнення ними повноліття за наступних умов:<br />
*малолітні та неповнолітні особи мають бути позбавлені можливості отримувати матеріальну допомогу від своїх батьків.<br />
===Підставами, що унеможливлюють отримання допомоги від своїх батьків===<br />
Підставами, що унеможливлюють отримання допомоги від своїх батьків є:<br />
*у них немає матері або батька (фактична смерть батьків або оголошення їх померлими у порядку, визначеному положеннями ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]);<br />
*не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.<br />
До таких поважних причин, за яких батьки не можуть утримувати дитину, можна віднести:<br />
*тяжку хворобу, яка перешкоджає їм працювати;<br />
*інвалідність, якщо пенсії недостатньо не тільки для утримання дитини, але й для утримання себе, коли потребується систематичне лікування, придбання дорогих медикаментів, а це, у свою чергу, призводить їх до нужденності;<br />
*поважним слід вважати випадки, коли батьки визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими або є неповнолітніми.<br />
Закон не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно. Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь.<br />
==Обов’язок внуків, правнуків утримувати бабу, діда, прабабу, прадіда==<br />
Після досягнення повноліття, онуки, правнуки, у свою чергу, зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда. У статті 266 Сімейного кодексу України визначено умови виникнення такого обов’язку:<br />
*баба, дід, прабаба, прадід повинні бути непрацездатними і мати потребу у матеріальній допомозі. <br />
Вказаний обов’язок онуків та правнуків виникає за умови відсутності у баби, діда, прабаби, прадіда інших родичів або близьких. Це, зокрема, дружина, чоловік, повнолітні дочка, син, які мають можливість надавати своїм родичам (бабі, діду, прабабі, прадіду щодо їх онуків, правнуків) належне утримання.<br />
*онуки та правнуки зобов’язані утримувати своїх бабу, діда, прабабу, прадіда, якщо вони можуть надавати їм матеріальну допомогу. <br />
Неможливість надання такої допомоги у випадку наявності поважних причин є підставою для їх звільнення від цього обов’язку.<br />
Аліментний обов’язок внуків (правнуків) має місце щодо діда, баби, прадіда та прабаби як з боку матері, так і з боку батька. При цьому не має значення, чи перебували внуки (правнуки) на вихованні або утриманні діда, баби, прадіда або прабаби, чи брали участь останні у вихованні або утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх внуків або правнуків.<br />
==Обов’язок по утриманню братів та сестер==<br />
Обов’язки по утриманню братів і сестер між повнолітніми та неповнолітніми (або повнолітніми непрацездатними) братами і сестрами виникають за умов, що:<br />
*неповнолітні (або повнолітні непрацездатні) брати і сестри потребують матеріальної допомоги та позбавлені можливості одержувати належне утримання від своїх батьків, чоловіка, дружини (чи повнолітніх дітей) або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм таку допомогу.<br />
*за умови, що повнолітні брати та сестри мають можливість таку допомогу надавати.<br />
Закон не обумовлює аліментний обов’язок братів і сестер наявністю в них працездатності, тому до утримання малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних, незабезпечених братів і сестер можуть бути залучені і непрацездатні, проте такі, що мають достатні кошти, брати й сестри. <br />
Обов’язок по утриманню виникає у повнорідних і неповнорідних братів та сестер (єдинокровних та єдиноутробних), оскільки вони є особами, пов’язаними між собою кровним спорідненням. Не мають такого обов’язку зведені брати й сестри. Норми ст. 267 СК України не містять вказівки на ступінь споріднення братів та сестер, між якими можуть виникнути правовідносини по утриманню. Тому є підстави вважати, що до виконання обов’язку по утриманню малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних братів, сестер можуть бути залучені не тільки рідні брати й сестри, а і брати та сестри більш дальніх ступенів споріднення (двоюрідні, троюрідні тощо).<br />
Обов’язок братів та сестер по утриманню не ставиться в залежність від того, чи брали повнолітні брати та сестри, які потребують утримання, участь у вихованні та утриманні своїх малолітніх чи неповнолітніх братів і сестер, в яких вони вимагають надання утримання. <br />
==Обов’язок мачухи, відчима утримувати падчерку, пасинка==<br />
Відносини між вітчимом і мачухою з одного боку та пасинком чи падчеркою – з іншого, юридично жодним чином не оформлюються й самі по собі не спричиняють виникнення обов’язків по взаємному утриманню. Проте малолітня, непрацездатна дитина за наявності певних передумов має право отримувати кошти на утримання від вітчима, мачухи або в осіб, у сім’ї яких вона виховувалася:<br />
*малолітні або неповнолітні падчерка, пасинок повинні на момент виникнення їх права на утримання з боку мачухи, вітчима проживати разом із ними. <br />
Чинне законодавство не обумовлює виникнення цього обов’язку необхідністю виховання чи утримання дитини, проте вітчим та мачуха, пасинок і падчерка пов’язані між собою відносинами свояцтва, вони проживають в одній сім’ї, постійно спілкуються між собою і, як наслідок, піклуються один про одного, надають допомогу. якщо у них немає інших родичів, які мають можливість надавати їм належне утримання. Такими родичами сімейне законодавство визначає матір, батька, бабу, діда, повнолітніх сестер та братів.<br />
*за умови, якщо вони мають таку матеріальну можливість надавати.<br />
Проте для залучення мачухи та вітчима до виконання ними обов’язку по утриманню дитини не має значення їх працездатність.<br />
Мачуха та вітчим можуть бути звільнені від свого обов’язку надавати утримання своїм малолітнім, неповнолітнім падчерці, пасинку у разі:<br />
*за наявності поважних причин, які обумовлюють їх неможливість надавати їм належну матеріальну допомогу;<br />
*у випадку нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком або негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини (звільнені від обов’язку або обмежити його певним строком).<br />
==Обов’язок падчерки, пасинка утримувати мачуху, відчима==<br />
Стаття 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] покладає на пасинків та падчерок зворотній обов’язок по утриманню непрацездатних, незабезпечених мачухи чи вітчима за умов:<br />
*непрацездатності мачухи, вітчима; <br />
*потреби мачухи, вітчима у матеріальній допомозі;<br />
*якщо мачуха, вітчим надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п’ять років;<br />
*можливості надавати таку матеріальну допомогу;<br />
у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів і сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.<br />
==Обов’язок інших осіб утримувати дитину==<br />
Чинне сімейне законодавство передбачає можливість виникнення обов’язку щодо утримання не тільки своїх родичів, а й інших осіб, які перебували у сімейних стосунках. Положеннями ст. 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] закріплений обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання, якщо вони мають можливість надавати їй матеріальну допомогу. Відносини, які виникають між дитиною та особами, у сім’ї яких вона виховувалась, є подібними до стосунків між рідними батьками та дітьми. Але наявність у дитини родичів за походженням при визначенні кола осіб, які мають обов’язки щодо її утримання, відповідно до законодавства підлягає врахуванню. Тому обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина, щодо її утримання виникає за умови відсутності у неї батьків, баби, діда, повнолітніх братів і сестер. Вказаний обов’язок відповідно до законодавства не обмежується повноліттям особи, яка виховувалась у іншій сім’ї, тому він поширюється і на випадки, коли вона після його досягнення є непрацездатною і потребує матеріальної допомоги. <br />
==Обов’язок особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім’єю до досягнення повноліття==<br />
Після досягнення повноліття, особа зобов’язана утримувати родичів або фактичних вихователів за умов що:<br />
*вона проживала з ними однією сім’єю до моменту досягнення повноліття; <br />
*термін спільного проживання вказаних осіб становить не менш як п’ять років;<br />
*родичі або фактичні вихователі є непрацездатними та потребують матеріальної підтримки;<br />
*особи, яка виховувалась і проживала з ними однією сім’єю має можливість надавати їм таку допомогу;<br />
*у таких родичів або фактичних вихователів особи, яка проживала з ними і виховувалась у їх сім’ї, немає дружини, чоловіка, повнолітніх дочки, сина, сестер та братів або їх неможливості з поважних причин надавати їм належне утримання.<br />
==Розмір, способи і порядок сплати аліментів==<br />
Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів на дітей і непрацездатних повнолітніх осіб, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі.<br />
Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.<br />
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів.<br />
Як визначає ч. 2 ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
Водночас, для визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, а також умов повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості законодавець відсилає до положень, що регулюють відповідні питання щодо аліментів з батьків на утримання дитини (статті 194-197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]).<br />
Зміна розміру аліментів з інших членів сім’ї та родичів та звільнення від їх сплати передбачена у наступних випадках (невичерпний перелік):<br />
*якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати;<br />
*за наявності інших обставин, що мають істотне значення.<br />
Підсумовуючи вищенаведене слід звернути окрему увагу, що з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що справ щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів вкрай мало у порівнянні з так би мовити «класичними» аліментними справами щодо стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей.<br />
Окремою особливістю такої категорії справ є те, що на відміну від справ про стягнення аліментів з батьків на утримання їх дітей, які часто вважаються «безпрограшними» і зазвичай закінчуються задоволенням позовних вимог (або, принаймні, частковим їх задоволенням), предмет доказування у справах щодо стягнення утримання (аліментів) з інших членів сім’ї та родичів значно ширший, а тому, нерідко суди відмовляють у задоволенні таких вимог через недоведеність позивачем тих фактів і обставин, на які він/вона посилається як на підставу своїх вимог.<br />
Таким чином, інститут Аліментних зобов’язань інших членів сім’ї та родичів існує та врегульований нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], однак, на практиці, своє застосування відповідні положення знаходять дуже рідко.</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2,_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_(%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2)&diff=32083Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)2021-12-10T11:56:57Z<p>Serhii.pantsakov: Додано /* Дії що виключають відповідальність */</p>
<hr />
<div>==Нормативна база== <br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br><br />
<br />
==Загальні положення==<br />
===Обов'язок сплачувати податки і збори===<br />
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br />
<br />
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття системи оподаткування===<br />
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] порядку, становить податкову систему України. (п. 6.3 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття податку===<br />
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (п. 6.1 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття збору (плати, внеску)===<br />
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. (п. 6.2 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Види податків та зборів===<br />
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. (п. 8.1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Загальнодержавні податки та збори====<br />
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 8.2 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
До загальнодержавних податків належать (п. 9.1 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на прибуток підприємств;<br />
*податок на доходи фізичних осіб;<br />
*податок на додану вартість;<br />
*акцизний податок;<br />
*екологічний податок;<br />
*рентна плата;<br />
*мито.<br />
Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (п. 9.2 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється (п. 9.4 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Місцеві податки та збори====<br />
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. (п. 8.3 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється(п. 10.4 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=====Місцеві податки=====<br />
До місцевих податків належать (п. 10.1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на майно;<br />
*єдиний податок.<br />
=====Місцеві збори=====<br />
До місцевих зборів належать (п. 10.2 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*збір за місця для паркування транспортних засобів;<br />
*туристичний збір.<br />
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі (п. 10. 21 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Місцеві ради в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], вирішують питання відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі. (п. 10.3 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття платника податку===<br />
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 15.1 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. (п. 15.2 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
===Поняття ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)===<br />
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів (ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]).<br />
==Склад злочину==<br />
===Об'єкт злочину===<br />
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок оподаткування фізичних та юридичних осіб, надходження податків до державного та місцевих бюджетів чи державних цільових фондів коштів.<br />
===Предмет злочину===<br />
Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.<br />
===Об'єктивна сторона злочину===<br />
Об'єктивна сторона злочину повинна мати сукупність трьох ознак: <br />
====Діяння====<br />
Діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування;<br />
====Суспільні небезпечні наслідки====<br />
Суспільні небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у <br />
#значних розмірах (ч. 1 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]), <br />
#великих розмірах (ч. 2 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]) <br />
#вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах (ч. З ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]);<br />
====Причинний зв'язок між діянням і наслідками====<br />
===Суб'єкт злочину===<br />
*Службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності<br />
*Особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи<br />
*Будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі)<br />
===Суб'єктивна сторона злочину===<br />
Суб'єктивною стороною злочину є умисел <br />
==Кримінальна відповідальність та покарання==<br />
Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) передбачена ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]. Відповідно до розміру завданих збитків бюджетам чи державним цільовим фондам відповідальність за вчинення умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі повторного вчинення злочину передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України] (ч. 3 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]) поділяється на:<br />
===У значних розмірах=== <br />
Карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого..<br />
===У великих розмірах=== <br />
Карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років!<br />
===Вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах===<br />
Караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br />
==Визначення розміру коштів==<br />
Розмір коштів для цілей ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначається у Примітці до цієї статті. <br />
===Значний розмір===<br />
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (3 405 000 гривень станом на 2021 рік).<br />
===Великий розмір===<br />
Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (5 675 000 гривень станом на 2021 рік).<br />
===Особливо великий розмір===<br />
Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян '''(7 945 000 гривень станом на 2021 рік).'''<br />
===Неоподатковуваний мінімум доходів громадян===<br />
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] для відповідного року.<br>Згідно із пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.<br><br />
'''Відповідно до ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закон України "Про державний бюджет на 2021 рік"] розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня, становить 2270 гривні, отже у 2021 році розмір податкової соціальної пільги передбаченої пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] дорівнює 1135 гривень (2270 грн. х 50%).''' <br />
==Дії що виключають відповідальність==<br />
===Сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) та відшкодування шкоди===<br />
Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою цієї статті, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).<br />
===Податковий компроміс===<br />
Діяння, передбачені частинами першою - третьою статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].<br />
===Одноразове декларування===<br />
Діяння, передбачені частинами першою - третьою статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, якщо такі діяння пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору відповідно до підрозділу 94 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX Податкового кодексу України в межах складу та вартості об'єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними.<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Звільнення від кримінальної відповідальності]]<br />
[[Категорія: Митне право]]<br />
[[Категорія: Фінансове право]]<br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2&diff=30717Особливості судового провадження у справах за зверненнями податкових та митних органів2021-09-24T11:13:47Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію створено</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
== Категорії справ, за зверненнями податкових та митних органів, щодо яких встановлено особливий порядок судового провадження==<br />
Відповідно до частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо:<br />
*зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;<br />
*підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;<br />
*надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;<br />
*зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим;<br />
*стягнення коштів за податковим боргом;<br />
*зобов'язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на податковий орган.<br />
==Звернення до суду податкових та митних органів у справах, щодо яких встановлено особливий порядок судового провадження==<br />
Відповідно до статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених зокрема статтею 283, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).<br><br />
Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.<br />
Згідно із частиною 2 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], у письмовій формі та повинна містити:<br />
*найменування адміністративного суду;<br />
*найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;<br />
*найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України];<br />
*підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;<br />
*перелік документів та інших матеріалів, що додаються;<br />
*підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.<br />
Згідно із частнами 1-3, 5 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] на обчислення строків, встановлених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].<br />
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.<br><br />
Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.<br><br />
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.<br />
==Залишення заяви без руху та усунення недоліків ==<br />
Відповідно до частини 3 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.<br><br />
Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.<br><br />
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.<br />
==Відмова у відкритті провадження==<br />
Згідно із частинами 4 – 6 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо:<br />
*заявлено вимогу, не передбачену частиною 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України];<br />
*із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.<br />
Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.<br><br />
Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.<br />
==Особливості розгляду справи==<br />
Відповідно до частини 7 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.<br><br />
Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.<br><br />
Згідно із статтею 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених зокрема статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.<br><br />
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.<br><br />
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.<br><br />
Відповідно до статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] у справах, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], суд проголошує повне судове рішення.<br><br />
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.<br><br />
==Особливості оскарження судових рішень==<br />
Згідно із частиною 8 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини 1 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не перешкоджає його виконанню.<br><br />
Відповідно до частин 1 – 3 статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] cудові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених пунктами 5 та 6 частини першої статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.<br><br />
Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], не може повертати справу на новий розгляд.<br><br />
Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.<br><br />
Відповідно до частини 10 статті 283 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=30716Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2021-09-24T10:46:35Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />
<br />
== Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості. (пункт 23 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]»).<br />
<br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.(стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]).<br />
<br />
Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом])<br />
<br />
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],(пункт 39 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Кримінальним кодексом України, також, передбачена кримінальна відповідальність за Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 209<sup>1</sup> КК України]).<br />
<br />
Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
<br />
Розголошення у будь-якому вигляді таємниці фінансового моніторингу або факту обміну інформацією про фінансову операцію та її учасників між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, суб’єктами державного фінансового моніторингу, іншими державними органами, а також факту надання (одержання) запиту, рішення чи доручення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або надання (одержання) відповіді на такий запит, рішення чи доручення особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
== Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю. Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). Грошові кошти, інше майно, а також право на них виступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шляхом. <br />
=== Об’єктивна сторона злочину: ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з двох форм:<br />
<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна.<br />
<br />
2. Вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.<br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
<br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br />
<br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 209 Кримінального кодексу України]. <br /><br />
=== Суб’єктивна сторона злочину: ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.<br />
<br />
Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії.<br />
<br />
Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 209 Кримінального кодексу України], однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин. Не утворюють складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 209 Кримінального кодексу України], дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.<br />
<br />
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 212 Кримінального кодексу України] (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення. <br /><br />
=== Кваліфікуючи ознаки злочину ===<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br />
<br />
1. Повторно.<br />
<br />
2. За попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
3. У великому розмірі.<br />
<br />
4. Організованою групою.<br />
<br />
5. В особливо великому розмірі.<br /><br />
<br />
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:<br />- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=30715Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2021-09-24T10:45:56Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року]<br />
* https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />
<br />
== Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості. (пункт 23 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]»).<br />
<br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.(стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]).<br />
<br />
Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом])<br />
<br />
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],(пункт 39 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Кримінальним кодексом України, також, передбачена кримінальна відповідальність за Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 209<sup>1</sup> КК України]).<br />
<br />
Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
<br />
Розголошення у будь-якому вигляді таємниці фінансового моніторингу або факту обміну інформацією про фінансову операцію та її учасників між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, суб’єктами державного фінансового моніторингу, іншими державними органами, а також факту надання (одержання) запиту, рішення чи доручення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або надання (одержання) відповіді на такий запит, рішення чи доручення особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
== Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю. Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). Грошові кошти, інше майно, а також право на них виступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шляхом. <br />
=== Об’єктивна сторона злочину: ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з двох форм:<br />
<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна.<br />
<br />
2. Вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.<br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
<br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br />
<br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 209 Кримінального кодексу України]. <br /><br />
=== Суб’єктивна сторона злочину: ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.<br />
<br />
Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії.<br />
<br />
Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 209 Кримінального кодексу України], однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин. Не утворюють складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 209 Кримінального кодексу України], дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.<br />
<br />
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 212 Кримінального кодексу України] (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення. <br /><br />
=== Кваліфікуючи ознаки злочину ===<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br />
<br />
1. Повторно.<br />
<br />
2. За попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
3. У великому розмірі.<br />
<br />
4. Організованою групою.<br />
<br />
5. В особливо великому розмірі.<br /><br />
<br />
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:<br />- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=30714Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2021-09-24T10:44:05Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#n831 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br />
<br />
== Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості. (пункт 23 частини 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]»).<br />
<br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом.(стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]).<br />
<br />
Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом])<br />
<br />
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],(пункт 39 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]).<br />
<br />
Кримінальним кодексом України, також, передбачена кримінальна відповідальність за Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 209<sup>1</sup> КК України]).<br />
<br />
Умисне неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, якщо такі діяння заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
<br />
Розголошення у будь-якому вигляді таємниці фінансового моніторингу або факту обміну інформацією про фінансову операцію та її учасників між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, суб’єктами державного фінансового моніторингу, іншими державними органами, а також факту надання (одержання) запиту, рішення чи доручення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або надання (одержання) відповіді на такий запит, рішення чи доручення особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, - карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
== Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю. Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). Грошові кошти, інше майно, а також право на них виступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шляхом. <br />
=== Об’єктивна сторона злочину: ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з двох форм:<br />
<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна.<br />
<br />
2. Вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.<br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
<br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br />
<br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 209 Кримінального кодексу України]. <br /><br />
=== Суб’єктивна сторона злочину: ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.<br />
<br />
Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії.<br />
<br />
Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 209 Кримінального кодексу України], однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин. Не утворюють складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 209 Кримінального кодексу України], дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.<br />
<br />
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 212 Кримінального кодексу України] (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення. <br /><br />
=== Кваліфікуючи ознаки злочину ===<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br />
<br />
1. Повторно.<br />
<br />
2. За попередньою змовою групою осіб.<br />
<br />
3. У великому розмірі.<br />
<br />
4. Організованою групою.<br />
<br />
5. В особливо великому розмірі.<br /><br />
<br />
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]).<br />
<br />
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:<br />- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br />
<br />
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=29524Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність2021-06-30T14:27:28Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>= Нормативна база =<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закон України "Про контррозвідувальну діяльність"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#Text "Про розвідку"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"]<br />
<br />
=Поняття, мета і завдання контррозвідувальної діяльності, органи та підрозділи, які здійснюють контррозвідувальну діяльність=<br />
==Контррозвідувальна діяльність==<br />
Спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України. (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"])<br />
==Мета контррозвідувальної діяльності==<br />
Попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.<br />
==Завдання контррозвідувальної діяльності==<br />
*Добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;<br />
*Служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;<br />
*Розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.<br />
стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]<br />
==Право на здійснення контррозвідувальної діяльності==<br />
*Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України (частина 1 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"], пункти 2, 4, 6 статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України "Про Службу безпеки України"]).<br />
*Окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків можуть проводити розвідувальні органи України, підрозділи забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України, яким Закономи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 «Про оперативно-розшукову діяльність»] надано право здійснювати оперативно-розшукову (частина 2 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"], стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]», пункт 10 частини 1 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"], частина 5 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"]).<br />
<br />
=Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність=<br />
Функції органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Законом України "Про Службу безпеки України"].<br />
==Права підрозділів та співробітників, які провадять контррозвідувальну діяльність==<br />
Для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право:<br />
<br />
Проводити особистий огляд вказаних осіб та огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або є небезпечними для життя і здоров’я людей;<br />
#Здійснювати контррозвідувальний пошук, оперативно-розшукові заходи з використанням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів, опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#Виявляти, фіксувати і документувати гласно і негласно розвідувальні, терористичні та інші посягання на державну безпеку України, вести їх оперативний облік, здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;<br />
#Проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України;<br />
#Мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників, створювати з метою конспірації підприємства, установи та організації, використовувати документи, що зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність;<br />
#Витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України;<br />
#Виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;] <br />
#Затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях: Осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів Служби безпеки України; Осіб, які проникли на об’єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України. <br />
#Виключно для припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних у проведенні такої діяльності, у будь-який час безперешкодно заходити і перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, а на військові об’єкти, що охороняються;<br />
#Перебувати у порядку, погодженому з керівниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, для вжиття контррозвідувальних заходів у межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон і територіальному морі України;<br />
#У невідкладних випадках при здійсненні контррозвідувальних заходів безперешкодно користуватися засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою, з наступним відшкодуванням витрат за їх вимогою;<br />
#В інтересах забезпечення державної безпеки та виконання завдань контррозвідувальної діяльності організовувати, координувати і проводити наукові та науково-технічні дослідження, створювати у порядку, визначеному законодавством України, відповідні наукові установи та міжвідомчі координаційно-дорадчі органи;<br />
#Зберігати, носити, застосовувати, використовувати зброю, спеціальні засоби, вживати заходів фізичного впливу відповідно до законів України та інших актів законодавства України, провозити зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту;<br />
#Користуватися правами, визначеними законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 «Про Службу безпеки України»,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text «Про державну таємницю»] та іншими законами України.<br />
(стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"])<br />
==Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги==<br />
===Контррозвідувальна діяльність і оперативно-розшукова діяльність===<br />
Контррозвідувальна діяльність є складовою оперативно-розшукової діяльності.<br />
Так, оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"].<br><br />
Результати контррозвідувальної діяльності самі по собі не можуть бути приводом та підставами для початку досудового розслідування. <br />
Так, контррозвідувальна справа повинна бути закрита у разі:<br />
*Заведення за матеріалами контррозвідувальної діяльності оперативно-розшукової справи;<br />
*Притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі і за кордоном, за дії, що були підставами для заведення контррозвідувальної справи.<br />
(пункти 5 і 6 частини 10 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br><br />
Матеріали контррозвідувальної справи, отримані у встановленому Законом порядку, що містять фактичні дані, які можуть бути використані, як приводи і підстави для початку досудового розслідування та/або доказами у кримінальному процесі, мають бути, у встановленому порядку, переведені в результати оперативно-розшукової діяльності, оскільки лише матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: <br />
*Як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
*Для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*Для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;<br />
*Для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей (пункти 1-4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
Виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. <br />
Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора заступниками Генерального прокурора (пункт 6 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br><br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. <br />
Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (частина 3 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
====Органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право====<br />
#Затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях: осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів Служби безпеки України, - на строки і в порядку, що передбачені законами України; осіб, які проникли на об’єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України, - на строк до трьох годин, а у разі нагальної необхідності запобігання злочинові чи його припинення та з метою встановлення особи - до сімдесяти двох годин з повідомленням про це суду протягом 24 годин з моменту затримання для перевірки обгрунтованості цього запобіжного заходу. Проводити особистий огляд вказаних осіб та огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або є небезпечними для життя і здоров’я людей (пункт 7 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Виключно для припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних у проведенні такої діяльності, у будь-який час безперешкодно заходити і перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, а на військові об’єкти, що охороняються, - в установленому порядку (пункт 8 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Перебувати у порядку, погодженому з керівниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, для вжиття контррозвідувальних заходів у межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон і територіальному морі України (пункт 9 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Лише у невідкладних випадках при здійсненні контррозвідувальних заходів безперешкодно користуватися засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою, з наступним відшкодуванням витрат за їх вимогою (пункт 10 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Зберігати, носити, застосовувати, використовувати зброю, спеціальні засоби, вживати заходів фізичного впливу відповідно до законів України та інших актів законодавства України, провозити зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту (пункт 12 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Надані права співробітники органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, не можуть використовувати у протиправних цілях. У разі невиконання цих вимог вони несуть відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=29523Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність2021-06-30T14:25:58Z<p>Serhii.pantsakov: /* Право на здійснення контррозвідувальної діяльності */</p>
<hr />
<div>= Нормативна база =<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закон України "Про контррозвідувальну діяльність"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2331-14 Закон України "Про розвідувальні органи України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"]<br />
=Поняття, мета і завдання контррозвідувальної діяльності, органи та підрозділи, які здійснюють контррозвідувальну діяльність=<br />
==Контррозвідувальна діяльність==<br />
Спеціальний вид діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, яка здійснюється з використанням системи контррозвідувальних, пошукових, режимних, адміністративно-правових заходів, спрямованих на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України. (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"])<br />
==Мета контррозвідувальної діяльності==<br />
Попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.<br />
==Завдання контррозвідувальної діяльності==<br />
*Добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної та іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;<br />
*Служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України;<br />
*Розроблення і реалізація заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.<br />
стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]<br />
==Право на здійснення контррозвідувальної діяльності==<br />
*Спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України (частина 1 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"], пункти 2, 4, 6 статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України "Про Службу безпеки України"]).<br />
*Окремі контррозвідувальні заходи виключно в інтересах забезпечення охорони державного кордону України, посадових осіб, стосовно яких здійснюється державна охорона, а також забезпечення безпеки своїх сил і засобів, інформаційних систем та оперативних обліків можуть проводити розвідувальні органи України, підрозділи забезпечення внутрішньої і власної безпеки Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України, яким Закономи України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 «Про оперативно-розшукову діяльність»] надано право здійснювати оперативно-розшукову (частина 2 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"], стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]», пункт 10 частини 1 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закону України "Про Державну прикордонну службу України"], частина 5 статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"]).<br />
<br />
=Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють контррозвідувальну діяльність=<br />
Функції органів, підрозділів та співробітників Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Законом України "Про Службу безпеки України"].<br />
==Права підрозділів та співробітників, які провадять контррозвідувальну діяльність==<br />
Для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право:<br />
<br />
Проводити особистий огляд вказаних осіб та огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або є небезпечними для життя і здоров’я людей;<br />
#Здійснювати контррозвідувальний пошук, оперативно-розшукові заходи з використанням оперативних та оперативно-технічних сил і засобів, опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#Виявляти, фіксувати і документувати гласно і негласно розвідувальні, терористичні та інші посягання на державну безпеку України, вести їх оперативний облік, здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;<br />
#Проводити контррозвідувальні операції та відповідні оперативні і оперативно-технічні заходи з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувально-підривної, терористичної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України;<br />
#Мати гласних і негласних штатних і позаштатних працівників, створювати з метою конспірації підприємства, установи та організації, використовувати документи, що зашифровують особу чи відомчу належність працівників, приміщень і транспортних засобів органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність;<br />
#Витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України;<br />
#Виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;] <br />
#Затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях: Осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів Служби безпеки України; Осіб, які проникли на об’єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України. <br />
#Виключно для припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних у проведенні такої діяльності, у будь-який час безперешкодно заходити і перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, а на військові об’єкти, що охороняються;<br />
#Перебувати у порядку, погодженому з керівниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, для вжиття контррозвідувальних заходів у межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон і територіальному морі України;<br />
#У невідкладних випадках при здійсненні контррозвідувальних заходів безперешкодно користуватися засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою, з наступним відшкодуванням витрат за їх вимогою;<br />
#В інтересах забезпечення державної безпеки та виконання завдань контррозвідувальної діяльності організовувати, координувати і проводити наукові та науково-технічні дослідження, створювати у порядку, визначеному законодавством України, відповідні наукові установи та міжвідомчі координаційно-дорадчі органи;<br />
#Зберігати, носити, застосовувати, використовувати зброю, спеціальні засоби, вживати заходів фізичного впливу відповідно до законів України та інших актів законодавства України, провозити зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту;<br />
#Користуватися правами, визначеними законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 «Про Службу безпеки України»,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text «Про державну таємницю»] та іншими законами України.<br />
(стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"])<br />
==Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги==<br />
===Контррозвідувальна діяльність і оперативно-розшукова діяльність===<br />
Контррозвідувальна діяльність є складовою оперативно-розшукової діяльності.<br />
Так, оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"].<br><br />
Результати контррозвідувальної діяльності самі по собі не можуть бути приводом та підставами для початку досудового розслідування. <br />
Так, контррозвідувальна справа повинна бути закрита у разі:<br />
*Заведення за матеріалами контррозвідувальної діяльності оперативно-розшукової справи;<br />
*Притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі і за кордоном, за дії, що були підставами для заведення контррозвідувальної справи.<br />
(пункти 5 і 6 частини 10 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br><br />
Матеріали контррозвідувальної справи, отримані у встановленому Законом порядку, що містять фактичні дані, які можуть бути використані, як приводи і підстави для початку досудового розслідування та/або доказами у кримінальному процесі, мають бути, у встановленому порядку, переведені в результати оперативно-розшукової діяльності, оскільки лише матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: <br />
*Як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
*Для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*Для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;<br />
*Для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей (пункти 1-4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
Виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. <br />
Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора заступниками Генерального прокурора (пункт 6 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br><br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. <br />
Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо (частина 3 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
====Органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право====<br />
#Затримувати і тримати у спеціально відведених для цього місцях: осіб, підозрюваних у підготовці чи проведенні розвідувально-підривної, терористичної діяльності та вчиненні інших злочинів, розслідування яких віднесено до компетенції органів Служби безпеки України, - на строки і в порядку, що передбачені законами України; осіб, які проникли на об’єкти та у місця, що охороняються органами і підрозділами Служби безпеки України, - на строк до трьох годин, а у разі нагальної необхідності запобігання злочинові чи його припинення та з метою встановлення особи - до сімдесяти двох годин з повідомленням про це суду протягом 24 годин з моменту затримання для перевірки обгрунтованості цього запобіжного заходу. Проводити особистий огляд вказаних осіб та огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або є небезпечними для життя і здоров’я людей (пункт 7 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Виключно для припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних у проведенні такої діяльності, у будь-який час безперешкодно заходити і перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, а на військові об’єкти, що охороняються, - в установленому порядку (пункт 8 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Перебувати у порядку, погодженому з керівниками органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, для вжиття контррозвідувальних заходів у межах прикордонної смуги, контрольованого прикордонного району, в пунктах пропуску через державний кордон і територіальному морі України (пункт 9 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Лише у невідкладних випадках при здійсненні контррозвідувальних заходів безперешкодно користуватися засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою, з наступним відшкодуванням витрат за їх вимогою (пункт 10 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Зберігати, носити, застосовувати, використовувати зброю, спеціальні засоби, вживати заходів фізичного впливу відповідно до законів України та інших актів законодавства України, провозити зброю та спеціальні засоби в усіх видах транспорту (пункт 12 частини 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
#Надані права співробітники органів та підрозділів, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, не можуть використовувати у протиправних цілях. У разі невиконання цих вимог вони несуть відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/374-15 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність"]).<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=29522Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність2021-06-30T14:21:09Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закон України "Про Державне бюро розслідувань"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20/conv#n5 Закон України "Про розвідку"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів влади України та посадових осіб"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2713-15 Закон України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]<br />
<br />
==Поняття оперативно-розшукової діяльності, органи та підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
===Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами===<br />
*Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції;<br />
*Державного бюро розслідувань - внутрішньої безпеки, забезпечення особистої безпеки;<br />
*Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;<br />
*Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;<br />
*Управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;<br />
*Органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою;<br />
*Органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
*Розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.<br />
==Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
===Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані===<br />
#у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;<br />
#виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;<br />
#виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;<br />
#інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов’язані з службовою діяльністю посадових осіб;<br />
#здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів;<br />
#забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;<br />
#брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.<br />
===Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність===<br />
#опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. <br />
#порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;<br />
#ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, <br />
#проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально - підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;<br />
#відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;<br />
#негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України;] <br />
#з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь; <br />
#виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;<br />
#здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями ст.ст. 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо- чи відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;<br />
#використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;<br />
#використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;<br />
#створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;<br />
#застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України];<br />
#звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.<br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. <br />
Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.<br />
Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого заходу не може перевищувати шести місяців.<br><br />
До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.<br />
Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов’язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового та митного законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно оперативним підрозділам органів доходів і зборів у межах їх компетенції.<br><br />
Координація дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснюється Службою безпеки України.<br />
Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 у частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину.<br />
==Оперативно-розшукова діяльність і кримінальний процес==<br />
===Використання матеріалів оперативно - розшукової діяльності===<br />
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
*для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;<br />
*для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей.<br />
===Підстави для проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.<br />
Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.<br />
Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.<br />
===Порядок проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Проведення окремих оперативно-розшукових заходів передбачено в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним законодавством України.<br />
====Витребовування даних та документів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність вправі, з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України], витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. <br />
(пункт 4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
В свою чергу Кримінальним процесуальним кодексом України визначено тимчасовий доступ до речей і документів який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).<br />
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.<br />
====Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].<br />
(пункт 12 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
====Конфіденційне співробітництво====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. <br />
(пункт 14 статті 8 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.<br />
(частина 1 статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Використання помічених та імітаційних засобів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями ст. 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]. <br />
(пункт 17 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. <br><br />
З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.<br><br />
Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.<br />
У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.<br />
(частини 1, 2 і 3 статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Негласні слідчі (розшукові) дії===<br />
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тобто різновиду слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.<br />
Негласні слідчі (розшукові) дії визначені статтями 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України.]<br />
(стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності===<br />
Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності, визначені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», мають проводитись з дотриманням правил проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема<br />
====аудіо/відеоконтроль особи,зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями ст.ст. 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]; <br />
(пункт 9 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
(стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.<br />
(частини 1 і 3 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.<br />
(частина 1 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br><br />
Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.<br />
Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.<br />
(стаття 265 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд виїмка====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 10 статті 8 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.<br />
Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.<br />
Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.<br />
(частини 2,3,4 статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br><br />
Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.<br />
При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.<br><br />
У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.<br />
Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу.] У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.<br><br />
Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.<br />
(стаття 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
====Спостереження за особою, річчю====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України];<br />
(пункт 11 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
*Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.<br />
За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.<br />
(частина 1 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.<br />
(частина 1 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Фіксація слідів тяжких та особливо тяжких злочинів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 7 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:<br />
#виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;<br />
#виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;<br />
#виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;<br />
#виявлення осіб, які розшукуються;<br />
#встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.<br />
Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.<br><br />
Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.<br />
(стаття 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Контроль за вчиненням злочину====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право на проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок, які здійснюються згідно з положеннями ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;<br />
(пункт 2 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:<br />
#контрольована поставка;<br />
#контрольована та оперативна закупка;<br />
#спеціальний слідчий експеримент;<br />
#імітування обстановки злочину.<br />
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.<br><br />
Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.<br />
(стаття 271 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Виконання спеціального завдання====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 8 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.<br />
Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.<br />
У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України], зазначається:<br />
#обґрунтування меж спеціального завдання;<br />
#використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.<br />
Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.<br />
(стаття 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
==Обставини на які необхідно звернути увагу==<br />
Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги за кримінальними провадженнями, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та/або коли у кримінальному провадженні використовуються результати оперативно-розшукової діяльності у якості доказів протиправної діяльності особи (осіб)<br />
===Виключні обставни===<br />
Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання лише тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.<br />
(частина 14 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
===Заборона провокації===<br />
Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. <br />
Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.<br />
Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], зобов’язаний:<br />
#викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;<br />
#зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.<br />
(частини 3 і 7 статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Вилучення оригіналів первинних документів===<br />
Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.<br />
(пункт 4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
===Речі і документи до яких заборонений доступ===<br />
Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:<br />
#листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;<br />
#об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.<br />
(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Охоронювана законом таємниця====<br />
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:<br />
#інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;<br />
#відомості, які можуть становити лікарську таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;<br />
#конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити банківську таємницю;<br />
#особисте листування особи та інші записи особистого характеру;<br />
#інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;<br />
#персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;<br />
#державна таємниця.<br />
(стаття 162 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Обов'язок залишити опис речей і документів====<br />
Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.<br><br />
На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.<br />
(частини 3 і 4 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
====Умови проведення слідчих (розшукових) дій====<br />
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. <br />
Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 261, 262, 263, 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України] проводяться на підставі ухвали слідчого судді, а 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу], проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.<br />
(частина 2 стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
====Тимчасовий доступ до речей і документів====<br />
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.<br />
(стаття 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Заходи, які здійснюються на підставі ухвали слідчого судді====<br />
*Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в ч.1 ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]<br />
(стаття 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]). <br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
(стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
*Втручання у приватне спілкування<br />
(частина 1 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу.]<br />
(частин 2 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця.<br />
(частина 2 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу <br />
(частина 2 статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу Україн]и)<br />
====Обов'язкові реквізити ухвали слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування====<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.<br />
(частина 2 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Здійснення слідчих (розшукових) дій====<br />
Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.<br />
(частини 2 і 3 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію====<br />
Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.<br />
Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.<br />
(частини 1 і 5 статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді====<br />
Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
(частина 3 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді====<br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч.1 ст. 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]. <br />
(частини 2,3 і 4 статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Заборона залучати до конфіденційного співробітництва====<br />
Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.<br />
(частина 2 статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Використання несправжніх (імітаційних) засоби====<br />
Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.<br />
(частина 4 статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B2,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=29521Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність2021-06-30T14:20:01Z<p>Serhii.pantsakov: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закон України "Про оперативно - розшукову діяльність"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закон України "Про Державне бюро розслідувань"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#n442 Закон України "Про розвідку"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну охорону органів влади України та посадових осіб"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2713-15 Закон України "Про Державну кримінально - виконавчу службу України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]<br />
<br />
==Поняття оперативно-розшукової діяльності, органи та підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність"]).<br />
===Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами===<br />
*Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції;<br />
*Державного бюро розслідувань - внутрішньої безпеки, забезпечення особистої безпеки;<br />
*Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;<br />
*Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), оперативно-розшуковими підрозділами відповідно спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону та його територіальних органів, підрозділами з охорони державного кордону органів охорони державного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрішньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними;<br />
*Управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об’єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;<br />
*Органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою;<br />
*Органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
*Розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки;<br />
*Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.<br />
==Повноваження органів і підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність==<br />
===Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані===<br />
#у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;<br />
#виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;<br />
#виконувати у межах своєї компетенції запити правоохоронних органів інших держав або міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна;<br />
#інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов’язані з службовою діяльністю посадових осіб;<br />
#здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами, в тому числі відповідними органами іноземних держав та міжнародних антитерористичних організацій, з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів;<br />
#забезпечити із залученням інших підрозділів безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб;<br />
#брати участь у здійсненні заходів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у проведенні спеціальної перевірки щодо допуску до особливих робіт.<br />
===Права підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність===<br />
#опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу;<br />
#проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. <br />
#порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні;<br />
#ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, <br />
#проводити операції із захоплення злочинців, припинення злочинів, розвідувально - підривної діяльності спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб;<br />
#відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з’ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка;<br />
#негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України;] <br />
#з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь; <br />
#виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;<br />
#здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями ст.ст. 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо- чи відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#мати гласних і негласних штатних та позаштатних працівників;<br />
#використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#отримувати від юридичних чи фізичних осіб безкоштовно або за винагороду інформацію про злочини, що готуються або вчинені, та про загрозу безпеці суспільства і держави;<br />
#використовувати за згодою адміністрації службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ, організацій, а так само за згодою осіб - житло, інші приміщення, транспортні засоби і майно, які їм належать;<br />
#створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]; <br />
#створювати і застосовувати автоматизовані інформаційні системи;<br />
#застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю на підставах і в порядку, встановлених законами про Національну поліцію, Службу безпеки України, Державну прикордонну службу України, державну охорону органів державної влади України та посадових осіб, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України];<br />
#звертатися у межах своїх повноважень із запитами до правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України, а також установчих актів та правил міжнародних правоохоронних організацій, членом яких є Україна.<br />
Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. <br />
Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.<br />
Виключно з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України зазначені заходи можуть здійснюватися лише за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого заходу не може перевищувати шести місяців.<br><br />
До виконання окремих доручень у ході проведення оперативно-розшукової діяльності можуть залучатися працівники інших підрозділів.<br />
Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, пов’язаних із припиненням правопорушень у сфері податкового та митного законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно оперативним підрозділам органів доходів і зборів у межах їх компетенції.<br><br />
Координація дій щодо реалізації прав підрозділів, які проводять оперативно-розшукову діяльність з метою боротьби з тероризмом, здійснюється Службою безпеки України.<br />
Розвідувальним органам України надаються права, передбачені частиною першою цієї статті, крім пунктів 2, 3, 5, 6, а також пункту 7 у частині негласного виявлення та фіксування слідів тяжкого або особливо тяжкого злочину, документів та інших предметів, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину.<br />
==Оперативно-розшукова діяльність і кримінальний процес==<br />
===Використання матеріалів оперативно - розшукової діяльності===<br />
Матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються як приводи та підстави для початку досудового розслідування;<br />
*для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні;<br />
*для попередження, виявлення, припинення і розслідування злочинів, розвідувально-підривних посягань проти України, розшуку злочинців та осіб, які безвісти зникли;<br />
*для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, а також співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів, осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей.<br />
===Підстави для проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.<br />
Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.<br />
Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.<br />
===Порядок проведення оперативно - розшукових заходів===<br />
Проведення окремих оперативно-розшукових заходів передбачено в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним законодавством України.<br />
====Витребовування даних та документів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність вправі, з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України], витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. <br />
(пункт 4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
В свою чергу Кримінальним процесуальним кодексом України визначено тимчасовий доступ до речей і документів який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).<br />
Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення.<br />
====Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу згідно з положеннями ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].<br />
(пункт 12 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
====Конфіденційне співробітництво====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право використовувати конфіденційне співробітництво згідно з положеннями ст. 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. <br />
(пункт 14 статті 8 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.<br />
(частина 1 статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Використання помічених та імітаційних засобів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями ст. 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]. <br />
(пункт 17 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. <br><br />
З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.<br><br />
Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.<br />
У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про зазначену особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.<br />
(частини 1, 2 і 3 статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Негласні слідчі (розшукові) дії===<br />
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тобто різновиду слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.<br />
Негласні слідчі (розшукові) дії визначені статтями 260, 261, 262, 263, 264, 267, 269, 269-1, 270, 271, 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України.]<br />
(стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності===<br />
Окремі заходи оперативно-розшукової діяльності, визначені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», мають проводитись з дотриманням правил проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема<br />
====аудіо/відеоконтроль особи,зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями ст.ст. 260, 263-265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]; <br />
(пункт 9 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
(стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.<br />
*Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв’язку.<br />
(частини 1 і 3 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.<br />
(частина 1 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br><br />
Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.<br />
Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов’язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.<br />
(стаття 265 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд виїмка====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями ст.ст. 261, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 10 статті 8 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.<br />
Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.<br />
Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.<br />
(частини 2,3,4 статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br><br />
Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.<br />
При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.<br><br />
У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.<br />
Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу.] У протоколі обов’язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.<br><br />
Керівники та працівники установ зв’язку зобов’язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.<br />
(стаття 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України)]<br />
====Спостереження за особою, річчю====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями ст.ст. 269, 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України];<br />
(пункт 11 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
*Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.<br />
За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.<br />
(частина 1 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.<br />
(частина 1 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Фіксація слідів тяжких та особливо тяжких злочинів====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 7 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:<br />
#виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;<br />
#виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;<br />
#виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;<br />
#виявлення осіб, які розшукуються;<br />
#встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.<br />
Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.<br><br />
Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв’язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.<br />
(стаття 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Контроль за вчиненням злочину====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право на проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок, які здійснюються згідно з положеннями ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України] у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України;<br />
(пункт 2 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br><br />
Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:<br />
#контрольована поставка;<br />
#контрольована та оперативна закупка;<br />
#спеціальний слідчий експеримент;<br />
#імітування обстановки злочину.<br />
Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.<br><br />
Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.<br />
(стаття 271 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Виконання спеціального завдання====<br />
Підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право виконувати спеціальне завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації згідно з положеннями ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України;]<br />
(пункт 8 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником зазначеної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.<br />
Виконання зазначеними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.<br />
У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України], зазначається:<br />
#обґрунтування меж спеціального завдання;<br />
#використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.<br />
Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.<br />
(стаття 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
==Обставини на які необхідно звернути увагу==<br />
Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги за кримінальними провадженнями, які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі матеріалів оперативно-розшукової діяльності та/або коли у кримінальному провадженні використовуються результати оперативно-розшукової діяльності у якості доказів протиправної діяльності особи (осіб)<br />
===Виключні обставни===<br />
Оперативно-розшукові заходи, пов’язані з тимчасовим обмеженням прав людини, проводяться з метою запобігання лише тяжким або особливо тяжким злочинам, їх виявлення та припинення, розшуку осіб, які ухиляються від відбування кримінального покарання або безвісти зникли, захисту життя, здоров’я, житла і майна працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, припинення розвідувально-підривної діяльності проти України.<br />
(частина 14 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
===Заборона провокації===<br />
Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. <br />
Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.<br />
Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України], зобов’язаний:<br />
#викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;<br />
#зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.<br />
(частини 3 і 7 статті 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
===Вилучення оригіналів первинних документів===<br />
Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.<br />
(пункт 4 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»])<br />
===Речі і документи до яких заборонений доступ===<br />
Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:<br />
#листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;<br />
#об’єкти, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.<br />
(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Охоронювана законом таємниця====<br />
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:<br />
#інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;<br />
#відомості, які можуть становити лікарську таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;<br />
#конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;<br />
#відомості, які можуть становити банківську таємницю;<br />
#особисте листування особи та інші записи особистого характеру;<br />
#інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;<br />
#персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;<br />
#державна таємниця.<br />
(стаття 162 Кримінального процесуального кодексу України)<br />
====Обов'язок залишити опис речей і документів====<br />
Особа, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і оригіналів або копій документів, зобов’язана залишити володільцю речей і оригіналів або копій документів опис речей і оригіналів або копій документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, суду.<br><br />
На вимогу володільця особою, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред’являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.<br />
(частини 3 і 4 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
====Умови проведення слідчих (розшукових) дій====<br />
Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. <br />
Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 261, 262, 263, 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України] проводяться на підставі ухвали слідчого судді, а 267, 269, 269-1, 270, 271, 272, 274 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу], проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.<br />
(частина 2 стаття 246 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
====Тимчасовий доступ до речей і документів====<br />
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.<br />
(стаття 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Заходи, які здійснюються на підставі ухвали слідчого судді====<br />
*Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в ч.1 ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]<br />
(стаття 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]). <br />
*Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.<br />
(стаття 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
*Втручання у приватне спілкування<br />
(частина 1 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кодексу.]<br />
(частин 2 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Аудіо-, відеоконтроль місця.<br />
(частина 2 статті 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
*Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу <br />
(частина 2 статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу Україн]и)<br />
====Обов'язкові реквізити ухвали слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування====<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.<br />
(частина 2 статті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Здійснення слідчих (розшукових) дій====<br />
Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.<br />
В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.<br />
(частини 2 і 3 статті 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Накладення арешту на кореспонденцію====<br />
Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.<br />
Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.<br />
(частини 1 і 5 статті 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді====<br />
Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України.]<br />
(частина 3 статті 269 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді====<br />
Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому ч.1 ст. 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text КПК України]. <br />
(частини 2,3 і 4 статті 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Заборона залучати до конфіденційного співробітництва====<br />
Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.<br />
(частина 2 статті 275 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України])<br />
====Використання несправжніх (імітаційних) засоби====<br />
Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.<br />
(частина 4 статті 273 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=28695Загальні засади міжнародного співробітництва під час кримінального провадження2021-05-20T14:41:49Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію створено</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text Інструкція про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Звід відомостей, що становлять державну таємницю"]<br />
<br />
==Загальне, визначене Кримінальним процесуальним кодексом України, поняття міжнародного співробітництва під час кримінального провадження==<br />
Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків.<br><br />
Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у Кримінальному процесуальному кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження. (стаття 542 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
===Міжнародна правова допомога===<br />
Міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою. (пункт 1 частини 1 стаття 541 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
===Видача особи (екстрадиція)===<br />
Видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави. (пункт 2 частини 1 стаття 541 (пункт 1 частини 1 стаття 541 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
===Перейняття кримінального провадження===<br />
Перейняття кримінального провадження - здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом. (пункт 3 частини 1 стаття 541 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
===Тимчасова видача===<br />
Тимчасова видача - видача на певний строк особи, яка відбуває покарання на території однієї держави, іншій державі для проведення процесуальних дій з її участю та притягнення до кримінальної відповідальності з метою запобігання закінченню строків давності або втраті доказів у кримінальній справі. (пункт 21 частини 1 стаття 541 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
==Надання та отримання міжнародної правової допомоги чи іншого міжнародного співробітництва під час кримінального провадження==<br />
Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.(стаття 543 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.<br><br />
Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути в майбутньому її запит про надання такого самого виду міжнародної правової допомоги. (частина 1 і частина 2 статті 544 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Уповноважений (центральний) орган - орган, уповноважений від імені держави розглянути запит компетентного органу іншої держави або міжнародної судової установи і вжити заходів з метою його виконання чи направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги. (пункт 6 частини 1 стаття 541 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
За відсутності міжнародного договору України уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності. (частина 3 статті 544 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Уповноважений (центральний) орган України при зверненні за міжнародною правовою допомогою до такої держави та наданні такій державі міжнародної правової допомоги керується Кримінальним процесуальним кодексом України. (частина 4 статті 544 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом. (частина 5 статті 544 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
==Державні органи України, які уповноважені звертатись із запитами про міжнародну правову допомогу під час кримінального провадження та виконання процесуальних дій представництвами інших держав в Україні==<br />
Офіс Генерального прокурора звертається із запитами про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та розглядає відповідні запити іноземних компетентних органів, крім досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, яке у таких випадках здійснює функції центрального органу України.<br><br />
Міністерство юстиції України звертається із запитами судів про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні під час судового провадження та розглядає відповідні запити судів іноземних держав.<br><br />
Офіс Генерального прокурора та Міністерство юстиції України у триденний строк надсилають до Національного антикорупційного бюро України отримані (надані) у рамках надання міжнародної правової допомоги матеріали, які стосуються фінансових та корупційних кримінальних правопорушень, у вигляді довідки.<br />
Якщо цим Кодексом або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений цими законодавчими актами орган поширюються вищезазначені повноваження, покладені на Офіс Генерального прокурора або Міністерство юстиції України. (стаття 545 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Порядок опрацювання Міністерством юстиції України та його територіальними органами, місцевими загальними та апеляційними судами України запитів (доручень, прохань, клопотань) про надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах, про видачу осіб (екстрадицію), про передачу кримінального провадження, про передачу (прийняття) засуджених осіб та про виконання вироків судів іноземних держав у випадках, передбачених КПК України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, визначений частиною 1 розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0956-19#Text Інструкцією про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження], затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за № 956/33927 (далі – Інструкція № 2599/5).<br><br />
Консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право одержувати на добровільній основі пояснення, речі, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам.(стаття 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
==Міжнародна правова допомога під час кримінального провадження та державна таємниця України==<br />
Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно із законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні виключно через уповноважений (центральний) орган України, за умови, що ці відомості не завдадуть шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні, лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами. (стаття 546 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Відомості, що становлять державну таємницю в сфері державної безпеки та охорони правопорядку, визначені в розділі 5 частини 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"], затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23.12.2020 № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2021 за № 52/35674.<br><br />
Тексти зазначених наказу та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу. <br />
==Запит про міжнародне співробітництво ==<br />
Запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво складається органом, який здійснює кримінальне провадження, або уповноваженим ним органом згідно з вимогами цього Кодексу та відповідного міжнародного договору України, а за його відсутності - згідно з цим Кодексом.<br><br />
Запит і долучені до нього документи складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та печаткою відповідного органу.<br><br />
Запит і долучені до нього документи супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.<br><br />
Запит надсилається за кордон поштою, а в невідкладних випадках електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку.<br><br />
Уповноважений (центральний) орган України може прийняти до розгляду запит, який надійшов від запитуючої сторони електронним, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Виконання такого запиту здійснюється виключно за умови підтвердження надіслання або передачі його оригіналу. Направлення компетентному органу іноземної держави матеріалів виконання запиту можливе тільки після отримання українською стороною оригіналу запиту.(стаття 548 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Речові докази і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту (доручення, клопотання) компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, зберігаються в порядку, встановленому цим Кодексом для зберігання речових доказів та документів, і після закінчення кримінального провадження повертаються запитуваній стороні, якщо не було досягнуто домовленості про інше.<br><br />
Під час передання компетентному органу запитуючої сторони речових доказів і документів на виконання запиту (доручення, клопотання) у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитися від вимоги їх повернення в Україну після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.(стаття 549 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
Документи, які направляються у зв’язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.<br><br />
Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.<br><br />
Правовий статус учасників кримінального провадження в іноземній державі не потребує додаткового встановлення за правилами Кримінального процесуального кодексу України. (стаття 550 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
==Обставини, які слід враховувати при здійсненні захисту у випадках обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення на території України з використанням доказів, отриманих в іншій країні за результатами міжнародного співробітництва==<br />
При здійсненні захисту особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення на території України з використанням доказів, отриманих в іншій країні за результатами міжнародного співробітництва, вважається за доцільне звертати увагу на наступне. <br />
#Чи відповідає запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складене уповноваженим органом України, а також додатки до нього, вимогам статті 548 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України] та суті кримінального провадження, в рамках якого направлено запит (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво.<br />
#Чи дотримано вимоги [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України] щодо порядку залучення перекладача для здійснення перекладу запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складеного уповноваженим органом України, а також додатків до нього, на мову, визначену відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору– офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятою для цієї сторони мовою.(стаття 68, частина 3 стаття 548 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України]).<br><br />
#Чи визначені в запиті (дорученні, клопотанні) про міжнародне співробітництво, складеному уповноваженим органом України, всі необхідні і можливі процесуальні дії та розшукові заходи, виконання яких потрібно здійснити на території іншої країни для всебічного, повного і об’єктивного проведення досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження в Україні. <br />
#Чи мають доказове обвинувальне або виправдувальне значення матеріали, отримані в результаті виконання іншою країною запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складеного уповноваженим органом України та чи правильно їх застосовано для правової кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого особою на території України.<br />
#Чи дотримано вимоги [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України] щодо порядку залучення перекладача для здійснення перекладу з іноземної на українську мову, або на ту мову, яку розуміє підозрюваний або обвинувачений, матеріалів, отриманих в результаті виконання іншою країною запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складеного уповноваженим органом України.<br />
#Чи залучені до матеріалів кримінально провадження всі матеріали, отримані в результаті виконання іншою країною запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складеного уповноваженим органом України.<br />
#Якщо до кримінального провадження залучено не всі ж, отримані в результаті виконання іншою країною запиту (доручення, клопотання) про міжнародне співробітництво, складеного уповноваженим органом України, слід перевірити наявність для цього правових підстав (виділення для додаткової перевірки, виділення в окреме провадження, матеріали не залучено без будь-яких правових підстав тощо).<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=28178Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність2021-04-23T12:20:17Z<p>Serhii.pantsakov: актуалізовано, у зв'язку із зміною кваліфікації</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція Украіни]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни Кодекс]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 10 "Про судову практику в справах про хуліганство"] <br />
<br />
== Поняття, ознаки та види ==<br />
<br />
Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч.1 ст. 296 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /><br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.<br />
<br />
=== Об'єктивна сторона ===<br />
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.<br />
<br /><br />
Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.<br />
За змістом ч. 1 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК], під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства (ст. 173 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про Адміністративне Правопорушення України]).<br />
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: <br /><br />
1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; <br /><br />
2) діє тривалий час і вперто не припиняється; <br /><br />
3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (п. 5 постанови [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10]).<br /><br />
Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.<br />
Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших злочинів. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви злочину, цілі та обставини вчинених особою дій.<br />
Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи. Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК.]<br />
<br />
=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===<br />
Суб'єкт кримінального правопорушення - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.<br />
Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій.<br />
Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших кримінальних правовпорушень тим, що: <br /><br />
1) вчиняється за явно несуттєвим приводом; <br /><br />
<br />
2) безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією); <br /><br />
<br />
3) дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;<br /><br />
<br />
4) спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.<br /><br />
<br />
У ч. 2 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] передбачено таку кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, як вчинення хуліганських дій групою осіб.<br />
Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі.<br />
Наступними кваліфікуючими обставинами хуліганства, передбаченими ч. 3 ст. 296 КК, є: вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.<br />
За ознакою наявності попередньої судимості за хуліганство (за будь-який його вид) можливо кваліфікувати дії винного за умови, що ця судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.<br />
Під опором слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку (п. 8 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)]. Додаткова кваліфікація дій винного у вчиненні хуліганства з цією кваліфікуючою ознакою ще й за ч. 1 ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] не потребується.<br />
Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК)], слід ураховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (п. 9 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].<br />
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (п. 11 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].<br />
Під заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень слід розуміти предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи.<br />
За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (сокира, молоток, кухонний ніж) спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до ч. 4 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] можуть бути визнані вказаними предметами.<br />
Слід відрізняти групове хуліганство від інших кримінальних правопорушень, зокрема від групового порушення громадського порядку та масових заворушень. Основна відмінність цих злочинів полягає в мотиві. Групове порушення громадського порядку вчиняється з будь-якими мотивами. Масові заворушення передбачають наявність натовпу, учасники якого керуються також різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір представникам владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки. У разі групового хуліганства ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок. Хуліганство - це формальний склад злочину, а групове порушення громадського порядку - матеріальний склад, а масові заворушення - це матеріально-формальний склад злочину. Останньою відмінністю є кількість осіб, які вчиняють такі злочини: для хуліганства наявність декількох осіб у вчиненні злочинних дій не є обов'язковою ознакою, а лише кваліфікуючою, для масових заворушень характерна наявність натовпу, а для групового порушення громадського порядку - 2-х і більше осіб.<br />
Хуліганські дії, які супроводжувались погрозою вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною ст. 296 КК. Додаткова кваліфікація за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи не потрібна.<br />
Відповідно до п. 13 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10], при вирішенні питання про кваліфікацію дій винних осіб, які під час хуліганства вчинили й інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК, належить виходити з положень ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК.]<br />
<br />
== Порядок звернення із заявою до правоохоронних органів ==<br />
<br />
Процедура подання заяви в поліцію чи інший правоохоронний орган фактично регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним процесуальним кодексом] України (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК]) та деякими відомчими актами. Ураховуючи, що КПК є законом і має вищу юридичну силу (тобто підзаконні нормативно-правові акти не можуть діяти в частині, що йому суперечать) доцільним є орієнтуватися перед усім на норми Кодексу. Згідно зі ст.214 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу] після подання особою заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) слідчий чи прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, зобов’язаний внести відповідні відомості до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16 Єдиного реєстру досудових розслідувань] (далі – Реєстр) та розпочати розслідування. <br />
<br />До Реєстру мають потрапляти відомості з усіх заяв, а також інформація про хід відповідних розслідувань. Саме досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Реєстру, який фіксується автоматично.<br />
Положеннями частини 4 ст.214 КПК прямо передбачено, що слідчий, прокурор чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, при цьому відмова у їх прийнятті та реєстрації не допускається.<br />
<br />
== Відповідальність ==<br />
<br />
Відповідальність за хуліганство передбачена у розділі XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 Кримінального кодексу України] «Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності», а саме санкціями статті 296 (відповідно до частин статті):<br /><br />
<br />
=== Хуліганство ===<br />
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.<br /><br />
=== Хуліганство вчинене групою осіб ===<br />
Ті самі дії, вчинені групою осіб, -<br />
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.<br /><br />
=== Хуліганство особою раніше засудженою за хуліганство або пов'язані з опором особам, які припиняли хуліганські дії ===<br />
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -<br />
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.<br /><br />
=== Хуліганство із застосуванням зброї або іншого предмету ===<br />
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -<br />
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=28175Державна зрада2021-04-23T12:10:48Z<p>Serhii.pantsakov: Актуалізовано нормативну базу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України "Про національну безпеку України"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України "Про державну таємницю"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України "Про національну безпеку України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]<br />
<br />
<br />
== Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br />
<br />
'''Державна зрада''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br />
(стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br /><br />
Суверенітет (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br />
незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.<br />[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]<br /><br />
'''Територіальній цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. <br />([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]<br /><br />
Обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]<br /><br />
Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.<br /><br />
національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (стаття 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України "Про національну безпеку України"] <br />
<br />
== Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. <br /><br />
Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.<br /><br />
Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br />
=== Об’єктивна сторона злочину===<br />
Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: <br /><br />
1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
2) Шпигунство.<br /><br />
3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Перша форма державної зради - перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
Перехід на бік ворога може відбуватись різним чином: перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо.<br /><br />
Перехід на бік ворога може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).<br /><br />
У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.<br /><br />
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.<br /> (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)])<br /><br />
Збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) пункт 7 частни 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України "Про національну безпеку України"])<br /><br />
Друга форма державної зради - шпигунство.<br /><br />
Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).<br /><br />
Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /> (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /><br />
На сьогодні – це «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"].<br />
Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"] є відкритими для вільного доступу. <br /><br />
Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: <br /><br />
1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; <br /><br />
2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br /><br />
Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /><br />
При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. <br /><br />
Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br />
Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br />
=== Суб’єктивна сторона злочину ===<br />
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.<br /><br />
Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br />
<br />
Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br />
(частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /><br />
Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
== Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br />
<br />
=== Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br /><br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br /><br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br /><br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /><br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br />
Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br /><br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br /><br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br />
=== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br /><br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=27543Особливості провадження у справах про оскарження рішень дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності2021-03-30T09:21:19Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
==Право оскарження==<br />
Відповідно до частини 1 статті 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.<br><br />
Крім того, згідно із частиною 1 статті 5 та статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушені її права, свободи або законні інтереси.<br><br />
===Строки оскарження===<br />
====Строки====<br />
Відповідно до статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.<br><br />
Аналогічні приписи містяться в частині 2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], а саме: позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).<br><br />
Строк оскарження рішень (крім рішень (постанов) про притягнення до адміністративної відповідальності), дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначається за загальним правилом встановленим частиною 2 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та дорівнює шести календарним місяцям з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
====Поновлення пропущеного строку====<br />
Згідно із статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. <br><br />
Відповідно до частини 1 статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.<br />
==Підсудність==<br />
===Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів===<br />
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та частини 1 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.<br />
===Територіальна підсудність===<br />
Відповідно до частини 1 статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] справи щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються за вибором позивача (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача).<br />
==Розгляд справи==<br />
===Строки розгляду справи===<br />
Згідно із частиною 1 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.<br />
===Рішення за наслідками розгляду справи===<br />
Відповідно до частини 3 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:<br><br />
#залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;<br />
#змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.<br />
==Апеляційне оскарження==<br />
===Строки подання апеляційної скарги===<br />
Згідно із частиною 4 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.<br />
===Строки розгляду апеляційної скарги===<br />
Відповідно до частини 5 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.<br />
===Неможливість посилення відповідальності===<br />
Згідно із частиною 6 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.<br />
==Судові витрати==<br />
===Судовий збір===<br />
Відповідно до сформованого правового висновку Великої палати Верховного Суду викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (454 гривні у 2021 році).<br />
===Інші судові витрати===<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8:%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 Інші судові витрати] несуть сторони у загальному порядку встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне правопорушення]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=27541Особливості провадження у справах про оскарження рішень дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності2021-03-30T09:16:01Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
==Право оскарження==<br />
Відповідно до частини 1 статті 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.<br><br />
Крім того, згідно із частиною 1 статті 5 та статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушені її права, свободи або законні інтереси.<br><br />
===Строки оскарження===<br />
====Строки====<br />
Відповідно до статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.<br><br />
Аналогічні приписи містяться в частині 2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], а саме: позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).<br><br />
Строк оскарження рішень (крім рішень (постанов) про притягнення до адміністративної відповідальності), дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначається за загальним правилом встановленим частиною 2 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та дорівнює шести календарним місяцям з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
====Поновлення пропущеного строку====<br />
Згідно із статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. <br><br />
Відповідно до частини 1 статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.<br />
==Підсудність==<br />
===Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів===<br />
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та частини 1 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.<br />
===Територіальна підсудність===<br />
Відповідно до частини 1 статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] справи щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються за вибором позивача (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача).<br />
==Розгляд справи==<br />
===Строки розгляду справи===<br />
Згідно із частиною 1 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.<br />
===Рішення за наслідками розгляду справи===<br />
Відповідно до частини 3 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:<br><br />
#залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;<br />
#змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.<br />
==Апеляційне оскарження==<br />
===Строки подання апеляційної скарги===<br />
Згідно із частиною 4 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.<br />
===Строки розгляду апеляційної скарги===<br />
Відповідно до частини 5 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.<br />
===Неможливість посилення відповідальності===<br />
Згідно із частиною 6 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.<br />
==Судові витрати==<br />
===Судовий збір===<br />
Відповідно до сформованого правового висновку Великої палати Верховного Суду викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (454 гривні у 2021 році).<br />
===Інші судові витрати===<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8:%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 Інші судові витрати] несуть сторони у загальному порядку встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=27539Особливості провадження у справах про оскарження рішень дій чи бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності2021-03-30T09:11:21Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію створено</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
==Право оскарження==<br />
Відповідно до частини 1 статті 287 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.<br><br />
Крім того, згідно із частиною 1 статті 5 та статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушені її права, свободи або законні інтереси.<br><br />
===Строки оскарження===<br />
====Строки====<br />
Відповідно до статті 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.<br><br />
Аналогічні приписи містяться в частині 2 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України], а саме: позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).<br><br />
Строк оскарження рішень (крім рішень (постанов) про притягнення до адміністративної відповідальності), дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначається за загальним правилом встановленим частиною 2 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та дорівнює шести календарним місяцям з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
====Поновлення пропущеного строку====<br />
Згідно із статтею 289 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. <br><br />
Відповідно до частини 1 статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.<br />
==Підсудність==<br />
===Розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів===<br />
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] та частини 1 статті 288 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення] місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.<br />
===Територіальна підсудність===<br />
Відповідно до частини 1 статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] справи щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності розглядаються за вибором позивача (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача).<br />
==Розгляд справи==<br />
===Строки розгляду справи===<br />
Згідно із частиною 1 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.<br />
===Рішення за наслідками розгляду справи===<br />
Відповідно до частини 3 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право:<br><br />
#залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);<br />
#скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;<br />
#змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.<br />
==Апеляційне оскарження==<br />
===Строки подання апеляційної скарги===<br />
Згідно із частиною 4 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.<br />
===Строки розгляду апеляційної скарги===<br />
Відповідно до частини 5 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.<br />
===Неможливість посилення відповідальності===<br />
Згідно із частиною 6 статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] якщо за наслідками апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, таке стягнення не може бути посилено.<br />
==Судові витрати==<br />
===Судовий збір===<br />
Відповідно до сформованого правового висновку Великої палати Верховного Суду викладеного у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року (454 гривні у 2021 році).<br />
===Інші судові витрати===<br />
[http://%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8:%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8 Інші судові витрати] несуть сторони у загальному порядку встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=26801Державна зрада2021-03-10T07:39:59Z<p>Serhii.pantsakov: Виправлено посилання на нормативну базу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України "Про національну безпеку України"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України "Про державну таємницю"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br />
* [http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443 Указ Президента України від 24 вересня 2015 року № 555 "Про нову редакцію Воєнної доктрини України"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05 Наказ Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440 "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]<br />
<br />
== Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br />
<br />
'''Державна зрада''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br />
(стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br /><br />
Суверенітет (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br />
незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.<br />[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]<br /><br />
'''Територіальній цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. <br />([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]<br /><br />
Обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]<br /><br />
Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.<br /><br />
національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (стаття 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України "Про національну безпеку України"] <br />
<br />
== Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. <br /><br />
Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.<br /><br />
Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br />
=== Об’єктивна сторона злочину===<br />
Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: <br /><br />
1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
2) Шпигунство.<br /><br />
3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Перша форма державної зради - перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
Перехід на бік ворога може відбуватись різним чином: перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо.<br /><br />
Перехід на бік ворога може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).<br /><br />
У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.<br /><br />
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.<br /> (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)])<br /><br />
Збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).(частина 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/555/2015 Воєнної доктрини України])<br /><br />
Друга форма державної зради - шпигунство.<br /><br />
Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).<br /><br />
Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /> (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Єдиною формою реєстрації в Україні відомостей, що становлять державну таємницю, є Звід відомостей, що становлять державну таємницю, який формується Службою безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць різних міністерств і відомств України та на виконання рішень суду.<br />
(стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05#Text Зводу відомостей, що становлять державну таємницю])<br /><br />
Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /><br />
На сьогодні – це наказ Служби безпеки України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05#Text Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю]» від 12.08.2005 № 440.<br />
Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05#Text Зводу відомостей], що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу. <br /><br />
Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: <br /><br />
1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; <br /><br />
2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br /><br />
Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /><br />
При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. <br /><br />
Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br />
Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br />
=== Суб’єктивна сторона злочину ===<br />
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.<br /><br />
Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br />
<br />
Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br />
(частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /><br />
Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
== Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br />
<br />
=== Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br /><br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br /><br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br /><br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /><br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br />
Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br /><br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br /><br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br />
=== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br /><br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A5%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=26799Хуліганство: поняття, ознаки види, порядок звернення із заявою до правоохоронних органів, відповідальність2021-03-10T07:34:44Z<p>Serhii.pantsakov: Уточнено санкцію по частині 1</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція Украіни]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни Кодекс]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 10 "Про судову практику в справах про хуліганство"] <br />
<br />
== Поняття, ознаки та види ==<br />
<br />
Хуліганство - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом (ч.1 ст. 296 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /><br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.<br />
<br />
=== Об'єктивна сторона ===<br />
Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.<br />
<br /><br />
Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші суспільні відносини, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.<br />
За змістом ч. 1 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК], під грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства слід визнавати таке порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Це поняття вироблене судовою практикою і містить особливі ознаки хуліганства, які дозволяють відмежувати його від дрібного хуліганства (ст. 173 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про Адміністративне Правопорушення України]).<br />
Так, зокрема, вчиненим з особливою зухвалістю може бути визнане злочинне порушення громадського порядку: <br /><br />
1) що виявляє явну неповагу до суспільства і супроводжується, наприклад, насильством із заподіянням тілесних ушкоджень або знущанням над особою, нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи; <br /><br />
2) діє тривалий час і вперто не припиняється; <br /><br />
3) пов'язане зі знищенням чи пошкодженням чужого майна, зривом масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушенням нічного відпочинку людей, тимчасовим припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту тощо (п. 5 постанови [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10]).<br /><br />
Вчиненими з винятковим цинізмом можуть бути визнані хуліганські дії, які супроводжуються демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності (непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту тощо), знущанням над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.<br />
Правозастосовна практика виробила певні критерії відмежування хуліганства від інших злочинів. При цьому потрібно враховувати спрямованість умислу винного, мотиви злочину, цілі та обставини вчинених особою дій.<br />
Дії, які супроводжувались погрозами вбивством, нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сім'ї, квартирі, щодо родичів, знайомих і викликані особистими неприязними відносинами, неправильними діями потерпілих та інше, повинні кваліфікуватись за статтями КК, які передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи. Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК.]<br />
<br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з положеннями ч. 2 ст. 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.<br />
Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для свідків його дій.<br />
Саме мотив є відмітною рисою хуліганства. Крім того, останнє відрізняється від інших злочинів тим, що: <br /><br />
1) вчиняється за явно несуттєвим приводом; <br /><br />
<br />
2) безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією); <br /><br />
<br />
3) дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами;<br /><br />
<br />
4) спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.<br /><br />
<br />
У ч. 2 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] передбачено таку кваліфікуючу ознаку злочину, як вчинення хуліганських дій групою осіб.<br />
Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою чи за попередньою змовою групою осіб незалежно від виконаної ролі.<br />
Наступними кваліфікуючими обставинами хуліганства, передбаченими ч. 3 ст. 296 КК, є: вчинення хуліганства особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.<br />
За ознакою наявності попередньої судимості за хуліганство (за будь-який його вид) можливо кваліфікувати дії винного за умови, що ця судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.<br />
Під опором слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку (п. 8 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)]. Додаткова кваліфікація дій винного у вчиненні хуліганства з цією кваліфікуючою ознакою ще й за ч. 1 ст. 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] не потребується.<br />
Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК)], слід ураховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян (п. 9 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].<br />
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети (п. 11 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10)].<br />
Під заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень слід розуміти предмети, які хоч і не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об'єктивно можуть завдати шкоду здоров'ю та життю особи.<br />
За наявності зазначених обставин предмети господарсько-побутового призначення (сокира, молоток, кухонний ніж) спеціальні засоби, як-то: гумовий кийок, газовий пістолет з балончиком, ручна газова граната, а також інші подібні засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень, відповідно до ч. 4 ст. 296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК] можуть бути визнані вказаними предметами.<br />
Слід відрізняти групове хуліганство від інших злочинів, зокрема від групового порушення громадського порядку та масових заворушень. Основна відмінність цих злочинів полягає в мотиві. Групове порушення громадського порядку вчиняється з будь-якими мотивами. Масові заворушення передбачають наявність натовпу, учасники якого керуються також різними мотивами. Його учасники безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії або вчиняють збройний опір представникам владі і цим можуть дезорганізувати і навіть паралізувати на якийсь час діяльність органів влади і управління, створюючи загрозу для громадської безпеки. У разі групового хуліганства ці ознаки відсутні. Винні, діючи із хуліганських спонукань, намагаються лише грубо порушити громадський порядок. Хуліганство - це формальний склад злочину, а групове порушення громадського порядку - матеріальний склад, а масові заворушення - це матеріально-формальний склад злочину. Останньою відмінністю є кількість осіб, які вчиняють такі злочини: для хуліганства наявність декількох осіб у вчиненні злочинних дій не є обов'язковою ознакою, а лише кваліфікуючою, для масових заворушень характерна наявність натовпу, а для групового порушення громадського порядку - 2-х і більше осіб.<br />
Хуліганські дії, які супроводжувались погрозою вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень належить кваліфікувати тільки за відповідною частиною ст. 296 КК. Додаткова кваліфікація за статтями про злочини проти життя та здоров'я особи не потрібна.<br />
Відповідно до п. 13 постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va010700-06 Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 р. № 10], при вирішенні питання про кваліфікацію дій винних осіб, які під час хуліганства вчинили й інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК, належить виходити з положень ст. 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК.]<br />
<br />
== Порядок звернення із заявою до правоохоронних органів ==<br />
<br />
Процедура подання заяви в поліцію чи інший правоохоронний орган фактично регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним процесуальним кодексом] України (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК]) та деякими відомчими актами. Ураховуючи, що КПК є законом і має вищу юридичну силу (тобто підзаконні нормативно-правові акти не можуть діяти в частині, що йому суперечать) доцільним є орієнтуватися перед усім на норми Кодексу. Згідно зі ст.214 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу] після подання особою заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення (злочин) слідчий чи прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, зобов’язаний внести відповідні відомості до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-16 Єдиного реєстру досудових розслідувань] (далі – Реєстр) та розпочати розслідування. <br />
<br />До Реєстру мають потрапляти відомості з усіх заяв, а також інформація про хід відповідних розслідувань. Саме досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Реєстру, який фіксується автоматично.<br />
Положеннями частини 4 ст.214 КПК прямо передбачено, що слідчий, прокурор чи інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення, при цьому відмова у їх прийнятті та реєстрації не допускається.<br />
<br />
== Відповідальність ==<br />
<br />
Відповідальність за хуліганство передбачена у розділі XII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2023 Кримінального кодексу України] « Злочини проти громадського порядку та моральності», а саме санкціями статті 296 (відповідно до частин статті):<br /><br />
<br />
=== Хуліганство ===<br />
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.<br /><br />
=== Хуліганство вчинене групою осіб ===<br />
Ті самі дії, вчинені групою осіб, -<br />
караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.<br /><br />
=== Хуліганство особою раніше засудженою за хуліганство або пов'язані з опором особам, які припиняли хуліганські дії ===<br />
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, -<br />
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.<br /><br />
=== Хуліганство із застосуванням зброї або іншого предмету ===<br />
Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, -<br />
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D0%BD%D1%96%D0%B9&diff=20327Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній2020-05-15T09:42:14Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію створено</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]<br><br />
==Загальне законодавчо визначене поняття злочинної організації та її складових==<br />
===Визначення поняття===<br />
Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (частина 4 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], частина 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br><br />
Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частини 1-3 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br><br />
Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності такої групи або організації (частина 3 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], частина 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br><br />
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.<br />
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (частини 4,5 статті 12 (частина 3 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br><br />
==Кримінально-правова характеристика створення злочинної організації==<br />
===Об’єкт злочину:===<br />
Об’єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.<br />
===Об’єктивна сторона злочину визначена у наступних формах===<br />
*створення злочинної організації; <br />
*керівництво злочинною організацією;<br />
*участь у злочинній організації;<br />
*участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; <br />
*організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп<br />
===Суб’єкт злочину===<br />
Суб’єкт злочину загальний, тобто фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу України може наставати кримінальна відповідальність.<br><br />
Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у складі злочинної організації, перелік яких визначений частиною 2 статті 22 Кримінального кодексу України.<br />
===Суб’єктивна сторона злочину===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, тобто винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння щодо створення злочинної організації, керування злочинною організацією, участі в злочинній організації або у вчиненні злочинів злочинною організацією, а також передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.<br />
==Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації==<br />
Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп – карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br><br />
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.<br><br />
(стаття 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
==Особливості кримінального процесу щодо злочину, передбаченого статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Створення злочинної організації»==<br />
У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого, у тому числі розділом IX Кримінального кодексу України який починається із статті 255 «Створення злочинної організації», негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.<br><br />
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.<br><br />
(частини 1,3 статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br><br />
Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.<br><br />
Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.<br><br />
У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.<br><br />
(частини 1-3 статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br><br />
==Гарантії прав громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю==<br />
Забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів.<br><br />
Одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов’язана з вчиненням злочинів чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб.<br><br />
Документи та інші джерела, що містять таку інформацію, підлягають знищенню не пізніше шести місяців з дня їх одержання відповідним спеціальним органом по боротьбі з організованою злочинністю.<br />
Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, які вони вважають неправомірними.<br><br />
(частини 2-4 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]).<br><br />
==Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги==<br />
Стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад, невизнання авторитету або наказів керівника, намагання окремих членів об’єднання відокремитись чи вийти з нього), так і зовнішнім (недотримання правил безпеки щодо дій правоохоронних органів, діяльність конкурентів по злочинному середовищу тощо).<br><br />
На здатність об’єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.<br><br />
Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв’язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення й використання тощо.<br><br />
Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів), як правило, свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію.<br><br />
(частина 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br><br />
Структура злочинного об’єднання - це його внутрішня <br />
побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв’язків учасників об’єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього.<br><br />
Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об’єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв’язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.<br><br />
(частина 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br></div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&diff=16967Звернення до суду: провадження в адміністративній справі2020-02-17T09:15:19Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію відредаговано у зв'язку із зміною значення прожиткового мінімуму</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] <br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»]<br />
<br />
== Хто має право звернутися до суду ==<br />
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції - ''місцеві адміністративні суди'' (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), ''апеляційні адміністративні суди'', ''Верховний Суд'', - до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.<br />
<br />
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==<br />
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна '''протягом 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Параграфи 1-3 Глави 3 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
!№!! colspan="2" |Вид підсудності!!Предмет позову!!Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="9" |1.|| colspan="2" rowspan="9" |'''Предметна підсудність'''||Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень ''у справах про притягнення до адміністративної відповідальності''|| rowspan="5" | Місцевий загальний суд як адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з виборчим процесом чи процесом референдуму'', щодо:<br />
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;<br />
* уточнення списку виборців;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України'', щодо:<br />
* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;<br />
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи з приводу ''рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця'' чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених вищезазначеними пунктами<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо ''оскарження рішень Національної комісії з реабілітації'' у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, що не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам||Окружний адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ''Центральної виборчої комісії'' (окрім справ, підсудних Верховному Суду), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб||Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ<br />
|-<br />
|Адміністративні справи про ''примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки'', інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені||Апеляційним адміністративним судам<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів || Верховний Суд<br />
|-<br />
| rowspan="5" |2.|| rowspan="5" |'''Територіальна підсудність'''|| rowspan="2" |Загальна||Позови до фізичної особи||За зареєстрованим місцем проживання / перебування фізичної особи (відповідача)<br />
|-<br />
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи (відповідача) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань<br />
|-<br />
|Виняткова||Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань)||За вибором позивача судом за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, або судом за місцезнаходженням відповідача<br />
|-<br />
| rowspan="2" |Виключна||<br />
# Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених кодексом;<br /><br />
# адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання;<br /><br />
# адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, його посадова чи службова особа;<br /><br />
# адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії<br />
||Окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ<br />
|-<br />
||Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності||За місцезнаходженням відповідного контрольного пункту<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
==Форма і зміст позовної заяви==<br />
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України]): <br />
# найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;<br />
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;<br />
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;<br />
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;<br />
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
<br />
<u>До позовної заяви додаються</u>:<br />
# документ про сплату судового збору (за необхідності);<br />
# документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);<br />
# копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.<br /><br />
'''Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.'''<br />
[[Файл:Бланк Адміністративний позов.docx|міні|Бланк_Адміністративний позов]]<br />
<br />
== Вартість ==<br />
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].<br /><br />
За подання до адміністративного суду:<br /><br />
''Адміністративного позову:''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''майнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою || 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| '''немайнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою || 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br /> <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| ''апеляційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами || 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги<br />
|-<br />
| ''касаційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду || 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви<br />
|-<br />
| апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення || 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br /><br />
Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/294-IX Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"] '''2102 грн.''' ''Мінімальний розмір судового збору 840,80 грн.''<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br />
<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Суд має розпочати розгляд справи по суті '''не пізніше ніж через 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.<br />
<br />
Суд розглядає справу по суті '''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в ''апеляційній інстанції'' протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.<br /><br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в ''касаційній інстанції'' протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.<br /><br />
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]<br />
* [[Окрема ухвала суду в адміністративному процесі]]<br />
* [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі]]<br />
* [[Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах]]<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]] <br />
[[Категорія:Суди]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2,_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_(%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2)&diff=16966Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)2020-02-17T09:09:29Z<p>Serhii.pantsakov: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база== <br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br><br />
<br />
==Загальні положення==<br />
===Обов'язок сплачувати податки і збори===<br />
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br><br />
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття системи оподаткування===<br />
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] порядку, становить податкову систему України. (п. 6.3 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття податку===<br />
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (п. 6.1 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття збору (плати, внеску)===<br />
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. (п. 6.2 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Види податків та зборів===<br />
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. (п. 8.1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Загальнодержавні податки та збори====<br />
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 8.2 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
До загальнодержавних податків належать (п. 9.1 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на прибуток підприємств;<br />
*податок на доходи фізичних осіб;<br />
*податок на додану вартість;<br />
*акцизний податок;<br />
*екологічний податок;<br />
*рентна плата;<br />
*мито.<br />
Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (п. 9.2 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється (п. 9.4 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Місцеві податки та збори====<br />
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. (п. 8.3 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється(п. 10.4 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=====Місцеві податки=====<br />
До місцевих податків належать (п. 10.1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на майно;<br />
*єдиний податок.<br />
=====Місцеві збори=====<br />
До місцевих зборів належать (п. 10.2 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*збір за місця для паркування транспортних засобів;<br />
*туристичний збір.<br />
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі (п. 10. 21 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Місцеві ради в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], вирішують питання відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі. (п. 10.3 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття платника податку===<br />
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 15.1 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. (п. 15.2 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
===Поняття ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)===<br />
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів (ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]).<br />
==Склад злочину==<br />
===Об'єкт злочину===<br />
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок оподаткування фізичних та юридичних осіб, надходження податків до державного та місцевих бюджетів чи державних цільових фондів коштів.<br />
===Предмет злочину===<br />
Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.<br />
===Об'єктивна сторона злочину===<br />
Об'єктивна сторона злочину повинна мати сукупність трьох ознак: <br />
====Діяння====<br />
Діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування;<br />
====Суспільні небезпечні наслідки====<br />
Суспільні небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у <br />
#значних розмірах (ч. 1 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]), <br />
#великих розмірах (ч. 2 ст. 212[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]) <br />
#вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах (ч. З ст. 212[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]);<br />
====Причинний зв'язок між діянням і наслідками====<br />
===Суб'єкт злочину===<br />
*Службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності<br />
*Особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи<br />
*Будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі)<br />
===Суб'єктивна сторона злочину===<br />
Суб'єктивною стороною злочину є умисел <br />
==Кримінальна відповідальність та покарання==<br />
Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) передбачена ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України].<br />
Відповідно до розміру завданих збитків бюджетам чи державним цільовим фондам відповідальність за вчинення умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі повторного вчинення злочину передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України] (ч. 3 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]) поділяється на:<br />
===У значних розмірах=== <br />
Карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
===У великих розмірах=== <br />
Карається штрафом від п'яти тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
===Вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах===<br />
Караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br />
==Визначення розміру коштів==<br />
Розмір коштів для цілей ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначається у Примітці до цієї статті. <br />
===Значний розмір===<br />
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (3 153 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Великий розмір===<br />
Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (5 255 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Особливо великий розмір===<br />
Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (7 357 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Неоподатковуваний мінімум доходів громадян===<br />
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] для відповідного року.<br><br />
Згідно із пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.<br><br />
Відповідно до ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/294-IX Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік] розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня, становить 2102 гривні, отже у 2020 році розмір податкової соціальної пільги передбаченої пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] дорівнює 1051 гривень (2102 грн. х 50%). <br />
==Дії що виключають відповідальність==<br />
===Сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) та відшкодування шкоди===<br />
Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України], звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).<br />
===Податковий компроміс===<br />
Діяння, передбачені частинами першою - третьою статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України], не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Звільнення від кримінальної відповідальності]]<br />
[[Категорія: Митне право]]<br />
[[Категорія: Фінансове право]]<br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Serhii.pantsakovhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2,_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_(%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2)&diff=16965Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)2020-02-17T09:08:17Z<p>Serhii.pantsakov: Консультацію відредаговано у зв'язку із зміною значення прожиткового мінімуму</p>
<hr />
<div>==Нормативна база== <br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br><br />
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br><br />
<br />
==Загальні положення==<br />
===Обов'язок сплачувати податки і збори===<br />
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ч. 1 ст. 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br><br />
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття системи оподаткування===<br />
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] порядку, становить податкову систему України. (п. 6.3 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття податку===<br />
Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (п. 6.1 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття збору (плати, внеску)===<br />
Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. (п. 6.2 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Види податків та зборів===<br />
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. (п. 8.1 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Загальнодержавні податки та збори====<br />
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 8.2 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
До загальнодержавних податків належать (п. 9.1 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на прибуток підприємств;<br />
*податок на доходи фізичних осіб;<br />
*податок на додану вартість;<br />
*акцизний податок;<br />
*екологічний податок;<br />
*рентна плата;<br />
*мито.<br />
Відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] (п. 9.2 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється (п. 9.4 ст. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
====Місцеві податки та збори====<br />
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. (п. 8.3 ст. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], забороняється(п. 10.4 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=====Місцеві податки=====<br />
До місцевих податків належать (п. 10.1 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*податок на майно;<br />
*єдиний податок.<br />
=====Місцеві збори=====<br />
До місцевих зборів належать (п. 10.2 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]):<br />
*збір за місця для паркування транспортних засобів;<br />
*туристичний збір.<br />
Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі (п. 10. 21 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Місцеві ради в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], вирішують питання відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі. (п. 10.3 ст. 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
=== Поняття платника податку===<br />
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України]. (п. 15.1 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br><br />
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. (п. 15.2 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]).<br />
===Поняття ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)===<br />
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів (ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]).<br />
==Склад злочину==<br />
===Об'єкт злочину===<br />
Об'єктом злочину є встановлений законом порядок оподаткування фізичних та юридичних осіб, надходження податків до державного та місцевих бюджетів чи державних цільових фондів коштів.<br />
===Предмет злочину===<br />
Предмет злочину - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.<br />
===Об'єктивна сторона злочину===<br />
Об'єктивна сторона злочину повинна мати сукупність трьох ознак: <br />
====Діяння====<br />
Діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування;<br />
====Суспільні небезпечні наслідки====<br />
Суспільні небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у <br />
#значних розмірах (ч. 1 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]), <br />
#великих розмірах (ч. 2 ст. 212[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]) <br />
#вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах (ч. З ст. 212[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]);<br />
====Причинний зв'язок між діянням і наслідками====<br />
===Суб'єкт злочину===<br />
*Службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності<br />
*Особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи<br />
*Будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі)<br />
===Суб'єктивна сторона злочину===<br />
Суб'єктивною стороною злочину є умисел <br />
==Кримінальна відповідальність та покарання==<br />
Кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) передбачена ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України].<br />
Відповідно до розміру завданих збитків бюджетам чи державним цільовим фондам відповідальність за вчинення умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі повторного вчинення злочину передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України] (ч. 3 ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України]) поділяється на:<br />
===У значних розмірах=== <br />
Карається штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
===У великих розмірах=== <br />
Карається штрафом від п'яти тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.<br />
===Вчинення злочину повторно, або в особливо великих розмірах===<br />
Караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br />
==Визначення розміру коштів==<br />
Розмір коштів для цілей ст. 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначається у Примітці до цієї статті. <br />
===Значний розмір===<br />
Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (3 153 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Великий розмір===<br />
Під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (5 255 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Особливо великий розмір===<br />
Під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (7 357 000 гривень станом на 2020 рік).<br />
===Неоподатковуваний мінімум доходів громадян===<br />
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] для відповідного року.<br><br />
Згідно із пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.<br><br />
Відповідно до ст. 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/294-IX Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік] розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 1 січня, становить 2102 гривні, отже у 2020 році розмір податкової соціальної пільги передбаченої пп. 161.1.1 п. 161.1 ст. 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] дорівнює 1051 гривень (2102 грн. х 50%). <br />
==Дії що виключають відповідальність==<br />
===Сплата податків, зборів (обов'язкових платежів) та відшкодування шкоди===<br />
Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України], звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).<br />
===Податковий компроміс===<br />
Діяння, передбачені частинами першою - третьою статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодекс України], не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Звільнення від кримінальної відповідальності]]<br />
[[Категорія: Митне право]]<br />
[[Категорія: Фінансове право]]<br />
[[Категорія: Податкове право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Serhii.pantsakov