https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Serhii.lesyk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:41:27ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%88%D1%96%D0%B2&diff=7879Правила утримання сходових площадок і маршів2018-08-22T11:46:30Z<p>Serhii.lesyk: /* Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (стаття 10)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1046-04 Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14 Норми часу та матеріально-технічних ресурсів, норми обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд та прибудинкових територій, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2013 року № 603]<br />
* ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ "ЖИТЛОВІ БУДИНКИ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ" ДБН В.2.2-15-2005, затверджені наказом Держбуду України від 18 травня 2005 р. № 80 та надано чинності наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 р. № 175<br />
<br />
У відповідності до ст.10 [[zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10|Житлового кодексу України]] громадяни зобов»язані дбайливо ставитись до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуючись Правил користування жилими приміщеннями. <br />
Сходинкові площадки і марші житлового будинку є одним із багатьох конструктивних елементів багатоквартирного будинку, які потребують догляд і утримання їх в належному санітарному і технічному стані.<br />
Згідно ст.179 [[zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5464-10|Житлового кодексу України]], користування будинками державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Також громадяни зобов»язані додержуватись чистоти і порядку в під»їздах, кабінах ліфтів на сходинкових клітках і в інших місцях загального користування ( ст.177 ч.1 Житлового кодексу України). Якщо необхідність у проведенні внутрішньоквартирного поточного ремонту викликана пошкодженням частини будинку ( наприклад сходинкового маршу), інженерного обладнання або зв’язана з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом, ОСББ, управителем) або за його рахунок. <br />
<br />
====Утримання допоміжних приміщень====<br />
<br />
Утримання допоміжних приміщень включає:<br />
- технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання);<br />
- заходи, що забезпечують нормативно-вологісний режим допоміжних приміщень;<br />
- обслуговування сміттєпроводів;<br />
- обслуговування автоматичних замикальних пристроїв, вхідних дверей;<br />
- обслуговування ліфтового обладнання;<br />
- обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення;<br />
- обслуговування допоміжних приміщень, спрямоване на комфортне обслуговування мешканців.<br />
<br />
====Технічне обслуговування і ремонт будівельних конструкцій====<br />
<br />
*Під час експлуатації жилого будинку повинен перевірятися стан таких елементів: сполучень площадок та маршів між собою і зі стінами, сталевих закладних деталей, кріплення поручнів, поверхонь сходів, стін металевих кліток, внутрішніх панельних стін із закладеними інженерними комунікаціями (водопровід, каналізація, внутрішній водостік, електрокабель та ін.).<br />
*Основні дефекти, що виникають при експлуатації кам'яних і залізобетонних сходових кліток: корозія металевих косоурів та площадкових балок, наднормативні прогини сходових кліткових площадок і східців, нещільне прилягання маршів та площадок до стін, ослаблення кріплень поручнів та ушкодження огороджень, руйнування і відшарування оздоблювального покриття східців і площадок (керамічної плитки, мармурової крихти та ін.).<br />
*Металеві елементи сходових кліток необхідно періодично фарбувати.<br />
*Посилення косоурів, маршів, площадок та інших несучих елементів сходових кліток виконують за проектом виконання робіт.<br />
*Тріщини, поглиблення, вм'ятини, вибоїни та сколи в залізобетонних і цегляних конструкціях сходових кліток усувають при їх виявленні. Сколи у валиках проступів заміняють готовими вставками чи бетонують на місці в залізобетонних елементах, а в цегляних заміняють вставками з цегли.<br />
*Для захисту бетонних проступів сходових східців від механічних ушкоджень і стирання в окремих випадках можна наклеювати полівінілхлоридні накладки.<br />
*Ушкоджені керамічні плитки, що відшарувалися, на сходових площадках замінюють відразу ж при виявленні дефектів.<br />
*Нещільності і зазори в конструкціях сходів зашпаровують розчином. Сходові поручні, що розхиталися, зміцнюють закладанням стійок у гнізда сірчаним чи цементним розчином, зварюванням металевих планок і упорів.<br />
*Кріплення огорож, запобіжних ґрат на вікнах, огороджень ліфтів та інших елементів сходових кліток, що забезпечують безпеку людей, необхідно систематично перевіряти, а виявлені дефекти усувати.<br />
*При огляді дерев'яних східців особливу увагу необхідно звертати на стан сходових площадок, східців, кріплення поручнів і огорож, на міцність кріплення тятив до балок, що підтримують сходові площадки, а також на появу дереворуйнівних комах і будинкових грибків.<br />
<br />
До основних дефектів, що зустрічаються при експлуатації дерев'яних сходових кліток, належать такі:<br />
- ураження деревини будинковими грибками та дереворуйнувальними комахами;<br />
- наднормативний прогин дерев'яних несучих елементів сходових кліток (косоурів, площадок і консольних балок);<br />
- порушення міцності сполучення тятив, косоурів, поруччя, балок, площадок.<br />
* Обгороджувальні несучі конструкції сходових кліток необхідно періодично фарбувати».<br />
<br />
Допускається розміщення обладнання тільки приміщень для вузлів управління центрального опалення, водомірних вузлів і електрощитів, що захищаються неспаленними перегородками під маршем сходів у першому і цокольному поверхах. Входи на сходові клітки не повинні бути захаращеними ( п.3.1.13, 3.1.14. [[zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 |Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій]]). Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок ( п.3.7.15. [[zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 |Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій]]).<br />
*Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм.<br /><br />
<br />
====Не дозволяється:====<br />
<br />
- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи,турнікети, розсувні, підйомні двері, двері, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;<br />
- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, навіть якщо вони не зменшують нормативну ширину;<br />
- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;<br />
- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;<br />
- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та виходи на зовнішні евакуаційні драбини;<br />
- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;<br />
- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій;<br />
- зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;<br />
- робити засклення або закладання жалюзі та отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;<br />
- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток; знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні.<br />
<br />
====== Основні вимоги щодо розміщення сходових кліток ======<br />
<br />
Сходові клітки багатоквартирних житлових будинків, за винятком сходових кліток типів СК2 і Н4, повинні розташовуватися всередині будинку біля зовнішніх стін.<br />
Вибір типу позаквартирних евакуаційних сходових кліток провадиться згідно з вимогами розділу 4 Державних будівельних норм України з урахуванням ДБН В.1.1-7.<br />
Кількість підйомів в одному сходовому марші або на перепаді рівнів повинна бути не менше трьох і не більше 18. Найменша ширина маршу в секційних, коридорних і галерейних будинках 1,05...1,2 м; найбільший уклон маршів у секційних двоповерхових житлових будинках - <br />
1:1,5; триповерхових і більше, а також коридорних і галерейних житлових будинках - 1:1,75. <br />
Марші сходів, що ведуть у підвальні та цокольні поверхи, використовувані з технічною метою, допус¬каються шириною 0,9 м, а їх уклон - не більше 1:1,25.<br />
* Примітка 1. Ширина сходового маршу визначається, як відстань між стіною і його огорожею або між його огорожами. Така ширина не повинна перевищувати довжину проступів.<br />
* Примітка 2. Ширина сходової площадки повинна бути не меншою від ширини маршу. <br />
* Примітка 3. При реконструкції будинків допускається збереження існуючих уклону і ширини сходових маршів і площадок.<br />
В одноквартирних, двоквартирних і зблокованих житлових будинках заввишки до трьох по-верхів ширина маршу внутрішніх сходів повинна бути не менше 0,9 м, а найбільший його уклон - 1:1,25.<br />
<br />
===== Санітарне утримання =====<br />
<br />
Мешканці квартир багатоквартирного будинку по домовленості мають право встановлювати за узгодженням порядок і черговість прибирання сходинкових площадок і маршів в будинку. Крім того, у відповідності до [[zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14|Типових норм часу та норми обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду]], дані послуги можуть надавати робітники і виробничий персонал який зайнятий виконанням робіт по санітарному утриманню домоволодінь ( працівники управителя будинку, ОСББ та інші).Приклад розрахунку чисельності робочих для прибирання сходинкових площадок і маршів в житлових будинках відображений в розділі II «Прибирання сходових площадок і маршів у жтлових будинках» [[zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0151-14|Типових норм часу та норми обслуговування для робітників і виробничого персоналу, зайнятих утриманням житлового фонду]].<br /><br />
<br />
'''Судова практика України щодо розгляду судових справ про порушення Правил утримання сходових площадок і маршів''' є мізерною, проте вартий уваги читачів Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.11.2012 року у справі №0308/14916/12<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=7878Розрахунок платіжними картками2018-08-22T11:39:05Z<p>Serhii.lesyk: /* Розрахунок платіжною карткою */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]<br />
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]<br />
<br />
== Поняття платіжної картки ==<br />
Платіжні картки — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:<br />
*- емітенти (організації, що випустили картки);<br />
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);<br />
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.<br />
Тобто, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.<br />
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).<br />
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.<br />
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.<br />
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.<br />
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.<br />
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.<br />
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:<br />
*- отримання готівки через банкомати;<br />
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;<br />
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;<br />
*- отримання виписки з поточного рахунку;<br />
*- оплата мобільного зв’язку;<br />
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.<br />
<br />
=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===<br />
<br />
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);<br />
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);<br />
* за видом здійснюваних розрахунків:<br />
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);<br />
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);<br />
* за характером використання:<br />
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;<br />
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);<br />
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);<br />
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);<br />
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);<br />
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);<br />
* за часом використання (строкові та безстрокові);<br />
* за технічними параметрами:<br />
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);<br />
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).<br />
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.<br />
<br />
== Розрахунок платіжною карткою ==<br />
<br />
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.<br />
*Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.<br />
*Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346). Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).<br />
*РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).<br />
*Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395).<br />
<br />
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==<br />
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». <br />
<br />
== Облік виручки, отриманої через термінал ==<br />
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».<br />
<br />
=== Оподаткування виручки ===<br />
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).<br />
<br />
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==<br />
<br />
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві. <br />
<br />
=== Спосіб повернення коштів ===<br />
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. <br />
<br />
=== Документальне оформлення ===<br />
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін. <br />
#У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. <br />
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.<br />
<br />
=== Облік повернення товару ===<br />
<br />
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно» (див. Приклад 2). <br />
Приклад 2. Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн. <br />
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем. <br />
<br />
== Відповідальність продавця ==<br />
<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 Закону № 2346. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від 100 до 200 нмдг, а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 Закону № 1023).<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=7877Розрахунок платіжними картками2018-08-22T11:37:42Z<p>Serhii.lesyk: /* Документальне оформлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]<br />
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]<br />
<br />
== Поняття платіжної картки ==<br />
Платіжні картки — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:<br />
*- емітенти (організації, що випустили картки);<br />
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);<br />
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.<br />
Тобто, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.<br />
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).<br />
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.<br />
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.<br />
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.<br />
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.<br />
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.<br />
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:<br />
*- отримання готівки через банкомати;<br />
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;<br />
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;<br />
*- отримання виписки з поточного рахунку;<br />
*- оплата мобільного зв’язку;<br />
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.<br />
<br />
=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===<br />
<br />
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);<br />
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);<br />
* за видом здійснюваних розрахунків:<br />
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);<br />
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);<br />
* за характером використання:<br />
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;<br />
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);<br />
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);<br />
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);<br />
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);<br />
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);<br />
* за часом використання (строкові та безстрокові);<br />
* за технічними параметрами:<br />
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);<br />
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).<br />
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.<br />
<br />
== Розрахунок платіжною карткою ==<br />
<br />
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.<br />
Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.<br />
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346). Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).<br />
РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).<br />
Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395). <br />
<br />
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==<br />
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». <br />
<br />
== Облік виручки, отриманої через термінал ==<br />
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».<br />
<br />
=== Оподаткування виручки ===<br />
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).<br />
<br />
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==<br />
<br />
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві. <br />
<br />
=== Спосіб повернення коштів ===<br />
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. <br />
<br />
=== Документальне оформлення ===<br />
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін. <br />
#У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. <br />
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.<br />
<br />
=== Облік повернення товару ===<br />
<br />
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно» (див. Приклад 2). <br />
Приклад 2. Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн. <br />
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем. <br />
<br />
== Відповідальність продавця ==<br />
<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 Закону № 2346. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від 100 до 200 нмдг, а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 Закону № 1023).<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=7876Розрахунок платіжними картками2018-08-22T11:35:25Z<p>Serhii.lesyk: /* Документальне оформлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]<br />
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]<br />
<br />
== Поняття платіжної картки ==<br />
Платіжні картки — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:<br />
*- емітенти (організації, що випустили картки);<br />
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);<br />
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.<br />
Тобто, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.<br />
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).<br />
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.<br />
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.<br />
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.<br />
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.<br />
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.<br />
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:<br />
*- отримання готівки через банкомати;<br />
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;<br />
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;<br />
*- отримання виписки з поточного рахунку;<br />
*- оплата мобільного зв’язку;<br />
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.<br />
<br />
=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===<br />
<br />
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);<br />
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);<br />
* за видом здійснюваних розрахунків:<br />
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);<br />
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);<br />
* за характером використання:<br />
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;<br />
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);<br />
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);<br />
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);<br />
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);<br />
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);<br />
* за часом використання (строкові та безстрокові);<br />
* за технічними параметрами:<br />
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);<br />
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).<br />
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.<br />
<br />
== Розрахунок платіжною карткою ==<br />
<br />
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.<br />
Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.<br />
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346). Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).<br />
РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).<br />
Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395). <br />
<br />
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==<br />
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». <br />
<br />
== Облік виручки, отриманої через термінал ==<br />
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».<br />
<br />
=== Оподаткування виручки ===<br />
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).<br />
<br />
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==<br />
<br />
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві. <br />
<br />
=== Спосіб повернення коштів ===<br />
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. <br />
<br />
=== Документальне оформлення ===<br />
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом [[Мінфіну від 14.06.2016 № 547]] (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін. Як і раніше, реєстрацію продажу та повернення товарів, отримання і повернення коштів через РРО проводять одночасно із розрахунковою операцією (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 547). Реєстрацію видачі коштів у разі повернення товару здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, пункт 7 Порядку № 547 дозволяє реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно».<br />
<br />
#У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. <br />
#В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; *відомості про товар; *суму виданих коштів; *номер, *дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). #Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.<br />
<br />
=== Облік повернення товару ===<br />
<br />
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно» (див. Приклад 2). <br />
Приклад 2. Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн. <br />
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем. <br />
<br />
== Відповідальність продавця ==<br />
<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 Закону № 2346. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від 100 до 200 нмдг, а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 Закону № 1023).<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=7875Розрахунок платіжними картками2018-08-22T11:31:33Z<p>Serhii.lesyk: /* Поняття платіжної картки */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]<br />
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]<br />
<br />
== Поняття платіжної картки ==<br />
Платіжні картки — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:<br />
*- емітенти (організації, що випустили картки);<br />
*- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);<br />
*- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.<br />
Тобто, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.<br />
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).<br />
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.<br />
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.<br />
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.<br />
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.<br />
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.<br />
#За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:<br />
*- отримання готівки через банкомати;<br />
*- отримання відповіді на запит про стан рахунку;<br />
*- переказ коштів з одного рахунку на інший;<br />
*- отримання виписки з поточного рахунку;<br />
*- оплата мобільного зв’язку;<br />
*- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.<br />
<br />
=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===<br />
<br />
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);<br />
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);<br />
* за видом здійснюваних розрахунків:<br />
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);<br />
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);<br />
* за характером використання:<br />
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;<br />
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);<br />
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);<br />
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);<br />
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);<br />
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);<br />
* за часом використання (строкові та безстрокові);<br />
* за технічними параметрами:<br />
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);<br />
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).<br />
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.<br />
<br />
== Розрахунок платіжною карткою ==<br />
<br />
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.<br />
Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.<br />
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346). Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).<br />
РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).<br />
Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395). <br />
<br />
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==<br />
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». <br />
<br />
== Облік виручки, отриманої через термінал ==<br />
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».<br />
<br />
=== Оподаткування виручки ===<br />
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).<br />
<br />
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==<br />
<br />
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві. <br />
<br />
=== Спосіб повернення коштів ===<br />
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. <br />
<br />
=== Документальне оформлення ===<br />
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін. Як і раніше, реєстрацію продажу та повернення товарів, отримання і повернення коштів через РРО проводять одночасно із розрахунковою операцією (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 547). Реєстрацію видачі коштів у разі повернення товару здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, пункт 7 Порядку № 547 дозволяє реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно».<br />
<br />
У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; відомості про товар; суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.<br />
<br />
=== Облік повернення товару ===<br />
<br />
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно» (див. Приклад 2). <br />
Приклад 2. Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн. <br />
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем. <br />
<br />
== Відповідальність продавця ==<br />
<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 Закону № 2346. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від 100 до 200 нмдг, а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 Закону № 1023).<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=7874Розрахунок платіжними картками2018-08-22T11:30:21Z<p>Serhii.lesyk: /* Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг]»<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-14 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/878-2010-%D0%BF Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0705500-14 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0220-1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13]<br />
* [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68406.html Лист ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0025-05 Правила Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0918-16 орядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0377-04 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22]<br />
<br />
== Поняття платіжної картки ==<br />
Платіжні картки — це банківські карткові продукти. Для того, щоб за допомогою таких карток клієнт міг оплатити покупку чи послугу, йому необхідно бути учасником платіжної системи. Під платіжною системою розуміють комплекс правил і засобів, що дають змогу проводити розрахунки між покупцем товару чи послуги, торгово-сервісною організацію й організацією, що видала клієнту картку для здійснення таких операцій. Як уже зазначалося вище, в системі є три категорії фінансових учасників:<br />
- емітенти (організації, що випустили картки);<br />
- еквайри (банки, що обслуговують карткові угоди на підприємствах торгівлі/сервісу);<br />
- розрахункові банки, покликані врегулювати фінансові зобов'язання інших учасників. Той самий банк може бути й емітентом, і еквайром, і розрахунковим банком одночасно.<br />
Тобто, платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції.<br />
Платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору. Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).<br />
Вид платіжної картки, що емітується банком, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на неї в графічному вигляді, визначаються платіжною організацією відповідної платіжної системи, в якій ця картка застосовується.<br />
Обов’язковими реквізитами, що наносяться на платіжну картку, є реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних систем повинні містити ідентифікаційний номер емітента, визначений в порядку, встановленому НБУ. НБУ веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків – емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.<br />
Еквайрінг у межах України здійснюється виключно юридичними особами – резидентами, що уклали договір з платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України. Видача готівки через банківські автомати в межах України здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених банків-емітентів – у валюті рахунка платіжної картки.<br />
Розпізнавання картки чи її персоналізація здійснюється за допомогою РІН-коду, який вміщує від 4 до 6 символів (іноді до 12). Цей код призначається клієнту при видачі картки служить засобом безпеки і захисту інформації від несанкціонованого доступу у випадку загублення чи викрадення картки.<br />
Процес ідентифікації клієнта з використанням РІН-коду називається авторизацією платежу. При цьому виконується не лише ідентифікація клієнта, а й перевірка наявності відповідної сумі на рахунку клієнта в банку та перевірка стоп-файлу. Стоп-файл – це файл, до якого заноситься інформація про втрачені чи викрадені картки.<br />
За допомогою різних видів пластикових карток можна скористатися такими послугами:<br />
- отримання готівки через банкомати;<br />
- отримання відповіді на запит про стан рахунку;<br />
- переказ коштів з одного рахунку на інший;<br />
- отримання виписки з поточного рахунку;<br />
- оплата мобільного зв’язку;<br />
- отримання кредиту при купівлі товарів чи авансом у вигляді готівки та тощо.<br />
<br />
=== Пластикові картки класифікують за багатьма ознаками: ===<br />
<br />
* за матеріалом, з якого вони виготовлені (паперові, картонні, пластикові, металічні);<br />
* на основі механізмів розрахунків (двосторонні системи, багатосторонні системи);<br />
* за видом здійснюваних розрахунків:<br />
* дебетна (дає змогу розпоряджатися грошима в межах залишків коштів на картковому рахунку);<br />
- кредитна (допускає використання коштів понад наявну на рахунку суму, але в межах встановленого банком ліміту кредитування);<br />
* за характером використання:<br />
- власну картку, яка дає можливість фізичній особі розпоряджатися власним картковим рахунком;<br />
- корпоративну картку (дає змогу фізичній особі розпоряджатись картковим рахунком юридичної особи);<br />
* за способом запису інформації па карту (графічний запис, штрих-кодуванням, з магнітною смугою, з мікро процесором (картки пам'яті, смарт-картки);<br />
* за приналежністю до закладу-емітенту (банківські, комерційні, карткових асоціацій);<br />
* за сферою використання (універсальні, приватні (цільові);<br />
* за територіальною приналежністю (міжнародні, національні, локальні, картки, що діють у одному закладі);<br />
* за часом використання (строкові та безстрокові);<br />
* за технічними параметрами:<br />
*- картки з магнітною стрічкою (містить на зворотній стороні закодовану магнітну доріжку з певною інформацією: банківські реквізити власника, номер рахунку, номер секретного коду, строк дії картки, максимальна сума коштів, якою може скористатися власник);<br />
*- картки з мікропроцесором (існує можливість обробляти інформацію; така картка є безпечнішою, зручною для власника, однак вона дорожча).<br />
Для отримання картки клієнт пише заяву, заповнює спеціальну анкету і укладає угоду з банком. Після виготовлення картки її видають клієнту разом із секретним РIN-кодом, який забороняється повідомляти іншим особам. Власнику картки відкривають картковий рахунок, тобто рахунок, розпоряджатися яким можна за допомогою картки. Банк, який обслуговує картковий рахунок і видає картку, називається банком-емітентом.<br />
<br />
== Розрахунок платіжною карткою ==<br />
<br />
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.<br />
Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.<br />
Розрахунок платіжною карткою за товар чи послугу вже став звичною справою. Як у сфері торгівлі здійснюються розрахунки через платіжні термінали і як це впливає на облік суб’єкта господарювання — продавця товарів Покупці мають право розраховуватися за товари та послуги у зручний для них спосіб: розрахунок готівкою чи розрахунок платіжною карткою. Для цього у сфері торгівлі використовують платіжні термінали. Під терміном «платіжний термінал» розуміють електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації, друкування документа за операцією із застосуванням спеціального платіжного засобу. Крім того, у великих торговельних центрах використовують програмно-технічні комплекси самообслуговування. Ці пристрої дають користувачам змогу переказувати кошти, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі касира (п. 1.32-1, 1.32-2 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346). Проте розрахунок платіжною карткою не завжди може бути реалізований. Обов’язок приймати спеціальні платіжні засоби для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) покладено на тих суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які використовують реєстратори розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО).<br />
РРО дозволяється не використовувати: фізособам — платникам єдиного податку першої групи; фізособам — платникам єдиного податку другої і третьої груп за умови, що річний обсяг обороту не перевищує 1 млн. грн.; у випадках, перелічених у статті 9 Закону про РРО (наприклад, у разі продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу). При цьому платіжних терміналів має бути не менше половини від кількості РРО. Для прикладу, за наявності трьох РРО платіжних терміналів має бути щонайменше два. У разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів. Таку вимогу містить пункт 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878. Ця постанова передбачає також звільнення від обов’язкового приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Таке звільнення поширюється на заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств. Не приймати спеціальні платіжні засоби мають право також підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій) та суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність у населених пунктах із чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб. Встановлення платіжного термінала Правовідносини, що виникають у зв’язку з проведенням розрахунків за допомогою платіжних терміналів, регулюють Закон № 2346, Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).<br />
Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 Закону № 2346) Банк має право передати електронний платіжний засіб у власність користувача або надати йому в користування (в оренду) у порядку, визначеному договором (п. 14.7 Закону № 2346). Для забезпечення процесу приймання платіжних карток суб’єкт господарювання (торговець) має укласти договір еквайрингу з банком-еквайєром, який займається встановленням та обслуговуванням платіжних терміналів. Такий банк-еквайєр торговець може обрати на власний розсуд. Договір, укладений з банком-еквайєром, надає торговцеві право приймати від споживачів до оплати товарів платіжні картки. Відповідно до договору банк бере на себе зобов’язання перераховувати кошти з карткового рахунку покупця на поточний рахунок торговця на підставі оброблених документів. При цьому розрахунки за операції з банківськими платіжними картками між еквайєрами і торговцями у межах України здійснюють винятково у гривнях згідно з правилами і в порядку, обумовленому в договорі. За договором еквайрингу до кола обов’язків банка-еквайєра зазвичай входить навчання працівників суб’єкта господарювання технологій проведення та оформлення операцій із використанням платіжних терміналів, виконання техобслуговування, ремонту, заміни несправного обладнання тощо. За цей комплекс послуг банки отримують плату, розмір якої, як правило, обчислюють у відсотках суми проведених операцій. Розмір плати за розрахункове обслуговування, яку торговець сплачує еквайєру, встановлюють у договорі еквайрингу. Свого часу НБУ рекомендував комерційним банкам встановлювати комісійну винагороду за обслуговування торговців, які провадять господарську діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у розмірі, що не перевищує 2% суми вартості товарів (послуг), проданих (наданих) із застосуванням спеціальних платіжних засобів (листи від 12.04.2006 № 25-212/861-3935 та від 21.06.2007 № 25-312/1211-6395). <br />
<br />
== Документальне оформлення операцій з використанням терміналів ==<br />
Розрахунок платіжною карткою проходить за загальними правилами документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів, що прописані у розділі VII Положення № 705. Операції, що їх здійснюють із використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних терміналів, мають бути оформлені квитанцією платіжного термінала. Інформація щодо операцій, здійснених із застосуванням платіжних терміналів, може бути передана еквайєру в процесі авторизації або збережена в пам’яті термінала у формі журналу (реєстру), який передається еквайєру в узгоджені строки. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток за допомогою імпринтерів, мають оформлюватися сліпом, форму якого визначає платіжна система. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа, ними можна користуватися під час врегулювання спірних питань. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають містити такі обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; дату і час здійснення операції; суму та валюту операції; суму комісійної винагороди; реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи; вид операції; код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі. Правила платіжних систем та/або внутрішньобанківські правила можуть також передбачати інші додаткові реквізити документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, пунктом 6 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13), передбачено, що в разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек має містити такі додаткові обов’язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра і торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (за наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (що дозволені правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» і код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». <br />
<br />
== Облік виручки, отриманої через термінал ==<br />
Суми безготівкових коштів, отриманих за продані товари (послуги), на підставі первинних документів (копій квитанцій, сліпів) оприбутковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації». Інкасація цих документів у банку-еквайєра відображається за дебетом субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» в кореспонденції з кредитом субрахунку 331. Плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відповідно до пункту 18 П(С)БО 16 «Витрати» належить до адміністративних витрат. Тому суму комісійної винагороди, яку утримує банк-еквайєр, відображають у складі адміністративних витрат за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» і кредитом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Особливостей для відображення в обліку собівартості реалізованих товарів немає. Для цього користуються звичайним записом: дебет субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» із кредитом субрахунку 282 «Товари в торгівлі».<br />
<br />
=== Оподаткування виручки ===<br />
Об’єкт оподаткування податком на прибуток нині визначають за правилами бухгалтерського обліку на основі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України; ПК). При цьому коригування фінрезультату на податкові різниці для цього випадку розділом ІІІ ПК не передбачене. Податкові накладні за щоденними підсумками операцій складають у разі постачання товарів неплатникові ПДВ Щодо ПДВ у пункті 187.5 ПК визначено, що в разі постачання товарів (послуг) із використанням банківських карток датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає факт постачання покупцеві платником податку товарів (послуг) і яка відображена у податковій накладній, або дата оформлення квитанції термінала чи сліпа, залежно від того, яка подія відбулася раніше. Нагадаємо, що у разі постачання товарів за готівку кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ, розрахунки за які провадять через РРО або через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), дозволяється складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307). Причому платник ПДВ може прийняти рішення складати одну підсумкову податкову накладну за щоденним підсумком операцій із постачання товарів, здійснених через усі касові апарати цього платника. У верхній лівій частині податкової накладної, яку складають за щоденними підсумками операцій, роблять відповідну позначку «×» і записують тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначають «Неплатник», а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» ставлять умовний ІПН «100000000000». Розрахунок платіжною карткою та порядок проведення розрахунків через платіжний термінал та обліку виручки розглянемо на Прикладі 1. Приклад 1. Відображення в обліку операцій з продажу товарів з використанням платіжного термінала Торговельне підприємство провадить розрахункові операції як у готівковій, так і безготівковій формі через платіжний термінал із застосуванням платіжних карток. Сума виручки від реалізації товарів становить: за готівку — 7200 грн., у т. ч. ПДВ — 1200 грн.; через платіжний термінал — 36 000 грн., у т. ч. ПДВ — 6000 грн. Вартість послуг банку згідно з договором еквайрингу встановлено у розмірі 2% вартості товарів, за які було проведено розрахунки через платіжний термінал, — 720 грн. (36 000 грн. × 2%).<br />
<br />
== Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал ==<br />
<br />
Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості врегульовані статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі — Закон № 1023). У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач повертає неякісний товар продавцеві і має право на свій вибір вимагати від продавця: заміни товару на такий самий товар чи на аналогічний із числа наявних у продавця (виробника) або повернення сплаченої за товар грошової суми. Тобто придбані із застосуванням платіжної картки товари неналежної якості також можна повернути продавцеві. <br />
<br />
=== Спосіб повернення коштів ===<br />
На жаль, питання способу повернення коштів за товар, що був придбаний із застосуванням платіжної картки, залишається дискусійним. Так, у статті 1087 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можна провадити у готівковій або у безготівковій формі. Доповнює цю норму вимога пункту 2.9 глави 2 розділу IX Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Правління НБУ від 10.12.2004 № 620. У ньому сказано, що повернення коштів за повернений товар торговець здійснює готівкою або за згодою сторін у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок завантаження клієнта позасистемними засобами. Податківці вважають, що, коли товар оплачено у безготівковій формі, повертати кошти теж належить у безготівковій формі через установу банку. Такий висновок викладено в одній із консультацій, розміщеній у ЗІР (категорія 109.02). Як аргумент фахівці ДФС наводять норми статей 2, 3 Закону про РРО, а також пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. У згаданому пункті визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів. Розрахунки із застосуванням платіжних карток з огляду на вимоги статті 3 Закону про РРО є безготівковими. Крім того, згідно зі статтею 2 Закону про РРО розрахунковою операцією у разі повернення товару, оплаченого платіжною карткою, вважається оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця. <br />
<br />
=== Документальне оформлення ===<br />
Розрахунки під час видачі коштів покупцеві у разі повернення товару проводять на підставі видаткового чека. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 13 видатковий чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема вартість одиниці виміру товару і назву операції виплати або назву товару та напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК». * Роз’яснення щодо проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу надано у листі ДФС від 02.06.2016 № 12039/6/99-99-22-07-03-15. Процедуру повернення коштів через РРО встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 (далі — Порядок № 547), який набрав чинності з 26.07.2016. Порівняно зі старим Порядком, затвердженим наказом МДЗ від 28.08.2013 № 417, нові правила щодо повернення коштів не зазнали змін. Як і раніше, реєстрацію продажу та повернення товарів, отримання і повернення коштів через РРО проводять одночасно із розрахунковою операцією (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 547). Реєстрацію видачі коштів у разі повернення товару здійснюють шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків, пункт 7 Порядку № 547 дозволяє реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача». При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно».<br />
<br />
У разі видачі коштів покупцеві заборонено реєструвати через РРО від’ємні суми за допомогою операції «сторно» Якщо сума коштів, виданих під час повернення товару, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, окрім друкування видаткового чека, має скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар; відомості про товар; суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (п. 8 Порядку № 547). Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють на останній сторінці книги обліку розрахункових операцій.<br />
<br />
=== Облік повернення товару ===<br />
<br />
Повернення товару, оплаченого через термінал платіжною карткою, відображають в обліку продавця шляхом зменшення доходу від реалізації проведенням: дебет субрахунку 704 «Вирахування з доходу» в кореспонденції із кредитом субрахунку 301 «Каса» (якщо кошти повертають із каси торговельного підприємства) або 311 (якщо кошти перераховують із банківського рахунку торговельного підприємства на платіжну картку покупця). Коригування собівартості реалізованих товарів під час їх повернення, а також коригування податкових зобов’язань з ПДВ здійснюють методом «сторно» (див. Приклад 2). <br />
Приклад 2. Відображення в обліку операції з повернення коштів покупцеві Покупець (фізособа — неплатник ПДВ) повернув продавцеві (торговельному підприємству) неякісний товар, за який здійснено розрахунок платіжною карткою. Вартість товару — 3000 грн., у т. ч. ПДВ — 500 грн. <br />
На підставі видаткового чека та акта про видачу коштів продавець повернув покупцеві кошти за товар, перерахувавши їх із власного банківського рахунку на платіжну картку покупця. Коригування податкових зобов’язань з ПДВ проведено на підставі розрахунку коригування, складеного до підсумкової податкової накладної та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) продавцем. <br />
<br />
== Відповідальність продавця ==<br />
<br />
Дотримання суб’єктами господарювання вимог щодо здійснення розрахунків із використанням електронних платіжних засобів контролює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ДФС), а забезпечення захисту прав держателів електронних платіжних засобів на здійснення зазначених розрахунків — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (Держспоживінспекція). Це передбачено пунктом 14.19 Закону № 2346. За порушення порядку проведення як готівкових розрахунків за товари, так і розрахунків із використанням електронних платіжних засобів статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адмінвідповідальність. Якщо порушення скоєно вперше, застосовують штраф від 100 до 200 нмдг, а в разі повторного порушення протягом року розмір штрафу буде збільшено у п’ять разів (від 500 до 1000 нмдг). Крім того, за відмову споживачеві у реалізації права скористатися під час розрахунку електронними платіжними засобами, якщо за законом продавець зобов’язаний приймати їх до оплати, такий продавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 500 нмдг, або 8500 грн. (ч. 12 ст. 23 Закону № 1023).<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=5616Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій2018-03-05T10:03:47Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>Учасники АТО можуть безкоштовно отримувати ліки, проте відпускаються медикаменти лише за рецептом лікаря, де стоятиме примітка “Безкоштовно”. Компенсування вартості ліків аптекам буде здійснюється за рахунок бюджетних коштів.<br />
<br />
Умови для отримання ліків: <br />
- мати статус учасника бойових дій; <br />
- ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні); <br />
- ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в Додатку 2 до постанови Кабміну №1303 від 17.08.1998р.”Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”.<br />
<br />
Учасники АТО мають право на безкоштовні ліки при 36 захворюваннях.<br />
А саме: Онкологічні захворювання; Гематологічні захворювання; Діабет (цукровий і нецукровий); Ревматизм; Ревматоїдний артрит; Пухирчатка; Системний гострий вовчак; Системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри; Сифіліс; Лепра; Туберкульоз; Аддісонова хвороба; Гепатоцеребральна дистрофія; Фенілкетонурія; Шизофренія та епілепсія; Психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів); Стан після операції протезування клапанів серця; Гостра переміжна порфірія; Муковісцидоз; Тяжкі форми бруцельозу; Дизентерія; Гіпофізарний нанізм; Стан після пересадки органів і тканин; Бронхіальна астма; Хвороба Бехтерєва; Міостенія; Міопатія; Мозочкова атаксія Марі; Хвороба Паркінсона; Інфаркт міокарду (перші шість місяців); Дитячий церебральний параліч; СНІД, ВІЧ-інфекція; Післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози; Гіпопаратиреоз; Вроджена дисфункція кори наднирників.<br />
<br />
- таке захворювання має бути основним (є причиною звернення за медичною допомогою, у виписці про хворобу зазначається першим)<br />
- безплатно одержуються лише ті ліки, які зазначені в Постанові КМУ від 05.09.1996 № 1071 <br />
- видаються аптеками за рецептами лікарів, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання.<br />
Для отримання ліків необхідно звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. <br />
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=5615Отримання безкоштовних ліків учасниками бойових дій2018-03-05T10:03:21Z<p>Serhii.lesyk: Створена сторінка: Учасники АТО можуть безкоштовно отримувати ліки, проте відпускаються медикаменти лиш...</p>
<hr />
<div>Учасники АТО можуть безкоштовно отримувати ліки, проте відпускаються медикаменти лише за рецептом лікаря, де стоятиме примітка “Безкоштовно”. Компенсування вартості ліків аптекам буде здійснюється за рахунок бюджетних коштів.<br />
<br />
Умови для отримання ліків: <br />
- мати статус учасника бойових дій; <br />
- ліки видаються для амбулаторного лікування (лікування вдома, а не в лікарні); <br />
- ліки надаються для лікування лише тих захворювань, які зазначені в Додатку 2 до постанови Кабміну №1303 від 17.08.1998р.”Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”.<br />
<br />
Учасники АТО мають право на безкоштовні ліки при 36 захворюваннях.<br />
<br />
А саме: Онкологічні захворювання; Гематологічні захворювання; Діабет (цукровий і нецукровий); Ревматизм; Ревматоїдний артрит; Пухирчатка; Системний гострий вовчак; Системні, хронічні, тяжкі захворювання шкіри; Сифіліс; Лепра; Туберкульоз; Аддісонова хвороба; Гепатоцеребральна дистрофія; Фенілкетонурія; Шизофренія та епілепсія; Психічні захворювання (інвалідам I та II груп, а також хворим, які працюють в лікувально-виробничих майстернях психоневрологічних і психіатричних закладів); Стан після операції протезування клапанів серця; Гостра переміжна порфірія; Муковісцидоз; Тяжкі форми бруцельозу; Дизентерія; Гіпофізарний нанізм; Стан після пересадки органів і тканин; Бронхіальна астма; Хвороба Бехтерєва; Міостенія; Міопатія; Мозочкова атаксія Марі; Хвороба Паркінсона; Інфаркт міокарду (перші шість місяців); Дитячий церебральний параліч; СНІД, ВІЧ-інфекція; Післяопераційний гіпотиреоз, у тому числі з приводу раку щитовидної залози; Гіпопаратиреоз; Вроджена дисфункція кори наднирників.<br />
<br />
- таке захворювання має бути основним (є причиною звернення за медичною допомогою, у виписці про хворобу зазначається першим)<br />
- безплатно одержуються лише ті ліки, які зазначені в Постанові КМУ від 05.09.1996 № 1071 <br />
- видаються аптеками за рецептами лікарів, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання.<br />
<br />
Для отримання ліків необхідно звернутися до аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред’явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. <br />
<br />
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97&diff=5312Вчинення насильства в сім'ї2018-02-05T09:16:38Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу" від 26 квітня 2003 року № 616]<br />
<br />
== Основні поняття ==<br />
* '''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;<br />
* '''фізичне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;<br />
* '''сексуальне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;<br />
* '''психологічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;<br />
* '''економічне насильство в сім'ї''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;<br />
* '''кривдник''' - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;<br />
* '''обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;<br />
* '''терміновий заборонний припис стосовно кривдника''' - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;<br />
<br />
== Куди звернутися? ==<br />
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, є:'''<br />
<br />
*спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
<br />
*інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
<br />
*загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;<br />
<br />
*громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.<br />
<br />
'''Спеціально уповноваженими органами у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є:'''<br />
<br />
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
<br />
*центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
<br />
*Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їх структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
<br />
*сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради, їх виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.<br />
<br />
'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:'''<br />
<br />
*служби у справах дітей;<br />
<br />
*уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;<br />
<br />
*органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;<br />
<br />
*органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;<br />
<br />
*центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;<br />
<br />
*суди;<br />
<br />
*прокуратура;<br />
<br />
*уповноважені органи з питань пробації.<br />
<br />
'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:'''<br />
<br />
*центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;<br />
<br />
*притулки для дітей;<br />
<br />
*центри соціально-психологічної реабілітації дітей;<br />
<br />
*соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);<br />
<br />
*центри соціально-психологічної допомоги;<br />
<br />
*територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);<br />
<br />
*інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам.<br />
<br />
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі.<br />
<br />
У здійсненні заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема виявленні фактів домашнього насильства, наданні допомоги та захисту постраждалим особам, можуть брати участь підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання та іноземні неурядові організації, фізичні особи - підприємці, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, у тому числі послуги патронату над дітьми.<br />
<br />
== Які права має постраждала особа?==<br />
'''Постраждала особа має право на:'''<br />
* дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;<br />
* особа має право на особисте або через свого представника звернення до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
* отримувати повну та вичерпну інформацію від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;<br />
* безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;<br />
* безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правову допомогу";<br />
* повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;<br />
* конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;<br />
* вибір спеціаліста за статтю (за можливості);<br />
* відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;<br />
* звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;<br />
* своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;<br />
* інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.<br />
<br />
== Які спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству можуть бути застосовані до кривдника?==<br />
'''До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:'''<br />
* терміновий заборонний припис стосовно кривдника;<br />
* обмежувальний припис стосовно кривдника;<br />
* взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;<br />
* направлення кривдника на проходження програми для кривдників.<br />
<br />
<br />
== Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї ==<br />
'''Що таке терміновий заборонний припис?'''<br />
Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:<br />
* зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;<br />
* заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;<br />
* заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.<br />
Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення. Тобто, законом передбачено, що якщо кривдник є власником житлового приміщення в якому проживає (перебуває) постраждала особа, то заборонним приписом його можна зобов’язати залишити дане місце проживання (перебування). Кривдник зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України. <br />
Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.<br />
Виноситься терміновий заборонний припис за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.<br />
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.<br />
'''Що таке обмежувальний припис?'''<br />
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.<br />
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:<br />
* постраждала особа або її представник;<br />
* у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;<br />
* у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.<br />
''Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:''<br />
<br />
* заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;<br />
* усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;<br />
* обмеження спілкування з постраждалою дитиною;<br />
* заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;<br />
* заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;<br />
* заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.<br />
<br />
==Як подати заяву про видачу обмежувального припису до суду?==<br />
Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу. <br />
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису, також можуть бути і інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.<br />
У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:<br />
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
* ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 Цивільного Процесуального Кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;<br />
* обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).<br />
''У разі неможливості надання доказів, що підтверджують обставини про необхідність видачі судом обмежувального припис, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.''<br />
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.<br />
Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.<br />
''Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.''<br />
''Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.''<br />
Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.<br />
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.<br />
<br /><br />
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути також продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням. Порядок видачі судом обмежувального припису визначається Цивільним процесуальним кодексом України.<br />
<br /><br />
Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.<br />
<br /><br />
У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=4323Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-10-10T14:46:25Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: Сімейне право]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=4322Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-10-10T14:46:10Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: Сімейне право]] [[Категорія: Конституційне право]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=4321Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-10-10T14:45:19Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія: Трудове право]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=4320Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-10-10T14:45:04Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія: Трудове]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=4319Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-10-10T14:43:59Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=3931Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-08-29T13:34:24Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
<br /><br />
* двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=3930Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-08-29T13:33:09Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
''<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
* непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
* <br /><br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
* <br /><br />
* дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
* двох і більше дітей;<br />
* <br /><br />
* дитину-інваліда;<br />
* <br /><br />
* дружину-інваліда;<br />
* <br /><br />
* вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=3929Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-08-29T13:31:11Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
'''Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.'''<br />
<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
''<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
- непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
- одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
- дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
- дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
- дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
- вагітну дружину.''<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються: ==<br />
<br />
* # у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* # у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* # у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* # в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу ==<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
'''Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:'''<br />
<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=3928Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-08-29T13:28:34Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
«Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.<br />
<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
<br /><br />
- непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
<br /><br />
- одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
<br /><br />
- дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
двох і більше дітей;<br />
<br /><br />
- дитину-інваліда;<br />
<br /><br />
- дружину-інваліда;<br />
<br /><br />
- вагітну дружину.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:<br />
<br />
# у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
# у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
# у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
# в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
== Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: ==<br />
<br />
які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=3927Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2017-08-29T13:26:51Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div><br /><br />
«Хто має право на відстрочку та звільнення від призову?» – питання, які є, мабуть, найпоширенішими серед громадян призовного віку.<br />
<br />
<br /><br />
Це, передусім, зумовлено тим, що через певні об’єктивні та суб’єктивні причини на військову службу іноді потрапляють особи, які за законом звільнені від її проходження.<br />
<br />
<br /><br />
Водночас, люди часто плутають призов на строкову службу із призовом на військову службу під час мобілізації. Через це також незрозумілими для них є підстави для відстрочки від того чи іншого виду служби.<br />
<br />
<br /><br />
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України, які відбувають військову службу відповідно до закону. Пріоритетність обов’язку захищати Вітчизну є очевидною з огляду на об’єктивну необхідність всебічного утвердження її зовнішнього і внутрішнього суверенітету, незалежності в політичній, економічній, культурній та в інших сферах. Військова служба є державною службою особливого характеру, що пов’язана з виконанням громадянином України загального військового обов’язку і службою у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до чинного законодавства, а також у правоохоронних органах спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади яких комплектуються військовослужбовцями. Всі аспекти призову, звільнення від нього та надання відстрочки від призову на строкову військову службу врегульовані Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII). Відповідно до частини 7 статті 2 зазначеного Закону, строкову військову службу громадяни України проходять у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни. Відповідно до вимог ст.15 цього Закону, на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br />
== Право на відстрочку від призову на строкову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу передбачена статтею 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до цього Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:''<br />
- непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством; неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
- одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
- дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
двох і більше дітей;<br />
- дитину-інваліда;<br />
- дружину-інваліда;<br />
- вагітну дружину.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
<br /><br />
У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.<br />
<br />
<br /><br />
Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:<br />
<br />
# у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
# у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
# у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
# в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
<br />
<br /><br />
Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання, і громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі.<br />
Згідно з частиною 10 цієї статті, відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти надається один раз за період навчання. Громадяни призовного віку, відраховані з навчальних закладів за власним бажанням, за невиконання навчального плану, порушення умов контракту або недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову на строкову військову службу незалежно від їх повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу або поновлення у вищому навчальному закладі. <br />
<br />
<br /><br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці третьому частини одинадцятої статті 15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад із зазначеною формою навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.<br />
Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами, для догляду за близькими родичами, зазначеними в абзаці 3 ч.11 ст.15 цього Закону, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають. <br />
<br />
У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах III або IV рівнів акредитації з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад зазначеного рівня акредитації і форми навчання право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається за умови такого переведення протягом навчального року на курс не нижче того, на якому вони навчалися, а після закінчення навчального року - на вищий курс.<br />
''Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:''педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за спеціальністю; медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості; священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов’язків священнослужителя; сільським, селищним, міським головам - на строк виконання ними цих повноважень; особам, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю; резервістам - на весь період служби у військовому резерві; поліцейським - на весь період їх служби.<br />
<br />
<br /><br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.<br />
<br />
<br /><br />
У випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.<br />
Згідно з пунктом 16 зазначеної статті, призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.<br />
<br />
<br /><br />
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.<br />
<br />
== Право на звільнення від призову на строкову службу<br />
<br />
<br /><br />
Звільнення від призову на строкову військову службу, як право, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
<br />
== Таке право людини і громадянина, як звільнення від призову на строкову військову службу, передбачене статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. N 2232-XII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 18 жовтня 2016 року N 1680-VIII).<br />
Так, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: ==<br />
<br />
які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=2054Порядок звернення до Європейського суду з прав людини2017-02-20T14:45:13Z<p>Serhii.lesyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.ra...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду]<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:<br />
* '''The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex.'''<br />
Зауважте, що заява, надіслана факсом, не може перервати шестимісячний термін.<br />
<br />
== Підстави звернення ==<br />
Конституція України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч. 4 ст. 55).<br /><br />
<br />
Однією з найефективніших міжнародних судових установ, до яких мають право звертатися громадяни України, є Європейський суд з прав<br />
людини, юрисдикція якого визнана нашою державою.<br /><br />
<br />
Мабуть, багато хто знає про цю установу, але коли і як можна звернутися до Європейського суду з прав людини, – відомо далеко не всім. Недостатність інформації часто приводить до того, що ми переоцінюємо можливості цього суду, помилково вважаючи, що подати скаргу до нього можна у будь-якому випадку, коли ми вважаємо, що наші права порушено.<br /><br />
<br />
Звернутися до Європейського суду з прав людини '''можна лише за таких умов''':<br />
# Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту;<br />
# йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини;<br />
# Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;<br />
# Ви не пропустили строку звернення до Суду;<br />
# Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.''<br /><br />
== Як дорого коштує звернення до Європейського Суду? ==<br />
<br />
Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини '''є безкоштовною''' і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника, а судовий процес не передбачає обов'язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.<br />
<br />
== Як правильно оформити звернення? ==<br />
<br />
Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з<br />
держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, російською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.<br /><br />
<br />
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту.Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.<br /><br />
<br />
Готуючи звернення, потрібно:<br />
* вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;<br />
* стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша<br />
* скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;<br />
* зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції;<br />
* стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді.<br />
* Якщо Ви хочете, щоб за результатами вирішення справи Суд присудив Вам справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду по-<br />
* над ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До Ваших вимог про компенсацію Ви можете включити також витрати, які Ви понесли на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме Вашу справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації суд діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правову допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів, якщо Ви користуєтеся їхніми послугами. Якщо Ви необґрунтовано завищите суму Ваших вимог, Суд знизить її розмір.<br />
* зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду Вашого звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.<br />
* вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали. Тут потрібно назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;<br />
* вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .<br />
* підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.<br />
Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, якими Ви підтверджуєте факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути<br />
копії рішень у Вашій справі. Оригінали додавати не потрібно.<br /><br />
Якщо від Вашого імені заяву підписує представник, до неї потрібно<br />
додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника. Бланк довіреності Ви можете знайти у додатку.<br />
Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку. <br /><br />
<br />
Пам’ятайте, що зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна.<br /><br />
<br />
'''Зауважте: за звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір сплачувати не потрібно.'''<br />
== Коли заява вважається поданою? ==<br />
<br />
Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у<br />
день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг шестимісячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду '''протягом восьми тижнів'''.<br /><br />
<br />
Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення,<br />
а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити шестимісячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом.<br /><br />
Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов<br />
прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду.<br /><br />
<br />
У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви.<br /><br />
<br />
У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, '''вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.'''</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=577Порядок призначення та виплати стипендії2016-12-14T12:23:26Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/165-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Відповідно до п.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»], для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.<br /><br />
<br />
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.<br /><br />
<br />
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.<br /><br />
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.<br /><br />
<br />
Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку призначення та виплати стипендій № 882]. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866] (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини<br />
або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).<br /><br />
<br />
Що стосується '''''дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. '''Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків''', подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.<br /><br />
<br />
'''''Діти із малозабезпечених сімей''''' (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.<br /><br />
<br />
'''''Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи''''' посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.<br /><br />
<br />
'''''Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи''''' мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р.] № 501.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями,''''' батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу:<br />
• посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій;<br />
• пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності;<br />
• довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі''''', також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).<br /><br />
<br />
'''Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.'''<br />
== Призначення і виплата академічних та соціальних стипендій в окремих випадках ==<br />
У випадку, коли термін закінчення навчання особи, яка отримує академічну або соціальну стипендію, настає до закінчення місяця або коли стипендіат вибуває з університету до закінчення терміну навчання, йому виплачується стипендія за останній місяць навчання у повному обсязі.<br /><br />
<br />
За період тимчасової непрацездатності, підтвердженої відповідним документом, особа отримує академічну або соціальну стипендію у призначеному їй розмірі.<br />
Якщо студент має право на призначення декількох академічних стипендій, йому виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачено нормативними актами.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за державним замовленням та перебувають в академічній відпустці за медичними показниками відповідно до наказу ректора, у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, щомісяця виплачується допомога у розмірі 50 % мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії за умови, що вони отримували стипендію до початку академічної відпустки.<br />
Студентам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, допомога виплачується у розмірі соціальної стипендії, яку вони отримували до початку академічної відпустки за медичними показаннями.<br /><br />
<br />
Студентам, які поновили навчання після академічної відпустки відповідно до наказу ректора, академічна стипендія призначається у розмірі, який був встановлений їм за результатами останнього (до перерви у навчанні) семестрового контролю. У разі, коли дата поновлення до складу студентів не збігається з початком місяця, стипендія виплачується з місяця, що настає після зарахування такої особи відповідно до наказу ректора університету.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за кошти юридичних або фізичних осіб і в установленому порядку переведені на навчання за державним замовленням, стипендія призначається і виплачується відповідно до затверджених правил, за підсумками попереднього семестрового контролю з місяця, що настає за датою їх зарахування на навчання за державним замовленням відповідно до наказу ректора.<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»] Стипендіальна комісія протягом '''трьох робочих днів''' приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882] «Порядок призначення та виплати стипендій».<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Інваліди]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=576Порядок призначення та виплати стипендії2016-12-14T12:19:21Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/165-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Відповідно до п.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»], для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.<br /><br />
<br />
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.<br /><br />
<br />
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.<br /><br />
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.<br /><br />
<br />
Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку призначення та виплати стипендій № 882]. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866] (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини<br />
або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).<br /><br />
<br />
Що стосується '''''дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. '''Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків''', подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.<br /><br />
<br />
'''''Діти із малозабезпечених сімей''''' (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.<br /><br />
<br />
'''''Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи''''' посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.<br /><br />
<br />
'''''Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи''''' мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р.] № 501.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями,''''' батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу:<br />
• посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій;<br />
• пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності;<br />
• довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі''''', також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).<br /><br />
<br />
'''Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.'''<br />
== Призначення і виплата академічних та соціальних стипендій в окремих випадках ==<br />
У випадку, коли термін закінчення навчання особи, яка отримує академічну або соціальну стипендію, настає до закінчення місяця або коли стипендіат вибуває з університету до закінчення терміну навчання, йому виплачується стипендія за останній місяць навчання у повному обсязі.<br /><br />
<br />
За період тимчасової непрацездатності, підтвердженої відповідним документом, особа отримує академічну або соціальну стипендію у призначеному їй розмірі.<br />
Якщо студент має право на призначення декількох академічних стипендій, йому виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачено нормативними актами.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за державним замовленням та перебувають в академічній відпустці за медичними показниками відповідно до наказу ректора, у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, щомісяця виплачується допомога у розмірі 50 % мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії за умови, що вони отримували стипендію до початку академічної відпустки.<br />
Студентам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, допомога виплачується у розмірі соціальної стипендії, яку вони отримували до початку академічної відпустки за медичними показаннями.<br /><br />
<br />
Студентам, які поновили навчання після академічної відпустки відповідно до наказу ректора, академічна стипендія призначається у розмірі, який був встановлений їм за результатами останнього (до перерви у навчанні) семестрового контролю. У разі, коли дата поновлення до складу студентів не збігається з початком місяця, стипендія виплачується з місяця, що настає після зарахування такої особи відповідно до наказу ректора університету.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за кошти юридичних або фізичних осіб і в установленому порядку переведені на навчання за державним замовленням, стипендія призначається і виплачується відповідно до затверджених правил, за підсумками попереднього семестрового контролю з місяця, що настає за датою їх зарахування на навчання за державним замовленням відповідно до наказу ректора.<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»] Стипендіальна комісія протягом '''трьох робочих днів''' приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882] «Порядок призначення та виплати стипендій».<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Інваліди]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=539Порядок призначення та виплати стипендії2016-12-13T09:20:04Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/165-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Відповідно до п.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»], для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.<br /><br />
<br />
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.<br /><br />
<br />
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.<br /><br />
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.<br /><br />
<br />
Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку призначення та виплати стипендій № 882]. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866] (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини<br />
або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).<br /><br />
<br />
Що стосується '''''дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.<br /><br />
<br />
'''''Діти із малозабезпечених сімей''''' (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.<br /><br />
<br />
'''''Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи''''' посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.<br /><br />
<br />
'''''Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи''''' мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р.] № 501.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями,''''' батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу:<br />
• посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій;<br />
• пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності;<br />
• довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі''''', також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).<br /><br />
<br />
'''Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.'''<br />
== Призначення і виплата академічних та соціальних стипендій в окремих випадках ==<br />
У випадку, коли термін закінчення навчання особи, яка отримує академічну або соціальну стипендію, настає до закінчення місяця або коли стипендіат вибуває з університету до закінчення терміну навчання, йому виплачується стипендія за останній місяць навчання у повному обсязі.<br /><br />
<br />
За період тимчасової непрацездатності, підтвердженої відповідним документом, особа отримує академічну або соціальну стипендію у призначеному їй розмірі.<br />
Якщо студент має право на призначення декількох академічних стипендій, йому виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачено нормативними актами.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за державним замовленням та перебувають в академічній відпустці за медичними показниками відповідно до наказу ректора, у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, щомісяця виплачується допомога у розмірі 50 % мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії за умови, що вони отримували стипендію до початку академічної відпустки.<br />
Студентам з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, а також студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, допомога виплачується у розмірі соціальної стипендії, яку вони отримували до початку академічної відпустки за медичними показаннями.<br /><br />
<br />
Студентам, які поновили навчання після академічної відпустки відповідно до наказу ректора, академічна стипендія призначається у розмірі, який був встановлений їм за результатами останнього (до перерви у навчанні) семестрового контролю. У разі, коли дата поновлення до складу студентів не збігається з початком місяця, стипендія виплачується з місяця, що настає після зарахування такої особи відповідно до наказу ректора університету.<br /><br />
<br />
Студентам, які навчалися за кошти юридичних або фізичних осіб і в установленому порядку переведені на навчання за державним замовленням, стипендія призначається і виплачується відповідно до затверджених правил, за підсумками попереднього семестрового контролю з місяця, що настає за датою їх зарахування на навчання за державним замовленням відповідно до наказу ректора.<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»] Стипендіальна комісія протягом '''трьох робочих днів''' приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882] «Порядок призначення та виплати стипендій».<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Інваліди]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=538Порядок призначення та виплати стипендії2016-12-13T07:21:53Z<p>Serhii.lesyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/165-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Відповідно до п.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»], для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.<br /><br />
<br />
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.<br /><br />
<br />
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.<br /><br />
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.<br /><br />
<br />
Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку призначення та виплати стипендій № 882]. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866] (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини<br />
або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).<br /><br />
<br />
Що стосується '''''дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.<br /><br />
<br />
'''''Діти із малозабезпечених сімей''''' (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.<br /><br />
<br />
'''''Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи''''' посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.<br /><br />
<br />
'''''Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи''''' мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р.] № 501.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями,''''' батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу:<br />
• посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій;<br />
• пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності;<br />
• довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі''''', також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).<br /><br />
<br />
'''Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.'''<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»] Стипендіальна комісія протягом '''трьох робочих днів''' приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882] «Порядок призначення та виплати стипендій».<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Інваліди]]</div>Serhii.lesykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=529Порядок призначення та виплати стипендії2016-12-12T14:18:05Z<p>Serhii.lesyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/165-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2008 року № 165 «Деякі питання стипендіального забезпечення»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року № 501 «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Відповідно до п.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»], для вирішення питань з призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам вищого навчального закладу, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності, навчальні заклади утворюють стипендіальні комісії.<br /><br />
<br />
До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (завідуючі відділеннями), представники профспілкових та самоврядних організацій учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу.<br /><br />
<br />
У своїй роботі стипендіальна комісія навчального закладу керується законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають права і обов'язки учнів, студентів, курсантів вищого навчального закладу, цим Порядком, статутом навчального закладу.<br /><br />
За поданням стипендіальної комісії керівник навчального закладу затверджує реєстр осіб, яким призначаються стипендії.<br /><br />
<br />
Фактично призначення академічних стипендій відбувається за результатами навчання в ПТНЗ чи ВНЗ та згідно з наказом про зарахування до закладу. Підставою для одержання соціальної стипендії є нормативно-правові акти на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян, про що детальніше йтиметься далі.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Розглянемо, які документи слугують підставою для виплати соціальної стипендії особам, пойменованим у пп. 1–6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку призначення та виплати стипендій № 882]. Зокрема, до осіб, які мають беззаперечне право на одержання соціальної стипендії, насамперед належать діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також ті, хто в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків. За п. 13 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов‘язаної із захистом прав дитини, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.08 р. № 866] (далі – Порядок № 866), здійснення обліку дітей, що залишилися без батьківського піклування, покладено на службу у справах дітей за місцем проживання батьків дитини<br />
або одного з них. Дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, обліковує служба у справах дітей за місцем походження дитини. Тож зазначені структурні підрозділи органів влади для надання дитині згаданого статусу збирають необхідні документи, а саме свідоцтво про народження дитини та інші документи, що засвідчують певні обставини (п. 21–25 Порядку № 866).<br /><br />
<br />
Що стосується '''''дітей, позбавлених батьківського піклування,''''' то питання позбавлення їхніх батьків батьківських прав чи інші подібні обставини (батьки недієздатні, безвісно відсутні, відбувають покарання тощо) визначаються на підставі рішень суду. Отже, ще при вступі до навчального закладу зазначені особи подають, крім документів за загальними правилами, ще копію рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання їм вищезгаданого статусу. Особи, які у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, подають документи, які підтверджують їх відсутність, наприклад, свідоцтво про смерть.<br /><br />
<br />
'''''Діти із малозабезпечених сімей''''' (за умови отримання ними державної допомоги) подають до навчального закладу довідку з управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги.<br /><br />
<br />
'''''Діти-інваліди та інваліди І–ІІІ групи''''' посвідчують свій статус довідкою медико-санітарної експертної комісії (далі – МСЕК) чи висновком, довідкою лікарсько-консультативної комісії (далі – ЛКК) або посвідченням – пенсійним чи отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи інвалідності. Може бути, що посвідчення видано одному з батьків дітей-інвалідів із зазначенням у ньому прізвища, ім‘я, по батькові дитини-інваліда, року народження.<br /><br />
<br />
'''''Постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи''''' мають пред‘явити посвідчення щодо цього статусу, зразки яких затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/501-92-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.92 р.] № 501.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які навчаються за гірничими спеціальностями,''''' батьки яких загинули або стали інвалідами внаслідок отримання травм на виробництві, професійного захворювання під час роботи на вугледобувних підприємствах, подають до навчального закладу:<br />
• посвідчення, що підтверджує статус члена сім’ї загиблого шахтаря і його право на пільги, із вкладкою із зазначенням прав та соціальних гарантій;<br />
• пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги із зазначенням групи та причини інвалідності;<br />
• довідку ЛКК із зазначенням причинного зв’язку інвалідності з трудовим каліцтвом.<br /><br />
<br />
'''''Особи, які мають сім’ї з дітьми і в яких обоє з подружжя або одна мати (батько) навчається у ВНЗ на стаціонарі''''', також документально підтверджують указані обставини. Так, подається копія свідоцтва про народження дитини, а також довідка, підписана та скріплена печаткою закладу, де навчається один із батьків (чи обидва).<br /><br />
<br />
'''Зауважимо: усі довідки (висновки) МСЕК чи ЛКК мають бути підписані головами цих комісій, а підпис – розшифрований та скріплений печаткою.'''<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF/print1481188298320386 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій»] Стипендіальна комісія протягом '''трьох робочих днів''' приймає рішення щодо призначення соціальної стипендії.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Стипендіальна комісія вправі відмовити у призначенні соціальної стипендії тільки в тому разі, якщо особа не підтвердить свою належність до жодної з категорій осіб, визначених у пп. 1–6 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 «Порядок призначення та виплати стипендій».<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Інваліди ]]</div>Serhii.lesyk