https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Romana.holinchak&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T08:05:40ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=39454Санаторно-курортне лікування учасників бойових дій2022-09-30T05:56:05Z<p>Romana.holinchak: /* Грошова компенсація */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]<br />
== Поняття санаторно-курортного лікування ==<br />
Санаторно-курортне лікування - це медична допомога, що здійснюється з профілактичною, лікувальною або реабілітаційною метою із застосуванням природних лікувальних факторів в умовах перебування на курорті або лікувально-оздоровчій місцевості та в санаторно-курортних закладах. Санаторно-курортна справа в Україні є традиційно невід’ємною частиною національної системи охорони здоров’я, що дозволяє ефективно здійснювати профілактику захворювань.<br />
== Суб'єкти забезпечення безоплатними путівками ==<br />
# Учасники бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# постраждалі учасники Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день; <br />
# учасники війни - не частіше ніж один раз на два роки, строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день; <br />
# особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) з них: І та II групи - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів; III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день, члени сімей загиблих.<br />
== Грошова компенсація ==<br />
Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.<br />
<br />
'''Середня вартість путівки''' для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
'''Станом на 2021 рік – 620 грн'''<br />
<br />
'''Грошова''' '''компенсація''' виплачується у таких розмірах (округлених до однієї гривні):<br />
<br />
• особам з інвалідністю I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки; <br />
<br />
• особам з інвалідністю III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.<br />
<br />
Після отримання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особами, період наступного їх перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням або для отримання наступної компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з дня подання ними заяви та необхідних документів.Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування є такі документи: <br />
* заява про виплату компенсації; <br />
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, <br />
* про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів; <br />
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки. Право на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). <br />
<br />
У разі зміни статусу особи період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. <br />
<br />
У разі смерті особи, яка мала право на грошову компенсацію або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана нею сума не виплачується. <br />
== Необхідні кроки для одержання санаторно-курортного лікування ==<br />
В першу чергу, потрібно стати на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних в м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органах міських рад для санаторно-курортного лікування. <br />
<br />
Після цього потрібно подати документи (особисто або через уповноважену особу) до органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або за місцем обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту:<br />
# паспорт (копію та оригінал); <br />
# заяву на видачу путівки; <br />
# медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о; <br />
# копію посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни та документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (оригінал подається для перевірки); <br />
# копію військового квитка (за наявності).<br />
Після цього працівники органів соціального захисту населення повинні надати ґрунтовну консультацію щодо забезпечення санаторно-курортним лікуванням, ознайомити із відповідним переліком санаторно-курортних закладів, які здійснюють лікування і врешті-решт видати санаторно-курортну путівку.<br />
<br />
Особа, яка перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення, але в поточному році одержала безоплатну путівку, знімається з обліку.<br />
<br />
Повторне взяття на облік проводиться на підставі копії (дубліката) медичної довідки лікувальної установи за формою 070/о, що додається до попередньої заяви, якщо строк дії зазначеної довідки не закінчився.<br />
<br />
За особою, яка перебуває на обліку, але не отримала безоплатну путівку в поточному році, зберігається право на забезпечення путівкою на наступний рік за умови поновлення медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о, якщо строк дії попередньої довідки закінчився.<br />
<br />
Особи, які були письмово повідомлені про умову поновлення такої довідки, але протягом шести місяців з дня закінчення її строку дії не виконали цієї умови, знімаються з обліку.<br />
<br />
У разі відмови особи від путівки складається акт відмови від путівки за формою, затвердженою Мінветеранів, а зазначеною путівкою забезпечується інша особа у порядку черговості.<br />
== Оздоровлення дітей ==<br />
На безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів мають право діти учасників бойових дій та діти, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО чи помер внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час участі в АТО. За кошти державного бюджету (з оплатою батьками 20-відсоткової вартості путівки) діти направляються до дитячих закладів оздоровлення Українського дитячого центру «Молода гвардія» та Міжнародного дитячого центру «Артек». Діти військовослужбовців направляються на оздоровлення до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна. Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини; і подати копію свідоцтва про народження дитини та копію посвідчення учасника бойових дій батька/матері. Перед відправленням дитина повинна пройти медичний огляд та отримати довідку за формою 079/о. Проїзд груп дітей та супроводжувачів здійснюється за кошти батьків.<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A9%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8&diff=37651Щорічна допомога на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи2022-07-11T07:30:15Z<p>Romana.holinchak: /* Розміри щорічної допомоги на оздоровлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон)] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України 26 жовтня 2016 року № 760 “Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/562-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] <br />
== Хто має право на щорічну грошову допомогу ==<br />
Згідно зі статтею 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону] щорічна допомога на оздоровлення виплачується: <br />
* громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1; <br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3;<br />
* дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.<br />
== Куди звертатись ==<br />
Щорічна допомога на оздоровлення виплачуються за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат, <u>структурними підрозділами з питань соціального захисту</u> населення районних і районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем фактичного проживання (перебування) громадян.<br />
== Розміри щорічної допомоги на оздоровлення ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/562-2005-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджені такі розміри щорічної допомоги на оздоровлення: <br />
* особам з інвалідністю I і II групи - 120 гривень; <br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - 100 гривень;<br />
* особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою - 90 гривень;<br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - 75 гривень.<br />
У Рішенні №3-рп від 25.01.2012 Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.<br />
<br />
Міністрів України прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-2022-п#Text постанову від 23 лютого 2022 року № 284 «Про встановлення розміру грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку у 2022 році» .]<br />
<br />
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.<br />
<br />
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Встановлено, що розміри грошової допомоги для компенсації у 2022 році вартості путівок шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам і закладам оздоровлення та відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування або оздоровлення чи відпочинку особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять:<br />
<br />
☑️ Для осіб, які віднесені до категорії 1, – 8 774 гривень;<br />
<br />
☑️ категорії 1, із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – 26 688 гривень;<br />
<br />
☑️ дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, та одному з батьків або особі, яка їх замінює, – 17 435 гривень.<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Для отримання щорічної допомоги на оздоровлення, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 заяви] додають копії:<br />
* паспорта громадянина України;<br />
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або особи, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, або серія та номер паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого номера;<br />
* висновок медико-соціальної експертної комісії (для осіб з інвалідністю).<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC&diff=28600Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам2021-05-14T07:00:09Z<p>Romana.holinchak: /* Порядок визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувачам */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br> <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br> <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br><br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]<br> <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br><br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам»]<br><br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»]<br> <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]<br><br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 152 Земельного кодексу] держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із методів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків. <br />
Однак, основні законодавчі акти регулюють лише загальні положення такої компенсації. Правовідносини щодо неправомірного використання земельної ділянки на законодавчому рівні не деталізовано.<br />
== Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 156 Земельного кодексу України] передбачає підстави й порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок:<br><br />
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;<br><br />
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;<br><br />
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;<br><br />
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;<br><br />
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;<br><br />
д) недодержання заходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки підприємствами, установами, організаціями і громадянами.<br />
<br />
е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;<br />
<br />
є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування з метою дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.<br><br />
'''Порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам'''<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Стаття 157 Земельного кодексу України] зазначає порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам<br><br />
1. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.<br><br />
2. Особливості відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам внаслідок створення чи зміни меж природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, визначаються Законом України "Про природно-заповідний фонд України".<br><br />
3. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br><br />
<br />
== Порядок визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувачам ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/284-93-%D0%BF Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284] затверджено Порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам.<br><br />
Відповідно до Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки:<br />
* вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;<br><br />
* вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;<br><br />
* вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;<br><br />
* вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;<br><br />
* понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи.<br><br />
Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).<br />
<br />
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) <br />
земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].<br><br />
У разі вилучення (викупу) земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок.<br />
== Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до Методики ==<br />
Окрім Порядку, відшкодування збитків можливо з використанням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу], яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963.<br><br />
Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.<br />
<br />
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, — територіальними органами Держгеокадастру.<br><br />
* Розмір шкоди не включає витрати на:<br />
-знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету;<br> <br />
-приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням;<br> <br />
-проведення рекультивації порушених земель.<br><br />
''Правильно обрати нормативно-правовий акт, згідно з яким визначити розмір збитків, – важливий момент для обох сторін правовідносин.''<br />
== Відшкодування збитків. Методика чи Порядок ==<br />
Методику слід застосовувати у таких випадках: заподіяння шкоди державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.<br><br />
Порядок застосовується для визначення розміру збитків, спричинених вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.<br><br />
== Відшкодування збитків Цивільний/господарський чи земельний кодекс ==<br />
Окрім статтей 156,157 Земельного кодексу України, відшкодування завданих збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України та Господарським кодексом України.<br><br />
За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 15, 16 Цивільного кодексу України] одним зі способів захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 22 Цивільного кодексу України] особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).<br><br />
Зазначена норма кореспондується з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 статей 224, 225 Господарського Кодексу], за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Постанова від 14.06.2017 року Судова палата у господарських справах Верховного суду України у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/67621495 №923/2075/15.]<br />
<br />
== Судовий захист ==<br />
Значну роль у захисті прав власників землі і землекористувачів покликані відігравати суди.<br> <br />
Спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються в позовному провадженні.<br><br />
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.<br><br />
Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постановою № 13 Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року] «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що судам, зокрема, підвідомчі справи за заявами про вирішення майнових спорів про відшкодування збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам.<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=27510Відповідальність медичних працівників2021-03-29T13:27:52Z<p>Romana.holinchak: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2861-17 Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законом України «Про захист прав споживачів»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/v0014700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»]<br />
* Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text]<br />
== Загальні питання юридичної відповідальності медичних працівників ==<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 80 Закону України " '''Основи законодавства України про охорону здоров'я"'''] особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть: цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.<br />
<br />
При цьому, слід зазначити, що згідно з частиною третьою с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text татті 34 цього Закон]у лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.<br />
<br />
== Цивільно-правова відповідальність ==<br />
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)] цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.<br />
<br />
Основні аспекти настання цивільно-правової відповідальності прописані в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Цивільному кодексі України].<br />
Цей вид відповідальності поділяється на два види:<br />
* договірна відповідальність (регулюється гл. 63 ЦКУ та Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII) - настає у випадку порушення медичним працівником умов договору про надання медичних послуг. Законодавство вимагає у цьому випадку, за наявності вини виконавця, відшкодування збитків (моральних та матеріальних) у повному обсязі.<br />
* делікатна відповідальність настає у випадку неправомірного заподіяння ним шкоди під час виконання своїх професійних обов’язків.<br />
=== Умови притягнення до відповідальності ===<br />
<br />
# доведеного факту протиправного характеру дій чи бездіяльності;<br />
# наявності негативного впливу на здоров’я пацієнта;<br />
# встановлення причинно -наслідкового зв’язку між цими фактами;<br />
# доведення факту вини медика.<br />
Для настання юридичної відповідальності необхідна наявність причинно-наслідкового зв’язку між вчиненням певних дій (бездіяльності) медичного працівника та настанням шкоди для здоров’я пацієнта. Встановлює чи спростовує наявність такого зв’язку судово-медична експертиза. Висновок експертизи встановлює -чи настала шкода для здоров’я пацієнта від дій (бездіяльності) медичного працівника; чи спричинена шкода діями самого пацієнта (недотримання рекомендацій); чи обумовлена шкода індивідуальними особливостями організму пацієнта. В останніх двох випадках особа, що заподіяла шкоду, не буде зобов’язана її компенсувати. Приклад- лікар добросовісно та в повній мірі провів обстеження пацієнта, однак виставив невірний діагноз через нетиповий перебіг хвороби;або – під час проведення оперативного втручання хірург пошкодив артерію через розташування її в нетиповому місці.<br />
=== Презумпція вини ===<br />
<br />
Цивільне законодавство передбачає принцип вини особи, яка заподіяла шкоду при наданні медичної допомоги. Відсутність вини особи стає підставою для звільнення від відповідальності. Саме через цей принцип відсутність вини має довести та особа, яка скоїла правопорушення. Однак цивільне законодавство передбачає винятки з цього правила.<br />
==== Обставини, які передбачають відшкодування завданої пацієнту шкоди ====<br />
<br />
* шкода заподіяна за крайньої потреби;<br />
* шкода заподіяна діяльністю, яка пов’язана зі зберіганням та використанням механізмів, обладнання, хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин;<br />
* шкода заподіяна через певні недоліки в товарі чи роботах (наприклад, вказаної недостовірної інформації в інструкції з застосування виробу чи препарату).<br />
=== Принципи відшкодування шкоди, заподіяної медичним працівником ===<br />
<br />
Відповідно до цивільного права, в разі доведення вини медичного працівника, пацієнт претендує на відшкодування усіх видів завданої шкоди:<br />
# майнової — усіх видів майнових витрат;<br />
# немайнової (моральної) — компенсацію порушником законодавства фізичних та духовних страждань, що стали наслідком його правопорушення, у грошовій формі. При розрахунку грошової суми до уваги береться рівень фізичного болю та страждань, яких зазнав пацієнт через каліцтво та інші негативні наслідки для його здоров’я ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print ст. 23 ЦК України]).<br />
'''Майнова шкода''' складається з:<br />
# реальних збитків — витрат майнового характеру, затрачених на відновлення порушеного права;<br />
# втраченої вигоди — прибутків, які могла отримати особа в разі, якби її права не були порушеними.<br />
Розмір відшкодування, в разі доведеного факту відповідальності медичних працівників, у кожному конкретному випадку встановлює суд. Для нарахування суми матеріальних витрат пацієнт має надати до суду відповідні документи (наприклад, аптечні чеки).<br />
<br />
== Розрахунок суми компенсації немайнової шкоди ==<br />
На даний час відсутня законодавчо закріпнена формула для визначення розміру моральної шкоди. Визначаючи розмір моральної шкоди, суди керуються принципами:<br />
# повинен бути доведеним факт посягання на немайнові права особи чи порушення цих прав;<br />
# в діях (бездіяльності) медичного працівника повинен бути встановлений факт вини;<br />
# сторона пацієнта повинна довести факт моральних та фізичних страждань;<br />
# компенсація моральної шкоди не залежить від компенсації матеріальної шкоди.<br />
Законодавець не передбачив верхньої та нижньої межі розміру моральної шкоди. Стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] частково надає орієнтири, якими має керуватись суд в питанні встановлення розміру грошової компенсації матеріальної шкоди, як одного з видів відповідальності медичних працівників за вчинені правопорушення:<br />
* на розмір суми грошової компенсації впливає характер вчиненого правопорушення; <br />
* ступінь вираженості фізичних та моральних страждань;<br />
* характер зниження здібностей чи позбавлення можливості до реалізації;<br />
* ступінь вираженості вини особи, яка спричинила моральну шкоду;<br />
* до уваги приймаються також інші обставини, які мали суттєвий вплив на ситуацію, вимоги доцільності та справедливості.<br />
Судово-медична експертиза проводиться згідно з постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.<br />
Судово-психіатрична експертиза має на меті встановити ступінь вираженості та характер страждань, психологічний стан пацієнта. <br />
<br />
Судово-медична експертиза вирішує питання:<br />
# причина несприятливого результату чи смерті особи;<br />
# підтвердження чи спростування факту наявності помилок в роботі лікаря;<br />
# причини помилкових дій лікаря; <br />
# наявність можливості у лікаря спрогнозувати та попередити негативні наслідки своїх вчинків;<br />
# ймовірні причини настання негативних наслідків в разі правильного лікування;<br />
# наявність чи відсутність порушень в організації охорони здоров’я в медичному закладі, де стався випадок.<br />
Результати судово-медичної експертизи оформляються документом, який має назву висновок експерта.<br />
Результати цих досліджень суд враховує при встановленні розміру компенсації матеріальної шкоди.<br />
<br />
Юридична відповідальність медичних працівників за шкоду, яка була заподіяна пацієнту, покладається на суб’єктів цивільно-правової відповідальності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print (гл. 82 ЦК України)]. А саме на: юридичних осіб – медичні заклади; фізичних осіб, що займаються медичною практикою.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/print Стаття 1172 ЦК України] передбачає, що юридичні чи фізичні особи відшкодовують пацієнту шкоду, яку заподіяв його здоров’ю медичний працівник в ході виконання ним своїх професійних обов’язків. Лікар, вина якого встановлена, може бути притягнений до кримінальної відповідальності. Надалі заклад охорони здоров’я може звертатись до винної особи з регресним позовом та вимагати від неї компенсування повної суми заподіяної шкоди.<br />
<br />
== Адміністративна відповідальність ==<br />
''Адміністративна відповідальність'' є різновидом юридичної відповідальності, яка настає за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП)<br />
<br />
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 9 КУпАП] адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.<br />
<br />
До адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров’я населення належать, зокрема:<br />
<br />
- порушення санітарних норм (ст. 42 );<br />
<br />
- продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках (ст. 42<sup>-4</sup> ) ;<br />
<br />
- порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (ст.44<sup>-2</sup>);<br />
<br />
- порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (Стаття 45<sup>-1</sup>.).<br />
<br />
До осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються адміністративні стягнення, передбачені санкціями статей, що встановлюють відповідальність за такі правопорушення. Варто відмітити, що здебільшого це штрафи у розмірі, який визначається від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.<br />
<br />
== Кримінальна відповідальність ==<br />
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності медичних працівників за правопорушення, що вчиняються ними під час здійснення професійної діяльності.<br />Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 2 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.<br />
=== Приблизний перелік, закріплених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print КК України], діянь, за які наступає кримінальна відповідальність: ===<br />
<br />
* неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби(ст. 131);<br />
* розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132);<br />
* зараження венеричною хворобою(ст. 133);<br />
* незаконне проведення аборту або стерилізації (ст. 134);<br />
* неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей (ст. 137);<br />
* незаконна лікувальна діяльність(ст. 138);<br />
* ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139);<br />
* неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140);<br />
* порушення прав пацієнта (ст. 141);<br />
* незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142);<br />
* порушення встановленого законом порядку трансплантації анатомічних матеріалів людини (ст. 143);<br />
* насильницьке донорство (ст. 144);<br />
* незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145);<br />
* підміна дитини (ст. 148);<br />
* незаконне поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги (ст. 151);<br />
* розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) (ст. 168);<br />
* порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184);<br />
* незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 319);<br />
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 320);<br />
* порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і державної реєстрації лікарських засобів (ст. 321<sup>2</sup>);<br />
* порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325);<br />
* порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326);<br />
* зловживання владою або службовим становищем (ст. 364);<br />
* службове підроблення (ст. 366);<br />
* службова недбалість (ст. 367);<br />
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою(ст. 368)<br />
<br />
===Порядок притягнення до кримінальної відповідальності===<br />
<br />
Притягнення до кримінальної відповідальності здійснюється на загальних підставах за вироком суду після проведення досудового розслідування.<br />
<br />
===Обставини , які виключають притягнення особи до кримінальної відповідальності===<br />
* хвороба самого медичного працівника;<br />
* непереборна сила;<br />
* відсутність для надання конкретного виду допомоги кваліфікації;<br />
* стан крайньої необхідності;<br />
* відсутність необхідних ліків, інструментів для надання медичної допомоги.<br />
Перелік обставин не є вичерпним і може бути доповнено у кожному конкретному випадку.<br />
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%B0%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%83,_%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4&diff=26941Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд2021-03-15T07:39:30Z<p>Romana.holinchak: /* Визначення поняття */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закон України "Про будівельні норми"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постанова Кабiнету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 "Про затвердження Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]<br />
* [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf Державні будівельні норми України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", затверджені Наказом Мінрегіону №104 від 26 квітня 2019 року]<br />
* [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf Державні будівельні норми Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]<br />
<br />
== Визначення поняття ==<br />
'''Державні будівельні норми (далі ДБН)''' - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закону України "Про будівельні норми"]).<br />
<br />
'''Будівельні норми''' - нормативний акт технічного характеру, що встановлює обов’язкові вимоги до об’єкта нормування у будівництві.<br />
<br />
'''Об’єктами нормування у будівництві є:'''<br />
# планування та забудова території;<br />
# об’єкт будівництва, містобудування та архітектури і його складові частини;<br />
# склад і зміст документації об’єктів будівництва, містобудування та архітектури (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).<br />
<br />
Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів містобудування. Будівельні норми, правила іноземних держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/156-20 Закону України "Про будівельні норми"]).<br />
<br />
Державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання державних будівельних норм здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).<br />
<br />
Будівельні норми та зміни до них у повному обсязі підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті суб’єкта нормування. Будівельні норми не є об’єктом авторського права. Право власності на будівельні норми належить державі. (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text Закону України "Про будівельні норми"]).<br />
<br />
== Відстані до меж та сусідніх будівель == <br />
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об’єктів будівництва.<br />
<br />
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій.<br />
<br />
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.<br />
<br />
'''Проектування та будівництво об’єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:'''<br />
# отримання замовником або проектувальником вихідних даних;<br />
# розроблення проектної документації та проведення її експертизи;<br />
# затвердження проектної документації;<br />
# виконання підготовчих та будівельних робіт;<br />
# прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;<br />
# реєстрація права власності на об’єкт містобудування (стаття 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).<br />
<br />
При розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати '''не менше ніж 1,0 м.''' При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В.1.1-25.<br />
<br />
Для нової садибної та дачної забудови відстань від межі слід встановлювати '''не менше 3 м.''' <br />
<br />
Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від '''4 м до 6 м''' в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів – '''1,0 м.''' (пункт 6.1.41 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).<br />
<br />
'''Що стосується розміщення житлових будинків,то законом передбачено наступне:'''<br />
* житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. <br />
* житлові будинки слід розміщувати з відступом від червоних ліній вулиць: магістральних — '''не менше 6 м''', житлових — '''не менше 3 м.'''<br />
<br />
'''Червоні лінії''' — визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]).<br />
<br />
'''Відстань від будинків та споруд до дерев і чагарників повинна бути:''' від зовнішньої стінки будинку і споруди до стовбурів дерев — '''5,0 м'''; від зовнішньої стінки будинку і споруди до чагарників — '''1,5 м.'''<br />
<br />
== Порядок розміщення господарських будівель та споруд ==<br />
У містах і селищах міського типу на присадибних ділянках при дотриманні санітарних протипожежних і будівельних норм можуть бути розміщені господарські будівлі та гаражі, вбудовані у житловий будинок, прибудовані до нього, або у вигляді окремої будівлі.<br />
<br />
'''''Господарські (присадибні) будівлі''''' — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.<br />
<br />
Господарські будівлі для утримання худоби, інших тварин і птиці '''допускаються в селищах міського типу, а також у міських районах садибного житлового будівництва''', де згідно з нормативно-правовими актами органів місцевого самоврядування та державного нагляду дозволено їх утримання.<br />
<br />
'''Розміщення господарських будівель по лінії забудови житловими будинками не допускається'''.<br />
<br />
Розміщення гаражів слід передбачати переважно вбудованими або прибудованими до житлових будинків по лінії забудови або в глибині ділянки. '''Допускається розміщення гаража по лінії забудови за умови погодження з місцевими органами архітектури і містобудування''' (пункт 6.1.39 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).<br />
<br />
'''Спорудження надвірних господарських будівель по лінії забудови вулиць і проїздів забороняється, їх треба зводити у глибині садиби з дотриманням санітарних і протипожежних вимог.'''<br />
<br />
Допускається прибудова господарських сараїв (у тому числі для худоби і птиці) до садибних і блокованих житлових будинків за проектами, затвердженими у встановленому порядку.<br />
<br />
'''Господарські будівлі й гаражі допускається об'єднувати на суміжних ділянках.''' <br />
<br />
'''''Суміжні земельні ділянки''''' – це земельні ділянки, які безпосередньо примикають до загальної межі.<br />
<br />
'''Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок допускається блокувати.'''<br />
<br />
Допускається розміщення об’єктів обслуговування на присадибній ділянці згідно з нормами законодавства України. Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.<br />
<br />
'''Особливості розміщення господарських споруд:'''<br />
# Господарські приміщення для утримання худоби та птиці площею до 50 м<sup>2</sup> допускається прибудовувати до одно- та двоквартирних житлових будинків (крім будинків, що знаходяться в ІV кліматичному районі) за умов ізоляції від житлових кімнат та кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями та за умови забезпечення санітарних відстаней до житлових будинків на суміжних земельних ділянках.<br />
# При продуктивності локальних каналізаційних очисних споруд до 3 м<sup>3</sup> на добу водозабірні споруди місцевого господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на відстані 40-50 м вниз по течії ґрунтових вод, 20-25 м вверх по течії і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м, місце розташування водозабірних споруд повинно бути вверх по течії ґрунтових вод і вище по відношенню до розташування каналізаційних споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від червоної лінії на 2,5-3 м, на майданчиках розміром 2,5 м - 3 м із твердим покриттям та ухилом не більше 40-50 ‰.<br />
# Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, що запобігають фільтрації фекальних стоків у ґрунт. <br />
# Господарські будівлі / сараї / для худоби, інших тварин та птахів (площею до 50 м<sup>2</sup>) — не ближче 15 м від житлових будинків і літніх кухонь та не ближче 20 м від артсвердловин водопостачання (питних колодязів) (пункт 6.1.41 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]).<br />
<br />
== Вимоги до розміщення парканів ==<br />
=== Обмеження щодо висоти паркану (огорожі) ===<br />
Присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати (пункт 6.1.34 [https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/07/DBN-B22-12-2019.pdf ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій"]). Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"] та правилами благоустрою населеного пункту.<br />
<br />
Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях.<br />
<br />
'''Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці та межі ділянки!'''<br />
<br />
Громадянам дозволено проектувати огородження як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови (пункт 6.7 [http://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2019/01/DBN-B225-2011.pdf ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"]).<br />
<br />
При цьому, висота огороджень має бути '''не більше ніж 2,0 м''' на межі сусідніх земельних ділянок та '''не більше ніж 2,5 м''' на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.<br />
<br />
''Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]).<br />
<br />
=== Чи потрібен дозвіл на будівництво паркану? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Постановою Кабiнету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію].<br />
<br />
Так, згідно з пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію], зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків (щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків), не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво.<br />
<br />
Таким чином, чинне законодавство України не містить зобов’язань щодо оформлення дозвільних документів на будівництво парканів (огорож) на присадибних (садових, дачних) ділянках.<br />
<br />
== Порядок вирішення земельних спорів ==<br />
Детально в статті: [[Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]]<br />
<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]<br />
[[Категорія:Добросусідство]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=26927Правовий режим земель оздоровчого призначення2021-03-12T11:16:10Z<p>Romana.holinchak: /* Поняття та цільове призначення земель оздоровчого призначення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text Закон України «Про курорти»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 452 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження спеціальних методик щодо економічного обґрунтування проектів розвитку курортів та економічної оцінки їх природних лікувальних ресурсів»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/562-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 562 «Про затвердження Порядку створення і ведення Державного кадастру природних територій курортів»]<br />
== Поняття та цільове призначення земель оздоровчого призначення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 47 Земельного Кодексу України] до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, цільове призначення яких полягає в використанні або можливості використання для профілактики захворювань та лікування.<br />
<br />
Природні лікувальні властивості земель оздоровчого призначення визначаються за наявністю в їх межах природно-лікувальних ресурсів. Такі ресурси мають бути ефективними засобами для профілактики та лікування поширених захворювань.<br />
<br />
'''До природних лікувальних ресурсів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 6 Закону України «Про курорти»], належать''':<br />
* мінеральні і термальні води; <br />
* лікувальні грязі та озокерит; <br />
* ропа лиманів та озер; <br />
* морська вода; <br />
* природні об'єкти і комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, які придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. <br />
Унікальні властивості природних лікувальних ресурсів землі, в межах яких вони знаходяться, виділені в окрему категорію земель і територій. Така категорія земель має спеціальний правовий режим охорони і використання.<br />
<br />
'''Цільове призначення земель оздоровчого призначення''' - використання таких земель в інтересах курортної справи. Курортна справа — це сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 1 Закону України «Про курорти»]). <br />
<br />
Отже, основне цільове призначення земель оздоровчого призначення полягає у їх використанні для забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.<br />
<br />
На землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення також таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель: будівництво та експлуатація об'єктів транспорту, житлове будівництво, будівництво та експлуатація промислових та сільськогосподарських підприємств, розміщення об'єктів рекреації, природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини, що є супроводжуючою діяльністю для забезпечення використання таких земель в інтересах курортної справи.<br />
<br />
== Порядок віднесення земель до категорії оздоровчого призначення ==<br />
Підставою для віднесення земель до категорії оздоровчого призначення є виявлення на них відповідних природних лікувальних ресурсів в установленому законом порядку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 16 Закону України «Про курорти»], виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт. Виявлені в результаті їх проведення природні лікувальні ресурси підлягають медико-біологічній оцінці їх якості та цінності Міністерством охорони здоров'я України, на підставі чого визначаються методи використання таких природних лікувальних ресурсів у профілактичних та лікувальних цілях.<br />
<br />
Другим етапом є проведення геологорозвідувальних робіт та визначення експлуатаційних запасів родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів які затверджуються та вносяться до Державного фонду родовищ, корисних копалин України і передаються для використання за призначенням відповідно до законодавства України. Після цього території, на яких виявлені запаси природних лікувальних ресурсів, включаються до складу земель оздоровчого призначення і передаються для використання в оздоровчих цілях.<br />
== Склад земель оздоровчого призначення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 48 Земельного Кодексу України], на територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Виходячи з вказаної норми закону до складу земель оздоровчого призначення входять лікувально-оздоровчі місцевості та курорти. Такий склад земель оздоровчого призначення та його поділ на категорії закріплений і в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text Законі України «Про курорти»].<br />
<br />
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14 Закону України «Про курорти»] лікувально-оздоровча місцевість є природною територією, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. <br />
<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text 1 Закону України "Про курорти"] курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, <br />
медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.<br />
<br />
'''Спільною ознакою лікувально-оздоровчої місцевості та курортів''' є наявність на них природних лікувальних ресурсів, що офіційно визнані придатними для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.<br />
<br />
'''Відмінність між лікувально-оздоровчою місцевістю та курортами полягає у ступені їх освоєння для використання за цільовим призначенням.'''<br />
На землях курортів побудовані необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, що використовуються з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації. <br />
<br />
У лікувально-оздоровчих місцевостях такі об'єкти відсутніале вони є резервними землями для створення нових курортів шляхом їх відповідного освоєння, зокрема будівництва об'єктів курортної інфраструктури.<br />
== Право власності на землі оздоровчого призначення ==<br />
Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.<br />
== Використання земель оздоровчого призначення ==<br />
На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель, а саме: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, проведення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс тощо. <br />
<br />
На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. <br />
<br />
Відповідно до ст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14 28 Закону України "Про курорти"] визначає, що округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. У межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів.<br />
<br />
Відповідно до ст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14 28 Закону України "Про курорти"] визначає, що округ санітарної охорони - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. У межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Округ санітарної охорони поділяється на три зони: <br />
* перша зона — суворого режиму; <br />
* друга зона обмежень; <br />
* третя зона спостережень.<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 31 Закону України "Про курорти"], Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.<br />
<br />
Друга зона (зона обмежень) охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і грунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 32 Закону України "Про курорти"]) .<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 33 Закону України "Про курорти"] Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.<br />
<br />
У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]] <br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=25766Порядок консервації земель2021-02-17T09:31:06Z<p>Romana.holinchak: /* Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закон України "Про охорону земель"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"]<br />
<br />
== Визначення понять ==<br />
'''Консервація земель''' - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15 Закону України "Про охорону земель"]).<br />
<br />
До '''деградованих земель''' відносяться:<br />
* земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;<br />
* земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.<br />
<br />
До '''малопродуктивних земель''' відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (стаття 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]).<br />
<br />
== Категорії земель, які підлягають консервації ==<br />
'''Консервація земель здійснюється за наявності:'''<br />
* порушення поверхні земельних ділянок внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней;<br />
* еродованих земель, перезволожених земель з підвищеною кислотністю або засоленістю та ґрунтів, забруднених хімічними речовинами й іншими видами забруднень, небезпечних для здоров’я людей;<br />
* малопродуктивних земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;<br />
* радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.<br />
<br />
На час проведення консервації земель '''забороняється''' зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.<br />
<br />
== Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок ==<br />
Порядок консервації земель затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.04.2013 № 283 "Про затвердження Порядку консервації земель"](далі – Порядок), визначає організаційні засади щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров’я.<br />
<br />
При віднесенні земель до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених враховуються орієнтовні показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, які наведені в додатку до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0810-13 Порядку].<br />
<br />
Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.<br />
<br />
Консервація земель, які перебувають у власності чи користуванні юридичних або фізичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок і землекористувачів.Якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, подання про їх консервацію здійснюється за ініціативою уповноваженого органу.<br />
<br />
Власник земельної ділянки або землекористувач з метою проведення консервації земель подає '''заяву''' до уповноваженого органу за місцем розташування земельної ділянки із зазначенням причин необхідності проведення консервації земель.<br />
<br />
'''До заяви додаються:'''<br />
* копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку;<br />
* агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки (у разі консервації сільськогосподарських угідь);<br />
* матеріали власних спостережень.<br />
<br />
При виявленні земель, які відносяться до деградованих, малопродуктивних або техногенно забруднених земельних ділянок, територіальні органи Держгеокадастру та/або територіальні органи Держекоінспекції України видають власнику земельної ділянки чи землекористувачу припис (розпорядження) про припинення їх господарського використання.<br />
<br />
У разі якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування, територіальні органи Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України вносять до уповноважених органів за місцем розташування земельної ділянки клопотання щодо ініціювання уповноваженими органами проведення робіт з консервації земель.<br />
<br />
Після отримання клопотання, припису (розпорядження) уповноважені органи, власники земельних ділянок або землекористувачі зобов’язані протягом '''30 днів''' ініціювати проведення робіт з консервації земель.<br />
<br />
На підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача, клопотання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України чи з власної ініціативи (якщо на земельні ділянки, які підлягають консервації, не оформлено право власності або користування) уповноважений орган у '''місячний строк''' видає розпорядження (рішення) про створення комісії з обстеження земель у натурі (на місцевості) та підготовки висновків про доцільність їх консервації.<br />
<br />
'''До складу комісії залучаються:'''<br />
* власник земельної ділянки або землекористувач;<br />
* представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;<br />
* представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».<br />
<br />
Комісія після обстеження земель у натурі (на місцевості) готує звіт та висновок про доцільність консервації земель і подає їх до уповноваженого органу. Уповноважений орган у місячний строк розглядає подані матеріали та висновок і видає розпорядження (рішення) про консервацію земель.<br />
<br />
Згідно з виданим розпорядженням (рішенням) розробляється робочий проект землеустрою щодо консервації земель (далі - проект консервації земель), яким визначаються види, способи консервації земель, строк проведення консервації, напрями використання земель.<br />
<br />
Замовником проекту консервації земель можуть бути органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (далі – замовник).<br />
<br />
Проект консервації земель не підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації.<br />
<br />
Проект консервації земель затверджується замовником.<br />
<br />
== Повернення деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок у стан попереднього використання ==<br />
Після закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації, на підставі заяви власника земельної ділянки або землекористувача чи з власної ініціативи уповноважений орган в '''місячний строк''' створює комісію з обстеження законсервованих земель в натурі (на місцевості).<br />
<br />
'''До складу комісії входять:'''<br />
* власник земельної ділянки, землекористувач;<br />
* представники уповноважених органів, у тому числі територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції України, які внесли клопотання про ініціювання проведення робіт з консервації земель;<br />
* представники державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».<br />
<br />
Комісія проводить обстеження законсервованих земель у натурі (на місцевості) і вносить до уповноважених органів пропозицію щодо повернення земель до попереднього використання, продовження строків консервації або інші пропозиції, направлені на їх раціональне та екологічно безпечне використання.<br />
<br />
Власник земельної ділянки має право звернутися із клопотанням до уповноваженого органу про виділення рівноцінної земельної ділянки взамін земель, які стали екологічно небезпечними, економічно неефективними, техногенно забрудненими не з його вини.<br />
[[Категорія:Екологічне право]]<br />
[[Категорія:Охорона земель]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B3_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C:_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=24947Моніторинг земель: призначення та завдання2021-01-14T09:08:49Z<p>Romana.holinchak: /* Використання результатів моніторингу ґрунтів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України “Про охорону земель”] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text Положення про моніторинг земель, затверджене постановою Кабінету Міністру України від 20.08.1993 № 661]<br />
<br />
== Визначення поняття моніторинг земель ==<br />
'''Моніторинг земель''' — важлива функція управління у сфері використання та охорони земель, об’єктом якого є землі України незалежно від форм власності на землю, цільового призначення та характеру використання, відповідно до загальнодержавних і регіональних (місцевих) програм ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text п.3 Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661]).<br />
<br />
Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 191 Земельного кодексу України]).<br><br />
Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (зйомки, обстеження і вишукування), виявлення змін.<br><br />
Під час моніторингу здійснюється оцінка: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов’язаних зі змінами родючості ґрунтів, збільшенням сільськогосподарських угідь, забруднення земель токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд; процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами; стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазовидобувними об’єктами, очисними спорудами, а також іншими промисловими об’єктами. Спостереження за станом земель залежно від строку та періодичності їх проведення поділяються на:<br />
* базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);<br />
* періодичні (проводяться через рік і більше);<br />
* оперативні (фіксують поточні зміни).<br />
Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:<br />
# Виконання спеціальних зйомок і обстеження земель;<br />
# Виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;<br />
# Оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.<br />
На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр.<br />
<br />
== Основними завданнями моніторингу земель є: == <br />
* довгострокові систематичні спостереження за станом земель, аналіз і опрацювання інформації щодо якісного стану ґрунтів;<br><br />
* аналіз екологічного стану земель, оцінки та прогнозу можливих змін стану родючості ґрунтів з урахуванням природних і антропогенних факторів, еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель;<br><br />
* своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок та заходів щодо забезпечення відтворення родючості ґрунтів.<br><br />
<br />
== Види моніторингу земель залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій ==<br />
Порядок проведення моніторингу земель встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF#Text Положенням про моніторинг земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661.]<br><br />
'''Виділяють наступні види моніторингу:'''<br><br />
<br />
''національний'' – поширюється на всі землі у межах території України;<br><br />
''регіональний'' – поширюється на території, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;<br><br />
''локальний'' – поширюється на окремі земельні ділянки та окремі частини (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.<br />
<br />
== Зміст моніторингу земель ==<br />
'''Зміст моніторингу земель передбачає:'''<br />
* збір інформації про структуру землекористування і землеволодіння, трансформація угідь, стан та якість ґрунтів і дотримання режиму використання земель водоохоронних зон; <br />
* зміни у стані земель на конкретних територіях;<br />
* виявлення процесів деградації земель і діагностика їх стану;<br />
* виявлення забруднювачів, їх характеристика і шкідлива дія;<br />
* виявлення напрямів і розмірів негативних процесів;<br />
* передбачення соціальних та економічних наслідків;<br />
* прийняття адекватних заходів (антидеградаційних, агрохімічних тощо; <br />
* рекомендації щодо використання земель;<br />
* управлінські рішення щодо поліпшення стану земель, їх захисту, запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.<br />
<br />
== Уповноважені органи, що здійснюють моніторинг земель ==<br />
* Міністерство охорони навколишнього природного середовища України<br> <br />
* Державний комітет України по земельних ресурсах<br> <br />
* Міністерства охорони навколишнього природного середовища України , Міністерство аграрної політики України та продовольства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-15#Text ст. 8 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]<br><br />
* Національне космічне агентство України<br><br />
* Органи Держкомзему<br> <br />
* Органи виконавчої влади з питань аграрної політики<br><br />
* Забезпечення здійснення моніторингу покладається на Держземагентство України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br><br />
<br />
== Використання результатів моніторингу ґрунтів ==<br />
''Результати моніторингу грунтів використовуються:''<br><br />
* в процесі регулювання правових основ земельних відносин;<br><br />
* при здійсненні економічної та грошової оцінки земель;<br><br />
* здійсненні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;<br><br />
* коригуванні агротехнологій, проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території;<br><br />
* визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;<br><br />
* формуванні рекомендацій з раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.<br><br />
Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.<br />
<br />
На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, наукові прогнози і рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів.<br><br />
<br />
== Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення. ==<br />
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення передбачає виконання таких завдань:<br />
* проведення спостережень, збір, аналіз і опрацювання інформації щодо якісного стану ґрунтів (розвиток ґрунтової ерозії, стан структури ґрунту, підкислення, засолення, солонцюватість, заболочення ґрунтів, динаміка вмісту гумусу і елементів живлення), забруднення ґрунтів важкими металами, радіонуклідами, залишковими кількостями пестицидів та іншими токсичними речовинами;<br />
* розроблення і впровадження науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень про відвернення та ліквідацію наслідків негативних процесів та заходів щодо забезпечення відтворення родючості ґрунтів;<br />
* визначення зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;<br />
* створення та ведення інформаційних банків даних про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення та інформаційно-аналітичної системи для розроблення заходів у сфері охорони родючості ґрунтів;<br />
* надання (на договірній основі) землевласникам, землекористувачам та суб'єктам оціночної діяльності у сфері оцінки земель інформації про сучасний стан ґрунтів;<br />
* участь у здійсненні природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель;<br />
* підготовка та видання щорічної (періодичної) доповіді про стан ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.<br />
[[Категорія:Аграрне право]]<br />
[[Категорія:Екологічне право]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Охорона земель]]</div>Romana.holinchakhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85&diff=24131Гарантії та компенсації при службових відрядженнях2020-12-10T12:04:40Z<p>Romana.holinchak: /* Захист прав працівника */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закони України "Про оплату праці"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59]<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями (частина перша статті 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП).<br />
<br />
'''Службове відрядження''' - поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59] (далі - Інструкція).<br />
<br />
== Перелік виплат, гарантій та компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями ==<br />
<br />
=== Виплати: ===<br />
# добові за час перебування у відрядженні;<br />
# вартість проїзду до місця призначення і назад (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад), а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);<br />
# витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством (оплата вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях);<br />
# за побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"] (далі - постанова № 98), за всі дні проживання;<br />
# за бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;<br />
# за користування постільними речами в поїздах;<br />
# за оформлення закордонних паспортів;<br />
# за оформлення дозволів на в'їзд (віз);<br />
# за оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;<br />
# за обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;<br />
# за оплату службових телефонних розмов;<br />
# комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постанови № 98]);<br />
# витрати на обслуговування в залах офіційних делегацій в аеропортах (''членам офіційних делегацій на чолі з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України під час здійснення офіційних і робочих візитів за кордон та робочих поїздок у межах України та передових груп, що забезпечують підготовку таких візитів, та співробітникам Управління державної охорони, які їх супроводжують'').<br />
'''Документами, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства''', можуть бути, зокрема: <br />
* запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; <br />
* укладений договір чи контракт; <br />
* інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; <br />
* документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. <br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Увага!''' Підприємство, що відряджає працівника, має забезпечити його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження ('''авансом'''). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкції]).<br />
|}<br />
<br />
=== Гарантії: ===<br />
# оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці <u>не може бути нижчим середнього заробітку</u> (частина четверта статті 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП)];<br />
# збереження протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) (частина третя статті 121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП)].<br />
# питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства( пункт 12 Інструкції)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text]<br />
<br />
=== Компенсації: ===<br />
# за роботу працівника у відрядженні у вихідні або святкові й неробочі дні виплачується компенсація у подвійному розмірі годинної або денної ставки (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкції]); <br />
# якщо працівник відбуває/повертається у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкції]).<br />
<br />
== Захист прав працівника ==<br />
<br />
Спірні питання між працівником та роботодавцем, пов’язані з розрахунками за відрядження, вирішуються у порядку, визначеному для вирішення індивідуальних трудових спорів, як у позасудовому порядку ([[Комісія по трудовим спорам|комісіями по трудових спорах]], [http://dsp.gov.ua/kontaktna-informatsiia-terytorialnykh/ територіальними органами Державної інспекції України з питань праці], [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|уповноваженими особами профспілок]] в порядку здійснення громадського контролю тощо), так і в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судовому порядку]] (районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами). <br />
<br />
=== Зразок позовної заяви ===<br />
[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluWjlGSXBHQnBlcVU Зразок позовної заяви про стягнення заборгованості по витратах на службове відрядження]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок відрядження в межах України]]<br />
* [[Гарантії прав громадян на охорону праці]]<br />
* [[Комісія по трудовим спорам]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:суди]]<br />
[[Категорія:територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Відрядження]]</div>Romana.holinchak