https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Olena.smilianets&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T12:24:46ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0&diff=45604Оскарження дій Державного кадастрового реєстратора2023-11-21T07:59:28Z<p>Olena.smilianets: Приведення до актуального стану законодавства</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»] <br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2022-%D0%BF#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 564 "Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану"]<br />
<br />
встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні та протягом одного місяця з дня його припинення чи скасування внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про об’єкти Державного земельного кадастру та користування такими відомостями, зокрема шляхом доступу до Державного земельного кадастру, оприлюднення відомостей Державного земельного кадастру, зокрема через Публічну кадастрову карту, що є частиною програмного забезпечення Державного земельного кадастру, має такі особливості:<br />
<br />
1) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру здійснюються виключно державними кадастровими реєстраторами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі - державні кадастрові реєстратори), включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені Законом України “Про Державний земельний кадастр” повноваження, який затверджується Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства (далі - перелік). Перелік може передбачати обмеження (умови) прийняття включеними до нього державними кадастровими реєстраторами рішень про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей, здійснення інших повноважень, визначених Законом України “Про Державний земельний кадастр”. Відповідні повноваження можуть здійснюватися державними кадастровими реєстраторами у межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;<br />
<br />
2) надання відомостей з Державного земельного кадастру у визначених Законом України “Про Державний земельний кадастр” випадках адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому Законом України “Про адміністративні послуги”, або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин, у межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці може здійснюватися, якщо така адміністративно-територіальна одиниця не належить до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.<br />
|}<br />
<br />
== Порядок оскарження дій Державного кадастрового реєстратора ==<br />
Механізм оскарження дій Державного кадастрового реєстратора закріплений в розділі "Оскарження рішень, дій або бездіяльності Державного кадастрового реєстратора" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051](далі - Порядок).<br />
Так, відповідно до пунктів 222, 223, 224 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру, його територіальних органів або до суду.<br />
<br />
'''Держгеокадастр розглядає скарги:'''<br />
<br />
1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);<br />
<br />
1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;<br />
<br />
2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;<br />
<br />
3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;<br />
<br />
4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.<br />
<br />
'''Територіальні органи Держгеокадастру розглядають скарги:'''<br />
<br />
1) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об’єкти Державного земельного кадастру;<br />
<br />
2) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення;<br />
<br />
3) на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора (крім рішення про державну реєстрацію земельної ділянки );<br />
<br />
4) щодо надання відомостей Державного земельного кадастру. <br />
<br />
Що стосується оскарження дій Державного кадастрового реєстратора до суду, то дане питання регулюється відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], а саме кожна особа має право в порядку, встановленому законодавством, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:<br />
<br />
1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;<br />
<br />
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;<br />
<br />
3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;<br />
<br />
4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;<br />
<br />
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;<br />
<br />
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. <br />
== Оскарження рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру та його територіальних органів ==<br />
Відповідно до пункту 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. <br />
<br />
Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить ''30 календарних днів'' з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці третьому цього пункту.<br />
<br />
У разі коли розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності Державного кадастрового реєстратора, а також залучення скаржника чи інших осіб, Держгеокадастр та його територіальні органи можуть продовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржнику. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати ''45 календарних днів'' з дня її надходження.<br />
<br />
Днем надходження скарги вважається день її отримання Держгеокадастром або його територіальним органом з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, електронною поштою або під час особистого звернення скаржника (його представника), а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.<br />
<br />
У разі коли останній день строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.<br />
<br />
Скарга на рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора або територіального органу Держгеокадастру подається особою, яка вважає, що її права порушено (її представником), у паперовій формі під час особистого звернення чи шляхом надсилання поштового відправлення або в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг чи шляхом надсилання на адресу офіційної електронної пошти Держгеокадастру та повинна містити:<br />
<br />
1) найменування органу, до якого подається скарга;<br />
<br />
2) повне найменування/ прізвище, ім’я та по батькові скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування/прізвище, ім’я та по батькові представника скаржника, якщо скарга подається представником;<br />
<br />
3) реквізити рішення, яке оскаржується, зміст оскаржуваної дії чи бездіяльності;<br />
<br />
4) зміст вимог скаржника та їх обґрунтування;<br />
<br />
5) у разі потреби до скарги додаються документи, необхідні для їх розгляду, або їх копії;<br />
<br />
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги - у разі подання скарги у паперовій формі, або кваліфікований електронний підпис - у разі подання скарги в електронній формі. <br />
<br />
Згідно з пунктами 228, 229 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:<br />
<br />
1) відмову у задоволенні скарги;<br />
<br />
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: <br />
* скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства та проведення державної реєстрації;<br />
* внесення відомостей (змін до них) про об’єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;<br />
* скасування рішення про відмову у внесенні відомостей(змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства;<br />
* надання відомостей Державного земельного кадастру;<br />
* тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;<br />
* анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;<br />
* притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру;<br />
3) залишення скарги без розгляду.<br />
<br />
Рішення, передбачені абзацами восьмим і дев'ятим цього пункту , приймаються виключно Держгеокадастром.<br />
<br />
У рішенні Держгеокадастру чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися кілька шляхів задоволення скарги.<br />
<br />
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.<br />
<br />
Рішення,передбачені абзацами четвертим- сьомим пункту 228 цього Порядку виконуються у строки, передбачені законодавством,починаючи з наступного робочого дня після прийняття такого рішення.Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведеннядержавної реєстрації земельної ділянки,виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру. надання відомостей з Державного земельного кадастру та сплата адміністративного збору не вимагається.<br />
Адміністратор Державного земельного кадастру у день надходження рішень,передбачених абзацами восьмим і дев'ятим пункту 228 цього Порядку, забезпечує їх негайне виконання.<br />
<br />
Також законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги та залишення скарги без розгляду та повертають її заявнику. Так, відповідно до пунктів 230, 231 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо:<br />
<br />
1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;<br />
<br />
2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених пунктом 227 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку];<br />
<br />
3) є рішення цього органу з того самого питання;<br />
<br />
4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;<br />
<br />
5) закінчився встановлений пунктом 225 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] строк подання скарги.<br />
<br />
Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:<br />
<br />
1) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;<br />
<br />
2) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з того самого предмета і підстав;<br />
<br />
3) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.<br />
== Оскарження рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==<br />
Державна реєстрація земельної ділянки – це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера, який є обов’язковою ідентифікуючою ознакою земельної ділянки.<br />
<br />
Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме частиною 6 статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], зазначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:<br />
<br />
розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;<br />
<br />
подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;<br />
<br />
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;<br />
<br />
знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. <br />
<br />
Таким чином, у випадку відмови у здійсненні реєстрації земельної ділянки заявнику необхідно переконатися у тому, що йому відмовлено з підстав встановлених законодавством. У разі відмови Державного кадастрового реєстратора у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки з підстав не зазначених законодавством, заявник має право оскаржити таке рішення Державного кадастрового реєстратора до Держгеокадастру або до суду, протягом 30 календарних днів з моменту, коли заявнику стало відомо про прийняте рішення або з моменту отримання такого рішення від Державного кадастрового реєстратора.<br />
== Виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру ==<br />
Так, згідно з частиною 1 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються Державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
Пунктом 138 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] зазначено, що помилками у Державному земельному кадастрі є:<br />
<br />
1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;<br />
<br />
2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);<br />
<br />
3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об’єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);<br />
<br />
4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;<br />
<br />
5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;<br />
<br />
6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;<br />
<br />
7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 р. та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.<br />
<br />
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це територіальному органові Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки.<br />
<br />
У повідомленні викладається суть виявлених помилок.<br />
<br />
До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.<br />
<br />
Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br />
<br />
У відповідності до пунктів 142, 143, 144 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п Порядку] розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.<br />
<br />
Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.<br />
<br />
Якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру:<br />
<br />
1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки;<br />
<br />
2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);<br />
<br />
3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);<br />
<br />
4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.<br />
<br />
Відповідно до [https://ips.ligazakon.net/document/view/FN062753?an=1&ed=2021_07_17 Наказ Держгеокадастру від 17.07.2020 № 279 “Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру”] затверджено: 1) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру; 2) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру; 3) інформаційні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг; 4) технологічні картки адміністративних послуг, які надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру через центр надання адміністративних послуг.<br />
[[Файл:Заява про виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок заяви про виправлення технічних помилок]]<br />
[[Файл:Повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок.docx|міні|зразок повідомлення про необхідність виправлення технічних помилок]]<br />
[[Файл:Повідомленя про виявлення технічної помилки ф або юр ос.docx|міні|зразок повідомленя про виявлення технічної помилки фізичної або юридичної особи]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B6%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=45550Сплата комунальних платежів у період карантину2023-11-17T10:56:24Z<p>Olena.smilianets: Вміщено повідомлення про скасування карантину</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1657-20#n248 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж" від 15.07.2021 № 1657-ІХ]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.<br />
|}<br />
== Загальні положення==<br />
'''Житлово-комунальні послуги''' - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачає наступний '''<u>перелік житлово-комунальних послуг</u>''':<br />
<br />
'''житлова послуга''' – послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:<br />
*забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;<br />
*купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;<br />
*поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;<br />
*інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.<br />
'''комунальні послуги''' – комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.<br />
<br />
'''Комунальні платежі''' - це платежі, які оплачуються за '''послуги житлово-комунальних господарств''' для комфортного проживання мешканців квартир, приватних будинків, користувачів офісів та інших громадських закладів.<br />
==Порядок надання житлово-комунальних послуг==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:<br />
<br />
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;<br />
<br />
2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;<br />
<br />
3) ліквідацію наслідків аварії.<br />
<br />
У разі настання перерв, визначених цією статтею, плата за відповідні житлово-комунальні послуги за час таких перерв не нараховується.<br />
==Оплата житлово-комунальних послуг в умовах карантину==<br />
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги '''щомісяця''', якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.<br />
<br />
За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.<br />
== Відповідальність за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг ==<br />
За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників <u>може застосовуватись відповідальність</u> у формі: <br />
# стягнення пені;<br />
# припинення надання комунальних послуг;<br />
# виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість відповідно до норм законодавства.<br />
=== '''Стягнення пені''' ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.<br />
<br />
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.<br />
<br />
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.<br />
<br />
Окрім вищевказаного Закону, '''<u>нарахування пені передбачено також спеціальними нормативно-правовими актами</u>,''' а саме:<br />
<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text <u>Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496</u>]: <br />
* у разі порушення споживачем строків оплати за договором постачання природного газу споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500] (пункт 29 розділу III);<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text <u>Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312:</u>]<br />
* за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (пункт 4.17 розділу IV);<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text <u>Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630</u>]: <br />
* за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах (пункт 23);<br />
* виконавець має право, зокрема у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором (пункт 31);<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text <u>Цивільним кодексом України</u>]: <br />
* боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625).<br />
=== '''Припинення надання комунальних послуг''' ===<br />
<u>Припинення надання комунальних послуг</u> в якості відповідальності за несплату за користування цими послугами '''<u>передбачено</u>''':<br />
<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text <u>статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»</u>]: <br />
* виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text <u>Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496</u>]: <br />
* якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право, з урахуванням положень пункту 25 розділу ІІІ, здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення. (пункт 27 розділу ІІІ);<br />
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text <u>Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312</u>]: <br />
* відключення електроустановки може застосовуватись лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії (пункт 4.17. розділу IV);<br />
<br />
* оператор системи має право, зокрема тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Кодексом систем розподілу], зокрема у зв’язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо (пункт 5.1.1. глави 5.1 розділу V);<br />
* електропостачальник має право, зокрема звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правилами], крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 5.2.1. глави 5.2 розділу V);<br />
'''припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється''':<br />
<br />
- оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;<br />
<br />
- електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення, зокрема у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником (пункт 7.5. розділу VII).<br />
<br />
'''Припинення постачання тепла, холодної та гарячої води і водовідведення у разі заборгованості за ці послуги''' у споживача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#Text Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n194 типовим договором] про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 '''не передбачено'''.<br />
=== '''Звернення стягнення на нерухомість та виселення з житла''' ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.<br />
<br />
Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за комунальні послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач комунальних послуг звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.<br />
<br />
Виконавець приймає на виконання виконавчий документ та відкриває виконавче провадження. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.<br />
<br />
У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.<br />
<br />
В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.<br />
<br />
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.<br />
== Відповідальність за несплату за комунальні послуги на період дії карантину ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закону України від 17.03.2021 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»] '''на період дії карантину або обмежувальних заходів''', пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни '''забороняється,''' зокрема:<br />
<br />
1) нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;<br />
<br />
2) примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;<br />
<br />
3) примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.<br />
<br />
'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється також припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі, якщо встановлено "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Дане правило поширюється '''лише на період дії "червоного" рівня епідемічної небезпеки''' та протягом 30 днів з дня його скасування.<br />
<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=45544Повернення громадян в Україну або отримання допомоги за кордоном під час карантину2023-11-17T09:41:15Z<p>Olena.smilianets: Приведено до актуального стану законодавства</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#n192 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.<br />
|}<br />
== Що таке карантин? ==<br />
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] '''карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.<br><br />
Відповідно до статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!''' Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними державами з протидії розповсюдженню COVID-19, можна знайти на сайті [https://mfa.gov.ua/ Міністерства закордонних справ України].<br><br />
|}<br />
== Чи можна повернутись в Україну на власному авто у період тимчасового обмеження перетину кордону? ==<br />
Для того, щоб повернутися до України на власному автомобілі необхідно уважно ознайомитись з обмеженнями в тих країнах, через які буде пролягати маршрут, та режимом роботи пропускних пунктів на державному кордоні України.<br />
<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=45452Відповідальність за знищення рослин занесених до Червоної книги України2023-11-14T14:36:18Z<p>Olena.smilianets: вміщено посилання на норму Закону</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Закон України "Про Червону книгу України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2012 року №1030 "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)"]<br />
<br />
== Поняття "Червона книга України" ==<br />
[https://redbook-ua.org Червона книга України] є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.<br />
<br />
Червона книга України є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї.<br />
== Види порушень, за які несуть відповідальність винні особи ==<br />
Згідно з статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Закону України «Про Червону книгу України»] відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у:<br><br />
* погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України<br />
* незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об'єктів Червоної книги України або їх знищенні;<br />
* порушенні умов утримання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створених умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження);<br />
* невиконанні законних вимог посадових осіб органів державної влади, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;<br />
* вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.<br><br />
За порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, особи притягаються до відповідальності згідно з законом.<br><br />
Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.<br><br />
<br />
== Адміністративна відповідальність ==<br />
Адміністративна відповідальність передбачається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення], зокрема статтею 90 визначено – погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких не занесені до Червоної книги України, але внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.<br />
<br />
Погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.<br />
<br />
Поряд з цим, відповідно до статті 88-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] , за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від ста (1700 грн.) до двохсот п’ятнадцяти (3655 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.<br><br />
<br />
'''Застосування заходів адміністративної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної довкіллю. У разі, якщо на порушника накладається адміністративний штраф, – це не означає, що вже не будуть нараховуватися збитки за шкоду довкіллю.'''<br><br />
== Розмір компенсації ==<br />
Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.<br><br />
<br />
Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку визначена '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2012 року № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]'''.<br><br />
== Органи державної влади, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України ==<br />
Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України ( згідно статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Закону України «Про Червону книгу України»]) , здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.<br />
[[Категорія:Екологічне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=45450Податковий кредит2023-11-14T14:01:04Z<p>Olena.smilianets: зміни а ПКУ</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України «Про недержавне пенсійне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88]<br />
<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!<br />
На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.<br />
<br />
Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.<br />
<br />
А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:<br />
<br />
* включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";<br />
* отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".<br />
<br />
|}<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Податковий кредит''' - сума, на яку платник [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ).<br />
<br />
Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. <br />
<br />
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br />
<br />
== Право на податковий кредит ==<br />
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 198.3 статті 198 ПКУ] нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ]. <br />
<br />
'''До таких документів належать:'''<br />
* зареєстровані в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html Єдиному реєстрі податкових накладних] (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;<br />
* митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);<br />
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ].<br />
<br />
== Право на податковий кредит зберігається протягом 395 днів ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН] податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (далі - документи). <br />
<br />
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].<br />
<br />
Податкові накладні, отримані з [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br />
<br />
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], таке право зберігається за ним протягом 395 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br />
<br />
== Операції для визнання податкового кредиту ==<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункті 198.1 статті 198 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br />
# придбання або виготовлення товарів і послуг;<br />
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br />
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br />
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br />
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br />
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.3 пункту 198 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br />
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br />
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br />
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br />
== Документи для визнання податкового кредиту ==<br />
Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Назва документа'''<br />
|'''Вимоги до документа'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Податкова накладна'''<br />
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.3 статті 201 ПКУ], заповнених без помилок.<br />
<br />
2. Наявність реєстрації в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН].<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Митна декларація'''<br />
|У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br />
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]).<br />
|-<br />
|<br />
|'''Касовий чек'''<br />
|Повинен містити:<br />
* суму отриманих товарів/послуг;<br />
* загальну суму нарахованого ПДВ;<br />
* фіскальний номер;<br />
* податковий номер постачальника.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Транспортний квиток'''<br />
|Повинен містити:<br />
* загальну суму платежу;<br />
* суму ПДВ;<br />
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br />
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' [http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»]).<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Готельний рахунок'''<br />
| rowspan="3" |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br />
* постачається послуга, а не товар;<br />
* вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br />
* рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Бухгалтерська довідка*'''<br />
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»] та пункту 2.4 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88].<br />
|}<br />
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br />
<br />
== Дата визнання податкового кредиту ==<br />
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.]<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Випадки'''<br />
|'''Дата виникнення ПК'''<br />
|'''Зауваження'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Загальний'''<br />
|'''Дата «першої події»''':<br />
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br />
'''''або'''''<br />
* отримання платником ПДВ товарів/послуг ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 стаття 198ПКУ])''<br />
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за [[Договір комісії|договорами комісії]] - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 189.4 стаття 189 ПКУ]).<br />
Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар''' (листи Державної фіскальної служби України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1999872-15#Text від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15] та [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68027.html від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15]).<br />
<br />
Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 334 Цивільного кодексу України]).<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Касовий'''<br />
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка''' (видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ])''<br />
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.]<br />
<br />
У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br />
* ''оплачено товари/послуги;''<br />
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br />
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Імпорт'''<br />
|'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 ПКУ].<br />
|Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 Митного кодексу України], з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Послуги від нерезидента'''<br />
|'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 190.2 статті 190 ПКУ]).''<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Фінансовий лізинг'''<br />
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ]).<br />
<br />
При цьому не обкладаються ПДВ:<br />
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінансового лізингу;<br />
* відсотки за фінансовим лізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 196.1.2 статті 196 ПКУ]).<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Довгострокові договори'''<br />
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ]).''<br />
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 187.9 статті 187 ПКУ]).<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Під звіт'''<br />
|'''Дата подання авансового звіту'''<br />
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br />
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:<br />
<br />
а) завершує таке відрядження;<br />
<br />
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ]).''<br />
<br />
|}<br />
<br />
== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br />
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]);<br />
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br />
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br />
* суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br />
* суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України "Про недержавне пенсійне страхування")] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br />
# при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br />
# при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br />
<br />
== Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br />
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.<br />Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/110582 Податковий кредит: правила визнання]<br />
[[Категорія: Податкове право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=45447Податковий кредит2023-11-14T13:34:33Z<p>Olena.smilianets: приведено у відповідність до Податкового кодексу України</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України «Про недержавне пенсійне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88]<br />
<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!<br />
На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.<br />
<br />
Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.<br />
<br />
А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:<br />
<br />
* включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";<br />
* отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".<br />
<br />
|}<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Податковий кредит''' - сума, на яку платник [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ).<br />
<br />
Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. <br />
<br />
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br />
<br />
== Право на податковий кредит ==<br />
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 198.3 статті 198 ПКУ] нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ]. <br />
<br />
'''До таких документів належать:'''<br />
* зареєстровані в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html Єдиному реєстрі податкових накладних] (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;<br />
* митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);<br />
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ].<br />
<br />
== Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН] податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (далі - документи). <br />
<br />
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].<br />
<br />
Податкові накладні, отримані з [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br />
<br />
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br />
<br />
== Операції для визнання податкового кредиту ==<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункті 198.1 статті 198 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br />
# придбання або виготовлення товарів і послуг;<br />
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br />
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br />
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br />
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br />
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.3 пункту 198 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br />
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br />
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br />
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br />
== Документи для визнання податкового кредиту ==<br />
Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Назва документа'''<br />
|'''Вимоги до документа'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Податкова накладна'''<br />
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.3 статті 201 ПКУ], заповнених без помилок.<br />
<br />
2. Наявність реєстрації в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН].<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Митна декларація'''<br />
|У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br />
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]).<br />
|-<br />
|<br />
|'''Касовий чек'''<br />
|Повинен містити:<br />
* суму отриманих товарів/послуг;<br />
* загальну суму нарахованого ПДВ;<br />
* фіскальний номер;<br />
* податковий номер постачальника.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Транспортний квиток'''<br />
|Повинен містити:<br />
* загальну суму платежу;<br />
* суму ПДВ;<br />
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br />
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' [http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»]).<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Готельний рахунок'''<br />
| rowspan="3" |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br />
* постачається послуга, а не товар;<br />
* вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br />
* рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Бухгалтерська довідка*'''<br />
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»] та пункту 2.4 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88].<br />
|}<br />
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br />
<br />
== Дата визнання податкового кредиту ==<br />
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.]<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Випадки'''<br />
|'''Дата виникнення ПК'''<br />
|'''Зауваження'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Загальний'''<br />
|'''Дата «першої події»''':<br />
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br />
'''''або'''''<br />
* отримання платником ПДВ товарів/послуг ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 стаття 198ПКУ])''<br />
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за [[Договір комісії|договорами комісії]] - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 189.4 стаття 189 ПКУ]).<br />
Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар''' (листи Державної фіскальної служби України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1999872-15#Text від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15] та [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68027.html від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15]).<br />
<br />
Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 334 Цивільного кодексу України]).<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Касовий'''<br />
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка''' (видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ])''<br />
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.]<br />
<br />
У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br />
* ''оплачено товари/послуги;''<br />
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br />
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Імпорт'''<br />
|'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 ПКУ].<br />
|Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 Митного кодексу України], з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Послуги від нерезидента'''<br />
|'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 190.2 статті 190 ПКУ]).''<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Фінансовий лізинг'''<br />
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ]).<br />
<br />
При цьому не обкладаються ПДВ:<br />
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінансового лізингу;<br />
* відсотки за фінансовим лізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 196.1.2 статті 196 ПКУ]).<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Довгострокові договори'''<br />
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ]).''<br />
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 187.9 статті 187 ПКУ]).<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Під звіт'''<br />
|'''Дата подання авансового звіту'''<br />
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br />
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:<br />
<br />
а) завершує таке відрядження;<br />
<br />
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ]).''<br />
<br />
|}<br />
<br />
== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br />
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]);<br />
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br />
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br />
* суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br />
* суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України "Про недержавне пенсійне страхування")] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br />
# при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br />
# при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br />
<br />
== Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br />
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.<br />Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/110582 Податковий кредит: правила визнання]<br />
[[Категорія: Податкове право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=40205Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування2022-11-27T08:55:24Z<p>Olena.smilianets: Набрання чинності</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермемерське господарство"]</u> <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text <u>Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"</u>]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text <u>Закон України "Про санкції"</u>]<br />
* <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]</u><br />
==Загальна інформація==<br />
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 4 листопада Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Закон набрав чинності 24 листопада 2021 року. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
==Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів?==<br />
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.<br />
<br />
Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.<br />
<br />
Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.<br />
<br />
Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.<br />
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==<br />
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.<br />
<br />
Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами: <br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;<br />
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);<br />
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;<br />
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;<br />
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;<br />
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==<br />
Фонд формують: <br />
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;<br />
*дохід від фінансово-господарської діяльності;<br />
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;<br />
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;<br />
*облігації внутрішньої державної позики;<br />
*інші джерела, не заборонені законодавством.<br />
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==<br />
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію: <br />
*про умови надання часткових гарантій,<br />
*про осіб, яким надані гарантії,<br />
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.<br />
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду. <br />
<br />
Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.<br />
[[Категорія:Аграрне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=39630Повернення громадян в Україну або отримання допомоги за кордоном під час карантину2022-10-17T10:46:43Z<p>Olena.smilianets: Додано посилання на сайт МЗС України</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#n192 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
== Що таке карантин? ==<br />
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] '''карантин''' - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.<br><br />
Відповідно до статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].<br><br />
З 0:01 16 березня 2020 року (опівночі між 15 та 16 березня) припинено в’їзд на територію України для іноземців та осіб без громадянства. Виключення становлять акредитовані дипломати представництв іноземних країн в Україні, співробітники представництв міжнародних організацій. Міністерство закордонних справ України (далі – МЗС України) також в особливих випадках має право видавати індивідуальні дозволи на в’їзд іноземців.<br />
Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу COVID-19 у світі. Громадяни України та ті іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, мають право в’їзду в Україну.<br><br />
З 0:01 17 березня (опівночі між 16 та 17 березня) Україна припинила міжнародне регулярне пасажирське сполучення, тож навіть громадяни України та іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, не зможуть прибути до України регулярним пасажирським сполученням - рейсовим літаком, потягом чи автобусом. Усі громадяни України мають право на перетин державного кордону для повернення на територію України.<br><br />
В’їзд на територію України припинився для іноземців та осіб без громадянства з 16 березня 2020 року з 00 годин 01 хвилин.<br><br />
Заборона на в’їзд може бути скасована чи продовжена в залежності від ситуації із поширенням коронавірусу в світі.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!''' Оперативну інформацію щодо заходів, які вживаються іноземними державами з протидії розповсюдженню COVID-19, можна знайти на сайті [https://mfa.gov.ua/ Міністерства закордонних справ України].<br><br />
|}<br />
Іноземні громадяни або особи без громадянства, які не мають права на постійне або тимчасове проживання в Україні, не мають права в’їхати на територію України.<br><br />
Іноземці, які мають право на постійне або тимчасове проживання в Україні, можуть в’їхати на територію України так само, як і громадяни України.<br><br />
Також в'їзд дозволено для людей, які є подружжям або дітьми громадян України, працівниками іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, акредитованих в Україні, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей, водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, членів екіпажу.<br><br />
Крім того, передбачені винятки для певних груп іноземців. Рішення про їх допуск ухвалюватиме МЗС разом з Державною прикордонною службою України. Наприклад, якщо буде необхідно прибуття в Україну лікарів або інших фахівців.<br />
== Кроки для повернення до України у період тимчасового обмеження перетину державного кордону ==<br />
=== 1. Реєстрація у системі «ДРУГ» ===<br />
[https://friend.mfa.gov.ua/#/ Проєкт добровільної реєстрації українських громадян при подорожах за кордон («ДРУГ»)] - це спеціальна система Міністерства закордонних справ України, і є ефективним інструментом попередження, за потреби – розшуку та надання сприяння громадянам України в разі надзвичайних подій за кордоном – природних катаклізмів, соціальних заворушень, військових конфліктів.<br><br />
Під час реєстрації система «ДРУГ», пропонує заповнити електронну анкету, яка складається з таких розділів:<br />
інформація про особу, яка подорожує; маршрут подорожі та період перебування за кордоном; інформація про близьких осіб, які подорожують;контактна особа в Україні.<br><br />
При реєстрації необхідно обов’язково повідомити МЗС України про країну, місце перебування, і надати якомога більше інформації про суть проблеми в розділі "Коментар до подорожі". Зазначене суттєво спрощує збір даних для формування списків громадян України, які мають термінову потребу повернутися додому в період обмежень.<br><br />
Уважно вказуйте адресу електронної пошти, адже в разі помилки в цій адресі, особа не зможете авторизуватись у системі.<br><br />
=== 2. Звернення до посольства чи консульства у країні перебування електронною поштою чи за телефоном гарячої лінії, які вказані на їхній офіційній сторінці ===<br />
Усі співробітники посольств і консульств України працюють цілодобово, щоби надавати допомогу всім тим, хто її потребує.<br><br />
В електронному листі на e-mail дипломатичної установи необхідно написати:<br />
* ім’я, прізвище і по батькові;<br />
* контактний телефон;<br />
* місце перебування;<br />
* суть проблеми, у вирішенні якої потрібна допомога.<br />
=== 3. Спостереження за оновленнями на сайті МЗС України з оперативною інформацією щодо обмежень, які країна перебування особи ввела на перетин кордонів та пересування ===<br />
Держава надає максимальне сприяння туроператорам та перевізникам, що вони забрали українських туристів з віддалених куточків світу.<br />
Налагоджено планове повернення українців з Єгипту, ОАЕ, Домініканської Республіки, курортних островів Азіатсько-Тихоокеанського регіону.<br />
Україна визначила точки-хаби, з яких громадяни України гарантовано зможуть дістатись до України безкоштовно або за пільговими цінами:<br />
* Стамбул;<br />
* Дубаї, Абу-Дабі;<br />
* Прага;<br />
* Берлін;<br />
* Варшава, Перемишль;<br />
* Відень;<br />
* Братислава;<br />
* Рига, Вільнюс.<br />
Список хабів постійно оновлюється, переглянути оновлені списки на сайті МЗС та на сайті Міністерства інфраструктури України.<br><br />
Коли і звідки відправлятимуться рейси - громадян повідомлятимуть посольства.<br><br />
Крім того, ця інформація буде на офіційних '''сайтах Міністерства закордонних справ та Міністерства інфраструктури'''.<br><br />
Списки громадян, які мають термінову потребу повернення в Україну спеціальними нерегулярними рейсами, формуватиме посольство або консульство у країні перебування особи.<br><br />
Контакти усіх закордонних дипломатичних установ України можна знайти на '''спеціальній сторінці сайту МЗС України'''.<br><br />
'''Звертаємо увагу''', що ситуація є форс-мажорною і типові правила перебування, до яких Ви звикли за кордоном, можуть змінитися на цей час. Зокрема, окремі країни встановлюють заборону транзитного проїзду своєю територією, перебування у транзитних зонах аеропортів тощо.<br />
== Чи можна повернутись в Україну на власному авто у період тимчасового обмеження перетину кордону? ==<br />
Для того, щоб повернутися до України на власному автомобілі необхідно уважно ознайомитись з обмеженнями в тих країнах, через які буде пролягати маршрут, та режимом роботи пропускних пунктів на державному кордоні України.<br><br />
Інтерактивна карта актуальних даних щодо роботи пунктів пропуску на державному кордоні України доступна за посиланням на сайті Нової Митниці.<br><br />
У пунктах пропуску на кордонах працюють спеціально створені санітарні відділи. По поверненню з країн, де відповідно до даних ВООЗ склалась несприятлива епідситуація у зв’язку з поширенням коронавірусу, на пунктах пропуску усі громадяни проходитимуть температурний скринінг і вживатимуться відповідні заходи - людину направлятимуть на самоізоляцію вдома протягом 14 днів, за необхідності - в медичний заклад.<br />
== Якщо в період карантину у вас закінчується дозвіл на роботу або перевищено строк перебування в ЄС? ==<br />
Якщо в період карантину у вас закінчується дозвіл на роботу або перевищено строк перебування в ЄС, МЗС України передбачило, що на період застосування обмежувальних заходів урядів різних країн, у громадян за кордоном можуть виникнути проблеми з протермінованими документами. Тому Україна вже працює з урядами відповідних країн, щоб, зважаючи на обставини, для таких громадян не було штрафів чи інших наслідків. Про ухвалення відповідних рішень іноземними країнами буде повідомлено додатково.<br><br />
У разі перевищення терміну дозволеного перебування в іноземній країні або ризику такого перевищення рекомендуємо негайно звертатись до консульства в країні перебування електронною поштою. Електронні адреси всіх закордонних дипломатичних установ можна знайти '''[https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini на сайті МЗС України]'''.<br><br />
Представники Європейського Союзу повідомили, що співробітники прикордонної служби відповідної держави-члена ЄС можуть робити винятки та не застосовувати санкції до громадян, які перевищили термін дозволу на перебування в країнах-членах ЄС. Але головна умова - факт, що таке перевищення відбулось з причини, яка не залежала від відповідної особи, та має бути належним чином задокументовано.<br />
== Які звернення тимчасово не будуть оброблятися через надзвичайну ситуацію? ==<br />
В умовах стрімкого поширення коронавірусної інфекції по всьому світу закордонні дипломатичні установи тимчасово переходять на особливий режим, який передбачає дистанційну форму роботи зі зверненнями громадян та посилене опрацювання запитів громадян.<br><br />
Особлива форма роботи передбачає, що дипломатичні установи за кордоном продовжать здійснювати свої функції у дистанційному режимі, крім форс-мажорних випадків, де потрібні негайні консульські дії та функції, особливо пов'язані з пандемією.<br><br />
Закордонні дипломатичні установи (ЗДУ) у цей період будуть опрацьовувати звернення щодо оформлення:<br />
* посвідчень особи на повернення в Україну у разі необхідності повернення в Україну цього чи наступного тижня;<br />
* набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності невідкладно повернутися в Україну;<br />
* віз для в’їзду в Україну для забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер за рішенням керівника ЗДУ.<br />
Звернення громадян до консульських установ, які тимчасово не будуть оброблятись через надзвичайну ситуацію:<br />
* оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон;<br />
* посвідчень особи на повернення в Україну, за виключенням втрати/відсутності паспортних документів, реальної необхідності громадянина повернутися в Україну; <br />
* у інших критичних для громадян України випадках за рішенням керівника ЗДУ;<br />
* прийняття на консульський облік;<br />
* питання нотаріату (крім форс-мажорних випадків, наприклад завірення документів про смерть, необхідних для транспортування померлих, заяв про виїзд дітей тощо), РАЦС, витребування, легалізації документів;<br />
* питання громадянства, за виключенням оформлення набуття громадянства України за народженням дітям, народженим у країні перебування та у зв’язку з оформленням їм посвідчення особи на повернення в Україну у разі реальної необхідності повернутися в Україну;<br />
* оформлення віз для в’їзду в Україну чи транзитного проїзду через її територію, за виключенням випадків необхідності забезпечення інтересів України у сфері зовнішньої та внутрішньої політики, а також у випадках, які мають гуманітарний характер, за рішенням керівника ЗДУ;<br />
* засвідчення офіційних документів апостилем та в порядку консульської легалізації (для представництв МЗС на території України);<br />
* відвідування затриманих/заарештованих тощо;<br />
* виїзні консульські обслуговування.<br />
== Самоізоляція ==<br />
Самоізоляції підлягають, зокрема:<br />
* особи, що перетинають державний кордон та прибули з держави або є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:<br />
# осіб, які не досягли 12 років;<br />
# осіб, які є громадянами (підданими) держав із значним поширенням COVID-19 та не перебували на території таких держав протягом останніх 14 днів або прямують територією України транзитом та мають документи, що підтверджують виїзд за кордон протягом двох діб;<br />
# працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей;<br />
# водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, автобусів, що здійснюють регулярні перевезення, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїздних і локомотивних бригад;<br />
# інструкторів збройних сил держав - членів НАТО та держав - учасниць програми НАТО “Партнерство заради миру”, які беруть участь у заходах з підготовки підрозділів Збройних Сил;<br />
# діячів культури за запрошенням закладу культури разом з однією особою, що супроводжує кожного з них;<br />
# осіб, що здійснюють перевезення гемопоетичних стовбурових клітин для трансплантації;<br />
# осіб, які мають негативний результат тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено не більш як за 48 годин до перетину кордону.<br />
* особи, які прибувають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, крім таких осіб, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою:<br />
# осіб, які не досягли 12 років;<br />
# працівників представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні;<br />
# осіб, які мають намір вступити до закладів освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;<br />
# здобувачів освіти, які навчаються в закладах освіти, розташованих на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;<br />
# одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників чи інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, які супроводжують осіб, зазначених в абзацах четвертому і п’ятому цього підпункту.<br />
Державою із значним поширенням COVID-19 є держава, в якій кількість нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 на 100 тис. населення за останні 14 днів перевищує кількість таких випадків в Україні. Перелік держав із значним поширенням COVID-19 формується Міністерством охорони здоров’я та переглядається кожні сім днів.<br />
== Обсервація ==<br />
Особа, яка підлягає самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них, зобов’язана встановити та активувати мобільний додаток системи “Вдома” (далі - мобільний додаток). У разі неможливості встановлення такого мобільного додатка особа підлягає обсервації.<br><br />
Самоізоляція, обсервація особи у зв’язку з перетинанням державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та виїзду з них припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, який проведено після перетинання державного кордону або контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.<br />
<br />
Особи, які не повідомили про неможливість дотримання зобов’язання щодо самоізоляції (у тому числі використання мобільного додатка у разі перетину державного кордону) підлягають обсервації.<br><br />
Перебування осіб в обсерваторах, крім харчування, є безкоштовним.<br><br />
Особи, які перебувають в обсерваторах, можуть отримувати особисті речі, продукти харчування (крім алкогольних напоїв та речей, заборонених до зберігання) та зобов’язані дотримуватися правил, установлених адміністрацією місця обсервації.<br />
Транспортування осіб від місця обсервації до місць проживання здійснюється за власні кошти осіб.<br><br />
Перебування в обсерваторах іноземців та осіб без громадянства (крім іноземців, осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, та осіб, яких визнано біженцями, або осіб, які потребують додаткового захисту) оплачується страховиком відповідно до поліса (свідоцтва, сертифіката) страхування витрат, пов’язаних з обсервацією, або такими особами самостійно.<br />
<br />
Облаштування спеціалізованих закладів для організації обсервації, харчування, транспортування до них осіб, зокрема від пунктів пропуску через державний кордон, що потребують обсервації, медичне спостереження за ними забезпечують обласні, Київська міська державна адміністрації.<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82&diff=36968Податковий кредит2022-06-20T11:41:02Z<p>Olena.smilianets: Внесено зміни з урахуванням ЗУ "Про правовий режим воєнного стану"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України «Про недержавне пенсійне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88]<br />
<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!<br />
На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.<br />
<br />
Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.<br />
<br />
А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:<br />
<br />
* включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;<br />
* отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»<br />
* податковий кредит, що був сформований у цей період на підставі первинних (розрахункових) документів, повинен бути підтверджений зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК та уточнений (приведений у відповідність) шляхом подання уточнюючих розрахунків до поданих за ці періоди податкових декларацій з ПДВ.<br />
<br />
|}<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Податковий кредит''' - сума, на яку платник [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ).<br />
<br />
Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. <br />
<br />
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.<br />
<br />
== Право на податковий кредит ==<br />
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 198.3 статті 198 ПКУ] нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ]. <br />
<br />
'''До таких документів належать:'''<br />
* зареєстровані в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html Єдиному реєстрі податкових накладних] (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;<br />
* митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);<br />
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ].<br />
<br />
== Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН] податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (далі - документи). <br />
<br />
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].<br />
<br />
Податкові накладні, отримані з [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.<br />
<br />
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.<br />
<br />
== Операції для визнання податкового кредиту ==<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункті 198.1 статті 198 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:<br />
# придбання або виготовлення товарів і послуг;<br />
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);<br />
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;<br />
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;<br />
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.<br />
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.3 пункту 198 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:<br />
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;<br />
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);<br />
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. <br />
== Документи для визнання податкового кредиту ==<br />
Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи. <br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Назва документа'''<br />
|'''Вимоги до документа'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Податкова накладна'''<br />
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.3 статті 201 ПКУ], заповнених без помилок.<br />
<br />
2. Наявність реєстрації в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН].<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Митна декларація'''<br />
|У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.<br />
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]).<br />
|-<br />
|<br />
|'''Касовий чек'''<br />
|Повинен містити:<br />
* суму отриманих товарів/послуг;<br />
* загальну суму нарахованого ПДВ;<br />
* фіскальний номер;<br />
* податковий номер постачальника.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Транспортний квиток'''<br />
|Повинен містити:<br />
* загальну суму платежу;<br />
* суму ПДВ;<br />
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);<br />
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' [http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»]).<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Готельний рахунок'''<br />
| rowspan="3" |Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:<br />
* постачається послуга, а не товар;<br />
* вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;<br />
* рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Рахунок за послуги зв’язку'''<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку'''<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Бухгалтерська довідка*'''<br />
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»] та пункту 2.4 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88].<br />
|}<br />
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''<br />
<br />
== Дата визнання податкового кредиту ==<br />
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.]<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''№'''<br />
<br />
'''з/п'''<br />
|'''Випадки'''<br />
|'''Дата виникнення ПК'''<br />
|'''Зауваження'''<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Загальний'''<br />
|'''Дата «першої події»''':<br />
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг<br />
'''''або'''''<br />
* отримання платником ПДВ товарів/послуг ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 стаття 198ПКУ])''<br />
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за [[Договір комісії|договорами комісії]] - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 189.4 стаття 189 ПКУ]).<br />
Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар''' (листи Державної фіскальної служби України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1999872-15#Text від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15] та [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68027.html від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15]).<br />
<br />
Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 334 Цивільного кодексу України]).<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Касовий'''<br />
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка''' (видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ])''<br />
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.]<br />
<br />
У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':<br />
* ''оплачено товари/послуги;''<br />
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''<br />
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Імпорт'''<br />
|'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 ПКУ].<br />
|Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 Митного кодексу України], з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Послуги від нерезидента'''<br />
|'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''<br />
<br />
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 190.2 статті 190 ПКУ]).''<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Фінансовий лізинг'''<br />
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''<br />
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ]).<br />
<br />
При цьому не обкладаються ПДВ:<br />
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінансового лізингу;<br />
* відсотки за фінансовим лізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 196.1.2 статті 196 ПКУ]).<br />
|-<br />
|6<br />
|'''Довгострокові договори'''<br />
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ]).''<br />
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 187.9 статті 187 ПКУ]).<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Під звіт'''<br />
|'''Дата подання авансового звіту'''<br />
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.<br />
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:<br />
<br />
а) завершує таке відрядження;<br />
<br />
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ]).''<br />
<br />
|}<br />
<br />
== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==<br />
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]);<br />
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;<br />
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;<br />
* суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);<br />
* суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 (Закон України "Про недержавне пенсійне страхування")] як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):<br />
# при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень; <br />
# при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.<br />
<br />
== Причини відмови у наданні податкового кредиту ==<br />
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.<br />Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/110582 Податковий кредит: правила визнання]<br />
[[Категорія: Податкове право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=33072Митні пільги, передбачені Митним кодексом України2022-01-27T12:22:30Z<p>Olena.smilianets: Розширено зміст статті шляхом доповнення статтями Митного кодексу України</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
==Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні==<br />
Відповідно до статті 382 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.<br />
# Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей ==<br />
Відповідно до статті 383 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та зі звільненням від сплати митних платежів.<br />
# Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника.<br />
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:<br />
* двох одиниць для глави представництва;<br />
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;<br />
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей ==<br />
Відповідно до статті 384 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
# Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.<br />
<br />
== Поширення митних пільг, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей ==<br />
Відповідно до статті 385 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
<br />
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу ==<br />
Відповідно до статті 386 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва. <br />
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами ==<br />
Відповідно статті 388 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав==<br />
Відповідно дл статті 389 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують. <br />
# Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом== <br />
Відповідно до статті 391 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==<br />
Відповідно до статті 392 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
<br />
1. Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 383–386, 388, 389, 391 цього Кодексу, користується ними у разі прямування в Україну для зайняття відповідної посади з моменту перетину митного кордону України, а у разі знаходження на території України - з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов’язків.<br />
<br />
2. Члени сімей посадових осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті самі пільги, що і ці посадові особи.<br />
<br />
== Припинення надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні ==<br />
Згідно статті статті 393 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] після залишення посадовими особами представництв іноземних держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг, передбачених статтею 383, частиною другою статті 384, статтями 385, 386, 388, 389, 391 цього Кодексу, припиняється.<br />
[[Категорія: Митне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32570Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування2022-01-04T12:22:38Z<p>Olena.smilianets: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
<br />
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермемерське господарство"]</u> <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1865-20#Text <u>Закон України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві"</u>]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1644-18#Text <u>Закон України "Про санкції"</u>]<br />
# <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/996-14#Text Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"]</u><br />
<br />
==Загальна інформація==<br />
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 4 листопада Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З прийняттям даного закону банківське кредитування для малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції стане простішим та доступнішим. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
==Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів?==<br />
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.<br />
<br />
Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.<br />
<br />
Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.<br />
<br />
Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.<br />
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?== <br />
<br />
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.<br />
<br />
Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами: <br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;<br />
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);<br />
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;<br />
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;<br />
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;<br />
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==<br />
Фонд формують: <br />
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;<br />
*дохід від фінансово-господарської діяльності;<br />
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;<br />
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;<br />
*облігації внутрішньої державної позики;<br />
*інші джерела, не заборонені законодавством.<br />
<br />
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==<br />
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію: <br />
*про умови надання часткових гарантій,<br />
*про осіб, яким надані гарантії,<br />
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.<br />
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду. <br />
<br />
Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32565Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування2022-01-04T11:29:37Z<p>Olena.smilianets: </p>
<hr />
<div>==Зміст==<br />
#Номативна база;<br />
#Загальна інформація;<br />
#Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів;<br />
#Хто має право на гарантії за кредитними договорами;<br />
#За рахунок яких коштів формується Фонд;<br />
#Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду.<br />
<br />
==Нормативна база==<br />
<br />
==Загальна інформація==<br />
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 4 листопада Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З прийняттям даного закону банківське кредитування для малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції стане простішим та доступнішим. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
==Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів?==<br />
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.<br />
<br />
Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.<br />
<br />
Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.<br />
<br />
Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.<br />
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?== <br />
<br />
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.<br />
<br />
Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами: <br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;<br />
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);<br />
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;<br />
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;<br />
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;<br />
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==<br />
Фонд формують: <br />
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;<br />
*дохід від фінансово-господарської діяльності;<br />
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;<br />
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;<br />
*облігації внутрішньої державної позики;<br />
*інші джерела, не заборонені законодавством.<br />
<br />
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==<br />
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року. Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію : <br />
*про умови надання часткових гарантій,<br />
*про осіб, яким надані гарантії,<br />
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.<br />
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду. Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32564Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування2022-01-04T11:25:29Z<p>Olena.smilianets: </p>
<hr />
<div>==Зміст==<br />
#Номативна база;<br />
#Загальна інформація;<br />
#Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів;<br />
#Хто має право на гарантії за кредитними договорами;<br />
#За рахунок яких коштів формується Фонд;<br />
#Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду.<br />
<br />
==Номативна база==<br />
<br />
==Загальна інфомація==<br />
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 4 листопада Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З прийняттям даного закону банківське кредитування для малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції стане простішим та доступнішим. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
<br />
==Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів?==<br />
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до 500 га доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників.<br />
<br />
Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.<br />
<br />
Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.<br />
<br />
Установчим документом Фонду є Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.<br />
<br />
<br />
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==<br />
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.<br />
Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;<br />
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);<br />
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;<br />
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;<br />
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;<br />
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==<br />
Фонд формують:<br />
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;<br />
*дохід від фінансово-господарської діяльності;<br />
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;<br />
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;<br />
*облігації внутрішньої державної позики;<br />
*інші джерела, не заборонені законодавством.<br />
<br />
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==<br />
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.<br />
Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію :<br />
*про умови надання часткових гарантій,<br />
*про осіб, яким надані гарантії,<br />
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.<br />
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.<br />
Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32563Надання кредитів в сільському господарстві для доступу малих та середніх виробників до фінансування2022-01-04T11:23:42Z<p>Olena.smilianets: </p>
<hr />
<div>==Зміст==<br />
#Номативна база;<br />
#Загальна інформація;<br />
#Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів;<br />
#Хто має право на гарантії за кредитними договорами;<br />
#За рахунок яких коштів формується Фонд;<br />
#Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду.<br />
<br />
==Номативна база==<br />
<br />
==Загальна інфомація==<br />
Сільське господарство України є основною продовольчою галуззю економіки, стан якої залежить від обсягів коштів, вкладених у її розвиток. Вирішальну роль у фінансовому забезпеченні сільськогосподарського виробництва відіграють фінансово-кредитні ресурси та ефективна кредитна політика держави. 4 листопада Верховною Радою прийнято Закон «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З прийняттям даного закону банківське кредитування для малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції стане простішим та доступнішим. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
<br />
==Що означатиме створення Фонду гарантування кредитів для фермерів?==<br />
Закон відкриває малим та середнім фермерам із земельним банком до '''500 га '''доступ до банківських кредитів під гарантії держави. Тобто, Фонд бере на себе зобов’язання надавати часткові гарантії за кредитними зобов’язаннями згаданих виробників. <br />
Засновником Фонду є держава в особі '''Кабінету Міністрів України'''. <br />
Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.<br />
Установчим документом Фонду є '''Статут Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві'''.<br />
<br />
==Хто має право на гарантії за кредитними договорами?==<br />
Основним критерієм для сільгоспвиробників, є мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсязі, що не перевищує 500 гектарів.<br />
Не мають права на гарантування виконання зобов’язань за кредитними договорами:<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
* особи, які належать або належали до терористичних організацій, юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій, виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;<br />
* юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);<br />
* юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;<br />
* фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язані з ними особи;<br />
* юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;<br />
* юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства;<br />
* фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.<br />
<br />
==За рахунок яких коштів формується Фонд?==<br />
Фонд формують:<br />
*кошти, передані до статутного капіталу Фонду;<br />
*дохід від фінансово-господарської діяльності;<br />
*кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;<br />
*бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;<br />
*облігації внутрішньої державної позики;<br />
*інші джерела, не заборонені законодавством.<br />
<br />
==Хто здійснює контроль над діяльністю Фонду?==<br />
Звіт про діяльність Фонду за рік та фінансову звітність оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.<br />
Також, Фонд щомісяця публікує на своєму офіційному веб-сайті інформацію :<br />
*про умови надання часткових гарантій,<br />
*про осіб, яким надані гарантії,<br />
*суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.<br />
Висвітленню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає інформація про критерії щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями, та інформацію про критерії відбору зовнішнього аудитора Фонду.<br />
Отже, Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві дозволить полегшити доступ малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників до банківських кредитів, знизить вартість залучення таких кредитів, а також мінімізує ризики можливого неповернення коштів банкам. У свою чергу, це допоможе фермерам розширити виробництво, поліпшити фінансовий стан їхніх підприємств та підвищити їхню конкурентоспроможність.</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E&diff=31848Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою2021-11-25T15:39:04Z<p>Olena.smilianets: Приведено у відповідність ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
<br />
== Визначення основних термінів ==<br />
'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.<br />
<br />
'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.<br />
<br />
== Порядок накладення заборони ==<br />
Згідно з частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)] державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.<br />
<br />
Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.<br />
<br />
Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій (абзац третій частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].<br />
<br />
Згідно із вимогами статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.<br />
<br />
Відповідно до частини 7 статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.<br />
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили. <br />
<br />
== Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==<br />
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.<br />
<br />
== Суб’єкти державної реєстрації прав ==<br />
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).<br><br />
<br />
Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.<br />
<br />
29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме: <br />
<br />
# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;<br />
# заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;<br />
# заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.<br />
<br />
Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.<br />
<br />
Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].<br />
<br />
== Порядок оскарження дій державного реєстратора ==<br />
Разом з тим,частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83&diff=31412Право земельного сервітуту2021-10-29T12:46:02Z<p>Olena.smilianets: Приведено у відповідність до Земельного кодексу з урахуванням змін</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]<br />
<br />
== Загальні визначення ==<br />
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів <u>(земельний сервітут)</u> або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі <u>(особистий сервітут)</u>.<br />
<br />
Згідно статті 402 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України] Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. <br />
<br />
УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою. <br />
<br />
== Види сервітутів ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! colspan="2" | Види сервітутів<br />
|-<br />
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.<br /><br />
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5.]<br />
|-<br />
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".]<br /><br />
<br />
Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України]).<br />
|}<br />
<br />
== Земельні сервітути за терміном дії ==<br />
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.<br />
<br />
'''<u>Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99 Земельного кодексу України]</u>:'''<br />
<br />
♦ право проходу та проїзду на велосипеді;<br />
<br />
♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;<br />
<br />
♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;<br />
<br />
♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;<br />
<br />
♦ право прогону худоби по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;<br />
<br />
♦ право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;<br />
<br />
♦ інші земельні сервітути.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''<br />
|}<br />
<br />
== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 100 Земельного кодексу України] за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
== Плата за користування сервітутом ==<br />
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.<br />
<br />
Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.<br />
<br />
Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.<br />
<br />
== Припинення сервітуту ==<br />
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України] підставами припинення сервітуту є</u>:'''<br />
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;<br />
# відмова сервітуарія від сервітуту;<br />
#рішення суду про скасування земельного сервітуту;<br />
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;<br />
# порушення власником сервітуту умов користування сервітутом;<br />
# невикористання земельного сервітуту протягом трьох років.<br />
'''<u>На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:</u>''' <br />
# припинення підстав його встановлення;<br />
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.<br />
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) <br />
<br />
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==<br />
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.<br />
<br />
Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.<br />
<br />
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.<br />
<br />
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.<br />
<br />
Обґрунтування меж і площі, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.<br />
<br />
Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:<br />
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;<br />
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;<br />
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.<br />
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 Постанова Верховного суду від 26.03.2020 у справі № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565527 Постанова Верховного суду від 16.04.2018 у справі №302/1464/14-ц] щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77586902 Постанова Верховного суду від 01.11.2018 у справі №642/3165/17] щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».<br />
<br />
[[Категорія: Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія: Право користування землями]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Земельне право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83&diff=31410Право земельного сервітуту2021-10-29T12:41:50Z<p>Olena.smilianets: Приведено у відповідність до Земельного кодексу з урахуванням змін</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]<br />
<br />
== Загальні визначення ==<br />
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів <u>(земельний сервітут)</u> або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі <u>(особистий сервітут)</u>.<br />
<br />
Згідно статті 402 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України] Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. <br />
<br />
УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою. <br />
<br />
== Види сервітутів ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! colspan="2" | Види сервітутів<br />
|-<br />
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.<br /><br />
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5.]<br />
|-<br />
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".]<br /><br />
<br />
Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України]).<br />
|}<br />
<br />
== Земельні сервітути за терміном дії ==<br />
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.<br />
<br />
'''<u>Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99 Земельного кодексу України]</u>:'''<br />
<br />
♦ право проходу та проїзду на велосипеді;<br />
<br />
♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;<br />
<br />
♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;<br />
<br />
♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;<br />
<br />
♦ право прогону худоби по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;<br />
<br />
♦ право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;<br />
<br />
♦ інші земельні сервітути.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''<br />
|}<br />
<br />
== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 100 Земельного кодексу України] за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
== Плата за користування сервітутом ==<br />
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.<br />
<br />
Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.<br />
<br />
Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.<br />
<br />
== Припинення сервітуту ==<br />
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України] підставами припинення сервітуту є</u>:'''<br />
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;<br />
# відмова сервітуарія від сервітуту;<br />
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;<br />
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;<br />
# невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)<br />
# смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.<br />
'''<u>На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:</u>''' <br />
# припинення підстав його встановлення;<br />
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.<br />
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) <br />
<br />
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==<br />
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.<br />
<br />
Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.<br />
<br />
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.<br />
<br />
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.<br />
<br />
Обґрунтування меж і площі, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.<br />
<br />
Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:<br />
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;<br />
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;<br />
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.<br />
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 Постанова Верховного суду від 26.03.2020 у справі № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565527 Постанова Верховного суду від 16.04.2018 у справі №302/1464/14-ц] щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77586902 Постанова Верховного суду від 01.11.2018 у справі №642/3165/17] щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».<br />
<br />
[[Категорія: Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія: Право користування землями]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Земельне право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83&diff=31409Право земельного сервітуту2021-10-29T12:39:17Z<p>Olena.smilianets: Приведено у відповідність до Земельного кодексу з урахуванням змін</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]<br />
<br />
== Загальні визначення ==<br />
'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) відповідно до статті 98 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодеку України].<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 статтею 401 Цивільного кодексу України] право користування чужим майном встановлюється щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів <u>(земельний сервітут)</u> або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі <u>(особистий сервітут)</u>.<br />
<br />
Згідно статті 402 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України] Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. <br />
<br />
УВАГА!!! Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпоряджання земельною ділянкою. <br />
<br />
== Види сервітутів ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! colspan="2" | Види сервітутів<br />
|-<br />
| Особистий сервітут || Сервітуарієм за особистим сервітутом є певна особа, інтересам якої служить обслуговуюча річ. Права, що випливають з особистого сервітуту, належать лише цій конкретно визначеній особі та не можуть бути передані сервітуарієм іншій особі, навіть її спадкоємцям.<br /><br />
За особистим сервітутом права закріплені особисто за сервітуарієм та припиняються після його смерті. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 ч.1 ст. 405 Цивільного кодексу України]). У таких правовдіносинах підлягають застосуванню не норми ЖК УРСР, а норми, передбачені главою 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 Цивільного кодексу України]. Тобто стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2156 статті 405 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом. У цьому випадку положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n378 статей 71, 72 Житловий Кодекс Української РСР] застосуванню не підлягають. Таких висновків дійшов [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14/conv/print1482220648784246 Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5.]<br />
|-<br />
| Земельний сервітут || Право земельного сервітуту закріплено за певним обтяжуючим об’єктом по відношенню до іншого обтяженого об’єкту, а не щодо конкретної особи, відтак - не залежить від власників відповідних об’єктів сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельним кодексом України право земельного сервітуту визначається як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право: вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом; на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.<br /><br />
<br />
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору, у разі недосягнення сторонами домовленості щодо встановлення або умов сервітуту, спір вирішується судом за позовом осіб, що потребують встановлення сервітуту. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".]<br /><br />
<br />
Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права та обов'язки, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут). Також невід'ємною частиною договору земельного сервітуту є технічний (кадастровий) план спірної земельної ділянки, яким визначається обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки на яку поширюється право сервітуту. Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч.3 ст. 101 Земельного кодексу України]).<br />
|}<br />
<br />
== Земельні сервітути за терміном дії ==<br />
Земельний кодекс України поділяє земельні сервітути за терміном їх дії (на постійні та строкові). Строк, на який встановлюється сервітут, повинен бути обумовлений. Сервітут, встановлений без визначення строку його дії, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 ч. 2 ст. 98 Земельного кодексу України] є постійним, тобто безстроковим. Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.<br />
<br />
'''<u>Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ст. 99 Земельного кодексу України]</u>:'''<br />
<br />
♦ право проходу та проїзду на велосипеді;<br />
<br />
♦ право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;<br />
<br />
♦ право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;<br />
<br />
♦ право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;<br />
<br />
♦ право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;<br />
<br />
♦ право прогону худоби по наявному шляху;<br />
<br />
♦ право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;<br />
<br />
♦ право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків;<br />
<br />
♦ інші земельні сервітути.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зазначений перелік не є вичерпним.'''<br />
|}<br />
<br />
== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 100 Земельного кодексу України] за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
== Плата за користування сервітутом ==<br />
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. З ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.<br />
<br />
Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.<br />
<br />
Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.<br />
<br />
== Припинення сервітуту ==<br />
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України] підставами припинення сервітуту є</u>:'''<br />
# поєднання в одній особі сервітуарія та власника;<br />
# відмова сервітуарія від сервітуту;<br />
# закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту;<br />
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;<br />
# невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки)<br />
# смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.<br />
'''<u>На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:</u>''' <br />
# припинення підстав його встановлення;<br />
# встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням;<br />
# невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм.<br />
Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості) <br />
<br />
== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ==<br />
Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки. Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.<br />
<br />
Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України]. Звернутись з вимогою щодо встановлення сервітуту можна тільки до власника або користувача сусідньої (суміжної) земельної ділянки. Вимоги до інших осіб також не будуть задоволені судом.<br />
<br />
Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту. Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.<br />
<br />
За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом. Якщо суд встановить, що неможливість нормально використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.<br />
<br />
Обґрунтування меж і площі, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, на яку необхідно встановити сервітут, покладається на позивача. Встановлений сервітут має враховувати витрати власника земельної ділянки по сплаті орендної плати, земельного податку згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. В рішенні суду має бути чітко вказано, який вид сервітуту встановлюється на суміжній земельній ділянці.<br />
<br />
Отже, обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути:<br />
* підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;<br />
* підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;<br />
* підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.<br />
[[Файл:Договір сервітуту.docx|міні|Договір сервітуту]]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88522559 Постанова Верховного суду від 26.03.2020 у справі № 383/153/17] в якій суд відмовив у дозволі на обтяження сервітутом земельної ділянки, оскільки особа не довела, що єдиним способом забезпечення проїзду до складського приміщення можливе лише шляхом проїзду через земельну ділянку відповідача.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79250242 Постанова Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 607/12777/17] в якій зазначена аналогічна ситуація, коли суд відмовив у зв’язку з тим що позивачу необхідність встановлення сервітуту зводиться до певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, без встановлення сервітуту позивачем не наведено.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73565527 Постанова Верховного суду від 16.04.2018 у справі №302/1464/14-ц] щодо меж втручання держави в право власності шляхом встановлення сервітуту: «Втручання держави в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання».<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77586902 Постанова Верховного суду від 01.11.2018 у справі №642/3165/17] щодо належних суб’єктів правовідносин, які виникають при встановленні сервітуту: «Вимога про встановлення сервітуту має пред'являтися до власника (володільця) земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут».<br />
<br />
[[Категорія: Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія: Право користування землями]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Земельне право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD_%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=30413Відповідальність за знищення рослин занесених до Червоної книги України2021-08-31T12:42:08Z<p>Olena.smilianets: Приведення у відповідність до нової редакції статті 90 КУпАП</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Закон України "Про Червону книгу України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2012 року №1030 "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)"]<br />
<br />
== Поняття Червоної книги України ==<br />
Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.<br />
<br />
Червона книга України є основою для розроблення та реалізації програм (планів дій), спрямованих на охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до неї.<br />
== Види порушень, за які несуть відповідальність винні особи ==<br />
Згідно статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Закону України «Про Червону книгу України»] відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у:<br><br />
* погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України;<br><br />
* незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об'єктів Червоної книги України або їх знищенні;<br><br />
* порушенні умов утримання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створених умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження);<br><br />
* невиконанні законних вимог посадових осіб органів державної влади, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;<br><br />
* вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України.<br><br />
За порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, особи притягаються до відповідальності згідно з законом.<br><br />
Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.<br><br />
== Адміністративна відповідальність == <br />
Адміністративна відповідальність передбачається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення] , зокрема статтею 90 визначено – погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких не занесені до Червоної книги України, але внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.<br />
<br />
Погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх із природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин зазначених видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), інші порушення порядку охорони, використання і відтворення таких видів тварин і рослин -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.<br><br />
<br />
'''Застосування заходів адміністративної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної довкіллю. У разі, якщо на порушника накладається адміністративний штраф, – це не означає, що вже не будуть нараховуватися збитки за шкоду довкіллю.'''<br><br />
== Розмір компенсації ==<br />
Шкода, завдана незаконним добуванням, знищенням або пошкодженням видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, погіршенням середовища їх перебування (зростання), відшкодовується відповідно до закону.<br><br />
<br />
Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) та методика її розрахунку визначена '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2012 року № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)»]'''.<br><br />
== Органи державної влади, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення видів рослинного світу, занесених до Червоної книги України ==<br />
Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, інші уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.<br />
[[Категорія:Екологічне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83_(%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0)&diff=29799Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)2021-07-21T10:31:35Z<p>Olena.smilianets: Додано визначення - споживач</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 311 (далі - Кодекс)] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила)]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу (пункт 30 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закону України "Про ринок електричної енергії"] (далі - Закон).<br />
<br />
'''Споживач''' - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (пункт 84 частини першої статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/2019-19 Закону]).<br />
<br />
Відповідно до статті 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n1113 Закону] споживач, зокрема має право подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу <u>звернення, скарги та претензії</u>, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги.<br />
<br />
== Звернення споживача до електропостачальника ==<br />
У разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів розрахункових засобів вимірювальної техніки або визначення суми у пред’явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії споживач подає про це '''заяву''' електропостачальнику, який надав розрахунковий документ.<br />
<br />
Електропостачальник '''протягом 5 робочих днів''' від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається щодо перевірки даних комерційного обліку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3. розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правил]).<br />
<br />
На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності <u>проводять відповідні коригування</u>.<br />
<br />
За результатами перевірки електропостачальник повідомляє споживача.<br />
<br />
== Перевірка лічильника ==<br />
Заінтересована сторона має право ініціювати проведення позапланової технічної перевірки роботи вузлів обліку, засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (зокрема параметрів програмування) та схем їх підключення відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодексу]. <br />
<br />
Якщо протягом двох розрахункових періодів уповноважені представники електропостачальника не мали доступу до вузла обліку та ЗВТ споживача, вони направляють споживачу поштою <u>повідомлення про дату наступного відвідування чи прохання передати покази засобу обліку</u>. Якщо після цього споживач не передав дані про кількість спожитої електричної енергії та/або не надав доступу до вузла обліку та ЗВТ, цей факт фіксується '''актом про недопуск'''. Водночас якщо недопуск до вузлів обліку та ЗВТ під час проведення їх позапланового контрольного огляду або технічної перевірки спричинений умисними діями (бездіяльністю) споживача, то такий факт фіксується актом про недопуск одразу (підпункт 6.2.6 пункт 6.2 розділу VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18 Кодексу]).<br />
<br />
Один екземпляр акта про недопуск має бути <u>особисто вручений під підпис</u> споживачу, або <u>відправлений поштовим зв'язком рекомендованим листом із повідомленням про вручення</u> поштових відправлень.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]<br />
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]<br />
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]<br />
<br />
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=26686Митні пільги, передбачені Митним кодексом України2021-03-03T12:16:32Z<p>Olena.smilianets: Приведено у відповідність до закону</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]<br />
==Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України дипломатичними представництвами іноземних держав в Україні==<br />
Відповідно до статті 382 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Дипломатичні представництва іноземних держав в Україні за умови дотримання встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку переміщення товарів через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) можуть ввозити на митну територію України та вивозити з її митної території товари, призначені для офіційного (службового) користування цих представництв із звільненням від митного огляду та сплати митних платежів.<br />
# Моторні транспортні засоби, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв іноземних держав в Україні, можуть ввозитися цими представництвами на умовах, зазначених у частині першій цієї статті, в кількості, необхідній для забезпечення їх функціонування, але не більше від кількості членів дипломатичного персоналу представництва, а також двох додаткових транспортних засобів.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України главою дипломатичного представництва іноземної держави, членами дипломатичного персоналу представництва та членами їх сімей ==<br />
Відповідно до статті 383 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України товари, призначені для особистого користування, включаючи придбані на митній території України, з дотриманням встановленого цим Кодексом порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та зі звільненням від сплати митних платежів.<br />
# Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав вважати, що він містить товари, не призначені для особистого користування, або товари, ввезення (вивезення) яких заборонене законом або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності зазначених у цій статті осіб або їх уповноважених представників та за письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника.<br />
# Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України та зі звільненням від сплати митних платежів у кількості, що не перевищує:<br />
* двох одиниць для глави представництва;<br />
* однієї одиниці для кожного члена дипломатичного персоналу представництва;<br />
* однієї одиниці для кожного повнолітнього члена сім’ї глави представництва та членів дипломатичного персоналу.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України членами адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та членами їх сімей ==<br />
Відповідно до статті 384 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Члени адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну товари, призначені для початкового облаштування, з дотриманням встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] порядку їх переміщення через митний кордон України (у тому числі вимог, передбачених статтею 319 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]) та із звільненням від сплати митних платежів. Перелік товарів, які можуть бути віднесені до таких, що призначені для початкового облаштування, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
# Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть ввозити в Україну в установленому цим Кодексом порядку моторні транспортні засоби, призначені для особистого користування, із звільненням від сплати митних платежів у кількості не більше одного моторного транспортного засобу на сім’ю.<br />
<br />
== Поширення митних пільг, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва та на членів їхніх сімей ==<br />
Відповідно до статті 385 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
<br />
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть поширюватися на членів адміністративно-технічного персоналу цього представництва, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно.<br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України консульськими установами іноземних держав та членами їх персоналу ==<br />
Відповідно до статті 386 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва. <br />
# З урахуванням принципу взаємності стосовно кожної окремої держави на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митним кодексом України] відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України іноземними дипломатичними і консульськими кур’єрами ==<br />
Відповідно статті 388 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Іноземні дипломатичні та консульські кур’єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України товари, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду та сплати митних платежів. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав==<br />
Відповідно дл статті 389 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] <br />
# Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності членам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей цих осіб, які їх супроводжують. <br />
# Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, зазначеним у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. <br />
<br />
== Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України міжнародними організаціями, представництвами іноземних держав при них, а також їх персоналом== <br />
Відповідно до статті 391 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України]<br />
# Митні пільги для міжнародних організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.<br />
<br />
[[Категорія: Митне право]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD&diff=23139Вилов безпритульних тварин2020-10-01T11:09:17Z<p>Olena.smilianets: Уточнення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439] <br />
<br />
== Поняття "безпритульна тварина" ==<br />
''Безпритульні тварини'' – домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини (стаття 1 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження").<br /><br />
Собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, також вважаються безпритульними ( стаття 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження").<br />
<br />
== З якою метою здійснюється вилов безпритульних тварин? ==<br />
Для забезпечення вилову собак, котів та інших домашніх тварин органами місцевого самоврядування можуть створюватися комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах.<br />
Вилов безпритульних (загублених, покинутих, залишених без опіки і бродячих) тварин проводиться з метою: <br />
* повернення їх володільцям; <br />
* регулювання їх чисельності<br />
<br />
== Чи можуть здійснювати вилов безпритульних тварин громадяни? ==<br />
Вилов безпритульних тварин окремими громадянами ''забороняється'', крім випадків, коли ці тварини є небезпечними для оточуючих та проявляють агресивність, створюючи загрозу безпеці людей<br />
<br />
== В який час доби проводиться вилов безпритульних тварин? ==<br />
Вилов собак, котів та інших домашніх тварин, як правило, проводиться за відсутності сторонніх осіб <u> із ''5-ї до 7-ї години або після 20-ї години (влітку - після 22-ї години)''</u>.<br />
<br />
== Де утримуються виловлені безпритульні та бродячі домашні тварини? == <br />
Виловлені безпритульні домашні тварини протягом ''семи днів з дня їх вилову обов'язково утримуються на карантинних майданчиках'' служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред'явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.<br /><br />
<br />
Тварини після проходження карантинування переводяться до відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників (пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1016-10 Положення про притулок для тварин, затверджений наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 15 жовтня 2010 року № 439])<br />
<br />
Громадяни або фізичні чи юридичні особи, що виявили бажання взяти тварину на підприємство для утримання та догляду, ''повинні скласти договір про передачу прав на тварину'' або інший документ про утримання тварини.<br /><br />
<br />
Виловлені бродячі домашні тварини ''протягом п'яти днів'' з дня їх вилову утримуються на карантинних майданчиках служби або підприємства, що здійснює вилов, і можуть бути передані спеціалізованим організаціям за їх бажанням для передачі їх у спеціалізовані [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD притулки]<br />
<br />
== Якщо власник тварини не знайшовся, яка її подальша доля? ==<br />
Якщо протягом ''двох місяців з моменту заявлення про затримання безпритульної тварини'' не буде виявлено її власника або він не заявить про своє право на неї, право власності на цю тварину переходить до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні.<br /><br />
<br />
У разі відмови особи, у якої безпритульна тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено (стаття 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"])<br />
<br />
== Чи передбачено відшкодування витрат за утримання виловлених безпритульних домашніх тварин у разі, якщо знайшовся власник? == <br />
Виловлені безпритульні домашні тварини можуть бути повернуті власникам із дозволу ветеринарної установи після пред'явлення реєстраційного посвідчення та оплати вартості витрат на вилов і утримання.<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на майно]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14718Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення2019-08-19T12:56:28Z<p>Olena.smilianets: Замінено текст статті КАС</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за №1241/14508]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 № 28-7 «Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 95/17390]<br />
<br />
== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:<br />
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];<br />
* у судовому порядку.<br /><br />
'''Подання скарги відповідно до згаданого Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.''' <br />
<br />
== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==<br />
=== Хто може звернутись зі скаргою ===<br />
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.<br />
<br />
=== Куди звернутись ===<br />
'''Скарга подається:''' <br />
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);<br />
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.<br /><br />
<br />
'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто. <br />
<br />
'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України.<br /><br />
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.<br /><br />
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.<br />
<br />
=== Строк подання скарги ===<br />
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.'''<br /><br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.<br />
<br />
=== Необхідні документи ===<br />
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.<br /> <br />
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. <br />
<br />
'''У скарзі має бути зазначено:'''<br />
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;<br />
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;<br />
* суть порушеної вимоги;<br />
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).<br />
<br />
'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги.<br /><br />
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.<br />
<br />
=== Строк розгляду скарги ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.<br /><br />
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.<br />
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.<br /><br />
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну.<br /><br />
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.<br />
<br />
=== Рішення за результатами розгляду ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''<br />
# залишає скаргу без задоволення;<br />
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.<br />
<br />
Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник <br />
відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни <br />
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду <br />
України особисто. <br />
<br />
=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===<br />
Рішенні органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''<br />
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;<br />
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;<br />
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.<br />
<br />
== Куди звертатись ==<br />
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).]<br />
<br />
== Вимоги до позовної заяви ==<br />
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Так, стаття 160 зазначеного Кодексу встановлює вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:<br />
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;<br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;<br />
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;<br />
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;<br />
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;<br />
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br />
<br />
== Оскарження в апеляційному порядку ==<br />
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.<br />
<br />
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:<br />
<br />
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;<br />
<br />
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.<br />
<br />
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.<br /><br />
Постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її прийнято (постановлено) за наслідками розгляду в письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України).<br />
<br />
== Вартість ==<br />
Судовий збір сплачується відповідно до Закону України «Про судовий збір».<br />
<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14717Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення2019-08-19T12:46:12Z<p>Olena.smilianets: Замінено зміст статті</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за №1241/14508]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 № 28-7 «Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 95/17390]<br />
<br />
== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:<br />
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];<br />
* у судовому порядку.<br /><br />
'''Подання скарги відповідно до згаданого Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.''' <br />
<br />
== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==<br />
=== Хто може звернутись зі скаргою ===<br />
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.<br />
<br />
=== Куди звернутись ===<br />
'''Скарга подається:''' <br />
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);<br />
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.<br /><br />
<br />
'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто. <br />
<br />
'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України.<br /><br />
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.<br /><br />
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.<br />
<br />
=== Строк подання скарги ===<br />
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.'''<br /><br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.<br />
<br />
=== Необхідні документи ===<br />
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.<br /> <br />
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. <br />
<br />
'''У скарзі має бути зазначено:'''<br />
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;<br />
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;<br />
* суть порушеної вимоги;<br />
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).<br />
<br />
'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги.<br /><br />
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.<br />
<br />
=== Строк розгляду скарги ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.<br /><br />
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.<br />
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.<br /><br />
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну.<br /><br />
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.<br />
<br />
=== Рішення за результатами розгляду ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''<br />
# залишає скаргу без задоволення;<br />
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.<br />
<br />
Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник <br />
відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни <br />
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду <br />
України особисто. <br />
<br />
=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===<br />
Рішенні органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''<br />
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;<br />
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;<br />
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.<br />
<br />
== Куди звертатись ==<br />
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).]<br />
<br />
== Вимоги до позовної заяви ==<br />
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Так, стаття 160 зазначеного Кодексу встановлює вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:<br />
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;<br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;<br />
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;<br />
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;<br />
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;<br />
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br />
<br />
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br />
<br />
== Оскарження в апеляційному порядку ==<br />
''Апеляційна скарга на постанову'' суду першої інстанції подається протягом '''десяти днів''' з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (ч.2 ст. 186 КАС України).<br /><br />
''Апеляційна скарга на ухвалу'' суду першої інстанції подається протягом '''п'яти днів''' з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.<br /><br />
У разі якщо в судовому засіданні проголошується повний текст ухвали, а в засідання з'явились не всі особи, які беруть участь у справі, суду необхідно роз'яснити, що для осіб, які з'явилися в судове засідання, апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а для осіб, які відсутні в судовому засіданні, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.<br />
З метою належного забезпечення реалізації конституційного права осіб, визначених у ст. 13 КАС України, на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій у судовому рішенні необхідно обов'язково зазначати дату його складення в повному обсязі.<br /><br />
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Про це також повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення.<br /><br />
Постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її прийнято (постановлено) за наслідками розгляду в письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України).<br />
<br />
== Вартість ==<br />
Судовий збір сплачується відповідно до Закону України «Про судовий збір».<br />
<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=14716Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення2019-08-19T12:24:19Z<p>Olena.smilianets: Зміна номеру статті</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року №18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за №1241/14508]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0095-10 постанова правління Пенсійного фонду України від 24 грудня 2009 № 28-7 «Про удосконалення порядку розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 січня 2010 року за № 95/17390]<br />
<br />
== Оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:<br />
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];<br />
* у судовому порядку.<br /><br />
'''Подання скарги відповідно до згаданого Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.''' <br />
<br />
== Подання скарги на рішення органу, що призначає пенсію, у органі Пенсійного фонду України вищого рівня ==<br />
=== Хто може звернутись зі скаргою ===<br />
Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.<br />
<br />
=== Куди звернутись ===<br />
'''Скарга подається:''' <br />
* на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах відповідно - до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України);<br />
* на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.<br /><br />
<br />
'''Рішення за розглядом скарги заявника приймає''' керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду України особисто. <br />
<br />
'''За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, утвореною при Пенсійному фонді України''' або при регіональних органах Пенсійного фонду України.<br /><br />
Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.<br /><br />
За результатами розгляду скарги Комісія вносить рекомендації Голові правління Пенсійного фонду України або іншій особі, яка уповноважена приймати рішення.<br />
<br />
=== Строк подання скарги ===<br />
Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня '''протягом одного року''' з моменту прийняття рішення, '''але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням.'''<br /><br />
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.<br />
<br />
=== Необхідні документи ===<br />
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.<br /> <br />
Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. <br />
<br />
'''У скарзі має бути зазначено:'''<br />
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;<br />
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;<br />
* суть порушеної вимоги;<br />
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).<br />
<br />
'''Скарга, оформлена без дотримання цих вимог,''' що не дає можливості розглянути скаргу по суті, '''повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів''' від дня отримання такої скарги.<br /><br />
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.<br />
<br />
=== Строк розгляду скарги ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця''' від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.<br /><br />
Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку.<br />
При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.<br /><br />
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду скарги може бути скорочено від встановленого цим пунктом терміну.<br /><br />
У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.<br />
<br />
=== Рішення за результатами розгляду ===<br />
'''Орган Пенсійного фонду України''' при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і '''приймає одне з таких рішень:'''<br />
# залишає скаргу без задоволення;<br />
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги до рішення даються розпорядження органу Пенсійного фонду України, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій.<br />
<br />
Рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник <br />
відповідно до розподілу функціональних повноважень).<br />
<br />
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв України, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни <br />
розглядаються відповідно Головою правління Пенсійного фонду України, начальниками регіональних органів Пенсійного фонду <br />
України особисто. <br />
<br />
=== Оскарження рішення органу Пенсійного фонду ===<br />
Рішенні органу Пенсійного фонду може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.<br />
<br />
== Судовий порядок оскарження рішення органу, що призначає пенсію ==<br />
'''Громадяни, яких не задовольняє рішення органу Пенсійного фонду України, мають право:'''<br />
* звертатися в суд зі скаргами на дії або бездіяльність органів Пенсійного фонду України, їх посадових та службових осіб;<br />
* оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів нижчого рівня;<br />
* вимагати своєчасного та цілковитого виконання рішень судів, які набули чинності.<br />
<br />
== Куди звертатись ==<br />
У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).]<br />
<br />
== Вимоги до позовної заяви ==<br />
У разі судового оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України, слід керуватися нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Так, стаття 106 зазначеного Кодексу встановлює вимоги до позовної заяви. У позовній заяві зазначаються:<br />
# найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;<br />
# ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;<br />
# ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;<br />
# зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
# у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;<br />
# перелік документів та інших матеріалів, що додаються.<br />
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.<br /><br />
<br />
До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.<br />
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.<br /><br />
<br />
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.<br />
<br />
== Оскарження в апеляційному порядку ==<br />
''Апеляційна скарга на постанову'' суду першої інстанції подається протягом '''десяти днів''' з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (ч.2 ст. 186 КАС України).<br /><br />
''Апеляційна скарга на ухвалу'' суду першої інстанції подається протягом '''п'яти днів''' з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.<br /><br />
У разі якщо в судовому засіданні проголошується повний текст ухвали, а в засідання з'явились не всі особи, які беруть участь у справі, суду необхідно роз'яснити, що для осіб, які з'явилися в судове засідання, апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а для осіб, які відсутні в судовому засіданні, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.<br />
З метою належного забезпечення реалізації конституційного права осіб, визначених у ст. 13 КАС України, на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій у судовому рішенні необхідно обов'язково зазначати дату його складення в повному обсязі.<br /><br />
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Про це також повинно бути зазначено в резолютивній частині рішення.<br /><br />
Постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо її прийнято (постановлено) за наслідками розгляду в письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі (ч.5 ст. 254 КАС України).<br />
<br />
== Вартість ==<br />
Судовий збір сплачується відповідно до Закону України «Про судовий збір».<br />
<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8E&diff=14185Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю2019-06-26T12:51:22Z<p>Olena.smilianets: Вилучення законодавчих актів, які втритили чинніть та заміна їх актуальними</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /><br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]<br /><br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n181 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу»]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]<br />
# [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 15.06.2015 № 613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності»]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою"]<br />
<br />
== Кому надається допомога == <br />
<br />
Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.<br />
<br /><br />
'''Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи'''.<br />
<br />
Статус безробітного надається цим особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.<br /><br />
<br />
== Куди звертатися за допомогою ==<br />
<br />
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.<br /><br />
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України “Про зайнятість населення”], підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.<br /><br />
<br />
== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==<br />
<br />
'''Допомога з безробіття призначається на підставі:'''<br />
* особистої заяви безробітного [//wiki.legalaid.gov.ua/images/1/18/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Медіа:Заява про призначення.doc], <br />
* довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи чи служби,<br />
* трудової книжки, <br />
* військового квитка, <br />
* копії цивільно-правового договору та пред’явленням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування(за наявності),<br />
* паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.<br /><br />
<br /><br />
Військовослужбовці Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозілів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійниій основі (далі — військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, звільнені зі служби, подають довідку (довідки) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються та (або) прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням<br />
Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я.<br /><br />
<br />
До державної служби зайнятості громадяни подають копії відповідних документів (трудової книжки, цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), диплома або іншого документа про освіту, довідки ІПН), які зберігаються в їхній особовій справі (абзац 7 п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних]).<br /><br />
<br />
== Яким документом оформляється рішення про призначення допомоги з безробіття? ==<br />
<br />
Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку ухвалених рішень керівництва центру зайнятості.<br /><br />
<br />
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==<br />
<br />
Згідно з п.1 ст.23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір цієї допомоги визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266], ''залежно від страхового стажу:'' <br /><br />
* до двох років — 50%, <br /><br />
* від двох до шести років — 55, <br /><br />
* від шести до 10 — 60, <br /><br />
* понад 10 років — 70%.<br /><br />
<br />
''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру'': <br /><br />
* перші 90 календарних днів — 100%,<br /><br />
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80;<br /><br />
* у подальшому — 70%.<br /><br />
<br />
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, установленого Законом.<br /><br />
Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], молодь, яка закінчила або припинила навчання, звільнилась з військової або невійськової служби, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.<br /><br />
Мінімальний розмір встановлюється Правління Фонду.<br /><br />
<br />
Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-18#n10 постановою від 12.09.2018 № 175] установило з 01 січня 2019 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю: 1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у розмірі 610 гривень;<br />
<br />
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у розмірі 1 630 гривень.<br /><br />
<br />
Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.<br /><br />
<br />
Виплата допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.<br /><br />
<br />
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, для осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб — 180 календарних днів.<br /><br />
<br />
== У яких випадках допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів? ==<br />
<br />
'''Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0821-15 Порядку надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:'''<br />
<br />
1) недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час; невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу; відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 Закону України "Про зайнятість населення"; невиконання без поважних причин обов’язків за договорами про надання соціальних послуг відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", наданими безробітному в письмовій формі (з дня відвідування, під час якого з’ясовано недотримання рекомендацій, що були надані під час попереднього відвідування, або з дня призначеного відвідування особою центру зайнятості, узгодженого з безробітним, яке не відбулось);<br />
<br />
2) порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості).<br />
<br />
Поважними причинами є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.<br />
<br />
У разі якщо з причин, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, виплата допомоги по безробіттю скорочується вперше за дворічний період її виплати, строк скорочення становить 15 календарних днів. У кожному наступному разі строк скорочення збільшується на 15 календарних днів, але не більше як на 90 календарних днів.<br />
<br />
== Відвідування центру зайнятості ==<br />
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.<br />
<br />
'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.<br />
<br />
Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:<br />
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);<br />
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);<br />
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:<br />
* санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);<br />
* проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);<br />
* оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року)<br />
<br />
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==<br />
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:<br />
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);<br />
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості);<br />
* припинення реєстрації безробітного за невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);<br />
* подання письмової заяви про бажання бути зареєстрованим в іншому центрі зайнятості (з дня подання такої заяви);<br />
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).<br />
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:<br />
* перереєстрації безробітного;<br />
* подання зареєстрованою безробітною жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.<br />
[[Категорія:Зайнятість населення]]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Olena.smilianetshttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA&diff=14179Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок2019-06-26T08:54:38Z<p>Olena.smilianets: замінено ст. 17 на статтю 19 Кодексу адміністративного судочинства України</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page7 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]<br />
<br />
== Поняття "земельні спори" ==<br />
'''''Земельні спори''''' — це вид правовідносин, пов'язаних із розв’язанням розбіжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
== Позасудовий порядок ==<br />
=== Куди звернутись ===<br />
Земельні спори в позасудовому порядку вирішуються органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша статті 158 Земельного кодексу України). <br />
<br />
=== Земельні спори, які підлягають вирішенню ===<br />
<u>Органи місцевого самоврядування</u> вирішують земельні спори ''у межах населених пунктів'' щодо:<br />
* меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян;<br />
* додержання громадянами правил добросусідства;<br />
* розмежування меж районів у містах.<br /><br />
<br />
Орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([http://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]) та його [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальні підрозділи] вирішують земельні спори щодо:<br />
* меж земельних ділянок за межами населених пунктів;<br />
* розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів та вимоги до заяви ===<br />
Для вирішення земельного спору заінтересована особа або її представник може подати заяву в письмовій формі [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)''], яка має містити:<br />
* найменування органу, до якого вона подається;<br />
* ім'я сторін, які беруть участь у земельному спорі, телефон заявника або ім'я та телефон представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження;<br />
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;<br />
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;<br />
* перелік документів, що додаються до заяви.<br />
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником, або його представником, із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.<br /><br />
'''При поданні заяви про вирішення земельного спору пред’являються оригінали для огляду та надаються такі документи:'''<br />
* копія паспорту або іншого документу, що посвідчує особу;<br />
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;<br />
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (''за наявності'');<br />
* порівняльний план з відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;<br />
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;<br />
* копія витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно;<br />
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, в тому числі матеріалів інвентаризації;<br />
* копії рішень органу місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.<br />
'''Заява про вирішення земельного спору підлягає поверненню заявнику у випадках, коли:'''<br />
* не додержано вимог щодо оформлення заяви;<br />
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;<br />
* вирішення відповідного земельного спору не належить до повноважень органу, до якого звернулася особа.<br />
<br />
=== Порядок розгляду земельних спорів органом місцевого самоврядування ===<br />
Для розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування створюються узгоджувальні комісії. Кількісний та персональний склад комісії затверджується рішенням сільської ради. <br /> <br />
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які завчасно повідомляються про час і місце розгляду спору.<br />
До прийняття рішення щодо земельного спору за сторонами, які беруть участь у розгляді земельного спору, зберігається право зробити спільну заяву про припинення розгляду спору у зв’язку із примиренням. Перед початком розгляду земельного спору, голова комісії оголошує склад комісії, роз’яснює зацікавленим сторонам їх права та обов’язки.<br /><br />
'''Засідання комісії оформлюється протоколом, в якому зазначаються:'''<br />
* рік, місяць, число і місце засідання;<br />
* найменування органу, який розглядає спір, прізвище та ініціали голови та секретаря комісії;<br />
* справа, що розглядається, імена сторін, які беруть участь у земельному спорі;<br />
* відомості про явку на засідання сторін та членів комісії;<br />
* відомості про роз’яснення сторонам їх прав та обов’язків;<br />
* опис ходу проведення засідання комісії, у тому числі відомості про заявлені клопотання, основний зміст пояснень сторін;<br />
* відомості про докази, які надаються сторонами;<br />
* рекомендації щодо вирішення земельного спору;<br />
* інші відомості.<br />
<br />
Протокол у триденний строк підписується головою та секретарем комісії.<br />
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання, і відсутності офіційної згоди на розгляд питання, розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин, про які зацікавлена сторона має письмово повідомити голову комісії із зазначенням причин неявки. Вирішуючи питання про повторне відкладення розгляду земельного спору, комісією досліджується поважність причин. При цьому комісія виходить з того, що поважними є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджають зацікавленій стороні прийняти участь в засіданні комісії. <br />
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.<br />
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці.<br />
Вирішення спорів щодо меж земельних ділянок здійснюється на підставі відомостей державного земельного кадастру.<br />
Доказами при розгляді земельного спору є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення зацікавлених сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.<br />
Якщо подані зацікавленими сторонами докази є недостатніми, комісія має право одержувати від посадових осіб органу місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для розгляду та вирішення земельного спору.<br />
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, комісія може робити запити місцевим органам державної виконавчої влади, структурним підрозділам органу місцевого самоврядування, організаціям, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на виконання робіт із землеустрою, підприємствам, установам, зацікавленим сторонам (юридичним і фізичним особам) про надання інформації, матеріалів та своїх висновків, що стосуються розгляду земельного спору, які зобов'язані у визначений законодавством термін, надати інформацію або повідомити про її відсутність.<br /><br />
З урахуванням протоколу комісії орган місцевого самоврядування приймає рішення по суті земельного спору, яке підписується головою місцевої ради.<br />
<br />
=== Строк розгляду заяви ===<br />
Земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування у <u>тижневий строк</u> з дня подання заяви.<br /><br />
Рішення передається сторонам у <u>триденний строк</u> з дня його прийняття.<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
За загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов’язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб’єктного складу їх учасників (постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства <br />
при розгляді цивільних справ"). <br /><br />
Ті земельні та пов’язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є ''юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність'' без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб’єкта підприємницької діяльності, розглядаються [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 господарськими судами], а всі інші – в [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 порядку цивільного судочинства], крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ''суб'єктів владних повноважень'' при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративних судів].<br />
<br />
=== Підсудність === <br />
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Для звернення до суду особа повинна скласти позовну заяву з доданими до неї документами, з урахуванням вимог законодавства в залежності від виду судочинства ([http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 цивільне], [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 господарське], [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 адміністративне]). <br />
<br />
=== Вартість ===<br />
В залежності від судочинства (цивільне, господарське, адміністративне), в рамках якого розглядається земельний спір, позивачу необхідно сплатити судовий збір з врахуванням положень Закону України "Про судовий збір".<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Господарський процес]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]</div>Olena.smilianets