https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Oleksandra.miklukha&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T13:56:25ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0,_%D1%89%D0%BE_%D1%94_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F&diff=47126Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя2024-03-19T09:20:32Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Позовна давність */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]<br />
== Об’єкт права спільної сумісної власності подружжя та підстави його набуття ==<br />
Статтею 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.<br />
<br />
Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n331 стаття 63 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
'''До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:'''<br />
* майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);<br />
* прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);<br />
* речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).<br />
''Зазначений перелік не є вичерпним''. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.<br />
== Визначення особистої приватної власності подружжя ==<br />
Як відзначається у пункті 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 статті 57 Сімейного кодексу України] <u>'''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є'''</u>: <br />
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;<br />
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі [[Договір дарування|договору дарування]] або в порядку спадкування;<br />
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;<br />
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];<br />
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян|приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні]], або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації]], визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].<br />
== Поділ спільного майна подружжя ==<br />
=== Добровільний порядок поділу майна подружжя ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від [[Порядок розірвання шлюбу|розірвання шлюбу]]. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши '''[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору|договір про поділ майна]]''', що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є '''нерухоме майно''', тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]''' (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 статті 69 Сімейного кодексу України]).<br />
=== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий порядок поділу майна подружжя]]===<br />
Згідно з постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»], вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n359 статті 71 Сімейного кодексу України], щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.<br />
<br />
Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх [[Право спільної часткової власності|спільній частковій власності]].<br />
[[Файл:Поділ спільного майна подружжя.jpg|міні]]<br />
<u>Умови збільшення частки майна:</u><br />
* проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;<br />
* отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;<br />
* розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування. <br />
Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 статті 60 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.<br />
==== Вартість ====<br />
При поданні позову сплачується '''[[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]''', який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), '''у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''<br />
==== Позовна давність ====<br />
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність ''не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано''. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у '''три роки''', яка обчислюється '''від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності'''.<br />
<br />
[[:Файл:Заява про поділ майна.docx|Зразок заяви про поділ майна подружжя]]<br />
== Особливості поділу окремого майна ==<br />
♦ <u>Кредитні зобов'язання</u><br />
<br />
Відповідно до частини четвертої статті 65 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.<br />
<br />
У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів.<br />
<br />
При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.<br />
<br />
'''Важливо!''' Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89251857 постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц].<br />
<br />
♦ <u>Поділ між подружжям незавершеного будівництвом будинку</u><br />
<br />
'''Об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва)''' – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.<br />
<br />
Об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.<br />
<br />
''За позовом одного з подружжя'', які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.<br />
|}<br />
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.<br />
== Правовий режим майна, що є власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою ==<br />
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.<br />
<br />
На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення про право спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n314 глава 8 Сімейного кодексу України]).<br />
== Судова практика ==<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/61260662 Постанова Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16]</u> ''(Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74777355 Постанова Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17]</u> ''(Відповідач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86738232 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17]</u> ''(При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя'').''<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88570576 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14-ц]</u> ''(Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали, обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95067130?fbclid=IwAR0jIuSLKBiOg30BdWw13RDU1DFxmhVFJUg1CuyThBdq1o3CBJQMC8Cmd20 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 264/2232/19]</u> ''(Конструкція статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148927 Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 758/5454/18]</u> ''(Вирішуючи питання про початок перебігу строку позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, бо саме по собі припинення шлюбу не є свідченням порушення права власності когось із подружжя. Неподання позову про поділ майна, в тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права такого подружжя)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941192 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 215/5672/20]</u> ''(початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними)''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75241764 від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85646662 від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87733061 від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90385060 від 13 липня 2020 року у справі № 570/4234/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106186 від 24 лютого 2021 року у справі № 303/6365/17]'''.<br />
|}<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103056733 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року у справі № 686/8610/17]</u> ''(сам по собі факт перебування осіб у шлюбі на момент здійснення реконструкції спірного об'єкта нерухомого майна не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/105325146 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20]</u> - ''щодо обов'язковості внесення одним з подружжя на депозитний рахунок суду суми компенсації у спорі про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ'' ''(приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. При цьому частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач).''<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103371858 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 760/16783/15]</u> ''(щодо можливості поділу грошових коштів, сплачених на погашення кредиту за зобов'язаннями одного з колишнього подружжя за час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах)''.<br />
* <u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104308946 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року у справі № 495/4522/20]</u> ''(Не заперечуються права подружжя на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а також права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин)''.<br />
*<u>[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104392754 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 212/10842/19]</u> ''(Законодавець розмежував випадки, коли позовна давність для поділу майна подружжя застосовується та коли не застосовується (частина друга статті 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]). У спорах про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, позовна давність не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, і, навпаки, позовна давність застосовується, якщо жінка та чоловік припиняють проживати однією сім’єю)''.<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025883 Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/2060/17] (зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка, є зайвим, оскільки кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні).<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733 Постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 753/7242/21] ''на майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю'' https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733.<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116639178 Постанова Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18]: ''висновок суду про віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя (не спростування відповідної презумпції спільності майна) є підставою для вирішення питання про його поділ. Тому констатація цієї обставини як позовної вимоги не є належним способом захисту права, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про визнання будинку спільним майном подружжя сторін судам належало відмовити'' .<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116920101 Постанова Верховного Суд від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц]: ''факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю не пов`язаний з набранням законної сили рішенням суду, у якому встановлені відповідні обставини, а існує об`єктивно. Встановлення належності майна на праві спільної сумісної власності також не пов`язане з набранням законної сили рішенням суду, оскільки таке право виникає в силу закону, а не внаслідок ухвалення судового рішення'' .<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 Постанова Верховного Суд від 14.02.2024 у справі № 752/18272/18:] ''при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу'' [./Https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 .]<br />
==Корисні посилання==<br />
*[https://www.rozluchennya.com/podil-majna-podruzhzhya-pry-rozluchenni/ Поділ спільного майна подружжя]<br />
==Див. також==<br />
*[[Право особистої приватної власності дружини та чоловіка]]<br />
*[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору]]<br />
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD&diff=46900Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин2024-02-19T15:04:45Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]<br />
* [http://www.ucci.org.ua/dnload/forcemr/SFSletter.pdf Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]<br />
*[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!''' <br />
У зв'язку із запровадженням військового стану Торгово-промислова палата України оприлюднила '''[https://ips.ligazakon.net/document/mus36779 лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1],''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію Російської Федерації проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства.<br />
<br />
Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов’язань. Тобто, необхідно довести зв’язок між невиконанням зобов’язань та воєнними діями в Україні. <br />
|}<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. <br />
<br />
Дія таких обставин може бути викликана: <br />
*винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);<br />
*непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);<br />
*умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.<br />
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''<br />
<br />
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.<br />
<br />
До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за: <br />
*умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;<br />
*умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;<br />
*умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.<br />
==Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин==<br />
У зв'язку з набранням чинності 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.<br />
<br />
'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:''''' <br />
*протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;<br />
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.<br />
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''<br />
*вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;<br />
*відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;<br />
*подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;<br />
*залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.<br />
Додатково із алгоритмом та рекомендаціями щодо засвідчення форс-мажорних обставин можна ознайомитись на сайті ТПП України за посиланням https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022.<br />
<br />
===Перелік необхідних документів:===<br />
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:<br />
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);<br />
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);<br />
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);<br />
*заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).<br />
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту.Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''<br />
===Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини===<br />
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.<br />
<br />
Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.<br />
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин===<br />
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому: <br />
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;<br />
*при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;<br />
*при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».<br />
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.<br />
==Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин==<br />
===Куди звернутися===<br />
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).<br />
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.<br />
==Судовий порядок==<br />
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).<br />
===Судовий збір===<br />
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]<br />
<br />
==Див. додатково==<br />
*[[Форс-мажор]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC_(%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BC)_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=46898Компенсація за піднайом (найом) житла для військовослужбовців2024-02-19T14:52:54Z<p>Oleksandra.miklukha: /* У якому розмірі виплачується грошова компенсація? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,розвідувальних органів,Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]<br />
* [https://www.mil.gov.ua/content/other/45_%D0%BD%D0%BC.pdf Наказ Міністерства оборони України від 12 березня 2021 року № 59 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2021 рік»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями"]<br />
== Хто має право на виплату компенсації? ==<br />
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за піднайом житла та його оренду регламентований постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-п#Text Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18#Text наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380] «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».<br />
<br />
Цей Порядок визначає розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень (далі - грошова компенсація) військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, розвідувальних органів, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї, та зазначеним особам, які відряджені до МОН, ДКА.<br />
<br />
'''Право на виплату компенсації мають:'''<br>'''''військовослужбовці Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони у тому числі:'''''<br />
* особи офіцерського складу (у тому числі за призовом);<br />
* рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;<br />
* курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім’ї ;<br />
* відряджені до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства.<br />
== Які документи потрібно подати для отримання грошової компенсації? ==<br />
'''Для отримання грошової компенсації військовослужбовці разом з рапортом подають такі документи:'''<br />
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України військовослужбовця та членів його сім’ї;<br />
* копії документів, що засвідчують реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) військовослужбовця та членів його сім’ї;<br />
* інформацію (витяг, інформаційну довідку) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та бюро технічної інвентаризації про нерухоме майно, яке належить військовослужбовцю та членам його сім’ї;<br />
* копії довідок про реєстрацію місця проживання (перебування), видані органом реєстрації, на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який проживає разом з ним (військовослужбовці військових частин, які дислокувалися в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і які переміщені з місць попередньої дислокації, подають довідку про склад сім’ї, видану командиром (начальником) цієї військової частини (підрозділу);<br />
* копії свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану (про шлюб, розірвання шлюбу, про народження тощо), інших документів, що підтверджують родинні стосунки;<br />
* належним чином завірену копію довідки про забезпечення житлом з попереднього місця проходження військової служби, видану квартирно-експлуатаційним органом (службою) Міноборони, Національної гвардії, відповідним підрозділом СБУ, розвідувальними органами, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, МОН, ДКА, Управління державної охорони (крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).<br />
*Поряд із грошовою компенсацією за піднайом житла пересічний військовослужбовець може отримувати і кошти за оренду житла (на його вибір). Проєкт договору оренди житла розробляється військовою частиною, погоджується квартирно-експлуатаційними органами та після його укладення реєструється у військовій частині. Він зберігається у фінансовій службі частини та є підставою для оплати оренди житла. Оплата оренди житла здійснюється за місцем проходження військової служби або за місцем виплати грошового забезпечення в безготівковій формі.<br />
== Коли починається виплата грошової компенсації? ==<br />
'''Грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця:'''<br />
* особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - '''за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини;'''<br />
* курсантам - '''за місцем проходження військової служби (навчання) згідно з наказом керівника вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.'''<br />
== У якому розмірі виплачується грошова компенсація? ==<br />
Грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній). Конкретний розмір компенсації за піднайом щороку визначається з огляду на наявний фінансовий ресурс, передбачений в кошторисі Міноборони для цієї виплати на відповідний бюджетний період.<br>'''Розмір компенсації встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030322-22#Text наказом Міноборони від 31 січня 2022 року № 30 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік».] Так, з 1 січня 2024 року розмір виплати грошової компенсації військовослужбовцям ЗСУ за піднайом (найом) ними житлових приміщень встановлюється:'''<br />
* у місті Київ – 6053 грн на місяць;<br />
* в обласних центрах – 4542 грн на місяць;<br />
* в інших населених пунктах – 3028 грн на місяць.<br />
'''При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім'ї розмір компенсації збільшуються в 1,5 рази:'''<br />
* у місті Київ – 9079 грн на місяць;<br />
* в обласних центрах – 6813 грн на місяць;<br />
* в інших населених пунктах – 4542 грн на місяць.<br />
== Коли припиняється виплата грошової компенсації ? ==<br />
'''Виплата грошової компенсації припиняється з дня, наступного за днем:'''<br />
* отримання (придбання) військовослужбовцем жилого приміщення;<br />
* виключення із списків особового складу військової частини, Держспецзв’язку (за винятком військовослужбовців, направлених у складі підрозділів для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки);<br />
* вибуття військовослужбовця в закордонне відрядження разом із сім’єю;<br />
* встановлення факту подання військовослужбовцем недостовірної інформації, яка стала підставою для виплати грошової компенсації.<br />
== Умови, за яких компенсація не виплачується. ==<br />
'''Грошова компенсація не виплачується у разі:'''<br />
* наявності у військовослужбовця або членів його сім’ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання;<br />
* забезпечення грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення;<br />
* проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку;<br />
* проживання військовослужбовця в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження;<br />
* нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;<br />
* штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п’яти років з моменту вчинення таких дій.<br />
Відмовити в отриманні цих коштів можуть за умови, якщо у військових та членів їхніх сімей, що претендують на отримання компенсації, '''є власне житло''' в населеному пункті, де проходить службу військовослужбовець.<br />
<br />
Контроль за використанням орендованої жилої площі та своєчасністю виплати орендної плати покладається на командира військової частини.<br />
<br />
'''Сплата вартості спожитих комунальних послуг та енергоносіїв в орендованому житлі здійснюється військовослужбовцями та членами їх сімей та не підлягає відшкодуванню за рахунок кошторису Міноборони.'''<br />
<br />
'''Увага!''' Військовослужбовці, які отримують компенсацію за піднайом, зобов’язані письмово доповідати командиру військової частини про обставини, що мають значення або впливають на її розмір, протягом десяти днів з дня настання таких обставин.<br />
<br />
Для контролю виплат на оренду житла та компенсації за піднайом у фінансовій (бухгалтерській) службі військової частини ведуться:<br />
<br />
журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, для яких орендується житло;<br />
<br />
журнал обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які отримують грошову компенсацію за піднайом (найом) ними жилих приміщень.<br />
<br />
Загальний контроль за своєчасністю виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла покладається на командира військової частини.<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=44036Визначення місця проживання дитини2023-08-01T08:16:35Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»] <br />
<br />
== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==<br />
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання. <br />
<br />
== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==<br />
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.<br />
<br />
Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==<br />
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.<br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:<br />
* заяву;<br />
* копію паспорта;<br />
* довідку з місця реєстрації (проживання);<br />
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);<br />
* копію свідоцтва про народження дитини;<br />
* довідку з місця навчання, виховання дитини;<br />
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.<br />
<br />
== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==<br />
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).<br />
<br />
З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:<br />
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків<br />
* стан здоров’я як батьків, так і дитини<br />
* матеріальне становище батьків<br />
* можливість забезпечення належних житлових умов<br />
* сімейний стан батьків<br />
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання<br />
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)<br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. <br><br />
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2023 розмір судового збору складає 1073,60 грн.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
'''До суду подається:''' <br />
# Позовна заява<br />
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.<br />
# Копія паспорта позивача.<br />
# Копії рішення суду про розлучення.<br />
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.<br />
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.<br />
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.<br />
# Дві копії декларації про дохід позивача.<br />
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.<br />
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії. <br />
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.<br />
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.<br />
# Епікриз (ПІБ дитини).<br />
# Квитанції про сплату судового збору.<br />
<br />
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.<br />
<br />
'''Зразок позовної заяви''' <br />
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).<br />
<br />
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.<br />
<br />
Крім цього, заява повертається у випадках, коли:<br />
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;<br />
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);<br />
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;<br />
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;<br />
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;<br />
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;<br />
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br /><br />
<br />
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.<br />
<br />
=== Порядок оскарження ===<br />
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.<br />
<br />
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:<br />
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;<br />
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.<br />
<br />
== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==<br />
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.<br />
<br />
Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.<br />
<br />
За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).<br />
<br />
В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).<br />
<br />
Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])<br />
<br />
Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)] <br />
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.<br />
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.<br />
<br />
Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].<br />
<br />
Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.<br />
<br />
Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18]. <br />
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8:%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=40914Судові витрати:поняття, види, порядок оплати2023-01-16T15:15:53Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]<br />
== Що таке судові витрати? ==<br />
Поняття судовиїх витрат міститься в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи<br />
== Які є види судових витрат? ==<br />
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.<br><br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:<br /><br />
1) на професійну правничу допомогу;<br /><br />
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;<br /><br />
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;<br /><br />
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.<br />
== Що таке судовий збір? ==<br />
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).<br />
Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”]. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]). <br />
<br />
Станом на 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”])<br />
<br />
Також законом чітко визначено питання щодо:<br />
# порядку сплати судового збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[http://court.gov.ua/ Судова влада України]”;<br />
# а також [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].<br />
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==<br />
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: <br /><br />
=== Витрати на професійну правничу допомогу ===<br />
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]<br />
Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.<br />
<br />
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:<br />
<br />
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;<br />
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.<br />
<br />
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.<br />
<br />
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:<br /><br />
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);<br /><br />
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);<br /><br />
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;<br /><br />
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.<br />
<br />
У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===<br />
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 1 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 2 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням судових експертиз ===<br />
Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.<br />
<br />
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.<br />
<br />
Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.<br />
<br />
У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову.<br />
<br />
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.<br />
<br />
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.<br />
<br />
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===<br />
Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.<br />
<br />
Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.<br />
<br />
У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.<br />
<br />
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 140 Цивільного процесуального кодексу України)].<br />
== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 статті 135 Цивільного процесуального кодексу України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).<br />
<br />
Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.<br />
<br />
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.<br />
<br />
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.<br />
<br />
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).<br />
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==<br />
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]<br />
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо:<br /><br />
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або<br /><br />
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.<br />
<br />
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.<br />
<br />
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 частини 4 статті 137 ЦПК України, частини 7 статті 139 ЦПК України та частини 3 статті 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.<br />
<br />
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.<br />
<br />
У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.<br />
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==<br />
Суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.<br />
<br />
'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.<br />
<br />
З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.<br />
<br />
У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==<br />
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]<br />
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.<br />
<br />
'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:'''<br /><br />
1) у разі задоволення позову - на відповідача;<br /><br />
2) у разі відмови в позові - на позивача;<br /><br />
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.<br /><br />
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''<br />
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;<br />
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;<br />
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;<br />
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.<br />
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.<br />
<br />
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.<br />
<br />
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).<br />
<br />
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.<br />
<br />
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.<br />
<br />
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.<br />
<br />
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.<br />
<br />
Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 Цивільним поцесуальним кодексом України] для забезпечення позову.<br />
<br />
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.<br />
<br />
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.<br />
<br />
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.<br />
<br />
У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.<br />
<br />
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.<br />
<br />
Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.<br />
<br />
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.<br />
<br />
У випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 частинами 3-5 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 9 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
== Судова практика ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]<br />
|-<br />
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.<br />
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача. <br />
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]<br />
|-<br />
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.<br />
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.<br />
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]<br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8:%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=40913Судові витрати:поняття, види, порядок оплати2023-01-16T15:12:27Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/590-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]<br />
== Що таке судові витрати? ==<br />
Поняття судовиїх витрат міститься в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"], де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи<br />
== Які є види судових витрат? ==<br />
[[Файл:Вид, склад та розмір судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Вид, склад та розмір судових витрат]]]<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.<br><br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6947#n6947 ч. 2. ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України], до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:<br /><br />
1) на професійну правничу допомогу;<br /><br />
2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;<br /><br />
3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;<br /><br />
4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.<br />
== Що таке судовий збір? ==<br />
'''Судовий збір''' - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 1 Закону України “Про судовий збір”]).<br />
Платники судового збору, об'єкти справляння судового збору та розміри ставок судового збору визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 2, 3, 4 Закону України “Про судовий збір”]. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]). <br />
<br />
Станом на 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”])<br />
<br />
Також законом чітко визначено питання щодо:<br />
# порядку сплати судового збору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”]). Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти на сайті “[http://court.gov.ua/ Судова влада України]”;<br />
# а також [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].<br />
== Що таке витрати, пов'язані з розглядом справи? ==<br />
До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: <br />Витрати на професійну правничу допомогу<br />
[[Файл:35972435 448269385618496 1986770533038948352 n.jpg|міні|Витрати на професійну правничу допомогу]]<br />
Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.<br />
<br />
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:<br />
<br />
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;<br />
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.<br />
<br />
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.<br />
<br />
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:<br /><br />
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);<br /><br />
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);<br /><br />
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;<br /><br />
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.<br />
<br />
У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 137 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
=== Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду ===<br />
Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 1 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 2 статті 138 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
=== Витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням судових експертиз ===<br />
Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.<br />
<br />
Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.<br />
<br />
Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.<br />
<br />
У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому ЦПК для забезпечення позову.<br />
<br />
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.<br />
<br />
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.<br />
<br />
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.<br />
<br />
Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 139 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
=== Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи ===<br />
Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.<br />
<br />
Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.<br />
<br />
У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених ЦПК України.<br />
<br />
Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 140 Цивільного процесуального кодексу України)].<br />
== Забезпечення та попередня оплата судових витрат ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 статті 135 Цивільного процесуального кодексу України], суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).<br />
<br />
Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.<br />
<br />
Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.<br />
<br />
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.<br />
<br />
Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).<br />
== Як забезпечується оплата судових витрат? ==<br />
[[Файл:Забезпечення та попередня оплата судових витрат.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Забезпечення та попередня оплата судових витрат]]]<br />
Забезпечення судових витрат застосовується, якщо:<br /><br />
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або<br /><br />
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.<br />
<br />
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.<br />
<br />
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6945#n6945 частини 4 статті 137 ЦПК України, частини 7 статті 139 ЦПК України та частини 3 статті 141 ЦПК України], а також їх документального обґрунтування.<br />
<br />
У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.<br />
<br />
У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.<br />
== Чи можливо змінити строк оплати судових витрат, їх розмір? ==<br />
Суд, враховуючи майновий стан сторони, '''може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору''' на визначений строк у порядку, передбаченому законом, '''але не більше як до ухвалення судового рішення у справі'''.<br />
<br />
'''Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України] '''залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі''', коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.<br />
<br />
З підстав, зазначених вище, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.<br />
<br />
У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Як розподіляються судові витрати між сторонами? ==<br />
[[Файл:Розподіл судових витрат між сторонами.png|міні|[https://vo.ks.court.gov.ua/sud2104/pres-centr/news/361424/ Розподіл судових витрат між сторонами]]]<br />
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.<br />
<br />
'''Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:'''<br /><br />
1) у разі задоволення позову - на відповідача;<br /><br />
2) у разі відмови в позові - на позивача;<br /><br />
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.<br /><br />
'''При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:'''<br />
* чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;<br />
* чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;<br />
* поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;<br />
* дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.<br />
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.<br />
<br />
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.<br />
<br />
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).<br />
<br />
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, щодо закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.<br />
<br />
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.<br />
<br />
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.<br />
<br />
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.<br />
<br />
Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 Цивільним поцесуальним кодексом України] для забезпечення позову.<br />
<br />
Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.<br />
<br />
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.<br />
<br />
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.<br />
<br />
У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.<br />
<br />
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.<br />
<br />
Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.<br />
<br />
У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.<br />
<br />
У випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 частинами 3-5 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України], суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6947 ч. 9 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
== Судова практика ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Сплата судового збору онлайн на сторінці електронного кабінету клієнта банку відповідає вимогам закону, тому надана суду квитанція про сплату судового збору є підтвердженням його оплати || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81436516 Постанова Верховного Суду від 24.04.2019 року по справі № 522/21326/16-ц]<br />
|-<br />
| Дії ,направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.<br />
При цьому, не має значення за чиєю ініціативою залишено позов без розгляду: суду чи позивача. <br />
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296925 Постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18]<br />
|-<br />
| У разі закриття справи за відсутності предмета спору судові витрати не стягуються. У справі позивач звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, мотивуючи її тим, що відповідачка направила їй засобами поштового зв`язку правовстановлюючі документи на спадкове майно, у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких вона змушена була звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому вона не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги. Фактичний зміст зазначеної заяви свідчить про відмову позивача від позову унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, разом з тим правовою підставою закриття провадження у справі позивач вказала відсутність предмета спору.<br />
Натомість суди попередніх інстанцій зазначеного, а також положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України не урахували, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України є відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.<br />
|| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96631509 Постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц]<br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=40754Порядок розірвання шлюбу2023-01-05T09:29:56Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться <u>будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника</u>.<br />
|}<br />
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==<br />
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]<br />
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''<br />
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (ст. 104 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);<br />
<br />
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС (ст. 105,106 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] );<br />
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним згідно ст. 107 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);<br />
*шляхом подачі позову до суду та отримання рішення суду (позов може бути подано як одним з подружжя так і за спільною [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовною заявою] згідно ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
ДРАЦС - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану в яких можливо укласти чи в окремих випадках розірвати шлюб. <br />
==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==<br />
===Куди звернутися===<br />
'''I.''' <u>За спільною заявою подружжя</u> в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.<br />
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.<br />
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.<br />
У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.<br />
<br />
'''II.''' <u>За заявою одного з подружжя</u>: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя: <br />
*визнаний безвісно відсутнім;<br />
*визнаний недієздатним.<br />
===Перелік необхідних документів:===<br />
#заява про розірвання шлюбу (зазвичай в органах ДРАЦС є бланки);<br />
#свідоцтво про шлюб;<br />
#копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).<br />
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.<br />
===Вартість===<br />
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі: <br />
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';<br />
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br />
===Строк розгляду===<br />
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає <u>свідоцтво про розірвання шлюбу</u>. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.<br />
<br />
У разі якщо подружжя через поважну причину <u>не може з'явитися</u> до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).<br />Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''. <br />
<br />
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути <u>нотаріально засвідчений</u>.<br />
<br />
Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.<br />
==Розірвання шлюбу в судовому порядку==<br />
'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''<br />
<br />
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.<br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. <br />
<br />
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. <br />
<br />
У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.<br />
===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===<br />
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.<br />
<br />
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.<br />
<br />
Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.<br />
<br />
Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).<br />
====Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу====<br />
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те: <br />
#з ким із них будуть проживати діти;<br />
#яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;<br />
#умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.<br />
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати: <br />
#способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;<br />
#порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.<br />
====Вартість====<br />
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року - 536,80 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
====Строк розгляду====<br />
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.<br />
===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===<br />
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.<br />
<br />
Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. <br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] ) <br />
<br />
Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.<br />
====Вартість====<br />
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2023 року - 1073,60 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
====Строк для примирення====<br />
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який <u>не може перевищувати шести місяців</u> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. <br />
<br />
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). <br />Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. <br />
===<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>===<br />
З 08.02.2020 року відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] <u>розірвання</u> <u>шлюбу</u> в судовому порядку може здійснюватися <u>за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].</u><br />
{| class="wikitable"<br />
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження<br />
|}<br />
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].<br />
====Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження====<br />
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]<br />
====Строк====<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але <u>не більше шістдесяти днів</u> з дня відкриття провадження у справі.<br />
===Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено===<br />
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках: <br />
*при вагітності дружини;<br />
*протягом одного року після народження дитини.<br />
'''Винятки:'''<br />
<br />
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);<br />
<br />
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;<br />
<br />
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.<br />
==Див. також==<br />
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]].<br />
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]].<br />
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]].<br />
== Отримання правової консультації ==<br />
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги: <br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=40753Порядок розірвання шлюбу2023-01-05T09:21:33Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться <u>будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника</u>.<br />
|}<br />
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==<br />
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]<br />
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''<br />
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (ст. 104 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);<br />
<br />
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС (ст. 105,106 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] );<br />
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним згідно ст. 107 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);<br />
*шляхом подачі позову до суду та отримання рішення суду (позов може бути подано як одним з подружжя так і за спільною [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовною заявою] згідно ст. 105 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
ДРАЦС - це відділи державної реєстрації актів цивільного стану в яких можливо укласти чи в окремих випадках розірвати шлюб. <br />
==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==<br />
===Куди звернутися===<br />
'''I.''' <u>За спільною заявою подружжя</u> в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.<br />
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.<br />
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.<br />
У випадку перебування одного з подружжя в установі виконання покарань,засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.<br />
<br />
'''II.''' <u>За заявою одного з подружжя</u>: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя: <br />
*визнаний безвісно відсутнім;<br />
*визнаний недієздатним.<br />
===Перелік необхідних документів:===<br />
#заява про розірвання шлюбу (зазвичай в органах ДРАЦС є бланки);<br />
#свідоцтво про шлюб;<br />
#копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).<br />
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.<br />
===Вартість===<br />
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі: <br />
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';<br />
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br />
===Строк розгляду===<br />
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає <u>свідоцтво про розірвання шлюбу</u>. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.<br />
<br />
У разі якщо подружжя через поважну причину <u>не може з'явитися</u> до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).<br />Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''. <br />
<br />
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути <u>нотаріально засвідчений</u>.<br />
<br />
Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.<br />
==Розірвання шлюбу в судовому порядку==<br />
'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''<br />
<br />
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.<br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. <br />
<br />
За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. <br />
<br />
У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.<br />
===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===<br />
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.<br />
<br />
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.<br />
<br />
Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.<br />
<br />
Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).<br />
====Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу====<br />
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те: <br />
#з ким із них будуть проживати діти;<br />
#яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;<br />
#умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.<br />
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати: <br />
#способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;<br />
#порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.<br />
====Вартість====<br />
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2023 року - 536,80 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
====Строк розгляду====<br />
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу 'після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.<br />
===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===<br />
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.<br />
<br />
Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. <br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] ) <br />
<br />
Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.<br />
====Вартість====<br />
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2022 року - 1073,60 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
====Строк для примирення====<br />
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який <u>не може перевищувати шести місяців</u> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)]. <br />
<br />
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). <br />Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. <br />
===<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>===<br />
З 08.02.2020 року відповідно до частини четвертої статті 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] <u>розірвання</u> <u>шлюбу</u> в судовому порядку може здійснюватися <u>за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження]].</u><br />
{| class="wikitable"<br />
!Важливо! Зміни не стосуються справ про розірвання шлюбу щодо яких вже відкрито провадження<br />
|}<br />
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (частина перша статті 276 Цивільного процесуального кодексу України)].<br />
====Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження====<br />
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]<br />
====Строк====<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але <u>не більше шістдесяти днів</u> з дня відкриття провадження у справі.<br />
===Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено===<br />
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках: <br />
*при вагітності дружини;<br />
*протягом одного року після народження дитини.<br />
'''Винятки:'''<br />
<br />
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);<br />
<br />
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;<br />
<br />
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.<br />
==Див. також==<br />
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]].<br />
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]].<br />
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]].<br />
== Отримання правової консультації ==<br />
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги: <br />
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);<br />
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80&diff=39786Державний аграрний реєстр2022-10-27T12:12:45Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text Закон України "Про державну підтримку сільського господарства України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/985-20#Text Закон України від 5 листопада 2020 року № 985-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/837/2019 Указ Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 "Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2019-р Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 260 "Питання реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного" проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"]<br />
== Поняття "Державного аграрного реєстру" ==<br />
'''Державний аграрний реєстр''' - державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text п.2.27 ч.2 Закону]). <br />
<br />
'''Державний аграрний реєстр ведеться за рахунок коштів державного бюджету''' з метою комплексного інтегрування відомостей про виробників сільськогосподарської продукції, їхні майнові, земельні, екологічні, трудові, фінансово-кредитні та інші права і характеристики.<br />
<br />
'''Державний аграрний реєстр''' ведеться''' шляхом добровільного внесення виробниками''' сільськогосподарської продукції '''достовірних відомостей про себе''' та відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної '''взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами'''.<br />
<br />
Державний аграрний реєстр використовується також для електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою реалізації державної аграрної політики, зокрема в частині надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції.<br />
<br />
Заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного аграрного реєстру, технічного і технологічного забезпечення, збереження та захисту даних Державного аграрного реєстру здійснюються відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text "Про захист персональних даних"] та інших законодавчих актів, що регулюють відповідні правовідносини.<br />
== Порядок ведення державного аграрного реєстру ==<br />
'''Ведення Державного аграрного реєстру здійснюється шляхом:'''<br />
* внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру, включаючи інформацію про обсяги виробленої (вирощеної) ними сільськогосподарської продукції, частку сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік;<br />
* ведення обліку, оброблення та систематизації інформації про виробників сільськогосподарської продукції;<br />
* внесення змін до відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру для забезпечення актуальності таких відомостей;<br />
* використання інформації Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, для адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;<br />
* відображення відповідних актуальних відомостей у Державному аграрному реєстрі в порядку його електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами та кадастрами;<br />
* адміністрування заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру. <br />
Аграрний реєстр покликаний спростити комунікацію між владою та агровиробниками та мінімізувати необхідність безпосереднього контакту з чиновниками. Через особистий кабінет агровиробник може ефективно та швидко комунікувати з органами державної влади, слідкувати за новинами, державною підтримкою, ділитися інформацією. <br />
<br />
Ще однією важливою перевагою Реєстру є те, що інформація, яка міститься в ньому, сприятиме отриманню банківського кредитування. Вивчаючи кожного суб'єкта господарювання, фінансова установа, користуючись цим реєстром, буде розуміти, з ким має справу. Це підвищить шанси агровиробника на отримання кредиту. Комерційні банки будуть бачити елементарну декларативну фінансову звітність, історію позичальника, якими програмами державної підтримки він користується тощо.<br />
<br />
'''Лише зареєстрований виробник Аграрного реєстру має доступ до інформації про себе. При наданні доступу до Реєстру здійснюється перевірка за допомогою цифрового електронного підпису, яка виключає будь-яку можливість доступу сторонніх осіб до даних про агровиробника, які містяться в реєстрі.'''<br />
== Порядок реєстрації в аграрному реєстрі ==<br />
Внесення відомостей про виробників сільськогосподарської продукції до Державного аграрного реєстру може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства, центром надання адміністративних послуг та/або виробником сільськогосподарської продукції.<br />
<br />
Виробники сільськогосподарської продукції мають право зареєструватися (самостійно або через центри надання адміністративних послуг) у Державному аграрному реєстрі та отримати доступ до особистого електронного кабінету та управління своїм профілем. Електронна реєстрація користувачів Реєстру здійснюється на безоплатній основі. <br />
<br />
'''Доступ до особистого електронного кабінету передбачає такі можливості:'''<br />
<br />
- внесення інформації про виробника сільськогосподарської продукції;<br />
<br />
- подання та адміністрування заявок виробників сільськогосподарської продукції на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру;<br />
<br />
- управління профілем, можливість надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, третім особам;<br />
<br />
- користування іншими програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру.<br />
<br />
'''Виробники сільськогосподарської продукції, що зареєструвалися у Державному аграрному реєстрі, набувають право:'''<br />
<br />
-на отримання державної підтримки на основі інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, без надання відповідних відомостей в паперовій формі;<br />
<br />
-на безкоштовне отримання інформації стосовно себе з Державного аграрного реєстру, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, з якими забезпечено технологічну сумісність технічних рішень Державного аграрного реєстру;<br />
<br />
-на використання інформації, що міститься в Державному аграрному реєстрі, в тому числі інформації, отриманої шляхом інформаційної взаємодії Державного аграрного реєстру з іншими державними реєстрами та кадастрами, з метою отримання документів дозвільного характеру;<br />
<br />
-на подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру за допомогою програмних засобів ведення Державного аграрного реєстру;<br />
<br />
-на управління своїм профілем в особистому електронному кабінеті, а також надання доступу до інформації, що міститься в особистому електронному кабінеті, та прав управління своїм профілем третім особам за їхньою згодою.<br />
<br />
'''Для реєстрації необхідно''' перевірити наявність актуального [[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_електронного_цифрового_підпису|кваліфікованого електронного підпису]] (КЕП). <br />
<br />
Реєстрація та користування Реєстром безкоштовні. Зареєструватися в Державному аграрному реєстрі онлайн, користуючись наведеними нижче інструкціями, можна за посиланням [http://www.ar.gov.ua www.ar.gov.ua]<br />
# Вибираємо Центр сертифікації ключів в якому був отриманий КЕП<br />
# Вибираємо ключ на носії<br />
# Вводимо пароль до ключа<br />
Після цього зчитуємо електронний ключ. В результаті з’являється вікно з інформацією зашифрованою в ключі. <br />
<br />
Після цих дій система дозволить перейти на наступний крок. Якщо ж не зчитувати ключ, то система заборонить переходити на наступний крок і покаже відповідне повідомлення.<br />
<br />
Після цього будуть відображені дані, що зашифровані в ключі. Перевіряємо їх, якщо відсутні електронна пошта чи не зазначено телефон- вводимо їх вручну і підтверджуємо дані.<br />
<br />
Під час переходу система автоматично направить на Вашу електронну пошту та телефон коди підтвердження, які треба ввести у відповідні поля.<br />
<br />
Також потрібно погодитись з умовами використання даних та підтвердити реєстрацію.<br />
<br />
В результаті з’являється вікно з повідомленням про те, що Ваш обліковий запис активовано і Ви можете користуватись цим записом для подальшої роботи з системою та подальшої реєстрації профілю.<br />
<br />
Переходимо до наступного етапу<br />
===== Інструкція зі створення профілю користувача в Реєстрі сільгоспвиробників =====<br />
Відкривши домашню сторінку системи потрібно вибрати "'''Вхід в кабінет сільгоспвиробника".'''<br />
<br />
В результаті з’явиться сторінка входу. Для того щоб зайти до системи необхідно вибрати центр сертифікації ключів, вибрати шлях до носія ключа, ввести пароль до ключа та натиснути кнопку '''Вхід'''.<br />
<br />
Після цього автоматично з’явиться початок реєстрації профілю сільгоспвиробника.<br />
Реєстрація профілю складається з 11 кроків.<br />
# На першому кроці необхідно визначити чи процес реєстрації проходить з оператором чи без нього. Якщо з оператором, то він зазначає свої дані та тисне кнопку '''Далі''', якщо без нього, то просто тиснемо кнопку '''Далі'''. <br />
# <br />
# На другому кроці система автоматично заповнить поле ЄДРПОУ з даними зашифрованими в КЕП. Також система автоматично визначить тип особи. Система Реєстру інтегрується з чотирма реєстрами, і після натискання кнопки '''Далі''' починається вичитування даних.<br />
# <br />
# Після цих дій, з’являється прогрес-індекатор по вичитуванні даних з реєстрів. Після закінчення вичитування даних система вибиває крок три. В ньому потрібно перевірити коректність інформації та натиснути кнопку '''Далі'''.<br />
# <br />
# На четвертому кроці користувачеві необхідно внести додаткову інформацію про себе та сільгоспвиробника- його стать, дату реєстрації, основні види сільгоспвиробництва та основні види не сільгоспвиробництва. Після зазначення запитуваної інформації тиснемо кнопку '''Далі'''.<br />
# <br />
# На п’ятому кроці присутній опитувальник, який необхідно заповити. Він складається з ряду питань відповідаючи на які можуть з’явитись додаткові поля для заповнення. Після заповнення тиснемо кнопку '''Далі.'''<br />
# <br />
# На шостому кроці заповняється інформація про сільгоспвиробника. Його фактична адреса, інформація для листування. Після заповнення всіх даних кнопкою '''Далі''' переходимо на наступний крок.<br />
# <br />
# На сьомому кроці відбувається робота з земельними ділянками. Перейшовши на цей крок Ви вже бачите, що ряд ділянок автоматично додані до системи. Ці дані були вичитані з реєстрів. Якщо якась земельна ділянка не була включена до списку, то її можна додати вручну. Після перевірки та доповнення даних тиснемо кнопку '''Далі'''.<br />
# <br />
# На восьмому кроці Користувач може зберегти відскановані документи в систему. Наприклад, паспорт чи договір оренди. Ряд документів додається до системи автоматично. Додавання документів у папку не є обов’язковим. Після цього тиснемо кнопку '''Далі'''.<br />
# <br />
# Дев’ятий крок не обов’язковий, але по можливості намагайтесь його заповнити.<br />
# <br />
# На десятому кроці система відображає тварини, які є у сільгоспвиробника. Дану інформацію перевіряємо та якщо вона актуальна тиснемо кнопку '''Далі'''. Якщо ні- у верхньому полі вікна тиснемо кнопку '''Ні'''. А вже потім кнопку '''Далі.'''<br />
# <br />
# Одинатцятий крок є завершальним в реєстрації профілю сільгоспвиробника. На цьому кроці відображається загальна інформація, яка була введена на минулих кроках. Також на цьому кроці користувач повинен погодитись із достовірністю введених даних. Якщо вся інформація корректна ми підтверджуємо реєстрацію натиснувши кнопку '''Зареєструватися'''. Через деякий час з’явиться повідомлення про реєстрацію, також це повідомлення буде надіслано на вказану електронну пошту.<br />
Якщо у Вас виникають труднощі при реєстрації до Аграрного реєстру, Ви можете звернутися до: контакт-центру ДАР [[Tel:+380443399215|044 339 92 15]], [[Mailto:support@dar.gov.ua|support@dar.gov.ua]]; до консультантів вашого регіонального відділення Укрдержфонду <nowiki>https://udf.gov.ua/index.php/pro-fond/rehionalni-viddilennia</nowiki> Консультації з юридичних питань – Безоплатна правова допомога [[Tel:0800213103|0 800 213 103]] <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%97%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=37396Порядок зміни прізвища дитини її батьками2022-06-29T13:29:38Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання»]<br />
<br />
== Підстави та умови зміни прізвища дитини її батьками ==<br />
'''Підстави зміни прізвища дитини її батьками зазначені в статті 148 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], а саме:'''<br />
# У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.<br />
# У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.<br />
# У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини також може бути змінено за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.<br />
# За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним, безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.<br />
# У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідні зміни прізвища інтересам дитини.<br />
Прізвище дитині, згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 145 СК], присвоюється при вчиненні запису акта про народження. Реєстрацію прізвища дитині провадять органи ДРАЦСу, коли між батьками досягнута про це згода.<br /><br />
'''Прізвище присвоюється дитині на все життя. Однак закон, зокрема [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 148 СК], передбачає зміну прізвища дитини за наступних умов:'''<br />
* коли батьки дитини (обоє) змінили своє прізвище;<br />
* коли один з батьків змінив своє прізвище;<br />
* коли було визнано в добровільному порядку батьківство;<br />
* коли при реєстрації народження дитини присвоєно прізвище без урахування побажань одного або обох з батьків;<br />
* коли батьки зареєстрували шлюб після народження дитини і при реєстрації шлюбу мати взяла прізвище чоловіка;<br />
* при визнанні батьківства у разі смерті матері, оголошення її померлою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України]), визнання недієздатною відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статті 39 ЦКУ]), безвісно відсутньою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 відповідно до статті 43 ЦКУ]) або позбавленою батьківських прав відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 до ст. 164 Сімейного кодексу України]); <br />
*при виправленні відомості щодо батька дитини (за його бажанням);<br />
* коли дружина або чоловік зберегли дошлюбні прізвища при реєстрації шлюбу, а потім обрали прізвище одного із них як спільного прізвища або приєднання до свого — прізвища другого з подружжя.<br />
У разі зміни прізвища дитині необхідно дотримуватися законів про повагу до дитини і при досягненні дитиною визначеного віку необхідна згода цієї дитини на зміну прізвища. Без згоди дитини прізвище її можна змінити до семи років.<br />
<br />
== Вирішення питання в добровільному порядку ==<br />
У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. Уразі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений помер лим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини (стаття 148 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
=== Куди звертатися ===<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5] - внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.<br />
<br />
Заяви батьків про виправлення (зміну) прізвища або імені дитини в актовому записі про її народження у зв'язку з тим, що при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану не пізніше одного року з дня народження, а заяви про виправлення імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично має ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення нею 16-річного віку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 п.2.10. розділу 2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання]).<br />
В інших випадках зміна прізвища дитини строком не обмежена.<br />
<br />
Заява про зміну прізвища дитини подається до відділу ДРАЦСу за місцем проживання заявника. Вона має бути заповнена розбірливо, у ній мають міститись вичерпні відповіді на всі питання.<br />
<br />
Відділ ДРАЦСу не має права відмовити громадянину у прийнятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Видача свідоцтва про реєстрацію зміни прізвища, імені та по батькові (крім зміни у разі реєстрації шлюбу) сплачується у розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян - 5 гривень 10 копійок, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито» (зі змінами)]. <br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Разом із заявою про внесення змін до актових записів цивільного стану (у тому числі про зміну прізвища), заявник подає: паспорт або паспортний документ; свідоцтва про реєстрацію акта цивільного стану, в яких містяться відомості, що підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду за¬яви і вирішення питання по суті.<br /><br />
Якщо актовий запис про народження дитини, до якого треба внести зміни, знаходиться в іншому відділі ДРАЦСу, відділ, який прийняв заяву, має затребувати його копію.<br />
Заяви батьків (законних представників) дитини про зміну прізвища або імені останньої в актовому записі про її народження через те, що при реєстрації народження дитині було присвоєне прізвище або ім'я без урахування побажань обох або одного з батьків, приймаються відділами ДРАЦСу протягом одного року від дня її народження, а заяви про виправлення імені дитини у зв'язку з тим, що вона фактично носить ім'я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, - до досягнення дитиною 16-річного віку (додаток1).<br />
<br />
==== Додаток 1 ====<br />
[[Файл:Заява_про_зміну_прізвища_малолітньої_дитини.doc]]<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.10 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5]- заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
Відділ ДРАЦСу не має права відмовити громадянину у прий¬нятті та розгляді заяви про внесення змін до актового запису.<br />
<br />
=== Порядок оскарження===<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 пункту 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженних наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5]- у разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.<br />
<br />
== Вирішення питання в судовому порядку ==<br />
У разі незгоди одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішенні спору приймаються до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.<br><br />
Оскільки батьки мають рівні права щодо своїх дітей (це зазначається у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ч.1 ст.24 Конституції України]) незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини необхідна згода обох батьків. У даному випадку батьки не повинні доводити причини, з яких вони погодилися на заміну прізвища дитини. У зв'язку з цим [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 статті 148 СК] надає батькам право звернутися за вирішенням до органу опіки та піклування або до суду при виникненні спору щодо доцільності зміни прізвища дитини. Проте, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 ст. 19 СК України] участь органу опіки та піклування не є обов’язковою в даній категорії справ, а тому справа буде розглядатися без залучення до участі органу опіки та піклування.Для вирішення питання в судовому порядку звернення до суду відбувається шляхом подання позовної заяви з переліком необхідних документів (додатків) Позивачем до Відповідача.<br><br />
Перш за все у позовній заяві необхідно навести вагомі аргументи з приводу того, що, наприклад, Відповідач ухиляється від сплати аліментів (це підтверджується довідкою відділу Державної виконавчої служби про заборгованість по аліментах) та не дотримується чи порушує режим побачення з дитиною (якщо такий графік був встановлений органом опіки та піклування).<br><br />
Виходячи з того, що конкретних підстав для зміни прізвища дитини не існує, тому у цьому випадку логічно застосувати загальне правило сімейного законодавства, яке вказує на те, що під час вирішення спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків відносно дитини, а також безліч інших обставин, що засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини. Зокрема, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] зазначено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, а розірвання шлюбу, та проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов’язків. Тому, спираючись на положення законодавства, можна довести свої позовні вимоги тим, що Відповідач не виконує належним чином своїх батьківських обов’язків по відношенню до своєї дитини, нехтує ними, не бере участі у вихованні та утриманні дитини, жодним чином не піклується про стан здоров’я дитини (фізичний, духовний та розумовий розвиток), не намагається забезпечити належного медичного обслуговування, а також своїм негативним ставленням до Позивача, погано впливає і на дитину. Натомість, усі обов’язки по утриманню та вихованню дитини виконує Позивач, дитині було створено усі необхідні умови для здорового фізичного та морального розвитку, духовного збагачення, а також забезпечено належне медичне обслуговування. Також, Позивач має позитивну характеристику з місця роботи, та з місця проживання. Зокрема, необхідно зазначити в позовній заяві про те, що зміна прізвища дитини ніяким чином не впливає на законні права, інтереси та обов’язки Відповідача щодо дитини. <br />
<br />
=== Куди звертатися ===<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] в даному випадку застосовуються загальні правила підсудності, тобто позовна заява, про зміну прізвища дитини пред’являються лише за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача. <br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір]». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви відповідно до зазначеного закону, а саме підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4, необхідно сплачувати суму судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992 гривні 40 копійок.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Позовна заява про зміну прізвища дитини повинна відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].<br />
<br />
Крім того, до позовної заяви необхідно додати такі документи:<br />
* копію паспорта позивача і відповідача;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини;<br />
* копію свідоцтва про шлюб/свідоцтва про розлучення;<br />
* довідку про реєстрацію дитини разом з позивачем;<br />
* довідку про заборгованість зі сплати аліментів (за наявності);<br />
<br />
Також, до заяви можна прикріпити будь-які документи, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог. Також, не зайвими в даній категорії справ будуть показання свідків, характеристика з місця роботи, місця проживання тощо.<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Відповідно до частини 1 статті 121 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] суд має встановити розумні строки для вчинення процесуальних дій.<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE&diff=34426Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло2022-03-25T15:12:48Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
* [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам. <br />
<br />'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. <br />'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />'''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.<br />
<br />
== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==<br />
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]''' <br />
<br />
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:<br />
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;<br />
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;<br />
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;<br />
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;<br />
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;<br />
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.<br />
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень.Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно. <br />[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн]и від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. <br />'''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:''' <br />
# заява встановленої форми;<br />
# копія документа, що посвідчує особу заявника;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;<br />
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );<br />
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;<br />
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації. <br />
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав.<br />
Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. <br />'''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''<br />
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);<br />
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);<br />
# адреса об’єкта нерухомого майна;<br />
# відомості про суб’єкта права власності;<br />
# форма власності;<br />
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);<br />
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);<br />
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;<br />
# найменування органу державної реєстрації прав;<br />
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.<br />
<br />
== Позасудовий порядок виправлення помилки ==<br />
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних === <br />
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав.<br />
Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.<br />
=== Послідовність скасування запису ===<br />
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав. <br />
На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.<br />
=== Ціна виправлення технічної помилки ===<br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.<br />
=== Строки виправлення ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора. <br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.<br />
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.<br />
== Судовий порядок виправлення ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.<br />
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''<br />
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;<br />
# докази, що підтверджують факт.<br />
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.<br />
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022року - 1240 гривень 50 копійок). Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року - 496 гривень 20 копійок).<br />
<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.<br>В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).<br>Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.<br />
<br />
[[Категорія: Житлове право]] <br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]] <br />
[[Категорія: Право власності на майно]] <br />
[[Категорія: Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=34425Встановлення факту батьківства2022-03-25T15:06:11Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]<br />
<br />
== Встановлення факту батьківства в судовому порядку ==<br />
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений '''за рішенням суду'''.<br><br />
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від [[визнання батьківства]] за рішенням суду за наступними критеріями:<br />
* відсутність спору щодо батьківства дитини;<br />
* смерть фактичного батька дитини;<br />
* час народження дитини.<br />
Окрім цього, заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n642 до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України], а саме:<br />
* коли немає спільної заяви батьків;<br />
* відсутня заява батька або рішення суду;<br />
* запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записані за її вказівкою;<br />
* запис про матір та батька дитини проведено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина у випадку смерті матері абонеможливості встановити місце її проживання чи перебування.<br />
<br />
=== Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства ===<br />
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 315 ЦПК України]). Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.<br />
<br />
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 316 ЦПК України]).<br />
=== Хто має право на подання заяви про встановлення факту батьківства ===<br />
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n642 ч.3 ст. 128 Сімейного кодексу України].<br />
До таких осіб належать: матір дитини, опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття.<br />
<br />
При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 128 Сімейного кодексу України]:<br />
* письмовими, речовими і електронними доказами;<br />
* висновками експертів;<br />
* показаннями свідків.<br />
<br />
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.<br>[[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]<br>За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
Ставка судового збору при подачі заяви про встановлення факту батьківства становить з 1 січня 2022 року - 496 грнивень 20 копійок<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]<br />
|}<br />
<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:<br />
* не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник;<br />
* з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;<br />
* до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.<br />
<br />
В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).<br />
<br />
== Результат судового розгляду ==<br />
Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється,зокрема, з метою отримання пенсії на дитину з нагоди втрати годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.<br />
<br />
Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є <u>підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень</u>. Так, згідно з пунктом 18 постанови [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
У постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15-ц зазначено, що доказами визнання батьківства можуть бути '''листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін''', які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Доказами батьківства, також можуть бути фото, електронні повідомлення. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після.<br />
<br />
У рішенні ЄСПЛ від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти Російської Федерації», заява № 3451/05, § 34, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.<br />
<br />
== Зразок заяви про встановлення факту батьківства ==<br />
[[Файл:Про встановлення факту батьківства.docx|міні|'''Заява про встановлення факту батьківства''']]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Встановлення факту родинних відносин]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96-_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=34146Визнання договору купівлі- продажу недійсним2022-03-16T18:03:43Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
<br />
== Договір купівлі-продажу ==<br />
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.<br />
<br />
Відповідно до статті 656 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''предметом''' договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому, майнові права, право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.<br />
<br />
Договір купівлі-продажу <big>земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна</big> укладається у '''письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню''', крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.<br />
<br />
== Недійсність договору купівлі-продажу ==<br />
<u>'''Підставою'''</u> недійсності правочину, а саме договору купівлі-продажу, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], а саме:<br />
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.<br />
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.<br />
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.<br />
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.<br />
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.<br />
''Звертаємо увагу, що серед підстав не названо ч. 4 ст. 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], яка містить вимогу відповідності правочину формі, установленій для нього законом. Отже, недодержання форми правочину не означає автоматичного визнання його недійсним. Водночас правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.''<br />
<br />
<big>Недійсним є правочин</big>, якщо його недійсність встановлена законом '''(нікчемний правочин)'''. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.<br />
<br />
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин '''може бути визнаний судом недійсним''' (оспорюваний правочин).<br />
<br />
'''До оспорюваних правочинів''' належать такі: <br />
* учинені без відповідного дозволу (ліцензії); <br />
* учинені під впливом помилки; <br />
* фіктивний правочин, тобто правочин, учинений без наміру створити правові наслідки, які передбачалися ним;<br />
* удаваний правочин, тобто правочин, який учинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, і деякі інші.<br />
<br />
== Куди звернутись ==<br />
Для визнання договору купівлі-продажу недійсним необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] за подання позовної заяви немайнового характеру '''юридичною особою або фізичною особою - підприємцем''' сплачується '''1 розмір прожиткового''' мінімуму для працездатних осіб,- у сумі - 2481 гривень, '''фізичною особою''' - '''0,4 розміру прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб - 992 гривень 40 копійок.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/70144484 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року у справі № 761/32029/15-ц] залишено апеляційну скаргу, якою позовні вимоги задоволені частково. Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу квартири у частині покупця, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, переведено право покупця за цим договором на Позивача.<br />
<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/77066568 Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 18 травня 2018 року у справі № 761/9449/17] встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від, укладений між приватним підприємством та фізичною особою є нікчемним правочином.<br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=34145Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території2022-03-16T17:43:12Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Порядок розгляду заяви та сплата судового збору */</p>
<hr />
<div>==Нормативна база== <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-98 Постанова Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
* [http://document.ua/sudova-praktika-rozgljadu-sprav-pro-vstanovlennja-faktiv-sho-doc111294.html Лист Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
==Реєстрація розірвання шлюбу==<br />
Шлюб припиняється унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя. Згідно з положеннями ч.ч.3, 4 ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.<br />
<br />
Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Передумовою розгляду справи про встановлення юридичного факту розірвання шлюбу (шлюбних відносин) між подружжям є неможливість здійснення такого в інший законний спосіб.<br />
==Будь-яке рішення, видане на тимчасово окупованій території є недійсним==<br />
Особливо актуальним таке питання постає в реаліях сьогодення, враховуючи факт того, що відносини могли виникнути, змінитися чи припинитися на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до ч.2 ст.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону] передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-19 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5], у зв'язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим , міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.Свідоцтво про розірвання шлюбу, яке видане на території тимчасово не підконтрольній Україні не створює правових наслідків.<br />
<br />
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.<br />
<br />
Як визначено у ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою.<br />
<br />
Відомості про реєстрацію, розірвання шлюбу підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.<br />
<br />
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.<br />
<br />
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.<br />
<br />
Згідно зі ст. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.<br />
<br />
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд розглядає справи про встановлення факту розірвання шлюбу.<br />
<br />
Відповідно до п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення]» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.<br />
<br />
Відповідно до ст. 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] <big>'''окреме провадження'''</big> - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.<br />
==Що має бути зазначено у заяві==<br />
'''У заяві повинно бути зазначено:'''<br />
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
# докази, що підтверджують факт.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів: ===<br />
# заява про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;<br />
# свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;<br />
# відповідна відмова, звісно, в письмовій формі органу, на який покладено функцію розірвання шлюбу.<br />
==Порядок розгляду заяви та сплата судового збору==<br />
Справи про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території '''розглядаються в порядку окремого провадження районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.''' За подання заяви про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території '''сплачується судовий збір у розмірі - 496 гривень 20 копійок, тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]" на 2022 рік.''' Відповідно до ч. 1 ст. 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт – ч. 1 ст. 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. На підставі рішення по справі орган державної реєстрації актів цивільного стану надасть свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94576322 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року у справі № 523/20099/20]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90017083 Шевченківський районний суд Харківської області від 11 червня 2020 року у справі № 637/218/20]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33701Особливості відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження2022-02-27T20:15:23Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 «Про затвердження Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#Text Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]<br />
==Службове відрядження військовослужбовця: поняття, основні вимоги до оформлення==<br />
'''''Відрядження''''' – направлення військовослужбовців Збройних Сил України (далі – військовослужбовці) за наказом командира (начальника, керівника) на певний строк в іншу місцевість для виконання службових завдань поза місцем постійної (тимчасової) дислокації військової частини (підрозділу). <br />
<br />
'''''Рішення про направлення військовослужбовців у відрядження оформляється відповідним наказом''''', в якому зазначаються:<br />
* пункт призначення;<br />
* найменування військової частини (установи, організації), куди відряджається військовослужбовець;<br />
* строк та терміни відрядження;<br />
* мета відрядження.<br />
На підставі наказу про направлення у відрядження військовослужбовцям <u>оформлюється у встановленому порядку посвідчення про відрядження.</u><br />
<br />
Військова частина (установа, організація), що відряджає військовослужбовця, '''''забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час відрядження''''' (авансом). Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися '''''готівкою''''' або '''''перераховуватися в безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.'''''<br />
<br />
'''''Строк відрядження''''' <u>визначається командиром (начальником, керівником)</u>, '''''але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі''''' (крім випадків, коли інші строки відрядження визначаються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами). <br />
<br />
Військовослужбовці для виконання службових завдань можуть направлятися у відрядження до Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління '''''строком не більше 5 днів, не враховуючи часу перебування в дорозі, за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня.'''''<br />
<br />
Зазначений '''''строк може бути продовжено''''' <u>за письмовим рішенням відповідного командира (начальника, керівника) вищого рівня з обов’язковим повідомленням військової частини (установи, організації), яка направляла військовослужбовця у відрядження</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 5 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).<br />
<br />
<u>'''''Днем вибуття у відрядження''''' вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця та аналогічно '''''день повернення.'''''</u><br />
<br />
На військовослужбовця, який перебуває у відрядженні, поширюється розпорядок дня (режим робочого часу) того органу військового управління, військової частини, установи, організації, підприємства, до якого він відряджений. <br />
<br />
'''Увага!''' <u>Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються</u>.<br />
<br />
Якщо військовослужбовець '''''відбуває''''' у відрядження '''''у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункту 8 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).<br />
<br />
Якщо наказом про відрядження передбачено '''''повернення''''' військовослужбовця з відрядження '''''у вихідний день, йому в установленому порядку надається інший день відпочинку.'''''<br />
<br />
Гарантії та компенсації при службових відрядженнях військовослужбовців за кордон, регулюються нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постанови КМУ від 02.02.11 р. № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"] та висвітленні детально у статті [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]].<br />
== Відшкодування витрат військовослужбовцям при відрядженнях ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частини шостої статті 14 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей] <u>при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження</u> в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 9 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] визначено, що '''''особливості направлення у відрядження військовослужбовців''''', осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, '''''визначаються за погодженням''''' з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.<br />
<br />
'''''Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються:'''''<br />
# виплата добових;<br />
# відшкодовання витрат на найм житлового приміщення за час перебування у такому відрядженні;<br />
# відшкодування вартості проїзду до місця відрядження та назад. <br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Пунктом 10, 11 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] передбачено, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є '''добові витрати''' (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з таким відрядженням).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»] сума добових витрат на відрядження в межах України затверджена '''''в розмірі 300 гривень.'''''<br />
<br />
<u>Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.</u><br />
<br />
'''''За кожний день''''' (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому '''''виплачуються добові''''' в межах сум, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98].<br />
<br />
Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.<br />
<br />
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця проходження служби, що зараховуються як два дні.<br />
<br />
При відрядженні військовослужбовця строком '''''на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу'''''.<br />
<br />
<u>Сума добових визначається із урахуванням наказу про відрядження та відповідних первинних документів.</u><br />
<br />
'''''За відсутності наказу про відрядження добові витрати не виплачуються.'''''<br />
<br />
Військова частина (установа, організація) за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98], '''''витрати відрядженим військовослужбовцям на найм житлового приміщення''''' з розрахунку вартості одного місця в готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном, холодильником, телевізором та інших витрат. <br />
<br />
При цьому, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text п. 12 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105] відрядженому військовослужбовцю '''''відшкодовуються витрати на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання в місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат за всі дні проживання.'''''<br />
<br />
Витрати <u>на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів</u>, оплачуються відрядженим військовослужбовцем '''''за рахунок добових витрат.'''''<br />
<br />
Військовослужбовцю, відрядженому в межах України, відшкодовується плата '''''за бронювання місця в готелі (мотелі) у розмірі не більш як 50 відсотків вартості такого місця за одну добу згідно з поданими підтвердними документами в оригіналі.'''''<br />
<br />
<u>Витрати на найм житлового приміщення за час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку й розмірах, передбачених цим пунктом.</u><br />
<br />
'''''Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу командира (начальника, керівника) згідно з оригіналами підтвердних документів.''''' Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.<br />
<br />
Виплата добових та відшкодування витрат на '''''найм житлового приміщення''''' здійснюються '''''за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати прибуття військовослужбовця в пункт (пункти) відрядження та вибуття з нього (з них''''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 20 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).<br />
<br />
'''''Витрати на проїзд''''' (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. <br />
<br />
<u>Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений військовослужбовець, або до місцеперебування у відрядженні</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text абз. 2 пункт 13 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]). <br />
<br />
'''Важливо!!!''' <u>Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою вибуття військовослужбовця у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до населеного пункту місця проходження служби відрядженого військовослужбовця) має збігатися з датою прибуття військовослужбовця з відрядження згідно з наказом про відрядження.</u><br />
<br />
Якщо дата на транспортному квитку '''''не збігається з датою прибуття''''' '''''військовослужбовця з відрядження''''' згідно з наказом про відрядження, з дозволу командира (начальника, керівника) береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування військовослужбовця поза місцем проходження його служби не перевищуватиме строк відрядження, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.]<br />
<br />
'''''За ці дні військовослужбовцю не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати''''' (<u>крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця проходження служби</u>).<br />
<br />
<u>Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які не належать до складу військових частин і підрозділів, виведених у навчальні центри, табори, на полігони та запасні аеродроми, відрядженим у ці військові частини та підрозділи для перевірки, інспектування та надання допомоги в організації бойової підготовки і побутового обслуговування особового складу, за час перебування у навчальних таборах, на полігонах і запасних аеродромах у межах строків, установлених цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text Інструкцією], виплачуються добові та відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення.</u><br />
<br />
'''''Витрати на відрядження відшкодовуються лише''''' за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: <u>транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.</u><br />
<br />
У разі '''''використання електронного авіаквитка''''' підставою для відшкодування витрат на його придбання є такий пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції в готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрукована на папері частина електронного авіаквитка із вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0364-17#Text пункт 18 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105]).<br />
== Порядок вирішення спорів ==<br />
Спірні питання розглядаються '''''в судовому порядку за правилами адміністративного судочинства'''''. <br />
<br />
Детальніше можна ознайомитися у статті "[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]".<br />
== Судова практика ==<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74992208 Постанова Верховного Суду по справі №822/5994/15 від 27 червня 2018 року] (У даній справі військовослужбовець звернувся до суду із позовом до військової частини, у якій проходив службу, про стягнення добових за час відрядження у якому перебував протягом 276 діб).<br />
==Див. також==<br />
* [[Порядок відрядження в межах України]]<br />
* [[Гарантії прав громадян на охорону праці]]<br />
* [[Комісія по трудових спорах]]<br />
* [[Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]<br />
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Відрядження]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6._%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33512Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування2022-02-16T12:30:42Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Підтвердження страхового стажу у судовому порядку */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 cерпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування"] <br />
*<br />
==Періоди, з яких складається страховий стаж==<br />
'''Страховий стаж''' - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон). <br />
<br />
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] <u>мінімальний внесок становить 22% від мінімальної заробітної плати</u> (з 01 січня 2021 року мінімальний розмір заробітної плати в Україні становить 6000 грн.). <br />
<br />
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір [[Пенсія по інвалідності|пенсії по інвалідності]] або [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв'язку з втратою годувальника]], крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно <u>період з дня [[Інвалідність та порядок її встановлення|встановлення інвалідності]] до [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|досягнення застрахованою особою віку]]</u>, передбаченого частиною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 першою статті 26 Закону], та <u>період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку</u>, передбаченого частиною першою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 26 Закону].<br />
<br />
<u>Період [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]</u>, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.<br />
<br />
<u>Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|безробіття]],</u> отримувала допомогу по безробіттю (крім [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу|одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності]]) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.<br />
<br />
Час перебування на інвалідності у зв'язку з [[Нещасний випадок на виробництві|нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням]] зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.<br />
<br />
==Порядок обчислення страхового стажу==<br />
Страховий стаж обчислюється [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіальними органами Пенсійного фонду України] за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону].<br />
<br />
Система персоніфікованого обліку була впроваджена з 01 липня 2000 року. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування"]).<br />
<br />
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу <u>військовослужбовцям</u> (крім військовослужбовців строкової військової служби), <u>поліцейським, особам рядового і начальницького складу</u> відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 Закону], страховий стаж обчислюється на підставі [[Проходження військової служби громадянами України|довідки про проходження військової служби]] та про сплачені суми страхових внесків.<br />
<br />
Страховий стаж обчислюється '''в місяцях'''. <u>Неповний місяць роботи</u>, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.<br />
<br />
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, <u>є меншою, ніж мінімальний страховий внесок</u>, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення ввідповідно до глави 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0064-04#Text Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постанова Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1], відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.<br />
<br />
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 акону], зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.<br />
<br />
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]] на пільгових умовах та [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]].<br />
<br />
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: <br />
<br />
'''ТП = Св : В''', де:<br />
<br />
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;<br />
<br />
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;<br />
<br />
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.<br />
<br />
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.<br />
<br />
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF#Text списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України], зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.<br />
<br />
Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859 Закону] визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 цього Закону], зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:<br />
* ведення підприємницької діяльності із застосуванням [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], а також із застосуванням фіксованого податку:<br />
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;<br />
<br />
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);<br />
* [[Проходження військової служби громадянами України|проходження військової служби]] по 31 грудня 2017 року включно;<br />
* перебування у [[Соціальні відпустки. Порядок надання|відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами]] з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);<br />
* перебування у [[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку|відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку]] з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку|відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]], тобто до 01.01.2005.<br />
За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо).<br />
<br />
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.<br />
<br />
==Як дізнатися свій страховий стаж==<br />
♦ В особистому кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України]:<br />
* з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]];<br />
* з використанням [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/HowToReg даних для входу], отриманих в територіальному органі Пенсійного фонду України.<br />
♦ Звернутися до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіального органу Пенсійного фонду України]<br />
<br />
==Відмінність трудового стажу від страхового стажу==<br />
* '''трудовий стаж''' (загальний) — це періоди офіційної трудової діяльності, що підтверджуються записами в трудовій книжці. Трудовий стаж може включати в себе такі поняття як загальний, пільговий і спеціальний стаж роботи. У Законі України «Про пенсійне забезпечення» поняття загального стажу роботи в основному застосовується для відмінності його від стажу, що дає право на пільги по призначенню пенсії;<br />
* '''спеціальний'''— це сумарна тривалість певної трудової діяльності на відповідних видах робіт, що дає право на дострокове призначення трудової пенсії;<br />
* '''пільговий'''— це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах протягом повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджений постановами Кабінету Міністрів України;<br />
* '''страховий'''(пенсійний) — це відрізок часу, протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачувалися внески в сумі не менше, ніж мінімальний страховий внесок (ст. 24 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).<br />
Поняття "страховий стаж" введено в дію '''з 1 січня 2004 року''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]. Основною новацією цього терміну є те, що наявність стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.<br />
<br />
Весь трудовий стаж, набутий '''до 1 січня 2004 року''', враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства.<br />
<br />
Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»]. Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.<br />
<br />
Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудовою книжкою]]. <br />
<br />
==Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії==<br />
Нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 12 Закону] ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до [http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/struktura-/teritorialni-organi/ податкового орган]у та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».]<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Компенсація відсутності страхового стажу для виплати пенсії (купівля страхового стажу для виплати пенсій)]]"<br />
<br />
==Підтвердження страхового стажу у судовому порядку==<br />
В судовому порядку стаж підтверджується при наявності двох свідків, які можуть засвідчити перебування позивача в трудових відносинах та в свою чергу мають належним чином оформлені документи, які підтверджують їхнє перебування в трудових відносинах на тому ж підприємстві в той час. Інакше слід просити зарахувати стаж роботи на підставі сукупності наявних фактичних даних, які підтверджують стаж роботи. <br />
<br />
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»].<br />
<br />
Перелік документів, які підтверджують трудовий стаж за відсутності відповідних записів у трудовій книжці не є вичерпним. Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10098 Кодексу адміністративного судочинства України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. <br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]" <br />
<br />
При відсутності вищевказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок (зарахуванню підлягають лише періоди за той час, за який наявні відмітки про сплату членських внесків).<br />
<br />
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі та мали документи про власну роботу за той час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.<br />
<br />
Формулюючи позовні вимоги слід розуміти, що [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default Пенсійний фонд України] має компенсувати недоотримані кошти <u>з моменту виникнення права на їх зарахування</u>, тому слід вказати дату (період) від якого потрібно провести перерахунок на підставі зарахування додаткового стажу. В зв'язку з тим, що спір стосується оформлення даних про стаж, а не самого факту наявності стажу, моментом виникнення права на перерахунок у зв'язку з зарахуванням додаткового стажу є дата подачі заяви до [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Organizations територіального органу Пенсійного фонду України] з документами, які підтверджують спірні періоди стажу, або, якщо необхідні документи, на підставі яких виноситься рішення суду, були від початку – дата первинного нарахування пенсії.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] подання до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2022 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн., отже ставка судового збору дорівнюватиме 992 грн. 40 коп.).<br />
<br />
== [[Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу]] ==<br />
<br />
==Страховий стаж у випадку тимчасової непрацездатності або безробіття==<br />
Відповідно до частини першої статті 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] [[допомога по тимчасовій непрацездатності]] виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:<br />
#50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;<br />
#60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;<br />
#70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;<br />
#100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;<br />
#100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]; донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n207 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]; особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.<br />
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n282 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] застрахованим особам розмір [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|допомоги по безробіттю]] визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#n19 порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України], залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням [https://www.dcz.gov.ua/storinka/pro-pravlinnya-fondu Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття] для цієї категорії осіб: <br />
* до 2 років - 50 відсотків; <br />
* від 2 до 6 років - 55 відсотків; <br />
* від 6 до 10 років - 60 відсотків; <br />
* понад 10 років - 70 відсотків. <br />
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється при наявності страхового стажу не менше у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років, на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
Також страховий стаж впливає на призначення різного виду пенсій та їх розмір. <br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://www.pfu.gov.ua/ks/260309-z-1-veresnya-2020-roku-zminyvsya-rozmir-minimalnogo-strahovogo-vnesku/#:~:text=%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE!,%25)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D З 1 вересня 2020 року змінився розмір мінімального страхового внеску]<br />
* [https://www.pfu.gov.ua/cv/218484-shho-take-strahovyj-stazh-ta-yak-jogo-obchyslyty/#:~:text=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%201%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83,%D1%81 Що таке страховий стаж та як його обчислити?]<br />
* [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/202699_yak-v-ukran-zarakhovutsya-stazh-rozyasnennya?utm_source=facebook.com&utm_medium=postlypskyi&utm_campaign=20210406_biz_lypskyi&fbclid=IwAR29_g0OqThWMD2LrwwLHXTmVHym0prEhAk5Dac7ax36G4xV9ZPbETSLN1c Як в Україні зараховується стаж: роз'яснення]<br />
[[Категорія:Страховий стаж]]<br />
[[Категорія:Безробіття]]<br />
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=33163Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації2022-01-28T12:27:00Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15 Закон України "Про доступ до судових рішень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011760-13 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року № 11 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації"]<br />
<br />
== Суб‘єкти відносин у сфері доступу до публічної інформації ==<br />
[[Файл:Who-porushennia-2-01.png|міні]]<br />
Статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] встановлено коло суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації, ними є:<br />
<br />
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;<br />
<br />
2) розпорядники інформації:<br />
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;<br />
<br />
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;<br />
<br />
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;<br />
<br />
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;<br />
*юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.<br />
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.<br />
<br />
== Предмет оскарження ==<br />
[[Файл:Porushennia-final-02-1-1024x784.png|міні]]<br />
Статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] визначено, що запитувач має право оскаржити:<br />
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;<br />
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;<br />
* ненадання відповіді на запит на інформацію;<br />
* надання недостовірної або неповної інформації;<br />
* несвоєчасне надання інформації;<br />
* невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;<br />
* інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.<br />
<br />
== Адміністративна відповідальність ==<br />
У випадку порушення права на інформацію посадова оосба може підлягати адміністративній відповідальності, яка передбачена статтею 212-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] "Порушення права на інформацію та права на звернення":<br />
* Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про оцінку впливу на довкілля", "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про запобігання корупції", - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.;'''<br />
<br />
* Порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"], а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br />
* Порушення вимог Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br />
<br />
* Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br />
* <br />
* <br />
* <br />
Розгляд заяв про зазначені порушення та складання протоколів про адміністративні правопорушення здійснює [http://www.ombudsman.gov.ua/ Уповноважений Верховної Ради України з прав людини] (пункт 8-1 частини першої статті 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).<br />
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] - '''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br />
<br />
* Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України "Про доступ до судових рішень" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br />
<br />
* Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"] - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
* Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.<br />
* Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації на звернення Національної комісії з реабілітації, регіональної комісії з реабілітації відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" -<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Нерозкриття, порушення строків або порядку розкриття інформації у видобувних галузях відповідно до Закону України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях" - '''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''<br><br />
<br />
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%82.docx#file Зразок заяви на ім'я Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини]<br>'''<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/34839287 Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі № 809/1811/13-a] щодо визнання дій незаконними<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76415410 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 1340/3614/18]<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://www.ombudsman.gov.ua/ Вебсторінка Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини http://www.ombudsman.gov.ua/]<br />
* [[Порядок оформлення запитів на інформацію]]<br />
* [[Відкрита інформація]]<br />
<br />
[[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]] <br />
[[Категорія: Адміністративне право]] <br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]] <br />
[[Категорія: Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32954Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення2022-01-21T10:12:42Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України];<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення). <br />
<br />
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування. <br />
<br />
''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''<br />
<br />
'''За договором дарування земельна сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''<br />
<br />
'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди. <br />
<br />
== Форма договору дарування земельної ділянки ==<br />
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
=== Куди звернутись ===<br />
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx. <br />
<br />
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==<br />
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):<br />
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;<br />
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;<br />
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);<br />
* Витяг з Державного земельного кадастру;<br />
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:<br />
* довіреність;<br />
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного. <br />
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.<br />
<br />
'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.''' <br />
<br />
''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''<br />
<br />
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==<br />
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. <br />
<br />
'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''<br />
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя), <br />
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі). <br />
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.''' <br />
<br />
'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.<br />
<br />
У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки. <br />
<br />
Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).<br />
<br />
''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/. <br />
<br />
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.<br />
<br />
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''<br />
* нотаріус; <br />
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг. <br />
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.'' <br />
<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br />
* заява встановленої форми;<br />
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);<br />
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;<br />
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;<br />
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);<br />
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 року – '''250. грн.00 коп.)'''<br />
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' <br />
<br />
На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==<br />
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:<br />
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;<br />
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;<br />
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;<br />
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена<br />
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.<br />
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.<br />
<br />
'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Договір дарування]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE/%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32951Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання2022-01-21T09:54:25Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== <big>Нормативна база</big> ==<br />
<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" (далі - Правила] <br />
<br />
== <big>Зняття з реєстрації в добровільному порядку</big> ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у тому числі [https://my.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF пункт 3 Правил]). <br />
<br />
=== Вартість адміністративної послуги ===<br />
За послугу щодо зняття з реєстрації місця проживання особа сплачує адміністративний збір \ справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга (станом на 01.01.2022р.-2481грн.)<br />
<br />
=== За зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання/зміну місця проживання- '''37.22 грн.''' ===<br />
=== Зразки необхідних документів ===<br />
''Для зняття з реєстрації місця проживання '''особа або її представник''' повинні подати:''<br />
* заяву про зняття з реєстрації місця проживання [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF/page встановленої форми]; рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або [[Позбавлення особи права користування жилим приміщенням|права користування житловим приміщенням]], про виселення, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою]]; свідоцтва про смерть;<br />
* повідомлення [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіального органу або підрозділу Державної міграційної служби] із зазначенням відповідних реквізитів паспорта померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;<br />
* документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження '''(якщо дитина не досягла 16 років)''';<br />
* квитанцію про сплату адміністративного збору;<br />
* військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебуває на військовому обліку) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF пункт 26 Правил]).<br />
<br />
''Представником '''додатково''' надається:'' <br />
* документ, що посвідчує особу представника;<br />
* документ, що підтверджує повноваження представника (довіреність), крім випадків, коли представниками малолітньої дитини є батьки (усиновлювачі).<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється '''в день звернення''' особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n75 частина друга статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]).<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
Особі може бути відмовлено у знятті з реєстрації за місцем проживання у разі коли: <br />
# особою не подано необхідних документів;<br />
# у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br />
# звернулася особа, яка не досягла 14 років ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n75 стаття 9<sup>1</sup> Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]).<br />
'''Увага!''' Заява про зняття з реєстрації місця проживання із зазначенням підстави відмови повертається особі в день її подання.<br />
<br />
=== Порядок оскарження ===<br />
Рішення, дії чи бездіяльність виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (в тому числі [https://my.gov.ua/info/servicecenters через центр надання адміністративних послуг]) можуть оскаржуватися в судовому порядку.<br />
<br />
У випадку отримання відмови центру надання адміністративних послуг про зняття з реєстрації місця проживання, особа має право протягом '''30 днів''' з моменту отримання відмови подати скаргу до органу, вищого відносно того органу, що прийняв рішення про відмову (у разі, якщо такий вищий орган існує). <br />
<br />
=== Особливі випадки ===<br />
Заяву про зняття з реєстрації місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання, подає спеціалізована соціальна установа, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають такі особи.<br />
<br />
У випадку реєстрації місця проживання батьків дитини, яка не досягла 14 років, за різними адресами, зняття з реєстрації місця проживання такої дитини разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою іншого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).<br />
<br />
'''Реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства '''( [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF пункт 28 Правил]).<br />
'<br />
У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами '''складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.'''<br />
<br />
Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення за формою згідно з додатком 17 Правил, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документа, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.<br><br />
<br />
Якщо після здійснення реєстрації місця проживання особи одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання буде встановлено, що особа не повідомила про реєстрацію місця проживання разом з нею за попередньою адресою малолітніх дітей, обидві дії скасовуються на підставі письмового рішення органу реєстрації, про що письмово повідомляється особі.<br />
== <big>Зняття з реєстрації в судовому порядку</big> ==<br />
<br />
=== '''Підстави звернення до суду''' ===<br />
Відповідно до ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#Text Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»] зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.<br />
<br />
Втрата права користування житлом:<br />
# відсутність наймача або членів його сім’ї в жилому приміщення без поважних причин <big>'''понад 6 місяців'''</big> (стаття 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР]);<br />
# відсутність членів сім’ї власника жилого приміщення без поважних причин <big>'''понад 1 рік'''</big> (стаття 405 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).<br />
Перелік осіб, які є членами сім’ї власника житла визначено в статті 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу УРСР], зокрема, до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.<br />
<br />
=== До якого суду звернутися ===<br />
Позовна заява про визнання особи такою, що [https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/gromadyanam/zrazku_pozovnuh_zayv/pozovna_korustyvanny_gulum_prumiwennam втратила право користування жилим приміщення] та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.<br />
<br />
=== Вартість позову ===<br />
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу''' відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] ('''992 грн. 40 коп.''' - станом на 01 січня 2022 року).<br />
* Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн оплати можна знайти [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ на сайті “Судова влада України”];<br />
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|порядок та підстави повернення судового збору, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору та звільнення від сплати судового збору]].<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|<big>'''Автоматичний розрахунок судового збору'''</big> [http://court.gov.ua/sudytax/ на сайті "Судова влада"]<br />
|}<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
Форма і зміст позовної заяви - "[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]"<br />
* '''Зразок [https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/gromadyanam/zrazku_pozovnuh_zayv/pozovna_korustyvanny_gulum_prumiwennam позовної заяви]''' ''(зняття з реєстрації місця проживання члена сім"ї).''<br />
<br />
* [[:Файл:Позовна заява про позбавлення права користування житлом.docx|'''Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням''']] ''(зняття з реєстрації місця проживання наймача житла чи іншої посторонної особи)''.<br />
<br />
=== Строки розгляду питання === <br />
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Порядок оскарження ===<br />
Особа у випадку прийняття судом рішення про відмову у задоволенні її позовних вимог щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання має право протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішення подати апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.<br />
<br />
=== Вартість оскарження ===<br />
За розгляд апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви ('''1362 грн. 00 коп.''' - станом на 01 січня 2021 року, підпункт 6 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР]; [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 405 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| <font color="“#00CD00&quot;">Цікаво!</font> [http://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз Верховного Суду України деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ]<br />
|}<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням|Усунення перешкод у користуванні власністю]]<br />
* [[Позбавлення особи права користування жилим приміщенням]]<br />
<br />
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]<br />
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]<br />
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br />
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]] <br />
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]] <br />
[[Категорія:Суди]] <br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] <br />
[[Категорія:Житлове право]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=30653Індексація нормативно-грошової оцінки земель2021-09-21T11:38:08Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]<br />
<br />
== Зміна розміру нормативної грошової оцінки ==<br />
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну <br />
<br />
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів '''оцінок''', передбачених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про '''оцінку''' земель"], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання '''земельної ділянки''' протягом певного періоду часу. <br />
<br />
'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''<br />
* визначення розміру земельного податку, державного мита при міні; <br />
* спадкуванні та даруванні земельних ділянок; <br />
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; <br />
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; <br />
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд; <br />
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації);<br />
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.<br />
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.'''''<br><br />
<br />
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.<br><br />
<br />
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих ''у межах населених пунктів'' незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих ''за межами населених пунктів'' - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок ''несільськогосподарського призначення'' - не рідше ніж один раз на 7-10 років.<br />
<br />
При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n15 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] '''індексація грошових доходів населення''' - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Входячи зі змісту даного поняття індексацію нормативної грошової оцінки землі доцільно проводити щороку, разом з індексацією всіх грошових виплат громадян, які не мають разового характеру, а також враховуючи положення статті 289 Податкового Кодексу України згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.<br> <br />
<br />
Проте, Листом [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''. <br />
<br />
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2021 рік становить 1,0 .<br />
<br />
== Порядок індексації ==<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. <br />
<br />
Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням - https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html<br />
<br />
На офіційному вебпорталі ДФС розміщено зведену інформацію щодо проведення нормативної грошової оцінки земель, а не по кожній земельній ділянці. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель на підставі якого обчислюється сума земельного податку або орендної плати. <br />
<br />
Розрахунок здійснюється за формулою:<br />
<br />
{|<br />
|-<br />
| || '''Кi = І:100''', || <br />
|-<br />
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' || <br />
|}<br />
<br />
Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Подактового кодексу України]).<br />
<br />
== Розміри коефіцієнтів індексації ==<br />
<br />
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], не пізніше 15 січня поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. <br />
<br />
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. <br />
<br />
'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:''' <br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Рік !! Коефіцієнт індексації<br />
|-<br />
| 1996 || 1,703<br />
|-<br />
| 1997 || 1,059<br />
|-<br />
| 1998 || 1,006<br />
|-<br />
| 1999 || 1,127<br />
|-<br />
| 2000 || 1,182<br />
|-<br />
| 2001 || 1,02<br />
|-<br />
| 2005 || 1,035<br />
|-<br />
| 2007 || 1,028<br />
|-<br />
| 2008 || 1,152<br />
|-<br />
| 2009 || 1,059<br />
|-<br />
| 2010 || 1,0<br />
|-<br />
| 2011 || 1,0<br />
|-<br />
| 2012 || 1,0<br />
|-<br />
| 2013 || 1,0<br />
|-<br />
| 2014 || 1,249<br />
|-<br />
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та <br><br />
1,2 для сільськогосподарських угідь<br />
|-<br />
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та <br><br />
1,0 для сільськогосподарських угідь<br />
|-<br />
| 2017 || 1,0<br />
|-<br />
| 2018 || 1,0<br />
|-<br />
| 2019 || 1,0<br />
|-<br />
| 2020 || 1,0<br />
|}<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''<br />
|}<br />
<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України], індекс споживчих цін за 2017-2023 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовуватиметься із значенням 100%.<br><br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. У своїй [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 постанові від 16.03.2020 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19] висловив наступну позицію.<br><br />
<br />
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.'''<br><br />
<br />
== Дивись також ==<br />
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Податкове право]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C&diff=30652Індексація нормативно-грошової оцінки земель2021-09-21T11:30:00Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]<br />
<br />
== Зміна розміру нормативної грошової оцінки ==<br />
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну <br />
<br />
'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів '''оцінок''', передбачених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про '''оцінку''' земель"], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання '''земельної ділянки''' протягом певного періоду часу. <br />
<br />
'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''<br />
* визначення розміру земельного податку, державного мита при міні; <br />
* спадкуванні та даруванні земельних ділянок; <br />
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; <br />
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; <br />
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд; <br />
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації);<br />
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.<br />
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.'''''<br><br />
<br />
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.<br><br />
<br />
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих ''у межах населених пунктів'' незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих ''за межами населених пунктів'' - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок ''несільськогосподарського призначення'' - не рідше ніж один раз на 7-10 років.<br />
<br />
При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n15 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] '''індексація грошових доходів населення''' - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Входячи зі змісту даного поняття індексацію нормативної грошової оцінки землі доцільно проводити щороку, разом з індексацією всіх грошових виплат громадян, які не мають разового характеру, а також враховуючи положення статті 289 Податкового Кодексу України згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.<br> <br />
<br />
Проте, Листом [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''. <br />
<br />
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2021 рік становить 1,0 .<br />
<br />
== Порядок індексації ==<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. <br />
<br />
Із інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру) можливо ознайомитися за посиланням - https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html <br />
<br />
Розрахунок здійснюється за формулою:<br />
<br />
{|<br />
|-<br />
| || '''Кi = І:100''', || <br />
|-<br />
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' || <br />
|}<br />
<br />
Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Подактового кодексу України]).<br />
<br />
== Розміри коефіцієнтів індексації ==<br />
<br />
Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], не пізніше 15 січня поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. <br />
<br />
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. <br />
<br />
'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:''' <br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Рік !! Коефіцієнт індексації<br />
|-<br />
| 1996 || 1,703<br />
|-<br />
| 1997 || 1,059<br />
|-<br />
| 1998 || 1,006<br />
|-<br />
| 1999 || 1,127<br />
|-<br />
| 2000 || 1,182<br />
|-<br />
| 2001 || 1,02<br />
|-<br />
| 2005 || 1,035<br />
|-<br />
| 2007 || 1,028<br />
|-<br />
| 2008 || 1,152<br />
|-<br />
| 2009 || 1,059<br />
|-<br />
| 2010 || 1,0<br />
|-<br />
| 2011 || 1,0<br />
|-<br />
| 2012 || 1,0<br />
|-<br />
| 2013 || 1,0<br />
|-<br />
| 2014 || 1,249<br />
|-<br />
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та <br><br />
1,2 для сільськогосподарських угідь<br />
|-<br />
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та <br><br />
1,0 для сільськогосподарських угідь<br />
|-<br />
| 2017 || 1,0<br />
|-<br />
| 2018 || 1,0<br />
|-<br />
| 2019 || 1,0<br />
|-<br />
| 2020 || 1,0<br />
|}<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''<br />
|}<br />
<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України], індекс споживчих цін за 2017-2023 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовуватиметься із значенням 100%.<br><br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. У своїй [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 постанові від 16.03.2020 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19] висловив наступну позицію.<br><br />
<br />
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.'''<br><br />
<br />
== Дивись також ==<br />
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Податкове право]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96&diff=29834Надання права на шлюб неповнолітній особі2021-07-26T11:35:21Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2018 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] <br />
<br />
== Право на шлюб ==<br />
<br />
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.<br />
<br />
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.<br />
<br />
Релігійний обряд шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
== Надання права на шлюб особам, які не досягли вісімнадцяти років ==<br />
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 Цивільний процесуальний кодекс України]. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.<br />
Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви. <br />
=== Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років ===<br />
<br />
* вагітність;<br />
* фактичне створення сім'ї;<br />
* народження дитини.<br />
'''Перелік підстав не є вичерпним.'''<br />
<br />
'''Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою'''<br />
# особи, які є родичами прямої лінії споріднення;<br />
# рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);<br />
# двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;<br />
# усиновлювач та усиновлена ним дитина.<br />
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.<br />
<br />
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.<br />
<br>Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.<br />
<br />
=== Документи необхідні для реєстрації шлюбу ===<br />
# Заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повинно відповідати інтересам заявника, а встановити це можна лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені ст. 26 СК України (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей.;<br />
# Свідоцтво про народження заявника;<br />
# Копія паспорта заявника;<br />
# Будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб : свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність і т.п.<br />
# Квитанція про сплату судового збору.<br />
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1.pdf Заява про право на шлюб зразок]<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
'''Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарг подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. '''Станом на 2021р. судовий збір по заявах у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , тобто - 454 грн.<br />
<br />
== Визнання шлюбу недійсним ==<br />
Підстави визнання шлюбу недійсним регламентується ст. 39, 40, 41 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131 Сімейного кодексу України].<br />
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;<br />
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;<br />
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;<br />
# зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;<br />
# у разі фіктивності шлюбу;<br />
# з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;<br />
# з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96&diff=29352Надання права на шлюб неповнолітній особі2021-06-24T11:34:45Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2018 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] <br />
<br />
== Право на шлюб ==<br />
<br />
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.<br />
<br />
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.<br />
<br />
Релігійний обряд шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
== Надання права на шлюб особам, які не досягли вісімнадцяти років ==<br />
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 Цивільний процесуальний кодекс України]. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.<br />
Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви. <br />
=== Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років ===<br />
<br />
* вагітність;<br />
* фактичне створення сім'ї;<br />
* народження дитини.<br />
'''Перелік підстав не є вичерпним.'''<br />
<br />
'''Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою'''<br />
# особи, які є родичами прямої лінії споріднення;<br />
# рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);<br />
# двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;<br />
# усиновлювач та усиновлена ним дитина.<br />
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.<br />
<br />
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.<br />
<br>Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.<br />
<br />
=== Документи необхідні для реєстрації шлюбу ===<br />
# Заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повинно відповідати інтересам заявника, а встановити це можна лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені ст. 26 СК України (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей.;<br />
# Свідоцтво про народження заявника;<br />
# Копія паспорта заявника;<br />
# Будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб : свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність і т.п.<br />
# Квитанція про сплату судового збору.<br />
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1.pdf Заява про право на шлюб зразок]<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Судовий збір по заявах у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . У 2021 році вартість за подачу заяви про надання права на шлюб неповнолітній особі становить 454 грн. 00 коп.<br />
<br />
== Визнання шлюбу недійсним ==<br />
Підстави визнання шлюбу недійсним регламентується ст. 39, 40, 41 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131 Сімейного кодексу України].<br />
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;<br />
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;<br />
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;<br />
# зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;<br />
# у разі фіктивності шлюбу;<br />
# з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;<br />
# з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96&diff=29351Надання права на шлюб неповнолітній особі2021-06-24T11:34:17Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Вартість */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2018 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] <br />
<br />
== Право на шлюб ==<br />
<br />
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 23 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. Тому людина і у 80, і у 100 років має право на шлюб.<br />
<br />
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.<br />
<br />
Релігійний обряд шлюбу '''не є підставою''' для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
== Надання права на шлюб особам, які не досягли вісімнадцяти років ==<br />
Заява про надання права на шлюб має розглядатися судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8307 Цивільний процесуальний кодекс України]. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.<br />
Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви. <br />
=== Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років ===<br />
<br />
* вагітність;<br />
* фактичне створення сім'ї;<br />
* народження дитини.<br />
'''Перелік підстав не є вичерпним.'''<br />
<br />
'''Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою'''<br />
# особи, які є родичами прямої лінії споріднення;<br />
# рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька);<br />
# двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;<br />
# усиновлювач та усиновлена ним дитина.<br />
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.<br />
<br />
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.<br />
<br>Неповнолітня особа, відносно якої судом прийняте рішення про зниження шлюбного віку, має право не скористатись наданим їй правом та у будь-який момент до реєстрації шлюбу відмовитись від його реєстрації.<br />
<br />
=== Документи необхідні для реєстрації шлюбу ===<br />
# Заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повинно відповідати інтересам заявника, а встановити це можна лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені ст. 26 СК України (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей.;<br />
# Свідоцтво про народження заявника;<br />
# Копія паспорта заявника;<br />
# Будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб : свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність і т.п.<br />
# Квитанція про сплату судового збору.<br />
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1.pdf Заява про право на шлюб зразок]<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Судовий збір по заявах у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . У 2021 році вартість за подачу заяви про надання права на шлюб неповнролітній особі становить 454 грн. 00 коп.<br />
<br />
== Визнання шлюбу недійсним ==<br />
Підстави визнання шлюбу недійсним регламентується ст. 39, 40, 41 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n131 Сімейного кодексу України].<br />
# зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;<br />
# зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;<br />
# зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною;<br />
# зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка;<br />
# у разі фіктивності шлюбу;<br />
# з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;<br />
# з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=29123Право колишнього члена колгоспу на землю сільськогосподарського призначення2021-06-09T11:57:05Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року.]<br />
<br />
== '''Загальна інформація''' ==<br />
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст. 14 Конституції України.]<br />
<br />
Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2200-12#Text Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі»].<br />
<br />
Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. <br />
<br />
На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені колективні сільськогосподарські підприємства, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених колективних сільськогосподарських підприємств. Кожному з них належала частка (пай), кожен набув право при бажанні отримати її для самостійного господарювання, створення селянського (фермерського) господарства, передачі в оренду або залишення своєї частки землі у колективній власності членів колективних сільськогосподарських підприємств на умовах оренди ''(джерело: «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року»).]''<br />
<br />
'''Землями сільськогосподарського призначення''' '''визнаються землі, надані для:'''<br />
* виробництва сільськогосподарської продукції, <br />
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, <br />
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей<br />
''Джерело: стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України.]''<br />
<br />
01 липня 2021 року набирає чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження раніше підмараторних земельних ділянок (наприклад, продаж, дарування тощо).<br />
<br />
== '''Особи, які мають право на земельну частку (пай)''' ==<br />
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;<br />
* громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;<br />
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);<br />
* громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.<br />
* Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.<br />
* Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.<br />
''Джерело: стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''<br />
<br />
== '''Порядок оформлення права власності, якщо особа має сертифікат на право на земельну частку (пай)''' ==<br />
Під час приватизації земельних паїв після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель було визначено розмір та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видано відповідний документ - '''сертифікат про право власності на визначену частку (пай).''' У статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.<br />
<br />
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.<br />
<br />
'''''УВАГА! Від 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку не видається, замість нього новому власнику на підтвердження виникнення у громадянина права на земельну ділянку необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'' ''' <br />
<br />
'''ПЕРШИЙ КРОК.''' Необхідно подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).<br />
<br />
'''ДРУГИЙ КРОК.''' Сільська, селищна, міська рада укладає із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету '''АБО''' сприяє в укладенні такого договору, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай).<br />
<br />
'''ТРЕТІЙ КРОК.''' Проект землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.<br />
<br />
'''У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються:'''<br />
* місце розташування земельної ділянки;<br />
* межі та площа сільськогосподарських угідь;<br />
* цільове призначення, обмеження у їх використанні.<br />
'''ЧЕТВЕРТИЙ КРОК.''' Сільської, селищною, міською радою проводиться розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості) на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
<br />
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, який є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).<br />
<br />
Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державна реєстрація права власності на земельну частку (пай). <br />
<br />
'''''УВАГА! Якщо земельна ділянка (пай) НЕ має кадастрового номеру, то для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) за місцем розташування земельної ділянки із:'''''<br />
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;<br />
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);<br />
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br />
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно та '''протягом 14 днів.''' На підтвердження державної реєстрації безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. <br />
<br />
== '''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку (пай)''' ==<br />
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''<br />
* нотаріус (пошук нотаріусів чи державних нотаріальних контор можна здійснити за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx); <br />
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br />
# заява встановленої форми;<br />
# документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);<br />
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;<br />
# засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;<br />
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 230 гривень). <br />
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки. <br />
<br />
== '''Чому важливо зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) до 1 січня 2025 року?''' ==<br />
Відповідно до статті 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, '''він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.''' <br />
<br />
Це означає, що кадастрові номери потрібно присвоювати не тільки тим ділянкам, які оформлюються вперше, а і у разі, якщо у особи є Державний акт про право власності на землю (рожевого кольору – видавалися з 1991 до 2003 року), в якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки. <br />
<br />
'''У зв’язку з чим зареєструвати право власності на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку необхідно до 01 січня 2025 року. '''<br />
<br />
== '''Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку''' ==<br />
''Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]:''<br />
* Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). <br />
* Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.<br />
* При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.<br />
'''Предметом розгляду у суді можуть бути позови громадян, пов'язані з паюванням земель, зокрема:'''<br />
* про визнання права на земельну частку (пай), її розмір;<br />
* незаконність відмови у видачі сертифіката;<br />
* виділення паю в натурі.<br />
'''Відповідачами в таких справах можуть бути:'''<br />
* КСП;<br />
* сільськогосподарські кооперативи;<br />
* районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката;<br />
* виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. <br />
Після 2020 року органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з позовами про визнання колективної власності комунальною власністю в порядку оформлення безхазяйного майна щодо КСП, які вже ліквідовані. Щодо тих КСП, які ще не ліквідовані - після 2025 року.<br />
<br />
=== '''Як звернутися до суду?''' ===<br />
'''Дивись правові консультації:'''<br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 «Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі»]''' <br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 «Звернення до суду: провадження в адміністративній справі»]''' <br />
<br />
== '''Судова практика''' ==<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №396/1683/18-ц9 (провадження № 61-9879св19):]''' «''Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».'' <br />
<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18]'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 )]: ''«Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права».'' <br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=29122Право колишнього члена колгоспу на землю сільськогосподарського призначення2021-06-09T11:56:09Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року.]<br />
<br />
== '''Загальна інформація''' ==<br />
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст. 14 Конституції України.]<br />
<br />
Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2200-12#Text Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі»].<br />
<br />
Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. <br />
<br />
На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені колективні сільськогосподарські підприємства, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених колективних сільськогосподарських підприємств. Кожному з них належала частка (пай), кожен набув право при бажанні отримати її для самостійного господарювання, створення селянського (фермерського) господарства, передачі в оренду або залишення своєї частки землі у колективній власності членів колективних сільськогосподарських підприємств на умовах оренди ''(джерело: «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року»).]''<br />
<br />
'''Землями сільськогосподарського призначення''' '''визнаються землі, надані для:'''<br />
* виробництва сільськогосподарської продукції, <br />
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, <br />
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей<br />
''Джерело: стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України.]''<br />
<br />
01 липня 2021 року набирає чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження раніше підмараторних земельних ділянок (наприклад, продаж, дарування тощо).<br />
<br />
== '''Особи, які мають право на земельну частку (пай)''' ==<br />
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;<br />
* громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;<br />
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);<br />
* громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.<br />
* Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.<br />
* Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.<br />
''Джерело: стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''<br />
<br />
== '''Порядок оформлення права власності, якщо особа має сертифікат на право на земельну частку (пай)''' ==<br />
Під час приватизації земельних паїв після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель було визначено розмір та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видано відповідний документ - '''сертифікат про право власності на визначену частку (пай).''' У статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.<br />
<br />
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.<br />
<br />
'''''УВАГА! Від 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку не видається, замість нього новому власнику на підтвердження виникнення у громадянина права на земельну ділянку необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'' ''' <br />
<br />
'''ПЕРШИЙ КРОК.''' Необхідно подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).<br />
<br />
'''ДРУГИЙ КРОК.''' Сільська, селищна, міська рада укладає із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету '''АБО''' сприяє в укладенні такого договору, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай).<br />
<br />
'''ТРЕТІЙ КРОК.''' Проект землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.<br />
<br />
'''У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються:'''<br />
* місце розташування земельної ділянки;<br />
* межі та площа сільськогосподарських угідь;<br />
* цільове призначення, обмеження у їх використанні.<br />
'''ЧЕТВЕРТИЙ КРОК.''' Сільської, селищною, міською радою проводиться розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості) на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
<br />
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, який є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).<br />
<br />
Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державна реєстрація права власності на земельну частку (пай). <br />
<br />
'''''УВАГА! Якщо земельна ділянка (пай) НЕ має кадастрового номеру, то для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) за місцем розташування земельної ділянки із:'''''<br />
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;<br />
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);<br />
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br />
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно та '''протягом 14 днів.''' На підтвердження державної реєстрації безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. <br />
<br />
== '''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку (пай)''' ==<br />
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''<br />
* нотаріус (пошук нотаріусів чи державних нотаріальних контор можна здійснити за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx); <br />
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br />
# заява встановленої форми;<br />
# документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);<br />
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;<br />
# засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;<br />
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. <br />
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки. <br />
<br />
== '''Чому важливо зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) до 1 січня 2025 року?''' ==<br />
Відповідно до статті 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, '''він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.''' <br />
<br />
Це означає, що кадастрові номери потрібно присвоювати не тільки тим ділянкам, які оформлюються вперше, а і у разі, якщо у особи є Державний акт про право власності на землю (рожевого кольору – видавалися з 1991 до 2003 року), в якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки. <br />
<br />
'''У зв’язку з чим зареєструвати право власності на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку необхідно до 01 січня 2025 року. '''<br />
<br />
== '''Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку''' ==<br />
''Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]:''<br />
* Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). <br />
* Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.<br />
* При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.<br />
'''Предметом розгляду у суді можуть бути позови громадян, пов'язані з паюванням земель, зокрема:'''<br />
* про визнання права на земельну частку (пай), її розмір;<br />
* незаконність відмови у видачі сертифіката;<br />
* виділення паю в натурі.<br />
'''Відповідачами в таких справах можуть бути:'''<br />
* КСП;<br />
* сільськогосподарські кооперативи;<br />
* районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката;<br />
* виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. <br />
Після 2020 року органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з позовами про визнання колективної власності комунальною власністю в порядку оформлення безхазяйного майна щодо КСП, які вже ліквідовані. Щодо тих КСП, які ще не ліквідовані - після 2025 року.<br />
<br />
=== '''Як звернутися до суду?''' ===<br />
'''Дивись правові консультації:'''<br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 «Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі»]''' <br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 «Звернення до суду: провадження в адміністративній справі»]''' <br />
<br />
== '''Судова практика''' ==<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №396/1683/18-ц9 (провадження № 61-9879св19):]''' «''Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».'' <br />
<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18]'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 )]: ''«Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права».'' <br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=29121Право колишнього члена колгоспу на землю сільськогосподарського призначення2021-06-09T11:55:20Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року.]<br />
<br />
== '''Загальна інформація''' ==<br />
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст. 14 Конституції України.]<br />
<br />
Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2200-12#Text Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі»].<br />
<br />
Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. <br />
<br />
На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені колективні сільськогосподарські підприємства, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених колективних сільськогосподарських підприємств. Кожному з них належала частка (пай), кожен набув право при бажанні отримати її для самостійного господарювання, створення селянського (фермерського) господарства, передачі в оренду або залишення своєї частки землі у колективній власності членів колективних сільськогосподарських підприємств на умовах оренди ''(джерело: «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року»).]''<br />
<br />
'''Землями сільськогосподарського призначення''' '''визнаються землі, надані для:'''<br />
* виробництва сільськогосподарської продукції, <br />
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, <br />
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей<br />
''Джерело: стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України.]''<br />
<br />
01 липня 2021 року набирає чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження раніше підмараторних земельних ділянок (наприклад, продаж, дарування тощо).<br />
<br />
== '''Особи, які мають право на земельну частку (пай)''' ==<br />
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;<br />
* громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;<br />
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);<br />
* громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.<br />
* Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.<br />
* Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.<br />
''Джерело: стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''<br />
<br />
== '''Порядок оформлення права власності, якщо особа має сертифікат на право на земельну частку (пай)''' ==<br />
Під час приватизації земельних паїв після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель було визначено розмір та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видано відповідний документ - '''сертифікат про право власності на визначену частку (пай).''' У статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.<br />
<br />
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.<br />
<br />
'''''УВАГА! Від 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку не видається, замість нього новому власнику на підтвердження виникнення у громадянина права на земельну ділянку необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'' ''' <br />
<br />
'''ПЕРШИЙ КРОК.''' Необхідно подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).<br />
<br />
'''ДРУГИЙ КРОК.''' Сільська, селищна, міська рада укладає із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету '''АБО''' сприяє в укладенні такого договору, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай).<br />
<br />
'''ТРЕТІЙ КРОК.''' Проект землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.<br />
<br />
'''У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються:'''<br />
* місце розташування земельної ділянки;<br />
* межі та площа сільськогосподарських угідь;<br />
* цільове призначення, обмеження у їх використанні.<br />
'''ЧЕТВЕРТИЙ КРОК.''' Сільської, селищною, міською радою проводиться розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості) на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
<br />
Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, який є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).<br />
<br />
Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державна реєстрація права власності на земельну частку (пай). <br />
<br />
'''''УВАГА! Якщо земельна ділянка (пай) НЕ має кадастрового номеру, то для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) за місцем розташування земельної ділянки із:'''''<br />
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;<br />
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);<br />
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br />
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно та '''протягом 14 днів.''' На підтвердження державної реєстрації безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. <br />
<br />
== '''Державна реєстрація права власності на земельну ділянку (пай)''' ==<br />
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''<br />
* нотаріус (пошук нотаріусів чи державних нотаріальних контор можна здійснити за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx); <br />
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br />
# заява встановленої форми;<br />
# документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);<br />
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;<br />
# засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;<br />
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік - 230 гривень). <br />
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки. <br />
<br />
== '''Чому важливо зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) до 1 січня 2025 року?''' ==<br />
Відповідно до статті 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, '''він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.''' <br />
<br />
Це означає, що кадастрові номери потрібно присвоювати не тільки тим ділянкам, які оформлюються вперше, а і у разі, якщо у особи є Державний акт про право власності на землю (рожевого кольору – видавалися з 1991 до 2003 року), в якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки. <br />
<br />
'''У зв’язку з чим зареєструвати право власності на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку необхідно до 01 січня 2025 року. '''<br />
<br />
== '''Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку''' ==<br />
''Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]:''<br />
* Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). <br />
* Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.<br />
* При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.<br />
'''Предметом розгляду у суді можуть бути позови громадян, пов'язані з паюванням земель, зокрема:'''<br />
* про визнання права на земельну частку (пай), її розмір;<br />
* незаконність відмови у видачі сертифіката;<br />
* виділення паю в натурі.<br />
'''Відповідачами в таких справах можуть бути:'''<br />
* КСП;<br />
* сільськогосподарські кооперативи;<br />
* районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката;<br />
* виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо. <br />
Після 2020 року органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з позовами про визнання колективної власності комунальною власністю в порядку оформлення безхазяйного майна щодо КСП, які вже ліквідовані. Щодо тих КСП, які ще не ліквідовані - після 2025 року.<br />
<br />
=== '''Як звернутися до суду?''' ===<br />
'''Дивись правові консультації:'''<br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 «Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі»]''' <br />
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 «Звернення до суду: провадження в адміністративній справі»]''' <br />
<br />
== '''Судова практика''' ==<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №396/1683/18-ц9 (провадження № 61-9879св19):]''' «''Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».'' <br />
<br />
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18]'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 )]: ''«Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права».'' <br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&diff=28825Дострокове розірвання договору оренди землі2021-05-27T11:55:49Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Строки та адміністративний збір */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"] <br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. <br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220]. <br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Оренда земельних ділянок]]".<br />
== Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі ==<br />
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.<br />
<br />
Законодавством України визначено два <u>шляхи дострокового розірвання</u> договору оренди землі:<br />
* за згодою сторін;<br />
* за рішенням суду.<br />
'''ВАЖЛИВО!!!''' Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності ''може бути розірвано у разі необхідності надання її для суспільних потреб'', у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених частиною першою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”].<br />
== Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін ==<br />
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за '''шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.<br />
<br />
[[Файл:Позовна заява про стягнення невиплаченої плати за аренду земельної ділянки.odt|міні]]<br />
== Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду ==<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний <u>за рішенням суду</u> в разі:<br />
<br />
'''1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146 24] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n161 25 Закону України "Про оренду землі"]'''<br />
<br />
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;<br />
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;<br />
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;<br />
* своєчасного внесення орендної плати;<br />
* передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;<br />
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізації прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;<br />
* невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;<br />
* відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;<br />
* попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;<br />
* початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;;<br />
* виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;<br />
* дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;<br />
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.<br />
'''2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;'''<br />
<br />
* невиплата орендної плати;<br />
* використання землі не за цільовим призначенням;<br />
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.<br />
'''3) випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;'''<br />
<br />
'''4) виникнення підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України щодо:'''<br />
* забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;<br />
* додержання вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;<br />
* непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;<br />
* своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* дотримання правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних з встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.<br />
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову до суду]] із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.<br />
<br />
== Реєстрація розірвання договору оренди землі ==<br />
Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.<br />
<br />
За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріуса.<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається <u>заява на проведення реєстраційних дій</u> (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі. <br />
<br />
Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:<br />
<br />
* документ, що посвідчує особу заявника;<br />
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;<br />
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);<br />
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;<br />
* договір оренди земельної ділянки;<br />
* угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).<br />
Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо.<br />
<br />
== Строки та адміністративний збір ==<br />
Державна реєстрація припинення права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 110 грн. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).<br />
<br />
За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:<br />
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1140 грн. - у строк два робочі дні;<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб -2270 грн. - у строк один робочий день;<br />
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб -5680 грн.- у строк 2 години.<br />
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг. <br />
<br />
Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди.<br />
<br />
Варто наголосити, що у разі припинення договору, в тому числі його розірвання, потрібно звернутися до державного реєстратора для припинення права оренди.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18] (систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17] (підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19] (два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди землі).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 272/872/17] (доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі).<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031636 Постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 623/2421/16-ц] (можливість одностороннього розірвання договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких підстав та передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін).<br />
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц] (договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги).<br />
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/91786723?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.239945860.682542061.1610961996-1229726292.1600757538 Постанова Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 291/1009/18] (припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі», та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання)<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82599591 Постанова Верховного Суду від 14.09.2019 року у справі №904/7071/17] (земельне законодавство розрізняє поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії".Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Саме тому, Суд приходить до висновку, що самовільне розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, що була передана в оренду під розміщення об'єктів комерційного призначення - будівель і споруд в межах категорії земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови", не є зміною цільового призначення земельної ділянки).<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115407 Постанова Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №468/1498/17-ц] (рішення суду про розірвання договору оренди базується на тому, що орендована земельна ділянка використовувалася не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощувався на земельній ділянці ячмінь, чим істотно було порушено умови договору).<br><br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95654245?fbclid=IwAR0wWq6CLrBVSPsH6YlPJ8GO3sxAkDrzoJh1AALlBfGQyo_MuZYS2uvyuqo Постанова Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі № 198/1022/19] ( Системний аналіз умов договору оренди свідчить, що його умовами не передбачено можливості розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. При цьому заперечення зі сторони орендаря свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання договору. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що абзац другий пункту 7 договору оренди земельної ділянки, на який посилається позивач як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення можливості розірвання договору в односторонньому порядку та механізму (процедури) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору потрібна згода орендаря (відповідача у справі), яку останній має надати, що виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того, пункт 28 договору містить імперативне положення про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку. Судами обґрунтовано вказано, що бажання позивача самостійно обробляти земельну ділянку НЕ є окремою підставою, визначеною законом або договором, для розірвання спірного договору оренди землі. Інших окремих підстав як в сукупності, так і окремо, необхідних і достатніх для розірвання договору оренди землі, в тому числі наявність істотних порушень договору орендарем, позивачем не наведено.)<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Оренда земельних ділянок]]<br />
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]<br />
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]<br />
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=28640Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів2021-05-18T06:21:07Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3] <br />
<br />
== Підстави звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів ==<br />
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. '''За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 197 СК України])<br />
<br><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 273 ЦПК України], '''якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.'''<br />
<br />
== Судовий порядок врегулювання ==<br />
У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з '''позовною заявою про звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів.'''<br />
<br />
== Куди звертатися ==<br />
Для подачі заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"), а саме в 2021 році сплата судового зюору за подачу позовної заяви щодо "Звільнення від нарахування заборгованості по сплаті аліментів" становить 908 гривень, крім, випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
<br />
== Письмові докази ==<br />
'''Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені позовні вимоги.''' <br />
<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 77 ЦПК України], належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.<br />
<br><br />
<br />
Такими доказами можуть бути, наступні документи:<br />
* копія свідоцтва про народження дитини/дітей;<br />
* копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;<br />
* розрахунок заборгованості по аліментах у виконавчому провадженні;<br />
* копія паспорту сторін;<br />
* копія картки фізичної особи-платника податків сторін;<br />
* довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;<br />
* пояснення свідків;<br />
* довідка про доходи з місця роботи/навчання;<br />
* інформація про наявність чи відсутність житла, <br />
* інформація про стан здоров’я, <br />
* довідка про проходження лікування; <br />
* чеки на витрати на лікування, медикаменти, тощо.<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D1%83_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E&diff=27750Виправлення помилок у державному акті на землю2021-04-02T12:12:31Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Помилка 2 – технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база.==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 17 жовтня 12 року № 1051] <br />
<br />
== Різновиди помилок ==<br />
З 01.01.13 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в ДЗК, а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі прав. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.<br />
<br />
Основним документом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері ДЗК, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України від 07.07.11 р. № 3613-VI "Про Державний земельний кадастр"] (далі – Закон № 3613).<br />
<br />
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.12 р. № 1051] (далі – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок № 1051]). Цим Порядком визначено, які помилки можуть мати місце в ДЗК (п. 138), а саме:<br /><br />
* помилка 1 – '''технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК''' (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка); <br /><br />
* помилка 2 – '''технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК''' (у т. ч. технічна помилка в документах, на підставі яких унесено відомості до ДЗК);<br /><br />
* помилка 3 – '''допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель''' (у т. ч. виявлена після перенесення до ДЗК інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель, яка міститься в затвердженій та переданій до 01.01.13 р. до Державного фонду документації із землеустрою);<br /><br />
* помилка 4 – '''допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.'''<br /><br />
* помилка 5 – '''технічна помилка, допущена у відомостях ДЗК внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;'''<br /><br />
* помилка 6 – '''помилка, допущена у відомостях ДЗК під час державної реєстрації земельної ділянки;'''<br /><br />
* помилка 7 – '''помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру.'''<br /><br />
Якщо помилка у відомостях ДЗК виникла внаслідок помилки в документах, на підставі яких були внесені такі відомості, то згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 ст. 37 Закону № 3613] її виправлення здійснюється:<br />
* після виправлення помилки у відповідних документах;<br />
* на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (далі – техдокументація щодо встановлення меж), матеріалів інвентаризації земель, документації з оцінки земель або за рішенням суду.<br /><br />
'''Якщо межі ділянки не змінюються, немає спору за межу, немає самозахоплення землі тощо, то зазначені помилки можуть бути виправлені в позасудовому порядку.'''<br />
<br />
== Помилка 1 – технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК ==<br />
Технічні помилки можуть бути виявлені зацікавленою особою у витягу, довідці з ДЗК або викопіюванні з картографічних матеріалів ДЗК. Такі помилки можуть бути допущені органом, що здійснює ведення ДЗК, у назві (П. І. Б.) власника/ користувача земельної ділянки, її цільовому призначенні, виді використання, адресі такої земельної ділянки тощо.<br />
<br />
'''''Що має зробити зацікавлена особа в разі виявлення технічної помилки.'''''<br />Направити до територіального органу Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки повідомлення за формою, наведеною в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF/paran431#n431 додатку 29 до Порядку № 1051.] Це повідомлення має бути направлене рекомендованим листом (з описом вкладення та повідомленням про вручення) або надане зацікавленою особою особисто. До повідомлення додаються документи, що містять технічні помилки, та документи, що містять правильну редакцію відповідних відомостей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF (п. 139 Порядку № 1051]).<br />
<br />
'''''Що повинен зробити державний кадастровий реєстратор.'''''<br />Отримавши повідомлення від зацікавленої особи та звіривши додані до нього документи, державний кадастровий реєстратор повинен виправити помилку, а також безоплатно видати такій особі за її бажанням витяг, довідку з ДЗК, викопіювання з картографічних матеріалів ДЗК на заміну документа, у якому виявлено помилку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF (п. 144 Порядку № 1051]).<br />
<br />
'''''Якщо помилку допущено в державному акті на землю в назві (П. І. Б.) власника/користувача земельної ділянки, кадастровий реєстратор повинен:'''''<br /><br />
* установити (підтвердити), що такий документ належить власнику земельної ділянки;<br />
* перевірити відповідні відомості про власника, що містяться в землевпорядній документації, яка повинна зберігатися в архіві (такою документацією можуть бути матеріали первинного відведення земельної ділянки, рішення, розпорядження тощо); <br />
* перевірити паспортні дані та ідентифікаційний код власника/землекористувача.<br /><br />
Якщо '''відомості про власника підтверджено''', то кадастровий реєстратор вносить зміни до ДЗК (здійснює державну реєстрацію земельної ділянки) та надає витяг з ДЗК із правильними відомостями.<br />
<br />
Якщо '''архіви не містять необхідної документації''', то кадастровий реєстратор не може перевірити та підтвердити відомості про власника земельної ділянки. Отже, він не зможе внести виправлені дані в ДЗК і тому відмовить у державній реєстрації земельної ділянки. У такому разі відмова оформлюється відповідним рішенням. Таке рішення видається зацікавленій особі (заявнику). Воно є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику державного акта як правовстановного документа на земельну ділянку. Після отримання відповідного позитивного рішення суду зацікавлена особа надає його державному кадастровому реєстратору разом із державним актом, що містить помилку. На підставі таких документів до ДЗК вносяться зміни (реєструється земельна ділянка) і заявнику надається витяг із ДЗК із правильними відомостями.<br />
<br />
'''Щоб отримати новий правовстановний документ (з виправленими даними)''', зацікавлена особа надає державному реєстратору Державної реєстраційної служби необхідні документи (у т. ч. витяг з ДЗК із правильними відомостями).<br />
== Помилка 2 – технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК ==<br />
Поширеними є помилки (описки, друкарські, граматичні, арифметичні чи інші помилки) у відомостях ДЗК, допущені внаслідок технічної помилки в землевпорядних документах. У такому разі це помилки, допущені не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК.<br />Наприклад, у технічній документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок (далі – техдокументація щодо поділу земельних ділянок) зазначено неправильну адресу новоствореної земельної ділянки (описка). Власник такої ділянки виявив помилку після її реєстрації в ДЗК. Для внесення до ДЗК правильних відомостей він повинен надати кадастровому реєстратору техдокументацію щодо поділу земельних ділянок із виправленими відомостями. Виправити такі відомості може лише землевпорядна організація. Зазвичай зацікавлені особи звертаються до організації, яка виготовила таку техдокументацію. Проте це може бути й інша землевпорядна організація (наприклад, якщо ту, що виготовила документацію, ліквідовано).<br /><br />
Відповідно до п. 150 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051] виправлення технічних помилок, допущених не з вини органу, що веде ДЗК, здійснюється кадастровим реєстратором за заявою зацікавленої особи. Форму заяви наведено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF/paran504#n504 додатку 35] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]. До такої заяви необхідно додати:<br /><br />
* документи (або їх засвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості; <br />
* документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК; <br />
* документ, що підтверджує оплату послуг за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, – 0,13 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (295 грн 10 коп.).<br />
== Помилка 3 – допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель ==<br />
Такі помилки, як правило, виявляються під час перенесення до ДЗК відомостей із Державного реєстру земель (далі – ДРЗ). Відомо, що зазначений реєстр вівся лише на паперових носіях, тоді як ДЗК ведеться як на електронних, так і на паперових носіях. Отже, ДЗК – це, у тому числі, електронна система, відомості в якій перевіряються автоматично. При перенесенні відомостей з одного реєстру до іншого виявляються помилки, без виправлення яких зацікавлені особи не можуть належним чином зареєструвати свої права.<br />
<br />
Як уже зазначалося, виправлення помилок, допущених у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою, здійснюється після внесення змін до такої документації. Процедура внесення змін до відомостей ДЗК дещо різниться залежно від того, має земельна ділянка кадастровий номер чи ні.<br /><br />
=== Земельна ділянка має кадастровий номер ===<br />
Як правило, це земельні ділянки, право власності на які виникло після 2004 року. Помилками при перенесенні відомостей із ДРЗ уважаються такі невідповідності у визначенні площ та/або меж земельних ділянок, як:<br />
* розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки (так звані накладки); <br />
* невідповідність меж земельної ділянки, зазначених в ДРЗ, її дійсним межам; <br />
* невідповідність площі земельної ділянки, зазначеної в ДРЗ, її дійсній площі у зв’язку зі зміною методів підрахунку (округлення).<br /><br />
Зазвичай такі помилки чітко видно на Публічній кадастровій карті. Виникають вони внаслідок недосконалості систем, що використовувались раніше, невизначеної системи координат, через несумлінне ставлення до своїх обов’язків працівників землевпорядних організацій тощо.<br /><br />
'''Для виправлення помилки щодо такої земельної ділянки зацікавлена особа повинна:'''<br /><br />
* звернутися до землевпорядної організації та замовити виготовлення техдокументації щодо встановлення меж; <br />
* після отримання документації із правильними відомостями звернутися із заявою до кадастрового реєстратора.<br /><br />
Заява разом із доданими до неї документами подається зацікавленою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Форму заяви наведено в додатку 37 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]. До заяви необхідно додати (п. 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]):<br />
* документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості; <br />
* документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК; <br />
* документ, що підтверджує оплату (161 грн.) послуг з виправлення технічних помилок у ДЗК. <br />
=== Земельну ділянку не зареєстровано в ДЗК ===<br />
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону № 3613] у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесено до ДРЗ, їх державна реєстрація здійснюється на підставі техдокументації щодо встановлення меж. На етапі розроблення землевпорядною організацією техдокументації можуть виявлятися такі помилки: <br />
* невідповідність промірів меж земельної ділянки, зазначених у державному акті, та польових вимірів земельної ділянки в натурі, які не тягнуть за собою зміни площі;<br />
* ті самі помилки, що змінюють площу ділянки.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом № 3613] визначено, що відомості, які вносяться до ДЗК, повинні відповідати фактичним характеристикам об’єктів. Тобто вносити до ДЗК відомості (зокрема, і про межі земельних ділянок), які не відповідають дійсності, заборонено. Порядок виправлення таких помилок законодавчо не врегульовано. Проте Держземагентство з цього питання роз’яснює, що виправлення таких помилок має здійснюватися разом із державною реєстрацією земельної ділянки. <br /><br />
Отже, і реєстрація земельної ділянки, і виправлення помилки має відбуватися на підставі техдокументації щодо встановлення меж. Для цього землевпорядна організація під час виготовлення цієї документації виправляє помилки щодо метричних характеристик земельної ділянки та надає їх обґрунтування. Таке обґрунтування необхідне для запобігання межовим спорам, самозахопленню території суміжних ділянок тощо.<br /><br />
Після отримання техдокументації з установлення меж власник (або користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності) подає кадастровому реєстратору одночасно дві заяви (форму яких затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядком № 1051]): про державну реєстрацію земельної ділянки та про внесення виправлених відомостей до ДЗК.<br /><br />
'''До заяви про державну реєстрацію земельної ділянки додаються''' (п. 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]):<br /><br />
* оригінал погодженої відповідно до законодавства техдокументації з установлення меж;<br />
* електронний документ;<br />
* документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (розмір плати – 65 грн. відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2015-%D0%BF#Text постанови КМУ від 01.08.14 р. № 835]).<br />
== Помилка 4 – допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії ==<br />
На сьогодні інформаційний обмін з ДЗК здійснюється лише Державним реєстром прав (далі – Держреєстр прав). Так, з ДЗК для Держреєстру прав надається інформація щодо зареєстрованих земельних ділянок. А з Держреєстру прав для ДЗК – інформація про зареєстровані речові права щодо таких ділянок. Такий обмін інформацією здійснюється в автоматичному режимі.<br /><br />
Якщо дані, що надійшли з Держреєстру прав, не відповідають даним ДЗК, то кадастровий реєстратор зобов’язаний у п’ятиденний строк письмово повідомити про це держреєстратора прав та зацікавлену особу (власника, користувача). У такому повідомленні зазначається суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.<br /><br />
Виправити відомості в ДЗК кадастровий реєстратор може лише після того, як отримає виправлені відомості від державного реєстратора прав. Слід зауважити, що на сьогодні законодавчо не врегульовано питання обміну інформацією після виправлення помилок. Отже, виправити помилку у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших інформаційних систем, можливо лише після законодавчого врегулювання цього питання.<br />
== Помилка 5 – технічна помилка, допущена у відомостях ДЗК внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель ==<br />
Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, виправляється на підставі повідомлення про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, за формою згідно з додатком 36.<br><br />
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, Державний кадастровий реєстратор:<br />
* виправляє технічну помилку у відомостях Державного земельного кадастру, яка виникла внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у Державному реєстрі земель;<br />
* формує в електронній формі протокол виправлення технічної помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30-1;<br />
* засвідчує протокол виправлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, власним кваліфікованим електронним підписом.<br><br />
Технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, за наявності відкритої Поземельної книги виправляється відповідно до пункту 156 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку].<br><br />
Технічні помилки, допущені у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані у державному реєстрі земель, виправляються у день їх виявлення.<br />
== Помилка 6 – помилка, допущена у відомостях ДЗК під час державної реєстрації земельної ділянки ==<br />
Помилка, що виникла у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку, виправляється на підставі заяви про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку, за формою згідно з додатком 37-1.<br><br />
До заяви додаються:<br />
* документація із землеустрою (відомості з документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою), на підставі якої до Державного земельного кадастру внесені відомості;<br />
* документація із землеустрою, яка є підставою для виправлення помилок у Державному земельному кадастрі (за наявності).<br />
* Заява разом з доданими до неї документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br />
* Державний кадастровий реєстратор для виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку, здійснює:<br />
* закриття (у разі зміни площі або меж земельної ділянки) Поземельної книги згідно з пунктом 58 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку];<br />
* формування в електронній та паперовій формі протоколу виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку або внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які не були зареєстровані в державному реєстрі земель, згідно з додатком 30-1;<br />
* передачу органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну про виправлену помилку, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього Порядку (у разі зміни площі або меж земельної ділянки).<br><br />
Протокол виправлення помилки формується у двох примірниках, один з яких видається заявникові, другий - долучається до закритої Поземельної книги (у разі закриття Поземельної книги) або до заяви про виправлення помилки, що виникла під час державної реєстрації земельної ділянки з порушенням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку].<br><br />
Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки, можливе для тих земельних ділянок, на які у Державному земельному кадастрі відсутні актуальні відомості про речові права, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав з 1 січня 2013 року.<br />
== Помилка 7 – помилка у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру ==<br />
Помилки у застосуванні систем координат для земельних ділянок, які були зареєстровані до 1 січня 2013 р. та перенесені до Державного земельного кадастру, виправляються адміністратором Державного земельного кадастру шляхом перерахування координат земельних ділянок, про що він за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру повідомляє Державному кадастровому реєстратору, який вносить виправлені відомості до Державного земельного кадастру та складає протокол за формою згідно з додатком 30-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n683 відповідно до абзаців шостого - десятого пункту 156-2 цього Порядку.]<br />
== Помилки в документації із землеустрою та взаємовідносини з її розробниками ==<br />
Згідно зі ст. 26 Закону від 22.05.03 р. № 858-IV «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]» '''взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.''' Оскільки, як зазначалося вище, значна кількість помилок у відомостях ДЗК виправляється лише після виправлення таких помилок у землевпорядній документації, сільгосппідприємства повинні виважено підходити до укладання договорів із землевпорядними організаціями. У таких договорах необхідно прописувати всі можливі спірні питання та шляхи їх вирішення.<br /><br />
Наприклад, землевпорядні організації можуть вимагати оплатити свої послуги, навіть якщо помилку допущено з їх вини. Якщо в договорі не буде прописано можливості безоплатного виправлення такої помилки, то, вірогідно, сільгосппідприємству-замовнику доведеться додатково оплачувати таку роботу.<br /><br />
'''Поширеними є помилки в обмінних файлах.''' Якщо землевпорядна організація відмовляється виправити таку помилку або вимагає за це гроші, то заявник може подати скаргу до кваліфікаційної комісії при Держземагентстві. За фактами, викладеними в заяві-скарзі, будуть проведені перевірки. За неякісну роботу землевпорядника, який припустився помилок, можуть позбавити кваліфікаційного сертифіката. Відновити сертифікат можна, але не раніше ніж через 2 роки й за умови здачі кваліфікаційного екзамену.<br />
<br />
Див.<br />
<br />
[[Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста]]<br />
<br />
<br /><br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=27047Встановлення факту батьківства2021-03-17T12:05:40Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]<br />
<br />
== Встановлення факту батьківства в судовому порядку ==<br />
<br />
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від [[визнання батьківства]] за рішенням суду за наступними критеріями:<br />
<br />
* відсутність спору щодо батьківства дитини;<br />
* смерть фактичного батька дитини;<br />
* час народження дитини.<br />
<br />
=== Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства (материнства) ===<br />
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 315 ЦПК України]). Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.<br />
<br />
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 316 ЦПК України]).<br />
<br />
При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 128 Сімейного кодексу України]:<br />
<br />
* письмовими, речовими і електронними доказами;<br />
* висновками експертів;<br />
* показаннями свідків.<br />
<br />
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.<br><br />
[[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]<br><br />
За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
Ставка судового збору при подачі заяви про встановлення факту батьківства становить з 1 січня 2021 року - 454 грн.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]<br />
|}<br />
<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
<br />
Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:<br />
<br />
* не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник;<br />
* з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;<br />
* до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.<br />
<br />
В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).<br />
<br />
== Результат судового розгляду ==<br />
<br />
Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється,зокрема, з метою отримання пенсії на дитину з нагоди втрати годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.<br />
<br />
Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є <u>підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень</u>. Так, згідно з пункту 18 постанови [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.<br />
<br />
== Зразок заяви про встановлення факту батьківства ==<br />
[[Файл:Про встановлення факту батьківства.docx|міні|'''Заява про встановлення факту батьківства''']]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Встановлення факту родинних відносин]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=27046Встановлення факту батьківства2021-03-17T12:04:13Z<p>Oleksandra.miklukha: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 6 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]<br />
<br />
== Встановлення факту батьківства в судовому порядку ==<br />
<br />
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від [[визнання батьківства]] за рішенням суду за наступними критеріями:<br />
<br />
* відсутність спору щодо батьківства дитини;<br />
* смерть фактичного батька дитини;<br />
* час народження дитини.<br />
<br />
=== Звернення до суду та розгляд заяви про встановлення факту батьківства (материнства) ===<br />
Розгляд справ про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами віднесено до компетенції місцевих загальних судів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 315 ЦПК України]). Зазначена категорія справ розглядається в [[Звернення до суду: окреме провадження|окремому провадженні]], яке визначається як вид непозовного цивільного судочинства.<br />
<br />
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем проживання заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 316 ЦПК України]).<br />
<br />
При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 128 Сімейного кодексу України]:<br />
<br />
* письмовими, речовими і електронними доказами;<br />
* висновками експертів;<br />
* показаннями свідків.<br />
<br />
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.<br><br />
[[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]<br><br />
За подачу заяви про встановлення факту батьківства заявнику (фізичній особі) необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
<br />
Ставка судового збору при подачі позовної заяви до суду становить з 1 січня 2021 року - 454 грн.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]<br />
|}<br />
<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
<br />
Підставою для залишення заяви без руху є відсутність в ній наступних відомостей:<br />
<br />
* не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник;<br />
* з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами цей факт підтверджується;<br />
* до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.<br />
<br />
В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 89 ЦПК України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).<br />
<br />
== Результат судового розгляду ==<br />
<br />
Факт визнання батьківства або факт батьківства встановлюється,зокрема, з метою отримання пенсії на дитину з нагоди втрати годувальника, спадщини, а також для внесення змін до запису про батька в актові книги та в свідоцтво про народження дитини.<br />
<br />
Варто звернути увагу, що встановлення судовим рішенням факту батьківства померлого чоловіка є <u>підставою для внесення відповідних змін до актового запису в Книзі реєстрації народжень</u>. Так, згідно з пункту 18 постанови [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] відповідне судове рішення не замінює собою документів, що видаються органами ДРАЦС, а є лише підставою для їх отримання.<br />
<br />
== Зразок заяви про встановлення факту батьківства ==<br />
[[Файл:Про встановлення факту батьківства.docx|міні|'''Заява про встановлення факту батьківства''']]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Встановлення факту родинних відносин]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=26169Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок2021-02-24T13:01:50Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Розмір допомоги */</p>
<hr />
<div>== Нормативно правова база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] <br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]<br />
<br />
==Суб’єкти отримання допомоги ==<br />
Відповідно до [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] та [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 3 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751] право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (далі- Допомога) '''мають всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування''', а саме:<br />
* жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби;<br />
* жінки, звільнені у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;<br />
* жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;<br />
* непрацюючі жінки;<br />
* аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;<br />
* жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.<br />
<br />
==Умови надання і тривалість виплати допомоги ==<br />
Допомога, якщо звернення за нею надійшло '''не пізніше шести місяців''' з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить '''70 календарних днів''' до пологів і '''56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів''' після пологів.<br />
<br />
Жінкам, віднесеним до '''1-4 категорій осіб''', які постраждали внаслідок '''Чорнобильської катастрофи''', допомога виплачується за '''180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 –після пологів)'''. <br />
<br />
Особам, які '''усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження''', допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.<br />
Допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.<br />
За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. <br />
<br />
==Розмір допомоги ==<br />
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 статті 9 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»] допомога надається у розмірі '''100 відсотків середньомісячного доходу''' (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але '''не менше 25 відсотків''' від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи (прожитковий мінімум з 1 січня 2021 року складає - 2270,00 гривень) із розрахунку на місяць.<br />
<br />
==Куди звернутися == <br />
Жінкам із числа військовослужбовців Збройних Сил, Держприкордонслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку та із числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів <br />
служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби '''допомога призначається та виплачується за місцем основної служби'''.<br><br />
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти і непрацюючим жінкам '''допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання'''.<br />
<br />
==Перелік документів для оформлення допомоги по вагітності та пологах ==<br />
'''Підставою для призначення допомоги є:'''<br />
* заява матері, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; <br />
* листок непрацездатності – видається жіночою консультацією, в якій вагітна стоїть на обліку;<br />
* довідка з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;<br />
* довідка з центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;<br />
* довідка з банку про відкриття рахунку для отримання соціальних виплат;<br />
* довідка з органу соціального захисту населення про те, що допомога за місцем реєстрації не призначалася (якщо подається заява за місцем фактичного проживання);<br />
* паспорт;<br />
* картка платника податків;<br />
* трудова книжка;<br />
* рішення про усиновлення чи встановлення опіки для осіб, які усиновили чи взяли під опіку дитину.<br />
<br />
== Оскарження в судовому порядку ==<br />
Рішення про призначення або відмову в наданні допомоги може бути оскаржене '''в порядку адміністративного судочинства'''.<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Вагітні жінки]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Oleksandra.miklukhahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B0&diff=26163Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража2021-02-24T12:15:25Z<p>Oleksandra.miklukha: /* Оскарженя відмови */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про землеустрій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України «Про доступ до публічної інформації»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правову допомогу»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%25D0%25BF/conv/print1401668101701298#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 «Порядок розроблення містобудівної документації»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%25D0%25BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру»]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text статтею 14 Констутуції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовувається громаданами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини 1 статті 3 Земельного кодексу України] (далі-[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]) земельні відносини регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.<br><br />
Сттаттею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.<br />
== Способи реалізації ==<br />
* безоплатна передача із земель державної і конунальної власності у власність громадян;<br />
* право оренди земельної ділянки;<br />
* на підставі договіру купівлі-продажу земельних ділянок:<br><br />
** державної та комунальної власності або прав на них;<br />
** приватної власності.<br />
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і конунальної власності у власність громадян ==<br />
=== Хто може звернутися? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п.б ч.1 ст.81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ч.4 ст. 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.<br />
|}<br />
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===<br />
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара або 100 М<sup>2</sup>.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.<br />
|}<br />
=== Обрати вільну земельну ділянку ===<br />
Для знаходження вільної ділянки для будівницта індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися Публічною кадастровою картою України, щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку . Ви можете ознайомитися з порядком користування Публічною кадастровою картою в статті "[[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]".<br><br />
Крім того, можливо звернутися із запит про надання публічної інформації до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.<br><br />
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою КМУ від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]<br />
|}<br />
=== Куди звертатися? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:<br />
* до місцевої ради (якщо питання стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);<br />
* до районної держадміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);<br />
* до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо питання стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності поза межами населених пунктів).<br><br />
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===<br />
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет).jpg|міні]]<br />
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет - частина 2).jpg|міні]]<br />
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву([http://www.perechyn.com.ua/zrazki-zaiav-dokumentatsiyi/zrazki-zaiav-po-zemelnih-pitanniah зразок]) відповідно до ч.6 ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки(для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:<br><br />
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки(наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);<br><br />
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);<br><br />
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);<br><br />
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].<br />
|-<br />
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]<br />
|}<br />
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].<br><br />
[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Рішення Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду] <br />
|-<br />
| касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов`язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.<br />
|}<br />
=== Строк розгляду заяви ===<br />
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноваженm, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.<br />
|}<br />
=== Підстави відмови ===<br />
Законодавцем встановено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:<br><br />
* невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;<br><br />
* невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;<br><br />
* невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.<br><br />
Верховний суд у своєму рішені від 15.10.2019 справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевго самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянкиодній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.<br><br />
<br />
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 30.05.2018 року справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.<br><br />
<br />
Верховний суд у своєму рішенні від 14.08.2019 року справа № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.<br><br />
=== Оскарженя відмови ===<br />
Відмову в надані дозволу на розробки проектру землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо оскаржити у адміністративному суді подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до п.1 ч.2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.<br><br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''<br><br />
суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br><br />
суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви,іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br><br />
суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви,іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.<br><br />
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| з 1 січня 2021 року - 2270 гривні || з 1 липня - 2379 гривень || з 1 грудня - 2481 гривень<br />
|}<br />
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Стаття 5 Закону України "Про судовий збір" надає перелік пільг щодо сплати судового збору].<br><br />
Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Закон України «Про безоплатну правову допомогу»] Ви можете отримати консультацію по Вашому питанню або у разі, якщо Ви підпадаєто під категорію надання безоплатної вторинної правової допомоги, то і отримати її у найближчому до Вас [https://www.legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/ місцевому центрі] з надання безоплатної вторинної правової допомоги або [https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ бюро правової допомоги].<br />
<br />
=== Розробка проекту ===<br />
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража Вам потрібно звернутися відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:<br><br />
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;<br><br />
* фізичних осоіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу''' у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою призвиде до визнаня його недійсним та державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливе.<br />
|}<br />
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру] за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»).<br /><br />
Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору. <br /><br />
Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні. <br />
Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством <big>'''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"].</big>.<br /><br />
Детально з приводу розробки проекту землеустрою Ви можете ознайомитись у правовій консультації [[Розроблення документації землеустрою|"Розроблення документації землеустрою"]].<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки].<br />
=== Погодження проекту землеустрою ===<br />
Проект землеустрою в обов’язковому порядку підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. <br><br />
<br />
'''Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки''' у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта подається також на погодження до управління з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.<br><br />
<br />
'''Зазначені органи зобов’язані протягом десяти робочих днів''' з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту '''безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням''' розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.<br><br />
<br />
'''Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою''' щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.<br><br />
<br />
У разі якщо проект землеустрою підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу Держгеокадастру, або його територіального органу.<br><br />
<br />
'''При погодженні проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''забороняється вимагати додаткові матеріали та документи''', не включені до проекту землеустрою, '''проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.''' <br />
'''Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою''' '''щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно''' від погодження проекту іншими органами, '''тому вимагати надання погодження проекту''' землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями '''забороняється.'''<br />
<br />
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===<br />
<br />
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр»]).<br><br />
<br />
'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором''' .<br />
'''Для державної реєстрації земельної ділянки''' Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''<br />
* '''заява''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;<br />
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;<br />
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''<br><br />
<br />
'''Заява''' з доданими документами '''надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою''' або '''надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення''', а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.<br><br />
<br />
'''На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.<br />
'''Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.<br />
<br />
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно === <br />
<br />
Після здійснення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності власність заявника.<br><br />
<br />
У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.<br><br />
<br />
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та з метою отримання документів, які підтверджують право власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.<br />
'''Таку заяву можна подати:'''<br />
* безпосередньо до місцевого управління державної реєстрації територіального управління юстиції, яке здійснює таку реєстрацію;<br />
* або до державного кадастрового реєстратора, який передасть її до Державної реєстраційної служби.<br><br />
<br />
Також можливо подати заяву через Центр надання адміністративних послуг.<br><br />
<br />
До заяви додаються:<br />
* копія Вашого паспорту та ідентифікаційного коду,<br />
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;<br />
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br />
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.<br />
Реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br><br />
<br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br><br />
<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Oleksandra.miklukha