https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Oleksandra.borovyk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T14:56:09ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83._%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83_%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=35649Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей2022-05-06T06:29:42Z<p>Oleksandra.borovyk: антидискримінаційні зміни до законодавства щодо пошуку роботи</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk Загальна декларація прав людини] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"] <br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року №256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC#n357 Закон України "Про рекламу"]<br />
<br />
== Незаконна відмова в прийнятті на роботу ==<br />
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю.<br /><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] забороняється необґрунтована відмова в прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (стаття 22 КЗпП України)]. Тобто, забороняється дискримінаційне поводження за будь-якою захищеною ознакою стосовно особи, яка працевлаштовується. Заборона стосується й необґрунтованої відмови від розумного пристосування (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]).<br /><br />
Необґрунтованою вважається невмотивована відмова у прийнятті працівника на роботу за наявності вакантних робочих місць, а також з мотивів, які не стосуються ділових якостей працівника.<br /><br />
Незаконною слід вважати відмову в прийомі на роботу з мотивів вагітності або наявності немовляти. Кримінальним кодексом така дія розглядається як злочин [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 172 Кримінального кодексу України)]. Незаконною буде і відмова, пов'язана з порушенням принципу рівності людей, проголошеного в статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk#Text Загальної декларації прав людини] і закріпленого в статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. Зазначений принцип рівності реалізований у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині другій статті 22 КЗпП України]: будь яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності , статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року], яка встановлює заборону дискримінації в галузі праці і занять фактично за цими ж ознаками, додатково вказує іноземне походження.<br />
<br />
'''Антидискримінаційні положення законодавства щодо прийому на роботу'''<br />
<br />
Статтею 24-1 Закону України "Про рекламу" передбачено заборону реклами послуг із працевлаштування, яка містить елемент дискримінації. Це має на меті захистити права шукачів роботи від неправомірних відмов при прийнятті на роботу.<br />
<br />
* забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.<br />
<br />
* текст реклами про діяльність суб'єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється.<br />
<br />
* у разі порушення вказаних вимог рекламодавець сплачує до державного бюджету штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про рекламу" на момент вчинення порушення, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.<br />
<br />
== Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==<br />
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю (ст. 184 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page КЗпП України]).<br /><br />
<br />
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.<br />
<br />
== Заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==<br />
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page частина шоста статті 179 КЗпП України]), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.<br /><br />
Обов'язкове працевлаштування жінок, яких стосується зазначена ознака, здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. <br /><br />
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.<br />
<br />
Якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.<br />
<br />
Однак, при невиконанні власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання по працевлаштуванню. КкНевиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини 2 статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.<br />
<br />
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. по справі № 21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).<br />
<br />
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. <br /><br />
Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність не лише за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а й за інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 172 КК України]).<br />
<br />
== Відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ==<br />
Забороняється також відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 ст. 11 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні"]).<br /><br />
Забороняється відмова в прийнятті на роботу і в професійному навчанні на виробництві молоді, що закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років, направлених у рахунок броні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 196 КЗпП України]).<br /><br />
Така відмова може бути оскаржена ними до суду.<br />
Як вже зазначалося, у разі відмови у прийнятті на роботу громадян із числа категорій, для яких [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законом України "Про зайнятість населення"] встановлено додаткові гарантії при працевлаштуванні у межах установленої броні, державна служба зайнятості стягує з підприємств, установ і організацій штраф за кожну таку відмову у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.<br />
<br />
== Гарантії для працівників-неповнолітніх ==<br />
Неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 197 КЗпП України] передбачає порядок надання молоді першого робочого місця. '''''Працездатній молоді''''' - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.<br /><br />
'''''Молодим спеціалістам''''' - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
На підприємствах повинен вестися облік працівників, що не досягли 18 років. Забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на шкідливих, небезпечних, підземних роботах, а також нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні. Норми виробітку для неповнолітніх працівників встановлюються пропорційно скороченому робочому часу, а для молодих робітників - випускників шкіл, ПТУ, курсів і тих, хто пройшов навчання на підприємстві, - затверджуються знижені норми праці. Витрати щодо забезпечення медичного огляду неповнолітніх працівників до досягнення віку 21 року несе роботодавець.<br /><br />
Суттєвою юридичною гарантією є те, що допускається розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб. Батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.<br /> <br />
Обмеження граничного віку при прийнятті працівника на роботу і протягом трудової діяльності.<br />
<br />
За загальним правилом законодавство не містить максимальних обмежень віку при прийнятті на роботу. Разом з тим, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частина 3 статті 22 КЗпП України] дозволяє встановлення вимог стосовно віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника законодавством України.<br />
<br />
== Обмеження при прийнятті на роботу ==<br />
Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права укладати трудові договори.<br />
Суд, у певних випадках, притягуючи особу до кримінальної або адміністративної відповідальності, може обмежити трудову дієздатність громадян. Так, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 55 Кримінального кодексу України], ''прийнятого 5 квітня 2001 р.'' ''і введеного в дію з 1 вересня 2001 р.'', передбачає таке кримінальне покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Це покарання може застосовуватися судом і як основне, і як додаткове.<br /><br />
Заборонено приймати жінок на роботи, передбачені Переліком важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р.]<br />
Особи з інвалідністю можуть прийматися на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії.<br /><br />
Згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 25-1 КЗпП України] власник має право вводити обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві осіб, які є близькими родичами - подружжя, батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, якщо у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Зауважимо, що загальне правило сформульовано саме як право власника запроваджувати такі обмеження, а не його обов'язок. Тому на підприємствах, в установах і організаціях недержавної форми власності досить поширеним явищем є спільна робота родичів в одній організації.<br />
<br />
== Оскарження незаконної відмови у прийнятті на роботу ==<br />
Незаконна відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду. <br />
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"] роз'яснив, що суди розглядають позови про укладення трудових договорів у випадках:''''' <br /><br />
* коли власник зобов'язаний був укласти трудовий договір (наприклад, з молодими фахівцями, направленими у встановленому порядку на дане підприємство;<br /><br />
* працівниками, запрошеними на роботу в порядку переведення; <br /><br />
* виборними працівниками після закінчення терміну повноважень; <br /><br />
* працівниками, яким надане право поворотного прийняття на роботу; <br /><br />
* особами з інвалідністю і неповнолітніми, направленими на підприємство в рахунок броні; <br /><br />
* особами, які були звільнені у зв'язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу, направленням на роботу за кордон, і повернулися після закінчення служби або роботи та ін.) а й у випадках, коли особа вважає, що їй було відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 22 КЗпП України].<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
https://www.hsa.org.ua/blog/pozytsiya-verhovnogo-sudu-shhodo-zvilnennya-vagitnyh-zhinok-u-zv-yazku-iz-zakinchennyam-stroku-trudovogo-dogovoru/<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8E&diff=35183Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю2022-04-22T09:00:54Z<p>Oleksandra.borovyk: додала зміни, які передбачає Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№7275</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n181 Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 року № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Te Постанова правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08 квітня 2020 року №217 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю під час карантину"]<br />
*[https://ips.ligazakon.net/document/JI07265I?an=1 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№7275]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/334-2022-п#n2 Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 334 "Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану"] визначено особливості з урахуванням яких на період дії воєнного стану здійснюється реєстрація, перереєстрація безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплата допомоги по безробіттю.<br />
<br />
* Статус безробітного надається особі, зазначеній в частині першій статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України “Про зайнятість населення”], з першого дня реєстрації її у центрі зайнятості за її особистою заявою. <br />
* Реєстрація безробітного здійснюється в день подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного до обраного нею міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості особисто, під час безпосереднього відвідування, в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), у тому числі мобільного додатку Порталу Дія, або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку. <br />
<br />
'''Подання [https://diia.gov.ua/services/dopomoga-po-bezrobittyu заяви про надання чи поновлення статусу безробітного та заяву про призначення чи поновлення допомоги по безробіттю]через Портал "Дія".'''<br />
<br />
* Реєстрація безробітних (зареєстрованих у центрах зайнятості, які розташовані на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text території адміністративно-територіальних одиниць, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204]) не припиняється, надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення здійснюються центром зайнятості, до якого вони звертаються або центром зайнятості, на який тимчасово покладено функції з обслуговування безробітних, зареєстрованих у центрах зайнятості, які не можуть працювати в штатному режимі.<br />
<br />
* Надання соціальних послуг, підтвердження наміру перебування у статусі зареєстрованого безробітного може здійснюватися під час безпосереднього звернення зареєстрованого безробітного до центру зайнятості або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку.<br />
<br />
Якщо громадянин перебуває на території, де тривають воєнні дії, рекомендуємо телефонувати за день до призначеного прийому на номери «гарячих ліній» Державного та регіональних центрів зайнятості.<br />
<br />
Фахівці «гарячої лінії» уточнюють у клієнта таку інформацію:<br />
<br />
# центр зайнятості реєстрації,<br />
# прізвище, ім’я, по батькові,<br />
# дату народження,<br />
# номер облікової картки платника податку (за можливості).<br />
<br />
Ця інформація передається до центру зайнятості реєстрації особи або ж до центру, який тимчасово обслуговує клієнтів відповідного регіону.<br />
<br />
Такий телефонний дзвінок прирівнюється до підтвердження наміру перебування в статусі безробітного. Виплата допомоги по безробіттю буде продовжена.<br />
<br />
Номери «гарячої лінії» служби: +380963841043; +380677465665, +380635824623, +380990980243, +380981524170, +380683089314, +380934802190, +380963265646.<br />
<br />
<br />
'''Увага! Інформацію, щодо обслуговування громадян під час воєнного стану ви можете отримати за посиланням: https://www.dcz.gov.ua/storinka/obslugovuvannya-gromadyan-pid-chas-voyennogo-stanu''' <br />
|}<br />
== Кому надається допомога ==<br />
Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.<br />
<br />
'''Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи'''.<br />
<br />
Статусу безробітного може набути:<br />
<br />
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;<br />
<br />
2) особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"];<br />
<br />
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.<br />
<br />
Статус безробітного надається цим особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції (центр зайнятості), незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.<br />
== Куди звертатися за допомогою ==<br />
Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.<br />
<br />
Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України “Про зайнятість населення”], підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики.<br />
== Перелік документів необхідних для отримання допомоги ==<br />
'''Допомога з безробіття призначається на підставі:'''<br />
* особистої заяви безробітного [//wiki.legalaid.gov.ua/images/1/18/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.doc Медіа:Заява про призначення.doc], <br />
* довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи чи служби,<br />
* трудової книжки, <br />
* військового квитка, <br />
* копії цивільно-правового договору та пред’явленням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування(за наявності),<br />
* паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.<br />
Військовослужбовці Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозілів цивільного захисту, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійниій основі (далі — військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, звільнені зі служби, подають довідку (довідки) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються та (або) прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням<br />
Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я.<br />
<br />
До державної служби зайнятості громадяни подають копії відповідних документів (трудової книжки, цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг), диплома або іншого документа про освіту, довідки ІПН), які зберігаються в їхній особовій справі (абзац 7 п. 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних]).<br />
<br />
Відповідно до п.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-2020-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2020 р. № 244 "Про внесення змін до Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу]" у період встановлення карантину реєстрація безробітного здійснюється з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного за формою, визначеною [https://www.dcz.gov.ua/ Державним центром зайнятості.]<br />
<br />
Призначення виплати допомоги по безробіттю у такому разі здійснюється з першого дня реєстрації безробітного.<br />
<br />
Після завершення карантину безробітний зобов’язаний протягом 10 робочих днів подати центру зайнятості перелік документів, визначених пунктами 17-19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n10 Порядку]. Такий період може бути продовжений з урахуванням поважної причини, передбаченої пунктом 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n10 Порядку]. У такому разі документи подаються до центру зайнятості на наступний день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною<br />
== Яким документом оформляється рішення про призначення допомоги з безробіття? ==<br />
Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку ухвалених рішень керівництва центру зайнятості.<br />
== Розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю ==<br />
Згідно з частиною першою ст.23 [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-14&p=1314627761835151 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір цієї допомоги визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266], ''залежно від страхового стажу:''<br />
* до двох років — 50%, <br />
* від двох до шести років — 55, <br />
* від шести до 10 — 60, <br />
* понад 10 років — 70%.<br />
''Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру'': <br />
* перші 90 календарних днів — 100%,<br />
* упродовж наступних 90 календарних днів — 80;<br />
* у подальшому — 70%.<br />
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, установленого Законом.<br />
<br />
'''''Станом на 2022 рік максимальний розмір допомоги по безробіттю буде становити: з 1 січня - 9924 гривень, 1 липня - 10400, з 1 грудня - 10736.'''''<br />
<br />
Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], молодь, яка закінчила або припинила навчання, звільнилась з військової або невійськової служби, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.<br />
<br />
Мінімальний розмір встановлюється Правління Фонду.<br />
<br />
Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття постановою від 31.01.2020 № 211 встановило з 01 березня 2020 року '''мінімальний розмір допомоги по безробіттю''':<br />
<br />
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»], у розмірі 650 гривень;<span name="n8"></span>2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], у розмірі 1800 гривень.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!ВАЖЛИВО!<br />
!'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0344-20#Text Постанови №217 від 08.04.2020 "Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю на період карантину"] на період дії карантину та протягом 30 календарних днів після його закінчення мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1000 гривень.'''<br />
|}<br />
Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.<br />
<br />
'''Виплата допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''''Примітка.''''' Невичерпний перелік поважних причин звільнення з місця роботи за власним бажанням наведений у статті 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (не виконання роботодавцем законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору; переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу тощо).<br />
При розірванні трудового договору з поважних причини їх підтвердженням слугуватиме запис про звільнення у трудовій книжці, який, відповідно 2.26. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58], вноситься із зазначенням цих причин. Наприклад, "Звільнений за власним бажанням" у зв'язку з зарахування у вищий навчальний заклад, ст.38 КЗпП України".<br />
|}<br />
'''Проте, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/553-20#Text Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"] передбачено, що для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю. Тобто, якщо особа звільнилася за власним бажанням після 12 березня 2020 року, то виплата допомоги по безробіттю буде призначатися з 8 дня після реєстрації в службі зайнятості.'''<br />
<br />
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, для осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб — 180 календарних днів.<br />
<br />
Внутрішньо переміщеній особі в разі відсутності документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж, допомога по безробіттю призначається тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду. Після надходження таких документів та відомостей рішення про призначення допомоги по безробіттю переглядається відповідно до законодавства.<br />
== У яких випадках допомога по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів? ==<br />
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядку надання допомоги по безробіттю] тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:'''<br />
<br />
1) недотримання письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, а саме: невідвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, у визначений і погоджений з ним час; невідвідування роботодавця упродовж 7 календарних днів відповідно до виданого направлення на працевлаштування на підходящу роботу; відмова від проходження професійного навчання у випадках, передбачених частиною другою статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"]; невиконання без поважних причин обов’язків за договорами про надання соціальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законів України "Про зайнятість населення"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], наданими безробітному в письмовій формі (з дня відвідування, під час якого з’ясовано недотримання рекомендацій, що були надані під час попереднього відвідування, або з дня призначеного відвідування особою центру зайнятості, узгодженого з безробітним, яке не відбулось);<br />
<br />
2) порушення строку звернення без поважних причин до центру зайнятості після закінчення (припинення без поважних причин) професійного навчання за направленням центру зайнятості (з дня, призначеного з урахуванням часу на проїзд для відвідування центру зайнятості).<br />
<br />
Поважними причинами є хвороба громадянина, смерть членів його сім'ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування закладів охорони здоров’я, судових та правоохоронних органів, військових комісаріатів, інших державних установ та інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють відвідування центру зайнятості, що підтверджується відповідними документами.<br />
<br />
У разі якщо з причин, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, виплата допомоги по безробіттю скорочується вперше за дворічний період її виплати, строк скорочення становить 15 календарних днів. У кожному наступному разі строк скорочення збільшується на 15 календарних днів, але не більше як на 90 календарних днів.<br />
== Відвідування центру зайнятості ==<br />
Зареєстрований безробітний, який з поважної причини не зміг звернутися до центру зайнятості у строк, установлений кар’єрним радником для відвідування, повинен відвідати центр зайнятості не пізніше ніж у день, що настає після закінчення дії обставин, що склалися у зв’язку з поважною причиною, за умови підтвердження її наявності відповідними документами.<br />
<br />
'''Поважними причинами''', наявність яких підтверджена відповідними документами, є хвороба громадянина, смерть членів його сім’ї та родичів, догляд за хворою дитиною віком до 14 років, відвідування лікарні, судових та правоохоронних органів, районних військкоматів, інших державних установ та інші обставини, які унеможливлюють відвідування центру зайнятості.<br />
<br />
Дата наступного відвідування зареєстрованим безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється кар’єрним радником не рідше ніж один раз на 30 календарних днів з урахуванням ситуації, яка склалася на регіональному ринку праці, за погодженням із зареєстрованим безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки, та може бути відстрочена більш як на 30 календарних днів у зв’язку з поданням:<br />
* довідки-виклику на сесію та заяви зареєстрованого безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом періоду сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання за заочною чи вечірньою формою у закладах освіти не за направленням центру зайнятості (до наступного робочого дня після закінчення сесії чи захисту дипломної роботи з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця навчання);<br />
* повістки про призов на навчальні або перевірочні збори у Збройні Сили відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”] (до наступного робочого дня після закінчення зборів з урахуванням часу, необхідного для проїзду від місця зборів);<br />
* заяви про надання дозволу не відвідувати центр зайнятості у зв’язку із:<br />
* санаторно-курортним лікуванням (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);<br />
* проходженням психологічної реабілітації та професійної адаптації (для осіб, звільнених з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення);<br />
* оздоровленням та літнім відпочинком дітей віком до 14 років (перерва між відвідуваннями може становити 40 календарних днів один раз протягом календарного року)<br />
== Припинення та поновлення виплати допомоги по безробіттю ==<br />
Виплата допомоги по безробіттю припиняється в разі:<br />
* закінчення строку її виплати (з наступного дня після закінчення строку виплати);<br />
* припинення реєстрації безробітного з підстав, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 (з дня припинення реєстрації або в разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості);<br />
* припинення реєстрації безробітного за невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);<br />
* подання письмової заяви про бажання бути зареєстрованим в іншому центрі зайнятості (з дня подання такої заяви);<br />
* призначення допомоги по вагітності та пологах (з дня набуття права на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами відповідно до медичної довідки).<br />
Поновлення виплати та розрахунок залишку допомоги по безробіттю здійснюються в межах дворічного періоду з дня:<br />
* перереєстрації безробітного;<br />
* подання зареєстрованою безробітною жінкою заяви про її бажання здійснювати пошук роботи після закінчення періоду отримання допомоги по вагітності та пологах.<br />
<br />
== Функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану ==<br />
21 квітня 2022 верховної Радою України прийнято [https://ips.ligazakon.net/document/JI07265I?an=1 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№7275]).<br />
<br />
Зокрема, Законом установлено, що на час дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування:<br />
<br />
* допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;<br />
<br />
* виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного не рідше ніж один раз на 30 календарних днів будь-якими засобами комунікації, в тому числі електронної;<br />
<br />
* призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам, які не мають документів, та/або щодо яких відсутні відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей наявних у:<br />
<br />
державному реєстрі фізичних осіб платників податків;<br />
<br />
єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;<br />
<br />
системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;<br />
<br />
реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;<br />
<br />
інформаційній системі Державної міграційної служби та Міністерства внутрішніх справ;<br />
<br />
єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;<br />
<br />
податковій звітності за останній звітний період або за IV квартал 2021 рік, або річної звітності за 2021 рік.<br />
<br />
До отримання таких відомостей допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства;<br />
<br />
* максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року;<br />
<br />
* виплата допомоги по безробіттю припиняється відповідно до підстав, визначених статтею 31 Закону України "Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також у разі перебування безробітного за кордоном понад 30 календарних днів.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]<br />
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]<br />
* [[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]<br />
* [[Порядок та умови отримання ваучера на навчання]]<br />
* [[Працевлаштування та допомога по безробіттю учасникам АТО]]<br />
[[Категорія: Безробіття]]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=34972Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки2022-04-15T08:41:40Z<p>Oleksandra.borovyk: зміни в частині сплати податку під час дії правового режиму воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2629-19 '''Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік'''"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/71-19 Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-19 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/476-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 476 від 31.05.2012 "Про затвердження Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»]<br />
<br />
== Платники податку та ставки оподаткування ==<br />
'''Щороку власникам нерухомого майна нараховується податок''', який встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування та типів нерухомості у '''розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна з/п 2019 р.- 4173 грн.)''', встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Станом на 01.01.2020 року податок нараховується за 2020 рік у сумі не більше, як 62,59 грн. за 1 кв. метр бази оподаткування [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.266.5.1. Податкового кодексу України).] <br />
<br />
=== '''Об'єкти оподаткування''' ===<br />
'''Платниками податку є фізичні та юридичні особи та іноземці, які є власниками об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі її частки, відмінної від земельної ділянки''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.1.1., п.п. 266.2.1 Податкового кодексу України).]<br />
<br />
Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''<br />
<br />
== Хто нараховує податок на нерухоме майно? ==<br />
'''Базою оподаткування є загальна площа''' житлового та нежитлового нерухомого майна, в тому числі його часток.<br />
<br />
Податок за нерухоме майно, яке перебуває у '''власності фізичних осіб, нараховується контролюючим органом (Державна податкова інспекція)''' на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.<br />
<br />
Податок на нерухоме майно, що перебуває у '''власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно''' виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.3.1. Податкового кодексу України).]<br />
<br />
== Сплата податку за нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб ==<br />
'''Визначення платника податку в разі перебування у власності нерухомого майно спільно з іншими особами''' [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.1.2.Податкового кодексу України)]<br />
<br />
а) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній частковій власності кількох осіб''', платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;<br />
<br />
б) якщо '''нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в нату'''рі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;<br />
<br />
в) якщо '''житлове чи нежитлове нерухоме майно''' перебуває '''у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі,''' платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.<br />
<br />
== Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період воєнного стану ==<br />
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.<br />
<br />
'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації.<br />
<br />
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
== Майно, яке не оподатковується ==<br />
'''Перелік нерухомого майна, яке не оподатковується''':<br />
* нерухоме майно, що перебуває у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими;<br />
* нерухоме майно, яке розташоване в зонах відчуження;<br />
* будівлі дитячих будинків сімейного типу;<br />
* гуртожитки;<br />
* житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;<br />
* нерухоме майно, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), '''але не більше одного такого об’єкта на дитину;'''<br />
* нерухоме нежитлове майно, яке використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;<br />
* будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;<br />
* будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;<br />
* нерухоме майно, яке перебуває у власності громадських організацій осіб з інвалідністю та їх підприємств; <br />
* нерухоме майно, що перебуває у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), '''крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;'''<br />
* будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;<br />
* нежитлове нерухоме майно державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, '''які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій'''. ''У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;''<br />
* нежитлове нерухоме майно державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, '''що є неприбутковими та''' '''включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій'''. ''У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій;''<br />
* нежитлове нерухоме майно баз олімпійської та паралімпійської підготовки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2018-%D0%BF#n12 Перелік] таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;<br />
* житлове нерухоме майно, яке належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п.п.266.2.2. Податкового кодексу України).]<br />
* '''об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення''', які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.<br />
''Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника, як фізична особа — підприємець, то такий платник — власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.''<br />
<br />
== Пільги зі сплати податку == <br />
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункту 266.4.1. пункту 266.4. Податкового кодексу України] '''пільги для власників житлової нерухомості для фізичних осіб - платників податку встановлюються:'''<br />
* для '''квартири/квартир незалежно від їх кількості''' - '''на 60 кв. метрів;'''<br />
* для '''житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості''' - '''на 120 кв. метрів;'''<br />
* для '''різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток''' (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - '''на 180 кв. метрів.'''<br />
Таке '''зменшення надається один раз''' за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).<br />
<br />
'''Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку''', що сплачується на відповідній території можуть '''збільшувати граничну межу житлової нерухомості'''. Для встановлення пільги '''береться до уваги майновий стан та рівень доходів фізичних осіб, власників нерухомості.'''<br />
<br />
''Деякі сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад не тільки встановили власний розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та змінили (збільшили) граничну площу об’єктів, що звільняється від оподаткування, а також затвердили переліки об’єктів нерухомого майна, які не підлягають оподаткуванню (встановили власні пільги щодо сплати податку).''<br />
<br />
'''Щороку, до 1 лютого''' поточного року, '''сільські, селищні, міські ради подають до податкової інспекці'''ї за місцезнаходженням житлової нерухомості '''відомості стосовно пільг.'''<br />
<br />
Варто зазначити, що, наприклад, '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, які прийнято (введено) в експлуатацію, але''' '''право власності на які не оформлено (не зареєстровано) у встановленому законом порядку, не є об’єктом оподаткування!'''<br />
<br />
=== '''Кому не надається пільга з податку на нерухоме майно?''' ===<br />
'''Пільги''' з податку на житлове нерухоме майно для фізичних осіб '''не надаються:'''<br />
* якщо '''площа нерухомого майна перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі,''' затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;<br />
* якщо '''нерухоме майно використовується їх власниками з метою одержання доходів''' (здаються в <u>''оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності'')</u> [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ( п.п. 266.4.2. Податкового кодексу України).]<br />
<br />
== Надсилання податкового повідомлення - рішення про сплату суми податку ==<br />
'''Щороку до 1 липня''' податковою інспекцією, '''власникам нерухомого житлового та нежитлового майна''', '''надсилаються (вручаються)''' '''за місцем реєстрації платника податків''' '''податкове повідомлення-''' рішення '''про сплату суми податку''' із '''зазначенням відповідних платіжних реквізитів сільських, селищних, міських рад,''' а '''іноземцям''' таке повідомлення надсилається '''за місцезнаходженням об’єктів житлової або нежитлової нерухомості''', що перебувають у їх власності.<br />
<br />
'''Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової або нежитлової нерухомості''' податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.<br />
<br />
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (пп. 266.7.3 ПКУ) .<br />
<br />
== Порядок нарахування податку ==<br />
Податок на нерухоме житлове майно нараховується Державною податковою інспекцією за місцем реєстрації власника - фізичної особи у такому порядку: <br />
# '''за власність одного нерухомого житлового майна''', в тому числі його частки, '''податок нараховується''', виходячи з бази оподаткування ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів),''та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;<br />
# '''за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу''', в тому числі їх часток, '''податок нараховується''' '''виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' ''(для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів)'', та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;<br />
# '''за власність житлової нерухомості різних видів,''' у тому числі їх часток, '''податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів''' (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, - на 180 кв. метрів), та пільги ''встановленої с''ільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;<br />
# сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (п. 266.7 Податкового кодексу України.] <br />
При нарахуванні '''податку на нежитлову нерухомість''' береться до уваги '''загальна площа кожного об’єкта нерухомості та відповідної ставки податку'''.<br />
<br />
Згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 266.8.1. Податкового кодексу України,] '''якщо змінився власник майна''' '''протягом календарного року''' '''податок обчислюється''' '''для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності'''. <br />
<br />
== '''Строки сплати податку''' ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
! colspan="2" |Строки сплати податку за нерухоме майно <br />
|-<br />
|фізичними особами <br />
|протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;<br />
|-<br />
|юридичними особами<br />
|авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";<br />
|}<br />
Податок може сплачуватися у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.<br />
<br />
Якщо власником нерухомого майна є неповнолітній - податок сплачують батьки або опікуни.<br />
<br />
== Відповідальність ==<br />
Крім того, інформуємо про те, що з 1 січня 2018 року передбачена відповідальність фізичних осіб за несплату податку на нерухоме майно та земельного податку до бюджету! <br />
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу)]. <br />
{| class="wikitable"<br />
! colspan="2" |Відповідальність за несплату податку на нерухоме майно протягом строків визначених [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п''унктом 266.10 ст. 266'' Податковим кодексом України]<br />
|-<br />
|при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання<br />
|у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;<br />
|-<br />
|при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання<br />
|у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (стаття 126 Податкового кодексу).] <br />
|}<br />
'''На суми грошового зобов’язання,''' визначеного підпунктами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог кодексу, коли її розмір не встановлений, '''нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання''', включаючи день погашення, з розрахунку '''120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.'''<br />
<br />
На суми грошового зобов’язання, визначеного [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України] (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.<br />
<br />
'''Податок на нерухоме майно може бути оплачений частками.''' Для цього платникам податку потрібно подати заяву за місцем проживання та документально обґрунтувати її. Після цього може бути прийняте відповідне рішення про сплату податку у розстрочку протягом року.<br />
<br />
'''УВАГА!''' додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків, у сумі 25 тис. грн за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8&diff=34970Місцеві податки та їх види2022-04-15T08:10:38Z<p>Oleksandra.borovyk: порядок сплати місцевих порядок під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України (ст. 143)]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України] (ст. 64, 69-1) <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] (ч. 1 ст. 24)<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану»]<br />
<br />
== Поняття податку ==<br />
Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України (далі - ПК України)] податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].<br />
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] порядку, становить податкову систему України.<br />
<br />
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки.<br />
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.<br />
<br />
== Види місцевих податків ==<br />
До місцевих податків належать (ст.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України]):<br />
<br />
1. Податок на майно;<br />
<br />
У свою чергу Податок на майно складається з:<br />
# [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;]]<br />
# [[Транспортний податок|Транспортний податок;]]<br />
# [[Плата за землю (земельний податок)|плати за землю.]]<br />
<br />
2. [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|Єдиний податок.]]<br />
<br />
Єдиний податок — податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування, основний підприємницький податок. Первісно планувався та був єдиним відрахуванням, передбаченим у рамках спрощеної системи оподаткування, та поєднував у собі відрахування до місцевого податкового бюджету, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Зараз єдиний податок сплачується тільки до місцевого бюджету, а решта відрахувань включені до єдиного соціального внеску. <br />
<br />
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено нормами гл. 1 розд. ХІV ПКУ. Ключовим поняттям, нерозривно пов’язаним із застосуванням єдиного податку, є поняття спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Під цим терміном слід розуміти особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих із них на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. <br />
<br />
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим Кодексом, забороняється. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.<br />
<br />
'''До місцевих зборів належать:'''<br />
* збір за місця для паркування транспортних засобів,<br />
* туристичний збір.<br />
<br />
== Порядок сплати місцевих податків під час ді правового режиму воєнного стану ==<br />
На період дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану '''не поширюється дія регуляторного законодавства''' на '''встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів'''.<br />
<br />
'''За 2021 та 2022''' податкові (звітні) '''роки''' '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації '''та''' за об’єкти житлової нерухомості, що стала '''непридатною для проживання''' у зв’язку з збройною агресією Російської Федерації.<br />
<br />
'''Тимчасово''', на період '''з 1 березня 2022 року по 31 грудня''' року, в якому припинено або скасовано воєнний стан '''не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості''', в тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, '''що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії''', або на територіях, '''тимчасово окупованих''' збройними формуваннями Російської Федерації.<br />
<br />
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
З 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховують та не сплачують плату за:<br />
<br />
* '''землю''' (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб;<br />
<br />
* '''земельні ділянки''' (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.<br />
<br />
<br />
З 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, зокрема, '''платниками єдиного податку третьої групи''' можуть бути ФОП та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Без обмежень щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.<br />
<br />
== Порядок втановлення місцевих податків ==<br />
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються: <br />
* об'єкт оподаткування, <br />
* платник податків і зборів, <br />
* розмір ставки, <br />
<br />
- податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII Кодексу для відповідного місцевого податку.<br />
<br />
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у 10-денний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін до них.<br />
<br />
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (Державна податковаслужба України).<br />
<br />
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків на відповідних територіях.<br />
<br />
Рішення про встановлення місцевих податків офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.<br />
<br />
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.<br />
<br />
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України), затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим Податковим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.<br />
<br />
Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.<br />
<br />
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.<br />
<br />
Платники місцевих податків можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. У разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то у такому разі до платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені Податковим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.<br />
<br />
== '''Корисні посилання''' ==<br />
[http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]<br />
<br />
[https://tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97&diff=34968Підстави для перевірки документів у громадян працівниками поліції2022-04-15T07:35:34Z<p>Oleksandra.borovyk: Додала порядок перевірки документів фізичних осіб під час дії правового режиму воєнного стану</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 "Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану]<br />
== Документи, що посвідчують особу==<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 зі статтею 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:<br />
<br />
'''Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:'''<br />
* паспорт громадянина України;<br />
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;<br />
* дипломатичний паспорт України;<br />
* службовий паспорт України;<br />
* посвідчення особи моряка;<br />
* посвідчення члена екіпажу;<br />
* посвідчення особи на повернення в Україну;<br />
* тимчасове посвідчення громадянина України;<br />
'''Документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:'''<br />
* посвідчення водія;<br />
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;<br />
* посвідка на постійне проживання;<br />
* посвідка на тимчасове проживання;<br />
* картка мігранта;<br />
* посвідчення біженця;<br />
* проїзний документ біженця;<br />
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;<br />
* проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.<br />
== Підстави перевірки документів особи==<br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran258#n258 статтею 32 Закону України "Про Національну поліцію"] '''поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:''' <br />
# Якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;<br />
# Якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;<br />
# Якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;<br />
# Якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;<br />
# Якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;<br />
# Якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.<br />
<br />
== Перевірка документів осіб під час дії правового режиму воєнного стану ==<br />
Перевірка документів в осіб здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються його завдання, повноваження із забезпечення єдиного управління визначеними силами та засобами Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДПС, ДМС, ДСНС, військових адміністрацій (у разі їх утворення) та координації їх дій під час здійснення заходів особливого режиму.<br />
<br />
Право на проведення перевірки документів в осіб надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. <br />
<br />
Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:<br />
<br />
* якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;<br />
<br />
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;<br />
<br />
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;<br />
<br />
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;<br />
<br />
* якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;<br />
<br />
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;<br />
<br />
* порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.<br />
<br />
8. У разі відсутності в особи документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.<br />
<br />
== Пред’явлення поліцейським посвідчення==<br />
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran258#n258 частиною третьою статті 18 Закону України "Про Національну поліцію"] звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний: <br />
# Назвати своє прізвище, посаду, службове звання;<br />
# Пред’явити своє посвідчення на її вимогу; <br />
# Дати можливість ознайомитися із наявною там інформацією;<br />
# Поліцейський не зобов’язаний передавати особі своє посвідчення, а повинен тримати його у своїх руках.<br />
У разі відмови пред’явити своє посвідчення, особа має право одразу зателефонувати на номер "102", викликавши наряд поліції (можливо це самозванці) або на номер "гарячої лінії" [https://mvs.gov.ua/uk/contacts/ministry-internal-affairs Міністерства внутрішніх справ України] - '''1536,''' а у випадку грубого порушення прав - звернутися до прокуратури та за [[Правова допомога|правовою допомогою]] до адвоката. <br />
<br />
== Алгоритм дій у випадку зупинення особи поліція==<br />
Співробітник зобов’язаний привітатися, повідомити про свою посаду, звання, прізвище та причину зупинки.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
Особа маєте право:<br />
<br />
- попросити пред’явити посвідчення співробітника поліції;<br />
<br />
- якщо особа не впевнена, що дана людина є співробітником поліції, то вона можете зателефонувати за номером 102 (0800 500 202) або запитати телефон підрозділу (на вимогу громадянина, співробітник поліції зобов’язаний його надати) і упевнитися в наданій інформації.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
Статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 32 Закону України «Про Національну поліцію»] визначено конкретний перелік підстав для перевірки документів. Перевірити, чи є підстава визначена законом.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
Співробітник поліції не має права вилучати документ, що посвідчує особу, наприклад, паспорт. Вилучати паспорт можуть лише за рішенням суду.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
У разі відсутності документа, що посвідчує особу, співробітник поліції має право доставити особу в найближчий пункт поліції, де повинен в комп’ютерній базі перевірити інформацію про особу. Час, який особа проводить в пункті поліції '''не повинен перевищувати 3 години.''' Також особа маєте право зателефонувати своїм рідним/друзям з проханням доставити паспорт в даний пункт поліції<br />
<br />
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"] особи, до яких застосовано адміністративний арешт, мають право на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону (тобто здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.) Для отримання професійної правової допомоги необхідно в разі адміністративного затримання звернутись за безкоштовним номером телефоном - '''0 800 213 103''' особисто або ж це можуть зробити близькі родичі.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96&diff=34527Інформаційне забезпечення виборів в Україні2022-03-31T08:42:19Z<p>Oleksandra.borovyk: додала абзац "Особливості виборчого процесу під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії від 15.10.2020 № 385 "Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком)"]<br />
<br />
== Основні засади інформаційного забезпечення виборів ==<br />
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору.<br><br />
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.<br />
<br />
'''Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.''' Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]. <br />
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].<br />
<br />
=== Відомості про кандидата,що підлягають оприлюдненню ===<br />
<u>При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті</u> у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, <u>такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:</u> <br />
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.<br />
<br />
Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.<br />
<br />
== Загальне інформування виборців ==<br />
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''<br />
* виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;<br />
* можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;<br />
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;<br />
* адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;<br />
* адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;<br />
* підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;<br />
* процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;<br />
* право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;<br />
* відповідальність за порушення законодавства про вибори;<br />
* інші питання реалізації виборчих прав громадян.<br />
<br />
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує її актуальність.<br />
<br />
З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.<br />
<br />
На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.<br />
<br />
== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні ==<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;<br />
* рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br />
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.'''<br><br />
<u>На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про</u> прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма.<br><br />
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;<br />
* рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br />
<br />
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.'''<br><br />
<u>На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про</u> прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати.<br><br />
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;<br />
* рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br><br />
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів ==<br />
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій або регіональних чи територіальних представництв Центральної виборчої комісії на підставі відповідних договорів..<br><br />
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.<br><br />
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.<br><br />
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї.<br><br />
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами.<br><br />
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.<br />
<br />
== Особливості виборчого процесу під час дії правового режиму воєнного стану ==<br />
У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану виборчий процес загальнодержавних виборів та/або виборчий процес відповідних місцевих виборів, що відбуваються на цих територіях або їх частині, припиняється з дня набрання чинності відповідним указом Президента України.<br />
<br />
Після набрання чинності відповідним указом Президента України Центральна виборча комісія ухвалює рішення щодо припинення виборчого процесу на всій території України або в окремих її місцевостях, яким визначає порядок завершення виборчих процедур, які були розпочаті в межах відповідного виборчого процесу.<br />
<br />
Після припинення чи скасування дії режиму воєнного або надзвичайного стану перебіг відповідного виборчого процесу, припиненого у зв’язку з цим, розпочинається спочатку.<br />
<br />
Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв’язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб’єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану, а у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану.<br />
[[Категорія:Виборче право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%83%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=34000Ціни і ціноутворення у сфері господарювання2022-03-10T18:41:25Z<p>Oleksandra.borovyk: контроль за цінами під час дії воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Закон України «Про ціни і ціноутворення»]<br />
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-25-grudnya-1996-r-1548-223 Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 223 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548"]<br />
== Ціна у господарських зобов'язаннях ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1357 статті 189 Господарського кодексу України] '''ціна''' є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.<br />
<br />
Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.<br><br />
== Види цін у господарських зобов’язаннях ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1357 Частиною 3 статті 189 Господарського кодексу України] визначено, що суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності '''вільні''' та '''державні''' регульовані ціни.<br><br />
== Вільні ціни ==<br />
'''Вільні ціни''' визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1363 частина 1 статті 190 Господарського кодексу України] ). <br />
<br />
Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1363 частина 2 статті 190 Господарського кодексу України]).<br><br />
== Державні регульовані ціни ==<br />
'''Державні''' регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частина 1 статті 191 Господарського кодексу України]).<br />
<br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частини 2 статті 191 Господарського кодексу України], державне регулювання цін здійснюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Законом України "Про ціни і ціноутворення"] <br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1367 частини 3 статті 191 Господарського кодексу України] державні регульовані ціни встановлюються на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону.<br><br />
== Державне регулювання цін == <br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n69 частини 1 статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.<br />
<br />
== Забезпечення контролю за цінами в період дії правового режиму воєнного стану ==<br />
На період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україніˮ, обласні військові адміністрації разом з Національною поліцією, Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі цін на такі товари: борошно пшеничне, макаронні вироби, батон, хліб, крупа гречана, крупа вівсяна, свинина, яловичина, птиця (тушки курячі), молоко, масло вершкове, сметана, яйця курячі, олія соняшникова, цукор кристалічний, капуста білокачанна, цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля, етанол (розчин 96%), нестероїдні протизапальні лікарські засоби вітчизняні, антибактеріальні лікарські засоби вітчизняні, бензин (марки А-92, А-95), дизельне пальне, газ скраплений для автомобілів.<br />
== Способи державного регулювання цін ==<br />
Державне регулювання цін здійснюється шляхом:<br>1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:<br />
* фіксованих цін;<br />
* граничних цін;<br />
* граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);<br />
* граничних нормативів рентабельності;<br />
* розміру постачальницької винагороди;<br />
* розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);<br />
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.<br><br />
== Порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n79 Стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] встановлює порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари.<br />
<br />
Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.<br />
<br />
Міждержавний обмін товарами здійснюється за цінами, визначеними відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.<br><br />
== Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n86 статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:<br />
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;<br />
* інші органи, визначені законом.<br />
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов’язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17 Законом], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»] та іншими законами.<br><br />
== Основні функції уповноважених органів ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n91 статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] основними функціями уповноважених органів є:<br />
* виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; <br />
* здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; <br />
* запобігання порушенням у сфері ціноутворення.<br><br />
== Права уповноважених органів ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5007-17#n91 Стаття 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення»] визначає, що уповноважені органи мають право:<br>1) проводити у суб’єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:<br>- достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;<br />
<br />
-бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;<br />
<br />
-наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;<br>2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;<br>3) одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб’єктами господарювання на їх вимогу;<br>4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;<br>5) вимагати від суб’єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;<br>6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;<br>7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;<br>8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.<br><br />
== Адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення ==<br />
До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:<br>1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;<br>2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;<br>3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br>4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br><br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%22%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D0%B0%22,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=33994Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", у тому числі надання грошової компенсації її вартості2022-03-10T14:49:47Z<p>Oleksandra.borovyk: додала посилання на законодавство</p>
<hr />
<div>== Нормативнo-правова база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/427-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/453-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 453 "Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”'''] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 "Деякі питання надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”] <br />
*[https://ips.ligazakon.net/document/view/KP220204?an=1 Постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 204 "Про особливості призначення та використання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" на період введення воєнного стану"] <br />
<br />
== Поняття «пакунок малюка» ==<br />
'''Одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”''' (далі - допомога “пакунок малюка”) - набір необхідних речей для новонародженої дитини.<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18#Text Перелік дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” при народженні дитини], затверджено наказом Мінсоцполітики від 17 липня 2018 року № 1025.<br />
<br />
'''"Пакунок малюка” є одноразовою, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, а''' у разі відсутності матері/батька - родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.<br />
<br />
== Порядок отримання грошової компенсації замість "пакунка малюка" під час дії правового режиму воєнного стану ==<br />
за отриманням грошової компенсаці необхідно звернутися до відділу з питань соціального захисту населення або до центру адміністративних послуг, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання/перебування/звернення отримувача.<br />
<br />
Заяву про отримання компенсації може подати один з батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності — патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини.<br />
<br />
До заяви додаються:<br />
<br />
* довідка з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги „пакунок малюка” (у разі народження дитини у пологовому будинку) або копія документа, що підтверджує факт народження дитини поза межами закладу охорони здоров’я;<br />
<br />
* копія свідоцтва про народження дитини або документа, що підтверджує факт народження дитини в/поза межами закладу охорони здоров’я (за відсутності свідоцтва про народження дитини);<br />
<br />
* копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);<br />
<br />
* копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу).<br />
<br />
Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним. Перерахування грошової компенсації отримувачам може здійснюватися на будь-який рахунок, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”, у разі неможливості відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання. Отримувач використовує призначену грошову компенсацію на придбання будь-яких товарів у будь-яких закладах торгівлі. Обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" зняті на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців.<br />
<br />
== Суб’єкти отримання допомоги ==<br />
Право на отримання “пакунка малюка” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.<br />
<br />
'''Отримувачем “пакунка малюка” є мати, батько, родичі, патронатний вихователь новонародженої дитини.'''<br />
<br />
'''“Пакунок малюка” надається на кожну новонароджену дитину.'''<br />
<br />
Якщо в матері новонародженої дитини виникли ускладнення під час пологів чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною, “пакунок малюка” надається батьку або родичам, патронатним вихователям, які доглядатимуть за дитиною.<br />
<br />
Якщо батьки або родичі відмовилися від новонародженої дитини в закладі охорони здоров’я, пакунок малюка надається патронатному вихователю, який здійснюватиме догляд за новонародженою дитиною.<br />
<br />
Якщо в матері новонародженої дитини відсутні документи, що посвідчують особу, заклад охорони здоров’я залучає фахівців із соціальної роботи для надання матері соціальних послуг з метою оформлення/відновлення таких документів. При цьому “пакунок малюка” надається батьку або родичам такої дитини, а в разі їх відсутності - матері новонародженої дитини на підставі акта приймання-передачі згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2018-%D0%BF#n20 Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 (далі - Порядок)].<br />
<br />
== Підстави для відмови у наданні “пакунка малюка” == <br />
<u>'''“Пакунок малюка” не надається у разі:'''</u><br />
* відмови від новонародженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності;<br />
* відбування матір’ю покарання у місцях позбавлення волі та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань;<br />
* смерті новонародженої дитини в пологовому будинку.<br />
<br />
== Вартість "пакунка малюка" ==<br />
Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.<br />
<br />
Отримання “пакунка малюка” не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.<br />
<br />
Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.<br />
<br />
Використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення дитини при народженні “пакунком малюка”, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку].<br />
<br />
== Товари для комплектування «пакунка малюка» ==<br />
'''Перелік дитячих товарів''' для комплектування одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"]. <br />
<br />
== Порядок отримання «Пакунку малюка» ==<br />
'''“Пакунок малюка” видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад (далі - місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) '''не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження.'''<br />
<br />
У закладі охорони здоров’я видача отримувачу “пакунка малюка” здійснюється працівником, уповноваженим головним лікарем.<br />
<br />
Факт передачі “пакунка малюка” отримувачу фіксується в акті приймання-передачі та в журналі обліку згідно з додатком 1 і 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку], який підписується отримувачем “пакунка малюка” та працівником, який його видав.<br />
<br />
У разі відсутності в закладі охорони здоров’я “пакунка малюка” на день виписки новонародженої дитини видається довідка про те, що “пакунок малюка” в закладі охорони здоров’я не видано.<br />
<br />
На підставі заяви отримувача “пакунка малюка”, поданої у паперовій або електронній формі, та довідки про неотримання “пакунка малюка” в закладі охорони здоров’я місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини видають “пакунок малюка”.<br />
<br />
Місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть залучати до видачі “пакунка малюка” фахівця із соціальної роботи, соціального працівника, фахівця недержавної організації, до повноважень яких належить проведення соціальної роботи із сім’ями та дітьми або надання медичної допомоги.<br />
<br />
У разі народження дитини за межами України або вдома та відмови матері від подальшої госпіталізації “пакунок малюка” видається місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини на підставі особистої письмової заяви отримувача “пакунка малюка” та копії свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
У разі виявлення неповного комплектування “пакунка малюка” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 переліку дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого Мінсоцполітики], пошкодження товарів, що входять до її складу, закладом охорони здоров’я/місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається відповідний акт у довільній формі, який у триденний строк надсилається Мінсоцполітики для організації роботи з усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Планування обсягу потреби в “пакунках малюка”, розподіл “пакунків малюка” між закладами охорони здоров’я та місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення здійснює Мінсоцполітики за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення).<br />
<br />
Контроль за своєчасним та адресним наданням “пакунків малюка” здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.<br />
<br />
Отримувач “пакунка малюка” може відмовитися від його отримання на підставі особистої письмової заяви.(пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2018-%D0%BF#n20 Порядку]).<br />
[[Файл:Лгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]<br />
<br />
== '''Монетизація одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” у 2020-2023 роках''' ==<br />
З 01.09.2020 р. починає працювати новий механізм отримання грошової компенсації одноразової допомоги "пакунок малюка", затверджений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”'''].<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядок та умови], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744, визначають механізм реалізації пілотного проекту “Монетизація одноразової натуральної допомоги “'''пакунок малюка”''' '''у 2020-2023 роках''', що передбачає перерахування грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” (далі - грошова компенсація) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності - патронатних вихователів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”. <br />
<br />
'''Право на отримання грошової компенсації мають:'''<br />
<br />
<u>громадяни України,</u> <br />
<br />
<u>іноземці та особи без громадянства, які разом з дитиною на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), перинатальному, неонатальному центрі) (далі - отримувач) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання.</u><br />
<br />
'''Грошова компенсація''' є одноразовою виплатою на кожну живонароджену дитину для придбання дитячих товарів та товарів для породіллі.<br />
<br />
Призначення грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання або місцем перебування отримувача.<br />
[[Файл:Алгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]<br />
<br />
Для '''призначення грошової компенсації''' отримувач подає (надсилає) заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади:<br />
* заяву за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 додатком] у паперовій або електронній формі із зазначенням реквізитів спеціального рахунка;<br />
<br />
* документи (відомості) у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядку та умови], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744.<br />
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які призначають грошову компенсацію, здійснюють контроль за її цільовим використанням.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Увага!''' [https://pakunok-malyuka.ioc.gov.ua/outletaddresses?fbclid=IwAR2Zkq57LAIxRK7Tt549l82nZQ0v1LXIdh9H_GmGGeCeirwj_EV4GCtOkR8 Дані про роздрібні торгівельні точки з Реєстру закладів торгівлі, що приєдналися до публічного договору про реалізацію пілотного проекту]<br />
|}<br />
'''''Виплата грошової компенсації не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''''<br />
<br />
== Додаткові програми для батьків ==<br />
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років. <br />
<br />
Детально за посиланням: https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/718231831679067/.<br />
<br />
== Див. додатково ==<br />
* [["Муніципальна няня" та компенсація за послугу]]<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%22%D0%BF%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BA%D0%B0%22,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=33946Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка", у тому числі надання грошової компенсації її вартості2022-03-09T15:40:58Z<p>Oleksandra.borovyk: отримати грошову компенсацію замість пакунка малюка під час дії правового режиму воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативнo-правова база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/427-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 427 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/453-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 453 "Про затвердження Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1101 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”'''] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 року № 1180 "Деякі питання надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”] <br />
<br />
== Поняття «пакунок малюка» ==<br />
'''Одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”''' (далі - допомога “пакунок малюка”) - набір необхідних речей для новонародженої дитини.<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18#Text Перелік дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” при народженні дитини], затверджено наказом Мінсоцполітики від 17 липня 2018 року № 1025.<br />
<br />
'''"Пакунок малюка” є одноразовою, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, а''' у разі відсутності матері/батька - родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.<br />
<br />
== Порядок отримання грошової компенсації замість "пакунка малюка" під час дії правового режиму воєнного стану ==<br />
за отриманням грошової компенсаці необхідно звернутися до відділу з питань соціального захисту населення або до центру адміністративних послуг, до органу місцевого самоврядування за місцем проживання/перебування/звернення отримувача.<br />
<br />
Заяву про отримання компенсації може подати один з батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності — патронатні вихователі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни новонародженої дитини.<br />
<br />
До заяви додаються:<br />
<br />
* довідка з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги „пакунок малюка” (у разі народження дитини у пологовому будинку) або копія документа, що підтверджує факт народження дитини поза межами закладу охорони здоров’я;<br />
<br />
* копія свідоцтва про народження дитини або документа, що підтверджує факт народження дитини в/поза межами закладу охорони здоров’я (за відсутності свідоцтва про народження дитини);<br />
<br />
* копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною);<br />
<br />
* копія рішення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або до дитячого будинку сімейного типу, або прийомної сім’ї (для сім’ї патронатного вихователя, прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу).<br />
<br />
Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо прикласти копію документа, що підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним. Перерахування грошової компенсації отримувачам може здійснюватися на будь-який рахунок, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”, у разі неможливості відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання. Отримувач використовує призначену грошову компенсацію на придбання будь-яких товарів у будь-яких закладах торгівлі. Обмеження на використання коштів грошової компенсації "пакунка малюка" зняті на весь період воєнного стану плюс один місяць після його завершення. При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації "пакунка малюка" протягом 12 місяців.<br />
<br />
== Суб’єкти отримання допомоги ==<br />
Право на отримання “пакунка малюка” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.<br />
<br />
'''Отримувачем “пакунка малюка” є мати, батько, родичі, патронатний вихователь новонародженої дитини.'''<br />
<br />
'''“Пакунок малюка” надається на кожну новонароджену дитину.'''<br />
<br />
Якщо в матері новонародженої дитини виникли ускладнення під час пологів чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною, “пакунок малюка” надається батьку або родичам, патронатним вихователям, які доглядатимуть за дитиною.<br />
<br />
Якщо батьки або родичі відмовилися від новонародженої дитини в закладі охорони здоров’я, пакунок малюка надається патронатному вихователю, який здійснюватиме догляд за новонародженою дитиною.<br />
<br />
Якщо в матері новонародженої дитини відсутні документи, що посвідчують особу, заклад охорони здоров’я залучає фахівців із соціальної роботи для надання матері соціальних послуг з метою оформлення/відновлення таких документів. При цьому “пакунок малюка” надається батьку або родичам такої дитини, а в разі їх відсутності - матері новонародженої дитини на підставі акта приймання-передачі згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2018-%D0%BF#n20 Порядку надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 512 (далі - Порядок)].<br />
<br />
== Підстави для відмови у наданні “пакунка малюка” == <br />
<u>'''“Пакунок малюка” не надається у разі:'''</u><br />
* відмови від новонародженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності;<br />
* відбування матір’ю покарання у місцях позбавлення волі та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань;<br />
* смерті новонародженої дитини в пологовому будинку.<br />
<br />
== Вартість "пакунка малюка" ==<br />
Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.<br />
<br />
Отримання “пакунка малюка” не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.<br />
<br />
Вартість отриманого “пакунка малюка” не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги та соціальних послуг, що надаються відповідно до законодавства.<br />
<br />
Використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення дитини при народженні “пакунком малюка”, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку].<br />
<br />
== Товари для комплектування «пакунка малюка» ==<br />
'''Перелік дитячих товарів''' для комплектування одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 наказом Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2018 року № 1025 "Деякі питання надання одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини"]. <br />
<br />
== Порядок отримання «Пакунку малюка» ==<br />
'''“Пакунок малюка” видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад (далі - місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) '''не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження.'''<br />
<br />
У закладі охорони здоров’я видача отримувачу “пакунка малюка” здійснюється працівником, уповноваженим головним лікарем.<br />
<br />
Факт передачі “пакунка малюка” отримувачу фіксується в акті приймання-передачі та в журналі обліку згідно з додатком 1 і 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1180-2020-%D0%BF#Text Порядку], який підписується отримувачем “пакунка малюка” та працівником, який його видав.<br />
<br />
У разі відсутності в закладі охорони здоров’я “пакунка малюка” на день виписки новонародженої дитини видається довідка про те, що “пакунок малюка” в закладі охорони здоров’я не видано.<br />
<br />
На підставі заяви отримувача “пакунка малюка”, поданої у паперовій або електронній формі, та довідки про неотримання “пакунка малюка” в закладі охорони здоров’я місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини видають “пакунок малюка”.<br />
<br />
Місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть залучати до видачі “пакунка малюка” фахівця із соціальної роботи, соціального працівника, фахівця недержавної організації, до повноважень яких належить проведення соціальної роботи із сім’ями та дітьми або надання медичної допомоги.<br />
<br />
У разі народження дитини за межами України або вдома та відмови матері від подальшої госпіталізації “пакунок малюка” видається місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування новонародженої дитини на підставі особистої письмової заяви отримувача “пакунка малюка” та копії свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
У разі виявлення неповного комплектування “пакунка малюка” відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0845-18 переліку дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка”, затвердженого Мінсоцполітики], пошкодження товарів, що входять до її складу, закладом охорони здоров’я/місцевим структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається відповідний акт у довільній формі, який у триденний строк надсилається Мінсоцполітики для організації роботи з усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Планування обсягу потреби в “пакунках малюка”, розподіл “пакунків малюка” між закладами охорони здоров’я та місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення здійснює Мінсоцполітики за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення).<br />
<br />
Контроль за своєчасним та адресним наданням “пакунків малюка” здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.<br />
<br />
Отримувач “пакунка малюка” може відмовитися від його отримання на підставі особистої письмової заяви.(пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-2018-%D0%BF#n20 Порядку]).<br />
[[Файл:Лгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]<br />
<br />
== '''Монетизація одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” у 2020-2023 роках''' ==<br />
З 01.09.2020 р. починає працювати новий механізм отримання грошової компенсації одноразової допомоги "пакунок малюка", затверджений постановою Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 від 29 липня 2020 року № 744 "Деякі питання реалізації пілотного проекту з монетизації одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка'''”'''].<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядок та умови], затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744, визначають механізм реалізації пілотного проекту “Монетизація одноразової натуральної допомоги “'''пакунок малюка”''' '''у 2020-2023 роках''', що передбачає перерахування грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка” (далі - грошова компенсація) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання батьків, у яких народилася дитина, а в разі їх відсутності - патронатних вихователів, прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів новонародженої дитини, відкритий в акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк”. <br />
<br />
'''Право на отримання грошової компенсації мають:'''<br />
<br />
<u>громадяни України,</u> <br />
<br />
<u>іноземці та особи без громадянства, які разом з дитиною на законних підставах проживають на території України, є її батьками, патронатними вихователями, прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами (якщо батьки відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), перинатальному, неонатальному центрі) (далі - отримувач) і забезпечують належні умови для догляду за нею та її виховання.</u><br />
<br />
'''Грошова компенсація''' є одноразовою виплатою на кожну живонароджену дитину для придбання дитячих товарів та товарів для породіллі.<br />
<br />
Призначення грошової компенсації здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем проживання або місцем перебування отримувача.<br />
[[Файл:Алгоритм дій для отримання грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "Пакунок малюка".jpg|міні|https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua/]]<br />
<br />
Для '''призначення грошової компенсації''' отримувач подає (надсилає) заяву структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади:<br />
* заяву за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 додатком] у паперовій або електронній формі із зазначенням реквізитів спеціального рахунка;<br />
<br />
* документи (відомості) у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/744-2020-%D0%BF#n12 Порядку та умови], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 744.<br />
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, які призначають грошову компенсацію, здійснюють контроль за її цільовим використанням.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Увага!''' [https://pakunok-malyuka.ioc.gov.ua/outletaddresses?fbclid=IwAR2Zkq57LAIxRK7Tt549l82nZQ0v1LXIdh9H_GmGGeCeirwj_EV4GCtOkR8 Дані про роздрібні торгівельні точки з Реєстру закладів торгівлі, що приєдналися до публічного договору про реалізацію пілотного проекту]<br />
|}<br />
'''''Виплата грошової компенсації не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.'''''<br />
<br />
== Додаткові програми для батьків ==<br />
З 1 січня 2019 року в Україні почала діяти соціальна програма «муніципальна няня». З її допомогою уряд може відшкодовувати батькам частину зарплати няні, яка доглядає дітей до трьох років. <br />
<br />
Детально за посиланням: https://www.facebook.com/volodymyrgroysman/videos/718231831679067/.<br />
<br />
== Див. додатково ==<br />
* [["Муніципальна няня" та компенсація за послугу]]<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83,_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8,_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=33886Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу2022-03-08T12:47:01Z<p>Oleksandra.borovyk: державна реєстрація шлюбу під час дії правового режиму воєнного стану (військовослужбовці)</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану]"<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text Наказ Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"] <br />
== Загальна інформація ==<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Звертаємо вашу увагу, що навіть за таких умов відділи державної реєстрації актів цивільного стану '''ПРАЦЮЮТЬ''' у штатному режимі, крім міст/районів, де такої можливості немає у зв'язку з веденням активних бойових дій.<br />
<br />
Державна реєстрація шлюбу дозволяється '''у день подання''' відповідної заяви.<br />
<br />
Державне мито за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, НЕ СПРАВЛЯЄТЬСЯ.<br />
<br />
Платні послуги тимчасово НЕ НАДАЮТЬСЯ.<br />
|}<br />
'''Шлюб''' - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] (далі - СК України).<br />
<br />
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в <u>одному шлюбі</u>. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу (стаття 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
Присутність нареченого та нареченої в момент державної реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у <u>вісімнадцять років</u> (стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути [[Надання права на шлюб неповнолітній особі|надано право на шлюб]], якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (стаття 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
Орган ДРАЦС, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов'язаний ознайомити наречених з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків, обов'язком повідомити один одному про стан свого здоров'я, попередити наречених про відповідальність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.<br />
== Куди звернутися для державної реєстрації шлюбу ==<br />
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого [https://minjust.gov.ua/dep/ddr/viddili-derjavnoi-reestratsii-aktiv-tsivilnogo-stanu органу державної реєстрації актів цивільного стану] (далі - орган ДРАЦС) за їхнім вибором.<br />
[[Файл:Zayava-na-odruzhennya-onlajn.jpg|міні|Звернення з заявою про реєстрацію шлюбу онлайн]]<br />
Заяву про реєстрацію шлюбу можна також подати онлайн на [https://dracs.minjust.gov.ua/ веб-порталі "Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"].<br />
<br />
== Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану ==<br />
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-derzhavnoyi-reyestraciyi-shlyubu-v-umovah-voyennogo-stanu-213?fbclid=IwAR2p7ZeXZU9uvkAQwKUrXUWErQePW88RhFMbiTJbiI9A1S-srUZhKiaRm9A Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 213] визначено, що на період воєнного стану державна реєстрація шлюбу проводиться з урахуванням таких особливостей:<br />
<br />
* '''державна реєстрація шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем''' Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі — військовослужбовець), поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки '''або працівником закладу охорони здоров'я''', може проводитися відділами державної реєстрації актів цивільного стану без особистої присутності такого нареченого (нареченої).<br />
<br />
У такому випадку '''заява військовослужбовця''', поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівника закладу охорони здоров'я про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно '''є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу.'''<br />
<br />
'''Заява''' військовослужбовця, поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівника закладу охорони здоров'я про державну реєстрацію шлюбу '''має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб: прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, громадянство. У разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої) — також відомості про обране прізвище''';<br />
<br />
* '''факт реєстрації шлюбу''', якщо один із наречених є військовослужбовцем, поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби або особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро чи Бюро економічної безпеки, '''також може засвідчуватися актом про укладення шлюбу''' '''(далі — акт), який складається безпосереднім командиром''' (керівником) військовослужбовця, поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби або особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро чи Бюро економічної безпеки, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).<br />
<br />
Акт може складатися без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими.<br />
<br />
Акт має містити відомості про дату та місце його складення, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дату народження обох наречених, їх громадянство, а у разі обрання прізвища одного із них або приєднання до свого прізвища прізвища іншого — також відомості про обране прізвище.<br />
<br />
Акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі — Реєстр);<br />
<br />
* факт реєстрації шлюбу також може засвідчуватися актом, який складається керівником закладу охорони здоров’я, в якому перебувають або працюють один чи обоє наречених, та скріплюється печаткою (за наявності) цього закладу.<br />
<br />
Акт може складатися в присутності обох чи одного з наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку з тим із них, хто відсутній, за участю двох свідків.<br />
<br />
Акт має містити відомості про дату та місце його складення, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дату народження обох наречених, їх громадянство, а у разі обрання прізвища одного із них або приєднання до свого прізвища прізвища іншого – відомості про обране прізвище, а також відомості про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), дату народження двох свідків із проставленням останніми власних підписів.<br />
<br />
Акт надсилається керівником закладу охорони здоров’я, яким було його складено, до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Реєстру;<br />
<br />
* заява військовослужбовця, поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівника закладу охорони здоров’я про державну реєстрацію шлюбу, може надсилатися як безпосередньо до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано заяву про державну реєстрацію шлюбу нареченим (нареченою), так і до іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.<br />
<br />
Акт, складений відповідно до підпунктів 2 та 3 цього пункту, може надсилатися безпосередньо до відділу державної реєстрації актів цивільного стану або до територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.<br />
<br />
Відділи державної реєстрації актів цивільного стану чи територіальні органи Міністерства юстиції, до яких надсилаються заяви про державну реєстрацію шлюбу чи акти, забезпечують пересилання таких документів до відповідних відділів державної реєстрації актів цивільного стану за допомогою електронних засобів телекомунікації. Оригінали заяв про державну реєстрацію шлюбу чи актів невідкладно передаються до відповідних відділів державної реєстрації актів цивільного стану;<br />
<br />
* вимоги законодавства щодо проведення відділами державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації актів цивільного стану перевірок відомостей Реєстру про акти цивільного стану не застосовуються у разі відсутності доступу до Реєстру.<br />
<br />
Актовий запис про шлюб складається відділом державної реєстрації актів цивільного стану в день отримання заяви про державну реєстрацію шлюбу від військовослужбовця, поліцейського, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки або працівника закладу охорони здоров’я чи акта, зокрема у разі їх отримання за допомогою електронних засобів телекомунікації.<br />
<br />
На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне свідоцтво. Якщо звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.<br />
<br />
Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.<br />
<br />
Акти, які складені з 24 лютого 2022 р. до набрання чинності цією постановою та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу.<br />
<br />
== Вартість реєстрації шлюбу ==<br />
За реєстрацію шлюбу необхідно сплатити державне мито у розмірі <u>0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян</u> (у 2021 році - 0,85 копійок) (підпункт "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br><br />
Крім того, додатково оплачуються супутні послуги органу ДРАЦС за вибором наречених (повний чи скорочений обряд державної реєстрації шлюбу, видача запрошення із зазначенням дати державної реєстрації шлюбу тощо) у розмірі встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-20#Text наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2020 року № 4543/5 "Про затвердження розмірів плати за надання платних послуг відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України"].<br />
== Документи, необхідні для реєстрації шлюбу ==<br />
Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n547 '''заява''' встановленої форми].<br><br />
[[Файл:Реєстрація шлюбу.jpg|міні|Реєстрація шлюбу]]<br />
Також, з собою потрібно мати документи, які посвідчують особу, а саме паспорт громадянина України, або паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для громадян України, які постійно проживають за кордоном) або паспортні документи іноземця чи документ, що посвідчує особу без громадянства (пункт 2 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]).<br><br />
Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.<br><br />
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу ДРАЦС, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідченій довіреності]].<br><br />
Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред'явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).<br />
<br />
Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 5 глави 2 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил]).<br><br />
Державна реєстрація шлюбу засвідчується '''cвідоцтвом про шлюб''', зразок якого затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"].<br />
== Терміни державної реєстрації шлюбу ==<br />
Державна реєстрація шлюбу проводиться <u>після закінчення одного місяця з дня подання нареченими заяви про державну реєстрацію шлюбу</u>.<br><br />
За погодженням з нареченими орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n180 СК України].<br><br />
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, державна реєстрація шлюбу проводиться <u>в день подання відповідної заяви</u> або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.<br />
Якщо є відомості про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу, керівник органу ДРАЦС може відкласти таку реєстрацію, але <u>не більш як на три місяці</u>.<br><br />
Якщо наречені не з'явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.<br><br />
Якщо наречені не можуть з'явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви.<br />
== Місце державної реєстрації шлюбу ==<br />
Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу ДРАЦС. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу ДРАЦС.<br><br />
Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред'явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.<br><br />
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої).<br><br />
Свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу видається кожному із подружжя.<br />
== Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою ==<br />
Статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] визначено осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою:<br />
* особи, які є родичами прямої лінії споріднення.<br />
* рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.<br />
* двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.<br />
* усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.<br />
За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.<br />
== Див. також ==<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань]]<br />
* [[Реєстрація шлюбу громадян України з іноземцями та порядок його розірвання]]<br />
* [[Надання права на шлюб неповнолітній особі]]<br />
* [[Шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені]]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F%D0%BC&diff=33885Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям2022-03-08T09:32:13Z<p>Oleksandra.borovyk: надання соц допомоги в період воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/250-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]<br />
<br />
== Надання державної соціальної допомоги на період введення воєнного стану ==<br />
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:<br />
<br />
* '''строк виплати державної соціальної допомоги''' малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі — державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, '''продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад''';<br />
<br />
* у разі, коли отримувачами державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю пропущено строк переогляду допомоги, виплата таких видів допомоги не зупиняється на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування;<br />
<br />
* структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад після припинення чи скасування воєнного стану інформує одержувачів, яким виплату державної соціальної допомоги було продовжено відповідно до пункту 1 цієї постанови, про необхідність протягом одного місяця оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.<br />
<br />
== Поняття державної соціальної допомоги та кому вона надається ==<br />
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.<br />
<br />
Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім’ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім’ї.<br />
<br />
'''''Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.'''''<br />
<br />
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text Згідно Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум]''''' - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.<br />
<br />
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:<br />
<br />
* дітей віком до 6 років;<br />
* дітей віком від 6 до 18 років;<br />
* працездатних осіб;<br />
* осіб, які втратили працездатність.<br />
<br />
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.<br />
<br />
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.<br>'''Середньомісячний сукупний дохід сім’ї''' - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
'''Малозабезпечена сім’я''' — це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї. Право сім’ї на цю допомогу залежить не лише від доходів, але і від її майнового стану, зайнятості працездатних членів сім’ї та інших факторів.<br />
<br />
'''''До складу сім'ї включаються:''''' <br />
* чоловік, дружина; <br />
* рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; <br />
* неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II груп або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; <br />
* непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; <br />
* особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і здійснює догляд за нею; <br />
* жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. <br />
'''''При цьому до складу сім'ї включаються''''' незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації '''діти, які навчаються за денною формою навчання''' у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації '''до досягнення двадцяти трьох років''' і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.<br />
<br />
'''До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи:'''<br />
<br />
* заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб;<br />
* грошове забезпечення військовослужбовців;<br />
* пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці;<br />
* стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа);<br />
* соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу;<br />
* допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування;<br />
* грошові перекази, отримані із-за кордону;<br />
* дивіденди від цінних паперів;<br />
* інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також доходи, які задекларовано особою.<br />
<br />
'''До середньомісячного сукупного доходу не включаються такі соціальні виплати:'''<br />
<br />
* частина допомоги при народженні дитини, виплата якої проводиться одноразово;<br />
* частина допомоги при усиновленні дитини, виплата якої проводиться одноразово;<br />
* одноразова винагорода жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня”;<br />
* державна соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;<br />
* допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;<br />
* щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;<br />
* компенсація послуги “муніципальна няня”, що виплачується отримувачу такої послуги;<br />
* державна соціальна допомога, яка виплачується з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А.<br />
* державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.<br />
* житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу не враховується до середньомісячного доходу.<br />
* суми сплачених особою аліментів (за умови документального підтвердження фактичної сплати);<br />
* суми отриманих аліментів;<br />
* спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб;<br />
* оплата праці членів виборчих комісій, а також осіб, яких залучають до роботи у цих комісіях, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів;<br />
* допомога громадських та благодійних організацій;<br />
* допомога на поховання;<br />
* матеріальна допомога дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям, а також сім’ям, у яких проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, яка виплачується за рахунок коштів місцевих бюджетів;<br />
* допомога, компенсація, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, є одноразовою та отримана протягом одного календарного року;<br />
* вартість безоплатно отриманих санаторно-курортних путівок, технічних та інших засобів реабілітації, в тому числі грошова компенсація вартості самостійно придбаних технічних засобів реабілітації, вартість отриманих дитячих новорічних подарунків;<br />
* суми, які виплачуються в порядку відшкодування шкоди, завданої здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків;<br />
* одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”;<br />
* допомога, отримана в межах реалізації соціальної благодійної програми з відновлення добробуту мешканців і розвитку територіальних громад Донецької та Луганської областей;<br />
* доходи від розміщення депозитів;<br />
* суми, які виплачуються з державного чи місцевого бюджету на придбання житла;<br />
* кошти, отримані від продажу квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, у разі купівлі іншої квартири (будинку) протягом шести місяців після здійснення такого продажу.<br />
* до середньомісячного сукупного доходу осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у проведенні АТО, участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, під час здійснення зазначених заходів (операції об’єднаних сил), та до середньомісячного доходу членів їх сімей не враховуються отримані ними у період безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції (операції об’єднаних сил) грошове забезпечення та інші виплати і види соціальної допомоги, передбачені законодавством для працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, МВС, Національної поліції, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.<br />
<br />
== Куди звертатися за допомогою ==<br />
Призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється '''підрозділом соціального захисту населення''' <u>за місцем реєстрації</u> уповноваженого представника малозабезпеченої сім’ї.<br /><br />
<br />
'''Соціальна допомога за місцем фактичного проживання''' призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.<br />
<br />
'''У разі утворення об’єднаної територіальної громади''' заяви з необхідними документами для призначення державної соціальної допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами ради об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення.<br />
<br />
У сільській місцевості заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги приймають виконавчі органи сільських і селищних рад та здійснюють їх передачу відповідним органам соціального захисту населення. Зазначені виконавчі органи можуть визначати уповноважену особу для прийняття документів.<br />
== Які документи необхідні == <br />
# документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї; <br />
# довідка про склад сім’ї;<br />
# декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);<br />
# довідка про наявність та розмір земельної частки (паю).<br />
Потрібно зазначити, що в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"]; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім’ї аліменти.<br />
<br />
Рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення '''''протягом десяти календарних днів'''''.<br />
У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім’ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.<br />
<br />
== Строк призначення та виплати допомоги ==<br />
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.<br />
<br />
Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.<br />
<br />
Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.<br />
<br />
Зазначені у частинах другій та третій статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"] умови застосовуються також при призначенні державної соціальної допомоги непрацездатному подружжю при відсутності осіб, зобов’язаних їх утримувати відповідно до закону.<br />
<br />
Допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на півроку і через шість місяців сім’я знову повинна підтвердити своє право на виплати.<br />
<br />
Для призначення соціальної допомоги на наступний строк уповноважений представник сім’ї подає заяву і декларацію про доходи та майно. Довідка про склад сім’ї поновлюється лише у разі змін у складі сім’ї або у разі, коли між поданням заяви на призначення соціальної допомоги на наступний строк та припиненням виплати раніше призначеної соціальної допомоги минуло більше календарного місяця.<br /><br />
Державна соціальна допомога виплачується <u>щомісяця</u>.<br />
<br />
Слід звернути увагу, що визначений частиною першою статті 6 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#n116 Закону] строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, '''продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)''', передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 пункт 1-2 статті 15 ЗУ "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям"])<br />
<br />
== Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям ==<br />
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.<br />
<br />
До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.<br />
<br />
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.<br />
<br />
Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.<br />
<br />
Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14%7C#Text частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім"ям".]<br />
<br />
Призначена соціальна допомога може бути '''зменшена до 50 відсотків''' її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.<br />
<br />
'''У разі повторного подання інформації про відсутність доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім'ї''' (крім осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікувально-консультаційної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 16 років та особами, які досягли 80-річного віку; осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за <br />
інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; дітей, які не мають власних сімей, осіб, які входять до складу сім’ї, та навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) та вищої освіти до досягнення 23-річного віку), '''а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.''' <br />
<br />
Соціальна допомога може призначатися '''без зменшення її розміру на підставі рішень''' районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій. Рішення про призначення соціальної допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім'ї. <br />
<br />
== Випадки, коли допомога не призначається ==<br />
* працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням соціальної допомоги;<br />
* під час обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно;<br />
* особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за наданням соціальної допомоги здійснили покупку земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку тощо, на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається органами соціального захисту населення на підставі обов’язкового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги;<br />
* у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму).<br />
* у власності малозабезпеченої сім’ї '''є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб''', що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років ''(крім мопеда і причепа)''.<br />
<br />
''При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.''<br />
<br />
'''Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім’ї транспортних засобів зазначається у декларації.'''<br />
<br />
За наявності обставин, що зазначені вище (тобто умов коли допомога не призначається) державна соціальна допомога <u>може бути призначена</u> органом соціального захисту населення на підставі рішень районних, держадміністрацій та виконавчих комітетів міських і районних у містах (у разі їх створення) рад або утворених ними комісій у разі, коли:<br />
# у складі сім’ї є особа з інвалідністю;<br />
# у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);<br />
# неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї. Рішення про призначення державної соціальної допомоги у таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, яка звернулася за призначенням такої допомоги.<br />
<br />
== Умови припинення виплати допомоги ==<br />
# якщо сім’єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, з місяця, в якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена ''не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця, в якому виявлено порушення'';<br />
# у разі переїзду сім’ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють виплату соціальної допомоги (зокрема, смерть одинокої особи), — з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни;<br />
# за заявою уповноваженого представника сім’ї — з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою;<br />
# у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї.<br />
<br />
== Безвідсоткова поворотна допомога для організації власної справи ==<br />
'''З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї''' '''непрацюючій працездатній особі з числа членів такої сім’ї''', яка бажає провадити підприємницьку діяльність, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, державною службою зайнятості може надаватися одноразова безвідсоткова поворотна допомога на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї за рахунок коштів державного бюджету.<br><br />
Порядок надання допомоги на здобуття економічної самостійності малозабезпеченої сім’ї, її розмір та умови повернення визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Цікаво!''' [http://zib.com.ua/ua/119110-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_dopomogi_malozabezpeche.html Постанова Верховного Суду України від 07 липня 2015 року № 484/2551/14-а] <br />
|}<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82&diff=33884Права споживачів житлово-комунальних послуг та їх захист2022-03-08T08:34:57Z<p>Oleksandra.borovyk: оплата комунальних послуг під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page Закон України "Про захист прав споживачів"]<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1412 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6206 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14/print1481721690845070 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2019 року № 312]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу систем розподілу" від 14.03.2018 № 310]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу системи передачі" від 14.03.2018 № 309]<br />
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]<br />
<br />
== Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану ==<br />
В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україніˮ, [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 Кабінетом Міністрів України постановлено], що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:<br />
<br />
* нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;<br />
<br />
* припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.<br />
<br />
== Загальні положення == <br />
'''Житлово-комунальні послуги''' — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг визнається фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Комунальні підприємства є самостійними суб’єктами господарювання, що створюються з метою утримання будинків та прибудинкових територій, надання послуг з ліквідації аварій у житлово-комунальній сфері та забезпечення укладання договорів щодо споживання тепла, водопостачання та водовідведення з виробниками та споживачами таких послуг (ст. 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги")].<br />
<br />
Слід зауважити, що надання житлово-комунальних послуг є різновидом договірних зобов‘язань, а тому порядок їх надання, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та врегулювання інших відносин, які виникають довкола житлово-комунальних послуг, регулюється чинним законодавством, а також договорами про надання житлово-комунальних послуг, що їх укладає кожен споживач із організацією-надавачем. Саме тому потрібно подбати про наявність підписаних договорів із організаціями-надавачами житлово-комунальних послуг. Договір - це саме той документ, на підставі якого споживач може пред‘являти претензії за ненадані або за неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону] ''споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти нові договори з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електроенергії та природного газу) за кожним видом комунальної послуги''.<br />
<br />
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами.<br />
У зв’язку зі встановленим Кабінетом Міністрів України карантином та змінами передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»] № 540-IX від 30 березня 2020 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов’язані укласти договори з виконавцями комунальних послуг не пізніш як протягом п’яти місяців з дня завершення карантину.<br />
<br />
Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію даного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом].<br />
<br />
Якщо згідно з договорами про надання комунальних послуг, укладеними до введення в дію цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону], передбачено більш ранній строк їх припинення, такі договори вважаються продовженими на той самий строк і на тих самих умовах.<br />
<br />
== Права споживача житлово-комунальних послуг ==<br />
Права споживачів житлово-комунальних послуг визначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»]. <br <br />
Кожний мешканець будинку є споживачем житлово-комунальних послуг.<br />
<br />
Їх основний перелік є вичерпним і чітко визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги»], що введено в дію у травні 2019 року ( далі – Закон).<br />
<br />
За новим розподілом до комунальних належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, електричної та теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами, до житлових – послуга з управління багатоквартирним будинком.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон] в цілому окреслив нові аспекти функціонування даної сфери. Крім запровадження моделі договірних відносин між виконавцями та споживачами, було чітко визначено права та обов’язки усіх учасників правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг.<br />
<br />
'''Споживач житлово-комунальних послуг має право:'''<br />
<br />
# одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з умовами укладених договорів;<br />
# безоплатно одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги;<br />
# на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;<br />
# на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;<br />
# на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 3'''0 календарних днів''', за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;<br />
# складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;<br />
# розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги тощо.<br />
* Законом визначено, що споживач має право на безперебійне та своєчасне отримання комунальної послуги належної якост Це право передбачає отримання послуги на постійній основі, без необґрунтованих перерв та перебоїв, у необхідній кількості та відповідної якості<br />
* Послугу, яку споживачі отримують, повинна відповідати чітко встановленим вимогам, які також визначені у Законі, правилах чи договорі про надання послуги. Обов’язок забезпечувати відповідну якість покладається на виконавця, тобто на компанію, що надає цю послугу<br />
* Надання комунальних послуг здійснюється безперервно, крім випадків, коли проводяться ремонтні та профілактичні роботи, у міжопалювальний період для системи опалення (виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами) або при необхідності ліквідації наслідків аварії. Якщо перерва у наданні послуг є плановою, виконавець повинен повідомити споживача про це не пізніше як за '''10 робочих днів'''. Якщо ситуація незапланована і перерва необхідна для усунення наслідків аварії, виконавець повідомляє про це не пізніше ніж через 3 години з початку такої перерви. Під час настання таких перерв плата за житлово-комунальну послугу не нараховується<br />
* Споживач житлово-комунальних послуг має право отримувати усю необхідну інформацію про порядок надання, тарифи та норми споживання послуг, зокрема, дізнатися про структуру тарифу, загальну вартість місячного платежу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, отримувати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами багатоквартирного будинку. Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що виконавець повинен інформувати споживачів послуг про будь-який намір зміни тарифу на ту чи іншу послугу<br />
* Право на відшкодування збитків завданих майну внаслідок неналежного постачання послуги та незаконне проникнення в належне йому житло теж визначено у Законі. Компанія, що надає послугу, зобов’язана вживати усіх необхідних заходів для усунення наслідків аварій, що виникають при наданні комунальних послуг, усувати усі порушення, які негативно впливають на якість послуг, та виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт Також, у разі заподіяної шкоди майну споживача, його життю або здоров’ю, яка виникає внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено відшкодування.<br />
* Оскільки, виконавець послуг відповідальний за їх якість, він повинен своєчасно реагувати на виклики споживачів та підписувати акти-претензії. Це право споживача також передбачено в українському законодавстві.<br />
* У зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт споживач може складати та підписувати акти претензії.<br />
* Якщо житлово-комунальна послуга не надається або надається не в повному обсязі, споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки їх кількості або якості. За результатами перевірки складається акт-претензія, який підписує споживач та виконавець. Виконавець зобов’язаний не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача прибути на виклик. У разі якщо представник компанії не з’явився такий акт підписується не менш як двома споживачами цієї комунальної послуги і надсилається виконавцю рекомендованим листом. Компанія-постачальник послуги зобов’язана протягом п’яти робочих днів вирішити питання щодо задоволення вимог визначених в акті-претензії або надіслати обґрунтовану відмову.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законом] передбачено, що споживач може не оплачувати вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період своєї тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних дні.<br />
* Проте, це можливо лише за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг укладених між виконавцем та споживачем.<br />
Законом також чітко визначено перелік обов’язків індивідуальних та колективного споживачів житлово-комунальних послуг.<br />
<br />
'''Індивідуальний споживач зобов’язаний:'''<br />
<br />
* Вживати необхідних заходів для усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;<br />
* забезпечувати цілісність обладнання приладів обліку комунальних послуг відповідно до умов договору;<br />
* оплачувати надані житлово-комунальні послуги за тарифами встановленими відповідно до законодавства та у строки, що передбаченні договорами;<br />
* дотримуватися правил безпеки та санітарних норм;<br />
* у разі несвоєчасної оплати платежів сплачувати пеню;<br />
* інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла чи фактичну кількість осіб, що постійно проживають у житлі споживача;<br />
* допускати у своє житло виконавців комунальних послуг у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів – розподілювачів, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі.<br />
'''Важливо зазначити''', що колективний споживач зобов’язаний забезпечувати розподіл між споживачами обсягу комунальних послуг відповідно до законодавства та надавати їм детальний розрахунок розподілу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку засобами вимірювальної техніки вузла обліку, надавати також інформацію про їх показання.<br />
<br />
Усі права та обов’язки споживачів, управителів та виконавців житлово-комунальних послуг визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Законі України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VIII від 07.06.2018.] Захист прав споживачів здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.<br />
<br />
=== Право споживача на несплату послуг ===<br />
Як передбачає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15/page ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»], споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг на період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї. Для реалізації цього права споживач повинен звернутися до виконавця послуг з письмовою заявою та офіційними документами, що підтвердять факт відсутності. Це можуть бути документи з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.<br />
<br />
'''Наприклад''', щоб не платити за послуги холодного та гарячого водопостачання на період тимчасової відсутності споживача і членів його сім’ї, слід звернутися із заявою до виконавця зазначених послуг для опломбування запірних вентилів на вводі в квартиру або власний будинок. За письмовою заявою споживача виконавець протягом доби відновить надання послуг, знявши пломби. Такий порядок встановлений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF п.32 Правил надання послуг централізованого опалення, подачі холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.05 р. № 630.]<br />
<br />
=== Відшкодування матеріальної шкоди споживачам комунальних послуг ===<br />
Матеріальна шкода відшкодовується на підставі наданих доказів. Доказами можуть бути будь-які дані, що мають відношення до справи та засвідчують факт заподіяння шкоди, а також понесення матеріальних витрат, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і діями відповідача. Для визначення розміру заподіяної шкоди та встановлення причинно-наслідкового зв'язку буде необхідно провести відповідну експертизу за рахунок позивача. В подальшому витрати на експертизу можна включити в ціну позову.<br />
<br />
== Оформлення акта-претензії, як механізм досудового врегулювання спору ==<br />
Якщо рівень надаваних послуг не відповідає вимогам, що пред’являються, споживач має право вимагати захисту своїх прав в рамках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]. Цей вид захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг реалізується через складання та підписання актів-претензій у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; безоплатному отриманні від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; безоплатному отриманні інформації про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі. Порядок оформлення претензій споживачів передбачено статтею 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".]<br />
<br />
Разом з тим споживач має право на ''зменшення розміру плати за надані послуги''. Для цього споживач відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має '''''право викликати представника виконавця для складання та підписання акта-претензії''''', в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. <br />
<br />
Виклик представника виконавця має здійснюватися у спосіб, обумовлений у договорі між споживачем і виконавцем. Найбільш зручним і надійним є направлення письмової заяви, яку необхідно зареєструвати у канцелярії виконавця із одержанням вхідного номера виконавця та підписом особи, яка прийняла заяву.<br />
<br />
'''Зміст заяви про виклик представника виконавця послуг для оформлення акта-претензії або перевірки якості надання послуг:'''<br />
* на підставі якого пункту договору вам мали бути надані послуги,<br />
* послуги надані з порушеннями, чи не надані взагалі,<br />
* вказати, де (адреса, за якою надаються послуги) і коли (як правило, протягом двох днів з моменту отримання заяви виконавцем) має з‘явитися представник виконавця.<br />
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). '''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.''' Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, централізованого постачання гарячої води або постачання природного газу, споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.<br />
<br />
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. ''Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п’яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії''. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).<br />
<br />
Статтею 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] регламентовано порядок оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку, який ґрунтується на тих же принципах. Однак, є деякі '''особливості''', як-от:<br />
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником,<br />
<br />
* на вимогу співвласника - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг беруть участь представник об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює відповідно об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель, які в такому разі також підписують акт-претензію,<br />
<br />
* у разі неприбуття представника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управителя на вимогу співвласника для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії, <br />
<br />
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку як колективним споживачем, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюється представником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Співвласники беруть участь у перевірці за бажанням,<br />
<br />
* на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - сторони договору в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг бере участь управитель, який у такому разі також підписує акт-претензію.<br />
<br />
* у разі неприбуття управителя на вимогу об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для участі в перевірці кількості та якості наданих комунальних послуг в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію така відмова не є перешкодою для проведення перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг та/або для підписання акта-претензії. Інформація про відмову зазначається в акті-претензії,<br />
<br />
* у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі колективного договору про надання комунальних послуг, укладеного між виконавцем таких послуг та управителем або іншою уповноваженою співвласником особою, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих послуг, підписання акта-претензії, відібрання проб здійснюються таким управителем або іншою уповноваженою співвласником особою. Співвласники або представники об’єднання співвласників багатоквартирного будинку беруть участь у перевірці за бажанням,<br />
<br />
* у разі ненадання, надання неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком виклик управителя для перевірки якості наданих послуг, підписання акта-претензії здійснюється стороною договору про управління багатоквартирним будинком.<br />
<u><big>Зразок Акта-претензії для споживачів житлово-комунальних послуг</big></u><br />[[:Файл:Акт-претензія.odt|Акт-претензія]] (файл)<br />
<br />
=== Претензія до енергопостачальника ===<br />
Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів - учасників роздрібного ринку електричної енергії передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2019 року № 312]<br />
<br />
Пунктом 8.1.2. Правил, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою,] передбачено, що споживач, у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. До звернення/скарги/претензії додаються наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу. Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк не більше 3 календарних днів звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії. У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації.<br />
<br />
'''Важливо!''' Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.<br />
<br />
Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами.] Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору або енергетичному омбудсмену. Скарга може бути подана споживачем протягом 1 року з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але не пізніше 1 місяця, починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. <br />
<br />
'''Важливо!''' Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.<br />
<br />
Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.<br />
<br />
Рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.<br />
<br />
=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії ===<br />
Цією ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Постановою] передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення. У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.<br />
<br />
<u>Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково.</u> До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. Протягом розгляду претензії учасники роздрібного ринку зобов’язані на запит іншої сторони надавати уточнюючу інформацію та документи, необхідні для розгляду претензії.<br />
<br />
У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до енергетичного омбудсмена (в межах його повноважень), Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.<br />
<br />
Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.<br />
<br />
=== Претензії щодо якості електричної енергії ===<br />
У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги''', а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - протягом 30 днів. Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання оператором системи показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу та Кодексу системи передачі та/або правил розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затверджених Регулятором.<br />
<br />
У разі отримання претензії споживача щодо перерв (обмеження) в електропостачанні, що виникли внаслідок технологічних порушень у роботі мереж оператора системи або планових робіт без повідомлення споживачів в установленому порядку, оператор системи складає акт про застосування обмеження, у якому зазначається тривалість перерви (обмеження) в електропостачанні. Акт про застосування обмеження складається у формі у двох примірниках та підписується уповноваженими представниками споживача та оператора системи. Сторони можуть додати до акта документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.<br />
<br />
Тривалість перерви (обмеження) визначається спільно за документацією споживача та оператора системи відповідно до диспетчерських оперативних документів оператора системи. Якщо перерва в електропостачанні викликана технологічними порушеннями в роботі мереж оператора системи, то для розрахунку обсягу недовідпущеної електричної енергії тривалість перерви зменшується на проміжок часу, який регламентується Правилами улаштування електроустановок відповідно до категорії надійності електропостачання струмоприймачів споживача.<br />
<br />
=== Процедура розгляду скарг та вирішення спорів ===<br />
Учасники роздрібного ринку, які здійснюють розподіл або постачання електричної енергії споживачам, зобов’язані здійснювати розгляд скарг та вирішувати спори у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом систем розподілу] та іншими нормативно-правовими актами Регулятора.<br />
<br />
Під час здійснення своєї діяльності, зокрема розгляду отриманих від споживачів звернень (скарг/претензій), учасники роздрібного ринку мають дотримуватися розроблених стандартів/вимог/процедур. '''Стандарти/вимоги/процедури, які розробляються учасниками роздрібного ринку, мають відповідати таким вимогам:'''<br />
# бути викладені зрозумілою та доступною мовою;<br />
# надавати можливість споживачу подавати звернення/скарги/претензії в усній формі (за допомогою телефону або під час особистого прийому відповідальному працівнику учасника роздрібного ринку) та/або письмовій формі (включаючи засоби електронного зв’язку);<br />
# надавати можливість споживачам з обмеженими можливостями отримувати інформацію, подавати звернення/скарги/претензії у зручний для них спосіб. Для забезпечення такої можливості учасники роздрібного ринку мають розробити інструкцію з урахуванням вимог, визначених законодавством;<br />
# чітко описувати поетапні заходи (алгоритм), які вживає учасник роздрібного ринку в ході розгляду звернення (скарги/претензії), отриманої від споживача, а також порядок особистого прийому споживачів;<br />
# описувати рішення, які може приймати учасник роздрібного ринку за результатами розгляду звернення (скарги/претензії) (вибачення, надання роз’яснень, повідомлення про здійснені заходи щодо усунення порушень, повідомлення про відшкодування збитків/компенсації тощо).<br />
<br />
<u>'''Процедура розгляду звернень, скарг та претензій, що розробляється електропостачальником та оператором системи, має передбачати:'''</u><br />
<br />
# надання попередньої відповіді щодо можливості вирішення питання або повідомлення електропостачальника (оператора системи) про початок розгляду звернення/скарги/претензії та строки його розгляду. Попередня відповідь надається протягом 1 робочого дня від дня отримання звернення/скарги/претензії, якщо у ньому вказана адреса електронної пошти споживача, номер телефону або така інформація відома електропостачальнику (оператору системи);<br />
# час розгляду звернення (скарги/претензії) та надання відповіді;<br />
# реєстрацію усіх отриманих звернень (скарг/претензій) споживачів з використанням загальної класифікації звернень (скарг/претензій), затвердженої [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.]<br />
<br />
Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами] та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором]. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником.<br />
<br />
'''Учасники роздрібного ринку мають здійснювати фіксацію отриманих від споживача звернень (скарг/претензій) в окремому єдиному реєстрі із зазначенням наступних даних:'''<br />
# дата отримання звернення/скарги/претензії;<br />
# реєстраційний номер;<br />
# спосіб, у який подано звернення (скаргу/претензію);<br />
# прізвище, ім’я, по батькові, контактні дані споживача, що подав звернення/скаргу/претензію (або від імені якого було подано звернення (скаргу/претензію);<br />
# тематика звернення/скарги/претензії;<br />
# короткий опис змісту звернення/скарги/претензії;<br />
# короткий опис попередньої відповіді на звернення/скаргу/претензію або повідомлення про отримання звернення/скарги/претензії;<br />
# механізм розгляду звернення/скарги/претензії;<br />
# результат розгляду звернення/скарги/претензії;<br />
# засоби подальшої комунікації, погоджені зі споживачем.<br />
<br />
Отримані учасником роздрібного ринку інформація та/або матеріали від споживача або структурного підрозділу цього учасника роздрібного ринку мають додаватись до звернення/скарги/претензії.<br />
<br />
'''Усі звернення (скарги/претензії) реєструються учасником роздрібного ринку, як отримані:'''<br />
# якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подане в усній формі (засобами телефонного зв’язку або в офісі учасника роздрібного ринку) - у день його (її) отримання;<br />
# у робочий день отримання звернення/скарги/претензії - якщо відповідне звернення (скарга/претензія) подано у письмовій формі (у тому числі електронною поштою) та отримане учасником роздрібного ринку за 1 годину до завершення робочого дня.<br />
<br />
'''У разі повторного звернення (скарги/претензії) споживача з питання, яке не було вирішено учасником роздрібного ринку по суті та яке зафіксовано як вирішене, учасник роздрібного ринку має:'''<br />
# зареєструвати звернення (скаргу/претензію) у реєстрі як окреме звернення (скаргу/претензію), позначивши його як таке, що є повторним та потребує негайного вирішення;<br />
# протягом одного робочого дня з дня отримання повторного звернення/скарги/претензії повідомити споживача про початок його (її) повторного розгляду та вказати строки його (її) вирішення.<br />
<br />
<u>Учасник роздрібного ринку розглядає звернення/скаргу/претензію в найкоротший строк, але '''не більше 30 календарних днів''' з дати отримання звернення/скарги/претензії,</u> якщо менший строк не встановлено чинним законодавством, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%EF%F0%E5%F2%E5%ED%E7%B3#w18 Правилами], Кодексом системи передачі та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18 Кодексом системи розподілу].<br />
<br />
Якщо під час розгляду звернення (скарги/претензії) необхідно здійснити технічну перевірку або провести експертизу засобу комерційного обліку, строк розгляду звернення/скарги/претензії призупиняється на час проведення технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію).<br />
<br />
Відлік перебігу строку розгляду у цьому разі поновлюється з дати отримання результатів технічної перевірки або експертизи, про що повідомляється споживач, який подав звернення (скаргу/претензію). При цьому загальний строк розгляду зазначеного звернення (скарги/претензії) '''не може перевищувати 45 днів'''.<br />
<br />
Звернення (скарги/претензії) побутових споживачів, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.<br />
<br />
Електропостачальник розглядає звернення споживачів щодо перевірки правильності рахунку за електричну енергію, а оператор системи - рахунку за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, у строк до '''5 робочих днів''' з дня отримання ними такого звернення.<br />
<br />
Разом із відповіддю споживачу надається інформація щодо альтернативних механізмів та шляхів вирішення відповідних спорів (питань) та контактні дані відповідальних органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб, уповноважених розглядати такі звернення/скарги/претензії.<br />
<br />
Якщо споживач не згоден з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом звернення '''протягом 1 року''' з моменту його прийняття до [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятора] або енергетичного омбудсмена. Пропущений з поважної причини строк оскарження рішення може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Розгляд скарг споживачів на дії чи бездіяльність учасників роздрібного ринку та вирішення спорів між ними здійснюються [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у порядку, визначеному правилами розгляду звернень споживачів щодо дій суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та/або комунальних послуг, та врегулювання спорів, затвердженими [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором.] Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність суб’єктів роздрібного ринку, вирішення спорів між ними здійснюються енергетичним омбудсменом у порядку, встановленому законодавством України, та [http://www.nerc.gov.ua/ Регулятором] у межах його повноважень, а також вирішуються у судовому порядку.<br />
<br />
== Захист прав споживачів у судовому порядку ==<br />
Якщо врегулювати спір шляхом надсилання акта-претензії не вдалося - є зміст звертатися до суду. Захист прав споживачів здійснюється в порядку цивільного судочинства на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України "Про захист прав споживачів"].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/page статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»] захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. <br />
<br />
'''''Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав у всіх судових інстанціях.''''' <br />
<br />
Статтею 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] встановлено, що загальна позовна давність становить три роки - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. <br />
<br />
Що стосується правил підсудності справ, які виникають зі спорів щодо захисту прав споживачів комунальних послуг, то слід мати на увазі, що пунктом 5 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] регламентовано: <u>позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.</u><br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг]<br />
* [http://mpe.kmu.gov.ua Міністерство енергетики України] <br />
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2&diff=33881Нотаріальне посвідчення правочинів2022-03-07T11:25:56Z<p>Oleksandra.borovyk: строк прийняття спадщини, довіреності на білому папері, заповіти</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]; <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України];<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»];<br />
* [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України «Про іпотеку»];<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5479-17 Закон України «Про аграрні розписки»];<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»].<br />
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]<br />
<br />
== Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану ==<br />
До [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-notariatu-v-umovah-voyennogo-stanu164-280222 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»], внесено зміни, якими передбачено, що '''посвідчення довіреностей та заповітів, засвідчення справжності підпису на документах здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу''' з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти. <br />
<br />
Крім того, '''установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.''' <br />
<br />
Постановою також передбачено, що в умовах воєнного стану '''довіреності''', крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження корпоративними правами, '''та заповіти''' військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, '''можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою''' з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі».<br />
<br />
== Поняття правочинів ==<br />
'''Правочинами''' є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.<br><br />
'''Правочин''' - це правомірна дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна у власність шляхом купівлі-продажу; здача майна в оренду, надання послуг тощо).<br />
==== Види правочинів ====<br />
# одностороні; <br />
# дво- чи багатосторонні.<br />
<br />
===== Односторонніми є =====<br />
* Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (наприклад, волевиявлення спадкодавця-заповідача при складанні заповіту).<br /><br />
* Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.<br /><br />
* Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.<br /><br /><br />
===== Дво- чи багатосторонніми =====<br />
* Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.<br /><br />
<br />
''<u> Правочин посвідчується нотаріусом </u>'', якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.<br /><br />
Коли нотаріус з'ясує дійсні наміри сторін і виявить суттєві моменти правочину, він зобов'язаний перевірити, чи відповідає зміст цього правочину вимогам закону.<br /><br />
<br />
== Вимоги до документів, в яких викладається правочин ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 44 Закону України «Про нотаріат»] під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.<br /><br />
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.<br />
<br />
При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.<br /><br />
<br />
'''''При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії'''''<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Стаття 43 ЗУ « Про нотаріат»] визначає, що встановлення особи здійснюється за ''паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів''.<br /><br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 47 Закону України «Про нотаріат»] встановлюються чіткі та однозначні вимоги до документів, в яких викладається правочин:<br /><br />
<br />
* документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ.<br /><br />
* тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко.<br /><br />
* дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження.<br /><br />
* прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами - із зазначенням дати їх народження.<br /><br />
* для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи.<br />
* мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.<br /><br />
=== Правочини, нотаріальне посвідчення яких передбачено законом ===<br />
* договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір) нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦК України]);<br /><br />
* іпотечні договори, договори про заставу засобів, космічних об'єктів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 ст. 18 Закону України «Про іпотеку»], ст. 13 Закону України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Про заставу]», ст. 577 ЦК України);<br /><br />
* договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 88, 128, 132,142 Земельного кодексу України], ст. 14 Закону України «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)]»);<br /><br />
* договори про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори; договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 ст. 69, 78, 89, 94, 109, 189, 190 Сімейного кодексу України]);<br /><br />
* договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 стаття 793 ЦК України]);<br /><br />
* договори найму транспортних засобів за участю фізичної особи, договори позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 799, 828 ЦК України]); <br /><br />
* договори про створення акціонерних товариств, якщо товариства створюються фізичними особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 153 ЦК України]); <br /><br />
* договори управління нерухомим майном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 1031 ЦК України]); <br /><br />
* договори про зміну черговості одержання права на спадкування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 1259 ЦК України]); заповіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст.ст. 1247, 1249 ЦК України]); <br /><br />
* довіреності на укладання правочинів, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма довіреності; довіреність, що видається в порядку передоручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 ст. 245 ЦК України]);<br /><br />
* інші правочини, для яких чинним законодавством передбачена обов'язкова нотаріальна форма.<br /><br />
<br />
За домовленістю сторін нотаріуси посвідчують інші правочини, укладені у письмовій формі, нотаріальне посвідчення яких законом не передбачено (наприклад: договори позики, позички, договори про визначення часток або про зміну розміру часток, договори доручення тощо).<br />
<br />
== Місце вчинення нотаріальної дії ==<br />
1. Нотаріальні дії можуть вчинюватися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статтями 9, 53, 55, 60, 66, 72, 73, 94 Закону України „Про нотаріат”] (далі - Закон) та іншими актами законодавства України.<br><br />
<br />
2. Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n87 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]).<br><br />
<br />
3. Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями. Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса.<br><br />
<br />
4. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених законодавством.<br><br />
<br />
5. Приватний нотаріус має право мати лише одне приміщення для розміщення робочого місця (контори), яке повинно знаходитись у межах нотаріального округу, в якому здійснюється нотаріальна діяльність.<br />
<br />
== Плата за нотаріальне посвідчення правочину ==<br />
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 19 Закону України «Про нотаріат»]). <br /><br />
<br />
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 31 Закону України «Про нотаріат»]) <br /><br />
<br />
Державне мито чи плата за посвідчення договору про відчуження майна при його зміні або розірванні сторонам не повертається.<br /><br />
<br />
== Строки вчинення нотаріальних дій з посвідчення правочинів ==<br />
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про нотаріат» нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. <br />
<br />
Водночас нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальну дію, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб також інші документи, які вбачаються необхідними для вчинення нотаріальної дії. На час витребування додаткових відомостей, а також з метою надсилання документів на експертизу, або якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії, вчинення нотаріальної дії може бути відкладено, але не більше, ніж на один місяць. <br />
<br />
Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. ([http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/3425-12/ed20120517 ст. 46 Закону України "Про нотаріат"]).<br /><br />
<br />
За умови здійснення оплати нотаріальної дії, сплати інших загальнообов'язкових платежів нотаріальна дія повинна бути вчинена в день подачі всіх документів. Отже, за наявності всіх підстав для вчинення нотаріальної дії нотаріус не має права відкладати чи зупинити її вчинення.<br /><br />
<br />
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. <br /><br />
<br />
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.<br /><br />
<br />
== Підстави для відмови ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України «Про нотаріат»] нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: <br /><br />
<br />
1) вчинення такої дії суперечить законодавству України;<br />
<br />
2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;<br />
<br />
3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;<br />
<br />
4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;<br />
<br />
5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;<br />
<br />
6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності;<br />
<br />
7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;<br />
<br />
8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням;<br />
<br />
8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників;<br />
<br />
9) в інших випадках, передбачених законом.<br />
<br />
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.<br /><br />
<br />
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. <br /><br />
<br />
Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. <br /><br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.<br /><br />
<br />
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.<br /><br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 50 Закону України "Про нотаріат"] йдеться про оскарження нотаріальної дії, відмови у вчиненні нотаріальної дії та нотаріального акта. Оскарження відбувається в порядку позовного провадження. У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус - працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори.<br /><br />
<br />
Оскарження нотаріальної дії може мати місце у випадку, якщо особа вважає її вчинення неправомірним або таким, що не відбулося. У такому разі предметом спору буде правомірність вчинення нотаріальної дії, питання про визнання її недійсною або невчиненою. Слід зазначити, що правомірність вчинення нотаріальної дії існує доти, доки інше не доведено в судовому порядку.<br /><br />
<br />
Оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що нотаріус безпідставно (неправомірно) відмовив у вчиненні нотаріальної дії, порушивши тим самим покладений на нього обов'язок щодо вчинення нотаріальних дій. У такому разі оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій повинні обов'язково обґрунтовуватися причини такої відмови.<br />
<br />
Окремо слід звернути увагу на питання оскарження нотаріального акта. Поняття нотаріального акта є значно ширшим за поняття "нотаріальна дія" і являє собою будь-яку дію, що є складовою частиною нотаріальної діяльності, і вчиняється нотаріусом у межах виконання власних повноважень. Наприклад, до нотаріальних актів слід відносити надіслання запитів у рамках спадкової справи тощо. Таким чином, винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії також є нотаріальним актом. Поряд із цим, винесення такої постанови не передбачено стосовно нотаріального акта. При цьому, законом не забороняється оскарження будь-яких нотаріальних актів з метою заборони нотаріусу вчиняти певні процесуальні дії або навпаки - зобов'язання його до вчинення необхідних дій. З огляду на це виглядає необґрунтованою думка, що певні нотаріальні акти взагалі не оскаржуються, оскільки мають проміжний характер та безпосереднім чином не впливають на права та обов'язки учасників нотаріального процесу.<br /><br />
<br />
Положення закону про можливість оскарження нотаріального акта є важливим з точки зору захисту прав та інтересів особи, якої стосується вказаний акт. Зокрема, це надає право оскаржити не тільки нотаріальну дію або відмову в її вчиненні, але й окрему конкретну дію нотаріуса, яка не відповідає чинному законодавству. Наприклад, у разі заведення спадкової справи нотаріусом у порушення вимог щодо належного місця її заведення, що само по собі не є вчиненням нотаріальної дії, заінтересований спадкоємець має право оскаржити цей нотаріальний акт у судовому порядку і визнати його недійсним як такий, що вчинено з порушеннями. <br /><br />
<br />
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Тобто закон визначає досить широке коло осіб, які правомочні оскаржувати нотаріальні дії, відмови в їх вчиненні та нотаріальні акти. Так, якщо відмова у вчиненні нотаріальної дії можлива лише відносно особи, яка звернулася за її вчиненням, то право на оскарження такої відмови має не тільки ця особа, але й інші, чиїх прав та інтересів стосується даний нотаріальний акт або нотаріальна дія (наприклад, спадкоємці померлого).<br /><br />
<br />
В юридичній літературі вказується на те, що предметом судової діяльності по даній категорії справ є перевірка законності та обґрунтованості дії нотаріальних органів, інших органів або посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії або які відмовили в їх вчиненні. При оскарженні в суд відмови у вчиненні нотаріальної дії предмет доведення повинен визначатися з урахуванням підстав відмови у вчиненні нотаріальних дій, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 49 Закону України "Про нотаріат"]. Оскільки від встановлення або невстановлення перелічених обставин залежить висновок про законність та обґрунтованість відмови у вчиненні нотаріальної дії, факти, які підтверджують або спростовують їх наявність чи відсутність, увійдуть до предмета доведення по даній справі.<br /><br />
<br />
Важливо також зазначити, що оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії можливе лише у разі винесення нотаріусом постанови про відмову в її вчиненні.<br />
<br />
Питання оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні детально розглянуті в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002740-14#Text Постанові Пленуму Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №2 від 07.02.2014] "Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" та [https://ips.ligazakon.net/document/VRR00137 Листі Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ] від 07.02.2014 "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні".<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8&diff=33877Відсторонення працівників від роботи2022-03-05T18:07:50Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page Закон України "Про запобігання корупції"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України "Про відпустки"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text Рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==<br />
=== Поняття та підстави відсторонення працівника від роботи ===<br />
Під визначенням - '''«відсторонення працівника від роботи»''' слід розуміти, один із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.<br />
<br />
Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов'язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків. Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов'язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.<br />
<br />
Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення::<br />
# правову підставу;<br />
# наслідки відсторонення для інших осіб;<br />
# законодавчо встановлені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;<br />
# строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному, щоб усунути причини відсторонення, якщо уповноважений орган не визначив інший строк відсторонення.<br /><br />
За загальним правилом відсторонення працівників від роти власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:<br />
*появи на роботі у нетверезому стані;<br />
*у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;<br />
*відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;<br />
*в інших випадках, передбачених законодавством.<br />
=== Порядок відсторонення працівника від роботи ===<br />
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган відстороняє від роботи через видавання наказу (розпорядження) по підприємству, в якому зазначаються підстави відсторонення з посиланням на нормативні акти та період, на який працівник відсторонюється від роботи. <br /><br />
Працівник повинен ознайомитися з наказом під підпис, а в разі його відмови складається акт.<br />
<br /><br />
Запис про відсторонення до трудової книжки не вноситься.<br />
<br /><br />
Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівника залежно від підстав може бути:<br />
* допущено до роботи (у такому разі про допущення працівника до роботи окремого наказу видавати не потрібно, але якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення тоді про допуск працівника до роботи видається наказ (розпорядження); <br />
* переведено на іншу роботу; <br />
* звільнено.<br />
=== Правові наслідки відсторонення працівника від роботи ===<br />
Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов'язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення. Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково. <br /><br />
Зокрема, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 вимог статті 72 Закону України «Про державну службу»] відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати. <br /><br />
Водночас, відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/page статті 65 Закону України «Про запобігання корупції»] особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. <br /><br />
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. <br /><br />
Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). <br /><br />
Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.<br />
У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 статтею 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”] передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків.<br /><br />
Водночас, відповідно до вимог статті [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.<br />
<br /><br />
Відповідно до умов статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 9 Закону України «Про відпустки»] період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. <br /><br />
За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.<br />
=== Позасудовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===<br />
==== Куди звернутися ====<br />
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу<br /><br />
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові, власникові або уповноваженому органу.<br /><br />
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження. <br />
<br />
У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права <br />
==== Порядок оскарження ====<br />
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається,і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. <br />
==== Особливі випадки ====<br />
В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-10#Text рішенням Конституційного суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010] усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]. <br />
=== Судовий порядок вирішення трудових спорів з приводу відсторонення працівників від роботи ===<br />
У разі незгоди працівників з рішенням власника або уповноваженого ним органу щодо відсторонення їх від роботи, спір вирішується судом.<br /><br />
Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). Згідно з пунктом 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99#Text постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»], якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). <br />
==== Куди звернутися ====<br />
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до місцевого суду загальної юрисдикції. Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.<br />
==== Вартість ====<br />
Вартість вирішення трудового спору у судовому порядку обумовлюється сплатою судового збору ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»])<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Для вирішення спору судом необхідно подати позовну заяву, що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]).<br />
==== Строки розгляду питання ====<br />
Розгляд судом трудових спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
<br />
''Щодо оскарження в суді наказів про відсторонення від роботи державних службовців.'' Частиною п'ятою статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється''' місячний строк'''.<br />
==== Підстави для відмови ====<br />
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] .<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]<br><br />
<br />
== Про втрату чинності розпорядчих актів щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників у зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==<br />
Наказом Міністерства охорони здоров’я (далі – МОЗ) від 25 лютого 2022 року № 380, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2022 року за № 256/37592, зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.<br />
<br />
Враховуючи, що вищезгаданий наказ МОЗ слугував підставою для видання відповідних розпорядчих актів (наказів, розпоряджень) роботодавців щодо відсторонення від роботи невакцинованих від COVID-19 працівників, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з дня набрання чинності вищезгаданим наказом МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380. Відтак відсторонені особи допускаються до виконання завдань за посадою.<br />
<br />
Наказ МОЗ від 25 лютого 2022 року № 380 набрав чинності 01 березня 2022 року (опублікований в бюлетні «Офіційний вісник України» від 01 березня 2022 року за № 17).<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD_%D1%96%D0%B7_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8._%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8&diff=33876Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги2022-03-05T18:00:56Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text Конвенція про надомну працю від 20 червня 1996 року № 177]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text Рекомендація щодо надомної роботи від 20 червня 1996 року № 184]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідінстю в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX.] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99], яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12#Text Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"]<br />
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text Наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"]<br />
<br />
<br />
== Оформлення дистанційної форми роботи працівників, які покинули територію бойових дій або знаходяться вдома в зв‘язку із дією правового режиму воєнного стану ==<br />
Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.<br />
<br />
Відповідно до частини першої статті 60-2 КЗпП дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.<br />
<br />
Згідно з пунктом 61 частини першої статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу.<br />
<br />
Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу».<br />
<br />
Водночас, згідно з частиною одинадцятою статті 60-2 КЗпП на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або '''у разі виникнення загрози збройної агресії''', надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.<br />
<br />
Варто врахувати, що в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної роботи – електроенергія та мережа Інтернет.<br />
<br />
Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій, на нашу думку, не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.<br />
<br />
Якщо трудовий договір про дистанційну не укладався, а працівника було переведено на дистанційну роботу наказом роботодавця, рекомендуємо з метою належної організації виконання дистанційної роботи, ознайомлення працівника з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, дорученнями, завданнями та іншими документами роботодавця заздалегідь домовитися про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи:<br />
<br />
– визначити засоби електронного зв’язку, наприклад електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо);<br />
<br />
– умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);<br />
<br />
– умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи<br />
<br />
– інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.<br />
<br />
Звертаємо увагу, що загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП, а працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.<br />
<br />
За можливості може бути запроваджено також гнучкий режим робочого часу та надомну роботу (стаття 60, 60-1 КЗпП).<br />
<br />
==Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома==<br />
Згідно з пунктом 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва. <br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін «надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця.<br /><br />
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»] та Порядку її подання» від 31 травня 2013 року № 316, роботу вдома визначено як один із варіантів характеру робіт поряд із постійною, тимчасовою, сезонною роботою, роботою за сумісництвом, роботою, яка має роз’їзний (пересувний) характер, та ін.<br />
Відповідно до пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого [http://zakon.rada.gov.ua/go/v0275400-81 постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99№ 275 при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно.<br /><br />
Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі:<br /><br />
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів;<br /><br />
— дизайнерські послуги;<br /><br />
— догляд за хворими і людьми похилого віку;<br /><br />
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо);<br /><br />
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія);<br /><br />
— медична допомога;<br /><br />
— бухгалтерський облік та аудит;<br /><br />
— робота на телефоні;<br /><br />
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів;<br /><br />
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія;<br /><br />
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації;<br /><br />
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана;<br /><br />
— розведення домашніх тварин і догляд за ними;<br /><br />
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів;<br /><br />
— музичний супровід свят тощо.<br /><br />
==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==<br />
На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством.<br />
У підпункті 2.4.5 пункту 2.4 Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників.<br />
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме:<br /><br />
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;<br />
<br />
— особи з інвалідністю та пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для осіб з інвалідністю, зокрема, зазначено, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома;<br /><br />
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах;<br /><br />
— особи, що доглядають за особами з інвалідністю або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду;<br /><br />
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання;<br /><br />
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).<br /><br />
Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29.09.1981 р. № 275/17-99 передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.<br />
==Порядок оформлення надомника на роботу==<br />
Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України] зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.<br />
Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України трудовий договір із працівниками укладається, як правило, у письмовій формі. Відповідна норма передбачена і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81#Text Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] для надомників. Сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним. <br />
<br />
У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також: <br />
<br />
— найменування підприємства-роботодавця;<br /><br />
— конкретні умови праці працівника;<br /><br />
— умови оплати праці;<br /><br />
— види робіт, що підлягають виконанню;<br /><br />
— адресу робочого місця надомника тощо.<br /><br />
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його вид. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134 статті 23 Кодексу законів про працю] із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:<br />
<br />
— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк;<br /><br />
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін;<br /><br />
— трудовий договір на час виконання певної роботи.<br /><br />
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.<br />
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.<br />
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.<br />
Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:<br />
<br />
— правилами внутрішнього трудового розпорядку;<br />
<br />
— колективним договором;<br />
<br />
— посадовою (робочою) інструкцією.<br />
<br />
Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці. <br />
==Робоче місце надомника==<br />
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті).<br /><br />
Зокрема, у [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN10624.html пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання.<br /><br />
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу.<br /><br />
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС] від 29 вересня 1981 року № 275/17-99 доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.<br />
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.<br />
==Переваги та недоліки роботи вдома==<br />
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.<br />
<br />
Переваги для роботодавця<br /><br />
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства.<br /><br />
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет.<br /><br />
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно.<br /><br />
Переваги для працівника<br /><br />
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті.<br /><br />
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок.<br /><br />
Недоліки роботи вдома<br /><br />
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив.<br /><br />
== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==<br />
Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX ст. 60 викладена в новій редакції:<br />
<br />
"Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу<br />
<br />
За письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.<br />
<br />
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.<br />
<br />
Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.<br />
<br />
Гнучкий режим робочого часу передбачає:<br />
<br />
1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;<br />
<br />
2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;<br />
<br />
3) час перерви для відпочинку і харчування.<br />
<br />
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.<br />
<br />
У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.<br />
<br />
У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відряджено.<br />
<br />
Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися:<br />
<br />
1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи;<br />
<br />
2) власником або уповноваженим ним органом - у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.<br />
<br />
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.<br />
<br />
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.<br />
<br />
Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.<br />
<br />
У разі порушення встановленого гнучкого режиму робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.<br />
<br />
Вимога щодо повідомлення власником або уповноваженим ним органом працівника про зміну режиму роботи, встановлена цією статтею, не поширюється на випадки, передбачені частиною другою цієї статті".<br />
<br />
Також Кодекс законів про працю України доповнено ст. 60-1 та ст. 60-2:<br />
<br />
"Стаття 60<sup>-1</sup>. Надомна робота<br />
<br />
Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.<br />
<br />
Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.<br />
<br />
У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.<br />
<br />
Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.<br />
<br />
При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.<br />
<br />
Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.<br />
<br />
Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 цього Кодексу.<br />
<br />
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.<br />
<br />
Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.<br />
<br />
Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.<br />
<br />
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.<br />
<br />
Стаття 60<sup>-2</sup>. Дистанційна робота<br />
<br />
Дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.<br />
<br />
Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.<br />
<br />
Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.<br />
<br />
У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.<br />
<br />
При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.<br />
<br />
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.<br />
<br />
Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.<br />
<br />
У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.<br />
<br />
Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.<br />
<br />
Працівник може вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.<br />
<br />
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.<br />
<br />
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби";<br />
<br />
Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Нова редакція статті 60 '''Кодексу законів про працю України''']:<br />
<br />
· '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].<br />
<br />
· '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.<br />
<br />
Також внесено такі зміни:<br />
<br />
· при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);<br />
<br />
· час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).<br />
<br />
· на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).<br />
<br />
У договорі про дистанційну роботу зазначаються безпосередні трудові функції працівника залежно від виду роботи, професії або посади, а саме:<br />
<br />
- характеристика або опис роботи;<br />
<br />
- вимоги до її виконання;<br />
<br />
- набір трудових функцій, що визначається технологічним процесом та передбачає наявність компетентностей, необхідних для їх виконання, з урахуванням, зокрема, професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик.<br />
<br />
Дистанційна робота дає змогу поєднувати роботу на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання визначаються в договорі.<br />
<br />
16.07.2021 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text наказ Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21], яким, зокрема, затверджено типові форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу.<br />
[[Категорія:Трудове право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=33875Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні2022-03-04T18:17:32Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]<br />
<br />
== Порядок користування рахунками, на які накладено арешт, під час дії правового режиму воєнного стану ==<br />
В зв‘язку із введенням правового режиму воєнного стану із 24 лютого 2022 року, з рахунків, на які державними чи приватними виконавцями накладено арешт, можна здійснювати видатки. Такий дозвіл надано за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень. Розраховуватися з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, дозволено до припинення чи скасування воєнного стану.<br />
<br />
Відповідні зміни внесені постановою Уряду від [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zabezpechennya-zdijsnennya-rozrahunkiv-naselennya-v-umovah-voyennogo-stanu-198- 02 березня 2022 року № 198-р.]<br />
<br />
== '''Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні''' ==<br />
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.<br />
<br />
'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''<br />
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках; <br />
* про арешт майна боржника; <br />
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника. <br />
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''. <br />
<br />
'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''<br />
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем'''); <br />
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;<br />
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;<br />
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням; <br />
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. <br />
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''<br />
<br />
Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника. <br />
<br />
Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. <br />
<br />
На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. <br />
<br />
Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''<br />
== '''Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника''' ==<br />
'''Якщо з банківської установи надійдуть документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення,''' виконавець '''зобов’язаний зняти арешт''' з них не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження»]). <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт. <br />
== '''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини''' ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:<br />
|-<br />
|1<br />
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;<br />
|-<br />
|2<br />
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;<br />
|-<br />
|3<br />
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';<br />
|-<br />
|4<br />
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;<br />
|-<br />
|5<br />
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''<br />
|-<br />
|6<br />
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';<br />
|-<br />
|7<br />
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;<br />
|-<br />
|8<br />
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.<br />
|}<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''<br />
|}<br />
== '''Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?''' ==<br />
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]<br />
<br />
Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]. Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту. <br />
<br />
Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''<br />
<br />
'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково). <br />
<br />
В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]<br />
<br />
Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''<br />
<br />
'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.<br />
<br />
'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.<br />
<br />
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.<br />
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.<br />
|}<br />
== '''Вирішення спору в судовому порядку''' ==<br />
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''<br />
<br />
'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''<br />
* Квитанція про сплату судового збору; <br />
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);<br />
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;<br />
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)<br />
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;<br />
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.<br />
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''<br />
=== Підсудність ===<br />
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням: <br />
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.<br />
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''<br />
=== Судовий збір ===<br />
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
<br />
Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''<br />
== '''Зразки документів''' ==<br />
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]<br />
*<br />
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]<br />
<br />
*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]<br />
== '''Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням''' ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника <u>без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.</u>'''<br />
|}<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]<br />
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%22%D1%94%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%22_-_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=33870"єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених2022-03-03T19:15:44Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>{| class="wikitable sortable"<br />
!'''<nowiki>Увага!!!</nowiki>''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
'''Послуга єМалятко недоступна.'''<br />
|}<br />
<br />
= Нормативна база =<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]<br />
= Визначення понять =<br />
'''“Новонароджена дитина”''' слід розуміти дитину, яка не досягла одного року з дня її народження.<br />
<br />
'''Дитина''' – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;<br />
<br />
'''Місце проживання фізичної особи''' є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.<br />
<br />
'''Державний реєстр фізичних осіб-платників податків (скорочено ДРФОПП або ДРФО)''' — автоматизований банк даних, який створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.<br />
<br />
'''Єдиний демографічний реєстр''' - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.<br />
<br />
'''УНЗР (Унікальний Номер Запису в Реєстрі)''' – це цифровий, незмінний ідентифікатор людини, що допоможе швидко і достовірно встановити особу.<br />
<br />
'''Сім'я з дітьми''' - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.<br />
<br />
'''Багатодітна сім’я''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]). <br />
= Перелік реєстраційних послуг проекту «Е-малятко» =<br />
[[Файл:Комплекс реєстраційних послуг "Е-малятко".png|міні|472x472пкс|Комплекс реєстраційних послуг "Е-малятко"]]<br />
'''Порядок ''' '''надання комплексної послуги “е-малятко”'''визначає процедуру надання комплексної послуги “Е-малятко”, що забезпечить створення сприятливих умов для належної реалізації прав дитини та складається з таких послуг:<br />
<br />
1) [[Отримання свідоцтва про народження дитини|державна реєстрація народження та визначення походження дитини]];<br />
<br />
2) [[Реєстрація місця проживання новонародженої дитини|реєстрація місця проживання]];<br />
<br />
3) [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|призначення допомоги при народженні дитини]];<br />
<br />
4) [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги|призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]];<br />
<br />
5) [[Функціонування Реєстру пацієнтів|внесення відомостей про дитину до Реєстру пацієнтів, що ведеться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я;]]<br />
<br />
6) [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстрація у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків]];<br />
<br />
7) [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги|видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї]];<br />
<br />
8) [[Громадянство та належність до громадянства України|визначення належності новонародженої дитини до громадянства України]];<br />
<br />
9) [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|внесення інформації про новонароджену дитину до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням унікального номера запису в ньому.]]<br />
= Куди звернутися =<br />
Комплексна послуга “Е-малятко” надається виключно за бажанням батьків дитини чи одного з них шляхом подання заяви про державну реєстрацію народження, що містить відомості, необхідні для надання послуг, визначених пунктом 1 цього Порядку. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про державну реєстрацію народження, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.<br />
<br />
Заява про державну реєстрацію народження, що містить відомості в обсязі, необхідному для надання послуг, визначених Порядку, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в паперовій або електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису за місцем народження дитини або проживання заявника, зокрема через центр надання адміністративних послуг.<br />
<br />
За бажанням заявника заяву про державну реєстрацію народження може бути подано у закладі охорони здоров’я, в якому народилася дитина, за умови співробітництва відділу державної реєстрації актів цивільного стану та закладу охорони здоров’я на основі відповідного меморандуму.<br />
<br />
Надання комплексної послуги “е-малятко” здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, виключно на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, та відомостей, необхідних для надання послуг, визначених абзацами третім - десятим пункту 1 цього Порядку, що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, отриманих у порядку інформаційної взаємодії із зазначеним Реєстром.<br />
= Перелік документів для отримання комплексної послуги «Е-малятко» =<br />
Складення та/або подання будь-яких додаткових заяв чи документів для отримання послуг, визначених Порядку, під час надання комплексної послуги “е-малятко” не вимагається, крім:<br />
<br />
· медичного свідоцтва про народження ('''форма № 103/о)''';<br />
<br />
· документа, що підтверджує сплату адміністративного збору у випадках, визначених законом;<br />
<br />
· письмової згоди другого з батьків (у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами) щодо реєстрації місця проживання новонародженої дитини разом з одним із них (у випадку подання документів у паперовій формі та звернення одного із батьків) або згоди батьків на реєстрацію місця проживання новонародженої дитини, підтвердженої їх кваліфікованими електронними підписами або засвідченої кваліфікованим електронним підписом нотаріуса (у випадку подання документів в електронній формі) відповідно до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF равил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207].<br />
= Результат отримання послуги =<br />
Інформування заявника про результати надання послуг, визначених Порядку, під час надання комплексної послуги “е-малятко” здійснюється відповідним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, який надавав таку послугу, в день її надання за допомогою електронних засобів комунікації (смс-повідомлення, електронна пошта, інші засоби зв’язку).<br />
<br />
У разі коли за результатом надання послуг, визначених пунктом 1 цього Порядку, відповідно до законодавства передбачено видачу документа, за вибором заявника такий документ може бути отриманий у відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який надавав таку послугу, або у разі подання зави про державну реєстрацію народження через центр надання адміністративних послуг - у відповідному центрі, або не пізніше наступного робочого дня з дня надання послуги, надісланий заявникові рекомендованим листом за рахунок заявника.<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8&diff=33869Пропаганда війни: поняття та форми2022-03-03T18:52:08Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_817#Text Декларація ООН про право народів на мир від 12 листопада 1984 р.]<br />
* [https://undocs.org/pdf?symbol=ru/A/RES/3314(XXIX) Визначення агресії. Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] (стаття 18)<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]<br />
== Загальна інформація ==<br />
Відповідно до статті 436 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] пропагандою війни визнаються публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.<br />
== Склад злочину ==<br />
=== Об'єкт ===<br />
<u>Основним безпосереднім об'єктом</u> злочину є суспільні відносини у сфері охорони миру та мирного співіснування держав, їх взаємовигідної співпраці, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.<br />
=== Предмет ===<br />
Матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації). <br />
=== Об'єктивна сторона ===<br />
Об'єктивна сторона злочину характеризується діями: <br />
<br />
♦ <u>публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;</u><br />
<br />
<u>Публічність закликів передбачає,</u> що вони та форма їх прояву розраховані на обов'язкове сприйняття іншими особами. Такі заклики можуть бути здійснені в кількох формах: при безпосередній присутності третіх осіб (особистий виступ перед аудиторією тощо), із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Про поняття щодо публічних закликів, розповсюдження матеріалів і виготовлення матеріалів статті 109 і 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028 Кримінального кодексу України] відповідно. <br />
<br />
'''Агресія''' - застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статутом Організації Об'єднаних Націй] ([http://hrlibrary.umn.edu/russian/instree/GAres3314.html Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року]). <br />
<br />
Агресивна війна і воєнний конфлікт є <u>видами агресії</u>. <br />
<br />
'''Агресивна війна''' вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби, постановкою та реалізацією певних політичних завдань. <br />
<br />
'''Воєнний конфлікт''' характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними. <br />
<br />
<u>Актом збройної агресії можуть бути визнані:</u><br />
* вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, у т.ч. тимчасового характеру, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини; <br />
* бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; <br />
* блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави; <br />
* напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави; <br />
* застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою останньої, на порушення умов їх перебування, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на цій території після припинення дії угоди;<br />
* дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією (іншою) державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; <br />
* заслання державою або від імені збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, котрі мають настільки серйозний характер, що це рівносильне переліченим вище актам тощо. <br />
'''Метою''' агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту. <br />
<br />
♦ <u>виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту</u> - первинне створенняматеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження;<br />
<br />
♦ <u>розповсюдження таких матеріалів</u> - дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеної кількості або певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень, розміщення в Інтернеті тощо.<br />
<br />
Цей злочин вважається '''закінченим''', коли вчинена будь-яка із зазначених дій.<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
Суб'єктивна сторона характеризується '''прямим умислом'''. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну чи розв'язування воєнного конфлікту необхідними. Він може, наприклад, діяти за корисливим мотивом (з метою отримати матеріальну винагороду за свою пропагандистську діяльність, одержати державне замовлення на виробництво зброї тощо), або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та співробітництво з іншою державою, із помсти певним державним діячам.<br />
<br />
Для виготовлення матеріалів обов’язковою є <u>мета їх розповсюдження</u><br />
=== Суб'єкт ===<br />
Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка <u>досягла 16-річного віку</u>.<br />
== Санкція (покарання) ==<br />
Пропаганда війни карається <u>виправними роботами</u> на строк до двох років або <u>арештом</u> на строк до шести місяців, або <u>позбавленням волі</u> на строк до трьох років.<br />
== Відповідальність за виготовлення матеріалів, в яких виправдовується російська агресія ==<br />
=== Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції) № 5102 від 18.02.2021 ===<br />
Передбачено заборону наступних дій:<br />
* виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України у 2014 році, у тому числі, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України, як «внутрішнього конфлікту», «громадянського конфлікту», «громадянської війни», заперечення тимчасової окупації частини території України;<br />
<br />
* прославляння осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України у 2014 році, представників як збройних формувань Російської Федерації, так і іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації… у тому числі, шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди».<br />
Вказані заборони передбачені для друкованих засобів масової інформації, телеканалів та радіостанцій, а також стосуються виробництва друкованих матеріалів та іншої продукції, релігійних організацій, громадських об’єднань та політичних партій.<br />
<br />
До Кримінального кодексу додано статтю 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». Передбачається, що такі дії вчинені фізичною особою будуть каратися виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Натомість за виробництво і поширення матеріалів, у яких виправдовується окупація чи агресія, буде каратися обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.<br />
<br />
Покарання за будь-що з цього, вчинене службовою особою, або вчинене повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації становитиме позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.<br />
<br />
Крім того, назву статті 161 ККУ, яка встановлює відповідальність за порушення рівноправності громадян за певними ознаками, та положення її частини першої пропонується доповнити згадкою про «регіональну належність». Варто відзначити, що ця стаття у чинній редакції передбачає, що до відповідальності можна притягнути через дискримінацію «за іншими ознаками».<br />
<br />
Крім цього проєкт доповнює кримінальний кодекс статтею 435-1 «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю». Передбачається, що образа честі та гідності військовослужбовця, що бере участь в ООС, або його близьким родичам чи членам сім’ї каратиметься обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
== Див. також ==<br />
* [[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави]]<br />
* [[Геноцид: поняття та характеристика]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8&diff=33868Пропаганда війни: поняття та форми2022-03-03T18:51:32Z<p>Oleksandra.borovyk: зміни до кримінального кодексу (про недопущення глорифікації огресії рф проти України)</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_817#Text Декларація ООН про право народів на мир від 12 листопада 1984 р.]<br />
* [https://undocs.org/pdf?symbol=ru/A/RES/3314(XXIX) Визначення агресії. Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 р.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] (стаття 18)<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]<br />
== Загальна інформація ==<br />
Відповідно до статті 436 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] пропагандою війни визнаються публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.<br />
== Склад злочину ==<br />
=== Об'єкт ===<br />
<u>Основним безпосереднім об'єктом</u> злочину є суспільні відносини у сфері охорони миру та мирного співіснування держав, їх взаємовигідної співпраці, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканності кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.<br />
=== Предмет ===<br />
Матеріали із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації). <br />
=== Об'єктивна сторона ===<br />
Об'єктивна сторона злочину характеризується діями: <br />
<br />
♦ <u>публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту;</u><br />
<br />
<u>Публічність закликів передбачає,</u> що вони та форма їх прояву розраховані на обов'язкове сприйняття іншими особами. Такі заклики можуть бути здійснені в кількох формах: при безпосередній присутності третіх осіб (особистий виступ перед аудиторією тощо), із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню). Про поняття щодо публічних закликів, розповсюдження матеріалів і виготовлення матеріалів статті 109 і 295 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3028 Кримінального кодексу України] відповідно. <br />
<br />
'''Агресія''' - застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статутом Організації Об'єднаних Націй] ([http://hrlibrary.umn.edu/russian/instree/GAres3314.html Резолюція XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року]). <br />
<br />
Агресивна війна і воєнний конфлікт є <u>видами агресії</u>. <br />
<br />
'''Агресивна війна''' вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби, постановкою та реалізацією певних політичних завдань. <br />
<br />
'''Воєнний конфлікт''' характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними. <br />
<br />
<u>Актом збройної агресії можуть бути визнані:</u><br />
* вторгнення чи напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, у т.ч. тимчасового характеру, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини; <br />
* бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; <br />
* блокада портів, берегів або територіальних вод держави збройними силами іншої держави; <br />
* напад збройних сил держави на сухопутні, морські чи повітряні сили або морські чи повітряні флоти іншої держави; <br />
* застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою останньої, на порушення умов їх перебування, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на цій території після припинення дії угоди;<br />
* дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією (іншою) державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; <br />
* заслання державою або від імені збройних банд, груп, регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, котрі мають настільки серйозний характер, що це рівносильне переліченим вище актам тощо. <br />
'''Метою''' агресивної війни може бути, зокрема, відторгнення частини території іншої держави, здійснення у ній військового перевороту. <br />
<br />
♦ <u>виготовлення матеріалів із закликами до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту</u> - первинне створенняматеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження;<br />
<br />
♦ <u>розповсюдження таких матеріалів</u> - дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома невизначеної кількості або певного кола осіб. Воно може здійснюватися шляхом підкидання листівок до поштових скриньок, розклеювання їх на дошках для оголошень, розміщення в Інтернеті тощо.<br />
<br />
Цей злочин вважається '''закінченим''', коли вчинена будь-яка із зазначених дій.<br />
=== Суб'єктивна сторона ===<br />
Суб'єктивна сторона характеризується '''прямим умислом'''. При цьому винний бажає нав'язати певному колу осіб думку про необхідність агресивної війни чи розв'язування воєнного конфлікту. Не обов'язково, щоб винний сам вважав агресивну війну чи розв'язування воєнного конфлікту необхідними. Він може, наприклад, діяти за корисливим мотивом (з метою отримати матеріальну винагороду за свою пропагандистську діяльність, одержати державне замовлення на виробництво зброї тощо), або з метою перешкодити процесу укладення договору про дружбу та співробітництво з іншою державою, із помсти певним державним діячам.<br />
<br />
Для виготовлення матеріалів обов’язковою є <u>мета їх розповсюдження</u><br />
=== Суб'єкт ===<br />
Суб'єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка <u>досягла 16-річного віку</u>.<br />
== Санкція (покарання) ==<br />
Пропаганда війни карається <u>виправними роботами</u> на строк до двох років або <u>арештом</u> на строк до шести місяців, або <u>позбавленням волі</u> на строк до трьох років.<br />
<br />
== Відповідальність за виготовлення матеріалів, в яких виправдовується російська агресії ==<br />
<br />
=== Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції) № 5102 від 18.02.2021 ===<br />
Передбачено заборону наступних дій:<br />
<br />
* виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України у 2014 році, у тому числі, шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України, як «внутрішнього конфлікту», «громадянського конфлікту», «громадянської війни», заперечення тимчасової окупації частини території України;<br />
<br />
* прославляння осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України у 2014 році, представників як збройних формувань Російської Федерації, так і іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації… у тому числі, шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди».<br />
<br />
Вказані заборони передбачені для друкованих засобів масової інформації, телеканалів та радіостанцій, а також стосуються виробництва друкованих матеріалів та іншої продукції, релігійних організацій, громадських об’єднань та політичних партій.<br />
<br />
До Кримінального кодексу додано статтю 436-2 «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». Передбачається, що такі дії вчинені фізичною особою будуть каратися виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років. Натомість за виробництво і поширення матеріалів, у яких виправдовується окупація чи агресія, буде каратися обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.<br />
<br />
Покарання за будь-що з цього, вчинене службовою особою, або вчинене повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації становитиме позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.<br />
<br />
Крім того, назву статті 161 ККУ, яка встановлює відповідальність за порушення рівноправності громадян за певними ознаками, та положення її частини першої пропонується доповнити згадкою про «регіональну належність». Варто відзначити, що ця стаття у чинній редакції передбачає, що до відповідальності можна притягнути через дискримінацію «за іншими ознаками».<br />
<br />
Крім цього проєкт доповнює кримінальний кодекс статтею 435-1 «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю». Передбачається, що образа честі та гідності військовослужбовця, що бере участь в ООС, або його близьким родичам чи членам сім’ї каратиметься обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Посягання на територіальну цілісність та територіальну недоторканність держави]]<br />
* [[Геноцид: поняття та характеристика]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%22%D1%94%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%22_-_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=33859"єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених2022-03-03T14:43:21Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>= Нормативна база =<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784-2017-%D0%BF Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб’єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 784] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру"]<br />
<br />
<br />
'''Увага: у зв‘язку з воєнним станом послуга єМалятко недоступна.'''<br />
<br />
= Визначення понять =<br />
'''“Новонароджена дитина”''' слід розуміти дитину, яка не досягла одного року з дня її народження.<br />
<br />
'''Дитина''' – особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом вона не набуває прав повнолітньої раніше;<br />
<br />
'''Місце проживання фізичної особи''' є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.<br />
<br />
'''Державний реєстр фізичних осіб-платників податків (скорочено ДРФОПП або ДРФО)''' — автоматизований банк даних, який створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.<br />
<br />
'''Єдиний демографічний реєстр''' - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.<br />
<br />
'''УНЗР (Унікальний Номер Запису в Реєстрі)''' – це цифровий, незмінний ідентифікатор людини, що допоможе швидко і достовірно встановити особу.<br />
<br />
'''Сім'я з дітьми''' - поєднане родинними зв'язками та зобов'язаннями щодо утримання коло осіб, у якому виховуються рідні, усиновлені діти, а також діти, над якими встановлено опіку чи піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.<br />
<br />
'''Багатодітна сім’я''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2402-14 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]). <br />
= Перелік реєстраційних послуг проекту «Е-малятко» =<br />
[[Файл:Комплекс реєстраційних послуг "Е-малятко".png|міні|472x472пкс|Комплекс реєстраційних послуг "Е-малятко"]]<br />
'''Порядок ''' '''надання комплексної послуги “е-малятко”'''визначає процедуру надання комплексної послуги “Е-малятко”, що забезпечить створення сприятливих умов для належної реалізації прав дитини та складається з таких послуг:<br />
<br />
1) [[Отримання свідоцтва про народження дитини|державна реєстрація народження та визначення походження дитини]];<br />
<br />
2) [[Реєстрація місця проживання новонародженої дитини|реєстрація місця проживання]];<br />
<br />
3) [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|призначення допомоги при народженні дитини]];<br />
<br />
4) [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги|призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]];<br />
<br />
5) [[Функціонування Реєстру пацієнтів|внесення відомостей про дитину до Реєстру пацієнтів, що ведеться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров’я;]]<br />
<br />
6) [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстрація у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків]];<br />
<br />
7) [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги|видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї]];<br />
<br />
8) [[Громадянство та належність до громадянства України|визначення належності новонародженої дитини до громадянства України]];<br />
<br />
9) [[Порядок ідентифікації та встановлення особи|внесення інформації про новонароджену дитину до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням унікального номера запису в ньому.]]<br />
= Куди звернутися =<br />
Комплексна послуга “Е-малятко” надається виключно за бажанням батьків дитини чи одного з них шляхом подання заяви про державну реєстрацію народження, що містить відомості, необхідні для надання послуг, визначених пунктом 1 цього Порядку. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про державну реєстрацію народження, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.<br />
<br />
Заява про державну реєстрацію народження, що містить відомості в обсязі, необхідному для надання послуг, визначених Порядку, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в паперовій або електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису за місцем народження дитини або проживання заявника, зокрема через центр надання адміністративних послуг.<br />
<br />
За бажанням заявника заяву про державну реєстрацію народження може бути подано у закладі охорони здоров’я, в якому народилася дитина, за умови співробітництва відділу державної реєстрації актів цивільного стану та закладу охорони здоров’я на основі відповідного меморандуму.<br />
<br />
Надання комплексної послуги “е-малятко” здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, виключно на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, та відомостей, необхідних для надання послуг, визначених абзацами третім - десятим пункту 1 цього Порядку, що містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, отриманих у порядку інформаційної взаємодії із зазначеним Реєстром.<br />
= Перелік документів для отримання комплексної послуги «Е-малятко» =<br />
Складення та/або подання будь-яких додаткових заяв чи документів для отримання послуг, визначених Порядку, під час надання комплексної послуги “е-малятко” не вимагається, крім:<br />
<br />
· медичного свідоцтва про народження ('''форма № 103/о)''';<br />
<br />
· документа, що підтверджує сплату адміністративного збору у випадках, визначених законом;<br />
<br />
· письмової згоди другого з батьків (у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами) щодо реєстрації місця проживання новонародженої дитини разом з одним із них (у випадку подання документів у паперовій формі та звернення одного із батьків) або згоди батьків на реєстрацію місця проживання новонародженої дитини, підтвердженої їх кваліфікованими електронними підписами або засвідченої кваліфікованим електронним підписом нотаріуса (у випадку подання документів в електронній формі) відповідно до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF равил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207].<br />
= Результат отримання послуги =<br />
Інформування заявника про результати надання послуг, визначених Порядку, під час надання комплексної послуги “е-малятко” здійснюється відповідним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, який надавав таку послугу, в день її надання за допомогою електронних засобів комунікації (смс-повідомлення, електронна пошта, інші засоби зв’язку).<br />
<br />
У разі коли за результатом надання послуг, визначених пунктом 1 цього Порядку, відповідно до законодавства передбачено видачу документа, за вибором заявника такий документ може бути отриманий у відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування, який надавав таку послугу, або у разі подання зави про державну реєстрацію народження через центр надання адміністративних послуг - у відповідному центрі, або не пізніше наступного робочого дня з дня надання послуги, надісланий заявникові рекомендованим листом за рахунок заявника.<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33857Звернення до суду: наказне провадження2022-03-03T13:43:18Z<p>Oleksandra.borovyk: рекомендації РСУ щодо роботи судів під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.<br />
<br />
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.<br />
|}<br />
'''Рада суддів України оприлюднила [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану(повний текст):]'''<br />
<br />
* Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.<br />
<br />
* По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.<br />
<br />
* Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;<br />
<br />
* Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.<br />
<br />
* Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).<br />
<br />
* Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.<br />
<br />
==Поняття "наказне провадження"==<br />
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]). <br />
<br />
<u>Судовий наказ</u> є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]. <br />
== Хто має право звернутися до суду ==<br />
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися <u>особа, якій належить право вимоги</u>, а також <u>[[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]]</u> (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]<u>)</u>.<br />
== Куди звернутися ==<br />
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК УКраїни]).<br />
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==<br />
<u>Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо:</u><br />'''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];'''<br />Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]). <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, <u>підлягає негайному виконанню</u>, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.<br />
<br />
'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;'''<br />Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). <br />За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. <br />
<br />
'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''<br />
<br />
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами. <br />
<br />
'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; '''<br />Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати<br />
<br />
'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''<br />
<br />
'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''<br />
<br />
Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).<br />
<br />
'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''<br />
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==<br />
Заява про видачу судового наказу подається до суду <u>у письмовій формі</u> та підписується заявником або його представником.<br />
<br />
Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''':<br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;<br />4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;<br />5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).<br />
<br />
<u>До заяви про видачу судового наказу додається:</u><br />
<br />
1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 4<sup>1</sup> пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2021 році – 227,00 гривень);<br />
<br />
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;<br />
<br />
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;<br />
<br />
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.<br />
<br />
5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі<br />
== Строки розгляду заяви судом ==<br />
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 167 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. <br />
<br />
Розгляд проводиться <u>без судового засідання і повідомлення заявника і боржника</u>.<br />За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.<br />
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==<br />
<u>Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:</u><br />1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України];<br />2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;<br />3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України];<br />4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України];<br />5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;<br />6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;<br />7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України];<br />8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;<br />9) заяву подано з порушенням правил підсудності.<br />Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. <br />
<br />
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. <br />
<br />
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.<br />
==Оскарження судового наказу==<br />
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).<br />
==Порядок скасування судового наказу==<br />
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===<br />
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.<br />
<br />
<u>Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити:</u><br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;<br />4) наказ, що оспорюється;<br />5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (<br />
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).<u>До заяви додаються</u>:<br />1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 4<sup>2</sup> пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2021 році – 113,50 гривень);<br />2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;<br />3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.<br />У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.<br />
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.<br />
<br />
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.<br />
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===<br />
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви <u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України])</u>. <br />
<br />
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].<br />
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==<br />
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі <br />
== Див. також ==<br />
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br />
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33856Звернення до суду: окреме провадження2022-03-03T13:41:04Z<p>Oleksandra.borovyk: рекомендації РСУ щодо роботи судів під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.<br />
<br />
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.<br />
|}<br />
'''Рада суддів України оприлюднила [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану(повний текст):]'''<br />
* Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.<br />
<br />
* По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.<br />
<br />
* Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;<br />
<br />
* Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.<br />
<br />
* Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).<br />
<br />
* Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.<br />
== Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження ==<br />
'''Окреме провадження''' - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.<br />
<br />
Згідно із статтею 293 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:<br />
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;<br />
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;<br />
# визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;<br />
# усиновлення;<br />
# встановлення фактів, що мають юридичне значення;<br />
# відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;<br />
# передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;<br />
# визнання спадщини відумерлою;<br />
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
# примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;<br />
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.<br />
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.<br />
==== Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення ====<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст. 315 ЦПК України] <u>суд розглядає справи про встановлення факту:</u><br />
# родинних відносин між фізичними особами;<br />
# перебування фізичної особи на утриманні;<br />
# каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;<br />
# реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;<br />
# проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;<br />
# належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;<br />
# народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;<br />
# смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;<br />
# смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.<br />
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.<br />
== Особливості справ окремого провадження: ==<br />
* заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан);<br />
* мета судового розгляду – встановлення наявності або відсутності факту;<br />
* факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення;<br />
* справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову);<br />
* закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть бути заявниками (статті 296, 301, 300<sup>2</sup>, 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]);<br />
* немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред’явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо);<br />
* справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.<br />
== В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження ==<br />
У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (''частина шоста статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Учасники окремого провадження ==<br />
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.<br />
<br />
Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи (''частина четверта статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 296, 301, 300<sup>4</sup> , 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Куди звернутися ==<br />
Справи окремого провадження розглядаються '''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами'''.<br />
== Строк звернення ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює для деяких категорій справ окремого провадження строк подання заяв до суду, зокрема:<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку|| протягом 24-х годин у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (''частина четверта статті 340 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')<br />
|-<br />
| Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу || протягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму (''частина друга статті 344 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')<br />
|}<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Вид підсудності !! Категорія справи !! Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="9" | Виключна підсудність || Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи || За місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу<br />
|-<br />
| Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності|| За місцем проживання неповнолітньої особи, яка досягла 16-річного віку <br />
|-<br />
| Справи про усиновлення|| За місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування<br />
|-<br />
| Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення|| За місцем проживання заявника<br />
|-<br />
| Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність|| За місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади<br />
|-<br />
| Справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку:<br />
* заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку;<br />
* заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги<br />
|| За місцем проживання особи<br />
|-<br />
| <br />
* заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації;<br />
* заява про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку<br />
||За місцезнаходженням зазначеного закладу<br />
|-<br />
| Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб|| За місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу<br />
|-<br />
|Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх<br />
|За місцем проживання особи<br />
|-<br />
| rowspan="4" | Альтернативна підсудність|| Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою|| За місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна<br />
|-<br />
| Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселіиклад || За місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем<br />
|-<br />
| Справи про визнання спадщини відумерлою|| За місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини<br />
|-<br />
| Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу|| За місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого<br />
|-<br />
|}<br />
== Форма і зміст заяви ==<br />
Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 297, 302, 300<sup>3</sup>, 306, 311, 318, 321, 330, 335, 340, 344, 348 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Вартість ==<br />
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (''частина друга статті 299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави. (''частина друга статті 300<sup>4</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.<br />
<br />
<u>Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про</u>:<br />
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;<br />
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
# обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;<br />
# оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.<br />
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Для деяких категорій справ окремого провадження встановлені '''спеціальні строки''' їх розгляду, зокрема:<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! № з/п !! Категорія справи !! Строк розгляду судом<br />
|-<br />
| rowspan="4" | 1.|| Справа про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку: || <br />
|-<br />
| заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу|| протягом 24 годин з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| заява про психіатричний огляд|| протягом 3 днів з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| заява про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації|| протягом 10 днів з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| 2. || Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації || не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі<br />
|-<br />
| 3. || Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю|| у 5-денний строк з дня надходження заяви<br />
|-<br />
|}<br />
== Порядок розгляду справ окремого провадження ==<br />
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.<br /><br />
З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.<br /><br />
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. <br /><br />
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.<br /><br />
Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.<br /><br />
Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.<br /><br />
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.<br /><br />
При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційній інстанції протягом '''30 днів''', а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішенням апеляційного суду, шляхом подання касаційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
== Судова практика ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17]<br />
|-<br />
| Для встановлення фактів в порядку окремого провадження досудове звернення до заінтересованої особи не є обов’язковим. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071122 Постанова Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі № 523/14707/19]<br />
|-<br />
| У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574014 Постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18]<br />
|-<br />
| У випадку, коли заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, у позасудовому порядку у зв`язку з віднесенням м. Єнакієво Донецької області до пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88546231 Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 204/3782/19]<br />
|}<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=33855Звернення до суду: окреме провадження2022-03-03T13:30:26Z<p>Oleksandra.borovyk: рекомендації РСУ щодо роботи суддів</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.<br />
<br />
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.<br />
|}<br />
'''Рада суддів України оприлюднила рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану(повний текст):'''<br />
<br />
* Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.<br />
<br />
* По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.<br />
<br />
* Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;<br />
<br />
* Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.<br />
<br />
* Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).<br />
<br />
* Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.<br />
<br />
== Справи, які розглядаються в порядку окремого провадження ==<br />
'''Окреме провадження''' - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.<br />
<br />
Згідно із статтею 293 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)] суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:<br />
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;<br />
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;<br />
# визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;<br />
# усиновлення;<br />
# встановлення фактів, що мають юридичне значення;<br />
# відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі;<br />
# передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;<br />
# визнання спадщини відумерлою;<br />
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
# примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;<br />
# розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.<br />
У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.<br />
==== Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення ====<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.1 ст. 315 ЦПК України] <u>суд розглядає справи про встановлення факту:</u><br />
# родинних відносин між фізичними особами;<br />
# перебування фізичної особи на утриманні;<br />
# каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;<br />
# реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;<br />
# проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;<br />
# належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;<br />
# народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;<br />
# смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;<br />
# смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.<br />
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.<br />
== Особливості справ окремого провадження: ==<br />
* заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан);<br />
* мета судового розгляду – встановлення наявності або відсутності факту;<br />
* факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення;<br />
* справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову);<br />
* закон у більшості випадків точно встановлює коло осіб, які можуть бути заявниками (статті 296, 301, 300<sup>2</sup>, 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]);<br />
* немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред’явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо);<br />
* справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.<br />
== В яких випадках справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження ==<br />
У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (''частина шоста статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Учасники окремого провадження ==<br />
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.<br />
<br />
Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи (''частина четверта статті 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Заявником є особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі, з метою встановлення обставин, необхідних для підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Коло заявників, як правило, визначається нормами цивільного процесуального права, які регулюють порядок розгляду тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 296, 301, 300<sup>4</sup> , 320, 329 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Куди звернутися ==<br />
Справи окремого провадження розглядаються '''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами'''.<br />
== Строк звернення ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює для деяких категорій справ окремого провадження строк подання заяв до суду, зокрема:<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Заява про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку|| протягом 24-х годин у випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (''частина четверта статті 340 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')<br />
|-<br />
| Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу || протягом 24-х годин з часу виявлення порушення хворим на заразну форму туберкульозу протиепідемічного режиму (''частина друга статті 344 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'')<br />
|}<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Вид підсудності !! Категорія справи !! Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="9" | Виключна підсудність || Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи || За місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу<br />
|-<br />
| Справи про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності|| За місцем проживання неповнолітньої особи, яка досягла 16-річного віку <br />
|-<br />
| Справи про усиновлення|| За місцем проживання дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування<br />
|-<br />
| Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення|| За місцем проживання заявника<br />
|-<br />
| Справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність|| За місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади<br />
|-<br />
| Справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку:<br />
* заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку;<br />
* заява особи, якій за рішенням суду надається амбулаторна психіатрична допомога у примусовому порядку, або її законного представника про припинення цієї допомоги<br />
|| За місцем проживання особи<br />
|-<br />
| <br />
* заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації;<br />
* заява про припинення госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку<br />
||За місцезнаходженням зазначеного закладу<br />
|-<br />
| Справи про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб|| За місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу<br />
|-<br />
|Справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх<br />
|За місцем проживання особи<br />
|-<br />
| rowspan="4" | Альтернативна підсудність|| Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою|| За місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна<br />
|-<br />
| Справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселіиклад || За місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем<br />
|-<br />
| Справи про визнання спадщини відумерлою|| За місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини<br />
|-<br />
| Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу|| За місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або за місцем виявлення такого хворого<br />
|-<br />
|}<br />
== Форма і зміст заяви ==<br />
Заява, яка подається в порядку окремого провадження повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим для тієї чи іншої справи окремого провадження (''статті 297, 302, 300<sup>3</sup>, 306, 311, 318, 321, 330, 335, 340, 344, 348 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
== Вартість ==<br />
За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статтею 4 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави (''частина друга статті 299 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Судові витрати, пов’язані з провадженням справи про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх, відносяться на рахунок держави. (''частина друга статті 300<sup>4</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'').<br />
<br />
Крім того, до заяви додаються документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.<br />
<br />
<u>Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про</u>:<br />
# обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;<br />
# надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br />
# обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;<br />
# оголошення фізичної особи померлою внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.<br />
# обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Для деяких категорій справ окремого провадження встановлені '''спеціальні строки''' їх розгляду, зокрема:<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! № з/п !! Категорія справи !! Строк розгляду судом<br />
|-<br />
| rowspan="4" | 1.|| Справа про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку: || <br />
|-<br />
| заява про госпіталізацію особи до психіатричного закладу|| протягом 24 годин з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| заява про психіатричний огляд|| протягом 3 днів з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| заява про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації|| протягом 10 днів з дня надходження заяви<br />
|-<br />
| 2. || Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації || не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі<br />
|-<br />
| 3. || Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю|| у 5-денний строк з дня надходження заяви<br />
|-<br />
|}<br />
== Порядок розгляду справ окремого провадження ==<br />
Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити учасникам справи їхні права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.<br /><br />
З метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.<br /><br />
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. <br /><br />
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.<br /><br />
Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.<br /><br />
Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв’язку з укладенням мирової угоди.<br /><br />
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.<br /><br />
При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційній інстанції протягом '''30 днів''', а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційній інстанції протягом '''30 днів''' з дня проголошення рішенням апеляційного суду, шляхом подання касаційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
== Судова практика ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з’ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз’яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17]<br />
|-<br />
| Для встановлення фактів в порядку окремого провадження досудове звернення до заінтересованої особи не є обов’язковим. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96071122 Постанова Верховного Суду від 05.04.2021 року у справі № 523/14707/19]<br />
|-<br />
| У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574014 Постанова Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18]<br />
|-<br />
| У випадку, коли заявник не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, у позасудовому порядку у зв`язку з віднесенням м. Єнакієво Донецької області до пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88546231 Постанова Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 204/3782/19]<br />
|}<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=33854Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі2022-03-03T13:21:42Z<p>Oleksandra.borovyk: рекомендації РСУ щодо роботи судів під час воєнного стану</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.<br />
<br />
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.<br />
|}<br />
<br />
<br />
'''Рада суддів України оприлюднила [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану](повний текст):'''<br />
<br />
* Обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань.<br />
<br />
* По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.<br />
<br />
* Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;<br />
<br />
* Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.<br />
<br />
* Зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою).<br />
<br />
* Вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.<br />
<br />
== Хто має право звернутися з позовною заявою ==<br />
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Куди звернутися ==<br />
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].<br />
|}<br />
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==<br />
За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 258 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Більш детально про позовну давність: [[Позовна давність]]<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! style="background-color:#98FB98;" | №!! style="background-color:#98FB98;" |Вид підсудності !! style="background-color:#98FB98;" | Предмет позову !! style="background-color:#98FB98;" | Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="2" |1.|| rowspan="2" |Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача|| Позови до фізичної особи || За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи<br />
|-<br />
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]<br />
|-<br />
| rowspan="15" |2.|| rowspan="15" |Підсудність справ за вибором позивача||Позови про '''стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру; оплату '''додаткових витрат на дитину'''; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, '''індексацію аліментів''', зміну способу їх стягнення; про '''визнання батьківства''' відповідача; позови, що виникають з '''трудових правовідносин'''||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача<br />
|-<br />
|Позови про '''розірвання шлюбу''' (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача))||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача<br />
|-<br />
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди<br />
|-<br />
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду|| За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача<br />
|-<br />
|Позови про захист прав споживачів||За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування шкоди, завданої майну||За місцем завдання шкоди<br />
|-<br />
|Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи||За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу<br />
|-<br />
|Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці||За місцем виконання договорів<br />
|-<br />
|Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи)<br />
|-<br />
|Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі<br />
|За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна<br />
|-<br />
|Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом||За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса<br />
|-<br />
|Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування<br />
|За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову || За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)<br />
|-<br />
|Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру<br />
|За місцем проживання чи перебування позивача<br />
|-<br />
|3.||Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою||Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях||За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів<br />
|-<br />
| rowspan="7" |4.|| rowspan="7" |Виключна підсудність||Позови, що виникають з приводу '''нерухомого майна'''|| rowspan="2" |За місцезнаходженням майна або основної його частини<br />
|-<br />
|Позови про зняття арешту з майна<br />
|-<br />
|Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до '''прийняття спадщини''' спадкоємцями||За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини<br />
|-<br />
|Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти||За місцезнаходженням перевізника<br />
|-<br />
|Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору || За місцем розгляду первісного позову<br />
|-<br />
|У випадку об'єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання || За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання<br />
|-<br />
|Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій || Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги <br />
|}<br />
[[Файл:29542510 763426103850744 6795031551460226431 n.jpg|міні|Позовне провадження]]<br />
== [http://court.gov.ua/userfiles/pozov_civil.pdf Форма і зміст позовної заяви] ==<br />
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br />
* зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br />
* зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; <br />
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
* попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br />
* підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав ([http://parabellum.in.ua/kompaniya/dokumenty-i-novosti/276-zrazok-zayavi-pro-vidsutnist-inshogo-analogichnogo-pozovu-styagnennya-borgu зразок підтвердження]) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
'''''До позовної заяви додаються:'''''<br />
#документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;<br />
#документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);<br />
#клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);<br />
#копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.[[Файл:Клопотання про зменшення судових витрат та витрат на правову допомогу.odt|міні]]<br />
== Вартість ==<br />
За подання позову особа сплачує [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
<u>Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.</u><br />
<br />
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в '''апеляційній інстанції''' протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в '''касаційній інстанції''' протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Див. також ==<br />
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]<br />
*[[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]<br />
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції]]<br />
* [[Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD&diff=33850Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин2022-03-03T13:12:42Z<p>Oleksandra.borovyk: військова агресія як форс-мажор</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1636-vii Закон України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями)]<br />
* [http://www.ucci.org.ua/dnload/forcemr/SFSletter.pdf Лист Державної фіскальної служби України від 27 жовтня 2014 року № 5694/6/99-99-26-01-15 "Про сертифікат (висновок) ТПП України"]<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об'єктивно впливають на виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу. <br />
<br />
Дія таких обставин може бути викликана: <br />
* винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);<br />
* непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);<br />
* умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.<br />
''Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.''<br />
<br />
'''Форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили) засвідчуються [https://ucci.org.ua/ Торгово-промисловою палатою України (далі – ТПП України)] за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.<br />
<br />
До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, крім тих, що стосуються зобов'язань за:<br />
* умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;<br />
* умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;<br />
* умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.<br />
== Порядок звернення до ТПП, щодо визначення форс-мажорних обставин ==<br />
У зв'язку з введенням в дію з 15.10.2014 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»] та відповідно з внесеними змінами та доповненнями до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], рішенням Президії ТПП України від 21.10.2014 № 42(3) регіональні ТПП уповноважені за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб засвідчувати та видавати сертифікат про такі обставини.<br />
<br />
'''''Заява підлягає розгляду залежно від складності та обсягу документів:'''''<br />
* протягом семи робочих днів із дня звернення суб`єкта господарської діяльності;<br />
* протягом двадцяти одного робочого дня – з дня звернення фізичної особи.<br />
'''''Уповноважені особи ТПП України/регіональної ТПП має право:'''''<br />
* вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.;<br />
* відкласти розгляд заяви на два календарні тижні для надання заявником додаткових документів, пояснень тощо, повідомивши його про це письмово;<br />
* подовжити за клопотанням заявника встановлений термін для надання додаткових пояснень, документів, доказів;<br />
* залишити без розгляду заяву, у разі невиконання вимог про надання додаткових пояснень, документів, доказів у встановлений термін, з повідомленням про це заявника письмово.<br />
=== Перелік необхідних документів: ===<br />
Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється на підставі наступних заяв суб'єктів господарювання/фізичних осіб:<br />
* заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями (Додаток № 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);<br />
* заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями (Додаток № 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) для: продовження граничних строків (ст. 102 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) для подання: податкової декларації; заяв про перегляд рішень контролюючих органів; заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань; відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]);<br />
* заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу (Додаток № 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]);<br />
* заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України (Додаток № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).<br />
''Разом із заповненою заявою встановленої форми подаються також документи, передбачені відповідним додатком до Регламенту.Заява за встановленою формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається до ТПП України або до регіональної ТПП за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.''<br />
=== Порядок видачі сертифікату про форс-мажорні обставини ===<br />
'''Сертифікат про форс-мажорні обставини''' (обставини непереборної сили), після його внесення до Реєстру сертифікатів і підготовки тексту, роздруковується на бланку ТПП України/регіональної ТПП, що проводить засвідчення форс-мажорних обставин, підписується уповноваженою особою ТПП України/регіональної ТПП, засвідчується печаткою та видається заявнику.<br />
<br />
Сертифікат може видаватись українською або російською мовою, за бажанням заявника, з зазначенням про це в заяві. Відповідно до звернення заявника сертифікат може бути видано додатково іноземною мовою (мовою договору, контракту, угоди), з зазначенням про це в заяві. У такому випадку уповноважена особа складає сертифікат українською мовою, а також іноземною мовою, визначеною Заявником. Текст сертифікату іноземною мовою роздруковується на зворотній стороні складеного українською мовою сертифікату. Обидва тексти мають однакову юридичну силу.<br />
=== Тарифи на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин ===<br />
Тарифи на послуги із засвідчення форс-мажорних обставин є єдиними для застосування в системі ТПП України, затверджуються Президією ТПП України і передбачають звичайний, терміновий порядок розгляду заяви і видачі сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та/або видачу сертифіката додатково іноземною мовою, за бажанням заявника, при цьому:<br />
* при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «2»;<br />
* при видачі сертифіката іноземною мовою застосовується коефіцієнт «3»;<br />
* при терміновому порядку розгляду заяви і видачі сертифіката додатково іноземною мовою вартість послуги визначається з урахуванням коефіцієнта «5».<br />
Контроль за дотриманням і правильністю застосування тарифів на надання послуг із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в системі ТПП України здійснює фінансово-економічний департамент ТПП України.<br />
== Відмова в засвідченні форс-мажорних обставин ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
У разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутні, відсутні підстави/умови для засвідчення передбачені п. 6.9 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]) і т.п., ТПП України / регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (Додаток № 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту]).<br />
У разі залишення заяви без розгляду в порядку, передбаченому ст. ст. 6.5, 6.8 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламенту], заявник вправі повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення тих недоліків, які були вказані у відповіді про залишення заяви без розгляду.<br />
== Судовий порядок ==<br />
Рішення ТПП може бути оскаржене до суду шляхом подання [[Звернення до господарського суду|господарського позову]]. Відповідачем у даній справі буде відповідна ТПП. Господарські справи з приводу оскарження рішення ТПП, подаються та розглядаються судом відповідно до параграфу 3 глави другої розділу першого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (територіальна підсудність).<br />
=== Судовий збір ===<br />
Сплата судового збору здійснюється відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]<br />
<br />
== Військова агресія рф проти України як форс-мажорна обставина ==<br />
Торгово-промислова палата України оприлюднила '''лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1,''' яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), тобто військову агресію рф проти України, підтвердивши, що дані обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об‘єктивними для суб‘єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб. Проте, як зазначено вище, ці обставини не звільняють від відповідальності за порушення договору чи інших норм законодавства. <br />
<br />
== Див. додатково ==<br />
* [[Форс-мажор]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0&diff=33808Порушення недоторканості житла2022-03-01T19:49:20Z<p>Oleksandra.borovyk: огляд житла під час дії воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»]<br />
== Порушення недоторканості житла ==<br />
'''Порушення недоторканості житла''' – це незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ст.162 Кримінального кодексу України]).<br />
Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 2 ст 233 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
== Гарантії недоторканості житла ==<br />
Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. '''Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотиво¬ваним рішенням суду''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 стаття 30 Конституції України]).<br />
== Особливі підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи ==<br />
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ст. 30 Конституції України]).<br />
== Відповідальність за порушення недоторканості житла ==<br />
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, - караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч1. ст. 162 Кримінального кодексу України])<br />
* '''незаконне виселення''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/paran4259#n4259 ч. З ст. 47 Конституції України] ніхто не може бути при¬мусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду. Незаконне виселення має місце у разі, якщо воно здійснюється без законних підстав, тобто без судового рішення, яке набуло чинності. Незаконним слід також вважати виселення, що здійснене неуповноваженими на те особами. <br />
<br />
* '''незаконний обшук''' Незаконним вважається обшук, здійснюваний особами, які не мають на це права, або вчинений із порушенням Кримінально-процесуального кодек¬су України, тобто особами, що за певних умов мають на це право, але в цьо¬му випадку не були наділені необхідними повноваженнями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2186 ст.234-236 Кримінального процесуального кодексу України]). <br />
<br />
* '''інші дії''' (будь-яке інше вторгнення до житла проти волі осіб, які там проживають, за винятком випадків крайньої необхідності, як то: тимчасове використання житла без згоди його власника, з метою самовільного вселення до чужого житла інших осіб тощо.) <br />
<br />
== Відповідальність за порушення недоторканості житла вчиненні службовою особою або із застосування насильства ==<br />
Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, - караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1080#n1080 ч.2 ст. 162 Кримінального кодексу України]).<br />
* '''Службова особа'''<br />
Службова особами – є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 Кримінального кодексу Україн]и).<br />
Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 364 Кримінального кодексу України]).<br />
* '''Насильство'''<br />
Під насильством слід розуміти фізичне насильство, як небезпечне, так і безпечне, для життя і здоров'я потерпілого: умисне спричинення легкого тілесного ушкодження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (ст. 125 КК)], завдання побоїв ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 126 КК)] тощо. Якщо потерпілому спричиняється умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 122 КК]), умисне тяжке тілесне ушкодження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 121 КК)] або смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 115 КК]), то винний відповідає за сукупністю статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за посягання на здоров'я та життя і за порушення недоторканності житла.<br />
* '''Погроза застосування насильства'''<br />
Погроза застосування насильства полягає в залякуванні потерпілого застосуванням до нього фізичного насильства і має бути реальною.<br />
<br />
== Огляд житла чи іншого володіння громадян, службового приміщення під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану ==<br />
Уповноважена особа може проникнути до житла чи іншого володіння особи без вмотивованого рішення суду лише в невідкладних випадках, пов’язаних із:<br />
<br />
* рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій;<br />
<br />
* безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення;<br />
<br />
* припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які перебувають в житлі або іншому володінні особи.<br />
<br />
Проникнення уповноваженої особи до житла чи іншого володіння особи не може обмежувати її права користуватися власним майном.<br />
<br />
Про застосування зазначеного заходу уповноважена особа доповідає та/або інформує відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F&diff=33807Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія2022-03-01T19:42:35Z<p>Oleksandra.borovyk: додала підстави зупинення транспортного засобу під час дії воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]<br />
== Перелік підстав для зупинення транспортного засобу ==<br />
Cтаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n282 35 Закону України "Про Національну поліцію"] передбачає чіткий перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським, і здійснюється лише у разі:<br />
# якщо водій порушив [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Правила дорожнього руху];<br />
# якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;<br />
# якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;<br />
# якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;<br />
# якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;<br />
# якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;<br />
# якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;<br />
# якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;<br />
# порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;<br />
# якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.<br />
Так, працівники державної автомобільної інспекції крім перерахованих вище підстав мають право зупинити транспортний засіб у разі:<br />
# Відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;<br />
# Наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;<br />
# Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб.<br />
Поліцейський '''зобов’язаний''' зупиняти транспортні засоби у разі:<br />
# якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;<br />
# якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.<br />
3. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.<br />
== Зупинення авто за порушення правил дорожнього руху: ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху] визначено, що водій на вимогу працівника поліції України зобов’язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху. Працівники підрозділу поліції на дорозі – є працівниками органів Національної поліції України, законні вимоги яких повинні бути виконані. Водій зобов’язаний зупинити авто, не порушуючи діючі ПДР, тобто зупиняючи транспортний засіб, водій повинен забезпечити безпеку проїзду собі та іншим учасникам, не перешкоджати їм, навіть якщо працівник поліції України незаконно вимагає зупинитися негайно на його вимогу. <br />
== Після зупинки aвто нацполіцією: ==<br />
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 пунктом 2.4 Правил дорожнього руху] водій зобов’язaний пред’явити для перевірки документи і дaти можливість перевірити номери вузлів і aгрегaтів і комплектність трaнспортного зaсобу. Порaди щодо поведінки після зупинки: виходити з сaлону aвтомобілю водію не обов’язково, aдже обов’язок нaдaння для перевірки документів, номерів вузлів тa aгрегaтів можнa виконaти, відкривши кaпот з сaлону. У водія відсутній обов’язок зaлишaти сaлон aвтомобіля, вкaзувaти нa місцезнaходження номерів, протирaти їх, тримaти кришку кaпотa і т. д. <br />
<br />
'''Дії тa прaвa водія після виконaння вимоги прaцівникa поліції України:'''<br />
# Водій мaє прaво знaти про особу, що його зупинилa — співробітник Національної поліції України зобов’язaний привітaтися, нaзвaти свою посaду, звaння тa прізвище. <br />
# Водій мaє прaво впевнитися в нaявності посвідчення у співробітникa Національної поліції України, при чому мaти реaльну здaтність і прaво переписaти aбо іншим чином зaфіксувaти дaні з посвідчення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 стaття 18 Зaкону Укрaїни «Про Національну поліцію»]). <br />
# Водій мaє прaво не дaвaти ніяких пояснень співробітнику Національної поліції України. Крім того, у водія немaє обов’язку відповідaти нa питaння «куди і звідки їдете?», «Який був знaк?», Чи читaли пункт … прaвил? »Тa інші (стaття 63 Конституції Укрaїни). <br />
# Водій мaє прaво знaти і йому повинні чітко роз’яснити причину зупинки — співробітник Національної поліції України зобов’язaний нaзвaти причину зупинки трaнспортного зaсобу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 стaття 16 Зaкону Укрaїни «Про дорожній рух»]) і суть скоєного прaвопорушення, якщо тaке мaло місце ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч.2 ст.35 Закону України “Про Національну поліцію”]).<br />
'''Лише при законній зупинці автотраспорту водій забов’язаний пред’явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться у наступних документах:'''<br />
* посвідчення водія відповідної категорії;<br />
* техпаспорт – реєстраційний документ на транспортний засіб (для армійських авто – технічний талон);<br />
* поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії);<br />
* передбачену спеціальними правилами документацію – на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;<br />
* дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС – у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв;<br />
* тримати руки в полі зору поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України і не виходити з транспортного засобу без дозволу.<br />
Пасажир транспортного засобу тобто особа, яка користується транспортним засобом, але не причетна до керування ним,після зупинки транспортного засобу зобов'язаний:<br />
* на вимогу поліцейського знаходитися на своєму місці до відповідного розпорядження або вимоги поліцейського;<br />
* на вимогу поліцейського вийти з транспортного засобу.<br />
== Превентивні заходу працівника поліції ==<br />
Відповідно до ст.31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України «Про Національну поліцію»] працівник поліції може застосовувати такі превентивні заходи:<br />
* перевірка документів особи;<br />
* опитування особи;<br />
* поверхнева перевірка і огляд;<br />
* зупинення транспортного засобу;<br />
* вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;<br />
* обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;<br />
* застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису<br />
* перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;<br />
* поліцейське піклування.<br />
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.<br />
Крім того, права поліцейських, щодо транспортних засобів, установлено КУпАП, а саме:<br />
* тимчасове вилучення посвідчення водія<br />
* тимчасове затримання транспортних засобів<br />
* відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.<br />
== Права водія під час зупинки транспортного засобу ==<br />
Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов’язаний без затримки підійти до водія, а не змушувати його витрачати час.<br />
Документи надавати в руки поліцейського не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівника поліції передати йому у руки документи протиправна ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»]).<br /><br />
Водій під час зупинення зупинення транспортного засобу має право:<br />
* знати причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки;<br />
* зафіксувати автомобіль на якому несе службу поліцейський;<br />
* при наявності аудіо- відеофіксуючого пристрою –фіксувати дії поліцейського;<br />
* на вимогу учасника дорожнього руху поліцейський зобов’язаний пред’явити службове посвідчення;<br />
* в разі огляду транспортного засобу, повинен бути складений протокол,один екземпляр якого водій має право отримати.<br />
<br />
== Зупинення транспортних засобів під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану ==<br />
Уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби в разі:<br />
<br />
* порушення водієм Правил дорожнього руху;<br />
<br />
* якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;<br />
<br />
* якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;<br />
<br />
* якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;<br />
<br />
* необхідності здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;<br />
<br />
* необхідності залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;<br />
<br />
* необхідності обмеження чи заборони руху транспортних засобів;<br />
<br />
* якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;<br />
<br />
* порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;<br />
<br />
* проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=33806Правовий режим воєнного стану2022-03-01T19:12:01Z<p>Oleksandra.borovyk: доповнення про порядок перевірки документів під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#Text Порядок встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-%D0%BF#Text Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1456-2021-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану]<br />
== Поняття "воєнний стан" ==<br />
'''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях <u>у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності</u> та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. <br />
[[Файл:3 1064.jpg|міні|https://court.gov.ua/press/news/607021]]<br />
== Порядок введення воєнного стану ==<br />
→ Рада національної безпеки і оборони України подає на розгляд Президентові України пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;<br>→ Президент України у разі прийняття відповідного рішення видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону;<br>→ Верховна Рада України затверджує Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, який підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню в інший спосіб (стаття 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).<br />
== Органи влади в умовах воєнного стану ==<br />
В умовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.<br />
<br />
'''Військовим командуванням''', якому надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (стаття 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).<br />
<br />
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов’язкові до виконання <u>накази і директиви</u> з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.<br />
<br />
На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися '''тимчасові державні органи - військові адміністрації'''.<br />
<br />
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.<br />
<br />
'''Правосуддя в умовах воєнного стану.'''<br />
<br />
Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.<br />
<br />
<u>Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.</u><br />
== Заходи правового режиму воєнного стану ==<br />
В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|щодо заборон та обмежень]]. <br />
<br />
== Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану == <br />
Перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). <br />
<br />
Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. <br />
<br />
Під час проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації. <br />
<br />
Аудіо- і відеофіксація житла громадян та їх особистих речей здійснюється уповноваженими особами за згодою громадян.<br />
<br />
Уповноважена особа має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках:<br />
<br />
* якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;<br />
<br />
* якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;<br />
<br />
* якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;<br />
<br />
* якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо;<br />
<br />
* якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;<br />
<br />
* якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;<br />
<br />
* порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.<br />
<br />
<br />
'''У разі відсутності в особи документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.'''<br />
<br />
== Припинення та скасування воєнного стану ==<br />
Воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється <u>після закінчення строку, на який його було введено</u>.<br />
<br />
До закінчення строку, на який було введено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може прийняти указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації (стаття 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]).<br />
==Корисні посилання==<br />
*[https://www.mil.gov.ua/content/pdf/NS-WAR.pdf У разі надзвичайної ситуації або війни]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]<br />
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]<br />
[[Категорія: Конституційне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Верховна Рада України]]<br />
[[Категорія: Президент України]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80&diff=33805Форс-мажор2022-03-01T15:22:37Z<p>Oleksandra.borovyk: дія форс-мажору під час воєнного стану</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#n4 Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП Українив від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)]<br />
== Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус) ==<br />
<u>'''Форс-мажорними обставинами''' (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме:</u> загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80 частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]).<br />
<br /> Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.<br />
<br />
'''«Випадок»''' (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.<br />
== Категорії форс-мажорних обставин ==<br />
'''Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:'''<br />
* повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;<br />
* пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;<br />
* страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;<br />
* оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;<br />
* законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).<br />
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:'''<br />
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;<br />
* короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.<br />
== Наслідки настання форс-мажорних обставин: ==<br />
* строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;<br />
* виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.<br />
== Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили ==<br />
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. <br><br />
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. <br />
<br />
'''Граничний строк дії форс-мажору''', після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.<br><br />
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).<br />
<br />
== На що звернути увагу під час дії воєнного стану ==<br />
<br />
# Відрізняйте об‘єктивну неможливість виконати договір та економічну недоцільність подальшого виконання договору<br />
<br />
У випадку погіршення матеріального стану підприємства, проте за технічної можливості виконати умови договору, захистити себе від господарських санкцій форс-мажором не вдасться. Через запровадження Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 року заборони на виконання платежів у іноземній валюті за межі України, неможливість вчасно здійснити платіж – буде визнана форс-мажором та буде підставою для звільнення зобов’язаної сторони від відповідальності (пені). А от збільшення витрат через організацію постачання товару за контрактом, та, як наслідок, нерентабельність угоди не буде форс-мажором, навіть якщо зайві витрати стали наслідком військових дій.<br />
<br />
2. Форс-мажор–договірний засіб захисту для зобов’язаної сторони<br />
<br />
Управнена сторона посилатися на форс-мажорне застереження права не має. Наприклад, покупець не може через війну відмовитися від прийняття товарів від продавця. А от продавець, який позбавлений можливості організувати передачу товару покупцю через порушення логістичного ланцюга, чи через зупинення виробництва, може посилатися на форс-мажор.<br />
<br />
3. Форс-мажор має бути підтвердженим<br />
<br />
Зазвичай, для цього існує сертифікат ТТП. Наразі порядок отримання сертифікату максимально спрощений. Проте, управнена сторона може заперечувати проти посилання на форс-мажор навіть за наявності сертифікату. Тож документальні докази неможливості виконати договір через військові дії рекомендую збирати незважаючи ані на наявність сертифікату ТТП, ані на загальну обізнаність про факт російської агресії проти України<br />
<br />
<br />
Джерело: https://pravo.ua/iak-pravylno-zastosovuvaty-fors-mazhor-do-nevykonanykh-zobov-iazan-cherez-viinu-v-ukraini/<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83&diff=33798Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису2022-03-01T11:43:39Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України «Про електронні довірчі послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0798-20#Text Наказ Міністерства цифрової трансформації України від 28 липня 2020 року № 112 "Про затвердження Порядку ведення реєстру чинних, блокованих та скасованих сертифікатів відкритих ключів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.08.2020 за № 798/35081]<br />
== Поняття кваліфікованого електронного підпису ==<br />
'''Електронний підпис''' - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис;<br />
<br />
'''Кваліфікований електронний підпис ( далі - КЕП)''' - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа<br><br />
Електронний цифровий підпис використовується в електронному документообігу, в електронній звітності для контролюючих органів, при отримання державних послуг (відомості з державних реєстрів, подання заявок, звернень тощо), при проведення електронних торгів, при взаємодії з судом (електронне судочинство) та ін.<br />
== Переваги кваліфікованого електронного підпису ==<br />
Кваліфікований електронний підпис має певні переваги від звичайного підпису (підпис та печатка) такого характеру як:<br><br />
* '''захист цілісності документа'''. У разі застосування звичайного підпису та печатки після підписання документ може бути змінений (наприклад, додруковано пару нулів). Змінити ж електронний документ, підписаний цифровим підписом неможливо, оскільки зміст документа через його дайджест "включається" в сам підпис.<br><br />
* '''підробка підпису'''. Щоб підробити звичайну підпис досить мати комп'ютер, кольорові сканер і принтер, а також зразок підпису і печатки. Далі справа техніки. Для підроблення цифрового підпису необхідно мати спеціальний комп'ютер вартістю мільйони доларів і запас часу у сотні років.<br><br />
* '''конфіденційність'''. Документ, підписаний звичайним підписом, може бути прочитаний будь-якою особою, до якого він потрапив в руки. У випадку застосування електронного цифрового підпису передбачається режим, коли документ може бути прочитаний тільки особою, якій він адресований.<br><br />
Таким чином, переваги електронного цифрового підпису безперечні, а, якщо врахувати, що в системах, де циркулюють електронні документи, пред'являються підвищені вимоги до цілісності та автентичності документів, то альтернативи для цифрового підпису немає.<br />
== Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису ==<br />
Для того, щоб отримати електронний цифровий підпис, '''юридичній особі та фізичній особі-підприємцю''' необхідно звернутися до Акредитованого центру сертифікації ключів. При цьому ви маєте надати:<br />
# заповнену та підписану заяву на реєстрацію для отримання посиленого сертифіката відкритого ключа встановленого зразка;<br />
# заяву-приєднання до договору «Про надання послуг електронного цифрового підпису» у двох примірниках;<br />
# оригінал статуту або його нотаріально засвідчену копію (для юросіб);<br />
# копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену підписом керівника та печаткою юридичної особи або виписку (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;<br />
# документи, які підтверджують повноваження керівника заявника;<br />
# копію паспорта керівника (копії 1-4, 11-12 сторінок), засвідчену підписом власника паспорта;<br />
# копії паспортів підписувачів (копії 1-4, 11-12 сторінок), засвідчені підписами власників паспортів;<br />
# довіреність встановленого зразка та паспорт довіреної особи (якщо заявник представлений довіреною особою).<br />
Крім цього, зможуть знадобитись такі додаткові документи:<br />
* копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (у випадку, якщо особа є платником ПДВ);<br />
* копія документа, який підтверджує присвоєння ідентифікаційного коду Державним комітетом фінансового моніторингу (якщо особа є суб’єктом первинного фінансового моніторингу).<br />
Необхідно звернути увагу, копії та витяги, крім копій паспортів та нотаріально засвідчених копій, посвідчуються підписом підприємця та його печаткою. Якщо заявник подав не засвідчену копію документа, його копія може бути засвідчена підписом та печаткою посадової особи Центру.<br><br />
Для '''фізичних осіб''' перелік необхідних документів такий:<br />
# паспорт;<br />
# заява-приєднання до договору «Про надання послуг електронного цифрового підпису»;<br />
# копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;<br />
# заявка на формування посиленого сертифіката ЕЦП;<br><br />
Акредитований центр забезпечує виконання вимог щодо надання послуг електронного цифрового підпису; надає допомогу підписувачам під час генерації особистих та відкритих ключів у разі отримання від них відповідного звернення та вживає заходів щодо забезпечення безпеки інформації під час генерації; використовує надійні засоби електронного цифрового підпису, програмно-технічний комплекс, засоби криптографічного захисту інформації відповідно до вимог Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Мін'юсту.<br><br />
Акредитований центр під час надання послуги сертифікації фізичним та юридичним особам зобов'язаний генерувати відкритий та особистий ключі підписувача, формувати сертифікат згідно із законом.<br><br />
'''Під час формування сертифіката акредитований центр''':<br />
* присвоює унікальний реєстраційний номер сертифікату; <br />
* перевіряє унікальність відкритого ключа підписувача в реєстрі чинних, блокованих та скасованих сертифікатів;<br />
* включає дані про обмеження використання електронного цифрового підпису; включає електронну адресу електронного інформаційного ресурсу, де публікується список відкликаних сертифікатів акредитованого центру;<br />
* на вимогу підписувача включає додаткові дані.<br><br />
Сертифікат підписувача, сформований акредитованим центром, чинний не більше ніж два роки. Тобто термін дії КЕП не перевищує 2 років. Потім необхідно проходити процедуру отримання з початку.<br />
== Кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг ==<br />
Центральний засвідчувальний орган впроваджує, підтримує в актуальному стані та публікує на своєму офіційному веб-сайті Довірчий список, в якому міститься інформація про кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг разом з інформацією про кваліфіковані електронні довірчі послуги, які вони надають.<br />
<br />
Довірчий список повинен впроваджуватися, підтримуватися в актуальному стані та публікуватися в безпечному режимі з обов’язковим додаванням електронної печатки центрального засвідчувального органу у вигляді, придатному для автоматичної обробки.<br />
<br />
Інформація, що міститься у Довірчому списку, є відкритою.<br />
<br />
. Обов’язкові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/775-2018-%D0%BF#n10 вимоги до Довірчого списку] встановлюються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1221-18#n19 Порядок ведення Довірчого списку] затверджується головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг.<br />
<br />
Станом на 2021 року з переліком кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг (далі – КНЕДП) можна ознайомитися на сайті [https://czo.gov.ua/ Міністерства цифрової транформації України] у розділі [https://czo.gov.ua/ca-registry "Реєстр надавачів"]:<br><br />
'''''Центральний засвідчувальний орган'''''<br><br />
Міністерство цифрової трансформації України<br><br />
'''''Засвідчувальний центр'''''<br><br />
Національний банк України<br><br />
'''''<u><big>Кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг</big></u>'''''<br />
{| class="wikitable"<br />
!<br />
!Назва юридичної особи <br />
| '''Назва кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг'''<br />
|-<br />
|1<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК"<br />
|-<br />
|2<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Військова частина 2428<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "Військова частина 2428" Державної прикордонної служби України<br />
|-<br />
|3<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Генеральний штаб Збройних Сил України<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "Центр сертифікації ключів Збройних Сил України"<br />
|-<br />
|4<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Офіс Генерального прокурора<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг органів прокуратури України<br />
|-<br />
|5<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Державна казначейська служба України<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державної казначейської служби України<br />
|-<br />
|6<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Державне підприємство "Оператор ринку"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "АЦСК ринку електричної енергії"<br />
|-<br />
|7<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Державне підприємство "ДІЯ"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "ДІЯ"<br />
|-<br />
|8<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Державне підприємство "Українські спеціальні системи"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Державного підприємства "Українські спеціальні системи"<br />
|-<br />
|9<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Інформаційно-довідковий департамент ДПС<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС<br />
|-<br />
|10<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Міністерство внутрішніх справ України<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг – акредитований центр сертифікації ключів МВС України<br />
|-<br />
|11<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Національний банк України<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "Акредитований центр сертифікації ключів Національного банку України"<br />
|-<br />
|12<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - центр сертифікації ключів акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»<br />
|-<br />
|13<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Aкціонерне товариство "УкрСиббанк"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг АТ "УКРСИББАНК"<br />
|-<br />
|14<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтерсайн"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг АЦСК "eSign" ТОВ "Алтерсайн"<br />
|-<br />
|15<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт-мастер"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "MASTERKEY"<br />
|-<br />
|16<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Метл"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "АЦСК TOB 'Інтер-Метл'"<br />
|-<br />
|17<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр сертифікації ключів "Україна"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна"<br />
|-<br />
|18<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр" акціонерного товариства "Українська залізниця"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг ЦСК АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"<br />
|-<br />
|19<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕПОЗИТ САЙН"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "ДЕПОЗИТ САЙН"<br />
|-<br />
|20<br />
|<span name="DOC_{$row-">id}"></span>Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілайф"<br />
|Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг "eSign" ТОВ "Ілайф"<br />
|}<br />
== Оплата послуг щодо отримання КЕП ==<br />
Кожен з кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг зазначає відповідні умови для отримання КЕП та встановлює відповідну оплату за свої послуги з обслуговування посилених сертифікатів.<br><br />
Дана інформація з умовами та порядком надання послуг КЕП міститься на офіційних сайтах вищенаведених кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, де також вказані їх місця розташування та надання послуг.<br><br />
Щодо оплати послуг, то кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС безкоштовно надає послуги електронного цифрового підпису органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктами господарської діяльності та фізичним особам.<br><br />
Таким чином, кожен, як фізична особа, так і юридична особа самостійно обирають кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, в якого вони отримають ЕЦП. Варто зазначити, КЕП можна отримати і он-лайн, якщо Ви є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» та маєте картковий рахунок.<br />
<br />
== Способи отримання електронного цифрового підпису ==<br />
Найпростіше отримати ключ для фізособи або юридичної особи в '''ПриватБанку''' через особистий кабінет на сайті. <br />
'''У кабінеті для фізичних осіб перейдіть:'''<br />
<br />
'''1.''' У розділ "Всі послуги"<br />
<br />
'''2.''' Пункт "Бізнес"<br />
<br />
'''3.''' Електронний цифровий підпис<br />
<br />
'''4.''' Завантажити сертифікат<br />
<br />
'''Приват24 для фізичних осіб'''<br />
<br />
'''У кабінеті для юридичних осіб перейдіть:'''<br />
<br />
'''1.''' У розділ "Ще"<br />
<br />
'''2.''' Пункт "Налаштування"<br />
<br />
'''3.''' Ключі ЕЦП<br />
<br />
'''4.''' Отримати сертифікат<br />
<br />
'''Приват24 для бізнесу'''<br />
<br />
Ще один спосіб отримання послуги пропонує [https://ca.diia.gov.ua/?fbclid=IwAR2NJUdkLtx0i51mRV4KfFydxArUhuUIrEUHMhOyztMn3TypKMnGKwZrvCg цифровий додаток Дія]<br />
<br />
Для отримання ЕЦП можна також скористатися Кабінетом електронних сервісів: <nowiki>https://kap.minjust.gov.ua</nowiki><br />
<br />
== Перевірити термін дії та працездатність Вашого КЕП ==<br />
Для отримання інформації про термін дії КЕП треба завантажити посилений сертифікат особистого КЕП з веб-сайту АЦСК, в якому Ви отримали КЕП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути термін дії сертифікату КЕП. Необхідно, щоб на дату подання електронних документів до Реєстру сертифікат КЕП був діючий. У разі, якщо термін дії сертифіката сплинув, Ви не зможете користуватись КЕП, в тому числі подавати електронні документи до Реєстру. Тоді Вам необхідно звернутись до АЦСК та отримати новий КЕП.<br />
<br />
'''<u>Для зміни КЕП в Єдиному державному реєстрі декларацій вам необхідно:</u>'''<br />
<br />
'''Після отримання нового КЕП''' Вам необхідно зайти на сторінку входу до Реєстру <u>[https://portal.nazk.gov.ua/login https://portal.nazk.gov.ua]</u> і скористатись посиланням: «Я загубив/змінив свій приватний ключ». У полі «Поточна електронна адреса» вказати електронну поштову скриньку, з якою Ви зареєстровані в Реєстрі, та натиснути кнопку «Вислати код для відновлення». На вказану поштову скриньку надійде лист «Зміна КЕП | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ».<br />
<br />
'''Для зміни КЕП''' необхідно перейти за посиланням у листі, після цього у полі АЦСК обрати відповідний АЦСК, в якому Ви отримали новий КЕП, обрати файл нового КЕП, вказати пароль від нового КЕП та натиснути кнопку «Змінити КЕП». Після успішного виконання вказаних дій з’явиться повідомлення про розгляд Вашої заявки. Заявки на зміну КЕП розглядаються протягом 1 доби у робочий час. Ви можете здійснити спробу входу до Реєстру з новим КЕП через вказаний час та не очікувати листа з подальшими інструкціями.<br />
<br />
Для перевірки працездатності КЕП Ви можете скористатись online-сервісом накладання КЕП на електронні документи за посиланням: <nowiki>https://ca.informjust.ua/sign</nowiki>. Результатом успішної перевірки буде повідомлення: «ПІДПИС НАКЛАДЕНО УСПІШНО, ЦІЛІСНІСТЬ ДАНИХ ПІДТВЕРДЖЕНО».<br />
<br />
Якщо при накладенні КЕП виникає помилка, слід звернутись до АЦСК, який Вам видав КЕП.<br />
<br />
Зберігайте Ваш ключ КЕП, пароль від нього, а також адресу електронної поштової скриньки, з якою Ви зареєстровані у Реєстрі, та пароль від неї у захищеному місці.<br />
<br />
Також нагадуємо, що на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції <u><nowiki>https://nazk.gov.ua</nowiki></u> у розділі «Декларування» Ви можете ознайомитись із Рекомендаціями при роботі з Реєстром, відповідями на поширені питання при роботі з Реєстром та іншими матеріалами з питань електронного декларування.<br />
<br />
У разі виникнення проблем технічного характеру Ви можете звернутись до служби технічної підтримки за тел.: '''<u>+38(044)200-06-94</u>''' або адресою електронної пошти [[Mailto:support@nazk.gov.ua|support@nazk.gov.ua]], при цьому:<br />
* направляйте електронний лист з Вашої персональної електронної поштової скриньки, яка зазначена при реєстрації;<br />
* у темі листа зазначайте суть Вашого питання;<br />
* у листі необхідно зазначити Ваші П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та викласти суть питання, за необхідності до листа додати скріншоти (зображення екрана) з Вашою помилкою.<br />
<br />
== Послуги, які можна отримати за допомогою ЕЦП ==<br />
<br />
* Довідка з органів пенсійного фонду України за формою ОК-5 чи ОК-7 <nowiki>https://portal.pfu.gov.ua</nowiki><br />
<br />
* Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків <nowiki>https://cabinet.tax.gov.ua</nowiki><br />
<br />
* Доступ до правосуддя через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему <nowiki>https://id.court.gov.ua</nowiki><br />
<br />
* Електронний кабінет водія <nowiki>https://e-driver.mvs.gov.ua</nowiki><br />
<br />
* Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно <nowiki>https://www.kmu.gov.ua</nowiki><br />
<br />
* Призначення субсидії <nowiki>http://diia.gov.ua/.../zvernennya-na-priznachennya</nowiki>...<br />
<br />
* Призначення допомоги при народженні дитини <nowiki>https://e-services.msp.gov.ua/</nowiki><br />
<br />
* Отримання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру e-land.gov.ua/services<br />
<br />
* Отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки e-land.gov.ua/services<br />
<br />
* Подання декларацію про отримані доходи <nowiki>https://public.nazk.gov.ua</nowiki><br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
<br />
* Отримати інформаціїю про стан виконавчого провадження nais.gov.ua<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=33795Медіація2022-03-01T11:06:23Z<p>Oleksandra.borovyk: додала законодавчу базу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#top Закон України "Про медіацію"]<br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2002_10_2002_09_18_1.pdf Рекомендація Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах] <br />
* [https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_828 Рекомендація N R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Наказ Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537 "Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2012 р. за № 1614/21926]<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 № 892 "Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2016 р. за № 1243/29373]<br />
== Що таке медіація? ==<br />
[[Файл:Доцільність застосування медіації.jpg|міні]]<br />
'''Медіація''' (від лат. Mediation - посередництво) - це приватне та конфіденційне використання посередників для виходу з конфліктної ситуації. Вона дає можливість уникнути втрати часу в судових розглядах та додаткових і непередбачуваних матеріальних витрат. Це нова форма залагодження правових спорів, яка прийшла до нас із західних країн. Спочатку в Україні деякі громадькі організації почали її впроваджувати у кримінальних справах. Сьогодні медіація має великий потенціал для розвитку в інших спорах з органами влади, комерційних спорах, сімейних, трудових тощо. <br><br />
'''Медіація''' – це <br />
* структурований процес, незалежно від його назви або посилання на нього, за допомогою якого дві або більше сторін спору намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди для вирішення спору за підтримки медіатора ([https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"])<br />
* процес врегулювання спорів, у межах якого сторони з допомогою одного чи кількох медіаторів проводять переговори щодо спірних питань з метою досягти домовленості (п.І [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2002_10_2002_09_18_1.pdf Рекомендації Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах])<br />
* допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв’язання конфлікту (п.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1614-12 Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати])<br />
* метод розв’язання конфліктів/спорів, за допомогою якого дві або більше сторін конфлікту/спору намагаються в межах структурованого процесу за участю посередника/медіатора досягти згоди для його розв’язання (п. 4 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)])<br />
* метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту<br />
* інструмент, призначення якого усунути негативні наслідки конфлікту чи покласти край непорозумінням, що виникли між сторонами<br />
* позасудова процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів його сторін за допомогою одного або кількох нейтральних посередників (медіаторів) ([http://namu.com.ua/ua/info/mediation/shcho-take-mediatsiya/ Національна асоціація медіаторів України])<br />
== Хто такий медіатор? ==<br />
[[Файл:Медіація.jpg|міні]]<br />
'''Медіатор''' - <br />
* будь-яка третя особа, до якої звернулися з проханням провести медіацію ефективно, неупереджено та компетентно, незалежно від віросповідання або професії цієї третьої особи у відповідній державі-члені, та способу, у який ця третя особа була призначена або отримала запит провести медіацію [https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"])<br />
* спеціально підготовлений нейтральний та незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні, організовує та проводить медіацію ([http://namu.com.ua/ua/info/mediation/shcho-take-mediatsiya/ Національна асоціація медіаторів України])<br />
* нейтральна по відношенню до сторін конфлікту третя сторона (спеціально підготовлений посередник), яка сприяє досягненню сторонами взаємоприйнятної згоди розв'язати цей спір, зосереджуючись при цьому на інтересах сторін, а не на правових позиціях або договірних правах<br />
== Переваги медіації ==<br />
[[Файл:Постер медіатор USAID УАМ.jpg|міні|Медіатор та інструменти роботи медіатора]]<br />
1. Економія часу<br><br />
2. Зниження вартості процесу вирішення спору<br><br />
3. Можливість впливати на результат<br><br />
4. Конфіденційність процедури<br><br />
5. Можливість збереження або відновлення ділових взаємин з партнерами<br><br />
6. Можливість запобігти виникненню подібних конфліктів у майбутньому<br><br />
7. Гарантія виконання рішення (у разі успішної медіації)<br><br />
== Принципи медіації ==<br />
1. Добровільність<br><br />
2. Конфіденційність<br><br />
3. Щирість намірів щодо вирішення конфлікту<br><br />
4. Неупередженість посередника<br><br />
5. Правомочність сторін<br><br />
6. Неформальність та гнучкість процедури медіації<br><br />
== Етапи медіації ==<br />
[[Файл:Постер для населення сімейна медіація АСМУ.jpg|міні|Сімейна медіація]]<br />
[[Файл:Постер етапи медіації USAID, УАМ.jpg|міні|Етапи медіації]]<br />
'''Етап І. Підготовка до медіації'''<br><br />
На даному етапі медіатор:<br />
* вивчає історію проблеми, основну інформацію про сторони конфлікту, їхні вимоги;<br />
* переглядає відповідну літературу, нормативні документи, за потреби консультується з іншими фахівцями;<br />
* налагоджує контакт зі сторонами та проводить індивідуальні зустрічі з кожною із них;<br />
* організовує місце для проведення медіації.<br> <br />
'''Етап ІІ. Початок'''<br><br />
Включає в себе:<br />
* підписання договору з медіатором;<br />
* вступне слово медіатора;<br />
* збір даних та оголошення порядку і правил;<br />
* з’ясування позицій сторін;<br />
* визначення тем для обговорення.<br><br />
'''Етап ІІІ. Переговори'''<br><br />
На даному етапі відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами.<br />
'''Етап IV. Пошук можливостей та ідей для рішення'''<br><br />
На даному етапі з 'ясовуються позиції та інтереси кожної зі сторін, досить часто спростовуються хибні уявлення, думки, погляди, що дає змогу кожній зі сторін стати на місце іншої та зрозуміти вимоги опонента.<br><br />
'''Етап V. Укладання та підписання угоди'''<br><br />
* медіатор перевіряє напрацьовані варіанти рішень на реалістичність та можливість виконування;<br />
* уточнюються деталі, узгоджуються пункти угоди, формується остаточне рішення, яке задовольняє всіх учасників.<br />
* учасники ознайомлюються з текстом угоди, яка за загальним правилом, укладається у 2-х примірниках, та підписують її.<br />
Угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| bgcolor="#A9A9A9" | '''Медіаційна угода (угода про примирення)''' - письмова угода про здійснення медіації (про розв’язання конфлікту/спору та/або усунення/відшкодування спричиненої шкоди), що укладається між медіатором та сторонами конфлікту/спору, які є отримувачами соціальної послуги посередництва (медіації)<br />
|}<br />
== Медіація не застосовується ==<br />
Медіацію недоцільно застосовувати таких випадках:<br />
* відмова або нездатність прийняти принципи медіації,відсутність добровільності<br />
* [[Запобігання та протидія домашньому насильству|домашнє насильство]]<br />
* зловживання алкоголем чи наркотиками<br />
* тиск, погрози<br />
* психічні розлади<br />
* розумова відсталість<br />
== Як скористатися медіацією? ==<br />
Доступ до медіації Ви можете отримати:<br />
* звернувшись до [https://legalaid.gov.ua/ua/local-centres бюро правової допомоги чи місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] за адресою Вашого місця проживання чи перебування. <br />
* звернувшись до [http://mediation.ua/pro-nas Української академії медіації] <br />
* обрати самостійно медіатора, скориставшись [http://namu.com.ua/ua/members/ Реєстром медіаторів - членів НАМУ]<br />
= Див. також =<br />
*[http://imimediation.org Сайт Міжнародного інституту медіації]<br />
*[http://mediationworld.net Сайт з актуальною інформацією про медіацію в усьому світі]<br />
*[http://namu.com.ua/ua/members/ Реєстр медіаторів - членів НАМУ]<br />
* [http://namu.com.ua/ua/info/mediation/shcho-take-mediatsiya Національна асоціація медіаторів України]<br />
*[http://mediation.ua/pro-nas Українська академія медіації] <br />
*[http://namu.com.ua/ua/downloads/promomaterials/DODATOK%204%20BROSHURA%20MEDIACIA.pdf Медіація: Що? Як? Навіщо? (інформаційний буклет)]<br />
*[https://legalaid.gov.ua/images/docs/2019/mediasia.pdf Врегулювання сімейних та спадкових спорів за допомогою медіації (інформаційний буклет)]<br />
*[http://afmu.org.ua/ Асоціація сімейних медіаторів України]<br />
*[http://limu.org.ua/ Ліга Медіаторів України]<br />
*[https://www.ukrmediation.com.ua/ua/ Український центр медіації]<br />
[[Категорія: Трудове право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Спадкове право]]<br />
[[Категорія: Вирішення житлових спорів]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=33270Право на страйк та його реалізація2022-02-01T12:51:10Z<p>Oleksandra.borovyk: додала зміни від згідно Закону № 1089-IX від 16.12.2020</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131299-08 Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджений наказом Національної служби посередництва та примерення 18 листопада 2008 року № 131]<br />
<br />
== Поняття "страйк" ==<br />
'''''Страйк''''' — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). <br />
<br />
Згідно із законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»], «Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».<br />
<br />
''Право на страйк офіційно визнано Європейською соціальною хартією, що була прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. Європейська соціальна хартія прямо визнала право на страйк: статтею 6 Хартії, зокрема, встановлено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання [[Колективний договір|колективних договорів]] Сторони визнають право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов'язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.''<br />
<br />
Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу. <br />
Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни [[Колективний договір|колективного договору]], угоди, виконання [[Контроль за виконанням колективного договору|колективного договору]], угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.<br />
<br />
== Види страйків ==<br />
'''У літературі розрізняють наступні види страйків:'''<br />
* '''Наступальний страйк''' — страйк, при якому страйкарі вимагають поліпшення умов свого життя і роботи.<br />
* '''Оборонний страйк''' — страйк, при якому страйкарі опираються погіршенню умов життя і роботи.<br />
* '''Політичний страйк''' — страйк, при якому працівники висувають вимоги політичного характеру (зміна уряду, зміна законодавства тощо). В силу свого характеру зазвичай досягає загальнонаціональних масштабів і стає важливим фактором в переломні моменти політичного життя суспільства й історії (приклад — Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року).<br />
* '''Польський страйк''' (званий також ''окупаційний'') — захоплення підприємства самими робітниками. Назву отримав через те, що вперше увійшов у практику в Польщі.<br />
* '''Італійський страйк''' — протест, що полягає в пунктуальному виконанні працівниками своїх посадових інструкцій, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.<br />
* '''Підземний страйк''' (невихід з шахти) — страйк, застосовуваний шахтарями. Страйкарі спускаються в шахту і не виходять.<br />
<br />
== Право на страйк ==<br />
<br />
Згідно ст. 44 Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. <br />
<br />
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту). <br />
== Порядок прийняття рішення про оголошення страйку ==<br />
<br />
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.<br />
<br />
Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі чи іншому виборному органі представників найманих працівників та/або профспілок і надсилаються відповідним трудовим колективам чи профспілкам. Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на своєму підприємстві. <br />
<br />
В рішенні про оголошення страйку вказуються: перелік розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які стали причиною для оголошення і проведення страйку; дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників; назва органу (особи), що очолює страйк; пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку. Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.<br />
<br />
== Керівництво страйком ==<br />
<br />
Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку. <br />
Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві — за 15 днів.<br />
У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за 3 дні.<br />
До повноважень органу (особи), що очолює страйк, відносяться:<br />
- проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;<br />
- дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;<br />
- прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом (представником);<br />
- управління страйковим фондом, у випадку його створення.<br />
<br />
== Гарантії для працівників під час страйку ==<br />
<br />
Участь працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.<br />
За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та [[Колективний договір|колективним договором]], укладеним на цьому підприємстві, як за час [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|простою]] не з вини працівника.<br />
<br />
== Заборона проведення страйку ==<br />
<br />
* Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків. Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку. У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує 1 місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення військового стану автоматично настає заборона проведення страйків до моменту його скасування. У випадках, коли проведення страйку загрожує життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, коли оголошено надзвичайний або військовий стан, а рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, Національна служба посередництва і примирення звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів. <br />
<br />
* Персоналу постачальника електронних комунікаційних послуг забороняється брати участь у страйках, якщо такі дії призводять до припинення функціонування електронних комунікаційних мереж чи надання електронних комунікаційних послуг, що створює перешкоди для забезпечення національної безпеки, охорони здоров’я, прав і свобод людини.<br />
<br />
== Визнання страйку незаконним ==<br />
<br />
Незаконними визнаються страйки:<br />
а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;<br />
б) оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону (поняття колективного трудового спору (конфлікту); формування вимог найманих працівників, профспілок; момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо);<br />
в) розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 цього Закону (керівництво страйком; випадки, у яких забороняється проведення страйку; поняття колективного трудового спору (конфлікту); формування вимог найманих працівників, профспілок; момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо);<br />
г) які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.<br />
Із заявою про визнання страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертається до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у 7-денний строк.<br />
Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.<br />
<br />
== Відповідальність за участь у незаконному страйку ==<br />
<br />
Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.<br />
Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується і не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), а також працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Таку ж відповідальність несуть особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.<br />
Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з законодавством. До таких порушників не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу) і 252 КЗпП (гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів).<br />
Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.<br />
Законом також передбачено відшкодування збитків, заподіяних страйком. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.<br />
Збитки, заподіяні роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом.<br />
Роботодавець, який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.<br />
<br />
== Корисні посилання та судова практика ==<br />
[https://nspp.gov.ua/ Національна служба посередництва та примирення]<br />
<br />
У постанові Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034678 № 158/1839/17] суд зауважив, що працівник, який є учасником страйку, зобов`язаний вчиняти активні дії, цікавитись питанням вирішення колективного трудового спору. А нормативними актами передбачено не лише право найманих працівників на страйк, а і передбачено відповідні їх обов`язки.<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83&diff=33095Повернення виконавчого документу стягувачу2022-01-27T14:43:19Z<p>Oleksandra.borovyk: внесла зміни згідно із Законом № 1662-IX від 15.07.2021</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]<br />
<br />
== '''Виконавчий документ повертається стягувачу у випадках''' ==<br />
'''<big>Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>''' <br />
{| class="wikitable"<br />
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу<br />
!Підстава повернення в/д стягувачу<br />
!Наслідки повернення в/д стягувачу <br />
|-<br />
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа<br />
|заява стягувача <br />
|арешт з майна знімається<br />
|-<br />
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|арешт з майна '''<u>не</u>''' знімається<br />
|-<br />
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення<br />
|акт державного виконавця, заява стягувача <br />
|арешт з майна знімається<br />
|-<br />
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа<br />
|акт державного виконавця<br />
| rowspan="7" |арешт з майна '''<u>не</u>''' знімається<br />
|-<br />
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|-<br />
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі<br />
|акт державного виконавця<br />
|-<br />
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку<br />
|Інформація поліції<br />
|-<br />
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася<br />
|рішення суду про відстрочку виконання рішення<br />
|-<br />
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|-<br />
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"<br />
|зупинення діяльності приватного виконавця<br />
|-<br />
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру<br />
|постанова правління НБУ<br />
|арешт з майна знімається<br />
|}<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Важливо знати'''<br />
|-<br />
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.''' <br />
|}<br />
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''<br />
<br />
У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]). <br />
<br />
Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 ЗУ «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).<br />
<br />
'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються'''<br />
<br />
У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону "Про виконавче провадження", встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. <br />
<br />
== '''Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа''' ==<br />
<br />
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.<br />
<br />
'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче проваджемння"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.<br />
<br />
'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''<br />
<br />
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===<br />
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''<br />
# <u>пред’явлення виконавчого документа до виконання;</u><br />
# <u>надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення</u>.<br />
<br />
== '''Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання''' ==<br />
<br />
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.<br />
<br />
== '''Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця''' ==<br />
<br />
В разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконачого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.<br />
<br />
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 71 ЗУ “Про виконавче провадження”] скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається '''у 10-денний строк''' з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.<br />
<br />
== '''Відновлення виконавчого провадження''' ==<br />
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.<br />
<br />
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.<br />
<br />
== '''Див. також''' ==<br />
* [[Фінансування виконавчого провадження]]<br />
* [[Оскарження дій державних виконавців]]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.<br />
<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія: Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83&diff=33085Повернення виконавчого документу стягувачу2022-01-27T13:48:33Z<p>Oleksandra.borovyk: додала судову практику</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Інструкція організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5]<br />
<br />
== '''Виконавчий документ повертається стягувачу у випадках''' ==<br />
'''<big>Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.</big>''' <br />
{| class="wikitable"<br />
!Підстави повернення виконавчого документа стугувачу<br />
!Підстава повернення в/д стягувачу<br />
!Наслідки повернення в/д стягувачу <br />
|-<br />
|1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа<br />
|заява стягувача <br />
|арешт з майна знімається<br />
|-<br />
|2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|арешт з майна '''<u>не</u>''' знімається<br />
|-<br />
|3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення<br />
|акт державного виконавця, заява стягувача <br />
|арешт з майна знімається<br />
|-<br />
|4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа<br />
|акт державного виконавця<br />
| rowspan="7" |арешт з майна '''<u>не</u>''' знімається<br />
|-<br />
|5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника)<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|-<br />
|6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі<br />
|акт державного виконавця<br />
|-<br />
|7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку<br />
|Інформація поліції<br />
|-<br />
|8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася<br />
|рішення суду про відстрочку виконання рішення<br />
|-<br />
|9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення<br />
|акт державного виконавця та інформаційні дані про відсутність рухомого та нерухомого майна<br />
|-<br />
|10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"<br />
|зупинення діяльності приватного виконавця<br />
|-<br />
|11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру<br />
|постанова правління НБУ<br />
|арешт з майна знімається<br />
|}<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Важливо знати'''<br />
|-<br />
| Відповідно до ч.3 ст. 37 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу '''повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску'''. '''На письмову вимогу стягувача''' виконавцем надається '''звіт про використання авансового внеску.''' <br />
|}<br />
У зв'язку з повернення виконавчого документа стягувачу, '''виконавець виносить постанову, копію якої разом із оригіналом виконавчого документа направляє стягувачу.'''<br />
<br />
У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу '''обов’язково роз’яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа''' до виконання (п.20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкції з організації примусового виконання рішень]). <br />
<br />
Слід зазначити, що копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, '''надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.''' Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі (ст. 28 ЗУ «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження]»).<br />
<br />
'''Відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників при повернення виконавчого документа стягувачеві, не виключаються''' <br />
<br />
== '''Строки для повторного пред’явлення виконавчого документа''' ==<br />
<br />
'''Виконавчі документи можуть бути пред’явлені''' до примусового виконання '''протягом трьох років''', крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.<br />
<br />
'''Строки''', зазначені в [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині першій статті 12 Закону України "Про виконавче проваджемння"], '''встановлюються''' для виконання рішення з '''наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення''', а якщо рішення підлягає '''негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття'''.<br />
<br />
'''Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів''' у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо '''може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.'''<br />
<br />
=== '''Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ===<br />
'''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:'''<br />
# <u>пред’явлення виконавчого документа до виконання;</u><br />
# <u>надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення</u>.<br />
<br />
== '''Куди звернутися для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання''' ==<br />
<br />
Відповідно до статті 24 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page "Про виконавче провадження"] виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем '''проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна'''. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить '''стягувачу'''.<br />
<br />
== '''Порядок подачі скарги стягувача на дії чи бездіяльність державного виконавця''' ==<br />
<br />
В разі винесенням постанови державним виконавцем про повернення виконавчого документу стягувачу, стягувач, як сторона виконачого провадження подає скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця.<br />
<br />
Згідно [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 71 ЗУ “Про виконавче провадження”] скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається '''у 10-денний строк''' з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в 10-денний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду.<br />
<br />
== '''Відновлення виконавчого провадження''' ==<br />
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] встановлено, що у випадку '''якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення'''.<br />
<br />
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.<br />
<br />
== '''Див. також''' ==<br />
* [[Фінансування виконавчого провадження]]<br />
* [[Оскарження дій державних виконавців]]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94489872 Постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 (провадження № 61-39095св18)] щодо порушення державним виконавцем законодавства під час прийняття рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.<br />
<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94552812 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 січня 2021 року щодо повернення виконавчого документа стягувачу під час виконання рішень у господарських спорах]<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія: Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%8E_%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=32111Проблемні питання переходу права власності на зброю в порядку спадкування2021-12-13T08:27:48Z<p>Oleksandra.borovyk: додала судову практику</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України «Про державні нагороди України»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12 Постанова Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XI «Про право власності на окремі види майна»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03 Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.10.2003 № 200 «Про затвердження Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів»] <br />
== Визначення основних понять ==<br />
Термін «зброя» можна знайти в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0963-03/ed20031022/find?text=%C7%E1%F0%EE%FF#Text Інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів), літаків і вертольотів Державної прикордонної служби України, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.10.2003 № 200.] <br><br />
Так, відповідно пункту 1.3 '''зброя''' - це предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об'єктів і не мають іншого призначення.<br><br />
'''Спадкування''' – перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). <br />
== Зброя, яка може набуватися фізичними та юридичними особами у власність ==<br />
'''''Зброя є одним із видів майна, яке обмежено в обороті.'''''<br><br />
На підставі спеціального дозволу органів внутрішніх справ за місцем проживання особи громадяни набувають право власності на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю, на вогнепальну мисливську нарізну зброю (мисливські карабіни, гвинтівки, комбіновану зброю з нарізними стволами), на газові пістолети, револьвери й патрони до них, заряджені речовинами сльзоточивої та дратівної дії, на холодну зброю і пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду – це прямо передбачено Додатком № 2 до Постанови Верховної Ради України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text «Про право власності на окремі види майна»] від 17.06.1992 № 2471-XII.<br><br />
Крім того, вказана Постанова Верховної Ради України визначає також '''вік, після досягнення якого громадянин може набути права на придбання зброї:'''<br />
* з 18 років для газових пістолетів, револьверів і патронів до них, заряджених речовинами сльзоточивої та дратівної дії, холодної зброї та пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду; <br />
* з 21 року для вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї; <br />
* від 25 років для вогнепальної мисливської нарізної зброї.<br><br />
Інша вогнепальна зброя й боєприпаси до неї не можуть перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій і юридичних осіб інших держав на території України. <br><br />
При цьому, відповідно до ст. 9 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1549-14#n156 «Про державні нагороди України»], відзнака «Іменна вогнепальна зброя» встановлюється для нагородження офіцерського складу Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також Державної спеціальної служби транспорту, поліцейських та державних службовців, які мають офіцерське звання. Отже, '''іменна вогнепальна зброя''' може набуватися у власність особами офіцерського складу окремих органів та особами, котрі мають офіцерське звання. Однак, законодавець не уточнює види зброї, що можуть бути зараховані до іменної вогнепальної зброї, та вік, із якого особи мають право отримувати у власність іменну вогнепальну зброю.<br><br />
'''Таким чином, зброя може належати лише певним учасникам обороту, а перебування зброї в цивільному обороті допускається лише за спеціальним дозволом органів внутрішніх справ'''<br />
== Порядок та особливості спадкування зброї ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільним кодексом України] (ст. 1218) визначено, що до складу спадщини входять '''усі права й обов’язки''' що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Тож до спадкоємців під час спадкування може переходити виключно право власності на зброю, а не зброя як матеріальна річ, незалежно від її вартості. Відповідно до Постанови Верховної Ради України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2471-12#Text «Про право власності на окремі види майна»] від 17.06.1992 № 2471-XII, право власності на зброю набувається за наявності спеціального дозволу органів внутрішніх справ.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Докладніше про порядок спадкування: [[Спадкування за заповітом]] [[Спадкування за законом]]<br />
|}<br />
<br />
На сьогоднішній день законодавство України не містить чіткого порядку та особливостей спадкування зброї. Єдина норма, яка стосується цього питання, міститься в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622] (далі – '''Інструкція''').<br><br />
Так, у разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї й бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої й патрони до них '''у п’ятиденний строк здаються близькими особами до органів внутрішніх справ на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна''' (але на строк не більше ніж шість місяців). <br><br />
Визначення терміну «близькі особи» міститься в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text «Про запобігання корупції»] (стаття 1) '''близькі особ'''и - члени сім’ї, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням.<br><br />
Якщо хтось зі спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім’я в установленому законодавством порядку. <br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Докладніше: [[Право на отримання дозволу на зброю]] <br />
|}<br />
Якщо ж серед спадкоємців немає осіб, які можуть мати або мають право на зберігання зброї, вона ними повинна бути '''в місячний строк''' продана або подарована особі, що має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання зброї.<br />
=== Спадкування нагородної зброї ===<br />
'''''За загальним правилом після смерті нагородженого, за наявності спадкоємців, нагорода залишається у сім'ї померлого'''''.<br><br />
Нагородна короткоствольна вогнепальна нарізна зброя (пістолети, револьвери) може бути залишена у власності спадкоємців або передана на тимчасове чи постійне зберігання до музею '''після приведення її у стан, не придатний для стрільби в майстернях з ремонту зброї''' (довідка про переробку повинна знаходитися в особовій справі власника). Така зброя вважається масогабаритним макетом і знімається органами внутрішніх справ з обліку власників нагородної зброї. <br />
== Окремі проблемні питання документального оформлення права на спадщину на зброю ==<br />
'''З урахуванням обмеженої оборотоздатності зброї свідоцтво про право на спадщину на зброю може бути видане виключно за наявності дозволу відповідного органу внутрішніх справ на придбання зброї'''. Тобто, якщо спадкоємець не досяг віку, з якого він може отримати дозвіл на придбання у власність, носіння, користування і зберігання відповідного виду зброї, який входить до складу спадщини, або ж спадкоємець не має відповідного статусу для отримання дозволу на придбання у власність шляхом спадкування пристроїв для відстрілу гумових куль, у такому випадку він не може отримати свідоцтво про право на спадщину на зброю. В інакшому випадку видача свідоцтва про право на спадщину на зброю таким спадкоємцям буде розцінюватися як порушення порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам зброї, за що, відповідно до закону, настає адміністративна або кримінальна відповідальність.<br><br />
<br />
В положенні п. 12.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#Text '''Інструкції'''], зазначено, що, '''якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання зброї, у місячний строк після вирішення питання про спадкування зброї зброя має бути реалізована в установленому законодавством України порядку особі, яка має дозвіл органів внутрішніх справ на придбання зброї, основних частин зброї, пристрою, або здана на реалізацію в магазин з торгівлі зброєю, спеціальними засобами активної оборони.''' Таким чином, спадкоємці не отримають правовстановлюючого документа на зброю, отже, і відчужити її належним особам не зможуть, інакше такі дії кваліфікуватимуться як злочин або адміністративне правопорушення.<br><br />
<br />
Проте якщо спадкоємців декілька, один із яких отримав у встановленому законом порядку дозвіл на придбання зброї, а інші або не отримали, або є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними чи обмежено дієздатними особами, то виникає '''проблема спадкування''', адже, з одного боку, не всі спадкоємці мають право на перехід до них частки у праві власності на зброю, а з іншого – річ є неподільною, тому спадкування лише частки у праві власності на зброю унеможливить користування та розпорядження успадкованою зброєю.<br><br />
<br />
У такому випадку наявність у складі спадщини неподільних речей зумовлює необхідність '''укладення договору про зміну розміру часток у спадщин'''і, оскільки, згідно зі ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільного Кодексу України], неподільні речі неможливо поділити без втрати їх цільового призначення чи часткової втрати їх корисної властивості. При цьому предметом договору про зміну розміру часток у спадщині може виступати частина спадкового майна. Неподільна річ не може виступати об’єктом спору про виділ частки в натурі. Якщо право власності на неподільну річ належить декільком особам, право на частку речі може бути визначено й реалізовано в грошовому еквіваленті. У цьому випадку власник, який вимагає виділу, отримає в рахунок своєї частки грошову компенсацію.<br><br />
<br />
Крім того, варто відмежовувати договори про зміну розміру часток у спадщині від договорів про поділ (розподіл) спадщини, оскільки сутність цих договорів є різною. Якщо в першому випадку йдеться про зміну розміру ідеальних часток у спадщині, то в другому – про поділ майна між спадкоємцями в натурі. До відносин, що виникають під час поділу спадщини в натурі, застосовуються норми, які регулюють спільну власність (глава 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5693 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
<br />
'''Судова практика'''<br />
<br />
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в межах справи № 440/2568/20 від 23 квітня 2021 року, адміністративне провадження № К/9901/3055/21 (ЄДРСРУ № 96498237) досліджував алгоритм спадкування зброї.<br><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Додатково: [[Поняття та умови договору в цивільному праві]] <br />
|}<br />
<br />
'''Отже, проблему спадкування зброї в разі наявності кількох спадкоємців, тільки один із яких має право одержати дозвіл органів внутрішніх справ на право придбання зброї, можна вирішити шляхом укладення договору про зміну розміру часток у спадщині.''' Закон не містить застереження стосовно укладення договору про зміну розміру частки у спадщині обов’язково всіма спадкоємцями. Головне, щоб сторонами такого договору були щонайменше двоє спадкоємців. <br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]] <br />
[[Категорія: Спадкове право]] <br />
[[Категорія: Нотаріат]] <br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D1%83_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%8F&diff=31558Процесуальні аспекти онлайн-доступу до правосуддя2021-11-08T08:55:50Z<p>Oleksandra.borovyk: додано корисні посилання та останні новини</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf Наказ Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]<br />
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]<br />
'''''Важливо!'''''<br />
<br />
'''5 жовтня 2021 року''' почали функціонувати окремі модулі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи<br />
<br />
'''«Електронний кабінет»'''<br />
<br />
'''«Електронний суд»'''<br />
<br />
'''підсистема відеоконференцзв’язку.'''<br />
<br />
''Згідно з вимогами чинного процесуального законодавства '''адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.'''''<br />
<br />
== Ознайомлення зі справою ==<br />
Для того, аби ознайомитися із матеріалами судової справи в режимі онлайн, потрібно подбати про створення "Електронного кабінету". Адже саме за допомогою цього сервісу повинні надсилатись заяви про ознайомлення з матеріалами справи. Станом на квітень 2020 року відповідно до [https://dsa.court.gov.ua/userfiles/media/628_18.pdf наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд»] у місцевих та апеляційних судах система «Електронний суд» функціонує в тестовому режимі.<br />
<br />
'''Для реєстрації користувача в «Електронному кабінеті» необхідно перейти за посиланням''' https://id.court.gov.ua/ .<br />
<br />
Суд не приймає та не реєструє процесуальні документи, що були надіслані з електронної пошти з доменним іменем «@mail.gov.ua» або з будь-яких інших доменних імен. Відповідно до вимог розділу XI [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10 Положення про автоматизовану систему документообігу суду], прийом та реєстрація надісланих до суду процесуальних документів повинні здійснюватись з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити, перейшовши за посиланням: <nowiki>https://cabinet.court.gov.ua</nowiki>, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису, з метою обов’язкової ідентифікації за електронним цифровим підписом заявника, як учасника справи, або його представника (адвоката), щоб відбулося дотримання положень ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК], ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС] та запобігання ознайомлення з матеріалами справи осіб, які не є учасниками провадження. <br />
<br />
'''Важливо!''' Щоб зареєструватися на порталі «Електронний суд» необхідно мати електронний цифровий підпис. <br />
<br />
== Перевірка ходу розгляду справи ==<br />
Для перевірки розгляду справи необхідно відвідати офіційну вебсторінку судової влади України https://court.gov.ua/fair/ . У стрічці “Номер справи” потрібно ввести номер судової справи. Якщо цього номера немає, то здійснити пошук можна наступним чином: ввести мінімум три символи назви суду, в якому розглядається справа, заповнити стрічку “Сторона по справі”, вказавши прізвище, ім‘я, по батькові позивача або відповідача. Здійснити “Пошук”. У графі “Єдиний унікальний номер справи” буде вказано номер справи. Необхідно клацнути по ньому курсором, одразу відкриється діалогове вікно, в ньому потрібно вибрати “судові рішення”. Відбувається перехід на сторінку “єдиний державний реєстр судових рішень”.[[Файл:92021244 698630770970876 7511146555089354752 n.jpg|ліворуч|міні|688x688px]][[Файл:92459140 2595805754038350 8925866575748136960 n.jpg|міні|549x549px|без]]<br />
[[Файл:92019428_212184323403589_2644625674425335808_n.jpg|межа|ліворуч|безрамки|532x532px]] <br />
<br />
На сторінці відображатимуться усі рішення, які прийняті судом у справі:<br />
<br />
ухвали, постанови, рішення тощо. <br />
<br />
[[Файл:92391266 704650240277347 1451678051032104960 n.jpg|міні|без|664x664пкс]]<br />
<br />
== Отримання судового рішення ==<br />
Статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено, що судове рішення може бути вручене в один із таких способів: шляхом надсилання засобами поштового зв’язку, в електронній формі, нарочно. В статті 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] зазначено, що судове рішення може бути вручено особисто, надіслано рекомендованим листом або ж на офіційну електронну адресу.<br />
<br />
Так, для отримання копії судового рішення, слід звертатися із [[:Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|письмовою заявою]] на офіційну адресу суду через засоби поштового зв’язку або електронну пошту. Заява має містити такі реквізити:<br />
<br />
для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код ЄДРПОУ,<br />
<br />
для фізичних осіб – ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання чи перебування, за потреби;<br />
<br />
найменування суду, до якого заява подається;<br />
<br />
номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів);<br />
<br />
зміст прохання заявника;<br />
<br />
дата, підпис, прізвище, ім’я, по батькові.<br />
<br />
В результаті звернення - копії судових рішень буде направлено на вказану у заяві поштову адресу. Додатково судове рішення може надсилатися і на електронну пошту – однак, заявнику варто вказати у заяві відповідне прохання та електронну адресу.<br />
<br />
== Участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції ==<br />
Статтею 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] визначено, що у судовому засіданні можна брати участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.<br />
<br />
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи.<br />
<br />
== Якщо отримали позовну заяву ==<br />
В разі, якщо вами було отримано позовну заяву і ви є відповідачем у справі, за якою відкрито провадження, згідно статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу, ви маєте право подати відзив на позов.] <br />
<br />
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.<br />
<br />
Відзив повинен містити:<br />
<br />
1) найменування (ім’я) позивача і номер справи;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;<br />
<br />
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;<br />
<br />
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;<br />
<br />
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;<br />
<br />
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;<br />
<br />
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;<br />
<br />
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.<br />
<br />
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.<br />
<br />
До відзиву додаються:<br />
<br />
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;<br />
<br />
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.<br />
<br />
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.<br />
<br />
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.<br />
<br />
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.<br />
<br />
== Якщо отримали відзив на свою позовну заяву ==<br />
В статті 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що позивач може скористатися правом подачі відповіді на відзив. <br />
<br />
У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.<br />
<br />
Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК.<br />
<br />
Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.<br />
<br />
== Якщо отримали відповідь на відзив ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом], а саме статтею 180 передбачено право відповідача подати заперечення на відповідь на відзив.<br />
<br />
У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення. Заперечення підписується відповідачем або його представником. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п’ятою статті 178 ЦПК. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.<br />
<br />
== Заяви з процесуальних питань, які можуть стати в нагоді ==<br />
Якщо справу недоцільно розглядати без участі сторін, або навпаки, можна успішно розглянути за наявними в справі письмовими матеріалами, можна скористатися відповідними заявами: <br />
<br />
- [[:Файл:Заява про розгляд справи у відсутності учасника справи.doc|про розгляд справи за відсутності учасника справи;]]<br />
<br />
- [[:Файл:Заява про розгляд справи розгляд справи в порядку письмового провадження.doc|про розгляд справи у порядку письмового провадження (для адімінстративних позовів).]]<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд".|Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]<br />
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]<br />
*[https://wiki.court.gov.ua/ wiki.court.gov.ua] ЄСІТС Технічна підтримка користувачів<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_(%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0)&diff=30960Скасування державної реєстрації земельної ділянки (скасування кадастрового номера)2021-10-01T07:05:33Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012 р. № 1051]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77421828 № 685/15181/18] про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року<br />
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82657161 № 673/1997/18] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки<br />
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87026602 747/693/19] про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020<br />
* Рішення у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86556606 683/2473/19] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019.<br />
У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок. <br />
<br />
== Підстави скасування кадастрового номера земельної ділянки ==<br />
На підставі ч. 6 ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. <br />
<br />
Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:<br />
* поділу чи об'єднання земельних ділянок;<br />
* якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;<br />
* ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.<br />
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки '''допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки''' (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).<br />
<br />
В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.<br />
<br />
Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.<br />
<br />
== Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку ==<br />
Згідно п. 60 — 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051] запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.<br />
<br />
Статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.<br />
<br />
Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги. <br />
Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.<br />
<br />
<br />
=== Питання підсудності ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України] (ст. 19) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. <br />
<br />
'''Важливо:''' якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з частиною 1 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] <br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://land.gov.ua/ Офіційна вебсторінка Держгеокадастру України]<br />
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|Порядок присвоєння кадастрового номера]]<br />
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=30491Нечесна підприємницька практика2021-09-09T09:41:00Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
== Поняття нечесної підприємницької практики ==<br />
Нечесна підприємницька практика - це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції. Таке визначення дає Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"].<br />
<br />
Нечесна підприємницька практика включає:<br />
* вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції. Згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Про захист від недобросовісної конкуренції]недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.<br />
* будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.<br />
Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно:<br />
<br />
1) основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару;<br />
<br />
2) будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції;<br />
<br />
3) ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг;<br />
<br />
4) потреби у послугах, заміні складових чи ремонті;<br />
<br />
5) характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди;<br />
<br />
6) права споживача або небезпеки, що йому загрожує.<br />
<br />
'''Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо''' під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.<br />
<br />
Законом заборонено як такі, що вводять в оману:<br />
<br />
1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;<br />
<br />
2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;<br />
<br />
3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;<br />
<br />
4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;<br />
<br />
5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;<br />
<br />
6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;<br />
<br />
7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;<br />
<br />
8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.<br />
<br />
Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.<br />
<br />
== Агресивна підприємницька практика ==<br />
Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:<br />
<br />
1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;<br />
<br />
2) вживання образливих або загрозливих висловів;<br />
<br />
3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;<br />
<br />
4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб'єктом господарювання;<br />
<br />
5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії.<br />
<br />
'''Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:'''<br />
<br />
1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;<br />
<br />
2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;<br />
<br />
3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;<br />
<br />
4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.<br />
<br />
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.<br />
<br />
== Недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької практики ==<br />
Законом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"] визначено, що '''правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними'''. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.<br />
<br />
Разом із тим, недійсність правочину тягне за собою юридичні наслідки.<br />
<br />
Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України визначено], що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.<br />
<br />
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.<br />
<br />
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.<br />
<br />
== Судовий захист прав споживачів у разі застосування нечесної підприємницької практики ==<br />
У випадках, коли громадяни стають жертвами нечесної підприємницької практики, і використали усі способи захисту своїх порушених прав, проте право так і не було відновлено, є зміст звертатися до суду. Зокрема - із позовами щодо визнання правочину недійсним та повернення коштів згідно договору. В такому випадку необхідно довести, що договір, який необхідно визнати недійсним, був укладений із використанням нечесної підприємницької практики. Слід зауважити, що у випадку визнання договору недійсним, сторони зобов‘язані повернути одна одній те, що вони отримали внаслідок виконання цього правочину, а у разі розірвання договору - такий обов‘язок не передбачений. Після розірвання договору припиняються взаємні права і обов‘язки сторін, а все, що було здійснено ними до моменту розірвання договору залишається.<br />
<br />
Процес визнання договору недійсним можна прослідкувати на прикладі наведеної справи:<br />
<br />
[[Файл:Нечесна підприємницька практика позов.odt|міні]]<br />
<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/84655707 Рішення суду]<br />
<br />
Згідно статті 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 "Про захист прав споживачів"], споживачі '''звільняються від сплати судового збору''' за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.<br />
<br />
'''Щодо підсудності справ''': Цивільним процесуальним кодексом передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред‘являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.<br />
<br />
Подекуди нечесну підприємницьку практику по відношенню до споживачів можуть застосовувати фінансові установи, особливо компанії з онлайн-кредитування. В такому випадку слід негайно звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
[http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/# Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]<br />
<br />
[https://www.nfp.gov.ua/ua/Zakhyst-prav-spozhyvachiv.html Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг]<br />
<br />
[[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]<br />
<br />
[[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]<br />
<br />
[[Захист прав споживачів]]<br />
<br />
'''[https://zt.arbitr.gov.ua/sud5007/pres-centr/publications/437534/ Неправомірна підприємницька практика у сфері послуг: позиція Верховного Суду України]'''<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8&diff=30012Порядок реєстрації статуту територіальної громади2021-08-03T09:15:13Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150]<br />
<br />
== Умови та порядок державної реєстрації статутів == <br />
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n146 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. <br />
Пунктом 48 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади.<br />
<br />
Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад , затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150 (далі - Положення)]. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1 Положення] реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”], здійснюється відповідними територіальними органами Мін’юсту, а статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o50 додаток 1]). Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1-1 Положення] прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг або шляхом подання їх до відповідних територіальних органів Мін’юсту.<br />
<br />
Для реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст разом із заявою подаються:<br />
<br />
а) статут територіальної громади села, селища, міста (далі статут) у двох примірниках та на електронних носіях;<br />
<br />
б) копія рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, оформлена відповідно до законодавства;<br />
<br />
в) витяг з протоколу пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту..<br />
<br />
Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та вищезазначеного Положення. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не мас права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених інакше, ніж визначено у цьому Положенні. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, в разі потреби перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.<br />
<br />
== Терміни розгляду заяви == <br />
Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи розглядаються у 30-денний термін. За результатами розгляду заяви та документів здійснюється реєстрація статуту або надається обґрунтована відмова в його реєстрації. У разі реєстрації статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o65 додаток 2]). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад (далі - реєстр), який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів, за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o78 додаток 3]) та оприлюднюються на офіційному веб-порталі цього органу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 4-6 Положення]).<br />
<br />
== Підстави для відмови в реєстрації статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в його реєстрації інформує про таке рішення заявника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 7 Положення]).<br />
<br />
До листа органу, що здійснив реєстрацію статуту, про відмову в його реєстрації додається правове обґрунтування щодо невідповідності статуту або окремих його положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України.<br />
<br />
Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 8 Положення]).<br />
<br />
== Порядок внесення змін до статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Про внесення змін до статуту сільський, селищний, міський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.<br />
<br />
Реєстрація змін до статуту здійснюється в порядку, передбаченому для реєстрації статуту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 10 Положення]).<br />
<br />
'''Перелік документів''', що подаються заявником для державної реєстрації змін до статуту територіальної громади: <br />
<br />
1) заява про державну реєстрацію змін до статуту територіальної громади, згідно із додатком 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення]);<br />
<br />
2) статут зі змінами територіальної громади у двох примірниках;<br />
<br />
3) рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження змін до статуту;<br />
<br />
4) протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію змін до статуту.<br />
<br />
Заява про внесення змін до статуту територіальної громади розглядається в місячний термін.<br />
<br />
== Скасування реєстрації статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Скасування реєстрації статуту здійснюється органом, що його зареєстрував: <br />
<br />
а) у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування; <br />
<br />
б) на підставі рішення суду. <br />
<br />
Скасування реєстрації статуту здійснюється шляхом виключення його з реєстру, про що в десятиденний термін повідомляється представницький орган місцевого самоврядування та відповідний орган державної статистики. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 9 Положення]).<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8&diff=30011Порядок реєстрації статуту територіальної громади2021-08-03T09:12:50Z<p>Oleksandra.borovyk: додала перелік документів для державної реєстрації змін до статуту</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1150]<br />
<br />
== Умови та порядок державної реєстрації статутів == <br />
Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n146 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. <br />
Пунктом 48 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n170 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження статуту територіальної громади.<br />
<br />
Умови та порядок державної реєстрації статутів територіальних громад сіл, селищ, міст визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад , затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 №1150 (далі - Положення)]. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1 Положення] реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”], здійснюється відповідними територіальними органами Мін’юсту, а статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом за заявою встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o50 додаток 1]). Звертаємо увагу, що заява оформлюється на бланку сільської, селищної, міської ради із зазначенням відповідних вихідних реквізитів. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF пункту 1-1 Положення] прийняття та видача документів здійснюється через центри надання адміністративних послуг або шляхом подання їх до відповідних територіальних органів Мін’юсту.<br />
<br />
Для реєстрації статуту територіальних громад сіл, селищ, міст разом із заявою подаються:<br />
<br />
а) статут територіальної громади села, селища, міста (далі статут) у двох примірниках та на електронних носіях;<br />
<br />
б) копія рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, оформлена відповідно до законодавства;<br />
<br />
в) витяг з протоколу пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту..<br />
<br />
Документи, що подаються для реєстрації статуту, мають бути оформлені відповідно до вимог законодавства та вищезазначеного Положення. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не мас права вимагати від заявника подання документів, не передбачених законодавством та цим Положенням або оформлених інакше, ніж визначено у цьому Положенні. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, в разі потреби перевіряє відомості, які містяться в поданих документах.<br />
<br />
== Терміни розгляду заяви == <br />
Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи розглядаються у 30-денний термін. За результатами розгляду заяви та документів здійснюється реєстрація статуту або надається обґрунтована відмова в його реєстрації. У разі реєстрації статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o65 додаток 2]). Відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних громад (далі - реєстр), який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів, за встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF#o78 додаток 3]) та оприлюднюються на офіційному веб-порталі цього органу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 4-6 Положення]).<br />
<br />
== Підстави для відмови в реєстрації статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України. Орган, що здійснює реєстрацію статуту, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про відмову в його реєстрації інформує про таке рішення заявника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 7 Положення]).<br />
<br />
До листа органу, що здійснив реєстрацію статуту, про відмову в його реєстрації додається правове обґрунтування щодо невідповідності статуту або окремих його положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції] та законам України.<br />
<br />
Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 8 Положення]).<br />
<br />
== Порядок внесення змін до статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Про внесення змін до статуту сільський, селищний, міський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію статуту.<br />
<br />
Реєстрація змін до статуту здійснюється в порядку, передбаченому для реєстрації статуту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 10 Положення]).<br />
<br />
'''Перелік документів''', що подаються заявником для державної реєстрації змін до статуту територіальної громади: <br />
<br />
1) заява про державну реєстрацію статуту територіальної громади, згідно із додатком 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF Положення]);<br />
<br />
2) статут територіальної громади у двох примірниках;<br />
<br />
3) рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження змін до статуту;<br />
<br />
4) протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на якому прийнято рішення про реєстрацію змін до статуту.<br />
<br />
Заява про внесення змін до статуту територіальної громади розглядається в місячний термін.<br />
<br />
== Скасування реєстрації статуту територіальних громад сіл. селищ, міст ==<br />
Скасування реєстрації статуту здійснюється органом, що його зареєстрував: <br />
<br />
а) у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування; <br />
<br />
б) на підставі рішення суду. <br />
<br />
Скасування реєстрації статуту здійснюється шляхом виключення його з реєстру, про що в десятиденний термін повідомляється представницький орган місцевого самоврядування та відповідний орган державної статистики. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-98-%D0%BF п. 9 Положення]).<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96)&diff=29709Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)2021-07-14T14:40:39Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX]<br><br />
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-zdijsnennya-perevirki-vidpovidnosti-nabuvacha-abo-vlasnika-zemelnoyi-t160621 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України" від 16 червня 2021 р. № 637]<br />
<br />
==Поняття земель сільськогосподарського призначення==<br />
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для:'''<br />
# виробництва сільськогосподарської продукції;<br />
# здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;<br />
# розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.<br />
<br />
'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''<br />
# сільськогосподарські угіддя: рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги;<br />
# несільськогосподарські угіддя: господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо.<br />
<br />
==Етапи запуску ринку землі в Україні==<br />
<br />
'<nowiki/>'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX З 01 липня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX].''''''<br />
<br />
<br />
# '''З 1 липня 2021 року''' '''по 31 грудня 2023 року''' обіг земель сільськогосподарського призначення буде відбуватися між громадянами України. Максимальний розмір – 100 га на людину.<br />
# '''З 1 січня 2024 року''' поряд з фізичними особами землю зможуть купувати також юридичні особи, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади, територіальні громади та держава. При цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га.<br />
'''Ухвалений закон прямо не регулює питання процедури купівлі-продажу землі, але він містить три істотні нововведення до звичайної процедури купівлі-продажу земельної ділянки. Вона включає нотаріальне посвідчення договору про купівлю-продаж з внесенням даних про нового власника в кадастр.'''<br> <br />
З набранням чинності нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закону]:<br />
# '''Покупець буде перевірятися на предмет можливості придбання ним землі в певних розмірах'''. Порядок такої перевірки має затвердити [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінет Міністрів України]. <br />
# '''Купівля буде можлива тільки в безготівковій формі'''. Для цього покупцеві потрібно відкрити рахунок у банку.<br />
# '''Повинні бути документально підтверджені джерела походження коштів для купівлі землі'''.<br><br />
<br />
<br />
<br />
<br />
==Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення==<br />
'''Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:'''<br />
# громадяни України;<br />
# юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;<br />
# територіальні громади;<br />
# держава.<br />
<br />
'''''У період з 1.07.2021 по 31.12.2023 рр. дозволено обіг земель виключно між громадянами України''. В цей період відчуження с/г земель приватної власності буде дозволено між громадянами України з розрахунку не більше 100 га в «одні руки». Консолідація с/г земель громадянином України в розмірі 10 000 га передбачена лише з 1 січня 2024 року.'''<br />
<br />
'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів.'''<br><br><br />
'''Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів'''.<br><br><br />
<br />
''При цьому, якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.''<br />
<br />
''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави.'' Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.<br><br />
Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. <br />
<br />
Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. <br><br />
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, '''забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення''':<br />
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);<br />
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;<br />
# особами, які належать або належали до терористичних організацій;<br />
# юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;<br />
# юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;<br />
# юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України];<br />
# фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції"] у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;<br />
# юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.<br />
<br />
==Набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод==<br />
Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами, здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].<br><br />
Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.<br />
<br />
При посвідченні угоди про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення перевіряється дотримання встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] вимог до набувачів права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, у тому числі обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа. Така перевірка здійснюється з використанням відомостей [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], [https://nais.gov.ua/registers Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.] Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовляє у посвідченні угоди.<br />
<br />
'''Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки с/г призначення'''<br />
<br />
''Важливо! Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Пакет документів, який потрібно буде подати нотаріусу, при укладенні договору між громадянами наступний:''<br />
* документи, які підтверджують їх особу і громадянство України,<br />
<br />
* державний акт на право власності на землю, договір, свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності,<br />
* документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.<br />
Окрім того, з метою визначення загальної площі ділянок, які має право набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі, у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття землі сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя.<br />
<br />
'''Водночас нотаріус як суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів.''' Джерелами походження коштів для набуття у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути: заробітна плата (грошове забезпечення); гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від відчуження майна; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійна допомога; пенсія; спадщина; подарунки; кошти, отримані в позику (кредит); набуття права на знахідку або скарб; інші джерела, не заборонені законом.<br />
<br />
==Вартість продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення==<br />
'''До 1 січня 2030 року''' ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.<br><br />
Оцінку буде проводити Держгеокадастр, яка складатиметься з аналізу грунтів за різними параметрами: склад, кліматичні умови, розміщення. Буде створена відкрита база даних з усією інформацією щодо нормативної грошової оцінки земель у різних регіонах.<br><br />
Розрахунки провадяться в безготівковій формі.<br><br />
Не допускається набуття права власності на земельні ділянки за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.<br />
<br />
'''Сплата податку при укладанні договору купівлі - продажу'''<br />
<br />
Необхідно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, та військовий збір у розмірі 1,5%, до того ж ще до моменту нотаріального посвідчення договору відчуження земельної ділянки. Базовою розрахунковою величиною для оподаткування буде зазначена в договорі купівлі-продажу ціна, яка не може бути нижчою за оціночну вартість землі, розрахованої уповноваженим органом. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.<br />
<br />
==Землі, які заборонено продавати==<br />
'''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності забороняється.'''<br><br />
Забороняється також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, крім передачі їх у спадщину<br />
<br />
==Припинення права власності на земельну ділянку ==<br />
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом] не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.<br><br />
У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.<br><br />
У разі порушення вимог щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.<br><br />
Інші підстави припинення права власності на земельну ділянку передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1410 ст. 140 Земельного кодексу України]<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
[[Переважне права орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення після зняття мораторію]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83._%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83_%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%96_%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%BA,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=29616Відмова у прийнятті на роботу. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей2021-07-05T09:20:25Z<p>Oleksandra.borovyk: додала нормативну базу, додала пояснення щодо заборони дискримінації при прийомі на роботу, корисні посилання та інше</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk Загальна декларація прав людини] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"] <br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року №256 "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
<br />
== Незаконна відмова в прийнятті на роботу ==<br />
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю.<br /><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] забороняється необґрунтована відмова в прийнятті на роботу, а також будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (стаття 22 КЗпП України)]. Тобто, забороняється дискримінаційне поводження за будь-якою захищеною ознакою стосовно особи, яка працевлаштовується. Заборона стосується й необґрунтованої відмови від розумного пристосування (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#n24 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]).<br /><br />
Необґрунтованою вважається невмотивована відмова у прийнятті працівника на роботу за наявності вакантних робочих місць, а також з мотивів, які не стосуються ділових якостей працівника.<br /><br />
Незаконною слід вважати відмову в прийомі на роботу з мотивів вагітності або наявності немовляти. Кримінальним кодексом така дія розглядається як злочин [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 172 Кримінального кодексу України)]. Незаконною буде і відмова, пов'язана з порушенням принципу рівності людей, проголошеного в статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015?lang=uk#Text Загальної декларації прав людини] і закріпленого в статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України]. Зазначений принцип рівності реалізований у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частині другій статті 22 КЗпП України]: будь яке пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності , статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_161 Конвенція про дискримінацію в галузі праці та занять № 111 від 1958 року], яка встановлює заборону дискримінації в галузі праці і занять фактично за цими ж ознаками, додатково вказує іноземне походження.<br />
<br />
== Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==<br />
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю (ст. 184 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page КЗпП України]).<br /><br />
<br />
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.<br />
<br />
== Заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей ==<br />
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page частина шоста статті 179 КЗпП України]), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.<br /><br />
Обов'язкове працевлаштування жінок, яких стосується зазначена ознака, здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. <br /><br />
На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.<br />
<br />
Якщо працівника звільнено обґрунтовано, з додержанням процедури звільнення, підстав для поновлення працівника немає.<br />
<br />
Однак, при невиконанні власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку по працевлаштуванню звільненого працівника за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, зокрема вагітної жінки, за заявою такої особи може вирішуватися спір не про поновлення на роботі, а про виконання зобов`язання по працевлаштуванню. КкНевиконання підприємством (установою, організацією), яке провело звільнення, обов`язку по працевлаштуванню протягом трьох місяців є підставою для покладення на нього відповідно до частини 2 статті 232 КЗпП України обов`язку надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, а не про поновлення на попередній роботі.<br />
<br />
Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 р. по справі № 21-303а13, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 р. по справі № 759/19440/15 (провадження № 14-105цс18).<br />
<br />
Незаконна відмова в прийнятті на роботу вважається грубим порушенням законодавства про працю. <br /><br />
Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність не лише за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а й за інше грубе порушення законодавства про працю ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 172 КК України]).<br />
<br />
== Відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ==<br />
Забороняється також відмова в прийнятті на роботу громадянина з мотивів досягнення ним пенсійного віку ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 ст. 11 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні"]).<br /><br />
Забороняється відмова в прийнятті на роботу і в професійному навчанні на виробництві молоді, що закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років, направлених у рахунок броні ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 196 КЗпП України]).<br /><br />
Така відмова може бути оскаржена ними до суду.<br />
Як вже зазначалося, у разі відмови у прийнятті на роботу громадян із числа категорій, для яких [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Законом України "Про зайнятість населення"] встановлено додаткові гарантії при працевлаштуванні у межах установленої броні, державна служба зайнятості стягує з підприємств, установ і організацій штраф за кожну таку відмову у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.<br />
<br />
== Гарантії для працівників-неповнолітніх ==<br />
Неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 197 КЗпП України] передбачає порядок надання молоді першого робочого місця. '''''Працездатній молоді''''' - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання в загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.<br /><br />
'''''Молодим спеціалістам''''' - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
На підприємствах повинен вестися облік працівників, що не досягли 18 років. Забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на шкідливих, небезпечних, підземних роботах, а також нічних, надурочних роботах і роботах у вихідні дні. Норми виробітку для неповнолітніх працівників встановлюються пропорційно скороченому робочому часу, а для молодих робітників - випускників шкіл, ПТУ, курсів і тих, хто пройшов навчання на підприємстві, - затверджуються знижені норми праці. Витрати щодо забезпечення медичного огляду неповнолітніх працівників до досягнення віку 21 року несе роботодавець.<br /><br />
Суттєвою юридичною гарантією є те, що допускається розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб. Батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.<br /> <br />
Обмеження граничного віку при прийнятті працівника на роботу і протягом трудової діяльності.<br />
<br />
За загальним правилом законодавство не містить максимальних обмежень віку при прийнятті на роботу. Разом з тим, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частина 3 статті 22 КЗпП України] дозволяє встановлення вимог стосовно віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника законодавством України.<br />
<br />
== Обмеження при прийнятті на роботу ==<br />
Громадяни, визнані судом недієздатними, не мають права укладати трудові договори.<br />
Суд, у певних випадках, притягуючи особу до кримінальної або адміністративної відповідальності, може обмежити трудову дієздатність громадян. Так, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 55 Кримінального кодексу України], ''прийнятого 5 квітня 2001 р.'' ''і введеного в дію з 1 вересня 2001 р.'', передбачає таке кримінальне покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Це покарання може застосовуватися судом і як основне, і як додаткове.<br /><br />
Заборонено приймати жінок на роботи, передбачені Переліком важких робіт і робіт із шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0051-94 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 р.]<br />
Особи з інвалідністю можуть прийматися на роботу згідно з рекомендаціями медико-соціальної експертної комісії.<br /><br />
Згідно з положеннями [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 25-1 КЗпП України] власник має право вводити обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві осіб, які є близькими родичами - подружжя, батьків, братів, сестер, дітей, а також батьків, братів, сестер і дітей подружжя, якщо у зв'язку з виконанням своїх трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному. Зауважимо, що загальне правило сформульовано саме як право власника запроваджувати такі обмеження, а не його обов'язок. Тому на підприємствах, в установах і організаціях недержавної форми власності досить поширеним явищем є спільна робота родичів в одній організації.<br />
<br />
== Оскарження незаконної відмови у прийнятті на роботу ==<br />
Незаконна відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду. <br />
'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"] роз'яснив, що суди розглядають позови про укладення трудових договорів у випадках:''''' <br /><br />
* коли власник зобов'язаний був укласти трудовий договір (наприклад, з молодими фахівцями, направленими у встановленому порядку на дане підприємство;<br /><br />
* працівниками, запрошеними на роботу в порядку переведення; <br /><br />
* виборними працівниками після закінчення терміну повноважень; <br /><br />
* працівниками, яким надане право поворотного прийняття на роботу; <br /><br />
* особами з інвалідністю і неповнолітніми, направленими на підприємство в рахунок броні; <br /><br />
* особами, які були звільнені у зв'язку із призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу, направленням на роботу за кордон, і повернулися після закінчення служби або роботи та ін.) а й у випадках, коли особа вважає, що їй було відмовлено в укладенні трудового договору всупереч гарантіям, передбаченим [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 22 КЗпП України].<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
https://www.hsa.org.ua/blog/pozytsiya-verhovnogo-sudu-shhodo-zvilnennya-vagitnyh-zhinok-u-zv-yazku-iz-zakinchennyam-stroku-trudovogo-dogovoru/<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8&diff=28986Місцеві податки та їх види2021-06-01T08:57:16Z<p>Oleksandra.borovyk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України (ст. 143)]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України] (ст. 64, 69-1) <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] (ч. 1 ст. 24)<br />
<br />
== Поняття податку ==<br />
Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України (далі - ПК України)] податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України].<br />
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] порядку, становить податкову систему України.<br />
<br />
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки.<br />
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.<br />
<br />
== Види місцевих податків ==<br />
До місцевих податків належать (ст.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України]):<br />
<br />
1. Податок на майно;<br />
<br />
У свою чергу Податок на майно складається з:<br />
# [[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки|Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;]]<br />
# [[Транспортний податок|Транспортний податок;]]<br />
# [[Плата за землю (земельний податок)|плати за землю.]]<br />
<br />
2. [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|Єдиний податок.]]<br />
<br />
Єдиний податок — податок, що сплачують суб’єкти господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування, основний підприємницький податок. Первісно планувався та був єдиним відрахуванням, передбаченим у рамках спрощеної системи оподаткування, та поєднував у собі відрахування до місцевого податкового бюджету, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Зараз єдиний податок сплачується тільки до місцевого бюджету, а решта відрахувань включені до єдиного соціального внеску. <br />
<br />
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено нормами гл. 1 розд. ХІV ПКУ. Ключовим поняттям, нерозривно пов’язаним із застосуванням єдиного податку, є поняття спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Під цим терміном слід розуміти особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих із них на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. <br />
<br />
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі). Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим Кодексом, забороняється. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.<br />
<br />
'''До місцевих зборів належать:'''<br />
* збір за місця для паркування транспортних засобів,<br />
* туристичний збір.<br />
<br />
== Порядок втановлення місцевих податків ==<br />
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПК України] сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються: <br />
* об'єкт оподаткування, <br />
* платник податків і зборів, <br />
* розмір ставки, <br />
<br />
- податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII Кодексу для відповідного місцевого податку.<br />
<br />
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у 10-денний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін до них.<br />
<br />
Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (Державна податковаслужба України).<br />
<br />
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків на відповідних територіях.<br />
<br />
Рішення про встановлення місцевих податків офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.<br />
<br />
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків, що є обов’язковими згідно з нормами Податкового кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.<br />
<br />
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України), затверджує форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків та зборів згідно з порядком, встановленим Податковим Кодексом, а у разі потреби надає методичні рекомендації щодо їх заповнення.<br />
<br />
Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.<br />
<br />
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами.<br />
<br />
Платники місцевих податків можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. У разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на офіційному веб-сайті, виявлено помилку, що містить розбіжності між даними контролюючих органів та даними офіційно оприлюдненого рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то у такому разі до платників податку штрафні санкції та пеня, передбачені Податковим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що спричинені такою помилкою, не застосовуються, підстав для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до відповідальності немає.<br />
<br />
== '''Корисні посилання''' ==<br />
[http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]<br />
<br />
[https://tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B2_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96&diff=28394Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі2021-04-30T08:45:25Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг”]<br><br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок»] <br />
<br />
== Поняття державної реєстрації земельної ділянки ==<br />
Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. <br /><br />
<br />
Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.<br /><br />
<br />
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.<br />
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування '''державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру та його територіальних органів'''. <br /><br />
<br />
'''Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:'''<br />
* особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;<br />
* власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;<br />
* органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).<br />
<br />
== Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки ==<br />
* заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки;<br />
* оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій”;<br />
* документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br /><br />
<br />
Заява з доданими документами надається заявником '''''особисто''''' чи уповноваженою ним особою ''або'' надсилається '''''поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення'''''.<br />
<br />
Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.<br />
<br />
Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.<br />
<br />
== Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки ==<br />
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, '''''протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви''''':<br />
* перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;<br />
* за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.<br />
<br />
Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:<br />
* за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;<br />
* відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);<br />
* робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.''Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.''<br />
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.<br />
<br />
'''У разі подання заяви в електронній формі''' на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує '''витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг''' та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.<br />
<br />
== Витяг з Державного земельного кадастру ==<br />
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику <big>'''безоплатно'''</big> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. <br /><br />
<br />
Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. <br /><br />
<br />
Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, <big>крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, '''які є безстроковими.'''</big><br />
<br />
== Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки ==<br />
* розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;<br />
* подання заявником документів не в повному обсязі;<br />
* невідповідність поданих документів вимогам законодавства;<br />
* знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.<br /><br />
<br />
У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.<br><br />
<br />
== Державна реєстрація замельної ділянки за принципом екстериторіальності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/455-2020-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року № 455 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок» затверджено "Тимчасовий порядок взаємодії між державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок.]"<br><br />
Це пілотний проект Уряду, розрахований строком на два роки, '''яким запроваджується реєстрація земельних ділянок державними кадастровими реєстраторами за принципом екстериторіальності'''.<br><br />
<br />
'''У такий спосіб, державну реєстрацію земельної ділянки здійснює державний кадастровий реєстратор, який обирається програмним забезпеченням Державного земельного кадастру за принципом випадковості.'''<br><br />
Для державної реєстрації земельної ділянки заява з документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text статтею 24 Закону України “Про Державний земельний кадастр”], '''подається територіальному органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг у паперовому вигляді та в електронній формі'''.<br><br />
<br />
'''Проект реалізується стосовно земельних ділянок, державна реєстрація яких здійснюється за:'''<br><br />
* проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок, <br />
* технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), <br />
* технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель (далі - документація із землеустрою).<br />
Документація із землеустрою в електронній формі засвідчується за допомогою кваліфікованого електронного підпису особи, яка є розробником проекту землеустрою, що підтверджує його відповідність оригіналу документації із землеустрою у паперовому вигляді.<br><br />
Документації із землеустрою, яка подається в електронній формі повинна бути у форматі готового файла – PDF (з текстовим змістом, нескановане зображення), зображення кольорове, розмір файла - не більш як 3 мегабайти. Якість документації повинна забезпечувати розбірливе читання його змісту.<br><br />
<br />
Державний кадастровий реєстратор, в день надходження заяви про державну реєстрацію земельної ділянки з доданими документами приймає такі документи та перевіряє їх на відповідність законодавству (пункт 67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051]).<br />
<br />
'''Після реєстрації, проведення перевірки заяви та доданих документів програмним забезпеченням державного земельного кадастру за принципом випадковості обирається інший територіальний орган Держгеокадастру.'''<br><br />
Обраний державний кадастровий реєстратор '''формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки та накладає на них кваліфікований електронний підпис.''' Надсилає такі відомості також у формі електронного документа на електронну адресу за якою здійснювалося подання заяви.<br><br />
<br />
''У разі державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, вибраним за принципом випадковості позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не проставляється.''<br />
'''Розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора не є підставою для прийняття державним кадастровим реєстратором рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки.'''<br><br />
<br />
Після здійснення відповідних дій, програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в автоматичному порядку повертається заява із сформованими документами територіальному органу Держгеокадастру за місцем їх подання або територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг, зазначеного у заяві.<br><br />
<br />
'''Державний кадастровий реєстратор територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням центру надання адміністративних послуг роздруковує заяву, витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки''' із сформованими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051] іншими документами, підписує зазначені документи та засвідчує свій підпис власною печаткою, подає їх відповідному центру надання адміністративних послуг для видачі.<br><br />
<br />
'''Загальний строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки державними кадастровими реєстраторами територіальних органів Держгеокадастру за принципом екстериторіальності не повинен перевищувати сім робочих днів з дня реєстрації заяви.'''<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
Офіційний сайт Держгеокадастру https://land.gov.ua/<br />
<br />
Електронні послуги https://www.kmu.gov.ua/service/reestratsiya-zemelnoi-dilyanki<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC,_%D1%89%D0%BE_%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E&diff=28226Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню2021-04-27T07:31:49Z<p>Oleksandra.borovyk: додала відомості про момент виникнення права вимоги</p>
<hr />
<div>== '''Нормативно-правова база''' ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]<br />
<br />
== '''Порядок вчинення виконавчого напису ''' ==<br />
<br />
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло '''не більше трьох років''', а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – '''не більше одного року'''. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (стаття 88 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»]). <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України], а саме п. 3.4. Розділу 2, Глави 16, '''строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.''' Це право виникає у стягувача з моменту неналежного виконання зобов’язання боржником у визначений договором строк.<br />
<br />
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається '''заява''' ([https://pidruchniki.com/68900/pravo/zrazok_zayavi_vchinennya_vikonavchogo_napisu_dogovori_poziki орієнтовний зразок]). <br />
<br />
Порядок та вимоги до вчинення виконавчого напису нотаріусом див. у [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|"Вчинення нотаріусами виконавчих написів"]].<br />
<br />
=== Місце вчинення виконавчого напису ===<br />
Виконавчий напис вчинюється нотаріусом <u>незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача</u> (пункт 1.4 Глави 16 Розділу ІІ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України]).<br />
<br />
=== Порядок стягнення за виконавчим написом ===<br />
Відповідно до статті 90 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o724 Закону України "Про нотаріат"] стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].<br />
<br />
Виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання '''протягом одного року з моменту його вчинення'''. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] (статті 91 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o742 Закону України "Про нотаріат"]).<br />
<br />
== '''Зміст виконавчого напису''' ==<br />
<br />
У статті 89 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o742 Закону України "Про нотаріат]" міститься перелік вимог до змісту виконавчого напису, не дотримання яких може також бути підставою для ініціювання його оскарження, зокрема, відповідно до вимог вказаної статті Закону України "Про нотаріат".<br />
<br />
'''У виконавчому написі повинні зазначатися:''' <br />
# дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; <br />
# найменування та адреса стягувача; <br />
# найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); <br />
# строк, за який провадиться стягнення; <br />
# суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; <br />
# розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; <br />
# номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; <br />
# дата набрання юридичної сили; <br />
# строк пред'явлення виконавчого напису до виконання;<br />
# інші відомості, передбачені статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”.<br />
''Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.''<br />
<br />
У випадку недотримання нотаріусом вимог, щодо надання стягувачем документів на підставі яких можливе вчинення виконавчого напису та інших вимог закону щодо вчинення виконавчого напису, боржник може реалізувати свої <u>право на звернення до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню</u>. <br />
<br />
== '''Підсудність''' ==<br />
<br />
Позови до юридичних осіб пред’являються в суд '''за їхнім місцезнаходженням''' згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина друга статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного-процесуального кодексу України]). Однак, для вказаної категорії справ можлива альтернативна підсудність, що зокрема, вбачається з частина дванадцятої статті 28 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного-процесуального кодексу України], згідно якого, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також '''за місцем його виконання'''.<br />
<br />
З порядком звернення з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню див. "[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]".<br><br />
<br />
[[Файл:Зразок позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.docx|міні|Зразок_позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (кредитний договір+іпотека)]]<br />
== '''Судова практика''' ==<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74506060 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц] (виконавчий напис нотаріуса визнаний таким, що не підлягає виконанню з підстав не дотримання стягувачtм вимог частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»] та не проведення реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження до того, як нотаріус вчинить виконавчий напис).<br />
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85225042 Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року у справі № 761/16682/18] (банки, фінансові компанії, колектори та інші кредитор не мають право стягувати заборгованість, якщо вона не безспірна (боржник не визнав заборгованість і збирається її оскаржувати), а також, якщо мова йде про непосвідчений нотаріально кредитний договір).<br />
[[категорія: Нотаріат]]<br />
<br />
[[категорія: Суди]]<br />
<br />
[[категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]<br />
[[Категорія:Виконавче провадження]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&diff=27943Звернення до суду: провадження в адміністративній справі2021-04-15T08:50:50Z<p>Oleksandra.borovyk: додала інформацію щодо строків звернення до суду</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"] <br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
<br />
== Хто має право звернутися до суду ==<br />
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України]). <br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції - ''місцеві адміністративні суди'' (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), ''апеляційні адміністративні суди'', ''Верховний Суд'', - до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.<br />
<br />
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==<br />
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна '''протягом 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, '''тобто, коли особа дізналася''' або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місчний строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 (ч.5. ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).]<br />
<br />
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 286 КАСУ] передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - '''протягом десяти днів з дня вручення''' такого рішення (постанови).<br />
<br />
'''Учасники виконавчого провадження''' (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В такому разі позовну заяву може бути подано до суду:<br />
<br />
1) '''у десятиденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;<br />
<br />
2) '''у триденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11783 (стаття 287 КАСУ)]<br />
<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Параграфи 1-3 Глави 3 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
!№!! colspan="2" |Вид підсудності!!Предмет позову!!Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="9" |1.|| colspan="2" rowspan="9" |'''Предметна підсудність'''||Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень ''у справах про притягнення до адміністративної відповідальності''|| rowspan="5" | Місцевий загальний суд як адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з виборчим процесом чи процесом референдуму'', щодо:<br />
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;<br />
* уточнення списку виборців;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України'', щодо:<br />
* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;<br />
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи з приводу ''рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця'' чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених вищезазначеними пунктами<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо ''оскарження рішень Національної комісії з реабілітації'' у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, що не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам||Окружний адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ''Центральної виборчої комісії'' (окрім справ, підсудних Верховному Суду), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб||Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ<br />
|-<br />
|Адміністративні справи про ''примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки'', інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені||Апеляційним адміністративним судам<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів || Верховний Суд<br />
|-<br />
| rowspan="5" |2.|| rowspan="5" |'''Територіальна підсудність'''|| rowspan="2" |Загальна||Позови до фізичної особи||За зареєстрованим місцем проживання / перебування фізичної особи (відповідача)<br />
|-<br />
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи (відповідача) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань<br />
|-<br />
|Виняткова||Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань)||За вибором позивача судом за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, або судом за місцезнаходженням відповідача<br />
|-<br />
| rowspan="2" |Виключна||<br />
# Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених кодексом;<br /><br />
# адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання;<br /><br />
# адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, його посадова чи службова особа;<br /><br />
# адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії<br />
||Окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ<br />
|-<br />
||Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності||За місцезнаходженням відповідного контрольного пункту<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
==Форма і зміст позовної заяви==<br />
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України]): <br />
# найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;<br />
# зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;<br />
# зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;<br />
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
# у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;<br />
# у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;<br />
# власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br />
<br />
<u>До позовної заяви додаються</u>:<br />
# документ про сплату судового збору (за необхідності);<br />
# документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);<br />
# копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.<br />
'''Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.'''<br />
[[Файл:Бланк Адміністративний позов.docx|міні|Бланк_Адміністративний позов]]<br />
<br />
== Вартість ==<br />
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"].<br /><br />
За подання до адміністративного суду:<br /><br />
''Адміністративного позову:''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''майнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою || 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| '''немайнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою || 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br /> <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| ''апеляційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами || 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги<br />
|-<br />
| ''касаційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду || 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви<br />
|-<br />
| апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення || 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br />
Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20?find=1&text=мінімум#w1_1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"] '''2270 грн.''' ''Мінімальний розмір судового збору 908,00 грн.''<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]<br />
<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Суд має розпочати розгляд справи по суті '''не пізніше ніж через 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.<br />
<br />
Суд розглядає справу по суті '''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в ''апеляційній інстанції'' протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.<br /><br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в ''касаційній інстанції'' протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.<br /><br />
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]<br />
* [[Окрема ухвала суду в адміністративному процесі]]<br />
* [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі]]<br />
* [[Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах]]<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]] <br />
[[Категорія:Суди]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=27692Відповідальність за прострочення сплати аліментів2021-04-01T07:26:47Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання</p>
<hr />
<div>== Нормативні документи: ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України “Про дорожній рух”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України “Про нотаріат”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України “Про державну службу”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Закон України “Про центральні органи виконавчої влади”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 Закон України “Про Кабінет Міністрів України”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20180831 Закон України “Про запобігання корупції”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України “Про прокуратуру”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 Закон України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закон України “Про Державне бюро розслідувань”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Закон України “Про вибори народних депутатів України”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Закон України “Про місцеві вибори”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 № 3]<br />
<br />
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів. ==<br />
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за ст. 196 Сімейного кодексу України (надалі, - СК України, СК): ===<br />
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною 1 статті 196 Сімейного кодексу України] (надалі, - СК, СК України) України, а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.<br /><br /><br />
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]. ('''''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації''''').<br /><br />
<br />
'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''<br /><br />
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно ч. 1 ст. 189 СК України); <br />
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.<br /><br /><br />
<br />
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 5 ст. 194 СК України]).''' <br /><br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===<br />
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:<br /><br />
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;<br />
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;<br />
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.<br /><br />
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] /Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей/ (надалі, - ККУ) передбачено:<br /><br />
<br />
''«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.<br />''<br />
<br />
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»<br />
<br />
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 ККУ] /Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків/ передбачено:<br /><br />
<br />
''«Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.<br />''<br />
<br />
Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.»''<br />''<br />
<br />
ПРИМІТКОЮ до [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 164 ККУ] визначено наступне:<br /><br />
<br />
''«У статтях [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 164 і 165 цього Кодексу] під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.»''<br /><br /><br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно ст. 183<sup>1</sup> КУпАП ===<br />
Частиною 12 статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 183<sup>1</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення] (надалі, - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.<br /><br />
<br />
[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 183<sup>1</sup> Кодексу України про адміністративні правопорушення] /Несплата аліментів/ передбачено, що '''несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання,''' - '''''тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.'''''<br /><br />
<br />
<br />
'''Вказана відповідальність наступає при наявності заборгованості''', сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:''' <br />
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;<br />
* тяжкі вроджені вади розвитку;<br />
* рідкісне орфанне захворювання;<br />
* онкологічні, онкогематологічні захворювання; <br />
* дитячий церебральний параліч;<br />
* тяжкі психічні розлади;<br />
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);<br />
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;<br />
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.<br />
<br /><br />
<br />
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами 1 та 2 ст. 183<sup>1</sup> КУпАП], - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.<br /><br />
<br />
Під повторним вчиненням правопорушення слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.<br />
<br />
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===<br />
Частиною 2 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.<br /><br />
<br />
Частиною 9 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:<br /><br />
<br />
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
# про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br />
<br />
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини: <br />
* з інвалідністю;<br />
* дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;<br />
* дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.<br /><br />
<br />
<br />
<br />
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.<br />
<br />
Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно ч. 5 ст. 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], направляються до виконання відповідними органами.<br />
<br />
У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 ч. 9 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.<br /><br /><br />
<br />
Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:<br /><br />
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;<br />
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;<br />
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;<br />
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.<br /><br /><br />
<br />
<br />
Частиною 14 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:<br /><br />
<br />
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;<br />
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;<br />
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.<br />
<br /><br />
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.<br /><br />
<br />
Згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження"] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br />
== Випадки відсутності відповідальності за прострочення сплати аліментів, можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (ст. 196 СК України). ==<br />
=== Випадки відсутності відповідальності особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, за ч. 1 ст. 196 СК України: ===<br />
* Неустойка, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 196 СК України], не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 3 ст. 196 СК України]).<br />
''В разі, якщо заборгованість за аліментами, призначеними за рішенням суду або за домовленістю між батьками виникла у період повноліття платника аліментів, - за вказаний період можна наполягати на стягненні неустойки (пені).''<br />
* Якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо.<br />
<br />
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===<br />
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.<br /><br />
<br />
При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.<br /><br />
Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності умов передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 197 СК України] (тяжка хвороба або інша обставина, що має істотне значення), дає підстави суду і звільнити платника аліментів і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 СК України].<br /><br />
Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 196 СК України]).<br /><br />
<br />
При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).<br /><br />
<br />
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України. ==<br />
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:<br /><br />
<br />
# Довідатись про розмір заборгованості за аліментами;<br />
# Розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів<br />
# Скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України.<br />
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===<br />
В разі, якщо виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно ч. 4 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його заявою.<br /><br /><br />
<br />
Частиною 13 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено, що довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.<br /><br />
<br />
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.<br /><br />
<br />
Згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 3 ст. 195 СК України], - розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.<br /><br />
<br />
[https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Частинами 1-2 ст. 195 СК України] врегульовано визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), згідно яких заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.<br /><br />
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.<br /><br />
<br />
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.<br /><br />
<br />
Частиною 3 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України].<br /><br />
<br />
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]).<br /><br />
<br />
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===<br />
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 196 СК України].<br /><br />
<br />
При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України]).<br />
<br />
Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України] і залишена без руху в відповідності до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 185 ЦПК України] (Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви).<br /><br /><br />
<br />
'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''<br /><br /><br />
<br />
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.<br />
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р., платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016 р., аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016 р., і так по кожному щомісячному платежу).<br />
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.''''' <br />
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн. <br /><br />
<br />
Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 р. в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: <br /><br />
в березні 2016 р. - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.<br /><br />
<br />
В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.<br /><br />
<br />
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''<br /><br />
''Приклад розрахунку:''<br /><br />
'''Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів'''<br />
згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 Сімейного кодексу України]'''<br />'''<br />
<br />
З 19.12.2012 р. по 19.12.2014 р. відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016 р. <br /><br />
'''Розрахунок розміру неустойки по сплаті аліментів за грудень 2012 року:'''<br /><br />
Таким чином, розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 р. розраховується наступним чином:<br />
Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012 р., заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96)<br /><br />
Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 р. по 25.01.2016 р., з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно ч. 1 ст. 196 СК України ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):<br />
(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості <br />
|-<br />
| 270.96 || 01.01.2013 - <br />
25.01.2016<br />
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''<br />
|-<br />
|}<br /><br />
'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"]. (Дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації).<br /><br />
<br />
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.<br /><br />
<br />
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 Сімейного кодексу України. ===<br />
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;<br />
<br />
=== Як скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду в відповідності до вимог установлених Цивільним процесуальним кодексом України ===<br />
Згідно вимог установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.<br /><br />
<br />
[https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Частиною 1 ст. 28 ЦПК України] передбачено, що '''позови про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, '''можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача'''.<br />
<br />
Позовна заява повинна бути оформлена в відповідності до вимог, що викладені в [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 175-177 ЦПК України].<br /><br />
При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України]).<br /><br />
<br />
Право позивача збільшити розмір позовних вимог, згідно вимог установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п. 2 ч. 2 ст. 49, п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України], повинно відбутись до закінчення підготовчого засідання ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 198 ЦПК України]) або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;при цьому суду слід подати докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 5 ст. 49 ЦПК України]).<br />
<br />
[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]<br /><br />
<br />
=== Судова практика стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України ===<br />
'''Вказаний розділ консультації носить суто інформативний характер, так як згідно Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 р. № 2037-VIII] (діє з 08.07.2017 р.) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 № 2475-VIII] (діє з 28.08.2018 р.) [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 196 СК України] зазнала змін, що відповідно призведе до появи нової судової практики застосування вказаної норми, яка на момент консультації, - вочевидь відсутня.<br />'''<br />
<br />
[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. за N 3], з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів, надано роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, а саме:<br /><br />
<br />
''«Передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 СК] відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.<br />''<br />
<br />
''Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 197 СК] умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.''<br /><br />
<br />
''При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.'' <br />
''Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 196 СК] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.»<nowiki>''</nowiki>''<br /><br /><br />
<br />
'''''В той же час, згідно [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 263 ЦПК України] при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.'''''<br /><br />
[https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Пунктом 7 ч. 1 Розділу XIII /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ Цивільного процесуального кодексу України] установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, - суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ''якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України''.<br /><br />
'''Таким чином, висновки щодо застосування норми права, викладені в рішенні Верховного Суду України підлягають застосуванню судами'''.<br /><br />
<br />
Практика Верховного Суду України щодо порядку обчислення розміру пені при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду була неоднозначною, тому пропонується ознайомитись з оглядовими аналітичними статтями практики Верховного Суду України в мережі інтернет з цього питання:<br /><br />
[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/11/30/137929.htm?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=pravonews 1) «И снова пеня по алиментам. Ошибка или попытка изменить правовую позицию?», стаття Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, м. Днепропетровск, на сайті «Юрліга»]<br /><br />
[http://zib.com.ua/ua/print/128140-visnovki_vsu_schodo_obrahuvannya_peni_vid_sumi_nesplachenih_.html 2) «Неоднозначна неустойка. Висновки ВСУ щодо обрахування пені від суми несплачених аліментів спричинили невизначеність із застосуванням ст.196 СК», стаття М. Кулеба, Уповноваженого Президента України з прав дитини; О. Простибоженко, адвоката; С. Савицька, адвоката, сайт «Закон і Бізнес»]<br /><br />
<br />
В вказаних статтях висвітлюються правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах: <br /><br />
<br />
від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13, <br />
від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14,<br />
від 01 липня 2015 року № 6-94цс15,<br />
від 25 листопада 2015 року № 6-2022цс15,<br />
від 16 березня 2016 у справі №6-300цс16.<br />
<br />
Також слід звернути увагу на наступні правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах:<br /><br />
<br />
від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15,<br />
від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16.<br /><br />
<br /><br />
Постанову Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 552/4588/16-ц.<br><br />
<br />
'''Постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 по справі № 333/6020/16 (№ в ЄДРСР 81573936):'''<br />
''"З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, '''ВеликаПалата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах''' від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.<br>''<br />
<br />
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.<br><br />
<br />
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.<br><br />
<br />
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.<br><br />
<br />
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.<br><br />
<br />
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.<br><br />
<br />
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.<br><br />
<br />
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.<br><br />
<br />
Аналогічно вирішено питання у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), проте помилково наведено формулу, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів."''<br>''<br />
<br />
'''''Правові позиції в цих Постановах ВПВС та ВСУ є неактуальними:'''''<br><br />
<br />
* Постанова ВП ВС від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц (№ в ЄДРСР 75296544);<br />
* Постанова ВСУ від 03.02.2016 року по справі № 6-1477цс15 (№ в ЄДРСР 55987801);<br />
* Постанова ВСУ від 16.03.2016 року по справі № 6-2589цс15 (№ в ЄДРСР 56610968);<br />
* Постанова ВСУ від 16.03.2016 року по справі № 6-300цс16 (№ в ЄДРСР 56580982);<br />
* Постанова ВСУ від 02.11.2016 року по справі № 6-1554цс16 (№ в ЄДРСР 62525080).<br />
* Постанова ВСУ від 01.06.2016 року по справі № 6-535цс16 (№ в ЄДРСР 58106456);<br />
* Постанова ВСУ від 16.12.2015 року по справі № 6-2696цс15 (№ в ЄДРСР 54513233);<br />
* Постанова ВСУ від 25.11.2015 року по справі № 6-2022цс15 (№ в ЄДРСР 53900462);<br />
* Постанова ВСУ від 01.07.2015 року по справі № 6-94цс15 (№ в ЄДРСР 46649969).<br><br />
<br />
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів. ==<br />
Відповідно до ч. 11 ст. 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.<br /><br />
<br />
В відповідності до вимог установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 477 КПК України] кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 164 КК України](ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 165 КК України] (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин) може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у формі приватного обвинувачення.<br /><br />
<br />
Потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 478 КПК України]).<br /><br />
<br />
Згідно [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 12, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України] злочини передбачені [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 164-165 КК України] відносяться до злочинів невеликої тяжкості і давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних злочинів становить 3 роки.<br /><br />
<br />
Отже, стягувач, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.<br /><br />
<br />
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами на утримання дитини ==<br />
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці'''.<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Пунктом 8<sup>1</sup> ст. 49 Закону України “Про нотаріат”] передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, '''внесена до Єдиного реєстру боржників''', зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці'''.<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Частиною 5 ст. 34 Закону України “Про дорожній рух”] установлено, що у разі звернення особи, '''яка внесена до Єдиного реєстру боржників''', для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.<br /><br />
<br />
=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Пунктом 3<sup>1</sup> ч. 1 ст. 28 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”] передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (''крім випадку збільшення розміру такої частки''), - якщо заяву про державну реєстрацію вказаних змін подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці'''.<br /><br />
<br />
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 ч. 3 ст. 19 Закону України “Про державну службу”] на посаду державної служби категорії "А" або "Б" не може вступити особа, '''яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 84 Закону України “Про державну службу”] підставою для припинення державної служби у зв'язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є, зокрема, наявність у державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б", '''заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
У такому випадку, суб'єкт призначення зобов'язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.<br /><br /><br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Абзацем 2 ч. 2 ст. 9 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”] визначено, що пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них '''заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, '''заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
В відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пунктів 2 і 3 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”] член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:<br /><br />
<br />
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності '''заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;<br />
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності '''заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Законом України “Про Національне антикорупційне бюро України”] визначено:<br><br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 пункт 9 ч. 1 ст. 13] - особа не може бути призначена на посаду в Національному бюро, '''якщо вона не подала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''або в неї виявлено таку заборгованість'''.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 частина 8 ст. 10] - '''наявність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, є підставою для звільнення працівника Національного бюро.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 абзац 6 ч. 2 ст. 6, пункт 9 ч. 1 ст. 13] - не може бути призначена на посаду Директора Національного бюро особа, '''яка не подала заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''або в неї виявлено таку заборгованість'''.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 пункт 12 ч. 4 ст. 6] - директор Національного бюро звільняється з посади в разі, зокрема, '''наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 абзац 2 ч. 1 ст. 6] - Верховна Рада України '''за наявності підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 пунктом 12 ч. 4 ст. 6 вказаного Закону]''', за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може прийняти рішення про звільнення Директора Національного бюро з посади.<br /><br />
<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20180831 Законом України “Про запобігання корупції”] визначено:<br><br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20180831 пункт 8 ч. 9 ст. 5] - не може бути призначена на посаду члена Національного агентства з питань запобігання корупції особа, яка, зокрема, '''має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20180831 пункт 11 ч. 10 ст. 5] - повноваження члена Національного агентства з питань запобігання корупції припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у випадку, зокрема, '''наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
<br /><br />
<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законом України “Про прокуратуру”] передбачено: <br><br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 частина 6 ст. 39] - не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду, якщо він '''має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 пункт 5 ч. 3 ст. 40] - на посаду Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який, зокрема, '''не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 пункт 4 ч. 1 ст. 41] - '''за наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 пунктами 2, 3, 6 - 8, 11 частини першої статті 39 цього Закону], здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України.<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 пункт 3 ч. 1 ст. 42] - '''у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.<br />
<br /><br />
<br /><br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 п. 8 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] не може бути призначена на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів особа, '''яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 п. 10 ч. 4 ст. 3] вказаного Закону повноваження Голови Національного агентства припиняються Кабінетом Міністрів України достроково у разі, зокрема, '''наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 Закону України “Про Державне бюро розслідувань”] не може бути призначена на посаду Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань особа, '''яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 абз. 11 ч. 2 ст. 10]).<br /><br />
<br />
Повноваження Директора Державного бюро розслідувань, першого заступника Директора Державного бюро розслідувань і заступника Директора Державного бюро розслідувань припиняються у зв'язку із закінченням строку повноважень або у разі, зокрема, '''наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 п. 11 ч. 4 ст. 10]).<br /><br />
<br /><br />
<br />
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 ч. 2 ст. 63 Закону України “Про вибори народних депутатів України”] на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості щодо кожного кандидата у депутати і, зокрема, '''відомості щодо наявності (відсутності) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19 Законом України “Про місцеві вибори”], яким визначено основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост, передбачено, що серед відомостей про реєстрацію кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови, старости, які оприлюднюються відповідною виборчою комісією не пізніш як за 21 день до дня голосування, повинна бути інформація - '''про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br /><br />
<br /><br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
[[Відповідальність за несплату аліментів]]<br />
<br />
[[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=27691Право на страйк та його реалізація2021-04-01T07:03:59Z<p>Oleksandra.borovyk: додала корисні посилання та судову практику</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131299-08 Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затверджений наказом Національної служби посередництва та примерення 18 листопада 2008 року № 131]<br />
<br />
== Поняття "страйк" ==<br />
'''''Страйк''''' — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). <br />
<br />
Згідно із законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80 «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»], «Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту)».<br />
<br />
''Право на страйк офіційно визнано Європейською соціальною хартією, що була прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. Європейська соціальна хартія прямо визнала право на страйк: статтею 6 Хартії, зокрема, встановлено, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на укладання [[Колективний договір|колективних договорів]] Сторони визнають право працівників і роботодавців на колективні дії у випадках конфліктів інтересів, включаючи право на страйк, з урахуванням зобов'язань, які можуть випливати з раніше укладених колективних договорів.''<br />
<br />
Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв'язку з відмовою власника або уповноваженого ним органу (представника) задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об'єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу. <br />
Колективний трудовий спір (конфлікт) — це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни [[Колективний договір|колективного договору]], угоди, виконання [[Контроль за виконанням колективного договору|колективного договору]], угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.<br />
<br />
== Види страйків ==<br />
'''У літературі розрізняють наступні види страйків:'''<br />
* '''Наступальний страйк''' — страйк, при якому страйкарі вимагають поліпшення умов свого життя і роботи.<br />
* '''Оборонний страйк''' — страйк, при якому страйкарі опираються погіршенню умов життя і роботи.<br />
* '''Політичний страйк''' — страйк, при якому працівники висувають вимоги політичного характеру (зміна уряду, зміна законодавства тощо). В силу свого характеру зазвичай досягає загальнонаціональних масштабів і стає важливим фактором в переломні моменти політичного життя суспільства й історії (приклад — Всеросійський жовтневий політичний страйк 1905 року).<br />
* '''Польський страйк''' (званий також ''окупаційний'') — захоплення підприємства самими робітниками. Назву отримав через те, що вперше увійшов у практику в Польщі.<br />
* '''Італійський страйк''' — протест, що полягає в пунктуальному виконанні працівниками своїх посадових інструкцій, аж до безглуздих параграфів. Зазвичай такий протест викликає істотне падіння продуктивності праці.<br />
* '''Підземний страйк''' (невихід з шахти) — страйк, застосовуваний шахтарями. Страйкарі спускаються в шахту і не виходять.<br />
<br />
== Право на страйк ==<br />
<br />
Згідно ст. 44 Конституції України, ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. <br />
<br />
Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту). <br />
== Порядок прийняття рішення про оголошення страйку ==<br />
<br />
Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.<br />
<br />
Рекомендації щодо оголошення чи не оголошення галузевого або територіального страйку приймаються на галузевому або територіальному рівнях на конференції, зборах, пленумі чи іншому виборному органі представників найманих працівників та/або профспілок і надсилаються відповідним трудовим колективам чи профспілкам. Наймані працівники підприємств галузі чи адміністративно-територіальних одиниць самостійно приймають рішення про оголошення або неоголошення страйку на своєму підприємстві. <br />
<br />
В рішенні про оголошення страйку вказуються: перелік розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які стали причиною для оголошення і проведення страйку; дата і час початку страйку, його тривалість і передбачувана кількість учасників; назва органу (особи), що очолює страйк; пропозиції щодо мінімуму необхідних робіт (послуг), що виконуватимуться на підприємстві, в установі чи організації в період страйку. Рішення зборів (конференції) про оголошення страйку оформляється протоколом.<br />
<br />
== Керівництво страйком ==<br />
<br />
Страйк на підприємстві очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку. <br />
Орган (особа), який очолює страйк, зобов'язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган (представника) не пізніш як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві — за 15 днів.<br />
У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за 3 дні.<br />
До повноважень органу (особи), що очолює страйк, відносяться:<br />
- проведення переговорів, консультацій від імені страйкуючих з власником або уповноваженим ним органом (представником), органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;<br />
- дотримання учасниками страйку громадського порядку, цілісності майна, недопущення заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей;<br />
- прийняття рішення про припинення страйку і підписання угоди з власником або уповноваженим ним органом (представником);<br />
- управління страйковим фондом, у випадку його створення.<br />
<br />
== Гарантії для працівників під час страйку ==<br />
<br />
Участь працівників у страйку, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.<br />
За працівниками, які не брали участі у страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах, не нижчих від установлених законодавством та [[Колективний договір|колективним договором]], укладеним на цьому підприємстві, як за час [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|простою]] не з вини працівника.<br />
<br />
== Заборона проведення страйку ==<br />
<br />
Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.<br />
Забороняється проведення страйку працівників (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.<br />
У разі оголошення надзвичайного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує 1 місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом Верховної Ради України і Президента України. У разі оголошення військового стану автоматично настає заборона проведення страйків до моменту його скасування.<br />
У випадках, коли проведення страйку загрожує життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків, коли оголошено надзвичайний або військовий стан, а рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) сторонами не враховано, Національна служба посередництва і примирення звертається із заявою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) відповідно до Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів.<br />
<br />
== Визнання страйку незаконним ==<br />
<br />
Незаконними визнаються страйки:<br />
а) оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини;<br />
б) оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами положень статей 2, 4, 6, частин першої і п'ятої статті 12, частин першої, третьої і шостої статті 19 цього Закону (поняття колективного трудового спору (конфлікту); формування вимог найманих працівників, профспілок; момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо);<br />
в) розпочаті з порушенням найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок чи уповноваженими ними органами вимог статті 20, частин другої та третьої статті 24 цього Закону (керівництво страйком; випадки, у яких забороняється проведення страйку; поняття колективного трудового спору (конфлікту); формування вимог найманих працівників, профспілок; момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) тощо);<br />
г) які оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених цим Законом.<br />
Із заявою про визнання страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертається до суду. Справа щодо цієї заяви повинна бути розглянута судом, включаючи строки підготовки справи до судового розгляду, не пізніш як у 7-денний строк.<br />
Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після дня вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.<br />
<br />
== Відповідальність за участь у незаконному страйку ==<br />
<br />
Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни.<br />
Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується і не зараховується до загального і безперервного трудового стажу.<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про колективні трудові спори (конфлікти), а також працівники, які беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством. Таку ж відповідальність несуть особи, винні у виникненні колективних трудових спорів (конфліктів) або які затримують виконання рішень примирних органів, а також рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб.<br />
Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про визнання страйку незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності згідно з законодавством. До таких порушників не застосовуються порядок і гарантії, передбачені статтями 43 (розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу) і 252 КЗпП (гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів).<br />
Особи, які примушують працівників до участі у страйку або перешкоджають участі у страйку шляхом насильства чи погрозою застосування насильства, або шляхом інших незаконних дій, покарання за які передбачено законодавством, притягаються до кримінальної відповідальності.<br />
Законом також передбачено відшкодування збитків, заподіяних страйком. Збитки, заподіяні в результаті страйку іншим підприємствам, установам, організаціям чи громадянам, відшкодовуються за рішенням суду згідно із законодавством.<br />
Збитки, заподіяні роботодавцю страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим найманими працівниками на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом.<br />
Роботодавець, який порушив закони України, внаслідок чого склалися умови для страйку, і страйк закінчився повним чи частковим задоволенням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам страйку в розмірі, визначеному судом.<br />
<br />
== Корисні посилання та судова практика ==<br />
[https://nspp.gov.ua/ Національна служба посередництва та примирення]<br />
<br />
У постанові Касаційного цивільного суду від 29.04.2020 у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034678 № 158/1839/17] суд зауважив, що працівник, який є учасником страйку, зобов`язаний вчиняти активні дії, цікавитись питанням вирішення колективного трудового спору. А нормативними актами передбачено не лише право найманих працівників на страйк, а і передбачено відповідні їх обов`язки.<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8,_%D1%82%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD&diff=26711Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян2021-03-04T08:05:15Z<p>Oleksandra.borovyk: відредагувала інформацію куди звернутися за видачею посвідчення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 року № 674 "Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
<br />
== Поняття посвідчення ==<br />
Відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (далі - Порядок)] <br><br />
'''посвідчення є документом, що підтверджує статус''':<br />
* осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, <br />
* осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, <br />
* громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, <br />
* дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, <br />
* опікунів дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, <br />
'''і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон)], іншими актами законодавства.'''<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії). <br />
<br />
== Категорії осіб, яким видається посвідчення встановленого зразка ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Категорія осіб !! Посвідчення !! Примітка<br />
|-<br />
| Особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесені до '''категорії 1'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 1''') '''серії А''' синього кольору || rowspan="4" | Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.<br />
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис “Безстроково”.<br />
<br />
У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) уповноваженого органу, що скріплюється печаткою.<br />
<br />
Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.<br />
|-<br />
| Особи з інвалідністю з числа учасників, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з відповідною аварією, випробуванням або військовим навчанням, складанням ядерних зарядів та проведенням на них регламентних робіт, а також хворі на променеву хворобу внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору<br />
|-<br />
| Особи з інвалідністю з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесені до '''категорії 1''', щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 1''') '''серії Б''' синього кольору <br />
|-<br />
| Особи з інвалідністю, віднесені до '''категорії 1''', з числа хворих на променеву хворобу внаслідок будь-якої радіаційної аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я || Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 1''') '''серії Я''' синього кольору<br />
|-<br />
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п’яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії А''' синього кольору|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 2''') '''серії''' А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС”, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, вважаються недійсними<br />
|-<br />
| Учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, учасники військових навчань із застосуванням такої зброї, учасники ліквідації наслідків ядерних аварій, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' синього кольору||<br />
|-<br />
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесені до '''категорії 2'''|| Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 2''') '''серії Б''' сірого кольору||<br />
|-<br />
| Особи, віднесені до '''категорії 2''', захворювання яких пов’язано з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушенням правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушенням правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, що визначено актом за формою Н-1 (якщо захворювання пов’язано з виробничою або професійною діяльністю) або актом державної комісії про нещасний випадок (радіаційну аварію), якщо такий зв’язок установлено закладами охорони здоров’я|| Посвідчення '''“Потерпілий від радіаційного опромінення”''' ('''категорія 2''') '''серії Я''' сірого кольору|| <br />
|-<br />
| Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. від одного до п’яти календарних днів, у 1987 році - від одного до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році”''' ('''категорія 3''') '''серії А''' зеленого кольору|| Посвідчення “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році” ('''категорія 3''') '''серії А''' без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135, видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, вважаються недійсними. <br />
<br />
До пунктів дезактивації техніки та санітарної обробки населення належать пункти у межах сіл Діброва Поліського району, Дитятки та Старі Соколи Іванківського району Київської області, на аеродромах Чернігівського вищого військового училища льотчиків у м. Чернігові і с. Малійки Чернігівського району Чернігівської області та пункт дезактивації залізничного транспорту на станції Вільча Поліського району Київської області. <br />
|-<br />
| Особи, які складали ядерні заряди та проводили на них регламентні роботи для здійснення відповідних випробувань і військових навчань, брали участь у підземних випробуваннях ядерної зброї, а також ті, які переопромінились під час охорони ядерних полігонів під час випробувань (якщо їх не віднесено до категорії 1), віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Учасник ліквідації ядерних аварій”''' ('''категорія 3''') '''серії Я''' зеленого кольору||<br />
|-<br />
| Потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесені до '''категорії 3''' || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' ('''категорія 3''') '''серії Б''' зеленого кольору||<br />
|-<br />
| Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями || Посвідчення '''“Потерпілий від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Г''' рожевого кольору||<br />
|-<br />
| Неповнолітні діти, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи|| Посвідчення '''“Дитина, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи”''' '''серії Д''' жовтого кольору|| Неповнолітнім дітям, яким відповідно до статті 12 Закону встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, до посвідчення серії Д видається '''вкладка встановленого зразка''' (додаток 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]), яка є підставою для надання пільг, передбачених частиною третьою статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону] <br />
|-<br />
| Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорії 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, або опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || Посвідчення '''“Дружина (чоловік) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих) категорії ___, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікуна дітей померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою”''' темно-бордового кольору||Посвідчення померлого (померлої) громадянина (громадянки) підлягає здаванню уповноваженим органам для подальшого зберігання в особовій справі дружини (чоловіка) померлого (померлої) або опікуна дітей померлого (померлої)<br />
<br />
|-<br />
| Неповнолітні діти померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорії 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного (віднесеної) до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою || '''Довідка''' встановленого зразка (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])||<br />
|}<br />
<br />
== Документи, на підставі яких видається посвідчення ==<br />
Посвідчення видаються - на підставі одного з таких документів:<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС || - довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);<br />
- довідка архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об’єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідка командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку<br />
|-<br />
| особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою || - довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою<br />
|-<br />
| хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи|| - висновок уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1 <br />
|-<br />
| потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення|| - довідка, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями (додатки 3 і 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку]);<br />
|-<br />
| особам, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій|| - довідка встановленого зразка (додаток 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])<br />
|-<br />
| особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років|| - довідка встановленого зразка (додаток 6 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])<br />
|-<br />
|особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями||- довідка встановленого зразка (додаток 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])<br />
|-<br />
|дітям, потерпілим від Чорнобильської катастрофи||- довідка встановленого зразка (додатки 8-10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Порядку])<br />
|-<br />
| громадянам інших держав та особам без громадянства, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну||- відповідно до законодавства<br />
|-<br />
| дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, віднесеного (віднесеної) до категорій 1 або 2, або з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою, а також дружині (чоловіку), якщо та (той) не одружилася (одружився) вдруге, померлого (померлої) громадянина (громадянки), віднесеного (віднесеної) до категорій 1, 2 або 3, смерть якого (якої) пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт||- документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт<br />
|-<br />
|опікуну дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов’язана з Чорнобильською катастрофою|| - документи про підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідного посвідчення (за наявності) та експертного висновку щодо встановлення причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою <br />
|}<br />
<br />
== Вартість ==<br />
Видача посвідчень здійснюється безкоштовно.<br />
<br />
== Строки розгляду питання ==<br />
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається '''у місячний строк''' з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.<br><br />
<br />
== Видача повторних посвідчень ==<br />
У разі '''''втрати або зіпсування посвідчення''''' замість нього видається повторне посвідчення на підставі раніше поданих документів та особистої заяви (із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, поясненням обставин втрати або зіпсування), а також:<br />
* у разі втрати: опублікованого в пресі повідомлення про визнання посвідчення недійсним;<br />
* у разі псування: бланку зіпсованого посвідчення.<br />
Якщо втрачене посвідчення знайдено, воно підлягає обов’язковому здаванню уповноваженому органу для подальшого знищення.<br><br />
У разі зміни прізвища, імені, по батькові особи посвідчення видається на підставі раніше поданих документів, особистої заяви із зазначенням номера та дати видачі посвідчення, свідоцтва про шлюб та інших документів.<br />
<br />
У верхньому лівому куті посвідчення ставиться штамп або напис чорним чорнилом: '''“Повторно. Видано замість посвідчення серії ... № ...”'''.<br />
<br />
==Заміна посвідчень старого зразка==<br />
Відповідно до пункту 7 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"] Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям доручено провести '''до 1 січня 2021 року''' заміну посвідчень у зв’язку із затвердженням посвідчень нових зразків:<br><br />
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);<br><br />
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;<br><br />
* особам, які потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.<br><br />
<br />
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.<br><br />
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення '''підлягає вилученню''' уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 та 3), особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), потерпілого від Чорнобильської катастрофи (серія Г), дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (серія Д), дружини (чоловіка), опікуна дітей померлого громадянина із числа (ліквідаторів, потерпілих), смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, видані за зразками, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/501-92-%D0%BF постановами Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/51-97-%D0%BF від 20.01.1997 № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами)], ''є дійсними до заміни їх в установленому порядку.''<br />
|}<br />
<br />
''Для заміни посвідчення необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення, наступні документи:''<br />
* заяву;<br><br />
* копії паспорта та ідентифікаційного коду;<br><br />
* матове фото 3x4, що відповідає віку громадянина (громадянки);<br><br />
* оригінал посвідчення, що підлягає заміні;<br><br />
* довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою (для категорії 1).<br><br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]</div>Oleksandra.borovykhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96&diff=26709Інформаційне забезпечення виборів в Україні2021-03-04T07:40:25Z<p>Oleksandra.borovyk: додала нормативну базу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-15 Закон України "Про Центральну виборчу комісію України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0385359-20#Text Постанова Центральної виборчої комісії Про Порядок інформаційного забезпечення виборів для осіб з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) від 15.10.2020 № 385]<br />
<br />
== Основні засади інформаційного забезпечення виборів ==<br />
Відповідно до статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]виборцям, у тому числі з порушеннями зору та слуху, забезпечується можливість доступу до різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого вільного вибору.<br><br />
З метою забезпечення доступу до інформації особам з порушенням зору та слуху така інформація може надаватися із використанням доступних форматів у порядку та обсягу, визначених Центральною виборчою комісією.<br />
<br />
'''Інформація, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою.''' Окружні та територіальні виборчі комісії в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчим кодексом України], передають для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії відомості, зазначені в частині третій статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України]. <br />
Така інформація може бути оприлюднена та надана у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України "Про доступ до публічної інформації"].<br />
<br />
=== Відомості про кандидата,що підлягають оприлюдненню ===<br />
<u>При проведенні виборів Центральна виборча комісія оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті</u> у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, <u>такі відомості про кожного кандидата, зареєстрованого для участі у відповідних виборах:</u> <br />
прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб’єкт висування кожного кандидата, передвиборні програми кандидатів чи суб’єктів їх висування, а при проведенні загальнонаціональних виборів - також автобіографію кандидата, подану до Центральної виборчої комісії.<br />
<br />
Виборчі комісії, засоби масової інформації та інформаційні агентства, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об’єднання громадян, інші особи при поширенні інформації про вибори, яка не є передвиборною агітацією відповідно до статті 51[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України], зобов’язані дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації, уникати дискримінації та сексизму.<br />
<br />
== Загальне інформування виборців ==<br />
'''Загальне інформаційне забезпечення виборів включає інформування виборців про:'''<br />
* виборчі права громадян та способи їх здійснення і захисту;<br />
* можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців та списків виборців на виборчих дільницях;<br />
* можливість та порядок зміни виборцю місця голосування (виборчої дільниці) без зміни виборчої адреси;<br />
* адресу місцезнаходження окружної та дільничної виборчих комісій виборчої дільниці, до якої належить виборча адреса виборця;<br />
* адресу приміщення для голосування, дату та час голосування;<br />
* підстави та процедури отримання можливості голосувати за місцем перебування;<br />
* процедуру голосування та спосіб заповнення виборчого бюлетеня;<br />
* право на оскарження порушень своїх виборчих прав та способи здійснення цього права;<br />
* відповідальність за порушення законодавства про вибори;<br />
* інші питання реалізації виборчих прав громадян.<br />
<br />
Центральна виборча комісія не пізніш як на другий день виборчого процесу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, що стосується загального інформаційного забезпечення відповідних виборів та забезпечує їх актуальність.<br />
<br />
З метою забезпечення належної поінформованості виборців Центральна виборча комісія, відповідна територіальна виборча комісія забезпечують виготовлення плакатів, що роз’яснюють порядок голосування та відповідальність за порушення законодавства про вибори. Форма, розмір, текст та поліграфічне виконання плакатів, а також порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим комісіям встановлюються Центральною виборчою комісією.<br />
<br />
На розповсюдження інформаційних матеріалів, які належать до загального інформаційного забезпечення виборів, поширюється законодавство про соціальну рекламу.<br />
<br />
== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів в Україні ==<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів Президента України передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів на пост Президента України та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми кандидатів на пост Президента України;<br />
* рахунки виборчих фондів кандидатів на пост Президента України, максимальний розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться добровільний внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата на пост Президента України;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br />
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів на пост Президента України, є відкритою.'''<br><br />
<u>На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про</u> прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, відомості про наявність чи відсутність судимості, суб’єкта висування кожного кандидата на пост Президента України та його передвиборна програма.<br><br />
''(стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення виборів депутатів передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми партій - суб’єктів виборчого процесу;<br />
* рахунки виборчих фондів партій - суб’єктів виборчого процесу, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br />
<br />
'''Інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати, є відкритою.'''<br><br />
<u>На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються відомості про</u> прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, виборчий регіон, у якому висунуто кандидата у депутати, назву партії, яка висунула кандидата у депутати.<br><br />
''(стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
=== Спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців про: ===<br />
* зареєстрованих кандидатів та суб’єктів їх висування;<br />
* передвиборні програми організацій партій - суб’єктів виборчого процесу;<br />
* рахунки виборчих фондів, допустимий розмір добровільного внеску та спосіб, у який робиться внесок;<br />
* скасування реєстрації (вибуття з балотування) кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости села, селища;<br />
* факти та події, пов’язані з виборчим процесом.<br><br />
''(стаття 232 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20/ Виборчого кодексу України])''<br />
<br />
== Участь засобів масової інформації та інформаційних агентств в інформаційному забезпеченні виборів ==<br />
Під час виборчого процесу засоби масової інформації розміщують інформаційні матеріали на замовлення виборчих комісій на підставі договорів, укладених із зазначеними комісіями.<br><br />
Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання.<br><br />
Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам.<br><br />
Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї.<br><br />
Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами.<br><br />
Телерадіоорганізації мають право створювати та поширювати у прямому ефірі передачі за участю кандидатів, представників партій (організацій партій) - суб’єктів виборчого процесу, їх уповноважених, довірених осіб у формі передвиборних дебатів чи дискусій. Такі передачі повинні бути організовані у цикл передач однакового формату з метою дотримання принципу рівних умов та рівного доступу.<br />
<br />
[[Категорія:Виборче право]]</div>Oleksandra.borovyk