https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Oksana.miskiv&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:07:03ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83&diff=6298Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру2018-04-16T22:19:48Z<p>Oksana.miskiv: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України (із наст. змін. та...</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України (із наст. змін. та доп.) // Відомості ВРУ. –– 1996. <br />]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України – ВРУ; Кодекс України, Закон від 05.04.2001 (із наст. змін. та доп.) № 2341-III<br />]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України – ВРУ; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 (із наст. змін. та доп.) № 4651-VI <br />]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу» – ВРУ, 2000, (із наст. з. та д.) №19 <br />]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0219-02 Порядок проведення судово-психіатричної експертизи – МОЗ України; Порядок від 08.10.2001 № 397 (із наст. змін. та доп.)<br />]<br />
== Поняття примусових заходів медичного характер ==<br />
<br />
Примусові заходи медичного характеру – це заходи державного примусу, які застосовуються судами до осіб, які вчинили суспільно-небезпечні діяння в стані неосудності або в стані осудності, але захворіли до винесення вироку чи під час відбування покарання, на душевну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керуватися ними. <br /><br />
Ці заходи не є покаранням, не тягнуть судимості і не переслідують мети виправлення, а застосовуються для лікування і соціальної адаптації душевно хворих, запобігання вчиненню ними нових суспільно-небезпечних діянь, а також для охорони їх самих. Вони застосовуються незалежно від бажання хворого, його законних представників чи родичів, змінюються і припиняються лише судом.<br /><br />
Примусові заходи медичного характеру мають подвійний характер. З одного боку – це заходи примусу, тобто юридичні, з другого – це заходи медичні, оскільки зміст їх зводиться до діагностичного обстеження, лікування, клінічного нагляду, проведення реабілітаційних заходів.<br /><br />
== Підстави для застосування примусових заходів медичного характеру ==<br />
<br />
Відповідно до чинного Кримінального процесуального Кодексу України підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:<br /><br />
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:<br /><br />
* особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;<br /><br />
* особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.<br /><br />
Якщо під час '''досудового розслідування''' будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими цією главою.<br /><br />
Кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру.<br /><br />
<br />
== Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==<br />
<br />
Стаття 504 КПК України визначає загальні положення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру та щодо обмежено осудних осіб. Закон не містить вказівок на якийсь особливий порядок здійснення досудового розслідування за фактом вчинення душевнохворим суспільно небезпечного діяння. У низці випадків слідчому чи прокурору може бути відомо, що суспільно небезпечну дію, передбачену КК України, вчинив душевнохворий. Наявність таких даних зобов’язує їх внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. <br /><br />
Досудове розслідування провадиться слідчим відповідно до загальних правил, передбачених КПК України, з урахуванням положень гл. 39. Це розслідування провадиться за загальними правилами без будь-яких винятків до встановлення психічного стану особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії. <br /><br />
Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими гл. 39 КПК. Особа, яка в стані обмеженої осудності вчинила злочин, залишається його суб’єктом та підлягає кримінальній відповідальності. Йдеться лише про зменшену винуватість і можливість пом’якшення покарання та застосування примусового заходу медичного характеру.<br /><br />
Відповідно до ч. 4 ст. 374 КПК суд, який ухвалює вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусового заходу медичного характеру. <br /><br />
Положення ст. 505 КПК зобов’язують слідчого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановити:<br /><br />
* час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;<br /><br />
* вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;<br /><br />
* наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;<br /><br />
* поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення і після нього; <br /><br />
* небезпечність особи внаслідок її психічного стану для себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;<br /><br />
* характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.<br /><br />
Це деталізовані та конкретизовані обставини, передбачені загальним предметом доказування по кожному кримінальному провадженню. Предмет доказування під час досудового розслідування щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей. <br /><br />
По-перше, в ньому не ставиться питання про винуватість особи у вчиненні кримінального провадження, а йде мова про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння. По-друге, найважливіше значення має питання про наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування. <br /><br />
Під час досудового розслідування особа, до якої можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру або вирішується питання про їх застосовування, користується правами підозрюваного в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання і здійснює їх через законного представника чи захисника. Характер розладу психічної діяльності чи психічного захворювання такої особи визначається відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи. Слідчі та процесуальні дії за участю такої особи можуть бути проведені лише тоді, коли її психічний стан дозволяє це. <br /><br />
Прокурор має право прийняти рішення про проведення відповідних процесуальних дій без участі особи, якщо характер розладу психічного захворювання перешкоджає цьому. '''Конституційне право осіб на юридичну допомогу''' в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру набуває першочергового значення тому, що йдеться про захист законних інтересів осіб, які самі такий захист не в змозі здійснити. '''Обов’язкова участь захисника забезпечується у провадженні щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, з моменту встановлення факту наявності у особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності'''.<br /><br />
Захисник допускається з моменту винесення постанови про призначення психіатричної експертизи, якщо він раніше не брав участі в цьому кримінальному провадженні. При кримінальному провадженні обов’язковою є також участь законного представника особи, щодо якої воно проводиться. Участь законного представника не замінює участі захисника. Запобіжні заходи до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, є засобами впливу на таку особу з метою обмеження її свободи або встановлення за нею нагляду. <br /><br />
У ст. 508 КПК України передбачені лише два запобіжних заходи:<br /><br />
* передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї при обов’язковому лікарському нагляді;<br /><br />
* поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку такої особи.<br /><br />
Право на застосування таких запобіжних заходів належить слідчому судді, суду. Такі заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. <br /><br />
Однією з особливостей кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру є обов’язкове проведення психіатричної експертизи. Призначати таку експертизу слідчий, прокурор повинен лише у випадку, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які свідчать, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані. Можлива ситуація, що особа вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час досудового розслідування особа направляється до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи за клопотанням сторони кримінального провадження – ухвалою слідчого судді, а під час судового провадження – ухвалою суду. <br /><br />
Експерт (експерти) повинні дати відповідь на питання про ступінь і характер психічного захворювання такої особи. Стаціонарна психіатрична експертиза проводиться в психіатричних стаціонарах, де організовуються психіатричні експертні комісії, що складаються не менше ніж з трьох лікарів-психіатрів: голови, члена комісії, доповідача, який проводить спостереження за досліджуваною особою. Оскільки проведення такої експертизи вимагає тривалого спостереження за особою та дослідження її здоров’я, така особа повинна бути направлена до відповідного медичного закладу на строк до двох місяців. Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову його в такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br /><br />
Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути об’єднано в одне провадження з провадженням, яке здійснюється в загальному порядку. Виділення в окреме кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе за наявності підстав, передбачених ст. 217 КПК України. Досудове розслідування по такій категорії кримінальних проваджень закінчується закриттям даного провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Тільки прокурор виносить постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1-6 ч. 1 ст. 284 КПК України. Така постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України. Скарга на постанову прокурора може бути подана особою протягом десяти днів з моменту отримання нею копії такої постанови. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Якщо слідчий складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характер, то прокурор затверджує його і надсилає суду. Прокурор може самостійно скласти клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надіслати його суду у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 292 КПК України. Одночасно із переданням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до суду, прокурор зобов’язаний під розписку надати копію такого клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування цих заходів.</div>Oksana.miskivhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&diff=2724Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського2017-03-31T12:30:20Z<p>Oksana.miskiv: Створена сторінка: == Нормативна база: == # Кодекс України про адміністративні правопорушення (http://zakon3.rada.gov.u...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
<br />
# Кодекс України про адміністративні правопорушення (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10)<br /><br />
<br />
# Постанова Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-92)<br /><br />
<br />
== Що таке злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця? ==<br />
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.<br /><br />
<br />
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. <br /><br />
<br />
Варто також розрізняти поняття непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця та опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, державному виконавцю, приватному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.<br /><br />
<br />
Критерій розмежування опору і непокори наступний: при опорі мають місце активні дії, спрямовані безпосередньо на поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця.<br />
Непокора ж - це відмова від виконання законних вимог згаданих осіб. Вона не тягне за собою кримінальної відповідальності, крім випадків невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, передбачених ст. 351 (перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради) Кримінального кодексу України.<br /><br />
== Склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП ==<br />
<br />
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.<br /><br />
<br />
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків.<br /><br />
<br />
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.<br /><br />
<br />
Суб'єкт вказаного правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-ти річного віку.<br /><br />
<br />
Варто нагадати, що відповідно до ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення (злісна непокора), таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов’язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Саме це тлумачення є визнаним і сьогодні. Так, на нього посилається Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11.10.2011 №10-рп/2011.<br /><br />
== Відповідальність за вчинення злісної непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця ==<br />
Порушення ст. 185 Кодексу про адміністративні правопорушення тягне за собою відповідальність у вигляді:<br /><br />
# громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;<br />
# адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб;<br />
# виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку;<br />
# накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br /><br />
== Проблемні питання застосування ст. 185 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків ==<br />
Так, стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.<br /><br />
<br />
Практика притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП виявила багато недоліків та деякі зловживання з боку працівників Національної поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення на які нажаль не завжди належним чином реагують суди.<br /><br />
<br />
Траплялися випадки, коли внаслідок незаконних вимог поліцейських фактично за відсутності у діяннях осіб складу адміністративних правопорушень протоколи складалися необґрунтовано, чим порушувалися конституційні права та свободи осіб. Натомість місцевими судами на підставі цих матеріалів виносилися необґрунтовані постанови, що тягло їх скасування.<br /><br />
Обов’язково потрібно знати, що у протоколі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 185 КупАП, крім іншого, обов’язково зазначаються: <br /><br />
<br />
* дата і місце його складення, <br />
* посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;<br />
* відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); <br />
* місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;<br />
* нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; <br />
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; <br />
* пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; <br />
* інші відомості, необхідні для вирішення справи.<br /><br />
<br />
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.<br />
Отже, якщо особа вважає себе не винною, обов’язково повинна написати в протоколі, що вину свою не визнає, зазначити свідків, що можуть підтвердити відсутність правопорушення (можливо, найголовніше в таких справах), вказати, що потребує допомоги адвоката при розгляді справи в суді.<br /><br />
<br />
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте, щоб правоохоронці обов’язково роз’яснили передбачені права.<br /><br />
<br />
Так, дане правопорушення обов’язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, саме законної. Вимоги поліцейського та їх розпорядження — акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, — мають бути законодавчо обґрунтовані. В протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції. Нажаль, в багатьох випадках, в протоколі вказується, що особа «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського (-их)», при цьому в чому полягали ці вимоги, в протоколі не вказується, що є підставою для закриття провадження по справі, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. <br /><br />
<br />
При розгляді справи в суді, по можливості, скористатися послугами адвоката. В іншому разі доводити суду самостійно про безпідставність звинувачень, вимагати допитати свідків як тих, які давали свідчення проти вас, так і тих, які свідчитимуть на вашу користь. Просити суд закрити справу за відсутністю складу правопорушення.<br /><br />
<br />
У разі, коли суд приймає рішення про застосування адмін арешту, потрібно знати, що вказану постанову можна і треба оскаржити до апеляційного суду. Варто наголосити, щоб апеляційний розгляд дійсно мав сенс, необхідно в суді першої інстанції заявляти відповідні клопотання, вказувати на порушення закону при складанні протоколу та прийнятті рішення та інше.</div>Oksana.miskivhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4&diff=522Кримінальне провадження на підставі угод2016-12-09T15:02:57Z<p>Oksana.miskiv: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база: ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
<br />
== Що таке угода про примирення ==<br />
<br />
Угода про примирення як своєрідний компроміс укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України). Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br /><br />
Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений від моменту повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Угода може бути укладена як під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 474 КПК України) так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 474 КПК України).<br /><br />
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що «укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді», він затверджує угоду своїм вироком.[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSllSaW1kRUlzNzg '''''Зразок угоди про примирення'''''] <br />
<br />
== Сторони угоди про примирення ==<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні згідно зі ст. 55 КПК України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).<br /><br />
Угоду можна укласти у провадженнях щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, а також у випадках, коли кримінальне провадження здійснюється у порядку приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК України) – незалежно від ступеня тяжкості такого кримінального правопорушення. Належність того чи іншого злочину ступеня тяжкості визначається на підставі ст. 12 КК України та залежить від виду та міри покарання, яке передбачено за вчинення цього кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Підозрюваним у кримінальному провадженні є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.<br />
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.<br />
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.<br /><br />
<br />
Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й). У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (ст. 59 КПК України) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку, він маєж право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.<br />
<br />
== Зміст угоди про примирення == <br />
В угоді зазначаються сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство); формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого); правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті КК України.<br /><br />
<br />
До істотних для відповідного кримінального провадження обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.<br />
Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди.<br /><br />
<br />
Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди, зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.<br />
В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.<br />
У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення угоди про примирення ==<br />
* для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього ж Кодексу;<br />
* для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.<br />
<br />
== Що таке угода про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості – оформлена відповідно до вимог ст. 472 КПК України домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTlhDbjU4c3BfeGs '''''Зразок угоди про визнання винуватості''''']<br />
<br />
== Умови укладення угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:<br />
* кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;<br />
* особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.<br /><br />
<br />
Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.<br /><br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br /><br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. 469 КПК України угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br />
<br />
<br />
== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:<br />
# ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;<br />
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);<br />
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;<br />
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.<br />
<br />
<br />
== Зміст угоди про визнання винуватості ==<br />
В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.<br /><br />
<br />
У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br /><br />
<br />
== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ==<br />
<br />
* обмеження його права на оскарження. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав: призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; невиконання самим судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.<br />
* відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).<br />
<br />
== Порядок судового провадження на підставі угод ==<br />
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br /><br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.<br /><br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br /><br />
<br />
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br /><br />
<br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.<br /><br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.<br />
<br />
<br />
== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==<br />
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:<br />
* затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення<br />
* відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.<br /><br />
<br />
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом.<br />
Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:<br />
* - судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.<br />
* - вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання.<br />
* - суд не виконав вимоги, встановлені частинами 4 - 7 ст. 474 КПК України, зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.<br /><br />
<br />
Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:<br />
* - призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди. <br />
* - ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання.<br />
* - невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* - нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.<br /><br />
<br />
Прокурор може оскаржити:<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено;<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено.<br /><br />
<br />
До таких кримінальних проваджень слід віднести:<br />
# провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;<br />
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.<br /><br />
<br />
В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК України підстав оскарження прокурором.<br />
<br />
== Наслідки невиконання угоди ==<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.<br /><br />
<br />
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br /><br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.<br />
[[Категорія:кримінально-процесуальне право]]</div>Oksana.miskivhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4&diff=521Кримінальне провадження на підставі угод2016-12-09T14:58:18Z<p>Oksana.miskiv: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база: ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
<br />
== Що таке угода про примирення ==<br />
<br />
Угода про примирення як своєрідний компроміс укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України). Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br /><br />
Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений від моменту повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Угода може бути укладена як під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 474 КПК України) так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 474 КПК України).<br /><br />
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що «укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді», він затверджує угоду своїм вироком.[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7 '''''Зразок угоди про примирення'''''] <br />
<br />
== Сторони угоди про примирення ==<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні згідно зі ст. 55 КПК України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).<br /><br />
Угоду можна укласти у провадженнях щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, а також у випадках, коли кримінальне провадження здійснюється у порядку приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК України) – незалежно від ступеня тяжкості такого кримінального правопорушення. Належність того чи іншого злочину ступеня тяжкості визначається на підставі ст. 12 КК України та залежить від виду та міри покарання, яке передбачено за вчинення цього кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Підозрюваним у кримінальному провадженні є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.<br />
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.<br />
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.<br /><br />
<br />
Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й). У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (ст. 59 КПК України) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку, він маєж право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.<br />
<br />
== Зміст угоди про примирення == <br />
В угоді зазначаються сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство); формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого); правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті КК України.<br /><br />
<br />
До істотних для відповідного кримінального провадження обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.<br />
Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди.<br /><br />
<br />
Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди, зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.<br />
В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.<br />
У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення угоди про примирення ==<br />
* для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього ж Кодексу;<br />
* для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.<br />
<br />
== Що таке угода про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості – оформлена відповідно до вимог ст. 472 КПК України домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTlhDbjU4c3BfeGs '''''Зразок угоди про визнання винуватості''''']<br />
<br />
== Умови укладення угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:<br />
* кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;<br />
* особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.<br /><br />
<br />
Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.<br /><br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br /><br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. 469 КПК України угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br />
<br />
<br />
== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:<br />
# ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;<br />
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);<br />
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;<br />
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.<br />
<br />
<br />
== Зміст угоди про визнання винуватості ==<br />
В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.<br /><br />
<br />
У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br /><br />
<br />
== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ==<br />
<br />
* обмеження його права на оскарження. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав: призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; невиконання самим судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.<br />
* відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).<br />
<br />
== Порядок судового провадження на підставі угод ==<br />
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br /><br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.<br /><br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br /><br />
<br />
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br /><br />
<br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.<br /><br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.<br />
<br />
<br />
== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==<br />
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:<br />
* затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення<br />
* відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.<br /><br />
<br />
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом.<br />
Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:<br />
* - судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.<br />
* - вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання.<br />
* - суд не виконав вимоги, встановлені частинами 4 - 7 ст. 474 КПК України, зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.<br /><br />
<br />
Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:<br />
* - призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди. <br />
* - ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання.<br />
* - невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* - нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.<br /><br />
<br />
Прокурор може оскаржити:<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено;<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено.<br /><br />
<br />
До таких кримінальних проваджень слід віднести:<br />
# провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;<br />
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.<br /><br />
<br />
В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК України підстав оскарження прокурором.<br />
<br />
== Наслідки невиконання угоди ==<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.<br /><br />
<br />
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br /><br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.<br />
[[Категорія:кримінально-процесуальне право]]</div>Oksana.miskivhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4&diff=520Кримінальне провадження на підставі угод2016-12-09T14:51:27Z<p>Oksana.miskiv: /* Що таке угода про примирення */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база: ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
<br />
[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7 == Що таке угода про примирення ==] <br />
Угода про примирення як своєрідний компроміс укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України). Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br /><br />
Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений від моменту повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Угода може бути укладена як під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 474 КПК України) так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 474 КПК України).<br /><br />
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що «укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді», він затверджує угоду своїм вироком.<br />
<br />
== Сторони угоди про примирення ==<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні згідно зі ст. 55 КПК України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).<br /><br />
Угоду можна укласти у провадженнях щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, а також у випадках, коли кримінальне провадження здійснюється у порядку приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК України) – незалежно від ступеня тяжкості такого кримінального правопорушення. Належність того чи іншого злочину ступеня тяжкості визначається на підставі ст. 12 КК України та залежить від виду та міри покарання, яке передбачено за вчинення цього кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Підозрюваним у кримінальному провадженні є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.<br />
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.<br />
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.<br /><br />
<br />
Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й). У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (ст. 59 КПК України) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку, він маєж право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.<br />
<br />
== Зміст угоди про примирення == <br />
В угоді зазначаються сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство); формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого); правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті КК України.<br /><br />
<br />
До істотних для відповідного кримінального провадження обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.<br />
Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди.<br /><br />
<br />
Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди, зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.<br />
В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.<br />
У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення угоди про примирення ==<br />
* для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього ж Кодексу;<br />
* для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.<br />
<br />
== Що таке угода про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості – оформлена відповідно до вимог ст. 472 КПК України домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).<br />
<br />
== Умови укладення угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:<br />
* кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;<br />
* особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.<br /><br />
<br />
Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.<br /><br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br /><br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. 469 КПК України угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br />
<br />
<br />
== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:<br />
# ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;<br />
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);<br />
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;<br />
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.<br />
<br />
<br />
== Зміст угоди про визнання винуватості ==<br />
В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.<br /><br />
<br />
У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br /><br />
<br />
== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ==<br />
<br />
* обмеження його права на оскарження. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав: призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; невиконання самим судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.<br />
* відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).<br />
<br />
== Порядок судового провадження на підставі угод ==<br />
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br /><br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.<br /><br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br /><br />
<br />
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br /><br />
<br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.<br /><br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.<br />
<br />
<br />
== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==<br />
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:<br />
* затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення<br />
* відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.<br /><br />
<br />
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом.<br />
Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:<br />
* - судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.<br />
* - вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання.<br />
* - суд не виконав вимоги, встановлені частинами 4 - 7 ст. 474 КПК України, зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.<br /><br />
<br />
Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:<br />
* - призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди. <br />
* - ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання.<br />
* - невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* - нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.<br /><br />
<br />
Прокурор може оскаржити:<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено;<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено.<br /><br />
<br />
До таких кримінальних проваджень слід віднести:<br />
# провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;<br />
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.<br /><br />
<br />
В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК України підстав оскарження прокурором.<br />
<br />
== Наслідки невиконання угоди ==<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.<br /><br />
<br />
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br /><br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.<br />
[[Категорія:кримінально-процесуальне право]]</div>Oksana.miskivhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4&diff=505Кримінальне провадження на підставі угод2016-12-07T16:35:22Z<p>Oksana.miskiv: Створена сторінка: == Нормативна база: == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс Україн...</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база: ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»].<br /><br />
<br />
== Що таке угода про примирення == <br />
Угода про примирення як своєрідний компроміс укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України). Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br /><br />
Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений від моменту повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Угода може бути укладена як під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 474 КПК України) так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 474 КПК України).<br /><br />
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що «укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді», він затверджує угоду своїм вироком.<br />
<br />
<br />
== Сторони угоди про примирення ==<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні згідно зі ст. 55 КПК України може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).<br /><br />
Угоду можна укласти у провадженнях щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, а також у випадках, коли кримінальне провадження здійснюється у порядку приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469 КПК України) – незалежно від ступеня тяжкості такого кримінального правопорушення. Належність того чи іншого злочину ступеня тяжкості визначається на підставі ст. 12 КК України та залежить від виду та міри покарання, яке передбачено за вчинення цього кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Підозрюваним у кримінальному провадженні є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.<br />
Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.<br />
Якщо у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими, угоду може бути укладено з одним чи кількома потерпілими. У такому випадку угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо, а кримінальне провадження, щодо якого сторони досягли згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br /><br />
<br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.<br /><br />
<br />
Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й). У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (ст. 59 КПК України) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку, він маєж право укладати угоду про примирення самостійно, але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.<br />
<br />
== Зміст угоди про примирення == <br />
В угоді зазначаються сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство); формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого); правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті КК України.<br /><br />
<br />
До істотних для відповідного кримінального провадження обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.<br />
Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди.<br /><br />
<br />
Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі, а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди, зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.<br />
В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.<br />
У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення угоди про примирення ==<br />
* для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього ж Кодексу;<br />
* для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.<br />
<br />
== Що таке угода про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості – оформлена відповідно до вимог ст. 472 КПК України домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).<br />
<br />
== Умови укладення угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:<br />
* кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;<br />
* особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.<br /><br />
<br />
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.<br /><br />
<br />
Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.<br /><br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br /><br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. 469 КПК України угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей 217, 334 КПК України.<br />
<br />
<br />
== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:<br />
# ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;<br />
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);<br />
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;<br />
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.<br />
<br />
<br />
== Зміст угоди про визнання винуватості ==<br />
В угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.<br /><br />
<br />
У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br /><br />
<br />
== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ==<br />
<br />
* обмеження його права на оскарження. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав: призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; невиконання самим судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.<br />
* відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).<br />
<br />
== Порядок судового провадження на підставі угод ==<br />
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br /><br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України;<br />
# характер кожного обвинувачення;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br /><br />
<br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.<br /><br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br /><br />
<br />
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br /><br />
<br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.<br /><br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.<br />
<br />
<br />
== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==<br />
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:<br />
* затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення<br />
* відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.<br /><br />
<br />
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом.<br />
Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:<br />
* - судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.<br />
* - вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання.<br />
* - суд не виконав вимоги, встановлені частинами 4 - 7 ст. 474 КПК України, зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.<br /><br />
<br />
Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:<br />
* - призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди. <br />
* - ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання.<br />
* - невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам КПК України та закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* - нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.<br /><br />
<br />
Прокурор може оскаржити:<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено;<br />
* - вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угоду не може бути укладено.<br /><br />
<br />
До таких кримінальних проваджень слід віднести:<br />
# провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;<br />
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.<br /><br />
<br />
В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у п. 3 ч. 3 ст. 424 КПК України підстав оскарження прокурором.<br />
<br />
== Наслідки невиконання угоди ==<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.<br /><br />
<br />
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br /><br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.<br />
[[Категорія:кримінально-процесуальне право]]</div>Oksana.miskiv