https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Nataliia.shesternina&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:34:41ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F),_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B5&diff=12110Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме2018-12-11T19:29:03Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ Положення про автоматизовану систему документообігу суду]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2017-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 р. № 957-р “Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи”.]<br />
== Можливість пред’явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==<br />
Частиною 9 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).<br /><br />
Частиною 10 ст. 28 ЦПК установлено, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.<br /><br />
Згідно ч. 16 ст. 28 ЦПК позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.<br /><br />
При цьому слід звернути увагу на загальні засади територіальної юрисдикції (підсудності) (§ 3 Глава 2 Розділу І ЦПК) - (окремо в базі - пункт 5 - “До якого суду звернутися (підсудність справи)”, стаття - [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br /><br />
Зокрема, слід врахувати, що незалежно від наявності чи відсутності інформації про місце реєстрації проживання або перебування відповідача, - є випадки виключної підсудності (ст. 30 ЦПК), що унеможливлює звернення до суду на вибір позивача (ст. 28 ЦПК).<br /><br />
Для прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 30 ЦПК).<br /><br />
'''Згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи.'''<br><br />
'''''В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви'''''.<br /><br />
В будь-якому разі, згідно ч.ч. 6-10 ст. 187 ЦПК, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.<br /><br />
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.<br /><br />
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.<br /><br />
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.<br /><br /><br />
'''Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.''' '''''Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України''''' (ч. 10 ст. 187 ЦПК)<br /><br /><br />
Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК (судові повістки) '''відповідач''', третя особа, свідок, '''зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису '''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України''', ''яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.'' '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.'''''<br /><br /><br />
Частиною 12 ст. 128 ЦПК визначено, що порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.<br /><br />
'''''Згідно останнього абзацу п. 15 ч. 1 Розділу XIII ЦПК /Перехідні положення/ Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.'''''<br /><br />
У відповідності до п.п. 15.8 п. 15 ч. 1 Розділу XIII ЦПК /Перехідні положення/ '''до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:''' '''''оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.'''''<br /><br /><br />
Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду /рішення від 26 листопада 2010 року N 30, з змінами і доповненнями/, яким передбачено наступне:<br /><br />
* п.п. 10 п. 2 Розділ ІІІ - автоматизована система документообігу суду та інші підсистеми мають в тому числі забезпечувати, зокрема, '''розміщення на веб-порталі оголошень про виклик в суд осіб (відповідача, третьої особи, свідка), зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме'''; оприлюднення у випадках, встановлених законом, іншої інформації на веб-порталі, веб-сайтах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.<br />
* п.п. 6 п. 4 Розділ XIV - на головній сторінці веб-порталу та на сайтах судів на веб-порталі (інформація, що відноситься до кожного суду та її наявності) автоматично, оприлюднюються наступна інформація (посилання на неї), зокрема, '''оголошення про виклик відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', номер судового провадження, місце, дата і час наступного судового засідання, на яке така особа викликаєтеся.<br /><br />
Згідно ч. 2 ст. 129 ЦПК ('''''Зміст''''' судової повістки і '''''оголошення про виклик у суд''''') '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''<br><br />
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;<br />
* найменування та адресу суду;<br />
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;<br />
* назву справи, за якою робиться виклик;<br />
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);<br />
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;<br />
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;<br />
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.<br /><br /><br />
'''Частина 10 ст. 130 ЦПК містить припис, відповідно до якого,''' '''''якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.'''''<br /><br /><br />
'''Разом з тим, слід звернути увагу, що хоч в чинному Цивільному процесуальному кодексі України і відсутні відповідні положення щодо вчинення оголошення в пресі''', ''як це було передбачено редакцією вказаного кодексу до 15.12.2017 р.'', однак Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 р. № 957-р “Про друковані засоби масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, '''в яких у 2018 році''' розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи” визначено:<br /><br />
# Друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи, є газета “Урядовий кур’єр”.<br />
# Затверджено перелік друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.<br /><br />
За вказаним переліком по кожному регіону України визначено друкований засіб масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в якому у 2018 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме:<br />
* Вінницька область - газета “Вінниччина”;<br />
* Волинська область - газета “Волинь-нова”;<br />
* Дніпропетровська область - газета “Вісті Придніпров’я”;<br />
* Донецька область - газета “Часопис Донеччина”;<br />
* Житомирська область - газета “Житомирщина”;<br />
* Закарпатська область - газета “Новини Закарпаття”;<br />
* Запорізька область - газета “Запорізька правда”;<br />
* Івано-Франківська область - газета “Галичина”;<br />
* Київська область - газета “Час Київщини”;<br />
* Кіровоградська область - газета “Народне слово”;<br />
* Луганська область - газета “Вісті Луганщини”;<br />
* Львівська область - газета “Високий Замок”;<br />
* Миколаївська область - газети “Южная правда”, “Рідне Прибужжя”;<br />
* Одеська область - газета “Одеські вісті”;<br />
* Полтавська область - газета “Зоря Полтавщини”;<br />
* Рівненська область - газета “Вісті Рівненщини”;<br />
* Сумська область - газета “Сумщина”;<br />
* Тернопільська область - газета “Свобода”;<br />
* Харківська область - газета “Слобідський край”;<br />
* Херсонська область - газета “Наддніпрянська правда”;<br />
* Хмельницька область - газета “Подільські вісті”;<br />
* Черкаська область - газета “Черкаський край”;<br />
* Чернівецька область - газета “Буковина”;<br />
* Чернігівська область - газета “Деснянська правда”;<br />
* у м. Київ - газета “Хрещатик”.<br />
== Окремі категорії цивільних справ при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==<br />
'''''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (Глава 4 Розділу IV ЦПК України), при якому:'''''<br><br />
- заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (ч. 1 ст. 305 ЦПК).<br /><br />
- суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (ст. 307 ЦПК).<br /><br /><br />
'''''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (Глава 1 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:'''''<br /><br /><br />
- ''Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме'', питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (ч. 2 ст. 464 ЦПК).<br><br />
'''''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (Глава 2 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:'''''<br><br />
- клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду '''в порядку, встановленому статтями 464''' - 466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (ч. 1 ст. 472 ЦПК).<br><br />
'''''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (Глава 3 Розділу ІХ ЦПК України), при якому:'''''<br /><br /><br />
- ''якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме'', '''питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом''', '''''якщо на території України знаходиться майно боржника''''' (ч. 2 ст. 475 ЦПК).<br /><br /><br />
== Розшук відповідача місце перебування якого невідоме ==<br />
В справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (ч. 1 ст. 132 ЦПК).<br /><br />
Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (п. 4 ч. 1 ст. 252, п. 8 ч. 1 ст. 253 ЦПК).<br /><br />
Згідно ст. 438 ЦПК Розділу VI (Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) за поданням виконавця протягом 10 днів суд розглядає питання про оголошення розшуку боржника або дитини, привід боржника за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. <br /><br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=12109Розгляд судом справ про усиновлення2018-12-11T19:04:10Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від від 18.03.2004 року № 1618-І\/];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-\/І];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей” від 08.10.2008 року № 905];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” від 30.03.2007 року № 3];<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0020700-08 Узагальнення Верховного Суду України “Практика розгляду судами справ, пов'язаних із позбавленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми” від 11.12.2008 року].<br /><br />
== Що таке усиновлення? ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1046 ст. 207 Сімейного кодексу України] '''усиновленням''' є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1440 ст. 282 Сімейного кодексу України], а саме, усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України ([[Усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями|Детальніше]]).<br /><br />
'''Усиновлення''' – це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої, це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих так і з боку дитини.<br /><br />
[[Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові|Усиновлення дитини]] провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1046 ст. 207 Сімейного кодексу України]).<br /><br />
== Куди звертатись? ==<br />
'''Заява про усиновлення''' дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, '''подається до суду''' за місцем їх проживання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8334 ст. 310 Цивільного процесуального кодексу України]).<br /><br />
Заявником може бути особа, яка бажає усиновити дитину, подання заяви про усиновлення дитини через представника не допускається([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1157 ч. 1 ст. 223 Сімейного кодексу України]).<br /><br />
Перед тим, як звернутись до суду, особи, які бажають усиновити дитину, повинні дотриматись досить складної процедури, яка визначена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”]<br /><br />
== Процесуальні особливості судового розгляду справи ==<br />
=== Які документи необхідно подати до суду? ===<br />
* заява про усиновлення дитини. Вона повинна містити: найменування суду, до якого подається заява, ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини; <br />
* копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя;<br />
* медичний висновок про стан здоров'я заявника;<br />
* довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;<br />
* документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;<br />
* інші документи, визначені законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8336 ч. 2 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України]).<br /><br />
'''До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями''', крім вже зазначених документів, додаються:<br />
# дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади; <br />
# висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами; <br />
# дозвіл компетентного органу відповідної держави на в'їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави; <br />
# зобов'язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною.<br /><br />
'''До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави''', крім вже зазначених документів, додаються:<br />
# згода законного представника дитини;<br />
# згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина. <br />
'''Документи усиновлювачів, які є громадянами інших держав, мають бути''' у встановленому законодавством порядку '''легалізовані''', якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такі документи повинні бути перекладені українською мовою, а переклад має бути засвідчений нотаріально ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8336 ч. 5 ст. 311 Цивільного процесуального кодексу України]).<br /><br />
Також обов'язковою є '''сплата судового збору''', розмір якого по даній категорії справ встановлено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”]. Станом на 01 січня 2018 року '''становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.<br />
=== Підготовка справи до розгляду ===<br />
Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.<br /><br />
Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:<br />
# акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;<br />
# свідоцтво про народження дитини;<br />
# медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;<br />
# у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.<br /><br />
'''Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.'''<br /><br />
=== Судовий розгляд справи ===<br />
Дана категорія справ розглядається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]]<br />
'''В судовому засіданні обов'язково мають бути присутні:'''<br />
* заявник; <br />
* орган опіки та піклування або представник уповноваженого органу виконавчої влади; <br />
* дитина, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення; <br />
* заінтересовані та інші особи, яких суд визнає за потрібне допитати. <br /><br />
'''У разі розгляду справи про усиновлення повнолітньої особи''' обов'язковою є участь заявника (заявників), усиновлюваної особи, заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.<br />
Розгляд справи за відсутності заявника є підставою для скасування ухваленого рішення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 п. 5 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).<br /><br />
Заява (заяви) про усиновлення двох або більше дітей підлягає розгляду судом в одному провадженні, навіть якщо ці діти не є між собою братами або сестрами ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 п. 6 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”]).<br /><br />
'''Для забезпечення таємниці усиновлення''' у випадках, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], '''суд розглядає справу в закритому судовому засіданні'''.<br /><br />
Суд перевіряє законність підстав для усиновлення, в тому числі наявність згоди усиновлюваної дитини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 218 Сімейного кодексу України]), якщо така згода є необхідною, або наявність згоди усиновлюваної повнолітньої особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8357 ч. 4 ст. 313 Цивільного процесуального кодексу України]).<br /><br />
Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони:<br />
# невідомі;<br />
# визнані безвісно відсутніми;<br />
# визнані недієздатними;<br />
# позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється;<br />
# протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].<br />
Усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад шість місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.<br />
== Рішення суду у справах щодо усиновлення ==<br />
За результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8362 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України]).<br /><br />
Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:<br />
* стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;<br />
* мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;<br />
* мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;<br />
* взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;<br />
* особу дитини та стан її здоров'я;<br />
* ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1160 ч. 1 ст. 224 Сімейного кодексу України]).<br /><br />
'''Суд не може відмовити особі в усиновленні на тій підставі, що вона вже має або може народити дитину''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1160 ч. 3 ст. 224 Сімейного кодексу України]).<br /><br />
'''У разі задоволення заяви''' суд зазначає '''у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини''' або повнолітньої особи заявником (заявниками).<br /><br />
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.<br /><br />
'''Судові витрати,''' пов'язані з розглядом справи про усиновлення, '''відносяться на рахунок заявника (заявників)'''.<br /><br />
Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи.<br /><br />
У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду.<br /><br />
'''Усиновлення вважається здійсненим з дня набрання законної сили рішенням суду''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1171 ч. 1 ст. 225 Сімейного кодексу України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8362 ч. 7 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8362 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми ]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження ]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право ]]<br />
[[Категорія:Суди ]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&diff=12108Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів2018-12-11T18:59:56Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950] <br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.08.2017 р.]<br /><br />
== Право звільнення споживача від сплати судового збору ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр ст. 42 Конституції України] держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.<br /><br />
Частиною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 1 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів”] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.<br /><br />
== Колізія між Законом України “Про захист прав споживачів” та Законом України “Про судовий збір ==<br />
Певний час існувала суперечність між положеннями двох Законів, що регулюють одні й ті ж правовідносини, а саме ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” та ст. 5 Закону України “Про судовий збір” стосовно обов’язку сплати споживачем судового збору. <br /><br />
На практиці окремі суди за позовними заявами захисту прав споживачів залишають такі позовні заяви без руху у зв’язку із не сплатою позивача судового збору у загальному порядку, посилаючись у своїх ухвалах, що ст. 5 Законом України “Про судовий збір” не передбачено пільг для даної категорії споров. <br /><br />
Практика окремих судів є хибною, оскільки залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору позбавляє таких споживачів права на справедливий судовий розгляд, що також є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.<br /><br />
== Роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору ==<br />
Остаточну позицію щодо звільнення від сплати судового збору під час здійснення цивільного судочинства висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму Листі від 09.08.2017 р. N 93-1517/0/4-17 щодо застосування [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”], а саме:<br /><br />
Норма ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.<br /><br />
Спеціальний Закон — це саме Закон України “Про захист прав споживачів”. <br /><br />
Крім того у цьому ж Листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що застосування передбаченої ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.<br /><br />
<br /><br />
<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Суди ]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право ]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=12107Спрощене провадження в цивільних справах2018-12-11T18:57:01Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]18 березня 2004 року № 1618-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про Державний бюджет на 2018 рік»]7 грудня 2017 року № 2246-VIII<br />
== Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br />
У порядку спрощеного позовного провадження, віповідно до ст. 274 ЦПК України, розглядаються справи:<br />
1) малозначні справи;<br />
2) що виникають з трудових відносин.<br />
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.<br />
Відповідно до ч. 6, 9 ст. 19 ЦПК - '''малозначними справами''' є:<br /><br />
* справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; <br /><br />
* справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000).<br />
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.<br />
== Розгляд справ у порядку спрощеного провадження ==<br />
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:<br />
1) ціну позову;<br />
2) значення справи для сторін;<br />
3) обраний позивачем спосіб захисту;<br />
4) категорію та складність справи;<br />
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;<br />
6) кількість сторін та інших учасників справи;<br />
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br />
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br />
=== В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: ===<br />
1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;<br />
2) щодо спадкування;<br />
3) щодо приватизації державного житлового фонду;<br />
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 ЦПК;<br />
5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (881 000);<br />
6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 ч. 4 ст. 274 ЦПК.<br />
Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.<br />
== Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br />
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.<br />
== Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br />
Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.<br />
Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
== Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br />
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br />
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або<br />
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br />
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
'''Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:'''<br />
1) залишення заяви відповідача без задоволення;<br />
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br />
Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.<br />
Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.<br />
== Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br />
Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.<br />
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.<br />
== Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br />
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.<br />
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.<br />
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.<br />
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.<br />
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.<br />
'''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:'''<br />
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br />
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br />
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.<br />
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.<br /><br />
<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=12106Статус третіх осіб у цивільному процесі2018-12-11T18:46:12Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 р.]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
== '''Поняття та види третіх осіб у цивільному процесі''' ==<br />
'''''Треті особи''''' - це суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.<br /><br />
В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають '''''двох видів''''': <br />
#треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (відповідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 до ст. 52 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)]);<br />
#треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6427#n6427 ст. 53 ЦПК України]).<br /><br />
=== '''Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору''' ===<br />
'''''Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.<br /><br />
Участь третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, характеризується такими ознаками:<br />
# вступають у процес, що розпочався;<br />
# вступають у процес до закінчення судового розгляду;<br />
# є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин;<br />
# вступають у процес добровільно та з власної ініціативи;<br />
# втручаються у спір між сторонами, що вже виник;<br />
# їх інтереси суперечать, як правило, інтересам обох сторін;<br />
# заявляють самостійні вимоги на предмет спору (можуть претендувати на весь предмет чи на його частину);<br />
# відстоюють у процесі свої інтереси, а відтак, їхня юридична заінтересованість носить особистий характер. Матеріально-правовий інтерес полягає в тому, що рішення, яке буде винесено судом по конкретній справі, може порушити права та інтереси третьої особи. Процесуально-правовий інтерес третьої особи полягає в недопущенні ухвалення судом невигідного для себе рішення;<br />
# вступають у справу, пред'явивши позов до однієї або до обох сторін.<br /><br />
Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє '''''ухвалу.'''''<br /><br />
Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа ''за клопотанням учасника справи розглядається спочатку''.<br /><br />
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.<br /><br />
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.<br />
=== Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ===<br />
'''''Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору''''', можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також ''за заявою учасників справи.'''''''<br /><br />
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.<br /><br />
У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.<br /><br />
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.<br /><br />
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ''не тягне за собою розгляду справи спочатку.'<br />
== '''Права та обов'язки третіх осіб в цивільному процесі''' ==<br />
'''''Треті особи мають право на:'''''<br />
* ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;<br />
* подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;<br />
* подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;<br />
* ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;<br />
* оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;<br />
* користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.<br /><br />
'''''Треті особи зобов'язані:'''''<br />
* виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;<br />
* сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;<br />
* з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;<br />
* подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;<br />
* надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;<br />
* виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;<br />
* виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.<br /><br />
== '''Розмір судового збору''' ==<br />
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/stru#Stru Закону України «Про судовий збір»]. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. <br /><br />
Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.<br /><br />
<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=12105Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі2018-12-11T18:44:14Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br />
== Судові повістки та порядок їх вручення<br /> ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ст. 128 ЦПК України], Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.<br /><br />
<br />
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.<br />
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.<br /><br />
<br />
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.<br /><br />
<br />
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.<br /><br />
<br />
Судова повістка, а у випадках, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ЦПК України], разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.<br /><br />
<br />
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.<br /><br />
<br />
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.<br /><br />
Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.<br /><br />
<br />
== Як надсилається судова повістка, якщо ненадано учасниками інформації щодо адреси ==<br />
<br /><br />
<br />
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:<br /><br />
<br />
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;<br /><br />
<br />
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.<br /><br />
<br />
== Вручення повістки ==<br />
<br /><br />
Днем вручення судової повістки є:<br />
<br />
1) день вручення судової повістки під розписку;<br />
<br />
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;<br />
<br />
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;<br />
<br />
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.<br /><br />
<br />
Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.<br /><br />
<br />
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.<br />
<br />
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.<br /><br />
== Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд ==<br />
<br /><br />
Судова повістка про виклик повинна містити:<br />
<br />
1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;<br />
<br />
2) найменування та адресу суду;<br />
<br />
3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;<br />
<br />
4) назву справи, за якою робиться виклик;<br />
<br />
5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);<br />
<br />
6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;<br />
<br />
7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;<br />
<br />
8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;<br />
<br />
9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.<br />
<br />
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.<br />
<br />
Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.<br /><br />
<br /><br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%83:_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=12104Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування2018-12-11T18:23:45Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України “Про психіатричну допомогу”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судових збір”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування” від 03.06.2005 № 7]<br />
== Загальні положення ==<br />
Згідно з Конституцією України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 3 Конституції України]) і кожен має право на повагу до його гідності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 28 Конституції України]).<br /><br />
Чинним кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством передбачено систему норм, спрямованих на об'єктивне й гуманне вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням інтересів осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, страждаючи на психічні хвороби або маючи інші психічні розлади, що зумовлюють потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру чи примусового лікування.<br /><br />
Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України (далі – КК України), в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page стаття 92 КК України]).<br /><br />
Пунктом 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 постанови Пленуму Верховного Суду України] визначено, що метою застосування примусових заходів медичного характеру і примусового лікування є:<br /><br />
# вилікування чи поліпшення стану здоров'я осіб, названих у статтях 19, 20, 76, 93 та 96 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page КК України];<br /><br />
# запобігання вчиненню зазначеними особами нових суспільно небезпечних діянь (злочинів), відповідальність за які передбачена нормами КК України.<br />
== Ознаки ==<br />
Примусові заходи медичного характеру:<br /><br />
* призначаються судом;<br /><br />
* є заходами державного примусу (ізоляції) психічно хворої людини в приміщенні стаціонарного психіатричного закладу, але такі заходи позбавлені властивостей, характерних для покарання;<br /><br />
* спрямовані на обов’язкове лікування психічно хворої людини;<br /><br />
* надають лікарям психіатричного закладу право проводити лікування особи за наявності у неї тяжкого психічного розладу незалежно від її згоди;<br /><br />
* мають запобігти вчиненню психічно хворою людиною нових суспільно небезпечних діянь.<br />
== Категорії осіб ==<br />
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:<br /><br />
* які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;<br /><br />
* які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;<br /><br />
* які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.<br />
== Види примусових заходів медичного характеру ==<br />
Відповідно до положень статті 94 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page КК України] залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:<br /><br />
* надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;<br /><br />
* госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;<br /><br />
* госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;<br /><br />
* госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.<br /><br />
Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.<br /><br />
Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.<br /><br />
Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.<br /><br />
Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.<br /><br />
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.<br />
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==<br />
Згідно ч. 1 ст. 514 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.<br><br />
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page стаття 95 КК України]).<br /><br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 статті 19 Закону України “Про психіатричну допомогу”] особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів '''''не рідше одного разу на 6 місяців''''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру.<br /><br />
У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру '''''понад 6 місяців''''' представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу '''''на строк, який не може перевищувати 6 місяців'''''.<br /><br />
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.<br /><br />
У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання.<br /><br />
За змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page статті 95 КК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 статті 19 Закону України “Про психіатричну допомогу”] зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України]).<br />
== Судовий розгляд заяв про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку ==<br />
''Слід відрізняти примусові заходи медичного характеру, що застосовуються до осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння або злочин у стані неосудності, обмеженої осудності або захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку чи під час відбування покарання від надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку. Останнє не зумовлюється призначенням особі певного виду покарання.'' <br />
Надання в примусовому порядку невідкладної амбулаторної чи стаціонарної допомоги у психіатричних закладах охорони здоров'я особам, які мають психічні розлади, але не вчинили жодного суспільно небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page КК України], за відсутності усвідомленої згоди таких осіб або згоди їхніх законних представників здійснюється згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закону України “Про психіатричну допомогу”] за рішенням суду, яке постановлюється в порядку цивільного судочинства, відповідно до положень Глави 10 Розділу IV [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку розглядається судом за місцем проживання цієї особи у '''''триденний строк''''' з дня її надходження.<br /><br />
Заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку розглядається судом за місцем знаходження психіатричного закладу '''''протягом 24 годин''''' з дня її надходження.<br /><br />
Заяви лікаря-психіатра про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку розглядаються судом за місцем проживання особи '''''у десятиденний строк''''' з дня їх надходження.<br /><br />
Заяви представників психіатричних закладів про продовження госпіталізації в примусовому порядку розглядаються судом за місцем знаходження психіатричного закладу '''''у десятиденний строк''''' з дня їх надходження ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 стаття 22 Закону України “Про психіатричну допомогу”]).<br /><br />
Судові справи щодо надання психіатричної допомоги в примусовому порядку розглядаються в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй такої допомоги.<br /><br />
Участь при розгляді цих справ прокурора, лікаря-психіатра чи представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника осіб, щодо яких розглядаються питання, пов'язані з наданням їм психіатричної допомоги, є обов'язковою.<br /><br />
Особа, щодо якої суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, має право на безоплатну правову допомогу в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, протягом розгляду справи в суді.<br /><br />
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункту 5 статті 5 Закону України “Про судовий збір”] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники у справах, щодо спорів пов´язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.<br />
== Примусове лікування ==<br />
Примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.<br /><br />
У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. У разі призначення інших видів покарань примусове лікування здійснюється у спеціальних лікувальних закладах.<br />
== Підстави для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку ==<br />
Згідно статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 ЗУ "Про психіатричну допомогу"] особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:<br /><br />
* вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;<br /><br />
* неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність. <br />
== Продовження госпіталізації особи в примусовому порядку ==<br />
Перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.<br /><br />
Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.<br /><br />
У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 ЗУ "Про психіатричну допомогу"], додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.<br />Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.<br />
<br />
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&diff=12103Примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу2018-12-11T18:18:14Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 №1618-IV] <br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000р. №1645-ІІІ]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 Закон України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” від 05.07.2001 р. №2586-ІІІ]<br />
== Предмет доказування ==<br />
* встановлення факту захворювання на заразну форму туберкульозу;<br />
* підстави для примусової госпіталізації;<br />
* ухилення хворої особи від обов'язкової госпіталізації.<br />
== Перелік необхідних доказів (основних): ==<br />
* мотивований висновок лікаря про необхідність примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.<br />
== Підсудність: ==<br />
Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.<br /><br />
'''Заявник:''' представник протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за хворим.<br /><br />
'''Заінтересовані особи:''' <br /><br />
* особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби;<br />
* представник особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію.<br /><br />
* участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, представника особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію або про продовження строку примусової госпіталізації, є обов’язковою.<br /><br />
'''Строк подання заяви:''' заява подається протягом 24 годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.<br /><br />
== Розгляд справи та рішення суду ==<br />
Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд розглядає не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.<br /><br />
Розглянувши заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.<br /><br />
Рішення про задоволення заяви, підлягає негайному виконанню та є підставою для примусової госпіталізації або продовження строку примусової госпіталізації особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.<br />
Після набрання законної сили рішенням суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд надсилає рішення відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони майна особи, стосовно якої ухвалено рішення суду.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=12102Право неповнолітніх осіб на звернення до суду2018-12-11T18:10:12Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-І\/]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-І\/]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-\/І]<br />
== '''Процесуальна дієздатність — що це?''' ==<br />
'''<big>Цивільна дієздатність</big>''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 30 Цивільного кодексу України]). <br />
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді — '''<big>цивільна процесуальна дієздатність</big>''' ( [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== '''Хто має цивільну процесуальну дієздатність?''' ==<br />
За загальним правилом цивільну процесуальну дієздатність мають '''<big>фізичні особи, які досягли повноліття (18 років)</big>''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 34 Цивільного кодексу України]), а також юридичні особи ( [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
Разом з тим, чинне законодавство надає можливість кожному захищати свої права і свободи:<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ч. 5 ст. 55 Конституції України] визначає, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] надає можливість неповнолітнім особам віком від 14 до 18 років особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом;<br />
* у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст.18 Сімейного кодексу України] зазначається, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу;<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 4 ст. 152 Сімейного кодексу України] визначає право дитини на звернення за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла 14 років.<br />
* у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 п. 4 ст. 10 Закону України “Про охорону дитинства”] зазначається, що дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.<br />
Робимо висновок, що процесуальну дієздатність (здатність звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів) мають також особи, які досягли віку 14 років.<br />
== '''Набуття цивільної процесуальної дієздатності''' ==<br />
У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона '''набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу''' ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.<br />
У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 34 Цивільного кодексу України]).<br />
Також цивільної процесуальної дієздатності набуває неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому Цивільним кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Матеріальні підстави надання повної цивільної дієздатності передбачено у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України]:<br />
# фізична особа, яка '''<big>досягла 16 років і працює за трудовим договором</big>''';<br />
# неповнолітня особа, яка '''<big>записана матір'ю або батьком дитини</big>''';<br />
# фізичній особі, яка '''<big>досягла 16 років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю</big>'''.<br />
== '''Випадки, у яких неповнолітня особа має право безпосередньо звертатись до суду (без участі представника)?''' ==<br />
Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою про:<br />
* надання повної цивільної дієздатності<br />
* надання їй права на шлюб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 23 Сімейного кодексу України]).<br />
* про розірвання шлюбу<br />
* визнання шлюбу недійсним<br />
* визнання батьківства<br />
* стягнення аліментів<br />
* усиновлення чи визнання усиновлення недійсним<br />
* неповнолітні батьки, яки досягли 14 років, мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів своєї дитини. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України]) <br />
* щодо позбавлення батьківських прав ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 165 Сімейного кодексу України]).<br /><br />
Цивільна процесуальна дієздатність тісно пов'язана із цивільною дієздатністю. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 32 Цивільного кодексу України] особи у віці від 14 до 18 років володіють неповною цивільною дієздатністю, а саме мають право:<br />
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;<br />
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;<br />
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;<br />
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України] визначає, що неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. <br />
Тобто це ті відносини, які перераховані вище.<br /><br />
Отже, щодо досить широкого кола відносин дана вікова категорія може самостійно виступати в суді. Хоча це не позбавляє суд можливості залучати до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи.<br />
== '''Особливості участі неповнолітніх осіб у цивільному процесі''' ==<br />
Неповнолітні особи є повноправними учасниками цивільного процесу і наділяються в ньому загальними правами і обов'язками ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України]).<br><br />
Але враховуючи вікові особливості таких осіб та недостатній життєвий досвід, вони наділяються ще й “спеціальними” процесуальними правами, які передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 45-1 Цивільного процесуального кодексу України].<br><br />
Окремо слід зупинитися на обов'язках осіб, які беруть участь у справі, та на можливості їх виконання неповнолітніми особами.<br />
Зокрема обов'язком, який слід проаналізувати щодо можливості його виконання неповнолітніми, є '''<big>сплата судових витрат</big>'''. <br />
Природно, що особа, яка не досягла повноліття, має обмежену фінансову спроможність і повністю або частково залежна від матеріальних можливостей своїх батьків. При цьому слід враховувати, що така особа може звертатися до суду саме з метою вирішення правового конфлікту, який виник між нею та одним із батьків (батьками). Тому сплата необхідних коштів може стати для неї проблематичною. Закон не містить будь-яких пільг щодо оплати судових витрат неповнолітніми особами, але в даному випадку можуть застосовуватися загальні положення цивільного процесуального законодавства, якими передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити їх розмір чи звільнити від їх оплати ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України]). Суд повинен роз'яснити неповнолітній особі, що вона може скористатися таким правом і в разі необхідності має подати суду відповідну заяву. <br />
'''<big>Судовий збір</big>''' при поданні позовної заяви в суд неповнолітніми стягується в загальному порядку відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”].<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%BE%D1%8E_(%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E)_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B4%D1%96&diff=12101Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді2018-12-11T18:05:54Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року] <br />
<br />
== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==<br />
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. <br />
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. <br />
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).<br />
<br />
== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==<br />
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:<br />
* умисне або внаслідок недбалості:<br />
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;<br />
# незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;<br />
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;<br />
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;<br />
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;<br />
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);<br />
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;<br />
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;<br />
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;<br />
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;<br />
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;<br />
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);<br />
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;<br />
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;<br />
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;<br />
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;<br />
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;<br />
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;<br />
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;<br />
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;<br />
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;<br />
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;<br />
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;<br />
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).<br />
<br />
== Досудовий порядок ==<br />
=== Куди звертатися ===<br />
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].<br />
<br />
З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 16<sup>1</sup> Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).<br />
<br />
Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.<br />
<br />
Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).<br />
<br />
Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:<br />
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;<br />
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;<br />
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;<br />
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.<br />
<br />
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.<br />
<br />
=== Строк розгляду скарги === <br />
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).<br />
<br />
=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі === <br />
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до '''Вищої ради правосуддя''' за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження не пізніше '''тридцяти днів''' з дня ухвалення рішення (частини 1 та 2 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).<br />
<br />
=== Строк розгляду скарги на рішення ===<br />
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше '''шістдесяти днів''' із дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на '''шістдесят днів''' у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
Право на оскарження до '''суду''' рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).<br />
<br />
[[Категорія:Дисциплінарне стягнення]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=12100Почеркознавча експертиза в цивільному процесі2018-12-11T18:04:18Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 "Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень"]<br />
<br />
== '''Експертиза як доказ у цивільному судочинстві''' ==<br />
<br />
Згідно ЦПК України в редакції чинній з 15.12.2017 року доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.<br />
<br />
Ці дані встановлюються такими засобами:<br />
<br />
# письмовими, речовими і електронними доказами;<br />
# висновками експертів;<br />
# показаннями свідків.<br />
<br />
== '''Поняття почеркознавчої експертизи''' ==<br />
<br />
Одним із видів експертиз є почеркознавча експертиза.<br /><br />
<br />
Почеркознавча експертиза - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.<br />
<br />
== '''Призначення експертизи судом''' ==<br />
<br />
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:<br />
<br />
# для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;<br />
# сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.<br />
<br />
''Питання'', з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, ''визначаються судом''.<br />
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. <br />
<br />
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.<br />
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).<br />
<br />
В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.<br />
<br />
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.<br />
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.<br />
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.<br />
<br />
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.<br />
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.<br />
<br />
== '''Основні завдання почеркознавчої експертизи''' ==<br />
<br />
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.<br />
Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).<br />
<br />
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.<br />
<br />
== '''Орієнтовний перелік вирішуваних питань''' ==<br />
<br />
<br />
* Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?<br />
* Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?<br />
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?<br />
* Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?<br />
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?<br />
* Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа (назва документа та його реквізити, графа, рядок), у незвичайному стані?<br />
* Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) навмисно зміненим почерком?<br />
* Особою якої статі виконано рукописний текст?<br />
* До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?<br />
<br />
== '''Матеріали для проведення почеркознавчої експертизи''' ==<br />
<br />
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту '''вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки''' почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.<br />
<br />
'''Вільними зразками''' є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; '''умовно-вільними''' є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; '''експериментальні''' '''зразки''' почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.<br />
<br />
''Вільні зразки'' по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.<br />
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.<br />
<br />
Відбирати '''експериментальні зразки''' почерку необхідно у два етапи. <br />
* На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). <br />
* На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.<br />
<br />
''Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.''<br />
<br />
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.<br />
''Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.<br />
''<br />
Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.<br />
<br />
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.<br />
<br />
Як '''вільні''', так і '''експериментальні зразки''' буквеного або цифрового письма бажано надавати '''не менше ніж на 15 аркушах'''. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. '''Вільні зразки''' підпису надаються по змозі '''не менше ніж на 15 документах''', '''експериментальні''' - у кількості '''не менше 5 - 8 аркушів'''.<br />
<br />
Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.<br />
При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.<br />
<br />
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.<br />
<br />
У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). <br />
Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.<br />
<br />
[[Категорія:Суди]] [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83._%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=12099Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати2018-12-11T17:52:40Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Законодавча база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-IV]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Постанова Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах"]<br />
== Підстави для повернення судового збору ==<br />
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:<br />
# зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;<br />
# повернення заяви або скарги;<br />
# відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;<br />
# залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);<br />
# закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.<br />
У випадках, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n92 пунктом 1 частини першої ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»], судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n91 частиною першою ] цієї статті, - повністю.<br><br />
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.<br><br />
У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.<br><br />
=== Порядок повернення судового збору ===<br />
Для повернення судового збору потрібно звернутися спочатку до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір з заявою про повернення помилково або надмірно сплаченого судового збору. Після цього '''повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.'''<br><br />
Порядок повернення судового збору визначено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"].<br />
=== Зразок заяви про повернення судового збору ===<br />
[[Файл:Заява про повернення судового збору.docx|міні]]<br />
== Пільги щодо сплати судового збору ==<br />
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 стаття 5 Закону України «Про судовий збір»])<br><br />
'''Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:'''<br />
* позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;<br />
* позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;<br />
* позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;<br />
* позивачі - у справах щодо спорів, пов’язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов’язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарних режимів 1917-1991 років"];<br />
* особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;<br />
* позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;<br />
* громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;<br />
* інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;<br />
* інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;<br />
* позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* виборці - у справах про уточнення списку виборців;<br />
* військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків;<br />
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;<br />
* позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";]<br />
* фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;<br />
* органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;<br />
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";]<br />
* засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України,] у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.<br />
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;<br />
* позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.<br /><br />
== Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати ==<br />
'''Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:'''<br />
# розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або<br /><br />
#'''Позивачами є:'''<br />
* військовослужбовці;<br />
* батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;<br />
* одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;<br />
* члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;<br />
* особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або<br />
* предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю..<br /><br />
У п. 29 постанови [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14 Пленуму ВССУ від 17.10.2014 р.] №10 зазначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).<br><br />
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.<br />
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуального Кодексу України ] повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ] сторона, яка просить суд звільнити або зменшити судовий збір та має незадовільне матеріальне становище та для документального підтвердження може подати наступні документи:<br><br />
* в будь-якому відділенні пенсійного фонду: форму ОК-5 або ОК-7. Для отримання зазначеної форми, необхідно при собі мати оригінал паспорта та ідентифікаційного коду і заповнити заяву. Термін видачі форми: в день звернення;<br><br />
* в будь-який податкової інспекції: відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків. Для отримання зазначених відомостей, необхідно при собі мати оригінал паспорта та ідентифікаційного коду і заповнити заяву.Термін видачі відомостей: три робочих дні з дня звернення.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83.docx&diff=12098Файл:Заява про повернення судового збору.docx2018-12-11T17:51:55Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>Зразок заяви на повернення судового збору</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=12097Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-12-11T17:37:01Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br><br />
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br><br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.<br><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br><br />
== Вирішення спору судом ==<br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br><br />
Позовна заява складається відповідно до вимог ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br><br />
=== Вимоги до позовної заяви: ===<br />
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br><br />
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br><br />
'''Позовна заява повинна містити''':<br><br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br><br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br><br />
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br><br />
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br><br />
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br><br />
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br><br />
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br><br />
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br><br />
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br><br />
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br><br />
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br><br />
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br><br />
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br><br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br />
=== Правова позиція ===<br />
Ухвалами ВССУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br><br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.<br><br />
Зокрема, Верховний Суд України, шляхом винесення постанови 13 лютого 2013 року, зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договорів.<br><br />
У своєму рішенні, винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено, що '''внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання''', тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.<br><br />
Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зробив висновок, що, '''правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання'''.<br><br />
Такої ж позиції дотримався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму рішенні від 29 січня 2014 року, зазначивши, що правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, '''коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін'''.<br><br />
Слід звернути увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року по справі № 909/117/14, де зазначено, що положення ч. 2 ст. 571 ЦК України (стосовно відшкодування другій стороні збитків завданих порушенням або припиненням зобов’язанням, що забезпечене завдатком) вказаної норми р'''егулюють відшкодування завданої неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов'язання шкоди, а відтак, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін'''.<br><br />
Не може залишитися поза увагою і висновок Вищого господарського суду України, викладений у постанові від 10 грудня 2014 року по справі № 5/112/10, де суд зазначив, що за своєю правовою суттю гарантійний внесок є завдатком та до нього застосовуються правила, передбачені ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України, а саме '''якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора'''.<br><br />
На особливості інституту завдатку звернув увагу Вищий господарський суд України у своїй постанові від 29 жовтня 2015 року по справі за номером 910/2510/15-г зазначивши, що сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання. В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання. '''Завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору'''.<br><br />
В ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 27 липня 2011 року у справах про стягнення авансових платежів, сплачених за попередніми договорами, і розірвання таких договорів суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі не укладення сторонами основних договорів у строк, визначений попередніми договорами, передані позивачами в рахунок оплати за основними договорами '''грошові кошти є відповідно до ст. 570 ЦКУ не завдатком, а авансом і підлягають поверненню особам, які їх сплатили'''.<br />
Окрім того, у рішенні винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зроблено висновок, що у разі не укладання договору підстави вважати передані кошти завдатком відсутні, тобто, в такому випадку ці кошти є авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України).<br />
Більше того, суд звертає увагу на той факт, '''що кошти сплачені в рахунок авансу підлягають поверненню незалежно від того, з чиєї вини не був укладений договір, який сторони мали намір укласти'''.<br><br />
У постанові від 23 липня 2014 року, винесеній по справі № 910/24568/13, Вищий господарський суд України зазначає, що згідно положень чинного в Україні законодавства, '''авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари''' (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.<br><br />
Окрім того, Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зазначає, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.<br />
=== Судова практика ===<br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76323636 Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2018 року]<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72383510 Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області]<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73660871 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=12096Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-12-11T17:35:22Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br><br />
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br><br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br><br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.<br><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br><br />
== Вирішення спору судом ==<br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br><br />
Позовна заява складається відповідно до вимог ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br><br />
=== Вимоги до позовної заяви: ===<br />
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br><br />
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br><br />
'''Позовна заява повинна містити''':<br><br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br><br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br><br />
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br><br />
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br><br />
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br><br />
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br><br />
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br><br />
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br><br />
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br><br />
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br><br />
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br><br />
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br><br />
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br><br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br />
=== Правова позиція ===<br />
Ухвалами ВССУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br><br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.<br><br />
Зокрема, Верховний Суд України, шляхом винесення постанови 13 лютого 2013 року, зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договорів.<br><br />
У своєму рішенні, винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено, що '''внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання''', тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.<br><br />
Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зробив висновок, що, '''правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання'''.<br><br />
Такої ж позиції дотримався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму рішенні від 29 січня 2014 року, зазначивши, що правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, '''коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін'''.<br><br />
Слід звернути увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року по справі № 909/117/14, де зазначено, що положення ч. 2 ст. 571 ЦК України (стосовно відшкодування другій стороні збитків завданих порушенням або припиненням зобов’язанням, що забезпечене завдатком) вказаної норми р'''егулюють відшкодування завданої неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов'язання шкоди, а відтак, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін'''.<br><br />
Не може залишитися поза увагою і висновок Вищого господарського суду України, викладений у постанові від 10 грудня 2014 року по справі № 5/112/10, де суд зазначив, що за своєю правовою суттю гарантійний внесок є завдатком та до нього застосовуються правила, передбачені ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України, а саме '''якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора'''.<br><br />
На особливості інституту завдатку звернув увагу Вищий господарський суд України у своїй постанові від 29 жовтня 2015 року по справі за номером 910/2510/15-г зазначивши, що сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання. В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання. '''Завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору'''.<br><br />
В ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 27 липня 2011 року у справах про стягнення авансових платежів, сплачених за попередніми договорами, і розірвання таких договорів суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі не укладення сторонами основних договорів у строк, визначений попередніми договорами, передані позивачами в рахунок оплати за основними договорами '''грошові кошти є відповідно до ст. 570 ЦКУ не завдатком, а авансом і підлягають поверненню особам, які їх сплатили'''.<br />
Окрім того, у рішенні винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зроблено висновок, що у разі не укладання договору підстави вважати передані кошти завдатком відсутні, тобто, в такому випадку ці кошти є авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України).<br />
Більше того, суд звертає увагу на той факт, '''що кошти сплачені в рахунок авансу підлягають поверненню незалежно від того, з чиєї вини не був укладений договір, який сторони мали намір укласти'''.<br><br />
У постанові від 23 липня 2014 року, винесеній по справі № 910/24568/13, Вищий господарський суд України зазначає, що згідно положень чинного в Україні законодавства, '''авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари''' (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.<br><br />
Окрім того, Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зазначає, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.<br />
=== Судова практика ===<br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76323636 Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2018 року]<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72383510 Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області]<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73660871 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96._%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=12085Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі2018-12-11T14:29:19Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України “Про інформацію”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”]<br />
== Поняття доказів та доказування ==<br />
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).<br />
<br /><br />
Такі дані встановлюються такими засобами:<br /><br />
1) письмовими, речовими і електронними доказами;<br /><br />
2) висновками експертів;<br /><br />
3) показаннями свідків.<br /><br />
Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю таких елементів:<br /><br />
* змісту доказів;<br />
* процесуальної форми доказів; <br />
* процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту і<br />
* процесуальної форми доказів.<br /><br />
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.<br /><br />
У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.<br /><br />
У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.<br /><br />
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.<br /><br />
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.<br /><br />
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.<br /><br />
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених ЦПК України.<br />
== Зміст доказів ==<br />
Зміст доказів — це будь-які фактичні дані, що обґрунтовують вимоги ізаперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, у справі за позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним, змістом наданого позивачем доказу,встановленого на підставі показань свідка, є фактичні дані про перебування продавця у стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.<br />
Процесуальною формою доказів є визначені цивільним процесуальним законом засоби доказування, в яких закріплюються фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.<br />
Відповідно до ЦПК України процесуальною формою доказів, тобто засобами доказування, є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи,висновки експертів. Так, за позовом про відновлення порушених авторських прав на твір образотворчого мистецтва позивач обґрунтовував свої вимоги фактичними даними про те, що видавництво всупереч умовам авторського договору самочинно внесло зміни у твір. Процесуальною формою цих доказів став письмовий документ — оригінал авторського договору.<br />
Процесуальний порядок одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів — це встановлена цивільним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження й оцінки змісту доказів та засобів доказування. <br />
Загалом слід розрізняти такі три загальноприйняті елементи предмету доказування: <br />
а) обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги (підстава позову);<br />
б) обставини, на яких відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстава заперечення); <br />
в) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. А взагалі – обставини, які повинні бути встановлені як підстави для вирішення спору між сторонами –<br />
всі які відбулися, а також наявні юридичні факти та обставини, що мають значення для справи. Саме на обставинах, що підлягають встановленню, й будується предмет доказування в справі. Тому пропонується поділяти докази не тільки на особисті та речові, а й на отримані за допомогою технічних засобів і змішані. В цьому разі можна буде більш чітко<br />
провести межу між різними видами доказів за джерелом доказу. Це положення з урахуванням способу отримання доказу може певною мірою свідчити про їх юридичну вірогідність.<br />
Так, до особистих доказів пропонується віднести:<br />
* пояснення сторін;<br />
* пояснення третіх осіб; <br />
* пояснення представників;<br />
* пояснення заявників та заінтересованих осіб;<br />
* пояснення заявника та боржника;<br />
* показання свідків;<br />
* висновки експертів;<br />
* письмові докази, якщо при їх формуванні не застосовувались технічні<br />
* прилади комп’ютерної техніки.<br /><br />
Подаючи докази, сторони реалізовують своє право на доказування і одночасно виконують обов’язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.<br /><br />
== Витребування доказів у цивільному процесі ==<br />
'''Статтею 84 Цивільно процесуального кодексу України, визначені умови та випадки витребування доказів:'''<br />
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6634#n6634 ЦПК України]. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.<br /><br />
У клопотанні повинно бути зазначено:<br /><br />
* 1) який доказ витребовується;<br /><br />
* 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;<br /><br />
* 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;<br /><br />
* 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.<br /><br />
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.<br /><br />
Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/stru/paran6945#n6945 116-118 ЦПК України.]<br /><br />
Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.<br /><br />
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.<br /><br />
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.<br /><br />
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.<br /><br />
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.<br /><br />
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.<br><br />
У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за місцезнаходженням доказів може витребувати докази на прохання третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу у справі, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), у порядку, встановленому цією статтею.<br /><br />
У разі задоволення відповідної заяви суд може зобов’язати особу, у якої такі докази витребовуються, надати такі докази безпосередньо третейському суду або міжнародному комерційному арбітражу або стороні, за заявою якої такі докази витребовуються, для подальшого їх подання третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу).<br /><br />
В ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із поданням відповідних доказів.<br><br />
<big>'''Дивись також:'''</big> [[Електронні докази в цивільному процесі]]<br />
[[Категорія: цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=11360Заходи забезпечення позову в цивільному процесі2018-12-03T11:23:50Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільно-процесуальний кодекс України;]<br /><br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va009700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову;]<br />
<br />
== Поняття, підстави та види забезпечення позову ==<br />
'''Забезпечення позову''' - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. <br /><br />
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цивільного процесуального кодексу України заходів забезпечення позову.<br />
Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.<br />
За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.<br />
<br />
'''Види забезпечення позову'''<br /><br />
Позов забезпечується:<br />
* накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;<br />
* забороною вчиняти певні дії;<br />
* встановленням обов’язку вчинити певні дії;<br />
* забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;<br />
* зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;<br />
* зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;<br />
* передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;<br />
* зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;<br />
* арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;<br />
* іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.<br /><br />
<br />
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.<br /><br />
<br />
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.<br /><br />
<br />
== Позов не забезпечується ==<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
накладення арешту на заробітну плату;<br />
накладення арешту на пенсію та стипендію;<br />
допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;<br />
на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу;<br />
допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.<br /><br />
<br />
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.<br /><br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.<br /><br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії.<br /><br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.<br /><br />
<br />
Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.<br /><br />
<br />
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.<br />
<br />
== Зміст і форма заяви про забезпечення позову ==<br />
<br />
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:<br />
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;<br />
* предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br />
* захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br />
* ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;<br />
* пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;<br />
* інші відомості, потрібні для забезпечення позову.<br /><br />
<br />
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.<br /><br />
<br />
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.<br /><br />
<br />
Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
* повне найменування - для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) - для фізичної особи - підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;<br />
* розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;<br />
* найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.<br /><br />
<br />
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.<br /><br />
<br />
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.<br /><br />
<br />
== Порядок подання заяви про забезпечення позову ==<br />
<br />
'''1.''' Заява про забезпечення позову подається:<br />
* до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;<br />
* одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;<br />
* після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br /><br />
<br />
'''2.''' Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.<br /><br />
<br />
'''3.''' Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.<br /><br />
<br />
'''4.''' У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br /><br />
<br />
== Розгляд заяви про забезпечення позову ==<br />
<br />
Заява про забезпечення позову розглядається судом '''не пізніше двох днів''' з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).<br /><br />
<br />
Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.<br /><br />
<br />
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.<br /><br />
<br />
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.<br /><br />
<br />
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.<br /><br />
<br />
== Скасування заходів забезпечення позову ==<br />
<br />
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.<br /><br />
<br />
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.<br /><br />
<br />
У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.<br /><br />
<br />
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.<br /><br />
<br />
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.<br /><br />
<br />
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.<br /><br />
<br />
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом '''дев’яноста днів''' з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.<br /><br />
<br />
== Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! || сolspan= 3 | Заява про забезпечення позову ||<br />
|-<br />
| юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить || 881,00 грн.<br />
|-<br />
| фізичною особою || 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить || 352,40 грн.<br />
|-<br />
|}<br />
[[Файл:Зразок заяви про забезпечення позову.docx|міні]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83.docx&diff=11359Файл:Зразок заяви про забезпечення позову.docx2018-12-03T11:22:54Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>Зразок заяви про забезпечення позову</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=11357Виконання судових рішень у цивільних справах2018-12-03T10:34:12Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України від 28.06.1996 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-IV]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 року № 2341-III]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073-X]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод»]<br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
<br />
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.<br />
<br />
Для виконання рішення суду чи судового наказу потрібно отримати в суді виконавчий лист і звернутися до відповідної державної виконавчої служби протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Зробити це необхідно особисто або рекомендованим листом з повідомленням. Після такого звернення має бути відкрите виконавче провадження й боржнику надається час для добровільного виконання рішення, а після цього – рішення має бути виконаним у примусовому порядку.<br />
<br />
Якщо рішення стосується стягнення грошових коштів, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, що відповідає розміру боргу, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна. Також, якщо є інформація про наявне майно боржника, необхідно вказати про нього в заяві.<br />
<br />
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.<br />
<br />
== Права стягувача ==<br />
<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.<br />
<br />
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов’язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов’язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.<br />
Крім того, у виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби.<br />
<br />
У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов’язкові тією мірою, в якій вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.<br />
<br />
Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, або ж постанови про заміну сторони її правонаступником.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 статті 57 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов’язки.<br />
<br />
Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз’яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог Закону.<br />
Основний перелік прав та обов’язків сторін виконавчого провадження визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n214 статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження"].<br />
<br />
Так сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.<br />
<br />
Разом з цим, перелік прав та обов’язків сторін виконавчого провадження, перелічених вище, не є вичерпним. Діючий Закон України «Про виконавче провадження» наділяє сторін і іншими правами та обов’язками, сумлінне використання яких повинно забезпечити повне і своєчасне вчинення виконавчих дій.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4355 Статтею 56 Конституції України] встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.<br />
<br />
== Виконавчі дії ==<br />
<br />
Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування чи роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.<br />
<br />
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.<br />
<br />
У постанові державний виконавець установлює строк для добровільного виконання рішення, що не може перевищувати 7 днів, а рішення про примусове виселення – 15 днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору й витрат, пов’язаних із провадженням виконавчих дій.<br />
<br />
Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.<br />
Якщо у стягувача є можливість, краще самостійно рекомендованим листом із повідомленням, відправити боржнику постанову про відкриття провадження. Якщо боржник не буде повідомлений, це створить потенційну можливість оскарження дій виконавця й затягування виконання рішення.<br />
<br />
Державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом 6 місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.<br />
<br />
За можливості потрібно брати участь у виконавчих діях, пов’язаних із перевіркою майнового стану боржника, проведенні опису його майна та арешту. Не треба відмовляйтеся приймати арештоване майно на відповідальне зберігання – це допоможе уникнути спокуси виконавця «щось не помітити» та дозволити зберегти цілісність цього майна.<br />
<br />
Рекомендовано щомісячно направляти державному виконавцю письмові запити про хід виконання рішення й проведення виконавчих дій.<br />
<br />
У першу чергу, стягнення звертається на грошові кошти, які належать боржнику (готівка або гроші в банківських і фінансових установах), потім – на рухоме майно (меблі, побутова техніка, автотранспорт), потім – на нежитлове нерухоме майно, і лише в останню чергу – на житло.<br />
<br />
Будь-яке виявлене майно боржника повинне бути негайно арештоване, у разі, якщо розмір заборгованості й вартість цього майна співвідносяться.<br />
<br />
З метою своєчасного й повного виконання рішень майнового характеру рекомендується вимагати від виконавця проведення наступних дій:<br />
# Направлення запитів: до податкової інспекції – для визначення розміру доходів боржника і місця його роботи, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки; до реєстраційної палати або реєстратору держадміністрації – визначення, чи є боржник суб’єктом підприємницької діяльності, які його види діяльності й місце реєстрації; в ДАІ, інспекцію державного технічного нагляду і державну реєстраційну службу – для виявлення зареєстрованого за боржником автотранспорту, сільськогосподарської техніки і нерухомості; до органів місцевого самоврядування – про виділення земельної ділянки, видачу дозволу на проведення підприємницької діяльності; до органів реєстрації актів цивільного стану громадян – визначення шлюбних зв’язків з метою, в подальшому, виявлення й звернення стягнення на спільне майно подружжя; до обласного адресного бюро при УМВС – щодо адреси реєстрації боржника; до органів Пенсійного фонду і Центру зайнятості – про перебування боржника на обліку;<br />
# Направлення до всіх центральних банківських і фінансових установ постанов про арешт грошових коштів боржника;<br />
# Направлення письмових викликів боржника до органу виконавчої служби для надання пояснень, а у випадку ігнорування ним вимог виконавця – накладення на нього штрафних санкцій і винесення постанови про примусовий привід боржника органами УМВС;<br />
# Перевірка майнового стану боржника за місцем його реєстрації, фактичного мешкання або знаходження його нерухомості.<br />
<br />
== Оскарження дій державного виконавця ==<br />
<br />
Конституцією України передбачено, що кожна людина має право на захист своїх законних інтересів та прав. Діючим законодавством визначено порядок захисту громадянами своїх прав та законних інтересів шляхом подачі письмового звернення до органів державної влади, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, органів державної виконавчої служби або шляхом висловлення своїх пропозицій на особистому прийомі у керівників цих установ в усній формі.<br />
<br />
Законом України «Про звернення громадян» визначено такі основні види звернень як скарга та заява.<br />
<br />
Заява - це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.<br />
<br />
Скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю) посадових осіб.<br />
<br />
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання.<br />
<br />
Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати.<br />
<br />
Окрім звичайного звернення, заявник може подати скаргу на дії державного виконавця в порядку ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.<br />
<br />
Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої діями виконавця.<br />
<br />
Скарга розглядається в десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця. За наслідками розгляду суд виносить ухвалу, у котрій може визнати дії чи бездіяльність виконавця неправомірними й зобов’язати виконавця вчинити певні дії, а також визначити відшкодування завданої вам такими діями шкоди. <br />
<br />
Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (стаття 453 ЦПК).<br />
<br />
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.<br />
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби.<br />
<br />
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.<br />
<br />
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.<br />
<br />
Скаргу на дії чи бездіяльність державного виконавця необхідно подавати у письмовій формі із зазначенням:<br />
# Найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається.<br />
# Повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником.<br />
# Реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина).<br />
# Зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено.<br />
# Викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.<br />
# Підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.<br />
<br />
Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог розглядається начальником відділу в порядку, встановленому ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а саме: в термін не більше одного місяця від дня її надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, начальник відділу або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати сорока п'яти днів.<br />
<br />
== Якщо рішення суду й надалі не виконується ==<br />
<br />
Якщо рішення суду стосується захисту цивільних прав і обов’язків, то при невиконанні рішення суду можна подати заяву до Європейського суду з прав людини щодо порушення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).<br />
<br />
Перед цим потрібно вичерпати всі ефективні засоби захисту. А саме, якщо боржник є в приватній власності чи приватною особою, потрібно оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню рішення суду. Тільки після цього можна звертатися до Європейського суду з прав людини.<br />
<br />
Якщо боржник є органом влади, державним підприємством (частка держави не менше 25%) чи установою, тоді ефективних засобів захисту прав немає. У такому випадку можна звернутися із заявою до Європейського суду з прав людини щодо порушення державою права на справедливий суд.<br />
<br />
Для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно заповнити українською чи російською мовою відповідний формуляр. Звернення є безкоштовним. <br />
<br />
== Відповідальність за невиконання рішення суду ==<br />
<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n718 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»] за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.<br />
<br />
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.<br />
<br />
У разі порушення особою вимог Закону державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення.<br />
<br />
Підставами для складання протоколу є:<br />
* невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами;<br />
* несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника;<br />
* неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів);<br />
* неявка без поважних причин за викликом державного виконавця.<br />
<br />
Протокол направляється для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.<br />
<br />
У разі наявності у діях боржника ознак злочину, передбаченого статтями 164, 382, 388 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.<br />
<br />
Однією з підстав направлення подання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ознаки злочину передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 164 Кримінального кодексу України] за злісне ухилення від сплати аліментів є заборгованість зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.<br />
<br />
Підставою для направлення подання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ознаки злочину, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 382 Кримінального кодексу України] за умисне невиконання рішення суду є відкриття боржником нових рахунків в банківських установах після винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника.<br />
<br />
Підставою для направлення подання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ознаки злочину, передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1091 ст. 388 Кримінального кодексу України] за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт.<br />
<br />
[[Категорія:Виконавче провадження]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8)&diff=11356Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (нарахованої, але невиплаченої заробітної плати)2018-12-03T10:20:11Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div><br />
=='''Нормативно-правова база''':==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28.06.1996 року] (зі змінами);<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про державний бюджет на 2018 рік»];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»].<br />
<br />
== '''Загальні аспекти виконання рішень суду''' ==<br />
<br />
Для того, щоб зрозуміти яким чином особа може отримати кошти, які на її користь присуджено судом ми повинні звернутись до '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]''' (далі – Закон). Що таке виконавче провадження ми можемо побачити у '''ст.1 згаданого Закону''', а саме виконавче провадження '''є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень''' та рішень інших органів (посадових осіб) та представляє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. <br />
<br /><br />
Які ж документи підлягають примусовому виконанню вказано у '''ст.3 вказаного Закону''' примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як '''виконавчі листи та накази,''' що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; '''судові накази; ухвали, постанови судів''' у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, '''виконавчі написів нотаріусів; посвідченя комісій по трудових спорах,''' що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; '''постанови державних виконавців''' про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; '''постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення''' у випадках, передбачених законом; '''рішення інших державних органів та рішень Національного банку України''', які законом визнані виконавчими документами; '''рішення Європейського суду з прав людини''' з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також '''рішень інших міжнародних юрисдикційних органів''' у випадках, передбачених міжнародним договором України; '''рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу''' (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.<br /><br />
<br />
=== '''Хто може проводити примусове виконання рішень про стягнення коштів з державного підприємства?''' ===<br />
Відповідно до '''ст. 5 Закону''' примусове виконання рішень покладається на '''органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на '''приватних виконавців'''. Згідно з ч.2 цієї статті приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених '''ст. 3 цього Закону''', крім: рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону (наприклад, якщо підприємство внесено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації). <br /><br />
<br />
==== '''Які можуть бути заходи примусового виконання рішень?''' ====<br />
Відповідно до '''ст. 10 Закону''': заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на '''кошти, цінні папери, інше майно (майнові права)''', корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
<br />
==== '''Яким чином державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа?''' ==== <br />
Відповідно до '''ст.26 Закону''': «Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: '''за заявою стягувача''' про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.<br /><br />
<br />
== '''Процедура примусового стягнення коштів з державного підприємства''' ==<br />
<br /><br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-п Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»] (далі - Постанова) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником, в якому є державне підприємство. <br />
Згідно '''п. 20 вказаної Постанови погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань''', '''визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів''', згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. <br />
Відповідно до ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: «виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи '''не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.<br />
'''<br /><br />
== '''Строки виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства''' ==<br />
<br />
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, '''керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.'''<br />
У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу '''протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.'''<br><br />
<br />
Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей''', необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець '''протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані '''протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.<br><br />
<br />
Відповідно до п. п.47-50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-п Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845] (далі - Порядок): «'''безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих''': 1) органом Казначейства:документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; '''2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.''' Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. <br><br />
<br />
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. <br />
У разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство '''подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.''' Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.<br><br />
<br />
Також відповідно до цього Порядку '''компенсація за порушення встановленого Законом строку перерахування коштів нараховується''': казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.<br><br />
<br />
'''Яка сума закладена в Державний бюджет України для виконання рішень суду?'''<br><br />
<br />
Статтею 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік»] надано право Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку '''реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до 7.544.562.370 гривень за рішеннями судів,''' '''виконання яких гарантовано державою,''' шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років з відстроченням платежів за цією заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних. Право видачі таких векселів надати органам Державної казначейської служби України.<br><br />
<br />
'''Що відбувається, коли поданий не повний комплект документів?'''<br><br />
<br />
У разі якщо Ви подали не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України '''протягом п’яти днів з дня надходження заяви Вас про це.'''<br />
У разі неподання Вами документів та відомостей '''у місячний строк''' з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає Вам заяву.<br><br />
Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості '''подати цю заяву ще раз.'''<br />
<br />
== '''Відповідальність за невиконання рішення суду''' ==<br />
<br />
У разі якщо Державна казначейська служба України '''протягом трьох місяців''' не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів Вам має бути виплачена компенсація в '''розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI. <br><br />
<br />
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]] [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B7_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_(%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8)&diff=11354Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (нарахованої, але невиплаченої заробітної плати)2018-12-03T10:05:30Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div><br />
=='''Нормативно-правова база''':==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28.06.1996 року] (зі змінами);<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про державний бюджет на 2018 рік»];<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»].<br />
<br />
== '''Загальні аспекти виконання рішень суду''' ==<br />
<br />
Для того, щоб зрозуміти яким чином особа може отримати кошти, які на її користь присуджено судом ми повинні звернутись до '''[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»]''' (далі – Закон). Що таке виконавче провадження ми можемо побачити у '''ст.1 згаданого Закону''', а саме виконавче провадження '''є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень''' та рішень інших органів (посадових осіб) та представляє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. <br />
<br /><br />
Які ж документи підлягають примусовому виконанню вказано у '''ст.3 вказаного Закону''' примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як '''виконавчі листи та накази,''' що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; '''судові накази; ухвали, постанови судів''' у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, '''виконавчі написів нотаріусів; посвідченя комісій по трудових спорах,''' що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; '''постанови державних виконавців''' про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; '''постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення''' у випадках, передбачених законом; '''рішення інших державних органів та рішень Національного банку України''', які законом визнані виконавчими документами; '''рішення Європейського суду з прав людини''' з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також '''рішень інших міжнародних юрисдикційних органів''' у випадках, передбачених міжнародним договором України; '''рішення (постанови) суб’єктів державного фінансового моніторингу''' (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.<br /><br />
<br />
Хто ж може проводити примусове виконання рішень про стягнення коштів з державного підприємства? <br /><br />
Відповідно до '''ст. 5 Закону''' примусове виконання рішень покладається на '''органи державної виконавчої служби''' (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на '''приватних виконавців'''. Згідно з ч.2 цієї статті приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених '''ст. 3 цього Закону''', крім: рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону (наприклад, якщо підприємство внесено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації). <br /><br />
<br />
Які ж можуть бути заходи примусового виконання рішень? <br /><br />
Відповідно до '''ст. 10 Закону''': заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на '''кошти, цінні папери, інше майно (майнові права)''', корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
<br />
Яким чином державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа? <br /><br />
Відповідно до '''ст.26 Закону''': «Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: '''за заявою стягувача''' про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.<br /><br />
<br />
== '''Процедура примусового стягнення коштів з державного підприємства''' ==<br />
<br /><br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-п Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»] (далі - Постанова) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником, в якому є державне підприємство. <br />
Згідно '''п. 20 вказаної Постанови погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань''', '''визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів''', згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. <br />
Відповідно до ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: «виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи '''не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.<br />
'''<br /><br />
== '''Строки виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства''' ==<br />
<br />
Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, '''керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.'''<br />
У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу '''протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.''' <br />
Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей''', необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі. Державний виконавець '''протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу. Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані '''протягом десяти днів з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.<br />
Відповідно до п. п.47-50 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-п Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845] (далі - Порядок): «'''безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих''': 1) органом Казначейства:документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; '''2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.''' Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей. <br />
У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. <br />
У разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство '''подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.''' Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. <br />
Також відповідно до цього Порядку '''компенсація за порушення встановленого Законом строку перерахування коштів нараховується''': казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку. Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.<br />
<br />
== '''Яка сума закладена в Державний бюджет України для виконання рішень суду?''' ==<br />
Статтею 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік»] надано право Кабінету Міністрів України у встановленому ним порядку '''реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до 7.544.562.370 гривень за рішеннями судів,''' '''виконання яких гарантовано державою,''' шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років з відстроченням платежів за цією заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних. Право видачі таких векселів надати органам Державної казначейської служби України.<br />
<br />
== '''Що відбувається, коли поданий не повний комплект документів''' ==<br />
У разі якщо Ви подали не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України '''протягом п’яти днів з дня надходження заяви Вас про це.'''<br />
У разі неподання Вами документів та відомостей '''у місячний строк''' з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає Вам заяву.<br />
Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості '''подати цю заяву ще раз.'''<br />
<br />
== '''Відповідальність за невиконання рішення суду''' ==<br />
<br />
У разі якщо Державна казначейська служба України '''протягом трьох місяців''' не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів Вам має бути виплачена компенсація в '''розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI. <br />
Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.<br />
<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]] [[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=11351Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства2018-12-03T09:58:42Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України“ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України “Про прикордонний контроль”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-16 Закон України “Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції “Про затвердження Інструкції про виконання в Україні конвенції про стягнення аліментів за кордоном“.]<br /><br />
</div><br />
== Поняття іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 26 Конституції України] визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] :<br /><br />
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.<br />
</div><br />
== Порядок виконання рішень щодо іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Порядок виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)], якою встановлено, що під час під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства , які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.<br /><br />
У разі невиконання іноземцями або особами без громадянства рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в’їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"].<br /><br />
Таким чином, вказаною статтею конкретизовано орган виконавчої влади, до якого повинен звернутись державний виконавець з відповідним поданням.<br><br />
<br />
У поданні зазначаються визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.<br><br />
<br />
До подання також додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).<br><br />
<br />
У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю.<br><br />
<br />
Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.<br><br />
<br />
Державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.<br><br />
<br />
У разі виконання боржником відповідних зобов'язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.<br><br />
<br />
Також у разі невиконання передбачених Законом рішень іноземцям та особам без громадянства може бути заборонено в'їзд в Україну.<br><br />
<br />
== Права і обов'язки іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.<br />
</div><br />
== Відповідальність іноземців осіб без громадянства що не виконують рішення суду ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України « Про виконавче провадження»] (далі –Закон) державному виконавцю надається можливість застосовувати до боржників (іноземців, осіб без громадянства) усі визначені Законом заходи примусового виконання, які встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 10 Закону], а саме :<br /><br />
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;<br /><br />
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;<br /><br />
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;<br /><br />
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
Також, державний виконавець з метою ефективного виконання рішення має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суди розглядали подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.<br /><br />
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 441 ЦПК]. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 3 Закону № 1404-VIII], примусове виконання яких здійснюється ДВС.<br /><br />
Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень] передбачено, що у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцяти денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.<br />
</div><br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства ]] [[Категорія: Цивільне право ]] [[Категорія: Цивільне процесуальне право ]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=11350Виконання рішень стосовно іноземців та осіб без громадянства2018-12-03T09:57:28Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<div align="justify"><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України “Про виконавче провадження“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України“ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17 Закон України “Про прикордонний контроль”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-16 Закон України “Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном”;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний Кодекс України;]<br /><br />
- [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Наказ Міністерства юстиції “Про затвердження Інструкції про виконання в Україні конвенції про стягнення аліментів за кордоном“.]<br /><br />
</div><br />
== Поняття іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 26 Конституції України] визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] :<br /><br />
- іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку;<br /><br />
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.<br />
</div><br />
== Порядок виконання рішень щодо іноземців та осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
Порядок виконання рішень щодо іноземців, осіб без громадянства визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII)], якою встановлено, що під час під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства , які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.<br /><br />
У разі невиконання іноземцями або особами без громадянства рішень виконавець звертається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органів охорони державного кордону з поданням про заборону в’їзду в Україну чи видворення за межі України таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"].<br /><br />
Таким чином, вказаною статтею конкретизовано орган виконавчої влади, до якого повинен звернутись державний виконавець з відповідним поданням.<br><br />
<br />
У поданні зазначаються визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.<br><br />
<br />
До подання також додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження та копії інших документів (за потреби).<br><br />
<br />
У поданні також можуть зазначатися адреса місця проживання боржника та інші відомості, які відомі про цю особу державному виконавцю.<br><br />
<br />
Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.<br><br />
<br />
Державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.<br><br />
<br />
У разі виконання боржником відповідних зобов'язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв'язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов'язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.<br><br />
<br />
Також у разі невиконання передбачених Законом рішень іноземцям та особам без громадянства може бути заборонено в'їзд в Україну.<br><br />
<br />
== Права і обов'язки іноземців осіб без громадянства ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] встановлено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] в’їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну.<br />
</div><br />
== Відповідальність іноземців осіб без громадянства що не виконують рішення суду ==<br />
<div align="justify"><br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України « Про виконавче провадження»] (далі –Закон) державному виконавцю надається можливість застосовувати до боржників (іноземців, осіб без громадянства) усі визначені Законом заходи примусового виконання, які встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 10 Закону], а саме :<br /><br />
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;<br /><br />
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;<br /><br />
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;<br /><br />
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.<br /><br />
Також, державний виконавець з метою ефективного виконання рішення має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. У зв'язку із цим суди розглядали подання державних виконавців про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржників у виконавчому провадженні.<br /><br />
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 441 ЦПК]. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 3 Закону № 1404-VIII], примусове виконання яких здійснюється ДВС.<br /><br />
Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1390-06 Розділом XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень] передбачено, що у разі невиконання іноземцем, особою без громадянства рішення про накладення штрафів за правопорушення, розгляд справ за якими законом віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України або Державної міграційної служби України (далі - ДМС), державний виконавець у тридцяти денний строк з моменту відкриття виконавчого провадження звертається до відповідного органу охорони державного кордону чи ДМС з поданням про заборону в’їзду в Україну таких осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br />Оформлення державними виконавцями подань про заборону в'їзду в Україну осіб відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»] здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.<br />
</div><br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства ]] [[Категорія: Цивільне право ]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8E&diff=11349Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню2018-12-03T09:36:31Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 року № 1618-IV]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1906-15 Закон України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 року N 1906-IV ]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 року № 2709-IV]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08/page Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердження наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_009 Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах]<br />
<br />
== Умови визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню ==<br />
Відповідно до ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.<br /><br />
<br />
У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.<br />
<br />
== Строки пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання ==<br />
Відповідно до ст. 463 ЦПК України, Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.<br />
<br />
== Суди, що розглядають справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==<br />
Відповідно до ст. 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.<br /><br />
<br />
Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України або його місце проживання (перебування) або місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.<br />
<br />
== Порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду ==<br />
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).<br /><br />
<br />
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади <br />
України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.<br />
<br />
== Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду == <br />
Вимоги до клопотання передбачені ст. 466 ЦПК України, відповідно до якої, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:<br /><br />
<br />
# ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;<br />
# ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;<br />
# мотиви подання клопотання.<br /><br />
<br />
== Документи, що додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду == <br />
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 466 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:<br />
# засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;<br />
# офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);<br />
# документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;<br />
# документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);<br />
# документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);<br />
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.<br /><br />
<br />
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.<br />
<br />
== Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду == <br />
Про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.<br /><br />
<br />
Після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.<br /><br />
<br />
За заявою будь-якої із сторін і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що повідомляє сторони.<br /><br />
<br />
Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.<br /><br />
<br />
Неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.<br /><br />
<br />
Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.<br /><br />
<br />
Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.<br /><br />
<br />
Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.<br />
<br />
== Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду == <br />
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
<br />
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:<br />
# якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;<br />
# якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;<br />
# якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;<br />
# якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;<br />
# якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;<br />
# якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;<br />
# якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;<br />
# в інших випадках, встановлених законами України.<br />
<br />
== Оскарження ухвали суду == <br />
Ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України].<br />
<br />
== Звернення до примусового виконання рішення іноземного суду == <br />
На підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=11346Електронні докази в цивільному процесі2018-12-03T09:18:24Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативні документи ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України “Про інформацію”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”]<br />
* [https://ca.informjust.ua/sign Онлайн сервіс накладання електронного цифрового підпису на електронні документи]<br />
<br />
== Електронні докази в в цивільному процесі ==<br />
<br />
Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, ЦПК України, ЦПК) '''доказами є''' будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.<br /><br />
<br />
'''Ці дані встановлюються такими засобами:'''<br /><br />
<br />
1) письмовими, речовими і '''електронними доказами''';<br /><br />
<br />
2) висновками експертів;<br /><br />
<br />
3) показаннями свідків.<br /><br /><br />
Відповідно до ч. 1 статті 100 § 5 Глави 5 Розділу 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], '''електронними доказами є -''' '''''інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.''''' '''Такі дані''' можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).<br /><br />
<br />
Частиною 2 ст. 100 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Але тут слід зазначити, що цей вказаний в ЦПК України Закон з 07.11.18 року втратив чинність після набуття чинності З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Законом України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VIII], і тому необхідно керуватися саме цим законом<br /><br />
<br />
Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.<br /><br />
<br />
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів (ч. 11 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК).<br /><br />
<br />
== Подання до суду електронних доказів ==<br />
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
При поданні суду учасником справи копії електроного доказу необхідно зазначати про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч. 4 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
В разі подання копії (паперової копії) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 5 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
== Строк подання до суду електронних доказів ==<br />
'''Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази''' разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст. 83 ЦПК). <br /><br />
<br />
'''Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази''' разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Учасник справи повинен письмово повідомити суд про неможливість подання доказів у встановлений строк і зазначити причини цього з зазначенням доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК). <br /><br />
<br />
Суд може встановити додатковий строк для подання доказів в разі, якщо визнає поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк (ч. 5 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
В разі зміни обставин, що підлягають доказуванню в справі, в зв’язку зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (ч. 7 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
== Витребування електронних доказів, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом ==<br />
Витребування доказів регламентовано ст. 84 ЦПК України, згідно з якою:<br /><br />
<br />
* у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи, вправі подати клопотання про витребування доказів судом;<br />
* клопотання про витребування доказів подається в строки встановлені ч.ч. 2-3 ст. 83 ЦПК України або, в разі пропуску вказаних строків, з зазначенням обгрунтування неможливості подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від волі учасника;<br />
* у клопотанні повинно бути зазначено: доказ який витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.<br />
<br />
За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. <br /><br />
'''У разі неподання''' письмових, речових чи '''''електронних доказів''''', '''що витребувані судом''', без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання '''суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом''' (ч. 1 ст. 146 ЦПК).<br /><br />
<br />
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 146 ЦПК).<br /><br />
<br />
== Забезпечення доказів, судові доручення щодо збирання доказів ==<br />
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України '''способами забезпечення судом доказів є''' допит свідків, призначення експертизи, '''витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням''', заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.<br /><br />
<br />
'''Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу''' (ч. 4 ст. 116 ЦПК).<br /><br />
<br />
'''Суд вживає зазначені заходи забезпечення доказів до подання позову''' за заявою особи, яка може набути статусу позивача, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч. 1 ст. 116 ЦПК). <br /><br />
В такому разі заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі. (ч. 5 ст. 116 ЦПК). <br /><br />
<br />
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч. 4 ст. 116 ЦПК).<br /><br />
<br />
Вимоги до заяви про забезпечення доказів встановлені ст. 117 ЦПК України.<br /><br />
<br />
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.<br /><br />
<br />
Розгляд заяви про забезпечення доказів визначений ст. 118 ЦПК України.<br /><br />
<br />
'''Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії''' (ст. 88 ЦПК).<br /><br />
<br />
Виконання судових доручень щодо збирання доказів регламентоване ст. 88 ЦПК України.<br /><br />
<br />
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 11 ст. 118 ЦПК).<br /><br />
== Огляд доказів за їх місцезнаходженням ==<br />
Огляд доказів за їх місцезнаходженням визначений ст. 85 ЦПК України.<br /><br />
<br />
Письмові, речові та '''''електронні докази''''', '''які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням''' (ч. 1 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста (ч. 7 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста (ч. 8 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду (ч. 2 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис (ч. 3 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами, якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне (ч. 5 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо (ч. 4 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
== Дослідження електронних доказів ==<br />
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених ЦПК України, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам (ч.ч. 1-3 ст. 229 ЦПК).<br /><br />
<br />
Речові та '''електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам''' (ч. 1 ст. 237 ЦПК). <br /><br />
<br />
Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання (ч. 1 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали. (ч. 5 ст. 229, ч.ч. 2-3 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів за ст. 235 ЦПК України (ч. 4 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
'''Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього''', з відображенням у протоколі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи (ст. 238 ЦПК).<br /><br />
<br />
Відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також їх дослідження проводиться за правилами щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України (ч. 8 ст. 7, ст. 236, ч. 1 ст. 238 ЦПК).<br /><br />
== Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів ==<br />
Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього (ст. 101 ЦПК).<br /><br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=11345Електронні докази в цивільному процесі2018-12-03T09:15:49Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативні документи ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України “Про інформацію”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”]<br />
* [https://ca.informjust.ua/sign Онлайн сервіс накладання електронного цифрового підпису на електронні документи]<br />
<br />
== Електронні докази в в цивільному процесі ==<br />
<br />
Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України (надалі, ЦПК України, ЦПК) '''доказами є''' будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.<br /><br />
<br />
'''Ці дані встановлюються такими засобами:'''<br /><br />
<br />
1) письмовими, речовими і '''електронними доказами''';<br /><br />
<br />
2) висновками експертів;<br /><br />
<br />
3) показаннями свідків.<br /><br /><br />
Відповідно до ч. 1 статті 100 § 5 Глави 5 Розділу 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], '''електронними доказами є -''' '''''інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі.''''' '''Такі дані''' можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).<br /><br />
<br />
Частиною 2 ст. 100 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Але тут слід зазначити, що цей вказаний в ЦПК України Закон з 07.11.18 року втратив чинність після набуття чинності З[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 аконом України "Про електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VIII], і тому необхідно керуватися саме цим законом<br /><br />
<br />
Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.<br /><br />
<br />
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів (ч. 11 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК).<br /><br />
<br />
== Подання до суду електронних доказів ==<br />
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
При поданні суду учасником справи копії електроного доказу необхідно зазначати про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (ч. 4 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
В разі подання копії (паперової копії) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 5 ст. 100 ЦПК).<br /><br />
<br />
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи (ч. 10 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
== Строк подання до суду електронних доказів ==<br />
'''Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази''' разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст. 83 ЦПК). <br /><br />
<br />
'''Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази''' разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Учасник справи повинен письмово повідомити суд про неможливість подання доказів у встановлений строк і зазначити причини цього з зазначенням доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК). <br /><br />
<br />
Суд може встановити додатковий строк для подання доказів в разі, якщо визнає поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк (ч. 5 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
В разі зміни обставин, що підлягають доказуванню в справі, в зв’язку зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (ч. 7 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
<br />
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК).<br /><br />
== Витребування електронних доказів, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом ==<br />
Витребування доказів регламентовано ст. 84 ЦПК України, згідно з якою:<br /><br />
<br />
* у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи, вправі подати клопотання про витребування доказів судом;<br />
* клопотання про витребування доказів подається в строки встановлені ч.ч. 2-3 ст. 83 ЦПК України або, в разі пропуску вказаних строків, з зазначенням обгрунтування неможливості подання доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від волі учасника;<br />
* у клопотанні повинно бути зазначено: доказ який витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.<br />
<br />
За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. <br /><br />
'''У разі неподання''' письмових, речових чи '''''електронних доказів''''', '''що витребувані судом''', без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання '''суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом''' (ч. 1 ст. 146 ЦПК).<br /><br />
<br />
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (ч. 3 ст. 146 ЦПК).<br /><br />
<br />
== Забезпечення доказів, судові доручення щодо збирання доказів ==<br />
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України '''способами забезпечення судом доказів є''' допит свідків, призначення експертизи, '''витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням''', заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.<br /><br />
<br />
'''Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу''' (ч. 4 ст. 116 ЦПК).<br /><br />
<br />
'''Суд вживає зазначені заходи забезпечення доказів до подання позову''' за заявою особи, яка може набути статусу позивача, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч. 1 ст. 116 ЦПК). <br /><br />
В такому разі заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі. (ч. 5 ст. 116 ЦПК). <br /><br />
<br />
Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч. 4 ст. 116 ЦПК).<br /><br />
<br />
Вимоги до заяви про забезпечення доказів встановлені ст. 117 ЦПК України.<br /><br />
<br />
За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.<br /><br />
<br />
Розгляд заяви про забезпечення доказів визначений ст. 118 ЦПК України.<br /><br />
<br />
'''Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії''' (ст. 88 ЦПК).<br /><br />
<br />
Виконання судових доручень щодо збирання доказів регламентоване ст. 88 ЦПК України.<br /><br />
<br />
Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 11 ст. 118 ЦПК).<br /><br />
== Огляд доказів за їх місцезнаходженням ==<br />
Огляд доказів за їх місцезнаходженням визначений ст. 85 ЦПК України.<br /><br />
<br />
Письмові, речові та '''''електронні докази''''', '''які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням''' (ч. 1 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста (ч. 7 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста (ч. 8 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду (ч. 2 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис (ч. 3 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами, якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне (ч. 5 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
<br />
Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо (ч. 4 ст. 85 ЦПК).<br /><br />
== Дослідження електронних доказів ==<br />
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених ЦПК України, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам (ч.ч. 1-3 ст. 229 ЦПК).<br /><br />
<br />
<br />
Речові та '''електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам''' (ч. 1 ст. 237 ЦПК). <br /><br />
<br />
Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання (ч. 1 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали. (ч. 5 ст. 229, ч.ч. 2-3 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів за ст. 235 ЦПК України (ч. 4 ст. 237 ЦПК).<br /><br />
<br />
'''Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього''', з відображенням у протоколі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи (ст. 238 ЦПК).<br /><br />
<br />
Відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також їх дослідження проводиться за правилами щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України (ч. 8 ст. 7, ст. 236, ч. 1 ст. 238 ЦПК).<br /><br />
== Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів ==<br />
Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього (ст. 101 ЦПК).<br /><br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=8862Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу2018-10-10T13:58:00Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб]<br />
== Право на стягнення аліментів на утримання дитини без розірвання шлюбу ==<br />
Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду..<br /><br />
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов’язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.<br />
Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.<br />
<br />
== Суб’єкти ==<br />
Враховуючи особливості категорії, що розглядається, суб’єктами звернень можуть виступати:<br />
* Дружина,<br />
* Чоловік,<br />
* Син, дочка, які продовжують навчання<br />
== Підстави та способи стягнення аліментів на утримання дитини без розлучення ==<br />
<br />
Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів.<br />
<br />
== Визначення розміру стягнень ==<br />
<br />
При призначення аліментів у судовому порядку, потрібно враховувати, що існують фактори, які впливають на розмір аліментів, серед них: стан здоров’я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.<br /><br />
<br />
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.<br /><br />
<br />
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.<br /><br />
<br />
Аліменти можуть стягуватись як у частці від доходу батька чи матері, так і у твердій грошовій сумі. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.<br /><br />
<br />
При укладенні нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину батьки самостійно визначають розмір та строки витрат, керуючись при цьому нормами чинного законодавства.<br /><br />
<br />
Також необхідно пам’ятати, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.<br /><br />
<br />
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.<br /><br />
<br />
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти)<br />
При визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
При укладенні договору про сплату аліментів на дитину – особи, що звернулися сплачують кошти за нотаріальне посвідчення договору.<br /><br />
<br />
При судовому розгляді, незалежно від наказного чи позовного порядку розгляду - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів - особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.<br />
У Сімейному кодексі України зазначено, що підставою розгляду судом питання щодо зміни розміру аліментів має бути відповідний позов. Тобто сімейне законодавство прямо вказує на розгляд питання щодо зміни розміру аліментів в позовному провадженні, а не через судовий наказ.<br />
судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
<br />
Тобто судовий наказ видається лише при первісному зверненні про стягнення аліментів, а не у випадку, коли судом було призначено аліменти, а вже згодом ініціюється їх зміна.<br />
== Окремі особливості пов’язані з реалізацією даного права ==<br />
У випадку коли чоловік (дружина) мають дітей від іншого шлюбу (або без такого) та сплачують на їх утримання аліменти, не маючи змоги забезпечити в достатній мірі дітей від дійсного шлюбу, його дружина (чоловік) може пред’явити до сулу заяву про стягнення на дітей, що народились у цьому шлюбі без його розірвання. Після задоволення заяви чоловік (дружина) може звернутися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу <br />
<br />
== Правові механізми, що забезпечують додатковий захист дітей в частині отримання аліментів ==<br />
До платників аліментів, що мають заборгованість за останні 6 місяців, передбачено застосування соціальних робіт.<br />
<br />
Соціальними роботами є оплатні суспільно корисні роботи, які виконуються у вільний від роботи чи навчання час. Судом соціальні роботи можуть бути призначені на строк від 120 до 240 годин і відбуваються не більше восьми годин на день.<br />
<br />
Якщо особа ухиляється від виконання соціальних робіт, вони можуть бути замінені адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам соціальних робіт.<br />
<br />
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:<br />
<br />
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
<br />
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
<br />
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
<br />
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=8096Обговорення:Заходи забезпечення позову в цивільному процесі2018-09-17T07:38:18Z<p>Nataliia.shesternina: обговорення можливості завантаження прикріплених зразків процесуальних документів</p>
<hr />
<div>Питання до автора статті. Як отримати доступ до завантаженого зразку заяви? При переході по посиланню видає - "Потрібен дозвіл<br />
<br />
Хочете отримати доступ? Попросіть про це власника або ввійдіть з облікового запису, який має дозвіл". Можливо потрібно якось по іншому завантажити документ. <br />
Стаття досить гарна і була корисною.<br />
Дуже дякую.</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7344Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T11:07:34Z<p>Nataliia.shesternina: /* Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні.''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку. <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Види поштових відправлень ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
[[Файл:Втрата поштових відправлень.jpg|міні|]]<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
'''Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня приймання.'''<br /><br />
<br />
'''Дії особи у випадку пошкодження відправлення:''' <br /><br />
Перевірити відправлення при отриманні<br /><br />
У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку <br /><br />
Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки<br /><br />
Після складення акту, звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди<br /><br />
У разі, якщо буде відмова про врегулювання спору в досудовому порядку - звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди.<br />
<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7343Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T11:06:44Z<p>Nataliia.shesternina: /* Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні.''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку. <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Види поштових відправлень ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
[[Файл:Втрата поштових відправлень.jpg|міні|]]<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
'''Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня приймання.'''<br /><br />
<br />
'''Дії особи у випадку пошкодження відправлення:''' <br /><br />
Перевірити відправлення при отриманні<br /><br />
У випадку, якщо відправлення пошколжено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку <br /><br />
Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки<br /><br />
Після складення акту, звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди<br /><br />
У разі, якщо буде відмова про врегулювання спору в досудовому порядку - звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди.<br />
<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7342Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T10:35:04Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні.''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку. <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Види поштових відправлень ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
[[Файл:Втрата поштових відправлень.jpg|міні|]]<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
'''Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку після шести місяців з дня приймання.'''<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7340Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T10:30:31Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні.''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку. <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Види поштових відправлень ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
[[Файл:Втрата поштових відправлень.jpg|міні|]]<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
'''Оператор не несе матеріальної відповідальності за поштові відправлення, якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку''' '''після 6 місяців з дня приймання'''.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C.jpg&diff=7339Файл:Втрата поштових відправлень.jpg2018-07-20T10:29:47Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div> поштове відправлення</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7334Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T09:27:18Z<p>Nataliia.shesternina: Nataliia.shesternina перейменував сторінку з Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату поштового відправлення на [[Відповідальні...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Поштові відправлення за втрату (пошкодження) яких несуть відповідальність оператори поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення) ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7333Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2018-07-20T09:26:40Z<p>Nataliia.shesternina: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 1...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова Конвенція від 11.10.2012]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Постанова КМУ "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 № 270]<br /><br />
[http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] '''оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку<br /><br />
На законодавчому рівні послуги поштового зв’язку поділяються на послуги загального користування та спеціального призначення. <br /><br /><br />
Послуги поштового зв'язку ''розподіляються на універсальні та спеціальні''<br /><br />
Послуги поштового зв'язку загального користування здійснює національний оператор «Укрпошта» — Українське державне підприємство поштового зв’язку <br /><br />
Поштовий зв'язок спеціального призначення є зв'язком, що забезпечує передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів. Означений вид зв'язку забезпечується через діяльність: Державної фельд'єгерської служби України та Державного підприємства спеціального зв'язку. <br /><br />
== Поштові відправлення за втрату (пошкодження) яких несуть відповідальність оператори поштового зв'язку ==<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III], '''поштове відправлення - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| || Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| || Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| || Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
== Поняття відповідальності за втрату (пошкодження) поштового відправлення) ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF/page2 Правил надання послуг поштового зв’язку], оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом.<br /><br />
Відповідно до ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 № 2759-III] у разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку, зобов'язаний письмово оформити факт дефекту та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 908 ЦК України], перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за договором.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 924 ЦК України] передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.<br />
<br />
У [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/%28documents%29/30256DEC24AB0DBCC2257F8D0045F4E4 постанові Верховного Суду України від 23.03.2016 року по справі № 6-2086цс15] зазначено, що згідно норми статті 924 ЦК України обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу,лежить саме на перевізнику.<br /><br />
<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 ч.3 ст. 18 Закону України «Про поштовий зв'язок»] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст. 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br /><br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 ст.ст. 23, 26 Конвенції], адресат має право на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
Тобто, виходячи з аналізу вказаних положень Конвенції, саме відправник має право на відшкодування втраченого відправлення, якщо він не відмовиться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право;]]<br />
[[Категорія: Цивільне право;]]<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди;]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно;]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право;]]<br />
[[Категорія: Захист прав споживачів;]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=7322Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі2018-07-20T07:11:03Z<p>Nataliia.shesternina: Nataliia.shesternina перейменував сторінку з Досудове врегулювання спорів цивільному процесі на [[Досудове врегулювання спорів у цивільному пр...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01. 2003]<br />
<br />
== Поняття досудового врегулювання спору ==<br />
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального Кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br />
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br /><br />
В законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. <br /><br />
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! У вузькому розумінні !! У широкому розумінні<br />
|-<br />
| це врегулювання між сторонами спірних питань, які виникають з їх договірних правовідносин, до передання спору в суд || це врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто будь-якому несудовому порядку)<br />
|}<br />
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду. <br /><br />
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==<br />
Відповідно до ст. 175 ЦПК України в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br /><br />
У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.<br />
<br />
== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Форма досудового врегулювання спору !! Приклад<br />
|-<br />
| Вирішення спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади || Земельний кодекс України у Главі 26 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, хоча це не заважає зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту свої прав та інтересів<br />
|-<br />
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобовязання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобовязання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб<br />
|-<br />
| Звернення до нотаріуса || особа може звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, у випадку отримання відмови від вчинення таких дій, особа має право оскаржити таку відмову. Іноді така форма досудового врегулювання спору є необхідною умовою для захисту своїх прав та інтересів. Наприклад, для прийняття спадщини в випадку пропущення строку на таке прийнятття, перед тим як звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини, необхідно отримати письмову відмову нотаріуса. І вже після цього звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини та оскарження відмова нотаріуса у такому прийнятті<br />
|-<br />
| Звернення до органів реєстрації актів цивільного стану || Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народжена на окупованій території України, особі, батькам слід спочатку звернутися до відділу ДРАЦСу за місцем реєстрації місця проживання батьків, або тимчасової реєстрації внутрішньо переміщеної особи, де вони в більшості випадків отримують письмову відмову. Після чого батьки звертаються до суду для визнання факту народження дитини, і саме відмова відділу ДРАЦСу є необхідною умовою оскарження рішення про відмову і визнання факту народження дитини <br />
|-<br />
|}</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=7315Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі2018-07-20T07:04:51Z<p>Nataliia.shesternina: Nataliia.shesternina перейменував сторінку з Досудове врегулювання спорув цивільному процесі на [[Досудове врегулювання спорів цивільному проц...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01. 2003]<br />
<br />
== Поняття досудового врегулювання спору ==<br />
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального Кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br />
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br /><br />
В законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. <br /><br />
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! У вузькому розумінні !! У широкому розумінні<br />
|-<br />
| це врегулювання між сторонами спірних питань, які виникають з їх договірних правовідносин, до передання спору в суд || це врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто будь-якому несудовому порядку)<br />
|}<br />
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду. <br /><br />
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==<br />
Відповідно до ст. 175 ЦПК України в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br /><br />
У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.<br />
<br />
== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Форма досудового врегулювання спору !! Приклад<br />
|-<br />
| Вирішення спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади || Земельний кодекс України у Главі 26 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, хоча це не заважає зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту свої прав та інтересів<br />
|-<br />
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобовязання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобовязання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб<br />
|-<br />
| Звернення до нотаріуса || особа може звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, у випадку отримання відмови від вчинення таких дій, особа має право оскаржити таку відмову. Іноді така форма досудового врегулювання спору є необхідною умовою для захисту своїх прав та інтересів. Наприклад, для прийняття спадщини в випадку пропущення строку на таке прийнятття, перед тим як звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини, необхідно отримати письмову відмову нотаріуса. І вже після цього звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини та оскарження відмова нотаріуса у такому прийнятті<br />
|-<br />
| Звернення до органів реєстрації актів цивільного стану || Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народжена на окупованій території України, особі, батькам слід спочатку звернутися до відділу ДРАЦСу за місцем реєстрації місця проживання батьків, або тимчасової реєстрації внутрішньо переміщеної особи, де вони в більшості випадків отримують письмову відмову. Після чого батьки звертаються до суду для визнання факту народження дитини, і саме відмова відділу ДРАЦСу є необхідною умовою оскарження рішення про відмову і визнання факту народження дитини <br />
|-<br />
|}</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=7312Командитне товариство2018-07-20T07:03:08Z<p>Nataliia.shesternina: Створена сторінка: == Нормативно-правова база == [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-XII]<br />
== Поняття та правовий статус командитного товариства за законодавством України ==<br />
Командитне товариство – підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і (або) громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Воно включає одного або більше учасників з повною відповідальністю та одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю (вкладників).<br /><br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 133 Цивільного Кодексу України], командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів та не беруть участі в діяльності товариства.<br /><br />
Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство".<br /><br />
Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.<br /><br />
До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено законодавством<br /><br />
== Засновницький договір командитного товариства ==<br />
Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується усіма повними учасниками.<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Типові умови засновницького договору !! Умови договору притаманні лише командитному товариству<br />
|-<br />
| найменування юридичної особи || розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасників у складеному капіталі<br />
|-<br />
| органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень || сукупний розмір вкладів вкладників<br />
|-<br />
| порядок вступу до товариства та виходу з нього || розмір та склад складеного капіталу товариства<br />
|-<br />
| зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення || <br />
|-<br />
| умови передання товариству майна учасників || <br />
|-<br />
|}<br />
Якщо внаслідок виходу, виключення чи вибуття у командитному товаристві залишився один повний учасник, засновницький договір переоформляється в одноособову заяву, підписану повним учасником. <br /><br />
Якщо командитне товариство створюється одним повним учасником, то установчим документом є одноособова заява (меморандум), яка містить усі відомості, встановлені цією статтею для командитного товариства.<br />
== Права та обов'язки вкладників командитного товариства ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Права !! Обов'язки та відповідальність<br />
|-<br />
|Одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом) || Зробити вклад до складеного капіталу. Внесення вкладів посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві<br />
|-<br />
| Діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї || Вкладник командитного товариства, який не вніс передбаченого засновницьким договором (меморандумом) вкладу, несе відповідальність перед товариством у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом)<br />
|-<br />
| Переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства || Якщо вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений правочин<br />
|-<br />
| Вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства || Якщо схвалення командитного товариства не буде отримано, вкладник відповідає перед третіми особами за вчиненим ним правочином усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернене стягнення<br />
|-<br />
| Ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства || <br />
|-<br />
| Після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом) || <br />
|-<br />
| Передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство. || <br />
|-<br />
|}<br />
== Ліквідація командитного товариства ==<br />
Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне товариство. <br /><br />
Командитне товариство не зобов'язане ліквідовуватись, якщо в ньому залишаються хоча б один повний учасник і один вкладник.<br /><br />
У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами, вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у порядку та на умовах, встановлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним Кодексом України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарським Кодексом України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Законом України "Про господарські товариства"] і засновницьким договором (меморандумом). <br /><br />
За недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі товариства.<br />
== Схематичне зображення основних питань діяльності командитного товариства ==<br />
[[Файл:Схематичне зображення основних питань діяльності командитного товариства.jpg|міні|Схематичне зображення основних питань діяльності командитного товариства]]<br /><br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.jpg&diff=7311Файл:Схематичне зображення основних питань діяльності командитного товариства.jpg2018-07-20T07:00:40Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>Джерело: Вінник О. Господарське право. Навчальний посібник</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=7291Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі2018-07-19T15:15:19Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]<br /><br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01. 2003]<br />
<br />
== Поняття досудового врегулювання спору ==<br />
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального Кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br />
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br /><br />
В законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. <br /><br />
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! У вузькому розумінні !! У широкому розумінні<br />
|-<br />
| це врегулювання між сторонами спірних питань, які виникають з їх договірних правовідносин, до передання спору в суд || це врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто будь-якому несудовому порядку)<br />
|}<br />
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду. <br /><br />
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==<br />
Відповідно до ст. 175 ЦПК України в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br /><br />
У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.<br />
<br />
== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Форма досудового врегулювання спору !! Приклад<br />
|-<br />
| Вирішення спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади || Земельний кодекс України у Главі 26 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, хоча це не заважає зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту свої прав та інтересів<br />
|-<br />
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобовязання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобовязання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб<br />
|-<br />
| Звернення до нотаріуса || особа може звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, у випадку отримання відмови від вчинення таких дій, особа має право оскаржити таку відмову. Іноді така форма досудового врегулювання спору є необхідною умовою для захисту своїх прав та інтересів. Наприклад, для прийняття спадщини в випадку пропущення строку на таке прийнятття, перед тим як звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини, необхідно отримати письмову відмову нотаріуса. І вже після цього звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини та оскарження відмова нотаріуса у такому прийнятті<br />
|-<br />
| Звернення до органів реєстрації актів цивільного стану || Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народжена на окупованій території України, особі, батькам слід спочатку звернутися до відділу ДРАЦСу за місцем реєстрації місця проживання батьків, або тимчасової реєстрації внутрішньо переміщеної особи, де вони в більшості випадків отримують письмову відмову. Після чого батьки звертаються до суду для визнання факту народження дитини, і саме відмова відділу ДРАЦСу є необхідною умовою оскарження рішення про відмову і визнання факту народження дитини <br />
|-<br />
|}</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=7287Досудове врегулювання спорів у цивільному процесі2018-07-19T15:11:53Z<p>Nataliia.shesternina: нова стаття</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
Цивільний процесуальний Кодекс України<br />
Земельний Кодекс України<br />
Цивільний Кодекс України<br />
<br />
== Поняття досудового врегулювання спору ==<br />
Відповідно до ст. 16 Цивільного процесуального Кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br />
Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.<br /><br />
В законодавстві немає визначеного поняття досудового врегулювання спору. <br /><br />
У юридичній практиці застосування юридичних термінів використовується поняття досудового порядку врегулювання спорів. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! У вузькому розумінні !! У широкому розумінні<br />
|-<br />
| це врегулювання між сторонами спірних питань, які виникають з їх договірних правовідносин, до передання спору в суд || це врегулювання спірних питань між сторонами у позасудовому порядку (тобто будь-якому несудовому порядку)<br />
|}<br />
Форма досудового врегулювання чітко не прописана в законодавством. У кожній конкретній сфері правового регулювання в законодавстві можуть бути окремі положення щодо досудового врегулювання спору як альтернативі звернення до суду. <br /><br />
== Значення досудового врегулювання спору для цивільного процесу ==<br />
Відповідно до ст. 175 ЦПК України в позовній заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.<br /><br />
У випадку, якщо досудовий порядок врегулювання спору не проводився, в позовній заяві потрібно про це зазначити.<br />
<br />
== Приклади застосування досудової форми врегулювання спору ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Форма досудового врегулювання спору !! Приклад<br />
|-<br />
| Вирішення спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади || Земельний кодекс України у Главі 26 визначає підстави та порядок вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, хоча це не заважає зацікавленій особі звернутись безпосередньо до суду для захисту свої прав та інтересів<br />
|-<br />
| Претензія || Кредитор може звернутися до боржника з претензією щодо невиконання зобовязання, або неякісного його виконання в письмовій формі з вимогою виконати умови зобовязання, розірвати договір чи врегулювання спору в інший спосіб<br />
|-<br />
| Звернення до нотаріуса || особа може звернутися до нотаріуса з письмовою заявою про вчинення нотаріальних дій, у випадку отримання відмови від вчинення таких дій, особа має право оскаржити таку відмову. Іноді така форма досудового врегулювання спору є необхідною умовою для захисту своїх прав та інтересів. Наприклад, для прийняття спадщини в випадку пропущення строку на таке прийнятття, перед тим як звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини, необхідно отримати письмову відмову нотаріуса. І вже після цього звернутися до суду про поновлення строку на прийняття спадщини та оскарження відмова нотаріуса у такому прийнятті<br />
|-<br />
| Звернення до органів реєстрації актів цивільного стану || Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народжена на окупованій території України, особі, батькам слід спочатку звернутися до відділу ДРАЦСу за місцем реєстрації місця проживання батьків, або тимчасової реєстрації внутрішньо переміщеної особи, де вони в більшості випадків отримують письмову відмову. Після чого батьки звертаються до суду для визнання факту народження дитини, і саме відмова відділу ДРАЦСу є необхідною умовою оскарження рішення про відмову і визнання факту народження дитини <br />
|-<br />
|}</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=7268Висновок експерта у галузі права в цивільному процесі2018-07-19T14:27:39Z<p>Nataliia.shesternina: нова стаття</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України] від 18.03.2004 № 1618-IV<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/51/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу»] від 10.02.1995 № 51/95-ВР<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII]<br />
== Правовий статус експерта з права ==<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 73 ЦПК України] як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. <br /><br />
Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.<br /><br />
Законодавством не визначено та не конкретизовано методик чи стандартів діяльності есперта з права. Такі особи не вносяться до жодного реєстру, не атестуються, їхня діяльність не ліцензується, до їх працевлаштування чи трудового стажу жодних вимог не встановлено.<br /><br />
В законі немає положень про відводи такому експерту, також не передбачено монополію на провадження відповідної діяльності. <br /><br />
Виходячи з невизначеності кандидата на експерта права в законодавстві слід вважати, що таким експертом з права може бути особа, яка має юридичну освіту зі ступенем кандидата чи доктора наук, якщо його авторитет та досвід визнаються хоча б одним з учасників процесу і суд ухвалою долучає його до участі в процесі.<br /><br />
== Права та обовязки експерта з права в цивільному процесі ==<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! права !! Обов'язки<br />
|-<br />
| ознайомлюватися з матеріалами справи || rowspan=7 | з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи<br /><br />
надати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання <br />
|-<br />
| заявляти клопотання про надання йому додаткової інформації по справі, якщо надання висновку призначено судом <br />
|-<br />
| викладати у правовому висновку виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання <br />
|-<br />
| бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів , в ситуації що потребує висновку <br />
|-<br />
| оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з наданням висновку і викликом до суду <br />
|-<br />
| знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями <br />
|-<br />
| брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції <br />
|-<br />
|}<br />
== Зміст висновку експерта та випадки залучення у цивільний процес ==<br />
Експерт з права залучається для надання висновку про застосування аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права згідно з їхнім офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.<br /><br />
'''Висновок експерта у галузі права не може містити''' оцінки доказів, суджень про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.<br /><br />
Висновок не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.<br /><br />
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має дійти самостійних висновків щодо відповідних питань.<br /><br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx&diff=7254Файл:Порядок видачі ветеринарних документів.docx2018-07-19T13:36:36Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>ггг</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9E%D0%BE%D0%BE%D0%BE%D0%BE%D0%BE.jpg&diff=7253Файл:Оооооо.jpg2018-07-19T13:35:24Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>оооооооо</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=6978Види юридичних осіб2018-06-27T08:17:40Z<p>Nataliia.shesternina: підтримання в актуальному стані</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/514-17 Закон України "Про акціонерні товариства"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15 Закон України "Про кооперацію"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]<br />
<br />
== Поняття юридичної особи ==<br />
Юридична особа — організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді. В Україні організація визнається юридичною особою виключно після проведення її державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру.<br />
Юридичні особи - групи людей, організації (наприклад, такі, як корпорації), які розглядаються правом як окремі особи, суб’єкти права. У той час як люди набувають правосуб’єктності при народженні, юридичні особи набувають її при створенні відповідно до закону.<br />
<br /><br />
Юридична особа має офіційну назву та певні права, заходи захисту, привілеї, обов'язки та відповідальність відповідно до закону, подібні до тих, що має фізична особа. Поняття юридичної особи - фундаментальна юридична фікція. Воно має як загальнотеоретичне, так і галузеве значення (зокрема використовується у сфері приватного права).<br />
Юридична особа дозволяє одній або кільком фізичним особам (universitas personarum) діяти як єдине ціле (організація) в юридичних цілях. В багатьох юрисдикціях штучна персональність дозволяє такому утворенню розглядатися відповідно до закону окремо від його індивідуальних учасників (наприклад, в акціонерному товаристві – від його акціонерів). Вони можуть виступати позивачем і відповідачем у справі, укладати договори, набувати обов’язків та володіти власністю. На організації з правосуб’єкністю можуть також бути накладені певні юридичні обов'язки, наприклад, зі сплати податків. Також такий статус може захистити учасників організації від особистої відповідальності. <br />
<br /><br />
Поняття юридичної особи не абсолютне. У країнах загального права можливе "зняття корпоративної завіси", що стосується визначення статусу фізичних осіб, що діють як агенти компанії при вчиненні дій або прийнятті рішень. Таке зняття можливе шляхом винесення юридичного рішення, за яким права або обов'язки юридичної особи (наприклад, корпорації або громадської компанії з обмеженою відповідальністю) розглядають як права або обов'язки членів або директорів цієї організації.<br />
<br /><br />
== Ознаки юридичної особи ==<br />
Не будь-яка організація людей є юридичною особою. Юридичною особою визнається виключно повноцінний суб'єкт правовідносин, що означає, що з юридичною особою можна укладати так само договори та інші правочини, майже як і з фізичною особою.<br /><br />
<br />
Юридична особа — це категорія цивільного права, проте юридичні особи беруть участь і у відносинах з нерівноправним становищем учасників, що ґрунтується на нормах адміністративного права, конституційного права, кримінального права.<br /><br />
<br />
'''Основними ознаками юридичної особи є:'''<br />
* Участь у цивільному обороті від свого імені. Стороною договору виступає саме юридична особа (а не її засновники), вона несе відповідальність за його виконання.<br />
* Наявність відособленого майна. Юридична особа може мати відокремлене майно, яке належить саме цій юридичній особі на праві власності. Юридична особа може володіти й іншим майном, на підставі інших речових прав.<br />
* Кожна юридична особа має своє найменування.<br />
* Юридична особа повинна мати місцезнаходження.<br />
* Здатність бути позивачем або відповідачем у суді.<br />
* Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає з моменту її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.<br />
* Юридична особа набуває прав та здійснює свої обов'язки через свої органи.<br />
* Юридична особа є суб'єктом господарювання (як і фізична особа-підприємець).<br />
* Органи державної влади також є юридичними особами публічного права.<br />
<br />
== Види юридичних осіб ==<br />
Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права юридичних осіб публічного права.<br /><br />
<br />
'''Підприємницькі юридичні особи:'''<br />
* господарське товариство<br />
* приватне підприємство (юридична особа, створена фізичною особою як єдиним засновником)<br />
* дочірнє підприємство (юридична особа, створена юридичною особою як єдиним засновником)<br />
* державне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)<br />
* казенне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності державою як єдиним засновником)<br />
* комунальне підприємство (юридична особа, створена для здійснення господарської діяльності місцевою громадою як єдиним засновником)<br />
* виробничий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб для спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов'язкової трудової участі з метою одержання прибутку)<br />
'''Непідприємницькі юридичні особи:'''<br />
* кредитна спілка<br />
* установа (юридична особа, створена державою або органом місцевого самоврядування для здійснення відповідної публічної функції)<br />
* споживчий кооператив (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб з метою задоволення споживчих потреб його членів)<br />
* громадська організація<br />
* політична партія<br />
* благодійна організація<br />
* релігійне об'єднання<br />
* об'єднання співвласників житла<br />
* міжнародна організація<br />
<br />
== Заснування юридичної особи ==<br />
Рішення про створення (заснування) юридичних осіб приймають її засновники, відповідно до порядку, що залежить від конкретного типу юридичної особи (її організаційно-правової форми). Після прийняття рішення та оформлення документів, що необхідні для здійснення діяльності юридичних осіб (статутні документи), ці документи подаються для проведення державної реєстрації.<br />
Державна реєстрація юридичних осіб полягає у засвідченні факту створення цієї юридичної особи, що здійснюється уповноваженим органом державної влади.<br />
В Україні державну реєстрацію здійснюють державні реєстратори Державної реєстраційної служби. В окремих випадках державна реєстрація проводиться в декілька етапів за участю також і інших органів державної влади. Відомості про державну реєстрацію юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань <br />
Державна реєстрація проводиться відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .<br />
При загальному порядку реєстрації юридичних осіб, засновники або уповноважена ними особа подає такий комплект документів державному реєстратору:<br />
* Заповнена реєстраційна картка (форма 1).<br />
* Рішення засновника про створення (оригінал, ксерокопія або завірена копія).<br />
* Два примірники установчих документів (крім юридичних осіб, що діють на підставі модельного статуту).<br />
* Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.<br />
* Інші документи подаються в разі наявності відповідних вимог закону.<br />
Для окремих категорій юридичних осіб (в залежності від організаційно-правової форми) встановлюється спеціальний порядок державної реєстрації, зокрема: політичні партії, державні органи та органи місцевого самоврядування, асоціації органів місцевого самоврядування, банки, торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитних спілок), біржі тощо.<br />
== Припинення юридичної особи ==<br />
Юридична особа може бути припинена за рішенням свого уповноваженого органу або в примусовому порядку за рішенням суду.<br />
Юридична особа припиняється за своїм рішенням шляхом:<br />
* злиття,<br />
* приєднання,<br />
* поділу,<br />
* перетворення,<br />
* ліквідації.<br />
Юридична особа припиняється на підставі рішення адміністративного суду про припинення юридичної особи.<br />
Якщо юридична особа є неплатоспроможною, то вона припиняється за рішенням господарського суду внаслідок ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=6977Встановлення факту народження особи2018-06-27T08:15:28Z<p>Nataliia.shesternina: зміна законодавства</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції про права дитини] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 “Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні”] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254-viii Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»]<br />
<br />
== Реєстрація народження особи безпосередньо Відділом державної реєстрації актів цивільного стану<br /> ==<br />
Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, укладення та розірвання шлюбу, зміна імені та смерть підлягають обов’язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.<br /><br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], в даному випадку для отримання свідоцтва про народження особи одночасно з заявою про державну реєстрацію народження особи необхідно подати:<br />
* паспорти батьків або одного з них.<br />
Якщо паспорт одного з батьків з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження особи, в такому разі відомості про другого з батьків зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.<br />
* свідоцтво про шлюб.<br />
За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах матері та батька дитини.<br />
* медичний документ, яким підтверджено народження дитини.<br /><br />
<br />
У даному випадку – медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, що видається в пологовому будинку.<br />
За реєстрацію народження фізичної особи громадяни звільнені від сплати державного мита (тобто ця адміністративна послуга є безкоштовною.<br /><br />
<br />
Реєстрація народження особи провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження.<br /><br />
<br />
Відповідно до с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 т.144 Сімейного кодексу України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 ч.3 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], батьки зобов’язані зареєструвати народження особи не пізніше одного місяця від дня її народження.<br />
Вказані Правила допускають несвоєчасну реєстрацію народження (тобто здійснену з пропуском місячного строку) у зв’язку з поважними причинами (такі причини мають бути названі та вносяться в актовий запис).<br /><br />
<br />
Якщо ж несвоєчасна реєстрація (подання документів для реєстрації народження особи) була здійснена батьками без поважної причини, за такі дії [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran25#n25 ч.2 ст.212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачена адміністративна відповідальність: штраф від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
== Встановлення факту народження особи у судовому порядку ==<br />
Для реєстрації особи та виконання зобов’язання державного органу реєстрації актів цивільного стану зареєструвати особу з відповідним записом до книги реєстрації актів цивільного стану та видачею свідоцтва необхідно встановити юридичний факт народження особи, звернувшись до суду з відповідною заявою<br /><br />
<br />
Для встановлення судом факту народження особи необхідно надати такі докази, що є підставами для реєстрації дитини:<br />
* медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. під № 1150/13024], та письмову заяву двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я;<br />
* акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у разі народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. За відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о;<br />
* лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 р. № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. під № 1150/13024], у разі мертвонародження.<br /><br />
<br />
Доказом народження особи можуть бути й інші документи, які підтверджують факт її народження, а саме: індивідуальна картка вагітної і породіллі (обмінна карта), акт свідків про народження дитини (батьків, друзів, сусідів), довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о) тощо.<br /><br />
<br />
Користуючись своїм правом на добровільність отримання медичної допомоги ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 49 Конституції України], слід одразу після пологів поза медичним закладом викликати швидку медичну допомогу. Лікарі після огляду породіллі та дитини своїми висновками мають підтвердити факт народження дитини.<br /><br />
<br />
Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України] суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження).<br /><br />
<br />
Крім того, зазначеною нормою передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.<br /><br />
<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 319 ЦПК України]).<br />
Рішення суду про встановлення факту народження особи, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br /><br />
<br />
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини]).<br /><br />
<br />
Згідно ст. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 317 ЦПК України] заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254-viii визначеній Верховною Радою України], може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br /><br />
<br />
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br /><br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br /><br />
<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.<br /><br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br /><br />
<br />
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=6976Статус третіх осіб у цивільному процесі2018-06-27T08:06:47Z<p>Nataliia.shesternina: зміна законодавства</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 р.]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
<br />
== '''Поняття третіх осіб у цивільному процесі''' ==<br />
<br />
Крім сторін у результаті цивільної справи можуть бути заінтересовані й інші особи, що не є суб’єктами спору, переданого на розгляд і вирішення суду. Вони називаються третіми особами. Назва третьої особи суто умовна, яка має лише процесуальне значення – вони вступають у справу між двома сторонами, тому й одержали свою назву.<br /><br />
<br />
Треті особи – це суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену у суді справу для захисту власних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, наділені матеріально-правовою заінтересованістю, яка, як правило, суперечить інтересам позивача та (або) відповідача.<br /><br />
<br />
Зважаючи на форму вступу та характер заінтересованості, вирізняльними ознаками третіх осіб є: вступ у порушену справу у суді; втручання у спір між сторонами; особистий характер заінтересованості.<br /><br />
<br />
В залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості треті особи бувають двох видів: <br />
#треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору (ст. 52 ЦПК);<br />
#треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ст. 53 ЦПК).<br /><br />
<br />
Правовий статус третіх осіб дещо подібний до прав та обов’язків сторін. Тому щодо участі третіх осіб можуть застосовуватися положення про процесуальну співучасть та процесуальне правонаступництво.<br />
<br />
== '''Треті особи, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору''' ==<br />
<br />
Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, – це треті особи, які вступають у справу шляхом пред’явлення позову до однієї чи двох сторін з метою захисту особистих суб’єктивних матеріальних прав, свобод, охоронюваних законом інтересів (ст. 32 ЦПК).<br /><br />
<br />
Отже, додатковими ознаками цих суб’єктів цивільного процесу є: заявлення самостійних вимог на предмет спору; вступ у процес шляхом пред’явлення позову. Заявлення самостійної вимоги на предмет спору між сторонами, яка пред’являється по їх справі, ні в якій мірі не свідчить про наявність самостійних прав на предмет спору, які можуть бути визначені тільки рішенням суду після розгляду справи по суті.<br />
Особливістю участі у цивільному процесі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги є те, що вони можуть порушити процес самостійно на захист своїх прав. Але з метою економії процесуальних засобів і недопущення ухвалення різних за змістом рішень суд розглядає дві правові вимоги: перша – позивача до відповідача, друга – третьої особи до позивача, відповідача чи до обох сторін.<br />
Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановлених для такого виду заяв, із обов’язковим реквізитом про обґрунтування правового зв’язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду. Залучити до участі у справі третю особу, яка заявляє самостійні вимоги, неможливо, зважаючи на дію принципу диспозитивності.<br />
Пред’явлення позову третіми особами можливе у суді першої інстанції до ухвалення рішення суду. Після вступу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, за її клопотанням справа розглядається спочатку.<br /><br />
<br />
За процесуальним становищем треті особи, які заявляють самостійні вимоги, користуються усіма правами і мають усі обов’язки позивача. Але між ними є відмінність: в інтересах позивача порушується справа у суді, третя ж особа вступає у вже порушену справу, тому об’єднувати цих осіб поняттям “позивач” було б неправильним. Не породжує участь третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, із стороною співучасті, оскільки, як правило, їх інтереси носять взаємовиключний характер. Третя особа займає окреме процесуальне становище у процесі.<br /><br />
<br />
<br />
== '''Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору''' ==<br />
<br />
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до ухвалення судом рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін.<br /><br />
<br />
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, – це треті особи, які беруть участь у справі на стороні позивача або відповідача з метою захисту своїх суб’єктивних прав та інтересів.<br />
Додатковими ознаками третіх осіб без самостійних вимог є: виступ у процесі на стороні позивача або відповідача; специфічний спосіб захисту своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.<br />
Юридична заінтересованість третіх осіб пов’язана з можливим регресним позовом, своєчасним запобіганням порушенню своїх прав. Беручи участь у процесі, який передує регресному позову, третя особа може сприяти з’ясуванню обставин справи, що може попередити пред’явлення до неї регресних вимог. Наприклад, участь особи, яка вже одержує аліменти, при пред’явленні до боржника іншою особою іншого позову про стягнення аліментів.<br />
Крім запобігання пред’явленню невигідного для себе регресного позову, третя особа може бути заінтересованою також у тому, щоб вступивши у процес, сприяти у майбутньому пред’явленню нею позову до сторони, на боці якої вона виступає. Наприклад, участь на боці позивача, який ставить вимогу про визнання нового заповіту недійним, будучи за попереднім заповітом відказоодержувачем.<br /><br />
<br />
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, захищає свої права, свободи та законні інтереси шляхом захисту суб’єктивних прав сторони, на боці якої вона виступає. Для вступу в процес по справі подається заява із зазначенням мотивів вступу і посиланням на докази. Така заява не підлягає оплаті судовим збором і повинна бути подана до закінчення судового розгляду справи.<br /><br />
<br />
Інколи участь у цивільному процесі обов’язково зумовлена нормами матеріального права. Так, наприклад, відповідно до ст. 660 ЦК при договорі купівлі-продажу якщо особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подавати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець при цьому повинен вступити у справу на стороні покупця у якості третьої особи без самостійних вимог. Якщо ж покупець не повідомив продавця про пред’явлення іншою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо продавець доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару у покупця.<br /><br />
<br />
Третя особа без самостійних вимог на відміну від іншого виду третіх осіб, крім особистого залучення до процесу, може притягуватися до участі у справі також за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі або з ініціативи суду (ст. 35 ЦПК).<br /><br />
<br />
Законом встановлено обов’язок сторони, в якої за рішенням суду виникне право заявити вимогу до третьої особи або до якої у такому випадку може заявити вимогу сама третя особа, повідомити суд про таку особу.<br /><br />
<br />
Сторона, яка бажає залучити на свій бік третю особу, мусить доказати, що є певний зв’язок, певні відносини між третьою особою і даною стороною й довести інтерес. Якщо суд не буде вбачати такого зв’язку, то він не допускає її у процес. Тому у заяві, яка подається до суду повинні міститися зазначення ім’я (найменування) третьої особи, місце її проживання (перебування) або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі.<br />
Суд повідомляє третю особу про справу, направляє їй копію заяви про залучення третьої особи і роз’яснює її право заявити про свою участь у справі. Копія заяви надсилається особам, які беруть участь у справі. Якщо від третьої особи не надійшло повідомлення про згоду на участь у справі, справа розглядається без неї.<br /><br />
<br />
Якщо особи, які беруть участь у справі, заперечують проти залучення чи допуску третьої особи до участі в справі, це питання вирішується судом залежно від обставин справи. З питання залучення або допуску до участі в справі третьої особи суд постановляє ухвалу (ст. 36 ЦПК), яка оскарженню не підлягає.<br /><br />
<br />
На відміну від вступу у цивільний процес третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, їхній вступ у процес не тягне за собою припинення і розвитку спочатку, а продовжується.<br /><br />
<br />
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки особи, яка бере участь у справі (ст. 43 ЦПК), а також іншими правами, визначеними процесуальним законом.<br /><br />
<br />
Трудове законодавство встановлює особливість участі третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача у справах про незаконне звільнення чи переведення працівників. Так, відповідно до ст. 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, якщо воно було проведено з порушенням закону. Суть цієї особливості зводиться до того, що суд розглядає одночасно і первісну, і регресну вимоги. Тобто, при поновленні працівника на попередній роботі, суд зобов’язує роботодавця оплатити за час вимушеного прогулу, а також винну службову особу здійснити відшкодування завданої матеріальної шкоди. <br />
<br />
== '''Вартість''' ==<br />
Позовна заява третьої особи із самостійними вимогами оплачується державним митом за загальними правилами відповідно до ЗУ «Про судовий збір» ст.6 Порядок сплати судового збору п.5. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.. Пред'явлення позову третіми особами можливе в суді першої інстанції до постановлення судового рішення. Ухвала суду про відмову та допуск третьої особи у справу не може бути оскаржена поданням апеляційної скарги, оскільки такі дії суду не перешкоджають дальшому рухові справи. Але особи, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, можуть у апеляційній скарзі викласти свої міркування також з приводу законності ухвали суду з цього приводу.<br /><br />
<br />
Проте певна різниця в правах є. На відміну від позивача, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не може обирати відповідачів (лише серед сторін), не може обирати підсудність (позов завжди подається до суду, який розглядає справу), залучити додаткових відповідачів, клопотати про заміну неналежного відповідача, якщо ним є позивач по первісному позову. Неоднозначним є визнання за третіми особами права на укладення мирової угоди, оскільки це право сторони реалізують спільно.<br /><br />
<br />
До третьої особи із самостійними вимогами не може бути пред'явлено зустрічний позов.<br />
<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=6975Порядок розірвання шлюбу2018-06-27T08:03:18Z<p>Nataliia.shesternina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільній процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"] <br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закон України "Про державне мито"]<br />
== Припинення шлюбу внаслідок його розірвання ==<br />
Шлюб може бути припинено унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя. <br />
<br />
'''Шлюб припиняється внаслідок його розірвання:'''<br />
* за спільною заявою подружжя або одного з них ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 106, 107 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ);<br />
* за спільною заявою подружжя (або за [https://iv.ko.court.gov.ua/sud1012/courtinfo/zrazok/p-zayava-2 позовом одного з подружжя]) на підставі рішення суду ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 109, 110 СКУ]).<br />
<br />
== Розірвання шлюбу в позасудовому порядку ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
'''I.''' <u>[http://justic.kh.ua/files/zrazok_zayavi_roz_shlyubu_nema_ditey.pdf За спільною заявою подружжя]</u>: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.<br />
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.<br /><br />
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.<br /><br />
<br />
'''II.''' <u>За заявою одного з подружжя</u>: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:<br /><br />
# визнаний безвісно відсутнім;<br />
# визнаний недієздатним.<br /><br />
<br />
=== Перелік необхідних документів: ===<br />
# заява про розірвання шлюбу;<br />
# свідоцтво про шлюб;<br />
# копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).<br /><br />
Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.<br /><br />
<br />
=== Вартість ===<br />
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:<br /><br />
* за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';<br />
* з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Закону України "Про державне мито").<br />
<br />
=== Строк розгляду ===<br />
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання такої заяви''', якщо вона не була відкликана, та видає <u>свідоцтво про розірвання шлюбу</u>. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється ''у день реєстрації розірвання шлюбу''.<br /><br />
<br />
У разі якщо подружжя через поважну причину <u>не може з'явитися</u> до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).<br /><br />
Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки ''протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність''. <br /><br />
<br />
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути <u>нотаріально засвідчений</u>.<br /><br />
<br />
Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.<br />
<br />
== Розірвання шлюбу в судовому порядку == <br />
У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний '''лише у судовому порядку'''.<br /><br />
Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами пв порядку позовного провадження. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.<br /><br />
<br />
У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.<br />
<br />
=== Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження === <br />
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F окремого провадження] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи.<br /><br />
<br />
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.<br /><br />
<br />
==== Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу ====<br />
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:<br />
# з ким із них будуть проживати діти; <br />
# яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо; <br />
# умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. <br />
<br />
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:<br />
# способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;<br />
# порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.<br /><br />
<br />
У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.<br />
<br />
==== Вартість ====<br />
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
<br />
==== Строк розгляду ====<br />
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання заяви'''. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.<br />
<br />
=== Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження ===<br />
У порядку [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.94.D0.BE_.D1.8F.D0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.81.D1.83.D0.B4.D1.83_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.28.D0.BF.D1.96.D0.B4.D1.81.D1.83.D0.B4.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.8C_.D1.81.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.B8.29 позовного провадження] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.<br /><br />
<br />
Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[http://ol.zt.court.gov.ua/sud0618/zrazki/pzsh/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. <br /><br />
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.<br /><br />
<br />
==== Вартість ====<br />
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір") крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.<br />
<br />
==== Строк для примирення ====<br />
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який <u>не може перевищувати шести місяців</u> (частина п'ята статті 191 Цивільного процесуального кодексу України). <br /><br />
Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"). <br /><br />
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті. <br />
<br />
==== Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено ==== <br />
'''Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:'''<br />
* вагітності дружини;<br />
* протягом одного року після народження дитини.<br /><br />
<br />
'''Винятки:'''<br /><br />
1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);<br /><br />
2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;<br /><br />
3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Розірвання шлюбу, або визнання його недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E._%D0%9E%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%8E&diff=6974Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою2018-06-27T07:59:05Z<p>Nataliia.shesternina: зміна ЦПК</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України;]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільно процесуальний кодекс України;]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України];<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0004323-11звісно%20відсутньою»%20від%2004.02.2011%20р. Роз’яснення Міністерства юстиції України «Встановлення опіки над майном фізичної особи, визнаної судом безвісно відсутньою» від 04.02.2011 р.]<br />
<br />
== Визначення поняття фізичної особи ==<br />
'''Фізична особа''' — це людина, що виступає як учасник цивільних відносин, згідно зі ст. 24 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК].<br />
<br />
== Умови для визнання фізичної особи безвісно відсутньою ==<br />
# протягом одного року фізична особа відсутня за місцем свого постійного проживання;<br />
# протягом цього ж строку заінтересованим особам нічого не відомо про місце її перебування;<br />
# вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів;<br />
# питання, заради яких заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, є юридично важливими та не можуть бути вирішені без такого визнання (ст. 43[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).<br />
<br />
== Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою ==<br />
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється в [[Звернення_до_суду:_окреме_провадження|судовому порядку]], який встановлюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br />
<br />
== Наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою ==<br />
<br />
* На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. За заявою заінтересованої особи чи органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.<br />
<br />
Опікун над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані доглядати.<br />
<br />
Опіка над майном припиняється в разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим (ст. 44 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
<br />
* Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через державні органи реєстрації актів цивільного стану.<br />
* Припиняються зобов’язання, тісно пов’язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, чинність довіреності, договору доручення стаття 129,248, 1008 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).<br />
<br />
== Підстави для скасування рішення про безвісно відсутність фізичної особи ==<br />
* Поява в місці постійного проживання;<br />
* Одержання відомостей про місце перебування фізичної особи (ст.45 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).<br />
<br />
== Умови для визнання фізичної особи померлою ==<br />
* якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом '''трьох років''';<br />
* якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом '''шести місяців''';<br />
* за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом '''одного місяця''' після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;<br />
* а також строк '''два роки''' у випадку, коли фізична особа зникла у зв’язку із воєнними діями( ст.46 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).<br />
== Порядок визнання фізичної особи померлою ==<br />
Такі справи розглядаються судами в порядку окремого провадження, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/stru#Stru ст.ст. 305-309 ЦПК України]. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. <br /><br />
<br />
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.<br /><br />
<br />
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.<br />
<br />
Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено.<br />
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.<br />
<br />
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.<br />
<br />
На підставі рішення суду про оголошення громадянина померлим органи РАЦСУ видають заінтересованим особам свідоцтво про його смерть. Днем смерті громадянина, оголошеного рішенням суду померлим, вважається день вступу в законну силу цього рішення. У разі оголошення померлим громадянина, який пропав безвісти за обставин, що загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті громадянина день його гаданої загибелі (наприклад, день катастрофи пасажирського літака, день землетрусу або іншого стихійного лиха).<br />
<br />
== Правові наслідки визнання фізичної особи померлою ==<br />
Оголошення громадянина померлим тягне за собою ті самі наслідки, що і смерть фізичної особи, зокрема відкривається спадщина, відбувається перехід майна до правонаступників. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ст. 47 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження. Така заборона вноситься до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Заборона встановлюється з метою забезпечення інтересів і збереження майна фізичної особи, яка оголошена померлою, у випадку якщо вона насправді жива і з'явиться у місці свого проживання, або ж буде отримано відомості про таку особу.<br />
<br />
При цьому слід зауважити, що для оголошення фізичної особи померлою законодавство не вимагає попереднього визнання її безвісти відсутньою. В той же час слід звернути увагу на те, що в порядку окремого провадження також передбачено розгляд справ про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Такий вид справ слід відрізняти від оголошення фізичної особи померлою. Основною відмінністю цих двох видів справ є те, що оголошення громадянина померлим базується на презумпції його можливої смерті і відсутності яких-небудь доказів щодо цього, а встановлення факту смерті - на доказах його смерті. Крім того, при оголошенні громадянина померлим днем його смерті вважається день набуття чинності рішенням суду, а в деяких випадках - день його ймовірної загибелі. При встановленні факту смерті днем смерті вважається день фактичного її настання. Так, якщо буде встановлено, що особа, яка зникла, була пасажиром судна, що затонуло, але при цьому її не було знайдено ні серед загиблих, ні серед тих, хто вижив, то її слід оголошувати померлою. Але якщо за таких самих обставин є свідки загибелі особи, тоді слід встановлювати факт смерті.<br />
<br />
Внаслідок того, що оголошення особи померлою, має підставою лише припущення його смерті, не виключається можливість появи або виявлення його місця перебування.<br />
<br />
== Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою ==<br />
'''Перший наслідок''' — поновлюється особисто-правовий статус громадянина.<br />
<br />
'''Другий наслідок'''- стосується майна, яке зберіглося на момент появи громадянина і яке перейшло безоплатно до інших осіб після оголошення відсутнього померлим. Власник, який з'явився, може вимагати повернення свого майна від цих осіб.<br />
<br />
'''Третій наслідок'''- полягає у можливості повернути майно від осіб, до яких воно перейшло за відплатними угодами. Ці громадяни зобов'язані повернути майно власнику, який з'явився, якщо буде доведено, що, набуваючи майно, вони знали, що громадянин, оголошений померлим, перебуває серед живих, завдані при цьому збитки компенсуються особами, у яких майно набувалося за відплатною угодою.<br />
<br />
Слід звернути увагу, що поверненню належить тільки майно, що його виявлено в натурі. Закон не дозволяє повернення вартості речей, які були придбані безоплатно, а потім відчужені за гроші. Наприклад, якщо спадкоємці громадянина, оголошеного померлим, продали отриманий у спадщину будинок, то від покупця, який не знав, що оголошений померлим є живим, не можна вимагати повернення цього будинку, але не можна стягнути і його вартість із спадкоємців.<br />
<br />
Четвертий вид наслідків стосується майна, яке в порядку спадкування перейшло до держави. Якщо майно є в наявності, то воно повертається власникові; якщо ж воно було реалізовано, то після скасування рішення про оголошення особи померлою, їй повертається сума грошей, виручених від реалізації цього майна.<br />
[[Категорія:Визнання особи безвісно відсутньою, оголошення особи померлою]]<br />
[[Категорія:Суди ]]</div>Nataliia.shesterninahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=6973Судові виклики і повідомлення у цивільному процесі2018-06-27T07:50:15Z<p>Nataliia.shesternina: створено нову статтю</p>
<hr />
<div>== Судові повістки та порядок їх вручення<br /> ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ст. 128 ЦПК України], Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.<br /><br />
<br />
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.<br />
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.<br /><br />
<br />
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.<br /><br />
<br />
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.<br /><br />
<br />
Судова повістка, а у випадках, встановлених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6891#n6891 ЦПК України], разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.<br /><br />
<br />
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.<br /><br />
<br />
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.<br /><br />
Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.<br /><br />
<br />
== Як надсилається судова повістка, якщо ненадано учасниками інформації щодо адреси ==<br />
<br /><br />
<br />
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:<br /><br />
<br />
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;<br /><br />
<br />
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.<br /><br />
<br />
== Вручення повістки ==<br />
<br /><br />
Днем вручення судової повістки є:<br />
<br />
1) день вручення судової повістки під розписку;<br />
<br />
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;<br />
<br />
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;<br />
<br />
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.<br /><br />
<br />
Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.<br /><br />
<br />
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.<br />
<br />
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.<br /><br />
== Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд ==<br />
<br /><br />
Судова повістка про виклик повинна містити:<br />
<br />
1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;<br />
<br />
2) найменування та адресу суду;<br />
<br />
3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;<br />
<br />
4) назву справи, за якою робиться виклик;<br />
<br />
5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);<br />
<br />
6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;<br />
<br />
7) у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;<br />
<br />
8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;<br />
<br />
9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.<br />
<br />
Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.<br />
<br />
Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи, яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.<br /><br />
<br /><br />
[[Цивільне процесуальне право]]</div>Nataliia.shesternina