https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Natalia.zaitseva&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T09:27:32ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE&diff=40154Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло2022-11-22T10:22:32Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
* [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам.<br />
<br />'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. <br />
<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />
<br />
'''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.<br />
== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==<br />
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]'''<br />
<br />
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:<br />
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;<br />
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;<br />
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;<br />
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;<br />
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;<br />
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.<br />
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно. <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн]и від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. <br />'''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:'''<br />
# заява встановленої форми;<br />
# копія документа, що посвідчує особу заявника;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;<br />
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );<br />
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;<br />
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації. <br />
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав.<br />
Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. <br />'''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''<br />
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);<br />
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);<br />
# адреса об’єкта нерухомого майна;<br />
# відомості про суб’єкта права власності;<br />
# форма власності;<br />
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);<br />
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);<br />
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;<br />
# найменування органу державної реєстрації прав;<br />
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.<br />
== Позасудовий порядок виправлення помилки ==<br />
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних ===<br />
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав.<br />
Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.<br />
=== Послідовність скасування запису ===<br />
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав.<br />
На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.<br />
=== Ціна виправлення технічної помилки ===<br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.<br />
=== Строки виправлення ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора.<br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.<br />
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.<br />
== Судовий порядок виправлення ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.<br />
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''<br />
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;<br />
# докази, що підтверджують факт.<br />
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання.<br />
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2022 року - 496,20 грн).<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.<br />
<br />
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).<br />
<br />
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Право власності на майно]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=40153Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину2022-11-22T10:20:27Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]<br />
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =<br />
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).<br />
<br />
Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.<br />
<br />
Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.<br />
У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.<br />
<br />
Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.<br />
<br />
27.02.2021 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.<br />
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==<br />
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (ст. 60<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])<br />
<br />
Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:<br />
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;<br />
* за винагороду; <br />
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри <br />
* автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.<br />
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці. <br />
<br />
Відповідно до статті 60<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.<br />
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==<br />
{| class="wikitable"<br />
!<br />
!Надомна робота<br />
!Дистанційна робота<br />
|-<br />
|'''Форма трудового договору''' <br />
|Типова форма трудового договору про надомну роботу<br />
затверджується центральним органом виконавчої влади, <br />
<br />
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.<br />
|Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади,<br />
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. <br />
<br />
Укладення трудового договору про дистанційну роботуза наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється. <br />
|-<br />
|'''Режим роботи та відпочинку'''<br />
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце<br />
є '''<u>фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника</u>'''<br />
<br />
без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб,визначений трудовим про надомну роботу.<br />
<br />
Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.<br />
<br />
Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови<br />
<br />
повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.<br />
<br />
У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.<br />
<br />
При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим <br />
<br />
роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не<br />
<br />
передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених <br />
<br />
статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]<br />
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення<br />
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. <br />
<br />
При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час <br />
<br />
на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.<br />
<br />
При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]<br />
<br />
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання <br />
<br />
дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці уприміщенні чи на території власника підприємства, <br />
<br />
установи, організації або уповноваженого ним органу. <br />
<br />
Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, <br />
<br />
організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.<br />
<br />
Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний <br />
<br />
зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.<br />
<br />
Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.<br />
|-<br />
|'''Оплата праці'''<br />
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.<br />
|<br />
|-<br />
|'''Забезпечення умов праці'''<br />
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,<br />
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається<br />
<br />
на роботодавця, якщо інше не передбачено <br />
<br />
трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].<br />
<br />
Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб<br />
<br />
доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.<br />
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,<br />
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими<br />
<br />
працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати<br />
<br />
працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням <br />
<br />
дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.<br />
<br />
У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення <br />
<br />
працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків <br />
<br />
обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту <br />
<br />
нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається<br />
<br />
на власника або уповноважений ним орган, який організовує <br />
<br />
встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,<br />
<br />
а також оплачує витрати, пов’язані з цим.<br />
|-<br />
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''<br />
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.<br />
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно <br />
<br />
до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах <br />
<br />
надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.<br />
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або<br />
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до <br />
<br />
досягненнянею шестирічного віку, працівники,які мають двох або<br />
<br />
більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з<br />
<br />
інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку<br />
<br />
дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,<br />
<br />
можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи<br />
<br />
на виконувану роботу,та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.<br />
|}<br />
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.<br />
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =<br />
== Поради для найманих працівників ==<br />
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно: <br />
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]<br />
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.<br />
== Поради для роботодавців ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.<br />
<br />
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.<br />
<br />
Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.<br />
<br />
Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Робочий час]]<br />
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97&diff=39605Правовий статус викривачів корупції2022-10-14T07:09:31Z<p>Natalia.zaitseva: /* Яка відповідальність за неправдиві повідомлення про вчинене корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12 Закон України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу]"<br />
== Хто такий викривач ? ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон)] '''викривач''' - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.<br />
<br />
Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] викривач є свідком у справах про адміністративні правопорушення, пов’язаних з корупцією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n630 ч. 3 ст. 272]).<br />
<br />
Разом з тим, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України] викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування та є заявником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n389 п. 16-2 ч. 1 ст. 3]).<br />
== Які права має викривач? ==<br />
Стаття 53<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону] передбачає наступні права та гарантії захисту викривача:<br />
* бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом];<br />
* подавати докази на підтвердження своєї заяви;<br />
* отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;<br />
* давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;<br />
* на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;<br />
* на конфіденційність;<br />
* повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону] без зазначення відомостей про себе (анонімно);<br />
* у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;<br />
* на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;<br />
* на винагороду у визначених законом випадках;<br />
* на отримання психологічної допомоги;<br />
* на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;<br />
* отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.<br />
== Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу ==<br />
Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України «Про безоплатну правову допомогу»], або залучити адвоката самостійно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n512 (ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону]).<br />
<br />
Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1515 п. 5 ч. 2 статті 53<sup>3</sup> Закону]).<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#Text Законом України «Про безоплатну правову допомогу»]визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу, а саме на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»]).<br />
<br />
<u>Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»]):<br />
<br />
1) захист від обвинувачення;<br />
<br />
2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;<br />
<br />
3) складення документів процесуального характеру.<br />
<br />
'''''Реалізація права викривача на безоплатну вторинну правову допомогу'''''<br />
<br />
Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n78 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»], подаються особами, які досягли повноліття, до [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n138 . 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»]).<br />
<br />
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n85 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17#n138 ч. 4 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»]).<br />
<br />
Викривачу для реалізації права на безоплатну вторинну правову допомогу до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно подати відповідне звернення разом з документами, що підтверджують здійснення ним повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.<br />
<br />
''<u>Такими документами можуть бути, зокрема:</u>''<br />
<br />
1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;<br />
<br />
2) копія листа органу (установи) про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;<br />
<br />
3) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача;<br />
<br />
4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;<br />
<br />
5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин;<br />
<br />
6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.<br />
== Що означає державний захист викривачів? ==<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n512 статті 53 Закону] викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.<br />
<br />
За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну викривачів, їх близьких осіб у зв’язку із здійсненим повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#Text Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"].<br />
<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#n70 ст. 7 Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"] заходами забезпечення безпеки є: <br />
<br />
а) особиста охорона, охорона житла і майна;<br />
<br />
б) видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; <br />
<br />
в) використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; <br />
<br />
г) заміна документів та зміна зовнішності; <br />
<br />
д) зміна місця роботи або навчання; <br />
<br />
е) переселення в інше місце проживання; <br />
<br />
є) поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення;<br />
<br />
ж) забезпечення конфіденційності відомостей про особу;<br />
<br />
з) закритий судовий розгляд.<br />
<br />
З урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров'я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися й інші заходи безпеки.<br />
== Юридична відповідальність викривача ==<br />
Викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1552 ч. 1 ст. 53<sup>-8</sup> Закону]).<br />
<br />
Повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1552 ч. 2 ст. 53<sup>-8</sup> Закону]).<br />
<br />
Викривач звільняється від цивільно-правової відповідальності за майнову та/або моральну шкоду, завдану внаслідок здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, крім випадку здійснення завідомо неправдивого повідомлення. У разі неумисного повідомлення викривачем недостовірної інформації вона підлягає спростуванню у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n1552 ч. 3 ст. 53<sup>-8</sup> Закону] ).<br />
== Яка відповідальність за неправдиві повідомлення про вчинене корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення? ==<br />
''Викривач повинен уважно ставитися до інформації, яку повідомляє і пам’ятати, що він надає інформацію на власний розсуд і відповідальність. Викривач має бути обґрунтовано переконаний в тому, що інформація, яку він повідомляє, є достовірною. В протилежному випадку йому не буде надано державний захист, в тому числі, якщо він не доклав зусиль, щоб перевірити достовірність інформації, маючи таку можливість. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, вчинене викривачем, карається згідно з чинним законодавством України.''<br />
<br />
Відповідно до статті 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення - карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів, - караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
<br />
* [https://wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/ Викривачі корупції (роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції)]<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9&diff=39543Забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій2022-10-05T14:56:06Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]" (набрання чинності 24 жовтня 2022 року)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text Закон України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2407-14#Text Закон України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
29 липня 2022 року був прийнятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text Закон України № 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій]", який набирає чинності 24 жовтня 2022 року. Мета даного Закону полягає у вжитті додаткових заходів у сфері будівельної діяльності, що пов’язані із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами. <br />
<br />
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України] '''засоби цивільного захисту''' – це протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту. <br />
<br />
Для здійснення захисту використовуються захисні споруди цивільного захисту якими можуть бути інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів а також захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. <br />
== Види укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту ==<br />
Відповідно до статті 32 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text одексу цивільного захисту України] до захисних споруд цивільного захисту належать: <br />
<br />
▶ <u>сховище</u> - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;<br />
<br />
▶ <u>протирадіаційне укриття</u> - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.<br />
<br />
Для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.<br />
<br />
В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів. Так, '''швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захист'''у - це споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) за короткий час із спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами.<br />
<br />
'''Найпростіше укриття''' - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.<br />
<br />
Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.<br />
== Основні вимоги цивільного захисту під час планування та забудови територій ==<br />
'''Зверніть увагу! '''Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"]. Відповідно до вказаних норм містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження вказаної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється.<br />
<br />
м Розроблення містобудівної документації на місцевому та регіональному рівнях та проектування об’єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій, здійснюються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначається відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text "Про регулювання містобудівної діяльності"].<br />
<br />
Відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2486-20#Text «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення] проектна документація на будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб, обов’язково повинна передбачати розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, проектні рішення якого мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;<br />
'''Важливо!''' Підставою для відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкт може бути ''невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом щодо інженерно-технічних заходів цивільного захист'';<br />
У разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до прийому населення у термін, що не перевищує 24 годин, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням.<br />
Приведення захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, найпростішого укриття у готовність до прийому населення може передбачати необхідність звільнення такого об’єкта від майна третіх осіб. У разі відмови орендаря звільнити захисну споруду цивільного захисту (її частину) у зазначений строк чи неможливості встановити його місцезнаходження здійснюється доступ до такої захисної споруди без отримання згоди її користувача (несанкціонований доступ) для приведення захисної споруди у готовність до прийому населення. Такий доступ здійснюється відповідно до положень статті 29 Закону України "[[Прhttps://docs.google.com/spreadsheets/d/1ZdKX8i4LsvVU9IkfI1bujYykK8vRpDTDRX37d7IgIKw/edit?pli=1#gid=0о житлово-комунальні послуги|Про житлово-комунальні послуги]]";<br />
== Контроль дотримання вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту населення], контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об’єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом<br />
Державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до Закону України "П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text ро основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"], цього Кодексу та інших законодавчих актів";<br />
Забезпечення вимог техногенної безпеки та цивільного захисту під час проектування, будівництва об’єктів, будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації.<br />
Обов’язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на уповноважені органи містобудування та архітектури, замовників, забудовників, проектувальників та будівельні організації".<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=39542Правове регулювання утилізації батарей та акумуляторів2022-10-05T13:45:34Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div><br />
==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України «Про відходи»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закон України «Про хімічні джерела струму»]<br />
==Загальні положення==<br />
'''Хімічні джерела струму''' - джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.<br />
<br />
'''Сфера хімічних джерел струму''' - відносини, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.<br />
==Законодавство України про регулювання утилізації акумуляторних батарей та акумуляторів==<br />
'''Батареї та акумулятори''' - небезпечні відходи, які підлягають утилізації відповідно до законодавства України. Відходи батарей та акумуляторів містять у собі токсичні хімічні елементи: кадмій, ртуть, свинець, сірчана кислота, а також небезпечний електроліт. <br />
<br />
Для забезпечення навколишнього середовища та здоров’я людини від згубних наслідків відходів батарей та акумуляторів є їх утилізація.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відходи»] встановлює, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text (стаття 1).]<br />
<br />
Закон регулює відносини, пов'язані з утворенням, збиранням і заготівлею, сортуванням, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в Україні, перевозяться через її територію, вивозяться з неї, а також з перевезенням, обробленням та утилізацією відходів, що ввозяться в Україну як вторинна сировина (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про відходи»]). Закон передбачає державний контроль та відповідальність у сфері використання відходів.<br />
<br />
Порядок утилізації батарей та акумуляторів ємність яких більше 7 А/год. в Україні регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом України «Про хімічні джерела струму»] (далі - Закон).<br />
<br />
Даним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом] регулюються особливості відносин, що виникають у зв'язку із закупівлею хімічних джерел струму за державні кошти та/або в межах державного оборонного замовлення, відносин, пов'язаних з реалізацією хімічних джерел струму, які є виробами військового призначення або подвійного використання та/або містять дорогоцінні метали, визначаються окремими законодавчими актами України, що регулюють такі відносини (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закону]).<br />
<br />
Державний контроль і нагляд за якістю хімічних джерел струму та забезпеченням екологічної безпеки технологічних процесів виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів ([https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного екологічного контролю ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України)], в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (частина четверта статті 15 Закону)].<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Статтею 17 Закону] визначені обов’язки юридичних та фізичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності), які використовують хімічні джерела струму.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Статтею 18 Закону] передбачено, що заготівля відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється спеціалізованими виробництвами з утилізації та спеціалізованими підприємствами з утилізації безпосередньо або через мережу приймальних пунктів.<br />
<br />
Закон визначає сплату екологічного грошового закладу, якій покладається на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше, та становить ''п'ять відсотків'' від ціни хімічного джерела струму, визначеної без урахування податку на додану вартість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (стаття 19 Закону)].<br />
<br />
Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється на спеціалізованому виробництві з утилізації чи спеціалізованим підприємством з утилізації із застосуванням технологій і устаткування, що забезпечують екологічну безпеку технологічних процесів утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та вилучення вторинної сировини для використання у виробництві хімічних джерел струму, з додержанням вимог нормативно-правових актів, екологічних вимог та норм цього Закону (стаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закону]).<br />
==Державний контроль та відповідальність у сфері хімічних джерел струму==<br />
Відповідальність у сфері хімічних джерел струму, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення.]<br />
<br />
Державний контроль у сфері хімічних джерел струму здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - стосовно реалізації загальнодержавних, галузевих та регіональних програм у сфері хімічних джерел струму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text (стаття 22 Закону)].<br />
<br />
Згідно з вимогами статті 82<sup>7</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ''трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
<br />
Ненадання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію -<br />
<br />
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб ''від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
<br />
Непередача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що здійснюють діяльність із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, -<br />
<br />
тягне за собою накладення штрафу на громадян ''від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''<br />
==Алгоритм дій громадян по утилізації батарейок і акумуляторів==<br />
Оскільки батарейки та акумулятори містять небезпечні хімічні реагенти і речовини, вони здатні завдати серйозної шкоди екології внаслідок порушення вимог їхньої утилізації. Одна батарейка може забруднити до 10 кв. м. площі.<br />
<br />
Таким чином, для збереження екології від забруднення відпрацьовані батарейки і акумулятори необхідно здавати до маркованого сортувальних боксів, які розташовані в супермаркетах і торгових центрах, магазинах електроніки та аксесуарів до них. У великих містах контейнери для прийому батарейок на утилізацію встановлюються і в інших прохідних місцях.<br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=39540Захист цивільного населення під час війни2022-10-05T13:02:39Z<p>Natalia.zaitseva: /* На які зіткнення росповсюджується коненція? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту населення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]<br />
== Міжнародні гарантії ==<br />
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військовому конфлікт або війни.<br />
=== На які зіткнення росповсюджується Конвенція? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше країнами підписавшими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] (далі - Сторонами), навіть якщо одна з них не визнає стану війни.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.<br />
<br />
Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенцією] стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.<br />
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===<br />
Особами, що перебувають під захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.<br />
<br />
Поранені та хворі, а також інваліди та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.<br />
<br />
Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.<br />
<br />
У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:<br />
<br />
1)з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat (той, що вийшов з ладу (фр.) унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.<br />
<br />
Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:<br />
<br />
a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;<br />
<br />
b) захоплення заручників;<br />
<br />
c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;<br />
<br />
d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.<br />
<br />
2)підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.<br />
== Національні гарантії ==<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.<br />
<br />
'''Цивільний захист''' - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.<br />
<br />
Крім того діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]<br />
== Самостійні дії ==<br />
=== Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів ===<br />
'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ'''<br />
<br />
Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайна лягте на землю (канаву, яму), щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або якійсь бетонній конструкції та надкрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.<br />
<br />
'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ'''<br />
<br />
Негайно зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають в верхні поверхи.<br />
<br />
Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.<br />
<br />
'''ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ'''<br />
<br />
(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї)<br />
<br />
1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.<br />
<br />
2. Вийдіть з транспортного засобу та відбігти від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на земля та закрийте голову руками.<br />
<br />
Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.<br />
<br />
Загальні вимоги до укриття.<br />
<br />
Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чі канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.<br />
<br />
'''УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА'''<br />
<br />
– у спеціально обладнаному бомбосховищі;<br />
<br />
– у підземному переході;<br />
<br />
– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;<br />
<br />
– в трубі водостоку під дорогою;<br />
<br />
– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;<br />
<br />
– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;<br />
<br />
– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;<br />
<br />
– в каналізаційних люках;<br />
<br />
– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.<br />
<br />
'''ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ'''<br />
<br />
(маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї)<br />
<br />
1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.<br />
<br />
2. Вийдіть з транспортного засобу та відбігти від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів та ляжте на земля та закрийте голову руками.<br />
<br />
Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.<br />
<br />
Загальні вимоги до укриття.<br />
<br />
Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чі канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.<br />
<br />
'''УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА'''<br />
<br />
– у спеціально обладнаному бомбосховищі;<br />
<br />
– у підземному переході;<br />
<br />
– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;<br />
<br />
– в трубі водостоку під дорогою;<br />
<br />
– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;<br />
<br />
– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;<br />
<br />
– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;<br />
<br />
– в каналізаційних люках;<br />
<br />
– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.<br />
<br />
'''''<u>НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ</u>'''''<br />
<br />
– під’їзди будинків,<br />
<br />
– місця під технікою (вантажівкою. автобусом);<br />
<br />
– непідготовлені для укриття підвали;<br />
<br />
– укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;<br />
<br />
– проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.<br />
<br />
'''ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ'''<br />
<br />
Зачекайте приблизно 10хв. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми і підлітками, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.<br />
=== «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» ===<br />
'''ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ ?'''<br />
<br />
З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту вмикаються електричні сирени. Які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.<br />
<br />
Лунає протягом 2-3 хвилин.<br />
<br />
Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.<br />
<br />
З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку нападу може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.<br />
<br />
ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»<br />
<br />
Якщо ви вдома:<br />
* Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.<br />
* Якщо є можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.<br />
* Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.<br />
* Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.<br />
* Швидко одягніться та одягніть дітей.<br />
''Перевірьте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону.''<br />
<br />
Візьміть:<br />
<br />
– індивідуальні засоби захисту;<br />
<br />
– завчасно підготовлений запас продуктів і води;<br />
<br />
– особисті документи;<br />
<br />
– кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.<br />
<br />
Якщо ви на роботі:<br />
<br />
1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання , Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.<br />
<br />
2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.<br />
<br />
3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).<br />
<br />
4. Виконуйте вимоги старшого (коменданта).<br />
<br />
Якщо ви в громадському місці:<br />
# Вислухайте вказівки адміністрації.<br />
# Дійте у відповідності з ними – ідіть у зазначені сховища або укриття.<br />
Якщо ви в транспорті:<br />
<br />
1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.<br />
<br />
2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).<br />
<br />
3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).<br />
<br />
У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.<br />
<br />
Як поводитися в захисній споруді:<br />
# Зайняти місце у захисній споруді.<br />
# Виконувати вимоги старшого (коменданта).<br />
# Не палити та не смітити.<br />
# Голосно не розмовляти.<br />
# Зберігати спокій і дотримуватися порядку.<br />
# Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.<br />
# Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.<br />
УВАГА!<br />
<br />
До ускладнення обстановки Вам необхідно з’ясувати у ЖЕКу, ОСББ:<br />
<br />
1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.<br />
<br />
2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.<br />
<br />
3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.<br />
<br />
У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:<br />
<br />
– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, проти пилової тканиної маски);<br />
<br />
– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD&diff=39530Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян2022-10-05T09:41:05Z<p>Natalia.zaitseva: /* Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]<br />
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"] <br />
== Загальні положення ==<br />
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] врахувати певні правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.<br />
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==<br />
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним <u>обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".</u><br />
<br />
'''<u>Додатково див.:</u>''' [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]<br />
<br />
Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''<br />
{| class="wikitable mw-collapsible"<br />
!№<br />
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації <br />
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану<br />
|-<br />
|1.<br />
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;<br />
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''<br />
|-<br />
|2.<br />
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);<br />
|''довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1509-12#Text форма первинної облікової документації № 157-1/о]) або ''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''<br />
|-<br />
|3.<br />
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;<br />
|''свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) / [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#Text медичне свідоцтво про народження за формою № 103/о]), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дітей (трьох і більше) або рішення суду про розлучення та визначення місця проживання дітей з батьком або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, посвідчення батьків багатодітної сім'ї''<br />
|-<br />
|4.<br />
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;<br />
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про розлучення з визначення місця проживання з батьком''<br />
|-<br />
|5.<br />
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;<br />
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''<br />
|-<br />
|6.<br />
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;<br />
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''<br />
|-<br />
|7.<br />
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;<br />
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''<br />
|-<br />
|8.<br />
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;<br />
|''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, довідка з органів опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''<br />
|-<br />
|9.<br />
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;<br />
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''<br />
|-<br />
|10.<br />
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;<br />
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''<br />
|-<br />
|11.<br />
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;<br />
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''<br />
|-<br />
|12.<br />
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];<br />
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''<br />
|-<br />
|13.<br />
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;<br />
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''<br />
|-<br />
|14.<br />
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')<br />
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.''<br />
|-<br />
|15.<br />
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;<br />
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''<br />
|-<br />
|16.<br />
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України<br />
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''<br />
|-<br />
|17.<br />
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом<br />
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''<br />
|-<br />
|18.<br />
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці<br />
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''<br />
|-<br />
|19.<br />
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;<br />
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; <br />
<br />
спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю<br />
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''<br />
|-<br />
|20.<br />
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах<br />
|<u>1) курсанти закладів освіти:</u><br />
# ''посвідчення особи моряка;''<br />
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''<br />
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''<br />
2) <u>особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:</u><br />
# ''посвідчення особи моряка;''<br />
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''<br />
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''<br />
3) <u>інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:</u><br />
# ''посвідчення особи моряка;''<br />
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''<br />
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''<br />
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''<br />
|}<br />
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==<br />
'''Перетинати державний кордон мають право:'''<br />
* особи з інвалідністю за наявності <u>довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1509-12#Text форма первинної облікової документації № 157-1/о]) або <u>посвідчення</u>, яке підтверджує відповідний статус, або <u>пенсійного посвідчення</u> чи <u>посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги</u> відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю]", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або <u>довідки</u> для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);<br />
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності <u>документів</u> (їх нотаріально засвідчених копій), <u>що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність</u>;<br />
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;<br />
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;<br />
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);<br />
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);<br />
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);<br />
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;<br />
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);<br />
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.<br />
Виїзд за межі України осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися '''не більше ніж один раз''' із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.<br />
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==<br />
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 2<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
<br />
⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється <u>у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:</u><br />
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;<br />
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;<br />
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;<br />
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.<br />
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється <u>у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності</u> документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.<br />
<br />
⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку <u>в супроводі одного із законних представників</u> здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]<br />
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в <u>супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків</u> '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').<br />
<br />
Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 2<sup>3</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==<br />
<u>Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України</u> на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до <u>висновку військово-лікарської комісії</u> для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].<br />
<br />
Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності <u>паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України</u> (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності <u>висновку про необхідність направлення</u> особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та <u>листа Міністерства охороги здоров'я України</u> про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]<br />
<br />
'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).<br />
<br />
'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.<br />
<br />
Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного <u>з членів сім'ї першого ступеня споріднення</u> (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.<br />
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивнних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==<br />
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається <u>Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями</u> за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:<br />
# військових, правоохоронних органів;<br />
# військових адміністрацій;<br />
# медичних закладів;<br />
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.<br />
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.<br />
<br />
У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб <u>протягом семи робочих днів</u> з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 2<sup>8</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
<br />
⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.<br />
<br />
Перетин державного кордону здійснюється таким водієм <u>лише на транспортному засобі,</u> який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.<br />
<br />
На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:<br />
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;<br />
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.<br />
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 45 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки <u>на три місяці</u> (пункт 2<sup>9</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
<br />
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:<br />
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;<br />
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.<br />
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 2<sup>10</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
<br />
⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.<br />
<br />
Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 2<sup>11</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
<br />
⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] <u>у дводенний строк</u> з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 2<sup>12</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]<br />
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, <u>зобов'язані особисто</u> '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.<br />
<br />
Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.<br />
<br />
'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]<br />
== Право на першочергове проходження державного кордону ==<br />
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.<br />
<br />
Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 2<sup>5</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).<br />
== Консультація з питань перетину кордону ==<br />
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:<br />
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);<br />
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]<br />
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]<br />
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]<br />
==Див. також==<br />
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]<br />
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]<br />
*[[Консульський облік громадян України]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]<br />
[[Категорія:Діти]]<br />
[[Категорія:Діти-сироти]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]<br />
[[Категорія:Усиновлювачі]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&diff=39519Поворот виконання рішення суду у господарській справі2022-10-04T12:21:41Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господорський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Поворот виконання рішення''' - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011]). <br />
<br />
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. <br />
<br />
Поворот виконання судового рішенн у господарській сраві визначений статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарського процесуального кодексу України] (ГПК України).<br />
<br />
Частиною першою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:<br />
<br />
1) закриває провадження у справі;<br />
<br />
2) залишає позов без розгляду;<br />
<br />
3) відмовляє в позові повністю;<br />
<br />
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.<br />
== Хто може звернутися за поворотом виконання рішення у господарському процесі==<br />
Відповідно до частини п'ятої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної '''заяви сторони''', тобто позивача або відповідача.<br />
<br />
Враховуючи положення, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-11#Text Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011] та [https://reyestr.court.gov.ua/Review/67994657 постанові Вищого господарського суд України від 25 липня 2017 року у справі № 922/4879/15] варто звернути увагу, що вимагати повороту виконання може не лише відповідач, а й інша особа, чиї права відсутністю такого повороту порушуються. <br />
== Судовий розгляд ==<br />
Згідно з частиною сьомою статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] '''судовий збір не сплачується''' за подання заяви про поворот виконання.<br />
<br />
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.<br />
<br />
Заява відповідача про поворот виконання рішення '''розглядається судом, який розглядав справу''' як суд першої інстанції, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України].<br />
<br />
Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у '''двадцятиденний строк''' з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.<br />
<br />
Заява про поворот виконання може бути подана '''протягом одного року''' з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи (частина десята статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]). <br />
== Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ ==<br />
'''''Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він'':'''<br />
<br />
1) закриває провадження у справі;<br />
<br />
2) залишає позов без розгляду;<br />
<br />
3) відмовляє в позові повністю;<br />
<br />
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.<br />
<br />
'''''Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:'''''<br />
<br />
1) закриває провадження у справі;<br />
<br />
2) залишає позов без розгляду;<br />
<br />
3) відмовляє в позові повністю;<br />
<br />
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.<br />
<br />
'''''Якщо скасовано рішення третейського суду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за вказаним рішенням''''' (частина четверта статті 333 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України]).<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79807745 Ухвала Господарського суд Хмельницької області від 12 лютого 2019 року у справі № 18/1544-10]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Поворот виконання рішення суду у цивільній справі]]<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Господарський процес]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8&diff=39501Розшук військовослужбовців зниклих безвісти2022-10-03T10:02:14Z<p>Natalia.zaitseva: /* Номативна база */</p>
<hr />
<div>== Номативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закон України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/511-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 року № 511 Деякі питання виконання Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Функціонує '''«гаряча лінія» з розшуку осіб зниклих безвісти:'''<br />
* 0 800 339 247 (з понеділка по п’ятницю з 9:00-18:00);<br />
* 095 896 0421 (у вихідні через повідомлення вайбер та телеграм);<br />
* для зв’язку з працівниками кол-центру можна скористатися e-mail: war2022people@gmail.com<br />
Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - Олег Котенко (тел. 099-792-0126).<br />
<br />
'''Важливо!''' Членам сім'ї (родині) потрібно чітко знати прізвище, ім’я та по-батькові, дату народження, контактні дані військовозабов'язаного, посаду та звання (спеціальне звання), номер військового квитка чи жетону, номер частини та батальйону, де служить військовозабов'язаний. Також, в якому саме населеному пункті він несе службу, і мати контакти військової частини, де його відділення базується. Мати телефони інших військових з цього підрозділу, яким можна намагатися зателефонувати. Знати особливі прикмети, які має людина (шрами, татуювання, родимки тощо) та останнє відоме місце перебування.<br />
|}<br />
== Загальна інфомація ==<br />
'''Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин''' - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку (абз.4 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]).<br />
<br />
'''Інформація, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин''' - будь-які відомості та/або дані про особу, зниклу безвісти, що можуть сприяти визначенню її місцеперебування, ідентифікації невпізнаних останків, визначенню місця поховання або місцезнаходження останків померлої особи (абз.7 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]).<br />
== Порядок розшуку ==<br />
Детальний порядок розшуку передбачений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законі України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"]. Цей закон застосовується після внесення до тексту змін у квітні 2022 року, які закріплюють, що особливими обставинами є збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.<br />
== Алгоритм розшуку ==<br />
Заява про розшук військовослужбовця може подаватися родичем, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об’єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення. У заяві необхідно вказати всю наявну інформацію, яка може сприяти розшуку.<br />
* '''Звернення членів сім'ї (родини) до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки із запитом щодо місцезнаходження зниклого безвісти військовослужбовця.'''<br />
На підставі звернення родичів, Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надсилає письмовий запит на адресу командування військової частини, де проходив службу військовослужбовець на момент зникнення, щодо визначення його статусу за результатами проведеного службового розслідування у військовій частині.<br />
<br />
Якщо отримати інформацію від Територіального центру комплектування та соціальної підтримки не вдається, то потрібно звернутись до правоохоронних органів.<br />
* '''Звернення членів сім'ї (родини) до територіального органу досудового розслідування Національної поліції України із відповідною заявою (повідомленням)'''<br />
''<u>Способи звернення:</u>''<br />
# на телефон 102 (цілодобово);<br />
# на телефон гарячої лінії 089 420 18 67 (цілодобово);<br />
# направлення інформації поштою;<br />
# безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу Національної поліції України.<br />
Подається така заява до територіального органу Національної поліції України. Національна поліція України, зі свого боку, зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви. Усі отримані дані вносяться до Реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, '''протягом 24 годин з моменту подання заяви'''.<br />
<br />
Разом із наданням заяви (повідомлення) про розшук особи, зниклої безвісти,''' рідні військовослужбовця мають право погодитись на відібрання у них біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи в рамках кримінального провадження.'''<br />
<br />
Важливо! Розшук відбувається із застосуванням усіх можливих законних методів та триває до встановлення місця перебування зниклої особи, місця поховання чи знаходження її останків. <u>Рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою не є підставою для припинення її розшуку.</u><br />
<br />
Якщо ж під час розшуку було достовірно встановлено факт смерті зниклого, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, направляє родичам інформацію про обставин, що свідчать про смерть. Достовірною інформацією про смерть є результати аналізу й зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про зниклого. '''Важливо відзначити''', <u>що наразі відсутній порядок ідентифікації останків за ДНК.</u><br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Якщо ж під час розшуку було встановлено факт перебування в полоні військовослужбовця, держава здійснює всі можливі дії для обміну та повернення його додому. <br />
* '''Звернення членів сім'ї (родини) до державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" Національного інформаційного бюро.'''<br />
Для отримання даних про зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця необхідно надати інформацію про нього до Національного інформаційного бюро. Дані про зниклу людину після цього потрапляють до Реєстру Національного Інформаційного Бюро (НІБ). Національне інформаційне бюро діє відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та консолідує всю інформацію стосовно кожної людини, яка зникла внаслідок воєнних дій.<br />
<br />
''<u>Способи звернення</u>''<br />
# Сайт: nib.gov.ua .<br />
# Зателефонувати на гарячу лінію 1648; +38 044 287 8165 (цілодобово);<br />
# Скористатися Телеграм-чатботом t.me/nib_uncp_bot ;<br />
# направлення інформації електронною поштою: [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>]<br />
Якщо на момент вашого звернення Національне Інформаційне Бюро володіє інформацією про місцезнаходження особи, яку ви розшукуєте, або її перебування у полоні/заручниках - вас про це повідомлять. Для того, щоб розшукати особу, Національне Інформаційне Бюро передає інформацію до правоохоронних органів, міжнародних моніторингових місій та організацій, Координаційного штабу з пошуку та звільнення полонених для ведення перемовин щодо звільнення (у разі наявності інформації про її перебуванні у полоні / заручниках). Коли Національне Інформаційне Бюро отримає оновлену інформацію про людину, яку ви розшукуєте - з вами одразу зв'яжуться. Також, Національне Інформаційне Бюро може контактувати з вами у випадку, якщо буде необхідно з’ясувати додаткові данні.<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%8F%D0%BA_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39500Заявник як учасник кримінального провадження2022-10-03T10:00:33Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"]<br />
== Загальні провадження ==<br />
'''Учасники кримінального провадження''' - це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).<br />
<br />
'''Заявником''' є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n860 КПК України]). <br />
<br />
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''фізична особа''' - це людина як учасник цивільних відносин. '''Юридична особа''' відповідно до статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] - це організація, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.<br />
Представником юридичної особи, яка є заявником у кримінальному провадженні, можуть бути суб’єкти, визначені у статтях 63, 64-1, 64-2 КПК, а саме: особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами; працівник юридичної особи за довіреністю. Такий суб’єкт на підтвердження своїх повноважень має подати один із документів, передбачених у КПК: документи, передбачені ст. 50 КПК, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копія установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреність, якщо представником є працівник юридичної особи.<br />
<br />
'''Тобто заявником є особа ( фізична або юридична)''', яка має інформацію про вчинене кримінальне правопорушення, але вчинене не відносно неї, а скоєне відносно інших осіб.<br />
== Права заявника ==<br />
Відповідно до статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] заявник має право:<br />
# отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;<br />
# отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;<br />
# подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи;<br />
# отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.<br />
Якщо заявник є викравачем, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] він має право отримувати інформацію про стан досудового розслідування, розпочатого за його заявою чи повідомленням. Інформація надається слідчим або прокурором у строк '''не більше п’яти днів''' з моменту подання заяви.<br />
<br />
Відповідно до статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин''' після подання заяви зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику <u>витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань</u>.<br />
<br />
До Єдиного реєстру досудових розслідувань обовязково вносяться відомості про прізвище, ім’я, по батькові заявника та короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених заявником. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12#Text листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування"] заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за винятком випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об'єктивних причин: надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо). У випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.<br />
<br />
В разі закриття кримінального провадження відповідно до статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, якщо така скарга подана '''протягом десяти днів''' з моменту отримання заявником копії постанови. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику також.<br />
== Оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора заявником ==<br />
На досудовому провадженні відповідно до статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] заявником у кримінальному провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:<br />
* бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;<br />
* рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;<br />
* рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи.<br />
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого дізнавача чи прокурора можуть бути подані заявником протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.<br />
== Див. також ==<br />
* [[Оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_(%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85)_%D1%96_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2&diff=39496Земельні ділянки житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів2022-10-03T08:39:39Z<p>Natalia.zaitseva: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text Закон України «Про кооперацію»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.<br />
|}<br />
<br />
== Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи як суб’єкти права на земельну ділянку ==<br />
Згідно з Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text «Про кооперацію»] '''кооператив''' - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Обслуговуючим кооперативом є кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.<br />
Земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Кооперативи придбавають земельні ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (стаття 22 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1087-15#Text «Про кооперацію»]).<br />
<br />
Статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] (далі - ЗК України) встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду в розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.<br />
<br />
Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за цивільно-правовими угодами.<br />
<br />
'''Житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи є суб’єктами права на земельну ділянку лише після їх [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|реєстрації як юридичних осіб]].'''<br />
==Приватизація земельних ділянок кооперативами==<br />
Згідно зі статтею 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] житлово-будівельні і гаражно-будівельні кооперативи зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, мають законне право на отримання земельної ділянки, у межах існуючої земельної ділянки,.у власність шляхом безоплатної її передачі.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, що передаються або надаються кооперативам під забудову або для експлуатації зведених будівель, встановлюється згідно з затвердженою містобудівною документацією.<br />
<br />
Для отримання у власність землі кооперативу, як існуючому так і новоствореному (на вільних від забудови земельних ділянках), необхідно, звернутися із '''заявою''' в місцеві органи влади з проханням про безоплатну передачу у власність чи користування земель загального користування, які знаходяться на території цього кооперативу. До заяви потрібно долучити: план кооперативу, довідку про його державну реєстрацію, статут, виписку з [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань]. <br />
<br />
Крім того, слід підготувати протокол загальних зборів членів кооперативу з рішенням про звернення до органів влади з заявою щодо отримання у власність землі.<br />
<br />
Передача земель загального користування у власність кооперативам відбувається <u>на підставі технічної документації із землеустрою</u>.<br />
<br />
Власником цих земель після завершення приватизації стає власне кооператив як юридична особа.<br />
<br />
'''Набуття прав на земельні ділянки кооперативами здійснюється саме як юридичними особами, а не окремо громадянами-членами кооперативу.'''<br />
==Надання житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам земельних ділянок в оренду==<br />
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.<br />
<br />
Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди]] належить право володіння і користування земельною ділянкою.<br />
<br />
[[Оренда земельної ділянки комунальної власності|Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності]], здійснюється на підставі: <br />
*рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;<br />
*[[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки|договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]] (за результатами проведення [[Порядок проведення земельних торгів|земельних торгів]]).<br />
Право оренди земельної ділянки у коператуву виникає <u>після укладення договору оренди та його державної реєстрації</u>.<br />
==Придбання кооперативами земельних ділянок за цивільно-правовими угодами==<br />
Коператив як юридична особа, має право придбати земельну ділянку у власність у іншого громадянина чи юридичної особи на підставі цивільно-правової угоди — [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|купівлі-продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом|успадкування]], [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] та інних цивільно-правових угод, які відповідно повинні укладатися з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Цивільно-правова угода про перехід права власності на земельну ділянку має бути укладена у <u>письмовій формі та нотаріально посвідчена</u>. Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки повинен відповідати вимогам, закріпленим статтею 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України].<br />
<br />
Цивільно-правові угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення. Однак право власності на земельну ділянку виникає у особи, яка набуває земельну ділянку у власність на підставі цивільно-правової угоди, лише після [[Реєстрація права власності на земельну ділянку|державної реєстрації цих прав]] (стаття 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).<br />
==Приватизація земельної ділянки членом гаражного кооперативу==<br />
Відповідно до статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] кожний громадянин України має право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.<br />
<br />
Таким чином, законодавством передбачено можливість безоплатної приватизації громадянином України земельної ділянки площею до 0,01 га для будівництва індивідуального гаража.<br />
<br />
Якщо гараж розташований в межах гаражно-будівельного кооперативу, то член такого кооперативу отримував можливість згідно з внутрішнім розподілом отримати окремий гараж для свого автомобіля, і навіть оформлене [[Приватизація гаражу в гаражному кооперативі|право власності на гараж у гаражно-будівельному кооперативі]] не дає права його членам приватизовувати окремі земельні ділянки під своїми гаражами, адже, ці гаражі не є самостійними (індивідуальними), а мають спільні з іншими гаражами під’їзди, огорожу, стінки тощо. Індивідуальним є тільки в’їзд у гараж.<br />
<br />
'''Отже, законом не передбачена можливість приватизаціії земельної ділянки під гаражем розташованого в межах гаражно-будівельного кооперативу.'''<br />
==Корисні посилання==<br />
*[https://acrec.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/research-3-1.pdf Проблеми застосування законодавства та корупціогенні фактори у сфері виділення земельних ділянок без земельних торгів для житлово-будівельних та обслуговуючих кооперативів]<br />
==Судова практика==<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/39783854 Постанова Верховного Суду України від 17 червня 2014 року у справі № 21-195 а14] (Наведеною нормою передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив, а тому при вирішенні питання щодо безоплатного надання земельної ділянки в порядку, визначеному наведеною нормою, слід в обов'язковому порядку враховувати мету створення відповідного кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.).<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8&diff=39495Землі оборони2022-10-03T08:32:52Z<p>Natalia.zaitseva: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.<br />
|}<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].<br />
== Правовий режим земель оборони ==<br />
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''.<br />
<br />
Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.<br />
<br />
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].<br />
<br />
Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.<br />
<br />
Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.<br />
<br />
При проходженні на землях оборони ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.<br />
<br />
Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] відповідно до закону.<br />
== Зони особливого режиму використання земель ==<br />
Уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється <u>прикордонна смуга</u>, в межах якої діє особливий режим використання земель.<br />
<br />
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.<br />
<br />
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.<br />
<br />
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.<br />
== Використання земель оборони в господарських цілях ==<br />
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.<br />
<br />
Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.<br />
<br />
Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.<br />
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==<br />
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.<br />
<br />
На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.<br />
== Відчуження земель оборони ==<br />
Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.<br />
<br />
Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.<br />
<br />
Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України.<br />
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==<br />
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).<br />
[[ Категорія:земельне право ]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B8%D1%81._%D0%92%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0_%D1%88%D1%82%D0%B0%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2&diff=39277Штатний розпис. Виведення поза штат працівників2022-09-20T11:00:28Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03#Text Національний стандарт України. Державна уніфікована система документації, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55]<br />
* [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2005 року № 105/13/116-08 щодо проблем застосування актів про працію] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 27 червня 2007 року № 162/06/187-07 щодо штатного розпису] <br />
== Поняття штатного розпису ==<br />
'''Штатний розпис''' - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати і посадові оклади працівників відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v162_203-07#Text листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 № 162/06/187-07]. Штатний розпис містить назви посад, численість персоналу та оклади за кожною посадою.<br />
Відповідно до ч.3 ст. 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. <br />
== Порядок прийняття і затвердження штатного розпису ==<br />
Штатний розпис складають загалом по підприємству (установі, організації) і затверджують щороку на кожен календарний рік до його початку, з урахуванням змін, унесених до штатного розпису в поточному році.<br />
<br />
Керівник підприємства приймає і затверджує штатний розпис шляхом створення відповідного наказу. Вимоги до оформлення штатного розпису регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03#Text Національним стандартом України затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003]<br />
'''Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:'''<br />
* органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;<br />
* підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.<br />
== Зміни до штатного розпису ==<br />
За потреби протягом року до штатного розпису можна вносити зміни, це може бути у зв'язку з уведенням чи скороченням штатних одиниць, назв посад, розмірів посадових окладів тощо. Зміни до штатного розпису вносять наказом роботодавця із зазначенням причини їх унесення.<br />
<br />
'''Зміни до штатного розпису можна вносити шляхом:'''<br />
* затвердження наказом нового штатного розпису;<br />
* видання наказу про внесення змін до штатного розпису.<br />
== Виведення поза штат працівників ==<br />
Відповідно до [http://consultant.parus.ua/?doc=05BF55DD51 листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2008 № 105/13/116-08] '''позаштатний працівник''' – це вільний працівник (самозайнята особа) , що виконує разове замовлення або тимчасову роботу без зарахування до штату підприємства (компанії). Чинним законодавством прямої норми щодо порядку виведення поза штат працівників не передбачено. Тому для виведення штатних працівників поза штат перш за все необхідно провести скорочення штату з попередженням працівників не пізніше ніж за 2 місяці згідно ст. 49-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України].В такому разі керівник зобов’язаний видати наказ про внесення змін до штатного розпису, або скасувати старий і прийняти новий. Потім скорочених працівників можна прийняти поза штат на підставі договору цивільно правого характеру, де вони зможуть виконувати роботу яка не передбачена штатним розписом. Вимоги до укладення договору про працю з позаштатним працівником регулюються главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 61 Цивільного кодексу] України як договір підряду або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text главою 63 Цивільного кодексу України] як договір про надання послуг.<br />
[[Категорія:Трудове право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BC_%D0%B2_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39276Керування транспортним засобом в стані сп’яніння2022-09-20T10:57:40Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]<br />
== Загальна інформація ==<br />
Статтею 286<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860#Text КК України] встановлено кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення у вигляді порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння. <br />
== Склад злочину ==<br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Об’єктом злочину (на що посягає правопорушення) '''є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту''' (всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби). <br />
<br />
<u>Додатковий обов’язковий об'єкт</u> - життя і здоров'я особи.<br />
=== Об'єктивна сторона злочину ===<br />
Об'єктивна сторона даного злочину включає такі '''обов'язкові ознаки''':<br />
<br />
▶ діяння - полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що може вчинятися шляхом дії/бездіяльності у таких формах:<br />
* вчинення дій, які заборонені правилами;<br />
* невиконання дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту.<br />
▶ обстановка - діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху (в процесі пересування транспортних засобів);<br />
<br />
▶ наслідки - скоєння протиправних дій (допущення бездіяльності) мають місце у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження;<br />
<br />
▶ причинний зв'язок між діянням і наслідками;<br />
<br />
▶ стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у винної особи. У випадку, якщо винна особа порушила правила дорожнього руху не перебуваючи у зазначеному стані, криінальна відповідальність настає відповідно до статті 286 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20211004#n1961 КК України].<br />
<br />
Злочин вважається закінченим <u>з моменту настання наслідків</u>.<br />
=== Суб'єктивна сторона злочину ===<br />
Для кваліфікації даного злочину форма вини не має значення. Відповідальність настає незалежно від того, чи умисно особа вживала алкоголь, наркотики, чи препарати, які знижують увагу та швидкість реакції, а потім керувала транспортним засобом, чи з необережності не врахувала, що вживані речовини ще лишилися у крові.<br />
<br />
Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною.<br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
Суб'єкт злочину спеціальний - фізична, осудна особа, яка досягла 16-ти років та керувала певним транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, можна вважати водія; інструктора, який керує навчальним водінням; службову особу, яка дає водію обов'язкові для виконання вказівки. Водночас не мають значення навність чи відсутність у винуватця права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобам.<br />
== Кваліфіковані склади злочину ==<br />
Кваліфіковані склади злочину визначаються настанням наслідків:<br />
* заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень;<br />
* заподіяння смерті потерпілого;<br />
* заподіяння смерті кількох осіб.<br />
== Санкція (покарання) ==<br />
1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -<br />
<br />
караються <u>позбавленням волі</u> на строк до трьох років <u>з позбавленням права керувати транспортними засобами</u> на строк від трьох до п’яти років.<br />
<br />
2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, -<br />
<br />
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до восьми років <u>з позбавленням права керувати транспортними засобами</u> на строк від п’яти до восьми років.<br />
<br />
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, -<br />
<br />
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від п’яти до десяти років <u>з позбавленням права керувати транспортними засобами</u> на строк від п’яти до десяти років.<br />
<br />
4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, -<br />
<br />
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років <u>з позбавленням права керувати транспортними засобами</u> на строк від семи до десяти років.<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_(%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2)&diff=39275Порядок використання цивільних повітряних дронів (безпілотників)2022-09-20T10:53:49Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні порушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів від 6 грудня 2017 року № 954 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18?fbclid=IwAR1-WfL95HKMfnFYKtS1cgJxpoEc-UO1ehJ4TviG953hY-TFsMOsnoIVsKo#Text Наказ Державної авіаційної служби України та Міністерства оборони України від 11 травня 2018 року № 430/210 Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
З 24 лютого 2022 року закрито повітряний простір України для цивільних користувачів повітряного простору, включаючи й безпілотні повітряні літальні апарати (БПЛА).<br />
<br />
Рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області ухвалює Генеральний штаб Збройних Сил України.<br />
Для можливості забезпечення належного використання безпілотних повітряних суден у сільському господарстві суб’єктам господарювання необхідно звернутися до відповідної обласної військової адміністрації на предмет можливості використання на конкретній території (у районі) безпілотних повітряних суден. <br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Безпілотне повітряне судне''' - повітряне судне, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування польотом якого і контроль за яким здійснюються за допомогою спеціальної станції керування, що розташована поза повітряним судном (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18?fbclid=IwAR1-WfL95HKMfnFYKtS1cgJxpoEc-UO1ehJ4TviG953hY-TFsMOsnoIVsKo#Text Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України та Міністерства оборони України від 11 травня 2018 року № 430/210] (далі - Авіаційні правила).<br />
== Порядок використання повітряного простору цивільними повітряними дронами ==<br />
Згідно пункту 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18#Text Авіаційних правил] польоти безпілотних повітряних суден масою '''до 20 кг''' включно виконуються без подання заявок на використання повітряного простору, без отримання дозволів на використання повітряного простору, без інформування органів управління Повітряних Сил Збройних Сил України та органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів Державної прикордонної служби України, органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом, за умови дотримання таких вимог:<br />
<br />
1) польоти виконуються без перетинання державного кордону України;<br />
<br />
2) польоти виконуються поза межами встановлених заборон та обмежень використання повітряного простору, крім випадків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF#Text Положенням про використання повітряного простору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 року № 954] (далі - Положення);<br />
<br />
3) польоти виконуються не ближче 5 км від зовнішніх меж злітно-посадкових смуг аеродромів або не ближче 3 км від зовнішніх меж злітно-посадкової смуги злітно-посадковий майданчик/вертодромів, крім випадків узгодження з експлуатантом аеродрому/злітно-посадковий майданчик/вертодрому;<br />
[[Файл:Правила поводження з БПЛА.png|міні|https://loyer.com.ua/uk/majno-zobovyazuye-chy-ya-vse-odno-hochu-maty-dron/]]<br />
4) польоти виконуються не ближче 500 м від пілотованих повітряних суден;<br />
<br />
5) польоти не виконуються над:<br />
* скупченням людей на відкритому просторі та над місцями щільної забудови;<br />
* об’єктами (зонами), які визначені Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Службою безпеки України, Національною поліцією України, Національною гвардією України, Державною фіскальною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Управлінням державної охорони України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними структурами, утвореними відповідно до законів України, та відносно яких здійснюється охорона / державна охорона (за умови позначення території навколо цих об’єктів інформаційними знаками про заборону польотів безпілотних повітряних суден та/або шляхом оприлюднення меж такої заборони), крім випадків виконання польотів за дозволом зазначених вище повноважних органів;<br />
6) польоти виконуються в межах прямої видимості (VLOS);<br />
<br />
7) максимальна висота польоту не вище:<br />
* 120 м над рівнем земної (водної) поверхні поза межами диспетчерської зони (control zone), аеродромна зона польотної інформації, зони та райони органів управління повітряним рухом відомчих органів органам управління повітряним рухом , спеціально встановлених зон, іншого спеціально зарезервованого повітряного простору;<br />
* 50 м над рівнем земної (водної) поверхні в межах диспетчерської зони (control zone), аеродромна зона польотної інформації, зони та райони органів управління повітряним рухом відомчих органів органам управління повітряним рухом, спеціально встановлених зон, іншого спеціально зарезервованого повітряного простору, якщо інформація про фактичний статус елементів структури повітряного простору на час виконання польоту відсутня;<br />
* 50 м над статичними перешкодами на горизонтальній відстані не більше 100 м від таких перешкод, як відхилення від зазначених вище обмежень по висоті, на запит власника такого об’єкту;<br />
8) швидкість польоту безпілотного повітряного судна складає не більше 160 км/год.<br />
<br />
В інших випадках польоти безпілотного повітряного судна масою до 20 кг включно та усі без винятку польоти безпілотного повітряного судна масою більше 20 кг виконуються у межах спеціально встановлених зон та маршрутів з дотриманням вимог щодо подання заявок на використання повітряного простору, отримання дозволів та умов використання повітряного простору, інформування органів управління Повітряних Сил Збройних Сил України, органів Державної прикордонної служби України, органів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органів обслуговування повітряного руху/управління повітряним рухом.<br />
== Перелік порушень порядку використання повітряного простору України ==<br />
'''''Згідно з пунктом 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/954-2017-%D0%BF#Text Положення] до порушень порядку використання повітряного простору України належать:'''''<br />
* використання повітряного простору без подання заявок, отримання дозволу та/або умов його використання, крім випадків, що передбачені цим Положенням;<br />
* недотримання умов використання повітряного простору України або плану польоту (відхилення від маршруту, заданого рівня польоту, зліт чи посадка повітряного судна з незапланованого (на незапланований) або закритий аеродром, постійний злітно-посадковий майданчик/вертодром тощо) без дозволу або погодження органу обслуговування повітряного руху (органу управління повітряним рухом), крім аварійних випадків;<br />
* політ групи повітряних суден, кількість яких перевищує зазначену в заявці;<br />
* порушення вимог щодо порядку перетинання державного кордону та виконання польоту в зоні з особливим режимом використання повітряного простору України;<br />
* виконання без дозволу повітряного судна польоту в забороненій зоні або в зонах обмеження польотів та тимчасово зарезервованого повітряного простору України під час їх використання;<br />
* політ повітряного судна, яке не відповідає на запит засобів радіолокаційної системи державного розпізнавання, крім повітряного судна, на яких апаратура радіолокаційної системи державного розпізнавання не передбачена або які повертаються з несправною апаратурою радіолокаційної системи державного розпізнавання з аеродромів, злітно-посадкових майданчиків/вертодромів, де ремонт такої апаратури неможливий;<br />
* невиконання вимог до інформування органів контролю за дотриманням порядку використання повітряного простору України про виконання польотів та провадження іншої діяльності з використання повітряного простору України.<br />
== Відповідальність за порушення порядку використання повітряного простору безпілотниками ==<br />
Перелік '''''відповідальності юридичних осіб''''' встановлена статтею 127 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України]. <br />
<br />
Перелік '''''відповідальності фізичних осіб''''' – суб’єктів авіаційної діяльності за виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, встановлена статтею 111 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні порушення]. <br />
<br />
'''''Кримінальна відповідальність''''' встановлена статтями 281 та 282 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. <br />
== Чи потрібно реєструвати дрон? ==<br />
Ні, прямої вказівки на обов'язкову реєстрацію цивільних повітряних дронів (безпілотників) законодавством на даний момент не передбачено. Але якщо потрібно здійснити політ в зонах з обмеженнями, або вага вашого безпілотника становить понад 20 кг, то для цього потрібно отримати дозвіл на використання повітряного простору. Процес отримання цього дозволу регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1056-18?fbclid=IwAR1-WfL95HKMfnFYKtS1cgJxpoEc-UO1ehJ4TviG953hY-TFsMOsnoIVsKo#Text Авіаційними правилами]. Відповідний акт регулює порядок видачі таких дозволів, а детальну інформацію можна уточнити на [https://avia.gov.ua/ офіційному сайті Державної авіаційної служби України]. <br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://loyer.com.ua/uk/majno-zobovyazuye-chy-ya-vse-odno-hochu-maty-dron/ Майно зобов'язує чи я все одно хочу мати дрон]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок використання повітряного простору України]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Konotop.sumy&diff=39221Користувач:Konotop.sumy2022-09-16T13:54:19Z<p>Natalia.zaitseva: Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Користувач:Dmytro.solianyk на Користувач:Konotop.sumy: Автоматичне перейменування сторінки при приєднанні облікового запису «Dmytro.solianyk» до «Konotop.sumy»</p>
<hr />
<div>Соляник Дмитро Олександрович - Конотопський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39220Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення2022-09-16T13:39:49Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ЦК України)<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це - сторона, якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона - '''орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація), який передає в оренду майно для орендаря.<br />
<br />
Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (частина друга статті 813 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (стаття 823 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Згідно зі статтею 810 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України] встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.<br />
<br />
Згідно з частиною третьою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.<br />
== Права орендодавця (наймодавця) ==<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду у разі:<br />
* невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;<br />
* руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (частина друга статті 825 ЦК України)].<br />
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк <u>не більше одного року</u> для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік.<br />
<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї. Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору <u>не пізніше, ніж за два місяці</u> (частина третя статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (частина четверта статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла.<br />
<br />
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (частина друга статті 785 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==<br />
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не повідомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач має право вимагати зменшення розміру плати за найм речі або розірвання договору та відшкодування збитків (за аналогією закону застосовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3747 частина друга статті 769 ЦК України]).<br />
<br />
Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час під час володіння та/або користування нею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина друга статті 767 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 частина друга статті 819 ЦК України]), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 частина друга статті 776 ЦК України]).<br />
== Права орендаря (наймача) ==<br />
♦ Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3730 частина перша статті 765 ЦК України]), орендар має право за своїм вибором:<br />
# вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;<br />
# відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3732 частина перша статті 766 ЦК України]).<br />
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3713 частина шоста статті 762 ЦК України]).<br />
<br />
♦ Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3948 частина перша статті 818 ЦК України]).<br />
<br />
Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або '''не пізніше семи днів''' від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання.<br />
<br />
Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).<br />
<br />
♦ Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3927 частина третя статті 812 ЦК України]).<br />
<br />
♦ Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина друга статті 778 ЦК України]) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.<br />
<br />
Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.<br />
<br />
Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця.<br />
<br />
♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 частина перша статті 822 ЦК України]) - за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 частина друга статті 821 ЦК України]).<br />
<br />
'''Не пізніше ніж за три місяці''' до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк. <br />
<br />
Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків, завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк.<br />
<br />
♦ Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (частина друга статті 822 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3967 ЦК України]) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року.<br />
<br />
Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає. <br />
<br />
Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права '''протягом одного місяця''', орендодавець має право продати житло іншій особі (за аналогією закону до даних правовідносин може застосовуватися стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб.<br />
<br />
У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.<br />
<br />
Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається.<br />
<br />
♦ Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (частина перша статті 825 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою.<br />
<br />
Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому.<br />
== Обов'язки орендаря (наймача) ==<br />
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (частина третя статті 767 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (частина перша статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло та самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (частина третя статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди орендодавця (частина друга статті 815 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (частина друга статті 816 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (стаття 779 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 ЦК України]).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (стаття 819 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3952 ЦК України]), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк».<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення|виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла]] (частина перша статті 826 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3996 ЦК України]).<br />
<br />
Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження.<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Договір найму (оренди)]] <br />
* [[Договір найму (оренди) транспортних засобів]]<br />
* [[Оренда земельних ділянок]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B7_%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=39217Заходи з евакуації2022-09-16T11:12:43Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "]<br />
== Поняття евакуації та її мета ==<br />
'''Евакуація''' - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).]<br />
<br />
'''Основна мета евакуації''' — забезпечення безпеки кожної людини і всіх. <br />
<br />
Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації. <br />
== Види евакуації ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text статті 33 Кодексу цивільного захисту України] розрізняють такі види евакуації:<br />
<br />
'''1) обов’язкова'''<br />
<br />
'''2) загальна або часткова'''<br />
<br />
'''3) тимчасова або безповоротна'''<br />
<br />
Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.<br />
<br />
'''Обов’язковій евакуації''' підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).<br />
<br />
'''Загальна евакуація''' населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил.<br />
<br />
'''Часткова евакуація''' населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.<br />
<br />
Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.<br />
<br />
''Часткова евакуація населення'' проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.<br />
<br />
Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.<br />
<br />
Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.<br />
<br />
Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.<br />
== Організація проведення евакуації ==<br />
Організацію проведення евакуації регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841.] <br />
<br />
Успішність проведення евакуації залежить від підготовленості керівництва об'єктів, населених пунктів, адміністративних територій, керівників держави, населення, сил і засобів.<br />
<br />
'''Щоб організовано провести евакуацію, не допустити паніки і загибелі людей необхідно'''<br />
<br />
♦ завчасно планувати евакуацію населення;<br />
<br />
♦ визначити райони, придатні для розміщення евакуйованих з небезпечних зон; <br />
<br />
♦ організувати оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації; <br />
<br />
♦ організувати управління евакуацією, турбуватись про життєзабезпечення в місцях розміщення евакуйованого населення; <br />
<br />
♦ організувати навчання дітям під час проведення евакуації.<br />
<br />
Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.<br />
<br />
'''Рішення про проведення евакуації приймають на:'''<br />
<br />
♦ державному рівні - Кабінет Міністрів України;<br />
<br />
♦ регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;<br />
<br />
♦ місцевому рівні - районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;<br />
<br />
♦ рівні конкретного суб’єкта господарювання - його керівник.<br />
<br />
У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.<br />
<br />
Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими держадміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.<br />
<br />
У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.<br />
<br />
У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.<br />
<br />
'''Проведення евакуації забезпечується шляхом:'''<br />
<br />
♦ створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;<br />
<br />
♦ розроблення плану евакуації населення;<br />
<br />
♦ визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;<br />
<br />
♦ організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;<br />
<br />
♦ організації управління евакуацією;<br />
<br />
♦ життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;<br />
<br />
♦ участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;<br />
<br />
♦ навчання населення діям під час проведення евакуації.<br />
<br />
Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.<br />
== Органи з евакуації, їх функції та завдання ==<br />
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#Text Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. №841] '''до органів з евакуації належать:'''<br />
<br />
'''1) комісії з питань евакуації'''<br />
<br />
''' 2) збірні пункти евакуації'''<br />
<br />
''' 3) проміжні пункти евакуації'''<br />
<br />
''' 4)''' '''приймальні пункти евакуації'''<br />
<br />
''Комісії з питань евакуації'' відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.<br />
<br />
''Збірні пункти евакуації'' призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях.<br />
<br />
''Проміжні пункти евакуації'' розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.<br />
<br />
''Приймальні пункти евакуації'' розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.<br />
<br />
Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв’язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об’єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.<br />
<br />
Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:<br />
<br />
♦ розроблення і виконання плану евакуації населення;<br />
<br />
♦ визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;<br />
<br />
♦ здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.<br />
<br />
До планування та здійснення заходів з евакуації залучається Мінінфраструктури.<br />
<br />
Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.<br />
== Планування евакуації населення ==<br />
Планування заходів з евакуації населення здійснюється за методикою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text наказом МВС України від 10.07.2017 № 579.]<br />
<br />
План евакуації населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.<br />
<br />
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення у безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.<br />
<br />
Заходи з евакуації в разі виникнення загрози збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони) відображаються у плані цивільного захисту на особливий період окремим розділом, де визначаються особливості проведення обов’язкової евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей. При цьому планування евакуації матеріальних і культурних цінностей здійснюється на підставі переліку згідно з додатком. <br />
== Порядок проведення евакуації ==<br />
Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.<br />
<br />
Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.<br />
<br />
Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.<br />
<br />
Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.<br />
<br />
Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.<br />
== Розміщення евакуйованого населення ==<br />
Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.<br />
<br />
Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
Евакуйоване населення розміщується у готелях, санаторіях, пансіонатах, будинках відпочинку, дитячих оздоровчих таборах та у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.<br />
<br />
Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення.<br />
<br />
Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_(%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85)_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=39202Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів2022-09-15T14:56:57Z<p>Natalia.zaitseva: /* Див. також */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/921-2016-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921]<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до статті 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.<br />
<br />
Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"]. <br />
== Склад проступку ==<br />
=== Об'єкт проступку ===<br />
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.<br />
=== Об'єктивна сторона проступку ===<br />
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:<br />
<br />
▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 337 КК України)];<br />
<br />
▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина друга статті 337 КК України]).<br />
<br />
Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до військового комісаріату без поважних причин.<br />
<br />
Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. <br />
<br />
Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і <u>відповідно до обсягу та деталізації</u> поділяється на:<br />
* '''персонально-якісний облік''' - облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України; військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України;<br />
<br />
* '''персонально-первинний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування;<br />
* '''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.<br />
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів <u>за призначенням</u> поділяється на:<br />
* '''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:<br />
* '''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.<br />
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.<br />
<br />
Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік та '''не раніше ніж за три дні''' до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку (частина третя статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).<br />
<br />
Інше порушення військовозобов'язаним, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до воєнного комісаріату без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне, тягне адміністративну відповідальність за статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП)].<br />
<br />
За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text 210<sup>1</sup> КУпАП].<br />
=== Суб’єкт проступку ===<br />
Суб'єктами проступку є: <br />
* '''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців; <br />
* '''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;<br />
* '''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.<br />
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).<br />
=== Суб'єктивна сторона проступку ===<br />
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.<br />
== Санкція (покарання) ==<br />
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, - <br />
<br />
карається <u>штрафом</u> від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>виправними роботами</u> на строк до одного року.<br />
<br />
Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -<br />
<br />
карається <u>штрафом</u> від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років.<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях]]<br />
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=39201Мікрокредитування в умовах воєнного стану2022-09-15T14:52:47Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ru/ed20131011#Text Цивільний кодекс України;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України;]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій";]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування";]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Презедента України "Про введення воєнного стану в Україні".]<br />
== Мікрокредит: переваги та недоліки ==<br />
Мікрокредитом є позика невеликої суми грошей, приблизно до 15-20 тис. грн, яку видають на короткий час фінансові установи.<br />
<br />
Для оформлення мікрокредиту знадобиться лише паспорт, реєстраційний номер облікової картки платників податків та картка для зарахування коштів.<br />
<br />
Основними перевагами в мікрокредитуванні є:<br />
* мінімум бюрократії, адже не потрібно збирати довідки для підтвердження платоспроможності;<br />
* швидкість оформлення такої позики (займає приблизно до 15 хвилин);<br />
* переказ грошових коштів на картку обраного банку;<br />
* великий вибір фінансових установ, які займаються мікрокредитуванням, і широкий вибір тарифних планів, за якими відбувається кредитування.<br />
Утім слід не забувати про те, що мікропозики мають велику небезпеку, яка полягає у високих відсотках. Тобто якщо особа вчасно не вноситиме платежі, це може призвести до боргової ями. У такому разі розмір поверненого боргу буде значно перевищувати суму початкового мікрокредиту. У деяких випадках особам, для того щоб погасити таку заборгованість, доводиться брати додаткові мікрозайми або кредит в банківських установах.<br />
== На що слід звернути увагу під час оформлення мікрозайму? ==<br />
Перед тим, як оформлювати мікрозайм, щоб не потрапити в боргову яму необхідно звернути увагу на такі чинники:<br />
* установа, яка надає послуги з мікрокредитування, має бути офіційно зареєстрована та мати ліцензію на провадження такої діяльності (перевірити таку інформацію можна на вебсайті Національного банку України). Якщо необхідної інформації про обрану фінансову установу немає, то краще ухилитися від укладення договору позики з нею;<br />
* умови договору та строки погашення платежів. Необхідно уважно ознайомитися з умовами позики, який, зокрема, може містити приховані умови, щодо необхідності сплати відсотків у разі не здійснення виплат за таким договором тощо. Особливу увагу слід звертати на текс, прописаний дрібним шрифтом;<br />
* процентну ставку та штрафні санкції в разі прострочення (навіть декілька днів прострочення можуть коштувати значної суми).<br />
== Основні умови мікрокредитування ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій"] передбачено основні умови мікрокредитування.<br />
<br />
''По-перше'', це кредитні договори, укладені на строк до одного місяця, і договори, розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, у тому числі які підлягають під регулювання положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України «Про споживче кредитування».] А отже максимальна сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем виконання його зобов’язань не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.<br />
<br />
''По друге'', за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача.<br />
<br />
''По-третє'', під час оформлення мікрокредиту клієнт надає доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації, щодо нього та цього кредиту. У разі відмови споживача у наданні такої згоди кредитодавець має відмовити у наданні мікрокредиту.<br />
<br />
'''І наостанок.''' Законодавством встановлено вимогу для фінансових установ щодо розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема, і мікрокредитів) на своїх вебсайтах.<br />
== Що можна зробити з мікрокредитом під час воєнного стану, щоб не виникла заборгованість? ==<br />
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Через повномасштабну збройну агресію багато громадян втратили роботу, були змушені покинути свої домівки, тому їх можливість сплачувати за своїми кредитними зобов’язаннями значно обмежилася або взагалі зникла. Багато хто, навпаки брали мікрозайми для влаштування свого життя на новому місці. Постає питання: що ж роботи, якщо немає можливості сплачувати за зобов’язаннями.<br />
<br />
'''''Кредитні канікули''''' – це тимчасове відстрочення від сплати кредитних платежів, яке надають за бажанням фінансової установи. Слід зауважити, що запровадження кредитних канікул – це право банківської установи, а не її обов’язок. Для отримання інформації про умови кредитних канікул у фінансовій установі, боржником якої є особа, остання має звернутися безпосередньо до такої установи. У майбутньому заборгованість потрібно погасити, а тому за наявності доходів і можливості виплачувати позику краще продовжувати виконувати умови зобов’язання.<br />
<br />
'''''Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі''''', сплату яких передбачено мікрозаймом і які нараховано лише з 24 лютого 2022 року (початок дії воєнного стану) за прострочення виконання за відповідним договором, підлягають списанню.<br />
<br />
Крім того, відповідно до [https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1] військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною. Тобто, якщо в договорі є пункт, який вказує, що форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, боржник має право обґрунтовувати несплату або невчасну плату за договором позики наявністю зазначених обставин. Про настання форс-мажору боржнику бажано повідомити фінансову установу офіційним листом, щоб у майбутньому уникнути претензій від такої установи.<br />
<br />
Форс-мажор не звільняє від погашення мікрозайму, а лише відтерміновує такий обов’язок до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану).<br />
== Що робити, якщо ви постраждали від фінансової установи? ==<br />
Попри воєнний стан, багато фінансових установ намагаються нажитися на горі людей, а саме нараховують неустойку (штраф, пеню), змінюють процентну ставку та передають відомості про боржників до колекторських установ для повернення боргу.<br />
<br />
У разі незаконних дій з боку фінансових установ, що надають мікрокредити особа може звернутися Національного банку України, подавши скаргу на відповідні дії: на адресу електронної пошти [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>] або за номером гарячої лінії 0 800 505 240.<br />
[[Категорія:Банківське право]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39198Порядок оформлення, виготовлення та видачі пенсійного посвідчення2022-09-15T14:39:47Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 03.11.2017 № 26-1 "Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16#Text Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України від 08.04.2016 № 7-1 "Про реалізацію постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі - Порядок)]<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до частини 4 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.<br />
<br />
'''Пенсійне посвідчення - це документ, що підтверджує призначення особі пенсії та виготовляється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n129 заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи], якій призначено пенсію, або її законними представниками, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.<br />
'''<br />
Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі або електронне пенсійне посвідчення (платіжна картка, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, ключі кваліфікованого електронного підпису)<br />
<br />
Особам, яким видано електронне пенсійне посвідчення, пенсійне посвідчення в паперовій формі не видається.<br />
<br />
'''Електронне відображення пенсійного посвідчення має однакову з пенсійним посвідченням юридичну силу та строк дії'''<br />
<br />
У разі якщо пенсійне посвідчення стало непридатним для користування, втрачено, особі призначено інший вид пенсії або змінилися обставини здійснення опіки та піклування (змінився законний представник чи його звільнено від повноважень, поновлено цивільну дієздатність одержувача пенсії тощо), за заявою одержувача пенсії видається нове посвідчення, про що робиться відмітка у пенсійній справі.<br />
== Інформація на пенсійному посвідченні ==<br />
Пенсійне посвідчення виготовляється на ім’я особи, якій призначено пенсію. <br />
<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n35 до розділу ІІ Порядку] у пенсійному посвідченні зазначається:<br />
* додатково прізвище, ім’я та по батькові законного представника, у разі якщо пенсія призначена неповнолітній або недієздатній особі чи особі, цивільна дієздатність якої обмежена;<br />
* відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність - якщо пенсія призначення по інвалідності:<br />
* відповідний запис, наприклад, "особа з інвалідністю підгрупи Б І групи/загальне захворювання по зору" - особам з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату, яким установлено інвалідність та призначено пенсію:<br />
* найменування органу, в якому особа перебувала на службі - особам, яким призначена пенсія відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
У посвідченнях, виданих особам з інвалідністю, використовуються скорочення назв причин інвалідності та найменувань органів, у яких особа перебувала на військовій службі.<br />
== Виготовлення пенсійних посвідчень ==<br />
=== Виготовлення пенсійних посвідчень у паперовій формі ===<br />
Пенсійний фонд України на підставі відомостей, отриманих від територіальних органів Фонду, забезпечує '''у двотижневий строк''' виготовлення посвідчень та ведення обліку їх виготовлення.<br />
<br />
Для організації приймання і передавання пенсійних посвідчень у Пенсійному фонді України та територіальних органах Фонду згідно з наказами керівників призначаються особи, відповідальні за приймання і передавання посвідчень.<br />
<br />
Передавання посвідчень здійснюється від Пенсійного фонду України головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не рідше ніж двічі на місяць, від головних управлінь підвідомчим їм управлінням Фонду '''не пізніше ніж у дводенний строк''' з моменту їх отримання.<br />
Пенсійні посвідчення до їх передавання або видачі зберігаються у спеціально обладнаних сейфах або металевих шафах.<br />
<br />
'''Строк дії пенсійного посвідчення в паперовій формі не обмежується, крім випадків, коли пенсію призначено на визначений строк'''.<br />
=== Виготовлення електронних пенсійних посвідчень ===<br />
Виготовлення електронного пенсійного посвідчення здійснюється банком, у якому одержувачем відкрито рахунок для виплати пенсії.<br />
'''Електронні пенсійні посвідчення містять:'''<br />
# банківський платіжний додаток,<br />
# чип-модуль з контактним та безконтактним інтерфейсами з можливістю запису інформації згідно з описом інформації, що зберігається в електронному пенсійному посвідченні в електронному вигляді<br />
Дизайн електронних пенсійних посвідчень визначається банком за погодженням з Пенсійним фондом України з урахуванням вимог платіжних систем, зразка та технічного опису бланка електронного пенсійного посвідчення<br />
<br />
''Тарифи (комісійні винагороди) за надання послуг банку, умови видачі та порядок обслуговування у банку електронних пенсійних посвідчень у частині платіжної картки встановлюються банком відповідно до законодавства у сфері банківської діяльності, правил банківського обслуговування та внутрішніх документів банку.''<br />
<br />
'''Строк дії електронного пенсійного посвідчення як платіжної картки визначається банком і не може перевищувати трьох років.'''<br />
<br />
Пенсійне посвідчення використовується як платіжна картка до закінчення строку її дії, в тому числі у разі закінчення строку призначення пенсії.<br />
<br />
У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється виготовлення нового електронного пенсійного посвідчення.<br />
<br />
'''Під час виготовлення електронних пенсійних посвідчень здійснюється облік:'''<br />
* Пенсійним фондом України - заяв, документів для персоналізації, всіх стадій виготовлення електронних пенсійних посвідчень;<br />
* банком - відкриття рахунків, доставки персоналізованих електронних пенсійних посвідчень у відділення банку, їх зберігання, видачі, знищення, активації;<br />
* персоналізатором електронних пенсійних посвідчень - персоналізації електронних пенсійних посвідчень, передачі банку персоналізованих електронних пенсійних посвідчень для подальшої відправки у відповідні відділення, формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.<br />
Електронне пенсійне посвідчення має бути підготовлено до видачі '''протягом 30 робочих днів''' з дня прийняття заяви від одержувача пенсії територіальним органом Пенсійного фонду України<br />
== Формування електронного відображення пенсійного посвідчення ==<br />
Електронне відображення пенсійного посвідчення формується автоматично за наявності в Реєстрі відомостей про виготовлений особі документ, що підтверджує призначення їй пенсії, в тому числі відцифрованого образу обличчя особи.<br />
<br />
'''На сьогодні пенсійне посвідчення стало доступним для громадян у вигляді цифрового документу у мобільному застосунку “Дія”. '''<br />
<br />
Електронне відображення пенсійного посвідчення з’явиться у тих громадян, хто отримував посвідчення після 2014 року. Пенсійне посвідчення одержувача пенсії за віком підтягнеться в Дії автоматично, одержувачам інших видів пенсії необхідно завантажити посвідчення самостійно. <br />
<br />
Пенсіонерам, які отримували пенсійні посвідчення у вигляді книжечки, для можливості відображення в Дії слід замінити посвідчення, звернувшись до Пенсійного фонду України online (через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Фонду) або до будь-якого з сервісних центрів Фонду.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n210 пункту 6 розділу V Порядку], електронне відображення пенсійного посвідчення використовується особою без додаткового пред’явлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, електронного пенсійного посвідчення або платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням.<br />
<br />
'''А отже, електронне відображення пенсійного посвідчення має таку ж юридичну силу як і пенсійне посвідчення, отримане в Пенсійному фонді України та підтверджує призначення пенсії.'''<br />
== Видача пенсійних посвідчень ==<br />
''Пенсійне посвідчення видається особі, якій призначено пенсію,'' '''особисто або її законному представнику''' у разі пред’явлення документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду (банку) ідентифікувати одержувача пенсій та його законного представника, а також документів, що підтверджують статус законного представника (відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду тощо), та додатково у разі, якщо законний представник є резидентом, - документів, виданих відповідними контролюючими органами, що засвідчують його реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.<br />
<br />
Видача пенсійних посвідчень здійснюється зазначеним у заяві територіальним органом Пенсійного фонду України, електронних пенсійних посвідчень - зазначеним у заяві відділенням банку.<br />
<br />
Видача пенсійних посвідчень територіальним органом Пенсійного фонду здійснюється під підпис у журналі обліку пенсійних посвідчень.<br />
<br />
'''Разом з електронним пенсійним посвідченням видається інструкція щодо його використання.'''<br />
[[Категорія:Призначення пенсії]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%82%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=39196Втручання в діяльність захисника чи представника особи2022-09-15T14:28:13Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (КК України)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] (КПК України)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (ЦПК України)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] (ГПК України)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] <br />
== Загальна інформація ==<br />
Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальним проступком]] відповідно до статті 397 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2811 КК України] та полягає вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці. <br />
== Безпосередній об'єкт кримінального проступку ==<br />
Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.<br />
== Потерпілий від кримінального проступку ==<br />
Потерпілим від кримінального проступку є:<br />
* захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 45 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 271 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]); <br />
* представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 58 - 60 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 58, 59, 63, 64, 64<sup>1</sup> КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 270 КУпАП], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 56, 57 КАС України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 статті 56 - 58 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]).<br />
== Об'єктивна сторона кримінального проступку ==<br />
Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом: <br />
<br />
→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;<br />
<br />
→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.<br />
<blockquote>Такі перешкоди можуть створюватися, зокрема, шляхом відмови в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації.<br />
<br />
Адвокат вказував на втручання в його адвокатську діяльність службовими особами ГУНП у Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області, шляхом використання матеріалів НСРД у кримінальному провадженні № 12017210000000203 щодо спілкування адвоката із законним представником неповнолітнього підозрюваного ''([https://reyestr.court.gov.ua/Review/83807524 Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2019 у справі № 607/17667/19] за результатами розгляду скарги адвоката на постанову про закриття кримінального провадження).''</blockquote><br />
Склад кримінального проступку є '''формальним''', та визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.<br />
<br />
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.<br />
<br />
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 46, 58, 63 КПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).<br />
<br />
На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).<br />
<br />
Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 398 КК України]), знищення чи пошкодженням майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 399 КК України]) або посягання на життя захисника чи представника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 400 КК України]) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України]. Кваліфікація таких діянь ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.<br />
<br />
Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.<br />
<br />
Відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|сукупність кримінальних правопорушень]].<br />
<br />
Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України]. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 397 КК України] і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 398-400 КК України].<br />
<br />
За ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 астиною другою статті 397 КК України] караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364 КК України]). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 364 КК України] не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України], а у другому - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною третьою статті 364] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК України]. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 374 КК України].<br />
<br />
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03#Text постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"] зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 397 КК України].<br />
== Суб'єктивна сторона кримінального проступку ==<br />
Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.<br />
== Суб'єкт кримінального проступку ==<br />
Суб’єкт кримінального проступку за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 397 КК України] - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 397 КК Украни] - спеціальний - лише службова особа.<br />
== Санкція (відповідальність) ==<br />
1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -<br />
<br />
карається <u>штрафом</u> від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років, або <u>арештом</u> на строк до шести місяців, або <u>обмеженням волі</u> на строк до трьох років.<br />
<br />
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -<br />
<br />
караються <u>штрафом</u> від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>обмеженням волі</u> на строк до трьох років, з <u>позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років.<br />
== Фіксація факту втручання в діяльність захисника чи представника особи ==<br />
Про факт втручання в діяльність захисника чи представника особи необхідно повідомити раду адвокатів регіону, в якому трапилося подібне. І її представники мають допомогти вирішити проблему або ж від ради задокументувати факт порушення.<br />
<br />
Окрім цього, можна зателефонувати на 102 і викликати наряд поліції. Поліційські можуть відібрати від вас пояснення щодо такого факту.<br />
<br />
Поруч із вищенаведеним, можна самостійно задокументувати факт порушення професійних прав і гарантій діяльності як адвоката, шляхом складання відповідного акту.<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Господарський процес]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F._%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F&diff=39192Забруднення. Класифікація забруднень довкілля2022-09-15T14:13:28Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]<br />
== Поняття ==<br />
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.<br />
<br />
'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.<br />
== Класифікація забруднень ==<br />
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''<br />
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів. <br />
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів. <br />
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.<br />
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#top Закону України "Про охорону атмосферного повітря"] передбачено, що для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:<br />
* нормативи якості атмосферного повітря;<br />
* гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.<br />
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря. <br />
<br />
'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''<br />
* '''''фонові;'''''<br />
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''<br />
* '''''постійні (перманентні);'''''<br />
* '''''катастрофічні.'''''<br />
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''<br />
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''<br />
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''<br />
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''<br />
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''<br />
'''За типом походження:'''<br />
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.<br />
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).<br />
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.<br />
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.<br />
== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==<br />
<br />
=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (<u>[https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]</u>), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.<br />
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.<br />
<br />
'''Джерела забруднення:'''<br />
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;<br />
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;<br />
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;<br />
* газові викиди;<br />
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;<br />
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;<br />
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).<br />
<br />
=== Екологічна інформація ===<br />
'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:<br />
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;<br />
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;<br />
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;<br />
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;<br />
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;<br />
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.<br />
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:<br />
<br />
# інформацією про стан довкілля;<br />
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;<br />
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;<br />
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).<br />
<br />
Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).<br />
<br />
'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:<br />
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;<br />
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);<br />
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;<br />
* інші відомості та/або дані.<br />
Згідно з статтею 25<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:<br />
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;<br />
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;<br />
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;<br />
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;<br />
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;<br />
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.<br />
<br />
В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства. <br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]<br />
[[Категорія: Екологічне право]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97&diff=39163Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії2022-09-14T08:17:42Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]<br />
== Загальні положення ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.<br />
<br />
Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''Важливо!''' ''Тягар доказування покладено на суб’єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.''<br />
|}<br />
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==<br />
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:<br />
<br />
'''<u>1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.</u>'''<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.<br />
<br />
'''До таких відомостей відносяться:'''<br />
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);<br />
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю;низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов’язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування;<br />
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);<br />
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);<br />
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов’язку і одержання у зв’язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.'' <br />
|}<br />
'''<u>2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.</u>'''<br />
<br />
Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.<br />
<br />
В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.<br />
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==<br />
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії здійснюються наступним чином:<br />
<br />
'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені сумі пенсії.<br />
<br />
'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до додатку 1до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення(пункт 3).<br />
<br />
'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.<br />
=== Розмір відрахувань з пенсії ===<br />
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.<br />
<br />
З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язкузі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.<br />
=== Судова практика ===<br />
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:<br />
<br />
«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''<br />
<br />
''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''<br />
<br />
''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97&diff=39162Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії2022-09-14T08:16:54Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.<br />
<br />
Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''Важливо!''' ''Тягар доказування покладено на суб’єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.''<br />
|}<br />
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==<br />
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:<br />
<br />
'''<u>1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.</u>'''<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.<br />
<br />
'''До таких відомостей відносяться:'''<br />
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);<br />
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю;низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов’язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування;<br />
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);<br />
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);<br />
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).<br />
{| class="wikitable"<br />
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов’язку і одержання у зв’язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.'' <br />
|}<br />
'''<u>2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.</u>'''<br />
<br />
Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.<br />
<br />
В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.<br />
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==<br />
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії здійснюються наступним чином:<br />
<br />
'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені сумі пенсії.<br />
<br />
'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до додатку 1до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення(пункт 3).<br />
<br />
'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.<br />
=== '''Розмір відрахувань з пенсії''' ===<br />
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50 % або 20 % від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.<br />
<br />
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 % її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язкузі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20 % пенсії.<br />
=== '''Судова практика''' ===<br />
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:<br />
<br />
«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''<br />
<br />
''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''<br />
<br />
''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''<br />
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=39142Обов'язкова евакуація в умовах воєнного стану2022-09-13T09:46:28Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативно-правова база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.07.2017 № 579 «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації»]<br />
== Визначення та види евакуацій ==<br />
'''Евакуація -''' організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.<br />
<br />
Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.04.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2033.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,-1.%20%D0%95%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F ст. 33 Кодексу цивільного захисту України]).<br />
<br />
Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються <u>такі види евакуації:</u><br />
# Обов’язкова;<br />
# Загальна або часткова;<br />
# Тимчасова або безповоротна.<br />
<u>'''Обов’язковій''' евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози:</u><br />
* аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;<br />
* катастрофічного затоплення місцевості;<br />
* масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;<br />
* збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій, які визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України на особливий період, у безпечні райони);<br />
* надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.<br />
<u>'''Загальна''' евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:</u><br />
* можливого радіоактивного та хімічного забруднення;<br />
* катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд;<br />
* можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.<br />
<u>'''Часткова''' евакуація</u> проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті.<br />
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==<br />
Рішення про проведення евакуації приймають:<br />
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;<br />
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br />
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;<br />
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.<br />
<u>У разі виникнення радіаційних аварій</u> рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.<br />
<br />
У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.<br />
<br />
У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.<br />
== Шляхи забезпечення евакуації ==<br />
Проведення евакуації забезпечується шляхом:<br />
* утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації;<br />
* планування евакуації;<br />
* визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;<br />
* організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;<br />
* організації управління евакуацією;<br />
* життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;<br />
* навчання населення діям під час проведення евакуації.<br />
== Залучення транспортних засобів для евакуації ==<br />
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - усі наявні транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.<br />
<br />
Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.<br />
<br />
Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.<br />
<br />
'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.<br />
<br />
Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.<br />
<br />
Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, <u>компенсується вартість наданих послуг і розмір фактичних (понесених) витрат</u> за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.<br />
<br />
Суб’єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсуються вартість надання послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
== Порядок проведення евакуації ==<br />
Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постановою КМУ від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»].<br />
<br />
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану».<br />
<br />
Планування, організація та проведення заходів з евакуації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text наказу МВС від 10.07.2017 № 579 «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації»].<br />
=== Організація проведення евакуації ===<br />
Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.<br />
<br />
Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»].<br />
=== Органи з евакуації, їх функції та завдання ===<br />
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються '''органи з евакуації.'''<br />
<br />
До органів з евакуації належать <u>комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.</u><br />
<br />
<u>Комісії з питань евакуаці</u>ї відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей. На об’єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії.<br />
<br />
<u>Збірні пункти евакуації</u> призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях. У невідкладних випадках функції збірних пунктів евакуації за рішенням керівника комісії з питань евакуації покладаються на оперативні групи.<br />
<br />
<u>Проміжні пункти евакуації</u> розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території. Кількість, нумерація, місця розташування та перелік районів, на території яких розміщуються проміжні пункти евакуації, визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.<br />
<br />
<u>Приймальні пункти евакуації</u> розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.<br />
<br />
Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації. Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:<br />
* розроблення і виконання плану евакуації населення;<br />
* визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;<br />
* здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.<br />
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують оповіщення та інформування населення (у тому числі у формі, доступній для осіб з порушеннями зору, слуху) про загрозу виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в умовах воєнного або надзвичайного стану.<br />
=== Відмова від евакуації ===<br />
Кожен може відмовитись від евакуації. У випадку відмови від обов'язкової евакуації фізична особа підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/100/f412211n151.docx відмову] від проведення обов'язкової евакуації. Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).<br />
<br />
Також особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20166.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA. за ст. 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування].<br />
<br />
Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.<br />
<br />
Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.<br />
=== Планування евакуації населення ===<br />
Планування заходів з евакуації населення здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#top методикою], затвердженою МВС.<br />
<br />
<u>Евакуація населення із зон радіоактивного забруднення</u> навколо атомних електростанцій проводиться для АЕС потужністю:<br />
* що не перевищує 4 ГВт, - у радіусі 30 кілометрів;<br />
* більш як 4 ГВт - у радіусі 50 кілометрів.<br />
При цьому територія, з якої проводиться евакуація, повинна бути не менше зони спостереження атомної електростанції, розміри якої визначені згідно із законодавством. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо інших ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, проводиться із зон спостереження таких установок та об’єктів, визначених згідно із законодавством.<br />
<br />
<u>План евакуації</u> населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.<br />
<br />
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє <u>план його приймання і розміщення у безпечному районі</u>, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.<br />
=== Процедура евакуації ===<br />
Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив. Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.<br />
<br />
Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.<br />
<br />
<u>Комісія з питань евакуації, утворена на об’єкті господарювання:</u><br />
* організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;<br />
* подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;<br />
* забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.<br />
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, <u>організовує оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки)</u> непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#Text Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.<br />
<br />
Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.<br />
<br />
Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
<u>У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи:</u><br />
* перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;<br />
* другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.<br />
На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його '''санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту.''' Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.<br />
<br />
Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.<br />
=== Розміщення евакуйованого населення ===<br />
Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації. У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.<br />
<br />
Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
<u>Евакуйоване населення розміщується:</u><br />
* у готелях<br />
* санаторіях<br />
* пансіонатах<br />
* будинках відпочинку<br />
* дитячих оздоровчих таборах<br />
* у придатних для проживання будівлях <br />
Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення. Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.<br />
<br />
Нацсоцслужба на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=39141Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2022-09-13T09:43:18Z<p>Natalia.zaitseva: /* Які вимоги до заяви? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 зі змінами «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, <u>крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території</u>, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.<br />
|}<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.<br />
<br />
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.<br />
<br />
Батьки новонародженої дитини також можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»].<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Документи, видані будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану визнаються дійсними в Україні (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні не можуть відмовляти в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою.<br />
<br />
Єдиний документ необхідний для реєстрації народження – паперове медичне свідоцтво про народження. <br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів] зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.<br />
Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
|}<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
<u>Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється</u> відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<br />
[[Файл:Заява_про_встановлення_факту_народження_дитини_ТОТ.doc|міні]]<br />
<br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати копію медичного свідоцтва про народження дитини, виданою на тимчасово окупованій території (якщо вона зберіглась) або інші документи з медичної установи (наприклад, обмінна карта породіллі, результати скрінінгів, медичних досліджень), що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після ухвалення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви або Ваш представник можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до ДРАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Заява про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку ст. 317 ЦПК України] ===<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=39140Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2022-09-13T09:39:59Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 зі змінами «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, <u>крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території</u>, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.<br />
|}<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.<br />
<br />
У разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.<br />
<br />
Батьки новонародженої дитини також можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»].<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Документи, видані будь-якими органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово окупованій території, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану визнаються дійсними в Україні (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#n52 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]).<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні не можуть відмовляти в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що документи про народження дитини видані окупаційною владою.<br />
<br />
Єдиний документ необхідний для реєстрації народження – паперове медичне свідоцтво про народження. <br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО ЗНАТИ! [https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду листом від 22.04.2021 року № 985/0/208-21 на адресу голів апеляційних судів] зазначив, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.<br />
Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
|}<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
<u>Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється</u> відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%A2%D0%9E%D0%A2.doc Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території] </u><br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати копію медичного свідоцтва про народження дитини, виданою на тимчасово окупованій території (якщо вона зберіглась) або інші документи з медичної установи (наприклад, обмінна карта породіллі, результати скрінінгів, медичних досліджень), що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після ухвалення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви або Ваш представник можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до ДРАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Заява про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку ст. 317 ЦПК України] ===<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39131Допомога на поховання2022-09-09T11:00:31Z<p>Natalia.zaitseva: /* Корисні посилання */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/826-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 99 "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1040-08 Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 жовтня 2008 року № 45 "Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017890-17 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 року № 17 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"] <br />
== Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Статтею 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:<br />
# дружини (чоловіка);<br />
# дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання - до 23 років;<br />
# батька, матері;<br />
# діда та баби за прямою лінією спорідненості.<br />
'''Увага!''' <u>Не вважаються такими, що перебували на утриманні</u> застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).<br />
<br />
Допомога надається застрахованій особі, членові її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.<br />
<br />
'''Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на його утриманні''':<br />
* свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, призначається допомога на поховання застрахованої особи;<br />
* довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.<br />
'''ВАЖЛИВО!''' Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у [http://law.dt-kt.com/lyst-vykonavchoyi-dyrektsiyi-fondu-sotsia-9/ листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841] роз’яснила, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи потрібно надати '''витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть'''. <br />
<br />
Допомога на поховання призначається та надається <u>за основним місцем роботи</u>. Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації (частина третя статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]).<br />
<br />
Допомога на поховання призначається <u>не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня</u> після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].<br />
<br />
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування України, але '''не менше розміру прожиткового мінімуму''', установленого законом. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017890-17 постанови правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 року № 17 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"] розмір допомоги на поховання становить '''4 100 гривень'''.<br />
== Допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні ==<br />
Статтею 29 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, '''у розмірі прожиткового мінімуму'''.<br />
<br />
Потрібно зазначити, що в разі смерті безробітного, що є особою з інвалідністю, або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання відповідно до інших законодавчих актів. <br />
<br />
Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, <u>призначаються центрами зайнятості</u>, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції [https://www.dcz.gov.ua/storinka/pro-pravlinnya-fondu Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України] на випадок безробіття, <u>за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується через банківські установи в установленому порядку</u>. <br />
<br />
'''Для виплати допомоги на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні подається заява та документи:'''<br />
* що підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);<br />
* що засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;<br />
* що засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).<br />
'''Увага!''' Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.<br />
<br />
Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло '''не пізніше 6 місяців''' після смерті безробітного (пункт 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309]).<br />
== Допомога на поховання пенсіонера, у тому числі з числа військовослужбовців ==<br />
Відповідно до статті 53 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера '''в розмірі двомісячної пенсії''', яку отримував пенсіонер на час смерті.<br />
<br />
Якщо померлий є пенсіонером з числа військовослужбовців, то розмір допомоги - '''тримісячна пенсія''', '''але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (стаття 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).<br />
<br />
'''Увага!''' Допомога на поховання <u>не виплачується</u>, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.<br />
<br />
Для отримання допомоги на поховання пенсіонера потрібно звернутися до до будь-якого з <u>[https://www.pfu.gov.ua/kontakty/servisni-tsentry-gu-pfu/ органів Пенсійного фонду України]</u> незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні.<br />
<br />
'''Особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає такі документи:'''<br />
# документ що посвідчує особу заявника;<br />
# заяву про виплату допомоги на поховання;<br />
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера.<br />
Якщо пенсіонер помер за межами України та реєстрація смерті проведена компетентними органами іноземної держави, законодавством якої не передбачено видачі зазначених довідок, заявник надає свідоцтво про смерть або інший документ, [[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|легалізовані]] відповідно до законодавства.<br />
<br />
Строк звернення за отриманням допомоги на поховання пенсіонера <u>не обмежується</u>.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Також, у разі оформлення допомоги на поховання у зв’язку із смертю пенсіонера, одночасно може проводитися виплата недоотриманої померлим пенсії за останній місяць, у разі її неотримання.<br />
== Допомога на поховання осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ==<br />
У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонд соціального страхування України] згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/826-2001-%D0%BF Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826]. <br />
<br />
Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.<br />
<br />
'''Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання''' та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду соціального страхування України для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: <u>саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо</u>.<br />
<br />
Для отримання допомоги на поховання осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до управління (відділення) Фонду соціального страхування України подаються '''документи''' (довідки, рахунки тощо), що підтверджують понесені сім’єю потерпілого або іншими особами відповідні витрати на день поховання, <u>у розмірі не вище граничних розмірів витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг, які діяли на день поховання, для управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України</u>. <br />
<br />
Якщо потерпілий помер в одному регіоні України, а його поховання здійснюється в іншому, витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються у розмірі не вище граничних розмірів, затверджених для регіону, де здійснюється поховання.<br />
== Допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку на момент смерті, не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні ==<br />
Допомога на поховання померлої особи з числа зазначених, надається <u>за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг</u>. <br />
<br />
Допомога на поховання надається в день звернення за нею '''протягом шести місяців''' після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті.<br />
<br />
'''Увага!''' Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого).<br />
<br />
Отже, по допомогу необхідно звернутися до місцевих органів влади за останнім місцем проживання померлого. Розмір допомоги на поховання встановлює орган місцевого самоврядування і у різних регіонах він може бути різний!<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/vin/uk/publish/article/99806 Щодо призначення та виплати допомоги на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-pfu-yak-otrimati-dopomogu-na-pohovannya-1-7-22 Роз'яснення ПФУ як отримати допомогу на поховання]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг]]<br />
*[[Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон]]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39130Допомога на поховання2022-09-09T10:57:43Z<p>Natalia.zaitseva: /* Допомога на поховання пенсіонера, у тому числі з числа військовослужбовців */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/826-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 99 "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1040-08 Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 жовтня 2008 року № 45 "Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017890-17 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 року № 17 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"] <br />
== Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Статтею 27 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено, що допомога на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:<br />
# дружини (чоловіка);<br />
# дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18-річного віку або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів із денною формою навчання - до 23 років;<br />
# батька, матері;<br />
# діда та баби за прямою лінією спорідненості.<br />
'''Увага!''' <u>Не вважаються такими, що перебували на утриманні</u> застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).<br />
<br />
Допомога надається застрахованій особі, членові її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.<br />
<br />
'''Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на його утриманні''':<br />
* свідоцтво про смерть, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів громадянського стану, виконавчим органом сільської, селищної чи міської (крім міст обласного значення) ради, сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, призначається допомога на поховання застрахованої особи;<br />
* довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім’ї на утриманні застрахованої особи.<br />
'''ВАЖЛИВО!''' Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у [http://law.dt-kt.com/lyst-vykonavchoyi-dyrektsiyi-fondu-sotsia-9/ листі від 13 травня 2015 року № 5.2-32-841] роз’яснила, що з метою уникнення подвійної виплати допомоги на поховання застрахованої особи потрібно надати '''витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть'''. <br />
<br />
Допомога на поховання призначається та надається <u>за основним місцем роботи</u>. Рішення про призначення допомоги на поховання приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства, установи, організації (частина третя статті 30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]).<br />
<br />
Допомога на поховання призначається <u>не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня</u> після отримання страхувальником страхових коштів від Фонду відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].<br />
<br />
Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування України, але '''не менше розміру прожиткового мінімуму''', установленого законом. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017890-17 постанови правління Фонду соціального страхування України від 08 лютого 2017 року № 17 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"] розмір допомоги на поховання становить '''4 100 гривень'''.<br />
== Допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні ==<br />
Статтею 29 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] передбачено, що допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, '''у розмірі прожиткового мінімуму'''.<br />
<br />
Потрібно зазначити, що в разі смерті безробітного, що є особою з інвалідністю, або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання відповідно до інших законодавчих актів. <br />
<br />
Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, <u>призначаються центрами зайнятості</u>, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції [https://www.dcz.gov.ua/storinka/pro-pravlinnya-fondu Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України] на випадок безробіття, <u>за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується через банківські установи в установленому порядку</u>. <br />
<br />
'''Для виплати допомоги на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні подається заява та документи:'''<br />
* що підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);<br />
* що засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;<br />
* що засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).<br />
'''Увага!''' Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.<br />
<br />
Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло '''не пізніше 6 місяців''' після смерті безробітного (пункт 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309]).<br />
== Допомога на поховання пенсіонера, у тому числі з числа військовослужбовців ==<br />
Відповідно до статті 53 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера '''в розмірі двомісячної пенсії''', яку отримував пенсіонер на час смерті.<br />
<br />
Якщо померлий є пенсіонером з числа військовослужбовців, то розмір допомоги - '''тримісячна пенсія''', '''але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' (стаття 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).<br />
<br />
'''Увага!''' Допомога на поховання <u>не виплачується</u>, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.<br />
<br />
Для отримання допомоги на поховання пенсіонера потрібно звернутися до до будь-якого з <u>[https://www.pfu.gov.ua/kontakty/servisni-tsentry-gu-pfu/ органів Пенсійного фонду України]</u> незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні.<br />
<br />
'''Особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає такі документи:'''<br />
# документ що посвідчує особу заявника;<br />
# заяву про виплату допомоги на поховання;<br />
# витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера.<br />
Якщо пенсіонер помер за межами України та реєстрація смерті проведена компетентними органами іноземної держави, законодавством якої не передбачено видачі зазначених довідок, заявник надає свідоцтво про смерть або інший документ, [[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|легалізовані]] відповідно до законодавства.<br />
<br />
Строк звернення за отриманням допомоги на поховання пенсіонера <u>не обмежується</u>.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Також, у разі оформлення допомоги на поховання у зв’язку із смертю пенсіонера, одночасно може проводитися виплата недоотриманої померлим пенсії за останній місяць, у разі її неотримання.<br />
== Допомога на поховання осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ==<br />
У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонд соціального страхування України] згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/826-2001-%D0%BF Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826]. <br />
<br />
Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.<br />
<br />
'''Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання''' та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Фонду соціального страхування України для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: <u>саме поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо</u>.<br />
<br />
Для отримання допомоги на поховання осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до управління (відділення) Фонду соціального страхування України подаються '''документи''' (довідки, рахунки тощо), що підтверджують понесені сім’єю потерпілого або іншими особами відповідні витрати на день поховання, <u>у розмірі не вище граничних розмірів витрат на поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг, які діяли на день поховання, для управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України</u>. <br />
<br />
Якщо потерпілий помер в одному регіоні України, а його поховання здійснюється в іншому, витрати на поховання та пов’язані з цим ритуальні послуги відшкодовуються у розмірі не вище граничних розмірів, затверджених для регіону, де здійснюється поховання.<br />
== Допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку на момент смерті, не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні ==<br />
Допомога на поховання померлої особи з числа зазначених, надається <u>за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг</u>. <br />
<br />
Допомога на поховання надається в день звернення за нею '''протягом шести місяців''' після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті.<br />
<br />
'''Увага!''' Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого).<br />
<br />
Отже, по допомогу необхідно звернутися до місцевих органів влади за останнім місцем проживання померлого. Розмір допомоги на поховання встановлює орган місцевого самоврядування і у різних регіонах він може бути різний!<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/vin/uk/publish/article/99806 Щодо призначення та виплати допомоги на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-pfu-yak-otrimati-dopomogu-na-pohovannya#:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7'%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D1%8F%D0%BA,%D1%82%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Роз'яснення ПФУ як отримати допомогу на поховання]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг]]<br />
*[[Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон]]<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE._%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=39129Права батьків і дітей на майно. Управління батьками майном дитини2022-09-08T13:49:41Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v_271323-09 Лист Міністерства юстиції України від 14.08.2009 № 31-48/271 "Щодо управління майном дитини"]<br />
== Права батьків і дітей на майно ==<br />
Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина перша ст. 173 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
У зв`язку з частковою (малолітні діти) та неповною (неповнолітні діти) цивільною дієздатністю дітей правомочності щодо їх майна, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.242 Цивільного кодексу України] здійснюють їх батьки (усиновлювачі). <br />
<br />
Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.<br />
<br />
Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина сьома ст. 177 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга ст. 173 Сімейного кодексу України]). <br />
=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===<br />
Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 174 Сімейного кодексу України]).<br />
=== Право спільної сумісної власності батьків і дітей ===<br />
Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина перша ст. 175 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга ст. 175 Сімейного кодексу України]).<br />
=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===<br />
Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 176 Сімейного кодексу України]). <br />
<br />
Якщо дитина проживає в житловому будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності її батькам або одному з них, вона набуває право користування цим житлом (сервітут). Такий сервітут встановлюється законом, тому для його виникнення не потрібне укладення батьками та дітьми спеціального договору про користування житлом. <br />
<br />
Аналогічне право належить і батькам, які проживають в житловому будинку (квартирі), власником якого є малолітня дитина. Така ситуація може виникнути, якщо дитина одержала житло у спадщину, за договором дарування, міни тощо. Батьки не набувають права власності щодо цього житлового приміщення, проте вони мають право на проживання в ньому (сервітут). <br />
== Управління майном дитини ==<br />
Батьки управляють майном, належним '''малолітній дитині''', без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина перша ст. 177 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Батьки '''малолітньої дитини''' не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:<br />
* укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;<br />
* видавати письмові зобов'язання від імені дитини;<br />
* відмовлятися від майнових прав дитини.<br />
Батьки мають право дати згоду на вчинення '''неповнолітньою дитиною''' вищезазначених правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.<br />
'''''Зверніть увагу!''''' '''Малолітні діти — діти, яким не виповнилося 14 років. Неповнолітні діти — діти віком від 14 до 18 років.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.'''<br />
|}<br />
Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:<br />
* мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України];<br />
* судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України];<br />
* до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України];<br />
* особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;<br />
* між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;<br />
* між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);<br />
* вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.<br />
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна '''малолітньої дитини''' вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна '''малолітньої дитини''' повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.<br />
|}<br />
Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без його згоди.<br />
<br />
'''Правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:'''<br />
<br />
1)здійснювати дарування від імені дитини;<br />
<br />
2) зобов’язуватися від її імені порукою.<br />
<br />
Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.<br />
<br />
Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.<br />
<br />
Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.<br />
<br />
Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
== Використання доходу від майна дитини ==<br />
Відповідно до статті 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] дохід одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї. <br />
<br />
Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Так, неповнолітня особа може без згоди батьків самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (дивідендами по вкладах у фінансово-кредитних установах, доходами від акцій, орендною платою від майна, яке знаходиться у власності неповнолітньої особи тощо), розпоряджатися банківським вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).<br />
<br />
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права.<br />
== Право власності на аліменти, одержані на дитину ==<br />
'''Аліменти''', одержані на дитину, '''є власністю дитини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина перша ст. 179 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини ( для задоволення фізичних, духовних і інших потреб дитини, її навчання і розвитку).<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]<br />
[[Категорія:Діти]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82._%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%82%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0,_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE,_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=39128Допит. Особливості проведення допиту свідка, потерпілого, малолітньої або неповнолітньої особи у кримінальному процесі2022-09-08T13:46:08Z<p>Natalia.zaitseva: /* Поняття та загальні вимоги до проведення допиту */</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]<br />
==Поняття та загальні вимоги до проведення допиту==<br />
'''Допит-''' це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінально-процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі.<br />
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 224 КПК України] допит проводиться '''за місцем проведення досудового розслідування''' або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.<br />
<br />
Допит не може продовжуватися '''без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.'''<br />
<br />
Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 63 Конституції України] особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.<br />
|}<br />
[[Файл:Право дітей на БПД 1.png|міні]]<br />
У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов’язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.<br />
Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.<br />
<br />
Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.<br />
За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.<br />
[[Файл:Право дітей на БПД 2.png|міні]]<br />
'''Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі''' (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім’ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.<br />
Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань.<br />
<br />
Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.<br />
<br />
Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.<br />
<br />
У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях '''не може бути проведений''' за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.<br />
== Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні==<br />
У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, '''мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні''', в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.<br />
<br />
У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.<br />
<br />
Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.<br />
<br />
Допит особи може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.<br />
<br />
Для допиту тяжко хворої особи під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.<br />
<br />
Суд під час судового розгляду має право допитати особу, яка допитувалася відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.<br />
<br />
З метою перевірки правдивості показань особи та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при її допиті під час судового розгляду.<br />
== Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи==<br />
Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.<br />
<br />
Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися '''без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.'''<br />
<br />
Особам, які не досягли '''шістнадцятирічного віку,''' роз’яснюється обов’язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.<br />
<br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 354 КПК України] допит малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого в судовому засіданнні, у випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).<br />
== Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи==<br />
До початку слідчої (розшукової) дії законному представнику, педагогу, психологу або лікарю роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.<br />
<br />
У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи з власної ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 227 КПК України]).<br />
==Способи виклику та місце проведення допиту ==<br />
'''Особа може бути викликана на допит:'''<br />
* повісткою, надісланою поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком;<br />
* телеграмою;<br />
* повідомленням по телефону безпосередньо особі, яка підлягає допиту; <br />
* через адміністрацію ізолятора тимчасового тримання або слідчого ізолятора (затримані або взяті під варту підозрювані та обвинувачені). <br />
У повістці, телеграмі, повідомленні зазначається: хто і в якості кого викликається, куди, на який час та до кого необхідно прибути. <br />
<br />
'''Місце допиту''': <br />
* кабінет слідчого,<br />
* місце події;<br />
* місце проживання чи знаходження допитуваного (ізолятор тимчасового тримання, слідчий ізолятор, санаторій тощо); <br />
* місце роботи; <br />
* лікувальна установа (з дозволу лікаря).<br />
== Див. також ==<br />
* [[Особливості допиту свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею]]<br />
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]<br />
* [[Порядок допиту свідків у цивільному процесі]]<br />
[[Категорія: Слідчі дії]]<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%9F%D0%94_2.png&diff=39127Файл:Право дітей на БПД 2.png2022-09-08T13:45:43Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>Право дітей на БПД 2</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%9F%D0%94_1.png&diff=39126Файл:Право дітей на БПД 1.png2022-09-08T13:45:01Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>Право дітей на БПД 1</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Natalia.zaitseva&diff=39125Користувач:Natalia.zaitseva2022-09-08T11:46:35Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>__NOTITLE__<br />
__NOTOC__<br />
[[Файл:Nataliia Zaitseva.jpg|border|left|360px]]<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
<span style="font-size: 1.5em;">'''Зайцева Наталія Вікторівна'''</span><br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;"><br />
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги]'''</span><br />
</div><br />
</div><br />
|}<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
'''Про себе'''<br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;"><br />
Магістр права, у 2012 році закінчила Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".<br><br />
Працювала на різних посадах державної служби, займалася питаннями, пов'язаними з інвестиційною діяльністю та управлінням національними проектами, а також захистом прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br><br />
Член команди однодумців, яка з 2016 року почала створювати та розвивати довідково-інформаційну платформу правових консультацій "WikiLegalAid". <br><br />
Контактна інформація: natalia.zaitseva@legalaid.gov.ua (в частині актуалізації розміщених правових консультацій).<br />
<br />
<br />
'''Щодо отримання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань:'''<br />
* Telegram - канал (https://t.me/LegalAidUkraineBot);<br />
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=46.923230863689426%2C28.82187578125&z=6 актуальна інформація про роботу бюро правової допомоги]<br />
</div><br />
</div><br />
|}</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Natalia.zaitseva&diff=39124Користувач:Natalia.zaitseva2022-09-08T11:45:56Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>__NOTITLE__<br />
__NOTOC__<br />
[[Файл:Nataliia Zaitseva.jpg|border|left|360px]]<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
<span style="font-size: 1.5em;">'''Зайцева Наталія Вікторівна'''</span><br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;"><br />
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги]'''</span><br />
</div><br />
</div><br />
|}<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
'''Про себе'''<br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;"><br />
Магістр права, у 2012 році закінчила Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".<br><br />
Працювала на різних посадах державної служби, займалася питаннями, пов'язаними з інвестиційною діяльністю та управлінням національними проектами, а також захистом прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br><br />
Член команди однодумців, яка з 2016 року почала створювати та розвивати довідково-інформаційну платформу правових консультацій "WikiLegalAid". <br><br />
Контактна інформація: [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>] (в частині актуалізації розміщених правових консультацій).<br />
'''Щодо отримання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань:'''<br />
* Telegram - канал (https://t.me/LegalAidUkraineBot);<br />
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=46.923230863689426%2C28.82187578125&z=6 актуальна інформація про роботу бюро правової допомоги]<br />
</div><br />
</div><br />
|}</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Natalia.zaitseva&diff=39123Користувач:Natalia.zaitseva2022-09-08T11:45:34Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>__NOTITLE__<br />
__NOTOC__<br />
[[Файл:Nataliia Zaitseva.jpg|border|left|360px]]<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
<span style="font-size: 1.5em;">'''Зайцева Наталія Вікторівна'''</span><br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;"><br />
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги]'''</span><br />
</div><br />
</div><br />
|}<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
'''Про себе'''<br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;"><br />
Магістр права, у 2012 році закінчила Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".<br><br />
Працювала на різних посадах державної служби, займалася питаннями, пов'язаними з інвестиційною діяльністю та управлінням національними проектами, а також захистом прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br><br />
Член команди однодумців, яка з 2016 року почала створювати та розвивати довідково-інформаційну платформу правових консультацій "WikiLegalAid". <br><br />
Контактна інформація: natalia.zaitseva@legalaid.gov.ua (в частині актуалізації розміщених правових консультацій).<br />
<br />
<br />
<br />
'''Щодо отримання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань:'''<br />
* Telegram - канал (https://t.me/LegalAidUkraineBot);<br />
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=46.923230863689426%2C28.82187578125&z=6 актуальна інформація про роботу бюро правової допомоги]<br />
</div><br />
</div><br />
|}</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Natalia.zaitseva&diff=39122Користувач:Natalia.zaitseva2022-09-08T11:44:43Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>__NOTITLE__<br />
__NOTOC__<br />
[[Файл:Nataliia Zaitseva.jpg|border|left|360px]]<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
<span style="font-size: 1.5em;">'''Зайцева Наталія Вікторівна'''</span><br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;"><br />
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги]'''</span><br />
</div><br />
</div><br />
|}<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
'''Про себе'''<br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;"><br />
Магістр права, у 2012 році закінчила Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".<br><br />
Працювала на різних посадах державної служби, займалася питаннями, пов'язаними з інвестиційною діяльністю та управлінням національними проектами, а також захистом прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br><br />
Член команди однодумців, яка з 2016 року почала створювати та розвивати довідково-інформаційну платформу правових консультацій "WikiLegalAid". <br><br />
Контактна інформація: [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>] (в частині актуалізації розміщених правових консультацій).<br />
<br />
<br />
'''Щодо отримання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань:'''<br />
* Telegram - канал (https://t.me/LegalAidUkraineBot);<br />
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1er4ZNvS4q5ULH8SJpBRxs_-nqqYnNoYg&ll=46.923230863689426%2C28.82187578125&z=6 актуальна інформація про роботу бюро правової допомоги]<br />
</div><br />
</div><br />
|}</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Natalia.zaitseva&diff=39121Користувач:Natalia.zaitseva2022-09-08T11:42:46Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>__NOTITLE__<br />
__NOTOC__<br />
[[Файл:Nataliia Zaitseva.jpg|border|left|360px]]<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
<span style="font-size: 1.5em;">'''Зайцева Наталія Вікторівна'''</span><br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 1em 0; text-align: left;"><br />
<span style="font-size: 1.05em;">'''Начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги управління правового аналізу та експертизи [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/koordynatsijnyj-tsentr/ Координаційного центру з надання правової допомоги]'''</span><br />
</div><br />
</div><br />
|}<br />
{| style="margin: auto;"<br />
|- style="vertical-align:top;"<br />
| style="width: 100%; text-align:center;" | <div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;"><br />
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;"><br />
'''Про себе'''<br />
</div><br />
<div style="padding: 0.3em 0.5em 0.3em 1em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;"><br />
Магістр права, у 2012 році закінчила Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".<br><br />
Працювала на різних посадах державної служби, займалася питаннями, пов'язаними з інвестиційною діяльністю та управлінням національними проектами, а також захистом прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br><br />
Член команди однодумців, яка з 2016 року почала створювати та розвивати довідково-інформаційну платформу правових консультацій "WikiLegalAid". <br><br />
Контактна інформація: natalia.zaitseva@legalaid.gov.ua (в частині актуалізації розміщених правових консультацій).<br />
<br />
<br />
'''Щодо отримання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань:''' <br />
<br />
* Telegram - канал (https://t.me/LegalAidUkraineBot);<br />
* актуальна інформація про роботу бюро правової допомоги: <nowiki>https://cutt.ly/bCW5Noz</nowiki><br />
</div><br />
</div><br />
|}</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=39120Обов'язкова евакуація в умовах воєнного стану2022-09-08T08:36:26Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.07.2017 № 579 «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації»]<br />
<br />
== Визначення та види евакуацій ==<br />
'''Евакуація -''' організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.<br />
<br />
Евакуація проводиться на державному, регіональному, місцевому або об’єктовому рівні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n605:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.04.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2033.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,-1.%20%D0%95%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F ст. 33 Кодексу цивільного захисту України]).<br />
<br />
Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються <u>такі види евакуації:</u><br />
# Обов’язкова;<br />
# Загальна або часткова;<br />
# Тимчасова або безповоротна.<br />
<u>'''Обов’язковій''' евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози:</u><br />
* аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;<br />
* катастрофічного затоплення місцевості;<br />
* масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;<br />
* збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій, які визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України на особливий період, у безпечні райони);<br />
* надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.<br />
<u>'''Загальна''' евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:</u><br />
* можливого радіоактивного та хімічного забруднення;<br />
* катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд;<br />
* можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.<br />
<u>'''Часткова''' евакуація</u> проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті.<br />
== Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію ==<br />
Рішення про проведення евакуації приймають:<br />
* на державному рівні - Кабінет Міністрів України;<br />
* на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;<br />
* на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;<br />
* на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.<br />
<u>У разі виникнення радіаційних аварій</u> рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.<br />
<br />
У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.<br />
<br />
У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.<br />
== Шляхи забезпечення евакуації ==<br />
Проведення евакуації забезпечується шляхом:<br />
* утворення регіональних, місцевих та об’єктових органів з евакуації;<br />
* планування евакуації;<br />
* визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;<br />
* організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;<br />
* організації управління евакуацією;<br />
* життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;<br />
* навчання населення діям під час проведення евакуації.<br />
== Залучення транспортних засобів для евакуації ==<br />
За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - усі наявні транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.<br />
<br />
Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.<br />
<br />
Для проведення '''загальної евакуації''' населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.<br />
<br />
'''Часткова евакуація''' населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.<br />
<br />
Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.<br />
<br />
Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, <u>компенсується вартість наданих послуг і розмір фактичних (понесених) витрат</u> за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.<br />
<br />
Суб’єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсуються вартість надання послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
== Порядок проведення евакуації ==<br />
Порядок проведення евакуації визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/841-2013-%D0%BF#top Постановою КМУ від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»].<br />
<br />
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану».<br />
<br />
Планування, організація та проведення заходів з евакуації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#Text наказу МВС від 10.07.2017 № 579 «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації»].<br />
=== Організація проведення евакуації ===<br />
Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання.<br />
<br />
Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Постанови КМУ від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»].<br />
=== Органи з евакуації, їх функції та завдання ===<br />
Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються '''органи з евакуації.'''<br />
<br />
До органів з евакуації належать <u>комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.</u><br />
<br />
<u>Комісії з питань евакуаці</u>ї відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей. На об’єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії.<br />
<br />
<u>Збірні пункти евакуації</u> призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях. У невідкладних випадках функції збірних пунктів евакуації за рішенням керівника комісії з питань евакуації покладаються на оперативні групи.<br />
<br />
<u>Проміжні пункти евакуації</u> розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов’язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території. Кількість, нумерація, місця розташування та перелік районів, на території яких розміщуються проміжні пункти евакуації, визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.<br />
<br />
<u>Приймальні пункти евакуації</u> розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.<br />
<br />
Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації. Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:<br />
* розроблення і виконання плану евакуації населення;<br />
* визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення;<br />
* здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.<br />
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують оповіщення та інформування населення (у тому числі у формі, доступній для осіб з порушеннями зору, слуху) про загрозу виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в умовах воєнного або надзвичайного стану.<br />
=== Відмова від евакуації ===<br />
Кожен може відмовитись від евакуації. У випадку відмови від обов'язкової евакуації фізична особа підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/100/f412211n151.docx відмову] від проведення обов'язкової евакуації. Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).<br />
<br />
Також особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20166.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA. за ст. 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування].<br />
<br />
Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.<br />
<br />
Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.<br />
=== Планування евакуації населення ===<br />
Планування заходів з евакуації населення здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0938-17#top методикою], затвердженою МВС.<br />
<br />
<u>Евакуація населення із зон радіоактивного забруднення</u> навколо атомних електростанцій проводиться для АЕС потужністю:<br />
* що не перевищує 4 ГВт, - у радіусі 30 кілометрів;<br />
* більш як 4 ГВт - у радіусі 50 кілометрів.<br />
При цьому територія, з якої проводиться евакуація, повинна бути не менше зони спостереження атомної електростанції, розміри якої визначені згідно із законодавством. Евакуація населення із зон небезпечного радіоактивного забруднення навколо інших ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, проводиться із зон спостереження таких установок та об’єктів, визначених згідно із законодавством.<br />
<br />
<u>План евакуації</u> населення розробляється комісією з питань евакуації, підписується її головою, затверджується керівником органу, який утворив таку комісію, та погоджується органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.<br />
<br />
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє <u>план його приймання і розміщення у безпечному районі</u>, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.<br />
=== Процедура евакуації ===<br />
Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив. Порядок здійснення запланованих заходів з евакуації населення з урахуванням обстановки, що склалася, уточнюється органом з евакуації.<br />
<br />
Комісії з питань евакуації, утворені в безпечних районах, організовують приймання, розміщення і життєзабезпечення евакуйованого населення.<br />
<br />
<u>Комісія з питань евакуації, утворена на об’єкті господарювання:</u><br />
* організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;<br />
* подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;<br />
* забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.<br />
Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, <u>організовує оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки)</u> непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282-2018-%D0%BF#Text Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження], зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.<br />
<br />
Збірні пункти евакуації уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення, організовують їх збір та ведення обліку, здійснюють посадку населення на транспортні засоби, формують піші і транспортні колони, інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.<br />
<br />
Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі підготовку пунктів висадки, уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення, організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.<br />
<br />
<u>У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи:</u><br />
* перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;<br />
* другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.<br />
На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його '''санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту.''' Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.<br />
<br />
Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.<br />
=== Розміщення евакуйованого населення ===<br />
Евакуація населення проводиться у безпечні райони, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації. У разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону.<br />
<br />
Порядок розміщення евакуйованого населення визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації.<br />
<br />
<u>Евакуйоване населення розміщується:</u><br />
* у готелях<br />
* санаторіях<br />
* пансіонатах<br />
* будинках відпочинку<br />
* дитячих оздоровчих таборах<br />
* у придатних для проживання будівлях <br />
Розміщення евакуйованого населення здійснюється за встановленими видами та обсягами послуг з його життєзабезпечення. Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок коштів, передбачених відповідно до вимог законодавства для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.<br />
<br />
Нацсоцслужба на підставі інформації місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_(%D0%92%D0%9F%D0%9E)&diff=39119Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)2022-09-08T08:30:42Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2022-%D0%BF#top:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Положення про Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб, затверджене постановою КМУ від 28.06.2022 № 740]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб (далі - Уповноважений)''''' є посадовою особою Мінреінтеграції, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон, сприяння реалізації їх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання.<br />
<br />
Уповноважений є заступником Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.<br />
<br />
Наразі посаду Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб обіймає Павло Козирєв.<br />
== Повноваження ==<br />
<u>Уповноважений відповідно до компетенції:</u><br />
# здійснює заходи щодо сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон (далі - особи, які виїхали за кордон), соціальній реабілітації осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок дій збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації та/або державних органів Російської Федерації на тимчасово окупованій території;<br />
# організовує взаємодію з Мінсоцполітики для сприяння забезпеченню надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги;<br />
# організовує розроблення державних програм з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# готує для Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропозиції щодо здійснення заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# сприяє інформуванню внутрішньо переміщених осіб про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє їх працевлаштуванню;<br />
# бере участь у створенні умов для добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання громадян України, іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон, їх професійної та соціальної адаптації;<br />
# аналізує інформацію про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# здійснює заходи щодо сприяння здобуттю освіти внутрішньо переміщеними особами та громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території;<br />
# сприяє здійсненню заходів, спрямованих на виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, захист конституційних прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб;<br />
# взаємодіє з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, фізичними особами з метою здійснення своїх повноважень;<br />
# отримує необхідну інформацію від органів державної влади, зокрема з публічних електронних реєстрів;<br />
# забезпечує підготовку рекомендацій суб’єктам владних повноважень з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# сприяє здійсненню методичного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, у тому числі центрів надання адміністративних послуг, з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# виконує за дорученням Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інші функції відповідно до закону.<br />
== Порядок звернення до Уповноваженого з питань ВПО ==<br />
До Уповноваженого з питань ВПО можна звернутись на особистому прийомі (перший четвер непарного місяця (14.00 - 16.00), надіслати звернення поштою (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар,13) або електронною поштою: [/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>]<br />
<br />
Також працює г аряча лінія за номером: '''0800750107'''; у кризових ситуаціях - '''1548'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_(%D0%92%D0%9F%D0%9E)&diff=39118Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)2022-09-08T08:30:14Z<p>Natalia.zaitseva: Natalia.zaitseva перейменував сторінку з Роль уповноваженого з питань ВПО на Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) без створення перенаправлення</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2022-%D0%BF#top:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Положення про Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб, затверджене постановою КМУ від 28.06.2022 № 740]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб (далі - Уповноважений)''''' є посадовою особою Мінреінтеграції, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон, сприяння реалізації їх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання.<br />
<br />
Уповноважений є заступником Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.<br />
<br />
Наразі посаду Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб обіймає Павло Козирєв.<br />
== Повноваження ==<br />
<u>Уповноважений відповідно до компетенції:</u><br />
# здійснює заходи щодо сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон (далі - особи, які виїхали за кордон), соціальній реабілітації осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок дій збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації та/або державних органів Російської Федерації на тимчасово окупованій території;<br />
# організовує взаємодію з Мінсоцполітики для сприяння забезпеченню надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги;<br />
# організовує розроблення державних програм з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# готує для Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропозиції щодо здійснення заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# сприяє інформуванню внутрішньо переміщених осіб про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє їх працевлаштуванню;<br />
# бере участь у створенні умов для добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання громадян України, іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон, їх професійної та соціальної адаптації;<br />
# аналізує інформацію про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# здійснює заходи щодо сприяння здобуттю освіти внутрішньо переміщеними особами та громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території;<br />
# сприяє здійсненню заходів, спрямованих на виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, захист конституційних прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб;<br />
# взаємодіє з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, фізичними особами з метою здійснення своїх повноважень;<br />
# отримує необхідну інформацію від органів державної влади, зокрема з публічних електронних реєстрів;<br />
# забезпечує підготовку рекомендацій суб’єктам владних повноважень з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# сприяє здійсненню методичного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, у тому числі центрів надання адміністративних послуг, з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# виконує за дорученням Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інші функції відповідно до закону.<br />
== Порядок звернення до Уповноваженого з питань ВПО ==<br />
До Уповноваженого з питань ВПО можна звернутись на особистому прийомі (перший четвер непарного місяця (14.00 - 16.00), надіслати звернення поштою (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар,13) або електронною поштою: info@minre.gov.ua.<br />
<br />
Також працює гаряча лінія за номером: '''0800750107'''; у кризових ситуаціях - '''1548'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_(%D0%92%D0%9F%D0%9E)&diff=39117Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)2022-09-08T08:22:23Z<p>Natalia.zaitseva: /* Порядок звернення до Уповноваженого з питань ВПО */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2022-%D0%BF#top:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Положення про Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб, затверджене постановою КМУ від 28.06.2022 № 740]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб (далі - Уповноважений)''''' є посадовою особою Мінреінтеграції, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон, сприяння реалізації їх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання.<br />
<br />
Уповноважений є заступником Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.<br />
<br />
Наразі посаду Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб обіймає Павло Козирєв.<br />
== Повноваження ==<br />
<u>Уповноважений відповідно до компетенції:</u><br />
# здійснює заходи щодо сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон (далі - особи, які виїхали за кордон), соціальній реабілітації осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок дій збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації та/або державних органів Російської Федерації на тимчасово окупованій території;<br />
# організовує взаємодію з Мінсоцполітики для сприяння забезпеченню надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги;<br />
# організовує розроблення державних програм з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# готує для Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропозиції щодо здійснення заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# сприяє інформуванню внутрішньо переміщених осіб про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє їх працевлаштуванню;<br />
# бере участь у створенні умов для добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання громадян України, іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон, їх професійної та соціальної адаптації;<br />
# аналізує інформацію про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# здійснює заходи щодо сприяння здобуттю освіти внутрішньо переміщеними особами та громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території;<br />
# сприяє здійсненню заходів, спрямованих на виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, захист конституційних прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб;<br />
# взаємодіє з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, фізичними особами з метою здійснення своїх повноважень;<br />
# отримує необхідну інформацію від органів державної влади, зокрема з публічних електронних реєстрів;<br />
# забезпечує підготовку рекомендацій суб’єктам владних повноважень з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# сприяє здійсненню методичного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, у тому числі центрів надання адміністративних послуг, з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# виконує за дорученням Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інші функції відповідно до закону.<br />
== Порядок звернення до Уповноваженого з питань ВПО ==<br />
До Уповноваженого з питань ВПО можна звернутись на особистому прийомі (перший четвер непарного місяця (14.00 - 16.00), надіслати звернення поштою (03186, м. Київ, Чоколівський бульвар,13) або електронною поштою: info@minre.gov.ua.<br />
<br />
Також працює гаряча лінія за номером: '''0800750107'''; у кризових ситуаціях - '''1548'''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_(%D0%92%D0%9F%D0%9E)&diff=39115Роль Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО)2022-09-08T07:58:53Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2022-%D0%BF#top:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%9E%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF%0A%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%A3%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Положення про Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб, затверджене постановою КМУ від 28.06.2022 № 740]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''''Уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб (далі - Уповноважений)''''' є посадовою особою Мінреінтеграції, основним завданням якого є участь у формуванні та реалізації державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон, сприяння реалізації їх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання.<br />
<br />
Уповноважений є заступником Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.<br />
<br />
Наразі посаду Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб обіймає Павло Козирєв.<br />
== Повноваження ==<br />
<u>Уповноважений відповідно до компетенції:</u><br />
# здійснює заходи щодо сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій території внаслідок збройного конфлікту або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України та виїхали за кордон (далі - особи, які виїхали за кордон), соціальній реабілітації осіб, які позбавлені особистої свободи внаслідок дій збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації та/або державних органів Російської Федерації на тимчасово окупованій території;<br />
# організовує взаємодію з Мінсоцполітики для сприяння забезпеченню надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги;<br />
# організовує розроблення державних програм з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# готує для Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропозиції щодо здійснення заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# сприяє інформуванню внутрішньо переміщених осіб про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє їх працевлаштуванню;<br />
# бере участь у створенні умов для добровільного повернення до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання громадян України, іноземців та осіб без громадянства з тимчасово окупованої території, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон, їх професійної та соціальної адаптації;<br />
# аналізує інформацію про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та осіб, які виїхали за кордон;<br />
# здійснює заходи щодо сприяння здобуттю освіти внутрішньо переміщеними особами та громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території;<br />
# сприяє здійсненню заходів, спрямованих на виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, захист конституційних прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб;<br />
# взаємодіє з державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами владних повноважень, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями, фізичними особами з метою здійснення своїх повноважень;<br />
# отримує необхідну інформацію від органів державної влади, зокрема з публічних електронних реєстрів;<br />
# забезпечує підготовку рекомендацій суб’єктам владних повноважень з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# сприяє здійсненню методичного забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, у тому числі центрів надання адміністративних послуг, з питань внутрішньо переміщених осіб;<br />
# виконує за дорученням Віце-прем’єр-міністра України - Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій інші функції відповідно до закону.<br />
== Порядок звернення до Уповноваженого з питань ВПО ==<br />
До Уповноваженого з питань ВПО можна звернутись на особистому прийомі (перший четвер непарного місяця (14.00 — 16.00), надіслати звернення поштою (03186,м. Київ, Чоколівський бульвар,13) або електронною поштою ([/cdn-cgi/l/email-protection <nowiki>[email protected]</nowiki>]).<br />
<br />
Також працює гаряча лінія за номером: 0800750107; у кризових ситуаціях — 1548.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''<span style="color:#0000EE">Консультацію створено за підтримки проєкту Ради Європи</span>''''' '''''<span style="color:#0000EE">"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center><br />
|}<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39114Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-08T07:34:52Z<p>Natalia.zaitseva: /* Судова практика */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
== Порядок звернення за отриманням компенсації ==<br />
Військовослужбовець, який звільняється зі служби, для отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] має звернутися з відповідним [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ '''рапортом'''] на ім'я командира військової частини, в якому зокрема зазначається:<br />
# дата звільнення з військової служби;<br />
# кількість днів невикористаної додаткової відпустки за кожен рік;<br />
# підстава звільнення з військової служби;<br />
# норма закону, що передбачає таку компенсацію.<br />
== Оскарження ==<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовець має право звернутись із [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративним позовом]] до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) військовослужбовця-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (військової частини).<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96 Зразок позовної заяви.doc]<br />
<br />
Відповідно до частини другої статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
<br />
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2022 році - 992,4 гривень).<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Реквізити для сплати судового збору]'''<br />
|}<br />
'''Увага!''' Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 13 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини десятої статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: ознаки типових справ; обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br />
<br />
Зразковим у даній категорії справ є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 620/4218/18], відповідно до якого суд зазначив, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39113Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-07T15:33:56Z<p>Natalia.zaitseva: /* Оскарження */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
== Порядок звернення за отриманням компенсації ==<br />
Військовослужбовець, який звільняється зі служби, для отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] має звернутися з відповідним [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ '''рапортом'''] на ім'я командира військової частини, в якому зокрема зазначається:<br />
# дата звільнення з військової служби;<br />
# кількість днів невикористаної додаткової відпустки за кожен рік;<br />
# підстава звільнення з військової служби;<br />
# норма закону, що передбачає таку компенсацію.<br />
== Оскарження ==<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовець має право звернутись із [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративним позовом]] до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) військовослужбовця-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (військової частини).<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96 Зразок позовної заяви.doc]<br />
<br />
Відповідно до частини другої статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2022 році - 992,4 гривень).<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Реквізити для сплати судового збору]'''<br />
|}<br />
'''Увага!''' Учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 13 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"]).<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини десятої статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br>Зразковим у даній ситуації є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №620/4218/18].<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39108Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-07T08:07:32Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
<br />
== Порядок звернення за отриманням компенсації ==<br />
Військовослужбовець, який звільняється зі служби, для отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] має звернутися з відповідним [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ '''рапортом'''] на ім'я командира військової частини, в якому зокрема зазначається:<br />
<br />
# дата звільнення з військової служби;<br />
# кількість днів невикористаної додаткової відпустки за кожен рік;<br />
# підстава звільнення з військової служби;<br />
# норма закону, що передбачає таку компенсацію.<br />
<br />
== Оскарження ==<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовець має право звернутись із [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративним позовом]] до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) військовослужбовця-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (військової частини).<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96 Зразок позовної заяви.doc]<br />
<br />
Відповідно до частини другої статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини 10 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br>Зразковим у даній ситуації є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №620/4218/18].<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39107Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-07T08:06:53Z<p>Natalia.zaitseva: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
<br />
== Порядок звернення за отриманням компенсації ==<br />
Військовослужбовець, який звільняється зі служби, для отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] має звернутися з відповідним [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ '''рапортом'''] на ім'я командира військової частини, в якому зокрема зазначається:<br />
<br />
# дата звільнення з військової служби;<br />
# кількість днів невикористаної додаткової відпустки за кожен рік;<br />
# підстава звільнення з військової служби;<br />
# норма закону, що передбачає таку компенсацію.<br />
<br />
== Оскарження ==<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовець має право звернутись із [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративним позовом]] до окружного адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) військовослужбовця-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача (військової частини).<br />
<br />
Зразок позовної заяви[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96.doc .doc]<br />
<br />
Відповідно до частини другої статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини 10 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br>Зразковим у даній ситуації є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №620/4218/18].<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39106Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-07T08:06:34Z<p>Natalia.zaitseva: /* Судовий порядок */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
== Куди звернутись ==<br />
=== Позасудовий порядок ===<br />
Під час звільнення від проходження військової служби подати заяву про виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки до командира військової частини, де проходив службу військовослужбовець.<br />
=== Судовий порядок ===<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки звернутись із адміністративним позовом до окружного адміністративного суду.<br><br />
Відповідно до ч. 2 ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96 Зразок позовної заяви.doc]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини 10 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br>Зразковим у даній ситуації є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №620/4218/18].<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitsevahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8E&diff=39105Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю2022-09-07T08:05:53Z<p>Natalia.zaitseva: /* Куди звернутись */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам"]<br />
== Загальні положення ==<br />
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пункту 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.<br />
<br />
Відповідно до статті 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] <u>учасникам бойових дій</u>, постраждалим учасникам Революції Гідності, <u>особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]</u>, особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається '''додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік'''.<br />
<br />
Абзацом третім пункту 14 статті 10<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] передбачено, що у рік звільнення військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм <u>виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки</u>, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. <br />
<br />
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197], у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.<br />
<br />
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] та пунктом 12 частини першої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".]<br />
== Куди звернутись ==<br />
=== Позасудовий порядок ===<br />
Під час звільнення від проходження військової служби подати заяву про виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки до командира військової частини, де проходив службу військовослужбовець.<br />
=== Судовий порядок ===<br />
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки звернутись із адміністративним позовом до окружного адміністративного суду.<br><br />
Відповідно до ч. 2 ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/b/bc/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96Зразок позовної заяви.doc .doc]<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Відповідно до частини 10 статті 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.<br>Зразковим у даній ситуації є [https://ips.ligazakon.net/document/VS190216 рішення Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №620/4218/18].<br />
== Корисні посилання==<br />
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту]<br />
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Natalia.zaitseva