https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Mykola.yurchuk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T06:03:09ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=990Захист персональних даних2016-12-20T07:57:03Z<p>Mykola.yurchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon5.rada.g...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Законом України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0152740-12 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 2 червня 2011 року № 3454-VI.]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3206-17 Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI.]<br />
<br />
== Вступ ==<br />
Питання захисту персональних даних регулюється Законом України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон). Відповідно до ст. 2 цього Закону під персональними даними розуміють відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.<br /><br />
Під час розгляду даного питання варто визначити суб’єктний та об’єктний склади відносин, пов’язаних з персональними даними.<br />
<br />
== Суб'єктом персональних даних ==<br />
Суб'єктом персональних даних є фізична особа, персональні дані якої обробляються і яка має право (ст. 8 Закону):<br />
# знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом; <br />
# отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані; <br />
# на доступ до своїх персональних даних; <br />
# отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних; <br />
# пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних; <br />
# пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними; <br />
# на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи; <br />
# звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду; <br />
# застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних; <br />
# вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди; <br />
# відкликати згоду на обробку персональних даних; <br />
# знати механізм автоматичної обробки персональних даних; <br />
# на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.<br /><br />
''Володільцем чи розпорядником'' персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.<br /><br />
Розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.<br /><br />
Володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі.<br /><br />
Розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.<br /><br />
''Третьою особою'' є будь-яка особа, за винятком суб’єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.<br />
<br />
== Об’єкти захисту ==<br />
Об’єктами захисту є персональні дані.<br /><br />
Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.<br /><br />
Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року № 3206-VI.<br /><br />
Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".<br /><br />
Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.<br />
<br />
== Обробка персональних даних. ==<br />
Відповідно до Закону персональні дані підлягають обробці, під даним поняттям розуміються ''будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.''<br /><br />
Обробка персональних даних відповідно до частини 5 статті 6 Закону здійснюється за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.<br /><br />
Так, відповідно до абзацу четвертого статті 2 Закону '''згодою суб’єкта персональних даних''' є добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди..<br /><br />
Обробка даних про фізичну особу без її згоди не допускається, крім випадків, визначених Законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. <br /><br />
Закон також дозволяє здійснювати обробку персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних, якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту його життєво важливих інтересів. У такому випадку обробляти персональні дані без згоди суб’єкта персональних даних можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.<br /><br />
Будь-яка обробка персональних даних має містити законні підстави, на основі яких і буде здійснюватись. Так, Закон виділяє наступні ''підстави для обробки персональних даних'':<br />
# згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;<br />
# дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;<br />
# укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;<br />
# захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;<br />
# необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;<br />
# необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.<br /><br />
== <br />
Які дії можуть вчинятися під час обробки персональних даних? ==<br />
Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI передбачає такі види дій з персональними даними, як: <br />
# збирання;<br />
# накопичення;<br />
# зберігання;<br />
# поширення;<br />
# видалення або знищення.<br />
'''Розглянемо тепер кожен з видів дій більш детально.''' <br />
''Збирання персональних даних'' є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.<br />
Суб’єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані:<br />
# в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних; <br />
# в інших випадках протягом тридцяти робочих днів з дня збору персональних даних. <br />
''Накопичення персональних даних'' являє собою дії щодо поєднання та систематизації відомостей про фізичну особу чи групу фізичних осіб або внесення цих даних до бази персональних даних.<br /><br />
''Зберігання персональних даних'' передбачає дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них.<br /><br />
''Поширення персональних даних'' передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.<br /><br />
Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.<br /><br />
Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.<br /><br />
Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог Закону.<br /><br />
Персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону. <br />
<br />
== Підстави для видалення або знищення персональних даних ==<br />
Підстави для видалення або знищення персональних даних:<br />
# закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;<br />
# припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;<br />
# видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;<br />
# набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.<br /><br />
Якщо персональні дані були зібрані з порушенням вимог Закону, то вони підлягають видаленню або знищенню. Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.<br />
<br />
== Порядок доступу до персональних даних ==<br />
Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".<br /><br />
Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.<br /><br />
''Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.<br />
''<br /><br />
Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.<br /><br />
Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.<br /><br />
Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.<br /><br />
Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної у пункті 1 частини четвертої цієї статті, крім випадків, установлених законом.<br /><br />
<br />
== Контролюючі органи ==<br />
# Уповноважений Верховної Ради з прав людини<br />
# суди<br />
<br />
== Відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних ==<br />
Відповідно до статті 28 Закону, порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.<br /><br />
З метою забезпечення виконання громадянами, органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами організаціями незалежно від форми власності вимог Закону Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» від 2 червня 2011 року № 3454-VI.<br /><br />
Відповідно до цього закону громадяни, посадові особи, громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності притягуються до '''адміністративної відповідальності''' за вчинення таких правопорушень:<br />
# неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб’єкта персональних даних про його права у зв’язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;<br />
# неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;<br />
# ухилення від державної реєстрації бази персональних даних;<br />
# недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них;<br />
# невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних щодо усунення порушень законодавства про захист персональних даних.<br /><br />
За порушення недоторканості приватного життя, а саме за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації винна особа притягується до '''кримінальної відповідальності.<br />
'''<br />
<br />
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Mykola.yurchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=982Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи2016-12-20T06:44:03Z<p>Mykola.yurchuk: /* Стаття */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Циільний процесуальний Кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 Закон України Про телебачення і радіомовлення"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]<br />
<br />
== Стаття ==<br />
<br />
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з ним відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.<br /><br />
Серед особистих немайнових прав фізичної особи Цивільний кодекс України визначає право на повагу до гідності та честі особи а також на повагу до ділової репутації юридичної особи та фізичної особи-підприємця.<br /><br />
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.<br /><br />
Загалом право на повагу та захист честі гідності та ділової репутації особи врегульовано як на міжнародному рівні у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, так і на національному – у Конституції України, Цивільному кодексі України, законів України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; "Про інформацію"; "Про телебачення і радіомовлення"; "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".<br /><br />
Так, стаття 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. У випадку порушення вказаного право фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі у тому числі для відшкодування моральної шкоди.<br /><br />
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Що стосується правової доктрини, то судовій практиці та в цивільно-правовій науці право на честь визначається як особисте немайнове право фізичної особи на об'єктивну, повну та своєчасну оцінку її та її діянь (поведінки) за дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства та окремих громадян, а також право на формування цієї оцінки та користування нею.<br /><br />
З правом на честь пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих. Під правом на гідність розуміють право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності та усвідомлення значимості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль у суспільному житті. Під діловою репутацією розуміють існуючі в суспільстві уявлення про ділові та інші якості людини чи юридичної особи.<br />
Право на честь, гідність, ділову репутацію складається з правомочності володіння, користування і розпорядження названими благами. Правомочність з володіння характеризується можливістю володіти честю, гідністю, діловою репутацією незалежно від третіх осіб і вимагати від будь-якої фізичної та юридичної особи не порушувати ці блага. Правомочність з користування полягає в можливості використовувати відповідні уявлення про себе, що склалося у різних сферах для досягнення певної мети чи отримання інших благ. Правомочність з розпорядження названими благами полягає в можливості її зміни тільки за волевиявленням самої особи чи її діяннями, що можуть до цього призвести.<br /><br />
Повага та захист честі і гідності людини означає, по-перше, недопустимість дій, що принижують честь і гідність людини (образ, погроз, насильства тощо); по-друге, недопустимість збирання, використання, зберігання та розголошення хибної, брудної, принижуючої честь, гідність чи ділову репутацію людини недостовірної інформації; по-третє, з повагою ставитись до людини взагалі, до її індивідуального образу, поглядів, переконань, духовного життя, віри, мрій; нарешті - гарантованість відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої приниженням честі і гідності людини, гарантованість судового захисту честі, гідності і ділової репутації людини.<br /><br />
Право на повагу до ділової репутації юридичної особи є невідчужуваним немайновим правом юридичної особи (ст. 94 ЦКУ). Вказане право, аналогічно до право не повагу честі та гідності, захищається у судовому порядку відповідно до статті 299 ЦКУ.<br />
Порушення права на честь, гідність, ділову репутацію особи спричиняє збитки у сфері її свободи дій і рішень, суспільного та правового статусу, наносить істотну моральну шкоду1.<br /><br />
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві – особі, чиє немайнове право було порушене, або законні представники осіб, що не мають повної дієздатності. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, передбачений ч.2 ст.16 ЦКУ, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.<br />
Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.<br /><br />
При цьому варто враховувати такі відмінності цих понять: при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.<br />
Якщо ж розглядати судовий порядок захисту порушеного права на повагу честі, гідності та ділової репутації, то варто зауважити, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. <br /><br />
Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду. <br />
У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.<br /><br />
Відповідачами у праві про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.<br /><br />
Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.<br /><br />
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.<br /><br />
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. <br />
Щодо змісту самого правопорушення, то його юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: <br />
# поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; <br />
# поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; <br />
# поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; <br />
# поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.<br /><br />
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.<br /><br />
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.<br /><br />
Проте необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.<br /><br />
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).<br /><br />
Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.<br /><br />
Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону про пресу.<br /><br />
Задовольняючи позов, суд зазначає, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.<br /><br />
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).<br /><br />
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.<br /><br />
Що ж до моральної шкоди, її визначають як втрати немайнового характеру внаслідок душевного дискомфорту, переживань, страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, ускладнень особистого життя, що спричинені фізичним болем та стражданнями, які особа зазнала ушкодженням здоров'я, знищенням, пошкодженням чи незаконним вилученням майна, образами чи інших протиправних дій; це погіршення ділових чи інтимних стосунків, взаємин у сім'ї, на роботі, в неформальних колективах, з друзями, родичами, знайомими, зниження творчої активності і погіршення результатів творчої діяльності; виникнення депресії чи психічних розладів; втрата чи марнування часу, порушення звичайних життєвих зв'язків, ускладнення ділової чи політичної кар'єри та інші негативні наслідки у сфері особистого і суспільного життя, що стались внаслідок порушення права на повагу честі, гідності або ділової репутації.<br /><br />
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо.<br /><br />
Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист <br />
гідності, честі чи ділової репутації.<br /><br />
Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається.<br />
<br />
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Mykola.yurchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B0_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=981Захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи2016-12-20T06:41:41Z<p>Mykola.yurchuk: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon3.rada.g...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Циільний процесуальний Кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3759-12 Закон України Про телебачення і радіомовлення"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"]<br />
<br />
== Стаття ==<br />
<br />
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34). Разом з ним відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.<br /><br />
Серед особистих немайнових прав фізичної особи Цивільний кодекс України визначає право на повагу до гідності та честі особи а також на повагу до ділової репутації юридичної особи та фізичної особи-підприємця.<br /><br />
Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.<br /><br />
Загалом право на повагу та захист честі гідності та ділової репутації особи врегульовано як на міжнародному рівні у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, так і на національному – у Конституції України, Цивільному кодексі України, законів України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні"; "Про інформацію"; "Про телебачення і радіомовлення"; "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".<br /><br />
Так, стаття 297 ЦК України визначає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. У випадку порушення вказаного право фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі у тому числі для відшкодування моральної шкоди.<br /><br />
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Що стосується правової доктрини, то судовій практиці та в цивільно-правовій науці право на честь визначається як особисте немайнове право фізичної особи на об'єктивну, повну та своєчасну оцінку її та її діянь (поведінки) за дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства та окремих громадян, а також право на формування цієї оцінки та користування нею.<br /><br />
З правом на честь пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих. Під правом на гідність розуміють право фізичної особи на власну цінність як особистості, право на усвідомлення цієї цінності та усвідомлення значимості себе як особи, що відіграє певну соціальну роль у суспільному житті. Під діловою репутацією розуміють існуючі в суспільстві уявлення про ділові та інші якості людини чи юридичної особи.<br />
Право на честь, гідність, ділову репутацію складається з правомочності володіння, користування і розпорядження названими благами. Правомочність з володіння характеризується можливістю володіти честю, гідністю, діловою репутацією незалежно від третіх осіб і вимагати від будь-якої фізичної та юридичної особи не порушувати ці блага. Правомочність з користування полягає в можливості використовувати відповідні уявлення про себе, що склалося у різних сферах для досягнення певної мети чи отримання інших благ. Правомочність з розпорядження названими благами полягає в можливості її зміни тільки за волевиявленням самої особи чи її діяннями, що можуть до цього призвести.<br /><br />
Повага та захист честі і гідності людини означає, по-перше, недопустимість дій, що принижують честь і гідність людини (образ, погроз, насильства тощо); по-друге, недопустимість збирання, використання, зберігання та розголошення хибної, брудної, принижуючої честь, гідність чи ділову репутацію людини недостовірної інформації; по-третє, з повагою ставитись до людини взагалі, до її індивідуального образу, поглядів, переконань, духовного життя, віри, мрій; нарешті - гарантованість відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої приниженням честі і гідності людини, гарантованість судового захисту честі, гідності і ділової репутації людини.<br /><br />
Право на повагу до ділової репутації юридичної особи є невідчужуваним немайновим правом юридичної особи (ст. 94 ЦКУ). Вказане право, аналогічно до право не повагу честі та гідності, захищається у судовому порядку відповідно до статті 299 ЦКУ.<br />
Порушення права на честь, гідність, ділову репутацію особи спричиняє збитки у сфері її свободи дій і рішень, суспільного та правового статусу, наносить істотну моральну шкоду1.<br /><br />
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві – особі, чиє немайнове право було порушене, або законні представники осіб, що не мають повної дієздатності. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, передбачений ч.2 ст.16 ЦКУ, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.<br />
Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.<br /><br />
При цьому варто враховувати такі відмінності цих понять: при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.<br />
Якщо ж розглядати судовий порядок захисту порушеного права на повагу честі, гідності та ділової репутації, то варто зауважити, що позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. <br /><br />
Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду. <br />
У разі поширення недостовірної інформації, що порушує особисті немайнові права юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред'явити орган цієї юридичної особи.<br /><br />
Відповідачами у праві про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.<br /><br />
Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.<br /><br />
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.<br /><br />
У разі доведеності обставин, на які посилається заявник, суд лише констатує факт, що поширена інформація є неправдивою, та спростовує її. При цьому тягар доказування недостовірності поширеної інформації покладається на заявника, який несе витрати, пов'язані з її спростуванням. Встановлення такого факту можливо лише у тому разі, коли особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома. <br />
Щодо змісту самого правопорушення, то його юридичним складом, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: <br />
# поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; <br />
# поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; <br />
# поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; <br />
# поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.<br /><br />
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.<br /><br />
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.<br /><br />
Проте необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.<br /><br />
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).<br /><br />
Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.<br /><br />
Вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону про пресу.<br /><br />
Задовольняючи позов, суд зазначає, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.<br /><br />
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).<br /><br />
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.<br /><br />
Що ж до моральної шкоди, її визначають як втрати немайнового характеру внаслідок душевного дискомфорту, переживань, страждань, приниження честі, гідності та ділової репутації, ускладнень особистого життя, що спричинені фізичним болем та стражданнями, які особа зазнала ушкодженням здоров'я, знищенням, пошкодженням чи незаконним вилученням майна, образами чи інших протиправних дій; це погіршення ділових чи інтимних стосунків, взаємин у сім'ї, на роботі, в неформальних колективах, з друзями, родичами, знайомими, зниження творчої активності і погіршення результатів творчої діяльності; виникнення депресії чи психічних розладів; втрата чи марнування часу, порушення звичайних життєвих зв'язків, ускладнення ділової чи політичної кар'єри та інші негативні наслідки у сфері особистого і суспільного життя, що стались внаслідок порушення права на повагу честі, гідності або ділової репутації.<br /><br />
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо.<br /><br />
Позовна давність на вимоги про відшкодування моральної шкоди у даному випадку обчислюється так само, як за вимогами про захист <br />
гідності, честі чи ділової репутації.<br /><br />
Процесуальне правонаступництво за вимогою про відшкодування моральної шкоди не допускається.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право:Інші питання цивільного права:Особисті немайнові права фізичної особи]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Mykola.yurchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_(%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91)&diff=980Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)2016-12-20T06:18:55Z<p>Mykola.yurchuk: Створена сторінка: == Нормативна база: == - * [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об’єднання співвлас...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
-<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 року]<br />
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 року № 572.]<br />
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1521-2002-%D0%BF Постанову Кабінету Міністрів № 1521]<br />
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1177-15 "Положення про державну реєстрацію об'єднань співвласників багатоквартирних будинків".]<br />
<br />
== Стаття ==<br />
<br />
По закінченні календарного року для розгляду результатів діяльності правління об'єднання скликає загальні збори членів об'єднання. Позачергові загальні збори можуть бути скликані за вимогою членів правління або членів об'єднання, які мають більше 20% голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії.<br /><br />
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обирання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обирання встановлюються загальними зборами. Членами правління можуть бути обрані тільки члени об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. При виконанні обов'язків та реалізації своїх прав члени правління об'єднання, які своїми діями завдали майнових збитків об'єднанню або його членам, зобов'язані відшкодувати їх згідно з чинним законодавством. До компетенції правління об'єднання віднесено:<br />
# Підготовку річного кошторису об'єднання, річного звіту та балансу;<br />
# Здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством;<br />
# Розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами кошторису;<br />
# Укладання договорів з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, виконують будівельні роботи тощо, та здійснення контролю за їх виконанням;<br />
# Ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання;<br />
# Скликання та організацію проведення загальних зборів членів об'єднання.<br />
# Правління об'єднання забезпечує схоронність річного кошторису, балансового звіту після висновків ревізійної комісії. Перелічені документи можуть бути надані для ознайомлення кожному члену об'єднання на його вимогу.<br /><br />
Правління об'єднання зі свого складу обирає Голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без довіреності від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.<br /><br />
Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа членів об'єднання ревізійна комісія або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами. Рішення загальних зборів членів об'єднання про затвердження річного звіту, кошторису видатків і надходжень та розмірів платежів членів об'єднання приймаються з урахуванням висновків ревізійної комісії.<br /><br />
Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам об'єднання або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.<br /><br />
Крім основної діяльності, об'єднання може виконувати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними і юридичними особами. Одним з найбільш розповсюджених видів господарської діяльності об'єднання є надання в оренду приміщень (житлових і нежитлових) в житловому комплексі.<br /><br />
Власник приміщення в багатоквартирному будинку, в якому створено об'єднання, може здати його в оренду для:<br />
# проживання фізичної особи;<br />
# здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі.<br /><br />
При цьому обов'язковою умовою такої діяльності є виконання всіх встановлених норм використання приміщень в житлових будинках. Крім цього, не повинен бути нанесений збиток інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.<br /><br />
Установчі документи об'єднання повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності. Якщо об'єднання здійснює діяльність, що є для нього основною, але не записана у Статуті, то прибутки від такої діяльності будуть оподатковуватись на загальних засадах.<br /><br />
Ліквідація об'єднання проводиться призначеною загальними зборами його членів ліквідаційною комісією, а у випадках припинення діяльності об'єднання - за рішенням суду - ліквідаційною комісією, що призначається цим органом.<br />
<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Mykola.yurchuk