https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Maryna.zavolokina&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T13:35:25ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83&diff=10689Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку2018-11-14T13:35:59Z<p>Maryna.zavolokina: нормативна база</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № v-753740-13]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № v0007700-08]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 №296/5 № z0282-12]<br />
<br />
== Право власності: загальні поняття, зміст та межі здійснення ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1729#n1729 ст. 316 Цивільного кодексу України] '''правом власності''' є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.<br /><br />
Особливим видом права власності є '''право довірчої власності''', яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.<br /><br />
Зміст права власності випливає з положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1733#n1733 статті 317 Цивільного кодексу України] та виявляється у праві:<br /><br />
* володіння<br /><br />
* користування<br /><br />
* розпорядження.<br />
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. <br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 318 Цивільного кодексу України] суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені Цивільним кодексом України.<br /><br />
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.<br><br />
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. <br><br />
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. <br><br />
Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. <br><br />
Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом. <br /><br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 321 Цивільного кодексу України] право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.<br />
<br />
== Визнання права власності ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 392 Цивільного кодексу України] власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. <br />
<br />
== Визнання права власності в судовому порядку ==<br />
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є <big>винятковим способом</big> захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1298 Цивільного кодексу України] свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення '''шести місяців''' із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку. <br><br />
Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись '''належними доказами''': <br><br />
# копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом; <br />
# довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. <br />
Позивачем у спорах про визнання права власності у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог Цивільного кодексу України.<br><br />
У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину. <br /><br />
<br />
'''''Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов’язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов’язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.''''' <br><br />
<br />
Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв’язку з їх втратою та відсутності реєстрації об’єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім’я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв’язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.<br />
<br />
=== Визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування ===<br />
Спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Відповідно до ч. 3,5 с. 376 Цивільного кодексу України право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно переходить у порядку спадкування.<br />
<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України] особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, у разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.<br><br />
При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва. У разі визнання судом права власності на самочинно зведену будівлю за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво. Також до спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов’язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану, відповідно до норм [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 6 ст. 376 Цивільного кодексу України] та ч. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 4, 7 ст. 376 Цивільного кодексу України]. Якщо відсутні документи про відведення земельних ділянок під забудову, таке будівництво визнається самочинним та суди відмовляють у визнання права власності на нього в порядку спадкування. <br />
<br /><br /><br />
<br />
'''Необхідні документи та докази для визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди в суді в порядку спадкування:''' <br />
* рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови;<br />
* ступінь готовності самочинного будівництва;<br />
* чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб;<br />
* рік, коли було зведено самочинні будівлі;<br />
* відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам;<br />
* наявність акта приймання в експлуатацію або сертифікату відповідності;<br />
* якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.<br />
<br /><br />
Відповідно до положень судової практики розгляду цивільних справ про спадкування помилковим при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є визнання будівництва самочинним, за умови якщо наявні акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстроване в органах технічної інвентаризації. <br />
<br />
=== Визнання права власності на недобудований будинок ===<br />
Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе.<br />
<br />
=== Визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування ===<br />
'''Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:'''<br />
* цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;<br />
* свідоцтвом про право на спадщину.<br><br />
<br />
'''Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:'''<br />
* ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;<br />
* виготовлення технічної документації на земельні ділянки;<br />
* визначення меж земельної ділянки в натурі;<br />
* погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;<br />
* одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;<br />
* реєстрація права власності на земельну ділянку.<br /><br />
<br />
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 125 Земельного кодексу України], проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.<br />
<br />
'''ВАЖЛИВО! Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.'''<br />
У разі втрати або пошкодження державного акта про право власності на земельну ділянку необхідно отримати новий державний акт (на ім’я спадкодавця). Видача акта здійснюється протягом '''<big>15 робочих днів</big>''' з дня отримання відповідних матеріалів. Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держгеокадастру другого примірника відповідного державного акта та/або документації Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель. <br><br />
'''Відмова територіальних органів Держгеокадастру у видачі дублікату державного акта про право власності на земельну ділянку підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства'''. Належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є <big>звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування</big>.<br />
<br />
=== Окремі випадки звернення до суду про визнання права власності на спадкове майно ===<br />
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Внаслідок того, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку. <br><br />
Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування можна вказати на те, що суди обгрунтовано задовольняють позовні вимоги спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав. <br><br />
<br />
Також судами розглядались спори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у тому разі, коли є документ про право спадкодавця на нерухоме майно (договір міни, купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право на житловий будинок, видане сільською радою), але документи не були зареєстровані в БТІ. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку в такому випадку позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. <br />
<br />
== Необхідні документи ==<br />
Для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку необхідно подавати позовну заяву до суду. <br /><br />
До позовної заяви додаються:<br />
# копія позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування ;<br />
# копія свідоцтва про смерть;<br />
# копія свідоцтва про право на спадщину;<br />
# копія заповіту;<br />
# копія заяви про прийняття спадщини;<br />
# копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі;<br />
# копія технічного паспорта на житловий будинок/ копія рішення про виділення земельної ділянки;<br />
# копія паспорту громадянина України;<br />
# копія ідентифікаційного номеру;<br />
# квитанція про сплату судового збору.<br />
<br />
== Ціна позову та розмір судового збору ==<br />
Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв’язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.<br />
Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. <br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]] [[Категорія: Спадкове право]] [[Категорія: Право власності на майно]] [[Категорія: Цивільне процесуальне право]] [[Категорія: Суди]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%83&diff=10688Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину2018-11-14T13:12:38Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 №296/5]<br />
<br />
== Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==<br />
<br />
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6070#n6070 ст.1301 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Право на визнання недійсним свідоцтва ==<br />
<br />
Зацікавлена особа, яка вважає, що її право на спадкування порушено, може звернутися до суду з позовною заявою про визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину, оскільки дане свідоцтво може бути визнане недійсним тільки у судовому порядку.<br />
<br />
== Підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ==<br />
<br />
'''Підставою визнання недійсним виданого свідоцтва про право на спадщину є отримання його особою, яка не мала права на спадкування.''' Це особи:<br />
* які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя (дане положення не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом);<br />
* які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.<br />
<br />
''Не мають права на спадкування за законом:''<br />
* батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;<br />
* батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;<br />
* одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.<br />
<br />
За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.<br />
Ці положення поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.<br />
Свідоцтво про право на спадщину по заповіту може бути визнано недійсним, якщо у судовому порядку буде визнано недійсним заповіт.<br />
<br />
== Випадки визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним ==<br />
<br />
Підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним:<br />
* оформлення його неуповноваженою на те посадовою особою; <br />
* оформлення не за місцем відкриття спадщини; <br />
* недодержання встановленої законом форми свідоцтва; <br />
* видача свідоцтва, якщо серед імовірних спадкоємців за законом або заповітом є ненароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя тощо. <br />
<br />
== Судовий розгляд == <br />
<br />
'''''Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.''''' Така категорія справ розглядається в порядку [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluaEYtcFlJcFZ6MDQ позовного провадження], а тому спадкоємці вправі просити суд вирішити правовідносини відповідно до закону:<br />
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним;<br />
* визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним і врегулювати правовідносини своїм рішенням.<br />
Рішення суду лише про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним зумовлюватиме обов'язок нотаріуса видати нове свідоцтво з врахуванням рішення суду.<br />
Суд вправі постановити рішення і врегулювати права та обов'язки спадкоємців саме ним. В останньому випадку свідоцтво буде визнаватися недійсним, але нове свідоцтво нотаріусом видаватися не повинно, оскільки рішенням суду будуть встановлені права та обов'язки всіх спадкоємців і за своїми правовими властивостями рішення суду володіє загальнообов'язковістю.<br />
<br />
[[Категорія: Спадкове право]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=10687Відумерлість спадщини2018-11-14T13:04:09Z<p>Maryna.zavolokina: орфографічні помилки</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5]<br />
<br />
== Поняття відумерлої спадщини ==<br />
<br />
Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.<br />
<br />
== Підстави для визнання спадщини відумерлою ==<br />
<br />
* відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;<br />
* усунення спадкоємців від права на спадкування;<br />
* неприйняття спадкоємцями спадщини;<br />
* відмова спадкоємців від прийняття спадщини<br />
<br />
== Суб'єкти зверенення до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою ==<br />
<br />
* орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням;<br />
* кредитор спадкодавця;<br />
* власники або користувачі суміжних земельних ділянок, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення<br />
<br />
== Порядок подання та розгляду заяви, наслідки переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади ==<br />
<br />
Перехід відумерлої спадщини до територіальної громади здійснюється на підставі судового рішення, а до цього часу майно описується і охороняється відповідно до закону. Заходи щодо охорони майна вживаються нотаріусом за місцем відкриття спадщини, а у населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідним органом місцевого самоврядування (селищні, сільські ради). <br /><br />
<br />
Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, відповідно до вимог статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 294, 334-338 ЦПК України].<br /><br />
У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.<br />
<br /><br />
<br />
'''Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 46 ЦК України]'''. Настання смерті спадкодавця має бути підтверджене свідоцтвом про смерть (актовим записом РАЦС) або судовим рішенням.<br /><br />
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.<br />
<br /><br />
<br />
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.<br /><br />
<br />
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.<br /><br />
<br />
Згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 4 ст. 1277 ЦК України] відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язаний задовольнити вимоги кредиторів, що заявлені в установленому законом порядку. Зокрема, цей орган територіальної громади має відшкодувати майнову шкоду (збитки), завдані спадкодавцю за його життя, а також відшкодувати моральну шкоду, відшкодування якої переходить як обов'язок перед потерпілим лише за умови, якщо шкода (моральна) була присуджена спадкодавцю до його смерті.<br /><br />
<br />
Власник відумерлої спадщини, тим часом, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку (штраф, пеню), якщо вона була стягнена судом за його життя і не відшкодовувалася. Відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої спадкодавцю, може бути лише у межах вартості спадкового майна, яке за судовим рішенням як відумерле майно перейшло у комунальну власність. Розмір відшкодування може бути зменшеним за позовом органу місцевого самоврядування, якщо її вартість виявиться непомірно великою, порівняно із загальною вартістю відумерлого майна.<br />
<br />
[[Категорія:Спадкове право]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%83_%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%96_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=10358Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини2018-11-08T15:06:32Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база. ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV.]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/888-19 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг » від 10.12.2015 № 888-VIII];<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 02.03.2016 № 207»];<br />
== Визначення термінів. ==<br />
'''Місце перебування''' - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;<br /><br />
<br />
'''Місце проживання''' - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;<br /><br />
<br />
'''Реєстрація''' - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому <br />
Кабінетом Міністрів України порядку.<br />
<br />
== Куди звернутись. ==<br />
Згідно ст. 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] <br />
Реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється органом реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради<br />
<br />
== Вартість. ==<br />
Згідно ст. 11-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:<br />
* у разі звернення особи протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації в розмірі 0,0085 розміру мінімальної заробітної плати; <br />
* у разі звернення особи з порушенням зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 розміру мінімальної заробітної плати;<br />
* у разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується тільки за одну адміністративну послугу і зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів. ==<br />
Відповідно до ст. 6 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br />
У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку. <br /><br />
Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): <br />
* письмову заяву; <br />
* документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;<br />
* квитанцію про сплату адміністративного збору; <br />
* документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; <br />
* військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);<br />
* заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).<br /><br />
<br />
У разі подання заяви представником особи додатково подаються: <br />
* документ, що посвідчує особу представника; <br />
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі). <br />
<br />
Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників. <br />
У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).<br />
Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж передбачених цією статтею, документів.<br />
<br />
== Обов’язковість реєстрації. ==<br />
Згідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані '''протягом тридцяти календарних днів''' після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. <br />
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. <br />
Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. <br />
<br />
== Підстави для відмови у реєстрації. ==<br />
Згідно ст. 9-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br />
орган реєстрації відмовляє в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, якщо:<br />
* особа не подала необхідних документів або інформації;<br />
* у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними;<br />
* звернулася особа, яка не досягла 14 років.<br />
Рішення про відмову в реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. <br />
<br />
== Реєстрація новонародженої дитини. == <br />
Відповідно ст. 6 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»],<br />
Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини '''протягом трьох місяців''' з дня державної реєстрації її народження. За бажанням батьків чи одного з них документи, передбачені цією статтею для реєстрації місця проживання дитини, можуть бути подані органам державної реєстрації актів цивільного стану під час проведення державної реєстрації народження дитини. Органи державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, направляють зазначені документи органам реєстрації для реєстрації місця проживання новонародженої дитини. <br />
<br />
== Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб ==<br />
Згідно ст. 6-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»], <br />
Бездомні та інші особи, які не мають постійного місця проживання, реєструються '''за адресою спеціалізованої соціальної установи''', закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування. <br />
Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=10309Опіка і піклування над дітьми2018-11-08T14:00:54Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20.11.1989] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування від 13 січня 2005 року № 2342-IV]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини від 24.09.2008 № 866] <br /><br />
<br />
== Загальне поняття опіки та піклування над дітьми ==<br />
'''''Опіка і піклування''''' є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.<br /><br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Опіка !! Піклування<br />
|-<br />
| встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років || встановлюється над дитиною у віці від 14 до 18 років<br />
|}<br />
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==<br />
Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F], а також судом у випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].<br /><br />
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).<br /><br />
Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.<br /><br />
'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:''' <br />
* померли, <br />
* невідомі, <br />
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.<br /><br />
'''Опіка (піклування) над дітьми може встановлюватись за життя батьків ''', а саме:<br />
<br />
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;<br />
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);<br />
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);<br />
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;<br />
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;<br />
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;<br />
# перебувають під слідством.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи'''<br />
|-<br />
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа. <br />
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається: <br />
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання, <br />
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.<br />
|| <br />
* не досягли 18 років,<br />
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,<br />
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,<br />
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,<br />
* позбавлені батьківських прав,<br />
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,<br />
* засуджені за здійснення тяжкого злочину<br />
|}<br />
<br />
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.<br />
<br />
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==<br />
<br />
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:<br />
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;<br />
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;<br />
* на збереження права користування житлом, у яко¬му вона проживала до встановлення опіки або піклуван¬ня. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;<br />
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклу¬вальника.<br /><br />
<br />
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціаль¬них виплат, призначених дитині відповідно до законів Ук¬раїни, а також права власності дитини на ці виплати.<br />
<br /><br />
<br />
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника ==<br />
<br /><br />
<br />
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.<br />
<br />
2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.<br />
<br />
3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.<br />
<br />
4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.<br />
<br />
5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.<br />
<br />
6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]<br />
<br />
== Припинення опіки та піклування над дітьми ==<br />
<br />
'''Опіка припиняється у разі:'''<br />
* передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);<br />
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.<br /><br />
<br />
'''Піклування припиняється у разі:'''<br />
# досягнення фізичною особою повноліття;<br />
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;<br />
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.<br /><br />
<br />
Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини.<br />
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. <br />
Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.<br /><br />
<br />
Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.<br />
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.<br /><br />
<br />
Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.<br />
<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=9405Розірвання договору дарування2018-11-01T15:51:09Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 6 листопада 2009 року]<br />
== Поняття договору дарування. ==<br />
Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, <big>договором дарування</big>. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 717 ЦК України] визначає, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.<br />
[[Файл:Vozroslo-chislo-sdelok-po-dareniyu-nedvizhimosti.jpg|міні|дарування]]<br />
<br />
За договором дарування <big>'''дарувальник'''</big> передає або зобов’язується передати в майбутньому <big>'''обдаровуваному'''</big> безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування спрямований на припинення права власності у дарувальника й виникнення права власності в обдарованої особи. Таким чином, договір дарування завжди є безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій. <br><br />
Чинне законодавство ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст.717 ЦК України]) чітко обумовлює, що '''''договір, який встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування'''''.<br />
<br />
Відповідно до Цивільного кодексу України договір дарування можливий як односторонній, так і двосторонній, як реальний, так і консенсуальний.<br />
'''Основна кваліфікуюча ознака,''' за якою договір дарування відрізняється від договорів про передачу майна у власність, це його '''безоплатність'''.<br />
''Безоплатність дарування – це відсутність зустрічної еквівалентної вимоги.''<br />
Як і будь-який договір, договір дарування може припинитися. <br />
Звичайно, загальних положень [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] в цьому питанні ніхто не скасовував. Але оскільки передача чогось у дар — процес специфічний, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює деякі особливості для припинення.<br />
<br />
'''Так, договір дарування може припинятися у випадку:'''<br />
* його розірвання;<br />
* односторонньої відмови від договору однієї зі сторін.<br />
[[Файл:20170315 415 280x280.jpg|міні|розірвання договору дарування]]<br />
<br />
Розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його положення щодо зобов’язань сторін, що передбачені для застосування на випадок розірвання договору. Правовим наслідком одностороннього розірвання договору є припинення зобов’язань сторін ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст.653 ЦК України]).<br />
<br />
== Підстави для розірвання договору дарування ==<br />
Договір дарування не може бути розірваний в односторонньому порядку, за деякими виключеннями, зокрема, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 724 ЦК України] та, якщо договір дарування виконується у момент його укладання. Однак, договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірвано за вимогою дарувальника, але за конкретних обставин.<br />
Підстави для розірвання договору дарування на вимогу дарувальника передбаченні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.ст. 726, 727 ЦК України]:<br />
* '''умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.''' <br /><br />
Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тобто закон визначає можливість розірвання договору дарування, предметом якого є лише нерухомі речі чи інше особливо цінне майно. Тому, якщо дарунком є рухоме майно незначної вартості, дарувальник не вправі розірвати такий договір та повернути дарунок проти волі обдаровуваного.<br /><br />
<br />
У випадку смерті дарувальника, яка була спричинена умисними злочинними діями обдаровуваного - позбавлення життя дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування одержують спадкоємці дарувальника.<br />
* '''створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність''' (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події). Тобто, якщо такому дарунку загрожує безповоротна втрата з вини обдаровуваного, дарувальник вправі розірвати договір дарування, предметом якого є такий дарунок. <br /><br />
Таке розірвання правочину спрямоване на запобігання втрати дарунка. Проте, при розірванні договору дарування на цій підставі необхідно довести, що обдаровуваному було відомо про те, яку велику немайнову цінність має дарунок для дарувальника. Останнє, у свою чергу, зобов'язує обдаровуваного бережно та сумлінно ставитись до дарунка та забезпечувати його схоронність.<br />
* '''недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.'''<br />
Йдеться про речі, втрата яких має істотне значення не лише для дарувальника, а для суспільства. Окремою підставою розірвання договору дарування з ініціативи дарувальника є недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність. <br />
<br />
При цьому під недбалим ставленням слід розуміти таке поводження обдаровуваного з предметом договору дарування, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. Тому при виникненні обставин, що можуть зумовити втрату або істотне пошкодження такого дарунка, дарувальник наділяється правом звернутися до суду з вимогою про розірвання договору дарування та повернення дарунка. <br />
<br />
Слід врахувати, що якщо зазначеної загрози (знищення або пошкодження) дарунку не існує, а дарувальник невдоволений лише тим, що обдаровувана особа поводиться з дарунком іншим чином, ніж бажає того дарувальник, то правові підстави для розірвання договору за даною нормою відсутні. При визначенні правового режиму речей, що становлять історичну, наукову або культурну цінність необхідно враховувати положення законодавства про охорону пам'яток історії та культури.<br />
<br />
== Обов'язкова умова розірвання договору дарування==<br />
Розірвати договір дарування дарувальник вправі лише за умови наявності дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника. <br />
<br />
'''При розірванні договору дарування дарунок повертається дарувальнику у тому вигляді, в якому він існує на момент розірвання договору'''. '''Отримані обдаровуваним продукція, плоди та доходи від речі, що є предметом договору дарування, залишаються у нього. У випадку відсутності дарунка (його знищення, відчуження третім особам тощо), ні вимога про розірвання правочину, ні вимога про повернення дарунка, пред'являтись не можуть.'''<br><br />
<br />
Таким чином, розірвання договору дарування допускається у виключних випадках, зазначених статтею, або у випадках визнання правочину недійсним за загальними підставами, передбаченими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].<br />
<br />
== Строки реалізації права дарувальника на розірвання договору дарування == <br />
З метою реалізації права дарувальника (або його спадкоємців) щодо розірвання договору дарування законом встановлений спеціальний '''строк позовної давності терміном 1 рік''' (такий виняток ґрунтується на вимогах [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 258 ЦК України]). <br><br />
<br />
Таким чином, обчислення строку позовної давності починається від дня, коли дарувальник довідався або повинен був довідатися про обставини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 727 ЦК України]. <br><br />
Тобто, слід враховувати, що у випадках, встановлених статтею, право на розірвання договору виникає з певних моментів: <br />
* з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду; <br />
* з моменту вчинення дій обдаровуваного, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка; <br />
* з моменту вчинення дій чи допущення бездіяльності обдаровуваним, які свідчать про недбале ставлення до дарунка, що становить історичну, наукову або культурну цінність. <br />
<br />
Проте право є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору. Проте за наявності вини (доказаної) обдаровуваного щодо відчуження або знищення дарунка з метою уникнення його повернення дарувальнику, можливими є вимоги за зобов'язанням із завдання шкоди, шляхом подання відповідного позову. Якщо дарунок повернуто дарувальнику за взаємною згодою сторін, таку обставину слід розглядати як новий договір дарування.<br />
<br />
== Наслідки розірвання договору дарування ==<br />
Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваного. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв'язку з чим, обдаровуваний зобов'язаний повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваного. Це означає, що обдаровуваний не може запропонувати дарувальникові грошову компенсацію замість дарунка або відшкодувати вартість дарунка, залишаючи його у себе. <br />
<br />
Таким чином подарована річ підлягає поверненню, незалежно від того, в якому стані вона перебуває. При цьому дарувальник не має права відмовитись від прийняття такої речі з мотивів втрати нею цільового призначення або істотного погіршення. Крім того, дарувальник не вправі вимагати відшкодування завданих збитків або моральної шкоди. <br />
<br />
Законом також не передбачено можливості відшкодування витрат обдаровуваному на утримання дарунка, на його поліпшення, у зв'язку із розірванням договору дарування із зазначених вище підстав.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договір дарування]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%82%D1%8F%D1%87%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83&diff=9396Дитячий будинок сімейного типу2018-11-01T15:39:10Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база<br />''' ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /><br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br /> <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України] <br /><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу" від 26 квітня 2002 р. N 564]<br /><br />
<br />
== '''Мета створення дитячого будинку сімейного типу''' ==<br />
Кожна дитина-сироти, а також дитина, позбавлена батьківського піклування має право на сім’ю. Сім’я для дитини дає відчуття приналежності до близьких, сприяє комфорту в житті, здатності обирати свій шлях та відчувати підтримку інших поколінь. <br /><br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564] затверджено положення про дитячий будинок сімейного типу (далі-Положення) метою якого є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. <br /><br />
<br />
'''Дитячий будинок сімейного типу''' - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Слід зазначити, що загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.<br />
<br />
== '''Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу''' ==<br />
До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які: <br />
* перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин їх не можна виховувати разом; <br />
* перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці; <br />
* перемістилися з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції. <br />
Дітей із числа внутрішньо переміщених осіб за відсутності документів влаштовують до дитячого будинку сімейного типу на підставі витягу з обліково-статистичної картки дитини. <br /><br />
<br />
'''''Слід зазначити, що діти - вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.'' <br />
'''<br />
== '''Хто може бути батьками –вихователями''' ==<br />
Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком: <br />
* осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; <br />
* осіб, позбавлених батьківських прав;<br />
* осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;<br />
* осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства); <br />
* осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br />
* осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; <br />
* осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами; <br />
* осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] ( 2341-14 ), або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; <br />
* осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу). <br />
Також не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства. <br /><br />
<br />
'''''Важливо знати, що влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей за умови, що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу.''''' <br />
<br />
== '''Дохід батьків-вихователів та їх відповідальність''' ==<br />
'''Середньомісячний сукупний дохід сім'ї''' в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення. <br /><br />
<br />
Прийомні батьки та батьки-вихователі є законними представниками дітей-вихованців в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, вони несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей. <br />
<br />
== '''Перелік документів який надає орган опіки та піклування батькам-вихователям''' ==<br />
На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи: <br />
# рішення органу опіки і піклування про направлення дитини на виховання та спільне проживання у дитячому будинку сімейного типу; <br />
# свідоцтво про народження дитини; <br />
# медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини;<br />
# довідку (атестат) про освіту або висновок психолого-медико-педагогічної консультації про рівень розвитку дитини; <br />
# документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей); <br />
# довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини; <br />
# опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження; <br />
# пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів. <br /><br />
<br />
У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, місцева служба у справах дітей зобов'язана надати їх протягом двох місяців. <br />
<br />
Служба у справах дітей в обов’язковому порядку інформує прийомних батьків та батьків-вихователів про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають узяти на виховання та спільне проживання.<br />
<br />
== '''Створення дитячого будинку сімейного типу та відповідальність за його функціонування''' ==<br />
На підставі заяви осіб або особи, яка не перебуває у шлюбі, що виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання, подання відповідного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення, місцевими держадміністраціями, виконавчими комітетами міськими радами приймається рішення про створення та забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу. На підставі даного рішення між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається договір за формою згідно з '''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/564-2002-%D0%BF додатком встановленим Положенням про дитячий будинок сімейного типу].''' <br /><br />
<br />
Також '''орган, який прийняв рішення, несе відповідальність''' за забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу відповідно до законодавства та позачергово надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру за нормами, становленими законодавством. <br /><br />
<br />
Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу постійно здійснюється центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що передбачає надання комплексу правових, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-економічних, соціально-медичних та інформаційних послуг, спрямованих на створення належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу.<br />
<br />
== '''Які документи повинні подати кандидати у батьки –вихователі''' ==<br />
<br />
До органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, кандидати у батьки-вихователі повинні подати такі документи: <br />
# заяву кандидатів у батьки-вихователі про створення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань; <br />
# довідку про наявність/відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань; <br />
# довідку про склад сім'ї (форма 3); <br />
# копію свідоцтва про шлюб (для подружжя); <br />
# довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; <br />
# копії паспортів; <br />
# довідку про доходи за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи ( z1298-15 ) (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку); <br />
# довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними; <br />
# письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально. <br />
'''Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять курс підготовки''' (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. <br />
<br />
== '''Зміна місця знаходження дитячого будинку сімейного типу''' ==<br />
<br />
У випадку переміщення дитячого будинку сімейного типу з однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої батьки-вихователі письмово повідомляють '''службу у справах дітей''' за місцем створення дитячого будинку сімейного типу про намір і причини переміщення. <br /><br />
<br />
Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють органи опіки та піклування і служби у справах дітей районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (в разі утворення) рад за місцем фактичного проживання чи перебування. <br />
<br />
== '''Чи залишаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==<br />
<br />
'''Слід зазначити, що за вихованцями зберігаються пільги та державні гарантії, встановлені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Дані кошти переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців. Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.''' <br /><br />
<br />
Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. <br />
<br />
== '''Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''' ==<br />
<br />
Батькам-вихователям дитячого будинку сімейного типу виплачується грошове забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br><br />
Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить '''два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку'''. За згодою сторін договору дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб. <br /><br />
<br />
Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.<br />
<br />
== '''Оздоровлення вихованців''' ==<br />
<br />
Місцеві відділи у справах сім'ї та молоді за участю об'єднань громадян, професійних спілок щороку забезпечують безкоштовне оздоровлення вихованців. Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв. <br />
<br />
== '''Припинення дії договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу''' ==<br />
'''Дія договору припиняється у випадку, якщо:'''<br />
* в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей; <br />
* повернення вихованців рідним батькам;<br />
* досягнення дитиною повноліття;<br />
* виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини із дитячого будинку сімейного типу з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, коли іноземець є родичем дитини; <br />
* за згодою сторін; <br />
* з інших причин, передбачених договором, за рішенням суду, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ).<br<br />
/><br />
<br />
У разі припинення дії договору органом опіки і піклування вживає вичерпних заходів щодо влаштування дітей у сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.<br /><br />
<br />
'''''Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.'''''<br />
<br />
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=9384Пільги для дітей учасників бойових дій2018-11-01T15:22:36Z<p>Maryna.zavolokina: Зміни у тексті</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян" від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 ]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету" від 17 липня 2009 року № 734 ]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 23 листопада 2016 року № 975 ]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" від 28 грудня 2016 року № 1045 ]<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Питання стипендіального забезпечення" від 12 липня 2004 року № 882 ]<br />
<br />
== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==<br />
'''Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах.'''<br><br />
Також, надається безкоштовне харчування в закладах освіти і передбачене воно не лише для вихованців дошкільних навчальних закладів, а й для школярів від першого до одинадцятого класів.<br><br />
Для звільнення від плати за харчування дітей у садках та школах батьки мають підтвердити безпосередню участь в АТО одного з членів сім’ї, тобто подати один із документів: довідку, що батька призвали на службу або довідку чи посвідчення учасника АТО. Ці документи варто подати безпосередньо керівництву загальноосвітнього та/або дошкільного навчального закладу, яке зобов’язане їх розглянути.<br />
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти ==<br />
Дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.<br><br />
<br />
'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''<br />
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік (далі — умови та правила прийому);<br />
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої та професійно-технічної освіти;<br />
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених Кабінетом Міністрів України) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;<br />
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного навчального закладу;<br />
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;<br />
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою. Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.<br />
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==<br />
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''<br />
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;<br />
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);<br />
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.<br />
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси. <br />
== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників АТО ==<br />
<big>'''Діти віком від 7 до 18 років'''</big> направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.<br><br />
Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету. <br><br />
Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). <br />
Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством. <br />
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==<br />
* Заява про оформлення пільг.<br />
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.<br />
* Оригінал та копія паспорту пільговика (стор. 1, 2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).<br />
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.<br />
* Довідка про склад сім’ї.<br />
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.<br />
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.<br />
<br />
'''<br />
Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає Кабінет Міністрів України.'''<br />
'''''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із Законом України «Про охорону дитинства», держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.'' <br />
'''<br />
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах (Закон України «Про охорону дитинства»). <br />
<br />
<br />
'''Відповідно до ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»,''''' ''діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.<br />
<br />
== Куди звернутися для отримання пільги ==<br />
'''Зазначений перелік документів особою або його законним представником подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника АТО.<br />
'''<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Право на освіту]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]<br />
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]<br />
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=9368Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України2018-11-01T15:02:02Z<p>Maryna.zavolokina: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2018 Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа" від 12 січня 2018 року № 5/2018]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 р. № 296/5]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді "Про затвердження Правил опіки та піклування" від 26.05.99 N 34/166/131/88]<br />
<br />
== Зміст майнового права дитини == <br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 31 ЦК України] фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.<br />
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 32 ЦК України] визначає обсяг цивільних майнових прав. <br />
Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, '''фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право''':<br />
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;<br />
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;<br />
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;<br />
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).<br />
<big>Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.</big><br /><br />
<br />
'''На вчинення''' неповнолітньою особою '''правочину''' щодо транспортних засобів або нерухомого майна '''повинна бути''' '''письмова нотаріально посвідчена згода''' батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.<br /><br />
<br />
Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.<br /><br />
<br />
'''Згода''' на вчинення неповнолітньою особою правочину '''має бути одержана''' від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Глава 14 СК України] визначає порядок здійснення майнових прав дітей ними особисто та через законних представників.<br />
<br />
<br />
'''Батьки і діти''', зокрема ті, які спільно проживають, '''можуть бути''' самостійними власниками майна.<br /><br />
<br />
'''Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання'''<br />
<br />
'''Майно''', придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), '''є власністю дитини'''.<br />
<br />
<big>Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.</big><br /><br />
<br />
Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.<br /><br />
<br />
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.<br /><br />
<br />
'''Якщо''' '''виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим''' (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, '''мають право''' на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.<br /><br />
<br />
'''Батьки зобов'язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.<br /><br />
<br />
'''Права батьків та дітей на користування житлом''', яке є власністю когось із них, встановлюються законом.<br /><br />
<br />
'''Батьки управляють майном''', належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.<br /><br />
<br />
Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.<br /><br />
<br />
'''Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:'''<br /><br />
<br />
- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;<br />
- видавати письмові зобов'язання від імені дитини;<br />
- відмовлятися від майнових прав дитини.<br />
'''Батьки мають''' '''право дати згоду на вчинення''' неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.<br /><br />
<br />
Д'''озвіл на вчинення правочинів''' щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.<br /><br />
<br />
'''Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:'''<br /><br />
<br />
# мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;<br />
# судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;<br />
# до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;<br />
# особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;<br />
# між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;<br />
# між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);<br />
# вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.<br />
<br />
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.<br /><br />
<br />
На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.<br /><br />
<br />
Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.<br /><br />
<br />
Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.<br /><br />
<br />
Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.<br /><br />
<br />
Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.<br />
Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до Цивільного кодексу України.<br />
<br />
'''Аліменти''', одержані на дитину, '''є власністю дитини'''.<br /><br />
<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.<br /><br />
<br />
<big>Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.</big><br /><br />
<br />
<big>Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.<br />
</big><br />
== Захист майнових прав дітей ==<br />
<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/print статті 154 СК України] '''на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.'''<br />
<br />
* Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.<br />
* Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.<br />
* Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.<br />
<br />
Крім батьків '''захист майнових прав''' дітей '''здійснюється''' компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування. <br />
<br />
== Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей:<br /> ==<br />
<br />
# органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;<br />
# служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;<br />
# комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..); <br />
# органи поліції;<br />
# суди;<br />
# громадські організації.<br />
<br />
== Повноваження органу опіки та піклування у сфері захисту майнових прав дітей: ==<br />
# вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);<br />
# вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;<br />
# вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);<br />
# беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);<br />
# установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;<br />
# оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;<br />
# охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;<br />
# провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.<br />
<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]<br />
[[Категорія:Діти-сироти]]<br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8&diff=9359Встановлення меж земельної ділянки2018-11-01T14:47:55Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"від 9 квітня 1998 р. N 56]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" від 18.05.2010 № 376]<br />
<br />
==Опис суттєвих аспектів==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 106 ЗК] України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.<br /><br />
<br />
Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.<br /><br />
<br />
Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.<br /><br />
<br />
Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.<br />
<br />
'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br />
Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів.<br /><br />
<br />
Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686<nowiki>]</nowiki>].<br />
Громадянин або юридична особа, визнана власником земельної ділянки, має право володіти нею, мати в наявності. Щоб здійснювати таке володіння, суб’єкт повинен мати земельну ділянку як реальність. Особи, які зацікавлені в наданні їм земельної ділянки і мають на це законне право, подають заяву в органи державної влади або в органи місцевого самоврядування, у веденні яких знаходяться земельні ділянки.<br /><br />
<br />
== До кого звертатись ==<br />
<br />
Відповідно до ч. 3 ст. 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»]).<br /><br />
<br />
'''Згідно статті 26 Закону України «Про землеустрій», розробниками документації із землеустрою є:'''<br />
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;<br />
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br />
Таким чином, юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. <br /><br />
<br />
Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.<br /><br />
<br />
== Необхідні документи ==<br />
''Вихідні документи для укладання договору:''<br />
# Копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).<br />
# Рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власнусть (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.<br />
# Копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).<br />
# Копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.<br /><br />
<br />
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''<br />
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);<br />
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;<br />
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).<br /><br />
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.''' <br />
<br />
== Вартість ==<br />
Вартість послуги з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складає '''від 1000 – 2000 грн.''' в залежності від компанії та району обслуговування.<br /><br />
<br />
Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.<br />
<br />
== Мета встановлення межових знаків ==<br />
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''<br />
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;<br />
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;<br />
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;<br />
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.<br />
<br />
'''Межові знаки не встановлюються:'''<br />
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;<br />
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;<br />
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;<br />
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).<br />
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.<br />
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.<br />
{| class="wikitable"<br />
|- <br />
| '''Варіант 1.''' <br />
Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.<br />
Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br />
У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.<br />
Відповідно до частини першої ст. 43 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлене коло питань, які вирішуються районними й обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях: «1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: …освіта, обрання і ліквідація постійних і інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій». Тобто для вирішення земельних розбіжностей створюється спеціальна комісія. Особа, зацікавлена у вирішенні земельної суперечки, може звернутися в таку Комісію із заявою відносно неможливості погоджувати межі земельної ділянки в натурі у зв’язку з відсутністю суміжних землекористувачів, ненадання ними згоди на узгодження або з інших причин. За наявності такого прохання (заяви) й інших необхідних документів ця суперечка розглядається колегіально Комісією з питань землекористування, а за потреби — спільно з іншими комісіями, наприклад, із Комісією архітектури, містобудування й охорони історичного середовища. На засіданні Комісії (комісій) можуть бути присутні й сторони, власники й землекористувачі суміжних земельних ділянок, між якими виникла суперечка.<br />
<br />
Якщо при розгляді земельної суперечки буде доведено, що відмова сусіда відносно узгодження меж є безпідставною або підписання Акту внаслідок відсутності суміжних власників або землекористувачів дійсно неможливе, то Комісією приймається рішення про необхідність підписання Акту сусідом або, відповідно, про узгодження меж земельної ділянки без підписів суміжних власників або землекористувачів. Протокол Комісії додається до Акту встановлення й узгодження меж земельної ділянки й далі документи оформляються в загальному порядку. Проте слід зазначити, що рішення органа місцевого самоврядування не є остаточним і механізму його примусового виконання не існує, іншими словами, висновок Комісії з питань землекористування має рекомендаційний, а не імперативний характер.<br />
<br />
Крім того, відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачене законодавством. У такому разі, якщо розгляд земельної суперечки відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права на землю.<br />
<br />
Повертаючись до вище згаданої статті 158 частини другої ЗК України, виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування й розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у власності громадян і юридичних осіб. Слід зазначити, що суди, як правило, задовольняють позовні заяви до суміжного власника або землекористувача, який безпідставно ухиляється від узгодження меж земельної ділянки, або якщо є інші об’єктивні підстави. У таких випадках суди виходять із необхідності захисту законних прав і інтересів суб’єкта землекористування, який просить погоджувати межі його земельної ділянки, адже, як відзначалося вище, до цього кореспондує обов’язок власника сусідньої земельної ділянки, передбачений у ст.106 Земельного кодексу України.<br />
<br /><br />
'''Варіант 2'''<br />
Спори між власниками (користувачами) сусідніх земельних ділянок виникають споконвічно, вони є одними з найпоширеніших видів земельних суперечок. Як правило, причинами таких конфліктів є порушення правил добросусідства й визначення меж суміжних земельних ділянок. На практиці занадто часто виникають проблемні ситуації, коли сусід відмовляється від підписання акту землекористування й узгодження меж земельної ділянки без будь-яких причин, що робить неможливим належним чином оформити земельну документацію.<br />
Якщо сусід незаконно користується вашою земельною ділянкою, тим самим зробивши накладку, то відповідно до Конституції України ви можете звернутися за захистом своїх прав до відповідного місцевого суду.<br />
При цьому проведення інженерно-технічної судової експертизи є безальтернативним, оскільки для відновлення меж необхідні спеціальні технічні знання. <br />
|}<br />
<br />
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==<br />
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв Постанову по справі №681/1039/15-ц, у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:<br />
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося; <br />
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;<br />
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;<br />
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації; <br />
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі; <br />
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.<br />
<br />
[[Категорія: Добросусідство]]<br />
[[Категорія: Право користування землями]]<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Земельне право]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=9336Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу2018-11-01T12:01:15Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб]<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Аліменти''' - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду..<br /><br />
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов’язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.<br />
Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.<br />
<br />
== Досудовий порядок врегулювання ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 189 Сімейного кодексу України] батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.<br />
При укладенні нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину батьки самостійно визначають розмір та строки витрат, керуючись при цьому нормами чинного законодавства.<br />
<br />
При укладенні договору про сплату аліментів на дитину – особи, що звернулися сплачують кошти за нотаріальне посвідчення договору<br />
<br />
== Підстави та способи стягнення аліментів на утримання дитини без розлучення ==<br />
<br />
Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів.<br />
<br />
== Визначення розміру аліментів ==<br />
<br />
При призначення аліментів у судовому порядку, потрібно враховувати, що існують фактори, які впливають на розмір аліментів, серед них: <br />
* стан здоров’я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів; <br />
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; <br />
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;<br />
* інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br /><br />
<br />
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.<br /><br />
<br />
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.<br /><br />
<br />
Аліменти можуть стягуватись як у частці від доходу батька чи матері, так і у твердій грошовій сумі. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.<br /><br />
<br />
Також необхідно пам’ятати, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.<br /><br />
<br />
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50% заробітку.<br /><br />
<br />
При визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
При судовому розгляді, незалежно від наказного чи позовного порядку розгляду - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів - особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.<br />
У Сімейному кодексі України зазначено, що підставою розгляду судом питання щодо зміни розміру аліментів має бути відповідний позов. Тобто сімейне законодавство прямо вказує на розгляд питання щодо зміни розміру аліментів в позовному провадженні, а не через судовий наказ.<br />
судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
<br />
Тобто судовий наказ видається лише при первісному зверненні про стягнення аліментів, а не у випадку, коли судом було призначено аліменти, а вже згодом ініціюється їх зміна.<br />
<br />
== Окремі особливості пов’язані з реалізацією даного права ==<br />
У випадку коли чоловік (дружина) мають дітей від іншого шлюбу (або без такого) та сплачують на їх утримання аліменти, не маючи змоги забезпечити в достатній мірі дітей від дійсного шлюбу, його дружина (чоловік) може пред’явити до сулу заяву про стягнення на дітей, що народились у цьому шлюбі без його розірвання. Після задоволення заяви чоловік (дружина) може звернутися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу <br />
<br />
== Правові механізми, що забезпечують додатковий захист дітей в частині отримання аліментів ==<br />
До платників аліментів, що мають заборгованість за останні 6 місяців, передбачено застосування соціальних робіт.<br />
<br />
'''Соціальними роботами'''<big>Великий текст</big> є оплатні суспільно корисні роботи, які виконуються у вільний від роботи чи навчання час. Судом соціальні роботи можуть бути призначені на строк від 120 до 240 годин і відбуваються не більше восьми годин на день.<br />
<br />
Якщо особа ухиляється від виконання соціальних робіт, вони можуть бути замінені адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам соціальних робіт.<br />
<br />
''За наявності '''заборгованості''' зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:<br />
''<br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Maryna.zavolokinahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83&diff=9326Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу2018-11-01T11:13:32Z<p>Maryna.zavolokina: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Про виконавче провадження]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб]<br />
== Право на стягнення аліментів на утримання дитини без розірвання шлюбу ==<br />
'''Аліменти''' - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду..<br /><br />
Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов’язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.<br />
Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.<br />
<br />
== Досудовий порядок врегулювання ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 189 Сімейного кодексу України] батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.<br />
При укладенні нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину батьки самостійно визначають розмір та строки витрат, керуючись при цьому нормами чинного законодавства.<br />
<br />
При укладенні договору про сплату аліментів на дитину – особи, що звернулися сплачують кошти за нотаріальне посвідчення договору<br />
<br />
== Підстави та способи стягнення аліментів на утримання дитини без розлучення ==<br />
<br />
Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів.<br />
<br />
== Визначення розміру аліментів ==<br />
<br />
При призначення аліментів у судовому порядку, потрібно враховувати, що існують фактори, які впливають на розмір аліментів, серед них: <br />
* стан здоров’я та матеріальне становище як дитини так і платника аліментів; <br />
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; <br />
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;<br />
* інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br /><br />
<br />
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.<br /><br />
<br />
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.<br /><br />
<br />
Аліменти можуть стягуватись як у частці від доходу батька чи матері, так і у твердій грошовій сумі. До цього вибір форми стягнення аліментів здійснювався виключно за судовим рішенням.<br /><br />
<br />
Також необхідно пам’ятати, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.<br /><br />
<br />
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50% заробітку.<br /><br />
<br />
При визначенні розміру аліментів братимуться до уваги витрати платника аліментів, щодо яких платником не доведено джерело походження цих коштів. Так у випадку, якщо платник аліментів офіційно не працевлаштований, не має «офіційного» доходу не має, але при цьому, наприклад, придбає автомобіль, то такі витрати можуть враховуватися при визначені судом розміру аліментів. Такі витрати беруться до уваги, лише якщо платник аліментів не зможе обґрунтовано довести джерело походження коштів.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
При судовому розгляді, незалежно від наказного чи позовного порядку розгляду - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів - особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.<br />
У Сімейному кодексі України зазначено, що підставою розгляду судом питання щодо зміни розміру аліментів має бути відповідний позов. Тобто сімейне законодавство прямо вказує на розгляд питання щодо зміни розміру аліментів в позовному провадженні, а не через судовий наказ.<br />
судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
<br />
Тобто судовий наказ видається лише при первісному зверненні про стягнення аліментів, а не у випадку, коли судом було призначено аліменти, а вже згодом ініціюється їх зміна.<br />
<br />
== Окремі особливості пов’язані з реалізацією даного права ==<br />
У випадку коли чоловік (дружина) мають дітей від іншого шлюбу (або без такого) та сплачують на їх утримання аліменти, не маючи змоги забезпечити в достатній мірі дітей від дійсного шлюбу, його дружина (чоловік) може пред’явити до сулу заяву про стягнення на дітей, що народились у цьому шлюбі без його розірвання. Після задоволення заяви чоловік (дружина) може звернутися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу <br />
<br />
== Правові механізми, що забезпечують додатковий захист дітей в частині отримання аліментів ==<br />
До платників аліментів, що мають заборгованість за останні 6 місяців, передбачено застосування соціальних робіт.<br />
<br />
'''Соціальними роботами'''<big>Великий текст</big> є оплатні суспільно корисні роботи, які виконуються у вільний від роботи чи навчання час. Судом соціальні роботи можуть бути призначені на строк від 120 до 240 годин і відбуваються не більше восьми годин на день.<br />
<br />
Якщо особа ухиляється від виконання соціальних робіт, вони можуть бути замінені адміністративним арештом із розрахунку одна доба арешту дорівнює п’ятнадцяти годинам соціальних робіт.<br />
<br />
''За наявності '''заборгованості''' зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:<br />
''<br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;<br />
* <br />
* про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]</div>Maryna.zavolokina