https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Lubny.poltava&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T10:03:18ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=31911Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю2021-11-30T08:22:31Z<p>Lubny.poltava: зміни взаконодавстві, посилання на нормативні акти</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».]<br />
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості"<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/va507565-00/sp:wide#Text Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
<br />
== '''Загальні положення про набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю''' ==<br />
До нерухомого майна зідно ч.1 ст. 181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 '''Цивільного кодекс'''] належать '''земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.'''<br />
<br />
Відповідно до ст. 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1076 Цивільного кодексу] '''складовою частиною речі''' є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.<br />
<br />
Слід зазначити, що будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури є об’єктами будівництва, згідно ''абзацу п’ятому частини першої ст. 4'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»].<br />
<br />
Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/va507565-00/sp:wide Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000]:<br />
<br />
'''''Споруди''''' – це будівельні системи, пов’язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.<br />
<br />
'''''Будівлі''''' – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.<br />
<br />
''<u>До будівель належать</u>'': житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, медичних закладів та закладів освіти тощо.<br />
<br />
Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу]).<br />
<br />
Тобто, житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об’єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.<br />
<br />
Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (ч. 1ст. 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу]).<br />
<br />
Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки – земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об’єкта нерухомості, розміщеного на ній.<br />
<br />
== '''Порядок набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю''' ==<br />
Для здійснення переходу права власності необхідно щоб земельна ділянка мала кадастровий номер та щоб була проведена державна реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідної земельної ділянки та об'єкта нерухомості що знаходиться на цій земельній ділянці.<br />
<br />
Згідно зі ст.''125 та ст.126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу]'' право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.<br />
<br />
Згідно з ''частиною першою ст. 79<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]'' формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (з присвоєнням кадастрового номеру та внесення на відомостей про неї на публічну кадастрову карту). Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою.<br />
<br />
''Згідно ч. 2 ст. 377 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу] та ч.6 ст. 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу]'' встановлено вимоги щодо обов’язковості зазначення в договорі, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.<br />
<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України '''у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна''' (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, '''право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів''', без зміни її цільового призначення. Відповідно з переходом частки у будинку у праві спільної власності набувач набуває і частку власності земельної діляники (зміни відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості" 2 лютого 2021 року № 1174-IX).<br />
<br />
До набувача в разі одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, крім випадків набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.<br />
<br />
Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.<br />
<br />
Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.<br />
<br />
Вимоги частин першої - шостої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника об’єкта нерухомого майна (жилого будинку (крім багатоквартирного), іншої будівлі або споруди), об’єкта незавершеного будівництва.<br />
<br />
У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.<br />
<br />
'''Земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт нерухомості, який планується відчужити, можливо сформувати:'''<br />
<br />
- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок;<br />
<br />
- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;<br />
<br />
- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом<br />
<br />
Слід зазначити, що формування земельної ділянки в порядку, встановленому ''ст. 79<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу]''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ,] здійснюється відповідно до законодавства в кожному випадку окремо.<br />
<br />
''Необхідно звернути увагу на особливості присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, на якій розташовано житловий будинок.'' <br />
<br />
Пунктом 3 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] установлено, що '''у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''' Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України], громадянину, який заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації''',''' що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''необхідно подати клопотання з додатками у вигляді технічної документації''' до відповідного органу місцевого самоврядування (міської, селищної, сільської ради), що передає земельні ділянки комунальної власності у власність, <br />
<br />
== '''Особливості проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі''' == <br />
<br />
Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, зокрема в разі:<br />
<br />
* державної реєстрації речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки), - за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, у яких виникло речове право;<br />
<br />
* державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб.<br />
<br />
'''До заяви''', що подається в електронній формі, '''заявник додає електронні копії оригіналів документів''', поданих заявником для відповідної реєстрації, виготовлених шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника, або оригіналів таких електронних документів.<br />
<br />
'''Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником''' з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та '''за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі''', а в разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.<br />
<br />
Відповідно до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (230 грн станом на 2021 рік)'''.<br />
<br />
Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав здійснюється заявником через Інтернет з використанням платіжних систем.<br />
<br />
'''У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав, '''до заяви долучається електронна копія документа, що підтверджує право на таке звільнення''', виготовлена шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.<br />
<br />
У результаті інформаційної взаємодії Єдиного державного веб-порталу електронних послуг чи іншої інформаційної системи, за допомогою якої заявником подавалися документи для державної реєстрації прав, з Державним реєстром прав заява в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично реєструється в базі даних заяв.<br />
<br />
'''Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв.'''<br />
<br />
Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.<br />
<br />
Державний реєстратор здійснює розгляд заяви в електронній формі на підставі електронних копій оригіналів документів, поданих для такої реєстрації.<br />
<br />
За результатом розгляду заяви в електронній формі документи, подані для реєстрації, ''не підлягають поверненню заявнику.''<br />
<br />
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (''ч. 8 ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр]''»).<br />
<br />
== '''Позиція Верховного Суду''' ==<br />
'''''Великою Палатою Верховного Суду була винесена Постанова від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, в якій суд прийшов до наступного висновку:'''''<br />
<br />
''«…Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об’єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об’єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім’я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об’єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об’єкта нерухомості, розташованого на ній..».''<br />
<br />
У даній справі спірна земельна ділянка має кадастровий номер, визначену площу, однак будь-яке право на неї (власності, користування тощо) не зареєстровано.<br />
<br />
Між тим, згідно з принципом єдності правового статусу земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, в статті 120 ЗКУ та статті 377 ЦКУ) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц).<br />
<br />
== '''Див. також''' ==<br />
[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_кадастрового_номеру Порядок отримання кадастрового номеру]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спільна_сумісна_власність_на_земельну_ділянку Спільна сумісна власність на земельну ділянку]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD.docx&diff=16430Файл:Звільнення за згодою сторін.docx2020-01-23T11:27:44Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div></div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,_%D0%B7_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=7503Організація соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни2018-07-27T07:16:00Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативно правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-XII]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1197-18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 № 103/98-ВР]<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 № 1556-VII]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"від 05.07.2012 № 5067-VI від 12.01.2012 № 4312-VI]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 № 4312-VI]<br />
== Організація соціальної та професійної адаптації учасників АТО ==<br />
Соціальна та професійна адаптація учасників антитерористичної операції охоплює всіх учасників АТО (працюючих, непрацюючих, безробітних, військовослужбовців, працівників усіх силових структур, тощо), яким встановлено один із таких статусів:<br />
- учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;<br />
- інваліда війни відповідно до пунктів 1 та 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;<br />
- учасника війни відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».<br />
Реалізація заходів з соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції здійснюється з дотриманням норм законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про зайнятість населення», «Про здійснення державних закупівель», «Про професійний розвиток працівників» та інших нормативно-правових актів з питань державних закупівель, зайнятості, освіти та реабілітації.<br />
Професійна адаптація – залежно від професії – це спеціалізоване удосконалення наявних професійних знань, умінь і навичок або оволодіння новими та подальше успішне працевлаштування.<br />
Відбір закладів на організацію професійного навчання здійснюється з дотриманням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель».<br />
<br />
'''Договори на професійне навчання''', перепідготовку кадрів та /або підвищення кваліфікації учасників АТО органи соціального захисту населення укладають з урахуванням вимог частини 5 статті 61 Закону України «Про освіту».<br />
Для укладання договору про надання послуг з професійного навчання підприємства, установи, організації різних форм власності подають:<br />
копію дозвільного документа на право здійснення освітньої діяльності за відповідним напрямом;<br />
кошторис витрат на професійне навчання для прогнозованої кількості слухачів за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), складений згідно із законодавством (з урахуванням положень спільного наказу МОН, Мінекономрозвитку та Мінфіна від 23.07.2010 № 736/902/758).<br />
== Соціальна адаптація ==<br />
Соціальна адаптація колишніх військовослужбовців передбачає:<br />
- працевлаштування колишніх військовослужбовців, які не потребують перепідготовки за новими спеціальностями;<br />
- перепідготовку колишніх військовослужбовців за цивільними спеціальностями і їх працевлаштування;<br />
- співпрацю з громадськими організаціями та фондами, які займаються питаннями соціальної адаптації військовослужбовців.<br />
<br />
Після успішного завершення повного курсу навчання учасники АТО отримують документи державного зразка, а після підвищення кваліфікації на курсах цільового призначення учасники АТО отримують посвідчення встановленого зразка.<br />
== Документи для отримання послуг соціальної та професійної адаптації ==<br />
Для отримання послуг соціальної та професійної адаптації особа повинна мати посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни або учасника війни) та документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Таким документом може бути один із нижчезазначених (оригінал або його копія)<br />
– наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;<br />
– довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, згідно з додатком до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413;<br />
– рішення відомчої (міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій, як такій, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,_%D0%B7_%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8&diff=7501Організація соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни2018-07-27T07:13:42Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативно правова база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-XII]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1197-18 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 № 103/98-ВР]<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 № 1556-VII]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"від 05.07.2012 № 5067-VI від 12.01.2012 № 4312-VI]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закон України "Про професійний розвиток працівників" від 12.01.2012 № 4312-VI]<br />
== Організація соціальної та професійної адаптації учасників АТО ==<br />
Соціальна та професійна адаптація учасників антитерористичної операції охоплює всіх учасників АТО (працюючих, непрацюючих, безробітних, військовослужбовців, працівників усіх силових структур, тощо), яким встановлено один із таких статусів:<br />
- учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;<br />
- інваліда війни відповідно до пунктів 1 та 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;<br />
- учасника війни відповідно до пункту 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».<br />
Реалізація заходів з соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції здійснюється з дотриманням норм законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про зайнятість населення», «Про здійснення державних закупівель», «Про професійний розвиток працівників» та інших нормативно-правових актів з питань державних закупівель, зайнятості, освіти та реабілітації.<br />
Професійна адаптація – залежно від професії – це спеціалізоване удосконалення наявних професійних знань, умінь і навичок або оволодіння новими та подальше успішне працевлаштування.<br />
Відбір закладів на організацію професійного навчання здійснюється з дотриманням норм Закону України «Про здійснення державних закупівель».<br />
Договори на професійне навчання, перепідготовку кадрів та /або підвищення кваліфікації учасників АТО органи соціального захисту населення укладають з урахуванням вимог частини 5 статті 61 Закону України «Про освіту».<br />
Для укладання договору про надання послуг з професійного навчання підприємства, установи, організації різних форм власності подають:<br />
копію дозвільного документа на право здійснення освітньої діяльності за відповідним напрямом;<br />
кошторис витрат на професійне навчання для прогнозованої кількості слухачів за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), складений згідно із законодавством (з урахуванням положень спільного наказу МОН, Мінекономрозвитку та Мінфіна від 23.07.2010 № 736/902/758).<br />
== Соціальна адаптація ==<br />
Соціальна адаптація колишніх військовослужбовців передбачає:<br />
- працевлаштування колишніх військовослужбовців, які не потребують перепідготовки за новими спеціальностями;<br />
- перепідготовку колишніх військовослужбовців за цивільними спеціальностями і їх працевлаштування;<br />
- співпрацю з громадськими організаціями та фондами, які займаються питаннями соціальної адаптації військовослужбовців.<br />
<br />
Після успішного завершення повного курсу навчання учасники АТО отримують документи державного зразка, а після підвищення кваліфікації на курсах цільового призначення учасники АТО отримують посвідчення встановленого зразка.<br />
== Документи для отримання послуг соціальної та професійної адаптації ==<br />
Для отримання послуг соціальної та професійної адаптації особа повинна мати посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни або учасника війни) та документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Таким документом може бути один із нижчезазначених (оригінал або його копія)<br />
– наказ Антитерористичного центру при Службі безпеки України або інший документ, який підтверджує залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення;<br />
– довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, згідно з додатком до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413;<br />
– рішення відомчої (міжвідомчої) комісії про встановлення особі статусу учасника бойових дій, як такій, що захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F(%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8)_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=7448Порядок встановлення(зміни) національності особи2018-07-26T14:39:07Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР] ;<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV];<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV] ;<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2494-12 Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25.06.1992 № 2494-XII];<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI];<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI];<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793];<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_055 Рамкова конвенція держав-членів Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР];<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0012760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року № 12 « Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану]»;<br />
<br />
== Національність особи. ==<br />
Поняття «національність» може мати різні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне тощо. <br /><br />
Відповідно до статті 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2494-12 Закону України «Про національні меншини в Україні]» громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.<br /><br />
Це означає, що будь-який громадянин у будь-який час може довести свою національну ідентичність, змінивши національність, яку в дитинстві за нього обрали. Критеріями, які служать для визначення національної приналежності, можуть бути і родовід батьків людини, і місце народження, проживання чи її роботи, тобто місце становлення людини як особистості, формування її життєвих цінностей( освіта, релігія, територіальні або національні традиції, виховання, вплив певної національної групи людей(оточення) тощо).<br />
<br />
== Порядок зміни національності. ==<br />
Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України «Про порядок зміни громадянами України національності» від 31 грудня 1991 року № 24, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року № 70/99.<br /><br />
В даний час діюче законодавство України не містить вимог про внесення в паспорт громадянина України, у свідоцтво про народження, у свідоцтво про шлюб чи в інші документи відомостей про національність.<br /><br />
Проте, відповідно до статті 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2494-12 Закону України «Про національні меншини в Україні»] громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.<br /><br />
Згідно зі статтею 300 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] особа має право на індивідуальність, до якої відноситься і право визначати свою національність. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.<br /><br />
Стаття 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції Україн]и передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.<br /><br />
Згідно зі статтею 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_055 Рамкової конвенції держав-членів Ради Європи про захист національних меншин] (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року № 703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.<br />
<br />
== Досудове врегулювання спору ==<br />
Особа, яка хоче відновити свою національність має право звернутися з письмовою заявою до органів реєстрації актів цивільного стану як суб'єкта владних повноважень, з метою внесення змін до актового запису щодо її національності.<br /><br />
Відповідно до ч.1 ст.6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] від 01.07.2010, № 2398-VI (надалі - Закон) відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.<br /><br />
Згідно до ч.1 ст.22 Закону внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. <br /><br />
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11 Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану], їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).<br /><br />
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.<br /><br />
В силу п.2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.<br /><br />
За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.<br /><br />
Відповідно до частини першої статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.<br /><br />
Згідно із пунктом 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.<br />
<br />
== Судове врегулювання спору ==<br />
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.<br /><br />
У разі відмови органу реєстрації актів цивільного стану особа має право оскаржити її в судовому порядку.<br /><br />
З огляду на положення КАС України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб'єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належать до адміністративної юрисдикції.<br /><br />
Предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану, внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права.<br /><br />
При розгляді справ, пов'язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.<br /><br />
В аспекті предметної підсудності відповідно до частини другої статті 20 КАС України справи розглядуваної категорії підсудні окружним адміністративним судам.<br /><br />
В аспекті територіальної підсудності до справ досліджуваної категорії слід застосовувати положення статті 25 КАС України, відповідно до яких адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.<br /><br />
Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.<br /><br />
У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.<br /><br />
Належним позивачем у справах досліджуваної категорії є особа, наділена правом звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою щодо внесення виправлення чи зміни в актовий запис цивільного стану. Такі особи визначені частиною другою статті 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та пунктом 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.<br /><br />
Відповідно до частини 3 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір]» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».<br /><br />
Питання щодо встановлення неправильності в актових записах, зокрема, відносно відомостей про національність батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в актових записах; довідок чи посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.<br /><br />
'''Зразок заяви додається.'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| || До Хмельницького окружного адміністративного суду<br /><br />
29009, м. Хмельницький, <br /><br />
вул. Козацька,42<br />
|-<br />
| Позивач: ||ПІП,<br /><br />
00.00.0000р.н., РНОКПП 000000000,<br /><br />
зареєстрований та проживає за адресою: <br /><br />
30400 , вул. , будинок <br /><br />
місто,<br />
область<br />
телефон<br />
<br />
|-<br />
| Відповідач: ||Шепетівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану<br /><br />
Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ,<br /><br />
адреса для листування: 30400<br /><br />
вул. Героїв Небесної Сотні, 46,<br /><br />
м. Шепетівка, Хмельницька область,<br /><br />
тел. 0-00-00 <br />
|}<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
'''АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ<br />'''<br />
про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень<br /><br />
та зобов’язання вчинити певні дії<br /><br />
<br />
ПІП, народився 00 місяць 0000 року в с. Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області було зроблено актовий запис № 0 від 00 місяць0000 року(копія додається).<br /><br />
Його батько, ПІП, 00місяць0000 року народження був уродженим поляком, що підтверджується свідоцтвом про народження серія ЯЮ № 000000 від 00місяць 0000року, виданим Кам’янець-Подільським районним бюро записів актів громадянського стану, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 0000. Відповідно до вказаного свідоцтва національність батьків ПІП : батько - ПІП, національність-поляк, мати - ПІП, національність-полька (копія додається).<br /><br />
Батько Позивача сповідував римо-католицьку віру і проживав на території України, дотримуючись традицій цієї національності. <br /><br />
Позивач також виховувався відповідно до польських традицій, сповідує римо-католицьку віру, підтримує стосунки зі своїми родичами - поляками, які проживають на території Польщі, святкує польські свята та вважає себе поляком.<br /><br />
00 місяць 0000 року Виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області Позивачу було видане свідоцтво про народження, серії ЯЮ №000000, в якому національність його батька визначена як українець. Вважає, що національність його батька в офіційних державних документах (акті реєстрації цивільного стану), як "українець" була надуманою особою, що проводила таку реєстрацію, тобто на власний розсуд. Дані записи були вказані помилково, оскільки батько, баба та дід заявника були польської національності, тому заявник також має бути польської національності.<br /><br />
Прагнучи відновити та офіційно підтвердити свою належність до польської національності Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області із заявою про внесення змін до відповідних актових записів, а саме:<br />
* про народження №0, складеного 00 місяць 0000року виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на ПІП національність батька з «українець» на «поляк»;<br />
* про шлюб №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк»; <br />
* про розірвання шлюбу №0, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність чоловіка з «українець» на «поляк»;<br />
* про шлюб №00, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк».<br />
Однак , Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану від 00 місяць 0000 року йому відмовлено у внесенні змін до актових записів, оскільки відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011року № 96/5 в зв’язку з тим, що підставою для запису відомостей про батьків дитини є свідоцтво( актовий запис) про шлюб. В актовому записі про шлюб батьків №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого зазначена «поляк» та нареченої «українка», однак даний актовий запис не є підставою для внесення змін, оскільки складений після народження дитини.<br /><br />
В позасудовому порядку визнати неправильність чи неповноту запису в акті цивільного стану неможливо.<br /><br />
Підтвердженням факту, що родичі заявника були поляками є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя серія АМА 000000 від 00 місяць 0000року, № витягу 00000000000 (додається) відомості про національність чоловіка, а саме: батька Позивача ПІП вказана національність «поляк».<br /><br />
Крім того, зберіглася Червоноармійська книжка батька Позивача ПІП, видана 00 місяць 0000 року, в якій зазначена його національність- поляк(додається).<br />
Факт належності Позивача до польської національності не порушує права та інтереси третіх осіб.<br /><br />
Згідно зі ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду та віросповідання.<br /><br />
Позивач відносить себе до польської національності, його батько був поляком і на даний час заявник бажає відновити свою дійсну національність, як це передбачено ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні». Відповідно до зазначеної статті громадяни України мають право обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.<br /><br />
Згідно з приписами ст.300 Цивільного Кодексу України фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.<br /><br />
Встановлення факту національної ідентичності Позивача необхідне для впорядкування документів, для реалізації особистих прав - підтвердження польського походження його роду, цей факт має юридичне значення, оскільки з 07 серпня 2007 року, згідно із Законом "Про карту поляка", Законом "Про репатріацію" від 9 листопада 2000 року, ухвалених Сеймом, громадянам України польського походження надаються окремі пільги та гарантії, а ситуація що склалась, може позбавити Позивача та його нащадків права скористатись вказаними правами.<br /><br />
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. <br /><br />
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.<br /><br />
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.<br /><br />
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).<br /><br />
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.<br /><br />
В силу п.2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.<br /><br />
За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.<br /><br />
Пунктами 2.13.1, 2.16.7 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду, в якому зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану. <br /><br />
Згідно зі ст. 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України №703/97-ВР від 09.12.1997 року), кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.<br /><br />
Позивач, є інвалідом другої групи , що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 000000 від 00 місяць 0000року, тому відповідно до підпункту 9 пункту 1 статті 5 Закону «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.<br /><br />
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.11, 55, 124 Конституції України, Законом України "Про національні меншини", ст.ст. КАС України, -<br /><br />
<br />
'''П Р О Ш У С У Д :'''<br />
# Задовольнити адміністративний позов про визнання протиправним висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 00 місяць 0000 року та зобов’язання вчинити певні дії.<br />
# Зобов’язати Шепетівський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області внести зміни до відповідних актових записів та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а саме:<br /><br />
* про народження №0, складеного 00 місяць 0000року виконавчим комітетом Великомедведівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області на ПІП національність батька з «українець» на «поляк»;<br />
* про розірвання шлюбу №0, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність чоловіка з «українець» на «поляк»;<br />
* про шлюб №00, складеного 00 місяць 0000року Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк»;<br />
* про шлюб №000, складеного 00 місяць 0000 року Кам’янець-Подільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на ПІП та ПІП національність нареченого з «українець» на «поляк».<br />
<br />
Додатки:<br />
<br />
# Копія паспорту позивача на 1 арк. <br />
# Копія ідентифікаційного коду на 1 арк. <br />
# Копія свідоцтва про народження на 1 арк. <br />
# Копія свідоцтва про народження на 1 арк. <br />
# Копія свідоцтва про одруження на 1 арк. <br />
# Копія Червоноармійської книжки на1 арк. <br />
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу на 1 арк. <br />
# Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про одного з подружжя на 1арк. <br />
# Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу на 1арк. <br />
# Копія висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Шепетівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області на 3 арк. <br />
# Копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія на 1арк. <br />
# Копія позову із додатками зазначеними в п. 3-11 для відповідача на 20 арк. <br />
<br />
«___»____________201__ року _____________ ПІП<br />
(підпис)<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=7438Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання2018-07-26T14:30:47Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]<br />
<br />
== Кредитний договір == <br />
<br />
Кредитний договір - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.<br /><br />
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4932#n4932 Цивільного Кодексу України]).На вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідчений.<br />
<br />
== Сторони кредитного договору ==<br />
<br />
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник. <br />
<br />
== Порядок укладення ==<br />
<br />
Усі питання, що пов'язані з банківським кредитуванням, вирішуються позичальником і банком шляхом укладання кредитного договору. Він укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. <br />
Кредитний договір, '''укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним''' (ч.2 ст.1055 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4937#n4937 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
== Строк дії кредитного договору ==<br />
<br />
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.<br />
<br />
== Зміст кредитного договору ==<br />
<br />
Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоб він містив такі юридичні норми, які давали би змогу регулювати весь комплекс взаємозв'язків банку з клієнтом (позичальником). <br />
У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів кредитів, які розробляються банками самостійно та затверджуються у відповідних внутрішньобанківських положеннях. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.<br />
<br />
== Структура кредитного договору ==<br />
<br />
* Назва і номер кредитного договору.<br /><br />
* Дата і місце укладання договору.<br /><br />
* Преамбула, в якій зазначаються офіційне найменування сторін, що укладають кредитний договір, та їхня організаційно-правова форма, посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписують договір. У преамбулі має зазначатись назва банку та позичальника, яка передбачена їхніми установчими документами.<br /><br />
* Предмет договору, який містить такі відомості:<br />
# Надання кредиту (відкриття кредитної лінії);<br />
# Мета кредиту;<br />
# Сума кредиту (прописом і цифрами);<br />
# Процентна ставка за користування кредитом;<br />
# Термін, на який видається кредит (строк погашення);<br />
# Дата погашення кредиту.<br />
<br />
== Проценти за кредитним договором ==<br />
<br />
# Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.<br />
# Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.<br />
# Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.<br />
# У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.<br />
<br />
== Порядок погашення кредиту ==<br />
<br />
Порядок надання і погашення кредиту - розкриває механізм видачі і погашення кредиту із зазначенням терміну. При цьому має бути наведений графік погашення кредиту щодо сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань щодо кредиту. Слід визначити, яким чином повинен бути повернений позичальником кредит, а також дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником основної суми боргу та процентів за користування ним тощо.<br />
<br />
== Нарахування та сплата процентів == <br />
<br />
Нарахування та сплата процентів - містить інформацію щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, механізм нарахування та сплати процентів, дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником процентів, можливості зміни чи перегляду встановлених банком процентних ставок. При цьому у кредитному договорі має зазначатися інформація щодо:<br />
* виду і предмету кожної супутньої послуги, що надається позичальнику;<br />
* обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень на рухоме майно, інших реєстрів тощо);<br />
* тарифи та всі суми коштів, які повинен сплачувати позичальник у зв'язку з відкриттям, веденням та закриттям банківського рахунку для надання кредиту тощо.<br /><br />
Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3 ст.1056-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4944#n4944 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Обов’язки позичальника ==<br />
<br />
Позичальник зобов'язується:<br />
* використати кредит на зазначені у договорі цілі (за цільовим призначенням);<br />
* забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих процентів у встановлені строки відповідно до строкових зобов'язань.<br />
<br />
== Права банку ==<br />
<br />
Банк має право:<br />
* контролювати та перевіряти кредитоспроможність позичальника та поручителя, стан предмета забезпечення і цільове використання кредитних коштів (при цьому позичальник повинен надати всю необхідну інформацію для аналізу);<br />
* у разі недотримання умов договору позичальником розірвати його і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу (зазначається розмір штрафу у відсотках до суми кредиту);<br />
* дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної процентної ставки;<br />
* за згодою позичальника у випадку зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів змінювати процентну ставку за діючим кредитним договором.<br />
<br />
== Права позичальника ==<br />
Позичальник має право<br />
* достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи проценти за користування ним, попередньо повідомивши про це банк;<br />
* клопотатися щодо перенесення строків погашення кредиту (пролонгацію кредиту) у випадку виникнення тимчасових фінансових ускладнень.<br />
<br />
== Санкції у разі невиконання чи порушення умов договору ==<br />
<br />
* штраф<br />
* пеня <br />
* неустойка <br />
* вимога негайного повернення заборгованості<br />
<br />
== Несправедливі умови кредитного договору ==<br />
<br />
До несправедливих умов кредитного договору належать:<br />
* сплата штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);<br />
* умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом); <br />
* вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).<br />
<br />
== Зміни до кредитного договору ==<br />
<br />
У разі необхідності внесення змін до кредитного договору банку необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору (або отримати таку пропозицію від позичальника). Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово - окремою угодою між сторонами.<br />
<br />
== Відмова від надання або одержання кредиту ==<br />
<br />
Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n4940 п.2 ст.1056 ЦКУ]).<br />
<br />
== Розірвання кредитного договору ==<br />
<br />
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, проводить перевірки стану збереження заставленого майна. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.<br />
Згідно з ч. 3, 4 ст. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3232#n3232 653 ЦК України] якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
<br />
== Виконання кредитного договору ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4932#n4932 ст.1054 Цивільного кодексу України] за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Невиконання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3045#n3045 ст. 610 Цивільного Кодексу України]). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3047#n3047 пп.1 п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України]). <br /><br />
<br />
Частиною 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3217#n3217 ст.651 ЦК] встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.<br />
<br />
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=7431Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини2018-07-26T14:28:32Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618-IV]<br /><br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року № 3]<br />
<br />
== Оспорювання батьківства == <br />
<br />
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. <br /><br />
<br />
'''Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.''' (стаття 136 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України])<br />
<br />
Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік. <br />
<br />
Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124 і 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:<br />
<br />
# якщо дитина народжена у шлюбі;<br />
# якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;<br />
# якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.<br />
<br />
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.<br />
<br />
Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в ДРАЦС разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.<br />
<br />
Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу] чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.<br />
<br />
== Коло осіб ==<br />
<br />
# ''особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини''; <br />
# ''діти-спадкоємці'' ''зазначеної вище особи'' у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження. <br />
# ''дружина або батьки'' (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини; <br />
# ''мати дитини'', якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).<br />
<br />
Існує ще стаття 129 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], в якій мова йде щодо спору про батьківство між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. У такому разі: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.<br />
<br />
Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. <br />
<br />
При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.<br />
<br />
Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.<br />
<br />
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.<br />
<br />
Щодо позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК] зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції. У своєму рішенні суд визнає/не визнає батьком дитини і вирішить питання щодо актового запису – внести в нього зміни або залишити в первісному вигляді.<br />
<br />
В такому випадку, необхідно буде довести відсутність кровного споріднення між заявником та дитиною. Слід зазначити, якщо особа яка записана батьком дитини, знала в момент реєстрації її батьком, що вона не є батьком дитини, то така особа не має права оспорювати своє батьківство (ст. 136 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]).<br />
<br />
Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.<br /><br />
<br />
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].<br />
<br />
== Які документи потрібні, щоб оспорити батьківство ==<br />
<br />
Для цього потрібно скласти та подати до суду позовну заяву та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі). До неї додається копія свідоцтва про народження (за можливості надати).<br /><br />
<br />
До позову також необхідно додати квитанцію про сплату судового збору. Якщо при мотивації своїх вимог, посилатися на якісь письмові докази, то їх також слід долучити, бажано, в оригіналі.<br />
<br />
== Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства ==<br />
<br />
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:<br />
* стосуються віку дитини; <br />
* стосуються строків позовної давності. <br />
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини.<br />
''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''<br /><br />
<br />
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].<br /><br />
<br />
Також існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду.<br />
<br />
== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==<br />
<br />
Конкретного переліку можливих доказів СК не надає, тому застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:<br />
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);<br />
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);<br />
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.<br />
Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=7428Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини2018-07-26T14:26:51Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Закон України “Про судовий збір”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15 травня 2006 року № 3]<br />
<br />
== Оспорювання батьківства == <br />
<br />
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. <br /><br />
<br />
'''Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.''' (стаття 136 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України])<br />
<br />
Оспорювання батьківства відповідно до ст. 122 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], дитина, яка зачата або народжена у шлюбі походить від подружжя. Але, на жаль, останнім часом дуже часто відбувається зачаття, а іноді навіть народження дитини задовго до офіційної реєстрації шлюбу. Крім того, як свідчить практика, нерідко батьком дитини, народженої в шлюбі, є зовсім інший чоловік. <br />
<br />
Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124 і 126 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:<br />
<br />
# якщо дитина народжена у шлюбі;<br />
# якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;<br />
# якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.<br />
<br />
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.<br />
<br />
Але для оспорювання батьківства та звернення до суду повинні бути вагомі підстави. Найчастіше ця ситуація виникає в тих випадках, коли подружжя давно припинили шлюбні відносини, жінка фактично проживає з іншим чоловіком, не надаючи значення тому, що вона юридично все ще є дружиною першого чоловіка. Вона вагітніє і народжує дитину від іншого чоловіка, а коли приходить до ДРАЦС для реєстрації народження дитини - виникають проблеми. Звичайно, це питання можна вирішити без суду, якщо з'явитися в ДРАЦС разом з «юридичним» і «фактичним» чоловіком і написати відповідні заяви. А якщо «юридичного» чоловіка знайти неможливо? У такому випадку він буде записаний батьком дитини і зможе оспорити своє батьківство лише в судовому порядку.<br />
<br />
Буває інша ситуація: подружжя давно проживають в законному шлюбі. Дітей не мають. Чоловік їде у тривале відрядження, а після повернення дізнається, що скоро стане батьком. Дружина клянеться, що це його дитина, але друзі і сусіди кажуть, що бачили, як у відсутність «законного чоловіка» до неї заходив її колишній друг. Народжується дитина, відповідно до ч.1 ст.121 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу] чоловіка записують батьком дитини, але сумніви залишаються. Дружина відмовляється від проведення експертизи. У такому випадку чоловік має право оспорити своє батьківство у суді.<br />
<br />
== Коло осіб ==<br />
<br />
# ''особа, записана в свідоцтві про народження батьком дитини''; <br />
# ''діти-спадкоємці'' ''зазначеної вище особи'' у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження. <br />
# ''дружина або батьки'' (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини; <br />
# ''мати дитини'', якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).<br />
<br />
Існує ще стаття 129 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], в якій мова йде щодо спору про батьківство між чоловіком матері та чоловіком, який вважає себе батьком. У такому разі: чоловік, який вважає себе батьком, має право пред’явити позов до чоловіка матері дитини про визнання свого батьківства.<br />
<br />
Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. <br />
<br />
При розгляді спору суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Причому судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.<br />
<br />
Відповідачами у даній справі є батько дитини та державний орган реєстрації актів цивільного стану, якщо у позовній заяві стоїть питання про виключення з актового запису про народження відповідача та запису батьком позивача. Матір дитини для повного і всебічного з'ясування усіх обставин справи слід залучати у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.<br />
<br />
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.<br />
<br />
Щодо позовної давності при вирішенні спору про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Згідно зі ст. 129 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК] зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. Причому законодавець виходить з того, що особі 12 місяців достатньо для прийняття такого рішення<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
<br />
Орган, компетентний розглядати дані питання, – суд загальної юрисдикції. У своєму рішенні суд визнає/не визнає батьком дитини і вирішить питання щодо актового запису – внести в нього зміни або залишити в первісному вигляді.<br />
<br />
В такому випадку, необхідно буде довести відсутність кровного споріднення між заявником та дитиною. Слід зазначити, якщо особа яка записана батьком дитини, знала в момент реєстрації її батьком, що вона не є батьком дитини, то така особа не має права оспорювати своє батьківство (ст. 136 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного Кодексу України]).<br />
<br />
Для звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/page Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору.<br /><br />
<br />
Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].<br />
<br />
== Які документи потрібні, щоб оспорити батьківство ==<br />
<br />
Для цього потрібно скласти та подати до суду позовну заяву та її копії (відповідно до кількості осіб, які братимуть участь у справі). До неї додається копія свідоцтва про народження (за можливості надати).<br /><br />
<br />
До позову також необхідно додати квитанцію про сплату судового збору. Якщо при мотивації своїх вимог, посилатися на якісь письмові докази, то їх також слід долучити, бажано, в оригіналі.<br />
<br />
== Чи обмежено тимчасовими рамками право на оспорювання батьківства ==<br />
<br />
Тимчасові обмеження для заперечування батьківства бувають двох типів:<br />
* стосуються віку дитини; <br />
* стосуються строків позовної давності. <br />
''До моменту народження дитини, оспорювати батьківство не можна.'' Граничним моментом, до якого ще можна оспорити батьківство, є повноліття дитини.<br />
''Неможливо оспорити батьківство після смерті дитини.''<br /><br />
<br />
Позовної давності для оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини, немає. Для матері цей термін обмежується '''1 роком''' ''з дня, коли жінка довідалася або могла довідатися про те, що вона є матір’ю дитини'' (стаття 139 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
Такий же термін – '''1 рік''' – визначено для можливості подати позов про визнання батьківства за статтею 129 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України].<br /><br />
<br />
Також існує обставина, при якій особа, зареєстрована батьком, не може оспорювати батьківство незалежно від тимчасових термінів: якщо він заздалегідь перед проведенням державної реєстрації знав, що дитина не є йому рідною, і все одно надав свою згоду.<br />
<br />
== Які докази слід надати для заперечування батьківства ==<br />
<br />
Конкретного переліку можливих доказів СК не надає, тому застосовуючи аналогію закону, звертаємося до ЦПК ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цівiльного процесуального кодексу]). Ґрунтуючись на положеннях Цивiльного процесуального кодексу України ними можуть бути:<br />
– Показання свідків (сусіди можуть підтвердити, що до дружини навідувався сторонній чоловік або що довгий час не проживали разом);<br />
– Речові докази (наприклад, квитки, що підтверджують факт тривалої відсутності в той період, коли дружина завагітніла, відрядні лист і т.д.);<br />
– Результати судово-медичної, генетичної, біологічної експертиз.<br />
Пленум Верховного Суду дав своє пояснення в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанові №3 від 15.05.2006] року на рахунок того, як бути в ситуації, якщо особа щодо якої призначено експертизу, ухиляється від дачі біологічного матеріалу: суд може визнати факт, для встановлення якого ця експертиза була призначена.<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=7413Працевлаштування осіб з інвалідністю2018-07-26T14:10:51Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div> <br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 13.12.2006]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_g71 Конвенція про права осіб з інвалідністю 13.12.2006]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини від 10.12.1948]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР]<br /><br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 23 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людии] кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_g71 Конвенція про права осіб з інвалідністю] (ст. 27 Праця та зайнятість) регламентує, що держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.<br /><br />
Ст. 43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України] гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.<br /><br />
Відповідно до ст. 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»] – '''особою з інвалідністю''' є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.<br /><br />
Встановлюють інвалідність експертним обстеженням особи в органах медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) Міністерства охорони здоров’я України. Обсяг та види потрібного соціального захисту інваліда визначаються його індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.<br /><br />
Обов’язок роботодавців надавати особам з інвалідністю роботу передбачено статтею 172 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу Законів про працю України] (надалі – КЗпП). Це зумовлено тим, що згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»], держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами.<br /><br />
<br />
== Документи, що підтверджують інвалідність ==<br />
Під час працевлаштування особи з інвалідністю документами, які підтверджують інвалідність, є:<br /><br />
* довідка МСЕК;<br />
* виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії).У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці особи з інвалідністю;<br />
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).<br /><br />
<br />
== Гарантії, пов’язані із укладенням та розірванням трудового договору та режим роботи ==<br />
* при прийнятті на роботу не встановлюються випробування для осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (ч. 3 ст. 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]);<br /><br />
* інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк (ч. 1 ст. 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]);<br /><br />
* при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»],(п. 5 ч. 2 ст. 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20Кодекс%20законів%20про%20працю%20України Кодекс законів про працю України]).<br /><br />
Згідно зі ст. 172 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08%20Кодекс%20законів%20про%20працю%20України Кодекс законів про працю України], за бажанням працівника-особи з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.<br /><br />
<br />
== Гарантії та пільги по відпусткам ==<br />
Варто знати, що на відміну від звичайних працівників, працівники-особи з інвалідністю, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (ч. 7 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закону України «Про відпустки»]).<br /><br />
Працівники-особи з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (ч. 13 ст. 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр%20Закону%20України%20«Про%20відпустки» Закону України «Про відпустки»]).<br /><br />
Згідно зі ст. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр%20Закону%20України%20«Про%20відпустки» Закону України «Про відпустки»]'''тривалість щорічної основної відпустки''' для працівників-інвалідів становить:<br /><br />
* для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днів,<br /><br />
* для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.<br /><br />
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закону України «Про відпустки»], відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно – інвалідам I та II груп.<br /><br />
До роботи в нічний час, та до надурочних робіт інваліди можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ч.2 ст. 55, ч. 4 ст. 6З [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України], ч. 3 ст. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»]).<br /><br />
<br />
== Переведення на легшу роботу ==<br />
Відповідно до ст. 170 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] за бажанням працівника-інваліда роботодавець може перевести його на легшу роботу. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-інваліда відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК.<br /><br />
Переведення на легшу роботу може впливати на нижчу оплату. Однак, згідно із ч. 2 ст. 170 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України], за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередній середній заробіток. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.<br /><br />
Згідно ст. 172 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України], у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладено обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.<br /><br />
<br />
== Взяття на облік до центру зайнятості ==<br />
Щоб стати на облік до центру зайнятості, особа з інвалідністю має надати наступні документи:<br /><br />
* паспорт;<br /><br />
* трудову книжку;<br /><br />
* документ про освіту;<br /><br />
* посвідчення людини з інвалідністю (пенсійне посвідчення, видане органами Пенсійного фонду України);<br /><br />
* довідку до акта огляду МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) та індивідуальну програму реабілітації (видається при отриманні групи інвалідності).<br /><br />
Але якщо там вказано, що людина з інвалідністю непрацездатна, то центр зайнятості не може взяти її на облік.<br /><br />
Сприяння працевлаштуванню людей з інвалідністю відбувається з урахуванням висновків МСЕК (для повнолітніх людей з інвалідністю) та лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів (для неповнолітніх).<br /><br />
Так, МСЕК і ЛКК (лікарсько-консультаційна комісія) проводять експертизу професійної придатності осіб з інвалідністю, що здійснюється насамперед для професій (спеціальностей), за якими вони працювали, навчалися, а також для професій (спеціальностей), здобуття яких можливе в майбутньому.<br /><br />
Вказується перелік професій і рівень кваліфікації, який збережений у тому чи іншому ступені професійної придатності.<br /><br />
Обов'язково вказуються відомості про придатність до відповідної професії:<br /><br />
* у повному обсязі;<br /><br />
* з обмеженням обсягу виконуваних робіт та визначенням тривалості робочого дня.<br /><br />
Зазначається перелік професій, спеціальностей, що рекомендується до освоєння при професійному навчанні, перепідготовці.<br /><br />
<br />
===== Рекомендації щодо форми організації навчання =====<br />
* у загальноосвітньому навчальному закладі;<br />
* у спеціально організованих умовах (спеціальна загальноосвітня школа, школа-інтернат, спеціальний клас (група у відповідному навчальному закладі),<br />
* спеціальна навчальна програма, легкий режим навчання та інше.<br /><br />
МСЕК та ЛКК здійснюють докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, в якому обов'язково зазначаються протипоказання за станом здоров'я людини з інвалідністю до певних видів професійної діяльності, зазначені умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники) тощо.<br /><br />
'''Право на призначення допомоги по безробіттю мають лише люди з інвалідністю''' визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.<br /><br />
Право на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, на працевлаштування з урахуванням надання дотації роботодавцю з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на учать в оплачуваних громадських роботах мають лише ті люди з інвалідністю, які визнані в установленому порядку безробітними і мають право на призначення допомоги по безробіттю.<br />
[[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: Особи з інвалідністю]]</div>Lubny.poltavahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8E_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%B7_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=7397Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю2018-07-26T13:46:32Z<p>Lubny.poltava: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України від 10.01.2002 № 2947-III]<br /><br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [https://www.zakon-i-normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=814023&menu=1019212 Лист Міністерства соціальної політики України від 25 лютого 2015 року за № 76/13/116-15 «Щодо надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей»]<br />
<br />
== Хто має право на таку відпустку? ==<br />
<br />
* Жінки, які мають двох та більше дітей віком до 15 років;<br />
* Жінки, які мають дитину-інваліда;<br />
* Жінки, які усиновили дитину;<br />
* Матері інваліда з дитинства підгрупи А групи І;<br />
* Одинока матір (жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в <br />
* установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама);<br />
* Особи які взяли під опіку дитину чи інваліда з дитинства підгрупи А групи І;<br />
* Один із прийомних батьків;<br />
* Батько дитини чи інваліда з дитинства підгрупи А групи І, який виховує дитину без матері.<br />
<br /><br />
<br />
'''Примітка:''' До підгрупи А групи I інвалідності відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров’я, яка призводить до виникнення потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або самостійно осіб і фактичної нездатності до самообслуговування (абзац одинадцятий п. 27 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).<br />
<br />
== Поняття «одинока матір» та «одинокий батько» ==<br />
'''Одинока матір''' – це:<br />
* жінка яка не перебуває у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини, або такий запис зроблений на прохання матері;<br />
* вдова;<br />
* жінка, яка виховує дитину без батька, в тому числі і та, яка перебуває у розлученні і займається вихованням дитини, а також жінка яка вийшла заміж не за батька дитини і він не усиновив її дитину (пункті 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] та пункт 5 частини тринадцятої статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]).<br /><br />
'''Одинокий батько''' – це:<br />
* чоловік який не находиться у шлюбі і в свідоцтві про народження дитини записано, що він її батько;<br />
* вдівець;<br />
* розлучений чоловік, який займається вихованням дитини без матері.<br /><br />
<br />
Те що батько виплачує аліменти на дитину для надання відпустки значення не має.<br />
<br />
== Підстави для надання відпустки ==<br />
'''Жінка (чоловік) має право на додаткову відпустку на дітей за умови, якщо вона (він):'''<br />
# працевлаштована(ий) (на день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день);<br />
# має двох і більше дітей віком ''до 15 років'' та/або дитину-інваліда, дитину, взяту під опіку віком до 18 років, якщо вона не набула прав повнолітнього раніше.<br />
<br />
При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей одна дитина може бути врахована кілька разів.Тобто якщо, наприклад, у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна із них є інвалідом, то така мати має право на відпустку за двома підставами.<br /><br />
<br />
Додаткова відпустка надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини, до чи після. Працівник також не втрачає право на неї в році смерті дитини або досягнення нею граничного віку для її надання. Якщо працівник не скористався правом на додаткову відпустку в поточному році, він має право взяти її в наступному. Строків давності за таким видом відпусток не передбачено.<br />
<br />
== Тривалість додаткової відпустки на дітей ==<br />
<br />
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, становить <big>'''10 календарних днів'''</big> Святкові і неробочі дні в даному випадку не враховуються(тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів, але водночас такі дні не оплачують).<br />
<br />
При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати <big>'''17 календарних днів'''</big>.<br />
<br />
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку ==<br />
<br />
'''Жінка, яка має двох або більше дітей у віці до 15 років''' - надає копії свідоцтв про народження дітей.<br />
<br />
'''Жінка, яка має дитину-інваліда:'''<br />
* а) копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини, або копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років, виданого закладами та установами МОЗ.<br />
'''Жінка яка всиновила дитину:'''<br />
* а) копію свідоцтва про народження;<br />
* б) копія рішення суду про всиновлення дитини.<br />
'''Мати інваліда з дитинства підгрупи А групи І:'''<br />
* а) копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* б) копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК.<br />
'''Одинока матір:'''<br />
* а) копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* б) довідка органів РАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;<br />
* в) копія паспорта.<br />
'''Вдова:'''<br />
* а) копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* б) копія свідоцтва про укладення шлюбу;<br />
* в) копія свідоцтва про смерть чоловіка;<br />
* г) копія паспорта.<br />
'''Розведена жінка, яка виховує дитину без батька:'''<br />
* а) копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* б) копія свідоцтва про розірвання шлюбу;<br />
* в) офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.<br />
<br />
== Особливості надання додаткових відпусток на дітей ==<br />
<br />
* Право на додаткову відпустку виникає раз на рік і не залежить від відпрацьованого часу. У випадку звільнення робітника має право «відгуляти» таку відпустку в повному обсязі або отримати грошову компенсацію.<br />
* На додаткову відпустку на дітей розповсюджується загальні права переносу або продовження відпусток відповідно до статті 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]. Роботодавець не має права відкликати працівника із додаткової відпустки на дітей.<br />
* На додаткову відпустку на дітей мають право особи, які працюють за сумісництвом.<br />
* Виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається лише при звільненні<br />
* Перерахування суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки на дітей на нове підприємство у випадку звільнення за переведенням, не передбачено ([http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/5668-4053.html лист Міністерства соціальної політики України від 24 березня 2015 року № 4053/0/14-15/18]).<br />
<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]</div>Lubny.poltava