https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Liubov.iskanderova&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T08:07:35ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8&diff=47136Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри2024-03-19T15:15:48Z<p>Liubov.iskanderova: /* Порядок дій, що передують звільненню */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]<br />
<br />
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця. <br />
<br />
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. <br />
<br />
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: <br />
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);<br />
*винна дія працівника;<br />
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.<br />
<br />
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==<br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо. <br />
<br />
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження». <br />
<br />
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''<br />
<br />
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)'' <br />
<br />
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати: <br />
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;<br />
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]<br />
<br />
==Винна дія працівника==<br />
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). <br />
<br />
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''<br />
<br />
Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.<br />
<br />
'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.<br />
<br />
Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.<br />
<br />
==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==<br />
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==<br />
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
<br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
<br />
Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.<br />
<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''<br />
<br />
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.<br />
<br />
==Вирішення трудового спору==<br />
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''': <br />
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».<br />
<br />
Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. <br />
<br />
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: <br />
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;<br />
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]<br />
<br />
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].<br />
<br />
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8&diff=47135Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри2024-03-19T15:11:59Z<p>Liubov.iskanderova: /* Порядок дій, що передують звільненню */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]<br />
<br />
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця. <br />
<br />
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. <br />
<br />
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: <br />
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);<br />
*винна дія працівника;<br />
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.<br />
<br />
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==<br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо. <br />
<br />
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження». <br />
<br />
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''<br />
<br />
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)'' <br />
<br />
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати: <br />
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;<br />
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]<br />
<br />
==Винна дія працівника==<br />
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). <br />
<br />
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''<br />
<br />
Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.<br />
<br />
'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.<br />
<br />
Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.<br />
<br />
==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==<br />
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
==Порядок дій, що передують звільненню==<br />
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
<br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
<br />
Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.<br />
<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''<br />
<br />
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.<br />
<br />
==Вирішення трудового спору==<br />
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''': <br />
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».<br />
<br />
Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. <br />
<br />
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: <br />
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;<br />
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]<br />
<br />
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].<br />
<br />
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8&diff=47134Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри2024-03-19T14:57:34Z<p>Liubov.iskanderova: /* Винна дія працівника */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]<br />
<br />
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця. <br />
<br />
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. <br />
<br />
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: <br />
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);<br />
*винна дія працівника;<br />
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.<br />
<br />
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==<br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо. <br />
<br />
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження». <br />
<br />
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''<br />
<br />
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)'' <br />
<br />
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати: <br />
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;<br />
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]<br />
<br />
==Винна дія працівника==<br />
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). <br />
<br />
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''<br />
<br />
Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.<br />
<br />
'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.<br />
<br />
Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.<br />
<br />
==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==<br />
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
==Порядок дій, що передують звільненню==<br />
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
<br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
<br />
Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.<br />
<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''<br />
<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.<br />
<br />
==Вирішення трудового спору==<br />
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''': <br />
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».<br />
<br />
Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. <br />
<br />
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: <br />
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;<br />
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]<br />
<br />
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].<br />
<br />
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8&diff=47133Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри2024-03-19T14:55:22Z<p>Liubov.iskanderova: /* Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]<br />
<br />
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця. <br />
<br />
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. <br />
<br />
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: <br />
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);<br />
*винна дія працівника;<br />
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.<br />
<br />
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==<br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо. <br />
<br />
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження». <br />
<br />
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''<br />
<br />
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)'' <br />
<br />
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати: <br />
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;<br />
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]<br />
<br />
==Винна дія працівника==<br />
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). <br />
<br />
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''<br />
<br />
Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.<br />
<br />
'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.<br />
<br />
Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.<br />
<br />
==Втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу==<br />
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
==Порядок дій, що передують звільненню==<br />
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
<br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
<br />
Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.<br />
<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''<br />
<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.<br />
<br />
==Вирішення трудового спору==<br />
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''': <br />
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».<br />
<br />
Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. <br />
<br />
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: <br />
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;<br />
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]<br />
<br />
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].<br />
<br />
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D1%96%D0%B7_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B8&diff=47132Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри2024-03-19T14:53:01Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]<br />
<br />
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця. <br />
<br />
За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності. <br />
<br />
Розірвання трудового договору за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов: <br />
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);<br />
*винна дія працівника;<br />
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.<br />
<br />
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==<br />
<br />
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо. <br />
<br />
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження». <br />
<br />
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''<br />
<br />
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)'' <br />
<br />
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати: <br />
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача;<br />
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці, стрілки та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]<br />
<br />
==Винна дія працівника==<br />
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). <br />
<br />
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''<br />
<br />
Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.<br />
<br />
'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.<br />
<br />
Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.<br />
<br />
==Втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого їм органу==<br />
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей. <br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
==Порядок дій, що передують звільненню==<br />
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
<br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
<br />
Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення власник вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.<br />
<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''<br />
<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.<br />
<br />
==Вирішення трудового спору==<br />
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.<br />
<br />
У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''': <br />
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);<br />
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».<br />
<br />
Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. <br />
<br />
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати: <br />
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;<br />
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.<br />
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]<br />
<br />
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].<br />
<br />
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Трудові спори]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=47130Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2024-03-19T12:39:41Z<p>Liubov.iskanderova: /* Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами */ Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд (крім випадків, якщо заяву подано в електронній формі через електронний кабінет) і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=47129Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2024-03-19T12:38:13Z<p>Liubov.iskanderova: /* Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами */ До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адм</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=47128Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2024-03-19T12:33:10Z<p>Liubov.iskanderova: /* Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами */ копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=46586Визначення місця проживання дитини2024-01-22T14:38:12Z<p>Liubov.iskanderova: /* Перелік та зразки необхідних документів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»] <br />
<br />
== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==<br />
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання. <br />
<br />
== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==<br />
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.<br />
<br />
Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==<br />
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.<br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
Відповідно до пункту 72-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:<br />
* заяву;<br />
* копію паспорта заявника;<br />
* копію паспорта дитини (у разі наявності); <br />
* довідку про реєстрацію місця проживання заявника (у разі коли в паспорті відсутні дані про реєстрацію місця проживання);<br />
* довідку про реєстрацію місця проживання дитини;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини;<br />
* копію рішення суду про розірвання шлюбу (у разі наявності);<br />
* підтвердження про відправлення рекомендованого листа згідно з вимогами, передбаченими абзацом першим частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу України (у разі наявності);<br />
* копію документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (подається для тимчасового виїзду за межі України дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа або паліативної допомоги).<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.<br />
<br />
== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==<br />
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).<br />
<br />
З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:<br />
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків<br />
* стан здоров’я як батьків, так і дитини<br />
* матеріальне становище батьків<br />
* можливість забезпечення належних житлових умов<br />
* сімейний стан батьків<br />
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання<br />
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)<br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»]. <br />
<br />
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
'''До суду подається:''' <br />
# Позовна заява<br />
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.<br />
# Копія паспорта позивача.<br />
# Копії рішення суду про розлучення.<br />
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.<br />
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.<br />
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.<br />
# Дві копії декларації про дохід позивача.<br />
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.<br />
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії. <br />
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.<br />
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.<br />
# Епікриз (ПІБ дитини).<br />
# Квитанції про сплату судового збору.<br />
<br />
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.<br />
<br />
'''Зразок позовної заяви''' <br />
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).<br />
<br />
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.<br />
<br />
Крім цього, заява повертається у випадках, коли:<br />
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;<br />
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);<br />
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;<br />
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;<br />
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;<br />
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;<br />
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.<br />
<br />
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.<br />
<br />
=== Порядок оскарження ===<br />
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.<br />
<br />
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:<br />
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;<br />
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.<br />
<br />
== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==<br />
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.<br />
<br />
Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.<br />
<br />
За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).<br />
<br />
В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).<br />
<br />
Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])<br />
<br />
Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)] <br />
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.<br />
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.<br />
<br />
Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].<br />
<br />
Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.<br />
<br />
Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18]. <br />
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.<br />
<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання).<br />
<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=46109Контроль за виконанням колективного договору2023-12-19T14:39:54Z<p>Liubov.iskanderova: /* Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця. <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності;<br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності;<br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи;<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=46108Підстави набуття громадянства України2023-12-19T14:26:51Z<p>Liubov.iskanderova: /* Вартість та пільги */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]<br />
== Поняття громадянства України ==<br />
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.<br />
== Правові підстави набуття громадянства України ==<br />
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону].<br /><br />
<br />
'''Громадянство України набувається:'''<br />
* за народженням (ст. 7 Закону);<br />
* за територіальним походженням (ст.8);<br />
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);<br />
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);<br />
* внаслідок усиновлення (ст.11);<br />
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);<br />
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);<br />
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);<br />
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);<br />
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).<br />
<br />
== Набуття громадянства за народженням ==<br />
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:<br />
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;<br />
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;<br />
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;<br />
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;<br />
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;<br />
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;<br />
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);<br />
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
<br /><br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:<br />
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;<br />
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;<br />
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.<br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;<br />
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.<br /><br />
<br />
'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].<br />
<br />
== Прийняття до громадянства України ==<br />
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):<br />
* визнання і дотримання Конституції України та законів України; <br />
* знання основ Конституції України, історії України;<br />
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); <br />
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;<br />
* отримання дозволу на імміграцію; <br />
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;<br />
* наявність законних джерел існування. <br />
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України. <br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету КМУ «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.).<br /><br />
<br />
'''Від сплати державного мита звільняються''' особи, перелік яких закріплений у ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
Не більше 1 року.<br />
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Поновлення у громадянстві України ==<br />
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==<br />
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.<br />
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.<br />
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.<br />
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''<br />
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.<br />
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;<br />
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;<br />
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;<br />
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;<br />
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==<br />
'''Підстави для отримання громадянства:'''<br />
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.<br />
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.<br />
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.<br />
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Оскарження рішень з питань громадянства ==<br />
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.<br />
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.<br />
<br />
=== Вартість === <br />
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
== Див. також: ==<br />
<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=46106Підстави набуття громадянства України2023-12-19T14:16:48Z<p>Liubov.iskanderova: /* Перелік необхідних документів */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]<br />
== Поняття громадянства України ==<br />
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.<br />
== Правові підстави набуття громадянства України ==<br />
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону].<br /><br />
<br />
'''Громадянство України набувається:'''<br />
* за народженням (ст. 7 Закону);<br />
* за територіальним походженням (ст.8);<br />
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);<br />
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);<br />
* внаслідок усиновлення (ст.11);<br />
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);<br />
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);<br />
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);<br />
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);<br />
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).<br />
<br />
== Набуття громадянства за народженням ==<br />
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:<br />
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;<br />
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;<br />
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;<br />
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;<br />
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;<br />
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;<br />
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);<br />
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
<br /><br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:<br />
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;<br />
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;<br />
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.<br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;<br />
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.<br /><br />
<br />
'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].<br />
<br />
== Прийняття до громадянства України ==<br />
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):<br />
* визнання і дотримання Конституції України та законів України; <br />
* знання основ Конституції України, історії України;<br />
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); <br />
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;<br />
* отримання дозволу на імміграцію; <br />
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;<br />
* наявність законних джерел існування. <br />
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України. <br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.).<br /><br />
<br />
'''Від сплати державного мита звільняються''':<br />
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;<br />
* особи з інвалідністю I та II груп тощо.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
Не більше 1 року.<br />
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Поновлення у громадянстві України ==<br />
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==<br />
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.<br />
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.<br />
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.<br />
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''<br />
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.<br />
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;<br />
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;<br />
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;<br />
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;<br />
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==<br />
'''Підстави для отримання громадянства:'''<br />
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.<br />
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.<br />
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.<br />
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Оскарження рішень з питань громадянства ==<br />
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.<br />
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.<br />
<br />
=== Вартість === <br />
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
== Див. також: ==<br />
<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=46104Підстави набуття громадянства України2023-12-19T13:40:17Z<p>Liubov.iskanderova: /* Вартість та пільги */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]<br />
== Поняття громадянства України ==<br />
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.<br />
== Правові підстави набуття громадянства України ==<br />
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону].<br /><br />
<br />
'''Громадянство України набувається:'''<br />
* за народженням (ст. 7 Закону);<br />
* за територіальним походженням (ст.8);<br />
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);<br />
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);<br />
* внаслідок усиновлення (ст.11);<br />
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);<br />
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);<br />
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);<br />
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);<br />
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).<br />
<br />
== Набуття громадянства за народженням ==<br />
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:<br />
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;<br />
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;<br />
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;<br />
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;<br />
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;<br />
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;<br />
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);<br />
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
<br /><br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:<br />
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;<br />
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;<br />
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.<br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;<br />
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.<br /><br />
<br />
'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].<br />
<br />
== Прийняття до громадянства України ==<br />
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):<br />
* визнання і дотримання Конституції України та законів України; <br />
* знання основ Конституції України, історії України;<br />
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); <br />
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;<br />
* отримання дозволу на імміграцію; <br />
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;<br />
* наявність законних джерел існування. <br />
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України. <br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.).<br /><br />
<br />
'''Від сплати державного мита звільняються''':<br />
* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;<br />
* особи з інвалідністю I та II груп тощо.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
Не більше 1 року.<br />
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Поновлення у громадянстві України ==<br />
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==<br />
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.<br />
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.<br />
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.<br />
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''<br />
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.<br />
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;<br />
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;<br />
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;<br />
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;<br />
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==<br />
'''Підстави для отримання громадянства:'''<br />
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.<br />
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.<br />
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.<br />
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Оскарження рішень з питань громадянства ==<br />
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.<br />
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.<br />
<br />
=== Вартість === <br />
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
== Див. також: ==<br />
<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=46102Підстави набуття громадянства України2023-12-19T13:23:21Z<p>Liubov.iskanderova: Внесені зміни до розділу "Прийняття до громадянства України"</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]<br />
== Поняття громадянства України ==<br />
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.<br />
== Правові підстави набуття громадянства України ==<br />
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону].<br /><br />
<br />
'''Громадянство України набувається:'''<br />
* за народженням (ст. 7 Закону);<br />
* за територіальним походженням (ст.8);<br />
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);<br />
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);<br />
* внаслідок усиновлення (ст.11);<br />
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя (ст.12);<br />
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);<br />
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);<br />
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);<br />
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).<br />
<br />
== Набуття громадянства за народженням ==<br />
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:<br />
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;<br />
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;<br />
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;<br />
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;<br />
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;<br />
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;<br />
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);<br />
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
<br /><br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:<br />
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;<br />
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;<br />
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;<br />
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.<br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.<br /><br />
<br />
'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження особи;<br />
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;<br />
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;<br />
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем.<br /><br />
<br />
'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''<br />
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;<br />
* копію свідоцтва про народження дитини.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;<br />
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].<br />
<br />
== Прийняття до громадянства України ==<br />
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):<br />
* визнання і дотримання Конституції України та законів України; <br />
* знання основ Конституції України, історії України;<br />
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); <br />
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;<br />
* отримання дозволу на імміграцію; <br />
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;<br />
* наявність законних джерел існування. <br />
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України. <br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Вартість та пільги ===<br />
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Закону України «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.).<br /><br />
<br />
'''Від сплати державного мита звільняються''':<br />
* громадяни Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, за подачу заяви про прийняття до громадянства України;<br />
* інваліди І та ІІ груп.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
Не більше 1 року.<br />
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Поновлення у громадянстві України ==<br />
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-551 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
# До громадянства України не приймається особа, яка:<br />
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;<br />
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави; <br />
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;<br />
# Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==<br />
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.<br />
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.<br />
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров’я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю або передачі на виховання в сім’ю патронатного вихователя ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.<br />
# Дитина, яка проживає на території України та є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров’я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.<br />
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* Невиконання підстав для отримання послуги.<br />
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''<br />
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.<br />
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''<br />
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;<br />
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;<br />
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;<br />
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;<br />
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==<br />
'''Підстави для отримання громадянства:'''<br />
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.<br />
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
*відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==<br />
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''<br />
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.<br />
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).<br />
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.<br />
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.<br />
<br />
=== Куди звернутися? ===<br />
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.<br /><br />
<br />
Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]<br />
<br />
=== Термін розгляду заяви ===<br />
До трьох місяців.<br />
<br />
=== Підстави для відмови ===<br />
* відсутніть підстав для отримання послуги;<br />
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.<br />
<br />
== Оскарження рішень з питань громадянства ==<br />
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.<br />
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.<br />
<br />
=== Вартість === <br />
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.<br />
<br />
== Див. також: ==<br />
<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]<br />
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=45132Контроль за виконанням колективного договору2023-10-20T15:18:20Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця. <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників);<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи;<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=44606Контроль за виконанням колективного договору2023-09-19T14:22:52Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця. <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи;<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=44246Контроль за виконанням колективного договору2023-08-18T15:47:53Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи;<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=43479Контроль за виконанням колективного договору2023-06-19T15:31:04Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи;<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=43024Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2023-05-19T08:08:29Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні..<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=43020Контроль за виконанням колективного договору2023-05-18T14:38:53Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42573Контроль за виконанням колективного договору2023-04-18T13:00:57Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=42556Порядок проведення слідчого експерименту2023-04-18T07:47:19Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42064Укладення, зміна, розірвання договору2023-03-16T16:38:17Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
==Поняття договору==<br />
'''Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків'''.<br />
== Укладення договору ==<br />
Загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2641 гл. 53 книги 5 Цивільного кодексу України]. На підставі принципу свободи договору учасники цивільного обороту вільні у вирішенні питання щодо укладення договору:<br><br />
-не допускається примушення особи до укладення договору;<br><br />
-винятком є обов'язкові договори, укладення яких є обов'язковим для певних учасників цивільного обороту зокрема:<br />
*публічний договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 633 Цивільного кодексу України];<br />
*основний договір на підставі попереднього договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3153 ст. 635 Цивільного кодексу України]<br />
*державний контракт на поставку продукції для державних потреб щодо певних визначених законом суб'єктів;<br />
*договір з переможцем торгів;<br />
*договір, стороною якого є суб'єкт, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку тощо.<br /><br />
===Стадії укладення договору===<br />
*пропозиція однієї сторони укласти договір ('''оферта''');<br />
*'''розгляд пропозиції''' укласти договір другою стороною;<br />
*'''узгодження''' сторонами умов договору;<br />
*прийняття пропозиції укласти договір другою стороною ('''акцепт'''). <br /><br />
Не завжди укладення договору відбувається з проходженням всіх зазначених етапів, однак '''обов'язковими''' (основними) '''стадіями укладення договору''' є: пропозиція однієї сторони ('''оферента''') укласти договір та прийняття цієї пропозиції другою стороною ('''акцептантом''').<br /><br />
'''Оферта''' - це пропозиція укласти договір. Усі дії осіб до моменту направлення пропозиції укласти договір, зокрема, переговори, переписка, складання протоколів про наміри тощо не породжують жодних правових наслідків.<br />
Ініціювати укладення договору шляхом здійснення оферти може, як правило, будь-яка із сторін майбутнього договору. Однак не кожна пропозиція укласти договір вважається офертою, а лише та, що відповідає певним умовам.<br />
<br />
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.<br /><br />
'''Офертою визнається така пропозиція укласти договір, яка''': <br />
#однозначно виражає намір особи, яка зробила пропозицію, укласти певний вид договору і вважати себе зобов'язаною у разі прийняття цієї пропозиції іншою особою;<br />
#містить істотні умови майбутнього договору;<br />
#спрямована до конкретної особи або кількох осіб. У разі відсутності будь-якої з названих ознак пропозиція може розглядатися лише як виклик на оферту (пропозиція зробити оферту).<br /><br />
Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України] визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір. '''Рекламні та інші пропозиції вважаються офертою, якщо тільки це прямо зазначено в них. Від запрошення робити пропозицію укласти договір необхідно відрізняти публічну оферту'''.<br /><br />
'''Публічна оферта''' - це пропозиція, що містить усі істотні умови майбутнього договору, в якій виражається воля особи, яка її зробила, укласти договір на вказаних умовах з будь-якою особою, яка відгукнеться. Публічній оферті не притаманна така ознака, як адресність пропозиції, тому що вона звернена не до конкретних осіб, а до будь-кого, хто виявить бажання укласти запропонований договір.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України] , пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.<br /><br />
'''Акцепт''' - '''це відповідь особи, якій адресовано оферту''', про прийняття нею пропозиції укласти договір. Акцептом є позитивна відповідь на пропозицію укладення договору, тобто згода. Іноді особа, яка одержала оферту, '''погоджується укласти договір''', але разом з тим пропонує свої зауваження щодо певних умов договору. Така відповідь не вважається акцептом, а являє собою одночасно відмову від одержаної пропозиції й нову пропозицію укласти договір.<br /><br />
'''Акцептом''' вважається тільки така згода, яка відповідає наступним умовам:<br />
#''визначеності'' (відповідь має містити не тільки повідомлення про одержання оферти та заінтересованість пропозицією, а й вира-ження зобов'язання щодо прийняття оферти);<br />
#'''повноти''' (схваленню всього, що вказано в оферті);<br />
#'''безумовності''' (прийняттю пропозиції укласти договір без обумовлення будь- якими подальшими діями кожної із сторін).<br /><br />
'''Акцепт''' може бути виражений '''різними способами'''. Найбільш розповсюдженим та універсальним способом є '''письмова відповідь''' про прийняття пропозиції укласти договір на запропонованих умовах (підписання запропонованого проекту договору, повідомлення про згоду укласти договір листом, телеграфом, факсом або за допомогою інших засобів зв'язку). <br /><br />
Як правило, '''акцепт не може виражатися мовчанням'''. Це випливає із загальних положень про способи волевиявлення при здійсненні правочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 ч. З ст. 205 Цивільного кодексу України]). Юридичне значення надається виявленню волі мовчанням лише у випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3728 ст. 764 Цивільного кодексу України], якщо після закінчення договору найму наймач продовжує користуватися майном, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця (мовчання), '''договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором'''.<br /><br />
Оферта й акцепт зв'язують сторони, які їх направили, лише з моменту доведення їх до відома, відповідно, акцептанта чи оферента. І пропозиція укласти договір, і відповідь на цю пропозицію можуть бути '''відкликані особою''', яка їх здійснила, до моменту або в момент одержання їх адресатом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір іншій особі, '''зобов'язана певний час чекати відповіді на неї'''. Тривалість строку очікування відповіді та, відповідно, зв'язаності офертою залежить від виду останньої. <br /><br />
За загальним правилом '''договір вважається укладеним з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти договір, ''відповіді про прийняття цієї пропозиції''. Однак '''це правило може бути застосовано тільки до договорів''', щодо яких закон '''не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації'''. <br /><br />
Для укладення певних договорів (реальних договорів) окрім досягнення домовленості з усіх їх істотних умов необхідно, '''щоб одна із сторін передала другій майно або вчинила інші дії, передбачені актами цивільного законодавства'''. Учинення дій, необхідних для укладення договору, як правило, засвідчується певними документами, зокрема, актом прийомки-передачі, складським документом, розпискою тощо. '''Отже, реальні договори (наприклад, договір позики) вважаються укладеними з моменту передання майна або вчинення певної дії'''. '''Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або держаної реєстрації'''. У разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору він вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.<br />
==Форма договору==<br />
'''Форма договору має відповідати загальним положенням щодо форми правочину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205-209 Цивільного кодексу України]).<br><br />
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.<br><br />
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.<br><br />
Крім того, договір має укладатися у формі, встановленій законом для даного виду договору. У разі відсутності в законі спеціальних вимог щодо форми певного виду договору сторони можуть обрати будь-яку форму.<br />
==Зміна та/або розірвання договору==<br />
'''Як правило, укладений '''договір припиняється його виконанням:''' <br />
*При цьому договір має виконуватися відповідно до умов, узгоджених при його укладенні.<br />
*Стабільність договірних зобов'язань забезпечується, зокрема, положенням чинного цивільного законодавства, відповідно до якого, якщо після укладення договору прийнятий акт цивільного законодавства, який встановлює інші правила регулювання договірних відносин, ніж ті, що існували в момент укладення конкретного договору, умови укладеного договору, як правило, зберігають силу. Іншими словами, '''сторонам, які уклали договір, не потрібно змінювати його умови відповідно до положень нового акта цивільного законодавства'''. На практиці іноді виникають обставини, які викликають необхідність корегування (зміни) умов існуючого договору або взагалі дострокового його припинення. <br /><br />
'''Зміна умов договору або розірвання договору''' може розглядатися, як:<br />
*правовий наслідок порушення однією із сторін договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 ст. 611 Цивільного кодексу України]);<br />
*етап розвитку договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України] '''зміна або розірвання договору можуть здійснюватися''': <br />
#за згодою сторін;<br />
#за рішенням суду на вимогу однієї із сторін '''у разі істотного порушення договору другою стороною''' та в інших випадках, '''встановлених договором або законом''';<br />
# у разі '''односторонньої відмови''' від договору, якщо п'''раво на таку відмову встановлено''' договором або законом.<br /><br />
'''Зазвичай будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін'''. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору та визначення його умов. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися '''про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору'''. Деякі обмеження цього права сторін встановлюються законом, наприклад, щодо '''договору на користь третьої особи''' (ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Так, з моменту вираження третьою особою, на користь якої був укладений договір, наміру скористатися своїм правом, сторони договору вже не можуть його розірвати або змінити без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /><br />
'''Зміна або розірвання договору за рішенням суду''' на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки '''це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору'''. <br /><br />
Зазвичай одна із сторін договору '''звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору''' в разі його істотного порушення другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Отже, по кожній справі суд встановлює характер порушення умов договору, виходячи із конкретних обставин. При цьому для кваліфікації порушення як істотного '''має значення співвідношення між розміром завданої шкоди та обсягом того блага, що могло бути одержано стороною у разі належного виконання договірного зобов'язання''' контрагентом. Однак '''не тільки порушення договору може бути підставою для звернення однієї із сторін до суду''' з вимогою про зміну або розірвання договору. Така вимога може бути пред'явлена і в інших випадках за умов, що вони встановлені договором або законом. Так, позичкодавець має право вимагати розірвання договору позички і повернення йому речі, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4026 ч. 2 ст. 834 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
'''Специфіка порядку зміни або розірвання договору в разі односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У чинному цивільному законодавстві норми, в яких закріплено право на односторонню відмову від договору, непоодинокі'''. <br /><br />
Право сторони на односторонню відмову від певного виду договору зумовлено різними чинниками:<br />
*Одностороння відмова від договору може бути правовим наслідком порушення договору (наприклад, відмова наймача від договору найму, якщо наймодавець не передає йому майно - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 766 Цивільного кодексу України]).<br />
*Право сторін на односторонню відмову від договору може зумовлюватися характером самого договору (наприклад, право довірителя та повіреного на відмову від договору доручення - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України]).<br />
*Можливість односторонньої відмови від договору може залежати від порядку визначення строку договору (наприклад, при укладенні договору найму на невизначений строк - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України]).<br />
===Підстави зміни або розірвання договору===<br />
Однією із підстав зміни або розірвання договору є '''істотна зміна обставин''', якими сторони керувалися при укладенні договору. Істотною вважається така зміна обставин, якщо '''вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах'''. За цієї підстави договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. <br><br />
Якщо сторони '''не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами''', які істотно змінились, або щодо його розірвання, '''договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов''': <br />
*'''у момент укладення договору сторони виходили з того, що така''' '''зміна обставин не настане''';<br />
*'''зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути''' після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;<br />
*'''виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін''' і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;<br />
*'''із суті договору''' або звичаїв ділового обороту '''не випливає''', що '''ризик зміни обставин несе заінтересована сторона'''.<br />
===Форма оформлення зміни або розірвання договору===<br />
'''Зміна або розірвання договору, як правило, оформлюється як додаткова угода до цього договору'''. Закон вимагає, щоб зміна або розірвання договору здійснювалися в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається. Однак інші правила щодо оформлення змін або розірвання договору можуть встановлюватися договором або законом чи випливати із звичаїв ділового обороту.<br /><br />
===Момент з якого договір вважається зміненим або розірваним===<br />
'''Істотне значення в разі зміни або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається зміненим чи припиненим'''. <br /><br />
У разі '''зміни або розірвання договору за згодою сторін''' зобов'язання, що випливає з цього договору, '''змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору''', якщо інше не встановлено договором чи не зумовлено характером його зміни. <br /><br />
'''Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку''', зобов'язання змінюється або припиняється з моменту '''набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили'''.<br><br />
У разі односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3069 ст. 615 Цивільного кодексу України]) договір вважається зміненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання.<br /><br />
У разі '''зміни договору зобов'язання''', що виникло з нього, '''не припиняється''', а продовжує діяти. '''Відбувається лише заміна певних умов договору''' щодо предмета, місця та строків виконання договору тощо. Якщо ж відбулося '''розірвання договору''', зобов'язання сторін, породжені цим договором, '''припиняються'''. При цьому правовий зв'язок між сторонами може припинитися взагалі або трансформуватися в обов'язок сторони, яка істотно порушила договір, відшкодувати другій стороні збитки, завдані розірванням договору..<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://juristoff.com/resyrsi/biblioteka/civil-pravo/dogovirne-pravo/10171-g-l-a-v-a-2-ukladennya-zmina-ta-rozirvannya-dogovoru Підручник "Договірне право України", Глава 2. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ - Правова біржа Juristoff.com]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=42063Порядок державної реєстрації друкованих медіа2023-03-16T16:34:49Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування..<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді.<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=42062Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2023-03-16T16:32:13Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42061Контроль за виконанням колективного договору2023-03-16T16:06:08Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=41680Контроль за виконанням колективного договору2023-02-20T11:06:23Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору: ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=41672Порядок державної реєстрації друкованих медіа2023-02-20T08:52:27Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді.<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=40951Контроль за виконанням колективного договору2023-01-18T11:11:22Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=40950Порядок проведення слідчого експерименту2023-01-18T11:10:35Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними..'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=40949Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2023-01-18T11:09:58Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні.<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=40948Укладення, зміна, розірвання договору2023-01-18T11:09:36Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
==Поняття договору==<br />
'''Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків'''.<br />
== Укладення договору ==<br />
Загальні положення про укладення, зміну та розірвання договору містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2641 гл. 53 книги 5 Цивільного кодексу України]. На підставі принципу свободи договору учасники цивільного обороту вільні у вирішенні питання щодо укладення договору:<br><br />
-не допускається примушення особи до укладення договору;<br><br />
-винятком є обов'язкові договори, укладення яких є обов'язковим для певних учасників цивільного обороту зокрема:<br />
*публічний договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 ст. 633 Цивільного кодексу України];<br />
*основний договір на підставі попереднього договору [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3153 ст. 635 Цивільного кодексу України]<br />
*державний контракт на поставку продукції для державних потреб щодо певних визначених законом суб'єктів;<br />
*договір з переможцем торгів;<br />
*договір, стороною якого є суб'єкт, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку тощо.<br /><br />
===Стадії укладення договору===<br />
*пропозиція однієї сторони укласти договір ('''оферта''');<br />
*'''розгляд пропозиції''' укласти договір другою стороною;<br />
*'''узгодження''' сторонами умов договору;<br />
*прийняття пропозиції укласти договір другою стороною ('''акцепт'''). <br /><br />
Не завжди укладення договору відбувається з проходженням всіх зазначених етапів, однак '''обов'язковими''' (основними) '''стадіями укладення договору''' є: пропозиція однієї сторони ('''оферента''') укласти договір та прийняття цієї пропозиції другою стороною ('''акцептантом''').<br /><br />
'''Оферта''' - це пропозиція укласти договір. Усі дії осіб до моменту направлення пропозиції укласти договір, зокрема, переговори, переписка, складання протоколів про наміри тощо не породжують жодних правових наслідків.<br />
Ініціювати укладення договору шляхом здійснення оферти може, як правило, будь-яка із сторін майбутнього договору. Однак не кожна пропозиція укласти договір вважається офертою, а лише та, що відповідає певним умовам.<br />
<br />
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.<br /><br />
'''Офертою визнається така пропозиція укласти договір, яка''': <br />
#однозначно виражає намір особи, яка зробила пропозицію, укласти певний вид договору і вважати себе зобов'язаною у разі прийняття цієї пропозиції іншою особою;<br />
#містить істотні умови майбутнього договору;<br />
#спрямована до конкретної особи або кількох осіб. У разі відсутності будь-якої з названих ознак пропозиція може розглядатися лише як виклик на оферту (пропозиція зробити оферту).<br /><br />
Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 2 ст. 641 Цивільного кодексу України] визначено, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір. '''Рекламні та інші пропозиції вважаються офертою, якщо тільки це прямо зазначено в них. Від запрошення робити пропозицію укласти договір необхідно відрізняти публічну оферту'''.<br /><br />
'''Публічна оферта''' - це пропозиція, що містить усі істотні умови майбутнього договору, в якій виражається воля особи, яка її зробила, укласти договір на вказаних умовах з будь-якою особою, яка відгукнеться. Публічній оферті не притаманна така ознака, як адресність пропозиції, тому що вона звернена не до конкретних осіб, а до будь-кого, хто виявить бажання укласти запропонований договір.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3186 ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України] , пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.<br /><br />
'''Акцепт''' - '''це відповідь особи, якій адресовано оферту''', про прийняття нею пропозиції укласти договір. Акцептом є позитивна відповідь на пропозицію укладення договору, тобто згода. Іноді особа, яка одержала оферту, '''погоджується укласти договір''', але разом з тим пропонує свої зауваження щодо певних умов договору. Така відповідь не вважається акцептом, а являє собою одночасно відмову від одержаної пропозиції й нову пропозицію укласти договір.<br /><br />
'''Акцептом''' вважається тільки така згода, яка відповідає наступним умовам:<br />
#''визначеності'' (відповідь має містити не тільки повідомлення про одержання оферти та заінтересованість пропозицією, а й вира-ження зобов'язання щодо прийняття оферти);<br />
#'''повноти''' (схваленню всього, що вказано в оферті);<br />
#'''безумовності''' (прийняттю пропозиції укласти договір без обумовлення будь- якими подальшими діями кожної із сторін).<br /><br />
'''Акцепт''' може бути виражений '''різними способами'''. Найбільш розповсюдженим та універсальним способом є '''письмова відповідь''' про прийняття пропозиції укласти договір на запропонованих умовах (підписання запропонованого проекту договору, повідомлення про згоду укласти договір листом, телеграфом, факсом або за допомогою інших засобів зв'язку). <br /><br />
Як правило, '''акцепт не може виражатися мовчанням'''. Це випливає із загальних положень про способи волевиявлення при здійсненні правочину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 ч. З ст. 205 Цивільного кодексу України]). Юридичне значення надається виявленню волі мовчанням лише у випадках, встановлених договором або законом. Наприклад, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3728 ст. 764 Цивільного кодексу України], якщо після закінчення договору найму наймач продовжує користуватися майном, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця (мовчання), '''договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором'''.<br /><br />
Оферта й акцепт зв'язують сторони, які їх направили, лише з моменту доведення їх до відома, відповідно, акцептанта чи оферента. І пропозиція укласти договір, і відповідь на цю пропозицію можуть бути '''відкликані особою''', яка їх здійснила, до моменту або в момент одержання їх адресатом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір іншій особі, '''зобов'язана певний час чекати відповіді на неї'''. Тривалість строку очікування відповіді та, відповідно, зв'язаності офертою залежить від виду останньої. <br /><br />
За загальним правилом '''договір вважається укладеним з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти договір, ''відповіді про прийняття цієї пропозиції''. Однак '''це правило може бути застосовано тільки до договорів''', щодо яких закон '''не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації'''. <br /><br />
Для укладення певних договорів (реальних договорів) окрім досягнення домовленості з усіх їх істотних умов необхідно, '''щоб одна із сторін передала другій майно або вчинила інші дії, передбачені актами цивільного законодавства'''. Учинення дій, необхідних для укладення договору, як правило, засвідчується певними документами, зокрема, актом прийомки-передачі, складським документом, розпискою тощо. '''Отже, реальні договори (наприклад, договір позики) вважаються укладеними з моменту передання майна або вчинення певної дії'''. '''Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або держаної реєстрації'''. У разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору він вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.<br />
==Форма договору==<br />
'''Форма договору має відповідати загальним положенням щодо форми правочину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205-209 Цивільного кодексу України]).<br><br />
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.<br><br />
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.<br><br />
Крім того, договір має укладатися у формі, встановленій законом для даного виду договору. У разі відсутності в законі спеціальних вимог щодо форми певного виду договору сторони можуть обрати будь-яку форму.<br />
==Зміна та/або розірвання договору==<br />
'''Як правило, укладений '''договір припиняється його виконанням:''' <br />
*При цьому договір має виконуватися відповідно до умов, узгоджених при його укладенні.<br />
*Стабільність договірних зобов'язань забезпечується, зокрема, положенням чинного цивільного законодавства, відповідно до якого, якщо після укладення договору прийнятий акт цивільного законодавства, який встановлює інші правила регулювання договірних відносин, ніж ті, що існували в момент укладення конкретного договору, умови укладеного договору, як правило, зберігають силу. Іншими словами, '''сторонам, які уклали договір, не потрібно змінювати його умови відповідно до положень нового акта цивільного законодавства'''. На практиці іноді виникають обставини, які викликають необхідність корегування (зміни) умов існуючого договору або взагалі дострокового його припинення. <br /><br />
'''Зміна умов договору або розірвання договору''' може розглядатися, як:<br />
*правовий наслідок порушення однією із сторін договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 ст. 611 Цивільного кодексу України]);<br />
*етап розвитку договірного зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України] '''зміна або розірвання договору можуть здійснюватися''': <br />
#за згодою сторін;<br />
#за рішенням суду на вимогу однієї із сторін '''у разі істотного порушення договору другою стороною''' та в інших випадках, '''встановлених договором або законом''';<br />
# у разі '''односторонньої відмови''' від договору, якщо п'''раво на таку відмову встановлено''' договором або законом.<br /><br />
'''Зазвичай будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін'''. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору та визначення його умов. Особи, які досягли домовленості при укладенні договору, можуть також домовитися '''про зміну його умов або взагалі про дострокове розірвання договору'''. Деякі обмеження цього права сторін встановлюються законом, наприклад, щодо '''договору на користь третьої особи''' (ст. 636 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Так, з моменту вираження третьою особою, на користь якої був укладений договір, наміру скористатися своїм правом, сторони договору вже не можуть його розірвати або змінити без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /><br />
'''Зміна або розірвання договору за рішенням суду''' на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки '''це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору'''. <br /><br />
Зазвичай одна із сторін договору '''звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору''' в разі його істотного порушення другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Отже, по кожній справі суд встановлює характер порушення умов договору, виходячи із конкретних обставин. При цьому для кваліфікації порушення як істотного '''має значення співвідношення між розміром завданої шкоди та обсягом того блага, що могло бути одержано стороною у разі належного виконання договірного зобов'язання''' контрагентом. Однак '''не тільки порушення договору може бути підставою для звернення однієї із сторін до суду''' з вимогою про зміну або розірвання договору. Така вимога може бути пред'явлена і в інших випадках за умов, що вони встановлені договором або законом. Так, позичкодавець має право вимагати розірвання договору позички і повернення йому речі, якщо у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4026 ч. 2 ст. 834 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
'''Специфіка порядку зміни або розірвання договору в разі односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку. Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У чинному цивільному законодавстві норми, в яких закріплено право на односторонню відмову від договору, непоодинокі'''. <br /><br />
Право сторони на односторонню відмову від певного виду договору зумовлено різними чинниками:<br />
*Одностороння відмова від договору може бути правовим наслідком порушення договору (наприклад, відмова наймача від договору найму, якщо наймодавець не передає йому майно - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 766 Цивільного кодексу України]).<br />
*Право сторін на односторонню відмову від договору може зумовлюватися характером самого договору (наприклад, право довірителя та повіреного на відмову від договору доручення - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1008 Цивільного кодексу України]).<br />
*Можливість односторонньої відмови від договору може залежати від порядку визначення строку договору (наприклад, при укладенні договору найму на невизначений строк - [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України]).<br />
===Підстави зміни або розірвання договору===<br />
Однією із підстав зміни або розірвання договору є '''істотна зміна обставин''', якими сторони керувалися при укладенні договору. Істотною вважається така зміна обставин, якщо '''вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах'''. За цієї підстави договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. <br><br />
Якщо сторони '''не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами''', які істотно змінились, або щодо його розірвання, '''договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов''': <br />
*'''у момент укладення договору сторони виходили з того, що така''' '''зміна обставин не настане''';<br />
*'''зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути''' після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;<br />
*'''виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін''' і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;<br />
*'''із суті договору''' або звичаїв ділового обороту '''не випливає''', що '''ризик зміни обставин несе заінтересована сторона'''.<br />
===Форма оформлення зміни або розірвання договору===<br />
'''Зміна або розірвання договору, як правило, оформлюється як додаткова угода до цього договору'''. Закон вимагає, щоб зміна або розірвання договору здійснювалися в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається. Однак інші правила щодо оформлення змін або розірвання договору можуть встановлюватися договором або законом чи випливати із звичаїв ділового обороту.<br /><br />
===Момент з якого договір вважається зміненим або розірваним===<br />
'''Істотне значення в разі зміни або розірвання договору має встановлення моменту, з якого договір вважається зміненим чи припиненим'''. <br /><br />
У разі '''зміни або розірвання договору за згодою сторін''' зобов'язання, що випливає з цього договору, '''змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору''', якщо інше не встановлено договором чи не зумовлено характером його зміни. <br /><br />
'''Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку''', зобов'язання змінюється або припиняється з моменту '''набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили'''.<br><br />
У разі односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3069 ст. 615 Цивільного кодексу України]) договір вважається зміненим або розірваним, як правило, з моменту одержання контрагентом повідомлення про відмову однієї із сторін від зобов'язання.<br /><br />
У разі '''зміни договору зобов'язання''', що виникло з нього, '''не припиняється''', а продовжує діяти. '''Відбувається лише заміна певних умов договору''' щодо предмета, місця та строків виконання договору тощо. Якщо ж відбулося '''розірвання договору''', зобов'язання сторін, породжені цим договором, '''припиняються'''. При цьому правовий зв'язок між сторонами може припинитися взагалі або трансформуватися в обов'язок сторони, яка істотно порушила договір, відшкодувати другій стороні збитки, завдані розірванням договору<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://juristoff.com/resyrsi/biblioteka/civil-pravo/dogovirne-pravo/10171-g-l-a-v-a-2-ukladennya-zmina-ta-rozirvannya-dogovoru Підручник "Договірне право України", Глава 2. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ - Правова біржа Juristoff.com]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=40947Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2023-01-18T11:08:41Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=40946Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2023-01-18T11:07:32Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами..<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=40945Порядок державної реєстрації друкованих медіа2023-01-18T11:07:08Z<p>Liubov.iskanderova: /* Порядок оскарження */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді..<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=40520Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2022-12-19T15:57:51Z<p>Liubov.iskanderova: /* Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами */ протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=40513Контроль за виконанням колективного договору2022-12-19T12:26:31Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України])..<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=40512Порядок проведення слідчого експерименту2022-12-19T12:22:49Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=40511Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2022-12-19T12:22:20Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні..<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=40508Порядок державної реєстрації друкованих медіа2022-12-19T11:52:10Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді.<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=40139Порядок проведення слідчого експерименту2022-11-21T11:01:28Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними..'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=40138Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2022-11-21T11:00:56Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні.<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D1%83_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=40137Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах2022-11-21T10:57:50Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br />
== Право на звернення ==<br />
Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Згідно стаття 362 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами, мають право такі особи:<br />
<br><br />
•учасники справи;<br />
<br><br />
•особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.<br />
== Підстави та строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами<br />
|-<br />
| 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; || 1) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили, але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;<br />
|-<br />
| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.|| 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.<br />
|}<br />
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.<br />
<br><br />
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:<br />
<br><br />
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;<br />
<br><br />
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами !! Строки подання заяв про перегляд судових рішень за виключними обставинами<br />
|-<br />
| 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; || 1) протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;<br />
|-<br />
| 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; || 2) протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили;<br />
|-<br />
| 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом. || 3) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.<br />
|}<br />
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подана не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.<br />
<br><br />
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.<br />
== Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
1. Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції подається до суду, який ухвалив судове рішення.<br />
<br>2. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.<br />
<br>3. Заява про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати Верховного Суду.<br />
== Форма та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
Заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам Кодексу адміністративного судочинства щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції (стаття 364 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]).<br />
<br><br />
'''''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються:'''''<br />
<br><br />
''1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи;''<br />
<br><br />
''2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;''<br />
<br><br />
''3) ім’я (найменування) інших учасників справи;''<br />
<br><br />
''4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява;''<br />
<br><br />
''5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;''<br />
<br><br />
''6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;''<br />
<br><br />
''7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.''<br />
<br><br />
'''''До заяви додаються:'''''<br />
<br><br />
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи;<br />
<br><br />
2) документ про сплату судового збору;<br />
<br><br />
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;<br />
<br><br />
4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення;<br />
<br><br />
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом.<br />
== Відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду.<br />
<br><br />
Протягом п’яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], застосовуються правила статті 169 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Крім випадків, визначених статтею 169 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], і суд відхилив клопотання про його поновлення.<br />
<br><br />
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br />
<br><br />
Відкривши провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя (суддя-доповідач) надсилає учасникам справи копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє учасників справи.<br />
<br><br />
Якщо в заяві міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя (суддя-доповідач) невідкладно після відкриття провадження у справі постановляє ухвалу про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом від органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.<br />
== Відмова від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та її наслідки==<br />
Особа, яка подала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може відмовитися від заяви до початку розгляду справи у судовому засіданні. У разі прийняття відмови від заяви суд закриває провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про що постановляє ухвалу.<br />
<br><br />
У разі прийняття відмови від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
''Особа, яка відмовилася від заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, не може повторно звертатися до суду із такою самою заявою на тих самих підставах.''<br />
== Порядок здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами==<br />
Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
<br><br />
Справа розглядається за правилами, встановленими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.<br />
<br><br />
'''''За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:'''''<br />
<br><br />
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;<br />
<br><br />
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;<br />
<br><br />
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.<br />
<br><br />
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.<br />
== Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами ==<br />
''У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення, що переглядається, суд:''<br />
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;<br />
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова;<br />
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.<br />
Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом, приймає постанову.<br />
<br><br />
З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.<br />
<br><br />
У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.<br />
[[категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[категорія:Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=40136Порядок державної реєстрації друкованих медіа2022-11-21T10:53:13Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді..<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=40135Контроль за виконанням колективного договору2022-11-21T10:47:21Z<p>Liubov.iskanderova: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 Закон України «Про колективні договори і угоди»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору <u>може бути зупинена</u> за ініціативою роботодавця <br />
|}<br />
== Контроль за виконанням колективного договору ==<br />
Контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 ст.15 ЗУ «Про колективні договори та угоди»]).<br />
<br />
'''Для здійснення контролю''' за виконанням колективного договору '''можуть створюватися комісії''', які за наслідками перевірки '''складають акт''', який '''є основним документом''', який свідчить про результати роботи по виконанню [[Колективний договір|колективного договору]]. Одночасно він є підставою для вжиття заходів щодо усунення виявлених недоліків.<br />
<br />
Сторони, що підписали колективний договір (угоду), щорічно в строки, передбачені колективним договором, '''звітують про їх виконання'''.<br />
== Суб’єкти контролю за виконанням колективного договору ==<br />
а) '''сторони, що уклали колективний договір''' (самостійно контролюють його виконання; вправі уповноважити своїх представників).<br />
<br />
б) '''профспілки''' (спеціальні правила встановлені ч.7 ст. 20 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1045-14 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності]"). У разі порушення роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов колективного договору (угоди) профспілки, їх об'єднання мають право надсилати їм '''подання про усунення таких порушень'''. У випадку відмови усунути ці порушення або недосягнення угоди в зазначений строк '''профспілки мають право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб до місцевого суду'''. Також це правило включене до ст. 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Виборний орган [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|первинної профспілкової організації]] на підприємстві, в установі, організації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу законів про працю України]):<br />
* укладає та контролює виконання [[Колективний договір|колективного договору]];<br />
* звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу;<br />
* звертається з вимогою про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору, а саме:<br />
# до вищестоящих органів – для притягнення до дисциплінарної відповідальності, <br />
# до представників '''Державної служби України з питань праці''' – для притягнення до адміністративної відповідальності, <br />
# до '''органів [https://www.npu.gov.ua/konataktu.html Національної поліції України]''' – для притягнення до кримінальної відповідальності.<br />
в) '''[http://dsp.gov.ua/ Державна служба України з питань праці]''', яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, має право за зверненням фізичних та юридичних осіб проводити перевірки додержання роботодавцями законодавства про працю.<br />
== Порядок звернення у разі порушень ==<br />
* '''до Державної служби України з питань праці''':<br />
# Працівник особисто звертається у випадку порушення чи невиконання роботодавцем умов колективного договору.<br />
# Державна служба України з питань праці за зверненням особи здійснює відповідну перевірку.<br />
# За результатами перевірки у разі виявлення порушень посадовими особами Держпраці: 1) видаються обов’язкові для виконання роботодавцями приписи про усунення порушень; 2) можуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (порушення чи невиконання колективного договору (угоди).<br />
* '''до роботодавців, їх об'єднань, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування''':<br />
# Профспілки або їх об'єднання направляють їм подання про усунення порушень умов колективного договору.<br />
# Дане подання розглядається у тижневий термін.<br />
# У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.<br />
* '''до суду''':<br />
# працівник має право звернутися особисто за захистом порушених прав, якщо роботодавцем порушуються чи не виконуються умови чинного колективного договору, що стосуються конкретного працівника (наприклад, положення, які регулюють умови оплати праці).<br />
== Види відповідальності за невиконання колективного договору ==<br />
За порушення чи невиконання умов колективного договору, законодавством передбачені такі види відповідальності:<br />
* адміністративна;<br />
* дисциплінарна;<br />
* кримінальна;<br />
* матеріальна.<br />
Випадки відповідальності '''регламентуються ст.ст.18-20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/print1477916104578204 “Про колективні договори і угоди”], ч.ч.1-4, 7 ст.41, ст.41-<small>1</small> - 41-<small>3</small>, 188-<small>1</small> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення], ст.ст.170, 172, 173, 174 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].'''<br />
=== <span style="color:#ff0000">Адміністративна відповідальність</span> ===<br />
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"<br />
| bgcolor=#EED8AE| '''Неоподатковуваний мінімум доходів громадян'''<br />
— грошова сума розміром у 17 гривень <br />
<br />
(п.5 підрозділ 1 розділ ХX Податкового кодексу України)<br />
|}<br />
Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою:<br />
<br />
- '''накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
==== Органи, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення ====<br />
Згідно зі ст.255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218 - 221 цього Кодексу, '''протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади''', що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю '''(Державна служба України з питань праці)'''.<br />
==== Строки розгляду ====<br />
Згідно зі ст.277 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] справа про адміністративне правопорушення розглядається '''у п'ятнадцятиденний строк''' з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.<br />
==== Порядок оскарження ====<br />
Згідно зі ст. 294 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/print1477916104578204 Кодексу України про адміністративні правопорушення] постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.<br />
<br />
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у апеляційному порядку '''протягом десяти днів''' з дня винесення постанови:<br />
# особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності,<br />
# її законним представником,<br />
# захисником,<br />
# потерпілим,<br />
# його представником.<br />
'''Апеляційна скарга''' подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Дисциплінарна відповідальність</span> ===<br />
[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]] полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|стягнення]] за порушення дисципліни праці, вчинення дисциплінарного проступку:<br />
* оголошення догани або звільнення з роботи.<br />
* на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст.45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print1477916104578204 Кодексу законів про працю України]).<br />
=== <span style="color:#ff0000">Матеріальна відповідальність</span> ===<br />
[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальна відповідальність]] полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству невиконанням зобов'язань за колективним договором.<br />
=== <span style="color:#ff0000">Кримінальна відповідальність</span> ===<br />
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України] передбачена відповідальність у сфері трудових прав і свобод людини, зокрема, за''':<br />
* умисне перешкоджання законній діяльності профспілок, політичній партій, громадських організацій (ст.170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* [[Грубе порушення законодавства про працю|грубе порушення законодавства про працю]] (ст.172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності (ст.173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);<br />
* безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства,установи, організації незалежно від форм власності (ст.175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80 Колективний договір]<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=39658Порядок проведення слідчого експерименту2022-10-19T09:36:29Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=39657Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2022-10-19T09:35:09Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні..<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0&diff=39654Порядок державної реєстрації друкованих медіа2022-10-19T08:33:23Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Наказ Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні та Положення про державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Відповідно до статті 1 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] під друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.''' <br /><br />
Додатки до друкованих ЗМІ у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.<br /><br />
Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. <br />
<br />
Державній реєстрації згідно з ч. 2 статті 2 Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] підлягають всі друковані ЗМІ, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.<br /><br />
'''Забороняється''' державна реєстрація друкованого ЗМІ, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.<br /><br />
<big>'''Державній реєстрації не підлягають:'''</big><br />
# законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;<br />
# інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;<br />
# видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.<br />
'''Державна реєстрація (перереєстрація) друкованих ЗМІ залежно від сфери розповсюдження''' '''здійснюється такими реєструючими органами''':<br />
* загальнодержавної, регіональної (дві і більше областей) та/або зарубіжної сфери розповсюдження - Міністерством юстиції України;<br />
* місцевої сфери розповсюдження - головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.<br />
== Право на заснування друкованого ЗМІ ==<br />
Відповідно до статті 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] право на заснування друкованого ЗМІ належить:<br />
* громадянам України, громадянам інших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;<br />
* юридичним особам України та інших держав;<br />
* трудовим колективам підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).<br />
'''Органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування не можуть виступати засновниками (співзасновниками) друкованих ЗМІ.'''<br />
== Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, додатків до них у вигляді видань газетного та журнального типу подається до реєструючого органу засновником (співзасновниками) на кожне видання окремо в друкованому вигляді державною мовою. Про державну реєстрацію друкованого видання, випуск якого передбачено кількома мовами одночасно (паралельними випусками), подається одна заява.<br /><br />
Відповідно до статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»] та пункту 2.2 глави 2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0173-06#n16 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 року № 12/5] '''<big>у заяві про державну реєстрацію друкованого ЗМІ мають бути вказані:</big>'''<br />
<br />
1)'''засновник''' (співзасновники) видання (якщо засновником є юридична особа - зазначаються її повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; якщо засновником є фізична особа - зазначаються прізвище, ім'я (по батькові - за наявності), громадянство, адреса реєстрації місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br /><br />
'''пов’язана особа''' (особи):<br />
* якщо пов’язаною особою є юридична особа, засновник наводить її повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи;<br />
* якщо пов’язаною особою є фізична особа, зокрема: чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими засновник здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації, засновник наводить прізвище, ім’я, по батькові цієї особи, її громадянство та родинний зв'язок із засновником, її реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, зазначаються серія та номер паспорта;<br />
2) '''вид видання''' (газета, журнал, збірник, бюлетень, альманах, календар, дайджест тощо);<br /><br />
3) '''назва видання''' (мовою/мовами, якою/якими виходитиме у світ):<br />
* назва видання іноземною мовою або мовою національних меншин повинна відповідати назві державною мовою;<br />
* якщо назву видання викладено тільки іноземною мовою або тільки мовою національних меншин, поряд вказується переклад назви на державну мову, за винятком випадку, коли у назві використовується зареєстрований знак для товарів та послуг;<br />
* якщо друкований ЗМІ є додатком до іншого зареєстрованого видання, поряд з його назвою вказується назва основного видання;<br />
4) '''мова/мови видання''' (одномовне, кількома мовами одночасно (паралельними випусками), змішаними мовами (декількома мовами в одному випуску);<br /><br />
5) '''сфера розповсюдження''' (місцева - у межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру, одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій; регіональна - дві та більше областей, міста Київ або Севастополь і область, Автономна Республіка Крим і область; загальнодержавна - у межах України; зарубіжна - за межами України);<br /><br />
6) '''програмні цілі''' (основні принципи) або тематична спрямованість (їх стисла характеристика: розвиток освіти, підвищення рівня духовності, розвиток дозвілля, інформування населення з певних питань та ін.), а також категорія читачів (верстви населення, на які розраховане видання: усе населення, дорослі, молодь, діти, чоловіки, жінки, особи з інвалідністю, студенти, працівники певної галузі, науковці, педагоги тощо);<br /><br />
7) '''передбачувані періодичність випуску, обсяг''' (в умовних друкарських аркушах) і формат видання;<br /><br />
8) '''юридична адреса засновника''', кожного із співзасновників та його (їх) '''банківські реквізити''' (для фізичних осіб - у разі наявності);<br /><br />
9) '''місцезнаходження редакції'''.<br /><br />
<big>'''У заяві також указуються відомості, які вносяться до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ:'''</big><br /><br />
1) '''''статус видання''''' (вітчизняне - друкований ЗМІ, у якого засновником виступають українська/і/ юридична/і/ та/або фізична/і/ особа/и/; спільне - друкований ЗМІ, створений за участю іноземної/их/ юридичної/их/ та/або фізичної/их/ особи/осіб/);<br /><br />
2) '''''вид видання за цільовим призначенням''''' (загальнополітичне, з питань економіки і бізнесу, виробничо-практичне, наукове, науково-виробниче, науково-популярне, навчальне, довідкове, літературно-художнє, з питань мистецтва, спортивне, юридичне, еротичне, для дозвілля, медичне, релігійне, уфологічне, екологічне, туристичне, рекламне /понад 40 відсотків обсягу одного номера - реклама/, інформаційне, для дітей тощо).<br />
== Перелік документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
'''для юридичної особи:'''<br /><br />
1) засвідчені печаткою юридичної особи та підписом її керівника копії статуту (положення), чинні на момент подачі;<br /><br />
2) протокол або витяг з протоколу рішення загальних зборів (конференції) у разі заснування друкованого ЗМІ трудовим колективом згідно з вимогами статті 8 Закону;<br /><br />
3) установчий договір між співзасновниками друкованого ЗМІ (засвідчений нотаріально, якщо одна із сторін - фізична особа);<br /><br />
4) довіреність, доручення (якщо заяву та/чи установчий договір, угоду між засновником і правонаступником підписує особа, якій таке право не надано правовстановлюючими документами).<br /><br />
'''для фізичної особи''' - копія паспорта (сторінок, що містять інформацію про громадянство та реєстрацію місця проживання фізичної особи).<br /><br />
<big>Установчі документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації друкованих ЗМІ разом з їх перекладом на українську мову, засвідчені в установленому порядку.</big><br />
== Строк розгляду заяви ==<br />
Заява про державну реєстрацію друкованого ЗМІ розглядається реєструючим органом у '''місячний строк''' з дня її одержання.<br />
У разі прийняття рішення про державну реєстрацію друкованого ЗМІ реєструючий орган письмово повідомляє про це засновнику (співзасновників) та указує йому (їм) на необхідність сплати реєстраційного збору, зазначає суму реєстраційного збору та банківські реквізити.<br />
<br />
Реєструючий орган надсилає лист на юридичну адресу засновника (співзасновників) або на іншу адресу, указану в заяві. Засновник (співзасновники) сплачує реєстраційний збір протягом одного місяця з дня одержання листа.<br />
<br />
'''Реєстраційний збір справляється у розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1287-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»], а саме, за видачу:'''<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ із загальнодержавною, регіональною та/або зарубіжною сферою розповсюдження - 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів - 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій - 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру, - 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br />
* свідоцтва про державну реєстрацію дайджесту - 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
'''При цьому:'''<br />
* розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ для дітей та осіб з інвалідністю зменшується на 50 відсотків;<br />
* звільняються від сплати реєстраційного збору друковані ЗМІ, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.<br />
''У разі перереєстрації друкованого ЗМІ за видачу свідоцтва справляється збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.''<br />
== Видача свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ ==<br />
Видача свідоцтва засновнику або його уповноваженому представнику оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться відділом (сектором) відповідного реєструючого органу. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.<br />
<br />
Друкований ЗМІ вважається зареєстрованим з дня видачі свідоцтва про реєстрацію.<br />Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
<br />
Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ має необмежений строк дії.<br />
<br />
Засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.<br />
== Підстави відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ ==<br />
'''Відмова в державній реєстрації друкованого ЗМІ можлива виключно з підстав, установлених статтею 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/2782-12 Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»], а саме:'''<br />
# якщо назва друкованого ЗМІ, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;<br />
# якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому ЗМІ з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;<br />
# якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого ЗМІ;<br />
# якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону;<br />
# якщо засновниками (співзасновниками) друкованого ЗМІ виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ або порушення порядку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого ЗМІ може бути оскаржене засновником (співзасновниками) у суді.<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%83&diff=39247Порядок проведення слідчого експерименту2022-09-19T13:13:50Z<p>Liubov.iskanderova: .</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
==Поняття слідчого експерименту==<br />
'''Слідчий експеримент''' - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор в присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, та інші необхідні досліди чи випробування.<br />
==Мета слідчого експерименту==<br />
Метою слідчого експерименту є '''перевірка та уточнення відомостей''', які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ця слідча дія найчастіше направлена на перевірку вже зібраних у справі доказів в результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події та ін.). Однак дослідним шляхом можуть також перевірятися і припущення слідчого про ті чи інші обставини події, що досліджується.<br />
==Підстави для проведення слідчого експерименту==<br />
'''Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту.''' Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.<br /><br />
Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов’язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа '''письмово відмовилася від участі в ній.'''<br />
==Умови для проведення слідчого експерименту==<br />
Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому '''не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб''', які беруть у ньому участь, чи оточуючих, '''не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода'''.<br /><br />
'''Важливою умовою''' проведення слідчого експерименту '''є його проведення в умовах, максимально наближених до тих''', у яких у минулому '''відбувалася досліджувана дія чи подія'''. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, '''необхідно відтворити (реконструювати) обстановку''', у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. '''Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.'''<br />
==Учасники слідчого експерименту==<br />
'''Учасниками слідчого експерименту можуть бути:'''<br />
<br />
а) '''особи, які приймають рішення і проводять цю слідчу дію:'''<br />
*'''слідчий:''' відповідно до ст. 40 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України), він несе відповідальність за законність і своєчасність здійснення процесуальних дій;<br />
*'''прокурор:'''є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора;<br />
*'''керівник органу досудового розслідування:''' може проводити слідчий експеримент у процесі здійснення ним досудового розслідування, користуючись повноваженнями слідчого;<br />
*'''оперативні підрозділи:''' під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.<br />
б) '''до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені:'''<br />
*'''підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок, захисник, представник''', за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста; крім того: '''перекладач, поняті, законні представники, педагог, психолог'''. Зазначені суб’єкти зобов’язані підкорятися законним вимогам і розпорядженням слідчого та прокурора.<br />
в) '''у складних випадках слідчий має право запросити відповідного фахівця''' - '''спеціаліста''', який надасть допомогу у проведенні експериментальних дій, для здійснення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту, тобто '''для надання безпосередньої технічної допомоги:'''фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо.<br />
==Порядок проведення слідчого експерименту==<br />
'''Згідно ст. 240 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] на місці проведення слідчої дії '''слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам''':'''<br />
* щодо мети і порядку виконання експериментальних дій;<br />
*роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб;<br />
*запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії;<br />
*роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів (ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], ст. 18 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /><br />
'''Свідок та потерпілий, які досяг віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.<br />Перед проведенням слідчої дії''' особам, які беруть в ній участь, '''роз'яснюються їх права та обов'язки''', передбачені ч. 3 ст. 223 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Іноді '''роз'яснення обов'язків особі''', показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із '''роз'ясненням суті експериментальних дій''', що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. В '''деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити''' на власний розсуд, чи '''доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу,''' яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо , що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та '''не буде досягнута мета слідчої дії.'''<br /><br />
Отримавши згоду особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. При чому необхідно вислухати короткі показання всіх осіб, чиї дії перевіряються, що становлять по суті мету експерименту, '''з’ясувати, чи відповідають умови експерименту тим, у яких відбувалася подія, яка перевіряється. '''Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки.<br />
Слідчий '''має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією''' якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо.<br />
Слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об’єкти, приховати будь-які обставини та ін.<br />З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей '''після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі''', яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.<br /><br />
'''Якщо досліди чи випробування не пов’язані із перевіркою показань''', які були надані особами раніше, '''слідчий після роз’яснення''' присутнім прав та обов’язків, мети слідчого експерименту '''розпочинає виконання експериментальних дій'''.<br />
Під час проведення слідчого експерименту '''присутні особи''', що його ініціювали, '''мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження''' щодо порядку проведення слідчої (розшукової) дії, а також '''вимагати''' від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її здійснює, '''дотримання законних вимог щодо її проведення'''. '''Пропозиції та зауваження особи''', що ініціювала проведення слідчого експерименту, '''є обов’язковими для врахування''' слідчим, прокурором, іншою особою, '''крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать законним вимогам КПК України''' або явно не відповідають меті здійснення експерименту.<br /><br />
Якщо виникла необхідність '''перевірити й уточнити''' експериментальним шляхом '''відомості''', що містяться в показаннях декількох осіб, така '''перевірка провадиться окремо''' щодо кожної особи в '''присутності різних понятих'''. '''Неприпустимо''' перевіряти й уточнювати показання '''групи осіб''', оскільки втрачається суть цієї слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.<br /><br />
Якщо під час слідчого експерименту будуть '''знайдені речі, документи та комп’ютерні дані, інші сліди злочину''', вони повинні бути '''оглянуті''' на місці проведення слідчої (розшукової) дії з '''відповідною фіксацією''' в порядку ст. 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].<br />
<br />
Слідчий експеримент, що '''проводиться в житлі чи іншому володінні особи''', здійснюється лише з'''а добровільною згодою особи''', яка ними володіє, або '''на підставі ухвали слідчого судді''' за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.<br />
<br />
Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження '''не принижуються''' честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, '''не створюється небезпека''' для їх життя і здоров'я, '''не завдається шкода''' майну, '''не порушуються норми''' моралі.<br />
==Фіксація результатів слідчого експерименту==<br />
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] '''складається протокол''', який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором.<br />Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії '''надається можливість ознайомитися із його текстом'''. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Особою, яка проводила слідчий експеримент, до протоколу '''долучаються додатки'''. Вони повинні бути '''належно виготовлені, упаковані''' з метою надійного збереження, а також '''засвідчені підписами''' слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.<br />
<br />
У протоколі, крім звичайних відомостей, '''потрібно вказати''': з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, '''тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється'''; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно '''описуються одержані результати'''; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. '''Якщо''' в процесі перевірки й уточнення відомостей '''вилучалися предмети''', документи, то все це також повинне знайти '''відображення в протоколі.''' Якщо дослідницькі дії '''проведені повторно''' або неодноразово, '''кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі'''.<br />Якщо під час проведення слідчого експерименту '''застосовувалися технічні засоби фіксації''', це також повинно знайти своє відображення в протоколі.<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 107 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20 КПК України] '''рішення про фіксацію слідчого експерименту''' за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, зокрема під час розгляду питань слідчим суддею, '''приймає особа, яка проводить слідчий експеримент'''. Якщо '''клопотання про застосування технічних засобів фіксування''' заявляють учасники слідчого експерименту – таке фіксування є не правом, а '''обов’язком слідчого,прокурора'''. '''Про застосування''' технічних засобів фіксування слідчого експерименту '''заздалегідь повідомляються особи, які беруть участь у слідчій дії'''. <br />
<br />
Відповідно до 107 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17%20КПК%20%20КПК%20%20України КПК України], незастосування технічних засобів фіксування слідчої дії у випадках, коли воно є обов’язковим, '''тягне за собою недійсність слідчого експерименту''' та отриманих внаслідок його проведення результатів, за винятком випадків, '''коли сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними..'''<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://jurisprudence.club/ugolovno-protsessualnoe-uchebnik/stattya-slidchiy-eksperiment-50477.html Електронна бібліотека Jurisprudence.Club стаття "Слідчий експеримент"]<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Liubov.iskanderovahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=39246Порядок проведення огляду у кримінальному процесі2022-09-19T12:57:07Z<p>Liubov.iskanderova: /* Види оглядів */ Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»]<br />
== Поняття огляду ==<br />
'''Огляд''' – це слідча (розшукова) дія, яка проводиться слідчим або прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин кримінального правопорушення<br />
== Мета огляду ==<br />
Метою проведення огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.<br />
== Види оглядів ==<br />
Можна виділити такі види оглядів:<br />
<br />
'''<big>1) огляд місцевості;</big>'''<br />
<br />
'''<big>2) огляд приміщень;</big>'''<br />
<br />
'''<big>3) огляд речей;</big>'''<br />
<br />
'''<big>4) огляд документів;</big>'''<br />
<br />
'''<big>5) огляд трупа;</big>'''<br />
<br />
'''<big>6) огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.</big>'''<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є огляд житла чи іншого володіння особи</big>'''<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 237 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний Кодекс України] передбачає, що проведення огляду житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Огляд комп’ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).<br />
<br />
'''''Огляд житла чи іншого володіння особи''''' здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.<br />
<br />
''Слідчий, прокурор має право до постановлений ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:''<br />
* - у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину (ч. 3 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]);<br />
* - за добровільною згодою особи, яка ними володіє (ч. 1 ст. 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br />
<br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише '''<big>речей і документів</big>''', які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br />
<br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
<br />
'''<big>Комплексною слідчою (розшуковою) дією є також огляд місця події</big>'''<br />
<br />
Як визначено законом, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР ('''ч. 3 ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]''').<br />
<br />
'''<big>Огляд трупа</big>'''<br />
<br />
У відповідності до закону огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.<br />
<br />
Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
<br />
Закон встановлює, що після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора, незалежно від того, яким уповноваженим органом досудового розслідування здійснюється досудове провадження і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.<br />
<br />
Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 КПК, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.<br />
=== Проведення огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією ===<br />
Згідно з КПК ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.<br />
<br />
<br />
Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил '''ст. 238 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Законом передбачено, що у разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.<br /><br />
Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.<br /><br />
Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.<br />
== Підстава для проведення огляду ==<br />
Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети. При наявності достатніх даних, що вказують на необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення. Як правило, це рішення ніде спеціально не фіксується. Вимога закону обов'язково отримати вмотивовану ухвалу слідчого судді встановлена, тільки коли необхідно здійснити огляд житла чи іншого володіння особи.<br />
== Порядок проведення огляду ==<br />
Відповідно до вимог закону слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (див. також '''ч. 3 ст. 223 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]'''). Найчастіше мова йде про власників житла чи іншого володіння особи, речей чи документів, які повинні бути оглянуті в ході огляду. їх присутність під час огляду є гарантією законного та об'єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання правових приписів кримінального процесуального закону.<br /><br />
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.<br />
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], необхідна обов’язкова присутність під час огляду житла чи іншого володіння особи адвоката, оскільки якщо під час виконання ухвали про дозвіл на огляд житла чи іншого володіння особи адвоката не було допущено до цієї слідчої (розшукової) дії, отримані докази є неприпустимими. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження.'''<br /><br />
Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.<br />
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.<br />
<br />
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного, а також крім здійснення кримінального провадження у порядку, встановленому статтею 615 КПК України.<br />
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.<br />
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.<br /><br />
Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.<br />
== Фіксування результатів огляду ==<br />
До основних способів фіксації огляду належать: <br />
* '''протоколювання;''' <br />
* '''фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис;''' <br />
* '''копіювання та моделювання;''' <br />
* '''вимірювання, складання планів і схем;''' <br />
* '''вилучення предмета разом із слідами.'''<br />
<br /><br />
'''Згідно зі змінами, внесеними до статті 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2213-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування»] виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Тому проведення огляду житла чи іншого володіння особи також проводиться з обов’язковою фіксацією.'''<br /><br />
Основним способом фіксації результатів огляду є '''складання протоколу'''. Складання протоколу вимагає дотримання ряду певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об'єкти, предмети та обставини повинні бути зафіксовані у протоколі огляду точно у такому вигляді, в якому вони знаходилися у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим, шляхом проведення інших слідчих дій - допитами, експертизами, відтворенням обстановки та обставин події тощо.<br />
Протокол огляду складається з 3-х основних частин: вступної, описової та заключної.<br /><br />
У вступній частині протоколу зазначається: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд та брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для проведення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; відмітки про роз'яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов'язків; умови в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.<br /><br />
Описова частина протоколу має містити відомості щодо послідовності дій під час проведення огляду та отримані в результаті огляду відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи. В протоколі послідовно описуються окремі об'єкти (предмети, сліди, речові докази, трупи) із зазначенням їх місцезнаходження, ознак і застосованих способів виявлення, вилучення та фіксації. У протоколі мають бути описані негативні обставини, якщо такі будуть встановлені.<br />
Відносно виявлених слідів і предметів у протоколі вказуються: найменування виявленого, його місцезнаходження, розмір, форма, колір, а також окремі ознаки. У випадках, коли названі об'єкти фіксуються, у протоколі вказуються місце і способи їх виявлення, а також способи фіксації.<br /><br />
Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов та методів їх виявлення, фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпку тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.<br /><br />
До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівки.<br />
При складанні плану чи схеми використовують умовні позначення.<br />
На кожному плані або схемі повинні бути: заголовок із зазначенням, що саме накреслено, стрілка з позначенням "північ-південь" для орієнтування на сторони світу, масштаб (на планах), пояснювальні написи про те, що являють собою ті чи інші зображені об'єкти.<br /><br />
'''Всі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати таким чином:'''<br />
- фотографічні засоби;<br />
- кінематографічні;<br />
- відеозаписуючі;<br />
- звукозаписуючі;<br />
- вимірювальні;<br />
- моделюючі;<br />
- аналітичні:<br />
- пошукові;<br />
- кібернетичні.<br />
[[Категорія:Слідчі дії]]</div>Liubov.iskanderova