https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Liliia.osyponok&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T18:47:53ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46239Забезпечення позову в адміністративному процесі2023-12-26T09:23:01Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
* Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_zabezp_pozov.pdf позову]<br />
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==<br />
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].<br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;<br />
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];<br />
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;<br />
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;<br />
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;<br />
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);<br />
* зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19#Text Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"];<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.<br />
*зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).<br />
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:<br />
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br />
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
<br />
1) найменування суду;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;<br />
<br />
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br />
<br />
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br />
<br />
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.<br />
<br />
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.<br />
<br />
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.<br />
<br />
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 152 КАСУ]).<br />
<br />
<br />
<br />
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].<br />
<br />
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:<br />
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];<br />
* повернення позовної заяви;<br />
* відмови у відкритті провадження у справі.<br />
<br />
<br />
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.<br />
==Способи забезпечення адміністративного позову==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):<br />
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;<br />
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;<br />
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;<br />
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.<br />
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==<br />
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.<br />
<br />
Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.<br />
[[:Файл:Зразок клотання-про-забезпечення-позову.docx#filelinks|Зразок_клотання-про-забезпечення-позову]]<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46238Забезпечення позову в адміністративному процесі2023-12-26T09:04:18Z<p>Liliia.osyponok: Додано заяву про забезпечення позову</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
* Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_zabezp_pozov.pdf позову]<br />
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==<br />
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].<br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;<br />
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];<br />
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;<br />
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;<br />
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;<br />
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);<br />
* зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19#Text Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"];<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.<br />
*зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).<br />
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:<br />
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br />
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
<br />
1) найменування суду;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;<br />
<br />
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br />
<br />
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br />
<br />
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.<br />
<br />
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.<br />
<br />
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.<br />
<br />
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 152 КАСУ]).<br />
<br />
<br />
<br />
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].<br />
<br />
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:<br />
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];<br />
* повернення позовної заяви;<br />
* відмови у відкритті провадження у справі.<br />
<br />
<br />
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.<br />
==Способи забезпечення адміністративного позову==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):<br />
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;<br />
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;<br />
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;<br />
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.<br />
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==<br />
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.<br />
<br />
Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.<br />
[[Зразок_клотання-про-забезпечення-позову.docx]] <br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46237Категорія:Зразки клопотань та заяв в судовому процесі2023-12-26T08:51:04Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]<br />
* [[Файл:Зразок клотання-про-забезпечення-позову.docx|міні]]Заява про забезпечення позову в адміністративному процесі[<br />
[Файл:Клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про зупинення провадження.docx|міні| * Клопотання про зупинення провадження]]<br />
* [[Файл:Клопотання про звільнення від сплати судового збору для малозабезпечених та захист трудових прав.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про видачу виконавчого листа.docx|міні|Заява про видачу виконавчого листа]]<br />
* [[Файл:Заперечення на клопотання Позивача про залучення до справи доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про збільшення розміру позовних вимог.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про залишення позову без розгляду.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про виклик Позивача в якості свідка.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про посвідчення довіреності на представництво інтересів в суді.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Довіреність на представництво інтересів в суді.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про витребування доказів з Банку по кредитній справі.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про повернення надлишку сплаченого судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про проведення судово-генетичної експертизи (встановлення батьківства).docx|міні]]<br />
* [[Файл:Супровідний лист на виконання Ухвали про залишення позову без руху.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про надання права на захист.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про оголошення перерви.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням карантину.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про долучення доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про звільнення від сплати судового збору для багатодітних.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про розгляд справи за відсутності.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про повернення судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про долучення доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про повернення судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Зразок заяви про відвід судді.docx|міні]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46236Категорія:Зразки клопотань та заяв в судовому процесі2023-12-26T08:47:19Z<p>Liliia.osyponok: Додано зразок заяви про забезпечення позову в адмін. процесі</p>
<hr />
<div>[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]<br />
* [[Файл:Зразок клотання-про-забезпечення-позову.docx|міні]]Заява про забезпечення позову в адміністративному процесі[[Файл:Клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про зупинення провадження.docx|міні| * Клопотання про зупинення провадження]]<br />
* [[Файл:Клопотання про звільнення від сплати судового збору для малозабезпечених та захист трудових прав.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про видачу виконавчого листа.docx|міні|Заява про видачу виконавчого листа]]<br />
* [[Файл:Заперечення на клопотання Позивача про залучення до справи доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про збільшення розміру позовних вимог.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про залишення позову без розгляду.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про виклик Позивача в якості свідка.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про посвідчення довіреності на представництво інтересів в суді.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Довіреність на представництво інтересів в суді.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про витребування доказів з Банку по кредитній справі.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про повернення надлишку сплаченого судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про проведення судово-генетичної експертизи (встановлення батьківства).docx|міні]]<br />
* [[Файл:Супровідний лист на виконання Ухвали про залишення позову без руху.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про надання права на захист.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про оголошення перерви.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з введенням карантину.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про долучення доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про звільнення від сплати судового збору для багатодітних.odt|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про розгляд справи за відсутності.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про повернення судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Заява про про надіслання копії судового рішення поштою (1).doc|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про долучення доказів.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про повернення судового збору.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Клопотання про поновлення строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Зразок заяви про відвід судді.docx|міні]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83.docx&diff=46235Файл:Зразок клотання-про-забезпечення-позову.docx2023-12-26T08:45:03Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>Зразок клотання-про-забезпечення-позову</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46234Забезпечення позову в адміністративному процесі2023-12-26T08:39:56Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
* Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_zabezp_pozov.pdf позову]<br />
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==<br />
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].<br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;<br />
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];<br />
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;<br />
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;<br />
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;<br />
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);<br />
* зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19#Text Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"];<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.<br />
*зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).<br />
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:<br />
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br />
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
<br />
1) найменування суду;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;<br />
<br />
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br />
<br />
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br />
<br />
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.<br />
<br />
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.<br />
<br />
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.<br />
<br />
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 152 КАСУ]).<br />
<br />
<br />
<br />
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].<br />
<br />
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:<br />
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];<br />
* повернення позовної заяви;<br />
* відмови у відкритті провадження у справі.<br />
<br />
<br />
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.<br />
==Способи забезпечення адміністративного позову==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):<br />
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;<br />
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;<br />
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;<br />
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.<br />
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==<br />
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.<br />
<br />
Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=46232Забезпечення позову в адміністративному процесі2023-12-26T07:57:13Z<p>Liliia.osyponok: Додано посилання на практику застосування заходів забезпечення позову</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
* Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справах, у яких вирішувалося питання щодо застосування заходів забезпечення [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/ogliady/Oglyad_zabezp_pozov.pdf позову]<br />
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==<br />
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].<br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;<br />
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#Text Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"];<br />
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;<br />
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій;<br />
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;<br />
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);<br />
* зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-19#Text Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"];<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;<br />
* зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов’язку вчиняти певні дії, обов’язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта.<br />
*зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).<br />
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:<br />
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br />
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
<br />
1) найменування суду;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;<br />
<br />
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;<br />
<br />
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;<br />
<br />
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.<br />
<br />
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.<br />
<br />
У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.<br />
<br />
До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 152 КАСУ]).<br />
<br />
<br />
<br />
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].<br />
<br />
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:<br />
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];<br />
* повернення позовної заяви;<br />
* відмови у відкритті провадження у справі.<br />
<br />
<br />
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.<br />
==Способи забезпечення адміністративного позову==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):<br />
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;<br />
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;<br />
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;<br />
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.<br />
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==<br />
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.<br />
<br />
Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=41102Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України2023-01-27T07:46:17Z<p>Liliia.osyponok: Доповнено пунктом: особливості встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину, розширений перелік підстав для відмови в оформленні та видачі паспорту</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року № 289 "Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України"]<br />
== '''Суб'єкти''' ==<br />
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України; <br />
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій. <br />
== '''Особливості паспортизації цих категорій осіб''' ==<br />
Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Саме так підтверджується достовірність паперових паспортів, виданих на підконтрольних територіях. Але паспорти, видані в Криму і в зоні АТО, неможливо звірити з архівними даними. Тому особа громадян з таким паспортом підтверджується іншими документами.<br />
== '''Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян''' ==<br />
# Надати в Міграційну службу інші документи з фотографією Наприклад:Закордонний паспорт громадянина України;Паспорт моряка;Дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше);Водійські права;Військовий квиток;Різні посвідчення з фотограцією '''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!''' Якщо таких документів немає, необхідно письмово повідомити Міграційну службу про документи з фото, які зберігаються в материковій Україні ( наприклад: особисті справи на попередніх місцях роботи, у військових частинах).<br />
# Привести не менше 3 свідків. Свідками можуть бути батьки, другий з подружжя, діти, дідусі і бабусі,онуки, брати і сестри. А також сусіди, це особи, які зареєстровані (прописані) поряд з місцем проживання особи, яка встановлюється.<br />
== '''Встановлення особи''' ==<br />
У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.<br />
Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.<br />
<br />
Важливим етапом оформлення будь-якого документа є ідентифікація особи, без якої жодна особа не може бути документована. Рішення щодо оформлення документа або про відмову в його оформленні приймається за результатами ідентифікації та перевірки належності особи до громадянства України.<br />
<br />
Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.<br />
Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати '''двох''' місяців.<br />
<br />
== '''Особливості встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину''' ==<br />
Процедура встановлення особи,у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, та у разі відсутності можливості особистої присутності членів сім’ї особи (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи під час її проведення, може здійснюватися у режимі відеоконференцзв’язку.<br />
<br />
Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, посвідчують особу та підтверджують спеціальний статус члена сім’ї (у тому числі колишньої дружини/чоловіка), близької особи, та документи, що підтверджують факт того, що ця особа є членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком) або близькою особою особи, стосовно якої проводиться процедура встановлення особи, пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку.<br />
<br />
Копії таких документів надсилаються членом сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою на електронну адресу відомчої електронної пошти територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким проводиться відеоконференцзв’язок.<br />
<br />
Під час відеоконференцзв’язку працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС ведеться відеозапис, який зберігається та долучається із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети.<br />
<br />
В акті встановлення особи працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура.<br />
<br />
Результати впізнання особи членом її сім’ї (у тому числі колишньою дружиною/чоловіком), близькою особою письмово фіксуються в акті встановлення особи працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС у вигляді пояснення, що підписується особою, стосовно якої проводилася процедура встановлення особи.<br />
<br />
== '''Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта''' ==<br />
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:<br />
<br />
1) особа не є громадянином України;<br />
<br />
2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);<br />
<br />
3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;<br />
<br />
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;<br />
<br />
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;<br />
<br />
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.<br />
<br />
'''Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.'''<br />
<br />
ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.<br />
<br />
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.<br />
<br />
== '''Звернення до суду''' ==<br />
=== Підсудність ===<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання( ст. 316 ЦПКУ)<br />
=== Зміст заяви (ст. 318 ЦПКУ) ===<br />
Повинно буди зазначено:<br />
<br />
1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
<br />
2.причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
<br />
3. докази, що підтверджують факт.<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0&diff=27195Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з підприємства банкрута2021-03-22T12:32:55Z<p>Liliia.osyponok: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр#Text Закон України "Про оплату праці"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146 Конвенція 01 липня 1949 року № 95 "Про захист заробітної плати"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_286 Конвенція Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності підприємця]<br />
<br />
== Загальна частина ==<br />
Погашення заборгованості із виплати заробітної плати у випадку визнання підприємства банкрутом відбувається відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодекс України з процедур банкрутства]. <br />
<br />
Згідно ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.<br />
<br />
Стаття 11 Конвенції МОТ 1949 р. № 95 «Про охорону заробітної плати» орієнтована на повернення боргів, які виникли до банкрутства роботодавця.<br />
Проблематичним є те, що борги з оплати праці, незважаючи на їхній привілейований статус, можуть оплачуватися після погашення інших боргів роботодавця, що зазнає процедури банкрутства, оскільки черговість погашення привілейованого кредиту, що становить заробітну плату, визначається відповідно до п. 3 ст. 11 названої Конвенції національним законодавством. <br />
Слід враховувати, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.<br />
<br />
Відповідно до ст. 5 Конвенції МОТ 1992 р. № 173 «Про захист вимог трудящих у випадку неплатоспроможності підприємця», вимоги трудящих, що випливають із трудових відносин, захищаються на основі привілеїв таким чином, щоб вони задовольнялися до того, як будуть задоволені вимоги непривілейованих кредиторів. Визначений Конвенцією мінімум вимог, на які поширюються привілеї (заробітна плата, виплати за оплачувані відпустки, вихідна допомога у зв'язку з припиненням трудових відносин й ін.).<br />
З урахуванням специфіки трудових відносин в умовах процедури банкрутства слід розділити працівників на дві категорії – тих, кого слід звільняти у зв'язку зі скороченням штату або чисельності співробітників підприємства, і тих, кого слід звільняти у зв'язку з ліквідацією підприємства.<br />
<br />
== Погашення заборгованості по заробітній платі підприємством банкрутом == <br />
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.<br />
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.<br />
<br />
Заява кредитора має містити:<br />
# найменування господарського суду, до якого подається заява;<br />
# найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);<br />
# ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);<br />
# розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені);<br />
# виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування;<br />
# відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог;<br />
# перелік документів, що додаються до заяви.<br />
<br />
До заяви в обов’язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.<br />
Господарський суд зобов’язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.<br />
<br />
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов’язковими так само, як вони є обов’язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.<br />
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.<br />
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.<br />
<br />
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.<br />
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.<br />
<br />
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.<br />
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.<br />
<br />
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.<br />
<br />
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.<br />
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.<br />
Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом.<br />
<br />
Розпорядник майна зобов’язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.<br />
Розпорядник майна зобов’язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.<br />
<br />
До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.<br />
<br />
== Визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у разі банкрутства боржника ==<br />
<br />
Щодо судових рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати необхідно зазначити, що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.<br />
Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. . <br />
Відповідно до пункту 3 частини 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо боржника визнано банкрутом.<br />
Пунктом 8 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, частино 5 цієї статті передбачено, що Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.<br />
<br />
[[Категорія:Трудові спори]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=16572Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України2020-01-29T12:16:11Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
1.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 ЗУ "Про громадянство України" ]<br />
<br />
2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні]<br />
<br />
3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 289 від 04.06.2014 р. Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України.]<br />
<br />
5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року Про затвердження зразка бланка, технічного опису і Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України.]<br />
<br />
<br />
== '''1. Суб'єкти''' ==<br />
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України; <br />
<br />
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій. <br />
<br />
== '''2.Особливості паспортизації цих категорій осіб''' ==<br />
<br />
Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Саме так підтверджується достовірність паперових паспортів, виданих на підконтрольних територіях. Але паспорти, видані в Криму і в зоні АТО, неможливо звірити з архівними даними. Тому особа громадян з таким паспортом підтверджується іншими документами.<br />
<br />
== '''3.Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян''' ==<br />
<br />
-Надати в Міграційну службу інші документи з фотографією<br />
Наприклад:Закордонний паспорт громадянина України;Паспорт моряка;Дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше);Водійські права;Військовий квиток;Різні посвідчення з фотограцією<br />
'''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!''' Якщо таких документів немає, необхідно письмово повідомити Міграційну службу про документи з фото, які зберігаються в материковій Україні ( наприклад: особисті справи на попередніх місцях роботи, у військових частинах).<br><br />
<br />
-Привести не менше 3 свідків. Свідками можуть бути батьки, другий з подружжя, діти, дідусі і бабусі,онуки, брати і сестри. А також сусіди, це особи, які зареєстровані (прописані) поряд з місцем проживання особи, яка встановлюється.<br />
<br />
== '''4. Встановлення особи''' ==<br />
У разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін’юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.<br />
Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.<br />
Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.<br />
Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати '''двох''' місяців.<br />
== '''5.Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта''' == <br />
Якщо документів з фотографією немає, а явку свідків з яких-небудь причин неможливо забезпечити, то міграційна служба зобов'язана видати відмову в оформленні (відновленні, заміні) паспорта. Ця відмова є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення особи.<br />
== 6. '''Звернення до суду''' ==<br />
=== 6.1 Підсудність ===<br />
6.1 Підсудність<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання( ст. 316 ЦПКУ)<br />
=== 6.2. Зміст заяви (ст. 318 ЦПКУ) ===<br />
Повинно буди зазначено:<br />
1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
2.причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
3. докази, що підтверджують факт.<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=16571Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України2020-01-29T11:46:14Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
1.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 ЗУ "Про громадянство України" ]<br />
<br />
2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні]<br />
<br />
3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 289 від 04.06.2014 р. Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України.]<br />
<br />
5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року Про затвердження зразка бланка, технічного опису і Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України.]<br />
<br />
<br />
== '''1. Суб'єкти''' ==<br />
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України; маркованого списку<br />
<br />
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій. маркованого списку.<br />
<br />
== '''2.Особливості паспортизації цих категорій осіб''' ==<br />
<br />
Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Саме так підтверджується достовірність паперових паспортів, виданих на підконтрольних територіях. Але паспорти, видані в Криму і в зоні АТО, неможливо звірити з архівними даними. Тому особа громадян з таким паспортом підтверджується іншими документами.<br />
<br />
== '''3.Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян''' ==<br />
-Надати в Міграційну службу інші документи з фотографією<br />
Наприклад:Закордонний паспорт громадянина України;Паспорт моряка;Дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше);Водійські права;Військовий квиток;Різні посвідчення з фотограцією<br />
'''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!'''<br />
-Привести не менше 3 свідків<br />
<br />
Свідками можуть бути батьки, другий з подружжя, діти, дідусі і бабусі,онуки, брати і сестри. А також сусіди, це особи, які зареєстровані (прописані) поряд з місцем проживання особи, яка встановлюється.<br />
== 4.Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта ==<br />
Якщо документів з фотографією немає, а явку свідків з яких-небудь причин неможливо забезпечити, то міграційна служба зобов'язана видати відмову в оформленні (відновленні, заміні) паспорта. Ця відмова є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення особи.<br />
== 5. Звернення до суду ==<br />
=== 5.1 Підсудність ===<br />
5.1 Підсудність<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання( ст. 316 ЦПКУ)<br />
=== 5.2. Зміст заяви (ст. 318 ЦПКУ) ===<br />
Повинно буди зазначено:<br />
1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
2.причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
3. докази, що підтверджують факт.<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=16570Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України2020-01-29T11:34:43Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
1.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 ЗУ "Про громадянство України" ]<br />
<br />
2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні]<br />
<br />
3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/289-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 289 від 04.06.2014 р. Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України.]<br />
<br />
5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року Про затвердження зразка бланка, технічного опису і Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України.]<br />
<br />
<br />
== '''1. Суб'єкти''' ==<br />
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України; маркованого списку<br />
<br />
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій. маркованого списку.<br />
<br />
== '''2.Особливості паспортизації цих категорій осіб''' ==<br />
<br />
Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Саме так підтверджується достовірність паперових паспортів, виданих на підконтрольних територіях. Але паспорти, видані в Криму і в зоні АТО, неможливо звірити з архівними даними. Тому особа громадян з таким паспортом підтверджується іншими документами.<br />
<br />
== '''3.Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян''' ==<br />
-Надати інші документи з фотографією<br />
Наприклад:<br />
Закордонний паспорт громадянина України;Паспорт моряка;Дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше);Водійські права;Військовий квиток;Різні посвідчення з фотограцією<br />
'''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!'''<br />
-Привести не менше 3 свідків<br />
<br />
Свідками можуть бути батьки, другий з подружжя, діти, дідусі і бабусі,онуки, брати і сестри. А також сусіди, це особи, які зареєстровані (прописані) поряд з місцем проживання особи, яка встановлюється.<br />
== 4.Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта ==<br />
Якщо документів з фотографією немає, а явку свідків з яких-небудь причин неможливо забезпечити, то міграційна служба зобов'язана видати відмову в оформленні (відновленні, заміні) паспорта. Ця відмова є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення особи.<br />
== 5. Звернення до суду ==<br />
=== 5.1 Підсудність ===<br />
5.1 Підсудність<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання( ст. 316 ЦПКУ)<br />
=== 5.2. Зміст заяви (ст. 318 ЦПКУ) ===<br />
Повинно буди зазначено:<br />
1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
2.причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
3. докази, що підтверджують факт.<br />
[[Категорія:Доробити]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96&diff=13458Нещасний випадок на виробництві2019-03-31T10:43:24Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1232-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України "Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 30 листопада 2011 р. № 1232]<br />
* Конвенція 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155 яка ратифікована Законом України №3988-VI від 02.11.2011 року<br />
* рішення Конституційного Суду України <br />
від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»<br />
* постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»<br />
== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] та Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 «Про охорону праці»] відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця.<br /><br />
<br />
Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.<br /><br />
<br />
''<big>У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний</big>:''<br />
* терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;<br />
* повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;<br />
* зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.<br />
<br /><br />
== Куди звертатися ==<br />
Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.<br /><br />
<br />
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, <br />
зобов'язаний негайно:<br /><br />
<br />
* повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний <br />
* випадок:<br />
* робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням <br />
* підприємства за встановленою Фондом формою;<br />
* підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;<br />
* органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням <br />
* підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;<br />
* установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство.<br /><br />
<br />
''У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.<br />
''<br />
'''''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ.<br />
''<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;<br /><br />
<br />
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.<br /><br />
<br />
До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.<br /><br />
<br />
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування.<br />
Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.<br /><br />
<br />
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:<br /><br />
<br />
* потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
* керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
* відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
* відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
* профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
* керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування).<br /><br />
<br />
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).<br /><br />
<br />
Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.<br />
<br />
== Строки розгляду питання. ==<br />
Комісія зобов'язана протягом <big>'''трьох діб'''</big>':<br />
# обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення <br />
# потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та <br />
# причетних до нього осіб;<br />
# визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам <br />
# законодавства про охорону праці;<br />
# з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;<br />
# визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;<br />
# установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.<br />
== Судовий порядок ==<br />
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві.<br /><br />
<br />
Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуться норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.<br />
[[Категорія:охорона праці]]<br />
[[Категорія:суди]]<br />
== Відшкодування моральної шкоди. ==<br />
Відповідно до п. 8 ст. 36 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Виплата моральної шкоди не є страховою виплатою».<br />
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.<br><br />
<br />
Згідно з статтями 16 та 18 Конвенції 1981 року Міжнародної організації праці (МОП) «Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище» №155, яка ратифікована Законом України №3988-VI від 02.11.2011 року, від роботодавців вимагається забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців також вимагається надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я. Крім цього від роботодавців вимагається передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві.<br><br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.<br />
З урахуванням конституційної значущості життя і здоров’я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець закріпив за працедавцем обсяг обов’язків для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відповідальність за їх можливе невиконання і травмування працівника.<br><br />
<br />
Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. <br><br />
<br />
Статтею 153 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.<br><br />
<br />
Відповідно до ст. 173 КЗпП шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.<br><br />
<br />
Згідно з статтею 237-1 КЗпП відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. <br><br />
<br />
Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України <br />
від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».<br><br />
<br />
Згідно зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.<br><br />
<br />
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює мені моральні й фізичні страждання, які обмежують мої можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.<br />
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F_%D0%B7_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97,_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=12614Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України2019-01-02T09:53:58Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: == '''Нормативна база''' == 1. ЗУ “Про громадянство України” 2. ЗУ “Про свободу пересуванн...</p>
<hr />
<div> <br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
1. ЗУ “Про громадянство України”<br />
<br />
2. ЗУ “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”<br />
<br />
3.Цивільний процесуальний кодекс України<br />
<br />
4.Постанова Кабінету Міністрів України № 289 від 04.06.2014 р. Про затвердження порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України.<br />
<br />
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року Про затвердження зразка бланка, технічного опису і Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України.<br />
<br />
6. Алгоритм дій з оформлення паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення, що підтверджує особу громадянина України особам, які зареєстровані в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення і на тимчасово окупованій території України від 02 жовтня 2015 року № Д/153/21-15.<br />
<br />
== '''1. Суб'єкти''' ==<br />
* Громадяни України, які мешкали на окупованих територіях на момент окупації і на сьогодні не оформляли паспорт громадянина України; маркованого списку<br />
<br />
* Громадяни України, що отримали паспорт до окупації на непідконтрольних територіях. При цьому такі громадяни можуть впродовж довгого часу мешкати і бути зареєстрованими за межами непідконтрольних територій. маркованого списку.<br />
<br />
== '''2.Особливості паспортизації цих категорій осіб''' ==<br />
<br />
Внутрішні ( не біометричні) паспорти громадян України, які видавалися до 2016 року, існують тільки на паперових носіях, до того ж мають низький рівень захисту. Підтвердити достовірність такого паспорта можна лише звіривши його з архівною карткою в архівні міграційної служби, що видала паспорт. Саме так підтверджується достовірність паперових паспортів, виданих на підконтрольних територіях. Але паспорти, видані в Криму і в зоні АТО, неможливо звірити з архівними даними. Тому особа громадян з таким паспортом підтверджується іншими документами.<br />
<br />
== '''3.Способи підтвердження особи для вказаних категорій громадян''' ==<br />
-Надати інші документи з фотографією<br />
Наприклад:<br />
Закордонний паспорт громадянина України;Паспорт моряка;Дитячий проїзний документ( для тих хто отримує паспорт вперше);Водійські права;Військовий квиток;Різні посвідчення з фотограцією<br />
'''УВАГА!''' '''Ці документи мають бути видані виключно органами влади України, документи видані окупаційною владою Крима і в зоні АТО НЕ можуть підтверджувати особу в органах міграційною служби!!!'''<br />
-Привести не менше 3 свідків<br />
<br />
Свідками можуть бути батьки, другий з подружжя, діти, дідусі і бабусі,онуки, брати і сестри. А також сусіди, це особи, які зареєстровані (прописані) поряд з місцем проживання особи, яка встановлюється.<br />
== 4.Відмова в оформленні (відновленні, заміні) паспорта ==<br />
Якщо документів з фотографією немає, а явку свідків з яких-небудь причин неможливо забезпечити, то міграційна служба зобов'язана видати відмову в оформленні (відновленні, заміні) паспорта. Ця відмова є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення особи.<br />
== 5. Звернення до суду ==<br />
=== 5.1 Підсудність ===<br />
5.1 Підсудність<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання( ст. 316 ЦПКУ)<br />
=== 5.2. Зміст заяви (ст. 318 ЦПКУ) ===<br />
Повинно буди зазначено:<br />
1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
2.причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
3. докази, що підтверджують факт.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83_(%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%BA%D0%B8),_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%A2%D0%9E_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%A4%D0%9E%D0%9F&diff=8280Списання безнадійного боргу (недоїмки), що виник у зв'язку з початком проведення АТО на сході України у ФОП2018-09-24T09:26:20Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: == Нормативна база == 1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20121216 Податковий кодекс України]<br /> 2.[http:/...</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20121216 Податковий кодекс України]<br /><br />
<br />
2.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br /><br />
<br />
2. [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 ЗУ “Про торгово-промислові палати України”]<br /><br />
<br />
3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1844-13 Наказ Міністерства доходів і зборів України “Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків “]<br /><br />
'''УВАГА! Останні законодавчі нововведення зобов'язують фізичних осіб — підприємців (далі- ФОП) платити єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), щомісячно, незалежно від провадження або відсутності господарської діяльності'''.<br /><br />
<br />
== Звернення до районної державної податкової інспекції ==<br />
ФОП, який має заборгованість зі сплати ЄСВ повинен звернутися до районної державної податкової інспекції з заявою про списання заборгованість зі сплати ЄСВ та штрафних санкцій (у разі наявності).Отримати письмову відповідь, якщо податкова відмовляється списувати, то звернутися в ТПП України.<br /><br />
== Звернення до Торгово-промислової палати України<br /> ==<br />
Згідно п. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів і зборів від 10.10.13 р. № 577(далі- Порядок) прописано, що якщо виник податковий борг у зв'язку з обставинами непереборної сили, чи стихійного лиха на території України, тоді цей борг підлягає списанню, як безнадійний. <br />
Перелік форс-мажорних обставин прописаний в в ЗУ “Про торгово-промислові палати України”. Основні - військові конфлікти, стихійні лиха. <br />
У Законі прописано і що не входить в форс-мажорні обставини. Наприклад, фінансова криза, будь-які комерційні - зростання валют і т.п.<br />
Рекомендуємо звернутися до Торгово-промислової палати України (далі-ТПП) з Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу.<br /><br />
== Тарифи ==<br />
Суб'єкти малого підприємництва відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд заяви і наданих документів.(розрахунок можна отримати на офіційному сайті ТПП https://www.ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti ). <br />
=== Строк ===<br />
<br />
Протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.<br /><br />
== Оскарження відмови ДФС в списанні заборгованості зі сплати ЄСВ ==<br />
Повторно з сертифікатом звернутися до Податкової отримати рішення про списання безнадійного податкового боргу або про відмову в списанні заборгованості.<br />
Згідно ст. 56 ПКУ Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.<br />
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. <br />
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. <br />
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. <br />
<br />
=== Підсудність ===<br />
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B0&diff=7046Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати з підприємства банкрута2018-07-02T07:29:30Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: == 1. Нормативна база == Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або в...</p>
<hr />
<div>== 1. Нормативна база ==<br />
Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» <br />
<br />
Конвенції МОТ 1949 р. № 95 «Про захист заробітної плати»<br />
<br />
МОТ 1992 р. № 173 «Про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності підприємця»<br />
<br />
== 2. Загальна частина ==<br />
Погашення заборгованості із виплати заробітної плати у випадку визнання підприємства банкрутом відбувається відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно із статтею 4 вище вказаного закону, арбітражний керівник (розпорядник майна, керівник санації) представляє інтереси роботодавця при укладанні або зміні колективного договору, реалізації права працівників на участь у керуванні організацією.<br />
Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник санацією (ст. 29) або ліквідатор (ст. 41) з моменту свого призначення в разі необхідності повідомляє працівників боржника про майбутнє звільнення відповідно до законодавства про працю.<br />
Стаття 11 Конвенції МОТ 1949 р. № 95 «Про охорону заробітної плати» орієнтована на повернення боргів, які виникли до банкрутства роботодавця.<br />
Проблематичним є те, що борги з оплати праці, незважаючи на їхній привілейований статус, можуть оплачуватися після погашення інших боргів роботодавця, що зазнає процедури банкрутства, оскільки черговість погашення привілейованого кредиту, що становить заробітну плату, визначається відповідно до п. 3 ст. 11 названої Конвенції національним законодавством. <br />
Слід враховувати, що відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.<br />
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» працівники за вимогами щодо виплати заробітної плати мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.<br />
Відповідно до ст. 5 Конвенції МОТ 1992 р. № 173 «Про захист вимог трудящих у випадку неплатоспроможності підприємця», вимоги трудящих, що випливають із трудових відносин, захищаються на основі привілеїв таким чином, щоб вони задовольнялися до того, як будуть задоволені вимоги непривілейованих кредиторів. Визначений Конвенцією мінімум вимог, на які поширюються привілеї (заробітна плата, виплати за оплачувані відпустки, вихідна допомога у зв'язку з припиненням трудових відносин й ін.).<br />
З урахуванням специфіки трудових відносин в умовах процедури банкрутства слід розділити працівників на дві категорії – тих, кого слід звільняти у зв'язку зі скороченням штату або чисельності співробітників підприємства, і тих, кого слід звільняти у зв'язку з ліквідацією підприємства.<br />
<br />
== 3. Погашення заборгованості по заробітній платі підприємством банкрутом == <br />
У разі існування спору з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито справу про банкрутство, у зв’язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 р. № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013р. (за винятком окремих його положень), згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до п. 8 ст. 20 ГПК України справи відносяться до юрисдикції господарських судів про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником;стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятків спорів про визначення та сплату (погашення) грошових зобов’язань (податкового збору, визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України..<br />
Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 р. № 5405-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.<br />
Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції (предметної підсудності) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, судам слід враховувати положення пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги статті 15 ЦПК, статті 12 ГПК та брати <br />
до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі <br />
про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19 січня 2013 р.<br />
Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 р., не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.<br />
<br />
== 4. Визначення юрисдикції спору про стягнення заробітної плати у разі банкрутства боржника ==<br />
<br />
Щодо судових рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати необхідно зазначити, що відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.<br />
Згідно із ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». <br />
Відповідно до пункту 3 частини 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо боржника визнано банкрутом.<br />
Пунктом 8 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом, частино 5 цієї статті передбачено, що Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83&diff=5208Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху2018-01-26T09:46:08Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]<br />
<br />
[http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1162-16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів МНС України” від 27.07.2016 № 725]<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1408-15/paran16#n16 Наказ Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі” від 07.11.2015 №1395]<br />
<br />
== Види постанов по справі про адміністративне правопорушення ==<br />
# постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;<br />
# рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;<br />
# постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.<br />
<br />
== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
<br />
* Особа щодо якої винесена постанова<br />
* Потерпілий<br />
* Прокурор<br />
<br />
<br />
== Підсудність ==<br />
<br />
Місцевий загальний суд, як адміністративний<br />
<br />
== Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення == <br />
<br />
У вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд .<br />
<br />
== Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення == <br />
Протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. <br />
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. <br />
<br />
== Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили ==<br />
<br />
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.<br />
<br />
== Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили ==<br />
<br />
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 КУпАП, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.<br />
<br />
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.<br />
<br />
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.<br />
<br />
== Строк розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.<br />
<br />
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:<br />
<br />
# залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; <br />
# скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; <br />
# скасовує постанову і закриває справу; <br />
# змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.<br />
<br />
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).<br />
<br />
== Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови ==<br />
<br />
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також останов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП. <br />
<br />
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд. <br />
== Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. <br />
<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_(%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85)_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%85&diff=5045Законність батьківських благодійних (добровільних) внесків у навчальних закладах2018-01-15T10:55:31Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: == НОРМАТИВНА БАЗА == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України] * [http://zakon5.rada.gov....</p>
<hr />
<div><br />
<br />
== НОРМАТИВНА БАЗА ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/245-2010-%D0%BF Постанова КМУ від 17 лютого 2010 р. №245]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1007-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери» від 19 серпня 2009 р. № 1007-р]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0932-16 Наказ Міністерства фінансів України №553 від 17.06.2016 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0371-05 Наказ Державного казначейства України №49 від 21.03.2005]<br />
<br />
== ПРАВОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН «батьки та дошкільний навчальний заклад» ==<br />
<br />
Пунктом 4 статті 13 Бюджетного Кодексу України передбачена можливість надходження до бюджету державних освітніх установ та закладів благодійної допомоги, яка включається до спеціального фонду і використовується на організацію основної діяльності бюджетних установ.<br /><br />
<br />
Основним нормативним документом, який визначає правове регулювання відносин у суспільстві, пов’язаних з благодійною діяльністю, є Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», так згідно ч. 1, 2 ст. 3 зазначеного Закону, цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.<br /><br />
<br />
Сферами благодійної діяльності є – освіта.<br />
Ч. 5 ст.. 73 Закон України «Про освіту», передбачено, що фінансування дошкільної та позашкільної освіти здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Держава може сприяти розвитку дошкільної та позашкільної освіти шляхом надання відповідних освітніх субвенцій.<br />
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу дошкільної освіти, відповідно до ч. 1 ст.. 36 закону України «Про дошкільну освіту».<br />
Наказ Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р.№ 440 затверджено «Примірне положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу», які можуть створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів.<br /><br />
<br />
Наказ № 398 від 26 квітня 2011 року Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, затверджено «Примірне положення про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу», одним із основних завдань діяльності батьківських комітетів у дошкільному навчальному закладі є сприяння створенню умов для вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.<br />
<br />
== ОТРИМАННЯ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ ==<br />
<br />
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери» від 19 серпня 2009 р. № 1007-р,<br />
<br />
1) Державне казначейство повинно забезпечити відкриття у територіальних органах Державного казначейства за зверненням закладу освіти реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису) та спеціального реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторису та зарахування на цей рахунок благодійних внесків, грантів і дарунків);<br />
<br />
2) заклади освіти приймають рішення щодо відкриття в органах Державного казначейства реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків самостійно, про яке повідомляють у тижневий термін після його прийняття головного розпорядника бюджетних коштів (відповідне управління освіти); рішення приймається на загальних зборах (конференціях) трудового колективу;<br />
<br />
Якщо навчальний заклад вирішує не відкривати самостійно реєстраційних рахунків, то благодійні внески будуть зараховуватися на спеціальний реєстраційний рахунок відповідного управління освіти<br />
3) у разі, коли закладом освіти прийнято рішення про відкриття реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків і самостійне ведення бухгалтерського обліку, до штатного розпису працівників такої установи (закладу) вводиться посада головного бухгалтера (бухгалтера) в межах фонду заробітної плати;<br />
<br />
4) у разі, коли закладом освіти прийнято рішення про відкриття реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків і продовження обслуговування централізованою бухгалтерією, право першого підпису платіжних документів для здійснення видатків із рахунків має керівник навчального закладу, а другого підпису — головний бухгалтер централізованої бухгалтерії; підписи на зазначених документах скріплюються печаткою органу чи установи, при яких діє централізована бухгалтерія.<br />
<br /><br />
Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.<br />
Благодійні внески враховуються у кошторисі навчального закладу серед інших джерел власних надходжень у складі підгрупи 1 другої групи спеціального фонду бюджету, на підставі ч.4 ст. 13 Бюджетного кодексу України.<br />
На підставі п.4 Постанови КМУ від 4 серпня 2000 р. №1222, Облік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, ведеться згідно з Порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1295 ( 1295-98-п ) «Про затвердження Порядку розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт». Після надходження благодійного внеску набувач вносить зміни до спеціального фонду кошторису за напрямами видатків, що визначаються відповідно до пункту 2 Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2000 р. №17 (17-2000-п ) «Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій».<br />
<br />
Відповідно до Наказу Державного казначейства України №49 від 21.03.2005, Надходження та використання коштів і матеріальних цінностей,отриманих від донорів гуманітарної допомоги та спонсорської допомоги, відображаються бухгалтерськими проведеннями, визначеними в Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженій наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 N 61 (z0497-00 ) та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 за N 497/4718, із змінами.<br />
<br />
Благодійні внески можуть надходити або одразу на спеціальний реєстраційний рахунок у Державному казначействі, або до каси навчального закладу. При цьому обіг готівки в навчальних закладах здійснюється згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Надходження готівкових коштів супроводжується оформленням прибуткових касових ордерів, що регулюється Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637.<br />
<br />
== ВИКОРИСТАННЯ БЛАГОДІЙНИХ ВНЕСКІВ ==<br />
<br />
Згідно ст. 13 Бюджетного кодексу України, власні надходження у вигляді благодійних внесків використовуються на організацію основної діяльності бюджетних установ.<br />
Благодійні внески можуть надаватися благодійниками набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування за напрямами видатків, визначеними благодійником, а також як товари, роботи, послуги. Якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу. <br />
Відповідно до п. 2 Постанова КМУ від 4 серпня 2000 р. №1222, Частина коштів, отриманих як благодійні (добровільні) внески і пожертви від юридичних та фізичних осіб, може спрямовуватися на виплату заробітної плати працівників установ і закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання відповідно до кошторисів зазначених установ і закладів з дотриманням вимог Закону України «Про благодійництво та благодійні організації».<br />
<br />
== ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ ==<br />
<br />
Згідно підпункту 197.1.2. пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.<br />
Відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, Надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.<br />
== ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ ==<br />
<br />
Наказом Міністерства фінансів України №553 від 17.06.2016 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» передбачено, що навчальні заклади державної та комунальної власності з метою оподаткування прибутку у визначений відповідний термін складають і подають звіт за відповідною формою.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=4399Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО2017-10-21T11:04:56Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div><br />
== '''1. Нормативна база''' ==<br />
<br />
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод<br />
Частина 1 статті 17, стаття 65 Конституції України<br />
Частини 1 и 2 стаття 256 Цивільно-процесуального кодексу України<br />
Пункт 3 частини1 статті 3, стаття 4 Закону України «Про основи національної безпеки України<br />
== <br />
'''2. Підсудність'''<br />
==<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. (ч.1 ст. 257 ЦПК України)<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. (ч.2 ст. 257 ЦПК України)<br />
<br />
== '''3. Розмір ставки судового збору''' ==<br />
<br />
Підпункт 4 пункт 1 частина 2 Статті 4 Закону України «Про судовий збір»<br />
(Станом на 02.10.2017 р. 640 грн.)<br />
<br />
== '''4. Заявник''' ==<br />
<br />
Зацікавлена особа<br />
<br />
== '''5. Предмет доказування''' ==<br />
<br />
- Факт виконання військових обов’язків в зоні проведення АТО<br />
<br />
- Факт участі у добровольчому формуванні<br />
<br />
- Мета встановлення факту<br />
<br />
- Термін знаходження в зоні АТО<br />
<br />
- Факт звернення заявника до військового комісаріату для оформлення статусу УБД<br />
<br />
- Інші обставини в конкретному випадку<br />
<br />
'''<br />
== 6. Приблизний перелік необхідних доказів''' ==<br />
<br />
- докази того, що заявник дійсно знаходився в зоні проведення АТО (посвідчення, довідки, накази, свідки тощо).<br />
- документи про відмову в оформленні статусу УБД</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=4398Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО2017-10-21T11:01:27Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div><br />
'''1. Нормативна база'''<br />
<br />
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод<br />
Частина 1 статті 17, стаття 65 Конституції України<br />
Частини 1 и 2 стаття 256 Цивільно-процесуального кодексу України<br />
Пункт 3 частини1 статті 3, стаття 4 Закону України «Про основи національної безпеки України<br />
<br />
'''2. Підсудність'''<br />
<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. (ч.1 ст. 257 ЦПК України)<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. (ч.2 ст. 257 ЦПК України)<br />
<br />
'''3. Розмір ставки судового збору'''<br />
<br />
Підпункт 4 пункт 1 частина 2 Статті 4 Закону України «Про судовий збір»<br />
(Станом на 02.10.2017 р. 640 грн.)<br />
<br />
'''4. Заявник'''<br />
<br />
Зацікавлена особа<br />
<br />
'''5. Предмет доказування'''<br />
<br />
- Факт виконання військових обов’язків в зоні проведення АТО<br />
<br />
- Факт участі у добровольчому формуванні<br />
<br />
- Мета встановлення факту<br />
<br />
- Термін знаходження в зоні АТО<br />
<br />
- Факт звернення заявника до військового комісаріату для оформлення статусу УБД<br />
<br />
- Інші обставини в конкретному випадку<br />
<br />
'''<br />
6. Приблизний перелік необхідних доказів'''<br />
<br />
- докази того, що заявник дійсно знаходився в зоні проведення АТО (посвідчення, довідки, накази, свідки тощо).<br />
- документи про відмову в оформленні статусу УБД</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=4397Умисне знищення або пошкодження майна2017-10-21T11:00:48Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 Кримінальний кодекс України]<br />
<br />
== Сутність злочину ==<br />
Даний вид злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні чужого майна і наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах.<br />
Знищення майна - це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.<br />
Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за ЇЇ цільовим призначенням стан.<br />
Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо). Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.<br />
У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втрачено внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, необхідно призначати відповідну експертизу.<br />
Шкода у великих розмірах- ознака оціночна. Вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода великою, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартості майна, обсягу, кількості предметів, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо). Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди як кваліфікуючої ознаки у ряді інших злочинів проти власності (п. 2 примітки до ст. 185), видається, що шкода у великому розмірі у складі умисного знищення або пошкодження майна може бути визнана тоді, коли цим злочином спричинено матеріальні збитки приблизно на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br />
Визначення розміру шкоди знищеного чи пошкодженого майна кремих видів здійснюється за таксами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами. В окремих випадках розмір шкоди може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. При визначенні розміру шкоди враховуються лише реальні матеріальні збитки. Упущена вигода до уваги братися не повинна.<br />
== Об`єкт злочину ==<br />
Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.<br />
Об'єктивна сторона злочину<br />
характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.<br />
== Суб'єктом злочину ==<br />
може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку.<br />
Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 364 (423) або 365 (424).<br />
== Суб'єктивна сторона злочину ==<br />
характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.<br />
== Кваліфікуючі ознаки злочину ==<br />
1)вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом,<br />
2)заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах,<br />
3)спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.<br />
== Мотив і мета злочину ==<br />
не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (ст. 113), вимагання (ст.189), терористичний акт (ст. 258), масові заворушення (ст. 294).<br />
<br />
<br />
== Відповідальність ==<br />
Статтею 194 ККУ передбачені наступні види кримінальної відповідальності:<br />
Штраф ( до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)<br />
<br />
Громадські роботи ( від ста двадцяти до двохсот сорока годин)<br />
<br />
Виправні роботи (на строк до двох років)<br />
<br />
Обмеження волі (до трох років)<br />
<br />
Позбавлення волі (до трьох років)<br />
<br />
== Куди звертатись? ==<br />
Про факт вчинення діяння, які мають ознаки умисного знищення або пошкодження чужого майна, необхідно звернутися з заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=4396Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО2017-10-21T10:41:21Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: == 1. Нормативна база == == 2. Підсудність == == 3. Розмір ставки судового збору == == 4. Заявник == =...</p>
<hr />
<div><br />
== 1. Нормативна база ==<br />
== 2. Підсудність ==<br />
== 3. Розмір ставки судового збору ==<br />
== 4. Заявник ==<br />
== 5. Предмет доказування ==<br />
== 6. Приблизний перелік необхідних доказів ==<br />
<br />
<br />
'''1. Нормативна база'''<br />
<br />
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод<br />
Частина 1 статті 17, стаття 65 Конституції України<br />
Частини 1 и 2 стаття 256 Цивільно-процесуального кодексу України<br />
Пункт 3 частини1 статті 3, стаття 4 Закону України «Про основи національної безпеки України<br />
<br />
'''2. Підсудність'''<br />
<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. (ч.1 ст. 257 ЦПК України)<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України. (ч.2 ст. 257 ЦПК України)<br />
<br />
'''3. Розмір ставки судового збору'''<br />
<br />
Підпункт 4 пункт 1 частина 2 Статті 4 Закону України «Про судовий збір»<br />
(Станом на 02.10.2017 р. 640 грн.)<br />
<br />
'''4. Заявник'''<br />
<br />
Зацікавлена особа<br />
<br />
'''5. Предмет доказування'''<br />
<br />
- Факт виконання військових обов’язків в зоні проведення АТО<br />
<br />
- Факт участі у добровольчому формуванні<br />
<br />
- Мета встановлення факту<br />
<br />
- Термін знаходження в зоні АТО<br />
<br />
- Факт звернення заявника до військового комісаріату для оформлення статусу УБД<br />
<br />
- Інші обставини в конкретному випадку<br />
<br />
'''<br />
6. Приблизний перелік необхідних доказів'''<br />
<br />
- докази того, що заявник дійсно знаходився в зоні проведення АТО (посвідчення, довідки, накази, свідки тощо).<br />
- документи про відмову в оформленні статусу УБД</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=3391Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон2017-07-03T19:39:58Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» від 11.01.2013 року. <br />
<br />
Закон України «Про міжнародне приватне право». <br />
<br />
Закон України «Про виконавче провадження».<br />
<br />
== Поняття визначення аліментів ==<br />
'''Аліменти''' – це грошові зобов’язання між членами однієї сім’ї, які виплачуються упродовж певного часу. Аліменти не можна подарувати, заповісти або передати права на них третім особам. Аліменти є безоплатною виплатою, оскільки люди, що мають родинні зв’язки в межах однієї сім’ї, зобов’язані утримувати одне одного. <br />
<br />
== Ким може бути порушено питання про стягнення аліментів? ==<br />
Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.<br />
<br />
== Добровільна угода про сплату аліментів ==<br />
Відповідно до сімейного кодексу України утримання дітей може забезпечуватись батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, коли слід примусово стягувати з батьків необхідну суму. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.<br />
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.<br />
<br />
== Стягнення аліментів через суд. ==<br />
Найпоширеніший спосіб стягнення аліментів – це рішення суду, на підставі якого організація чи роботодавець здійснює щомісячні утримання та перерахування коштів на рахунок одержувача. <br />
<br />
== Як довго виплачуються аліменти? ==<br />
Аліменти на утримання дітей сплачуються щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Якщо дитина навчається у навчальному закладі (ВНЗ), термін сплати аліментів може бути подовжено на весь період навчання.<br />
== Порядок сплати аліментів у випадку виїзду одного з батьків <br />
за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги ==<br />
Не припиняють права дитини на утримання такі обставини, як переїзд дитини чи одного із батьків – платника аліментів на постійне місце проживання за кордон та зміна ними громадянства.<br />
У випадку виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою України не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реалізується це положення згідно з Порядком стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про надання правової допомоги, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року за №123.<br />
Даним Порядком передбачено, що у разі виїзду одного з батьків, який є громадянином України, на постійне місце проживання до іноземної держави, з якою України не має договору про надання правової допомоги, він зобов’язаний виконати аліментні зобов’язання щодо утримання дитини (дітей) до досягнення нею (ним) повноліття. Ці зобов’язання оформлюються у вигляді договору між цією особою та тим із батьків, з ким залишається дитина (діти) у зв’язку з переданням права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).<br />
У випадку невиконання аліментних зобов’язань особою, яка виїжджає за кордон, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.<br />
З метою запобігання ухилення батьків від виконання обов’язку утримувати дітей до їх повноліття встановлено, що особа, яка виїжджає за кордон на постійне місце проживання, одночасно із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної сторінки у паспорті за наявності дитини (або дітей), яка залишається проживати в Україні, подає до паспортної служби органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні, договір про сплату аліментів на дитину або нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, чи копію рішення суду про плату аліментів. До моменту одержання паспорта зазначена особа зобов’язана подати до органу внутрішніх справ за місцем її постійного проживання в Україні відповідний документ, що підтверджує виконання нею аліментних зобов’язань, - нотаріально засвідчену заяву про відсутність в одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява не подавалася раніше) або нотаріально засвідчену копію постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів провадилось за рішенням суду).<br />
У разі невиконання аліментних зобов’язань на момент одержання паспорта до особи, яка виїжджає на постійне місце проживання за кордон, застосовуються обмеження, передбачені чинним законодавством.<br />
Особа, яка виїхала за межі України для тимчасового перебування і має в Україні малолітню або неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання про залишення для постійного проживання за кордоном подає до дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном документи, передбачені п. 2 цього Порядку (а саме, договір про виплату аліментів, або нотаріально засвідчену заяву про відсутність у одержувача аліментів вимог щодо стягнення аліментних платежів, або копію рішення суду про виплату аліментів).<br />
У випадку наявності неврегульованих аліментних зобов’язань керівник дипломатичного представництва або консульської установи України за кордоном відмовляє в задоволенні клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають.<br />
<br />
== Порядок стягнення аліментів за кордоном ==<br />
23 листопада 2007 року Україною підписано Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання <br />
Метою цієї Конвенції є забезпечення ефективного міжнародного стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, зокрема шляхом: створення всеосяжної системи співробітництва між органами Договірних держав; забезпечення доступності заяв, які подаються для винесення рішень про утримання; забезпечення визнання та виконання рішень про утримання; передбачення ефективних заходів для негайного виконання рішень про утримання.<br />
Ця Конвенція застосовується до зобов'язань про утримання, що виникають з відносин між батьками та дитиною, стосовно особи віком до 21 року, до визнання та виконання або виконання рішення про утримання одного з подружжя, коли заяву зроблено разом з вимогою в межах підпункту "a", до утримання одного з подружжя, за винятком розділів II й III.<br />
Відповідно до статті 62 будь-яка Договірна держава може залишити за собою право обмежувати застосування Конвенції стосовно підпункту "a" пункту 1 лише до осіб, які не досягли 18-річного віку. Договірна держава, яка зробила таке застереження, не має права вимагати застосування Конвенції до осіб того віку, який виключено її застереженням.<br />
Відповідно до статті 63 будь-яка Договірна держава може заявити, що вона поширюватиме застосування всієї Конвенції чи будь-якої її частини до будь-якого зобов'язання про утримання, що випливає із сімейних відносин, батьківства, шлюбу або спорідненості, у тому числі, зокрема, зобов'язання стосовно уразливих осіб. Будь-яка така заява створює зобов'язання між двома Договірними державами лише настільки, наскільки їхні заяви охоплюють такі самі зобов'язання про утримання та частини Конвенції.<br />
Положення цієї Конвенції застосовуються до дітей незалежно від сімейного стану батьків.<br />
Заява відповідно до цього розділу подається через центральний орган Договірної держави, у якій проживає заявник, до центрального органу запитуваної держави. Для цілей цього положення проживання не охоплює простої присутності.<br />
Усі заяви відповідно до статті 10, як мінімум, повинні містити:<br />
a) виклад суті заяви або заяв;<br />
b) ім'я та контактну інформацію, у тому числі адресу та дату народження заявника;<br />
c) ім'я та, якщо відомо, адресу та дату народження відповідача;<br />
d) ім'я та дату народження будь-якої особи, для якої запитується утримання;<br />
e) підстави, на яких ґрунтується заява;<br />
f) у заяві кредитора - інформацію стосовно того, куди повинні надсилатися або перераховуватися електронним способом суми утримання;<br />
g) за винятком заяви відповідно до підпункту "a" пункту 1 та підпункту "a" пункту 2 статті 10, будь-яку інформацію або документ, зазначені в заяві запитуваної держави відповідно до статті 63;<br />
h) ім'я та контактну інформацію особи або підрозділу центрального органу запитуючої держави, які відповідальні за опрацювання заяви.<br />
У відповідних випадках і настільки, наскільки це є відомим, заява додатково повинна містити, зокрема:<br />
a) фінансове становище кредитора;<br />
b) фінансове становище боржника, у тому числі ім'я та адресу роботодавця боржника та характер і місцезнаходження активів боржника;<br />
c) будь-яку іншу інформацію, що може сприяти розшукові відповідача.<br />
До заяви додається будь-яка необхідна підтверджувальна інформація або документація, у тому числі документація стосовно права заявника на безоплатну правову допомогу. У разі подачі заяв згідно з підпунктом "a" пункту 1 та підпунктом "a" пункту 2 статті 10 до заяви додаються лише документи, перелічені в статті 25.<br />
Заява згідно зі статтею 10 може бути подана у формі, рекомендованій та опублікованій Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.<br />
Центральний орган запитуючої держави допомагає заявнику забезпечити, щоб заява супроводжувалася всією інформацією та документами, які, як йому відомо, є необхідними для розгляду заяви.<br />
Центральний орган запитуючої держави, пересвідчившись, що заява відповідає вимогам Конвенції, передає заяву від імені та за згодою заявника до центрального органу запитуваної держави. До заяви додається формуляр про передачу, визначений у додатку 1. Центральний орган запитуючої держави, коли про це запитує центральний орган запитуваної держави, надає повну копію, засвідчену компетентним органом держави походження, будь-якого документа, зазначеного в пункті 3 статті 16, підпунктах "a", "b" та "d" пункту 1 й підпункті "b" пункту 3 статті 25 та пункті 3 статті 30.<br />
Запитуваний центральний орган протягом шести тижнів з дати отримання заяви підтверджує отримання у формулярі, визначеному в додатку 2, та інформує центральний орган запитуючої держави про те, які початкові кроки здійснено чи буде здійснено для опрацювання заяви, а також може запитати будь-які додаткові необхідні документи й інформацію. Протягом цих шести тижнів запитуваний центральний орган надає запитуючому центральному органу ім'я та контактну інформацію особи або підрозділу, які відповідальні за відповіді на запити про просування заяви.<br />
Протягом трьох місяців після підтвердження запитуваний Центральний орган інформує запитуючий центральний орган про стан опрацювання заяви.<br />
Запитуючий і запитуваний центральні органи інформують один одного про:<br />
a) особу чи підрозділ, які відповідальні за конкретну справу,<br />
b) просування справи та надають вчасні відповіді на запити.<br />
Центральні органи опрацьовують справу настільки швидко, наскільки дозволить належний розгляд усіх питань.<br />
Центральні органи застосовують найбільш швидкі та ефективні засоби зв'язку, наявні в їхньому розпорядженні.<br />
Запитуваний центральний орган може відмовити в опрацюванні заяви, лише якщо є очевидним, що вимог Конвенції не виконано. У такому разі цей центральний орган невідкладно інформує запитуючий центральний орган про причини відмови.<br />
Запитуваний центральний орган не може відхилити заяви лише на тій підставі, що є необхідність у додаткових документах або інформації. Однак запитуваний центральний орган може просити запитуючий центральний орган про надання таких додаткових документів або інформації. Якщо запитуючий центральний орган не зробить цього протягом трьох місяців чи більш тривалого періоду, визначеного запитуваним центральним органом, запитуваний центральний орган може вирішити, що більше не опрацьовуватиме заяви. У такому разі він інформує запитуючий центральний орган про це рішення.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Покарання за несплату аліментів ==<br />
У разі якщо боржник не бажає платити аліментів, то за заявою його колишнього подружжя державний виконавець має право звернутися до правоохоронних органів з поданням про притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин, а саме злісне ухиляння від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей. Після порушення кримінальної справи матеріали передаються до суду для призначення винному міри покарання.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=3390Стягнення аліментів на дитину у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання за кордон2017-07-03T19:36:35Z<p>Liliia.osyponok: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
Конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23.11.2007 року ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання» від 11.01.2013 року. <br />
<br />
Закон України «Про міжнародне приватне право». <br />
<br />
Закон України «Про виконавче провадження».<br />
<br />
== Поняття визначення аліментів ==<br />
'''Аліменти''' – це грошові зобов’язання між членами однієї сім’ї, які виплачуються упродовж певного часу. Аліменти не можна подарувати, заповісти або передати права на них третім особам. Аліменти є безоплатною виплатою, оскільки люди, що мають родинні зв’язки в межах однієї сім’ї, зобов’язані утримувати одне одного. <br />
<br />
== Ким може бути порушено питання про стягнення аліментів? ==<br />
Питання про стягнення аліментів порушується фізичною особою на своє утримання або на користь іншої особи, а також юридичною особою, що має право порушувати питання про стягнення аліментів на дитину або іншу особу в установлених законодавством випадках, або належним чином уповноваженим представником відповідної особи.<br />
<br />
== Добровільна угода про сплату аліментів ==<br />
Відповідно до сімейного кодексу України утримання дітей може забезпечуватись батьками добровільно, але іноді виникають ситуації, коли слід примусово стягувати з батьків необхідну суму. Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.<br />
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.<br />
<br />
== Стягнення аліментів через суд. ==<br />
Найпоширеніший спосіб стягнення аліментів – це рішення суду, на підставі якого організація чи роботодавець здійснює щомісячні утримання та перерахування коштів на рахунок одержувача. <br />
<br />
== Як довго виплачуються аліменти? ==<br />
Аліменти на утримання дітей сплачуються щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Якщо дитина навчається у навчальному закладі (ВНЗ), термін сплати аліментів може бути подовжено на весь період навчання.<br />
<br />
== Покарання за несплату аліментів ==<br />
У разі якщо боржник не бажає платити аліментів, то за заявою його колишнього подружжя державний виконавець має право звернутися до правоохоронних органів з поданням про притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин, а саме злісне ухиляння від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей. Після порушення кримінальної справи матеріали передаються до суду для призначення винному міри покарання.</div>Liliia.osyponokhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=3389Стягнення аліментів в порядку наказного провадження2017-07-03T19:30:54Z<p>Liliia.osyponok: Створена сторінка: ''''''Нормативна база:'''''' Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів...</p>
<hr />
<div>''''''Нормативна база:'''''' <br />
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року N 2037-VIII.<br />
Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87; 2015 р., № 33, ст. 323)<br />
Цивільний процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492)<br />
Сімейний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):<br />
<br />
<br />
<br />
== Стягнення аліментів на підставі судового наказу ==<br />
До суду подається заява про видачу судового наказу, у разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний срок з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.<br />
Право власності на аліменти<br />
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.<br />
Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України";<br />
<br />
== Способи виконання обов’язку утримавати дитину == <br />
За домовленістю.<br />
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.<br />
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів";<br />
<br />
== Мінімальний розмір аліментів на одну дитину ==<br />
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку";<br />
. <br />
== Мінімальний розмір аліментів на двох/трьох дітей ==<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину";<br />
<br />
<br />
== Стягнення аліментів в твердій грошовій сумі ==<br />
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.<br />
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.<br />
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.<br />
<br />
== Час, з якого присуджуються аліменти на дитину ==<br />
<br />
В разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви<br />
<br />
<br />
== Судовий збір ==<br />
Від сплати судового зору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення".</div>Liliia.osyponok