https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Larysa.orel&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-19T01:15:42ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83_(%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%BA%D0%B8),_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%A2%D0%9E_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%A4%D0%9E%D0%9F&diff=42344Списання безнадійного боргу (недоїмки), що виник у зв'язку з початком проведення АТО на сході України у ФОП2023-03-31T10:45:15Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати України"] <br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0908-22#Text Наказ Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків"]<br />
== Звернення до районної державної податкової інспекції ==<br />
<br />
<br />
23 серпня 2022 року у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу.<br />
<br />
Цей Порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.<br />
<br />
Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.<br />
<br />
Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.<br />
<br />
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.<br />
<br />
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.<br />
<br />
Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.<br />
<br />
<br />
Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.<br />
<br />
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період., який має заборгованість зі сплати ЄСВ повинен звернутися до районної державної податкової інспекції з заявою про списання заборгованість зі сплати ЄСВ та штрафних санкцій (у разі наявності).Отримати письмову відповідь, якщо податкова відмовляється списувати, то звернутися в ТПП України.<br /><br />
== Звернення до Торгово-промислової палати України<br /> ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1844-13 У випадку, коли податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) рішення про списання приймається на підставі письмової заяви платника податків, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додається Сертифікат (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 220).. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів і зборів від 10.10.13 р. № 577(далі- Порядок)]<br />
<br />
Перелік форс-мажорних обставин прописаний в [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 ч. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати України]". Основні - військові конфлікти, стихійні лиха. У [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Законі] прописано і що не входить в форс-мажорні обставини. Наприклад, фінансова криза, будь-які комерційні - зростання валют і т.п.<br /><br />
Рекомендуємо звернутися до Торгово-промислової палати України (далі-ТПП) з Заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу.<br /><br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span>[https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD&oldid=3521 "Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин"].<br />
== Тарифи ==<br />
Суб'єкти малого підприємництва відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80#o114 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"] мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд заяви і наданих документів.(розрахунок можна отримати на офіційному сайті ТПП https://www.ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti ). <br />
=== Строк ===<br />
'''Протягом семи днів''' з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.<br /><br />
== Оскарження відмови ДФС в списанні заборгованості зі сплати ЄСВ ==<br />
Повторно з сертифікатом звернутися до ДФС отримати рішення про списання безнадійного податкового боргу або про відмову в списанні заборгованості.<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 56 ПКУ] рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.<br /><br />
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) ''протягом 10 календарних днів'', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. <br /><br />
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом], або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. <br /><br />
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. <br />
=== Підсудність ===<br />
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом].<br /><br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково</span> [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&oldid=7127 "Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"].<br />
[[Категорія: Податкове право]] [[Категорія:Господарське право]] [[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%83_(%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%BA%D0%B8),_%D1%89%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%90%D0%A2%D0%9E_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%A4%D0%9E%D0%9F&diff=42320Списання безнадійного боргу (недоїмки), що виник у зв'язку з початком проведення АТО на сході України у ФОП2023-03-30T07:41:08Z<p>Larysa.orel: набрання чинності наказу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України ]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про торгово-промислові палати України"] <br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1844-13 Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2010 року № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків"]<br />
== Звернення до районної державної податкової інспекції ==<br />
<br />
<br />
23 серпня 2022 року у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу.<br />
<br />
Цей Порядок розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.<br />
<br />
Дія цього Порядку згідно з ПКУ поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.<br />
<br />
Водночас норми цього Порядку не поширюються на грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.<br />
<br />
Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.<br />
<br />
Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з зазначених вище випадків.<br />
<br />
Списання податкового боргу відбувається на підставі рішення, прийнятого керівником територіального органу ДПС за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу. Рішення про списання оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку № 220.<br />
<br />
<br />
Факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.<br />
<br />
Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період., який має заборгованість зі сплати ЄСВ повинен звернутися до районної державної податкової інспекції з заявою про списання заборгованість зі сплати ЄСВ та штрафних санкцій (у разі наявності).Отримати письмову відповідь, якщо податкова відмовляється списувати, то звернутися в ТПП України.<br /><br />
== Звернення до Торгово-промислової палати України<br /> ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1844-13 У випадку, коли податковий борг виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) рішення про списання приймається на підставі письмової заяви платника податків, в якій зазначаються суми податків і зборів, що підлягають списанню. До заяви обов'язково додається Сертифікат (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 220).. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів і зборів від 10.10.13 р. № 577(далі- Порядок)] <br />
<br />
Перелік форс-мажорних обставин прописаний в [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 ч. 2 ст. 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати України]". Основні - військові конфлікти, стихійні лиха. У [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80 Законі] прописано і що не входить в форс-мажорні обставини. Наприклад, фінансова криза, будь-які комерційні - зростання валют і т.п.<br /><br />
Рекомендуємо звернутися до Торгово-промислової палати України (далі-ТПП) з Заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями для списання безнадійного податкового боргу.<br /><br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково </span>[https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%81-%D0%BC%D0%B0%D0%B6%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD&oldid=3521 "Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин"].<br />
== Тарифи ==<br />
Суб'єкти малого підприємництва відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/671/97-%D0%B2%D1%80#o114 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"] мають право отримати безкоштовно сертифікат про настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), сплачуючи тільки за розгляд заяви і наданих документів.(розрахунок можна отримати на офіційному сайті ТПП https://www.ucci.org.ua/tarifi-rakhunok-akti ). <br />
=== Строк ===<br />
'''Протягом семи днів''' з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.<br /><br />
== Оскарження відмови ДФС в списанні заборгованості зі сплати ЄСВ ==<br />
Повторно з сертифікатом звернутися до ДФС отримати рішення про списання безнадійного податкового боргу або про відмову в списанні заборгованості.<br />
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 56 ПКУ] рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.<br /><br />
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) ''протягом 10 календарних днів'', що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. <br /><br />
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом], або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. <br /><br />
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. <br />
=== Підсудність ===<br />
Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом].<br /><br />
<span style="color:#008B45">Див. додатково</span> [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&oldid=7127 "Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"].<br />
[[Категорія: Податкове право]] [[Категорія:Господарське право]] [[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=42313Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану2023-03-30T06:00:14Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]<br />
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==<br />
=== Хто може звернутися ===<br />
Один із наречених, якщо він є військовослужбовцем Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі - військовослужбовець), а також поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]).<br />
=== Порядок проведення державної реєстрації шлюбу ===<br />
▶ Державна реєстрація шлюбу у випадку, якщо один із наречених є військовослужбовцем може проводитися <u>відділами державної реєстрації актів цивільного стану</u> (далі - відділ ДРАЦС) <u>без особистої присутності такого нареченого (нареченої)</u>.<br />
'''Заява''' військовослужбовця про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу ДРАЦС, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу, або до іншого відділу ДРАЦС чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.<br />
<br />
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,] у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.<br />
<br />
<u>Заява військовослужбовця має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб:</u><br />
# прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);д<br />
# дату народження; <br />
# громадянство;<br />
# відомості про обране прізвище (у разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої).<br />
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.<br />
<br />
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"] державне мито за державну реєстрацію шлюбу у випадках, передбачених цим пунктом, не справляється.<br />
<br />
▶ Факт реєстрації шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем, також може засвідчуватися '''''актом про укладення шлюбу''''' (далі - акт)''',''' який складається <u>безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця</u>, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).<br />
<br />
Зазначений акт може складатися <u>без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку</u> з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими. <br />
<br />
Після складання акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого [https://minjust.gov.ua/str_ter відділу ДРАЦС] для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.<br />
<br />
На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне '''свідоцтво'''. Якщо звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі ДРАЦС у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.<br />
<br />
Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.<br />
<br />
<u>Акти, які складені з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]</u> та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу у визначеному цією постановою порядку.<br />
== Розірвання шлюбу з військовослужбовцем ==<br />
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану є аналогічною процедурі розірвання шлюбу в мирний час.<br />
<br />
<u>Шлюб розривається:</u><br />
* за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);<br />
* за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);<br />
* за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).<br />
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.<br />
<br />
У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.<br />
<br />
Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.<br />
<br />
У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.<br />
<br />
У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.<br />
<br />
Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.<br />
<br />
В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.<br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.<br />
<br />
За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.<br />
<br />
У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.<br />
<br />
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2023 році – 1073,6 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2022 році ‒ 536,8 грн). Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору. <br />
<br />
див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
== Див. також: ==<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]<br />
* [[Порядок розірвання шлюбу]]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%B7_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%BC_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83&diff=42201Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану2023-03-24T06:47:36Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]<br />
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==<br />
=== Хто може звернутися ===<br />
Один із наречених, якщо він є військовослужбовцем Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Національної гвардії, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування (далі - військовослужбовець), а також поліцейським, особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Державної кримінально-виконавчої служби, особою начальницького складу Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки (підпункт 1 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]).<br />
=== Порядок проведення державної реєстрації шлюбу ===<br />
▶ Державна реєстрація шлюбу у випадку, якщо один із наречених є військовослужбовцем може проводитися <u>відділами державної реєстрації актів цивільного стану</u> (далі - відділ ДРАЦС) <u>без особистої присутності такого нареченого (нареченої)</u>.<br />
'''Заява''' військовослужбовця про державну реєстрацію шлюбу, що одночасно є підтвердженням факту надання ним згоди на шлюб, подається безпосередньому командиру (керівнику), яким засвідчується справжність підпису на відповідній заяві та забезпечується її передача до відділу ДРАЦС, до якого подано особисто нареченим (нареченою) заяву про державну реєстрацію шлюбу, або до іншого відділу ДРАЦС чи територіального органу Міністерства юстиції, які провадять діяльність під час воєнного стану.<br />
<br />
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5,] у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] ‒ державну реєстрацію актів цивільного стану проводить будь-який орган за зверненням заявника.<br />
<br />
<u>Заява військовослужбовця має містити відомості про нього та про особу, з якою він бажає зареєструвати шлюб:</u><br />
# прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);д<br />
# дату народження; <br />
# громадянство;<br />
# відомості про обране прізвище (у разі обрання прізвища нареченого (нареченої) або приєднання до свого прізвища прізвища нареченого (нареченої).<br />
За можливості військовослужбовець може бути присутнім під час реєстрації шлюбу за допомогою відеозв’язку.<br />
<br />
За реєстрацію шлюбу необхідно сплатити державне мито у розмірі <u>0,05 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян</u> (у 2023 році - 0,85 копійок) (підпункт "а" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).<br />
<br />
▶ Факт реєстрації шлюбу, якщо один із наречених є військовослужбовцем, також може засвідчуватися '''''актом про укладення шлюбу''''' (далі - акт)''',''' який складається <u>безпосереднім командиром (керівником) військовослужбовця</u>, та скріплюється гербовою печаткою відповідного органу (військового формування).<br />
<br />
Зазначений акт може складатися <u>без особистої присутності одного чи обох наречених з використанням доступних засобів відеозв’язку</u> з тим із наречених, хто відсутній, або з обома відсутніми нареченими. <br />
<br />
Після складання акт надсилається командиром (керівником), яким його було складено, до будь-якого [https://minjust.gov.ua/str_ter відділу ДРАЦС] для складення актового запису про шлюб у паперовій формі та внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.<br />
<br />
На підставі складеного актового запису про шлюб подружжю або одному з них у день звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, видається відповідне '''свідоцтво'''. Якщо звернення до відділу ДРАЦС, яким зареєстровано шлюб, неможливе, відповідне свідоцтво видається в іншому відділі ДРАЦС у разі внесення відомостей про такий шлюб до Реєстру та за наявності доступу до нього.<br />
<br />
Відомості, відсутні в актовому записі про шлюб, можуть бути внесені до нього після припинення чи скасування воєнного стану у визначеному законодавством порядку.<br />
<br />
<u>Акти, які складені з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 213 "Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану"]</u> та не містять усі передбачені цією постановою відомості (крім прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), дати народження обох наречених), вважаються дійсними для проведення державної реєстрації шлюбу у визначеному цією постановою порядку.<br />
== Розірвання шлюбу з військовослужбовцем ==<br />
Процедура розірвання шлюбу з військовослужбовцем в умовах воєнного стану є аналогічною процедурі розірвання шлюбу в мирний час.<br />
<br />
<u>Шлюб розривається:</u><br />
* за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);<br />
* за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);<br />
* за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).<br />
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.<br />
<br />
У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.<br />
<br />
Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.<br />
<br />
У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.<br />
<br />
У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.<br />
<br />
Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.<br />
<br />
В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.<br />
<br />
Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.<br />
<br />
За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.<br />
<br />
У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.<br />
<br />
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2023 році – 1073,6 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2022 році ‒ 536,8 грн). Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору. <br />
<br />
див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
* [https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]<br />
== Див. також: ==<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]<br />
* [[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]<br />
* [[Порядок розірвання шлюбу]]<br />
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Воєнний стан]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F%D1%85_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=36969Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення2022-06-20T11:41:31Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]<br />
<br />
== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==<br />
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.<br><br />
<br />
Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із: <br />
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);<br />
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1_(%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81)_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9) емфітевзис]).<br />
Згідно зі ст. 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання. Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.<br />
<br />
Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548], відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:<br />
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства; <br />
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;<br />
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;<br />
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271): <br />
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства, <br />
* силосні й сінажні; <br />
* будівлі для тепличного, рибного господарств;<br />
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;<br />
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.<br />
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.<br />
<br />
За цільовим призначенням землі, слід врахувати наступне нормативне врегулювання щодо зведення будівель і споруд. Зокрема, на земельних ділянках, наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди. Після закінчення строку оренди зазначеної земельної ділянки побудовані тимчасові споруди підлягають знесенню власниками цих споруд за їх рахунок .На земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд не допускається. <br />
<br />
В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.<br />
<br />
Відповіно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 ст. 16 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку. На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку.<br />
== Будівницто автозаправної станції ==<br />
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).<br />
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].<br />
<br />
'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''<br />
<br />
Розміщення АЗС усіх типів не допускається:<br />
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;<br />
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;<br />
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;<br />
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач.<br><br />
<br />
Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).<br />
== Будівництво об’єктів торгівлі == <br />
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо.<br><br />
<br />
Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти;Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; будівництва та обслуговування будівель торгівлі.<br />
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки; Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку); Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування;Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС; Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення;<br />
<br />
Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.<br />
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.<br />
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==<br />
<br />
'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.<br />
<br />
'''Полігони ТПВ розміщуються:'''<br />
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''<br />
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''<br />
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''<br />
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''<br />
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''<br />
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''<br />
* ''за межами міст;''<br />
'' '''на відстані, не менше:'''''<br />
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;<br />
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;<br />
* 1000 м – від межі міст;<br />
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);<br />
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;<br />
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.<br />
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.<br />
<br />
'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''<br />
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''<br />
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''<br />
* ''у зонах активного карсту;''<br />
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''<br />
* ''у заболочених місцях;''<br />
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''<br />
* ''у водоохоронних зонах;''<br />
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''<br />
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''<br />
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''<br />
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''<br />
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:<br />
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;<br />
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;<br />
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.<br />
[[Категорія: Земельне право]]<br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=36244Визнання батьківства2022-05-26T13:10:40Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] <br />
<br />
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==<br />
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. <br />
<br />
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];<br />
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);<br />
# документ, що підтверджує сплату державного мита.<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. <br />
|}<br />
<br />
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==<br />
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.<br />За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.<br />
<br />
Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.<br />
<br />
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.<br />
<br />
== Визнання батьківства за рішенням суду ==<br />
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.<br />
<br />
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==<br />
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.<br />
<br />
Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.<br />
<br />
Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]<br />
<br />
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''<br />
<br />
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);<br />
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;<br />
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;<br />
# квитанція про сплату судового збору;<br />
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;<br />
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..<br />
<br />
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.<br />
<br />
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.<br />
<br />
Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.<br />
<br />
=== Порядок звернення до суду ===<br />
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.<br />
<br />
Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини. <br />
<br />
Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням. <br />
<br />
'''Сплата судового збору'''<br />
<br />
Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2022 розмір судового збору складає 992,40 грн. <br />
<br />
'''Докази'''<br />
<br />
До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача. <br />
<br />
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.<br />
<br />
Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''<u>наприклад</u>''':<br />
<br />
- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);<br />
<br />
- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;<br />
<br />
- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).<br />
<br />
'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']). <br />
<br />
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=36241Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації2022-05-26T12:52:29Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодекс цивільного захисту України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#n2 Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#Text Закон України України від 15 березня 2022 року № 2125-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав]"<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2006-%D0%BF#Text Типове положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 587]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави Законом України № 2102-IX затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"], відповідно до якого:<br />
<br />
1. Оголошується та проводиться загальна мобілізація.<br />
<br />
2. Мобілізація проводиться на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.<br />
<br />
3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (''набрання чинності - 24 лютого 2022 року'').<br />
<br />
'''[https://www.president.gov.ua/documents/3422022-42621 Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 342/2022] продовжено з 25 травня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.'''<br />
<br />
|}<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частина перша статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі - Закон).<br />
<br />
'''Мобілізаційна підготовка''' - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.<br />
<br />
'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. <br />
=== Види мобілізації ===<br />
Мобілізація може бути <u>загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано</u>.<br />
<br />
'''Загальна мобілізація''' проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина дурга статті 4 Закону)].<br />
<br />
'''Часткова мобілізація''' може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.<br />
<br />
'''Цільова мобілізація''' може проводитися з метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків, а також у відбудовний період для ліквідації наслідків воєнних дій у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану"] та іншими нормативно-правовими актами. Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил цивільного захисту в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодексом цивільного захисту України].<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.<br />
|}<br />
== Порядок проведення мобілізації ==<br />
Відповідно до законодавства мобілізація проводиться <u>відкрито або приховано</u>.<br />
<br />
Рішення про проведення '''відкритої мобілізації''' має бути негайно оголошене через засоби масової інформації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина шоста статті 4 Закону)].<br />
<br />
Рішення про проведення '''прихованої мобілізації''' доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина сьома статті 4 Закону]).<br />
<br />
З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина восьма статті 4 Закону)].<br />
<br />
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.<br />
<br />
<u>Загальне керівництво</u> у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; <u>організаційне керівництво мобілізаційною підготовкою і мобілізацією в Україні</u> - Кабінетом Міністрів України; <u>координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації</u> здійснюється Радою національної безпеки і оборони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина дев'ята статті 4 Закону).]<br />
<br />
Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.<br />
<br />
Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. <br />
<br />
Функції щодо координації планування, методологічного, методичного, наукового забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в органах виконавчої влади, інших державних органах, національній економіці здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку ([https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство економіки України]), якщо інше не передбачено законом. <br />
<br />
Здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина тринадцята статті 4 Закону).]<br />
<br />
Співробітництво з іншими державами у сфері мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.<br />
<br />
== Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації ==<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text статтею 23 Закону] '''не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:'''<br />
# заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;<br />
# визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);<br />
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;<br />
# жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;<br />
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;<br />
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність;<br />
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;<br />
# усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;<br />
# зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;<br />
#які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;<br />
#опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;<br />
#жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];<br />
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;<br />
# працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;<br />
# інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.<br />
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-11, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу <u>за їхньою згодою і тільки за місцем проживання</u>.<br />
<br />
'''<big>Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також</big>:'''<br />
* здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;<br />
* наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;<br />
* жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:<br />
# військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;<br />
# працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;<br />
# осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;<br />
# осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.<br />
Особи, зазначені в пунктах 1-4, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу <u>за їхньою згодою</u>.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!Не підлягають призову на військову службу під час '''часткової мобілізації''' протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.<br />
|}<br />
<br />
== Обов'язки громадян ==<br />
'''Громадяни зобов'язані:'''<br />
<br />
* з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;<br />
* надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом (частина перша статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом]).<br />
<br />
Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу під час мобілізації можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частини третьої статті 22 Закону] '''під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових частин''' або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов’язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).<br />
<br />
'''Призов громадян на військову службу під час мобілізації''' або залучення їх до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов’язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов’язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов’язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).<br />
<br />
== Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією ==<br />
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 336 Кримінального кодексу України] передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією. <br />
<br />
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до п’яти років. <br />
<br />
'''Суб’єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується <u>прямим умислом</u>.<br />
<br />
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для відправлення до військової частини. <br />
<br />
Кримінальне правопорушення є <u>закінченим</u> з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.<br />
<br />
Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України] настає за діяння, яке безпосередньо пов'язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.<br />
<br />
== '''Відповідальність за ухилення від мобілізації''' ==<br />
<br />
== <small>Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 Кримінального кодексу України] Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.</small> ==<br />
<br />
== запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації ==<br />
У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України <u>підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, за виключенням тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України</u>, має право звернутися до прокурора з '''клопотанням''' '''про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.''' За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з '''клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу''' у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації. <br />
<br />
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації повинно містити:<br />
<br />
# виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під призов на військову службу під час мобілізації та висновок про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану; <br />
# виклад обставин, які вказують на те, що відсутні відповідні ризики, передбачені частиною першою статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], а також ризики ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від призову на військову службу під час мобілізації.<br />
<br />
Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, '''не пізніше 24 годин''', з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.<br />
<br />
У разі нез'явлення такої особи у зазначений строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає '''клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''' (стаття 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
<br />
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73627752?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Касаційний кримінальний суд Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 678/80/15-к]<br />
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/87424193?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Касаційний кримінальний суд Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 759/5435/16-к]<br />
<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=36108Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками2022-05-24T10:37:42Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
<br />
== Право на спілкування з онуками ==<br />
В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України] визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.<br />
<br />
== Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню ==<br />
Згідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n721 ст. 151 Сімейного кодексу України], батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. <br />
<br />
Відповідно ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 ст. 257 Сімейного кодексу України] батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. <br />
<br />
== Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками ==<br />
* визнання права;<br />
* визнання угоди недійсною;<br />
* припинення дії, яка порушує право;<br />
* відновлення становища, яке існувало до порушення;<br />
* примусове виконання обов'язку в натурі;<br />
* зміна правовідношення;<br />
* припинення правовідносин;<br />
* відшкодування збитків;<br />
* відшкодування моральної шкоди;<br />
* визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування, а також інші способи захисту.<br />
<br />
== Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком ==<br />
Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1377 258 Сімейного кодексу України]). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 ст. 19 Сімейного кодексу України]). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.<br />
<br />
Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із [[:Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx|позовом]] про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 257 Сімейного кодексу України]). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.<br />
<br />
== Підсудність розгляду справи ==<br />
Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків. <br />
<br />
== Обставини які враховує суд при прийнятті рішення ==<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1393 263 Сімейного кодексу України] спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України.] <br />
<br />
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України] зазначено Суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо.<br />
При цьому також ураховується:<br />
* вік, стан здоров'я дитини; <br />
* поведінка родичів у минулому і теперішньому часі; <br />
* інші обставини, що мають істотне значення для дитини.<br>'''Суд''' з урахуванням поведінки в сім'ї позивача, його характеристики, стану здоров'я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров'ю дитини, '''може відмовити в позові''' про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні. Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини. Це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання баби і діда, тощо. Крім того, суд у своєму рішенні визначає місце та час спілкування баби, діда (прабаби, прадіда) зі своїми внуками (правнуками). Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думки представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.<br />
== [[Виконання рішення суду: дії стягувача|Виконання рішення суду]] ==<br />
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 ст. 64<sup>-1</sup> Закону України «Про виконавче провадження»] виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.<br />
<br />
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.<br />
<br />
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»]. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.<br />
<br />
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]) та вживає інші заходи примусового виконання рішення.<br />
<br />
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%B4%D0%BE_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83&diff=35870Внесення змін до Державного земельного кадастру2022-05-16T09:25:19Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня року 2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:<br />
<br />
В Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"] застосовується з урахуванням пунктів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3191 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n3280 28] розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.<br />
<br />
[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vedennya-ta-funkcionuvannya-derzhavnogo-zemelnogo-kadastru-v-umovah-voyennogo-s564-070522 Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 р. № 564], відповідно до якої внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру здійснюються виключно державними кадастровими реєстраторами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів (далі — державні кадастрові реєстратори), включеними до переліку державних кадастрових реєстраторів, які в умовах воєнного стану здійснюють визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України “Про Державний земельний кадастр”] повноваження<br />
|}<br />
== Поняття Державного земельного кадастру ==<br />
<br />
'''[https://land.gov.ua/ Державний земельний кадастр]''' - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.<br />
<br />
Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:<br />
* регулюванні земельних відносин;<br />
* управлінні земельними ресурсами;<br />
* організації раціонального використання та охорони земель;<br />
* здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі;<br />
* формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;<br />
* справлянні плати за землю.<br />
Внесення відомостей до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
Надання відомостей з [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] у визначених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Законом України "Про адміністративні послуги"], або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин та відповідають кваліфікаційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.<br />
<br />
== Внесення змін до Державного земельного кадастру ==<br />
<br />
Підставою для отримання такої послуги є заява про внесення до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць.<br />
<br />
Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру], мають відповідати таким вимогам:<br />
* текст документів має бути написаний розбірливо;<br />
* документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;<br />
* документи мають відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України "Про Державний земельний кадастр".]<br />
<br />
Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, що подаються у паперовій формі, засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт із землеустрою, в електронній формі - його кваліфікованим електронним підписом.<br />
<br />
Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються, вносяться до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] безперервно.<br />
Відомості (зміни до них) вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру в текстовій та графічній формі.<br />
<br />
Внесення відомостей (змін до них) до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) згідно з додатком 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»] від 17 жовтня 2012 № 1051 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт.<br />
Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а заява в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви. <br />
<br />
Державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядку ведення Державного земельного кадастру], перевіряє:<br />
# повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру];<br />
# наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру];<br />
# розташування об'єкта [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] на території дії його повноважень;<br />
# придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.<br />
У разі звернення за внесенням відповідних відомостей (змін до них) неналежної особи (особи, яка не може бути заявником ), подання заявником не повного пакета документів та/або розташування об'єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора Державний кадастровий реєстратор відмовляє такій особі, заявникові у прийнятті заяви безпосередньо у момент її подання або у день надходження рекомендованим листом зазначених документів за формою згідно з додатком 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядку ведення Державного земельного кадастру] із зазначенням рекомендацій щодо усунення причин, що є підставою для такої відмови, зокрема найменування та місцезнаходження органу, до повноважень якого належить внесення відомостей (змін до них) про об'єкт [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру.]<br />
<br />
У разі відповідності заяви разом з документами вимогам, зазначеним у Порядку, Державний кадастровий реєстратор приймає заяву до розгляду по суті.<br />
<br />
Заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру обліковуються шляхом їх реєстрації у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.<br />
<br />
Заяви реєструються в день їх надходження в порядку черговості.<br />
<br />
Дата реєстрації заяви у [https://land.gov.ua/ Державному земельному кадастрі] є датою їх прийняття.<br />
<br />
== Внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки ==<br />
<br />
Внесення до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.<br />
<br />
У разі коли до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] вносяться відомості (зміни до них) про зареєстровану раніше земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, такі відомості (зміни до них) вносяться до неї після її відкриття.<br />
<br />
Відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до [https://land.gov.ua/ Державного земельного кадастру] в разі внесення:<br />
# змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відкрито Поземельну книгу;<br />
# нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, на яку відкрито Поземельну книгу;<br />
# змін до відомостей про земельну ділянку, на яку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку.<br />
<br />
Внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).<br />
<br />
Для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:<br />
# заява за формою згідно з додатком 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру;]<br />
# оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);<br />
# електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).<br />
Підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є:<br />
# розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;<br />
# звернення із заявою неналежної особи;<br />
# невідповідність поданих документів вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку];<br />
# наявність заявлених відомостей у Поземельній книзі.<br />
<br />
Для внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку, у випадках віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці та зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки в результаті проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць Державному кадастровому реєстраторові подаються:<br />
# документація, яка є підставою для внесення таких відомостей;<br />
# електронний документ.<br />
<br />
== Результат надання послуги ==<br />
# Витяг з Державного земельного кадастру про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць на підтвердження внесення відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць.<br />
# Повідомлення про відмову у реєстрації заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.<br />
# Рішення про відмову у внесені до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць.<br />
<br />
== Вичерпний перелік документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) ==<br />
Вичерпний перелік документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них):<br />
* Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру за визначеною формою <br />
* Документація із землеустрою та оцінки земель, інші документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру <br />
* Документація із землеустрою та оцінки земель, інші документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, в електронній формі відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України “Про землеустрій”] <br />
* Електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру, відповідно до вимог Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Про Державний земельний кадастр]” <br />
* Документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою) <br />
*<br />
== Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання послуги ==<br />
<br />
Заява про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру у паперовій формі з доданими документами подається до центру надання адміністративних послуг заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.<br />
<br />
Строк надання послуги: 14 календарних дні.<br />
<br />
== Перелік підстав для відмови про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ==<br />
<br />
# Із заявою про внесення відомостей (змін до них) звернулася неналежна особа (подання заяв можуть здійснювати органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень)<br />
# Подання заявником не повного пакета документів (відсутність електронної форми документа документації із землеустрою)<br />
# Розташування об’єкта Державного земельного кадастру на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора<br />
# Електронний документ не придатний для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F-%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%83&diff=35869Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду2022-05-16T09:09:01Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4312-17 Закону України «Про професійний розвиток працівників»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/433-19 Закон України від 14 травня 2015 року № 433-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду».]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/303/2014/2014 Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію»] <br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану",] відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця <u>у період його тимчасової непрацездатності</u>, а також <u>у період перебування працівника у відпустці</u> (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.<br />
<br />
У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] <u>не застосовуються</u>, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
Пунктом 3 частини першої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статті 36 КЗпПУ] визначено, що підставою припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n709 статті 119 КЗпПУ.]<br />
<br />
'''Даний пункт стосується як самого працівника , так і власників- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність як самозайняті особи і укладають трудові договори з працівниками.'''<br />
<br />
'''Підставою''' для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу, мобілізаційне розпорядження.<br />
<br />
'''Початком проходження''' військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату – для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) – для громадян, прийнятих за контрактом, у тому числі військовозобов’язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.<br />
<br />
'''Закінченням проходження''' військової служби вважається день вилучення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) в порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.<br />
Призов військовозобов’язаних та резервістів на військову службу у зв’язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв’язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] (ст.39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).<br />
<br />
== Звільнення в разі вступу на військову службу працівника ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 119] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#Text КЗпПУ] Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків визначає, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. <br />
<br />
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".]<br />
<br />
Таким чином звільнити працівника, який вступив на військову службу без його згоди неможливо. Для звільнення за цією підставою необхідна заява працівника, де він сам зазначить підставою звільнення "проходження військової служби у особливий період".<br />
<br />
== Звільнення в разі вступу на військову службу власника- фізичної особи ==<br />
В разі призову або мобілізації на військову службу власника- фізичної особи звільнення працівників, з якими він уклав трудовий договір допускаєтся без згоди працівників та завчасного попередження, однак власник зобов'язаний виконати всі необхідні умови щодо звільнення згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпПУ. Ст. 47 КЗпПУ] зазначає що "Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпПУ](абзац 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 ст. 47 КЗпПУ]). Однак абзац 3 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 47 КЗпПУ] встановлює особливі умови для мобілізованих роботодавців-фізосіб-" у разі мобілізації власника - фізичної особи свої обов’язки, визначені цією статтею, він повинен виконати протягом місяця після своєї демобілізації без застосування санкцій та штрафів". <br />
=== Особливий випадок ===<br />
Самозайнята особа (фізособа-підприємець) може мати працівника, котрого вже мобілізовано на військову службу. І згідно із п. 3 абзацу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 ст. 119 КЗпП], за працівником зберігають місце роботи, посаду та середній заробіток. Дотриматися цієї норми можна лише тоді, коли самозайнята особа (фізособа-підприємець) уповноважить іншу особу виконувати обов’язки щодо розрахунків із найманими працівниками.<br />
<br />
Частково це можна вирішувати завдяки п. 25 підрозділу 10 р. ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового Кодексу України]. Згідно з ним, якщо самозайнята особа (фізособа-підприємець, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), що має найманих працівників, мобілізована на військову службу та на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам зарплати та/або інших доходів, то обов’язок із нарахування та утримання ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця вповноважена особа. Аналогічний підхід передбачено й щодо обов’язку самозайнятих осіб (фізосіб-підприємців) обчислювати, нараховувати та звітувати про сплату ЄСВ (крім сплати ЄСВ) за найманих працівників (п. 92 р. VIIІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).<br />
<br />
Фізособа-підприємець, котрого мобілізовано на військову й виконує в польових умовах військові обов’язки з несення служби для уповноваження когось на виконання своїх обов’язків може клопотати перед керівництвом військового підрозділу, щоб узяти відпустку й вирішити це питання шляхом оформлення відповідних документів на вповноважену особу й доручення їй указаних обов’язків щодо розрахунків за виплатами працівникам.<br />
<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82_%D0%B7%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=35565Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб2022-05-03T09:51:47Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03 2022 № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!<br />
Після введення воєнного стану власникам житла, які безкоштовно прихистили внутрішньо переміщених осіб з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204] і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, запроваджено гарантовану державну підтримку в розмірі близько 450 грн. на місяць за кожну прийняту особу, незалежно від віку. <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 затверджено Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Порядок № 333).]<br />
<br />
<br />
'''Корисно!''' [https://prykhystok.gov.ua Веб-ресурс "Прихисток"] - через цей сайт можна знайти безкошовне житло для біженців, а також подати оголошення та компенсувати вартість комунальних послуг громадянам, які приймають у себе переселенців. <br />
|}<br />
== Кому надається компенсація ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Порядку затвердженого постановою КМУ № 333 від 19 березня 2022 року «'''Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану і не отримують щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»'''] компенсація надається:<br />
* фізичним особам — громадянам України віком від 18 років,<br />
* які є власниками жилих приміщень приватного житлового фонду (далі — власники жилих приміщень)<br />
* які '''безоплатно''' розміщували в цих приміщеннях внутрішньо переміщених осіб. <br />
<br />
Компенсація надається для покриття понесених власниками жилих приміщень витрат, пов'язаних з таким розміщенням.<br />
<br />
'''Важливо!''' Компенсація надається за умови відсутності заборгованості власника жилого приміщення за житлово-комунальні послуги.<br />
<br />
== Умови надання компенсації ==<br />
Власник жилого приміщення зобов’язаний ''не пізніше наступного дня з дня розміщення'' внутрішньо переміщених осіб:<br />
[[Файл:Алгоритм отримання компенсації за розміщення в приватному житлі ВПО.png|міні|300x300пкс]]<br />
* подати '''заяву''' до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення, у якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові кожної з розміщених осіб;<br />
* додати '''копії документів''', що посвідчують їх особу. <br />
<br />
Власник жилого приміщення також зобов’язаний ''в день припинення розміщення'' внутрішньо переміщених осіб або зміни їх кількості подати '''заяву '''з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у жилому приміщенні. <br />
<br />
На підставі зазначених заяв виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради вносить зміни до реєстру жилих приміщень, доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. <br />
<br />
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад або власники жилих приміщень вносять відомості щодо приміщень приватного житлового фонду, доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, до [https://prykhystok.gov.ua/ '''веб-ресурсу "Прихисток"''']. На підставі зазначених відомостей виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради формує реєстр жилих приміщень, доступних для безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.<br />
<br />
== Як отримати компенсацію ==<br />
Для отримання компенсації власник жилого приміщення ''не пізніше п'яти днів з дня закінчення звітного місяця'' подає до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування жилого приміщення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text заяву за формою згідно з додатком 1 Порядку № 333] (далі — заява).<br />
<br />
Заява подається в паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text "Про електронні довірчі послуги"] із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів з використанням кваліфікованого електронного підпису. <br />
<br />
Заява розглядається ''протягом п'яти робочих днів'' з дня її отримання. Перебіг пʼяти робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви.<br />
<br />
Протягом строку розгляду заяви уповноважені особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради проводять '''перевірку''' (верифікацію) наведених у заяві власником жилого приміщення відомостей '''з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення внутрішньо переміщених осіб''', зокрема з метою:<br />
* перевірки факту такого розміщення,<br />
* його безоплатності,<br />
* кількості розміщених осіб та умов їх проживання,<br />
* документів, що встановлюють особу (паспорта громадянина України або свідоцтва про народження внутрішньо переміщеної особи, зокрема електронних документів),<br />
* перевіряють дані про відсутність або наявність у заяві інформації про осіб, які отримують щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.<br />
<br />
За результатами перевірки виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради визначає обсяг компенсації витрат власника жилого приміщення, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб, та подає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF?fbclid=IwAR0V1DahCUW0RYJ_NK5pLYyZw-Q_nC8qDXYUfQ_WFSZUCKA2JqxK2wS8gIQ#Text заяву за формою згідно з додатком 2] до відповідної обласної військової адміністрації до 10-го числа місяця, що настає за звітним.<br />
<br />
Обласні військові адміністрації ''протягом двох робочих днів'' після отримання заяв від виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад надсилають узагальнену інформацію до Мінрегіону для опрацювання питання виділення фінансування із зазначенням пропозиції щодо виділення коштів з державного та місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду бюджету), коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об’єднань, інших не заборонених законодавством джерел. <br />
<br />
Мінрегіон узагальнює інформацію, подану обласними військовими адміністраціями та готує проект рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів з державного бюджету (зокрема резервного фонду). <br />
<br />
== Підстави для відмови у виплаті компенсації ==<br />
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-%D0%BF#Text Порядку № 333], '''підставами для відмови у виплаті компенсації є встановлення:'''<br />
* невідповідності осіб,<br />
* кількості розміщених осіб,<br />
* кількості людино-днів даним, зазначеним у заяві.<br />
<br />
== Як розраховується сума компенсації ==<br />
Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких жиле приміщення надавалося для розміщення внутрішньо переміщеної особи (далі — людино-день), з дня розміщення внутрішньо переміщених осіб, але не раніше дати включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про розміщення внутрішньо переміщеної особи у відповідному жилому приміщенні.<br />
<br />
Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості внутрішньо переміщених осіб, які проживали у жилому приміщенні власника, в кожний день місяця.<br />
<br />
Сума компенсації за кожен людино-день визначається на рівні''' 14,77 гривні'''. <br />
<br />
Загальна сума компенсації власнику жилого приміщення визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день. <br />
<br />
'''''Приклад:''' якщо 1 людина проживала 30 днів, то компенсація складатиме: 14.77 грн. х 30 днів = 443,10 грн. ''<br />
<br />
'''Компенсація здійснюється за рахунок:'''<br />
* коштів державного та місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду бюджету),<br />
* коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання,<br />
* іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної та матеріальної допомоги,<br />
* добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб,<br />
* благодійних організацій та громадських об’єднань,<br />
* інших не заборонених законодавством джерел<br />
<br />
'''виключно у безготівковій формі''' за зазначеними у заяві банківськими реквізитами до 20-го числа місяця з дня закінчення звітного місяця.<br />
<br />
Виділення та використання коштів для надання компенсації здійснюється відповідно до Тимчасового порядку виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/175-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2022 р. № 175.]<br />
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]] <br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%83_%D1%83_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B0%D1%81&diff=34685Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час2022-04-07T06:10:21Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обовязок і військову службу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]<br />
<br />
== Загальне поняття військової служби і виконання військового обов'язку==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.<br><br />
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.<br><br />
Виконання військового обов’язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.<br />
Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.<br />
== Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу ==<br />
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.<br />
<br />
Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу ''на добровільних засадах проходять громадяни України'', ''які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.''<br />
<br />
Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.<br />
<br />
Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.<br />
<br />
'''Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.'''<br />
<br />
У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.<br />
Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.<br />
<br />
Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.<br />
<br />
Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких вищих навчальних закладів. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.<br />
<br />
Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.<br />
<br />
Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.<br />
<br />
Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.<br />
<br />
== Порядок призову на військову службу осіб офіцерського складу ==<br />
<br />
''Порядок призову і проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”].''<br />
<br />
Військову службу за призовом осіб офіцерського складу впроваджено з метою допідготовки та перепідготовки офіцерів запасу за визначеними військовими спеціальностями, набуття ними практичного досвіду. Адже офіцери за призовом в обов’язковому порядку пройдуть тримісячну підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України та після цього призначатимуться на первинні офіцерські посади до військових части, які не беруть участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей.<br />
<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n584 до стаття 27 «Про військовий обов'язок і військову службу»], у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.<br />
<br />
'''Запас військовозобов’язаних поділяється на першу і другу категорії'''<br />
<br />
'''''До запасу першої категорії належать''''' військовозобов’язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.<br />
<br />
'''''До запасу другої категорії належать''''' військовозобов’язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби. <br />
<br />
Військовозобов’язані, зараховані до запасу другої категорії, у разі здобуття під час перебування в запасі або служби у військовому резерві військово-облікової спеціальності переводяться до запасу першої категорії.<br />
<br />
=== Хто може бути призваний на військову службу осіб офіцерського складу ===<br />
<br />
За рішенням Міністра оборони України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу можуть бути призвані особи віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу (закінчили військові кафедри), мають вищу освіту (не нижче бакалавра) і яким присвоєне первинне офіцерське звання.<br />
<br />
Призов відбувається на рівних засадах як для чоловіків, так і для жінок. Залучення призваних військовослужбовців до сил і засобів проведення АТО відбувається лише після проходження обов’язкової підготовки у вищих військових навчальних закладах (тривалість – 3 місяці).<br />
<br />
=== Строк, на який можуть бути призвані офіцери запасу ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказу Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] строк військової служби за призовом для осіб офіцерського складу складає '''18 місяців.'''<br />
<br />
Початком військової служби за призовом вважається день направлення військовослужбовців до військової частини із районного (міськрайонного) військового комісаріату. Закінченням строку служби є день виключення військовослужбовців зі списків особового складу військової частини.<br />
<br />
'''Важливо!''' Після отримання повістки про призов на військову службу офіцери запасу зобов’язані прибути у визначений пункт збору і в термін, зазначений в повістці. У разі неявки офіцерів запасу без поважних причин за викликом вони несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. Наявність поважних причин для нез’явлення до пункту збору повинна бути документально підтверджена.<br />
<br />
Призов на військову службу офіцерів запасу здійснюється після обов’язкового проходження медичного огляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року №402)]. За результатами медичного огляду призову на військову службу підлягають особи, які придатні до військової служби за станом здоров’я.<br />
<br />
=== Які існують підстави для відстрочки від призову на військову службу офіцерів запасу===<br />
Відстрочка від призову на військову службу офіцерів надається особам виключно за рішенням атестаційної комісії обласного військового комісаріату на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n271 статтею 17 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”], а саме:<br />
* за сімейними обставинами<br />
* за станом здоров'я<br />
* для здобуття освіти<br />
* для продовження професійної діяльності.<br />
==== Відстрочка від призову на військову службу офіцерам запасу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають: ====<br />
* вагітну дружину;<br />
* дружину з інвалідністю;<br />
* двох і більше дітей;<br />
* дитинуз інвалідністю;<br />
* дитину віком до 3х років або дитину старшу 3х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
* непрацездатних батьків (чи одного з них), непрацездатних рідних або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати;<br />
* одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
Крім того, відстрочка від призову за сімейними обставинами у разі бажання може надаватися офіцерам запасу, які є особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
'''Важливо!''' Атестаційна комісія обласного військового комісаріату може прийняти рішення про надання офіцерам запасу відстрочки від призову за сімейними обставинами, незважаючи на небажання офіцерів запасу нею скористатися, виходячи при цьому з того, що призов може суттєво погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства вони повинні утримувати.<br />
<br />
==== Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров’я ====<br />
Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров'я надається на підставі рішення (тимчасово непридатний до військової служби), прийнятого за результатами медичного огляду. На підставі зазначеної причини відстрочка надається на строк до 1 року. Після спливу цього терміну офіцер запасу повторно проходить медичний огляд.<br />
<br />
==== Відстрочка від призову офіцерів запасу для здобуття освіти ====<br />
Відстрочка від призову офіцерів запасу на військову службу для здобуття освіти надається один раз за весь період навчання особам, які навчаються у:<br />
* ВНЗ з денною формою навчання (також під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня);<br />
* середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.<br />
Крім того, право на відстрочку від призову на військову службу для здобуття освіти також мають офіцери запасу, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.<br />
<br />
Відстрочка від призову для здобуття освіти надається один раз за період навчання, тобто:<br />
* офіцери запасу, які відраховані з навчальних закладів за власним бажанням,невиконання навчального плану,порушення умов контракту недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування/поновлення.<br />
* офіцери запасу, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами право на надану відстрочку від призову не втрачають.<br />
<br />
==== Відстрочка від призову офіцерів запасу для продовження професійної діяльності ====<br />
''Відстрочка від призову надається офіцерам запасу'', які є:<br />
* педагогічними працівниками з повною вищою освітою, - на весь період їх роботи за спеціальністю;<br />
* медичними працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;<br />
* священнослужителями, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, - на час виконання обов’язків священнослужителя;<br />
* сільськими, селищними, міськими головам - на строк виконання ними цих повноважень;<br />
* особами, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;<br />
* резервістами - на весь період служби у військовому резерві;<br />
* поліцейськими - на весь період їх служби.<br />
Крім того, офіцерам запасу, яким оголошено підозру у вчиненні злочину або відносно яких справа розглядається судом, надається відстрочка від призову до прийняття відповідного рішення.<br />
Офіцери запасу, яким надана відстрочка, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати до військового комісаріату документ, які підтверджують право на відстрочку.<br />
<br />
=== Підстави для звільнення від призову на військову службу офіцерів запасу===<br />
''Від призову на військову службу в мирний час звільняються офіцери запасу'', які:<br />
* визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;<br />
* виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;<br />
* мали батька або мати, рідного брата або сестру, які загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;<br />
* до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.<br />
<br />
== Права офіцерів за призовом ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказу Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] під час проходження військової служби за призовом офіцери запасу виконують обов̓язки і користуються правами, пільгами та видами забезпечення, передбаченими для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом.<br />
<br />
Важливе учтонення, Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06.12.2016 року], убло внесено зміни до ч. 3 статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]. Відповідно до змін - за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, '''''на особливий період''''' або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав '''''особливий період'''''.Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14), проаналізував норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], та відповідно прийшов до висновку, що наразі діє особливий період. Верховний Суд України, на звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, підтримав позицію щодо дії наразі особливого періоду, відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18.<br />
[[Категорія:Військова служба]]<br />
[[Категорія:Військовослужбовці]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=34535Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі2022-03-31T10:38:52Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2] <br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.<br />
<br />
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.<br />
<br />
'''Рада суддів України оприлюднила [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану]:'''<br />
* обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;<br />
<br />
* по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя;<br />
<br />
* справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;<br />
<br />
* виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану;<br />
<br />
* зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);<br />
<br />
* вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.<br />
'''Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану''':<br />
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_06_03_2022.pdf?fbclid=IwAR2JdiQGRPYMkfmg1BBctEHcbheB8eWVTEJBW5G2fP_bObmTCWxiTjnUw-Q від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22]<br />
* [https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/Rozp_08_03_2022.pdf від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22] <br />
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_10_03_2022.pdf від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_12_03_2022.pdf від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/test/Rozp_14_03_2022.pdf?fbclid=IwAR1iOGKHUdygoFGIg5lfuv2daClKEt4dOmu85yqyF5rpuBSgDfw9I5MGQfw від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/test1/Rozp_15_03_2022.pdf від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_16_03_2022_10.pdf від 16 березня 2022 року № 10/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_18_03_2022_1.pdf від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_22_03_2022_12.pdf від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/Rozp_22_03_2022_13.pdf від 22 березня 2022 року № 13/0/9-22] <br />
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Rozp_25_03_2022_14.pdf від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22] <br />
<br />
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1264919/ Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції!]<br />
|}<br />
<br />
== Хто має право звернутися з позовною заявою ==<br />
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Куди звернутися ==<br />
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].<br />
|}<br />
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==<br />
За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 258 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Більш детально про позовну давність: [[Позовна давність]]<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! style="background-color:#98FB98;" | №!! style="background-color:#98FB98;" |Вид підсудності !! style="background-color:#98FB98;" | Предмет позову !! style="background-color:#98FB98;" | Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="2" |1.|| rowspan="2" |Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача|| Позови до фізичної особи || За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи<br />
|-<br />
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]<br />
|-<br />
| rowspan="15" |2.|| rowspan="15" |Підсудність справ за вибором позивача||Позови про '''стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру; оплату '''додаткових витрат на дитину'''; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, '''індексацію аліментів''', зміну способу їх стягнення; про '''визнання батьківства''' відповідача; позови, що виникають з '''трудових правовідносин'''||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача<br />
|-<br />
|Позови про '''розірвання шлюбу''' (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача))||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача<br />
|-<br />
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди<br />
|-<br />
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду|| За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача<br />
|-<br />
|Позови про захист прав споживачів||За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування шкоди, завданої майну||За місцем завдання шкоди<br />
|-<br />
|Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи||За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу<br />
|-<br />
|Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці||За місцем виконання договорів<br />
|-<br />
|Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи)<br />
|-<br />
|Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі<br />
|За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна<br />
|-<br />
|Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом||За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса<br />
|-<br />
|Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування<br />
|За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів<br />
|-<br />
|Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову || За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)<br />
|-<br />
|Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру<br />
|За місцем проживання чи перебування позивача<br />
|-<br />
|3.||Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою||Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях||За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів<br />
|-<br />
| rowspan="7" |4.|| rowspan="7" |Виключна підсудність||Позови, що виникають з приводу '''нерухомого майна'''|| rowspan="2" |За місцезнаходженням майна або основної його частини<br />
|-<br />
|Позови про зняття арешту з майна<br />
|-<br />
|Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до '''прийняття спадщини''' спадкоємцями||За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини<br />
|-<br />
|Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти||За місцезнаходженням перевізника<br />
|-<br />
|Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору || За місцем розгляду первісного позову<br />
|-<br />
|У випадку об'єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання || За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання<br />
|-<br />
|Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій || Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги <br />
|}<br />
[[Файл:29542510 763426103850744 6795031551460226431 n.jpg|міні|Позовне провадження]]<br />
== [http://court.gov.ua/userfiles/pozov_civil.pdf Форма і зміст позовної заяви] ==<br />
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:<br />
* найменування суду, до якого подається заява;<br />
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br />
* зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br />
* зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; <br />
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br />
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br />
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br />
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br />
* попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br />
* підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав ([http://parabellum.in.ua/kompaniya/dokumenty-i-novosti/276-zrazok-zayavi-pro-vidsutnist-inshogo-analogichnogo-pozovu-styagnennya-borgu зразок підтвердження]) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
'''''До позовної заяви додаються:'''''<br />
#документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;<br />
#документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);<br />
#клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);<br />
#копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6709 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.<br />
<br />
Відмітка має містити наступні реквізити:<br />
<br />
* слова – «Згідно з оригіналом»,<br />
* особистий підпис,<br />
* власне ім’я та прізвище,<br />
* дата засвідчення.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
За подання позову особа сплачує [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].(992 грн у 2022 році)<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
<u>Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.</u><br />
<br />
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в '''апеляційній інстанції''' протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в '''касаційній інстанції''' протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
== Див. також ==<br />
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]<br />
*[[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]<br />
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції]]<br />
* [[Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&diff=34179Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду2022-03-18T05:19:15Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 "Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав"]<br />
== Підстави позбавлення батьківських прав ==<br />
Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.<br><br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':<br />
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';<br />
# ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; <br />
# жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';<br />
# є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';<br />
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва; <br />
# засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.<br />
<br />
== Хто не може бути позбавлений батьківських прав? ==<br />
Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо). <br />Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3]. Відповідно ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] Не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти,є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.<br />
<br />
== Порядок позбавлення батьківських прав ==<br />
Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо <u>дітей, які не досягли 18 років</u>.<br />Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:<br />
# встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;<br />
# звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);<br />
# звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.<br><br />
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''<br />
<br />
== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==<br />
Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою: <br />
# одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;<br />
# закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;<br />
# органу опіки та піклування;<br />
# прокурора;<br />
# самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.<br />
При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.<br />''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''<br />
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:<br />
* ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;<br />
* жорстоко поводяться з дитиною;<br />
* є хронічними алкоголіками або наркоманами;<br />
* вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.<br />
''А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.''<br />
'''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''<br />
=== Підсудність справи ===<br />
Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.<br />
<br />
Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] ('''840,80 грн.''' у 2020 році, 908,00 грн у 2021 році, 992,4 у 2022 році).<br />
<br />
'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]<br />
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]<br />
[[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]<br />
<br />
=== Документи, які подаються до позовної заяви ===<br />
До позовної заяви додаються:<br />
* свідоцтво про народження дитини;<br />
* свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);<br />
* довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);<br />
* акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;<br />
* висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;<br />
* рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);<br />
* відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;<br />
* довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини) <br />
* судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);<br />
* відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;<br />
* довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;<br />
* пояснення, свідчення;<br />
* аудіо-, фото-, відеофайли;<br />
* квитанція про сплату судового збору<br />
<br />
== Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)? ==<br />
Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.<br />
Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:<br />
# втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;<br />
# перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);<br />
# втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;<br />
# не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);<br />
# не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); <br />
# втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);<br />
# втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).<br />
'''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).<br />
<br />
== Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для дитини? ==<br />
I. Позбавлення батьківських прав одного з батьків: дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.<br />
<br />
II. Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.<br />
<br />
== Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання їм права на побачення].<br />
<br />
Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.<br />
<br />
== Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==<br />
Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.<br />
<br />
Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.<br />
<br />
На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.<br />
<br />
Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.<br />
Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.<br />
== Чи можливо відмовитися від дитини? ==<br />
Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]]. <br />
<br />
В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").]<br />
<br />
Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав. <br />
<br />
== Як поновити батьківські права? ==<br />
Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]]. <br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 у справі № 404/6391/16-ц]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]<br />
* [[Поновлення батьківських прав]]<br />
* [[Опіка і піклування над дітьми]]<br />
<br />
[[Категорія:Позбавлення батьківських прав]] <br />
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія: Суди]] <br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]] <br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] <br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=32845Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб2022-01-13T13:57:08Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/365-2016-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0089-17 Наказ Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2016 року № 1610 "Про затвердження форми Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи"]<br />
<br />
== Поняття внутрішньо переміщеної особи ==<br />
Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. <br />
<br />
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==<br />
Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією] та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана [https://www.rada.gov.ua/ Верховною Радою України,] щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні''.''<br />
<br />
== Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. ==<br />
Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи<br />
<br />
== Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту ==<br />
* Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. <br />
''*Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України.]''<br />
* Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.<br />
* Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.<br />
* Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання. Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України.]<br />
* Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України.]<br />
* Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.<br />
* Внутрішньо переміщені особи з тимчасово окупованої території мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо у робочих органах Фонду соціального страхування України за фактичним місцем проживання, перебування. Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати, а в разі їх відсутності - за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, встановленому правлінням [http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/index Фонду соціального страхування України.] У разі відсутності в зазначеному Реєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування України, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання. <br />
<br />
== Виборчі права внутрішньо переміщених осіб (ВПО) ==<br />
ВПО реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/698-16 частиною третьою статті 7 Закону України "Про Державний реєстр виборців"].<br />
<br />
== Інші права ВПО ==<br />
ВПО має право на:<br />
* єдність родини;<br />
* сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;<br />
* інформацію про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;<br />
* безпечні умови життя і здоров’я;<br />
* достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;<br />
* створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;<br />
* оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення ВПО (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;<br />
* забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом 6 місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;<br />
* сприяння у переміщенні її рухомого майна;<br />
* сприяння у поверненні на попереднє місце проживаня;<br />
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;<br />
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;<br />
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;<br />
* отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;<br />
* проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;<br />
* безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;<br />
* отримання гуманітарної та благодійної допомоги;<br />
* інші права, визначені Конституцією та законами України.<br />
<br />
== Обов'язки ВПО ==<br />
* дотримуватися [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції] та законів України, інших актів законодавства;<br />
* повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання ВПО зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за 3 дні до дня від’їзду;<br />
* у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".<br>]<br />
<br />
Внутрішньо переміщена особа зобов’язана виконувати інші обов’язки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією] та законами України.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]<br />
* [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8 Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]<br />
<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=32593Поділ та об'єднання земельних ділянок2022-01-04T14:10:15Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] <br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 ст. 79 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 статті 79-1 Земельного кодексу України] формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. <br />
<br />
Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється: <br />
* у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;<br />
* шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;<br />
* шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;<br />
* шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;<br />
* за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).<br />
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.<br />
<br />
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.<br />
<br />
Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.<br />
<br />
Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.<br />
<br />
== Поділ та об’єднання земельних ділянок ==<br />
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей. <br />
<br />
У більшості випадків він необхідний, наприклад, коли:<br />
<br />
- необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частину;<br />
<br />
- потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку; <br />
<br />
- коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям. <br />
<br />
Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об’єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.<br />
<br />
=== Варто розуміти, що: ===<br />
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br />
# Поділ чи об’єднння земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.<br />
# Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.<br />
# Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням.<br />
'''Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:'''<br />
* усі ділянки, які планується об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;<br />
* у земельних ділянок спільна межа;<br />
* всі об’єднувані землі мають однакове цільове призначення.<br />
=== Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки ===<br />
Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. <br />
<br />
Розробниками документації із землеустрою є:<br />
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;<br />
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.<br />
Одним із рідновидів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок. Дана документація розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок. Підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки. Довірчий власник не має права без погодження із засновником довірчої власності здійснювати поділ, об’єднання земельних ділянок<br />
<br />
Для розробки технічної документації поділу земельної ділянки необхідно надати землевпорядній організації : <br />
* нотаріально засвідчену заяву власника ( співвласників) на поділ земельної ділянки; <br />
* засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);<br />
* копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).<br />
Якщо є декілька власників земельної ділянки (спільна часткова або спільна сумісна власність), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками. <br />
<br />
У випадку якщо ділянка ділиться особливим чином, а не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то необхідно також кадастрова зйомка земельної ділянки.<br />
<br />
За наявності зазначених документів землевпорядна організація проводить відповідні роботи з розробки технічної документації поділу земельної ділянки на підставі укладеного договору з власником такої ділянки.<br />
<br />
'''Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок включає:'''<br />
<br />
а) пояснювальну записку;<br />
<br />
б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;<br />
<br />
в) кадастрові плани земельних ділянок, які об’єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку;<br />
<br />
г) матеріали польових геодезичних робіт;<br />
<br />
ґ) відомості про встановлені межові знаки на межі поділу;<br />
<br />
д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути<br />
<br />
Ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об’єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.<br />
<br />
=== Державна реєстрація земельних ділянок державним кадастровим реєстратором ===<br />
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.<br />
<br />
Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:<br />
* заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;<br />
* документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.<br />
* У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.<br />
Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку.<br />
<br />
Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру.<br />
<br />
'''Особливості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку у разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж'''<br />
<br />
1. У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.<br />
<br />
2. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.<br />
<br />
3. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки).<br />
<br />
4. У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n299 статті 26 Закону України "Про Державний земельний кадастр."]<br />
<br />
=== Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===<br />
В разі поділу або об’єднання земельних ділянок первинна земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується. Тому неохідно звернутися до державного реєстратора для реєстрації права власності на новостворенні земельні ділянки.<br />
<br />
Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу чи або об’єднання земельну ділянку. Державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника, а також у разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.<br />
<br />
У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 р. № 1051] (Офіційний вісник України, 2012 р., № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.<br />
<br />
У разі проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку у результаті поділу, виділу частки із земельної ділянки або об’єднання земельних ділянок , державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав відкриває новий розділ у цьому Реєстрі з присвоєнням відповідного реєстраційного номера. Одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб’єктів цих прав щодо земельної ділянки, закінченого будівництвом об’єкта, який поділяється, частка з якого виділяється, або щодо земельних ділянок, закінчених будівництвом об’єктів, які об’єднуються, до відповідних розділів, відкритих на кожний з таких об’єктів.<br />
<br />
''Для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що створюється шляхом поділу або об’єднання подається документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу або об’єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);''<br />
<br />
Варто звернути увагу, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується <br />
<br />
Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. За нормою пункту 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051], відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:<br />
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;<br />
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;<br />
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.<br />
'''Обмеження прав на землю'''<br />
<br />
Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.<br />
<br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD_(CETAM)&diff=32586Придбання земельної ділянки через електронний аукціон (CETAM)2022-01-04T13:31:57Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень»]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»]<br />
<br />
== Загальні положення про систему [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] ==<br />
[https://setam.net.ua/ «СЕТАМ»] – це державне підприємство, що створено Міністерством юстиції України для сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб. <br />
<br />
Державне підприємство [https://setam.net.ua/ «СЕТАМ»] уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів арештованим майном, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком реалізації арештованого майна] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження».]<br />
<br />
== Реєстрація користувачів ==<br />
Для реєстрації в системі СЕТАМ, з метою подальшої участі в торгах на придбання земельних ділянок, необхідно зайти на офіційний веб-сайт «СЕТАМ» за посиланням [https://setam.net.ua/ setam.net.ua] та на головній сторінці веб-ресурсу натиснути «реєстрація», де заповнити відповідні поля. Після реєстрації система автоматично надішле на електронну поштову скриньку лист, в якому потрібно перейти за посиланням для активації облікового запису. У разі, якщо реєстрація пройшла успішно, користувач отримає відповідне повідомлення.<br />
<br />
== Пошук інформації ==<br />
Здійснити пошук необхідної інформації можна на електронному веб-парталі [https://setam.net.ua/ СЕТАМ]. Для цього у розділі «пошук» необхідно вказати бажаний предмет закупівлі – «земельна ділянка», її розмір, цільове призначення та місце розташування.<br />
<br />
Після цього система надасть наявні (активні) варіанти аукціонів, доступні до участі. Для того, щоб дізнатись більш детальну інформацію про лот, необхідно перейти за відповідним посиланням. Інформація про лот складається тегів: <br />
<br />
- характеристика лоту; <br />
<br />
- інформація про лот; <br />
<br />
- вкладення; <br />
<br />
- заявки на участь у торгах; <br />
<br />
- порядок та умови.<br />
<br />
== Заявка на участь у торгах на придбання земельної ділянки ==<br />
Фізична або юридична особа, яка виявила намір придбати лот, зобов’язана не пізніше ніж за три робочих дні до проведення електронних земельних торгів зареєструватися на Веб-сайті, подати заяву про участь в таких торгах і сплатити реєстраційних та гарантійний внески. З моменту реєстрації, така особа набуває статусу Користувача. З метою реєстрації через Веб-сайт потенційний учасник електронних торгів надає такі дані:<br />
<br />
'''''1) для фізичної особи:'''''<br />
<br />
– прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього);<br />
<br />
– реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);<br />
<br />
– адресу електронної пошти для надсилання повідомлень Системою та Виконавцем;<br />
<br />
– номер контактного телефону;<br />
<br />
– логін і пароль;<br />
<br />
- поштова адреса;<br />
<br />
- номер паспорту та серія (за наявності).<br />
<br />
'''''2) для уповноваженого представника юридичної особи:'''''<br />
<br />
– найменування юридичної особи;<br />
<br />
– код за ЄДРПОУ;<br />
<br />
– прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього) представника юридичної особи;<br />
<br />
– адресу електронної пошти уповноваженої особи для надсилання повідомлень Системою та Виконавцем;<br />
<br />
– номер контактного телефону уповноваженої особи;<br />
<br />
– логін і пароль.<br />
<br />
- інші документи для підтвердження повноважень представника.<br />
<br />
Заява про участь в електронних земельних торгах подається користувачем у [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] за кожним лотом окремо. Один користувач може бути одночасно учасником кількох електронних земельних торгів.<br />
<br />
'''Для того, аби прийняти участь в електронних торгах на придбанням земельної ділянки, на сторінці знайденого лоту необхідно відкрити вкладку «Заявки на участь у торгах», потім натиснути посилання «Подати заявку».'''<br />
<br />
Після відповідних дій з’явиться повідомлення про прийняття системою [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] заявки з обраного лоту. Далі необхідно натиснути посилання «Отримати квитанцію». Слід зазначити, що квитанція формується автоматично системою [https://setam.net.ua/ СЕТАМ.] Сформовану квитанцію слід роздрукувати на принтері та здійснити оплату гарантійного внеску в будь-якому Банку України. <br />
<br />
Слід враховувати, що в разі, якщо ставка заявника по лоту не переможе, СЕТАМ автоматично поверне внесений гарантійний внесок. <br />
<br />
== Придбання та оформлення придбаного майна ==<br />
Переможець торгів в системі [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] (або його представник за довіреністю) має право отримати майно – земельну ділянку, не пізніше 7 робочих днів з дати отримання акта про проведені електронні торги (акт про проведені електронні торги фактично є документом, що підтверджує факт придбання майна у власність).<br />
<br />
Підписання документів здійснюється електронним підписом на порталі системи [https://setam.net.ua/ СЕТАМ.] Для цього необхідно:<br />
<br />
- завантажити файл підпису та файл для підписання; <br />
<br />
- підтвердити підписання; <br />
<br />
- завантажити файл з підписом.<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96&diff=32581Право на обов'язкову частку у спадщині2022-01-04T13:13:44Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Закон України "Про прожитковий мінімум"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 № 1-рп/2014 у справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням громадянина Запорожцева щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця)]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#Text Цивільного кодексу України] особа має право розподілити спадкове майно та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Водночас незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою, певній категорії осіб.<br />
<br />
Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається <u>на день відкриття спадщини.</u><br />
<br />
<br>Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку. <br />
<br />
<br>Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.<br />
<br />
<br>Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. <br>Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1241 Цивільного кодексу України] йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.<br><br />
<br />
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.<br />
У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 217 Цивільного кодексу України], відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.<br /><br />
<br />
Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.<br /><br />
<br />
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).<br><br />
<br />
'''Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.'''<br><br />
<br />
<u>'''Малолітньою''' '''вважається дитина'''</u> до досягнення нею чотирнадцяти років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 СК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 31 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
<br />
<u>'''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа'''</u> у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 Сімейного кодексу України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 32 Цивільного кодексу України]).<br /><br />
<br />
<u>'''Непрацездатними''' '''вважаються'''</u> '''особи''', які досягли встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України] (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзаці першому частини першої ст. 1241 Цивільного кодексу України]], ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третьої статті 75 Сімейного кодексу України], який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. <br />Згідно з ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 ст. 75 Сімейного кодексу України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи.<br />
<br />
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону.]<br />
<br />
Отримання особою пенсії за віком на пільгових умовах, не свідчить про її непрацездатність в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 Цивільного кодексу України як особи,] що має право на обов`язкову частку у спадщині.<br />
<br />
<u>Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності</u> (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх.<br /><br />
<br />
У разі, якщо <u>особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині.</u> В осіб, які <u>не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.</u><br />
<br />
Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.<br />
<br />
Відповідно до ст. 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5], нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.<br />
<br />
== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==<br />
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.<br />
<br />
Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.<br />
<br />
При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України] встановлено, що <u>обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.</u> <br><br />
<br />
Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини). <br /><br />
<br />
Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.<br><br />
<br />
<u>При визначенні розміру обов’язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку.</u> До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).<br />
<br />
Обов’язкова частка – це мінімум того, що може дістати малолітній, неповнолітній чи непрацездатний спадкоємець першої черги (за винятком зменшення її за рішенням суду). Тому на спадкоємця, який одержав саме цю частку, <u>не може бути покладений заповідальний відказ, він не може бути зобов’язаний вчинити певну дію, спрямовану на досягнення суспільно-корисної мети, щодо цієї частки не може бути встановлений сервітут.</u><br><br />
<br />
Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.<br />
<br />
Для встановлення всієї спадкової маси в повному обсязі спадкоємець, який має право на обов’язкову частку, вправі звернутись до нотаріуса із заявою про вжиття заходів до [[Охорона спадкового майна|охорони спадкового майна]].<br /><br />
<br />
== Зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині ==<br />
Згідно із [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ч. 1 ст. 1241 Цивільного кодексу України], розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 № 7]).<br /><br />
<br />
Підставами для зменшення обов'язкової частки у спадщині на практиці вказують: <br />
# Непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому. <br />
# Погане поводження із ним. <br />
# Нездійснення належного догляду. <br />
# Надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця. <br />
# Звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину. <br />
# Неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця. <br />
# Не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці. <br />
# Аморальна поведінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку. <br />
# Виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця. <br /><br />
<br />
Зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.<br /><br />
== Усунення від права на спадкування ==<br />
Позбавлення особи права на обов'язкову частку або скасування обов’язкової частки [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України] не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статті 1224 Цивільного кодексу України], яка визначає, що:<br /><br />
<br />
# Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.<br />
# Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.<br />
# Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.<br />
# Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.<br />
# За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.<br />
<br />
== Див. додатково ==<br />
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]<br />
* <span style="color:#008B45">Див. додатково </span> [[Відмова від прийняття спадщини]]<br />
<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Пенсіонери]]<br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%83&diff=32577Землі запасу2022-01-04T13:01:28Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України «Про землеустрій»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів 23 липня 2010 року № 548 "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/p1026697-03#Text Як треба розуміти визначення "землі запасу"? Які землі можуть перебувати у запасі? Враховуючи вимоги чинного законодавства, чи можна отримати земельну ділянку із земель запасу у постійне користування та який порядок справляння земельного податку при цьому?]<br />
<br />
==Склад земель запасу==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч. 1 ст. 19 Земельний кодексу України], землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:<br />
#землі сільськогосподарського призначення;<br />
#землі житлової та громадської забудови;<br />
#землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;<br />
#землі оздоровчого призначення;<br />
#землі рекреаційного призначення;<br />
#землі історико-культурного призначення;<br />
#землі лісогосподарського призначення;<br />
#землі водного фонду;<br />
#землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.<br />
<br />
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам, можуть перебувати у запасі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n248 ч.2 ст. 19 ЗК України])<br />
<br />
Землями запасу визнаються всі землі, не переведені у власність або не надані у постійне користування. До них належать також землі, право власності або користування якими припинено відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1410 140] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n1419 141 Земельного кодексу України].<br />
<br />
Земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення. '''Землі запасу, не є окремою категорією земель і можуть бути будь-якого цільового призначення.''' На землі запасу розповсюджуються вимоги щодо цільового призначення земель конкретної категорії, в межах якої вони перебувають.<br />
<br />
==Використання земель запасу==<br />
<br />
Земельні ділянки із земель запасу можуть бути передані у власність або постійне користування громадянам, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям. Однак слід мати на увазі, що згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81#n780 ст. 92 Земельного кодексу України,] право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. <br />
<br />
Всі неприватизовані землі, які знаходяться в межах населеного пункту, є комунальною власністю. Всі неприватизовані землі, які знаходяться за межами населених пунктів є державною власністю. <br />
<br />
У випадку ліквідації державного чи комунального підприємства, установи, організації землі, які перебувають у їх постійному користуванні, за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються іншим громадянам та юридичним особам для використання за їх цільовим призначенням, а договори оренди земельних ділянок припиняються.<br />
<br />
==Див. також== <br />
<br />
*[[Землі водного фонду]]<br />
*[[Землі лісогосподарського призначення]]<br />
*[[Землі транспорту]]<br />
*[[Землі індустріальних парків]]<br />
*[[Землі історико-культурного призначення та їх правове регулювання]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=32542Захист прав на земельну ділянку2022-01-04T08:12:32Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про місцеве самоврядування"]<br />
<br />
==Поняття захисту прав на земельну ділянку==<br />
'''Захист прав на земельну ділянку''' – це сукупність правових засобів, визначених нормативно-правовими актами, які спрямовані та гарантують захист порушених прав землевласників та землекористувачів. <br />
<br />
==Гарантії захисту прав на земельні ділянки==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] під «гарантією» розуміє дії, спрямовані на забезпечення прав на володіння, користування та розпорядження землею всіх суб’єктів земельних правовідносин.<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4204 Статтею 13 Контитуції України] визначається, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб’єктів права власності та гарантує кожному захист його прав і свобод. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Статтею 14 Конституції України] передбачається конституційна гарантія щодо захисту прав на землю, яка є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.<br />
Конституційні норми безпосередньо втілені у земельному законодавстві. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1540 Глава 23 «Захист прав на землю»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] містить визначення способів захисту прав на земельні ділянки, гарантій права власності на земельну ділянку, а також відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю та за видання актів, які порушують права власників земельних ділянок.<br />
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] гарантується та забезпечується фізичним і юридичним особам рівні умови та способи захисту права власності на земельні ділянки та права користування ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 ст.152 Земельного кодексу України)].<br />
<br />
Розділ V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] поділяє гарантії прав на землю на три різновиди:<br />
#гарантії захисту прав на землю<br />
#гарантії, пов’язані з відшкодуванням збитків власникам землі та землекористувачам<br />
#гарантії, пов’язані з розв’язанням земельних спорів<br />
У статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України] вказані гарантії, пов’язані з відшкодуванням власникам землі та землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок:<br />
*вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом<br />
*тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання<br />
*встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок<br />
*погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників<br />
*приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан<br />
*неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.<br />
<br />
==Способи захисту прав на земельні ділянки==<br />
Відповідно до статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а також на відшкодування завданих збитків.<br />
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:<br />
*визнання прав<br />
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, та запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав<br />
*визнання угоди недійсною<br />
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування<br />
*відшкодування заподіяних збитків<br />
*застосування інших, передбачених законом, способів.<br />
'''Способи захисту прав на землю поділяються на: '''<br />
#речово-правові<br />
#зобов’язально-правові<br />
#спеціальні способи захисту земельних прав.<br />
'''Речово-правові способи захисту прав на землю''' безпосередньо спрямовані на захист суб’єктивного права власності на землю чи права землекористування осіб, які на момент порушення права не перебувають у зобов’язальних відносинах з порушником.<br />
<br />
'''До такого способу захисту земельних прав належать:'''<br />
*визнання прав на земельну ділянку<br />
*відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав<br />
*запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)<br />
*вимога власника земельної ділянки або землекористувача усунути порушення у здійсненні їхніх прав, які не пов’язані з позбавленням володіння земельною ділянкою (негаторний позов) та ін.<br />
'''Зобов'язально-правові способи захисту''' мають на меті захист прав суб'єкта як учасника зобов'язальних відносин.<br />
<br />
'''До зобов’язально-правових способів захисту належать: '''<br />
*відшкодування збитків, заподіяних невиконанням або неналежними виконанням умов договорів (відчуження, придбання, оренди (суборенди) земельної ділянки тощо)<br />
*повернення власникові наданої у користування за договором оренди земельної ділянки та ін.<br />
'''Спеціальні способи захисту земельних прав''' стосуються особливих випадків порушення прав власників земельних ділянок і землекористувачів. Вони зумовлені особливим колом уповноважених чи зобов'язаних осіб і надзвичайними обставинами.<br />
<br />
'''До спеціальних способів захисту відносяться:'''<br />
*визнання угоди щодо земельної ділянки недійсною<br />
*визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які порушують права власників земельних ділянок і землекористувачів та ін.<br />
<br />
==Органи, що вирішують земельні спори==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 статті 158] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного Кодексу України], земельні спори вирішуються судами та органами місцевого самоврядування. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку. Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1046 статті 77] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] вирішення спорів про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Статями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] визначається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.<br />
[[Категорія:Земельне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8&diff=32159Порядок здійснення реєстрації сільськогосподарської техніки2021-12-16T13:31:06Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n15 Закон України "Про дорожній рух"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 08 липня 2009 року № 694 "Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0554-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2013 року № 202 "Про затвердження Порядку організації та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері експлуатації та технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2013-%D0%BF#Text Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. №62;] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-2011-%D0%BF#Text Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. №1367] <br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р.№ 47 "Про затвердження зразків свідоцтва про реєстрацію машини, талона тимчасового обліку машини, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу або іншого технологічного транспортного засобу, технічного талона транспортного засобу Збройних Сил, бланків та технічного опису бланків технічного талона транспортного засобу Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту"] <br />
<br />
== Загальний порядок здійснення реєстрації ==<br />
Реєстрація сільськогосподарської техніки проводиться територіальними органами '''[https://my.gov.ua/info/department/1554/details Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]''' (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби).<br />
<br />
Машина реєструється '''''протягом семи днів''''' на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. <br>'''До заяви додаються:'''<br />
#документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; <br />
# документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; <br />
#копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);<br />
#документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); <br />
#свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); <br />
#митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;<br />
# акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до п. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Порядку]);<br />
* висновок спеціаліста;<br />
'''Для машин, які реєструються вперше:'''<br />
* декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2013-%D0%BF#Text Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. №62;]<br />
* сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-2011-%D0%BF#Text Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. №1367]<br />
* сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-2011-%D0%BF#Text Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1367;]<br />
* інші документи у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF '''Порядком'''.]<br />
<br />
'''Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації за встановленою Мінекономіки формою.'''<br />
<br />
На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-92-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р.№ 47] та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються. '''''Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. За фізичною особою - підприємцем машина реєструються як за фізичною особою'''''.<br><br />
Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF '''Порядком''',] заносяться до книги реєстрації машин або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінекономіки (далі - книга реєстрації), та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою.<br />
<br />
'''У реєстрації машини може бути відмовлено:'''<br><br />
'''''якщо машина:'''''<br />
* не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; <br />
* не має ідентифікаційного номера; <br />
'''у разі коли документи:''' <br />
* подано не в повному обсязі; <br />
* викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову; <br />
* копії яких не засвідчені в установленому порядку; оформлено з іншими порушеннями закону; <br />
'''якщо:''' <br />
* у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів); <br />
* машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста; <br />
* в інших випадках, передбачених законом. <br />
<br />
Реєстрація машин скасовується територіальним органом Держпродспоживслужби у разі встановлення факту, що подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного номера машини, її складових частин (вузлів і агрегатів). Інформація про зазначені факти і такі документи негайно передаються до правоохоронних органів.<br><br />
<br />
Реєстрація машини може також скасовуватися в інших випадках, передбачених законом, зокрема за рішенням суду. Скасування реєстрації машин оформляється наказом територіального органу Держпродспоживслужби. <br />
'''Номерний знак установлюється:''' <br />
* на машині з кабіною - у лівому верхньому куті задньої стінки кабіни або в місці, передбаченому підприємством-виробником; <br />
* на машині із знімною кабіною або без кабіни - на зовнішній частині крила лівого заднього колеса або в місці, передбаченому підприємством-виробником; <br />
* на тракторному причепі - на кронштейні, встановленому під заднім бортом, у лівому куті.<br />
Номерний знак машини або реєстраційний документ, що стали непридатними для використання, підлягають здачі до територіального органу Держпродспоживслужби. У цьому разі номерний знак або реєстраційний документ видається на підставі заяви власника машини.<br><br />
<br />
'''Перереєстрація машин проводиться у разі зміни:'''<br />
* прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання (перебування) власника - фізичної особи, що підтверджується відповідними документами; <br />
* місцезнаходження, організаційно-правової форми або найменування власника - юридичної особи, що підтверджується відповідними документами; <br />
* типу машини у разі переобладнання або заміни складових частин (вузлів і агрегатів) з ідентифікаційними номерами, що підтверджується документами про правомірність придбання складових частин (вузлів і агрегатів). <br />
Перереєстрація машин проводиться також у разі виникнення потреби у внесенні змін до графи «Особливі відмітки» реєстраційного документа або проведенні обміну реєстраційних документів, що прийшли у непридатний стан, а також після присвоєння ідентифікаційних номерів машинам (складовим частинам), які не мали таких номерів.<br />
<br />
== Зняття з обліку машин ==<br />
Зняття з обліку сільськогосподарської техніки проводиться територіальними Держпродспоживслужби.<br />
<br />
З обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням '''''протягом семи днів''''' на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:<br />
# документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби); <br />
# свідоцтво про реєстрацію; <br />
# рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи); <br />
# копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств); <br />
# письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням пп. 1 п. 8 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Порядку]'''); <br />
# рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку; <br />
# засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи); <br />
# інші документи у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF '''Порядком'''.]<br><br />
<br />
У разі зняття з обліку машини у зв’язку з відчуженням номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис ''«Знято з обліку для реалізації»''.<br />
Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак ''«Транзит»''.<br />
<br />
== Отримання посвідчення тракториста-машиніста ==<br />
Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії. <br><br />
Під час теоретичного іспиту перевіряються знання правил дорожнього руху і правил технічної експлуатації машин. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення.<br><br />
<br />
'''Для складання теоретичного і практичного іспиту та отримання посвідчення тракториста-машиніста до інспекції подаються такі документи:'''<br />
заява від особи;<br />
диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації;<br />
медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування машинами;<br />
дві фотокартки розміром 3x4 сантиметри, що відповідає віку особи на момент одержання нею посвідчення;<br />
копія картки фізичної особи-платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів.<br><br />
<br />
Крім зазначених документів до екзаменаційної комісії подається документ, що засвідчує особу, а для одержання дозволу на право керування машинами інших категорій також посвідчення тракториста-машиніста.<br><br />
<br />
'''Якщо особа не склала теоретичного або практичного іспиту, то нове посвідчення їй не видається, а попереднє вилучається, і повторний іспит призначається не раніш як через 10 днів.'''<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Аграрне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D1%8E%D1%87%D1%96%D0%B9_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=31639Призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка не набула права на пенсійні виплати2021-11-16T11:22:21Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 "Про затвердження Порядоку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1098-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1098 "Про затвердження Порядоку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156 та постанова правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1 "Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку"]<br />
<br />
== Призначення тимчасової допомоги ==<br />
<br />
'''Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату''' призначається непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу <br><br />
<br />
Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об’єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.<br><br />
<br />
Тимчасова допомога перераховується особі кожні шість місяців з урахуванням змін її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.<br><br />
'''Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], особа звертається до органів [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.<br>'''<br />
'''Довідка про наявний страховий стаж''' за формою згідно з додатком видається органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] за заявою особи, до якої додаються:<br><br />
* копія трудової книжки <br />
* у разі потреби документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637] <br><br />
Обчислення страхового стажу проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”].<br><br />
Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам’ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але н'''е пізніше ніж через п’ять робочих днів.'''<br><br />
Копія трудової книжки, документи, що підтверджують трудовий стаж, подані особою органу Пенсійного фонду України, ''зберігаються в особовій справі до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває права на пенсійну виплату.''<br />
<br />
'''Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення чи центру надання адміністративних послуг за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:'''<br />
* заяву;<br />
* під час подання заяви пред’являються паспорт громадянина України та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);<br />
* довідку про наявний страховий стаж, видану органами [https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України];<br />
* декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;<br />
* копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).<br><br />
Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.<br><br />
'''Форми заяви та декларації про доходи та майновий стан затверджуються Мінсоцполітики в установленому порядку.'''<br><br />
Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги не за зареєстрованим місцем проживання, органи соціального захисту населення перевіряють відомості щодо неотримання нею такої допомоги за її зареєстрованим місцем проживання з використанням інформаційних систем.<br><br />
Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.<br><br />
<br />
'''Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку''', встановленого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося '''не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку'''.<br />
<br />
'''Одиноким особам, які не мають інших джерел існування (не отримують доходів, передбачених Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”] (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981), крім доходів від особистого селянського господарства), тимчасова допомога призначається до досягнення віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.<br>'''<br />
У разі зміни обставин, які можуть вплинути на розмір або порядок отримання тимчасової допомоги, особа зобов’язана '''не пізніше ніж через десять днів''' повідомити про це органу соціального захисту населення, який призначив таку тимчасову допомогу.<br><br />
Рішення про призначення тимчасової допомоги або про відмову у призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення '''протягом десяти календарних днів''' з дня звернення за призначенням такої допомоги.<br><br />
Про відмову у призначенні тимчасової допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє особі, яка звернулася за її призначенням, у '''п’ятиденний строк''' з дня прийняття рішення.<br><br />
На кожну особу, якій призначено тимчасову допомогу, органом соціального захисту населення формується особова справа, у якій зберігаються документи, необхідні для призначення тимчасової допомоги, а також розрахунок її розміру.<br><br />
Строк зберігання особової справи особи, якій призначено тимчасову допомогу, становить '''п’ять років після припинення її виплати.<br />
'''<br><br />
<br />
<br />
'''Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:'''<br />
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;<br />
* особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;<br />
* особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;<br />
* особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;<br />
* за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);<br />
* у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).<br />
<br />
Рішення про призначення тимчасової допомоги в таких випадках приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов особи, яка звернулася за призначенням такої допомоги.<br />
<br />
Рішення органу соціального захисту населення про призначення тимчасової допомоги чи про відмову в її наданні може бути оскаржене до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.<span id="Визначення_розміру_тимчасової_допомоги"></span><span id=".D0.92.D0.B8.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D1.87.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D1.80.D0.BE.D0.B7.D0.BC.D1.96.D1.80.D1.83_.D1.82.D0.B8.D0.BC.D1.87.D0.B0.D1.81.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.97_.D0.B4.D0.BE.D0.BF.D0.BE.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D0.B8"></span><br />
== Визначення розміру тимчасової допомоги ==<br />
<br />
* Розмір тимчасової допомоги визначається як '''різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців''', ''але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.'' У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, '''без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу'''. <br><br />
'''Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 2-13 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги”]''' <br />
'''До складу сім’ї включаються:''' <br />
* чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні; · <br />
* діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті); · <br />
* особи, які спільно проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. <br />
'''До складу сім’ї не включаються:''' <br />
* батьки, дід, баба, брати, сестри; <br />
* батьки, позбавлені батьківських прав; опікуни, <br />
* піклувальники та члени їх сімей; <br />
* діти, які перебувають на повному державному утриманні; <br />
* діти, які перебувають під опікою чи піклуванням. <br />
<br />
== Виплата тимчасової допомоги ==<br />
Тимчасова допомога виплачується у грошовій формі щомісяця за поточний місяць за зареєстрованим місцем проживання (місцем фактичного проживання) особи відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596], та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Мінтрансзв’язку, Мінпраці від 28 квітня 2009 р. № 464/156 та постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 р. № 14-1.]<br />
<br />
Виплата призначеної тимчасової допомоги припиняється:<br />
* якщо особою приховано відомості або навмисно подано недостовірні дані про її дохід та майновий стан, що вплинуло на призначення тимчасової допомоги і визначення її розміру та внаслідок чого були надміру виплачені кошти, - з місяця, що настає за тим, у якому виявлено зазначені факти;<br />
* у разі працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю - з місяця, в якому особа працевлаштувалася або зайнялася підприємницькою діяльністю;<br />
* у разі призначення пенсії - з дати її призначення;<br />
* у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон - з першого числа місяця, що настає за місяцем виїзду;<br />
* у разі смерті особи - з місяця, що настає за тим, у якому особа померла.<br><br />
<br />
У разі неодержання тимчасової допомоги протягом шести місяців підряд її виплата тимчасово припиняється.<br><br />
<br />
'''Для відновлення виплати тимчасової допомоги подається заява із зазначенням причини її неодержання.<br />
'''<br />
Відновлення виплати тимчасової допомоги проводиться з дня її тимчасового припинення, якщо за відповідний період особа мала право на її одержання, та за умови відсутності обставин для її припинення.<br />
<br />
В усіх випадках сума тимчасової допомоги, не витребувана своєчасно особою, яка мала право на її одержання, виплачується за минулий період, але не більш як за шість місяців, що передують місяцю звернення за її одержанням.<br><br />
У разі зміни особою, що одержує тимчасову допомогу, зареєстрованого або фактичного місця проживання допомога виплачується відповідним органом, що призначає тимчасову допомогу, за новим зареєстрованим або фактичним місцем проживання з часу припинення її виплати за попереднім місцем проживання.<br><br />
Засуджені (особи, які тримаються під вартою) мають право на призначення тимчасової допомоги, яка призначається органами соціального захисту населення за місцем відбування особою покарання (тримання під вартою).<br><br />
У разі смерті особи, яка одержує тимчасову допомогу, допомога на поховання виплачується особам, які провели її поховання, в розмірі двомісячної суми тимчасової допомоги, призначеної на день смерті особи, яка одержувала таку допомогу.<br><br />
У разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні, або особи, поховання якої проводиться за рахунок коштів державного бюджету, допомога на поховання не виплачується (крім випадків, коли поховання проводиться членами сім’ї або іншими особами).<br><br />
Для оформлення допомоги на поховання осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, органам соціального захисту населення подається заява та довідка про смерть, видана державними органами реєстрації актів цивільного стану.<br><br />
На звороті довідки про смерть працівником органу соціального захисту населення робиться запис про призначення допомоги на поховання із зазначенням дати і суми до виплати, який скріплюється підписом керівника зазначеного органу.<br><br />
Допомога на поховання, не витребувана своєчасно без поважних причин (перебування на лікуванні або у відрядженні), виплачується не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.<br><br />
Витрати на виплату допомоги на поховання проводяться за рахунок джерел, з яких виплачувалася тимчасова допомога.<br><br />
<br><br />
Сума коштів тимчасової допомоги, що призначена особі, яка залишилася недоодержаною у зв’язку з її смертю, включається до складу спадщини та виплачується по місяць смерті включно непрацездатним членам сім’ї, зазначеним у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], які перебували на її утриманні. Батькам, чоловіку (дружині), а також членам сім’ї, які проживали разом з особою, яка одержувала тимчасову допомогу, на день її смерті, сума недоодержаної відповідної допомоги виплачується незалежно від того, чи належать вони до числа непрацездатних членів сім’ї, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n576 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”], та від перебування на її утриманні.<br><br />
У разі звернення кількох членів сім’ї померлої особи, яка одержувала тимчасову допомогу, належна їм сума тимчасової допомоги ділиться між ними порівну. Зазначена сума виплачується, якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 12 місяців після смерті особи, яка одержувала тимчасову допомогу.<br><br />
<br><br />
== Повторне звернення за призначенням пенсії за віком ==<br />
<br><br />
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:'''<br />
<br />
* по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;<br />
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;<br />
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;<br />
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;<br />
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;<br />
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;<br />
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;<br />
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;<br />
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;<br />
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;<br />
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.<br />
<br />
'''У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:'''<br />
<br />
* з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;<br />
* з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;<br />
* з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;<br />
* з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;<br />
* з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;<br />
* з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;<br />
* з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;<br />
* з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;<br />
* з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;<br />
* починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.<br />
[[Категорія:Призначення пенсії]]<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=31391Укладення договору оренди житлового приміщення2021-10-29T09:20:30Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
<br />
== Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму (оренди) житла ==<br />
При укладенні договору оренди житла слід керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глави 59 Цивільного кодексу України] , якою передбачено підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму (оренди) житла.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 810 Цивільного кодексу України] за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. <br />
<br />
Відповідно до частини 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3922 статті 811 Цивільного кодексу України] договір найму житла укладається у письмовій формі.<br />
<br />
Найчастіше предметом договору найму житла є квартира. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому. <br />
<br />
Наймач житла у багатоквартирному житловому будинку має право користування майном, що обслуговує будинок. <br />
<br />
Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 821 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Крім того, наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина друга статті 815 Цивільного кодексу України]). <br />
<br />
Проте, поточний ремонт житла, переданого у найм, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 819 Цивільного кодексу України], зобов’язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 820 Цивільного кодексу України] передбачається, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. <br />
<br />
Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. <br />
<br />
Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. <br />
<br />
Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.<br />
== Нотаріальне посвідчення договору найму (оренди) житла ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частиною першою статті 811 Цивільного кодексу України] не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму житла. <br />
<br />
Проте, за правилом частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 209 Цивільного кодексу України] правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 54 Закону України «Про нотаріат»] нотаріуси, зокрема, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов’язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.<br />
<br />
Тобто, договір найму (оренди) житла необхідно укласти у письмовій формі, а посвідчувати його нотаріально, за бажанням, має право наймодавець за погодженням з іншою стороною – наймачем. Порядок нотаріального посвідчення договору передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Законом України "Про нотаріат"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]. <br />
<br />
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством. Перелік осіб, які звільняються від сплати державного мита, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».]<br />
== Орендна плата ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 762 Цивільного кодексу України] за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. <br />
<br />
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. <br />
<br />
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. <br />
<br />
Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. <br />
<br />
Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.<br />
<br />
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. <br />
<br />
Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.<br />
<br />
Що стосується оренди житлових приміщень, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 820 Цивільного кодексу України] розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. <br />
<br />
Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. <br />
<br />
Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. <br />
<br />
Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. <br />
<br />
Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. <br />
<br />
Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. <br />
<br />
Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.<br />
<br />
Таким чином, підсумовуючи викладене варто зазначити, що зважаючи на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3922 Цивільним кодексом України], розмір орендної плати встановлюється сторонами шляхом переговорів, під час яких досягається згода щодо будь-якого розміру орендної плати, на який погодилися обидві сторони договору.<br />
<br />
== Порядок оподаткування доходів, отриманих від оренди житлового приміщення ==<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України] пільги з податку, передбачені для фізичних осіб, не застосовуються до об’єкта оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).<br />
<br />
ПКУ визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. <br />
<br />
Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди.<br />
<br />
Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) у розмірі 18% та 1,5% військового збору.<br />
<br />
Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. <br />
<br />
Сплату податку, за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України], треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації<br />
[[Файл:Проект договору оренди (квартири).docx|міні]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=31389Митна вартість товарів та методи її визначення2021-10-29T09:00:58Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-20#Text Закон України "Про митний тариф України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1372-12#Text Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»]<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_264#Text Генеральної угоди з тарифів і торгівлі] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/981_003#Text Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1994 року]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Митне оформлення (розмитнення)''' [[Проходження митного контролю]]- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 4 Митного кодексу України]).<br />
<br />
Порядок та методи визначення митної вартості товарів [[Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону]], які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.<br />
<br />
Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення. <br />
<br />
== Методи митного режиму імпорту ==<br />
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:<br />
<br />
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);<br />
<br />
2) другорядні:<br />
<br />
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;<br />
<br />
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;<br />
<br />
в) на основі віднімання вартості;<br />
<br />
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);<br />
<br />
ґ) резервний.<br />
<br />
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text стаття 57 Митного кодексу]).<br />
<br />
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n942 59] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 60] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України.] Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.<br />
<br />
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статей 59 і 60 Митного кодексу України] за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 62 Митного кодексу України], або вартість товарів, обчислена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 63] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n954 Митного кодексу України].<br />
<br />
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.<br />
<br />
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.<br />
<br />
== Особливості визначення митної вартості ==<br />
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 51 Митного кодексу України]);<br />
<br />
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1000 ст. 65 Митного кодексу України]);<br />
<br />
- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу);<br />
<br />
- що вивозяться за межі митної території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1003 ст. 66 Митного кодексу України]).<br />
<br />
В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.<br />
<br />
В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n865 глави 9 Митного кодексу України].<br />
<br />
Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.<br />
<br />
У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.<br />
<br />
'''''Фактичні витрати:'''''<br />
<br />
♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;<br />
<br />
♦ комісійні та брокерські витрати;<br />
<br />
♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).<br />
<br />
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ІІІ Митного кодексу України] .<br />
<br />
== Митна вартість товарів визначається враховуючи наступні особливості: ==<br />
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n756 ст. 51 Митного кодексу України]);<br />
<br />
- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65 Митного кодексу України]);<br />
<br />
- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 65 Митного кодексу України]);<br />
<br />
- що вивозяться за межі митної території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 66 Митного кодексу України]).<br />
<br />
В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.<br />
<br />
В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text глави 9 Кодексу].<br />
<br />
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст.64 Митного Кодексу України].<br />
<br />
== Заявлення декларації ==<br />
Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України] заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 5-8 ст. 52 Митного кодексу України]):<br />
<br />
- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості, <br />
<br />
- якщо покупець та продавець пов’язані між собою, <br />
<br />
- за власним бажанням декларанта.<br />
<br />
Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.<br />
<br />
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2012-%D0%BF#Text від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»].<br />
<br />
До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ст. 58 Митного кодексу України], якщо вони виділені з ціни товарів.<br />
<br />
Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статтею 54 Митного кодексу України].<br />
<br />
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.<br />
<br />
== Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість ==<br />
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text статті 52 Митного кодексу України], та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;<br />
<br />
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;<br />
<br />
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);<br />
<br />
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;<br />
<br />
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;<br />
<br />
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/63717629 Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16]<br />
<br />
== [https://www.kmu.gov.ua/npas/2617408 ПОРЯДОК декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України] ==<br />
[[Категорія:Митне право]]<br />
[[Категорія:Податкове право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8&diff=30627Отримання (застосування) податкової соціальної пільги2021-09-20T12:05:50Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 “Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги”]<br />
<br />
== Що таке податкова соціальна пільга ==<br />
Визначення податкової соціальної пільги в законодавстві відсутнє.<br /><br />
Водночас, виходячи із змісту пункту 169.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''податкова соціальна пільга''' – сума, на яку платник податку на доходи фізичних осіб, має право зменшити свій загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця.<br />
<br />
== Хто має право на застосування податкової соціальної пільги ==<br />
На застосування до свого доходу податкової соціальної пільги має право кожен платник ПДФО, якщо розмір його місячної заробітної плати не перевищує суми, що дорівнює місячному прожитковому мінімуму діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.Ця сума називається '''''граничним розміром доходу'''''.<br /><br />
Для платників податку на доходи фізичних осіб, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років або є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником або утримує дитину з інвалідністю, граничний розмір доходу визначається як добуток суми граничного розміру доходу та відповідної кількості дітей.<br />
<br />
Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 року дорівнює 2270 грн, тоді '''граничний дохід для застосування ПСП у 2021 році складає:''' '''2270 грн х 1,4 = 3180 грн.'''<br />
<br />
'''Які граничні розміри доходу для ПСП у 2021 році для працівників з дітьми'''<br />
<br />
Граничний розмір доходу, який надає право на ПСП одному з батьків у випадку та в розмірах, передбачених пп. 169.1.2 ПКУ та пп.пп. "а" і "б" пп. 169.1.3 ПКУ, визначають як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (у 2021 році — 3180 грн х кількість дітей).<br />
<br />
Тому, '''за наявності в працівника 2-ох і більше дітей до 18 років, граничний розмір доходу для ПСП зростає кратно кількості дітей та у 2021 році''' становитиме:<br />
* якщо двоє дітей — 6360 грн (3180 грн х 2);<br />
* якщо троє дітей — 9540 грн (3180 грн х 3) і т.д.<br />
Водночас враховуйте, що право на збільшення розміру граничного доходу кратно кількості дітей має лише один із батьків, про що вказують у відповідній заяві про застосування ПСП.<br />
<br />
'''Загальною ПСП зможуть скористатися лише '''працівники, які трудяться на умовах неповного робочого часу, але не завжди'''.'''<br />
<br />
''ПСП застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 '''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]''').''<br />
<br />
''Тож, якщо особа працює як основний працівник і внутрішній сумісник в одного роботодавця, від якого й отримує зарплату, право на ПСП визначають залежно від усього отриманого ним заробітку за таким місцем роботи. Інакше — якщо особа працює як зовнішній сумісник, тоді вона обирає місце застосування ПСП (основне місце роботи чи за сумісництвом), про що вказує у заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП.''<br />
<br />
Куди потрібно звернутися, щоб отримати податкову соціальну пільгу.<br />
<br />
Якщо ви маєте право на податкову соціальну пільгу, то її можна отримати шляхом подання заяви своєму роботодавцю. Якщо працівник має право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, разом із заявою необхідно подати відповідні підтверджуючі документи. <br /><br />
Перелік таких документів для кожної окремої категорії платників визначено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги]».<br /><br />
Отже, якщо ви маєте право на пільгу в розмірі 100% на дітей, в розмірі 150% або 200%, потрібно зібрати необхідні документи та подати роботодавцю заяву.<br />
<br />
== Для кого встановлено 100% розмір податкової соціальної пільги ==<br />
'''''На 100% податкову соціальну пільгу мають право всі працівники заробітна плата яких не перевищує граничний розмір доходу для її отримання.''''' <br />
Пунктом 169.1.2 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] встановлено, що для платника податків, '''які утримують двох чи більше дітей до 18 років''', розмір податкової соціальної пільги становить 100% у розрахунку на кожну дитину. При цьому граничний розмір доходу визначається також в залежності від кількості дітей. Слід зазначити, що у пункті 169.1.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] йде мова про одного з батьків. Тобто, якщо сім’я утримує двох чи більше дітей до 18 років, то на податкову соціальну пільгу на дітей має тільки один з них.<br />
<br />
== Для кого встановлений 150% розмір податкової соціальної пільги ==<br />
'''''Податкова соціальна пільга у розмірі 150%, відповідно до пункту 169.1.3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які:'''''<br />
*є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги]» одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом. <br />
*утримує дитину з інвалідністю — у розрахунку на кожну таку дитину ''віком до 18 років''. <br />
<br />
*є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; <br />
<br />
*є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;<br />
*є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена підпунктом «б» підпункту 169.1.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]; <br />
*є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; <br />
*є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]». <br />
<br />
== Для кого встановлений 200% розмір ==<br />
'''''Податкова соціальна пільга у розмірі 200%, відповідно до пункту 169.1.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] застосовується до платників податку на доходи фізичних осіб які є:'''''<br />
*Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою чотирма і більше медалями «За відвагу»;<br />
<br />
*учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та особою з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; <br />
*колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою.<br />
<br />
*особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками; <br />
<br />
*особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року. <br />
<br />
== До яких доходів не може бути застосована податкова соціальна пільга ==<br />
'''''Податкова соціальна пільга не може бути застосована до:'''''<br />
*доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;<br />
*заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;<br />
*доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.<br />
*для державних службовців пільга застосовується під час нарахування доходів та до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, але з поданням підтверджуючих документів для встановлення розміру пільги.<br />
Якщо платник податку порушує вищевказані норми податкового законодавства, він втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.<br />
<br />
'''<big>Як відновити податкову соціальну пільгу?</big>'''<br />
<br />
Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть всім роботодавцям заяви про відмову від такої пільги із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення. На підставі такої заяви кожен роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплаченого податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати. Ця сума погашається за рахунок найближчої зарплати, а у разі, коли її недостатньо – з наступної. Право на застосування ПСП відновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф були повністю сплачені.<br />
<br />
== Скільки податкових пільг можна застосовувати ==<br />
Відповідно до пункту 169.3.1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], якщо платник податку має право на податкову соціальну пільгу з двох або більше підстав, то застосовується одна пільга з підстави, яка передбачає її найбільший розмір.<br />
Є з цього правила виключення. У разі якщо платник податку утримує двох чи більше дітей, один (кілька) з яких є особою з інвалідністю, податкова соціальна пільга у розмірі 150% на дитину з інвалідністю додається до пільги у розмірі 100% на інших дітей. Є з цього приводу і офіційне роз’яснення [http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/1719-4062.html ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ від 25.02.2011 р. №4062/6/17-0215].<br />
<br />
''Слід зазначити, що відповідно до пункту 169.3.4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] податкова соціальна пільга надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер або оголошується судом померлим чи визнається судом безвісно відсутнім, або втрачає статус резидента, або був звільнений з місця роботи.''<br />
<br />
'''<big>Відповідальність роботодавця за застосування податкової соціальної пільги</big>'''<br />
<br />
Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3914 п. п. 169.2.2 ст. 169 Податкового кодексу України]).<br />
<br />
Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3914 п. п. 169.2.2 цього пункту Податкового кодексу України], але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги. Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги»]. У випадку якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи. Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4155 п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України] особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.<br />
<br />
Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб є працедавець, який застосував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування.<br />
<br />
''[[Категорія:Податкове право]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]''</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=30617Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення2021-09-20T07:52:04Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]<br />
# [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]<br />
<br />
== Вихідна допомога ==<br />
'''''Вихідна допомога''''' - це грошова виплата працівникові, який звільнений з роботи не з власної ініціативи, яку виплачує роботодавець у випадках, передбачених законом або сторонами. Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.<br />
<br />
Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов'язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав.<br />
<br />
Вихідна допомога не належить до компенсаційних виплат, які, для прикладу, виплачуються при переведенні на роботу в іншу місцевість.<br />
<br />
== Розмір вихідної допомоги ==<br />
Розмір вихідної залежить від обставин, за якими припиняється трудовий договір, та розміру середнього заробітку працівника або його конкретний заробіток у двотижневий період перед звільненням.<br><br />
<br />
<u>'''''Вихідна допомога призначається'''''</u> :<br><br />
'''Вихідна допомога у розмірі <u>не менше одного середньомісячного заробітку</u> виплачується у наступних випадках:'''<br />
<br />
* відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.6 ст.36] [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодексу законів про працю України]);<br />
* зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.1 ст.40][http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]);<br />
* виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 2 ст. 40 КЗпП України]);<br />
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п. 6 ст. 40] [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]).<br />
<br />
'''Вихідна допомога у розмірі <u>двох мінімальних заробітних плат</u> виплачується у наступних випадках:'''<br />
* у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 119] [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України] (п. 3 ст. 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]).<br />
<br />
'''Вихідна допомога у розмірі <u>не менше тримісячного середнього заробітку</u> виплачується у наступних випадках:'''<br />
* порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n299 ст. 38 і 39] [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України])<br />
<br />
'''Вихідна допомога у розмірі <u>не менше шестимісячного середнього заробітку</u> виплачується у наступних випадках:'''<br />
* у разі припинення повноважень посадових осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 п.5 ч.1 ст.41] [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]).<br />
== Порядок обчислення ==<br />
Розрахунок вихідної допомоги здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100], виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню.<br />
<br />
Працівнику, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.<br />
<br />
'''У разі якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював''', то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.<br />
<br />
Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду. До такого часу належать періоди, коли:<br><br />
* працівник із незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (наприклад, наказом по підприємству працівника переведено на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);<br />
* був оформлений простій не з вини працівника;<br />
* працівнику надавалась відпустка без збереження заробітної плати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статей 25 і 26 Закону України "Про відпустки"] тощо.<br />
<br />
Нарахування вихідної допомоги провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.<br />
<br />
Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.<br />
<br />
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.<br />
<br />
== Строки виплати вихідної допомоги ==<br />
Згідно зі ст. 116 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page#Text Кодекс законів про працю України] при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював,то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні,власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.<br />
<br />
[[Категорія:Трудове право]]<br />
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BA%D0%B8_%D1%83_%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE&diff=30610Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло2021-09-20T06:47:45Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"] <br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]<br />
# [https://zib.com.ua/ua/100768-analiz_vsu_deyakih_pitan__zastosuvannya_sudami_zakonodavstva.html Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ (узагальнення судової практики Верховним Судом України)]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Свідоцтво про право власності''' - це документ, який підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке видається фізичним та юридичним особам. <br />
<br />'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 ст. 316] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] правом власності є''' – право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довічної власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. <br />'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] встановлює, що державна реєстрація''' - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. <br />'''Згідно ст. ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 182], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 331][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1806 ,334] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]'''- основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об’єкта нерухомості ( у тому числі й тих об’єктів, правовий статус яких законодавчим актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під’їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.<br />
<br />
== Процедура видачі свідоцтва про право власності ==<br />
'''Звертаємо увагу, що свідоцтва про права власності на нерухоме майно видавалися до 01 січня 2016 року, у зв'язку з внесенням змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".]''' <br />
<br />
Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видавали:<br />
# фізичним та юридичним особам на новозбудовані реконструйовані об’єкти нерухомого майна;<br />
# членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;<br />
# юридичним особам у разі внесення до статутного фонду ( статутного або складеного капіталу) об’єктів нерухомого майна їх засновниками ( учасниками);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується( реорганізується);<br />
# фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об’єкт нерухомого майна, переданий їм;<br />
# реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об’єкти нерухомого майна;<br />
# у разі виділення окремого об’єкта нерухомого майна зі складу об’єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об’єктів;<br />
# фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки.<br />
У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформлює свідоцтво про право власності на нерухоме майно та їх обтяжень.Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно. <br />[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядком державної реєстрації права на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україн]и від 22 червня 2011 року №703 ( далі- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядок]) визначався перелік документів, які необхідно було подати для отримання Свідоцтва. <br />'''До документів, які подавалися для отримання Свідоцтва належали:''' <br />
# заява встановленої форми;<br />
# копія документа, що посвідчує особу заявника;<br />
# документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;<br />
# документ про сплату державного мита ( якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита );<br />
# документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;<br />
# документ, що містить технічну характеристику такого об’єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації. <br />
Оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно здійснювали державні реєстратори прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтва про права власності. За наданням витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0775-02 Наказом Міністерством юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно»] від 20 вересня 2002року №83/5. Особи, які заінтересовані в отриманні витягу мають оплатити проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, що передує наданню витягу з Реєстру прав.<br />
Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об’єкт заявник подавав органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об’єкт. <br />'''Відповідно до п. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно»] від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно державним реєстратором вносилися до Державного реєстру прав наступні відомості:'''<br />
# тип об’єкта нерухомого майна ( житловий будинок, будівля, споруда, квартира, тощо);<br />
# площа об’єкта нерухомого майна ( загальна та житлова);<br />
# адреса об’єкта нерухомого майна;<br />
# відомості про суб’єкта права власності;<br />
# форма власності;<br />
# види спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної власності);<br />
# розмір частки у праві спільної власності ( у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);<br />
# прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора;<br />
# найменування органу державної реєстрації прав;<br />
# номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.<br />
<br />
== Позасудовий порядок виправлення помилки ==<br />
=== Ким вирішується порядок виправлення помилки в електронній базі даних === <br />
При виявленні помилки у свідоцтві (витягу) заявник може звернутися до реєстратора Бюро технічної інвентаризації із заявою про виправлення помилки у записі розподілу Реєстру прав.<br />
Якщо під час внесення до Реєстру прав записів, передбачених порядком, реєстратором допущено помилку, останній зобов'язаний негайно відредагувати запис або скасувати помилково зроблений запис розділу Реєстру прав.<br />
=== Послідовність скасування запису ===<br />
Спочатку скасовують записи про право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта цих прав. <br />
На підставі заяви про виправлення помилки у записі розділу Реєстру прав, реєстратор Бюро технічної інвентаризації редагує запис або скасовує помилково зроблений запис розділу Реєстру прав та вилучає у заявника свідоцтво (витяг), що містить помилку.<br />
=== Ціна виправлення технічної помилки ===<br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється платно.<br />
=== Строки виправлення ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], у разі виявлення помилки у свідоцтві про право власності на нерухоме майно або витязі з Державного реєстру прав технічної помилки, допущеної державним реєстратором, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора. <br />
Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення.<br />
У разі виявлення технічної помилки, допущеної у записах Державного реєстру прав, державний реєстратор у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.<br />
== Судовий порядок виправлення ==<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту належності правовстановлюючого документу (свідоцтва про право власності на житло) подається до суду за місцем її проживання. Така заява подається в порядку окремого провадження, визначеного в ст. 315-319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], з урахуванням загальних положень окремого провадження, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного суду України.<br />
=== Зміст заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
'''Заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу повинна містити:'''<br />
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
# причини не можливості відновлення документації, що посвідчують цей факт;<br />
# докази, що підтверджують факт.<br />
Заява повинна бути складена з додержанням вимог чинного законодавства щодо складання позовних заяв. Відповідно до ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу] України заява подається в письмовій формі До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.<br />
=== Вартість заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу ===<br />
За подання заяви у справах окремого провадження юридичні особи або фізичні особи-підприємці сплачують судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Фізичні особи сплачують судовий збір у розмірі 0,2 відсотка розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2021 року - 454,00 грн).<br />
<br />
=== Підстави для залишення заяви без руху ===<br />
Підстави для залишення заяви без руху в порядку окремого провадження визначаються за аналогією, відповідно до підстав залишення без руху позовної заяви. Відповідно до ст. 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.<br>В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).<br>Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 175 і 177 Цивільного процесуального Кодексу України], сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.<br />
<br />
[[Категорія: Житлове право]] <br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]] <br />
[[Категорія: Право власності на майно]] <br />
[[Категорія: Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=30557Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності2021-09-15T08:59:58Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]<br />
<br />
== Правочин та його види ==<br />
<br />
'''Правочин''' - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.<br />
<br />
Види правочинів:<br />
# односторонній;<br />
# дво- чи багатосторонній.<br />
'''Одностороннім правочином є''' дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може '''створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила'''. Односторонній правочин може '''створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами'''.<br />
'''Дво- чи багатостороннім правочином є''' погоджена дія двох або більше сторін.<br />
<br />
Правочин є недійсним якщо:<br />
# його недійсність прямо встановлена законом;<br />
# він визнаний таким в судовому порядку.<br />
<br />
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину наведені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 статті 203 Цивільного кодексу України] :<br />
<br />
# зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;<br />
# особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;<br />
# волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;<br />
# правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;<br />
# правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;<br />
# правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.<br />
<br />
Порушення цих вимог тягне за собою недійсність вчиненого правочину!<br />
<br />
=== Форма правочину ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] правочин може вчинятися '''усно''' або в '''письмовій (електронній) формі'''. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.<br />
<br />
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.<br />
<br />
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.<br />
<br />
=== Правочини, недійсність яких встановлена законом ===<br />
<br />
За ступенем недійсності правочини поділяються на нікчемні та оспорювані. Нікчемні – абсолютно недійсні правочини за законом. Оспорювані – такі, що можуть бути недійсними лише за певних умов.<br />
<br />
==== Нікчемні правочини ====<br />
<br />
Нікчемними за законом вважаються правочини що вчинені:<br />
<br />
# без додержання обов’язкової письмової форми (для яких встановлена законом виключно письмова форма) ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 208 Цивільного Кодексу України]);<br />
# без додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 220 Цивільного Кодексу України]);<br />
# малолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 221 Цивільного Кодексу України]);<br />
# особою, цивільна дієздатність якої обмежена за межами її цивільної дієздатності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 223 Цивільного Кодексу України]);<br />
# без дозволу органів опіки та піклування ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 224 Цивільного Кодексу України]);<br />
# якщо своєю суттю порушують публічний порядок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 228 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
Рішення суду щодо недійсності цих правочинів '''не вимагається'''. Слід зазначити, що деякі правочини (або їх частини) можуть бути визнані дійсними в судовому порядку. Це виключення стосується правочинів що вчинені ''без додержання обов’язкової письмової форми'', якщо буде доведено, що сторони виконали свої зобов’язання або настали бажані наслідки, та правочинів що вчинені ''без дозволу органів опіки та піклування'', якщо буде доведено, що правочин відповідає інтересам особи, над якою встановлена опіка.<br />
<br />
==== Оспорювані правочини ====<br />
<br />
Оспорюваними є правочини: <br />
<br />
# що вчинені неповнолітньою особою за межами своєї цивільної дієздатності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 222 Цивільного Кодексу України]);<br />
# що вчинені фізичною особою, що обмежена у дієздатності, без згоди піклувальник ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 223 Цивільного Кодексу України]);<br />
# що вчинені під впливом помилок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 229 Цивільного Кодексу України]);<br />
# що вчинені під впливом тяжкої обставини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 233 Цивільного Кодексу України]);<br />
# фіктивні ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 234 Цивільного Кодексу України]);<br />
# удавані ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 235 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
Ці правочини '''не є недійсними за правилом''', але допускається можливість визнання їх такими в судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або заінтересованих осіб.<br />
<br />
== Судовий порядок визнання правочину недійсним==<br />
Для визнання правочинів (або їх частин) дійсними або недійсними кожна особа може звернутися до суду.<br />
<br />
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.<br />
<br />
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статей 215 та 216 Цивільного Кодексу України] суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br />
<br />
Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. <br />
<br />
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.<br />
<br />
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 зі статтею 217 Цивільного Кодексу України] правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 217 Цивільного Кодексу України] суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. <br />
<br />
Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України] за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до статей 181, 190 та 191 Цивільного Кодексу України] при цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). <br />
<br />
До окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну [[Позовна давність|позовну давність]] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частини третя, четверта статті 258 Цивільного Кодексу України).]<br />
<br />
Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 до частини першої статті 261 ЦК України] - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частини друга, третя статті 261Цивільного Кодексу України)].<br />
<br />
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень] ЦК України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 статей 16], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1155 203], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України] для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:<br />
<br />
пред’явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;<br />
<br />
наявність підстав для оспорення правочину; <br />
<br />
встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб’єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. <br />
<br />
Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.<br />
<br />
== Судовий збір ==<br />
У справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 Цивільного процесуального кодексу України] за загальною сумою всіх вимог. <br />
<br />
Відповідно до Закону України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 «Про судовий збір»] вартість подання позову залежить від ціни позову та типу оспорюваного правочину і становить не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особи, які зазначені в[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] звільняються від сплати такого збору.<br />
<br />
== Момент недійсності правочину ==<br />
Оспорюваний або будь-який інший правочин, що визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. <br />
<br />
Відповідно до частини першої статті 215 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1028 Цивільного Кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1028 Цивільного Кодексу України], саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.<br />
<br />
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 210, 640 Цивільного Кодексу України] не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.<br />
<br />
== Наслідки недійсності правочину ==<br />
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення — відшкодувати вартість того, що одержано. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.<br />
<br />
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 217 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
Важливо знати! Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.<br />
<br />
'''''Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину'''''<br />
<br />
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.<br />
<br />
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.<br />
<br />
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.<br />
<br />
'''''Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину'''''<br />
<br />
У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.<br />
<br />
Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.<br />
<br />
'''''Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору'''''<br />
<br />
У разі недодержання сторонами вимоги закону про [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальне посвідчення договору]] такий договір є нікчемним.<br />
<br />
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності'''''<br />
<br />
Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном.<br />
<br />
Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.<br />
<br />
У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним.<br />
<br />
На вимогу заінтересованої особи суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь малолітньої особи.<br />
<br />
Якщо правочин з малолітньою особою вчинила фізична особа з повною цивільною дієздатністю, то вона зобов'язана повернути особам, вказаним у частині першій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 221 Цивільного Кодексу України], все те, що вона одержала за таким правочином від малолітньої особи.<br />
<br />
Дієздатна сторона зобов'язана також відшкодувати збитки, завдані укладенням недійсного правочину, якщо у момент вчинення правочину вона знала або могла знати про вік другої сторони. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої особи зобов'язані повернути дієздатній стороні все одержане нею за цим правочином у натурі, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо обома сторонами правочину є малолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні все, що одержала за цим правочином, у натурі. У разі неможливості повернення майна відшкодування його вартості провадиться батьками (усиновлювачами) або опікуном, якщо буде встановлено, що вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла їхня винна поведінка.<br />
<br />
У разі вчинення неповнолітньою особою правочину з малолітньою особою настають наслідки, встановлені частиною третьою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 222 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності'''''<br />
<br />
Правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 221 Цивільного Кодексу України].<br />
<br />
Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.<br />
<br />
Якщо обома сторонами недійсного правочину є неповнолітні особи, то кожна з них зобов'язана повернути другій стороні усе одержане нею за цим правочином у натурі. У разі неможливості повернення одержаного в натурі відшкодовується його вартість за цінами, які існують на момент відшкодування.<br />
<br />
Якщо у неповнолітньої особи відсутні кошти, достатні для відшкодування, батьки (усиновлювачі) або піклувальник зобов'язані відшкодувати завдані збитки, якщо вони своєю винною поведінкою сприяли вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності'''''<br />
<br />
Правочин, який вчинила фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності без згоди піклувальника, може бути згодом схвалений ним у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 221 Цивільного Кодексу України].<br />
<br />
У разі відсутності такого схвалення правочин за позовом піклувальника може бути визнаний судом недійсним, якщо буде встановлено, що він суперечить інтересам самого підопічного, членів його сім'ї або осіб, яких він відповідно до закону зобов'язаний утримувати.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування'''''<br />Правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 71 Цивільного кодексу України )], є нікчемним.<br />
<br />
На вимогу заінтересованої особи такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідає інтересам фізичної особи, над якою встановлено опіку або піклування.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними'''''<br />
<br />
Правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.<br />
<br />
У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною позов про визнання правочину недійсним може пред'явити її опікун.<br />
<br />
Сторона, яка знала про стан фізичної особи у момент вчинення правочину, зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку із вчиненням такого правочину.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину недієздатною фізичною особою'''''<br />
<br />
Опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 221 Цивільного Кодексу України]. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.<br />
<br />
На вимогу опікуна правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, може бути визнаний судом дійсним, якщо буде встановлено, що він вчинений на користь недієздатної фізичної особи.<br />
<br />
Дієздатна сторона зобов'язана повернути опікунові недієздатної фізичної особи все одержане нею за цим правочином, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість майна за цінами, які існують на момент відшкодування.<br />
<br />
Опікун зобов'язаний повернути дієздатній стороні все одержане недієздатною фізичною особою за нікчемним правочином. Якщо майно не збереглося, опікун зобов'язаний відшкодувати його вартість, якщо вчиненню правочину або втраті майна, яке було предметом правочину, сприяла винна поведінка опікуна.<br />
<br />
Дієздатна сторона зобов'язана відшкодувати опікунові недієздатної фізичної особи або членам її сім'ї моральну шкоду, якщо буде встановлено, що вона знала про психічний розлад або недоумство другої сторони або могла припустити такий її стан.<br />
<br />
'''''Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти'''''<br />
<br />
Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br />
Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства'''''<br />Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.<br />
<br />
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.<br />
<br />
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.<br />
<br />
'''''Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки'''''<br />
<br />
Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.<br />
<br />
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.<br />
<br />
У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.<br />
<br />
Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.<br />
<br />
'''''Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману'''''<br />Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина перша статті 229 Цивільного Кодексу України)], такий правочин визнається судом недійсним.<br />
<br />
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.<br />
<br />
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.<br />
<br />
'''''Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом насильства'''''<br />Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.<br />
<br />
Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.<br />
<br />
'''''Правові наслідки правочину, який вчинено у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною'''''<br />Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.<br />
<br />
Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.<br />
<br />
'''''Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини'''''<br />Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.<br />
<br />
При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 216 Цивільного Кодексу України]. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.<br />
<br />
'''''Правові наслідки фіктивного правочину'''''<br />Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.<br />
<br />
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.<br />
<br />
Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.<br />
<br />
'''''Правові наслідки удаваного правочину'''''<br />Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.<br />
<br />
Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Визнання договору купівлі- продажу недійсним]]<br />
* [[Визнання господарського договору недійсним]]<br />
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83&diff=30274Категорія:Зразки документів у сфері соціального захисту2021-08-27T12:04:20Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]<br />
<br />
* [[Файл:Зразок адмін.позов (про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії).docx|міні]][[Файл:Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО.docx|міні|Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО]](грошова компенсація відпустки учаснику бойових дій)<br />
* [[Файл:Зразок адмін.позов (призначення дострокової пенсії для батьків дитини з інвалідністю).docx|міні]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.docx|міні|Позовна заява_оскардження припинення виплати пенсії ВПО]] (оскарження припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі)<br />
[Файл:Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО.docx|міні|Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2_%D0%90%D0%A2%D0%9E.docx&diff=30273Файл:Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО.docx2021-08-27T11:58:33Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>Заява про встановлення юридичного факту участі в АТО</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B2_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%90%D0%A2%D0%9E&diff=30269Встановлення факту участі особи у бойових діях в зоні АТО2021-08-27T08:56:34Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>=== Нормативна база ===<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон україни «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]<br />
<br />
== Встановлення факту участі особи в бойових діях в зоні АТО комісіями: ==<br />
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядок]), статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.<br />
<br />
Відповідно до п.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку] рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін’юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), або міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.<br />
<br />
У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.<br />
<br />
== Перелік необхідних документів ==<br />
Згідно з абзацом 1 пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення] підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Категорії осіб'''<br />
|'''Перелік документів, необхідних до заяви'''<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції;<br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; </nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції; <br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; <br />
<br />
-витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, - документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;</nowiki><br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, <br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;<br />
<br />
- документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;<br />
<br />
- матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;<br />
<br />
- або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;</nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів; <br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, <br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;<br />
<br />
- витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.<br />
|-<br />
| <br />
<br />
''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''<br />
|<nowiki>- витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;</nowiki><br />
<br />
- витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів;<br />
<br />
- документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів; матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.<br />
|-<br />
| <br />
|довідка (форма згідно з додатком №1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку]); свідки тощо.<br />
|}<br />
<br />
== <small>Відмову в наданні статусу учасника бойових дій може бути оскаржено до суду, в тому числі щодо встановлення факту участі в АТО чи інших подіях, які дають право на визнання особи учасником бойових дій.</small> ==<br />
Відповідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8249 293 Цивільного процесуального кодексу України] справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] до суду за місцем її проживання. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
== Розмір ставки судового збору ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Підпункт 4 пункт 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] (заяви у справах окремого провадження, подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/55053613 Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня 2016 року у справі № 6-25896ск15]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77933383 Постанова Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 587/997/17]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77143386 Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2018 року у справі № 402/836/18]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/73435179 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2018 року у справі №336/5917/17-ц]<br />
* Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2019 року у справі № 293/654/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81648007]<br />
<br />
== Див. додатково ==<br />
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]<br />
* [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу]]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]] <br />
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=29189Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками2021-06-15T10:47:28Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
<br />
== Право на спілкування з онуками ==<br />
В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України] визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.<br />
<br />
== Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню ==<br />
Згідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n721 ст. 151 Сімейного кодексу України], батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. <br />
<br />
Відповідно ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 ст. 257 Сімейного кодексу України] батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. <br />
<br />
== Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками ==<br />
* визнання права;<br />
* визнання угоди недійсною;<br />
* припинення дії, яка порушує право;<br />
* відновлення становища, яке існувало до порушення;<br />
* примусове виконання обов'язку в натурі;<br />
* зміна правовідношення;<br />
* припинення правовідносин;<br />
* відшкодування збитків;<br />
* відшкодування моральної шкоди;<br />
* визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування, а також інші способи захисту.<br />
<br />
== Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком ==<br />
Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1377 258 Сімейного кодексу України]). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 ст. 19 Сімейного кодексу України]). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.<br />
<br />
Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із [[:Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx|позовом]] про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 257 Сімейного кодексу України]). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.<br />
<br />
== Підсудність розгляду справи ==<br />
Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків.<br />
<br />
== Обставини які враховує суд при прийнятті рішення ==<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1393 263 Сімейного кодексу України] спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України.] <br />
<br />
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України] зазначено Суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо.<br />
При цьому також ураховується:<br />
* вік, стан здоров'я дитини; <br />
* поведінка родичів у минулому і теперішньому часі; <br />
* інші обставини, що мають істотне значення для дитини.<br>'''Суд''' з урахуванням поведінки в сім'ї позивача, його характеристики, стану здоров'я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров'ю дитини, '''може відмовити в позові''' про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні.<br />
== [[Виконання рішення суду: дії стягувача|Виконання рішення суду]] ==<br />
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 ст. 64<sup>-1</sup> Закону України «Про виконавче провадження»] виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.<br />
<br />
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.<br />
<br />
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»]. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.<br />
<br />
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]) та вживає інші заходи примусового виконання рішення.<br />
<br />
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0&diff=29187Категорія:Зразки документів в галузі сімейного права2021-06-15T10:12:47Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div><br />
[[Категорія:Зразки документів правового та процесуального характеру]]<br />
<br />
*[[Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx|міні]][[Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|міні|Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських (орган опіки та піклування)]]<br />
* [[Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx|міні|Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування)]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx|міні|Позовна заява про позбавлення батьківських прав]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про поновлення батьківських прав.docx|міні|Позовна заява про поновлення батьківських прав]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька.docx|міні|Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про оспорення батьківства.docx|міні|Позовна заява про оспорення батьківства]]<br />
* [[Файл:Відзив на позовну заяву про надання дозволу на виїзд дитини за кордон.docx|міні|Відзив на позовну заяву про надання дозволу на виїзд дитини за кордон]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про визначення місця проживання дитини.docx|міні|Позовна заява про визначення місця проживання дитини]]<br><br />
* [[Файл:Позовна заява про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини.docx|міні]]<br />
<br />
<br />
* [[Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитини 3 років.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитини 3 років]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на неповнолітню дитину.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на неповнолітню дитину]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання]]<br />
* [[Файл:Відзив на позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання.docx|міні]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про стягнення неустойки за ухилення від сплати аліментів.docx|міні|Позовна заява про стягнення неустойки за ухилення від сплати аліментів]]<br />
* [[Файл:Заява про видачу судового наказу про стягення аліментів.docx|міні|Заява про видачу судового наказу про стягення аліментів]]<br />
* [[Файл:Договір про сплату аліментів на дитину.docx|міні|Договір про сплату аліментів на дитину]]<br />
* [[Файл:Заява про видачу довідки про заборгованість зі сплати аліментів.docx|міні|Заява про видачу довідки про заборгованість зі сплати аліментів]]<br />
* [[Файл:Позовна заява про розірвання шлюбу.pdf|міні|Позовна заява про розірвання шлюбу]]<br><br />
<br />
<br />
* [[Файл:Заява про державну реєстрацію народження.docx|міні|Заява про державну реєстрацію народження]]<br />
* [[Файл:Заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території.docx|міні|Заява про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]<br />
* [[Файл:Заява про державну реєстрацію смерті.docx|міні|Заява про державну реєстрацію смерті]]<br />
* [[Файл:Заява про встановлення факту смерті (15.07.2019).docx|міні|Заява про встановлення факту смерті]]<br><br />
<br />
<br />
* [[Файл:Встановлення факту проживання однією сім'єю (зразок 1).docx|міні|Встановлення факту проживання однією сім'єю (зразок 1)]]<br />
* [[Файл:Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю (зразок 2).docx|міні|Встановлення факту проживання однією сім'єю (зразок 2)]]<br />
* [[Файл:Встановлення факту родинних відносин.docx|міні|Встановлення факту родинних відносин]]<br />
* [[Файл:Заява про встановлення батьківства.docx]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4_%D1%83_%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0.docx&diff=29186Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx2021-06-15T10:05:36Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>Позовна заява<br />
про усунення перешкод у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96,_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=27940Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання2021-04-15T07:55:28Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"] <br />
<br />
== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==<br />
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.<br />
Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому. Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.<br />
<br />
== Договір про сплату аліментів на дитину ==<br />
Згідно законодавства передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.<br />
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).<br />
<br />
== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==<br />
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 183, ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки (стаття 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
== Заборгованність по аліментам ==<br />
При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]).<br>[[Відповідальність за несплату аліментів|Законодавством передбачено адміністративна відповідальність за несплату аліментів]].<br />
<br />
== Відповідальність за ухилення від сплати аліментів == <br />
<br />
Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) аліментів. Це дії чи бездіяльність, що фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: пряма відмова від сплати встановлених судом аліментів, приховування доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміна місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.<br><br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»] передбачено нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців.<br><br />
Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про адміністративні правопорушення України], та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.<br><br />
Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.<br><br />
У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб.<br><br />
Законом внесені зміни і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку - за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.<br><br />
Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.<br><br />
Внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про:<br><br />
* тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;<br />
* тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;<br />
* тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;<br />
* тимчасове обмеження боржника у праві полювання.<br><br />
При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі:<br><br />
* якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;<br />
* використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;<br />
* проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;<br />
* розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.<br><br />
Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.<br><br />
Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає.<br><br />
Відповідно до ст. 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.<br><br />
Відповідно до ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.<br><br />
При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.<br />
== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від аліментів ==<br />
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.<br />
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.<br />
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
== Сплата аліментів після повноліття ==<br />
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (стаття 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України)].<br />
<br />
== Стягнення аліментів за кордоном ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] можливо виконати рішення суду України на території 61 країни або на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.<br />
Якщо у вас немає рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, вам потрібно подати документи через територіальні управління Міністерства юстиції для розгляду цього питання в іноземній державі. Таке звернення подається позивачем письмово в довільній формі. До нього додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, де пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.<br />
<br />
== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==<br />
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).<br />
<br />
== Звільнення від сплати аліментів ==<br />
Батьки за рішенням суду можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/stru#Stru ст. 188 СК]). Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.<br />
<br />
== Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ==<br />
[[Файл:Стягнення аліментів на дитину.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини]]<br /><br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Житлове право ]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0&diff=27939Відмова від захисника або його заміна2021-04-15T07:48:07Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»];<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12 Правила адвокатської етики, затверджены звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду від 24 жовтня 2003 року № 8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві»]<br />
<br />
== Поняття «Захисник» у кримінальному процесі==<br />
Одним із суб'єктів сторони захисту в кримінальному провадженні є захисник. Відповідно до ч. 1 ст. 45 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).<br /><br />
<br />
Пункт 1 ст. 1 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 р]. визначає поняття адвоката. Ним є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. У частині 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#n32 ст. 6 цього Закону] вказується, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, установлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.<br /><br />
<br />
Частина 2 ст. 45 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] закріплює випадки, коли адвокат не може виконувати функції захисника в кримінальному провадженні. До них належать дві групи обставин: <br />
# Коли відомості про адвоката не внесено до [https://erau.unba.org.ua/ Єдиного реєстру адвокатів України] або <br />
# Стосовно якого у [https://erau.unba.org.ua/ Єдиному реєстрі адвокатів України] містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. <br />
Перелік цих випадків слід вважати вичерпним.<br />
<br />
== Відмова від захисника або його заміна ==<br />
<br />
Підозрюваному, обвинуваченому забезпечується конституційне право на вільний вибір захисника (ст. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституції України]). Свобода вибору захисника знаходить свій прояв як у можливості запрошення до участі в кримінальному провадженні будь-якої особи, яка відповідає встановленим законом вимогам, так і можливості відмовитися від участі захисника чи замінити його на іншого на будь-якому етапі кримінального провадження.<br /><br />
<br />
Пленум ВСУ в постанові [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-03 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" від 24 жовтня 2003 р. № 8] зазначив, що відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'ясувати, чи не є вона вимушеною (наприклад, у зв'язку з неявкою захисника в судове засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника. Установивши вимушеність відмови, суд вживає передбачених законом заходів до забезпечення участі захисника у справі.<br />
<br />
Виходячи з цього, реалізація даного права повинна здійснюватися лише за наявності певних умов, а саме: відмова від захисника має бути добровільною і надходити від підозрюваного, обвинуваченого. При відмові від конкретного захисника цим особам має бути надана реальна можливість його заміни іншим захисником. Утім зазначені умови не вичерпують усіх передбачених законом вимог до забезпечення права на захист при відмові підозрюваного, обвинуваченого від захисника.<br />
<br />
Адвокат, якому стало відомо про намір клієнта розірвати угоду з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з'ясувати причини, що потягли за собою ініціювання клієнтом розірвання угоди, і якщо вони пов'язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунені, - пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження угоди, якщо це об'єктивно відповідає інтересам клієнта (ч. 4 ст. 32 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003418-12 Правил адвокатської етики]).<br />
<br />
Така відмова від захисника не є остаточною. У разі зміни свого рішення щодо участі захисника підозрюваний, обвинувачений має право запросити його у будь-якій стадії кримінального провадження.<br />
<br />
Коли участь захисника у кримінальному провадженні відповідно до ст. 52 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] є обов'язковою, відмова від нього не приймається. У такому випадку підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюється його право замінити захисника. Якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], для здійснення захисту за призначенням.<br />
<br />
Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:<br />
<br />
1) відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n781 статті 52 цього Кодексу] участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;<br />
<br />
2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;<br />
<br />
3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.<br />
<br />
Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.<br />
<br />
У випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов’язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.<br />
<br />
== Обов'язкова участь захисника ==<br />
Відповідно до ч. 1 ст. 52 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.<br /><br />
<br />
Відповідно до ч. 2 ст. 52 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:<br />
# щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;<br />
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;<br />
# щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;<br />
# щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;<br />
# щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;<br />
# щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;<br />
# щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;<br />
# у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|Корисно!<br />
[http://pidruchniki.com/1233090949171/pravo/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukrayini_naukovo-praktichniy_komentar Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар]<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=27937Відмова від прийняття спадщини2021-04-15T07:43:40Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0064323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 жовтня 2011 року "Окремі питання спадкування"]<br />
<br />
== Загальні положення про спадкування ==<br />
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].<br />
<br />
Відповідно до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1217] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], спадкування здійснюється за заповітом або за законом.<br />
<br />
== Порядок відмови від прийняття спадщини ==<br />
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br><br />
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку '''у шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. <br><br />
Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.<br />
<br />
Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини. <br />
<br />
Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:<br />
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.<br />
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.<br />
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. <br><br />
Стаття 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме: - фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; - неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; - батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування. <br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!''' <br />
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.'''<br />
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'<nowiki/>'''''.''<br />
|}<br />
<br />
== '''Види відмови від прийняття спадщини''' ==<br />
=== Відмова від спадщини за заповітом ===<br />
Частиною першою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.<br /><br />
<br />
=== Відмова від спадщини за законом ===<br />
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). <br /><br />
<br />
Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). <br /><br />
<br />
Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br />
<br />
Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.<br />
<br />
== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==<br />
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана <u>протягом строку</u>, встановленого для її прийняття відповідно до статті 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
== Визнання відмови від спадщини недійсною ==<br />
Частиною першою статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. <br />
<br />
Статтею 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. <br /><br />
Частиною четвертою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.<br /><br />
<br />
Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.<br /><br />
<br />
До таких '''підстав''' слід віднести:<br />
# відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або інтереси порушено.<br /> <br />
# якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />
# якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />
# правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />
# правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Частина п'ята статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.<br /><br />
Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.<br /> <br />
<br />
За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі. <br />
<br />
== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==<br />
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.<br />
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.<br />
* Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1275 Цивільного кодексу України] не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.<br />
* Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.<br />
* Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.<br />
<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE,_%D0%B4%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%B0&diff=27936Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора2021-04-15T07:38:04Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК)] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1640740-12 лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»]<br />
<br />
== Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора ==<br />
На стадії досудового провадження можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України]):<br /><br />
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Відповідно до вимог частини першої статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України] бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. <br />
|}<br />
2) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Згідно зі статтею 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України] тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна.<br />
|}<br />
3) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 КПК] строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Слід зазначити про наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України] дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.<br />
|}<br />
4) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;<br /><br />
5) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;<br /><br />
6) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи;<br /><br />
7) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;<br /><br />
8) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;<br /><br />
9) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;<br /><br />
10) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;<br /><br />
11) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; <br />
12) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; <br />
13) слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.<br /><br />
<br />
Рішення, дії чи бездіяльність, перелік яких визначено у частині першій статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування, але не можуть бути предметом оскарження на стадії підготовчого судового засідання. Водночас рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які не визначені у частині першій статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання. <br />
<br />
<u>Як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише такі рішення:</u> <br />
<br />
1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; <br />
<br />
2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.<br />
<br />
== Порядок подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження ==<br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], можуть бути подані особою '''протягом 10 днів''' з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, <u>строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (стаття 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України])</u>. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. <br />
<br />
Згідно зі статтею 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], строк подання скарги на стадії досудового провадження <u>не вважається пропущеним</u>, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку.<br /><br />
Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.<br /><br />
Після надходження скарги суд, слідчий суддя може прийняти одне з таких рішень:<br />
# про відкриття провадження;<br />
# про повернення скарги (якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України] (10 днів), і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення);<br />
# про відмову у відкритті провадження (якщо скарга, подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, не підлягає оскарженню).<br />
Про прийняте рішення суд, слідчий суддя виносить ухвалу. У випадках повернення скарги та відмови у відкритті провадження копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.<br /><br />
Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути '''оскаржена в апеляційному порядку'''. Крім того, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України]. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв'язку із пропущенням встановленого процесуального строку.<br />
<br />
== Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування ==<br />
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора <u>розглядаються слідчим суддею місцевого суду</u>. Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до частини другої статті 306 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 КПК] скарга має бути розглянута '''не пізніше 72 годин''' з моменту її надходження до суду, крім скарги на рішення про закриття кримінального провадження ('''5-денний строк''').<br /><br />
Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування <u>не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора</u>.<br /><br />
Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Так, слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою, у випадках, якщо оскаржується:<br />
# бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України], а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк;<br />
# рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;<br />
# рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;<br />
# рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.<br />
Відповідно до частини другої статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України] прокурор має право самостійно скасувати рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Отже, прокурор за наявності підстав має право скасувати рішення слідчого про закриття провадження. Наслідком цього є закриття провадження за скаргою слідчим суддею. Інші рішення, дії чи бездіяльність не можуть бути самостійно скасовані чи припинені слідчим чи прокурором.<br />
<br />
Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили або не ухвалили, але зобов'язані були це зробити.<br /><br />
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Наслідки неприбуття сторін для участі у розгляді скарги встановлено у статтями 323-327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України]:<br />
# для [[Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання|обвинуваченого]]: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходи до забезпечення його прибуття до суду; має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11, 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України];<br />
# для прокурора і захисника: суд відкладає судовий розгляд та вживає заходів до прибуття їх до суду; якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, які уповноважені притягнути їх до дисциплінарної відповідальності; у разі неможливості подальшої участі прокурора або захисника, головуючий пропонує обвинуваченому замінити захисника, а прокурора замінює самостійно;<br />
# для [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|потерпілого]]: суд може прийняти рішення про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду; суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених глава 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України];<br />
# для цивільного позивача, цивільного відповідача, їх представників: суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених статтею 326 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України];<br />
# для [[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність|свідка]], спеціаліста, [[Участь перекладача в кримінальнному провадженні|перекладача]] та [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність|експерта]]: суд після допиту присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття; суд має право постановити ухвалу про привід свідка і/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11, 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України].<br />
<u>За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала слідчого судді (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України])</u>: <br />
1) про скасування рішення слідчого чи прокурора; <br />
2) про скасування повідомлення про підозру;<br />
3) про зобов'язання припинити дію; <br />
4) про зобов'язання вчинити певну дію; <br />
5) відмову у задоволенні скарги (якщо підстави для задоволення скарги відсутні). <br />
<br />
Ухвала за результатами розгляду скарги постановляється у нарадчій кімнаті та викладається окремим процесуальним документом із дотриманням вимог статті 372 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України].<br /><br />
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора '''не може бути оскаржена'''. Водночас закон передбачає виняток із цього правила, зокрема <u>ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження</u> підлягає оскарженню в апеляційному порядку. <br />
<br />
Крім того, згідно з частиною шостою статті 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 Кримінального процесуального кодексу України] ухвала слідчого судді <u>про повернення скарги або відмову у відкритті провадження</u> також може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала слідчого судді з цих питань може бути оскаржена протягом <u>5 днів</u> із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=27898Право власності на землю територіальних громад2021-04-13T13:10:39Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"] <br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України] ).<br />
<br />
'''У комунальній власності перебувають:'''<br />
* усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;<br />
* земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.<br />
<br />
== Суб’єкти права комунальної власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 Цивільного кодексу України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).<br />
<br />
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:<br />
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);<br />
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;<br />
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;<br />
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];<br />
* землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];<br />
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;<br />
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;<br />
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.<br />
<br />
== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==<br />
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. <br />
<br />
На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком <br />
випадків, передбачених статтею [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 29 цього Закону]. <br />
<br />
== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==<br />
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 1 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 2 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 4 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України])<br />
<br />
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)). <br />
<br />
== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==<br />
Згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
<br />
== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==<br />
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 Земельного кодексу України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.<br />
<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина друга ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
[[категорія: Земельне право]]<br />
[[категорія: Право власності на землю]]<br />
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4&diff=27497Право власності на землю територіальних громад2021-03-29T12:56:11Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 Закон України «Про поховання та похоронну справу»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України«Про захист прав споживачів»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"] <br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
'''Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина перша ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)]).<br />
<br />
'''У комунальній власності перебувають:'''<br />
* усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;<br />
* земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.<br />
<br />
== Суб’єкти права комунальної власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4890 Стаття 142 Конституції України], (а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга ст. 327 Цивільного кодексу України]) визначають суб'єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78 ст.ст. 7,8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст.ст. 8-12, 80 та ін. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п. 34 ст. 26, п. 21 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"]).<br />
<br />
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 частина третя ст. 83 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Землі комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність ==<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:<br />
* землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);<br />
* землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;<br />
* землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;<br />
* землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];<br />
* землі водного фонду, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 цим Кодексом];<br />
* земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;<br />
* земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;<br />
* землі під об’єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.<br />
<br />
== Підстави набуття земель у право комунальної власності ==<br />
Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 статті 28 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] - землі, на яких розташовані місця поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду. <br />
<br />
На території місця поховання не можуть бути розташовані об'єкти іншої, крім комунальної форми власності, за винятком <br />
випадків, передбачених статтею [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1102-15 29 цього Закону]. <br />
<br />
== Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність ==<br />
Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 частина перша ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 1 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 2 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 п. 4 частини першої ст. 117 Земельного кодексу України])<br />
<br />
Після утворення об'єднаних територіальних громад землі за межами населених пунктів (проводиться їх інвентаризація та присвоюються кадастрові номери) переходять до комунальної власності ОТГ (окрім тих, які були у власності державних підприємств (державна власність)). <br />
<br />
== Підстави набуття земель у комунальну власність територіальними громадами ==<br />
Згідно з частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 ст. 83 Земельного кодексу України] територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:<br />
* передачі їм земель державної власності;<br />
* відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;<br />
* прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;<br />
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;<br />
* виникнення інших підстав, передбачених законом.<br />
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.<br />
<br />
== Землі державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність ==<br />
Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n984 ст. 117 Земельного кодексу України] до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об’єктів у комунальну власність.<br />
<br />
До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частина друга ст. 117 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
[[категорія: Земельне право]]<br />
[[категорія: Право власності на землю]]<br />
[[категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=27495Право власності на землю іноземців та осіб без громадянства2021-03-29T12:49:12Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br><br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]<br><br />
* <br />
== Хто такі іноземці? ==<br />
'''Іноземець''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав (п. 6 ч. 1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]). <br><br />
<br />
== Хто такі особи без громадянства? ==<br />
'''Особа без громадянства''' - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином (п. 15 ч. 1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).<br><br />
<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на земельні ділянки розташовані на території України? ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.<br><br />
<br />
== Яким чином іноземці та особи без громадянства можуть набути право власності на такі землі? ==<br />
'''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки у разі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України]):'''<br><br />
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами:<br><br />
* ''купівля-продаж'' – одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 ст. 655 Цивільного кодексу України]);<br><br />
* ''дарування'' – одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3541 ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України]);<br><br />
* ''рента'' – одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3598 ст. 731 Цивільного кодексу України]);<br><br />
* ''міна'' – кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ч.1 ст. 715 Цивільного кодексу України]);<br><br />
б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;<br><br />
в) прийняття спадщини.<br><br><br />
Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.<br><br><br />
'''Угоди повинні містити:'''<br><br />
* назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);<br><br />
* вид угоди;<br><br />
* предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);<br><br />
* документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;<br><br />
* відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;<br><br />
* відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);<br><br />
* договірну ціну;<br><br />
* права та обов'язки сторін;<br><br />
* кадастровий номер земельної ділянки;<br><br />
* момент переходу права власності на земельну ділянку.<br><br />
<br />
== Чи можуть іноземці та особи без громадянства набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення? ==<br />
Єдиною підставою, за якої громадяни іноземних держав та особи без громадянства можуть набувати право приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є '''спадкування'''. <br><br><br />
Проте, навіть і в цьому випадку в силу [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України] такі суб’єкти зобов’язанні відчужити такі земельні ділянки на протязі року.<br><br><br />
Порядок припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності, визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1454 ст. 145 Земельного кодексу України]. <br><br><br />
У випадку, якщо громадянин іноземної держави або особа без громадянства не відчужить земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.<br><br><br />
Особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку і яка не може набути право власності на землю, має право отримати її в оренду.<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2&diff=27491Права та обов'язки землевласників та землекористувачів2021-03-29T12:36:30Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
<br />
== Визначення термінів ==<br />
'''''Земельна ділянка''''' - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п. 14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України).]<br />
<br />
'''''Землевласники''''' — це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п.14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України])<br />
<br />
'''''Землекористувачі''''' — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73, п .14.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n256 ст. 14 Податкового кодексу України]).<br />
<br />
'''''Право користування земельною ділянкою''''' — це юридично забезпечена можливість суб'єкта здійснювати господарське та інше безпосереднє використання земельної ділянки з метою отримання доходів та інших благ матеріального та нематеріального характеру від корисних властивостей землі.<br />
<br />
'''''Користування наданою земельною ділянкою''''' — не тільки право, а й обов'язок землекористувача. При цьому він повинен забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Якщо землекористувач не виконує цей обов'язок, то для нього наставатимуть негативні наслідки.<br />
<br />
== Права та обов’язки землевласників ==<br />
'''<u>Права землевласників:</u>'''<br />
* продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;<br />
* самостійно господарювати на землі;<br />
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;<br />
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;<br />
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;<br />
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.<br />
''Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 90 Земельного кодексу України])<br />
<br />
<u>'''Обов’язки землевласників:'''</u><br />
* забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;<br />
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасно сплачувати земельний податок;<br />
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br />
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;<br />
* за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.<br />
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки власників земельних ділянок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 91 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Права та обов’язки землекористувачів ==<br />
'''<u>Права землекористувачів:</u>'''<br />
* самостійно господарювати на землі;<br />
* власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;<br />
* використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;<br />
* на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;<br />
* споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.<br />
''Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 95 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
'''<u>Обов'язки землекористувачів:</u>'''<br />
* забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;<br />
* додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;<br />
* не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;<br />
* своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.<br />
''Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 96 Земельного кодексу України]).<br />
<br />
== Права та обов’язки власників та користувачів земель сільськогосподарського призначення ==<br />
'''<u>Права та обов’язки землевласників:</u>'''<br />
* власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі;<br />
* власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.<br />
* власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 409 Цивільного кодексу України]).<br />
'''<u>Права та обов’язки землекористувачів:</u>'''<br />
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору;<br />
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом;<br />
* землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 410 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Права та обов’язки власника та користувача земельної ділянки наданої для забудови ==<br />
'''<u>Права та обов’язки власника:</u>'''<br />
* власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею.<br />
* якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.<br />
* власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.<br />
* перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 414 Цивільного кодексу України]).<br />
'''<u>Права та обов’язки землекористувача:</u>'''<br />
* землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором;<br />
* землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;<br />
* особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди);<br />
* землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом;<br />
* землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.<br />
<br />
== Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей ==<br />
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право '''''без спеціальних дозволів та гірничого відводу''''' видобувати корисні копалини місцевого значення і торф '''''загальною глибиною розробки до двох метрів''''', а також '''''підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб''''', крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів '''''не перевищує 300 кубічних метрів на добу'''''.<br />
<br />
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких '''''за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.'''''<br />
<br />
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які '''''можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища''''', '''''<u>погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями</u>''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 23 Кодексу України про надра]).<br />
<br />
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.<br />
<br />
Землевласники і землекористувачі можуть бути '''''позбавлені права видобування корисних копалин''''' місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб '''''у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках місцевими радами або іншими спеціально уповноваженими органами''''' в порядку, передбаченому законодавством України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text стаття 27 Кодексу України про надра]).<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=27488Кримінальна відповідальність за неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей2021-03-29T12:24:11Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України 'Про охорону дитинства"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]<br />
* Кримінальний кодекс України. Науково - практичний коментар: у 2 т. /за заг.ред. В.Я. Тація, В.П. Пшонки, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. – 5-те вид.,допов. – Х.: Право, 2013. <br />
<br />
== '''Актуальність питання''' ==<br />
<br />
Належне забезпечення дотримання прав дітей та захист їх інтересів є одним з найважливіших завдань будь-якої держави.Згідно ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"] система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає також встановлення відповідальності юридичних і фізичних осіб (посадових осіб і громадян) за порушення прав і законних інтересів дитини, заподіяння їй шкоди. А закріплення у спеціальній статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей відбулося через необхідність у державі підвищеного захисту дітей. <br />
<br />
Важливим показником є наявність в Україні великої кількості дитячих будинків, притулків і шкіл-інтернатів. Діти-сироти і діти, що залишилися без турботи батьків, перебувають у цілковитій залежності від представників адміністрації або педагогічного персоналу, внаслідок чого невиконання чи неналежне виконання ними обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей може призвести як до завдання психологічних страждань, фізичних ушкоджень, так і до смерті дитини. <br />
У зв’язку із цим, важливим є подолання зазначених негативних явищ, що зумовлює актуалізацію кримінально-правових заходів протидії невиконанню чи неналежному виконанню обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Криміналізація діянь, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 ст. 137 Кримінального кодексу України], обумовлює суспільну небезпечність злочинів проти дітей, яка насамперед полягає у тому, що злочинні дії спрямовано щодо дитини, яка в силу свого віку не може протидіяти злочинцю. <br />
<br />
== '''Кримінальна відповідальність''' ==<br />
1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров'ю потерпілого, -<br />
<br />
карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.<br />
<br />
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, -<br />
<br />
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.<br />
<br />
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 Стаття 137 Кримінального кодексу України із змінами, внесеними згідно із Законами № 2556-VI від 23.09.2010, № 2617-VIII від 22.11.2018])<br />
<br />
''Суспільна небезпечність'' цього злочину полягає в тому, що особи, які займаються вихованням та навчанням дітей, несумлінно виконують свої обов’язки, внаслідок чого спричиняється шкода здоров’ю неповнолітніх або смерть. Така діяльність щодо неповнолітніх перешкоджає забезпеченню їх гармонійного розвитку, фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя. ''Потерпілим'' від цього злочину може бути лише неповнолітня особа (якій не виповнилось 18 років).<br />
<br />
== '''Об'єктивна сторона''' ==<br />
Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дією або бездіяльністю); 2) наслідками; 3) причинним зв’язком між ними. Злочин із матеріальним складом. <br />
<br />
''Діяння ''являє собою невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх. <br />
<br />
''Невиконання професійних обов’язків'' – це бездіяльність особи ( вихователя дошкільного навчального закладу, вчителя, тренера і т.ін), яка займається вихованням, наглядом, тренуванням, щодо виконання покладених на неї обов’язків з охорони життя і здоров’я дітей.<br />
<br />
''Неналежне виконання професійних обов’язків'' може мати місце у випадках, коли особа виконує покладені на неї обов’язки, але не так, як цього вимагають відповідні правила, інструкції, інші приписи або обстановка, у якій знаходяться вихованці.<br />
<br />
Крім обов’язків, які передбачені нормативними актами, угодами, наказами, або випливають із життєвих ситуацій, які не регламентуються писаними правилами, така особа має можливість забезпечити охорону життя і здоров’я дітей. Проте особа не виконує або виконує неналежним чином свої обов’язки внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення. Диспозиція є бланкетною, при її застосуванні треба звертатися до нормативних актів, що регулюють діяльність у сфері охорони життя і здоров’я неповнолітніх. <br />
<br />
Невиконання або неналежне виконання службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх може бути вчинене службовою особою в дитячих садках, школах, дитячих будинках, санаторіях, інтернатах, спортивних школах, базах відпочинку і т.ін., де не створені і не підтримуються належні умови при проведенні навчання, тренувань, виробничої практики, дозвілля, проведенні купання та ін., внаслідок чого створюється загроза для життя і здоров’я дітей.<br />
<br />
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є ''наслідки.'' У частині 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 ст.137 Кримінального кодексу України] – це істотна шкода здоров’ю потерпілого, а в ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 ст.137 Кримінального кодексу України] – смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки.<br />
<br />
''Істотна шкода здоров’ю потерпілого'' може виражатися в отруєнні дітей, поширенні серед дітей різних інфекційних захворювань, спричиненні травм, у тому числі і психічних, які викликали настання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, тощо.<br />
<br />
''Інші тяжкі наслідки'', про які зазначається у ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 ст.137 Кримінального кодексу України], - це середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, завдані одному або кільком неповнолітнім, самогубство або замах на самогубство.<br />
<br />
При розслідуванні цих справ важливо встановити, які конкретні обов’язки особа не виконала, або виконала не так, як цього вимагала обстановка, що й обумовило настання наслідків. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв'язок між діянням та наслідками. <br />
<br />
== '''Суб'єктивна сторона''' ==<br />
'''Суб’єктивна сторона''' цього злочину характеризується необережною або змішаною формою вини. Щодо діяння може бути як прямий умисел, так і злочинна недбалість і необережність (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) стосовно наслідків злочину. У цілому злочин вважається необережним.<br />
<br />
== '''Суб'єкт''' ==<br />
'''Суб’єкт''' злочину спеціальний, тобто особа, яка займається вихованням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля і т.ін., а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитячих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх.<br />
<br />
За багатьма ознаками цей злочин має схожість із службовою недбалістю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2577 ст.367 Кримінального кодексу України]). Перш за все потерпілими у злочині, який розглядається можуть бути лише неповнолітні особи. Крім того, наслідками цього злочину є істотна шкода здоров’ю потерпілого, тілесні ушкодження або смерть, а наслідками службової недбалості може бути і майнова шкода. Насамкінець, суб’єктом злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n875 ст. 137 Кримінального кодексу України], може бути не тільки службова особа, а й інша особа, яка не є службовою. <br />
[[Категорія:Злочини]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=27481Кримінальна відповідальність за кіберзлочини2021-03-29T11:26:27Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність від 23.11.2001 р.] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_687 Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи від 28.01.2003 р.]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1587-14 Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000 № 1587-III]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/23-16. Закон України «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи» від 21.07.2006 № 23-V]<br />
<br />
== Поняття ==<br />
<br />
'''Кіберзлочин''' – суспільно небезпечне винне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачено законодавством, вчинене в кіберпросторі за допомогою електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, яке полягає в протиправному, несанкціонованому створенні, зберіганні, обробці, підробці, блокуванні, знищенні об’єктів інформаційної інфраструктури.<br /><br />
<br />
== Властивості == <br />
<br />
* інтелектуальний характер кіберзлочинів – здійснення кіберзлочину вимагає певного набору знань;<br />
* кіберзлочини, на відміну від інших інтелектуальних злочинів, доступні людям невисоких соціальних і вікових можливостей - для здійснення кіберзлочинів не треба займати високе соціальне положення, досить мати доступ до мережі Інтернет і електронну обчислювальну машину;<br />
* анонімність і неперсоніфікованість кіберзлочинів – механізми ідентифікації глобальної мережі дозволяють особі здійснювати операції анонімно або видавати себе за іншу особу, змінювати біографічні дані або соціальний статус;<br />
<br />
* висока латентність кіберзлочинності, одними з основних причин якої є наступні фактори:<br />
<br />
# збиток від кіберзлочину часто здається жертві незначним в порівнянні з процедурою розслідування, яка здатна забрати час, але не гарантує притягнення до відповідальності винного і компенсації збитків;<br />
# некомпетентність працівників правоохоронних органів в питанні встановлення факту вчинення кіберзлочину;<br />
# побоювання нашкодити власній репутації в ділових колах і як наслідок – втрата значної кількості клієнтів. Ця обставина особливо характерна для банків і великих фінансово-промислових корпорацій, які широко впроваджують автоматизацію своїх виробничих процесів;<br />
# неминуче розкриття в ході досудового розслідування системи безпеки організації;<br />
# побоювання, що в ході розслідування злочину виявиться незаконний механізм вчинення окремих фінансово-економічних операцій;<br />
# факт вчинення кіберзлочину ставить під сумнів професійну придатність та компетентність окремих посадових осіб, що в кінцевому результаті може призвести до негативних для них наслідків;<br />
# правова неосвіченість переважної більшості посадових осіб в питаннях специфіки кіберзлочинів.<br />
* швидке зростання кіберзлочинності, що пов’язане зі все більшим розповсюдженням Інтернету в різних сферах і здешевлення Інтернет-послуг; <br />
* віддаленість кіберзлочинців – злочинця і жертву можуть розділяти тисячі кілометрів, оскільки немає відмінностей в скоєнні злочину проти комп’ютерних систем, розташованих на сусідній вулиці або в іншій країні, якщо злочин вчинюється за допомогою мережі Інтернет.<br />
<br />
Кіберзлочинність є новим та специфічним явищем злочинної діяльності. Саме ця новизна та специфічність вимагають від судових та правоохоронних органів застосування нових, особливих засобів та методів їх виявлення, розслідування та судового розгляду щодо них.<br />
<br />
== Система кіберзлочинів ==<br />
<br />
<br />
* правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем – незаконний доступ, нелегальне перехоплення, втручання у дані, втручання у систему, зловживання пристроями;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані з комп'ютерами - підробка, пов'язана з комп'ютерами, шахрайство, пов'язане з комп'ютерами;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані зі змістом - правопорушення, пов'язані з дитячою порнографією;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані з порушенням авторських та суміжних прав.<br />
<br />
== Класифікація кіберзлочинів ==<br />
<br />
Залежно від мотивів:<br />
<br />
* кіберзлочини, спрямовані на заволодіння коштами; <br />
* кіберзлочини, спрямовані на заволодіння інформацією (для власного користування або для подальшого продажу); <br />
* втручання в роботу інформаційних систем з метою отримання доступу до автоматизованих систем управління (для навмисного пошкодження за винагороду або для нанесення шкоди конкурентам); <br />
* інші злочини. <br /><br />
<br />
== Види кіберзлочинів зокрема == <br />
* несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 361 КК України]); <br />
* створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (стаття [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 361 КК України]); <br />
* несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 361 Кримінального кодексу України)]; <br />
* несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (стаття [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 362 Кримінального кодексу України]); <br />
* порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (стаття [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 363 Кримінального кодексу України)]; <br />
* перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 363 Кримінального кодексу України)].<br />
<br />
Крім того, діяльність кіберзлочинців кваліфікується за статтею [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 200 Кримінального кодексу України] – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч.3 190 Кримінального кодексу України] "Шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки", [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1543 ст. 231 Кримінального кодексу України] «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю»<br />
<br />
== Кримінально-правові ознаки кіберзлочинів ==<br />
<br />
'''Суспільна небезпечність''' кіберзлочинів, що обумовлюється такими факторами:<br />
* інтенсивне впровадження різноманітних інформаційних технологій і процесів, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин, у багатьох сферах людської діяльності;<br />
* високий масштабний коефіцієнт зусиль злочинців у цій сфері;<br />
* відносна доступність для широкого кола осіб спеціальних знань і техніки, необхідної для вчинення злочину.<br /><br />
<br />
'''Кримінальна протиправність''' тісно пов’язана із суспільною небезпечністю, є її законодавчою оцінкою. Вона проявляється в порушенні особою норми законодавства, яка забороняє вчинення небезпечного діяння, що передбачене диспозицією кримінально-правової норми, і встановлює за його вчинення санкції кримінального покарання. Конкретні ознаки кримінальної протиправності передбачені законом у складі конкретного злочину. Так, ознаки протиправності кіберзлочинів відображені в об’єктивній стороні їх складу.<br /><br />
<br />
'''Караність''' характеризується тим, що кримінальний закон, забороняючи певні діяння, передбачає за порушення цих заборон застосування покарання. Так, караність як кримінально-правова ознака кіберзлочинів виражена у санкціях, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2491 Розділом XVI Кримінального кодексу України.]<br /><br />
<br />
'''Винність''' – розкриває суб’єктивну психологічну характеристику вчинення злочину. У сучасному кримінальному праві виключається об’єктивне інкримінування, тобто відповідальність за шкоду, заподіяну за відсутності вини, яка полягає у психічному ставленні особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та їх наслідків. Це в свою чергу відображено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4373 ст. 62 Конституції України], згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Винність як кримінально-правова ознака комп’ютерних злочинів виражена в суб’єктивній стороні їх складу.<br /><br />
<br />
'''Віртуальність''', як елемент характеристики злочинів даного виду, пов’язується дослідниками з процесами обробки комп’ютерних даних наступним чином:<br />
* комп’ютерні системи забезпечують функціонування штучного середовища (віртуального середовища), у якому відбувається процеси обробки (циркуляція) комп’ютерних даних, а також можуть вчинятися протиправні впливи на ці процеси;<br />
* механізм протиправного впливу на процеси обробки комп’ютерних даних (як і протидії його розслідуванню) має віртуальну складову, пов’язану з використанням процедур обробки комп’ютерних даних зі злочинною метою;<br />
* протиправний вплив на процеси обробки комп’ютерних даних залишає нетрадиційні сліди (віртуальні сліди), які проявляються у: стані комп’ютерних даних, результатах їх обробки; режимах (характеристиках) процесів обробки комп’ютерних даних.<br />
<br />
== Склад кіберзлочинів ==<br />
{| class="wikitable"<br />
<br />
|-<br />
! Ознака !! Особливості<br />
|-<br />
| Суб’єкт кіберзлочинів || Суб’єктами кіберзлочинів можуть бути фізичні осудні особи, які до моменту їх вчинення досягли шістнадцятирічного віку. В той же час, спеціальний суб’єкт має місце у двох випадках: <br />
несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 362 Кримінального кодексу України)], де суб’єктом виступає особа, що має право доступу до інформації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2514 ст. 362 Кримінального кодексу України]); порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 363 Кримінального кодексу України]), де суб’єктом виступає особа, яка відповідає за експлуатацію електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.<br />
|-<br />
| Суб’єктивна сторона кіберзлочинів || Суб’єктивна сторона кіберзлочинів характеризується прямим умислом і, зазвичай, корисливим мотивом; діяння, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2523 ст. 363 Кримінального кодексу України], а саме, порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, може вчинятися як умисно, так і через необережність, ставлення до порушення правил може бути умисним (хоч є позиція, що діяння може вчинятися лише у формі необережності).<br />
|-<br />
| Об’єкт кіберзлочинів || Об’єктом злочину є суспільні відносини, на які посягають злочини, а предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких кримінальний закон пов’язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину.<br />
|-<br />
| Об’єктивна сторона кіберзлочинів || Об’єктивну сторону, як елемент складу злочину характеризують дев’ять ознак. До них відносяться: суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину. <br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність == <br />
# карається штрафом, <br />
# обмеженням волі, <br />
# позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.<br />
<br />
[[Категорія: Злочини]]<br />
|}</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83_%D0%B2%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC&diff=27268Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством2021-03-24T12:41:58Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]погроза вбивством визнається окремим кримінальним правопорушенням.<br />
<br />
За ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 цієї статті,] погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років. <br />
<br />
Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ст. 129 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
== Об’єкт кримінального правопорушення ==<br />
<br />
Об'єктом кримінального правопорушення є особиста безпека особи. <br />
<br />
== '''Об’єктивна сторона кримінального правопорушення''' ==<br />
<br />
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя. <br />
<br />
Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо. <br />
<br />
Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.<br />
<br />
Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.<br />
<br />
Кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим. <br />
== Розмежування складів кримінального правопорушення ==<br />
<br />
Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті 187 та частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 статті 189 Кримінального кодексу України] і додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 статтею 129 Кримінального кодексу України] не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику про злочинах проти власності»]).<br />
<br />
Якщо погроза вбивством була висловлена після [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text зґвалтування чи насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом,] наприклад, з метою, щоб потерпіла особа не повідомила про вчинене щодо неї, дії винної особи за умови, зазначеної у диспозиції частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 129 Кримінального кодексу України], підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених відповідною частиною цієї статті та відповідною частиною статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 152] або статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153 Кримінального кодексу України]. <br />
<br />
== Суб’єкт кримінального правопорушення ==<br />
<br />
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний (осудна особа, якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років).<br />
<br />
== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ==<br />
<br />
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього. <br />
<br />
== Кваліфікуючі ознаки кримінального правопорушення ==<br />
<br />
Кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 129 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]). <br />
<br />
При вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n825 ч. 2 ст. 129 Кримінального кодексу України,] той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D1%83_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2_(%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%83)&diff=27266Кримінальна та адміністративна відповідальність особи за незаконну порубку дерев (лісу)2021-03-24T12:33:05Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0085-10 Правила рубок головного користування, затверджений наказом Державного комітету лісового господарства України від 23 грудня 2009 року № 364] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/724-2007-%D0%BF Правила поліпшення якісного складу лісів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 "Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля"]<br />
<br />
== Відповідальність за порушення лісового законодавства ==<br />
Відповідно до ст. 105 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісового кодексу України] порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Зокрема, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.<br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу ==<br />
Кримінальна відповідальність за незаконну порубку лісу регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2391 '''ст. 246 Кримінального кодексу України''',] а саме '''''незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду''''', - карається штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.<br><br />
'''Істотною шкодою вважається така шкода''', яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.<br><br />
'''''Вчинення цього злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб''''', -карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.<br><br />
'''''Вищевказані дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах''''', - караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.<br><br />
'''Якщо злочином було спричинено тяжкі наслідки''', він карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.<br><br />
Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br><br />
''Даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.''<br><br />
<br />
=== Суб'єкт злочину ===<br />
Суб'єкт злочину загальний. <br />
Суб'єктами злочинів проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона злочину ===<br />
Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. <br />
<br />
=== Об'єкт злочину ===<br />
Об'єктом цього злочину є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища. <br />
При цьому предметом злочину є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.<br />
<br />
Слід звернути увагу, що предметом кримінального правопорушення за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 246 Кримінального кодексу України] є сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска. Не визнаються предметом трава, очерет, пеньки, хмиз - мертві стовбури дерев або їх частин, які лежать на поверхні ґрунту.<br />
<br />
=== Об'єктивна сторона злочину ===<br />
З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.<br />
<br />
При цьому, відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0017700-04 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” від 10 грудня 2004 року № 17], визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена:<br />
# без відповідного дозволу;<br />
# за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства;<br />
# до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків;<br />
# не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;<br />
# не тих порід дерев, які визначені в дозволі;<br />
# порід, вирубку яких заборонено.<br />
Також слід зазначити, що кваліфікація дій за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України] залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України] - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.<br />
<br />
У справах про злочини, відповідальність за які передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України], шкода визнається істотною, коли:<br />
# були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості;<br />
# погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу;<br />
# виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; <br />
# знизилась якість атмосферного повітря;<br />
# змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.<br />
Також, для обчислення розміру заподіяної шкоди використовується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/665-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу”] .<br />
<br />
=== Порядок притягнення до кримінальної відповідальності ===<br />
Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:<br />
# [[Повідомлення про підозру]].<br />
# [[Досудове розслідування: загальні положення|Досудове розслідування.]]<br />
# [[Форми закінчення досудового розслідування|Закінчення досудового розслідування.]]<br />
# Судовий розгляд.<br />
<br />
=== Строк притягнення до кримінальної відповідальності ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n210 49 Кримінального кодексу України] за вчинення незаконної порубки лісу особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули 5 років (закінчення строку давності для злочину середньої тяжкості).<br />
<br />
== Адміністративна відповідальність за незаконну порубку і пошкодження дерев і чагарників ==<br />
Адміністративна відповідальність регламентується '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кокексу України про адміністративні правопорушення]''', а саме: '''''незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br><br />
<br />
'''''Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищезазначених порушень''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
<br />
=== Суб'єкт адміністративного правопорушення ===<br />
Особи, які досягли 16 років та посадові особи.<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===<br />
Суб'єктивна сторона характеризується умислом щодо незаконної порубки дерев і чагарників; як умислом, так і необережністю — щодо інших дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кодексу України про адміністртивні правопорушення.]<br />
<br />
=== Об'єкт адміністративного правопорушення ===<br />
Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері раціонального використання лісу, його відтворення та охорони.<br />
Предметом цього адміністративного правопорушення є дерева, чагарники, різноманітні лісові культури та інша рослинність лісу.<br />
<br />
=== Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===<br />
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення] загалом співпадає з об'єктивною стороною злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1654 ст. 246 Кримінального кодексу України], за винятком розміру шкоди, що спричиняється діями винної особи (тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності достатньо самого факту вчинення порушення, при цьому розмір завданої шкоди значення не має).<br />
<br />
=== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ===<br />
Протоколи за правопорушення передбачені статтею 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення. <br />
<br />
Справи про адміністративне правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення] розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (станом на 2017 рік таким органом є Державне агенство лісових ресурсів України).<br />
<br />
Також, від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.<br />
<br />
Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 65 Кодекс України про адміністративні правопорушення] мають право складати: <br />
<br />
1) громадський лісовий інспектор;<br />
<br />
2) громадський інспектор з охорони довкілля.<br />
<br />
=== Строк притягнення до адміністративної відповідальності ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення] адміністративне стягнення за ст. 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n418 Кодексу України про адміністративні правопорушення] може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Адміністративне правопорушення]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=27261Кримінальна відповідальність за службове підроблення2021-03-24T11:48:53Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n_002700-09 Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 19.10.2009 "Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення)"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0286740-13#Text лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2013 р. "Про практику застосування судами окремих норм матеріального права щодо кваліфікації ухилення від сплати податку, вчиненого шляхом службового підроблення"]<br />
<br />
== Поняття службового підроблення ==<br />
'''Службове підроблення''' – це складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.<br /><br />
Відповідальність за службове підроблення передбачена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 366 Кримінального кодексу України].<br />
<br />
== Що є предметом службового підроблення ==<br />
Обов'язковою ознакою службового підроблення є його предмет — '''офіційні документи'''.<br /><br />
<br />
Для того, щоб той чи інший акт був визнаний документом та мав статус офіційного, він повинен відповідати низці ознак: <br /><br />
# документ повинен містити певну інформацію (відомості, дані тощо); <br /><br />
# ця інформація повинна бути зафіксована у тій чи іншій формі (письмовій, ци¬фровій, знаковій) і мати певні реквізити (бланк, печатку, штамп, голограму), які передбачені законом чи іншим нормативним актом; <br /><br />
# інформація повинна бути зафіксована на відповідному матеріальному носії (папері, дискеті, диску, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці тощо) з метою її наступного зберігання, використання або розповсюдження; <br /><br />
# документ повинен бути складений, засвідчений, виданий чи розповсюджений в інший спосіб службо¬вою особою від імені державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій та об'єднань, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; <br /><br />
# офіційним згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ст. 366 Кримінального кодексу України] є лише такий документ, що містить зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які породили чи здатні породити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними)особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.<br />
<br />
== В який спосіб може бути вчинене службове підроблення ==<br />
Цей злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений одним з декількох альтернативних способів, передбачених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України] дій: <br /><br />
<br />
а) '''внесення до документів неправдивих відомостей'''<br /><br />
означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/89733004 див.постанову ВС]). Отже, у всіх цих ситуаціях зміст справжнього документа змінюється лише частково — частина відомостей у ньому відповідає дійсності, а частина має неправдивий характер. При цьому форма документа та всі його реквізити відповідають необхідним вимогам.<br /><br />
<br />
б) '''інше підроблення документів'''<br /><br />
припускає повну або часткову зміну змісту документа чи його реквізитів, однак не за рахунок внесення до нього не¬правдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань та іншими подібними способами. Інше підроблення документів є своєрідним антиподом внесення до документа неправдивих відомостей, оскільки неправдиві відомості у цьому випадку до документа не вносяться, а виправляються або знищуються відомості, що вже є у документі та відповідають дійсності.<br /><br />
<br />
в) '''складання неправдивих документів'''<br /><br />
це повне виготовлення документа, який містить інформацію, що не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам.<br /><br />
<br />
г) '''видача неправдивих документів'''<br /><br />
означає надання фізичним або юридичним особам такого документа, зміст якого цілком або частково не відповідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою. Видача неправдивого документа буде мати місце й у тому випадку, якщо документ був складений приватною особою, але потім був засвідчений службовою особою і виданий нею іншим фізичним чи юридичним особам від імені тієї організації, яку представляє службова особа, що видала цей документ.<br /><br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа незалежно від подальшого його використання, а при видачі документа - з моменту його передачі зацікавленій особі.<br />
<br />
== Хто є суб’єктом злочину ==<br />
Суб'єктом службового підроблення може бути тільки '''службова особа'''.<br />
<br />
Якщо передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 ст. 366 Кримінального кодексу України] дії вчиняє приватна особа, то відповідальність може наставати залежно від конкретних обставин справи, зокрема, за ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів).<br />
<br />
== Відповідальність ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 Статтею 366 Кримінального кодексу України] встановлено кримінальну відповідальність за службове підроблення, що карається:<br />
* штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;<br />
* ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (щодо тяжких наслідків [https://reyestr.court.gov.ua/Review/21355250 див. пост. ВСУ]), - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96_%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4&diff=27199Кримінальне провадження на підставі угод2021-03-22T14:25:07Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v1679740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 № 223-1679/0/4-12 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013740-15 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 № 13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод»]<br />
<br />
== Що таке угода про примирення ==<br />
<br />
Угода про примирення, як своєрідний компроміс, укладається між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим і втілює їхню домовленість про розмір шкоди, завданої злочином, порядок та характер її відшкодування, міру покарання для підозрюваного/обвинуваченого або звільнення його від відбування покарання з випробувальним строком (ст. 471 КПК України).<br><br />
Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).<br /><br />
'''Угоду про примирення може ініціювати як потерпілий, так і підозрюваний/обвинувачений''' від моменту '''повідомлення останньому про підозру до моменту виходу суду до нарадчої кімнати''' для ухвалення рішення. '''Угода може бути укладена як під час досудового розслідування''' так '''і під час судового провадження''' .<br /><br />
Укладена угода перевіряється у судовому засіданні. Якщо суд переконається, що «укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді», він затверджує угоду своїм вироком.[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSllSaW1kRUlzNzg<br />
'''''Зразок угоди про примирення'''''] <br />
<br />
== Сторони угоди про примирення ==<br />
Потерпілим у кримінальному провадженні згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n801 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України] може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.<br><br />
Угода про примирення може бути укладеною з юридичною особою (потерпілим), незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, за умови заподіяння останній кримінальним правопорушенням майнової шкоди. Представляє інтереси останньої у разі заподіяння кримінальним правопорушенням такої шкоди, в тому числі під час укладенні угоди, представник юридичної особи (керівник юридичної особи, інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за дорученням керівника юридичної особи за довіреністю на представництво, а також особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, згідно з укладеною з нею угодою на представництво).<br /><br />
'''Угоду можна укласти''' у провадженнях щодо кримінальних проступків, '''злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості,''' а також у випадках, коли кримінальне провадження здійснюється у порядку приватного обвинувачення (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 ст. 469 Кримінального процесуального кодексу України)] – незалежно від ступеня тяжкості такого кримінального правопорушення. Належність того чи іншого злочину ступеня тяжкості визначається на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 ст. 12 Кримінального кодексу України] та залежить від виду та міри покарання, яке передбачено за вчинення цього кримінального правопорушення.<br />
<br />
'''Підозрюваним у кримінальному провадженні є особа''', якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.<br />
'''Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду''' у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України.]<br />
<br />
У разі якщо у '''кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих''' від одного кримінального правопорушення, угода може бути '''укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.'''<br />
Якщо '''у кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень''' і '''згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма потерпілими''', угоду може бути '''укладено з одним чи кількома потерпілими.''' У такому випадку '''угода про примирення укладається з кожним потерпілим окремо,''' а '''кримінальне провадження''', щодо якого сторони досягли згоди, '''підлягає виділенню в окреме провадження.''' Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 217], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2875 334 Кримінального процесуального кодексу України].<br />
<br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного чи кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними або обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених.<br />
<br />
'''Угода про примирення може бути укладена і тоді, коли її сторонами (стороною) є неповнолітні(й)'''. У цьому випадку угода укладається за участю законних представників (ст. 59 Кримінального процесуального кодексу України) і захисників (адвокатів) неповнолітніх. '''Якщо при цьому неповнолітній досяг 16-ти річного віку,''' він має право укладати '''угоду про примирення самостійно,''' але за наявності згоди його законного представника. Якщо ж неповнолітній не досяг 16-ти річного віку, то угоду про примирення за його згодою укладає його законний представник. Про те, що неповнолітній надав згоду, його законний представник обов'язково повинен зазначити в угоді про примирення.<br><br />
У кримінальному провадженні ''' щодо тяжких та особливо тяжких злочинів угода про примирення не укладається,''' за винятком кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке здійснюється щодо кримінальних правопорушень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3845 ст. 477 Кримінального процесуального кодексу України].<br><br />
'''Не допускається укладення угоди про примирення,''' незалежно від ступеня тяжкості вчиненого діяння, у '''кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи,''' яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється кримінальне провадження щодо юридичної особи.<br />
<br />
== Зміст угоди про примирення та відшкодування завданої шкоди == <br />
В угоді про примирення зазначаються:<br />
# сторони її укладення (найменування сторони, прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження, місце проживання, громадянство);<br />
# формулювання підозри чи обвинувачення викладається із зазначенням часу, місця вчинення кримінального правопорушення, а також інших суттєвих обставин, які впливають на правову кваліфікацію діянь підозрюваного (обвинуваченого);<br />
# правова кваліфікація вказується із зазначенням конкретної статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України.]<br />
В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.<br />
<br />
До істотних, для відповідного кримінального провадження, обставин можна віднести обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, посткримінальна поведінка особи, дії особи по сприянню у розкритті злочину та інші.<br />
Шкода, заподіяна потерпілому, незалежно від її характеру зазначається у грошовому еквіваленті. Ця шкода може бути відшкодована підозрюваним (обвинуваченим) до моменту укладення угоди, або в угоді може бути зазначено строк відшкодування шкоди. Зокрема, якщо в результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілому було заподіяно каліцтво або інше тяжке ушкодження здоров'я, в угоді може бути закріплено обов'язок підозрюваного (обвинуваченого) проводити щомісячні пожиттєві або до суттєвого покращення здоров'я потерпілого платежі на його користь.<br />
<br />
'''Відшкодування шкоди можливе не лише у грошовому виразі,''' а також шляхом вчинення винною особою певних дій на користь потерпілого. Крім дій, спрямованих на відшкодування матеріальної шкоди, '''на підозрюваного (обвинуваченого) може бути покладено обов'язок вчинення дій, спрямованих на компенсацію моральної шкоди,''' зокрема, вибачитися перед потерпілим, публічно або через засоби масової інформації визнати свою вину.<br />
'''В угоді про примирення детально роз'яснюється сторонам, що в результаті її укладення вони позбавляються права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку''' з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.<br />
У заключній частині угоди зазначаються дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення угоди про примирення == <br />
<br />
'''Підозрюваний (обвинувачений)''' позбавляється права на оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. При цьому обвинуваченим, його захисником, законним представником бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав:<br><br />
призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди;<br><br />
ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання;<br />
<br />
'''Потерпілий''' крім зазначених прав на апеляційне або касаційне оскарження позбавляється права змінювати в подальшому розмір вимог про відшкодування заподіяної йому шкоди, а також звертатися за відшкодуванням заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства. Крім того, заявляти клопотання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення потерпілий може лише у випадку невиконання обвинуваченим у подальшому умов угоди.<br />
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути оскаржений в апеляційному порядку потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: <br />
* призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; <br />
* ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; <br />
* нероз’яснення йому наслідків укладення угоди; <br />
== Що таке угода про визнання винуватості ==<br />
<br />
'''Угода про визнання винуватості''' – оформлена відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3793 ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України]домовленість, за якою прокурор та підозрюваний, обвинувачений досягають згоди про повне та беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості, про обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо це питання ставиться в рамках домовленості), а також про наслідки, які настануть для підозрюваного чи обвинуваченого в результаті укладення угоди (про міру покарання або звільнення особи від кримінальної відповідальності з випробуванням).[https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluTlhDbjU4c3BfeGs '''''Зразок угоди про визнання винуватості''''']<br />
<br />
== Умови укладення угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
'''Угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого'''.<br />
<br />
''Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:''<br />
* кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів;<br />
* особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами.<br /><br />
<br />
'''Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.''' Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.<br />
<br />
Укладаючи угоду про визнання винуватості, особа беззастережно визнає свою вину і погоджується на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи.<br />
<br />
У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.<br /><br />
У разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними (обвинуваченими), відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 Кримінального процесуального кодексу України] угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних (обвинувачених). Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоди щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із двох стадій кримінального процесу (досудового розслідування або судового розгляду) сторонами було ініційовано укладення угоди. Виділення кримінального провадження проводиться у порядку, визначеному положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 217], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2875 334 Кримінального процесуального кодексу України.]<br />
== Обставини, що враховуються прокурором при укладенні угоди про визнання винуватості ==<br />
<br />
'''Прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов’язаний враховувати такі обставини:'''<br />
# ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;<br />
# характер і тяжкість обвинувачення (підозри);<br />
# наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;<br />
# наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.<br />
<br />
== Зміст угоди про визнання винуватості ==<br />
'''В угоді про визнання винуватості зазначаються:'''<br />
* сторони угоди;<br />
* формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення;<br />
* обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце);<br />
* умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення;<br />
* узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням;<br />
* наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 Кримінального процесуального кодексу України], наслідки невиконання угоди.<br />
<br />
У заключній частині угоди зазначається дата та місце її складання, а також підписи сторін угоди.<br />
<br />
== Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного/обвинуваченого ==<br />
<br />
* обмеження його права на оскарження. Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржена лише з таких підстав: призначення судом суворішого покарання, ніж було узгоджено сторонами; ухвалення вироку без згоди особи на призначення покарання; невиконання самим судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України,] у тому числі не роз'яснення особі наслідків укладення угоди.<br />
відмова від реалізації певних прав (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь особи).<br />
<br />
== Порядок судового провадження на підставі угод ==<br />
Якщо '''угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.''' Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.<br />
<br />
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.<br /><br />
Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.<br />
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 Кримінального процесуального кодексу України];<br />
# характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br />
<br />
Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:<br />
<br />
# що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;<br />
# наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3796 473 Кримінального процесуального кодексу України];<br />
# характер кожного обвинувачення;<br />
# вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.<br />
<br />
Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України.<br /><br />
Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.<br /><br />
<br />
Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:<br />
# умови угоди суперечать вимогам Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;<br />
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;<br />
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;<br />
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;<br />
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;<br />
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.<br />
<br />
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.<br />
Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.<br />
<br />
Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.<br />
<br />
== Оскарження вироку суду за результатами укладення угоди про примирення та угоди про визнання винуватості ==<br />
За наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, повинен прийняти одне із таких рішень:<br />
* '''затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення'''<br />
* '''відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України.]<br />'''<br />
<br />
В апеляційному порядку вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) може бути оскаржено лише сторонами судового провадження (виняток становить можливість оскарження прокурором вироку на підставі угоди про примирення) та на підставах, визначених законом.<br />
Зокрема, обвинувачений, його захисник та законний представник можуть оскаржити такі судові рішення лише якщо:<br />
* судом призначено покарання суворіше ніж узгоджене сторонами угоди.<br />
* вирок ухвалено без згоди обвинуваченого на призначення покарання.<br />
* суд не виконав вимоги, встановлені частинами 4 - 7 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3801 474 Кримінального процесуального кодексу України,] зокрема, не роз'яснив обвинуваченому наслідків укладення угоди.<br /><br />
<br />
Потерпілий, його представник, законний представник може оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з таких підстав:<br />
* призначення обвинуваченому покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди. <br />
* ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання.<br />
* невиконання судом вимог процесуального закону щодо необхідності у судовому засіданні переконатися, що потерпілий угоду про примирення уклав добровільно, а також невжиття заходів для з'ясування, чи справді угоду було укладено добровільно, нездійснення або неналежне здійснення судом перевірки змісту угоди на відповідність її вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону України про кримінальну відповідальність;<br />
* нероз'яснення судом потерпілому перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення наслідків укладення та затвердження такої угоди.<br /><br />
<br />
Прокурор може оскаржити:<br />
* вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення лише з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 Кримінального процесуального кодексу України] угоду не може бути укладено;<br />
* вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості з підстав: а) призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; б) затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3773 469 Кримінального процесуального кодексу України] угоду не може бути укладено.<br />
<br />
До таких кримінальних проваджень слід віднести:<br />
# провадження щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів, внаслідок яких шкоду завдано правам та інтересам фізичної та/або юридичної особам;<br />
# провадження щодо особливо тяжких злочинів незалежно від кола суб'єктів, яким завдано шкоду внаслідок їх вчинення. Тобто угоду про визнання винуватості не може бути укладено у будь-якому випадку.<br />
<br />
В касаційному порядку можуть бути оскаржені вирок суду першої інстанції на підставі угоди (незалежно від її виду) після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок. Оскаржити зазначені рішення можуть лише сторони судового провадження з тих же підстав, що й в апеляційному порядку, за винятком визначених у п. 3 ч. 3 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3486 424 Кримінального процесуального кодексу України] підстав оскарження прокурором.<br />
<br />
== Наслідки невиконання угоди ==<br />
<br />
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.<br />
<br />
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.<br />
<br />
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.<br />
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.<br />
<br />
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83&diff=27052Норма тривалості робочого часу2021-03-17T13:07:25Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/993_145 Конвенція МОП від 22 червня 1935 року № 47 "Про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/163-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня»]<br />
<br />
== Як встановлюється тривалість робочого часу? ==<br />
Робочий час поділяється на такі види: <br />
* нормальної тривалості<br />
* скороченої тривалості <br />
* неповний робочий час<br />
<br />
Конкретна тривалість робочого часу встановлюється на рівні організації - через локальні нормативно-правові акти та за угодою сторін [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]]. <br />
Тривалість робочого часу може встановлюватися з розрахунку на різні календарні періоди: добу, тиждень, місяць, рік.<br><br />
Тривалість робочого часу для конкретного працівника (чи групи працівників) у годинах і хвилинах протягом доби називається '''робочим днем'''. <br><br />
Розрахунки щодо робочого часу ведуться за робочим тижнем. <br><br />
Для працівників встановлюється кількість робочих годин та кількість робочих днів за тиждень. <br />
Тривалість роботи в інші періоди (місяць, рік) розраховується залежно від тривалості робочого тижня та кількості робочих днів.<br><br />
'''Робочий тиждень''' - це тривалість робочого часу протягом календарного тижня.<br />
<br />
== Нормальна тривалість робочого часу ==<br />
<br />
Статею 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/993_145 Конвенції МОП про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 50 Кодексу законів про працю України] встановлено: нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні [[Колективний договір|колективного договору]] можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу ніж 40 годин на тиждень.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 52 Кодексу законів про працю України] для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома [[Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день|вихідними днями]]. <br />
При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборним органом первинної організації профспілки (профспілковим представником)]] підприємства, установи, організації. <br />
На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.<br />
<br />
== Скорочена тривалість робочого часу ==<br />
Скорочена тривалість робочого часу згідно ст. 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлюється:<br />
* Для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень.<br />
* Для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.<br />
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку. <br /><br />
* Для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, - не більш як 36 годин на тиждень.<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/163-2001-%D0%BF Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу], затверджується в порядку, встановленому законодавством.<br />
Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).<br><br />
Встановлення скороченого робочого часу не впливає на розмір заробітної плати. Це означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.<br><br />
'''Напередодні [[Час відведений для відпочинку|святкових і неробочих днів]]''' тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. '''Напередодні вихідних днів''' тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 ст. 53 Кодексу законів про працю України КЗпП]).<br />
<br />
== Скорочення робочого часу при роботі у нічний час ==<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 54 Кодексу законів про працю України] передбачає скорочення робочого часу на 1 годину при роботі в нічний час. <br />
Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. <br />
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!''' Не допускається залучення до роботи в нічний час вагітних жінок, жінок, що мають дітей у віці до 3 років, працівників у віці до 18 років. Залучати до роботи в нічний час осіб з інвалідністю можливо тільки за їх згоди і при умові, що така робота не суперечить медичним показанням ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 55 Кодексу законів про працю України]). <br />
|}<br />
Робота, яка виконується в нічний час, оплачується в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральною, галузевою, регіональною угодами і [[Колективний договір|колективним договором]], але не повинен бути менше за 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 108 Кодексу законів про працю України]).<br />
<br />
== Неповний робочий час ==<br />
Неповний робочий час може мати вигляд у формі:<br />
* неповного робочого дня (тобто зменшення тривалості щоденної роботи на зумовлену кількість годин); <br />
* неповного робочого тижня (при якому зберігається нормальна тривалість робочого дня, але зменшується кількість робочих днів на тиждень). <br />
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч. 1 ст. 56 Кодексу законів про працю України]). В такому випадку це право роботодавця погодитись або відмовити працівнику у встановленні неповного робочого часу.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!'''На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган '''зобов'язаний''' встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. <br />
|}<br />
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.<br /><br />
Оплата праці у випадку, коли працівник працює неповний робочий час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.<br />
Як правило, на умовах неповного робочого часу працюють сумісники, тобто особи, що уклали два або більше [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудових договорів]] (з двома або декількома роботодавцями). <br />
<br />
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 50 – 53, 67 і 73 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
[[Категорія:Робочий час]] <br />
[[Категорія: Оплата праці]] <br />
[[Категорія: Гарантії і компенсації]] <br />
[[Категорія: Вагітні жінки]] <br />
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]</div>Larysa.orelhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82&diff=27048Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт2021-03-17T12:33:20Z<p>Larysa.orel: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 "Цивільний кодекс України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 "Конституція України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 "Цивільно процесуальний кодекс України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 "Господарський кодекс України]<br />
<br />
== Поняття договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт ==<br />
<br />
Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт є різновидом договору підряду, до якого застосовують положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт є консенсуальним договором, укладається в письмовій формі і набуває чинності з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов.<br /> <br />
Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 887 Цивільного кодексу України] за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення Цивільного Кодексу, якщо інше не встановлено законом.<br /><br />
Статтею [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 891 Цивільного кодексу України] передбачено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /><br />
За умовами [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 857 Цивільного кодексу України] робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.<br /><br />
Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України] якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.<br /><br />
При цьому відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 1 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України] підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором.<br /><br />
<br />
== Строки виконання роботи ==<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 846 Цивільного кодексу України] строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.<br /><br />
При укладанні цього договору замовник передає підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі воно стає обов'язковим для сторін з моменту затвердження замовником.<br /><br />
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 888 Цивільного кодексу України].<br /><br />
<br />
== Сторони договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, їх права та обов’язки ==<br />
<br />
Сторонами договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт є підрядник та замовник.<br /> <br />
Загальне законодавство не обмежує сторони договору підряду певною організаційно-правовою формою, обов'язковою для його укладення. Замовником може бути будь-яка юридична чи фізична особа. Якщо договір укладається у зв'язку та з приводу здійснення підприємницької діяльності, для замовника обов'язковою є наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності. В інших випадках наявність такого статусу не вимагається.<br /> <br />
Статус підрядника обумовлюється конкретною сферою, в якій укладається договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Ним також може бути юридична чи фізична особа. Проте на відміну від замовника, статус суб'єкта підприємницької діяльності у останньої є обов'язковим.<br /><br />
Підрядник зобов'язаний:<br /><br />
1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;<br /><br />
2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;<br /> <br />
3) передавати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;<br /><br />
4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;<br /> <br />
5) гарантувати замовникові відсутність в інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 890 Цивільного кодексу України];<br /> <br />
6) на вимогу замовника безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом, у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 891 Цивільного кодексу України].<br /> <br />
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:<br /> <br />
1) прийняти розроблену підрядником за його завданням проектну або іншу технічну документацію та (або) результати виконаних пошукових робіт [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України];<br /><br />
2) передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України];<br /><br />
3) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;<br /><br />
4) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться в ній, без згоди підрядника;<br /><br />
5) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;<br /><br />
6) брати участь разом із підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;<br /><br />
7) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;<br /><br />
8) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 889 ЦК України].<br /><br />
В контексті положень [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 853 Цивільного кодексу України], відповідно до ч. 1 якої замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.<br /><br />
<br />
== Особливості відповідальності підрядника ==<br />
<br />
Підрядник несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 891 Цивільного кодексу України].<br /><br />
Підставою для виникнення спору щодо якості робіт після прийняття їх замовником за змістом [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України] можуть бути тільки відступи від умов договору підряду, або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі ті, що були умисно приховані підрядником.<br /> <br />
Крім цього, відповідно до вимог [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України] договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.<br /> <br />
Разом з тим згідно [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.ч. 4, 5 ст. 653 Цивільного кодексу України] з сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.<br /><br />
Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> <br />
Так, відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України] якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.<br /><br />
Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України] якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.<br /><br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 5 ст. 324 Господарського кодексу України] позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом 10 років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом 30 років з дня прийняття побудованого об'єкта.<br /><br />
<br />
== Судова практика вирішення спорів ==<br />
<br />
Про застосування в судовій практиці деяких норм законодавства, яким регулюються відносини договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт можна переглянути за посиланням:<br /><br />
[https://app.pravosud.com.ua/public/docs/22237281/],<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/59665476], <br />
[https://app.pravosud.com.ua/public/docs/23801109/],<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/61486805],<br />
[https://app.pravosud.com.ua/public/docs/21896246/],<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/59314363].<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]</div>Larysa.orel