https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Kostiantyn.tsupra&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T09:40:54ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=33153Порядок звернення стягнення на майно боржника2022-01-28T10:59:24Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про електроенергетику"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]<br />
<br />
== Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника ==<br />
<br />
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 1 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить '''постанову'''.<br />
<br />
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти:'''<br />
<br />
1) на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;<br />
<br />
2) на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"],;<br />
<br />
3) на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання"],;<br />
<br />
4) на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами;<br />
<br />
5) на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n388 статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#n296 статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"],;<br />
<br />
6) на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"],<br />
<br />
7) на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 абзац 2 частини 2 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 3 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 4 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). Закон України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2729 статтею 382 Кримінального кодексу України] – “Невиконання судового рішення” - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.<br />
<br />
''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 5 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 6 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.'''У подальшому така перевірка проводиться виконавцем'' '''не рідше ніж один раз на два тижні''' - ''щодо виявлення рахунків боржника,'' '''не рідше ніж один раз на три місяці''' - ''щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника''. (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 8 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
== Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті ==<br />
*''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 1 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 2 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частинами першою і другою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження"], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 3 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
<br />
Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 4 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n482 частина 5 статті 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
<nowiki> </nowiki><span style="color:#008B00">Додатково див. "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"</span><br />
<br />
== Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи ==<br />
<br />
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.''' При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 1 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 2 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2022 року становить 130000 грн., з 01 жовтня 2022 року становить 134000 грн'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n471 частина 7 статті 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"]([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n953 пункт 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень]).<br />
<br />
'''Протягом дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"] не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:'''<br />
<br />
1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;<br />
<br />
2) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;<br />
<br />
''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 3 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 абзац 2 частини 4 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n488 частина 5 статті 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
== Звернення стягнення на заставлене майно==<br />
<br />
'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''<br />
<br />
# право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;<br />
# вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;<br />
# наявна письмова згода заставодержателя.<br><br />
<br />
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n390 пункту 15 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження”].<br />
<br />
'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 3 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 4 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n444 пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 Закону України “Про виконавче провадження”], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 5 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 6 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n495 частина 7 статті 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи: <br />
<br />
1) що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи; <br />
<br />
2) у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. <br />
<br />
Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 1 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 2 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.''' Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989717 справа №340/1018/19 від 17.01.2020 року] ) '''встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.''' <br />
<br />
'''Важливо знати!!!'''<br />
<br />
Про алгоритм дій в разі накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунки докладніше йде мова в статті - [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 "Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні"] . <br />
<br />
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 3 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частинами 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження"]. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. <br />
<br />
У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 4 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,''' стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 5 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''У разі якщо на зазначене у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частині п’ятій статті 52 Закону України “Про виконавче провадження”] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''<br />
<br />
# майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);<br />
# об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.<br />
<br />
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 статтею 52 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n506 частина 7 статті 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб ==<br />
<br />
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 абзац 2 частини 1 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 2 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 3 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 4 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n516 частина 5 статті 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
=== Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю ===<br />
<br />
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1107 частина 1 статті 53<sup>1</sup> ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 частина 1 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n523 частина 2 статті 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Майно, на яке не може бути звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні''''' (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):''<br />
<br />
- Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).<br />
<br />
- Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.<br />
<br />
- Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.<br />
<br />
- Один холодильник на сім’ю.<br />
<br />
- Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.<br />
<br />
- Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.<br />
<br />
- Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.<br />
<br />
- Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.<br />
<br />
- Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.<br />
<br />
- Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).<br />
<br />
- Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.<br />
<br />
- Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.<br />
<br />
- Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.<br />
<br />
== Арешт і вилучення майна (коштів) боржника ==<br />
<br />
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 1 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 3 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 4 частини 2 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 3 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 4 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 5 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br><br />
<br />
'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''<br />
# якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;<br />
# якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;<br />
# якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.<br />
<br />
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.<br />
<br />
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 6 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.''' Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 7 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і '''не пізніше наступного робочого дня''' передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частита 8 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 9 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частина 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 абзац 2 частини 10 статті 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==<br />
<br />
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 1 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 2 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 3 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 4 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 5 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 частина 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 абзац 2 частини 6 статті 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==<br />
<br />
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 1 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 2 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 3 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 4 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок і умови зберігання зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 5 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n558 частина 6 статті 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зняття арешту з майна ==<br />
<br />
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 1 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n344 пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 абзац 2 частини 2 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 3 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:'''<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;<br />
# надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;<br />
# отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;<br />
# наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;<br />
# відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частині шостій статті 61 цього Закону], письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;<br />
# отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;<br />
# погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;<br />
# підстави, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n727 пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України “Про виконавче провадження”.]<br><br />
<br />
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 частина 5 статті 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==<br />
<br />
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 1 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n580 частина 2 статті 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Реалізація арештованого майна''' (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]) '''здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати.''''' Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 1 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 чатина 2 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 3 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Порядок реалізації майна], зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”], крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 4 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить '''85 відсотків''', а рухоме майно - '''75 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить '''70 відсотків,''' ''а рухоме майно - '''50 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 абзац 2 частини 5 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 6 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.''''' За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 7 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.''''' За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 8 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною.'' Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 9 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,'' воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n452 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 10 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n583 частина 11 статті 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==<br />
<br />
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 1 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 2 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n598 частина 3 статті 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Арешт рахунку для отримання аліментів ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n905 Статтею 179 Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]<br />
<br />
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753 частині першій статті 321 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n676 пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження»] стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.<br />
<br />
При цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.<br />
<br />
Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2020 року у справі № 752/22214/16-ц, провадження № 61-21694 св 19. Детальніше з постановою можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88187501<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=29562Звернення до суду: наказне провадження2021-06-30T17:56:00Z<p>Kostiantyn.tsupra: 1.Струтурування; 2. Зміна застарілих сум по сплаті судового збору з сум 2020 року на суми сплати судового збору в 2021 році</p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]<br />
<br />
==Поняття "наказне провадження"==<br />
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]). <br />
<br />
<u>Судовий наказ</u> є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]. <br />
<br />
== Хто має право звернутися до суду ==<br />
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися <u>особа, якій належить право вимоги</u>, а також <u>[[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]]</u> (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]<u>)</u>.<br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК УКраїни]).<br />
<br />
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==<br />
<u>Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо:</u><br />'''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];'''<br />Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]). <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, <u>підлягає негайному виконанню</u>, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.<br />
<br />
'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;'''<br />Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). <br />За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. <br />
<br />
'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''<br />
<br />
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами. <br />
<br />
'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; '''<br />Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати<br />
<br />
'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''<br />
<br />
'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''<br />
<br />
Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).<br />
<br />
'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''<br />
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==<br />
<br />
Заява про видачу судового наказу подається до суду <u>у письмовій формі</u> та підписується заявником або його представником.<br />
<br />
Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''':<br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;<br />4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;<br />5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).<br />
<br />
<u>До заяви про видачу судового наказу додається:</u><br />
<br />
1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 4<sup>1</sup> пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2021 році – 227,00 гривень);<br />
<br />
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;<br />
<br />
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;<br />
<br />
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.<br />
<br />
5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі<br />
== Строки розгляду заяви судом ==<br />
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 167 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. <br />
<br />
Розгляд проводиться <u>без судового засідання і повідомлення заявника і боржника</u>.<br />За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.<br />
<br />
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==<br />
<u>Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:</u><br />1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України];<br />2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;<br />3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України];<br />4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України];<br />5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;<br />6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;<br />7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України];<br />8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;<br />9) заяву подано з порушенням правил підсудності.<br />Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. <br />
<br />
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. <br />
<br />
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.<br />
<br />
==Оскарження судового наказу==<br />
<br />
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований.<br />
<br />
==Порядок скасування судового наказу==<br />
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===<br />
<br />
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.<br />
<br />
<u>Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити:</u><br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;<br />4) наказ, що оспорюється;<br />5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (<br />
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).<u>До заяви додаються</u>:<br />1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 4<sup>2</sup> пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2021 році – 113,50 гривень);<br />2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;<br />3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.<br />У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.<br />
<br />
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.<br />
<br />
У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.<br />
<br />
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===<br />
<br />
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви <u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України])</u>. <br />
<br />
У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].<br />
<br />
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==<br />
<br />
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі <br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br />
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8&diff=29560Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати2021-06-30T17:48:13Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»] <br />
<br />
== Право працівника на оплату праці ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статті 43 Конституції України] кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.<br />
<br />
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n115 стаття 21 Закону України «Про оплату праці»]).<br />
<br />
== Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам ==<br />
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.<br />
<br />
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.<br />
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.<br />
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 стаття 115 КЗпП України]).<br />
<br />
== Обов’язок роботодавця здійснити розрахунок з працівником в день його звільнення ==<br />
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.<br />
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116 КЗпП України]).<br />
<br />
== Право працівника на компенсацію втрати частини доходів ==<br />
Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).<br />
<br />
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14#o5 статті 1 і 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати]).<br />
<br />
== Способи захисту права працівників на оплату праці та стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати ==<br />
Працівник може стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату:<br />
<br />
1) в позасудовому порядку;<br />
<br />
2) в судовому порядку.<br />
== Позасудовий порядок ==<br />
=== Куди звернутись ===<br />
Працівник для вирішення спору про виплату належної йому заробітної плати може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 ч. 1 статті 225 КЗпП України]).<br />
<br />
Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 частина 1 статті 223 КЗпП України]).<br />
<br />
Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 частина 2 статті 224 КЗпП України]).<br />
<br />
=== Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах ===<br />
Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 стаття 226 КЗпП України]).<br />
<br />
=== Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах ===<br />
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1213 стаття 228 КЗпП України]).<br />
<br />
=== Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах ===<br />
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.<br />
<br />
При цьому, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.<br />
<br />
На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 статті 229, 230 КЗпП України]).<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:<br />
<br />
1) наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);<br />
<br />
2) позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).<br />
== Наказне провадження ==<br />
=== Право на звернення до суду в порядку наказного провадження ===<br />
Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункт 1 частини 1 статті 161 ЦПК України]).<br />
<br />
Для стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати працівник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу.<br />
<br />
=== Умови звернення до суду в порядку наказного провадження ===<br />
Працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.<br />
<br />
=== До якого суду звернутись ===<br />
Заява про видачу судового наказу подається '''до суду першої інстанції (районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду)''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7227 стаття 162 ЦПК України]).<br />
<br />
=== Строк звернення до суду ===<br />
Працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати '''без обмеження будь-яким строком''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).<br />
<br />
=== Форма і зміст заяви про видачу судового наказу ===<br />
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 статтею 163 ЦПК України] заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.<br />
У заяві повинно бути зазначено:<br />
<br />
1) найменування суду, в який подається заява;<br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;<br />
<br />
3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;<br />
<br />
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;<br />
<br />
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.<br />
<br />
До заяви про видачу судового наказу додаються:<br />
<br />
1) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;<br />
<br />
2) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;<br />
<br />
3) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.<br />
<br />
До заяви має бути додано докази:<br />
<br />
1) перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);<br />
<br />
2) підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).<br />
[[Файл:Зразок заява про видачу судового наказу про стягнення нарахованої але невиплаченої зп.docx|міні|зразок заяви про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої зп]]<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати '''судовий збір не сплачується''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).<br />
<br />
=== Строк розгляду судом заяви про видачу судового наказу ===<br />
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п’яти днів з дня її надходження. А якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п’яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. <br><br />
Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7269 частина 1 і 2 стаття 167 ЦПК України]).<br />
<br />
=== Набрання законної сили судовим наказом ===<br />
Судовий наказ набирає законної сили у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання (частина перша статті 172 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]_.<br />
<br />
Боржник має право протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частина 1 статті 170 ЦПК України]).<br />
<br />
=== Виконання судового наказу ===<br />
На підставі судового наказу, який є виконавчим документом, стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.<br />
<br />
== Позовне провадження ==<br />
=== До якого суду звернутись ===<br />
У разі наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати чи права на її отримання працівник може звернутися з позовною заявою (зразок позовної заяви) безпосередньо '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|відповідно до порядку, передбаченого законодавством]].<br />
<br />
=== Строк звернення до суду ===<br />
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати '''без обмеження будь-яким строком''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 частина 2 статті 233 КЗпП України]).<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення заробітної плати '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»]).<br />
<br />
== Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні ==<br />
У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 статті 117 КЗпП України] стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.<br />
<br />
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 стаття 117 КЗпП України], пункт 20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»]).<br />
<br />
== Виконання судового рішення щодо стягнення заробітної плати ==<br />
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати. <br />
<br />
[[Категорія:Трудові спори]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96&diff=29558Звернення до суду: провадження в адміністративній справі2021-06-30T17:40:27Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"] <br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
<br />
== Хто має право звернутися до суду ==<br />
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України]). <br />
<br />
== Куди звернутися ==<br />
Позовна заява в порядку адміністративного судочинства пред’являється до суду першої інстанції - ''місцеві адміністративні суди'' (місцеві загальні суди як адміністративні суди (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) та окружні адміністративні суди), ''апеляційні адміністративні суди'', ''Верховний Суд'', - до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративної справи.<br />
<br />
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==<br />
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна '''протягом 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, '''тобто, коли особа дізналася''' або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місчний строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 (ч.5. ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).]<br />
<br />
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11772 286 КАСУ] передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано '''протягом десяти днів''' з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - '''протягом десяти днів з дня вручення''' такого рішення (постанови).<br />
<br />
'''Учасники виконавчого провадження''' (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. В такому разі позовну заяву може бути подано до суду:<br />
<br />
1) '''у десятиденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;<br />
<br />
2) '''у триденний строк''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11783 (стаття 287 КАСУ)]<br />
<br />
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Параграфи 1-3 Глави 3 Розділу I Кодексу адміністративного судочинства України]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
!№!! colspan="2" |Вид підсудності!!Предмет позову!!Який суд розглядає<br />
|-<br />
| rowspan="9" |1.|| colspan="2" rowspan="9" |'''Предметна підсудність'''||Адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень ''у справах про притягнення до адміністративної відповідальності''|| rowspan="5" | Місцевий загальний суд як адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з виборчим процесом чи процесом референдуму'', щодо:<br />
* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;<br />
* уточнення списку виборців;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;<br />
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, пов’язані ''з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України'', щодо:<br />
* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;<br />
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;<br />
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.<br />
|-<br />
|Адміністративні справи з приводу ''рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця'' чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених вищезазначеними пунктами<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо ''оскарження рішень Національної комісії з реабілітації'' у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".<br />
|-<br />
|Адміністративні справи, що не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам||Окружний адміністративний суд<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності ''Центральної виборчої комісії'' (окрім справ, підсудних Верховному Суду), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб||Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ<br />
|-<br />
|Адміністративні справи про ''примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки'', інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені||Апеляційним адміністративним судам<br />
|-<br />
|Адміністративні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів || Верховний Суд<br />
|-<br />
| rowspan="5" |2.|| rowspan="5" |'''Територіальна підсудність'''|| rowspan="2" |Загальна||Позови до фізичної особи||За зареєстрованим місцем проживання / перебування фізичної особи (відповідача)<br />
|-<br />
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи (відповідача) згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань<br />
|-<br />
|Виняткова||Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань)||За вибором позивача судом за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, або судом за місцезнаходженням відповідача<br />
|-<br />
| rowspan="2" |Виключна||<br />
# Адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених кодексом;<br /><br />
# адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання;<br /><br />
# адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, його посадова чи службова особа;<br /><br />
# адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії<br />
||Окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ<br />
|-<br />
||Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності||За місцезнаходженням відповідного контрольного пункту<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
==Форма і зміст позовної заяви==<br />
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України]): <br />
<br />
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; <br />
<br />
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; <br />
<br />
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень; <br />
<br />
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; <br />
<br />
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; <br />
<br />
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; <br />
<br />
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; <br />
<br />
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; <br />
<br />
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; <br />
<br />
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; <br />
<br />
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. <br />
<br />
<u>До позовної заяви додаються</u>:<br />
<br />
1) документ про сплату судового збору (за необхідності);<br />
<br />
2) документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);<br />
<br />
3) копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи, докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.<br />
<br />
'''Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.'''<br />
[[Файл:Бланк Адміністративний позов.docx|міні|Бланк_Адміністративний позов]]<br />
<br />
== Вартість ==<br />
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України "Про судовий збір"].<br /><br />
За подання до адміністративного суду:<br /><br />
''Адміністративного позову:''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''майнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою || 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| '''немайнового характеру, який подано''': || <br />
|-<br />
| суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| фізичною особою || 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br /> <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| ''апеляційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами || 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги<br />
|-<br />
| ''касаційної скарги'' на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду || 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви<br />
|-<br />
| апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду || 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|-<br />
| заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення || 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб<br />
|}<br />
Прожитковий мінімум для для працездатних осіб згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20?find=1&text=мінімум#w1_1 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"] '''2270 грн.''' ''Мінімальний розмір судового збору 908,00 грн.''<br />
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]<br />
<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
Суд має розпочати розгляд справи по суті '''не пізніше ніж через 60 днів''' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.<br />
<br />
Суд розглядає справу по суті '''протягом 30 днів''' з дня початку розгляду справи по суті (стаття 193 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10995 Кодексу адміністративного судочинства України]).<br />
<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в ''апеляційній інстанції'' протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.<br /><br />
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в ''касаційній інстанції'' протягом 30 днів після набрання законної сили рішенням апеляційного суду.<br /><br />
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Спрощене провадження в адміністративних справах]]<br />
* [[Окрема ухвала суду в адміністративному процесі]]<br />
* [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі]]<br />
* [[Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами у адміністративних справах]]<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]] <br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0,_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8,_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97,_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=29544Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність2021-06-30T16:52:46Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n669 Закон України "Про державну службу"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень суду»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1195-18 Наказ Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців"]<br />
<br />
== Правова основа і принципи діяльності державного та приватного виконавця ==<br />
<br />
Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України], Закони України, міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.<br />Згідно Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] органи державної виконавчої служби та приватні виконавці здійснюєть свою діяльність з дотриманням принципів:<br />
<br />
- верховенства права,<br />
<br />
- законності,<br />
<br />
- незалежності,<br />
<br />
- справедливості, неупередженості та об’єктивності,<br />
<br />
- обов’язковості виконання рішень,<br />
<br />
- диспозитивності,<br />
<br />
- гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами,<br />
<br />
- розумності строків виконавчого провадження,<br />
<br />
- співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.<br />
<br />
'''Державний виконавець та приватний виконавець повинні''' здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.<br />
<br />
'''Важливо:''' до професійної таємниці належить інформація, що стала відома державному виконавцю, приватному виконавцю, помічнику приватного виконавця у зв’язку із здійсненням професійної діяльності. Обов’язок зберігати професійну таємницю поширюється на особу і після її звільнення з посади державного виконавця чи припинення діяльності приватного виконавця, помічника приватного виконавця. Державний виконавець, приватний виконавець можуть надавати іншим особам інформацію, що містить професійну таємницю, виключно у випадках і порядку, передбачених законом.<br />
<br />
Державний виконавець, приватний виконавець зобов’язані вживати всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів.<br />
<br />
== Компетенція державних виконавців ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] підлягають примусовому виконанню державними виконавцями рішення на підставі таких виконавчих документів:<br />
<br />
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України,[[Файл:30 1.jpg.jpg|альт=Путівник виконавчого провадження|міні|Путівник виконавчого провадження]]2) судові накази,<br />
<br />
3) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом,<br />
<br />
4) виконавчих написів нотаріусів,<br />
<br />
5) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій,<br />
<br />
6) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди,<br />
<br />
7) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом,<br />
<br />
8) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами,<br />
<br />
9) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України,<br />
<br />
10) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.<br />
<br />
== Компетенція приватних виконавців ==<br />
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень,передбачених статтею 3 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 «Про виконавче провадження»], тобто тих же, що виконують державні виконавці, крім:<br />
<br />
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною,<br />
<br />
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету,<br />
<br />
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону,<br />
<br />
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи,<br />
<br />
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини,<br />
<br />
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності,<br />
<br />
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб,<br />
<br />
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена,<br />
<br />
9) рішень про конфіскацію майна,<br />
<br />
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання,<br />
<br />
11) інших випадків, передбачених Законом України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 «Про виконавче провадження»] та Законом України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"].<br />
<br />
== Обов'язки виконавців ==<br />
'''Законом України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 «Про виконавче провадження»] передбачено що виконавець під час вчинення виконавчих дій зобов‘язаний діяти неупереджено, ефективно, своєчасно і домагатися виконання рішень в повному обсязі.'''<br />
<br />
Виконавець зобов’язаний:<br />
<br />
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 «Про виконавче провадження»],<br />
<br />
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження,<br />
<br />
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання,<br />
<br />
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 «Про виконавче провадження»],<br />
<br />
5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.<br />
<br />
Крім того, '''приватний виконавець зобов’язаний''' забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності., а також подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.<br />
<br />
'''Приватний виконавець для здійснення діяльності зобов’язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для''':<br />
<br />
1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам,<br />
<br />
2) зарахування коштів виконавчого провадження,<br />
[[Файл:1531328576 4.jpg|альт=приватні виконавці|міні|приватні виконавці]]<br />
3) зарахування винагороди.<br />
<br />
'''Приватний виконавець зобов’язаний''' постійно підвищувати свою кваліфікацію та кожні п’ять років з дня отримання посвідчення приватного виконавця безоплатно складати іспит шляхом автоматизованого анонімного тестування.<br />
<br />
'''Забороняється''' здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.<br />
<br />
'''Забороняється''' здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.<br />
<br />
'''Забороняється:''' протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України.<br />
<br />
'''Державний виконавець, приватний виконавець не може виконувати рішення, якщо:'''<br />
<br />
1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов’язані з ним особи.<br />
<br />
Пов’язаними особами у цьому контексті є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:<br />
<br />
виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;<br />
<br />
виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.<br />
<br />
== Права виконавців ==<br />
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:<br />
<br />
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;<br />
<br />
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;<br />
<br />
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;<br />
<br />
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;<br />
<br />
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;<br />
<br />
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;<br />
<br />
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;<br />
<br />
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;<br />
<br />
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;<br />
<br />
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;<br />
<br />
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;<br />
<br />
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;<br />
<br />
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;<br />
<br />
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.<br />
<br />
У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;<br />
<br />
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;<br />
<br />
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;<br />
<br />
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;<br />
<br />
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;<br />
<br />
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;<br />
<br />
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;<br />
<br />
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;<br />
<br />
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.<br />
<br />
'''Закон дозволяє''' виконавцям для проведення виконавчих дій за потреби залучати понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.<br />
<br />
Під час виконання рішень '''виконавець має право''' на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.<br />
<br />
'''Приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у таких випадках:'''<br />
<br />
1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;<br />
<br />
2) в інших випадках, передбачених законом.<br />
<br />
При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов’язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.<br />
<br />
'''Приватний виконавець має право''' отримувати винагороду за вчинення виконавчих дій. <br />
<br />
'''Приватний виконавець уповноважений''' зберігати кошти, цінні папери або інші цінності, що вилучаються у боржника за результатами вчинення виконавчих дій, для подальшої їх передачі стягувачу.<br />
<br />
'''Приватний виконавець має право''' мати помічників, які працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з приватним виконавцем.<br />
<br />
=== Права та обов’язки помічника приватного виконавця ===<br />
Помічник приватного виконавця працює під керівництвом приватного виконавця. Приватний виконавець відповідальний за діяльність помічника під час вчинення виконавчих дій, у тому числі за шкоду, завдану діями помічника сторонам виконавчого провадження і третім особам.<br />
<br />
Помічник приватного виконавця зобов’язаний виконувати свої професійні обов’язки відповідно до законодавства, умов трудового договору (контракту), вказівок та інструкцій приватного виконавця.<br />
<br />
Помічник приватного виконавця складає проекти документів виконавчого провадження, бере участь у прийомі відвідувачів, забезпечує ведення діловодства і архіву, без права підписання документів виконавчого провадження, подає їх та отримує за пред’явленням посвідчення, виконує інші доручення приватного виконавця у справах, що перебувають у провадженні, крім тих, що належать до процесуальних повноважень (прав та обов’язків) приватного виконавця.<br />
<br />
== Відповідальність приватного виконавця ==<br />
Приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність<br />
<br />
Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. <br />
<br />
Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:<br />
* факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця,<br />
* порушення правил професійної етики приватного виконавця,<br />
* розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення,<br />
* невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків,<br />
* невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України.<br />
<br />
== Відповідальність державного виконавця ==<br />
Державний виконавець за вчинення протиправних дій як державний службовець несе відповідальність згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n669 "Про державну службу"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2533 Кримінального кодексу України]<br />
<br />
За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n669 "Про державну службу"] та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n669 "Про державну службу"].<br />
<br />
Матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави. Держава в особі суб’єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, до державного службовця, який заподіяв шкоду. У разі застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.<br />
<br />
Кримінальна відповідальність настає за злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов‘язаної з наданням публічних послуг. <br />
<br />
До таких злочинів відносяться:<br />
* зловживання владою або службовим становищем<br />
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги<br />
* службове підроблення<br />
* службова недбалість<br />
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою<br />
* провокація підкупу.<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://minjust.gov.ua/ddvs Департамент державної виконавчої служби]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Дисциплінарне провадження щодо державного службовця]]<br />
* [[Інститут приватних виконавців]]<br />
* [https://erpv.minjust.gov.ua/#/search-private-performer Єдиний реєстр приватних виконавців України]<br />
* [[Оскарження дій державних виконавців]]<br />
* [[Оскарження дій та контроль за діяльністю приватних виконавців]]<br />
[[Категорія:Виконавче провадження]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8&diff=12598Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги2019-01-02T07:45:21Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]<br />
<br />
== Поняття "багатодітна сім’я" == <br />
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.<br /><br />
До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (стаття перша Закону України "Про охорону дитинства").<br />
<br />
== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї == <br />
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства", є відповідне '''''посвідчення''''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]. <br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Посвідчення видається структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах рад (<u>''відділ у справах сім'ї, молоді та спорту''</u>), у тому числі через Центри надання адміністративних послуг одному з батьків відповідно до місця реєстрації, '''''протягом десяти робочих днів''''' після подання необхідних документів.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Заява] одного з батьків про видачу посвідчень;<br />
<br />
<br />
* копії свідоцтв про народження дітей;<br />
# копії свідоцтва про шлюб (крім батьків, які не перебувають у шлюбі);<br />
# копії сторінок паспорта громадянина України батьків з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату видачі паспорта та місце реєстрації;<br />
# копія посвідки на постійне проживання батьків ''(для іноземців або осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах)'';<br />
# довідка про склад сім’ї;<br />
# фотокартки (батьків та дітей) розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
# довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
# довідка про реєстрацію місця проживання або перебування особи під час навчання ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
# довідки відділу у справах сім'ї, молоді та спорту про те, що батькам за місцем реєстрації посвідчення не видавалися ''(у разі, коли зареєстроване місце проживання батьків різне)'';<br />
# копії свідоцтва про народження дитини та довідки з навчального закладу з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчена нотаріусом ''(у разі народження або навчання дитини за межами України)'';<br />
# копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ''(у разі переміщення багатодітної сім’ї із тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, до іншої адміністративно-територіальної одиниці)''.<br />
<br />
=== Строк дії та вартість посвідчення ===<br />
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається <u>з 6 років</u>.<br />
<br />
== Пільги для багатодітної сім’ї ==<br />
Багатодітній сім'ї надаються пільги(стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"):<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;<br />
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї" (<u>у 2018 році величина такого доходу становить 2470 гривень</u>).<br />
|}<br />
<br />
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==<br />
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги(стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"):<br />
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;<br />
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;<br />
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;<br />
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;<br />
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);<br />
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;<br />
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);<br />
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);<br />
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти"]).<br />
<br />
== Додаткові пільги ==<br />
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку). Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14/parao12#o12 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).<br /><br />
<br />
== Житлове забезпечення ==<br />
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).<br />
<br />
Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей (Закон України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?nreg=3334-15&find=1&text=%E1%E0%E3%E0%F2%EE%E4%B3%F2%ED%E0&x=12&y=8 «Про житловий фонд соціального призначення»])<br />
<br />
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==<br />
Щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається жінкам, які працюють і мають двох або '''більше дітей''' віком до 15 років (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 Закону України «Про відпустки»]).<br />
<br />
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==<br />
<br />
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 «Положення про почесні звання України»], затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001).<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]<br />
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8&diff=12597Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги2019-01-02T07:42:49Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]<br />
<br />
== Поняття "багатодітна сім’я" == <br />
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.<br /><br />
До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (стаття перша Закону України "Про охорону дитинства").<br />
<br />
== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї == <br />
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства", є відповідне '''''посвідчення''''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]. <br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Посвідчення видається структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах рад (<u>''відділ у справах сім'ї, молоді та спорту''</u>), у тому числі через Центри надання адміністративних послуг одному з батьків відповідно до місця реєстрації, '''''протягом десяти робочих днів''''' після подання необхідних документів.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Заява] одного з батьків про видачу посвідчень;<br />
<br />
<br />
# копії свідоцтв про народження дітей;<br />
# копії свідоцтва про шлюб (крім батьків, які не перебувають у шлюбі);<br />
# копії сторінок паспорта громадянина України батьків з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату видачі паспорта та місце реєстрації;<br />
# копія посвідки на постійне проживання батьків ''(для іноземців або осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах)'';<br />
# довідка про склад сім’ї;<br />
# фотокартки (батьків та дітей) розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
# довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
# довідка про реєстрацію місця проживання або перебування особи під час навчання ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
# довідки відділу у справах сім'ї, молоді та спорту про те, що батькам за місцем реєстрації посвідчення не видавалися ''(у разі, коли зареєстроване місце проживання батьків різне)'';<br />
# копії свідоцтва про народження дитини та довідки з навчального закладу з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчена нотаріусом ''(у разі народження або навчання дитини за межами України)'';<br />
# копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ''(у разі переміщення багатодітної сім’ї із тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, до іншої адміністративно-територіальної одиниці)''.<br />
<br />
=== Строк дії та вартість посвідчення ===<br />
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається <u>з 6 років</u>.<br />
<br />
== Пільги для багатодітної сім’ї ==<br />
Багатодітній сім'ї надаються пільги(стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"):<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;<br />
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї" (<u>у 2018 році величина такого доходу становить 2470 гривень</u>).<br />
|}<br />
<br />
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==<br />
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги(стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"):<br />
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;<br />
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;<br />
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;<br />
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;<br />
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);<br />
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;<br />
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);<br />
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);<br />
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти"]).<br />
<br />
== Додаткові пільги ==<br />
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку). Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14/parao12#o12 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).<br /><br />
<br />
== Житлове забезпечення ==<br />
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).<br />
<br />
Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей (Закон України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?nreg=3334-15&find=1&text=%E1%E0%E3%E0%F2%EE%E4%B3%F2%ED%E0&x=12&y=8 «Про житловий фонд соціального призначення»])<br />
<br />
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==<br />
Щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається жінкам, які працюють і мають двох або '''більше дітей''' віком до 15 років (стаття 19 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 Закону України «Про відпустки»]).<br />
<br />
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==<br />
<br />
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 «Положення про почесні звання України»], затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001).<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]<br />
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA&diff=12596Аванс та завдаток2019-01-02T07:38:22Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
== Завдаток ==<br />
'''''Завдатком є''''' грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 570 ЦКУ]).<br><br />
<br />
<u>З наведеного легального визначення випливає, що завдаток служить способом забезпечення тільки договірних зобов’язань і виконує три функції: доказову, забезпечувальну і платіжну.</u><br />
<br />
'''Доказова функція''' виражається в тому, що завдаток видається на підтвердження укладення основного договору. Звідси випливає, що при виникненні між сторонами суперечки про те, чи був укладений основний договір чи ні, факт видачі та одержання завдатку, підтверджений у належному порядку, є безумовним доказом укладення основного договору, який забезпечений ним.<br><br />
<br />
Видача й одержання завдатку можуть бути доказом укладення договорів, вчинених як в усній, так і в письмовій формі. Якщо договір вчинений в усній формі і при цьому відсутні письмові докази, то можна говорити про те, що договір визнається укладеним, оскільки видано завдаток.<br><br />
<br />
'''Забезпечувальна функція''' виявляється в тому, що видача й одержання завдатку спонукають сторони до виконання основного зобов’язання. Дієвим фактором у даному випадку є таке правило: <u>якщо невиконання зобов’язання відбулося з вини боржника (сторони, що видала завдаток), завдаток залишається в кредитора. Якщо ж за порушення договору відповідає кредитор (сторона, що одержала завдаток), він зобов’язаний повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 571 ЦКУ]).</u> Саме втрата завдатку одним або повернення його іншим у подвійному розмірі складають суть забезпечувальної функції завдатку.<br><br />
<br />
Видача завдатку як засіб забезпечення виконання зобов’язання може бути передбачена тільки домовленістю договірних сторін.<br><br />
<br />
'''Платіжна функція''' виявляється в тому, що завдаток видається за рахунок належних платежів за основним зобов’язанням, тим самим він виявляється засобом часткового виконання основного зобов’язання, способом його виконання. При виконанні сторонами своїх договірних зобов’язань сума завдатку або зараховується за рахунок платежів, або утримується стороною, що видала завдаток, із суми належних з неї платежів.<br />
=== Умови здійснення передоплати у формі завдатку ===<br />
<u>Якщо сторони хочуть щоб передоплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:</u><br />
* сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;<br />
* договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).<br />
* між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.<br><br />
Зазначене підтверджується [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/8780C3DA797707C5C2257B2000353949 позицією Верховного суду України, який розглядаючи 13 лютого 2013 року справу №6-176цс12] щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що '''внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.'''<br />
<br />
Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.<br />
== Аванс ==<br />
'''''Авансом''''' визнається сума, що сплачується як попередній платіж у рахунок належних платежів.<br />
Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов’язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.<br><br />
<br />
На відміну від авансу завдаток підлягає поверненню тільки в разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.<br><br />
<br />
У разі сумніву щодо правової природи суми, сплаченої в рахунок належних зі сторони за договором платежів, ця сума вважається сплаченою як аванс, якщо не буде прямо вказано, що вона є завдатком.<br><br />
<br />
Також відмітною ознакою є і те, що якщо видача й одержання завдатку є безумовним доказом факту вчинення договору, то видача авансу безумовним доказом факту укладення договору не є.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA&diff=12595Аванс та завдаток2019-01-02T07:37:43Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 16 січня 2003 року № 435-IV<br />
== Завдаток ==<br />
'''''Завдатком є''''' грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 570 ЦКУ]).<br><br />
<br />
<u>З наведеного легального визначення випливає, що завдаток служить способом забезпечення тільки договірних зобов’язань і виконує три функції: доказову, забезпечувальну і платіжну.</u><br />
<br />
'''Доказова функція''' виражається в тому, що завдаток видається на підтвердження укладення основного договору. Звідси випливає, що при виникненні між сторонами суперечки про те, чи був укладений основний договір чи ні, факт видачі та одержання завдатку, підтверджений у належному порядку, є безумовним доказом укладення основного договору, який забезпечений ним.<br><br />
<br />
Видача й одержання завдатку можуть бути доказом укладення договорів, вчинених як в усній, так і в письмовій формі. Якщо договір вчинений в усній формі і при цьому відсутні письмові докази, то можна говорити про те, що договір визнається укладеним, оскільки видано завдаток.<br><br />
<br />
'''Забезпечувальна функція''' виявляється в тому, що видача й одержання завдатку спонукають сторони до виконання основного зобов’язання. Дієвим фактором у даному випадку є таке правило: <u>якщо невиконання зобов’язання відбулося з вини боржника (сторони, що видала завдаток), завдаток залишається в кредитора. Якщо ж за порушення договору відповідає кредитор (сторона, що одержала завдаток), він зобов’язаний повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 571 ЦКУ]).</u> Саме втрата завдатку одним або повернення його іншим у подвійному розмірі складають суть забезпечувальної функції завдатку.<br><br />
<br />
Видача завдатку як засіб забезпечення виконання зобов’язання може бути передбачена тільки домовленістю договірних сторін.<br><br />
<br />
'''Платіжна функція''' виявляється в тому, що завдаток видається за рахунок належних платежів за основним зобов’язанням, тим самим він виявляється засобом часткового виконання основного зобов’язання, способом його виконання. При виконанні сторонами своїх договірних зобов’язань сума завдатку або зараховується за рахунок платежів, або утримується стороною, що видала завдаток, із суми належних з неї платежів.<br />
=== Умови здійснення передоплати у формі завдатку ===<br />
<u>Якщо сторони хочуть щоб передоплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:</u><br />
* сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;<br />
* договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).<br />
* між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.<br><br />
Зазначене підтверджується [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/8780C3DA797707C5C2257B2000353949 позицією Верховного суду України, який розглядаючи 13 лютого 2013 року справу №6-176цс12] щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що '''внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.'''<br />
<br />
Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.<br />
== Аванс ==<br />
'''''Авансом''''' визнається сума, що сплачується як попередній платіж у рахунок належних платежів.<br />
Відповідно аванс не виконує забезпечувальної функції. Сторона, що видала аванс, вправі вимагати його повернення в разі припинення зобов’язання до початку його виконання, а також у всіх випадках невиконання договору.<br><br />
<br />
На відміну від авансу завдаток підлягає поверненню тільки в разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості виконання.<br><br />
<br />
У разі сумніву щодо правової природи суми, сплаченої в рахунок належних зі сторони за договором платежів, ця сума вважається сплаченою як аванс, якщо не буде прямо вказано, що вона є завдатком.<br><br />
<br />
Також відмітною ознакою є і те, що якщо видача й одержання завдатку є безумовним доказом факту вчинення договору, то видача авансу безумовним доказом факту укладення договору не є.<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2&diff=8945Інститут приватних виконавців2018-10-19T13:29:23Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]2 червня 2016 року № 1403-VIII<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]2 червня 2016 року № 1404-VIII<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1445-16 Наказ Міністерства Юстиції України «Про затвердження Порядку допуску до професії приватного виконавця» , затвердженим наказом Міністерства юстиції України 25 жовтня 2016 року № 3053/5]<br />
== Поняття приватні виконавці ==<br />
З набранням сили [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»], в Україні запроваджено змішану систему виконання судових та інших рішень, зокрема, створено інститут приватних виконавців. Закон дає визначення поняття «приватний виконавець». <br />
Це громадянин України, суб’єктом незалежної професійної діяльності, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.<br />
== Що робитимуть приватні виконавці ==<br />
Виконуватимуть рішення суду та інших органів чи посадових осіб. Їхня юрисдикція буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться провадженнями, що стосуються вселення-виселення із житла, відібрання дитини, виконання рішень стосовно недієздатних осіб, в тому числі — щодо дітей, а також ті рішення, де учасником виконавчого провадження є держава.<br />
<br />
== Вимоги до приватного виконавця ==<br />
Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.<br /><br />
'''Приватним виконавцем не може бути особа:'''<br />
<br />
1) яка не відповідає вимогам, встановленим частиною першою цієї статті;<br />
<br />
2) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;<br />
<br />
3) яка має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість;<br />
<br />
4) яка вчинила корупційне правопорушення або порушення, пов’язане з корупцією, - протягом трьох років з дня вчинення;<br />
<br />
5) якій за порушення вимог законодавства анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною чи адвокатською діяльністю або діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яку позбавлено права на здійснення діяльності приватного виконавця, - протягом трьох років з дня прийняття відповідного рішення;<br />
<br />
6) звільнена з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності, - протягом трьох років з дня звільнення.<br /><br /><br />
Приватний виконавець під час здійснення своєї діяльності не може займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), інструкторської та суддівської практики із спорту та роботи в органах Асоціації приватних виконавців України) або підприємницькою діяльністю.<br />
== Кваліфікаційний іспит приватних виконавців ==<br />
Кваліфікаційна комісія проводить кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дня надання допуску особі до складення кваліфікаційного іспиту.<br /><br />
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування особи, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця.<br /><br />
Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.<br /><br />
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, має право скласти його повторно не раніше ніж через шість місяців.<br />
Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.<br />
За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.<br />
== Початок роботи приватного виконавця ==<br />
З дня внесення Мінюстом інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України Приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності.<br />
'''У повідомленні про початок діяльності обов’язково зазначаються:'''<br />
# виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність;<br />
# інформація про офіс приватного виконавця (обов’язково має чи придбати, чи орендувати);<br />
# реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, інформація про страховика та страхову суму;<br />
# інформація про помічників приватного виконавця (у разі їх наявності).<br />
Доступ до інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів.<br /><br />
<br />
Приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.<br />
Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця має становити 10 відсотків загальної суми стягнення за виконавчими документами, що перебувають на виконанні у приватного виконавця протягом року, але не менше 1 тисячі мінімальних розмірів заробітної плати станом на початок відповідного календарного року.<br />
<br />
''Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України<br />
''<br />
== Хто і скільки платитиме приватним виконавцям ==<br />
'''За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.'''<br />
'''Основна винагорода приватного виконавця може бути у вигляді:'''<br />
# ''фіксованої суми'' – у разі виконання рішення немайнового характеру;<br />
# ''відсотка суми'', що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.<br /><br />
Основна винагорода у вигляді фіксованої суми стягується після повного виконання рішення. Закон забороняє стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
''Приватний виконавець для здійснення діяльності відкриває в державному банку окремі рахунки для:''<br />
# обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;<br />
# зарахування коштів виконавчого провадження;<br />
# зарахування винагороди.<br />
<br />
== Особливості здійснення діяльності приватного виконавця ==<br />
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".<br /><br />
Залучення працівників поліції для сприяння у вчиненні виконавчих дій здійснюється за мотивованою постановою приватного виконавця, яка подається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії та має бути розглянута по суті не пізніше наступного робочого дня. У задоволенні постанови приватного виконавця може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень, а також до подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.<br /><br />
Особа не має права здійснювати діяльність приватного виконавця після внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України запису про зупинення або припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.<br /><br />
Забороняється здійснення діяльності приватного виконавця без чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності.<br /><br />
Приватний виконавець має посвідчення та печатку, опис і порядок використання яких встановлюються Міністерством юстиції України.Правила ведення діловодства та архіву приватного виконавця затверджуються Міністерством юстиції України.<br /><br />
Матеріали виконавчих проваджень та архів приватного виконавця є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного виконавця у зв’язку із здійсненням ним діяльності з виконання рішень.<br /><br />
Приватний виконавець зобов’язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності.Приватний виконавець зобов’язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.<br />
[[Категорія: Виконання судових рішень]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%86%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8944Інвалідність та порядок її встановлення2018-10-19T13:25:39Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]6 жовтня 2005 року N 2961-IV <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]21 березня 1991 року N 875-XII<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] 9 липня 2003 року № 1058-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкція про встановлення груп інвалідності"]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми ==<br />
<br />
Відповідно до ст.1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»], '''інвалідність''' - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.<br /><br />
<br />
'''Причинами отримання інвалідності є:'''<br />
<br />
<br />
* інвалідність з дитинства;<br />
* загальне захворювання;<br />
* нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи ушкодження здоров’я);<br />
* професійне захворювання пов’язане з трудовою діяльністю;<br />
* поранення, контузії, каліцтва та інші захворювання.<br /><br />
<br />
Огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Положенням про медико-соціальну експертизу], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року N 1317.<br />
<br />
'''Особа з інвалідністю''' - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).<br />
<br />
'''Дитина з інвалідністю''' - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.<br />
<br />
'''Група інвалідності''' - це ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.<br />
<br />
Особі, визнаній особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.<br /><br />
=== I група інвалідності ===<br />
<br />До '''I групи''' належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.<br /><br />
<br />
Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF/page Критеріями встановлення I групи інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи у значному III ступені:]<br />
* нездатність до самообслуговування чи повна залежність від інших осіб;<br />
* нездатність до пересування чи повна залежність від інших осіб;<br />
* нездатність до орієнтації (дезорієнтація);<br />
* нездатність до спілкування;<br />
* нездатність контролювати свою поведінку;<br />
* значні обмеження здатності до навчання;<br />
* нездатність до окремих видів трудової діяльності.<br /><br />
<br />
''''''I група інвалідності поділяється на підгрупи <big>А</big> і <big>Б</big>'''''' залежно від ступеня втрати здоров'я інваліда та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.<br />
<br />
'''<big>''До підгрупи А I групи інвалідності''</big>''' належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування.<br />
<br />
Критеріями встановлення '''підгрупи А I групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та повну залежність від інших осіб (необхідність постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги).<br />
<br />
'''''<big>До підгрупи Б I групи інвалідності</big>''''' належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.<br />
<br />
Критеріями встановлення '''<big>підгрупи Б I групи інвалідності</big>''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє втрату можливості самостійного задоволення з допомогою технічних засобів і за умови відповідного облаштування житла більшості життєво необхідних фізіологічних та побутових потреб.<br />
Особи з інвалідністю I групи із значно вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та проводити різні види трудової діяльності за умови їх забезпечення засобами компенсації фізичних дефектів або порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів, створення за необхідності спеціальних умов праці, у тому числі вдома.<br /><br />
<br />
=== II група інвалідності ===<br />
<br /><br />
Підставою для встановлення '''II групи''' інвалідності '''є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі''', зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.<br />
<br />
'''Критеріями встановлення''' '''II групи''' інвалідності є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи:<br />
* обмеження самообслуговування II ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;<br />
* обмеження здатності до самостійного пересування II ступеня - здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;<br />
* обмеження здатності до навчання II ступеня - нездатність до навчання або здатність до навчання тільки у спеціальних навчальних закладах або за спеціальними програмами вдома;<br />
* обмеження здатності до трудової діяльності II ступеня - нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб;<br />
* обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб;<br />
* обмеження здатності до спілкування II ступеня - здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб;<br />
* обмеження здатності контролювати свою поведінку II ступеня - здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб.<br />
<br />
До '''II групи інвалідності''' можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.<br />
<br />
'''II група інвалідності''' встановляється учням, студентам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації денної форми навчання, що вперше здобувають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень освіти, у разі наявності в них ознак інвалідності на період їх навчання. Після закінчення навчального закладу видається довідка про придатність їх до роботи у результаті набуття професії.<br />
<br />
Особи з інвалідністю '''II групи''' з вираженим обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності, зокрема шляхом створення відповідних умов праці із забезпеченням засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.<br /><br />
=== III група інвалідності ===<br />
<br /><br />
Підставою для встановлення '''III групи''' інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту. <br />
<br />
Критеріями для встановлення '''III групи інвалідності''' є ступінь втрати здоров'я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:<br />
<br />
* обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;<br />
* обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;<br />
* обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);<br />
* обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);<br />
* обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;<br />
* обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;<br />
* обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.<br />
<br />
Інваліди '''III групи''' з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.<br />
<br />
== Добровільний порядок ==<br />
<br />
Особи, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, з метою встановлення інвалідності, мають право звернутися до '''Медико-соціальної експертної комісії''' за місцем їх проживання або лікування.<br />
<br />
'''Медико-соціальна експертна комісія''' - спеціальний заклад в системі охорони здоров'я, що проводить медико-соціальну експертизу особам, які звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.<br /><br />
<br />
'''Медико-соціальні експертні комісії визначають:''' <br />
<br />
# групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір інваліда. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;<br />
# види трудової діяльності, рекомендовані інваліду за станом здоров’я;<br />
# причинний зв’язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;<br />
# ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;<br />
# ступінь втрати здоров’я, групу інвалідності, причину, зв’язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;<br />
# медичні показання на право одержання інвалідами спеціального автомобільного транспорту і протипоказання до керування ним.<br /><br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
<br />
* заповнену форму направлення, підписану Головою ЛКК, членами комісії та печаткою лікувального закладу (форма 088/о, затв. наказом №110 МОЗ від 14.02.12 р.);<br />
* паспорт та копію паспорта;<br />
* карту хворого (амбулаторна книжка - форма 025/о);<br />
* трудову книжку та копію трудової книжки, засвідченої у визначеному порядку спеціалістами відділу кадрів з останнього місця роботи або нотаріусом;<br />
* оригінали всіх документів, які вписані в форму 088/с, а саме: довідка про стан здоров’я від хірурга, невропатолога, терапевта та інших спеціалістів, зокрема фахівців з хвороби за якою хворий очікує отримати стан інвалідності, оригінали рентгенологічного обстеження, та лабораторні аналізи. Діагноз хворого за основним захворюванням має бути описаний у виписці з історії хвороби (епікриз).<br />
* Дати аналізів та виписок мають відповідати терміну проведеного лікування та обстежень і, відповідно, датам лікарняних листів.<br />
<br />
Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.<br />
<br />
=== Строки розгляду питання ===<br />
<br />
Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.<br />
Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності.<br />
<br />
Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, <big>'''протягом п'яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big> та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.<br />
<br />
За наявності підстав для заочного проведення медико-соціальної експертизи, комісія проводить експертизу <big>'''протягом трьох робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії'''</big>.<br />
У разі коли Голова або окремі члени Комісії (навіть один член комісії) не згодні з прийнятим рішенням, окрема думка зазначається в Акті огляду Комісії, який подається '''у триденний строк''' обласній або центральній міській комісії.<br />
<br />
=== Пiдстави для вiдмови ===<br />
<br />
'''Найчастішими відмовами МСЕК для призначення групи інвалідності є:'''<br />
<br />
# недообстеження, недостатність обгрунтування хвороби;<br />
# відсутність деяких (уточнюючих) лікарських записів у зв’язку з чим<br />
# неможливо визначити ступінь інвалідності;<br />
# недостатність діагнозів чи симптомів тощо.<br />
<br />
=== Особливi випадки ===<br />
<br />
В деяких випадках, коли особа не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я, згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, у зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд (переогляд) проводиться за місцем проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та інвалідів, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні.<br />
<br />
Особи, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду ('''безстроково'''). <br />
<br />
Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.<br />
<br />
'''Датою встановлення інвалідності''' та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.<br />
<br />
== Позасудовий порядок ==<br />
<br />
Якщо хворому було '''відмовлено в отриманні інвалідності''', або у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської Комісії, особа має право подати письмову заяву (до якої додається копія висновку МСЕК) до обласних або центральних міських комісій, протягом місяця після одержання висновку МСЕК.<br />
<br />
Таку заяву можна подати через МСЕК, яка приймала рішення, або до відповідного управління охорони здоров’я області де проживає хворий. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров’я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.<br />
<br />
Про час та місце огляду громадянин повідомляється по телефону та поштою. У разі незгоди з рішенням обласної МСЕК, хворий може подати заяву до Міністерства охорони здоров’я України.<br />
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ, центральних міських або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.<br />
<br />
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-а) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 104).<br />
<br />
Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для Комісії мають '''рекомендаційний характер'''.<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
<br />
Рішення комісії може бути оскаржене до суду шляхом подання адміністративного позову до суду у '''шестимісячний строк''' з моменту прийняття МСЕК рішення. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК. Адміністративні справи з приводу оскарження рішення МСЕК, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом '''за місцезнаходженням відповідача'''.<br />
<br />
Судовий збір сплачується відповідно до п.1 ч.3 ст.4 ЗУ [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 «Про судовий збір»]<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BC,_%D1%89%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F&diff=8943Заборгованість за кредитним договором перед банком, що ліквідується2018-10-19T13:21:18Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] 23 лютого 2012 року № 4452-VI<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]7 грудня 2000 року № 2121-III <br />
== Поняття кредитного договору ==<br />
'''Кредитний договір''' є різновидом договору позики.Згіднозі ст. 1054 ЦК <br />
за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуєтьс янадати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.<br />
.<br />
<br />
Договір позички ''вважається укладеним'' з моменту передання укладення договору, за яким майно передається у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).<br />
<br />
== Сторони договору ==<br />
<u>Позичкодавець</u> — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном). Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.<br />
<br /><br />
<br />
<u>Користувач</u> - фізичні або юридичні особи.<br />
<br />
== Істотні умови договору ==<br />
'''Предмет:''' не вилучена з цивільного обороту рухома або нерухома неспоживана річ. Як правило, у позичку передаються речі, що не призначені для комерційного використання. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено. Важливо, щоб річ (майно), яка є предметом договору позички, можна було ідентифікувати, оскільки користувач через певний строк зобов'язаний повернути її в такому самому стані, в якому річ була на момент її передання. <br /><br />
<br />
'''Строк користування майном:''' на строк, встановлений договором. Якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.<br /><br />
<br />
Користування річчю вважається '''безоплатним''', якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83_(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8) договору найму(оренди)].<br />
<br />
== Процес ліквідації банку ==<br />
'''''Процес ліквідації банку''''' передбачає виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом ліквідації неплатоспроможного банку з відчуженням / продажем в процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь фінансових установ (банків і небанківських фінансових установ — факторингових компаній, юридичних осіб, які мають право надавати кредити, окрім кредитних спілок). Серед активів банку на користь нових кредиторів відчужуються і кредитні зобов'язання.<br />
Між проблемним банком і новим кредитором укладається договір про передачу активів проблемного банку, в результаті якого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
Ст. 516 Цивільного кодексу України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, без згоди боржника відбувається поступка права вимоги по кредиту і новий кредитор, як сторона кредитного договору має право вживати всіх необхідних заходів для стягнення заборгованості.<br />
Однак існують випадки, в яких може змінитись хід погашення боргу. Кредитний договір - це двосторонній документ, тобто погоджена дія двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.<br />
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
За взаємною згодою сторін (позичальник і новий кредитор) можуть укласти договір про внесення змін до кредитного договору, по зміні процентної ставки, терміну і графіка погашення кредитної заборгованості і т.п.<br />
Позичальникам проблемного банку, як і непроблемних банків, необхідно підтримувати постійний зв'язок з банком, здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами. У разі виникнення фінансових труднощів домовлятись з банком і пам'ятати, що стягнення штрафних санкцій за прострочення сплати кредиту та відсотків — право, а не обов'язок банку. Саме від кредитної історії позичальника та динаміки погашення кредиту позичальником залежить, скористається банк цим правом чи ні.<br />
.<br />
<br />
== Варіанти домовленості між банком і позичальником щодо погашення проблемної заборгованності==<br />
Варіанти домовленості між банком і позичальником щодо погашення проблемної заборгованності<br />
а) відстрочення (пролонгація) сплати основної суми боргу за кредитом на певний період без продовження строку дії кредиту. При цьому сплачуються лише проценти за користування кредитними коштами, строк дії кредиту залишається незмінним і збільшуються майбутні розміри щомісячних платежів;<br />
<br />
б) відстрочення сплати основної суми боргу за кредитом на певний період з продовженням строку дії кредиту. При цьому позичальник сплачує лише проценти за користування кредитом і строк дії кредиту може бути продовжений банківською установою;<br />
<br />
в) відстрочення сплати основної суми боргу та процентів за ним на певний визначений період. Після цього банком може бути здійсненорівномірний розподіл невиплаченої суми боргу та процентів на строк дії угоди, що залишився. У цьому разі розмір щомісячних платежів позичальника збільшується;<br />
<br />
г) продовження строку дії кредитного договору, при чому розмір щомісячних платежів залишається незмінним;<br />
<br />
д) перекредитування – покриття заборгованості в одному банку за рахунок додаткового кредиту, отриманого на вигідних умовах у іншому банку.<br />
<br />
У разі тимчасових фінансових ускладнень у позичальника, внаслідок чого він тимчасово не може своєчасно виконувати свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, у повному обсязі, банк може надати позичальнику відстрочку (здійснити пролонгацію) у погашенні кредиту (або окремих його частин) за умови дотримання пріоритетності позиції банку щодо дохідності та забезпеченості операцій.<br />
Позичальник, як і банк-кредитор повинен бути зацікавлений у добровільному та своєчасному погашенні кредитної заборгованості, оскільки в результаті примусового стягнення сума заборгованості за кредитом і відсотками збільшується на штрафні санкції, судові витрати, виконавчий збір і т.д., які стягуються з позичальника.<br />
Тимчасову адміністрацію вводить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, після того як Національний Банк України визнає банк неплатоспроможним. Тимчасова адміністрація вводиться на 3 або на 6 місяців і за цей період вивчаються активи банку, складаються списки боржників. Після чого шукає інвесторів, банки-партнери, через які можна буде здійснювати платежі.<br />
У випадку, якщо пошуки інвестора не увінчалися успіхом, банк ліквідують. При цьому позичальники повинні повертати кредити. Під час адміністрації можна домовитись про реструктуризацію (зміна умов договору, пов'язаними з фінансовими трудностями позичальника. Анулювати борг можна лише за схемою кредит — депозит (депозит перекладається на кредитний рахунок), причому дана схема може бути використана для взаємозаліку між позичальником і вкладником банку.<br />
Пули кредитів зі значними термінами погашення передаються на обслуговування в інші банки, які беруть участь у поверненні депозитів населенню, такі банки-агенти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб можуть пропонувати позичальникам пільгові умови погашення.<br />
Позичальник повідомляється про зміну кредитора, підписується додаткова угода та обслуговування боргу триває в рамках колишніх параметрів або ж за зміненими, у разі реструктуризації боргу. У кожному разі анулювання боргу не передбачено.<br />
У кожному разі, при введенні тимчасової адміністрації позичальнику бажано особисто прийти в банк, щоб дізнатися назву банку, який прийматиме кредитні платежі, нові реквізити та способи оплати по кредиту, та погашати зобов’язання як і до цього моменту.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8942Житловий фонд соціального призначення2018-10-19T13:17:11Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Про житловий фонд соціального призначення]12 січня 2006 року № 3334-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]30 червня 1983 р. N 5464-X<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]18 березня 2004 року № 1618-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»]9 квітня 1999 року № 586-XIV<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування»]21 травня 1997 року № 280/97-ВР<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
<br />
=== Визначення основних термінів та понять ===<br />
<br />
<br />
'''житловий фонд соціального призначення''' - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту;<br /><br />
<br />
'''соціальне житло''' - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк;<br /><br />
<br />
'''соціальний гуртожиток''' - соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання;<br /><br />
<br />
'''соціальний квартирний облік''' - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання;<br /><br />
<br />
'''спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів''' - установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування;<br /><br />
<br />
'''спеціалізований будинок для бідних та безпритульних''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування;<br /><br />
<br />
'''тимчасовий притулок для дорослих''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством грошовою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні.<br /><br />
<br />
=== Право на соціальне житло === <br />
<br />
# Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно. <br />
# Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло, визначена статтею 28 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"], складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону. <br />
# Соціальне житло надається [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування].<br />
<br />
=== Житло з житлового фонду соціального призначення === <br />
<br />
<br />
До житла з житлового фонду соціального призначення належать: <br />
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла; <br />
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання. <br />
Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у комунальній власності.<br /><br />
<br />
Соціальне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил утримання жилих будинків.<br /><br />
<br />
Соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам і санітарно-гігієнічним вимогам, установленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1704-17 державними будівельними нормами] щодо такого житла, та бути придатним для проживання.<br /><br />
<br />
Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі.<br /><br />
<br />
Надання громадянам квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення та жилих приміщень у соціальних гуртожитках проводиться за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає соціальне житло але не менше мінімальної норми, яка встановлюється [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].<br /><br />
<br />
=== Об'єкти та суб'єкти правовідносин, пов'язаних із формуванням і використанням житлового фонду соціального призначення === <br />
<br />
''Об'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є жилі приміщення для надання громадянам України, які потребують соціального захисту, відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"].<br /><br />
<br />
''Суб'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є:<br /><br />
<br />
# громадяни України, які відповідно до законодавства визнані такими, що потребують соціального захисту та мають право на отримання соціального житла; <br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 органи виконавчої влади]; <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органи місцевого самоврядування]; <br />
# юридичні та фізичні особи.<br />
<br />
=== Формування житлового фонду соціального призначення === <br />
<br />
Житловий фонд соціального призначення формується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування] шляхом: <br />
<br />
# будівництва нового житла; <br />
# реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі; <br />
# отримання житла, переданого в дар органам місцевого самоврядування українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, міжнародними громадськими організаціями; <br />
# передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим; <br />
# передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках на підставах, передбачених законодавством; <br />
# передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету; <br />
# використання на договірних засадах приватного житлового фонду; <br />
# набуття права власності на житло на інших підставах, не заборонених законом. <br />
Передача житла з житлового фонду соціального призначення до інших житлових фондів, визначених законом, не допускається.<br />
<br />
=== Повноваження Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла ===<br />
<br />
До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла належить: <br />
<br />
# забезпечення реалізації державної політики у цій сфері; <br />
# розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла та здійснення контролю за її виконанням; <br />
# координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері; <br />
# здійснення інших повноважень у цій сфері відповідно до закону.<br />
<br />
=== Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства === <br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Центральний орган виконавчої влади], що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла: <br />
<br />
# забезпечує формування державної житлової, науково-технічної та економічної політики формування і утримання житлового фонду соціального призначення; <br />
# організовує в межах своїх повноважень розроблення загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла; <br />
# здійснює нормативно-методичне забезпечення формування і утримання соціального житла; <br />
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону. <br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Центральний орган виконавчої влади], що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла: <br />
<br />
# реалізує державну житлову політику щодо соціального житла; <br />
# організовує в межах своїх повноважень реалізацію загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла; <br />
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.<br />
<br />
=== Повноваження місцевих державних адміністрацій === <br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Місцеві державні адміністрації] відповідно до закону: <br />
<br />
# забезпечують виконання державної політики з питань формування й утримання житлового фонду соціального призначення та здійснюють контроль за її реалізацією; <br />
# беруть участь у розробленні загальнодержавної програми розвитку соціального житла; <br />
# забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла; <br />
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону. <br />
<br />
=== Повноваження органів місцевого самоврядування === <br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Органи місцевого самоврядування] відповідно до закону: <br />
<br />
# створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування житловий фонд соціального призначення; <br />
# здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, організовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій; <br />
# здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності; <br />
# встановлюють плату за соціальне житло відповідно до статті Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"; <br />
# приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення; <br />
# забезпечують пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім'ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди; <br />
# ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом; <br />
# ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло; <br />
# укладають та розривають договори найму соціального житла; <br />
# затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням; <br />
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.<br />
<br />
== Облік громадян, які мають право на отримання соціального житла ==<br />
<br />
=== Підстави виникнення у громадянина права взяття на соціальний квартирний облік ===<br />
<br />
[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл|Соціальний квартирний облік]] здійснюється відповідними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування] за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.<br />
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:<br /><br />
<br />
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;<br /><br />
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством.<br /><br />
<br />
При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік. <br />
<br />
Порядок врахування вартості майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї, та порядок визначення величини опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті затверджуються [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. <br />
<br />
Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. <br />
<br />
Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством. <br />
<br />
Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. <br />
<br />
Надання громадянам житла з житлового фонду соціального призначення здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Таке рішення є підставою для укладення відповідного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 договору найму соціального житла]. <br />
<br />
Договір найму соціального житла діє до моменту виникнення обставин, за яких наймач соціального житла втрачає право на користування таким житлом. <br />
<br />
У договорі найму соціального житла обов'язково зазначається вичерпний перелік підстав для припинення дії такого договору, визначених Законом України "Про житловий фонд соціального призначення".<br />
<br />
=== Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення === <br />
<br />
Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають: <br />
<br />
# інваліди війни та особи, прирівняні до них законом, протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року; <br />
# особи, на яких поширюється чинність Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]" - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік; <br />
# колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин; <br />
# дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; <br />
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік; <br />
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2; <br />
# діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, - протягом місяця; <br />
# діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття; <br />
# громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше; <br />
# громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції; <br />
# громадяни, з якими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органом місцевого самоврядування] було розірвано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 договір найму соціального житла] на підставі, визначеній частиною шостою статті 20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"], але протягом наступних трьох років з дня розірвання договору у них знов виникло таке право; <br />
# сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей. <br />
<br />
=== Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===<br />
<br />
Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають: <br />
# учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік; <br />
# учасники війни та особи, прирівняні до них законом; <br />
# інваліди I і II груп; <br />
# особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; <br />
# Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу"; <br />
# колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків; <br />
# колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням; <br />
# особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; <br />
# громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
# сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей;<br />
# сім'ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства I чи II групи; <br />
# звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі; <br />
# сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві; <br />
# особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами; <br />
# молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років; <br />
# сім'ї з неповнолітніми дітьми; <br />
# вагітні жінки; <br />
# особи, які втратили працездатність; <br />
# пенсіонери. <br />
<br />
=== Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік === <br />
<br />
* Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органу місцевого самоврядування] на підставі їх письмової заяви. <br />
* Взяття громадян на соціальний квартирний облік може здійснюватися за заявою осіб, уповноважених ними на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку. <br />
<br />
Взяття на соціальний квартирний облік недієздатних громадян здійснюється за заявою опікуна або органу опіки та піклування. <br />
<br />
[[Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]], які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою. <br />
<br />
* До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік. <br />
* Громадянинові, який подав заяву про взяття на соціальний квартирний облік, відповідним органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання. <br />
* '''Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування''', що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган. <br />
* Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку. <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Орган місцевого самоврядування], що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви. <br />
* Орган місцевого самоврядування укладає з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік. <br />
* ''Відмова у взятті громадян на соціальний квартирний облік може бути оскаржена в судовому порядку''.<br />
<br />
=== Порядок ведення органом місцевого самоврядування соціального квартирного обліку громадян ===<br />
<br />
* Списки громадян для отримання соціального житла в порядку загальної черги, першочергово або позачергово розміщуються окремо та підлягають оприлюдненню. <br />
* Поряд із списками розміщується порядок надання соціального житла. <br />
* Орган місцевого самоврядування проводить щорічний моніторинг доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей за попередній рік. <br />
Порядок проведення щорічного моніторингу доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. <br />
* У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебуває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожитковий мінімум], така зміна є підставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку. <br />
Зняття із соціального квартирного обліку громадянина, який на підставі договору найму проживає у соціальному гуртожитку, є підставою для розірвання такого договору найму. <br />
* За громадянином, який перебував на соціальному квартирному обліку і був знятий з такого обліку на підставі, визначеній частиною четвертою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня зняття з обліку зберігається право поновлення в черзі за його номером у цій черзі за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла відповідно до частини другої статті 10 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"].<br />
* Громадяни, які відповідно до умов, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла. <br />
Положення про державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. <br />
* Соціальний квартирний облік громадян, встановлення черговості, а також розподіл жилої площі здійснюються під громадським контролем відповідно до статті 17 цього Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" з додержанням гласності.<br />
<br />
=== Громадський контроль за розподілом соціального житла ===<br />
<br />
# Громадський контроль за розподілом соціального житла здійснюється наглядовою радою. <br />
# Наглядова рада формується за принципом рівного представництва від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органу місцевого самоврядування], який веде соціальний квартирний облік і здійснює надання соціального житла, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 громадських організацій], у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які потребують соціального захисту, та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності. <br />
# Порядок формування та діяльності наглядової ради визначається [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрістрів України]. <br />
<br />
=== Підстави для відмови у взятті громадянина на соціальний квартирний облік === <br />
<br />
Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі: <br />
# непредставлення необхідних документів відповідно до частини третьої статті 13 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення]"; <br />
# подання документів з виправленнями; <br />
# подання документів, які не підтверджують можливість визнання у встановленому порядку відповідного громадянина таким, що потребує надання соціального житла; <br />
# подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік. <br />
Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, передбачені частиною першою цієї статті.<br /><br />
<br />
Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) громадянинові, який подав відповідну заяву, не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення. <br />
<br />
=== Зняття громадянина із соціального квартирного обліку ===<br />
<br />
Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі: <br />
<br />
# подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку; <br />
# втрати підстав, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", що дають право на отримання соціального житла; <br />
# виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; <br />
# одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла; <br />
# надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку; <br />
# виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік. <br />
<br />
'''Рішення про зняття громадян із соціального квартирного обліку приймається органом, за рішенням якого такий громадянин був взятий на соціальний квартирний облік''', не пізніше тридцяти робочих днів від дня виявлення обставин, що є підставою для ухвалення рішення про зняття із соціального квартирного обліку. <br />
<br />
Про зняття громадянина із соціального квартирного обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом тридцяти робочих днів із зазначенням причини зняття.<br />
<br />
== Надання житла з житлового фонду соціального призначення та користування таким житлом ==<br />
<br />
=== Договір найму соціального житла === <br />
<br />
# Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла. <br />
# '''Договір найму соціального житла''' - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк. <br />
# Договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою. <br />
# У договорі найму соціального житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом.<br /> Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. <br />
# Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за попередній рік. <br />
# Порядок проведення щорічного моніторингу доходів наймача соціального житла та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, затверджується Кабінетом Міністрів України. <br />
# У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожитковий мінімум], така зміна єпідставою для розірвання договору найму соціального житла. <br />
# У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду. <br />
# Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення на підставі, визначеній частиною шостою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла. <br />
# Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача. На вимогу наймодавця договір найму соціального житла може бути розірваний лише за рішенням суду. <br />
# Форма типового договору найму соціального житла затверджується Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
=== Предмет договору найму жилого приміщення з житлового фонду соціального призначення ===<br />
<br />
# Предметом договору найму соціального житла є квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи жиле приміщення в соціальному гуртожитку, а також перелік житлово-комунальних послуг, які надаватимуться наймачу відповідно до договору найму соціального житла. <br />
# Предметом договору найму соціального житла не можуть бути допоміжні приміщення в багатоквартирному жилому будинку. <br />
# Наймач може укладати окремі договори на отримання додаткових житлово-комунальних послуг, що не включені до договору найму соціального житла. <br />
# Мешканцям тимчасових притулків для дорослих за їх згодою може бути надане жиле приміщення за договором найму соціального житла або приміщення у спеціалізованому будинку для бідних та безпритульних.<br /> Порядок створення спеціалізованого будинку для бідних та безпритульних і положення про такий будинок затверджуються Кабінетом Міністрів України. <br />
# Інвалідам та людям похилого віку за їх згодою може бути надана за договором найму квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення чи приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів. <br />
Порядок створення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, а також положення про такий будинок затверджуються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
=== Порядок надання громадянам квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення === <br />
<br />
# Квартири або садибні (одноквартирні) жилі будинки з житлового фонду соціального призначення надаються громадянам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у порядку черговості, виходячи із часу взяття таких громадян на облік.<br /> Право позачергового та першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення мають громадяни, визначені статтями 11 та 12 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення". <br />
# Жилі приміщення за договором найму соціального житла надаються громадянам на підставі рішення органу місцевого самоврядування. <br />
# Рішення про надання жилого приміщення є підставою для укладення договору найму соціального житла. <br />
# При наданні квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення громадянинові, який має приватне житло, враховується площа жилого приміщення, що перебуває у приватній власності цього громадянина або членів його сім'ї, які проживають разом з ним. <br />
Порядок надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у приватній власності громадянина, який отримує квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення затверджується Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
=== Урахування законних інтересів громадян при наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла. ===<br />
<br />
# При наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла заселення однієї кімнати неповнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, не допускається, а заселення однієї кімнати повнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, допускається тільки за їхньої згоди. <br />
# Жиле приміщення за договором найму соціального житла може бути надане з перевищенням норми жилої площі приміщення, якщо воно являє собою однокімнатну квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи призначене для вселення громадян, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.<br />
# Особам похилого віку, багатодітним сім'ям з неповнолітніми дітьми та відповідним категоріям інвалідів і хворих за висновком лікувально-профілактичного закладу та на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами. <br />
# Соціальне житло має бути обладнане засобами безперешкодного доступу для людей з обмеженими фізичними можливостями.<br />
<br />
=== Права та обов'язки наймодавця жилого приміщення за договором найму соціального житла === <br />
<br />
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має право вимагати від наймача: <br />
<br />
# своєчасного внесення плати за житло і надані житлово-комунальні послуги; <br />
# дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; <br />
# своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача; <br />
# доступу у приміщення, будинки і споруди в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо. <br />
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має й інші права, визначені законодавством та договором найму соціального житла. <br />
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла, якщо інше не передбачено договором з власником цього житла, зобов'язаний: <br />
# надати наймачу незаселене жиле приміщення, крім жилих кімнат у соціальних гуртожитках, передбачених для проживання двох і більше осіб; <br />
# забезпечувати своєчасне та належної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; <br />
# здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт будинку і внутрішньобудинкових інженерних мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; <br />
# здійснювати згідно із законодавством та умовами договору капітальний ремонт будинку, що належить до житлового фонду соціального призначення, або у разі наявності в багатоквартирному жилому будинку жилих приміщень, що належать до житлових фондів різного призначення, - здійснювати регулярні внески на капітальний ремонт такого будинку; <br />
# сплачувати споживачу житлово-комунальних послуг відшкодування у розмірі, визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; <br />
# вести облік і вживати заходів для задоволення вимог (претензій) споживачів житлово-комунальних послуг у зв'язку з порушенням режиму надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт; <br />
# надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; <br />
# своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; <br />
# брати участь у належному утриманні та ремонті спільного майна багатоквартирного жилого будинку, в якому перебуває передане в найм жиле приміщення; <br />
# здійснювати пристосування жилих будинків до потреб інвалідів та дітей-інвалідів, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного інвалідами чи сім'ями, в яких є інваліди та/або діти-інваліди. <br />
Наймодавець несе й інші обов'язки, передбачені законодавством та договором найму соціального житла.<br />
<br />
=== Права та обов'язки наймача жилого приміщення за договором найму соціального житла ===<br />
<br />
Наймач жилого приміщення за договором найму соціального житла має право у встановленому порядку: <br />
# здійснювати, за письмовою згодою повнолітніх членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, обмін займаної квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення з іншим наймачем квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за згодою власників цього житла; <br />
# вимагати від наймодавця належного утримання і своєчасного проведення капітального ремонту жилого приміщення, участі в утриманні та ремонті місць загального користування багатоквартирного жилого будинку, надання комунальних послуг, а також обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та жилого приміщення, якщо йому або члену його сім'ї, який проживає разом з ним, встановлено інвалідність; <br />
<br />
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=8941Державна зрада2018-10-19T13:03:04Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III <br /><br />
2.[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальни Кодекс України]13 квітня 2012 року № 4651-VI<br /><br />
3.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15 Закону України «Про основи національної безпеки України»]19 червня 2003 року № 964-IV<br /><br />
4.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]6 грудня 1991 року № 1932-XII <br /><br />
5.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України «Про державну таємницю»]<br /><br />
6.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]<br /><br />
7.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України]<br /><br />
8.[http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443 Указ Президента "Про нову редакцію Воєнної доктрини України"]<br /><br />
9.[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0902-05 Наказ Служби Безпеки України "Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю"]<br /><br />
10.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН] <br /><br />
11.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки] <br /><br />
<br />
== 1. Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br />
<br />
'''Державна зрада''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br />
(стаття 111 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)].<br /><br />
Суверенітет (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br />
незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.<br />[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]<br /><br />
'''Територіальній цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. <br />([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]<br /><br />
Обороноздатність держави - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]<br /><br />
Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.<br /><br />
Національна безпека України – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров’я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв’язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.<br /> (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/964-15 Закону України «Про основи національної безпеки України»)]<br /><br />
<br />
== 2. Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. <br /><br />
Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.<br /><br />
Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /><br />
=== Об’єктивна сторона злочину===<br />
Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: <br /><br />
1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
2) Шпигунство.<br /><br />
3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Перша форма державної зради - перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.<br /><br />
Перехід на бік ворога може відбуватись різним чином: перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо.<br /><br />
Перехід на бік ворога може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).<br /><br />
У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.<br /><br />
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту<br />
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.<br /> (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)])<br /><br />
Збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт).(частина 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/555/2015 Воєнної доктрини України])<br /><br />
Друга форма державної зради - шпигунство.<br /><br />
Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).<br /><br />
Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /> (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України "Про Службу безпеки України"»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /><br />
Єдиною формою реєстрації в Україні відомостей, що становлять державну таємницю, є Звід відомостей, що становлять державну таємницю, який формується Службою безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць різних міністерств і відомств України та на виконання рішень суду.<br />
(стаття 1 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю)<br /><br />
Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.<br /><br />
На сьогодні – це наказ Служби безпеки України «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю» від 12.08.2005 № 440.<br />
Тексти зазначених наказу та Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, є відкритими для вільного доступу. <br /><br />
Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: <br /><br />
1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; <br /><br />
2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br />
<br /><br />
Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /><br />
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /><br />
При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. <br /><br />
Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /><br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br />
Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 Кримінального кодексу України «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br />
=== Суб’єктивна сторона злочину ===<br />
Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.<br /><br />
Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br /><br />
<br />
== 3. Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br />
<br />
Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br />
(частина 1 статті 111 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).<br /><br />
Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).<br /><br />
<br />
== 4. Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br />
<br />
=== Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br />
Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.<br /><br />
Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br />
Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br /><br />
Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. <br /><br />
Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br /><br />
Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /><br />
Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br />
Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br />
Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br />
Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br /><br />
Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br /><br />
Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /><br />
=== Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br />
Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. <br /><br />
У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено для експертів.<br />
Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B3%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B2&diff=8939Ввезення в Україну та вивезення за межі України готівкових коштів та банківських металів2018-10-19T12:55:45Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]13 березня 2012 року № 4495-VI<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0520-08 Постанова Правління Національного банку України “Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” від 27 травня 2008 року № 148]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/15-93 Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 року № 15-93]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0629-04 Постанова Правління Національного банку України “Про вивезення з України та ввезення в Україну готівкових гривень” від 19 квітня 2004 року № 166]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/431-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності” від 21 травня 2012 року № 431]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0021-03 Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України” від 12 грудня 2002 року № 502]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03/page Постанова Правління Національного банку України “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” від 12 листопада 2003 року № 492]<br />
<br />
== Загальні положення == <br />
<br />
У відповідності до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митного кодексу України] п. 1 ч. 1 ст.4:<br /><br />
<br />
# '''''валюта України''''' - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;<br /><br />
# '''''іноземна валюта''''' - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;<br /><br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0520-08 Постанови Правління Національного банку України “Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” від 27.05.2008 № 148]:<br /><br />
<br />
'''''готівка''''' - це готівкова валюта України і готівкова іноземна валюта у вигляді банкнот і монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, банкноти та монети, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу (крім монет, що належать до банківських металів), і дорожні чеки;<br /><br />
<br />
== Ввезення та вивезення за межі України готівки фізичною особою-резидентом ==<br />
<br /><br />
<br />
Фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що ''не перевищує в еквіваленті 10 000 євро'', без письмового декларування митному органу. <br /><br />
<br />
'''Фізична особа - резидент''' має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.<br /><br />
<br />
На території України готівка видається клієнтам з їх рахунків через касу банку на підставі заяви на видачу готівки. Крім видаткового касового документа документом, що підтверджує зняття коштів з рахунків банків, може бути довідка банку, складена в довільній формі. Така довідка видається на вимогу клієнта, зокрема в разі зняття грошових коштів з банкомату за допомогою платіжної картки.<br /><br />
<br />
Підтвердженням зняття готівки з рахунків іноземних банків є відповідний документ довільної форми, виданий банком (фінансовою установою) за кордоном.<br /> <br />
<br />
Особа здійснює ввезення / вивезення саме тієї валюти, яка зазначена в документі банку (фінансової установи). У разі здійснення конвертації (обміну) готівкової валюти, знятої з рахунку, декларант також повинен подати до органу доходів і зборів документ, виданий йому касою банку (фінансової установи) як підтвердження здійснення валютно-обмінної операції. Форми таких документів (квитанцій, довідки-certificate) наведені в додатках до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0021-03 Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного Банку України № 502].<br /><br />
<br />
Чеки банкоматів і платіжних терміналів не є документами, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків, оскільки не містять інформації про особу.<br /><br />
<br />
У разі якщо особа вивозить дорожні чеки в сумі, що перевищує еквівалент 10 000 євро, відповідно до роз'яснень Нацбанку України документами, на підставі яких здійснюється переміщення чеків на суму більше 10 000 євро, є документи про зняття готівки з рахунку клієнта, за які здійснена покупка дорожніх чеків. <br /><br />
<br />
== Ввезення та вивезення за межі України готівки фізичною особою-нерезидентом ==<br />
<br /><br />
<br />
'''Фізична особа - нерезидент''' має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі. <br /><br />
<br />
Фізична особа - нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.<br /><br />
<br />
Фізична особа - нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України.<br /><br />
<br />
Грошові кошти, отримані фізичною особою - нерезидентом як доходи з джерелом їх походження з України, не можуть вивозитися з України готівкою, але можуть зараховуватися на окремий поточний рахунок в національній або іноземній валюті фізичної особи - нерезидента, відкритий ним для власних потреб в банку України. З рахунків, відкритих в іноземній валюті, грошові кошти можуть перераховуватися за межі України.<br /><br />
<br />
Відповідно до положень глави 7 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03/page Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492] на поточний рахунок фізичної особи - нерезидента можуть, зокрема, зараховуватися:<br /><br />
<br />
* оплата праці, державна допомога та соціальні виплати, авторські гонорари, премії, призи, одержані від юридичної особи;<br /><br />
* грошові кошти за реалізоване власне майно;<br /><br />
* грошові кошти, отримані в порядку спадкування; повернуті надміру сплачені суми податків і зборів; відшкодування страхових сум; <br /><br />
* прибуток, отриманий від здійснення інвестицій в Україну; <br /><br />
* грошові кошти, перераховані з поточного рахунку іншої фізичної особи - нерезидента; отримана в Україні готівкова валюта (в разі отримання переказів з-за кордону, увезення платіжних карток і платіжних документів).<br />
<br />
Готівка зараховується на рахунок фізичної особи при наявності підтвердження джерел її походження (копії підтверджуючих документів залишаються в банку). <br /><br />
<br />
При цьому положення чинного законодавства України передбачає здійснення декларування товарів, що не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню (зокрема, готівку в сумі, що не перевищує 10 000 євро), в письмовій формі за бажанням власника або на вимогу посадової особи органу доходів і зборів. Докладні відомості про товари, які декларуються письмово за бажанням власника або на вимогу органу доходів і зборів, наводяться в графі 4 митної декларації.<br /><br />
<br />
Митна декларація є підставою для вивезення (ввезення) зазначених у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента ''протягом одного року з часу оформлення декларації'' (п. 6 глави 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0520-08 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України № 148]).<br /><br />
<br />
== Ввезення та вивезення за межі України готівки юридичною особою ==<br />
<br />
<br />
'''Юридична особа''' ввозить готівку в Україну або вивозить її за межі України через повноважного представника без обмеження суми на умовах письмового декларування відповідному митному органу в повному обсязі.<br /><br />
<br />
Повноважний представник юридичної особи, якій належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні/за межами України) транспортні засоби, що здійснюють пасажирські рейси, ввозить/вивозить готівку, що отримана на транспортному засобі за надані послуги та/або реалізований товар, на підставі відповідних касових документів.<br /><br />
<br />
Повноважний представник декларує готівку, яку ввозить/вивозить за дорученням юридичної особи, та власні кошти окремо з використанням двох примірників митної декларації. <br /><br />
<br />
Підставою для ввезення/вивезення готівки капітаном судна закордонного плавання є генеральна (загальна) декларація. <br /><br />
<br />
Зазначимо, що особа, яка переміщує через митний кордон України '''платіжну картку''', не зобов'язано її письмово декларувати, оскільки здійснення контролю за обігом валюти, яка зберігається на банківському рахунку цієї особи, не відноситься до державної митної діяльності.<br /><br />
<br />
<br />
== Пересилання готівки ==<br />
<br />
Дозволяється пересилати в Україну та за межі України готівку в міжнародних поштових відправленнях і в міжнародних експрес-відправленнях з оголошеною цінністю:<br /><br />
<br />
# фізичним особам у сумі, що не перевищує в еквіваленті 300 євро;<br /><br />
# уповноваженим банкам. Пересилання готівки уповноваженим банком за межі України та на його користь в Україну здійснюється за умови письмового декларування митному органу.<br /><br />
<br />
Міжнародні поштові відправлення та міжнародні експрес-відправлення, у які вкладена готівка в сумі, що перевищує встановлені Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України норми, отримувачам не видаються, а повертаються відправникам.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2&diff=8938Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів2018-10-19T12:53:17Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України Про виконавче провадження]2 червня 2016 року № 1404-VIII <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5] <br />
<br />
== Підстави для примусового виконання судового рішення ==<br />
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого<br />
документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:<br /><br />
<br />
<br />
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;<br /><br />
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в<br />
* суді;<br /><br />
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;<br /><br />
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу<br />
* на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших<br />
* компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних<br />
* чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому<br />
* законом;<br /><br />
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з<br />
* питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших<br />
* злочинів.<br /><br />
== Вартість авансового внеску ==<br />
'''Майновий позов'''<br /><br />
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату<br />
авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, '''але не більше 10<br />
мінімальних розмірів заробітної плати'''.<br /><br />
<br />
'''Немайновий позов'''<br /><br />
<br />
Якщо боржник фізична особа – розмір однієї мінімальної заробітної плати.<br />
Якщо боржник юридична особа – розмір двох мінімальних заробітних плат.<br /><br />
<br />
== Хто звільняється від сплати авансового внеску ==<br />
Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:<br /><br />
<br />
<br />
* стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;<br /><br />
* обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /><br />
* відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;<br /><br />
* стягнення аліментів;<br /><br />
* відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни,<br />
інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп,<br />
громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської<br />
катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.<br /><br />
<br />
У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не<br />
сплачується.<br />
<br />
[[Категорія: Виконання судових рішень]]<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0&diff=8937Бездоглядна домашня тварина2018-10-19T12:48:39Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV <br />
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»]21 лютого 2006 року N 3447-IV <br />
== Бездоглядна домашня тварина ==<br />
Бездоглядною домашня тварина стає у тих випадках, коли вона вибуває з володіння власника або особи, якій вона була передана у володіння, поза їх волею й до моменту затримання не знаходиться в господарстві іншої особи.<br />
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»] тваринами є «біологічні об'єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові». Стаття 180 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] тварин як особливий об'єкт цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.<br />
<br />
== Зобов'язання особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину ==<br />
Відповідно до частини першої статті 340 Цивільного кодексу України особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, зобов'язана негайно повідомити про це власника і повернути її. Якщо власник бездоглядної домашньої тварини або місце його перебування невідомі, особа, яка затримала тварину, зобов'язана протягом трьох днів заявити про це органові місцевого самоврядування, який вживає заходів щодо розшуку власника.<br />
Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її органові місцевого самоврядування.<br />
Особа, у якої залишена бездоглядна домашня тварина, відповідає за її загибель або пошкодження у межах її вартості лише у разі свого умислу або грубої необережності.<br />
<br />
== Набуття права власності на бездоглядну домашню тварину ==<br />
Законодавцем «бездоглядна домашня тварина» прирівняна до безхазяйної речі, що передбачається виключенням із загального правила набуття права власності на безхазяйну річ, передбаченого ч. 3 ст. 335 Цивільного кодексу України.<br />
Стаття 341 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає спеціальні способи набуття права власності на бездоглядну домашню тварину.<br />
Якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання бездоглядної робочої або великої рогатої худоби і протягом двох місяців - щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні.<br />
Норми статті 341 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] є спеціальним законом по відношенню до норм статті 338 "Набуття права власності на знахідку". З огляду на це, якщо знайденою річчю є бездоглядна домашня тварина, то слід застосовувати правила даної статті, а не статті 338 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br />
У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.<br />
<br />
== Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 342 Цивільного кодексу України] визначає юридичний механізм відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди.<br />
У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини, з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею.<br />
Повернення бездоглядної домашньої тварини власникові може супроводжуватися певними розрахунками між ним та особою, яка затримала тварину, а також особою, якій вона була передана на утримання і в користування.<br />
Стаття визначає, що право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини (це можуть бути кошти, що витрачені на годівлю), має як особа, яка затримала тварину, так і особа, якій тварина була передана на утримання та в користування. Витрати підлягають відшкодуванню не в повному обсязі, а з вирахуванням вигод, здобутих від користування бездоглядною домашньою твариною (наприклад, підлягатиме вирахуванню сума коштів, отримана від продажу молока, яке приносила велика рогата худоба).<br />
Згідно статті 189 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] власнику має бути повернута не лише бездоглядна тварина, а й приплід, отриманий за час перебування тварини в особи, якій вона була передана на утримання і в користування, або в особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину, оскільки за встановленим загальним правилом плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, має право на винагороду відповідно до статті 339 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Кодексу].<br />
Тобто, особа, яка знайшла бездоглядну домашню тварину, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.<br />
<br />
== Зразок заяви-повідомлення про знахідку тварини==<br />
До__________________(найменування органу місцевого самоврядування)<br />
від_______________________________________________________________<br />
що проживає за адресою:___________________________________________<br />
<br />
ЗАЯВА<br />
__________________________(місце знахідки) мною було затримано бездоглядну домашню тварину ________________(вид, порода, особливі прикмети).<br />
На даний час тварина знаходиться у мене на утриманні.<br />
Прошу вжити заходів щодо розшуку власника тварини.<br />
<br />
Дата ___________________ підпис<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%B7_%D0%84%D0%A1:_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D1%83&diff=8936Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону2018-10-19T12:46:24Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04.11.1950 р.]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України» від 02.09.2014 р.]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р.]<br />
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]<br />
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]<br />
<br />
== Умови перетину кордону ЄС ==<br />
<br />
Умови в'їзду на територію ЄС є такими:<br />
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:<br /><br />
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване;<br /><br />
- він має бути виданий протягом попередніх 10 років.<br /><br />
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.<br /><br />
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.<br />
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).<br />
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.<br />
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.<br />
<br />
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==<br />
<br />
<br />
# Австрія<br />
# Андорра<br />
# Бельгія<br />
# Болгарія<br />
# Ватикан<br />
# Угорщина<br />
# Німеччина<br />
# Греція<br />
# Данія<br />
# Іспанія<br />
# Італія<br />
# Кіпр<br />
# Латвія<br />
# Литва<br />
# Люксембург<br />
# Мальта<br />
# Монако<br />
# Нідерланди<br />
# Польща<br />
# Португалія<br />
# Румунія<br />
# Сан-Марино<br />
# Словенія<br />
# Словаччина<br />
# Фінляндія<br />
# Франція<br />
# Хорватія<br />
# Чехія<br />
# Швеція<br />
# Естонія<br />
# Норвегія<br />
# Швейцарія<br />
# Ісландія<br />
# Ліхтенштейн<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.<br />
|}<br />
<br />
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==<br />
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування <u>'''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''</u>. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.<br /><br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.<br />
|}<br />
<br />
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи.<br /><br />
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.<br />
<br />
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==<br />
<br />
<big>'''[http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD Біометричний паспорт для виїзду за кордон]).'''<br /><br />
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''<br /></big><br />
* '''Для робочих поїздок:''' <br />
–запрошення на зустріч;<br /><br />
–інший документ, яки підтверджує ділові відносини;<br /><br />
–квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.<br /><br />
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''<br />
−туристичний ваучер<br /><br />
−бронювання проживання або запрошення;<br /><br />
−зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем);<br /><br />
−маршрут або план поїздки тощо.<br /><br />
<big>'''Поліс медичного страхування.<br />'''</big><br />
<big>'''Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.'''</big><br /><br />
<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%8F:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8&diff=8920Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги2018-10-18T09:22:02Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]10 січня 2002 року № 2947-III<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]26 квітня 2001 року № 2402-III<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]12 січня 2006 року № 3334-IV<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]4 вересня 2008 року № 375-VI<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]15 листопада 1996 року № 504/96-ВР<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]<br />
<br />
== Поняття "багатодітна сім’я" == <br />
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.<br /><br />
До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (стаття перша Закону України "Про охорону дитинства").<br />
<br />
== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї == <br />
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України "Про охорону дитинства", є відповідне '''''посвідчення''''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]. <br />
<br />
=== Куди звернутися ===<br />
Посвідчення видається структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах рад (<u>''відділ у справах сім'ї, молоді та спорту''</u>), у тому числі через Центри надання адміністративних послуг одному з батьків відповідно до місця реєстрації, '''''протягом десяти робочих днів''''' після подання необхідних документів.<br />
<br />
=== Перелік та зразки необхідних документів ===<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Заява] одного з батьків про видачу посвідчень;<br />
<br />
* копії свідоцтв про народження дітей;<br />
* копії свідоцтва про шлюб (крім батьків, які не перебувають у шлюбі);<br />
* копії сторінок паспорта громадянина України батьків з даними про прізвище, ім’я, по батькові, дату видачі паспорта та місце реєстрації;<br />
* копія посвідки на постійне проживання батьків ''(для іноземців або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах)'';<br />
* довідка про склад сім’ї;<br />
* фотокартки (батьків та дітей) розміром 30 х 40 міліметрів;<br />
* довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
* довідка про реєстрацію місця проживання або перебування особи під час навчання ''(для осіб від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання)'';<br />
* довідки відділу у справах сім'ї, молоді та спорту про те, що батькам за місцем реєстрації посвідчення не видавалися ''(у разі, коли зареєстроване місце проживання батьків різне)'';<br />
* копії свідоцтва про народження дитини та довідки з навчального закладу з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчена нотаріусом ''(у разі народження або навчання дитини за межами України)'';<br />
* копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ''(у разі переміщення багатодітної сім’ї із тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, до іншої адміністративно-територіальної одиниці)''.<br />
<br />
=== Строк дії та вартість посвідчення ===<br />
Посвідчення видається '''''безкоштовно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається <u>з 6 років</u>.<br />
<br />
== Пільги для багатодітної сім’ї ==<br />
Багатодітній сім'ї надаються пільги:<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);<br />
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;<br />
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї" (<u>у 2018 році величина такого доходу становить 2470 гривень</u>).<br />
|}<br />
<br />
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==<br />
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:<br />
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;<br />
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;<br />
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;<br />
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;<br />
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);<br />
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;<br />
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);<br />
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);<br />
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/916-2003-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916 "Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти"]).<br />
<br />
== Додаткові пільги ==<br />
* Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку) у випадку виходу на пенсію за віком, за інвалідністю, по втраті годувальника та за вислугою років як надбавка до пенсії у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1767-14/parao12#o12 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).<br /><br />
<br />
== Житлове забезпечення ==<br />
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).<br />
<br />
Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей (Закон України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3334-15?nreg=3334-15&find=1&text=%E1%E0%E3%E0%F2%EE%E4%B3%F2%ED%E0&x=12&y=8 «Про житловий фонд соціального призначення»])<br />
<br />
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==<br />
<br />
Надання щорічної додаткової відпустки тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів жінкам, які працюють і мають двох або '''більше дітей''' віком до 15 років ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 Закон України «Про відпустки»]).<br />
<br />
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==<br />
<br />
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/476/2001 «Положення про почесні звання України»], затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476/2001).<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]<br />
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8&diff=8918Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи2018-10-18T09:13:32Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/854-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 листопада 2016 року № 854]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї , та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян” від 26 жовтня 2016 року № 760]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 20 січня 1997 року № 51]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]<br />
<br />
== '''Загальні положення''' ==<br />
<br />
Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:<br /><br />
<br />
<br />
* пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;<br />
* комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;<br />
* соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;<br />
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;<br />
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;<br />
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.<br />
<br />
== '''Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1''' ==<br />
<br />
Відповідно до статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:<br /><br />
<br />
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;<br /><br />
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);<br /><br />
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;<br /><br />
* позачергове щорічне безплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;<br /><br />
право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.<br /><br />
<br />
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/854-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України] від 23.11.2016 № 854).<br /><br />
<br />
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.<br /><br />
<br />
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;<br /><br />
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;<br /><br />
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.<br /><br />
<br />
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.<br /><br />
<br />
При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;<br /><br />
<br />
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;<br /><br />
* виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';<br /><br />
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.<br /><br />
<br />
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.<br /><br />
<br />
Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.<br /><br />
<br />
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';<br /><br />
<br />
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за утримання будинків), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.<br /><br />
<br />
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.<br /><br />
<br />
У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';<br /><br />
<br />
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;<br /><br />
<br />
* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем інвалідів I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''інвалідів II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем інвалідів II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Інваліди II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''інваліди III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;<br /><br />
<br />
* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br /><br />
<br />
* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;<br /><br />
<br />
* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;<br /><br />
<br />
* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;<br /><br />
<br />
* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;<br /><br />
<br />
* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;<br /><br />
<br />
* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;<br /><br />
<br />
* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;<br /><br />
<br />
* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.<br /><br />
<br />
Передбаченими цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';<br /><br />
<br />
* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;<br /><br />
<br />
* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;<br /><br />
<br />
* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;<br /><br />
<br />
* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.<br /><br />
<br />
У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;<br /><br />
<br />
* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;<br /><br />
<br />
* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.<br /><br />
<br />
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.<br /><br />
<br />
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 цієї статті, поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].<br /><br />
<br />
Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]<br />
<br />
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==<br />
<br />
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), згідно статті 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:<br /><br />
<br />
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;<br /><br />
<br />
* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.<br /><br />
<br />
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.<br /><br />
<br />
Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.<br /><br />
<br />
Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз;<br /><br />
<br />
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;<br /><br />
<br />
* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;<br /><br />
<br />
* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br /><br />
<br />
* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;<br /><br />
<br />
* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.<br /><br />
<br />
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].<br /><br />
<br />
Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].<br />
<br />
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==<br />
<br />
У відповідності до статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:<br /><br />
<br />
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;<br /><br />
<br />
* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;<br /><br />
<br />
* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;<br /><br />
<br />
* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.<br /><br />
<br />
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;<br /><br />
<br />
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;<br /><br />
<br />
* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;<br /><br />
<br />
* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;<br /><br />
<br />
* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;<br /><br />
<br />
* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;<br /><br />
<br />
* звільнення від плати за землю.<br /><br />
<br />
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].<br /><br />
<br />
Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/51-97-%D0%BF порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].<br />
<br />
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження == <br />
<br />
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22.<br /><br />
<br />
Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==<br />
<br />
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно статті 27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], належать неповнолітні діти, які:<br />
# евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;<br />
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;<br />
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;<br />
# проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;<br />
# народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
# хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;<br />
# одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.<br /><br />
<br />
Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:<br />
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;<br />
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);<br />
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи.<br />
Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br />
* безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;<br />
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.<br /><br />
<br />
Дітям, зазначеним у пункті 7 статті 27 цього Закону, надаються пільги, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті.<br /><br />
<br />
Дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги:<br /><br />
<br />
# безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;<br />
# позачергове обов'язкове забезпечення місцями у дошкільних закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;<br />
# використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини-інваліда або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;<br />
# вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;<br />
# позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина-інвалід не має близьких родичів, які проживають разом з нею;<br />
# розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям-інвалідам віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам";<br />
# надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей-інвалідів, надається право позачергового одержання жилих приміщень;<br />
# 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину-інваліда, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей-інвалідів, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;<br />
# позачергове встановлення сім'ї, що має дитину-інваліда, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;<br />
# щорічне '''безплатне забезпечення дитини-інваліда та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей-інвалідів або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/854-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.<br />
# першочергове безкоштовне протезування дітей-інвалідів.<br /><br />
<br />
Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у частині першій цієї статті, надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 частини третьої цієї статті.<br /><br />
<br />
Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 цього Закону, надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених статтею 14 цього Закону категорій.<br /><br />
<br />
Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні вищі заклади освіти, професійно-технічні заклади освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені пунктом 6 статті 22 цього Закону.<br /><br />
<br />
Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю == <br />
<br />
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали інвалідами внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.<br /><br />
<br />
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.<br /><br />
<br />
Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).<br />
<br />
== Роз’яснення змін, внесених до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2017 році ==<br />
<br />
Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 2082-VIII «Про внесення зміни до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Закон був прийнятий Верховною Радою України 6 червня 2017 року.<br />
<br />
Законом вносяться зміни до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими поновлюється право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення для дітей, які втратили внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованих із зони відчуження у 1986 році. Відповідно буде забезпечено отримання щорічної допомоги на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році та дітям, які втратили внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, що сприятиме належному соціальному захисту цієї категорії осіб.<br />
<br />
Відповідну норму Закону, в наслідок технічної помилки, було скасовано в результаті внесення змін до Закону України від 21 квітня 2016 року № 1339-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».<br />
<br />
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2018 році ==<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі – Закон) визначено право постраждалих громадян на позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи отримання за їх бажанням грошової компенсації.<br />
<br />
З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/854-2016-%D0%BF Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854, звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.<br />
<br />
Розмір компенсації буде становити 35 відсотків чинного на 01 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні). Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838] „Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.<br />
<br />
Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:<br />
<br />
1. громадянами, віднесеними до категорії 1:<br />
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;<br />
* довідка 070/о;<br />
* копія посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою);<br />
* копія паспорта;<br />
* довідка про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).<br />
<br />
2. одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:<br />
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;<br />
* довідка 070/о;<br />
* копія посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);<br />
* копія свідоцтва про народження або копія паспорта дитини з інвалідністю;<br />
* довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;<br />
* довідка про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).<br />
<br />
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.<br />
<br />
Постраждалі громадяни, які звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою про отримання путівки будуть забезпечені санаторно-курортним лікуванням в порядку черговості відповідно до медичних рекомендацій в межах бюджетних призначень, передбачених на їх оздоровлення на 2018 рік.<br />
<br />
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2018 році ==<br />
<br />
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].<br />
<br />
Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. <br />
<br />
Пенсії за бажанням зазначених вище осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.<br />
<br />
Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців такої роботи поспіль.<br />
<br />
У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менше, як 12 місяців поспіль, за її бажанням пенсія може обчислюватися з урахуванням заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.<br />
<br />
Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менше 12 місяців поспіль, при обчисленні пенсії буде врахована заробітна плата за роботу в зоні за повні календарні місяці такої роботи.<br />
<br />
У разі, коли особа відпрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія може обчислюватися із заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час в одному із неповних календарних місяців роботи без додавання суми заробітної плати за період роботи поза межами зони відчуження.<br />
<br />
Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285 % , ІІ групи – 255 %, ІІІ групи – 225 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.<br />
<br />
При цьому, згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії»] при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»], збільшений на 79 грн. (1452,00 грн. (1373 грн. + 79 грн.)).<br />
<br />
Станом на 01.04.2018 року мінімальний розмір пенсії в ліквідаторів І категорії встановлено на рівні: в осіб з інвалідністю І групи – 4138,20 грн. (1452 грн. х 285%), в осіб з інвалідністю ІІ групи – 3702,60 грн. (1452 грн. х 255%), в осіб з інвалідністю ІІІ групи – 3267,00 грн. (1452,00 грн. х 225%).<br />
<br />
Все вищезгадане стосується пенсійного забезпечення ліквідаторів Чорнобильської катастрофи віднесених до І категорії.<br />
<br />
Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:<br />
<br />
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років.<br />
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;<br />
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсійний вік знижується на 5 років.<br />
<br />
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку. Крім цього, до таких пенсій встановлюється додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі: для ІІ категорії – 170,82 грн.; для ІІІ категорії – 113,88 грн.<br />
<br />
Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96&diff=8917Соціальний захист ветеранів праці2018-10-18T09:10:02Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 № 3721-XII];<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]5 листопада 1991 року № 1788-XII ;<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”]9 квітня 1992 року № 2262-XII<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]2 грудня 2010 року № 2755-VI<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України “Про оренду землі”]6 жовтня 1998 року № 161-XIV<br />
* [http://obukhovrda.gov.ua/2018/01/22/postanova-kmu-pro-zatverdzhennya-poryadku-viplati-groshovoyi-kompensatsiyi-vartosti-sanatorno-kurortnogo-likuvannya-deyakim-kategoriyam-gromadyan/ Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 р. N 785 “Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0390-16 Наказ Мінсоцполітики України № 226 від 09.03.2016 року “Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування”]<br />
* [https://xn--80aagahqwyibe8an.com/ministriv-kabineta-postanovi/postanova-vid-lipnya-1994-521-pro-poryadok-1994-14524.html Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 р. N 521 “Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”]; <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/354-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. N 354 “Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування”]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97-ВР]<br />
<br />
== '''Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ( добровільний, позасудовий та судовий порядок)''' ==<br />
Важливо визначити коло осіб, які мають право на отримання статусу ветерана праці.<br />
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 № 3721-XII, ветеранами праці визнаються громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи 40 років - для чоловіків і 35 років - для жінок і вийшли на пенсію.<br />
У ч.2 ст.6 Закону України “”Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, ветеранами праці визнаються також:<br />
а) громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах в зв”язку із зайнятістю на виробництвах, перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” за наявності відповідного стажу;<br />
б) пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР;<br />
в) інваліди I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років.<br />
Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги та нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.<br />
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
<br />
== '''Куди звернутись''' ==<br />
Для отримання посвідчення і нагрудного знаку необхідно звернутись в органи соціального захисту населення або в центр надання адміністративних послуг за місцем проживання, а ветеранам праці із числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за Законом України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та членів їх сімей згідно з цим Законом - до органів, що здійснюють їх пенсійне забезпечення відповідно до законодавства.<br />
<br />
== '''Вартість''' ==<br />
Посвідчення і нагрудний знак видаються безкоштовно.<br />
<br />
== '''Перелік та зразки необхідних документів''' ==<br />
<br />
# заява;<br />
# паспорт;<br />
# пенсійне посвідчення;<br />
# довідка управління Пенсійного фонду про наявність страхового стажу;<br />
# фотокартка.<br />
<br />
== '''Строки розгляду''' == <br />
Посвідчення ветерана праці видаються в день звернення особи, після визначення відповідного статусу. Посвідчення видаються особисто ветеранам праці або за їх дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.<br />
<br />
== '''Підстави для відмови''' ==<br />
Підставами для відмови в наданні послуги є : відсутність підтверджуючих документів та не перебування особи на обліку в єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.<br />
<br />
== '''Порядок оскарження''' ==<br />
Оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту здійснюється в адміністративному порядку відповідно до Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію", а також у судовому порядку згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.<br />
При розгляді спору в судовому порядку особі необхідно звернутись до місцевого загального суду за місцем проживання або за місцезнаходженням відповідача.<br />
<br />
[[Категорія:Соціальне право]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%82%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9&diff=8916Соціальний захист бездомних осіб та безпритульних дітей2018-10-18T09:04:19Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України.] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Законом України від 02.06.2005р. «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей».]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Законом України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року № 966-IV]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3160-17 Законом України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17 березня 2011 року № 3160-VI.]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III.]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13 січня 2005 року № 2342-IV.]<br />
<br />
== '''Правовий статус бездомних осіб''' ==<br />
<br />
Згідно зі ст.2 ''Закону України«Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»'' бездомність - соціальне становище людини, зумовлене відсутністю в неї будь-якого житла, призначеного та придатного для проживання; бездомна особа - особа, яка перебуває у соціальному становищі бездомності. До бездомних осіб належать безпритульні особи та особи, які мають притулок; безпритульна особа - повнолітня особа, яка проживає на вулиці, в парках, підвалах, під'їздах будинків, на горищах, об'єктах незавершеного будівництва, в інших місцях, непризначених та непридатних для проживання, у тому числі жилих приміщеннях, що перебувають в аварійному стані; безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають певного місця проживання. Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення. Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" ( 20/95-ВР ) і "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" .<br />
<br />
== '''Куди звернутися та як отримати статус бездомного''' ==<br />
Законом України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, визначені загальні засади соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, що спрямовані на реалізацію їх прав і свобод. Цим Законом передбачено утворення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування закладів соціального захисту для бездомних громадян, зокрема центрів обліку бездомних громадян, будинків нічного перебування, центрів реінтеграції та соціальних готелів, де цим громадянам надають необхідні соціальні послуги. Облік бездомних громадян здійснюється у центрах обліку. Він надасть можливість бездомному громадянинові звернутися до органів реєстрації для поновлення документів, реєстрації переважного місцезнаходження і на отримання соціальних послуг, передбачених законодавством. Треба зазначити, що цей Закон поширюється лише на громадян України та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати права на житлові приміщення проживають на території України. '''Отже, для вирішення питання щодо отримання статусу бездомного необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення або безпосередньо до відповідного закладу соціального захисту для бездомних тієї місцевості, де перебуваєте бездомна особа.'''<br />
<br />
== '''Центри обліку бездомних громадян їх діяльність''' ==<br />
Центр обліку бездомних громадян є спеціалізованим закладом соціального захисту, утвореним для ведення обліку громадян, що не мають житлового приміщення (будинку, квартири, кімнати тощо), яке вони можуть використовувати для проживання, перебування і в якому можуть бути зареєстровані. Завданнями Центру є: виявлення та ведення обліку бездомних осіб; забезпечення реалізації бездомними особами прав та свобод, визначених законодавством України; видача посвідчення про взяття на облік установленого зразка; вивчення наявності у регіоні закладів соціального захисту для бездомних осіб та вільних ліжко-місць у цих закладах для вирішення питання організації тимчасового притулку бездомних осіб; наданні соціальної послуги "представництво інтересів" (наприклад: допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; сприяння у забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановлення зв’язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо). ''Наказом Міністерства соціальної політики України 13.08.2013 № 495, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 р. за № 1447/23979, затверджено Державний стандарт надання притулку бездомним особам.'' Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги надання притулку бездомним особам, показники її якості для суб’єктів усіх форм власності, які надають цю послугу. Даний Державний стандарт застосовується для: організації надання соціальної послуги надання притулку повнолітнім особам, які перебувають у соціальному становищі бездомності; здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги надання притулку бездомним особам; визначення тарифу платної соціальної послуги за надання притулку бездомним особам.<br />
== '''Перелік необхідних документів для отримання статусу безпритульної або бездомної особи''' ==<br />
Центр надає послуги на підставі письмової заяви бездомним особам, які досягли 18-річного віку, у тому числі бездомним особам з дітьми, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах проживають та/або перебувають на території України.<br />
== '''Надання або підстави відмови у наданні статусу бездомної особи''' ==<br />
Підставою для отримання соціальної послуги є звернення (заява) отримувача соціальної послуги до суб’єкта, що надає соціальну послугу. Рішення про надання соціальної послуги чи відмову у її наданні приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу, під час звернення (подачі заяви отримувача соціальної послуги та документів, що посвідчують особу (за наявності)) з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги. Суб’єкт, що надає соціальну послугу, може відмовити отримувачеві соціальної послуги у її наданні, якщо він не здатний задовольнити індивідуальні потреби отримувача соціальної послуги (відсутність кваліфікованих спеціалістів, матеріальної бази, вільних місць у суб’єкта, що надає соціальну послугу, наявність у отримувача соціальної послуги розладу психіки та/або поведінки, стану гострого алкогольного та/або наркотичного сп'яніння, ознак гострого захворювання). Відмова повинна супроводжуватися письмовим поясненням причин та довідковою інформацією про можливість отримати таку соціальну послугу в іншого суб’єкта, що надає соціальну послугу.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F&diff=8915Сортування сміття2018-10-18T09:02:03Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80/parao12#o12 Закон України «Про відходи»]5 березня 1998 року N 187/98-ВР<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1275#n1275 Кодекс України про адміністративні правопорушення ]<br />
<br />
== '''Поняття «відходи» та «побутові відходи»''' ==<br />
'''Відходи''' - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх <br />
утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.<br />
'''Побутові відходи''' – відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.<br />
<br />
== '''Суб'єкти права власності на відходи''' ==<br />
'''Суб'єктами права власності на відходи''' є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи). <br />
Держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий, а також в інших випадках, передбачених законодавством. <br />
Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України. <br />
Суб'єкти права власності володіють, користуються і розпоряджаються відходами в межах, визначених Законом України «Про відходи».<br />
<br />
== '''Сортування відходів''' ==<br />
'''Сортування відходів''' – механічний розподіл відходів за їх фізико-хімічними властивостями, технічними складовими, енергетичною цінністю, товарними показниками тощо з метою підготовки відходів до їх утилізації чи видалення.<br />
З 1 січня 2018 року здійснюється роздільне збирання твердих побутових відходів (ТПВ). Папір, скло, пластик, метал збирають окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на переробку чи повторне використання.<br />
На звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом. <br />
Відходи, які утворилися в результаті господарської діяльності, городництва, проведення поточного ремонту квартир, а також гілки, опале листя до відходів, які вивозяться за допомогою контейнерів для ТПВ – не відносяться. Їх складування поблизу контейнерів категорично забороняється. Для вивезення цих відходів необхідно замовляти спецавтомобіль, або придбати талон на самовивіз та складування відходів на міському сміттєзвалищі.<br />
<br />
== '''Права та обов’язки громадян України у сфері поводження з відходами''' ==<br />
Кожен громадянин має право брати участь в обговоренні питань, пов'язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об'єктів поводження з відходами, має право на екологічне страхування і на відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.<br />
Окрім прав, кожен українець має і обов’язки щодо поводження з відходами. У статті 15, у пункті «б» Закону України «Про відходи», сказано, що громадяни мають «вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів». А в пункті «в» даного закону говориться про те, що громадяни мають «виконувати інші обов'язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.<br />
<br />
== '''Відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з відходами ''' ==<br />
За порушення законодавства у сфері поводження з відходами передбачена адміністративна відповідальність - накладення штрафу на громадян '''від двадцяти до вісімдесяти''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від '''п'ятдесяти до ста''' неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 152 КУпАП).</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB&diff=8906Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил2018-10-17T11:45:17Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]13 березня 2012 року № 4495-VI<br />
<br />
«[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-05 Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил]» Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року<br />
<br />
== '''Загальні положення''' ==<br />
<br />
Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки. <br /><br />
<br />
Під '''порушенням митних правил''', за які особа притягається до '''адміністративної відповідальності''' розуміють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 1 ст. 483 МК] України).<br /><br />
<br />
Під '''контрабандою''', тобто дії, за які особа притягається до '''кримінальної відповідальності''' розуміють переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201] КК України).<br />
<br />
== '''Що складає об’єктивну сторону контрабанди (порушення митних правил)''' ==<br />
<br />
'''''Незаконним переміщенням предметів поза митним контролем''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК]) - переміщення через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (тобто поза зонами митного контролю), або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем. <br /><br />
<br />
'''''Незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК]) - переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.<br /><br />
<br />
Під '''''спеціально виготовленим сховищем''''' (тайником) розуміють сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.<br /><br />
<br />
'''''Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів''''', можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). <br /><br />
<br />
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.<br /><br />
<br />
''Підробленими'' вважають як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.<br /><br />
''Незаконно одержаними'' визнають документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.<br /><br />
<br />
''Документами, що містять неправдиві дані'', є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.<br /><br />
<br />
Якщо товари ввозяться в режимі тимчасового ввезення або під виглядом транзиту через територію України, але з метою їх реалізації в Україні, вчинене кваліфікують як контрабанду або порушення митних правил.<br /><br />
<br />
Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. <br /><br />
<br />
Злочин вважається ''закінченим'' з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України.<br /><br />
<br />
'''''Замах''''' на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо).<br /><br />
<br />
'''''Добровільна відмова''''' від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації. <br />
<br />
== '''Кваліфікуючі ознаки контрабанди''' ==<br />
<br />
Контрабанда вважається вчиненою '''за попередньою змовою групою осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 201 КК]) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 201 КК] як співвиконавець. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня. <br /><br />
<br />
'''Раніше судимою за злочин''', склад якого передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК], слід вважати особу, яка вже засуджувалася за ч. 1 чи ч. 2 цієї статті, за умов, що вирок за попередній злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимість <br />
за попередній злочин не погашена і не знята. <br /><br />
<br />
'''Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища''' потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 чи ч. 2 ст. 201] і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за вчинений службовий злочин.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]][[Категорія:Адміністративне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82._309_%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=8905Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України2018-10-17T11:41:48Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 постанова Пленуму Верховного Суду № 4 від 26 квітня 2002 р "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"]15 лютого 1995 року N 60/95-ВР<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF постанова КМУ від 6 травня 2000 р. N 770 "Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"]<br />
== '''Поняття незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Відповідальність''' ==<br />
Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 309 КК України].<br />
<br />
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Стаття 309 КК України]. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту<br />
<br />
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів,<br />
<br />психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -<br />
<br />караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 статтями 307, 308, 310, 317 КК України], або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -<br />
<br />караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.<br />
<br />
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -<br />
<br />караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.<br />
<br />
4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені<br />
<br />[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч.1 ст. 309 КК України].<br />
== '''Склад злочину, передбаченого ст.309 КК України''' ==<br />
=== '''Предмет злочину''' ===<br />
'''Предметом злочину''', передбаченого [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України] є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги<br />
<br />Поняття та ознаки названих предметів даються в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/60/95-%D0%B2%D1%80/page Законі України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»] При цьому всі ці предмети (крім аналогів) передбачені «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (далі — Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов'язань України і затверджений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня . 2000 р. № 770]. Перелік складається з чотирьох таблиць ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Таблиці І, II, ПІ і IV]), кожна з яких включає [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Список № 1 і Список № 2, а Таблиця І — ще й Список № 3]. Ці списки містять перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких в Україні або взагалі заборонений (наприклад, [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Списки № 1 і 2 Таблиці І]), або обмежений, але щодо якого встановлюються заходи контролю різного ступеня суворості.<br />
<br />
''''''Наркотичні засоби'''''' — це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. Наркотичні засоби рослинного походження — похідні різних сортів конопель (анаша, марихуана, гашиш тощо), опійні препарати, кокаїн; синтетичні наркотики — це наркотики, синтезовані в хімічних лабораторіях (часто кустарних) з різних хімічних речовин (наприклад, перветин, метадон, фентаніл, фенамін, мело-квалон та ін.).<br />
<br />
''''''Психотропні речовини'''''' — це включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку] речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, емоцій, мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними.<br />
<br />
До психотропних речовин відносять мескалін, амфетамін, барбітал, діазе-пам, феназепам, ЛСД тощо.<br />
<br />
'''Прекурсори наркотичних засобів та психотропних речовин (далі — прекурсори)''' — це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку]. До прекурсорів відносять ацетон, етиловий ефір, соляну кислоту, сірчану кислоту, толуол тощо.<br />
<br />
'''Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин''' — це заборонені для обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF Переліку], хімічна структура і властивості яких подібні хімічній структурі та властивостям наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють. Зазвичай виготовлення наркотиків-аналогів має місце при створенні нового фармацевтичного препарату, в ході якого визначається і вивчається низка речовин, які мають порівнянні властивості, але дещо відрізняються своєю молекулярною структурою.<br />
<br />
Назви (міжнародні незареєстровані і хімічні) особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин подані відповідно в [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-%D0%BF списках № 1 і 2 Таблиці І зазначеного вище Переліку]. Так, до особливо небезпечних наркотичних засобів віднесені, наприклад, героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат з макової соломки), ефедрин, опій. У свою чергу, особливо небезпечними психотропними речовинами визнані, наприклад, ка-тинон, ЛСД, ЛСД—25, парагексил, МДМА тощо.<br />
=== '''Об'єктивна сторона злочину''' ===<br />
'''Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст.309 КК України''' виявляється в таких альтернативних діях, а саме незаконних: <br />
1) виробництві, 2) виготовленні, 3) придбанні, 4) зберіганні, 5) перевезенні. '''Виробництво''' наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовинз хімічних речовин та (або) рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують. '''Виготовлення''' наркотичних засобів, психотропних речовин - усі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку наркотичних засобів і психотропних речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини. '''Незаконним придбанням''' наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів слід вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого тощо. Під незаконним придбанням розуміється також збирання залишків нарковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях. Не визнається незаконним придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також під час оперативної закупівлі відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»] від 15 лютого 1995 р. У таких випадках у діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу злочину немає ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4]).<br />
Під '''незаконним зберіганням''' потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів у володінні винного (він може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі чи в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів настає незалежно від його тривалості. Зберігання наркотичних засобів вважається закінченим злочином з моменту, коли такі засоби фактично почали перебувати у володінні винного. '''Незаконне перевезення''' наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством. Для визнання перевезення незаконним не має значення, чи є особа власником цих засобів або речовин. Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів потрібно відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, при якому транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів чи речовин ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 п. З постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4]). Судова практика також виходить з того, що зберігання особою під час поїздки наркотичного засобу у невеликому розмірі, придбаного для особистого використання, не може кваліфікуватись як незаконне перевезення наркотичних засобів. Перевезення наркотичних засобів визнається закінченим з моменту початку їх переміщення будь-яким видом транспорту.<br />
<br />Для констатації об'єктивної сторони складу злочину достатньо вчинити хоча б одну із зазначених дій.<br />
=== '''Суб’єктивна сторона злочину''' ===<br />
'''Із суб’єктивної сторони'''<br />
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом та відсутністю мети збуту наркотичних засобів чи речовин. Відтак, мета зазначених дій може бути будь-якою, за виключенням збуту (наприклад, споживання наркотичних засобів чи речовин). Саме відсутність мети збуту є обставиною, за якою розмежовуються злочини, передбачені [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 307 та 309 КК України]. При цьому в кожному випадку слід уважно досліджувати обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин або їх аналогів, щоб не допускати помилок при кваліфікації вчиненого<br />
=== '''Суб’єкт злочину''' === <br />
'''Суб'єкт злочину''' — загальний; особа, що досягла 16-річного віку. Якщо зазначені діяння вчиняє службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ст. 307 та 364 КК України].<br />
=== '''Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 309 КК України''' ===<br />
[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 Ч. 4 ст. 307 КК України] передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України].<br />
<br />
Передумовою такого звільнення є вчинення даною особою однієї чи кількох дій, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України], незалежно від того, закінченими чи незакінченими вони були. Перелік зазначених дій є вичерпним. У випадку, якщо особа вчинила такі дії за наявності обтяжуючих чи особливо обтяжуючих обставин, передбачених [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 2 або 3 ст. 309 КК України], передумова такого звільнення відсутня.<br />
<br />
Підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України], складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії.<br />
<br />
Суб'єкт звернення до лікувального закладу збігається із суб'єктом злочину, передбаченого [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України], тобто ним є особа, яка досягла 16-річного віку і вчинила злочин, передбачений [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України], і, крім того, захворіла на наркоманію, а потім добровільно звернулася до лікувального закладу.<br />
<br />
Особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій у встановленому порядку медичним закладом встановлено діагноз «наркоманія» ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 р.]). Під наркоманією у цьому Законі розуміють хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями 00Н чи Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них.<br />
<br />
Адресатом звернення цієї особи є лікувальний заклад, яким можуть бути як державні лікарні, диспансери, поліклініки, так і установи недержавної форми власності, зареєстровані у встановленому законом порядку (наприклад, поліклініки, медичні центри, кабінети тощо).<br />
<br />
Під зверненням до лікувального закладу слід розуміти звернення у будь-який формі (усній, письмовій) із заявою про хворобу на наркоманію і бажання лікуватися від цієї хвороби. Таке звернення повинне мати місце після вчинення злочину, передбаченого [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України], але до закінчення п'ятирічного строку давності.<br />
<br />
Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти злочин, передбачений [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1433743064661860 ч. 1 ст. 309 КК України]. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку з викриттям її участі у цьому злочині, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним.<br />
<br />
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 п. 23 постанови ПВСУ від 26 квітня 2002 р. № 4]).<br />
<br />
Особа визнається такою, що розпочала лікування від наркоманії, якщо вона почала виконувати призначення лікаря. Про це може свідчити початок амбулаторного лікування, поміщення до стаціонару тощо. Якщо особа добровільно звернулася до лікувального закладу з проханням про лікування від наркоманії, але з будь-яких причин (наприклад через відсутність вільних ліжко-місць у лікарні, ліків чи належних спеціалістів тощо) все ж таки не розпочала таке лікування, то підстава для звільнення її від кримінальної відповідальності, передбаченої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page ч. З ст. 309 КК України], відсутня.<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&diff=8904Дострокове розірвання договору оренди землі2018-10-17T08:41:39Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' == <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III] <br />
* [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D4681EEAF199FF14C2257B2000351FE8 Постанова Верховного Суду України №6-146 цс 12 від 12 грудня 2012 року]<br />
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/C7C434ED862841B8C2257C92003A63B7 Постанова Верховного Суду України №6-104ц11 від 06 лютого 2012 року]<br />
== '''Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі''' ==<br />
# За згодою сторін.<br />
# За рішенням суду.<br />
== '''Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін''' == <br />
Відповідно до ст. 651 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] '''зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.'''<br />
<br /><br />
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. <br /><br />
<br />
'''Істотним є таке порушення''' стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, '''якщо право на таку відмову встановлено договором або законом''', договір є відповідно розірваним або зміненим.<br /><br />
<br />
Однією з найпоширеніших підстав розірвання договору оренди земельної ділянки є заборгованість з орендної плати. За змістом статей 1,13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленному розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність або відсутність заборгованості із земельного податку та оренди землі.<br />
<br /><br />
<br />
Відповідно до п. "д" ч.1 ст. 141 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. ''Слід зазначити'', що норми статті 24 та статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] не містять у собі вимоги щодо систематичної несплати орендної плати, а договір оренди земельної ділянки може бути розірваний на вимогу однієї із сторін в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених нормами цих статей.<br />
<br /><br />
<br />
Таким чином, щодо одних і тих же правовідносин можна застосовувати різні норми матеріального права, що на практиці викликало безліч питань. Ясність щодо правильного правозастосування була внесена після прийняття [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/D4681EEAF199FF14C2257B2000351FE8 Веховним Судом України Постанови від 12 грудня 2012 року №6-146 цс 12].<br />
<br /><br />
<br />
При цьому, частиною 3 статті 31 Закону України “Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.<br />
<br /><br />
<br />
'''<big>Майте на увазі!<br />
'''Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.'''</big><br />
== '''Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду''' ==<br />
<br /><br />
<br />
''Слід зважати'', що підставою для судового рішення про дострокове розірвання договору оренди землі є невиконання умов договору та порушення норм чинного законодавства України.<br />
<br /><br />
<br />
Згідно зі статтею 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»] та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України.<br />
<br /><br />
<br />
Іншою, досить поширеною підставою для розірвання договорів оренди є розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом визначення договору недійсним.<br />
<br /><br />
<br />
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного позову до суду із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним. ''Як правило'', найпоширінішими випадками визначення договору недійсним є те, що у договорах оренди земельних ділянок відсутні істотні умови, що передбачені ч.1 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]. <br />
<br /><br />
'''Наприклад''', у договорах оренди земельних ділянок відсутні істотні умови, зокрема: порядок внесення орендної плати, умови збереження стану об'єкта, умови передачі земельної ділянки в заставу та внесення до статутного фонду права орендної земельної ділянки.<br />
<br /><br />
<br />
Частиною 1 статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"] визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визначення договору не дійсним у розумінні частини 2 статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"].<br />
<br /><br />
<br />
Тобто, у разі виявлення факту відсутності у договорі хоча би однієї істотної умови, після проведення його державної реєстрації, такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"]. Дана правова позиція викладена у [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/C7C434ED862841B8C2257C92003A63B7 Постанові Верховного суду України від 6 лютого 2012 року у справі №6-104ц11].<br />
== '''Підстави для дострокового розірвання договору оренди землі'''==<br />
Підставами для дострокового розірвання договору оренди землі можуть бути: '''якщо ініціатором витупає власник земельної ділянки (орендодавець)''' - нецільове використання земельної ділянки, несплата орендної плати, екологічна шкода ділянці від діяльності орендаря, її забруднення та забур’янення тощо, '''якщо ініціатором виступає орендар''' - створення перешкод орендареві у користуванні земельною ділянкою тощо.<br />
== '''Порядок реєстрації розірвання договору оренди землі''' ==<br />
<br /><br />
<br />
'''<big>Зверніть увагу! Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі</big>.'''<br />
<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%83_%D0%B2%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC&diff=8902Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством2018-10-17T08:18:29Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
<br />
== '''Загальні положення''' ==<br />
<br />
'''Відповідно до ст. 129 КК''' погроза вбивством визнається окремим злочином.<br /><br />
<br />
За ч. 1 цієї статті, погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років. <br /><br />
<br />
Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, - карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (ч. 2 ст. 129 КК).<br />
<br />
== '''Об’єкт злочину''' ==<br />
<br />
Об'єктом злочину є особиста безпека особи. <br />
<br />
== '''Об’єктивна сторона злочину''' ==<br />
<br />
З об'єктивної сторони злочин проявляється у залякуванні потерпілого позбавленням його життя. <br /><br />
<br />
Таке залякування може бути виражене у будь-якій формі: усно, письмово, шляхом демонстрації зброї тощо. <br /><br />
<br />
Погроза вбивством має бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які у кожному випадку є різними. При визначенні реальності погрози значення має з'ясування форми, місця, часу, обстановки її висловлення, характеру попередніх взаємовідносин між винним і потерпілим тощо.<br /><br />
<br />
Особливе значення має сприйняття погрози потерпілим, очевидцями погрози та іншими особами, які про неї дізналися.<br /><br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим. <br /><br />
<br />
Погроза вчинити вбивство, висловлена під час розбою чи вимагання, повністю охоплюється диспозиціями статті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 187] та частини другої статті [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 189] КК і додаткової кваліфікації за статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 129] КК не потребує ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику про злочинах проти власності»]).<br />
<br />
== '''Суб’єкт злочину''' ==<br />
<br />
Суб'єкт злочину загальний (осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося шістнадцять років).<br /><br />
<br />
== '''Суб’єктивна сторона злочину''' ==<br />
<br />
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що погрожує вбивством, що ця погроза здатна викликати у потерпілого побоювання за своє життя, і бажає цього. <br /><br />
<br />
== '''Кваліфікуючі ознаки злочину''' ==<br />
<br />
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 129 КК]). <br /><br />
При вчиненні злочину, передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 129] КК, той факт, що погроза вбивством висловлюється членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, має усвідомлюватися як винним, так і потерпілим.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=8901Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб2018-10-17T08:05:16Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]28 червня 1996 року<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]26 квітня 2001 року № 2402-III<br />
<br />
== Загальні відомості ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 68 Конституції України] кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. В свою чергу, '''незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.'''<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ст. 1 Закону України "Про охорону дитинства"], дитина - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. <br />
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники.<br />
<br />
== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==<br />
<br />
Шкода, завдана малолітньою особою ('''тобто особою, яка не досягла чотирнадцяти років'''), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду. <br />
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.<br />
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який здійснює функції її опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.<br />
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду.<br />
Якщо неповнолітня особа досягла повноліття, обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої особи, яка здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється. '''Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а вищезазначені особи є неплатоспроможними або померли.'''<br />
<br />
== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==<br />
<br />
Неповнолітня особа ('''тобто особа у віці від 14 до 18 років''') відповідає за завдану нею шкоду на загальних підставах. <br />
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди.<br />
<br />
== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==<br />
<br />
'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.<br />
<br />
Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.<br />
<br />
[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=8900Цивільна дієздатність фізичної особи2018-10-17T08:02:39Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>=Нормативна база=<br />
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
<br />
=Поняття цивільної дієздатність фізичної особи=<br />
'''Цивільна дієздатність фізичної особи''' - це здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. <br /><br />
''До змісту цивільної дієздатності входять такі елементи:''<br />
<br />
# здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав;<br />
# здатність самостійно здійснювати набуті цивільні права;<br />
# здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки;<br />
# здатність самостійно виконувати цивільні обов’язки;<br />
# здатність нести відповідальність у разі невиконання цивільних обов’язків.<br /><br />
<br />
'''Цивільна дієздатність''' передбачає свідому і правильну оцінку людиною дій, що нею здійснюються і мають юридичне значення. Ця ознака суб’єкта цивільного права залежить від психічної зрілості суб’єкта, тобто від усвідомлення ним значення своїх дій і можливості керування ними.<br />
<br />
=Види цивільної дієздатності=<br />
[[Файл:Цивільна дієздатність.jpg|міні|Цивільна дієздатність]]<br />
=== Повна дієздатність ===<br />
'''Повна дієздатність''' — настає з досягнення повноліття — вісімнадцятирічного віку. У випадках, коли законом дозволяється одружуватись до досягнення повноліття, особа, яка скористалася таким правом, набуває повної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. При народженні дитини неповнолітньою жінкою також настає її повна цивільна дієздатність. У разі розірвання шлюбу до настання повноліття набута повна дієздатність особи зберігається.<br />
Цивільним кодексом України передбачається можливість надання повної цивільної дієздатності також особі, якій виповнилося 16 років і яка працює за трудовим договором або бажає займатися підприємницькою діяльністю, а також особі, яка записана матір'ю, батьком дитини до досягнення нею (ним) повноліття.<br /><br />
Повна дієздатність надається за заявою заінтересованої особи органом опіки та піклування за письмовою згодою батьків або піклувальника, а за відсутності такої згоди — судом. Якщо особа, якій виповнилося 16 років, бажає займатися підприємництвом, то за наявності згоди на це батьків або органу опіки та піклування вона може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі особа набуває повної цивільної дієздатності у момент її державної реєстрації як підприємця. При припиненні трудового договору, припиненні фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна Цивільна дієздатність зберігається.<br /><br />
=== Неповна дієздатність ===<br />
[[Файл:Неповна дієздатність.jpg|міні|Неповна дієздатність]]<br />
'''Неповна дієздатність''' - неповну дієздатність мають фізичні особи у віці від 14 до 18 років (неповнолітні).<br /><br />
Права осіб які мають неповну дієздатність: <br />
* вони мають право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. <br />
* вони також самостійно здійснюють права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, укладають правочини за згодою своїх батьків (усиновлювачів) або піклувальників.<br /><br />
Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). При запереченні того з батьків, з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування.<br />
За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити цього права. Суд скасовує своє рішення про обмеження або позбавлення цього права, якщо відпали обставини, які були підставою для його прийняття.<br />
''Неповнолітній сам несе відповідальність за невиконання договору'', укладеного зі згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додатково (субсидіарно) відповідають батьки, або піклувальники.<br />
За шкоду, заподіяну іншій особі, неповнолітня особа несе відповідальність на загальних підставах.<br />
<br />
=== Часткова дієздатність ===<br />
[[Файл:Часткова дієздатність.jpg|міні|Часткова дієздатність]]<br />
'''Часткова дієздатність''' - часткова дієздатність характерна для осіб віком до 14 років (малолітні), які виступають як самостійні суб'єкти цивільних відносин і '''мають право:''' <br />
* самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщо задовольняє побутові потреби особи відповідно ДО її фізичного, духовного чи соціального розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість); <br />
* здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.<br />
<br /><br />
Правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений ЇЇ батьками або одним із них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним.<br />
'''Діти не несуть відповідальності за завдану ними шкоду.'''<br />
=== Обмежена дієздатність ===<br />
[[Файл:Омежена дієздатність.jpg|міні|Омежена дієздатність]]<br />
'''Обмежена дієздатність''' - обмежена дієздатність може бути визначена судом особі, яка страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. <br />
==== Підстави обмеження дієздатності ====<br />
Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E азартними іграми] тощо, і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.<br />
<br />
=== [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E._%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Визначення фізичної особи недієздатною] === <br />
Фізична особа може бути визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, а відтак над нею встановлюється опіка, що призводить до втрати можливості укладення правочинів. Односторонні правочини (наприклад, заповіт, видача довіреності укладені до визнання особи недієздатною, втрачають чинність. У разі одужання чи значного покращання здоров'я особи, яку визнано недієздатною, суд поновлює її в дієздатності.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.'''<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8899Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення2018-10-17T07:56:22Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]; <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]6 липня 2005 року № 2747-IV;<br />
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»];<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5540-11 Положення про адміністративні комісії Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 березня 1988 р. N 5540-XI].<br />
<br />
== Адміністративні комісії та їх компетенція ==<br />
<br />
Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.<br />
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування, до складу яких входять голова, заступник голови, відповідальний секретар, а також не менш як 6 членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії.<br />
До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.<br />
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. <br />
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП: <br />
* в галузі охорони здоров’я (ст.ст. 45, 46); <br />
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92); <br />
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99, 103-1); <br />
* у сільському господарстві (ст. 104-1); <br />
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 138, 141, 142); <br />
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 149-152, ч. 1,2 ст. 152-1, ч. 1 ст. 154); <br />
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 156-1, 156-2, 159); <br />
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183); <br />
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1).<br />
<br />
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:<br />
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92); <br />
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99 (коли правопорушення вчинено громадянином, 103-1, 103-2); <br />
* у сільському господарстві (ст. 104); <br />
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142); <br />
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 150-152, ч. 1,2 ст. 152-1); <br />
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 156-1, 156-2, 159); <br />
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183); <br />
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 186, 186-1, 196, 212-1).<br />
<br />
== Правомочність засідань та повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення ==<br />
<br />
Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу. <br />
<br />
По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:<br />
# про накладення адміністративного стягнення; <br />
# про закриття справи.<br />
<br />
Адміністративні комісії при розгляді справ про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у вигляді: попередження; штрафу; оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення. <br />
Накладення адміністративного стягнення можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. <br />
<br />
== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою або представником громадської організації чи органу громадської <br />
самодіяльності.<br />
Справа про адміністративні правопорушення має розглядатися адміністративною комісією за місцем проживання порушника та в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи строк. <br />
Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення<br />
При підготовці до розгляду справи відповідальним секретарем адміністративної комісії повинно бути вирішено наступні питання:<br />
<br />
<br />
чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи; <br />
# чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Відповіно до вимог ст. 256 КУпАП протокол повинен містити наступну інформацію: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність матеріальної шкоди; відмітка про роз'яснення прав і обов'язків передбачених ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і потерпілими та іншими особами при їх наявності. А в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, робиться запис про це. Окрім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. <br />
# чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду. Оскільки справа повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без такої особи можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. <br />
# чи витребувано необхідні додаткові матеріали; <br />
# чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.<br />
<br />
== Розгляд справ про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов'язки визначені ст.ст. 268-274 КУпАП, після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення. <br />
<br />
На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок. <br />
<br />
Обов’язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне <br />
правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження. <br />
<br />
Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем. <br />
<br />
== Постанова по справі про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі.<br />
<br />
Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. <br />
<br />
Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. <br />
<br />
Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії. <br />
<br />
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі.<br />
<br />
== Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==<br />
<br />
Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як у виконавчий комітет відповідної ради, так і в районний, районний у місті, міський чи <br />
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.<br />
<br />
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне <br />
правопорушення, звільняється від сплати державного мита.<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0&diff=8898Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина2018-10-17T07:51:50Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Законодавство ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%EA/96-%E2%F0 Конституція України 28.06.1996 № 254к/96-ВР]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР]<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII]<br /><br />
== Поняття адміністративно-правового захисту прав людини і громадянина ==<br />
'''Механізм соціально-правового забезпечення прав людини''' складається з реалізації, охорони та захисту цих прав.<br /><br />
'''Реалізація''' - це створення належних умов для здійснення прав і свобод людини.<br /><br />
'''Охорона''' – це створення способів і методів з попередження виникнення порушень прав особи.<br /><br />
'''Захист''' - це створення засобів, які відновлюють порушені права в результаті неправомірних дій різних суб'єктів і встановлюють відповідальність за здійснене правопорушення.<br /><br />
<br />
Особливого значення набуває такий напрям забезпечення, як адміністративно-правовий захист законних прав, свобод та інтересів особи і громадянина. Саме адміністративному праву належить важлива роль у захисті особи від неправомірних дій суб' єктів влади та органів місцевого самоврядування.<br />
<br /><br />
'''Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина''' являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист - це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи.<br /><br />
<br />
'''Належне адміністративно-правове гарантування прав і свобод громадян передбачає:'''<br />
* Визначення у законодавстві персоніфікованих представників державної влади, відповідальних за забезпечення умов для реалізації прав і свобод.<br />
* Закріплення конкретних обов' язків органів і посадових осіб публічної адміністрації, які б відповідали правам і свободам громадян.<br />
* Встановлення конкретних адміністративних процедур, які вичерпно визначають порядок виконання відповідними суб' єктами управління своїх обов' язків у відносинах з громадянами.<br /><br />
* посилення відповідальності органів і посадових осіб за не¬виконання ними своїх обов' язків, що призвело до порушення прав громадян.<br /><br />
== Види адміністративно-правових засобів захисту прав людини і громадянина ==<br />
'''Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина:'''<br />
<br />
* конституційне право особи на звернення і оскарження; <br />
* судовий захист і контроль;<br />
* діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві.<br />
=== Право особи на звернення та оскарження ===<br />
Положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 статті 1 Закону України "Про звернення громадян"] передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.<br /><br />
<br />
'''Під зверненнями громадян слід розуміти''' викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.<br /><br />
<br />
'''Пропозиція (зауваження)''' - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.<br /><br />
<br />
'''Заява (клопотання)''' - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.<br /><br />
<br />
'''Скарга''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»]).<br /><br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян»] передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:<br />
* порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);<br />
* створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;<br />
* незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.<br /><br />
<br />
Звернення розглядаються і вирішуються '''у термін не більше одного місяця від дня їх надходження''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - '''невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.<br />
<br />
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.<br />
=== Судовий захист і контроль ===<br />
Відповідно до положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України] '''завданням адміністративного судочинства є''' захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.<br /><br />
<br />
Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.<br /><br />
<br />
Відповідно до положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України]кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права.<br />
=== Діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві ===<br />
Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page статті 23 Закону України "Про прокуратуру"] '''представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у''' здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.<br /><br />
Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.<br />
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.<br /><br />
<br />
У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:<br />
# Витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом.<br />
# Отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.<br /><br />
<br />
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:<br />
# Звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).<br />
# Вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.<br />
# Ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.<br />
# Брати участь у розгляді справи.<br />
# Подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.<br />
# Брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.<br />
# З дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.<br /><br />
<br />
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.<br /><br />
<br />
'''Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді:'''<br />
* право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам;<br />
* право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в адміністративній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників регіональних прокуратур;<br />
* право подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України в адміністративній справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних прокуратур.<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право ]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8C_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96&diff=8897Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі2018-10-17T07:49:20Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]11 липня 2003 року № 1129-IV<br />
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»]1 грудня 1994 року N 264/94-ВР<br />
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0046-04 Наказ МВС України Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про затвердження Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від04 листопада 2003р № 1303/203.Поняття та завдання адмiнiстративного нагляду]<br />
== Поняття адміністративного нагляду ==<br />
'''''Адміністративний нагляд''''' - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.<br /><br />
Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. <br />
== Підстави для встановлення адмiнiстративного нагляду. Категорії осіб, щодо яких він встановлюється ==<br />
'''''Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-%D0%B2%D1%80 ст. 3 ЗУ "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"] (далі - Закон) адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб''''': <br />
<br />
* б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;<br />
* в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовнодострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;<br />
* г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.<br />
'''''Підставами для встановлення адміністративного нагляду є''''': <br />
* а) вирок суду, що набрав законної сили, - щодо осіб, зазначених у пункті "г" [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-%D0%B2%D1%80 статті 3 Закону];<br />
* б) матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, зазначених у пункті "б" статті 3 Закону;<br />
* в) матеріали органів Національної поліції - щодо осіб, <br />
* зазначених у пункті "в" статті 3 Закону.<br />
== Порядок встановлення, здійснення та припинення адмiнiстративного нагляду ==<br />
=== Порядок встановлення адміністративного нагляду ===<br />
Адміністративний нагляд встановлюється: <br />
* - щодо осіб, зазначених у пунктах "б" і "г" статті 3 Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцезнаходженням установи виконання покарань за поданням начальника установи виконання покарань<br />
* - щодо осіб, зазначених у пункті "в" статті 3 Закону, - в судовому засіданні одноособово суддею районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу Національної поліції<br /><br />
У поданні мають бути визначені обмеження, які пропонує встановити на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/264/94-%D0%B2%D1%80 статті 10 Закону] відповідно начальник установи виконання покарань чи начальник органу Національної поліції щодо поведінки піднаглядного, та обгрунтування доцільності таких заходів.<br /><br />
Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням - і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання. Розгляд питання починається доповіддю про зміст подання та матеріалів, що надійшли разом з ним, після чого заслуховуються пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання. Після розгляду справи суддя виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення, після чого повертається в зал засідань і оголошує постанову про встановлення адміністративного нагляду та обмежень, які встановлюються щодо поведінки піднаглядного.<br />
Постанова судді може бути оскаржена в установленому законом порядку.<br />
Постанова судді надсилається для виконання начальнику органу Національної поліції за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пунктами "б" і "г" статті 3 Закону, - начальнику установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань постанову судді надсилає для виконання органу Національної поліції за вибраним піднаглядним місцем проживання в день його звільнення.<br />
Адміністративний нагляд встановлюється терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. <br />
У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу Національної поліції може бути продовжено кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.<br />
Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду. <br />
=== Здійснення адміністративного нагляду ===<br />
Адміністративний нагляд здійснюється Національною Поліцією. Осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а у разі необхідності у них беруть відбитки пальців. Працівники поліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенням ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, проводити розшук осіб, які уникають адміністративного нагляду. <br />
=== Припинення адміністративного нагляду ===<br />
Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції:<br />
* а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом; <br />
* б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання. <br /><br />
Піднаглядний може сам подати клопотання про зняття нагляду.<br />
В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється: <br />
* а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом Національної поліції не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;<br />
* б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлення його до місця відбування покарання; <br />
* в) у разі смерті піднаглядного.<br />
== Вiдповiдальнiсть осiб, які порушують правила адмiнiстративного нагляду ==<br />
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язані вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил: <br />
* а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції; <br />
* б) з'являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; <br />
* в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах; <br />
* г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.<br /><br />
== Обмеження до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд ==<br />
До осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження: <br />
* а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; <br />
* б) заборона перебування у визначених місцях району (міста); <br />
* в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста); <br />
* г) реєстрація в поліції від одного до чотирьох разів на місяць.<br /> <br />
Під час здійснення адміністративного нагляду суд за поданням начальника органу Національної поліції з урахуванням особи піднаглядного, його способу життя і поведінки може змінювати (зменшувати або збільшувати) обсяг обмежень.<br /><br />
У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.<br /><br />
Посадові особи, винні у порушенні законодавства України про адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. <br />
Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на органи Національної поліції.<br />
[[Категорія:Кримінально-виконавче право]]<br />
[[Категорія:Засуджені]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2:_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8896Адміністративний арешт майна платників податків: зміст, підстави виникнення, порядок застосування2018-10-17T07:46:57Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Податковий кодекс України]2 грудня 2010 року № 2755-VI<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]6 липня 2005 року № 2747-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 ПОРЯДОК застосування адміністративного арешту майна платника податків]14.07.2017 № 632<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page Закон України "Про виконавче провадження"] 2 червня 2016 року № 1404-VIII<br />
<br />
== '''Зміст адміністративного арешту''' ==<br />
'''Адміністративний арешт майна платника податків''' ''(далі - арешт майна)'' є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.<br />
<br /><br />
Відповідно до пункту 94.5 статті 94 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Податкового кодексу України] арешт майна може бути повним або умовним.<br />
* '''Повним арештом майна''' визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.<br />
* '''Умовним арештом майна''' визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.<br /><br />
<br />
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону (ст. 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page3 Закону України "Про виконавче провадження"]), та коштів на рахунку платника податків.<br />
<br />
== '''Підстави для накладення адміністративного арешту''' ==<br />
'''Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:'''''<br />
# платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;<br />
# фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;<br />
# платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;<br />
# відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;<br />
# відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;<br />
# платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;<br />
# платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;<br />
# платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).<br />
<br />
== '''Порядок застосування арешту майна''' ==<br />
Відповідно до Розділу 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків], керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, що є підставою для накладення адміністративного арешту, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.<br />
<br /><br />
'''Обґрунтованість арешту''', накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''має бути перевірена судом <big>протягом 96 годин</big>'''.<br />
<br /><br />
У такому разі '''рішення керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду <big>'''протягом 24 годин'''</big> з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.<br />
<br /><br />
'''''Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.'''''<br />
<br /><br />
'''Рішення''' про застосування адміністративного арешту майна платника податків '''надсилається''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:<br />
<br />
* платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;<br />
* іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.<br />
<br />
== '''Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків''' ==<br />
<br />
'''Арешт коштів''' на рахунку платника податків '''здійснюється виключно на підставі рішення суду''' у разі звернення контролюючого органу до суду.<br />
<br /><br />
'''Звільнення коштів з-під арешту''' банк або інша фінансова установа здійснює '''за рішенням суду'''. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду <big>'''протягом двох робочих днів'''</big>, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.<br />
<br /><br />
'''''Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України], у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.'''''<br />
<br /><br />
У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.<br />
<br />
== '''Продовження та припинення арешту майна''' ==<br />
<br />
Строк застосування арешту майна не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page15 Кодексом].<br />
<br />
'''Припинення арешту майна здійснюється у разі:'''<br />
<br />
# відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0948-17 Порядку], рішення суду про визнання арешту обґрунтованим; <br />
# погашення податкового боргу платника податків;<br />
# усунення платником податків причин застосування арешту майна;<br />
# ліквідації платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;<br />
# надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об'єктів права власності цієї третьої особи;<br />
# скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;<br />
# прийняття судом рішення про припинення арешту майна;<br />
# пред'явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;<br />
# фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=8895Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність2018-10-17T07:39:34Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] від 02.08.2018, підстава 2505-19<br />
<br />
== Поняття адміністративного правопорушення ==<br />
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.<br />
<br />
== Ознаки та склад адміністративного правопорушення ==<br />
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок) За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику.<br />
Ознаками адміністративного правопорушення є:<br />
<br />
* обєкт;<br />
* обєктивна с торона;<br />
* субєкт;<br />
* субєктивна сторона.<br />
'''Об'єкт адміністративного правопорушення''' - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення.<br />
'''Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення''' — це зовнішні ознаки та обставини, які характеризують адміністративне правопорушення.<br />
<br />
'''Суб'єкт адміністративного правопорушення''' - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення може бути ''фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа'' незалежно від форми власності.<br />
'''Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення''' -внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння та його шкідливих наслідків.<br />
Ознаками адміністративного правопорушення є:<br />
<br />
* діяння;<br />
* протиправність;<br />
* суспільна небезпека;<br />
* загроза громадському порядку;<br />
* винність;<br />
* карність<br />
Відповідно до статті 10 КУпАП дміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.<br />
Згідно зі статтею 11 КУпАП - адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.<br />
<br />
== Вік після досягнення якого настає адміністративна відповідальність ==<br />
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення '''шістнадцятирічного віку.'''<br /><br />
До осіб віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років,''' які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.<br /><br />
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 183-1, 185, 190-195 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. <br /><br />
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.<br />
<br />
== Поняття і сутність адміністративної відповідальності ==<br />
'''Адміністративна відповідальність''' - це застосування до правопорушників загальнообов'язкових стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом із тим, адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення ''шістнадцятирічного віку.'' Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці . Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.<br /><br />
'''Адміністративне стягнення''' є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.<br /><br />
Відповідно до ст. 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:<br />
* попередження;<br />
* штраф;<br />
* штрафні бали;<br />
* оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
* конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
* позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
* позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
* громадські роботи;<br />
* виправні роботи;<br />
* адміністративний арешт;<br />
* арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове, інші адміністративні стягнення, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br /><br />
<br />
Відповідно до ст. 24-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' можуть бути застосовані такі заходи впливу:<br />
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
* попередження;<br />
* догана або сувора догана;<br />
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br /><br />
<br />
== Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення ==<br />
Відповідно до ст. 213 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], справи про адміністративні правопорушення розглядаються: <br />
* адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; <br />
* виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; <br />
* районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України; <br />
* органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80&diff=8808Службовий твір2018-10-08T13:43:10Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база. ==<br />
<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV.<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page Закон України «Про авторське право і суміжні права»]23 грудня 1993 року N 3792-XII.<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі»]15 грудня 1993 року N 3687-XII.<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/72-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав»].<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]. <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-12 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»].<br /><br />
<br />
== Поняття службового твору. ==<br />
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» '''службовий твір''' - ''твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.'' Виходячи з визначення, службовий твір повинен бути створений в результаті виконання службового завдання або на умовах передбачених трудовим договором (контрактом). Твір не буде вважатись службовим, якщо виходить за межі трудових функцій автора або при відсутності поставленого завдання.<br /><br />
<br /> Для того, щоб результат інтелектуальної творчої діяльності вважався «службовим об’єктом», він має бути наділений наступними властивостями: <br /><br />
* '''об’єкт повинен бути створений працівником у зв’язку із виконанням обов’язків за трудовим договором (часовий фактор)'''. Тобто потрібно, щоб службовий об’єкт був створений протягом певного періоду часу, в межах терміну дії належним чином оформленого трудового договору (контракту) між працівником та роботодавцем;<br /><br />
* '''результат інтелектуальної, творчої діяльності повинен бути пов’язаний із виконанням трудових обов’язків працівника'''. У законодавстві щодо правового регулювання службових об’єктів права інтелектуальної власності чітко не визначено поняття та зміст службових обов’язків. Єдине згадування про них є в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3687-12 Законі України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»] (ст. 1), де під службовими обов’язками розуміються зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Зазвичай службові обов’язки обумовлені кваліфікацією, професією та конкретною займаною посадою працівника. Обов’язки, пов’язані із творчою діяльністю, крім трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у відповідних посадових, службових інструкціях чи інших локальних документах підприємства; <br /><br />
* '''створення об’єкта права інтелектуальної власності працівником за окремим дорученням роботодавця'''. Окреме доручення роботодавця може зобов’язати працівника до діяльності, що може призвести до створення об’єкта права інтелектуальної власності, тільки у разі, якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов’язків та відповідно до трудового договору (контракту) між роботодавцем і працівником. Якщо ж окреме доручення надається роботодавцем поза межами трудових обов’язків працівника, створений працівником об’єкт права інтелектуальної власності не може вважатися службовим;<br /><br />
* '''створення працівником об’єкта права інтелектуальної власності з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця'''. Тобто об’єкт права інтелектуальної власності було створено працівником поза межами трудових обов’язків або після припинення трудових відносини з роботодавцем чи у вільний від роботи час, визнання за таким об’єктом статусу службового повинно відбуватися з урахуванням того, чи був такий об’єкт створено з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва роботодавця і обладнання, матеріальних і фінансових засобів роботодавця.<br />
<br />
== Авторське право. Момент виникнення та складові. ==<br />
Відповідно до ч.1 статті 437 Цивільного кодексу України '''авторське право виникає з моменту створення твору'''. <br />
Авторське право виникає в силу факту створення інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки, літератури і мистецтва. Твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об'єктивної форми з урахуванням суті твору (зокрема, письмової форми, електронної форми, речової форми).<br /><br />
''Авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.'' '''Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.'''<br />
Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права і права власності на матеріальний об'єкт, який полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.<br />
<br /><br />
Тобто, '''авторське право складають:''' ''особисті немайнові права та майнові права.''<br /><br />
=== Особисті немайнові права автора ===<br />
'''Зміст:''' <br />
# право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) <br />
# об'єкта права інтелектуальної власності; <br />
# право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; <br />
# інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, а саме:<br />
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;<br />
* забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;<br />
* обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;<br />
* на недоторканність твору.<br />
'''Приналежність:'''<br /><br />
<br />
Відповідно до ч.1 статті 429 Цивільного кодексу України ''особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт.'' У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об'єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. Проте в жодному законодавчому акті не деталізується, які саме немайнові права можуть належати юридичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник. <br /><br />
Згідно ч. 1 статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ''авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору''.<br /><br />
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов'язків і за службовим завданням роботодавця, то ''особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними.''<br /><br />
Відповідно до п.35, 37 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» особисті немайнові права не відчужуються і залишаються за авторами і виконавцями - фізичними особами. Закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір не означає припинення особистих немайнових прав, які діють безстроково.<br /><br />
=== Майнові права інтелектуальної власності на твір ===<br />
'''Зміст:''' <br />
# право на використання об'єкта права інтелектуальної власності. Використанням твору є його опублікування (випуск у світ);відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі;переклад;переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо; Використанням твору є також інші дії, встановлені законом;<br />
# виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;<br />
# виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;<br />
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.<br />
'''Приналежність:'''<br /><br />
Відповідно до ч.2 статті 440 Цивільного кодексу України майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом. <br /><br />
Відповідно до ч.2 статті 429 Цивільного кодексу України ''майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.'' <br /><br />
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 №5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» ''майнові права на об'єкт авторського права і (або) суміжних прав, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором Якщо в трудовому або цивільно-правовом договорі між працівником і роботодавцем (юридичною або фізичною особою, де або в якої він працює) не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений вказаний об'єкт, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого об'єкта.'' Порядок здійснення майнових прав на такий об'єкт може бути врегульований цивільно-правовим договором ([http://sips.gov.ua/ua/zrazkydogap.html Зразки]). У разі передання (відчуження) працівником роботодавцю всіх майнових прав на твір, створений ним у порядку виконання трудового договору, працівник втрачає ці права, залишаючись носієм особистих немайнових прав. <br /><br />
Відповідно до п.35 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» ''якщо твір та/або об'єкт суміжного права створено (здійснено, вироблено) за службовим завданням роботодавця та за його рахунок або в порядку виконання службових обов'язків, передбачених трудовим договором (контрактом) або за замовленням, то виключні майнові права на цей об'єкт інтелектуальної власності належать сторонам такого договору спільно, якщо інше не встановлено договором''<br /><br />
== Винагорода. ==<br />
'''[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12/page За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.]''' Зазначені договори виступають як засоби доказування. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення об'єкта авторського права і (або) суміжних прав та обов'язок працівника щодо сповіщення про створення такого об'єкта. ''Виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв'язку з виконанням трудового договору'', оскільки '''заробітна плата - це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода - це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.''' У разі, коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди та справа розглядається в суді,то суди при обчисленні такої винагороди зазвичай керуються положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року N 72 "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав".<br />
<br />
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82%D0%B0&diff=8761Права пацієнта2018-10-04T18:47:17Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України] <br /><br />
2.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV <br /><br />
3.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]18 березня 2004 року № 1618-IV <br /><br />
4.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я]"19 листопада 1992 року № 2801-XII<br /><br />
5.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5081-17 Закон України "Про екстрену медичну допомогу]"5 липня 2012 року № 5081-VI <br /><br />
6.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію]"2 жовтня 1992 року N 2657-XII<br /><br />
7.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-02 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно"]<br />
<br />
== Визначення поняття == <br />
Конституція України гарантує кожному право на охорону здоров’я. Тобто, кожний громадянин України, так само, як і іноземець або особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, мають право на охорону її здоров’я. Охорона здоров’я забезпечується системною діяльністю державних та інших організацій, передбаченою Конституцією та законами України.<br /><br />
Кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я це право є об’єктивним, і лише при зверненні особи до закладу охорони здоров’я це право стає суб’єктивним і таку особу можна називати пацієнтом.<br /><br />
'''Пацієнт''' – це особа, яка, незалежно від стану здоров’я, звернулася до закладу охорони здоров’я або медичного працівника за наданням медичної допомоги.<br />
Права та обов’язки пацієнта виникають при взаємодії між пацієнтом та лікарем (закладом охорони здоров’я) щодо медичного обстеження особи, встановлення діагнозу, здійснення лікувального процесу як такого.<br />
<br />
== Види прав пацієнтів ==<br />
Слід розмежовувати права громадян в сфері охорони здоров’я та права пацієнта. <br /><br />
Так, стаття 6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров’я] передбачає саме права кожного у вказаній сфері, а саме: кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:<br /><br />
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;<br /><br />
б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;<br /><br />
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;<br /><br />
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;<br /><br />
д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я;<br /><br />
е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;<br /><br />
є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;<br /><br />
ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;<br /><br />
з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;<br /><br />
и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;<br /><br />
і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;<br /><br />
ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;<br /><br />
й) можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;<br /><br />
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.<br /><br />
Законами України можуть бути визначені й інші права громадян у сфері охорони здоров'я.<br /><br />
Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.<br /><br />
<br />
''Основні види прав пацієнтів також визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основами законодавства про охорону здоров’я].''<br /><br />
До таких прав належать, зокрема:<br />
- право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій;<br /><br />
- право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я;<br /><br />
- право на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та право відмовитись від лікування;<br /><br />
- право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні;<br /><br />
- право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім’ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду;<br /><br />
- право направлятися для лікування за кордон у разі необхідності подання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її подання в закладах охорони здоров’я України;<br /><br />
- право відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди;<br /><br />
- можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров’я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;<br /><br />
- право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров’я.<br /><br />
<br />
=== Право на вільний вибір лікаря та вибір методів лікування ===<br />
<br /><br />
Стаття [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 38 Основ] визначає, що кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.<br /><br />
Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому державному лікувально-профілактичному закладі за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.<br /><br />
Також, згідно з частиною першою статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ] лікуючий лікар може обиратися безпосередньо пацієнтом або призначатися керівником закладу охорони здоров’я чи його підрозділу. Обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта. Пацієнт вправі вимагати заміни лікаря.<br /><br />
Зазначене право є важливим для пацієнта, оскільки надає йому можливість лікуватися у спеціаліста, якого обрав та довіряє цей пацієнт або у такому закладі, який має сучасне та ефективне обладнання, методи діагностики та найбільш кваліфікованих медичних працівників.<br /><br />
Разом з цим, необхідно зазначити, що право на вибір лікаря кореспондується ще з одним правом пацієнта, а саме: правом пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, на допуск до нього інших медичних працівників.<br /><br />
У цьому разі пацієнт отримує змогу розвіяти сумніви щодо правильності обраних методів лікування у закладі охорони здоров’я.<br /><br />
<br />
=== Право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я ===<br />
<br /><br />
Право пацієнта на отримання інформації про стан здоров’я регулюється статтею 285 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Законом України «Про інформацію]» та статтею 39 Основ.<br /><br />
Так, пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.<br /><br />
Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров’я дитини або підопічного.<br /><br />
Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.<br /><br />
Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити стан його здоров’я або погіршити стан здоров’я фізичних осіб, визначених частиною другою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.<br /><br />
У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.<br /><br />
Право на інформацію про стан свого здоров’я є важливою передумовою для отримання пацієнтом медичної допомоги, оскільки саме від об’єктивно отриманої інформації залежить подальше прийняття пацієнтом рішення щодо лікування.<br /><br />
Таким чином, право на інформацію кореспондується з правом на інформовану згоду щодо застосування методів діагностики, профілактики та лікування та правом відмовитись від лікування.<br /><br />
Для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна інформована згода пацієнта.<br /><br />
У невідкладних випадках, коли реальна загроза життю хворого є наявною, згода хворого або його законних представників на медичне втручання не потрібна.<br /><br />
Якщо відсутність згоди може призвести до тяжких для пацієнта наслідків, лікар зобов’язаний йому це пояснити. Якщо і після цього пацієнт відмовляється від лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження, а при неможливості його одержання - засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків.<br /><br />
Пацієнт, який набув повної цивільної дієздатності і усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має право відмовитися від лікування.<br /><br />
''Інформована згода в контексті чинного законодавства'' – це усвідомлене пацієнтом рішення щодо методів лікування, прийняте на основі обґрунтованої інформації щодо таких методів, а також їх наслідків, наданої лікарем.<br /><br />
<br />
=== Право на таємницю про стан свого здоров’я === <br />
<br /><br />
Згідно зі статтею 286 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статті 39-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ] фізична особа (пацієнт) має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.<br /><br />
Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.<br /><br />
Фізична особа зобов’язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків або з інших джерел.<br /><br />
Таємниця про стан здоров’я відноситься до персональних даних (інформація про особу), які охороняються Законом (згідно зі статтею 23 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).<br /><br />
Таким чином, пацієнт може бути впевнений у конфіденційності не лише діагнозу, але й самого факту звернення до лікаря, що певною мірою є гарантією особи на приватне життя.<br /><br />
<br />
''Більш докладний перелік прав пацієнта випливає із комплексного аналізу положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституції України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу Україн]и та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Основ законодавства України про охорону здоров'я], а саме:''<br /><br />
1) право на медичні профілактичні заходи (ст. 49 Конституції України, ст. 283, ч. 4 ст. 286 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. "а", "б" ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч. 1 ст. 43, ст. 53, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
2) право на доступність у галузі охорони здоров'я (ч. 1, 3 ст. 49 Конституції України, ст. 283, 284 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4, ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
3) право на медичну інформацію (ч. 3 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ст. 285, 302 Цивільного кодексу України, п. "е" ст. 6, ст. 39 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
4) право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання (ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29 Конституції України, ч. 3,4, 5 ст. 284, ч. 4 ст. 286, ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
5) право на свободу вибору в галузі охорони здоров'я, ''а саме'': <br />
а) право на вільний вибір лікаря; <br /><br />
б) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; <br /><br />
в) право на вибір закладу охорони здоров'я;<br /><br />
г) право на заміну лікаря; <br /><br />
д) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров'я України (ч. 2 ст. 284, ст. 633 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 35, ст. 36, 38 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
6) право на медичну таємницю (ч. 1, 2 ст. 32, ст. 34 Конституції України, ч. 4 ст. 285, ст. 286 Цивільного кодексу України, ст. 39-1, 40, п. "г" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
7) право на якісну медичну допомогу (ч. 1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, п. "д" ст. 6, п. "а" ст. 78 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
8) право на безпечну медичну допомогу (ч.1 ст. 49 Конституції України, ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, ст. 42, 44 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
9) право на інновації, ''а саме'': <br /><br />
а) право на медико-біологічний експеримент; <br /><br />
б) право на репродуктивні технології; <br /><br />
в) право на донорство; <br /><br />
г) право на терапевтичне клонування; <br /><br />
д) право на корекцію (зміну) статі (ч. 3 ст. 28 Конституції України, ч. 3, 7 ст. 281, ч. 4 ст. 289, ч. 1 ст. 290 Цивільного кодексу України, ст. 45, 47, 48, 51 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
10) право на попередження за можливістю страждань і болю (ст. 3, ч. 2 ст. 28 Конституції України, ч. 2 ст. 289 Цивільного кодексу України, ст. 6, 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
11) право на індивідуальний підхід до лікування (п. "д" ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
12) право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я (ст. 40 Конституції України, п. "і" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
13) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю (ч. 1 ст. 3 Конституції України, ч. 1 ст. 22, ст. 23, 906, ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1168, 1195 - 1203, 1209 Цивільного кодексу України, п "і", "ї" ст. 6 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
14) право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги (ст. 3, 21, 27, ч. 1, 2 ст. 28, ст. 64, 68 Конституції України, ст. 281, 297 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я");<br /><br />
15) право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних зі станом здоров'я (ст. 21, ч. 2, 3 ст. 22, ч. 2 ст. 24 Конституції України, п. "и" ст. 6, ст. 9 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я").<br /><br />
<br />
Порядок та особливості реалізації прав пацієнтів в окремих видах закладів охорони здоров'я, щодо окремих видів медичної допомоги передбачено досить істотною кількістю законодавчих актів України, передусім спеціалізованими законами, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України.<br />
<br />
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=8760Права дитини2018-10-04T18:40:10Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвеція про права дитини]20 листопада 1989 року<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]26 квітня 2001 року № 2402-III<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
<br />
== '''Права та свободи дитини''' ==<br />
'''Права дитини''' — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»)<br />
# Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.<br />
# Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.<br />
# Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.<br />
# Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. <br />
# Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.<br />
<br />
== '''Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини''' ==<br />
Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.<br />
Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.<br />
В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.<br />
'''Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.'''<br />
* Кожна дитина має невід’ємне право на життя.<br />
* Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.<br />
* Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.<br />
* Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.<br />
* Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.<br />
* Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.<br />
* Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.<br />
* Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.<br />
* Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.<br />
* Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.<br />
* Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.<br />
* Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.<br />
* Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.<br />
* Дитина має право на освіту.<br />
* Дитина має право користуватися своєю культурою.<br />
* Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.<br />
* Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.<br />
* Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.<br />
<br />
''Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.''<br />
<br />
''Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.<br />
''Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.''<br />
<br />
== '''Цивільні права неповнолітніх''' ==<br />
<br />
# Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.<br />
# Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.<br />
# Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.<br />
# Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.<br />
# Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.<br />
# Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=8759Кримінальна відповідальність за кіберзлочини2018-10-04T18:31:58Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_575 Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність від 23.11.2001 р.] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_687 Додатковий протокол до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи від 28.01.2003 р.]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1587-14 Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних» від 23.03.2000 № 1587-III]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/23-16. Закон України «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи» від 21.07.2006 № 23-V]<br />
<br />
== Поняття ==<br />
<br />
'''Кіберзлочин''' – суспільно небезпечне винне діяння, кримінальна відповідальність за яке передбачено законодавством, вчинене в кіберпросторі за допомогою електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, яке полягає в протиправному, несанкціонованому створенні, зберіганні, обробці, підробці, блокуванні, знищенні об’єктів інформаційної інфраструктури.<br /><br />
<br />
== Властивості == <br />
<br />
* інтелектуальний характер кіберзлочинів – здійснення кіберзлочину вимагає певного набору знань;<br />
* кіберзлочини, на відміну від інших інтелектуальних злочинів, доступні людям невисоких соціальних і вікових можливостей - для здійснення кіберзлочинів не треба займати високе соціальне положення, досить мати доступ до мережі Інтернет і електронну обчислювальну машину;<br />
* анонімність і неперсоніфікованість кіберзлочинів – механізми ідентифікації глобальної мережі дозволяють особі здійснювати операції анонімно або видавати себе за іншу особу, змінювати біографічні дані або соціальний статус;<br />
<br />
* висока латентність кіберзлочинності, одними з основних причин якої є наступні фактори:<br />
<br />
# збиток від кіберзлочину часто здається жертві незначним в порівнянні з процедурою розслідування, яка здатна забрати час, але не гарантує притягнення до відповідальності винного і компенсації збитків;<br />
# некомпетентність працівників правоохоронних органів в питанні встановлення факту вчинення кіберзлочину;<br />
# побоювання нашкодити власній репутації в ділових колах і як наслідок – втрата значної кількості клієнтів. Ця обставина особливо характерна для банків і великих фінансово-промислових корпорацій, які широко впроваджують автоматизацію своїх виробничих процесів;<br />
# неминуче розкриття в ході досудового розслідування системи безпеки організації;<br />
# побоювання, що в ході розслідування злочину виявиться незаконний механізм вчинення окремих фінансово-економічних операцій;<br />
# факт вчинення кіберзлочину ставить під сумнів професійну придатність та компетентність окремих посадових осіб, що в кінцевому результаті може призвести до негативних для них наслідків;<br />
# правова неосвіченість переважної більшості посадових осіб в питаннях специфіки кіберзлочинів.<br />
* швидке зростання кіберзлочинності, що пов’язане зі все більшим розповсюдженням Інтернету в різних сферах і здешевлення Інтернет-послуг; <br />
* віддаленість кіберзлочинців – злочинця і жертву можуть розділяти тисячі кілометрів, оскільки немає відмінностей в скоєнні злочину проти комп’ютерних систем, розташованих на сусідній вулиці або в іншій країні, якщо злочин вчинюється за допомогою мережі Інтернет.<br />
<br />
Кіберзлочинність є новим та специфічним явищем злочинної діяльності. Саме ця новизна та специфічність вимагають від судових та правоохоронних органів застосування нових, особливих засобів та методів їх виявлення, розслідування та судового розгляду щодо них.<br />
<br />
== Система кіберзлочинів ==<br />
<br />
<br />
* правопорушення проти конфіденційності, цілісності та доступності комп'ютерних даних і систем – незаконний доступ, нелегальне перехоплення, втручання у дані, втручання у систему, зловживання пристроями;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані з комп'ютерами - підробка, пов'язана з комп'ютерами, шахрайство, пов'язане з комп'ютерами;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані зі змістом - правопорушення, пов'язані з дитячою порнографією;<br />
<br />
* правопорушення, пов'язані з порушенням авторських та суміжних прав.<br />
<br />
== Класифікація кіберзлочинів ==<br />
<br />
Залежно від мотивів:<br />
<br />
* кіберзлочини, спрямовані на заволодіння коштами; <br />
* кіберзлочини, спрямовані на заволодіння інформацією (для власного користування або для подальшого продажу); <br />
* втручання в роботу інформаційних систем з метою отримання доступу до автоматизованих систем управління (для навмисного пошкодження за винагороду або для нанесення шкоди конкурентам); <br />
* інші злочини. <br /><br />
<br />
== Види кіберзлочинів зокрема == <br />
* несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (стаття 361 КК України); <br />
* створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (стаття 361 КК України); <br />
* несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації (стаття 361 КК України); <br />
* несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (стаття 362 КК України); <br />
* порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (стаття 363 КК України); <br />
* перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку (стаття 363 КК України).<br />
<br />
Крім того, діяльність кіберзлочинців кваліфікується за статтею 200 КК України – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення та ч.3 190 КК України "Шахрайство з використанням електронно-обчислювальної техніки", ст. 231 «Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю» <br />
<br />
== Кримінально-правові ознаки кіберзлочинів ==<br />
<br />
'''Суспільна небезпечність''' кіберзлочинів, що обумовлюється такими факторами:<br />
* інтенсивне впровадження різноманітних інформаційних технологій і процесів, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин, у багатьох сферах людської діяльності;<br />
* високий масштабний коефіцієнт зусиль злочинців у цій сфері;<br />
* відносна доступність для широкого кола осіб спеціальних знань і техніки, необхідної для вчинення злочину.<br /><br />
<br />
'''Кримінальна протиправність''' тісно пов’язана із суспільною небезпечністю, є її законодавчою оцінкою. Вона проявляється в порушенні особою норми законодавства, яка забороняє вчинення небезпечного діяння, що передбачене диспозицією кримінально-правової норми, і встановлює за його вчинення санкції кримінального покарання. Конкретні ознаки кримінальної протиправності передбачені законом у складі конкретного злочину. Так, ознаки протиправності кіберзлочинів відображені в об’єктивній стороні їх складу.<br /><br />
<br />
'''Караність''' характеризується тим, що кримінальний закон, забороняючи певні діяння, передбачає за порушення цих заборон застосування покарання. Так, караність як кримінально-правова ознака кіберзлочинів виражена у санкціях, передбачених Розділом XVI КК України.<br /><br />
<br />
'''Винність''' – розкриває суб’єктивну психологічну характеристику вчинення злочину. У сучасному кримінальному праві виключається об’єктивне інкримінування, тобто відповідальність за шкоду, заподіяну за відсутності вини, яка полягає у психічному ставленні особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та їх наслідків. Це в свою чергу відображено у ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Винність як кримінально-правова ознака комп’ютерних злочинів виражена в суб’єктивній стороні їх складу.<br /><br />
<br />
'''Віртуальність''', як елемент характеристики злочинів даного виду, пов’язується дослідниками з процесами обробки комп’ютерних даних наступним чином:<br />
* комп’ютерні системи забезпечують функціонування штучного середовища (віртуального середовища), у якому відбувається процеси обробки (циркуляція) комп’ютерних даних, а також можуть вчинятися протиправні впливи на ці процеси;<br />
* механізм протиправного впливу на процеси обробки комп’ютерних даних (як і протидії його розслідуванню) має віртуальну складову, пов’язану з використанням процедур обробки комп’ютерних даних зі злочинною метою;<br />
* протиправний вплив на процеси обробки комп’ютерних даних залишає нетрадиційні сліди (віртуальні сліди), які проявляються у: стані комп’ютерних даних, результатах їх обробки; режимах (характеристиках) процесів обробки комп’ютерних даних.<br />
<br />
== Склад кіберзлочинів ==<br />
{| class="wikitable"<br />
<br />
<br />
|-<br />
! Ознака !! Особливості<br />
|-<br />
| Суб’єкт кіберзлочинів || Суб’єктами кіберзлочинів можуть бути фізичні осудні особи, які до моменту їх вчинення досягли шістнадцятирічного віку. В той же час, спеціальний суб’єкт має місце у двох випадках: <br />
несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362 КК України), де суб’єктом виступає особа, що має право доступу до інформації (ст. 362 КК України); порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363 КК України), де суб’єктом виступає особа, яка відповідає за експлуатацію електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.<br />
|-<br />
| Суб’єктивна сторона кіберзлочинів || Суб’єктивна сторона кіберзлочинів характеризується прямим умислом і, зазвичай, корисливим мотивом; діяння, передбачене ст. 363 КК України, а саме, порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, може вчинятися як умисно, так і через необережність, ставлення до порушення правил може бути умисним (хоч є позиція, що діяння може вчинятися лише у формі необережності).<br />
|-<br />
| Об’єкт кіберзлочинів || Об’єктом злочину є суспільні відносини, на які посягають злочини, а предметом злочину слід вважати будь-які речі матеріального світу, з певними властивостями яких кримінальний закон пов’язує наявність у діях особи ознак конкретного складу злочину.<br />
|-<br />
| Об’єктивна сторона кіберзлочинів || Об’єктивну сторону, як елемент складу злочину характеризують дев’ять ознак. До них відносяться: суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням та наслідками, місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину.<br /> |}<br />
<br />
== Кримінальна відповідальність == <br />
# карається штрафом, <br />
# обмеженням волі, <br />
# позбавленням волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. <br />
<br />
== Категорія: Кримінальне право ==</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=8758Кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами2018-10-04T18:29:33Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/120.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]13 квітня 2012 року № 4651-VI<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Цивільний кодекс України]13 квітня 2012 року № 4651-VI<br />
<br />
== Поняття опіки та піклування, її завдання ==<br />
Одним із показників сучасної держави є рівень її турботи про осіб, що потребують особливих форм соціально-правової допомоги та захисту. Однією з форм такої турботи в Україні є опіка та піклування, завданням яких, відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України (далі — ЦК), є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Ця категорія громадян потребує окремих гарантій власних прав. Однією з гарантій прав підопічних виступає закріплена у ст. 167 Кримінального Кодексу України (далі — КК) кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами.<br />
<br />
Актуальність дослідження питань кримінальної відповідальності за зловживання опікунськими правами обумовлена низкою важливих соціальних чинників, серед яких сутнісне місце займає вразливе становище особи, над якою встановлюється опіка та піклування. Що стосується проблем теорії кримінального права, то традиційно серед них виділяються питання складу злочину та його елементів: об’єкта, об’єктивної і суб’єктивної сторони, суб’єкта.<br />
<br />
== Об’єкт злочину ==<br />
Питання щодо об’єкта злочину, передбаченого ст. 167 КК, обумовлені багато в чому місцем статті в системі Особливої частини КК. Стаття розташована в розділі V КК України — «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина», а тому родовим об’єктом злочинів, передбачених цим розділом, вважають суспільні відносини, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина. Що стосується структури розділу, в науці виокремлюють в ньому шість підрозділів. «Зловживання опікунськими правами» належить до підрозділу «злочинів проти сім’ї». Серйозні розбіжності є при визначенні безпосереднього об’єкта злочину. Зокрема, одні вчені зазначають, що об’єктом цього злочину є права підопічних громадян, деякі вчені відносять до об’єкта майнові та інші права осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування. Існує також точка зору, відповідно до якої об’єктом є майнові права й інтереси особи, щодо якої встановлені опіка та піклування. Отже, розв’язання зазначених розбіжностей можливе лише через аналіз змісту структурних елементів суспільних відносин, що безпосередньо охороняються нормою ст. 167 КК.<br />
<br />
Потерпілими від злочину законодавець визначає підопічних осіб. Такими є особи, над якими встановлюється опіка чи піклування. Відповідно до положень ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 55 ЦК). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 56 ЦК).<br />
<br />
=== Об'єктивна сторона злочину ===<br />
Об’єктивна сторона злочину виражається у використанні опіки та піклування на шкоду підопічному. У ст. 167 КК названі лише дві форми використання опіки чи піклування на шкоду підопічному: зайняття житлової площі та використання майна. Їх перелік законодавець залишив невичерпним, що обумовлює дослідження інших форм зловживання опікою чи піклуванням, зокрема, привласнення речей підопічного; розтрата його цінностей; порушення майнових прав потерпілого внаслідок укладання невигідних для нього договорів; використання доходів підопічних (пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від майна, що належить їм) для задоволення власних потреб; порушення передбачених законом обмежень і порядку при здійсненні правочинів, де однією стороною виступає підопічний; невиконання опікунських обов’язків на шкоду підопічному (при цьому опікун (піклувальник) отримує матеріальні блага від інших осіб); управління майном підопічного з порушенням установлених правил; відмова від належних підопічному майнових прав та ін.<br />
<br />
Зазначені форми суспільно небезпечного діяння (дії, бездіяльності), потребують детального вивчення, згрупування їх у окремі підгрупи за спільними ознаками та надання характеристики цим підгрупам.<br />
<br />
За конструкцією об’єктивної сторони, що наведена в диспозиції ст. 167 КК, злочин є формальним і визнається закінченим з моменту виконання опікуном (піклувальником) певного діяння, незалежно від наслідків, що були або могли бути спричинені підопічному.<br />
<br />
=== Суб'єктивна сторона злочину ===<br />
У суб’єктивній стороні цього злочину обов’язковими її ознаками є прямий умисел та корислива мета на отримання вигоди майнового характеру за рахунок підопічної особи.<br />
<br />
== Суб’єкт злочину ==<br />
Існують також проблемні питання щодо суб’єкта злочину. Згідно диспозиції ст. 167 КК він є спеціальним. Це особа, яка призначена у встановленому законом порядку опікуном або піклувальником. Проте відповідно до ЦК, в окремих випадках опіку та піклування може здійснювати орган опіки та піклування та спеціальні заклади (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я або заклади соціального захисту населення (ст. 65 - 66 ЦК). Отже, виникає питання про кримінальну відповідальність службових осіб органу опіки та піклування чи спеціального закладу в разі зловживання ними опікунськими правами.<br />
<br />
Із суб’єктом цього злочину пов’язана ще одна проблема. В науці цивільного права визнається, що батьки й усиновлювачі щодо дітей до 18-річного віку є опікунами і піклувальниками без спеціального призначення. Отже, виникає питання щодо можливості та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності батьків та усиновлювачів, які вчинили діяння, передбачене диспозицією ст. 167 КК.<br />
<br />
== Проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів злочинів ==<br />
Потребують розв’язання також проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів злочинів, зокрема від торгівлі людьми (ст. 149 КК), насильницького донорства (ст. 144 КК), вимагання (ст. 189 КК), шахрайства (ст. 190 КК), експлуатації дітей (ст. 150 КК), злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК).<br />
<br />
Викладене свідчить про значну кількість серйозних проблем, пов’язаних із встановленням ознак складу злочину «зловживання опікунськими правами» та застосування ст. 167 КК. Особливістю цих проблем є те, що вони знаходяться в точках перетину галузей кримінального, цивільного та сімейного права, а отже потребують комплексного підходу до їх вирішення.<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]][[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]][[Категорія:Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E_%D0%B7_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%96%D0%B3%D0%BE%D1%80,_%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B9&diff=8757Кримінальна відповідальність за зайняття незаконною діяльністю з організації або проведення азартних ігор, лотерей2018-10-04T18:25:46Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні"] 15 травня 2009 року N 1334-VI<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
<br />
== Що визнається гральним бізнесом ==<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 Відповідно до ст. 1 Закону "Про заборону грального бізнесу в Україні"] '''гральний бізнес''' - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.<br />
<br />
'''азартна гра''' - будь-яка гра, обов'язковою умовою участі в якій є сплата гравцем грошей, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.<br />
<br />
==== До азартних ігор не відносяться ====<br />
<br />
* організація та проведення лотерей; <br />
* організація та проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш; <br />
* гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, які проводяться без одержання гравцем призу (виграшу); <br />
* гра на гральних автоматах типу "кран-машина" (двокоординатні автомати), де як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо); <br />
* розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торгової марки, знаків для товарів і послуг, найменування або напрямів діяльності суб'єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;<br />
* розіграші у вигляді конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу; <br />
* розіграші на безоплатній основі для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей; <br />
<br />
== Склад злочину передбаченого статтею 203 <sup>2</sup> Кримінального кодексу України ==<br />
==== Об'єкт злочину ====<br />
конституційні принципи пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству. <br />
==== Об'єктивна сторона ====<br />
полягати у створенні і забезпеченні належного функціонування грального закладу і грального обладнання, підготовці персоналу, забезпеченні безпеки процесу гри, визначенні правил гри, контролі за отриманням доходів та їх розподілом тощо.<br />
==== Суб'єктивна сторона ====<br />
прямий умисел, корисливі мотиви, з метою отримання незаконного прибутку.<br />
==== Суб'єкт злочину ====<br />
Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16 років.<br />
<br />
== Відповідальність за зайняття гральним бізнесом в Україні ==<br />
<br />
'''''Відповідно до ст. 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1334-17 ЗУ "Про заборону грального бізнесу в Україні"]'''''<br />
<br />
До суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів доходів і зборів.<br />
<br />
'''''[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Відповідно до ст. 203 <sup>2</sup> Кримінального кодексу України] санкція статті передбачає:'''''<br />
<br />
1. Зайняття гральним бізнесом -карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, -караються штрафом від сорока тисяч до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C&diff=8756Кримінальна відповідальність за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу та відмова від давання показань2018-10-04T18:23:49Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /><br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 КК України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
<br />
== Завідомо неправдиве показання ==<br />
Відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 384 Кримінального кодексу України] настає за:<br />
# завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого;<br /><br />
# завідомо неправдивий висновок експерта;<br /><br />
# завідомо неправильний переклад.<br /><br />
<br />
Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР або в суді.<br /><br />
<br />
'''Показання''' - це відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. <br /><br />
Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. <br /><br />
Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.<br /><br />
<br /><br />
Неправдивим є '''висновок експерта''', в якому неправильно викладені або .перекручені факти чи зроблена завідомо неправильна їх оцінка.<br /><br />
<br />
'''Неправильний переклад''' полягає у перекрученні змісту усного чи письмового мовлення при перекладі з однієї мови на іншу документів, показань, промов, реплік учасників процесу. Неправильний переклад матиме місце і при замовчуванні перекладачем при здійсненні перекладу важливих фактичних обставин справи.<br /><br />
<br />
== Відмова свідка від давання показань ==<br />
Відмова ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1516971744053218 ст. 385 КК] України) передбачає відкритий прояв небажання свідка давати показання, а експерта чи перекладача - виконувати покладені на них обов'язки за відсутності поважних причин. <br /><br />
<br />
Форми відмови можуть бути різними - усна, письмова тощо. <br /><br />
<br />
Злісне ухилення свідка, експерта чи перекладача від з'явлення в суд, органи досудового слідства чи органи дізнання, яке не має на меті відмовитись від виконання юридичного обов'язку щодо давання показань чи виконання обов'язків експерта або перекладача, не утворює складу цього злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. ст. 185-3 і 185-4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП].<br /><br />
<br />
Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або а суді щодо себе, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80:_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8755Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання2018-10-04T18:21:30Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 № 679-XIV]<br />
<br />
== Кредитний договір == <br />
<br />
'''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.<br /><br />
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4932#n4932 Цивільного Кодексу України]).На вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідчений.<br />
<br />
== Сторони кредитного договору ==<br />
<br />
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник. <br />
<br />
== Порядок укладення ==<br />
<br />
Усі питання, що пов'язані з банківським кредитуванням, вирішуються позичальником і банком шляхом укладання кредитного договору. Він укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. <br />
Кредитний договір, '''укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним''' (ч.2 ст.1055 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4937#n4937 Цивільного Кодексу України]).<br />
<br />
== Строк дії кредитного договору ==<br />
<br />
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.<br />
<br />
== Зміст кредитного договору ==<br />
<br />
Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоб він містив такі юридичні норми, які давали би змогу регулювати весь комплекс взаємозв'язків банку з клієнтом (позичальником). <br />
У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів кредитів, які розробляються банками самостійно та затверджуються у відповідних внутрішньобанківських положеннях. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.<br />
<br />
== Структура кредитного договору ==<br />
<br />
* Назва і номер кредитного договору.<br /><br />
* Дата і місце укладання договору.<br /><br />
* Преамбула, в якій зазначаються офіційне найменування сторін, що укладають кредитний договір, та їхня організаційно-правова форма, посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписують договір. У преамбулі має зазначатись назва банку та позичальника, яка передбачена їхніми установчими документами.<br /><br />
* Предмет договору, який містить такі відомості:<br />
# Надання кредиту (відкриття кредитної лінії);<br />
# Мета кредиту;<br />
# Сума кредиту (прописом і цифрами);<br />
# Процентна ставка за користування кредитом;<br />
# Термін, на який видається кредит (строк погашення);<br />
# Дата погашення кредиту.<br />
<br />
== Проценти за кредитним договором ==<br />
<br />
# Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.<br />
# Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.<br />
# Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.<br />
# У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.<br />
<br />
== Порядок погашення кредиту ==<br />
<br />
Порядок надання і погашення кредиту - розкриває механізм видачі і погашення кредиту із зазначенням терміну. При цьому має бути наведений графік погашення кредиту щодо сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань щодо кредиту. Слід визначити, яким чином повинен бути повернений позичальником кредит, а також дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником основної суми боргу та процентів за користування ним тощо.<br />
<br />
== Нарахування та сплата процентів == <br />
<br />
Нарахування та сплата процентів - містить інформацію щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, механізм нарахування та сплати процентів, дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником процентів, можливості зміни чи перегляду встановлених банком процентних ставок. При цьому у кредитному договорі має зазначатися інформація щодо:<br />
* виду і предмету кожної супутньої послуги, що надається позичальнику;<br />
* обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень на рухоме майно, інших реєстрів тощо);<br />
* тарифи та всі суми коштів, які повинен сплачувати позичальник у зв'язку з відкриттям, веденням та закриттям банківського рахунку для надання кредиту тощо.<br /><br />
Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3 ст.1056-1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4944#n4944 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Обов’язки позичальника ==<br />
<br />
Позичальник зобов'язується:<br />
* використати кредит на зазначені у договорі цілі (за цільовим призначенням);<br />
* забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих процентів у встановлені строки відповідно до строкових зобов'язань.<br />
<br />
== Права банку ==<br />
<br />
Банк має право:<br />
* контролювати та перевіряти кредитоспроможність позичальника та поручителя, стан предмета забезпечення і цільове використання кредитних коштів (при цьому позичальник повинен надати всю необхідну інформацію для аналізу);<br />
* у разі недотримання умов договору позичальником розірвати його і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу (зазначається розмір штрафу у відсотках до суми кредиту);<br />
* дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної процентної ставки;<br />
* за згодою позичальника у випадку зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів змінювати процентну ставку за діючим кредитним договором.<br />
<br />
== Права позичальника ==<br />
Позичальник має право<br />
* достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи проценти за користування ним, попередньо повідомивши про це банк;<br />
* клопотатися щодо перенесення строків погашення кредиту (пролонгацію кредиту) у випадку виникнення тимчасових фінансових ускладнень.<br />
<br />
== Санкції у разі невиконання чи порушення умов договору ==<br />
<br />
* штраф<br />
* пеня <br />
* неустойка <br />
* вимога негайного повернення заборгованості<br />
<br />
== Несправедливі умови кредитного договору ==<br />
<br />
До несправедливих умов кредитного договору належать:<br />
* сплата штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);<br />
* умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом); <br />
* вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).<br />
<br />
== Зміни до кредитного договору ==<br />
<br />
У разі необхідності внесення змін до кредитного договору банку необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору (або отримати таку пропозицію від позичальника). Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово - окремою угодою між сторонами.<br />
<br />
== Відмова від надання або одержання кредиту ==<br />
<br />
Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n4940 п.2 ст.1056 ЦКУ]).<br />
<br />
== Розірвання кредитного договору ==<br />
<br />
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, проводить перевірки стану збереження заставленого майна. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.<br />
Згідно з ч. 3, 4 ст. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3232#n3232 653 ЦК України] якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
<br />
== Виконання кредитного договору ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4932#n4932 ст.1054 Цивільного кодексу України] за кредитним договором банк зобов’язується надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Невиконання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3045#n3045 ст. 610 Цивільного Кодексу України]). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3047#n3047 пп.1 п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України]). <br /><br />
<br />
Частиною 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3217#n3217 ст.651 ЦК] встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.<br /><br />
== Правові наслідки недійсності кредитного договору ==<br />
'''''1'''. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.''<br /><br />
<br />
'''''2'''. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.''<br /><br />
<br />
'''''3'''. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.''<br /><br />
<br />
'''''4'''. Арешт на майно, накладений раніше, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.''<br /><br />
<br />
'''''5'''. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом .<br />
''<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=8754Кредитна спілка та її відмінності від банку2018-10-04T18:20:09Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2908-14 Закон України "Про кредитні спілки"]20 грудня 2001 року N 2908-III<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]7 грудня 2000 року № 2121-III<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]14 травня 1992 року № 2343-XII<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]23 лютого 2012 року № 4452-VI<br />
<br />
== Основні поняття ==<br />
<br />
'''Кредитна спілка''' - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.<br />
<br />
'''Банк''' - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.<br />
<br />
== Членство у кредитній спілці ==<br />
Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства з повною цивільною дієздатністю, які постійно проживають на території України і об'єднані хоча б за однією з наступних ознак: <br />
* мають спільне місце роботи чи навчання; <br />
* належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;<br />
* проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.<br /><br />
'''Не можуть бути прийняті до кредитної спілки''' особи, які:<br />
* визнані недієздатними або обмежено дієздатними;<br />
* відбувають покарання у вигляді позбавлення волі; <br />
* мають непогашену судимість за корисливі злочини.<br /><br />
Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться '''на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки''', крім випадків припинення членства у зв'язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. <br />
Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок.<br /><br />
У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Члени кредитної спілки несуть відповідальність за <br />
зобов'язаннями кредитної спілки лише у межах їх пайових внесків. <br />
<br />
== Майно кредитної спілки ==<br />
Майно кредитної спілки формується за рахунок: <br />
* вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки); <br />
* плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності; <br />
* доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; <br />
* грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних; <br />
* інших надходжень, не заборонених законодавством.<br /><br />
'''Майно кредитної спілки є її власністю.''' Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту. <br />
<br />
== Відмінності між банком та кредитною спілкою ==<br />
<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Критерії !! '''Банк''' !! '''Кредитна спілка'''<br />
|-<br />
| Засновники (акціонери) || Банки мають окремо клієнтів та акціонерів || Клієнти спілки і є акціонерами ( згідно з ''Законом України "Про кредитні спілки"'' кількість акціонерів має бути не менше 50 осіб)<br />
|-<br />
| Клієнти || Необмежене коло клієнтів || Обмежене коло ( клієнтами є тільки ті, що входять до спілки)<br />
|-<br />
| Пай в загальному капіталі || Акції банку мають певну вартість і можуть бути проданими на фінансовому ринку || Пай не може бути проданим<br />
|-<br />
| Управління || Акціонери банку мають певну кількість голосів, що пропорційна кількості акцій ( якими володіють акціонери) || Члени КС мають по 1 голосу незалежно від внесеного паю та рівні права при прийнятті рішень<br />
|-<br />
| Послуги || Широкий спектр фінансово – кредитних та інших послуг || Специфічні потреби своїх членів<br />
|-<br />
| Наявність Фонду гарантування вкладів || Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діє із 2001 року (відшкодування у разі банкрутства банку) || Немає<br />
|-<br />
| Надійність/Дохідність || Пропонують високу надійність || Пропонують вищу дохідність, але у разі банкрутства, особа втрачає всі вкладення<br />
|}<br />
<br />
[[Категорія: Доробити]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=8753Крайня необхідність2018-10-04T18:16:20Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page2 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/037.php Коментар до Кримінального кодексу України ]<br />
<br />
== Поняття ==<br />
'''Крайня необхідність '''- не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.<br />
<br />
'''Перевищенням меж крайньої необхідності''' - є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.<br />
Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.<br />
<br />
== Умови за якою крайня необхідність є правомірною ==<br />
1) існує небезпека переліченим у статті 39 КК України об'єктам, яка виникла внаслідок дії стихійних сил, механізмів, тварин, а у деяких випадках - дій інших людей. Не буде стану крайньої необхідності, якщо небезпечна ситуація є наслідком поведінки особи, що опинилась у цій ситуації. Якщо небезпеку становить суспільне небезпечне посягання іншої особи, то дії, вчинені для відвернення такої небезпеки, оцінюються за правилами необхідної оборони (ст. 36). Проте у випадках, коли небезпечна ситуація є наслідком раніше вчиненого суспільне небезпечного діяння, правомірність дій, вчинених для її відвернення, має визначатись за правилами крайньої необхідності;<br />
<br />
2) небезпека є наявною, тобто такою, що безпосередньо загрожує завданням шкоди зазначеним об'єктам або вже її завдає;<br />
<br />
3) небезпека є дійсною, тобто існує реально, а не в уяві особи. Проте у випадку, коли особа на могла, виходячи з обставин справи, усвідомлювати відсутність небезпеки, вчинене нею розцінюється як вчинене в стані крайньої необхідності. Якщо особа не усвідомлювала, але могла усвідомити відсутність небезпеки, вона підлягає кримінальній відповідальності;<br />
<br />
4) небезпека у даній обстановці не може бути відвернена чи усунута іншим шляхом, окрім заподіяння шкоди;<br />
<br />
5) при усуненні небезпеки не допущене перевищення меж крайньої необхідності.<br />
<br />
<br />
'''У разі заподіяння особою шкоди за відсутності стану крайньої необхідності, зокрема, в умовах, коли особа мала змогу уникнути небезпеки без заподіяння шкоди, вона підлягає кримінальній відповідальності за вчинене на загальних підставах.'''<br />
<br />
== Перевищення меж крайньої необхідності ==<br />
а) у ситуації, в якій було заподіяно шкоду, наявні ознаки стану крайньої необхідності; <br />
б) заподіяна шкода є більш значною, ніж та, яку особі, що діяла у стані крайньої необхідності, вдалось відвернути; <br />
в) шкоду заподіяно внаслідок умисних дій особи; г) шкоду заподіяно правоохоронюваним інтересам.<br />
<br />
Особа, яка допустила перевищення меж крайньої необхідності, за відсутності обставин, передбачених ч. З ст. 39КК України, підлягає кримінальній відповідальності за вчинені дії. Такі дії оцінюються з урахуванням пом'якшуючої покарання обставини, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 66 КК України.<br />
<br />
Винятком із принципу невідворотності кримінальної відповідальності за умисне заподіяння шкоди при перевищенні меж крайньої необхідності є положення, сформульоване у ч. З ст. 39 КК України: особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Не притягнення до кримінальної відповідальності за умисне заподіяння шкоди при перевищенні меж крайньої необхідності, передбачене ч. З ст. 39, можливе за наявності таких умов: <br />
<br />
1) мав місце стан крайньої необхідності; <br />
<br />
2) особою перевищені межі крайньої необхідності, тобто умисно заподіяна шкода, яка за розміром перевищує шкоду відвернену;<br />
<br />
3) у особи виник стан сильного душевного хвилювання, зумовлений наявною небезпекою, яка загрожувала заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам; <br />
<br />
4) особа не могла у обстановці, що склалась, зумовленій наявністю стану сильного душевного хвилювання, об'єктивно оцінити відповідність можливої шкоди, якою загрожувала наявна небезпека, шкоді, яку вона заподіяла для відвернення небезпеки.<br />
<br />
== Ситуації, коли перевищення меж крайньої необхідності не вважається злочином ==<br />
і не має своїм наслідком кримінальну відповідальність особи. Під дію цієї норми підпадають випадки, коли небезпека, що загрожувала особі, яка опинилась у стані крайньої необхідності, викликала у неї сильне душевне хвилювання і це позбавило особу можливості правильно оцінити співвідношення шкоди, яка могла виникнути внаслідок небезпеки, і шкоди, яка згодом реально була завдана внаслідок дій цієї особи.<br />
<br />
== Крайня необхідність та необхіда оборона відміності ==<br />
<br />
1. джерелом небезпеки при необхідній обороні є лише суспільно небезпечне посягання, що вчинюється фізичною особою, а джерелом небезпеки за крайньої необхідності можуть бути будь-які фактори.<br />
<br />
2. шкода при необхідній обороні може бути заподіяна лише особі, яка вчинила суспільно небезпечне посягання, а в стані крайньої необхідності шкода заподіюється, як правило, третім особам, тобто не особі, яка здійснила посягання, і не власним інтересам особи, котра заподіяла шкоду в стані крайньої необхідності.<br />
<br />
3. при виникненні стану необхідної оборони заподіяння шкоди не є обов'язковим, посягання може бути припинено шляхом звертання за допомогою до органів влади чи інших осіб, або особа може ухилитися від посягання (втекти),за крайньої необхідності заподіяння шкоди є обов'язковим і вимушеним, а наслідком відмови від заподіяння меншої чи рівної за розміром шкоди іншим інтересам, які охороняються правом, буде реальне заподіяння шкоди інтересам, що охороняються законом, від дії джерела небезпеки.<br />
<br />
4. шкода, заподіяна в стані необхідної оборони, може перевищувати шкоду, яка могла бути заподіяна суспільно небезпечним посяганням, за умови, що межі необхідної оборони не були перевищені; за крайньої необхідності заподіяна шкода завжди має не бути більшою відверненої шкоди.<br />
<br />
Крайня необхідність не звільняє особу від цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду, проте закон надає широкі можливості суду для врахування цієї обставини при вирішенні конкретної справи про відшкодування шкоди.<br />
<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B6%D0%BA%D0%B0&diff=8752Крадіжка2018-10-04T18:14:40Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Постанова ПВС № 10 від 06 листопада 2009 р. "Про судову практику у справах про злочини проти власності]"<br />
<br />
== Поняття крадіжки. Суб`єкт злочину. ==<br />
<br />
Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб (наприклад, ці особи спостерігають за діями винного на певній відстані), але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, кишенькова крадіжка).<br />
Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп'яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна:<br /><br />
<br />
Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).<br /><br />
<br />
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла14-річного віку. Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном.. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.<br />
<br />
'''Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її''': <br /><br />
<br />
* повторно;<br /><br />
<br />
* за попередньою змовою групою осіб;<br /><br />
<br />
* у великих розмірах;<br /><br />
<br />
* в особливо великих розмірах; <br /><br />
<br />
* організованою групою, <br /><br />
<br />
* поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;<br /><br />
<br />
* що завдала значної шкоди потерпілому.<br /><br />
<br />
== Покарання за таємне викрадення майна. ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Стаття !! Покарання !! Примітка<br />
|-<br />
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 185 ККУ] '''"Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)"''' || карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років || <br />
|-<br />
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб"''' || карається арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186 та 189-191 Кримінального кодексу України] повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтями 187, 262 Кримінального кодексу України]<br />
|-<br />
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 185 ККУ] '''"Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому"''' || карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185, 186, 189 та 190 Кримінального кодексу України] значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян<br />
|-<br />
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 4 ст. 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена у великих розмірах"''' || карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-191, 194 Кримінального кодексу України] у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину<br />
|-<br />
| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 5 ст. 185 ККУ] '''"Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою"''' || карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 У статтях 185-187 та 189-191, 194 Кримінального кодексу України] в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину<br />
|}<br />
<br />
== Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. ==<br />
<br />
'''Обставини, які пом'якшують покарання''':<br />
*з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;<br />
*добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди;<br />
*вчинення злочину неповнолітнім;<br />
*вчинення злочину жінкою в стані вагітності;<br />
*вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних або інших обставин;<br />
*вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;<br />
*вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;<br />
*вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;<br />
*виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених в КК.<br />
* Перелік передбачених законом обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним.<br />
'''Обставини, які обтяжують покарання:'''<br />
*вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;<br />
*вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;<br />
*вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату;<br />
*вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;<br />
*тяжкі наслідки, завдані злочином;<br />
*вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;<br />
*вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;<br />
*вчинення злочину щодо особи, яка перебувала в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;<br />
*вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;<br />
*вчинення злочину з особливою жорстокістю;<br />
*вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій;<br />
*вчинення злочину загально небезпечним способом;<br />
*вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.<br />
'''Неприпустимим є визнання судом обтяжуючими обставинами невизнання підсудним своєї вини, відмова давати показання, відсутність щирого каяття у вчиненому злочині, тощо.'''<br /><br />
<br />
Згідно з статтею 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.<br />
<br />
== Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності. ==<br />
<br />
'''Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.'''<br /><br />
<br />
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.<br /><br />
<br />
Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов’язаний ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.<br /><br />
<br />
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.<br /><br />
<br />
Кримінальний кодекс України (ККУ) передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності: <br />
*у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 ККУ);<br />
*у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46ККУ); <br />
*у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 ККУ); <br />
*у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 ККУ);<br />
*у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 ККУ);<br />
*на підставі закону про амністію або акта помилування; <br />
*у зв'язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97 ККУ);<br />
*спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369 ККУ).<br /><br />
<br />
Виправдання — основне завдання якого полягає у поновленні порушених прав (в значенні відновлення справедливості та визнання невинуватості особи).<br /><br />
<br />
Згідно з статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Звільнення від кримінальної відповідальності]]<br />
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%8F%D0%BC&diff=8751Надання додаткових відпусток одиноким матерям2018-10-04T18:12:09Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2947-14 Сімейний кодекс України]10 січня 2002 року № 2947-III<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 3aкoн України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 № 2811-XII]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992р. №9]<br />
<br />
== Поняття «одинока мати» ==<br />
Одинокою матір’ю вважається:<br />
* жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;<br />
* вдова;<br />
* жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, попри факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).<br />
<br />
Визначення терміна «одинока мати», застосовується лише для надання пільг і гарантій, установлених трудовим законодавством щодо відпусток<br />
<br />
== Документальне підтвердження права на додаткову відпустку одиноким матерям ==<br />
<br />
=== Жінка, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис зроблено за вказівкою матері: === <br />
* Копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* Довідка органів РАЦСу про підстави внесення відомостей про батька дитини в книгу реєстрації актів про народження;<br />
* Копія паспорта;<br />
=== Вдова: ===<br />
* Копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* Копія свідоцтва про укладення шлюбу;<br />
* Копія свідоцтва про смерть чоловіка;<br />
* Копія паспорта;<br />
=== Жінка, яка виховує дитину без батька: ===<br />
* Копія свідоцтва про народження дитини;<br />
* Копія свідоцтва про розірвання шлюбу;<br />
* Офіційно складений, оформлений і засвідчений у встановленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини;<br />
* Якщо працівниця не доведе факту, що вона справді виховує дитину сама, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки;<br />
* Для пiдтвердження права на додаткову вiдпустку роботодавцю має бути пред'явлено будь-який офiцiйно складений, оформлений та засвiдчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовiрнiстю пiдтверджується вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.<br />
Зокрема, одним із таких документiв, наприклад, може бути:<br />
* рiшення суду про позбавлення вiдповiдача батькiвських прав; <br />
* ухвала суду чи постанова слiдчого про розшук вiдповiдача в справi за позовом про стягнення алiментiв; <br />
* акт, складений соцiально-побутовою комiсiєю, створеною первинною профспiлковою органiзацiєю чи будь-якою iншою комiсiєю, утвореною на пiдприємствi, в установi, органiзацiї, або акт дослiдження комiтетом самоорганiзацiї населення, у якому зi слiв сусiдiв (за наявностi їхнiх пiдписiв в актi) пiдтверджується факт вiдсутностi участi батька у вихованнi дитини; <br />
* довiдка зi школи про те, що батько не бере участi у вихованнi дитини (не спiлкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участi в батькiвських зборах), тощо. <br />
Тобто для отримання додаткової соцiальної вiдпустки розлучена жiнка, крiм заяви про надання цiєї вiдпустки, копiй свiдоцтва про народження дитини та розiрвання шлюбу, має подати роботодавцю один із названих вище або будь-який iнший документ, що пiдтверджує вiдсутнiсть участi батька у вихованнi дитини.<br />
<br />
== Підстави для надання додаткової відпустки: ==<br />
* наявність двох або більше дітей віком до 15 років;<br />
* дитини-інваліда;<br />
* усиновленої дитини;<br />
* дитини в одинокої матері;<br />
* дитини у батька, яку він виховує без матері (зокрема й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);<br />
* дитини під опікою (піклуванням);<br />
* дитини у прийомних батьків.<br />
При визначенні підстав для отримання права на відпустку на дітей, одна дитина може бути врахована кілька разів. Тобто, якщо у матері є двоє дітей віком до 15 років і одна з них є інвалідом, то така мати має право на відпустку за двома підставами.<br />
Якщо є кілька підстав для надання відпустки, передбаченої її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.<br />
<br />
== Тривалість додаткової відпустки ==<br />
Тривалість додаткової відпустки батькам, які мають дітей, на сьогоднішній день становить 10 календарних днів. Святкові і неробочі дні не враховуються. Тобто якщо на період відпустки на дітей припадають святкові та неробочі дні, відпустку продовжують на кількість таких днів. Але при цьому святкові і неробочі дні не оплачують. При наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.<br />
Тривалість невикористаних соціальних відпусток на дітей за попередні роки повинна визначатися відповідно до норм законодавства, що діяли на той час.<br />
<br />
== Строк давності права на додаткову соціальну відпустку ==<br />
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей. Якщо одинока мати, яка працює і сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 р. — тривалістю 7 календарних днів за кожен календарний рік до виповнення дитиною повноліття, а з 2010 р. — тривалістю 10 календарних днів. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, то він має право використати цю відпустку, а у разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки. <br />
Додаткова соціальна відпустка надається в календарному році, а не за відпрацьований робочий рік, працівник може використати її незалежно від дати народження дитини (до чи після).<br />
<br />
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]<br />
[[Категорія: Одинока мати (батько)]]<br />
[[Категорія: Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%96&diff=8750Надання довідок громадянам про членство в особистому селянському господарстві2018-10-04T18:08:22Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство"]15 травня 2003 року N 742-IV<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]5 липня 2012 року № 5067-VI<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017 № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]<br />
* http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11.04.2016 № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/198-2013-%D0%BF Постава Кабінетів Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України «Про особисте селянське господарство»] особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.<br /><br />
Таким чином, особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю (тобто існує без мети отримання прибутку), однак існує можливість продажу надлишків продукції на ринках або іншим фізичним, юридичним особам.<br />
<br />
== Створення особистого селянського господарства, його учасники ==<br />
<br />
Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством України не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. У даному випадку необхідно лише стати на облік в органах місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки.<br />
<br />
Крім того брати участь в особистому селянському господарстві мають право лише особи, яка перебувають в сімейних ( батько, мати, дитина) чи родинних (тітка, брати, сестри тощо).<br />
<br />
Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною. Пенсійне забезпечення членів особистих селянських господарств та сплата ними страхових внесків здійснюються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.<br />
<br />
=== Облік особистих селянських господарств ===<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство"], такі господарства хоч і не потребують реєстрації та створення юридичної особи, проте підлягають обліку.<br /><br />
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.<br />
<br />
Порядок обліку господарств визначено та затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 572 від 14.04.2017 року "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"].<br />
<br />
Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні та міські ради за такими формами первинної облікової документації: '''формою № 1''' “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” (далі – форма № 1) та '''формою № 3''' “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень” (далі – форма № 3), які затверджуються Державною службою статистики України.<br />
<br />
'''Форму № 1''' використовують для обліку особистих селянських господарств сільські, селищні, міські ради, на території яких розташовані сільські населені пункти, '''форму № 3''' – міські, а також селищні ради в частині міських поселень.<br />
<br />
'''Форму № 1''' заповнюють на підставі суцільних обходів домогосподарств і опитування населення в період з 01 по 18 січня кожного року, наявних документів, зокрема паспортів, свідоцтв, земельно-кадастрової документації, правовстановлюючих документів, письмових заяв і усних повідомлень громадян.<br />
<br />
'''Форму № 3''' заповнюють на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність та користування для ведення особистого селянського господарства, земельно-кадастрової документації, письмових заяв і усних повідомлень громадян.<br />
<br />
У разі ведення громадянином особистого селянського господарства для його обліку у формах № 1 і № 3 зазначаються прізвище, ім’я, по батькові особи, якій була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площа земельної ділянки, яка належить цій особі або перебуває в її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради, прізвище, ім’я, по батькові осіб, які разом з нею ведуть особисте селянське господарство, а також назва і дата документа, який засвідчує право власності або право користування цією земельною ділянкою. У випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 статтею 11 Закону України “Про особисте селянське господарство”], проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства. Крім того, у формі № 3 зазначається адреса реєстрації місця проживання особи, якій надано земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.<br />
<br />
Протягом року сільські, селищні, міські ради систематично здійснюють відповідні записи про зміни, що відбуваються у веденні особистого селянського господарства: зміни членства в особистому селянському господарстві, зміни в складі та розмірах площ земельної ділянки/ земельних ділянок, їхньої оренди тощо із зазначенням дати і причин змін та за потреби з посиланням на документи, що засвідчують ці зміни.<br />
<br />
== Земельні ділянки особистих селянських господарств ==<br />
<br />
Для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].<br />
<br />
Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства. <br />
<br />
Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства. Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя).<br />
<br />
У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості). <br />
<br />
Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектарів, мають право на <br />
збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 121 Земельного кодексу України] для ведення особистого селянського господарства. <br />
<br />
Порядок отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства детально розкрито у статті [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]].<br />
<br />
== Надання довідок про членство в особистому селянському господарстві ==<br />
<br />
Стаття 8 Закону України “Про особисте селянське господарство” встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” №803-ХІІ від 1 березня 1991 р. належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.<br />
<br />
Тому громадянин, якщо звільняється з роботи або втратив роботу, для постановки на облік до Центру зайнятості і набуття статусу безробітного, зобов’язаний надати довідку органів місцевого самоврядування, про те, що він не є членом особистого селянського господарства, або вийшов з цього членства.<br />
<br />
Тобто, якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів ОСГ до відповідної ради. Відповідно до пункту 1.3 Порядку обліку особистих селянських господарств у рядку “Відмітка про припинення ведення особистого селянського господарства” проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 Закону України “Про особисте селянське господарство”. У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.<br />
<br />
Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.<br />
<br />
Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства.<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на землю]]<br />
<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%85%D0%B0%D0%B7%D1%8F%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96&diff=8749Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі2018-10-04T18:00:57Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]1 липня 2004 року№ 1952-IV<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]21 травня 1997 року № 280/97-ВР<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]<br />
<br />
== Визначення поняття речі (ст.179 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]) ==<br />
<br />
'''річ''' – предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки;<br /><br />
'''безхазяйна річ (майно)''' – річ, яка не має власника або власник якої невідомий;<br /><br />
'''нерухомі речі (нерухоме майно, нерухомість)''' – земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ст.181 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]);<br /><br />
'''власник''' – будь-яка особа, яка на законних підставах володіє, користується і розпоряджається належним їй майном;<br /><br />
'''відумерла спадщина''' – комплекс майнових прав та обов`язків, які у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, за рішенням суду переходять у власність територіальної громади сільської ради;<br /><br />
'''суб`єкти виявлення безхазяйної речі (майна) чи відумерлої спадщини''' – будь-яка фізична чи юридична особа, якій стало відомо про місцезнаходження такої речі чи майна.<br /><br />
<br />
Відповідно до п. 1 ст. 335 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]:<br /><br />
Безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.<br />
<br />
== Виявлення безхазяйного нерухомого майна ==<br />
<br />
Суб’єкти господарювання та громадяни, яким стало відомо про нерухоме майно, що не має власника або власник якого невідомий, зобов’язані повідомляти про це органи місцевого самоврядування, на території якого воно розміщено.<br /><br />
У разі, коли об’єкт нерухомого майна не має власника або власник якого невідомий, відповідний орган місцевого самоврядування при одержанні повідомлення про наявність нерухомого майна, яке не має власника або власник якого невідомий, не пізніше визначеного терміну, встановленого чинним законодавством, '''від дня надходження повідомлення''':<br /><br />
# Спільно з комунальним житловим підприємством, на території якого знаходиться об’єкт нерухомого майна, складає акт обстеження об’єкта нерухомості з метою визначення його місця розташування, основних технічних характеристик.<br /><br />
# Орган місцевого самоврядування направляє запити до бюро технічної інвентаризації, при потребі – до регіонального відділення Фонду державного майна України та до інших суб’єктів господарювання для встановлення власника нерухомого майна.<br />
<br />
== Взяття на облік безхазяйної нерухомої речі ==<br />
<br />
Безхазяйна нерухома річ береться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування (заявника), на території якого воно розміщене шляхом звернення до органу державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку.<br /><br />
<br />
Цивільним кодексом України не визначено суб’єкта, на якого покладається обов’язок інформувати громаду (суспільство) про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного. Однак, цілком виправдано вбачається, що таким суб’єктом є відповідний орган місцевого самоврядування. Адже саме орган місцевого самоврядування є зацікавленою особою щодо набуття права власності на безхазяйне нерухоме майно, тому необхідність забезпечення дотримання такої складової процедури набуття права власності, як офіційне оприлюднення інформації про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік, є його прерогативою.<br /><br />
<br />
Про взяття безхазяйного нерухомого майна на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.<br />
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйного нерухомого майна воно за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.<br /><br />
<br />
Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно, щодо якого подано таку заяву.<br /><br />
<br />
За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.<br /><br />
<br />
Наступний крок, державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості та відкриває облікову справу.<br /><br />
<br />
Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.<br /><br />
<br />
За результатом розгляду заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна документи, подані заявником, зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років.<br /><br />
<br />
Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.<br /><br />
<br />
Після внесення записів до спеціального розділу Державного реєстру прав, один примірник якого видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення органові місцевого самоврядування.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8748Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування2018-10-04T17:56:03Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>=='''Cтатус дитини сироти''' ==<br />
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування. Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
#[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /><br />
#[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України]10 січня 2002 року № 2947-III<br /><br />
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br /><br />
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний Процесуальний кодекс України]18 березня 2004 року № 1618-IV<br /><br />
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]26 квітня 2001 року № 2402-III <br /><br />
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]13 січня 2005 року № 2342-IV<br /><br />
#[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»]24 січня 1995 року N 20/95-ВР <br /><br />
#[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF “Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини” затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. №866]<br /><br />
<br />
<br />
== '''Умови отримання дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування''' ==<br />
<br />
Відповідно до частини третьої статті 52 Конституції України утримання та виховання дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.<br /><br />
<br />
Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.<br /><br />
<br />
Для надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем походження дитини протягом двох місяців повинна зібрати необхідні документи (свідоцтво про народження дитини та документи, що засвідчують обставини, за яких дитина залишилась без батьківського піклування).<br /><br />
<br />
З метою надання дитині статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання або перебування біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування, а у разі, якщо батьки та місце їх проживання невідомі – служба за місцем виявлення дитини або місцем розташування закладу охорони здоров’я, де дитину залишили, зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.<br /><br />
<br />
За наявності повного комплекту документів, служба у справах дітей за місцем походження дитини негайно готує подання та проект рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.<br /><br />
<br />
Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем походження такої дитини за поданням служби у справах дітей.<br /><br />
<br />
У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, обставини, за яких вона залишилась без батьківського піклування, документи, які підтверджують ці обставини, та форма влаштування дитини.<br /><br />
<br />
<br />
== '''Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування''' ==<br />
<br />
Статус дитини-сироти надається дітям, у яких померли або загинули батьки, що підтверджується свідоцтвом про смерть кожного з них.<br /><br />
<br />
'''Статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям:<br />'''<br />
<br />
'''1. батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;<br />'''<br />
<br />
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав (крім одного із батьків) мають опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.<br />
Позов про позбавлення батьківських прав подається за місцем проживання матері, батька дитини. Якщо місце проживання матері, батька дитини невідоме, позов про позбавлення батьківських прав пред’являється за місцезнаходженням їх майна чи за місцем їх останнього перебування або за останнім відомим місцем проживання чи постійного заняття (роботи). Якщо у позові про позбавлення батьківських прав міститься вимога про стягнення аліментів на користь дитини, такий позов може бути поданий до суду за місцем проживання (місцезнаходженням) особи, яка подає позов. <br />
Позов про позбавлення батьківських прав подається, якщо батьки:<br />
*не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;<br />
*ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини;<br />
*жорстоко поводяться з дитиною;<br />
*є хронічними алкоголіками або наркоманами;<br />
*вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;<br />
*засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.<br /><br />
<br />
'''2. які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду;<br />'''<br />
<br />
Позов про відібрання дитини від батьків або одного із них без позбавлення їх батьківських прав подається особами, [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вказаними в пункті 1 розділу 24 цього Порядку,] якщо матір, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. <br />
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків.<br />
У цьому разі районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради здійснює заходи, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF передбачені пунктом 8 цього Порядку]. <br />
Безпосередню підготовку документів щодо звернення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у містах, сільської, селищної ради до суду про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав, здійснює служба у справах дітей. Інші структурні підрозділи районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, органи внутрішніх справ, охорони здоров’я, юстиції, заклад, де перебуває дитина, сприяють службі у справах дітей у підготовці документів, необхідних для звернення до суду про відібрання дитини від батька, матері без позбавлення їх батьківських прав.<br />
Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини від батьків не відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов’язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.<br /><br />
<br />
'''3. батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду;<br /><br />
'''<br />
Заява про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми подається до суду заінтересованою особою за місцем проживання (місцезнаходженням) цієї особи або за останнім відомим місцем проживання (перебування) батька, матері, місцезнаходження якого/якої невідоме, або за місцезнаходженням його майна.<br /><br />
Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері безвісно відсутніми може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.<br /><br />
У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір безвісно відсутніми, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері безвісно відсутніми у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.<br />
Якщо протягом трьох років від оголошення батька, матері безвісно відсутніми, відсутні відомості про їх перебування, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері померлими.<br /><br />
<br />
'''4. батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану;<br />'''<br />
<br />
Заява про оголошення батька, матері дитини померлими подається заінтересованою особою до суду, якщо у місці їх постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування протягом трьох років, а якщо вони пропали безвісти за обставин, що загрожували їм смертю або дають підставу припускати їх загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.<br /><br />
Заінтересованою особою у справах про визнання батька, матері померлими може виступати районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, служба у справах дітей, родичі дитини та інші заінтересовані особи.<br /><br />
У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір померлими, служба у справах дітей за місцем походження дитини-сироти, має звернутися до суду із заявою про оголошення батька, матері дитини померлими.<br /><br />
У разі оголошення батька, матері дитини померлими, зазначена служба у справах дітей отримує копію рішення суду та звертається в установленому порядку до органів реєстрації актів цивільного стану щодо реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть батька, матері дитини.<br /><br />
<br />
'''5. батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду;<br /><br />
'''<br />
Заява про визнання батька, матері дитини недієздатним подається до суду за місцем їх проживання, а якщо батько, мати перебувають на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі, - за місцезнаходженням цього закладу.<br /><br />
Заява про визнання батька, матері дитини недієздатною може бути подана до суду членами їх сім’ї, родичами, незалежно від їх спільного проживання, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у містах, сільської, селищної ради, психіатричним закладом.<br /><br />
<br />
'''6. батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду;<br />'''<br />
<br />
У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із запитом про видачу копії вироку.<br /><br />
<br />
'''7. батьки яких перебувають під вартою на час слідства, що підтверджується постановою суду;<br />'''<br />
<br />
У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що перебувають під вартою на час слідства, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду, який видав відповідне рішення, або слідчого із запитом про підтвердження перебування батька, матері дитини під вартою на час слідства.<br /><br />
<br />
'''8. батьки яких знаходяться у розшуку органами внутрішніх справ, пов’язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів внутрішніх справ про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження;<br /><br />
'''<br />
Якщо протягом одного року відсутні відомості про місце знаходження батька, матері дитини, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до суду із заявою про визнання батька, матері дитини безвісно відсутніми.<br /><br />
<br />
'''9. у зв’язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ;<br /><br />
'''<br />
У разі надходження інформації про дитину, яка залишилася без батьківського піклування через обставини, що дають підстави вважати її батька, матір такими, що не можуть виконувати батьківські обов’язки через хворобу, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, має звернутися до відповідної міської, районної чи міжрайонної медико-соціальної експертної комісії за місцем знаходження закладу охорони здоров’я, в якому перебуває на лікуванні або обліку батько, матір дитини, із запитом про надання висновку щодо наявності у батька, матері дитини хвороби, яка перешкоджає виконувати батьківські обов’язки, та терміну, протягом якого батько, матір не зможе їх виконувати через хворобу.<br /><br />
<br />
'''10. підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС.<br />'''<br />
<br />
Якщо дитину виховувала одинока мати, до документів додається довідка, видана органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини, про те, що відомості про батька внесені за вказівкою матері відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.<br /><br />
<br />
<br />
== '''Підстави втрати статусу дитини-сироти''' ==<br />
<br />
Дитина втрачає статус дитини-сироти у разі:<br />
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;<br />
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;<br />
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;<br />
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю, яка померла, відповідно до статті 127 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері.<br />
<br />
<br />
== '''Підстави втрати статусу дитини, позбавленої батьківського піклування''' ==<br />
<br />
Дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі:<br />
#скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав;<br />
#поновлення матері, батька дитини у батьківських правах;<br />
#скасування рішення суду про відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав;<br />
#рішення суду про повернення батькам дитини, яка в судовому порядку була відібрана у них;<br />
#скасування рішення суду про визнання матері, батька дитини недієздатними;<br />
#рішення суду про визнання матері, батька дитини дієздатними;<br />
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини померлими;<br />
#скасування рішення суду про оголошення матері, батька дитини безвісно відсутніми;<br />
#усиновлення дитини, що підтверджується рішенням суду;<br />
#визнання батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження;<br />
#встановлення факту батьківства, що підтверджується рішенням суду та свідоцтвом про народження дитини;<br />
#визнання батьком дитини чоловіка, який не перебував і не перебуває у шлюбі з матір’ю, яка оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, відповідно до статті 127 Сімейного кодексу України, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим на підставі заяви батька та свідоцтва про смерть матері;<br />
#документів, що підтверджують особу дитини, відомостей про батьків та висновку органу опіки та піклування про можливість передачі батькам (або одному з них) дитини;<br />
#довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті ради, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.<br />
<br />
<br />
== '''Окремі підстави для втрати статусу дитини-сироти або дитини позбавленої батьківського піклування''' ==<br />
<br />
Дитина втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, також у разі набуття нею чи надання їй повної цивільної дієздатності.<br /><br />
<br />
Дитині, яка досягла шістнадцяти років, може бути надана повна цивільна дієздатність у випадках, якщо вона:<br />
*працює за трудовим договором;<br />
*записана матір’ю або батьком дитини;<br />
*бажає займатися підприємницькою діяльністю.<br /><br />
<br />
Для прийняття рішення про надання повної цивільної дієздатності дитина, яка досягла шістнадцяти років, відповідно до підстав, передбачених пунктом 8.1 цього розділу Порядку, подає до служби у справах дітей за місцем проживання такі документи:<br />
*особисту заяву;<br />
*копію паспорта;<br />
*письмову згоду кожного з батьків (усиновлювачів) або піклувальника;<br />
*копію трудової книжки;<br />
*довідку з місця роботи;<br />
*копію свідоцтва про народження дитини заявника.<br /><br />
<br />
Зазначені документи, за поданням служби у справах дітей, попередньо розглядаються Комісією з питань захисту прав дитини. За результатами розгляду Комісія робить висновок про доцільність (недоцільність) надання дитині повної цивільної дієздатності.<br /><br />
<br />
Рішення про надання дитині повної цивільної дієздатності приймає районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради за поданням служби у справах дітей та на підставі висновку Комісії з питань захисту прав дитини.<br /><br />
<br />
У рішенні має бути зазначено підставу, за якою дитині надається повна цивільна дієздатність.<br /><br />
<br />
З підстав, коли дитина працює за трудовим договором або записана матір’ю або батьком дитини, вона набуває повної цивільної дієздатності з дня прийняття районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради відповідного рішення.<br /><br />
<br />
З підстав, коли дитина бажає займатися підприємницькою діяльністю, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.<br /><br />
<br />
У разі відсутності згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника на надання дитині повної цивільної дієздатності дитина має право звернутися до суду.<br /><br />
<br />
У разі зміни або втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 днів повідомляє про це службу у справах дітей за місцем походження дитини.<br /><br />
<br />
Рішення про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської чи районної у місті ради за місцем її походження за поданням служби у справах дітей.<br />
<br />
<br />
Влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.<br />
<br />
[[Категорія:Позбавлення батьківських прав]]<br />
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]<br />
[[Категорія:Діти-сироти]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kostiantyn.tsuprahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=8747Набувальна давність2018-10-04T17:50:27Z<p>Kostiantyn.tsupra: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]16 січня 2003 року № 435-IV<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]25 жовтня 2001 року № 2768-III<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]<br />
<br />
== Що таке набувальна давність? ==<br />
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.<br />
<br />
== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==<br />
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.<br />
<br />
== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==<br />
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.<br />
<br /><br />
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.<br />
<br /><br />
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.<br />
<br />
===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===<br />
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним:<br /><br />
* добросовісне володіння;<br />
* відкрите володіння;<br />
* безперервне володіння;<br />
* тривале володіння.<br /><br />
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.<br /><br />
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна.<br /><br />
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.<br /><br />
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.<br />
<br />
===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===<br />
<br /><br />
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2011 року.<br /><br />
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.<br /><br />
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України].<br /><br />
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача.<br /><br />
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.<br /><br />
<br />
=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===<br />
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.<br /><br />
<br />
===Судовий збір===<br />
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].<br /><br />
<br />
==Набувальна давність на земельну ділянку.==<br />
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.<br /><br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.<br /><br />
Розмір земельної ділянки, яку може набути громадянин за давністю користування, визначається у межах встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України].<br /><br />
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років.<br /><br />
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років.<br /><br />
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування.<br /><br />
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].<br /><br />
<br />
===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===<br />
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному ст. 118 Земельного кодексу України).<br /><br />
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком:<br /><br />
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].<br />
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.<br />
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.<br />
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.<br />
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.<br />
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.<br />
Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.<br /><br />
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.<br />
<br />
===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===<br />
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.<br />
<br />
Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди. <br />
<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Kostiantyn.tsupra