https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Kakhovka.kherson&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T12:38:13ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=9991Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2018-11-07T12:33:43Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III]<br /><br />
2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 29 травня 1997 року]<br /><br />
3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII]<br /><br />
4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br /><br />
<br />
== Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
Визначення понять<br />
Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості.(пункт 16 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]»)<br /><br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину.(стаття 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»])<br /><br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»])<br /><br />
Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.(частина 1 статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом])<br /><br />
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],(пункт 39 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»])<br />
<br />
== Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю.<br />
Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. <br />
Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. <br />
До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). <br />
Грошові кошти, інше майно, а також право на них ви¬ступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шля¬хом. <br /><br />
=== Об’єктивна сторона злочину: <br /> ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм:<br /><br />
<br />
1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.<br /><br />
<br />
2. Вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення) <br /><br />
<br />
3. Набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.<br /><br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з трьох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]),при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
<br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br /><br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за статтею 209 Кримінального кодексу України. <br /><br />
=== Суб’єктивна сторона злочину: ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.<br /><br />
<br />
Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії. <br /><br />
<br />
Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предмета¬ми, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у статті 209 Кримінального кодексу України, однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин.<br />
Не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 209 Кримінального кодексу України, дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.<br /><br />
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення. <br /><br />
=== Кваліфікуючи ознаки злочину ===<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br /><br />
<br />
1. Повторно.<br /><br />
<br />
2. За попередньою змовою групою осіб.<br /><br />
<br />
3. У великому розмірі.<br /><br />
<br />
4. Організованою групою.<br /><br />
<br />
5. В особливо великому розмірі.<br /><br />
<br />
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.<br />
Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:<br /><br />
- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br /><br />
- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, -<br />
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, -<br />
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br /></div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_(%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC&diff=9989Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом2018-11-07T12:31:48Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
1. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний Кодекс України від 05 квітня 2001 року № 2341-III]<br /><br />
2. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом]<br /><br />
3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]<br /><br />
4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»]<br /><br />
<br />
== Загальне законодавчо визначене поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
Визначення понять<br />
Доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з рухомого чи нерухомого майна, майнових та немайнових прав, незалежно від їх вартості.(пункт 16 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»]»)<br /><br />
До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з активами, одержаними внаслідок вчинення злочину, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких активів чи володіння ними, прав на такі активи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням активів, одержаних внаслідок вчинення злочину.(стаття 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»])<br /><br />
Під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом. (частина 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»])<br /><br />
Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.(частина 1 статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Предикатний злочин означає будь-який кримінальний злочин, в результаті якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину. (пункт «е» [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029 Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом])<br /><br />
Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті (предикатний злочин) є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України],(пункт 39 частини 1 статті 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»])<br />
<br />
== Кримінально-правова характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
<br />
=== Об’єкт злочину ===<br />
Безпосередній об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю.<br />
Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті злочинним шляхом, а також право на кошти чи майно. <br />
Грошові кошти - це готівка і безготівкові гроші в будь-якій національній валюті, у тому числі в гривнях. <br />
До іншого майна належать цінні папери, рухомі і нерухомі речі (будівлі, автотранспорт, сировина, матеріали, товари, земельні ділянки тощо). <br />
Грошові кошти, інше майно, а також право на них ви¬ступають предметом легалізації за умови, що вони здобуті злочинним шля¬хом. <br /><br />
=== Об’єктивна сторона злочину: <br /> ===<br />
Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм:<br /><br />
<br />
1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.<br /><br />
<br />
2. Вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення) <br /><br />
<br />
3. Набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.<br /><br />
<br />
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з трьох дій (форм), зазначених у диспозиції частини 1 статті 209 ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України]),при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.<br />
<br />
=== Суб’єкт злочину ===<br />
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. <br /><br />
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України і за статтею 209 Кримінального кодексу України. <br /><br />
=== Суб’єктивна сторона злочину: ===<br />
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.<br /><br />
<br />
Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження грошових коштів чи майна або прав на такі кошти чи майно і бажає вчинити ці дії. <br /><br />
<br />
Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину є спеціальна мета - легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предмета¬ми, зазначеними у статті 209 Кримінального кодексу України, Особа, яка фактично використовує майно, здобуте злочинним шляхом, у формах, вказаних у статті 209 Кримінального кодексу України, однак сумлінно помиляється щодо його походження, не несе відповідальність за цей злочин.<br />
Не утворюють складу злочину, передбаченого ст. 209 Кримінального кодексу України, дії щодо використання майна, здобутого злочинним шляхом, для продовження вчинення кримінальне караних діянь (наприклад, для продовження зайняття підприємницькою діяльністю без державної реєстрації), адже вони не спрямовані на надання легального вигляду такому майну.<br /><br />
Не є предикатними діяннями злочин, відповідальність за який передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)) незалежно від того, за якою частиною цієї статі вони кваліфіковані та яке покарання встановлено за їх вчинення. <br /><br />
=== Кваліфікуючи ознаки злочину ===<br />
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом:<br /><br />
<br />
1. Повторно.<br /><br />
<br />
2. За попередньою змовою групою осіб.<br /><br />
<br />
3. У великому розмірі.<br /><br />
<br />
4. Організованою групою.<br /><br />
<br />
5. В особливо великому розмірі.<br /><br />
<br />
Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.Вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, визнається повторним лише у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.<br />
Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, або якщо судимість за цей злочин було погашено або знято.(стаття 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.(частина 2 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.(частина 3 статті 28 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою:<br /><br />
- у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;<br /><br />
- в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(примітка до статті 209 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br /><br />
<br />
== Кримінальна відповідальність за скоєння легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ==<br />
1. Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, -<br />
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br /><br />
<br />
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, -<br />
караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.<br /></div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8_(%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83),_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B3%D1%83%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%83&diff=9986Приватизація квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку2018-11-07T12:30:51Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року № 2482-XII ]<br />
<br />
== Набуття права власності на комунальне житло ==<br />
<br />
Згідно з нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 ЗУ " Про приватизацію державного житлового фонду"], до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення в гуртожитках (кімнати, житлові блоки, секції). Також можна приватизувати кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де проживають двоє і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму. Однак це не означає, що абсолютно всі квартири або кімнати в гуртожитках можна приватизовувати. '''Не підлягають приватизації''':<br />
''квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення в гуртожитках, розташованих на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС і т. д.<br />
<br />
Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю. Варто зазначити, що мова йде не про родичів наймача, а членів його сім'ї, під якими розуміються лише громадяни, які постійно проживають (зареєстровані) у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на це житло. Наприклад, сім'я з 3 чоловік має право безкоштовно приватизувати 73 кв. м (21 × 3 +10). За решту (надлишкову) площа доведеться доплачувати. Доплата здійснюється цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а в разі їх відсутності - грошима. Сума доплати визначається множенням розміру надлишкової площі на вартість 1 кв. м. При цьому закон дозволяє оплатити її в розстрочку протягом 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі не менше 10% і надання органу приватизації письмового зобов'язання про погашення решти суми. А от якщо загальна площа квартири менше тієї, яку можна приватизувати безоплатно, наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості 1 кв. м. Житлові приміщення в гуртожитках передаються у власність громадянам одночасно з передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).<br />
<br />
Ще одне важливе питання, що виникає в світлі завершення приватизації: хто є суб'єктом правовідносин співвласників, якщо, наприклад, в будинку приватизовано 80% квартир, а 20% залишаються у комунальній власності? Фахівці сходяться на думці, що, незалежно від кількості приватизованих квартир, сам по собі факт приватизації автоматично не робить власників житла балансоутримувачами будинку. Відповідно, за комунальну власність продовжують нести відповідальність органи місцевого самоврядування, незважаючи на те, що разом з житлом, як правило, приватизуються пов'язані з ним господарські споруди і приміщення (підвали, сараї). Але при набутті чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласниками багатоквартирного будинку є власники квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку в тому числі ОСББ чи управляюча компанія на балансі якої перебуває даний будинок. Отже при зверненні ОСББ (співвласників квартир багатоквартирного будинку) до органу місцевого самоврядування про списання будинку з їхнього балансу та подальшою передачею у власність співвласників багатоквартирного будинку органи місцевого самоврядування перестають бути балансоутримувачами даних будинків і при наявності комунальних квартир в будинку є лише співвласниками такого будинку.<br />
<br />
== Шляхи здійснення приватизації: ==<br />
<br />
* Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; <br />
* Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.<br />
* Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).<br />
<br />
== Житлові чеки: ==<br />
<br />
'''Житлові чеки''' - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.<br />
<font color="red"> Номінальна вартість житлового чеку </font> визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України -<font color="red"> 12 тис. </font> карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.<br />
<br />
== Порядок отримання житла в приватну власність ==<br />
<br />
=== Крок перший. Первинний прийом ===<br />
<br />
Отже, якщо ви вирішили приватизувати житло, для здійснення задуманого необхідно зробити декілька кроків. Першим має стати первинний прийом: потрібно звернутися до співробітників відділу приватизації житлового фонду районної адміністрації за місцем знаходження житла та отримати первинну консультацію про можливість приватизації житла та обсязі необхідних документів чи до уповноваженого органу приватизації місцевого самоврядування (зазвичай це сільські селищні ради та виконавчі комітети об’єднаних територіальних громад та міськвиконкоми).<br />
<br />
=== Крок другий. Збір документів ===<br />
<br />
Другим кроком є збір та подання документів. Стандартно подають:<br />
<br />
заяву встановленого зразка, підписану всіма повнолітніми членами сім'ї, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі (будинку). При цьому важливо пам'ятати, що оформлення заяви відбувається при обов'язковій присутності всіх членів сім'ї та пред'явленні ними паспортів (свідоцтв про народження для неповнолітніх осіб). У заяві зазначаються всі зареєстровані в квартирі (будинку) члени сім'ї, в т. ч. тимчасово відсутні і новонароджені. Підписати заяву замість тимчасово відсутнього члена сім'ї (крім відповідального квартиронаймача) може інший член сім'ї за наявності нотаріально завіреної довіреності, що підтверджує згоду тимчасово відсутнього члена сім'ї на приватизацію житла. Таку заяву завіряється начальником ЖЕКу;<br />
<br />
довідку про склад сім'ї наймача і про займані ними приміщення. Така довідка видається працівниками паспортного відділу ЖЕКу (виконавчими органами місцевого самоврядування, ЦНАПАМи, уповноваженими компаніями, ОСББ тощо) безкоштовно при пред'явленні паспортів всіх зареєстрованих у квартирі членів сім'ї (заявників) і дійсна протягом 1 місяця з дня видачі. З цієї причини фахівці говорять про необхідність оформити та подати всі документи для приватизації житла в цей термін;<br />
<br />
технічну документацію на квартиру або будинок (технічний паспорт на квартиру, поверховий план приміщень квартири або будинку, експлікацію приміщень). Взяти ці документи можна в БТІ, і там же краще уточнити, що для цього необхідно.<br />
Технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок виготовляє суб’єкт господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (із змінами), за зверненням органу приватизації.<br />
<br />
документи, що засвідчують факт використання чи невикористання заявником права на приватизацію житла за попереднім місцем проживання (якщо хто-небудь із заявників міняв реєстрацію місця проживання після 15 березня 1993 р). Таким документом може бути паспорт - за умови, що в ньому є відмітка, що підтверджує використання права на приватизацію житла. Фахівці відзначають, що в разі використання будь-ким із заявників права на приватизацію така особа у довільній письмовій формі дає згоду на приватизацію житла іншими особами, що проживають і зареєстровані в квартирі (будинку). Якщо в паспорті немає відмітки про використання права на приватизацію, необхідно отримати довідку з попереднього місця проживання про період проживання і про те, що заявник участі в приватизації не приймав або квартира за попереднім місцем проживання не приватизована. Для отримання цієї довідки працівник відділу приватизації надає заявнику на руки письмовий запит відповідної організації за місцем проживання;<br />
<br />
довідку з "Ощадбанку" про використання суми житлового чека і його залишку (за умови їх наявності);<br />
<br />
копії документа, що підтверджують право на пільгові умови приватизації - наприклад, якщо є надлишкова площа, а один із заявників має статус, який дає підстави для безкоштовної приватизації незалежно від розміру загальної площі житла;<br />
<br />
квитанцію про оплату послуг за оформлення документів на приватизацію. Іноді також необхідно надати копії паспортів всіх повнолітніх членів сім'ї (1 сторінка та сторінки із зазначенням реєстрації паспорта), копію ордера на квартиру. <br />
<br />
Зібрані документи необхідно подати до відділу приватизації житлового фонду в районній адміністрації за місцем знаходження житла. При цьому необхідно мати при собі паспорти всіх повнолітніх членів сім'ї та свідоцтва про народження неповнолітніх мешканців квартири (будинку).<br />
<br />
'''Громадяни подають до органів приватизації :'''<br />
<br />
* заяву на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;<br />
* копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;<br />
* копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);<br />
* копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);<br />
* довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;<br />
* технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;<br />
* копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку;<br />
* документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;<br />
* копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);<br />
* заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.<br />
<br />
'''Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають:'''<br />
<br />
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;<br />
* копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;<br />
* форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.<br />
<br />
За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.<br />
<br />
=== Крок третій. Отримання свідоцтва ===<br />
<br />
Далі починається процес підготовки та видачі свідоцтва про право власності на квартиру або будинок. Разом з ним відділ приватизації житлового фонду готує приватизаційні платіжні доручення для оплати житлових чеків на кожного повнолітнього і неповнолітнього члена сім'ї та видає їх заявникам. Платіжне доручення складається з трьох корінців, один з яких повертається заявнику. Оплата за дорученням здійснюється повнолітніми особами особисто і батьками за неповнолітніх осіб (у присутності дітей і працівника банку). Пам'ятайте, що платіжне доручення дійсне один місяць, а в разі прострочення необхідно звернутися у відділ приватизації за отриманням повторного платіжного доручення.<br />
<br />
Для отримання свідоцтва про право власності заявнику необхідно подати у відділ приватизації житла паспорта всіх повнолітніх і свідоцтва про народження всіх неповнолітніх мешканців квартири, а також погашення корінців платіжних доручень. При видачі свідоцтва в паспортах (свідоцтвах про народження) нових власників робиться наступна позначка: "Право на безоплатну приватизацію житла використано в обсязі __ кв. м при нормі __ кв. м загальної площі".<br />
<br />
Свідоцтво на право власності на квартиру підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав на нерухоме майно. До 1 січня 2013 року таким органом є БТІ, після - створена при Міністерстві юстиції Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр).<br />
<br />
Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.<br />
<br />
У свідоцтво про право власності вносяться господарські будівлі (приміщення), які є у користуванні осіб, що приватизують житло, а саме сараї, гаражі, комори і таке інше, які розташовані на прибудинковій території та не є самовільно збудованими. Вказані господарські будівлі (приміщення) передаються у приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають.<br />
<br />
Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтв про право власності на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2003 № 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 318/7639.<br />
<br />
'''Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.'''<br />
<br />
'''Дане свідоцтво не потребує нотаріального завірення якщо воно видане органом приватизації сільської. Селищної, міської ради.'''<br />
<br />
<br />
== Соціальний захист населення при приватизації ==<br />
<br />
Непрацездатним, особам з інвалідністю і пенсіонерам, громадянам та членам їх сімей, доходи яких нижче від встановленого прожиткового мінімуму, та іншим соціально незахищеним і малозабезпеченим категоріям громадян за рішенням місцевих Рад народних депутатів та адміністрацій підприємств, організацій і установ можуть встановлюватись пільги щодо квартирної плати, комунальних послуг.<br />
<br />
[[Категорія:Житлове право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=9985Підстави та порядок припинення трудового договору2018-11-07T12:30:03Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України від 28 червня 1996 року] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
<br />
== Підстави припинення трудового договору<br /> ==<br />
<br />
1) угода сторін;<br /><br />
2) закінчення строку крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;<br /><br />
3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу,<br />
направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником<br />
зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119<br />
цього Кодексу;<br /><br />
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи<br />
власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи<br />
іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);<br /><br />
5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу,<br />
організацію або перехід на виборну посаду;<br /><br />
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з<br />
підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у<br />
зв'язку із зміною істотних умов праці;<br /><br />
7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків<br />
звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого<br />
покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;<br /><br />
7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про<br />
запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили<br />
діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування,<br />
протягом року з дня її припинення;<br /><br />
7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";<br /><br />
8) підстави, передбачені контрактом;<br /><br />
9) підстави, передбачені іншими законами.<br /><br />
<br />
== Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ==<br />
<br />
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;<br /><br />
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;<br /><br />
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового<br />
розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;<br /><br />
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;<br /><br />
5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;<br /><br />
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;<br /><br />
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;<br /><br />
8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;<br /><br />
10) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду;<br /><br />
11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.<br /><br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи працівника ==<br />
<br />
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:<br />
<br />
*переїзд на нове місце проживання;<br /><br />
*переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;<br /><br />
*вступ до навчального закладу;<br /><br />
*неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;<br /><br />
*вагітність;<br /><br />
*догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом;<br /><br />
*догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи;<br /><br />
*вихід на пенсію;<br /><br />
*прийняття на роботу за конкурсом,<br /> а також з інших поважних причин - власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.<br />
<br />
== Куди звертатись ==<br />
<br />
Трудові спори розглядаються:<br /><br />
1) комісіями по трудових спорах;<br /> <br />
2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.<br /> <br />
Позивач має право подати позов за своїм місцем реєстрації.<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
Судовий збір щодо поновлення на роботі не сплачується.<br /><br />
<br />
== Порядок розрахунку при звільненні з роботи ==<br />
<br />
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=9984Окрема ухвала суду в адміністративному процесі2018-11-07T12:28:13Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV]<br />
<br />
== Ким може бути постановлена окрема ухвала? ==<br />
'''Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.'''<br /><br />
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.<br />
== Підстави винесення ==<br />
Згідно ч. 1 ст. 249 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.<br /><br />
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.<br />
== Винесення окремої ухвали щодо адвоката чи прокурора ==<br />
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.<br />
== Зміст окремої ухвали == <br />
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.<br /><br />
'''З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.'''<br />
== Порядок оскарження окремої ухвали ==<br />
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується в апеляційному та касаційному порядку. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.<br />
== Окрема ухвала стосовно порушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення ==<br />
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=9983Порядок ліквідації юридичної особи2018-11-07T12:26:47Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"] від 19.09.1991 № 1576-XII (Закон втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону N 2275-VIII від 06.02.2018),<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII]<br><br />
<br><br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Ліквідація''' – це одна із форм припинення юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 104 Цивільного кодексу України]).<br><br />
<br />
Юридична особа ліквідується:<br />
# за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;<br />
# за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;<br />
# за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.<br><br />
<br><br />
== Ліквідація за рішенням учасників або органу юридичної особи ==<br />
Етапи ліквідації:<br />
=== Прийняття відповідного рішення учасниками юридичної особи або відповідним органом юридичної особи, уповноваженим на це установчими документами (протокол) ===<br />
Важливо, щоб рішення про ліквідацію юридичної особи містило:<br />
* дані про персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),<br />
* її голову або ліквідатора (якщо він діє одноосібно),<br />
* реєстраційні номери облікових карток платників податків (ІПН) кожного з членів ліквідаційної комісії або ліквідатора (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта),<br />
* відомості про порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог (не менше двох місяців).<br />
'''Якщо рішення (протокол) не буде містити цих даних, державний реєстратор може відмовити у його прийнятті'''.<br />
=== Подання державному реєстратору за місцем державної реєстрації юридичної особи документів: ===<br />
* примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи;<br />
* примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог.<br><br />
<br />
<big>Подати рішення</big> про ліквідацію може керівник підприємства або будь-який інший представник юридичної особи, але у такому разі його повноваження повинні бути підтверджені довіреністю.<br><br />
<br />
Прийнявши у заявника документи, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про те, що підприємство знаходиться в стані припинення.<br><br />
Крім того, дані про початок ліквідації підприємства публікуються в офіційному веб-сайті [https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].<br />
З дати публікації інформації про початок ліквідаційної процедури починає свій відлік зазначений у протоколі строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог до підприємства.<br><br />
Заява [[Медіа:Заява-про-держ-реєстрацію-припинення-ЮО-в-результаті-її-ліквідації.doc]]<br><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Вид''' !! '''Документи'''<br />
|-<br />
| Приклад || Приклад<br />
|-<br />
| Приклад || Приклад<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=9981Порядок ліквідації юридичної особи2018-11-07T12:22:07Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"] від 19.09.1991 № 1576-XII (Закон втратив чинність у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю на підставі Закону N 2275-VIII від 06.02.2018),<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"]<br><br />
<br><br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Ліквідація''' – це одна із форм припинення юридичної особи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 104 Цивільного кодексу України]).<br><br />
<br />
Юридична особа ліквідується:<br />
# за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;<br />
# за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;<br />
# за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.<br><br />
<br><br />
== Ліквідація за рішенням учасників або органу юридичної особи ==<br />
Етапи ліквідації:<br />
=== Прийняття відповідного рішення учасниками юридичної особи або відповідним органом юридичної особи, уповноваженим на це установчими документами (протокол) ===<br />
Важливо, щоб рішення про ліквідацію юридичної особи містило:<br />
* дані про персональний склад комісії з припинення (ліквідаційної комісії),<br />
* її голову або ліквідатора (якщо він діє одноосібно),<br />
* реєстраційні номери облікових карток платників податків (ІПН) кожного з членів ліквідаційної комісії або ліквідатора (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта),<br />
* відомості про порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог (не менше двох місяців).<br />
'''Якщо рішення (протокол) не буде містити цих даних, державний реєстратор може відмовити у його прийнятті'''.<br />
=== Подання державному реєстратору за місцем державної реєстрації юридичної особи документів: ===<br />
* примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи;<br />
* примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, яким затверджено персональний склад ліквідаційної комісії або ліквідатора, реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта - для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), строк заявлення кредиторами своїх вимог.<br><br />
<br />
<big>Подати рішення</big> про ліквідацію може керівник підприємства або будь-який інший представник юридичної особи, але у такому разі його повноваження повинні бути підтверджені довіреністю.<br><br />
<br />
Прийнявши у заявника документи, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про те, що підприємство знаходиться в стані припинення.<br><br />
Крім того, дані про початок ліквідації підприємства публікуються в офіційному веб-сайті [https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].<br />
З дати публікації інформації про початок ліквідаційної процедури починає свій відлік зазначений у протоколі строк для пред'явлення кредиторами своїх вимог до підприємства.<br><br />
Заява [[Медіа:Заява-про-держ-реєстрацію-припинення-ЮО-в-результаті-її-ліквідації.doc]]<br><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! '''Вид''' !! '''Документи'''<br />
|-<br />
| Приклад || Приклад<br />
|-<br />
| Приклад || Приклад<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BC_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B8,_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8&diff=9980Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види2018-11-07T12:21:14Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>=== Нормативна база ===<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України “Про громадські об’єднання” від 22 березня 2012 року № 4572-VI] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15 травня 2003 року № 755-IV] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
=== Поняття та види відокремлених підрозділів ===<br />
<br />
Відповідно до частини [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 1 статті 13 Закону України “Про громадські об’єднання”] громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом, у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].<br /><br />
<br />
Цивільний кодекс України передбачає два види відокремлених підрозділів: філії та представництва. Відповідно до частини 1 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.<br /><br />
<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 2 статті 95 Цивільного кодексу України] представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.<br />
Таким чином, різниця між філією і представництвом полягає в обсязі та характері виконуваних ними функцій. Якщо філія виконує всі або частину функцій громадського об’єднання, то представництво здійснює лише представництво та захист її інтересів.<br /><br />
Таким чином, якщо громадське об’єднання має на меті здійснювати повноцінну діяльність, для цього необхідно утворювати філію. Для організації своєї діяльності філія може відкрити поточні рахунку в установах банку, мати печатку та штамп зі своїм найменуванням та найменуванням громадського об’єднання.<br /><br />
Якщо основною метою громадського об’єднання є представлення інтересів, то для такої діяльності достатньо утворити представництво.<br /><br />
'''''Майно та кошти, якими користується та розпоряджається відокремлений підрозділ, належать громадському об’єднанню.'''''<br /><br />
Громадські об’єднання, в свою чергу, передають своїм філіям і представництвам певне майно та затверджують положення про них, що визначають зміст і порядок їх діяльності.<br /><br />
<br />
Відповідно до частини [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 3 статті 95 Цивільного кодексу України] філії та представництва не є юридичними особами, тобто вони не можуть мати на своєму балансі майно чи кошти.<br />
<br />
=== Порядок створення відокремлених підрозділів ===<br />
<br />
Питання створення відокремлених підрозділів визначено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”].<br /><br />
<br />
Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи подаються такі документи:<br /><br />
- [[Файл:Заява_про_державну_реєстрацію_створення_відокремленого_підрозділу_юридичної_особи.doc]];<br /><br />
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення - відокремленого підрозділу.<br /><br />
* Для державної реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подається[[Файл:ЗАЯВА.doc]] про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.<br /> <br />
* Для державної реєстрації припинення відокремленого підрозділу юридичної особи подається [[Файл:ЗАЯВА_про_припинення.doc]]про державну реєстрацію припинення відокремленого підрозділу юридичної особи.<br />
<br />
== Діяльність відокремлених підрозділів ==<br />
<br />
Питання діяльності відокремлених підрозділів передбачено статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 13 Закону України “Про громадські об’єднання”].<br /><br />
<br />
Відокремлені підрозділи громадського об’єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об’єднання.<br /><br />
<br />
Відокремлені підрозділи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи можуть мати своє положення, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання. Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання містить інформацію про найменування відокремленого підрозділу, назву керівних (та в разі потреби контролюючих) органів, порядок обрання (призначення), строк повноважень, перелік повноважень керівних (та в разі потреби контролюючих) органів.<br /><br />
Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання не може суперечити законам та статуту громадського об’єднання.<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=9978Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення2018-11-07T12:19:37Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X ]<br />
<br />
'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це — '''Орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря[1].<br />
<br />
Цивільний кодекс України встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.<br />
<br />
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.<br />
<br />
== Права орендодавця (наймодавця) ==<br />
<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України)] у разі:<br />
<br />
* • невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк,а при короткостроковому наймі — понад два рази;<br />
* • руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.<br />
<br />
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік (п.2 і п. 3 ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї (п.1 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України). Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці (п.2 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (п.1 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла (п.2 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (ч.2 ст.785 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==<br />
<br />
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. Якщо орендодавець не повідомив орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати або розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.769 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час користування ним (ч.2 ст.767 — за, аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря (ч.2 ст.819), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (п.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
== Права орендаря (наймача) ==<br />
<br />
Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі (ч.1 ст.765 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8), орендар має право за своїм вибором:<br />
<br />
* вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;<br />
* відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків (4.1ст.766—за аналогією закону в силу 4.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (п.6 ст.762 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) (ч.1 ст.818).<br />
<br />
Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. <br />
Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання (чч.2 і 3 ст.818).<br />
<br />
Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року (ч.2ст.821).<br />
<br />
Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок (ч. 3 ст.812).<br />
<br />
Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла (ч.2 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.<br />
<br />
Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати (ч. 3 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця (ч.4 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору (п.1 ч.1 ст.822) — за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).<br />
<br />
Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк (п.2 ч.1 ст.822): Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків (стст.22, 623), завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк (п.3 ч.1 ст.822).<br />
<br />
Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (ч.2 ст.822) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).<br />
<br />
Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає. <br />
<br />
Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права протягом одного місяця, орендодавець має право продати житло іншій особі (ч.2 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб (ч. З ст.362 — за аналогією законувсилуч.1 ст.8).<br />
<br />
У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (ч.4 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається (ч.5 ст.362—за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (п.1 ч.1 ст.825).<br />
<br />
Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою (п.2ч.1 ст.825).<br />
<br />
Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому (п. 3 ч.1 ст.825).<br />
<br />
== Обов'язки орендаря (наймача) ==<br />
<br />
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (ч. З ст.767 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) (див. «інші умови», п.1).<br />
<br />
<br />
* Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (ч.1 ст.815).<br />
* Якщо орендарем є юридична особа, вона зобов'язана використовувати житло лише для проживання в ньому інших фізичних осіб (ч.2 ст.813). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (ст.823).<br />
* Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло (ч. З ст.815).<br />
* Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (ч.2 ст.816).<br />
* Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (чч.1, 2 ст.779—за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (4.2 ст.819), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладне7 потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (абз.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла (ч.1ст.826).<br />
<br />
Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження (4.1 ст.772 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
<br />
<br />
<br />
== Примітки ==<br />
<br />
# Новини орендар [1] http://orendar.com/ua/Orendar-tse/<br />
# Договір найму (оренди) [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83_(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)&oldid=1707]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=9976Права та обов'язки орендодавця та орендаря житлового приміщення2018-11-07T12:18:22Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
<br />
== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України від 28 червня 1996 року]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]<br />
<br />
'''Орендар (наймач)''' — це фізична або юридична особа (суб'єкт господарювання, організація) яка бере у тимчасове користування нерухоме або рухоме майно. У договорі оренди це — сторона якій передано майно в оренду за окрему плату у тимчасове користування, де друга сторона це — '''Орендодавець''' (власник, суб'єкт господарювання, організація) яка передає в оренду майно для орендаря[1].<br />
<br />
Цивільний кодекс України встановлює низку прав і обов'язків сторін договору оренди приватного житла, які ніяким чином не можуть бути змінені ними в договірному порядку.<br />
<br />
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.<br />
<br />
== Права орендодавця (наймодавця) ==<br />
<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла за рішенням суду [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3981 (ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України)] у разі:<br />
<br />
* • невнесення орендарем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк,а при короткостроковому наймі — понад два рази;<br />
* • руйнування або псування житла орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.<br />
<br />
За рішенням суду орендареві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, орендар не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом орендодавця постановляє рішення про розірвання договору оренди житла. На прохання орендаря суд може відстрочити виконання рішення не більше, ніж на один рік (п.2 і п. 3 ч.2 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) в разі необхідності використання житла для проживання самого орендодавця та членів його сім'ї (п.1 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України). Орендодавець повинен попередити орендаря про розірвання договору не пізніше, ніж за два місяці (п.2 ч. 3 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар житла або інші особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, орендодавець може попередити орендаря про необхідність усунення цих порушень (п.1 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та інтереси сусідів, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди житла (п.2 ч.4 ст.825 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
Якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення житла, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення (ч.2 ст.785 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України).<br />
<br />
== Обов'язки орендодавця (наймодавця) ==<br />
<br />
Орендодавець при укладенні договору оренди зобов'язаний повідомити орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду. Якщо орендодавець не повідомив орендарю про всі права третіх осіб на житло, що передається в оренду, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати або розірвання договору та відшкодування збитків (ч.2 ст.769 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендодавець зобов'язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки житла, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або призвести до пошкодження самого житла під час користування ним (ч.2 ст.767 — за, аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту не покладений на орендаря (ч.2 ст.819), орендодавець зобов'язаний при виникненні невідкладної потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (п.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
== Права орендаря (наймача) ==<br />
<br />
Якщо орендодавець не передає орендареві житло негайно (в день укладення договору) або в інший строк, якщо такий строк встановлений в договорі (ч.1 ст.765 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8), орендар має право за своїм вибором:<br />
<br />
* вимагати від орендодавця передання житла і відшкодування збитків, завданих затримкою;<br />
* відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків (4.1ст.766—за аналогією закону в силу 4.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар звільняється від орендної плати за весь час, протягом якого житло не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (п.6 ст.762 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має право за згодою з особами, які проживають разом з ним, і з попереднім повідомленням орендодавця дозволити тимчасове проживання в помешканні іншої особи (осіб) без стягнення плати за користування житлом (тимчасових мешканців) (ч.1 ст.818).<br />
<br />
Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом. <br />
Вони можуть користуватися лише тими приміщеннями, якими їм дозволили орендар та інші мешканці, і не можуть дозволити проживання в помешканні інших осіб. Тимчасові мешканці повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред'явлення до них орендарем або орендодавцем вимоги про звільнення помешкання (чч.2 і 3 ст.818).<br />
<br />
Таке право надається законом орендарю, якщо договір укладений на строк від одного року (ч.2ст.821).<br />
<br />
Орендар має право користуватися в багатоквартирному житловому будинку майном, що обслуговує будинок (ч. 3 ст.812).<br />
<br />
Орендар має право на вилучення зроблених ним поліпшення житла, якщо вони можуть бути відокремлені без пошкодження житла (ч.2 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) незалежно від того, чи давав орендодавець згоду на такі поліпшення.<br />
<br />
Якщо поліпшення житла зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати (ч. 3 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар набуває право спільної з орендодавцем власності на нову річ, створену в результаті поліпшення житла, зробленого за згодою орендодавця (ч.4 ст.778 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має переважне перед іншими особами право на укладення договору оренди житла на новий строк у разі спливу строку договору (п.1 ч.1 ст.822) — за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).<br />
<br />
Не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору оренди житла орендодавець може запропонувати орендареві укласти договір на таких самих або інших умовах чи попередити орендаря про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо орендодавець не попередив орендаря, а орендар не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк (п.2 ч.1 ст.822): Якщо орендодавець відмовився від укладення договору на новий строк, але протягом одного року уклав договір оренди житла з іншою особою, орендар має право вимагати переведення на нього прав орендаря та (або) відшкодування збитків (стст.22, 623), завданих відмовою укласти з ним договір на новий строк (п.3 ч.1 ст.822).<br />
<br />
Орендар має переважне перед іншими особами право на придбання житла, яке було предметом договору оренди, у разі його продажу (ч.2 ст.822) за винятком випадку, коли договір укладений на строк до одного року (ч.2 ст.821).<br />
<br />
Таким чином, орендодавець зобов'язаний письмово повідомити орендаря про намір продати житло, вказавши ціну та інші умови, на яких він його продає. <br />
<br />
Якщо орендар відмовився від здійснення переважного права купівлі чи не здійснив цього права протягом одного місяця, орендодавець має право продати житло іншій особі (ч.2 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо в якості орендаря виступає кілька осіб, які виявили бажання придбати житло, орендодавець має право вибору серед таких осіб (ч. З ст.362 — за аналогією законувсилуч.1 ст.8).<br />
<br />
У разі продажу житла з порушенням переважного права купівлі орендар може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав і обов'язків покупця. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (ч.4 ст.362 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Передання орендарем свого переважного права придбання житла іншій особі не допускається (ч.5 ст.362—за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
Орендар має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору оренди, письмово попередивши про це орендодавця за три місяці (п.1 ч.1 ст.825).<br />
<br />
Якщо орендар звільнив помешкання без попередження, орендодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо орендодавець доведе, що він не міг укласти договір оренди житла на таких самих умовах з іншою особою (п.2ч.1 ст.825).<br />
<br />
Орендар має право відмовитися від договору оренди житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання в ньому (п. 3 ч.1 ст.825).<br />
<br />
== Обов'язки орендаря (наймача) ==<br />
<br />
При прийнятті житла в своє володіння орендар зобов'язаний перевірити належний стан житла. Якщо орендар у момент передання житла в його володіння не переконається в його належному стані, житло вважається таким, що передане в належному стані (ч. З ст.767 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8) (див. «інші умови», п.1).<br />
<br />
<br />
* Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані (ч.1 ст.815).<br />
* Якщо орендарем є юридична особа, вона зобов'язана використовувати житло лише для проживання в ньому інших фізичних осіб (ч.2 ст.813). Правовою підставою для цього може бути договір суборенди (піднайму) житла (ст.823).<br />
* Орендар зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло (ч. З ст.815).<br />
* Орендар несе відповідальність перед орендодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним (ч.2 ст.816).<br />
* Орендар зобов'язаний усунути погіршення житла, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення житла орендодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків (чч.1, 2 ст.779—за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
Якщо договором обов'язок проведення капітального ремонту покладений на орендаря (4.2 ст.819), орендар зобов'язаний при виникненні невідкладне7 потреби в капітальному ремонті провести його в «розумний строк» (абз.2 ч.2 ст.776 — за аналогією закону в силуч.1 ст.8).<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди житла орендар та інші особи, які проживали в помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду без надання їм іншого житла (ч.1ст.826).<br />
<br />
Орендар, який затримав повернення житла орендодавцеві, несе ризик його випадкового знищення або пошкодження (4.1 ст.772 — за аналогією закону в силу ч.1 ст.8).<br />
<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Право користування чужим майном]]<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
<br />
<br />
<br />
== Примітки ==<br />
<br />
# Новини орендар [1] http://orendar.com/ua/Orendar-tse/<br />
# Договір найму (оренди) [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83_(%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8)&oldid=1707]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%97&diff=9973Порядок призначення та виплати стипендії2018-11-07T12:00:01Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 року № 1556-VII] <br />
* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249638456 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047 "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах"]<br />
* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249638784 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050 "Деякі питання стипендіального забезпечення"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]<br />
<br />
== Хто має право на отримання стипендії? ==<br />
Особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням за <u>рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету</u>, а саме:<br /><br />
# учні денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань;<br /><br />
# студенти денної форми навчання вищих навчальних закладів I—IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби;<br /><br />
# курсанти денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту;<br /><br />
# учні VIII—XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);<br /><br />
# учні I—II курсів училищ фізичної культури, студентів I—II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;<br /><br />
# слухачі підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів;<br /><br />
# клінічні ординатори;<br /><br />
# аспіранти і докторанти, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);<br /><br />
# курсанти, слухачі та ад'юнкти вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів — у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 цього Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1050.<br /><br />
<br />
Призначення і виплата академічних стипендій студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам, аспірантам, докторантам з числа іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, осіб, яким надано статус закордонного українця, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі, коли здобуття ними вищої освіти здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України та на загальних підставах.<br />
<br />
== Види стипендій ==<br />
*'''академічні:'''<br /><br />
# стипендії, засновані Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України (у тому числі іменні), які призначаються учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, аспірантам, а також курсантам, слухачам та ад’юнктам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів за результатами навчання за певним освітнім (освітньо-кваліфікаційним) рівнем, розміри та порядок призначення яких визначаються окремими нормативно-правовими актами;<br /><br />
# ординарні (звичайні) академічні стипендії;<br /><br />
# стипендії у підвищеному розмірі:<br /><br />
учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які досягли особливих успіхів у навчанні;<br /><br />
студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями (спеціалізаціями), визначеними переліком спеціальностей (спеціалізацій) галузей, для яких встановлюється підвищений розмір академічних стипендій, затвердженим у встановленому порядку.<br /><br />
*'''соціальні''' — на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян.<br />
<br />
== Хто приймає рішення про призначення стипендії? ==<br />
Правила призначення академічних стипендій у відповідному навчальному закладі затверджуються його вченою (педагогічною) радою за погодженням з органом студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією осіб, які навчаються, а також оприлюднюються ''не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру''.<br /><br />
<br />
Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника навчального закладу утворюються <u>стипендіальні комісії</u>. При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та первинних профспілкових організацій осіб, які навчаються, повинна становити ''не менше ніж 50 відсотків складу'' стипендіальної комісії.<br />
<br />
== Підстави виплати академічної стипендії ==<br />
Вищі навчальні заклади у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів згідно <u>з рейтингом успішності</u>, що складається на підставі об'єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожного навчального предмета (дисципліни) і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового вищого навчального закладу, які навчаються на певному факультеті (відділенні) за денною формою навчання за відповідними курсом та спеціальністю (напрямом підготовки).<br />
<br />
== Підстави та порядок виплати соціальної стипендії ==<br />
Соціальна стипендія в обов'язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які за результатами навчального семестру <u>не мають</u> академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, <u>включені до рейтингу</u> та <u>належать до однієї з таких категорій</u>:<br /><br />
* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків;<br /><br />
* особи, які згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають пільги під час призначення стипендії; [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи|Категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br /><br />
* особи, які відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мають право на призначення соціальних стипендій;<br /><br />
* особи, яким Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" гарантується призначення соціальної стипендії.<br /><br />
* особи, один з батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час масових акцій громадянського протесту.<br /><br />
* особи, зареєстрованих як внутрішньо переміщені.<br /><br />
* особи, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 р. N 218-IV.<br /><br />
* діти-інваліди та особи з інвалідністю I - III групи.<br /><br />
* студенти (курсанти) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".<br /><br />
Особи, які вперше претендують або поновлюють право на призначення соціальної стипендії, подають до стипендіальної комісії у встановленому порядку відповідне ''письмове звернення'' із зазначенням дати та документи, що підтверджують їх право на отримання пільг та гарантій на стипендіальне забезпечення згідно з нормативно-правовими актами (наприклад, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; посвідчення дитини-інваліда тощо).<br /><br />
Якщо стипендіальна комісія вперше розглядає питання про призначення особі соціальної стипендії і при цьому заявник має право на призначення соціальної стипендії одночасно за кількома підставами, за вільним вибором особи у письмовому зверненні зазначається ''тільки одна підстава для призначення тільки однієї соціальної стипендії''.<br /> Натомість діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, а також студенти (курсанти), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, можуть отримувати одночасно соціальну стипендію та академічну стипендію, у разі якщо особа, за свої високі навчальні досягнення увійшла до рейтингу та пройшла на академічну стипендію.<br /><br />
<br />
Стипендіальна комісія <u>протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового звернення</u> приймає рішення щодо наявності в особи права на отримання стипендії. У разі прийняття стипендіальною комісією позитивного рішення відповідна соціальна стипендія виплачується <u>з дати звернення</u>.<br />
<br />
== Термін та розміри виплати стипендій ==<br />
Стипендії виплачуються '''один раз на місяць'''.<br /><br />
<br />
Розмір ''академічних стипендій'' визначається виходячи з установленого [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249638456 постановою Кабінетом Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1047] розміру мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії та з урахуванням типу навчального закладу, умов навчання, спеціальності (напряму підготовки), успішності стипендіата.<br /><br />
<br />
У разі коли стипендіат має право на призначення кількох академічних стипендій, виплачується одна стипендія найбільшого розміру, якщо інше не передбачене законодавством.<br /><br />
<br />
Розмір ''соціальної стипендії'' в 2018 році для учнів професійно-технічних, студентів вищих навчальних закладів, наукових установ з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також учнів, студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків:<br />
для учнів професійно-технічних навчальних закладів — 1180 гривень на місяць;<br />
для студентів вищих навчальних закладів, наукових установ — 2360 гривень на місяць.<br />
<br />
Для студентів (курсантів), які навчаються за <u>гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями)</u> (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії.<br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]<br />
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]<br />
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br />
[[Категорія:Діти-сироти]] <br />
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83&diff=9966Порушення правил безпеки дорожнього руху2018-11-07T11:51:55Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху від 10.10.2001 № 1306 dsl від 10 жовтня 2001 р. № 1306]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]<br />
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 19.12.2008, підстава v0018700-08]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність, поняття та суб'єкт ===<br />
<br />
Адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.<br /><br />
Суб'єктами цих адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.<br /><br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
<br />
Якщо порушення Правил дорожнього руху призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, при якому загинули або були травмовані люди, або вчинено інші злочини на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно Кримінального кодексу.<br />
<br />
=== Цивільно-правова відповідальність ===<br />
<br />
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 ЦК України]).<br /><br />
<br />
Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1187 ЦК]).<br />
<br />
== Правопорушення та відповідальність ==<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність ===<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття КУпАП<br />
|-<br />
| Випуск в експлуатацію ТЗ та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах || Штраф 1360 грн. || посадові особи, суб'єкти підприємницької діяльності || 80<br />
|-<br />
| Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах || Штраф 510 грн. || громадяни || 81<br />
|-<br />
| Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації с/г машин і техніки безпеки || штраф 102—340 грн. або позбавлення права керування цими машинами до 1 місяця || механізатори || 108<br />
|-<br />
| Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов || штраф 340 грн. || водій || ч.1, ч.3 ст. 121<br />
|-<br />
| Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів || штраф 680 грн. || водій || ч.2 ст. 121<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч.1—3 ст. 121 || позбавлення права керування ТЗ 3—6 місяців або адміністративний арешт 5—10 діб || водій || ч.4 ст. 121<br />
|-<br />
| Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами || штраф 51 грн. || водій || ч.4 ст. 121<br />
|-<br />
| Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака || штраф 170 грн. || водій || ч.6 ст. 121<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч.6 ст. 121 || штраф 255 грн. або громадські роботи 30—40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого || водій || ч.7 ст. 121<br />
|-<br />
| Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах || штраф 255 грн. || водій || ст. 121<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння || штраф 170 грн. || водій маршрутного таксі || ч.1 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Порушення правил зупинки маршрутних таксі || штраф 255 грн. || водій маршрутного таксі || ч.2 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм || штраф 170 грн. || водій автобуса || ч.3 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: перевищення обмежень швидкості руху понад 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки, правил перевезень вантажів, буксирування, зупинки і стоянки (якщо це не створило перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, порушення заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками || штраф 255 грн. || водій || ч.1 ст. 122<br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: правил проїзду перехресть, зупинок ТЗ загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофору або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечного інтервалу та дистанції, розташування ТЗ на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування освітлювальними приладами або спец. сигналами при початку або зміні напрямку руху, використання, переобладнання цих приладів з порушенням вимог стандартів, користування водієм ТЗ засобами зв'язку, який не налаштовано для використання без допомоги рук, порушення—510 правил навчальної їзди || штраф 425 грн. || водій || ч.2 ст. 122<br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: перевищення обмежень швидкості понад 50 км/год, ненадання переваги в русі ТЗ аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної охорони, порушення правил зупинки, стоянки, що спричинило перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху || штраф 510 грн. || водій || ч.3 ст. 122<br />
|-<br />
| Зазначені у ч.1—3 ст. 122 порушення, які призвели до створення аварійної обстановки (змусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху тощо), що підтверджено фактичними даними || штраф 680—850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року || водій || ч.4 ст. 122<br />
|-<br />
| Невико—187нання вимог про зупинку || Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від трьох до шести місяців || водій || ст. 122<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Залишення місця ДТП || штраф 255 грн. або громадські роботи 30—40 годин, або адмін. арешт від 10 до 15 діб || водій || ст. 122<sup>4</sup><br />
|-<br />
| Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв || штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв || водій || ст. 122<sup>5</sup><br />
|-<br />
| В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений || штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого || особа, визнана винною || ч.2 ст. 123<br />
|-<br />
| Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів || позбавлення права керування ТЗ від одного до трьох років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого || особа, визнана винною || ч.3 ст. 123<br />
|-<br />
| Інші порушення правил руху через залізничні переїзди || штраф 340грн. || водій || ч.1 ст. 123<br />
|-<br />
| Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна || штраф 340 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року || водій || ст. 124<br />
|-<br />
| Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України || штраф 68 грн. || водій || ст. 124<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності || штраф 425 грн. || правопорушник || ч.1 ст. 126<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права || штраф 510 грн. || правопорушник || ч.2 ст. 126<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ || штраф 510 грн. || Водій || ч.3 ст. 126<br />
|-<br />
| Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо) || штраф 51 грн. || пішохід || ч.1 ст. 127<br />
|-<br />
| Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин || штраф 85 грн. || водії вказаних ТЗ || ч.2 ст. 127<br />
|-<br />
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння || штраф 136 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи || ч.3 ст.127<br />
|-<br />
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки || штраф 170 грн. || ті самі особи || ч.4 ст. 127<br />
|-<br />
| Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів || сумарно штраф 1360 грн. || посадові особи || ч.1, ч.2, ч.3 ст. 1271 <br />
|-<br />
| Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км || штраф 680 грн. || посадові особи, підприємці || ч.1 ст. 128<br />
|-<br />
| Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року || штраф 850 грн. || посадові особи, СГД || ч.2 ст. 128<br />
|-<br />
| Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху || штраф 1700 грн. || відповідальні особи посадові особи СГД || ч.1 ст. 128<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Порушення, передбачені частиною першою ст.128<sup>1</sup>, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна || штраф 2550 грн. || особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД || ч.2 ст. 128<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду || штраф 425 грн. || посадові особи, СГД || ч.1. ст. 129<br />
|-<br />
| Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ || штраф 340 грн. || посадові особи, СГД || ч.2 ст. 129<br />
|-<br />
| Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, || штраф 1020 грн. || посадові особи || ч.3 ст. 129<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особами, які перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів || штраф 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік || водій, інші особи || ч.1 ст. 130<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130 || штраф 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки; || водій, інші особи|| ч.2 ст. 130<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 || штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років || водій, інші особи || ч.3 ст. 130<br />
|-<br />
| Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - || штраф 20400 грн. або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. || водій || ч.4 ст. 130<br />
|-<br />
| Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції || 2550 грн. штраф або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб. || водій судна || ч.5 ст. 130<br />
|-<br />
| Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами || штраф 2550 або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб || правопорушник || ч.6 ст. 130<br />
|-<br />
| Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами || штраф 510 грн. (водії) штраф 680 грн. (посадовці, СГД) || водії, посадові особи, СГД || ст. 132<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Решта порушень правил дорожнього руху || Попередження || водій || ст. 125<br />
|}<br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Злочин || Санкція || Відповідальна особа || Стаття КК<br />
|-<br />
| Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років або без такого || водій || ч.1 ст. 286<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння тяжкого тілесного ушкодження або смерті потерпілого || позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років або без такого || водій || ч.2 ст. 286<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб || позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років || водій || ч.3 ст. 286<br />
|-<br />
| Випуск в експлуатацію технічно несправних ТЗ або інше порушення їх експлуатації, допуск до керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, перебуває в стані сп'яніння, якщо ці де спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого || відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ || ст. 287<br />
|-<br />
| Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження або смерть || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років || відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд || ст. 288<br />
|-<br />
| Незаконне заволодіння транспортним засобом || штраф 17 000—20 400 грн. або обмеження чи позбавлення волі 3—5 роки || особа, визнана винною || ч.1 ст. 289<br />
|-<br />
| Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди || позбавлення волі 5—8 років з конфіскацією майна чи без такої || особа, визнана винною || ч.2 ст. 289<br />
|-<br />
| Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди || позбавлення волі 7—12 років з конфіскацією майна чи без такої || особа, визнана винною || ч.3 ст. 289<br />
|-<br />
| Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу || штраф 2550—4250 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження волі до трьох років || особа, визнана винною || ст. 290<br />
|-<br />
| Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років || особа, визнана винною || ст. 291<br />
|}<br />
<br />
'''Корисне по темі:'''<br />
<br />
[[Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху|Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, зокрема у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Порушення правил безпеки дорожнього руху]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9892Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:49:26Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації" від 22 грудня 2005 року № 3273-IV ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери" від 06 березня 1992 року № 2173-XII ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 06 вересня 2005 року № 2804-IV ]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9891Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:48:41Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації" від 22 грудня 2005 року № 3273-IV ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери" від 06 березня 1992 року № 2173-XII ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9890Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:47:55Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації" від 22 грудня 2005 року № 3273-IV ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9889Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:47:12Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року № 3480-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9888Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:46:25Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9887Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:44:54Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 року № 898-IV]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=9886Поняття і види цінних паперів2018-11-07T06:44:01Z<p>Kakhovka.kherson: /* Нормативно-правова база */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3273-15 Закон України "Про іпотечні облігації"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2173-12 Закон України "Про приватизаційні папери"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2804-15 Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"]<br />
<br />
== Загальні поняття ==<br />
<br />
Відповідно до ''частини 1 статті 3'' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3480-15 Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"] '''''цінним папером''''' - є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера(особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.<br /><br />
Відповідно до ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»] похідні цінні папери — це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів». Крім ф’ючерсів та опціонів до похідних інструментів відносять і низку інших грошових документів, у тому числі варант і ордер. <br />
== Основні ознаки цінних паперів ==<br />
# Цінний папір має '''''документальний характер'''''('''але не завжди'''), тобто є документом офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізити), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвідчення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил. Якщо необхідно, має бути здійснено державну реєстрацію і ліцензування.<br />
# Цінний папір засвідчує '''''грошове або інше майнове право'''''.<br />
# Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред'явлення оригіналу документа, що означає '''''зв'язок вираженого в папері права з самим документом'''''.<br />
# Передача втіленого в папері майнового права допускається '''''тільки за умови його передачі'''''.<br />
# '''''Відмова від виконання зобов'язання''''', вираженого цінним папером, можлива, якщо доведено '''''недобросовісність держателя''''' або у разі виявлення '''''підроблення цінного папера'''''.<br />
== Види цінних паперів ==<br />
=== Види цінних паперів за формою існування ===<br />
Цінні папери за формою існування поділяються на:<br />
* бездокументарні цінні папери; <br />
* документарні цінні папери.<br><br />
<br />
'''Бездокументарним цінним папером''' є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.<br><br />
<br />
'''Документарним цінним папером''' є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.<br />
=== Види цінних паперів за формою випуску ===<br />
Цінні папери за формою випуску можуть бути:<br />
* на пред’явника;<br />
* іменні;<br />
* ордерні.<br />
Права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать:<br />
* пред’явникові цінного папера ('''цінний папір на пред’явника''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері ('''іменний цінний папір''');<br />
* особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу ('''ордерний цінний папір''').<br />
<br />
'''Ордерні''' цінні папери можуть існувати '''виключно в документарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Іменні емісійні''' цінні папери існують '''виключно в бездокументарній формі'''.<br><br />
<br />
'''Емісійні''' цінні папери на пред’явника '''можуть бути переведені''' в бездокументарну форму існування шляхом депонування таких цінних паперів на рахунках у цінних паперах у Центральному депозитарії цінних паперів або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5178-17 Законом України "Про депозитарну систему України"] (знерухомлені) в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Емісійні цінні папери на пред’явника, що існують в бездокументарній формі, не можуть бути переведені в документарну форму.<br />
== Групи цінних паперів ==<br />
=== Пайові цінні папери ===<br />
Пайові цінні папери засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів.<br><br />
До пайових цінних паперів відносяться:<br />
* '''акції'''- іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України].;<br />
* '''інвестиційні сертифікати''' - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.;<br />
* '''сертифікати ФОН (фонду операцій із нерухомістю)''' - це цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.;<br />
* '''акції корпоративного інвестиційного фонду''' - цінний папір, емітентом якого є корпоративний інвестиційний фонд та який посвідчує майнові права його власника (учасника корпоративного інвестиційного фонду), включаючи право на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна корпоративного інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право на управління корпоративним інвестиційним фондом, а також немайнові права, передбачені законодавством про інститути спільного інвестування.<br />
=== Боргові цінні папери ===<br />
Боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов’язання.<br><br />
До боргових цінних паперів відносяться:<br />
* '''облігації підприємств'''. Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію цінних паперів (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу.;<br />
* '''державні облігації України''';<br />
# облігації внутрішніх державних позик України - державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.;<br />
# облігації зовнішніх державних позик України - державні боргові цінні папери, що розміщуються на міжнародних фондових ринках і підтверджують зобов’язання України відшкодувати пред’явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.; <br />
# цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу..<br />
* '''облігації місцевих позик'''. До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик;<br />
* '''казначейські зобов’язання України''' - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.;<br />
* '''ощадні (депозитні) сертифікати''' - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.;<br />
* '''векселі''' - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).;<br />
* '''облігації міжнародних фінансових організацій''';<br />
* '''облігації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб''' - цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.<br />
=== Іпотечні цінні папери ===<br />
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.<br><br />
До іпотечних цінних паперів відносяться:<br />
* '''іпотечні облігації'''- є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного <br />
покриття ;<br />
* '''іпотечні сертифікати''' - іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками;<br />
* '''заставні''' - цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки;<br />
=== Приватизаційні цінні папери ===<br />
Приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;<br />
=== Похідні цінні папери ===<br />
Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;<br />
=== Товаророзпорядчі цінні папери ===<br />
Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Господарське право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83&diff=8587Примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу2018-10-02T10:10:35Z<p>Kakhovka.kherson: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 №1618-IV] <br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000р. №1645-ІІІ]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2586-14 Закон України “Про протидію захворюванню на туберкульоз” від 05.07.2001 р. №2586-ІІІ]<br />
<br />
<br />
== Предмет доказування ==<br />
<br />
* встановлення факту захворювання на заразну форму туберкульозу;<br />
* підстави для примусової госпіталізації;<br />
* ухилення хворої особи від обов'язкової госпіталізації.<br />
<br />
== Перелік необхідних доказів (основних): ==<br />
<br />
* мотивований висновок лікаря про необхідність примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, в якому зазначається строк, протягом якого буде проведено лікування.<br />
<br />
'''Підсудність:'''<br /><br />
Заява про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.<br /><br />
<br />
'''Заявник:''' представник протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за хворим.<br /><br />
<br />
'''Заінтересовані особи:''' <br /><br />
* особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби;<br />
* представник особи, стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію.<br /><br />
* участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, представника особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію або про продовження строку примусової госпіталізації, є обов’язковою.<br /><br />
<br />
'''Строк подання заяви:''' заява подається протягом 24 годин з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу.<br /><br />
== Розгляд справи та рішення суду ==<br />
<br />
Справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд розглядає не пізніше 24 годин після відкриття провадження у справі. Особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.<br /><br />
Розглянувши заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.<br /><br />
Рішення про задоволення заяви, підлягає негайному виконанню та є підставою для примусової госпіталізації або продовження строку примусової госпіталізації особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.<br />
<br />
Після набрання законної сили рішенням суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд надсилає рішення відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони майна особи, стосовно якої ухвалено рішення суду.<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=3360Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування2017-07-03T07:42:07Z<p>Kakhovka.kherson: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
<br />
== Офіційне працевлаштування ==<br />
Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. Згідно Конституції, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br /> Це право реалізується шляхом укладання '''''трудового договору'''''. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в '''письмовій формі'''.<br />
Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця. Таким чином, трудовий договір є базовою гарантією, двостороннім правочином між працівником і роботодавцем, який закріплює права та обовязки сторін.<br /><br />
<br />
== Нелегальне працевлаштування ==<br />
Нелегальним працевлаштуванням слід вважати виконання певного виду робіт без юридичного оформлення працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. В разі, якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, ці дії є порушенням законодавства про працю та є підставою для накладення на нього <u>штрафу</u>(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). Слід зазначити, що виконання роботи без офіційного працевлаштування значно звужує реалізацію трудових прав такого працівника.<br /><br />
<br />
== Відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору ==<br />
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:<br />
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Органом, уповноваженим накладати штраф є територіальні управління Державної служби України з питань праці.(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України])<br />
У випадку, коли роботодавець не бажає укладати трудовий договір, та допускає працівника до роботи, ці дії також можуть підпадати під склад кримінального злочину, так зокрема: Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, ''а також інше грубе порушення законодавства про працю'' -караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. (ч. 1. ст. 172 КК України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). <br /><br />
<br />
== Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування ==<br />
В разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись з письмовим зверненням до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення. Додатково, працівник має право звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин. Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця — це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само, як і покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Kakhovka.khersonhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=3359Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування2017-07-03T07:40:35Z<p>Kakhovka.kherson: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon5.rad...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
<br />
== Офіційне працевлаштування ==<br />
Офіційне працевлаштування працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. Згідно Конституції, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br /> Це право реалізується шляхом укладання '''''трудового договору'''''. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в '''письмовій формі'''.<br />
Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця. Таким чином, трудовий договір є базовою гарантією, двостороннім правочином між працівником і роботодавцем, який закріплює права та обовязки сторін.<br /><br />
<br />
== Нелегальне працевлаштування ==<br />
Нелегальним працевлаштуванням слід вважати виконання певного виду робіт без юридичного оформлення працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. В разі, якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, ці дії є порушенням законодавства про працю та є підставою для накладення на нього <u>штрафу</u>(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). Слід зазначити, що виконання роботи без офіційного працевлаштування значно звужує реалізацію трудових прав такого працівника.<br /><br />
<br />
== Відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору ==<br />
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:<br />
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Органом, уповноваженим накладати штраф є територіальні управління Державної служби України з питань праці.(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України])<br />
У випадку, коли роботодавець не бажає укладати трудовий договір, та допускає працівника до роботи, ці дії також можуть підпадати під склад кримінального злочину, так зокрема: Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" іншою особою, ''а також інше грубе порушення законодавства про працю'' -караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. (ч. 1. ст. 172 КК України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). <br /><br />
<br />
== Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування ==<br />
В разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись з письмовим зверненням до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення. Додатково, працівник має право звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин. Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця — це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само, як і покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.<br /><br />
<br />
[[Категорія: Трудове право?]]</div>Kakhovka.kherson