https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Ivanenko.yuliia&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T15:40:43ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0&diff=47243Легалізація самочинного будівництва2024-03-27T13:14:00Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/687-14 Закон України «Про архітектурну діяльність»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-12 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0976-18 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 № 158 «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт»]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Відповідно до ст. 376 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] самочинним вважається будівництво житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна у разі:<br />
* якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво;<br />
* якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;<br />
* якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;<br />
* якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.<br />
За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Воно не може бути відчужене, успадковане; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Для того, щоб самочинне будівництво стало об'ектом права власності, його необхідно узаконити (легалізувати).<br />
<br />
<br />
'''Залежно від низки обставин, легалізацію може бути здійснено як в позасудовому порядку, так і в судовому.'''<br />
== Легалізація самочинного будівництва в позасудовому порядку ==<br />
Позасудовий порядок легалізації самочинного будівництва можливий щодо наступних видів самочинного будівництва за умови, що забудовник мав право власності (користування) на земельну ділянку:<br /><br />
* '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року'''<br />
* '''індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року'''<br />
* '''будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року,''' головна умова – щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження. <br />
Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.<br />
<br />
Перш ніж звернутись до суду необхідно [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|подати до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об’єкта до експлуатації]] <br />
<br />
- заяву про прийняття об’єкта в експлуатацію (у разі наявності співвласники земельної ділянки/зазначеного об’єкта підписують також);<br />
<br />
- один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації;<br />
<br />
- звіт про проведення технічного обстеження; <br />
<br />
- засвідчені в установленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;<br />
<br />
- технічний паспорт з відміткою про можливість розміщення та надійної і безпечної експлуатації об’єкта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II Порядку). При цьому, технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.<br />
<br />
Після подачі необхідних документів та заяви до органу державного будівельно-архітектурного контролю їх буде розглянуто упродовж 10-ти робочих днів та ухвалено рішення щодо прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому, штрафні санкції за самовільне будівництво та експлуатацію таких об’єктів до власників/користувачів земельних ділянок не застосовуватимуться. <br />
<br />
== Легалізація самочинного будівництва в судовому порядку ==<br />
=== Підстави для звернення до суду ===<br />
Відповідно до п. 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)»] суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:<br />
* '''про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;''' <br />
* '''про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.'''<br />
<br />
У цьому випадку обовязковою умовою є надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Надання земельної ділянки у встановленому порядку може здійснюватись шляхом її отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації; купівлі, у тому числі на конкурентних засадах; набуття права власності на підставі інших цивільно-правових угод (міни, ренти, дарування, спадкування тощо); отримання у спадок; постійне користування; шляхом укладення договору оренди, суперфіцію. <br />
<br />
=== Куди звертатися? ===<br />
Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво подається до загального суду за місцем знаходження самочинно збудованого майна.<br />
=== Вимоги до позовної заяви ===<br />
Позовна заява має відповідати вимогам, визначеним [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України].<br><br />
При поданні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки відповідачем зазначається орган місцевого самоврядування. <br />
<br />
Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.<br />
<br />
'''У позові має бути зазначено''':<br />
* ким збудовано (будується) нерухоме майно; <br />
* рік початку та закінчення будівництва; <br />
* інформацію про наявну документацію на земельну ділянку, на якій здійснювалось або здійснюється будівництво; <br />
* її власників (користувачів); <br />
* загальну площу самочинно збудованого нерухомого майна, його склад (кількість поверхів, кімнат, прибудов відповідно до даних технічного паспорту). <br />
<br />
Зазначається, що будівництво об’єкта здійснювалось з додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (якщо її цільове призначення не змінювалось) і не порушує права інших осіб. Останнє може бути підтверджено показаннями свідків, в даному випадку сусідів. <br />
<br />
'''До позовної заяви додаються належним чином завірені копії наступних документів:'''<br />
* довідка про відсоток готовності об’єкта самочинного будівництва;<br />
* технічний паспорт будівлі;<br />
* технічний висновок проектної організації (спеціаліста, експерта) щодо відповідності стану об’єкта самочинного будівництва державним будівельним нормам;<br />
* документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки;<br />
* висновки державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог.<br />
<br />
=== Судовий збір ===<br />
За подання позову про визнання права власності на самочинне будівництво сплачується [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 судовий збір] у розмірі:<br />
* 1 відсотка ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб (для фізичних осіб);<br />
* 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб (для юридичних осіб).<br />
Ціна позову визначається вартістю нерухомого майна на підставі оцінки самочинно збудованого об’єкта.<br />
<br />
== Порядок прийняття в експлуатацію та реєстрації права власності самочинно збудованого об’єкта ==<br />
У разі визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду, такий об’єкт приймається в експлуатацію шляхом [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B2_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BB%D1%83%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2 подання декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта], на яке визнано право власності за рішенням суду лише за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації, яка визначається за результатами проведення технічного обстеження самочинно збудованого об’єкта.<br />
<br />
Після проходження процедури введення об’єкта нерухомості в експлуатацію необхідно здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. <br />
<br />
Реєстрація права власності на самочинне будівництво здійснюється державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад та нотаріусами. Подання документів у випадку реєстрації державними реєстраторами виконавчих органів сільських, селищних, міських рад здійснюється через Центри надання адміністративних послуг.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів для реєстрації ===<br />
Відповідно до пп. 41, 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень] для здійснення реєстрації самочинного будівництва необхідно подати заяву та наступні документи:<br />
# Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.<br />
# Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.<br />
# Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси. Даний документ не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. <br />
# Письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність).<br />
# Договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).<br />
<br />
=== Строк реєстрації === <br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
=== Вартість реєстрації ===<br />
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму''' для працездатних осіб.<br />
<br />
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менший, ніж п’ять робочих днів,справляється адміністративний збір у такому розмірі:<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;<br />
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк один робочий день;<br />
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.<br />
<br />
=== Рішення за результатами реєстрації ===<br />
За результатами реєстрації заявнику надається '''витяг з Державного реєстру прав''' в електронній та за бажанням заявника в паперові формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.<br />
<br />
[[Категорія: Право власності на майно]]<br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія: Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Житлове право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8&diff=46938Право баби та діда, прабаби та прадіда на спілкування з онуками, правнуками2024-02-26T11:46:15Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 Закон України «Про виконавче провадження»]<br />
<br />
== Право на спілкування з онуками ==<br />
В [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1 ст. 257 Сімейного кодексу України] визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.<br />
<br />
== Чи мають право батьки перешкоджати спілкуванню та вихованню ==<br />
Згідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n721 ст. 151 Сімейного кодексу України], батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. <br />
<br />
Відповідно ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 ст. 257 Сімейного кодексу України] батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. <br />
<br />
== Способи захисту цивільних прав при перешкоджанню спілкуванню з онуками ==<br />
* визнання права;<br />
* визнання угоди недійсною;<br />
* припинення дії, яка порушує право;<br />
* відновлення становища, яке існувало до порушення;<br />
* примусове виконання обов'язку в натурі;<br />
* зміна правовідношення;<br />
* припинення правовідносин;<br />
* відшкодування збитків;<br />
* відшкодування моральної шкоди;<br />
* визнання незаконним акта державного органу або органу місцевого самоврядування, а також інші способи захисту.<br />
<br />
== Порядок усунення перешкод у спілкуванні з онуком ==<br />
Дід чи баба мають право звернутися із заявою до органу опіки та піклування про захист прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1377 258 Сімейного кодексу України]). В свою чергу орган опіки і піклування визначає способи участі діда та/або баби у виховані чи просто спілкуванні з дитиною (визначать години відвідування). Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання, якщо протягом десяти днів від часу винесення такого рішення зацікавлена особа не звернуться за захистом своїх прав або інтересів до суду (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n109 ст. 19 Сімейного кодексу України]). Проте якщо спілкування діда чи баби з неповнолітніми онуками, на думку органу опіки та піклування, негативно впливає на дітей, то спілкування можуть заборонити тимчасово чи постійно.<br />
<br />
Також можна звернутися з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів малолітніх або неповнолітніх чи повнолітніх непрацездатних онуків або ж із [[:Файл:Позовна заява про усунення перешкод у здійсненні своїх прав щодо виховання онука.docx|позовом]] про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та/або щодо участі у вихованні дитини (ч. 2 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1373 257 Сімейного кодексу України]). чиняться перешкоди на спілкування баби, діда, прабаби, прадіда на спілкування з внуками, вони мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.<br />
<br />
== Підсудність розгляду справи ==<br />
Заява про усунення перешкод спілкуванню з онуком, подається до суду за місцем проживання онуків. <br />
<br />
== Обставини які враховує суд при прийнятті рішення ==<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1393 263 Сімейного кодексу України] спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України.] <br />
<br />
У статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n757 159 Сімейного кодексу України] зазначено суд визначає способи участі одного (залежно від того, скільки звернулося до суду родичів і до скількох) з дідів, бабів, сестер тощо на спілкування і виховання дитини (періодичне чи систематичне побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця їх проживання, черговість між бабою, дідом, прабабою, прадідом, братами, сестрами, мачухою, вітчимом на спілкування з дитиною в присутності кого, якщо це необхідно в інтересах дитини тощо.<br />
При цьому також ураховується:<br />
* вік, стан здоров'я дитини; <br />
* поведінка родичів у минулому і теперішньому часі; <br />
* інші обставини, що мають істотне значення для дитини.<br />
<br />
'''Суд''' з урахуванням поведінки в сім'ї позивача, його характеристики, стану здоров'я, інших обставин, які можуть загрожувати життю, здоров'ю дитини, '''може відмовити в позові''' про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і її вихованні. Суд визначає способи участі баби і діда, прабаби і прадіда у вихованні дитини. Це можуть бути періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання баби і діда, тощо. Крім того, суд у своєму рішенні визначає місце та час спілкування баби, діда (прабаби, прадіда) зі своїми внуками (правнуками). Рішення суду з даного питання виноситься з урахуванням письмового висновку органу опіки та піклування та думки представника органу опіки та піклування, який приймає участь у судовому засіданні.<br />
<br />
== Виконання рішення суду ==<br />
У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, треба звертатися до державної виконавчої служби.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n610 ст. 64<sup>-1</sup> Закону України «Про виконавче провадження»] виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.<br />
<br />
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.<br />
<br />
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n715 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»]. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.<br />
<br />
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n658 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]) та вживає інші заходи примусового виконання рішення.<br />
<br />
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97828968 Постанова Верховного суду № 317/206/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/978289]<br />
<br />
Постанова Верховного суду № 295/13297/18 https://reyestr.court.gov.ua/Review/90714225<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7_%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BC&diff=46673Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем2024-01-26T06:25:49Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Право пацієнта на вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n266 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 503 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 504 «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0496282-22#Text Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2022 року № 496 "Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану" врегульовано питання надання первинної медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які переїхали чи вимушено змінили місце проживання.] Громадяни зі статусом внутрішньо переміщеної особи, для отримання медичної допомоги можуть звертатися <u>у будь-який заклад охорони здоров’я</u> за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.<br />
<br />
Лікарі, надавачі медичних послуг, до яких звернулися переміщені особи, для отримання медичної допомоги, проведення вакцинації згідно з Календарем профілактичних щеплень, <u>не мають права</u> наполягати на необхідності подання їм декларації про вибір лікаря.<br />
<br />
Також лікарі за потреби мають оформити рецепти на необхідні ліки, у тому числі за Урядовою програмою «Доступні ліки».<br />
<br />
''[https://ombudsman.gov.ua/news_details/rozyasnennya-shchodo-deyakih-pitan-organizaciyi-medichnoyi-dopomogi-pid-chas-voyennogo-stanu Роз'яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо деяких питань організації медичної допомоги під час воєнного стану]''<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу''' - документ, що підтверджує волевиявлення пацієнта (його законного представника) про вибір лікаря, який надаватиме йому первинну медичну допомогу (далі - Декларація).<br />
<br />
'''Первинна медична допомога''' - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.<br />
<br />
Надання первинної медичної допомоги забезпечують заклади охорони здоров’я та фізичні особи - підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку.<br />
<br />
== Право пацієнта на вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ==<br />
Відповідно до ст. 35-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n266 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»] пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.<br />
<br />
Статтею 9 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачено, що пацієнт (його законний представник) реалізує своє право на вибір лікаря шляхом подання надавачу медичних послуг декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. <br><br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядком вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.03.2018 № 503, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 347/31799) (далі - Порядок)], '''пацієнт (його законний представник) має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу (далі - ПМД), незалежно від зареєстрованого місця проживання такого пацієнта''' з числа осіб, які зазначені в договорі про медичне обслуговування населення, укладеному між відповідним надавачем ПМД та Національною службою здоров’я України.<br />
<br />
Пацієнт має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря, не перевищує оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги (''одна тисяча вісімсот осіб на одного лікаря загальної практики - сімейного лікаря; дві тисячі осіб на одного лікаря-терапевта; дев’ятсот осіб на одного лікаря-педіатра''), або іншу кількість, встановлену відповідно до договору про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), укладеного надавачем первинної медичної допомоги, у якому зазначений такий лікар (пункт 2 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку]). <br><br />
'''Одночасний вибір двох або більше лікарів, які надають первинну медичну допомогу, не допускається.'''<br />
<br />
У разі неможливості обрання лікаря пацієнт має право звернутися до Уповноваженого органу (Національна служба здоров’я України) або його територіальних органів за роз’ясненнями стосовно надавачів медичних послуг, пов’язаних з наданням первинної медичної допомоги, та забезпеченням пацієнту можливості реалізувати його право на вибір лікаря.<br />
<br />
Ряд сайтів підключені до системи '''[https://ehealth.gov.ua eHealth]''' з різним функціоналом послуг, за допомогою яких можливо вибрати сімейного лікаря з яким ви бажаєте укласти декларацію, записатись на прийом сімейного лікаря, переглядати направлення та лікарняні виписані сімейним лікарем, з якого буде вестись медична карта. <br />
<br />
Рекомендуємо вибрати відповідний сайт [https://ehealth.gov.ua/pervynna-medychna-dopomoga/ за посиланням (сайти мають різний функціонал, рекомендується ознайомитись)], наприклад:<br />
<br />
* Helsi<br />
* Medics<br />
* Портал Пацієнта<br />
* Health24<br />
* Мій МедКабінет<br />
* Поліклініка без черг<br />
* Medcard24<br />
<br />
== Обов’язок надавача ПМД надати пацієнтам необхідну інформацію для прийняття ними рішення про вибір лікаря ==<br />
Надавачі ПМД зобов’язані забезпечити пацієнтам (їх законним представникам) для прийняття ними рішення про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, можливість ознайомитись з інформацією про:<br />
* надавача ПМД: (повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця; код ЄДРПОУ; інформація про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики);<br />
* лікарів, які надають ПМД у такого надавача ПМД (ПІБ лікаря; освіта; лікарська спеціальність; стаж роботи за спеціальністю; кваліфікаційна категорія; місце (адреса) та графік роботи лікаря);<br />
* дату, номер та строк дії договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між надавачем ПМД та Уповноваженим органом, а також перелік медичних послуг, які надавач первинної медичної допомоги зобов'язаний надавати за таким договором.<br />
<br />
Зазначена інформація розміщується надавачем ПМД за кожним місцем надання медичних послуг та на його веб-сайті (у разі наявності) з дотримання вимог законодавства України про захист персональних даних.<br />
<br />
== Подання Декларації ==<br />
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку] пацієнт (його законний представник) має право подати Декларацію двома шляхами:<br />
* самостійно через електронну систему охорони здоров’я; <br />
* шляхом звернення до надавача ПМД.<br />
<br />
=== Подання Декларації через електронну систему охорони здоров’я ===<br />
У разі подання пацієнтом (його законним представником) Декларації самостійно через електронну систему охорони здоров’я пацієнт(його законний представник) має накласти на неї електронний підпис автора або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону. У такому випадку надавачі ПМД не мають права вимагати у пацієнтів (їх законних представників) подання Декларації в паперовій формі.<br />
<br />
За зверненням пацієнта (його законного представника) уповноважена особа зобов’язана допомогти пацієнту (його законному представнику) заповнити та самостійно подати Декларацію через електронну систему охорони здоров’я за допомогою комп’ютера або іншого засобу зв’язку, що належить такому пацієнту (його законному представнику).<br />
<br />
=== Подання Декларації шляхом звернення до надавача ПМД ===<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Для подання Декларації пацієнту (його законному представнику) необхідно звернутися до уповноваженої особи надавача ПМД і подати такі документи:<br />
* копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);<br />
* один з таких документів, що посвідчують особу: паспорт громадянина України; тимчасове посвідчення громадянина України;<br />
свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 14-річного віку); посвідка на постійне проживання в Україні; посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.<br />
<br />
Законний представник пацієнта додатково має подати документи, що посвідчують його особу та повноваження законного представника (свідоцтво про народження, посвідчення) відповідно до законодавства.<br />
<br />
==== Заповнення та підписання Декларації ====<br />
На підставі документів та інформації, наданих пацієнтом (його законним представником), '''уповноважена особа''' зобов’язана заповнити Декларацію в електронній формі, роздрукувати її та надати пацієнту (його законному представнику).<br />
<br />
Пацієнт (його законний представник) має перевірити інформацію, внесену до Декларації, та у разі виявлення помилок повідомити про це уповноважену особу. Уповноважена особа зобов'язана виправити помилки в Декларації в електронній формі, повторно роздрукувати її та надати пацієнту (його законному представнику).<br />
<br />
У разі відсутності помилок у Декларації пацієнт (його законний представник) підписує два примірники Декларації та надає їх уповноваженій особі. <br />
<br />
На двох примірниках уповноважена особа надавача первинної медичної допомоги проставляє відмітку з датою отримання такої Декларації надавачем ПМД та повертає один примірник пацієнту (його законному представнику) інший примірник Декларації залишається у надавача ПМД.<br />
<br />
Декларація заповнюється українською мовою, за винятком пунктів, що потребують використання літер латинської абетки та спеціальних символів (адреса електронної пошти тощо).<br />
<br />
==== Обовязок пацієнта інформувати надавача ПМД про зміну даних, що містяться в Декларації ====<br />
У разі зміни інформації, що міститься в Декларації, пацієнт (його законний представник) зобов'язаний уточнити змінені дані самостійно через електронну систему охорони здоров’я або шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги, якому було подано Декларацію.<br />
<br />
==== Заборона надавачам ПМД відмовляти у прийнятті Декларації ==== <br />
Пацієнт має право на отримання медичних послуг, пов’язаних з первинною медичною допомогою, у надавача первинної медичної допомоги з моменту подання йому Декларації та до її припинення.<br />
<br />
Надавачам первинної медичної допомоги забороняється відмовляти у прийнятті Декларації та веденні пацієнта, зокрема на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо (пункт 5 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку]).<br />
<br />
== Перелік медичних послуг з надання первинної медичної допомоги ==<br />
Надавач ПМД здійснює медичне обслуговування населення, безпосередньо пов’язане з наданням ПМД, відповідно до переліку медичних послуг, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0348-18#Text '''додатку 1 до Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 13.03.2018 № 504'''].<br />
<br />
== Заміна або відмова від лікаря, який надає ПМД ==<br />
Пацієнт (його законний представник) має право змінити лікаря, який надає первинну медичну допомогу, шляхом подання тому самому або іншому надавачу первинної медичної допомоги нової Декларації.<br><br />
Пацієнт (його законний представник) має право відмовитись від лікаря, який надає первинну медичну допомогу, без обрання нового лікаря шляхом подання заяви про припинення поданої ним Декларації.<br />
<br />
== Припинення та тимчасове призупинення дії Декларації ==<br />
Згідно з пунктом 1 розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку] підставами для припинення Декларації є:<br />
# подання пацієнтом (його законним представником) Декларації про вибір іншого лікаря, який надає первинну медичну допомогу;<br />
# подання пацієнтом (його законним представником) заяви про припинення Декларації у довільній формі;<br />
# внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи, яка є надавачем первинної медичної допомоги, або про припинення підприємницької діяльності ФОП, яка є надавачем первинної медичної допомоги, крім випадків реорганізації юридичної особи;<br />
# анулювання ліцензії надавача первинної медичної допомоги на право провадження господарської діяльності з медичної практики;<br><br />
# припинення провадження господарської діяльності з медичної практики надавачем первинної медичної допомоги;<br />
# припинення трудових відносин з лікарем, який надає первинну медичну допомогу, зазначеним в Декларації, та надавачем первинної медичної допомоги або ФОП, що має господарські відносини з таким надавачем первинної медичної допомоги, або припинення господарських відносин між надавачем первинної медичної допомоги або ФОП, що обраний(а) лікарем, який надає первинну медичну допомогу за Декларацією;<br />
# набрання законної сили вироком суду про заборону лікарю, який надає первинну медичну допомогу, зазначеному в Декларації, займатись медичною діяльністю;<br />
# подання заяви лікарем, який надає первинну медичну допомогу, про відмову від подальшого ведення пацієнта у зв’язку з тим, що пацієнт не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку надавача первинної медичної допомоги, за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров’ю населення;<br />
# смерть лікаря, який надає первинну медичну допомогу;<br />
# досягнення пацієнтом 18-річного віку у разі, якщо згідно з Декларацією лікарем, який надає первинну медичну допомогу, обрано лікаря-педіатра;<br />
# смерть пацієнта.<br />
<br />
Декларація припиняється з дня, наступного за днем виникнення відповідної підстави, крім пункту 8 ''(у цьому випадку Декларація припиняється через ''десять календарних днів'' з дати повідомлення надавачем ПМД пацієнта (його законного представника) про припинення такої Декларації)''<br />
<br />
Припинення та призупинення дії Декларації не є підставою для ненадання безперервної та безоплатної первинної медичної допомоги пацієнтам, які перебувають у невідкладному стані, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я.<br />
<br />
У разі припинення Декларації відповідно до однієї з підстав, передбачених пунктами 4-9 або у випадку тимчасового призупинення дії Декларації надавач ПМД повинен протягом ''одного місяця'' з дати припинення Декларації повідомити про це пацієнта (його законного представника) за допомогою бажаного способу зв'язку, зазначеного у Декларації такого пацієнта.<br />
<br />
== Надання ПМД у період тимчасової відсутності лікаря, обраного пацієнтом ==<br />
У період тимчасової відсутності лікаря, який був обраний пацієнтом, у зв’язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів лікарем, пацієнт має право на отримання медичних послуг ПМД у іншого лікаря того самого надавача ПМД без подання нової Декларації (пункт 3 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку]).<br />
<br />
== Надання ПМД пацієнтам, які не реалізували своє право на вибір лікаря ==<br />
Відповідно до пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0347-18#Text Порядку] пацієнт, який не обрав лікаря та перебуває у невідкладному стані, має право отримати безперервну та безоплатну первинну медичну допомогу у державних і комунальних закладах охорони здоров’я, а також звернутися до Національної служби здоров’я України або його територіальних органів за роз’ясненнями стосовно надавачів первинної медичної допомоги для забезпечення можливості реалізувати своє право на вибір лікаря.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [https://moz.gov.ua/jak-uklasti-dogovir-z-likarem Як обрати семейного лікаря]<br />
*[[Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу]]<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC._%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9&diff=46667Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій2024-01-25T11:35:10Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).<br />
<br />
'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).<br />
<br />
'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).<br />
<br />
'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]<br />
==Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==<br />
<br />
==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: ====<br />
♦ <u>'''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''</u><br />
*відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (<u>на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади</u>);<br />
*недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;<br />
*заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;<br />
*несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (<u>за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи)</u>;<br />
*невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;<br />
*закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;<br />
*закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (<u>за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником)</u>;<br />
*порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209];<br />
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);<br />
<br />
♦ <u>'''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''</u><br />
*заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;<br />
*недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.<br />
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], <u>припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду</u>. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.<br />
<br />
==== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.6 Правил] припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи без попередження споживача: ====<br />
'''1) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення у разі:'''<br />
<br />
* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;<br />
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;<br />
* неусунення споживачем або повторного виявлення оператором системи порушення в частині споживання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби;<br />
<br />
'''2) на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.'''<br />
<br />
'''3) відсутності ініціативи особи (спадкоємця) щодо укладення договору відповідно до пункту 2.1.8 розділу глави 2.1 ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту в порядку визначеному пунктом 4.27 розділу IV цих Правил.'''<br />
<br />
У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.<br />
<br />
Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.<br />
<br />
==Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==<br />
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.<br />
<br />
'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).<br />
<br />
Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.<br />
<br />
Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.<br />
<br />
У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.<br />
<br />
Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.<br />
<br />
==Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача==<br />
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):<br />
<br />
'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:<br />
<br />
*самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;<br />
*зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;<br />
*неусунення споживачем або повторного виявлення оператором системи порушення в частині споживання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби;<br />
<br />
'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.<br />
<br />
У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.<br />
<br />
Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення. <br />
== Відновлення постачання електричної енергії==<br />
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.<br />
<br />
Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.<br />
<br />
У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках: <br />
*станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br />
*побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.<br />
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).<br />
==Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==<br />
===Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів ===<br />
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.<br />
<br />
До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.<br />
<br />
Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.<br />
<br />
У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.<br />
<br />
Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.<br />
<br />
Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.<br />
<br />
Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.<br />
<br />
Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.<br />
===Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії===<br />
====У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів====<br />
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.<br />
<br />
У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.<br />
<br />
Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини. <br />
<br />
'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.<br />
<br />
Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.<br />
====У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії====<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.''' <br />
<br />
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%97%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81&diff=46165Корінні народи в Україні та їх правовий статус2023-12-20T11:26:21Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Міжнародне представництво корінних народів України */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text Закон України «Про корінні народи України»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1771-12#Text Декларація прав національностей України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l56#Text Декларація Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1140-18#Text Постанова Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1140-VII "Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави"]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/936-2022-п#Text Постанова Кабінету України від 19 серпня 2022 року № 936 "Про затвердження Порядку закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу"]<br />
== Поняття корінного народу України ==<br />
У статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l56#Text Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів] від 13.09.2007 визначено право корінних народів колективно та індивідуально, на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визнаними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_010#Text Статуті Організації Об’єднаних Націй], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text Загальній декларації прав людини] та в нормах міжнародного права, які стосуються прав людини.<br />
Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права. Саме такі положення містяться у частині 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1771-12#Text Декларації прав національностей України] від 01.11.1991.<br />
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text 92 Конституції України], права корінних народів і національних меншин мають визначатися виключно законами України. У зв'язку з цим у спеціальному законі про права корінних народів України має бути визначено поняття корінного народу України, встановлені засади його правового статусу. Даний закон було прийнято задля сприяння консолідації та розвитку української нації, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів України, відповідно до Конституції України та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.<br />
01.07.2021 року було прийнято Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text Закон України «Про корінні народи України»], яким було визначено права корінних народів України та особливості їх реалізації в Україні.<br />
Корінний народ України - автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 1 ст. 1 Закону України «Про корінні народи України»]).<br />
Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 2 ст. 1 Закону України «Про корінні народи України]»).<br />
Представницькі органи корінних народів України - відповідні представницькі інститути, що створюються корінними народами і відповідно до Конституції та законів України наділяються правом представляти корінні народи та приймати рішення від їх імені (далі по тексту- представницькі органи).<br />
== Правосуб’єктність корінних народів ==<br />
Правосубʼєктність корінних народів полягає в наявності у них прав та обовязків та можливості їх реалізації і визначена статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text Закон України «Про корінні народи України»]. Так, відповідно до вказаної статті, корінні народи України мають право на самовизначення у складі України, встановлюють свій політичний статус у межах Конституції та законів України, вільно здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток( ч. 1 ст. 2 Закону України «Про корінні народи України»).<br />
Корінні народи України, реалізуючи своє право на самовизначення, мають право на самоврядування в питаннях, що належать до їхніх внутрішніх справ, у тому числі щодо шляхів створення їх представницьких органів, що утворюються та діють у межах Конституції та законів України.<br />
Корінні народи України мають право відповідно до Конституції та законів України зберігати і зміцнювати свої особливі політичні, правові, соціальні та культурні інститути, зберігаючи при цьому свою участь в економічному, соціальному та культурному житті.<br />
Держава сприяє представництву корінних народів України у Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.<br />
Держава сприяє формуванню спроможностей територіальних громад, які б відповідали місцям компактного проживання корінних народів України.<br />
Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства.<br />
== Права корінних народів ==<br />
=== Основоположні права корінних народів ===<br />
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 1 ст. 3 Закону України «Про корінні народи України»] корінні народи України та їх представники мають право колективно та індивідуально на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визначеними у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів та в міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також передбаченими у Конституції та законах України.<br />
Корінні народи України мають право на рівний правовий захист. Будь-яка дискримінація корінних народів України при реалізації ними своїх прав забороняється.<br />
Держава реалізує заходи посиленої підтримки корінних народів України - тимчасові заходи, що вживаються державою для подолання негативних для корінних народів явищ соціального, правового чи культурного характеру через створення спеціальних сприятливих механізмів реалізації прав, свобод і потреб корінних народів.<br />
Заходи посиленої підтримки запроваджуються Кабінетом Міністрів України за запитом та після проведення консультацій з представницькими органами.<br />
Корінним народам України гарантується право на правовий захист від будь-яких дій, спрямованих на:<br />
* 1) позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;<br />
* 2) виселення або примусове переміщення із місць компактного проживання у будь-якій формі;<br />
* 3) примусову асиміляцію або примусову інтеграцію у будь-якій формі;<br />
* 4) заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної ненависті, спрямованої проти них( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 4 ст. 3 Закону України «Про корінні народи України»]).<br />
Корінні народи України визначають власну національну символіку та порядок її застосування з дотриманням законів України.<br />
Корінні народи України мають право відроджувати, використовувати, розвивати і передавати майбутнім поколінням свої історію, мови, традиції, писемність і літературу, відновлювати та зберігати об’єкти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.<br />
Заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України забороняється.<br />
=== Культурні права корінних народів України ===<br />
Корінні народи України мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.<br />
Перелік місць та об’єктів релігійного та культурного значення корінних народів України, порядок користування цими об’єктами, їх фінансування та отримання доходів від такої діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій із представницькими органами.<br />
З метою відновлення історичної топоніміки корінних народів України Кабінет Міністрів України після консультацій з представницькими органами вносить в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проекти постанов про перейменування населених пунктів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 3 ст. 4 Закону України «Про корінні народи України»]).<br />
=== Освітні та мовні права корінних народів України ===<br />
Корінні народи України мають право створювати свої заклади освіти або співпрацювати із закладами освіти усіх форм власності з метою забезпечення вивчення мови, історії, культури відповідного корінного народу та навчання мовою відповідного корінного народу. Застосування мов корінних народів у сфері освіти визначають Закон України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD#w1_1 Про освіту]" та спеціальні закони у цій сфері.<br />
Центральні органи виконавчої влади у взаємодії з представницькими органами визначають порядок включення відомостей про мови, історію та культуру корінних народів України у навчальний процес відповідно до законів України у сфері освіти.<br />
Держава гарантує можливість вивчення мов корінних народів України.<br />
Держава гарантує дослідження, збереження та розвиток мов корінних народів України, що перебувають під загрозою зникнення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 4 ст. 5 Закону України «Про корінні народи України»]).<br />
=== Інформаційні права корінних народів України ===<br />
Корінні народи України через представницькі органи мають право відповідно до законів України створювати свої засоби масової інформації ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1616-20#Text ч. 1 ст. 6 Закону України «Про корінні народи України»]).<br />
Держава може надавати підтримку засобам масової інформації, в яких представницькі органи самостійно прямо володіють щонайменше 51 відсотком статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) засобу масової інформації, у разі якщо такі засоби масової інформації відповідно до ліцензії на мовлення чи дозволу на тимчасове мовлення здійснюють не менше 50 відсотків мовлення мовами корінних народів України та/або присвячують не менше 50 відсотків мовлення питанням реалізації прав корінних народів України згідно з цим Законом. Порядок надання такої підтримки визначається Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами.<br />
Держава забезпечує належну інформаційну політику щодо культурного різноманіття корінних народів України.<br />
Державна політика у сфері освіти та державна інформаційна політика базуються на принципі поваги до ідентичності корінних народів України, до їх цілісності як самобутніх етнічних спільнот та їхньої національної символіки.<br />
=== Право корінних народів України на сталий розвиток ===<br />
Корінні народи України через свої представницькі органи мають право визначати пріоритети і розробляти стратегії з метою здійснення свого права на розвиток. Таке право включає участь у розробці та реалізації державних та регіональних програм, а також інших стратегічних та програмних документів на засадах вільної, попередньої та поінформованої згоди з тих питань, які стосуються прав та законних інтересів корінних народів України, а також процесів інтеграції до українського суспільства( ч. 1 ст. 7 Закону України «Про корінні народи України»)..<br />
Корінні народи України через представницькі органи взаємодіють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань охорони навколишнього природного середовища, забезпечення ефективного та справедливого користування земельними, водними, лісовими та іншими природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Порядок такої взаємодії визначається Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами.<br />
Корінні народи України мають право на спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на потреби корінних народів України, які встановлені цим Законом. Перелік наведених доходів та розмір їх частки, що зараховується до відповідного бюджету, вид видатків, що здійснюються за рахунок таких доходів, встановлюються Бюджетним кодексом України.<br />
Порядок резервування для представників корінних народів України, що повертаються на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, земель сільськогосподарського та іншого призначення, виділення земельних ділянок та їхній облік встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами<br />
== Міжнародне представництво корінних народів України ==<br />
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про корінні народи" держава повинна сприяти розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінних народів України та дбати про задоволення національно-культурних і мовних потреб їх представників, які проживають за межами України. Представники корінних народів України за погодженням з представницькими органами можуть включатися до складу делегацій України для участі у роботі міжнародних організацій, міжнародних конференцій, у міжнародних переговорах з питань, що стосуються прав корінних народів.<br />
Представницькі органи можуть делегувати своїх представників до участі в роботі міжнародної організації, її органу та міжнародної конференції, за умови, що правила діяльності такої міжнародної організації, її органу та міжнародної конференції передбачають можливість самостійної участі представників корінних народів України.<br />
<br />
Корінні народи України в особі їх представницьких органів мають право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб відповідно до законів України. Фінансове забезпечення діяльності представницьких органів відбувається за рахунок Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою. Фінансові потреби представницьких органів визначаються щорічно за їх мотивованими запитами. Порядок звітування за кошти, отримані з Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України та передбачає оприлюднення інформації про надходження і витрати.<br />
<br />
Представницькі органи щоквартально оприлюднюють на власному вебсайті інформацію щодо фінансового забезпечення, передбаченого частиною другою цієї статті, отриманої фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її використання.<br />
<br />
У разі відсутності вебсайту представницького органу інформація щодо отриманої корінними народами України фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її використання щоквартально передається представницьким органом центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України, який оприлюднює її на власному вебсайт<br />
[[Категорія:Конституційне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B8_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83&diff=46163Електронні сервіси Держгеокадастру2023-12-20T10:53:38Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Для пошуку стану та результату розгляду кожного окремого звернення щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру або користування відповідними відомостями на офіційному веб-сайті Держгеокадастру створюються та функціонують відповідні веб-сервіси ( п. 213 ст.36 Постанови України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»])<br />
Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.36 Закону України « Про Державний земельний кадастр»])<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' У разі подання заяви, яка потребує опрацювання Державним кадастровим реєстратором, про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, що знаходяться на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території України, (за виключенням тих заяв, результат виконання яких формується системою автоматично в режимі онлайн) опрацювання такої заяви буде можливим після виключення вищезазначених територій з переліку територій, на яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру, який затверджується наказом Держгеокадастру.<br />
== Послуги Держгеокадастру, які можна отримати через електронний сервіс == <br />
За допомогою [https://e.land.gov.ua/auth_select електронного кабінет " Державного земельного кадастру"] кожен громадянин має можливість отримувати послуги, які надаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин, в електронному вигляді з використанням Інтернету. <br />
=== Електронні послуги, доступні після авторизації в особистому електронному кабінеті ===<br />
* відомості Державного земельного кадастру<br />
* видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки<br />
* надання інформації про суб'єкта речового права у ДЗК<br />
* надання довідки про осіб, що отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у ДЗК<br />
* подання заяви з надання дозволу на розроблення документації із землеустрою<br />
* видача відомостей з документації із землеустрою з Держ. фонду документації із землеустрою<br />
* витяг з реєстру інженерів-землевпорядників<br />
=== Електронні послуги, доступні без авторизації ===<br />
* видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;<br />
* видача витягу з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;<br />
* отримання витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників;<br />
* подання заяви про надання доступу до ДЗК в режимі читання;<br />
* видача дубліката кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника;<br />
* перевірка витягу з реєстру інженерів-землевпорядників;<br />
* прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;<br />
* перевірка протоколу перевірки XML<br />
<br />
=== Електронні послуг для сертифікованих інженерів-землевпорядників ===<br />
* державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з ДЗК<br />
* видача висновку про погодження документації з землеустрою<br />
* заява про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру<br />
* перевірк XML<br />
<br />
=== Алгоритм дій для отримання послуги Держгеокадастру через електронний сервіс Держгеокадастру ===<br />
* Для того, щоб почати використовувати Е-сервіси, необхідно перейти за даним посиланням: https://e.land.gov.ua<br />
* Другим кроком необхідно зареєструватися та авторизуватися на e.land.gov.ua.<br />
* Реєстрація здійснюється через email без ідентифікації особи.<br />
* Авторизація може здійснюватися декількома способами:<br />
* ''Ідентифікація з використанням КЕП''<br />
* Увійти через ID.GOV.UA<br />
* Ідентифікація з використанням BankID НБУ<br />
* Авторизація через Email та пароль<br />
* Після цього необхідно заповнити форму електронного замовлення. Щодо тієї послуги, яку ви бажаєте отримати.<br />
* В кінці запиту необхідно підтвердити, що ви є справжнім користувачем.<br />
* Система автоматично присвоює свій унікальний номер Вашому запиту та направляє його на розгляд фахівцям. <br />
Щоб переглянути інформацію про стан розгляду електронного замовлення Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку перейдіть за посиланням https://e.land.gov.ua/dashboard/ Інформаційний сервіс забезпечує можливість виконати пошук за номером заяви на замовлення витягу з Державного земельного кадастру на ПКК або за кадастровим номером земельної ділянки, на яку було замовлено витяг. <br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%B8_%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83&diff=46162Електронні сервіси Держгеокадастру2023-12-20T10:53:00Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Послуги Держгеокадастру, які можна отримати через електронний сервіс */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Для пошуку стану та результату розгляду кожного окремого звернення щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру або користування відповідними відомостями на офіційному веб-сайті Держгеокадастру створюються та функціонують відповідні веб-сервіси ( п. 213 ст.36 Постанови України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»])<br />
Перегляд, копіювання та роздрукування інформації про персональні дані власників та користувачів земельних ділянок здійснюються за умови ідентифікації особи (фізичної або юридичної), яка отримує доступ до інформації, з використанням кваліфікованого електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.36 Закону України « Про Державний земельний кадастр»])<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' У разі подання заяви, яка потребує опрацювання Державним кадастровим реєстратором, про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та надання відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, що знаходяться на території активних бойових дій або тимчасово окупованій території України, (за виключенням тих заяв, результат виконання яких формується системою автоматично в режимі онлайн) опрацювання такої заяви буде можливим після виключення вищезазначених територій з переліку територій, на яких припиняється доступ користувачів до Державного земельного кадастру, який затверджується наказом Держгеокадастру.<br />
== Послуги Держгеокадастру, які можна отримати через електронний сервіс == <br />
За допомогою [https://e.land.gov.ua/auth_select електронного кабінет " Державного земельного кадастру"] кожен громадянин має можливість отримувати послуги, які надаються органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин, в електронному вигляді з використанням Інтернету. <br />
=== Електронні послуги, доступні після авторизації в особистому електронному кабінеті ===<br />
* відомості Державного земельного кадастру<br />
* видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки<br />
* надання інформації про суб'єкта речового права у ДЗК<br />
* надання довідки про осіб, що отримали доступ до інформації про суб'єкта речового права у ДЗК<br />
* подання заяви з надання дозволу на розроблення документації із землеустрою<br />
* видача відомостей з документації із землеустрою з Держ. фонду документації із землеустрою<br />
* витяг з реєстру інженерів-землевпорядників<br />
=== Електронні послуги, доступні без авторизації ===<br />
* видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;<br />
* видача витягу з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;<br />
* отримання витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників;<br />
* подання заяви про надання доступу до ДЗК в режимі читання;<br />
* видача дубліката кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника;<br />
* перевірка витягу з реєстру інженерів-землевпорядників;<br />
* прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;<br />
* перевірка протоколу перевірки XML<br />
<br />
=== Електронні послуг для сертифікованих інженерів-землевпорядників ===<br />
* державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з ДЗК<br />
* видача висновку про погодження документації з землеустрою<br />
* заява про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру<br />
* перевірк XML<br />
<br />
=== Алгоритм дій для отримання послуги Держгеокадастру через електронний сервіс Держгеокадастру ===<br />
* Для того, щоб почати використовувати Е-сервіси, необхідно перейти за даним посиланням: https://e.land.gov.ua<br />
* Другим кроком необхідно зареєструватися та авторизуватися на e.land.gov.ua.<br />
* Реєстрація здійснюється через email без ідентифікації особи.<br />
* Авторизація може здійснюватися декількома способами:<br />
* ''Ідентифікація з використанням КЕП''<br />
* Увійти через ID.GOV.UA<br />
* Ідентифікація з використанням BankID НБУ<br />
* Авторизація через Email та пароль<br />
* Після цього необхідно заповнити форму електронного замовлення. Щодо тієї послуги, яку ви бажаєте отримати.<br />
* В кінці запиту необхідно підтвердити, що ви є справжнім користувачем.<br />
* Система автоматично присвоює свій унікальний номер Вашому запиту та направляє його на розгляд фахівцям. Щоб переглянути інформацію про стан розгляду електронного замовлення Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку перейдіть за посиланням https://e.land.gov.ua/dashboard/ Інформаційний сервіс забезпечує можливість виконати пошук за номером заяви на замовлення витягу з Державного земельного кадастру на ПКК або за кадастровим номером земельної ділянки, на яку було замовлено витяг. <br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83_(%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=45662Відповідальність операторів поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення2023-11-22T16:22:18Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Дії особи у випадку пошкодження відправлення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 Всесвітня поштова конвенція від 11 жовтня 2012 року]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0131-98 Інструкція про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат страхових поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затверджена наказом Державного комітету зв'язку України від 21 січня 1998 року № 14]<br />
== Поняття оператора та види послуг поштового зв'язку ==<br />
'''Оператор поштового зв'язку (оператор)''' - суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).<br /><u>Послуги поштового зв’язку поділяються на послуги:</u><br />
♦ універсальні (набір послуг поштового зв'язку загального користування встановленого рівня якості, які надаються усім користувачам на всій території України за тарифами, що регулюються державою);<br />
<br />
♦ спеціальні; <br />
<br />
♦ загального користування (надання послуг поштового зв'язку встановленого рівня якості всім користувачам; здійснює національний оператор [https://www.ukrposhta.ua/ "Укрпошта" - Українське державне підприємство поштового зв’язку]);<br />
<br />
♦ спеціального призначення (передачу секретної та/або службової інформації шляхом застосування відповідних організаційних та технічних заходів; здійснюється [http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/publish/;jsessionid=3C4D1CE389670B2FDF400EED2D723698.app1 Державною службю спеціального зв'язку та захисту інформації України]. <br />
== Види поштових відправлень ==<br />
'''Поштове відправлення''' - листи, поштові картки, бандеролі, секограми, дрібні пакети, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, посилки, прямі поштові контейнери, оформлені відповідно до законодавства України (стаття 1 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Внутрішні відправлення !! Міжнародні відправлення<br />
|-<br />
| Поштові картки - прості, рекомендовані || Поштові картки - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Листи - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю || Поштові відправлення з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| Секограми - прості, рекомендовані || Бандеролі - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю || Секограми - прості, рекомендовані<br />
|-<br />
| Дрібні пакети - рекомендовані<br />
|-<br />
| rowspan="2" | Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
| Мішки "M" - рекомендовані<br />
|-<br />
| Посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
|-<br />
| rowspan="2" | Прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю<br />
| Відправлення "EMS"<br />
|-<br />
| Згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація"<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
== Дії особи у випадку пошкодження відправлення ==<br />
→ Перевірити відправлення при отриманні.<br />
<br />
→ У випадку, якщо відправлення пошкоджено - наполягати на складенні акту з представником оператора поштового зв’язку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник поштового зв'язку складає '''акт у трьох примірниках''', який підписується ним, керівником об'єкта поштового зв'язку і одержувачем. Один примірник акта видається одержувачу. Обов’язково в акті зазначити факт того, що посилка пошкоджена, характер пошкодження, детальний опис упаковки та її стану на момент отримання посилки.<br />
<br />
→ Після складення акту звернутися з претензією до відділу поштового зв'язку про відшкодування завданої шкоди.<br />
<br />
→ У випадку відмови врегулювати спір в досудовому порядку, особа має право звернутися до суду з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про [[Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири|відшкодування завданої шкоди]].<br />
<br />
== Дії особи у випадку втрати поштового відправлення ==<br />
<br />
* Необхідно звернутися до поштового відділення, звідки Ви направляли посилку, з відповідною заявою про втрату відправлення. У заяві зазначаються вид, категорія та номер поштового відправлення, місце та дата прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштова адреса відправника та адресата, а у відповідних випадках – сума оголошеної цінності поштового відправлення, сума післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.<br />
<br />
За втрату, недостачу або пошкодження вкладень поштових відправлень, порушення контрольних строків доставки поштових відправлень персонал оператора, з вини якого завдані збитки, несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.<br />
<br />
Звичайно, що свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими доказами можуть слугувати: квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні, касовий чек, або договір укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо.<br />
<br />
Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!!!''' Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.<br />
<br />
* У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.<br />
<br />
На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.<br />
<br />
Необхідно зазначити, що за повну втрату посилок без оголошеної цінності оператор поштового зв’язку відшкодовує вартість послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг; за повну втрату посилки з оголошеною цінністю − вартість в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв’язку та сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг.<br />
<br />
Вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.<br />
<br />
* У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, Ви маєте право звернутися до суду з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.<br />
<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) поштового відправлення ==<br />
Оператор поштового зв’язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв’язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв’язку згідно із законом (пункт 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF Правил]).<br />
<br />
У разі виявлення дефектів поштового відправлення (розходження фактичної маси з масою, зазначеною у супровідних документах, пошкодження упаковки, печаток, обв'язок тощо) оператор у порядку, встановленому уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку ([http://www.dsszzi.gov.ua/dsszzi/control/uk/index Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України]), зобов'язаний '''письмово оформити факт дефекту''' та вжити заходів до вручення даного поштового відправлення адресату або відправнику (частина п'ята статті 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2759-14 Закон України "Про поштовий зв'язок"]).<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 908 Цивільного кодексу України] перевезення вантажу, пасажирів,багажу, пошти здійснюється за [[Договір перевезення вантажу|договором]]. Перевізник <u>відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві,</u> якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти '''у розмірі фактичної шкоди''', якщо не доведе, що це сталося не з його вини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 924 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Оператори поштового зв'язку за втрату (пошкодження) поштового відправлення несуть наступну відповідальність:'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! №п/п !! Підстава відповідальності !! Відповідальність<br />
|-<br />
| 1 || за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів без оголошеної цінності || відшкодування вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 2 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки без оголошеної цінності || відшкодування його вартості пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення шляхом ділення розміру тарифу за пересилання на чисту масу вкладення та штраф у розмірі 100 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 3 || за повну втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю || відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності поштового відправлення, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг<br />
|-<br />
| 4 || за часткову втрату (пошкодження) вкладення посилки з оголошеною цінністю, листа або бандеролі з оголошеною цінністю з описом вкладення || повернення (відшкодування) вартості вкладення або його пошкодженої частини згідно з описом, вартості послуг поштового зв'язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Якщо пошкоджене вкладення може бути використане, сума відшкодування зменшується за домовленістю з відправником або адресатом. У разі відмови відправника або адресата від одержання частково пошкодженого вкладення воно реалізується оператором. У разі незазначення в описі вартості вкладених предметів або пересилання без опису розмір відшкодування визначається пропорційно масі втраченої або пошкодженої частини вкладення незалежно від її фактичної вартості, але не більше оголошеної цінності посилки, листа або бандеролі. В цьому випадку вартість одиниці маси визначається шляхом ділення суми оголошеної цінності на чисту масу вкладення<br />
|-<br />
| 5 || за несвоєчасну доставку усіх видів реєстрованих поштових відправлень || штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
| 6 || у разі порушення встановлених строків пересилання поштових відправлень повітряним транспортом || відшкодування у розмірі різниці між платою за пересилання повітряним та наземним транспортом і штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуг поштового зв'язку<br />
|-<br />
|}<br />
Оператор <u>не несе матеріальної відповідальності</u> за поштові відправлення у наступних випадках:<br />
* якщо заяву про розшук поштового відправлення (поштового переказу) подано до об'єкта поштового зв'язку '''після шести місяців з дня приймання''' (абзац шостий частини шостої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"]).<br><br />
* поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;<br />
* втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);<br />
* недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей.<br />
<br />
== Відповідальність за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень ==<br />
Згідно з частиною третьою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-14#n254 Закону України "Про поштовий зв'язок"] за втрату (пошкодження) міжнародних поштових відправлень і посилок оператори несуть відповідальність відповідно до вимог актів [http://www.upu.int/en.html Всесвітнього поштового союзу] та законодавства України, за невиплату міжнародних поштових переказів - відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статті 5 Всесвітньої поштової конвенції] поштове відправлення <u>належить відправнику доти, доки воно не видано законному адресату</u>, якщо тільки воно не було затримано відповідно до законодавства країни відправлення або призначення та у випадку застосування статті 15.2.1.1 чи 15.3 згідно із законодавством транзитної країни.<br />
<br />
При цьому, як встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/055_001-12 статтями 23, 26 Всесвітньої поштової конвенції], адресат '''має право''' на відшкодування розкраденого, пошкодженого або втраченого рекомендованого відправлення, простої посилки чи відправлення з оголошеною цінністю, якщо відправник відмовляться від своїх прав письмово на користь адресата.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88424731 Постанова Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2020 року у справі № 542/887/19]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/56973878 Постанова Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2086цс15]<br><br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96623249 Постанова Полтавського апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 524/6479/20] <br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D1%83&diff=45656Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу2023-11-22T15:32:22Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4002-12 Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»]<br />
== Загальні положення == <br />
Рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.474 ЦПКУ] ).<br />
<br />
Визнання дозволяється, якщо:<br />
<br />
· Рішення прийняте на території однієї з держав-учасниць Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року. На сьогодні таких держав 170. Щодо решти держав діє принцип взаємності — рішення підлягає виконанню, якщо не доведено протилежне.<br />
<br />
· Рішення остаточне та набрало законної сили.<br />
<br />
· З моменту його винесення пройшло не більше трьох років.<br />
<br />
· Боржник проживає / зареєстрований в Україні або володіє майном в Україні.<br /><br />
У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.474 ЦПКУ]).<br />
== Порядок подання заяви == <br />
=== Категорія справи. Який суд розглядає ===<br />
Питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 475 ЦПК України]).<br /><br />
Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 475 ЦПК України]).<br /><br />
Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 475 ЦПК України]).<br /><br />
Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, подана після закінчення строку, Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк , якщо визнає причини його пропуску поважними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 475 ЦПК України]).<br /><br />
== Форма і зміст заяви та необхідні документи для визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу ==<br />
Заява, яка подається про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 476 ЦПК України].<br />
<br />
До заяви додається:<br />
<br />
По-перше оригінал або нотаріально завірена копія арбітражного рішення. Воно має бути апостильоване або легалізоване на території держави арбітражу.<br />
<br />
По-друге, оригінал або нотаріально завірена копія арбітражної угоди. Це може бути контракт з арбітражним застереженням або окрема угода, на підставі якої було передано справу в арбітраж.<br />
<br />
Також потрібен нотаріально завірений переклад арбітражного рішення та арбітражної угоди на українську мову, якщо вони складені іноземною.<br />
<br />
== Строки розгляду справи судом ==<br />
=== Порядок розгляду заяви. Строк розгляду справи ===<br />
Заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом 2 місяців з дня її надходження до суду в судовому засіданні з повідомленням сторін ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 477 ЦПК України]).<br /><br />
Про надходження заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення щодо цієї заяви ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 477 ЦПК України]).<br /><br />
Після надходження заперечень боржника, а також якщо у місячний строк заперечення не подані суддя постановляє ухвалу, в якій визначає дату, час і місце судового розгляду заяви, про що сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за 10 днів до його розгляду( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 477 ЦПК України]).<br /><br />
Суд може зупинити провадження, якщо в провадженні компетентного суду є заява про скасування цього рішення до набрання законної сили ухвалою суду, якою вирішена така заява( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 477 ЦПК України]).<br />
== Забезпечення позову ==<br />
Суд за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такої заяви, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання (ч .3 ст.477 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПКУ]).<br />
== Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу ==<br />
Правовий порядок передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 478 ЦПК], відповідно до якого суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:<br /><br />
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:<br /><br />
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або<br /><br />
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або<br /><br />
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або<br /><br />
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або<br /><br />
ґ) рішення ще не стало обов’язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або<br /><br />
2) якщо суд визнає, що:<br /><br />
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або<br /><br />
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.<br />
== Ухвала суду по справі ==<br />
За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 479 ЦПК України].<br /><br />
Ухвала, яка подається про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 479 ЦПК України].<br />
== Добровільне виконання рішення ==<br />
Заява про визнання і надання дозволу на добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу про стягнення грошових коштів подається до суду боржником в порядку та відповідно до вимог, встановлених статтями 474-476 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статтею 480 ЦПК України].<br /><br />
Заява може бути подана щодо добровільного виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу лише в повному обсязі, а якщо рішення винесене проти декількох боржників - в частині, що стосується боржника, який подає заяву. У разі недотримання цих вимог суд повертає таку заяву без розгляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ст.480 Цивільного кодексу України)].<br /><br />
Заява про надання дозволу на добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається суддею одноособово протягом десяти днів з дня надходження до суду заяви про надання дозволу на добровільне виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу в судовому засіданні без повідомлення учасників арбітражного розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст.480 ЦПК України]).<br />
== Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України ==<br />
Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 482 ЦПК України].<br />
=== Порядок розгляду заяви. Строк розгляду справи ===<br />
Суд може зупинити провадження у справі з якщо в провадженні суду є заява про скасування цього рішення, -до набрання законної сили ухвалою суду, якою вирішена така заява ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 482 ЦПК України])<br /><br />
Будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні До постановлення ухвали по суті поданої заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 482 ЦПК України]) <br /><br />
Про спільний розгляд заяви про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу і заяви про його скасування та об’єднання їх в одне провадження суд постановляє ухвалу в день надходження до суду заяви, а якщо це неможливо, - не пізніше наступного дня ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 482 ЦПК України])<br /><br />
Розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів є особливою формою взаємної правової допомоги, яка надається Україною та іншими державами-учасницями відповідних міжнародних договорів визначається прядок Постановою Пленуму Верховного суду «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»<br />
== Судова практика щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81753120 Постанова Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 761/39565/17 (провадження № 61-5333св19)]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76945310 Постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 524/722/16-ц (провадження № 61-9866св18)]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D1%83&diff=45644Процесуальний порядок скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу2023-11-22T12:52:28Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Порядок та строки розгляду справи судом */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний Кодекс України]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4002-12 Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-99#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»]<br />
<br />
== Загальні положення про скасування рішення міднародного комерційного арбітражу ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4002-12#Text Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж"] регламентують тільки оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, якщо місце арбітражу знаходиться в Україні.<br />
<br />
Сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України (ст.454 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПКУ]).<br />
<br />
Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу (ст.454 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПКУ]).<br />
<br />
Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не може бути подана: після закінчення 3-х місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, подання такою стороною клопотання до міжнародного комерційного арбітражу про виправлення або роз’яснення рішення чи ухвалення додаткового рішення, - з дня винесення міжнародним комерційним арбітражем рішення з цього прохання (ст.454 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПКУ]).<br />
<br />
В Україні діє один інституційний міжнародний комерційний арбітраж - Міжнародний Комерційний Арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України). Заяви про скасування його рішень подаються до Апеляційного суду м.Києва.<br />
<br />
== Форма і зміст заяви ==<br />
Заява, скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 455 ЦПК України].<br />
== Порядок та строки розгляду справи судом ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Порядок розгляду заяви !! Строки<br />
|-<br />
| Суд за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви відкриває провадження у справі ( 456 ЦПК України). || не пізніше 5 днів з дня надходження такої заяви <br />
|-<br />
| Суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду або з власної ініціативи може запитати необхідні матеріали справи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 456 ЦПК України]). || витребувані матеріали направляються до суду протягом 5 днів з дня надходження такої вимоги <br />
|-<br />
| Справа про оскарження рішення розглядається суддею одноособово ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 456 ЦПК України])|| протягом 30 днів з дня надходження до суду заяви про скасування рішення в судовому засіданні з повідомленням сторін. <br />
|-<br />
| За наслідками розгляду заяви про скасування рішення суд може<br><br />
1)постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін;<br><br />
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 457 ЦПК України]).<br />
|| в день рогляду заяви<br />
|}<br />
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.<br />
<br />
Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.<br />
<br />
== Підстави для скасування рішення ==<br />
Підстави для скасування рішення арбітражного суду - це обставини, за наявності яких держава не визнає результатів правозастосовчої діяльності арбітражного суду. Всі ці обставини пов'язані з порушеннями, допущеними арбітражем під час розгляду справи. Їх характер має бути настільки істотним, що виконання ухвалених у результаті рішень посягатиме на основи правопорядку, порушуватиме засадничі принципи побудови національної правової системи. <br />
<br />
Правовий порядок скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 459 ЦПК України], відповідно до норм якої рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:<br />
* '''1)сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:'''<br />
* а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або<br />
* б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або<br />
* в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або<br />
* г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або<br />
* '''2)суд визначить, що:'''<br />
* ''а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або''<br />
* ''б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Зверніть увагу!!!'''<br />
|-<br />
| Скасування судом рішення міжнародного комерційного арбітражу не позбавляє сторони права повторно звернутися до міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, передбачених законом ( ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 459 ЦПК України)].<br />
|}<br />
== Ухвала суду по справі ==<br />
За наслідками розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення. Ухвала, яка подається про про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text 460 ЦПК України].<br />
Ухвала суду про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому для оскарження рішень суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 460 ЦПК України]).<br />
== Судова практика щодо скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу ==<br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78110605 Постанова Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 761/4305/16-ц (провадження № 61-15644св18)<br>]<br />
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/77312943 Постановв Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 761/10859/17-ц (провадження № 61-11139св18)] <br />
<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
<br><br />
[[Категорія:Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=45162Правовий режим земель оздоровчого призначення2023-10-24T09:28:36Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text Закон України «Про курорти»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 452 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження спеціальних методик щодо економічного обґрунтування проектів розвитку курортів та економічної оцінки їх природних лікувальних ресурсів»]<br />
== Поняття та цільове призначення земель оздоровчого призначення ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 47 Земельного кодексу України] до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. <br />
<br />
Природні лікувальні властивості земель оздоровчого призначення визначаються за наявністю в їх межах природно-лікувальних ресурсів. Такі ресурси мають бути ефективними засобами для профілактики та лікування поширених захворювань.<br />
<br />
'''До природних лікувальних ресурсів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 6 Закону України «Про курорти»], належать''':<br />
* мінеральні і термальні води; <br />
* лікувальні грязі та озокерит; <br />
* ропа лиманів та озер; <br />
* морська вода; <br />
* природні об'єкти і комплекси зі сприятливими для лікування кліматичними умовами, які придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. <br />
Унікальні властивості природних лікувальних ресурсів землі, в межах яких вони знаходяться, виділені в окрему категорію земель і територій. Така категорія земель має спеціальний правовий режим охорони і використання.<br />
<br />
'''Цільове призначення земель оздоровчого призначення''' - використання таких земель в інтересах курортної справи. <br />
<br />
Курортна справа — це сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 1 Закону України «Про курорти»]). <br />
<br />
Отже, основне цільове призначення земель оздоровчого призначення полягає у їх використанні для забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.<br />
<br />
На землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення також таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель: будівництво та експлуатація об'єктів транспорту, житлове будівництво, будівництво та експлуатація промислових та сільськогосподарських підприємств, розміщення об'єктів рекреації, природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини, що є супроводжуючою діяльністю для забезпечення використання таких земель в інтересах курортної справи.<br />
== Порядок віднесення земель до категорії оздоровчого призначення ==<br />
Підставою для віднесення земель до категорії оздоровчого призначення є виявлення на них відповідних природних лікувальних ресурсів в установленому законом порядку. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 16 Закону України «Про курорти»], виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється '''шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт.''' Виявлені в результаті їх проведення природні лікувальні ресурси підлягають медико-біологічній оцінці їх якості та цінності Міністерством охорони здоров'я України, на підставі чого визначаються методи використання таких природних лікувальних ресурсів у профілактичних та лікувальних цілях.<br />
<br />
'''Другим етапом є проведення геологорозвідувальних робіт та визначення експлуатаційних запасів родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин''', що належать до природних лікувальних ресурсів які затверджуються та вносяться до Державного фонду родовищ корисних копалин України та передаються для використання за призначенням відповідно до законодавства України.<br />
<br />
Після цього території, на яких виявлені запаси природних лікувальних ресурсів, включаються до складу земель оздоровчого призначення і передаються для використання в оздоровчих цілях.<br />
<br />
== Склад земель оздоровчого призначення ==<br />
На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 2 ст. 48 Земельного кодексу України]). Виходячи з вказаної норми закону до складу земель оздоровчого призначення входять лікувально-оздоровчі місцевості та курорти. <br />
<br />
Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14 Закону України «Про курорти»] лікувально-оздоровча місцевість є природною територією, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. <br />
<br />
Курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні (ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text 1 Закону України "Про курорти"] ).<br />
<br />
'''Спільною ознакою лікувально-оздоровчої місцевості та курортів''' є наявність на них природних лікувальних ресурсів, що офіційно визнані придатними для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.<br />
<br />
'''Відмінність між лікувально-оздоровчою місцевістю та курортами полягає у ступені їх освоєння для використання за цільовим призначенням.''' <br />
<br />
На землях курортів побудовані необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, що використовуються з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації. <br />
<br />
У лікувально-оздоровчих місцевостях такі об'єкти відсутні, але вони є резервними землями для створення нових курортів шляхом їх відповідного освоєння, зокрема будівництва об'єктів курортної інфраструктури.<br />
== Право власності на землі оздоровчого призначення ==<br />
Землі оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.<br />
== Використання земель оздоровчого призначення ==<br />
Так, у ст. 48 Земельного кодексу України встановлено обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення, а саме '''забороняється''' діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель, а саме: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, проведення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс тощо. <br />
<br />
На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються <u>округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.</u> <br />
<br />
'''Округ санітарної охорони''' - це територія земної поверхні, зовнішній контур якої збігається з межею курорту. У межах цієї території забороняються будь-які роботи, що призводять до забруднення ґрунту, повітря, води, завдають шкоди лісу, іншим зеленим насадженням, сприяють розвитку ерозійних процесів і негативно впливають на природні лікувальні ресурси, санітарний та екологічний стан природних територій курортів. Округ санітарної охорони поділяється на три зони ( ст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14 28 Закону України "Про курорти"] ): <br />
* перша зона — суворого режиму; <br />
* друга зона обмежень; <br />
* третя зона спостережень.<br />
'''Перша зона''' (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 31 Закону України "Про курорти"]).<br />
<br />
'''Друга зона''' (зона обмежень) охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і грунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 32 Закону України "Про курорти"]) .<br />
<br />
'''Третя зона''' (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2026-14#Text ст. 33 Закону України "Про курорти"] ).<br />
== Судова практика ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Правова позиція'''<br />
| ''' Рішення суду'''<br />
|-<br />
|Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, а тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/64979169 Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2017 року у справі № 922/3652/15]<br />
|-<br />
|Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88277669 ПОСТАНОВА Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 823/1793/17]<br />
<nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/88277669</nowiki><br />
|-<br />
|Згідно з Українським класифікатором форм власності на землю (УКФВЗ) та цільового використання землі (УКЦВЗ), затвердженого листом Держкомзему від 24.04.1998 року N 14-1-7/1205, до розділу 4 належать землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а до підрозділу 4.2 належать землі оздоровчого (для організації профілактики та лікування).<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86305748 ПОСТАНОВА Верховного Суду від 12 грудня березня 2019 року у справі № 823/1440/16]<br />
|-<br />
|Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.<br />
|Постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 року у справі № 420/18750/22<br />
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114268411<br />
|}<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Екологічне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=45160Втрата права користування житловим приміщенням2023-10-24T08:56:40Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]<br />
* Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»<br />
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах. <br />
<br />
В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''. <br />
<br />
Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.<br />
<br />
Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''.<br>Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї.<br>Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.<br />
<br />
Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
<br />
Виходячи з аналізу статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підставами для зняття з реєстрації місця проживання особи є:<br />
<br />
- заява такої особи (добровільне виселення);<br />
<br />
- судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтво про смерть, паспорт, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку.<br />
<br />
== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
=== Хто може бути позивачем у суді? ===<br />
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''<br />
<br />
Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).<br />
=== Вимоги до позовної заяви ===<br />
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.<br />
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===<br />
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]<br />
=== Докази по справі ===<br />
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:<br />
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.<br />
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).<br />
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.<br />
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;<br />
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.<br />
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==<br />
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. <br>'''<u>До поважної причини відносяться:</u>'''<br />
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;<br />
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;<br />
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;<br />
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;<br />
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;<br />
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;<br />
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.<br />
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)<br />
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу).<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]<br />
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)<br />
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).<br />
== Див. також ==<br />
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]<br />
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]<br />
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]<br />
* [[Виселення з квартири наймача]]<br />
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]<br />
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BA_%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0_%D1%83_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=45154Висновок експерта у галузі права в цивільному процесі2023-10-24T06:18:02Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/51/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]<br />
<br />
== Правовий статус експерта з права ==<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 73 ЦПК України] як експерт з питань права може залучатися особа, яка <u>має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.</u> <br />
<br />
Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.<br />
<br />
Законодавством не визначено та не конкретизовано методик чи стандартів діяльності есперта з права. Такі особи не вносяться до жодного реєстру, не атестуються, їхня діяльність не ліцензується, до їх працевлаштування чи трудового стажу жодних вимог не встановлено. <br />
<br />
В законі немає положень про відводи такому експерту, також не передбачено монополію на провадження відповідної діяльності. <br />
<br />
Виходячи з невизначеності кандидата на експерта права в законодавстві слід вважати, що таким експертом з права може бути особа, яка має юридичну освіту зі ступенем кандидата чи доктора наук, якщо його авторитет та досвід визнаються хоча б одним з учасників процесу і суд ухвалою долучає його до участі в процесі.<br />
== Права та обовязки експерта з права в цивільному процесі ==<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! права !! Обов'язки<br />
|-<br />
| ознайомлюватися з матеріалами справи || rowspan="7" | з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи<br /><br />
надати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання <br />
|-<br />
| заявляти клопотання про надання йому додаткової інформації по справі, якщо надання висновку призначено судом <br />
|-<br />
| викладати у правовому висновку виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання <br />
|-<br />
| бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів , в ситуації що потребує висновку <br />
|-<br />
| оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з наданням висновку і викликом до суду <br />
|-<br />
| знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями <br />
|-<br />
| брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції <br />
|-<br />
|}<br />
== Зміст висновку експерта та випадки залучення у цивільний процес ==<br />
Висновком експерта з питань права в цивільній справі є складена за результатом проведеної експертизи в галузі права обґрунтована відповідь на питання щодо можливості застосування аналогії закону чи аналогії права до відносин, що є предметом судового розгляду, або щодо змісту норм іноземного права.Експерт з права залучається для надання висновку про застосування аналогії закону, аналогії права або змісту норм іноземного права згідно з їхнім офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі (стаття 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:wide-#n6554 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
'''Висновок експерта в галузі права не містить дослідження''', яке стосується обставин справи, і є джерелом не доказової інформації, а джерелом відомостей, які можуть бути необхідними для кваліфікації судом правовідносин сторін і вибору правової норми, яка підлягає застосуванню, проте не пов’язані із встановленням обставин справи. Висновок експерта у галузі права не має здатності підтвердити чи спростувати яку-небудь обставину, яка входить до предмета доказування у справі.<br />
<br />
Висновок не є доказом, має <u>допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду</u>.<br />
<br />
Він викладається в довільній формі, проте так чи інакше, у документі, складеному спеціалістом в галузі права у зв’язку з проведенням правової оцінки щодо конкретної справи, має бути зазначено: <br />
<br />
- назву акту (висновок експерта з питань права); <br />
<br />
-у якій справі (її номер, назва); <br />
<br />
-від кого отримано запит на проведення експертизи в галузі права; <br />
<br />
-які питання поставлені перед експертом з питань права; <br />
<br />
-які матеріали надані в розпорядження експерта, що на їх підставі зроблено висновок (їх перелік, обсяг); <br />
<br />
-відомості про експерта з питань права, який надав висновок (з даними про науковий ступінь, вчене звання, академічні звання, посаду, стаж роботи за спеціальністю тощо); <br />
<br />
-викладення фактичних обставин справи, які експерт з питань права вважає доведеними; <br />
<br />
-юридичні підстави для оцінки (якими нормативно-правовими актами з виділенням, за потреби, часу набуття керувався експерт з питань права; відповідь окремо на кожне з запитань, поставлених перед експертом з питань права (з аргументацією); <br />
<br />
-загальний висновок; <br />
<br />
-підпис експерта з питань права<br />
<br />
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має дійти самостійних висновків щодо відповідних питань.<br />
<br />
== Судова практика. ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|'''Правова позиція'''<br />
| ''' Рішення суду'''<br />
|-<br />
|Згідно з частиною другою статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80017386 Ухвала КЦС Верховного Суду від 19 лютого 2019 року року у справі № 761/45993/16-ц]<br />
|-<br />
|Відповідно до частин першої, другої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96006079 Постанова КЦС ВС від 31 березня 2021 року у справі 523/7567/20]<br />
|-<br />
|Покладений в основу рішення суду першої інстанції висновок експерта не відповідає положенням статей 79, 80 ЦПК України про достовірність та достатність доказів. Суд уважав, що експерт, який провів експертизу спірного тексту, вийшов за межі своїх фахових знань, оскільки його висновки ґрунтуються на фонових знаннях та прагмалінгвістичних чинниках зі сфер психології, політології та соціології, які не входять до предмету експертизи, а отже виходять за межі знань експерта.<br />
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/99250650 Постанова КЦС ВС від 18 серпня 2021 року у № 758/11577/18]<br />
|}<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://protocol.ua/ru/ekspert_z_pitan_prava_u_rozglyadi_sprav_analiz_sudovoi_praktiki/ Експерт з питань права у розгляді справ: аналіз судової практики]<br />
* [https://zib.com.ua/ua/131753-chim_dopomozhe_ekspert_u_galuzi_prava_v_sudovomu_procesi.html Експерт у галузі права: новела процесуального законодавства чи усталена практика, закріплена в законі?]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Експерт в цивільному судочинстві: права, обов’язки, відповідальність]]<br />
* [[Почеркознавча експертиза в цивільному процесі]]<br />
* [[Психологічна експертиза]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%B8&diff=44667Трудові відносини під час повітряної тривоги2023-09-22T11:42:00Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br />
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text Про охорону праці]»<br />
Постанова Кабінет Міністрів України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту]» від 27 вересня 2017 р. № 733<br />
== Загальні положення ==<br />
Кодекс цивільного захисту України, Закон України «П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 ро охорону праці]» та підзаконні нормативні акти в цій галузі покладають обов’язок дотримання вимог законодавства з цивільного захисту та охорони праці на всіх без винятку суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців і стосується будь-яких виробничих об’єктів та приміщень (офіси, виробничі дільниці, склади, торговельні зали, сезонні майданчики, гаражне господарство тощо).<br />
Роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації.<br />
За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Однак, відповідно до ст. 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України], роботодавець зобов’язаний розробити та вживати заходи реагування на надзвичайні ситуації (зокрема, у разі повітряної тривоги), а також виконувати інші вимоги законодавства про цивільний захист та охорону праці для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів.<br />
<br />
== Виконання робочих обов’язків під час повітряної тривоги ==<br />
Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 153 КЗпП]).<br />
Відповідно вимога продовжувати роботу без переміщення до безпечних умов (наприклад, укриття) є незаконною та працівник має право відмовитися її виконувати.<br />
== Чи може відсутність на роботі під час тривоги вважатися прогулом? ==<br />
Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП]). <br />
Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником.<br />
Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може бути підставою для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.<br />
Відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги буде з поважних причин, якщо:<br />
· час відсутності працівника на роботі співпадає з повітряною тривогою + час для дорогу (робота-укриття-робота);<br />
· працівник повідомив причину відсутності керівника (за можливості);<br />
· на підприємстві відсутнє спеціальне укриття, де може працювати працівник.<br />
<br />
== Оплата праці під час повітряної тривоги ==<br />
Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 113 КЗпП], для такого працівника має бути оформлений простій через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника не з його вини. У такому випадку за працівником зберігатиметься середній заробіток.<br />
Однак за трудовим договором, колективним договором чи внутрішніми правилами роботодавця про оплату праці можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою – тоді слід дотримуватись саме встановлених у цих документах умов.<br />
Проте якщо під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці відбуватиметься за загальними підставами.<br />
<br />
Дії роботодавця у разі відмова працівника покинути приміщення під час повітряної тривоги<br />
Роботодавець зобов’язаний розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями потрібно ознайомити всіх працівників та регулярно проводити відповідні нагадування. <br />
Якщо працівник відмовляється ознайомлюватися із вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника можна не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.<br />
<br />
Відповідальність роботодавця за роботу працівників під час повітряної тривоги<br />
Наразі немає чіткої норми, яка встановлювала б відповідальність роботодавця саме за факт продовження його працівниками роботи під час повітряної тривоги. <br />
Однак до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 ККУ - порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.<br />
[[Категорія:Трудове право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%B8&diff=44666Трудові відносини під час повітряної тривоги2023-09-22T11:39:56Z<p>Ivanenko.yuliia: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адмін...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]<br />
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text Про охорону праці]»<br />
Постанова Кабінет Міністрів України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/733-2017-%D0%BF#Text Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту]» від 27 вересня 2017 р. № 733<br />
== Загальні положення ==<br />
Кодекс цивільного захисту України, Закон України «П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 ро охорону праці]» та підзаконні нормативні акти в цій галузі покладають обов’язок дотримання вимог законодавства з цивільного захисту та охорони праці на всіх без винятку суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців і стосується будь-яких виробничих об’єктів та приміщень (офіси, виробничі дільниці, склади, торговельні зали, сезонні майданчики, гаражне господарство тощо).<br />
Роботодавець має розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації.<br />
За чинним законодавством роботодавець не зобов’язаний забезпечити працівників укриттям. Однак, відповідно до ст. 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України], роботодавець зобов’язаний розробити та вживати заходи реагування на надзвичайні ситуації (зокрема, у разі повітряної тривоги), а також виконувати інші вимоги законодавства про цивільний захист та охорону праці для забезпечення безпеки персоналу та відвідувачів.<br />
<br />
== Виконання робочих обов’язків під час повітряної тривоги ==<br />
Роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 153 КЗпП]).<br />
Відповідно вимога продовжувати роботу без переміщення до безпечних умов (наприклад, укриття) є незаконною та працівник має право відмовитися її виконувати.<br />
== Чи може відсутність на роботі під час тривоги вважатися прогулом? ==<br />
Прогул — відсутність працівника на роботі понад 3 годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин та без попередження роботодавця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ч. 4 п. 1 ст. 40 КЗпП]). <br />
Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником.<br />
Невихід на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, в тому числі повітряної тривоги, не може бути підставою для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за «прогул», тому що це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.<br />
Відсутність працівника на роботі під час повітряної тривоги буде з поважних причин, якщо:<br />
· час відсутності працівника на роботі співпадає з повітряною тривогою + час для дорогу (робота-укриття-робота);<br />
· працівник повідомив причину відсутності керівника (за можливості);<br />
· на підприємстві відсутнє спеціальне укриття, де може працювати працівник.<br />
<br />
== Оплата праці під час повітряної тривоги ==<br />
Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 113 КЗпП], для такого працівника має бути оформлений простій через виробничу ситуацію, небезпечну для життя чи здоров’я працівника не з його вини. У такому випадку за працівником зберігатиметься середній заробіток.<br />
Однак за трудовим договором, колективним договором чи внутрішніми правилами роботодавця про оплату праці можуть встановлюватись вищі розміри оплати простою – тоді слід дотримуватись саме встановлених у цих документах умов.<br />
Проте якщо під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці відбуватиметься за загальними підставами.<br />
<br />
Дії роботодавця у разі відмова працівника покинути приміщення під час повітряної тривоги<br />
Роботодавець зобов’язаний розробити план реагування/інструкцію щодо дій персоналу у разі повітряної тривоги та проінформувати персонал про найближче укриття та необхідність евакуації. З відповідними інструкціями потрібно ознайомити всіх працівників та регулярно проводити відповідні нагадування. <br />
Якщо працівник відмовляється ознайомлюватися із вказаними інструкціями/вимогами роботодавця чи відмовляється їх виконувати, то такого працівника можна не допускати до роботи у приміщеннях роботодавця задля забезпечення його безпеки та безпеки інших осіб.<br />
<br />
Відповідальність роботодавця за роботу працівників під час повітряної тривоги<br />
Наразі немає чіткої норми, яка встановлювала б відповідальність роботодавця саме за факт продовження його працівниками роботи під час повітряної тривоги. <br />
Однак до посадових осіб роботодавця може бути застосовано адміністративну (за ст. 41 КУпАП – порушення законодавства про охорону праці) та навіть кримінальну відповідальність (за ст. 271 ККУ - порушення вимог законодавства про охорону праці), якщо роботодавець не вживав заходів щодо забезпечення безпеки працівників, зокрема заходів реагування у випадку повітряної тривоги, та це призвело до завдання шкоди життю та здоров’ю працівників чи інших осіб.</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E&diff=44586Визнання фізичної особи недієздатною2023-09-18T11:49:23Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]<br />
<br />
== Підстави визнання фізичної особи недієздатною ==<br />
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]<br />
<br />
'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України]). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.<br />
<br />
Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Порядок визнання фізичної особи недієздатною ==<br />
<br />
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
=== Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?===<br />
<br />
'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу'''.<br />
<br />
Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною? ===<br />
'''Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною ===<br />
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)<br />
<br />
=== Судові витрати ===<br />
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України] '''Судові витрати,пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.''' Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Чи потрібно призначення експертизи? ===<br />
<br />
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.<br /><br />
<br />
У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України]).<br><br />
<br><br />
Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року]).<br><br />
<br><br />
Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року]).<br />
<br><br />
За таких підстав '''по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи'''.<br />
<br />
=== Як відбувається розгляд справи в суді? ===<br />
<br />
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
<br />
Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.<br />
<br />
Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.<br />
<br />
=== Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ===<br />
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]<br />
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''.<br />
<br />
Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.<br />
<br />
Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.<br />
<br />
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.<br />
<br />
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.<br />
<br />
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.<br />
<br />
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
<br />
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.<br />
<br />
Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
<br />
== З якого моменту фізична особа вважається недієздатною? ==<br />
'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''.<br />
<br />
Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 40 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною? ==<br />
# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.<br />
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.<br />
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.<br />
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1184 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? ==<br />
'''За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною або обмежено дієздатною, встановлюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України].<br />
Так, відповідно до ч. ст. 300 ЦПК України, скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката.<br />
Відповідно до ч. 4 ст. 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката.<br />
<br />
== Зразки заяв ==<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E,_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx 1.][https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSFNYZ3VuM0hBMXc Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E,_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx 2.Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx Заява про призначення опікуна]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Klopotannya-pro-prodovzhennya.doc Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Цивільна дієздатність фізичної особи]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання фізичної особи недієздатною]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Опіка та піклування]<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E&diff=44585Визнання фізичної особи недієздатною2023-09-18T11:45:38Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Як відбувається розгляд справи в суді? */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним"]<br />
<br />
== Підстави визнання фізичної особи недієздатною ==<br />
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]<br />
<br />
'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України]). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.<br />
<br />
Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Порядок визнання фізичної особи недієздатною ==<br />
<br />
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
=== Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?===<br />
<br />
'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу'''.<br />
<br />
Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною? ===<br />
'''Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною ===<br />
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)<br />
<br />
=== Судові витрати ===<br />
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України] '''Судові витрати,пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.''' Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України]).<br />
<br />
=== Чи потрібно призначення експертизи? ===<br />
<br />
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.<br /><br />
<br />
У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України]).<br><br />
<br><br />
Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року]).<br><br />
<br><br />
Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року]).<br />
<br><br />
За таких підстав '''по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи'''.<br />
<br />
=== Як відбувається розгляд справи в суді? ===<br />
<br />
Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.<br />
<br />
Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я.<br />
<br />
Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.<br />
<br />
=== Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ===<br />
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]<br />
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''.<br />
<br />
Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.<br />
<br />
Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна.<br />
<br />
Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.<br />
<br />
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.<br />
<br />
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.<br />
<br />
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
<br />
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.<br />
<br />
Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України].<br />
<br />
== З якого моменту фізична особа вважається недієздатною? ==<br />
'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''.<br />
<br />
Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 40 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною? ==<br />
# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.<br />
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.<br />
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.<br />
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1184 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною? ==<br />
'''За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України].<br />
<br />
== Зразки заяв ==<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E,_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx 1.][https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluSFNYZ3VuM0hBMXc Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E,_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx 2.Зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D0%B0.docx Заява про призначення опікуна]<br />
<br />
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Klopotannya-pro-prodovzhennya.doc Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною]<br />
<br />
== Див. також ==<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Цивільна дієздатність фізичної особи]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання фізичної особи недієздатною]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94_%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8,_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE_%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%8E Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною]<br />
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Опіка та піклування]<br />
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]<br />
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83&diff=44584Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу2023-09-18T11:37:53Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Статус учасника бойових дій */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранівУкраїни від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text останова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»] від 22 серпня 2023 р. № 887<br />
<br />
== Статус учасника бойових дій ==<br />
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначений''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (із змінами) «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»] (далі - Порядок) в який було внесено зміни відповідно до П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text останови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»]. <br />
<br />
'''Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів''', у тому числі '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.<br />
<br />
'''Особам''', які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус''' учасника бойових дій '''надається''' ''незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.''<br />
<br />
Райони, які охоплює АТО, та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при Службі безпеки України.<br />
=== Кому надається ===<br />
'''Статус учасника бойових дій надається:'''<br />
* військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;<br />
* особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;<br />
*особам, які у період до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Законом України] "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';<br />
*особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України] "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).''<br />
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.<br />
<br />
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.<br />
<br />
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали поранення, контузії, каліцтва.<br />
=== Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій ===<br />
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:<br />
* '''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;<br />
* '''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;<br />
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;<br />
* '''для осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці третьому пункту 2 Порядку]''', - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;<br />
* '''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;<br />
* '''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''', - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;<br />
* '''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;<br />
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.<br />
*'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''', - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До зазначених документів, за власним бажанням можуть бути додані інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.<br />
*'''особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії''' із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - є довідка за формою згідно з додатком 6 Порядку, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.<br />
'''Зверніть увагу!'''П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text остановою № 887] внесено певні спрощення у процедуру отримання статусу учасника бойових дій, зараз замість раніше встановлених вимог до учасника бойових дій, досить надати довідку, що підтверджує безпосередню участь у захисті України, комісії для отримання статусу.<br />
У довідці, крім звання, прізвища, імені, по батькові, обов’язково зазначаються:<br />
* посада;<br />
* дата народження;<br />
* реквізити документа, що посвідчує особу;<br />
* реєстраційний номер облікової картки платника податків.<br />
Можуть бути зазначені також адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону й адреса електронної пошти.<br />
(Форма довідки визначена в додатку № 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text Постанови № 887]).<br />
=== Механізм надання статусу учасника бойових дій ===<br />
'''Для надання статусу''' учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв)'''зобов’язані подати''' на розгляд комісії довідку що підтверджує безпосередню участь у захисті України за встановленою формою , яка є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.<br />
<br />
'''У разі''' коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, '''документи''' командирами (начальниками) '''подаються''' на розгляд комісії '''не раніше ніж через 30 календарних днів''' після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) чи призначення їх на відповідні посади.<br />
<br />
'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.<br />
<br />
'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.<br />
<br />
'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.<br />
<br />
'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''<br />
<br />
'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].<br />
<br />
Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (за наявності).</big><br />
<br />
== Позбавлення статусу бойових дій ==<br />
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''<br />
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;<br />
* виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;<br />
* подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.<br />
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''<br />
=== Підстави для позбавлення статусу бойових дій ===<br />
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''<br />
* '''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;<br />
* '''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;<br />
* '''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.<br />
=== Механізм позбавлення статусу бойових дій ===<br />
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.<br />
<br />
'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.<br />
<br />
Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.<br />
<br />
'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про '''позбавлення''' статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].<br />
<br />
Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 .<br />
== Куди звертатися ==<br />
Рішення про відмову у статусі учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується у судовому порядку.<br />
== Див.також ==<br />
* [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]<br />
* [[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]<br />
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]<br />
* [[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83&diff=44583Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу2023-09-18T11:25:53Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 "Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України" (із змінами)]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (із змінами)]<br />
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранівУкраїни від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* П[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text останова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»] від 22 серпня 2023 р. № 887<br />
<br />
== Статус учасника бойових дій ==<br />
'''Механізм''' отримання статусу учасника бойових дій '''визначений''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (із змінами) «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»] (далі - Порядок). <br />
<br />
'''Статус''' учасника бойових дій '''надається''' особам, зазначеним у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях '''на строк не менше ніж 30 календарних днів''', у тому числі '''за сукупністю днів перебування в районах її проведення'''.<br />
<br />
'''Особам''', які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об’єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об’єднаним командним пунктом об’єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), '''статус''' учасника бойових дій '''надається''' ''незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.''<br />
<br />
Райони, які охоплює АТО, та терміни її проведення визначаються Антитерористичним центром при Службі безпеки України.<br />
=== Кому надається ===<br />
'''Статус учасника бойових дій надається:'''<br />
* військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;<br />
* особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;<br />
*особам, які у період до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19 Законом України] "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі провадили волонтерську діяльність)'';<br />
*особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону України] "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів ''(не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів).''<br />
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.<br />
<br />
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.<br />
<br />
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали поранення, контузії, каліцтва.<br />
=== Документи, які є підставою, для надання статусу учасника бойових дій ===<br />
'''Підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи''' про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України:<br />
* '''для осіб, які брали участь в антитерористичній операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;<br />
* '''для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;<br />
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;<br />
* '''для осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці третьому пункту 2 Порядку]''', - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені а[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF бзацами другим - четвертим пункту 2 Положення], або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці другому пункту 2 Порядку], які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, у разі підтвердження суб’єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами;<br />
* '''для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції''', - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення;<br />
* '''для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях''', - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об’єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів;<br />
* '''для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів;<br />
* '''для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби)''', - документи, зазначені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF абзаці сьомому пункту 2 підпункту 4 Порядку], матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.<br />
*'''для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України''', - не менш як один з таких документів - витяги (копії) бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв. До зазначених документів, за власним бажанням можуть бути додані інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.<br />
*'''особам, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії''' із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - є довідка за формою згідно з додатком 6 Порядку, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах. У разі відсутності зазначеної довідки підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам, є: '''1)''' свідчення (заява) не менше трьох свідків (одним з яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів; '''2)''' особам, які отримали поранення, контузію, каліцтво, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю, самокалічення), - свідчення (заява) не менше двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб, зазначених у цьому абзаці, у таких заходах, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів (''До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких '''засвідчений нотаріально,''' яким встановлено статус учасника бойових дій та які мають документальне підтвердження своєї участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за період, за який вони свідчать. До періоду безпосередньої участі особи, зазначеної в абзаці шостому пункту 2 цього Порядку, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, включається період, підтверджений усіма свідками)''.<br />
=== Механізм надання статусу учасника бойових дій ===<br />
'''Для надання статусу''' учасника бойових дій '''командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) у місячний строк після завершення особами виконання завдань''' антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) '''зобов’язані подати''' на розгляд комісії довідки за встановленою формою та документи із зазначених вище, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.<br />
<br />
'''У разі''' коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, '''документи''' командирами (начальниками) '''подаються''' на розгляд комісії '''не раніше ніж через 30 календарних днів''' після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) чи призначення їх на відповідні посади.<br />
<br />
'''Комісії''' вивчають документи, у '''разі потреби''' заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та '''в місячний строк''' із дня надходження документів '''приймають рішення''' щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання.<br />
<br />
'''Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії''' '''документи''' із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.<br />
<br />
'''Міжвідомча комісія розглядає документи''', надіслані комісіями, особами, зазначеними в абзаці четвертому пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку,] або командирами добровольчих формувань, у складі яких такі особи брали участь в антитерористичній операції, та в разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій, про що інформує комісії чи осіб, які звернулися до міжвідомчої комісії.<br />
<br />
'''Зверніть увагу'''! У разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, '''особи,''' зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF#Text Порядку], '''можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.'''<br />
<br />
'''У разі відмови''' в наданні статусу учасника бойових дій '''питання''' про надання особі зазначеного статусу '''може повторно виноситися''' на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 5 Порядку].<br />
<br />
Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують '''щомісяця до 10 числа''' Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (за наявності).</big><br />
== Позбавлення статусу бойових дій ==<br />
'''''Комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:'''''<br />
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;<br />
* виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про особу;<br />
* подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.<br />
'''Рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій приймають ті комісії, які його надавали, або їх правонаступники.'''<br />
=== Підстави для позбавлення статусу бойових дій ===<br />
'''''Підставою для позбавлення комісією або міжвідомчою комісією статусу учасника бойових дій осіб, зазначених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2014-%D0%BF пункті 2 Порядку], є:'''''<br />
* '''копія обвинувального вироку суду''', який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що надійшов від органів прокуратури, органів або установ виконання покарань, а також від інших осіб, установ або органів у випадках, передбачених законом, на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;<br />
* '''документи''' '''державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріали службових перевірок та інші документи''', що встановлюють факт подання недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або подання недостовірних даних про неї, надіслані ними на розгляд комісії або міжвідомчої комісії для прийняття відповідного рішення;<br />
* '''заява особи''' про позбавлення її статусу учасника бойових дій із зазначенням причини, надіслана нею на розгляд комісії або міжвідомчої комісії.<br />
=== Механізм позбавлення статусу бойових дій ===<br />
'''Комісія або міжвідомча комісія''' <big>в місячний строк</big> із дня надходження документів '''приймає рішення''' про позбавлення статусу учасника бойових дій.<br />
<br />
'''Рішення''' комісії або міжвідомчої комісії '''може бути оскаржене у судовому порядку'''.<br />
<br />
Комісія або міжвідомча комісія надсилає особі, стосовно якої прийнято рішення про позбавлення її статусу учасника бойових дій, або видає їй письмове повідомлення із зазначенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення учасника бойових дій вилучається або визнається недійсним.<br />
<br />
'''Комісія або міжвідомча комісія інформують у місячний''' строк із дня прийняття відповідного рішення Державну службу у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування пільговика на обліку про '''позбавлення''' статусу учасника бойових дій, за формою, визначеною в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1494-14 додатку до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117].<br />
<br />
Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС '''інформують у триденний строк''' з дня прийняття відповідного рішення Мінветеранів '''про вилучені посвідчення учасника бойових дій''' за формою, визначеною в додатку 2 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 .<br />
== Куди звертатися ==<br />
Рішення про відмову у статусі учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується у судовому порядку.<br />
== Див.також ==<br />
* [[Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій]]<br />
* [[Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті]]<br />
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]<br />
* [[Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів]]<br />
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=44582Порядок видачі посвідчення учасника бойових дій2023-09-18T11:22:31Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1029-23#n9 Наказ Служби безпеки України від 25 травня 2023 року № 191 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі у Службі безпеки України посвідчень учасників бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання ветеранами війни проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-18#n8 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760 "Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-21#Text Наказ Міністерства у справах ветеранів України від 26 лютого 2021 року № 43 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/887-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України»] від 22 серпня 2023 р. № 887<br />
<br />
== Поняття посвідчення ==<br />
'''Посвідчення''' є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.<br />
<br />
Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".<br />
<br />
'''Електронне посвідчення ветерана''' (далі - е-посвідчення ветерана) - посвідчення ветерана у формі електронного відображення інформації, що містить відомості про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, “Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни”, “Посвідчення учасника війни” або “Посвідчення члена сім’ї загиблого” разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах Єдиного державного реєстру ветеранів війни, яке формується у разі виявлення бажання запитувача, підтверджує його статус; невід’ємною частиною е-посвідчення ветерана є відцифрований образ обличчя, що міститься в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни або відображається в е-паспорті/е-паспорті для виїзду за кордон, за згодою особи.<br />
== Особи, які відносяться до учасників бойових дій ==<br />
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.<br />Відповідно до ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] ''<u>учасниками бойових дій визнаються</u>:''<br />
* військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;<br />
* учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів);<br />
* військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії;<br />
* військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;<br />
* колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;<br />
* працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_b84 Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік)];<br />
* особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;<br />
* особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;<br />
* працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;<br />
* особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";<br />
* особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;<br />
* особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;<br />
* військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;<br />
* військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;<br />
* особи, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), Організації народної оборони "Карпатська Січ", Української військової організації (УВО), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнані борцями за незалежність України у XX столітті. Порядок надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам встановлюється Кабінетом Міністрів України;<br />
* військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;<br />
* особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;<br />
* військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;<br />
* особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для '''''захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції''''', перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;<br />
* особи, які у період до 23 лютого 2018 року включно у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;<br />
* члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, особи, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;<br />
* співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які виконували свої завдання на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;<br />
* залучені до конфіденційного співробітництва особи, які брали участь у виконанні завдань руху опору на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції, районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися воєнні (бойові) дії;<br />
*особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.<br />
== Органи, які видають посвідчення ==<br />
"Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються Мін’юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, Національної гвардії, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою '''за місцем реєстрації ветерана''' після [[Отримання статусу учасника бойових дій та позбавлення такого статусу|надання особі статусу учасника бойових дій у встановленому порядку]].<br />
<br />
Е-посвідчення ветерана формується безоплатно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - '''Портал Дія''') за бажанням особи, на ім’я якої оформлено “Посвідчення учасника бойових дій”.<br />
<br />
Для формування та використання е-посвідчення ветерана така особа повинна завантажити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка (далі - електронний пристрій), та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.<br />
<br />
Е-посвідчення ветерана формується автоматично засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, на підставі відомостей про видане особі “Посвідчення учасника бойових дій”, що містяться в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, та відцифрованого образу його обличчя з е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон у разі надання згоди на відображення у ньому відцифрованого образу обличчя.<br />
<br />
'''Важливо!''' Якщо особа не надала згоду на відображення у е-посвідченні ветерана відцифрованого образу обличчя, е-посвідчення ветерана не формується.<br />
<br />
Кожному е-посвідченню ветерана присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код) для доступу до відомостей Єдиного державного реєстру ветеранів війни, на підставі яких формувалися е-посвідчення ветерана.<br />
<br />
Доступ особи до е-посвідчення ветерана блокується у разі прийняття рішення про позбавлення особи відповідного статусу або закінчення строку дії відповідного посвідчення у паперовій формі, виявлених під час проведення перевірки з використанням технічних засобів Єдиного державного реєстру ветеранів війни та Порталу Дія.<br />
<br />
'''Зверніть увагу!''' Е-посвідчення ветерана може пред’являтися особою замість та без додаткового пред’явлення посвідчення, виданого особі.<br />
[[Файл:2224-680x425.jpg|міні|Отримання посвідчення учасника бойових дій (роз'яснення Генерального штабу ЗСУ)]]<br />
== Видача посвідчень громадянам інших держав ==<br />
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення учасника бойових дій у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення, видається у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF пунктом 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302].<br />
== Порядок вручення посвідчення ==<br />
Посвідчення вручається особисто учаснику бойових дій або за його дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах.<br />
== Видача нового посвідчення ==<br />
Якщо посвідчення стало непридатним було втрачене або змінилися особисті дані (прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), то за заявою ветерана війни чи члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України видається нове посвідчення у порядку, визначеному пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-п#Text Положення].<br />
[[Категорія: Військова служба]]<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=43975Порядок державної реєстрації юридичної особи2023-07-26T10:32:33Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Проведення державної реєстрації юридичної особи */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] .<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.<br />
<br />
<u>Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію</u> благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.<br />
<br />
Увага! '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''<br />
|}<br />
== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Д'''ержавна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій (пункт 1 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини другої статті 4 Закону] державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, '''проводиться в межах''' Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. <br />
<br />
У випадку прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу державна реєстрація юридичної особи на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися <u>в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць</u>, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, <u>в межах України</u>.<br />
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказу Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5] незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії:<br />
* у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:<br />
державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
<br />
державна реєстрація юридичних осіб - релігійних організацій;<br />
<br />
державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відсотків, що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності / корпоративними правами;<br />
<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
* у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:<br />
державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
<br />
== Подання документів для державної реєстрації ==<br />
Документи для державної реєстрації можуть подаватися державному реєстратору (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси) у паперовій (особисто або поштовим відправленням) або електронній формі. <br />
<br />
Якщо документи подаються у <u>паперовій формі</u>, заявник пред’являє:<br />
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;<br />
* національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства (для іноземців або осіб без громадянства;<br />
* документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (у випадку, коли документи подаються представником/законним представником) (частина друга статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]).<br />
[[Файл:332164657 598153488836456 3110451218644419012 n.jpg|міні]]<br />
Подати документи в <u>електронній формі</u> та зареєструвати юридичну особу онлайн можна: <br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/registration-ur Онлайн будинок юстиції] - реєстрація юридичної особи;<br />
<br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/?_ga=2.127008781.1049247596.1616059918-8261646.1612340671 Онлайн будинок юстиції] - реєстрація громадської організації;<br />
<br />
→ [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Портал "Дія"] - реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту.<br />
<br />
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні <u>відповідати вимогам, визначеним статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]</u>, зокрема заява про державну реєстрацію має бути підписана заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути '''нотаріально засвідчена'''.<br />
== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text заява про державну реєстрацію створення юридичної особи]. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо [[Створення товариства з обмеженою відповідальністю|модельний статут]] є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;<br />
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;<br />
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);<br />
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;<br />
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;<br />
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації [[Членство в політичних партіях та їх утворення|створення політичної партії]];<br />
# список підписів громадян України за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v119_323-04#Text формою, встановленою Міністерством юстиції України], - у разі державної реєстрації створення політичної партії;<br />
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n851 Закону];<br />
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;<br />
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;<br />
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;<br />
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|профспілки]];<br />
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом;] <br />
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;<br />
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;<br />
# [[Засвідчення вірності копій документів|нотаріально засвідчена копія документа]], що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]). <br />
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
# щодо юридичних осіб - підприємців - '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - '''не пізніше 30 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо постійно діючого третейського суду - '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо структурного утворення політичної партії - '''не пізніше 10 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо первинного осередку політичної партії - '''протягом одного робочого дня''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації (статтія 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але <u>не більше ніж на 15 робочих днів</u>. <br />
<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n697 Законом]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України]. <br />
== Відмова у державній реєстрації ==<br />
<u>Підстави для відмови у державній реєстрації:</u><br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;<br />
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації]];<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом];<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом].<br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом], а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом '''24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. <br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням [https://my.gov.ua/info/services/bylifesituation Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації (статтія 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Плата у сфері державної реєстрації ==<br />
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''<br />
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;<br />
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;<br />
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;<br />
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;<br />
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;<br />
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;<br />
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.<br />
Адміністративний збір <u>не справляється</u> за державну реєстрацію змін:<br />
# до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання;<br />
# до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами;<br />
# до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, пов’язаних із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.<br />
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.<br />
<br />
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.<br />
<br />
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.<br />
<br />
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''<br />
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;<br />
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.<br />
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (статтія 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://my.gov.ua/info/service/1942/details Державна реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу)]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reyestraciya-yuo-tov Реєстрація ЮО (ТОВ)]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок ліквідації юридичної особи]]<br />
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]<br />
* [[Види юридичних осіб]]<br />
* [[Внесення змін до установчих документів юридичних осіб у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) бульварів, вулиць, провулків тощо]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=43974Порядок державної реєстрації юридичної особи2023-07-26T10:31:08Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Проведення державної реєстрації юридичної особи */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] .<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.<br />
<br />
<u>Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію</u> благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.<br />
<br />
Увага! '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''<br />
|}<br />
== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Д'''ержавна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій (пункт 1 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини другої статті 4 Закону] державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, '''проводиться в межах''' Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. <br />
<br />
У випадку прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу державна реєстрація юридичної особи на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися <u>в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць</u>, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, <u>в межах України</u>.<br />
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказу Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5] незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії:<br />
* у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:<br />
державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
державна реєстрація юридичних осіб - релігійних організацій;<br />
державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відсотків, що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності / корпоративними правами;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
* у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:<br />
державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
<br />
== Подання документів для державної реєстрації ==<br />
Документи для державної реєстрації можуть подаватися державному реєстратору (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси) у паперовій (особисто або поштовим відправленням) або електронній формі. <br />
<br />
Якщо документи подаються у <u>паперовій формі</u>, заявник пред’являє:<br />
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;<br />
* національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства (для іноземців або осіб без громадянства;<br />
* документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (у випадку, коли документи подаються представником/законним представником) (частина друга статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]).<br />
[[Файл:332164657 598153488836456 3110451218644419012 n.jpg|міні]]<br />
Подати документи в <u>електронній формі</u> та зареєструвати юридичну особу онлайн можна: <br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/registration-ur Онлайн будинок юстиції] - реєстрація юридичної особи;<br />
<br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/?_ga=2.127008781.1049247596.1616059918-8261646.1612340671 Онлайн будинок юстиції] - реєстрація громадської організації;<br />
<br />
→ [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Портал "Дія"] - реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту.<br />
<br />
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні <u>відповідати вимогам, визначеним статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]</u>, зокрема заява про державну реєстрацію має бути підписана заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути '''нотаріально засвідчена'''.<br />
== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text заява про державну реєстрацію створення юридичної особи]. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо [[Створення товариства з обмеженою відповідальністю|модельний статут]] є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;<br />
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;<br />
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);<br />
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;<br />
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;<br />
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації [[Членство в політичних партіях та їх утворення|створення політичної партії]];<br />
# список підписів громадян України за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v119_323-04#Text формою, встановленою Міністерством юстиції України], - у разі державної реєстрації створення політичної партії;<br />
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n851 Закону];<br />
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;<br />
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;<br />
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;<br />
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|профспілки]];<br />
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом;] <br />
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;<br />
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;<br />
# [[Засвідчення вірності копій документів|нотаріально засвідчена копія документа]], що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]). <br />
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
# щодо юридичних осіб - підприємців - '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - '''не пізніше 30 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо постійно діючого третейського суду - '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо структурного утворення політичної партії - '''не пізніше 10 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо первинного осередку політичної партії - '''протягом одного робочого дня''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації (статтія 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але <u>не більше ніж на 15 робочих днів</u>. <br />
<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n697 Законом]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України]. <br />
== Відмова у державній реєстрації ==<br />
<u>Підстави для відмови у державній реєстрації:</u><br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;<br />
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації]];<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом];<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом].<br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом], а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом '''24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. <br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням [https://my.gov.ua/info/services/bylifesituation Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації (статтія 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Плата у сфері державної реєстрації ==<br />
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''<br />
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;<br />
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;<br />
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;<br />
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;<br />
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;<br />
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;<br />
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.<br />
Адміністративний збір <u>не справляється</u> за державну реєстрацію змін:<br />
# до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання;<br />
# до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами;<br />
# до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, пов’язаних із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.<br />
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.<br />
<br />
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.<br />
<br />
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.<br />
<br />
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''<br />
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;<br />
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.<br />
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (статтія 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://my.gov.ua/info/service/1942/details Державна реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу)]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reyestraciya-yuo-tov Реєстрація ЮО (ТОВ)]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок ліквідації юридичної особи]]<br />
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]<br />
* [[Види юридичних осіб]]<br />
* [[Внесення змін до установчих документів юридичних осіб у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) бульварів, вулиць, провулків тощо]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=43973Порядок державної реєстрації юридичної особи2023-07-26T10:29:11Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] .<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.<br />
<br />
<u>Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію</u> благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.<br />
<br />
Увага! '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''<br />
|}<br />
== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Д'''ержавна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій (пункт 1 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини другої статті 4 Закону] державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, '''проводиться в межах''' Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. <br />
<br />
У випадку прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу державна реєстрація юридичної особи на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися <u>в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць</u>, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, <u>в межах України</u>.<br />
Зверніть увагу! Відповідно до незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії:<br />
у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:<br />
державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
державна реєстрація юридичних осіб - релігійних організацій;<br />
державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відсотків, що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності / корпоративними правами;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:<br />
державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
<br />
== Подання документів для державної реєстрації ==<br />
Документи для державної реєстрації можуть подаватися державному реєстратору (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси) у паперовій (особисто або поштовим відправленням) або електронній формі. <br />
<br />
Якщо документи подаються у <u>паперовій формі</u>, заявник пред’являє:<br />
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;<br />
* національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства (для іноземців або осіб без громадянства;<br />
* документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (у випадку, коли документи подаються представником/законним представником) (частина друга статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]).<br />
[[Файл:332164657 598153488836456 3110451218644419012 n.jpg|міні]]<br />
Подати документи в <u>електронній формі</u> та зареєструвати юридичну особу онлайн можна: <br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/registration-ur Онлайн будинок юстиції] - реєстрація юридичної особи;<br />
<br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/?_ga=2.127008781.1049247596.1616059918-8261646.1612340671 Онлайн будинок юстиції] - реєстрація громадської організації;<br />
<br />
→ [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Портал "Дія"] - реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту.<br />
<br />
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні <u>відповідати вимогам, визначеним статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]</u>, зокрема заява про державну реєстрацію має бути підписана заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути '''нотаріально засвідчена'''.<br />
== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text заява про державну реєстрацію створення юридичної особи]. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо [[Створення товариства з обмеженою відповідальністю|модельний статут]] є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;<br />
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;<br />
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);<br />
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;<br />
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;<br />
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації [[Членство в політичних партіях та їх утворення|створення політичної партії]];<br />
# список підписів громадян України за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v119_323-04#Text формою, встановленою Міністерством юстиції України], - у разі державної реєстрації створення політичної партії;<br />
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n851 Закону];<br />
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;<br />
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;<br />
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;<br />
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|профспілки]];<br />
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом;] <br />
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;<br />
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;<br />
# [[Засвідчення вірності копій документів|нотаріально засвідчена копія документа]], що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]). <br />
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
# щодо юридичних осіб - підприємців - '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - '''не пізніше 30 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо постійно діючого третейського суду - '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо структурного утворення політичної партії - '''не пізніше 10 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо первинного осередку політичної партії - '''протягом одного робочого дня''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації (статтія 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але <u>не більше ніж на 15 робочих днів</u>. <br />
<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n697 Законом]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України]. <br />
== Відмова у державній реєстрації ==<br />
<u>Підстави для відмови у державній реєстрації:</u><br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;<br />
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації]];<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом];<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом].<br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом], а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом '''24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. <br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням [https://my.gov.ua/info/services/bylifesituation Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації (статтія 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Плата у сфері державної реєстрації ==<br />
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''<br />
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;<br />
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;<br />
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;<br />
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;<br />
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;<br />
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;<br />
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.<br />
Адміністративний збір <u>не справляється</u> за державну реєстрацію змін:<br />
# до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання;<br />
# до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами;<br />
# до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, пов’язаних із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.<br />
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.<br />
<br />
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.<br />
<br />
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.<br />
<br />
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''<br />
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;<br />
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.<br />
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (статтія 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://my.gov.ua/info/service/1942/details Державна реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу)]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reyestraciya-yuo-tov Реєстрація ЮО (ТОВ)]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок ліквідації юридичної особи]]<br />
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]<br />
* [[Види юридичних осіб]]<br />
* [[Внесення змін до установчих документів юридичних осіб у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) бульварів, вулиць, провулків тощо]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=43972Порядок державної реєстрації юридичної особи2023-07-26T10:27:47Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Проведення державної реєстрації юридичної особи */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] .<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.<br />
<br />
<u>Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію</u> благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.<br />
<br />
Увага! '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''<br />
|}<br />
== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Д'''ержавна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій (пункт 1 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини другої статті 4 Закону] державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, '''проводиться в межах''' Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. <br />
<br />
У випадку прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу державна реєстрація юридичної особи на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися <u>в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць</u>, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, <u>в межах України</u>.<br />
Зверніть увагу! Відповідно до незалежно від місцезнаходження юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості проводяться такі реєстраційні дії:<br />
у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:<br />
державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
державна реєстрація юридичних осіб - релігійних організацій;<br />
державна реєстрація юридичних осіб, які належать до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади або частка держави в статутному капіталі якої становить 100 відсотків, що проводиться за заявою уповноваженого органу управління відповідними об’єктами державної власності / корпоративними правами;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:<br />
державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь;<br />
реєстраційні дії на підставі судових рішень;<br />
<br />
== Подання документів для державної реєстрації ==<br />
Документи для державної реєстрації можуть подаватися державному реєстратору (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси) у паперовій (особисто або поштовим відправленням) або електронній формі. <br />
<br />
Якщо документи подаються у <u>паперовій формі</u>, заявник пред’являє:<br />
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;<br />
* національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства (для іноземців або осіб без громадянства;<br />
* документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (у випадку, коли документи подаються представником/законним представником) (частина друга статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]).<br />
[[Файл:332164657 598153488836456 3110451218644419012 n.jpg|міні]]<br />
Подати документи в <u>електронній формі</u> та зареєструвати юридичну особу онлайн можна: <br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/registration-ur Онлайн будинок юстиції] - реєстрація юридичної особи;<br />
<br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/?_ga=2.127008781.1049247596.1616059918-8261646.1612340671 Онлайн будинок юстиції] - реєстрація громадської організації;<br />
<br />
→ [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Портал "Дія"] - реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту.<br />
<br />
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні <u>відповідати вимогам, визначеним статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]</u>, зокрема заява про державну реєстрацію має бути підписана заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути '''нотаріально засвідчена'''.<br />
== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text заява про державну реєстрацію створення юридичної особи]. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо [[Створення товариства з обмеженою відповідальністю|модельний статут]] є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;<br />
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;<br />
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);<br />
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;<br />
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;<br />
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації [[Членство в політичних партіях та їх утворення|створення політичної партії]];<br />
# список підписів громадян України за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v119_323-04#Text формою, встановленою Міністерством юстиції України], - у разі державної реєстрації створення політичної партії;<br />
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n851 Закону];<br />
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;<br />
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;<br />
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;<br />
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|профспілки]];<br />
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом;] <br />
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;<br />
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;<br />
# [[Засвідчення вірності копій документів|нотаріально засвідчена копія документа]], що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]). <br />
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
# щодо юридичних осіб - підприємців - '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - '''не пізніше 30 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо постійно діючого третейського суду - '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо структурного утворення політичної партії - '''не пізніше 10 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо первинного осередку політичної партії - '''протягом одного робочого дня''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації (статтія 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але <u>не більше ніж на 15 робочих днів</u>. <br />
<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n697 Законом]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України]. <br />
== Відмова у державній реєстрації ==<br />
<u>Підстави для відмови у державній реєстрації:</u><br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;<br />
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації]];<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом];<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом].<br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом], а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом '''24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. <br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням [https://my.gov.ua/info/services/bylifesituation Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації (статтія 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Плата у сфері державної реєстрації ==<br />
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''<br />
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;<br />
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;<br />
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;<br />
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;<br />
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;<br />
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;<br />
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.<br />
Адміністративний збір <u>не справляється</u> за державну реєстрацію змін:<br />
# до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання;<br />
# до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами;<br />
# до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, пов’язаних із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.<br />
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.<br />
<br />
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.<br />
<br />
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.<br />
<br />
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''<br />
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;<br />
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.<br />
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (статтія 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://my.gov.ua/info/service/1942/details Державна реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу)]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reyestraciya-yuo-tov Реєстрація ЮО (ТОВ)]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок ліквідації юридичної особи]]<br />
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]<br />
* [[Види юридичних осіб]]<br />
* [[Внесення змін до установчих документів юридичних осіб у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) бульварів, вулиць, провулків тощо]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=43971Порядок державної реєстрації юридичної особи2023-07-26T10:24:53Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України «Про громадські об’єднання»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 "Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року № 99 «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги»]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16 Наказ Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Державна реєстрація юридичних осіб у період воєнного стану здійснюється з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] .<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
* державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
* нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
* державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.<br />
<br />
<u>Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію</u> благодійних організацій, громадських об’єднань, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, предметом діяльності яких є надання допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним (спеціальним) органам, органам цивільного захисту, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим особам, які забезпечують національну безпеку і оборону, відсіч і стримування збройної агресії іноземної держави, а також особам, які постраждали чи можуть постраждати від такої збройної агресії, у тому числі за державну реєстрацію змін до відомостей про таких суб’єктів, що передбачають включення до предмету їх діяльності надання такої допомоги.<br />
<br />
Увага! '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація]'''<br />
|}<br />
== Проведення державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Д'''ержавна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація)''' - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій (пункт 1 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)].<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/755-15 частини другої статті 4 Закону] державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, '''проводиться в межах''' Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи. <br />
<br />
У випадку прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу державна реєстрація юридичної особи на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися <u>в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць</u>, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, <u>в межах України</u>.<br />
== Подання документів для державної реєстрації ==<br />
Документи для державної реєстрації можуть подаватися державному реєстратору (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси) у паперовій (особисто або поштовим відправленням) або електронній формі. <br />
<br />
Якщо документи подаються у <u>паперовій формі</u>, заявник пред’являє:<br />
* паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;<br />
* національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або інший документ, що посвідчує особу іноземця або особи без громадянства (для іноземців або осіб без громадянства;<br />
* документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність (у випадку, коли документи подаються представником/законним представником) (частина друга статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]).<br />
[[Файл:332164657 598153488836456 3110451218644419012 n.jpg|міні]]<br />
Подати документи в <u>електронній формі</u> та зареєструвати юридичну особу онлайн можна: <br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/registration-ur Онлайн будинок юстиції] - реєстрація юридичної особи;<br />
<br />
→ [https://online.minjust.gov.ua/?_ga=2.127008781.1049247596.1616059918-8261646.1612340671 Онлайн будинок юстиції] - реєстрація громадської організації;<br />
<br />
→ [https://diia.gov.ua/services/reyestraciya-tov-na-pidstavi-modelnogo-statutu Портал "Дія"] - реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту.<br />
<br />
Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні <u>відповідати вимогам, визначеним статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n467 Закону]</u>, зокрема заява про державну реєстрацію має бути підписана заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути '''нотаріально засвідчена'''.<br />
== Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи ==<br />
Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text заява про державну реєстрацію створення юридичної особи]. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, виділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися, що вона діє на підставі модельного статуту, а також прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] та/або обрання [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощеної системи оподаткування]], та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Якщо [[Створення товариства з обмеженою відповідальністю|модельний статут]] є багатоваріантним, у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права зазначається редакція модельного статуту, на підставі якого вона діє;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;<br />
# документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, - у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;<br />
# відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);<br />
# установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;<br />
# реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), - у разі державної реєстрації створення громадських об’єднань, політичної партії;<br />
# програма політичної партії - у разі державної реєстрації [[Членство в політичних партіях та їх утворення|створення політичної партії]];<br />
# список підписів громадян України за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v119_323-04#Text формою, встановленою Міністерством юстиції України], - у разі державної реєстрації створення політичної партії;<br />
# документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n851 Закону];<br />
# документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта - у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;<br />
# примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу - у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;<br />
# документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, - у разі створення юридичної особи в результаті виділу;<br />
# документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу - у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;<br />
# список учасників з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|профспілки]];<br />
# документ, що містить інформацію про розмір обов’язкових платежів та інших обов’язкових витрат, сплата яких є необхідною для започаткування діяльності товариства, передбачена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/755-15/page Законом;] <br />
# структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;<br />
# витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, - у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;<br />
# [[Засвідчення вірності копій документів|нотаріально засвідчена копія документа]], що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента (частина перша статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]). <br />
== Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації ==<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
# щодо юридичних осіб - підприємців - '''протягом 24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
# щодо політичної партії, творчої спілки, місцевого осередку творчої спілки - '''не пізніше 30 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо постійно діючого третейського суду - '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо структурного утворення політичної партії - '''не пізніше 10 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо первинного осередку політичної партії - '''протягом одного робочого дня''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо професійної спілки, її організації або об’єднання, організації роботодавців, її об’єднання – '''не пізніше 15 робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
# щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - '''не пізніше трьох робочих днів''' з дати подання документів для державної реєстрації (статтія 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
Строк розгляду документів, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але <u>не більше ніж на 15 робочих днів</u>. <br />
<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n697 Законом]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України]. <br />
== Відмова у державній реєстрації ==<br />
<u>Підстави для відмови у державній реєстрації:</u><br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи;<br />
* порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації]];<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом];<br />
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом].<br />
Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 Законом], а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об’єднання не допускається. <br />
<br />
Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом '''24 годин''' після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів. <br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням [https://my.gov.ua/info/services/bylifesituation Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення. Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації (статтія 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Плата у сфері державної реєстрації ==<br />
'''За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:'''<br />
* 140 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - за державну реєстрацію політичної партії;<br />
* 0,28 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;<br />
* 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;<br />
* 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об’єднання організації роботодавців;<br />
* 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою. Якщо відповідно до частини четвертої статті 25 цього Закону певним особам має надсилатися виписка з Єдиного державного реєстру, розмір адміністративного збору збільшується на добуток 0,01 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та кількості таких осіб;<br />
* 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське об’єднання чи благодійну організацію;<br />
* 75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.<br />
Адміністративний збір <u>не справляється</u> за державну реєстрацію змін:<br />
# до відомостей про професійні спілки, їх організації або об’єднання;<br />
# до відомостей про юридичну особу, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами;<br />
# до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, пов’язаних із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів.<br />
У разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений законом.<br />
<br />
За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, справляється адміністративний збір у розмірі 30 відсотків адміністративного збору.<br />
<br />
У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.<br />
<br />
'''За надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:'''<br />
* 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання виписки для проставлення апостилю та витягу в паперовій формі;<br />
* 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі;<br />
* 75 відсотків плати, встановленої цією частиною за надання відповідного документа в паперовій формі - за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційній справі.<br />
Адміністративний збір та плата за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляються у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії або запит про надання відомостей з Єдиного державного реєстру, та округлюються до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (статтія 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15/ed20201206#n505 Закону]).<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://my.gov.ua/info/service/1942/details Державна реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу)]<br />
* [https://www.kmu.gov.ua/service/reyestraciya-yuo-tov Реєстрація ЮО (ТОВ)]<br />
== Див. також ==<br />
* [[Порядок ліквідації юридичної особи]]<br />
* [[Порядок ліквідації акціонерного товариства та черги задоволення вимог кредиторів та акціонерів]]<br />
* [[Види юридичних осіб]]<br />
* [[Внесення змін до установчих документів юридичних осіб у зв’язку зі зміною назви (перейменуванням) бульварів, вулиць, провулків тощо]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Міністерства]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=43970Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок2023-07-26T10:22:50Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»]<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
<br />
<br />
<u>В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:</u><br />
<br />
<br />
1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться <u>незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.</u><br />
<br />
<br />
2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]<br />
<br />
'''Важливо!'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''<br />
|}<br />
<br />
== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) <u>виникає з моменту завершення будівництва</u> (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає <u>з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]</u>. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає <u>з моменту державної реєстрації</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина статті 331 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав <u>шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі - Закон).<br />
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли <u>відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси</u> містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]). <br />
<br />
Така заява формується суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику. <br />
<br />
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця. <br />
<br />
У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо). <br />
<br />
'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору). <br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.<br />
|}<br />
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 грн)'''.<br />
<br />
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закон]у, стягується адміністративний збір у розмірі:<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) - у '''строк два робочі дні;'''<br />
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (4 540)- у '''строк один робочий день;'''<br />
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350) - у '''строк 2 години.'''<br />
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''227 грн''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.<br />
<br />
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.<br />
<br />
'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.<br />
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==<br />
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.<br />
==Див. також==<br />
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=43969Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок2023-07-26T10:21:54Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ Міністерства Юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
<br />
<br />
<u>В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:</u><br />
<br />
<br />
1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться <u>незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.</u><br />
<br />
<br />
2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]<br />
<br />
'''Важливо!'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''<br />
|}<br />
<br />
== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) <u>виникає з моменту завершення будівництва</u> (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає <u>з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]</u>. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає <u>з моменту державної реєстрації</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина статті 331 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав <u>шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі - Закон).<br />
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли <u>відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси</u> містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]). <br />
<br />
Така заява формується суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику. <br />
<br />
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця. <br />
<br />
У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо). <br />
<br />
'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору). <br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.<br />
|}<br />
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 грн)'''.<br />
<br />
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закон]у, стягується адміністративний збір у розмірі:<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) - у '''строк два робочі дні;'''<br />
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (4 540)- у '''строк один робочий день;'''<br />
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350) - у '''строк 2 години.'''<br />
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''227 грн''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.<br />
<br />
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.<br />
<br />
'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.<br />
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==<br />
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.<br />
==Див. також==<br />
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA&diff=43968Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок2023-07-26T10:21:30Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0977-23#Text Наказ міністерства юстиції України "Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць" від 09.06.2023 №2179/5]<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
<br />
Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
<br />
<br />
<u>В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:</u><br />
<br />
<br />
1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].<br />
<br />
Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);<br />
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;<br />
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);<br />
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.<br />
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
<br />
Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться <u>незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.</u><br />
<br />
<br />
2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]<br />
<br />
'''Важливо!'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''<br />
<br />
⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''<br />
|}<br />
== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) <u>виникає з моменту завершення будівництва</u> (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає <u>з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]</u>. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає <u>з моменту державної реєстрації</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина статті 331 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав <u>шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі - Закон).<br />
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127] (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли <u>відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси</u> містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]). <br />
<br />
Така заява формується суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику. <br />
<br />
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця. <br />
<br />
У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо). <br />
<br />
'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору). <br />
{| class="wikitable"<br />
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.<br />
|}<br />
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 грн)'''.<br />
<br />
За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закон]у, стягується адміністративний збір у розмірі:<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) - у '''строк два робочі дні;'''<br />
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (4 540)- у '''строк один робочий день;'''<br />
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (11 350) - у '''строк 2 години.'''<br />
Станом на сьогоднішній день (2021 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''227 грн''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.<br />
<br />
Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.<br />
<br />
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.<br />
<br />
'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.<br />
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==<br />
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.<br />
==Див. також==<br />
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]<br />
[[Категорія: Житлове право]]<br />
[[Категорія:Право власності на майно]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97,_%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97,_%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%97,_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B2&diff=43578Видача дозволу на зберігання та носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів2023-06-23T11:09:58Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про Національну поліцію»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2022-%D0%BF#Text Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0345-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2022 року № 195 "Про продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів під час дії воєнного стану в Україні"] '''під час дії воєнного стану в Україні строк дії дозволів,''' визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622], '''продовжується на період до 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.'''<br />
<br />
Продовження строку дії дозволів у сфері обігу зброї, пристроїв та вибухових матеріалів проводиться уповноваженими підрозділами Національної поліції України за зверненням громадян України, уповноважених представники юридичних осіб відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0637-98#n65 Інструкції].<br />
|}<br />
== Загальні положення ==<br />
'''Зброя - пристрої, прилади і предмети, спеціально виготовлені, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої або іншої цілі і які не мають іншого виробничого чи господарсько-побутового призначення'''<br />
* основні частини зброї - частини зброї, що визначають її функціональне призначення і підлягають клеймуванню та нумеруванню на виробництві;<br />
* вогнепальна зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, що приводиться в рух миттєвим вивільненням хімічної енергії заряду пороху чи іншої речовини;<br />
* стрілецька вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, калібр ствола якої не перевищує 25 міліметрів;<br />
* нарізна вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що має спіральні нарізи у направляючій частині ствола і призначена, в основному, для кульової стрільби;<br />
* гладкоствольна вогнепальна зброя - це вид вогнепальної зброї з гладкими стволами, гладкоствольні рушниці із свердловиною "парадокс" з нарізами 100-140мм на початку або в кінці ствола, гладкоствольні рушниці з свердловиною "сюпра";<br />
* комбінована зброя - вид вогнепальної зброї, що одночасно поєднує нарізні та гладкі стволи або має при гладкому каналі ствола нарізне свердління біля дульного зрізу;<br />
* бойові припаси - пристрої, конструктивно призначені й технічно придатні для пострілу зі зброї відповідного виду з метою ураження живої чи іншої цілі снарядом (кулею, шротом тощо);<br />
* пневматична зброя - зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом (кулею), що приводиться в рух енергією стиснутих газів або повітря;<br />
* холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії;<br />
* холодна ручна зброя - холодна зброя, яка утримується руками людини і використовується для ураження цілі при безпосередньому контакті з нею;<br />
* холодна метальна зброя - холодна зброя, призначена для ураження цілі на віддалі метальним снарядом, приведеним у дію механічним пристроєм чи мускульною енергією людини;<br />
* військова зброя - зброя, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України та інших військових формувань і призначена для вирішення бойових та оперативно-службових завдань з метою забезпечення виконання покладених на них функцій;<br />
* службово-штатна зброя - службово-штатною зброєю вважається короткоствольна нарізна (крім автоматичної), довгоствольна нарізна (крім автоматичної), гладкоствольна довгоствольна зброя, нарізна мисливська, придбана в порядку встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами України, міністерствами, іншими центральними органами державної влади, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, що мають особливі статутні завдання, для озброєння особового складу охорони, своїх працівників, посадових осіб, яким згідно із законодавством та видом діяльності дозволено користуватися зброєю;<br />
* цивільна зброя - зброя, призначена для використання громадянами з метою індивідуального захисту, полювання і зайняття спортом;<br />
* несучасна зброя - знята з виробництва та озброєння Збройних Сил України та інших військових формувань зброя, до якої не виготовляються боєприпаси, а також зброя зазначеного вище типу, виготовлена в сучасних умовах в одиничних екземплярах та малих партіях спеціально для виставок (експозицій) та колекціонування;<br />
* газова зброя - вид ствольної зброї (пістолети і револьвери калібром до 12 мм), призначеної для тимчасового ураження живої цілі на обмеженій відстані або площі речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії;<br />
* саморобна зброя - зброя, повністю або частково виготовлена в кустарних умовах без відповідного дозволу;<br />
* перероблена зброя - зброя заводського виготовлення, яка внаслідок внесення технічних змін в кустарних умовах без відповідного дозволу, набула нові якості (менші розміри, придатність до автоматичної стрільби тощо);<br />
* біг зброї - виробництво, ремонт, реалізація, придбання, користування, носіння, застосування, зберігання, колекціонування, передача, перевезення, експорт, імпорт, ввезення, транзитне перевезення та вивезення з території України зброї та її основних частин;<br />
* виробництво зброї та боєприпасів - це виготовлення зброї, її основних частин та (або) складання зброї, виготовлення або спорядження боєприпасів чи виготовлення піротехнічних сумішей до них;<br />
* реалізація зброї - торгівля зброєю, основними частинами до неї, боєприпасами, патронами відповідно до отриманих ліцензій та на підставі виданих дозволів;<br />
* ремонт зброї - це лагодження, реставрація чи переробка зброї шляхом усунення пошкоджень, заміни, відновлення або відповідної обробки спрацьованих деталей;<br />
* зберігання зброї (боєприпасів) - володіння ними у місці, що не знаходиться безпосередньо при особі;<br />
* носіння зброї - носіння зарядженої зброї особою поза місцем її постійного зберігання;<br />
* перевезення (перенесення) зброї та боєприпасів - транспортування їх як багажу, або разом з собою у стані, що виключає можливість миттєвого застосування зброї;<br />
* стан, що виключає можливість миттєвого застосування зброї - зброя у розрядженому, розібраному стані;<br />
* застосування зброї - здійснення умисного прицільного пострілу, або інший спосіб використання бойових властивостей зброї з метою ураження живої чи іншої цілі, подачі сигналу тощо;<br />
* сертифікація зброї і бойових припасів - підтвердження уповноваженими державними органами відповідності тактико-технічних даних конкретних видів і типів зброї, бойових припасів до неї обов'язковим вимогам нормативно-правових актів із стандартизації.<br />
== Класифікація зброї ==<br />
Залежно від тактико-технічних даних, призначення і способу виготовлення вся зброя поділяється на такі види:<br />
<br />
1. Військова<br>2. Службово-штатна<br>3. Цивільна:<br />
* мисливська<br />
* спортивна<br />
* нагородна<br />
* самооборони<br />
* сигнальна<br />
* колекційна<br />
4. Холодна<br>5. Учбова (імітаційна)<br>6.Саморобна.<br />
<br />
''Окремі види зброї можуть поділятися на системи й моделі.<br>Приналежність конкретних зразків зброї (крім саморобної) до зазначених типів і видів, а також до систем і моделей встановлюється у Державному збройовому кадастрі України.''<br />
== Строк надання послуги ==<br />
У тридцятиденний строк з дати одержання заяви про видачу дозволу на зберігання і носіння (реєстрація, перереєстрація) мисливської, холодної, пневматичної зброї, інших предметів, на які поширюється дозвільна система.<br />
== Необхідні документи ==<br />
Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:<br />
* заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім'я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;<br />
* заповнена картка-заява (додаток 14);<br />
* медична довідка (крім охолощеної зброї);<br />
* довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);<br />
* платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги;<br />
* копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.<br />
Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).<br><br />
Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції, та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.<br />
<br />
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №170 від 01.03.2022 року "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану" н'''''а час введення воєнного стану''''' у процедурі змінилося наступне:<br />
<br />
* Скоротився час отримання дозволу (відповідний дозвіл має бути видано після проведення органами поліції перевірок (за наявності такої можливості), строк проведення якої не може перевищувати два дні).<br />
* Дозвіл щодо зброї видається без медичної довідки.<br />
* Не є обов’язковим проходження теоретичної частини та складання іспиту на знання та володіння зброєю.<br />
* Дозвіл, отриманий за скороченою процедурою під час дії воєнного стану, буде діяти до закінчення строку дії правового режиму воєнного стану.<br />
* Після припинення воєнного стану вогнепальна зброя має бути здана громадянами до органів поліції не пізніше 10 днів. Або відповідна зброя (не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану) може бути оформлена за наказом №622, чи реалізована у встановленому порядку.<br />
* Зменшили кількість критеріїв, за якими в отриманні дозволу на володіння мисливською вогнепальною зброєю може бути відмовлено, або анульовано, якщо він вже був виданий.<br />
<br />
== Строк дії дозволів ==<br />
Строк дії дозволів:<br />
* на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, - '''3 роки''';<br />
* на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин - '''до 3 місяців''';<br />
* на придбання вибухових матеріалів - '''до 6 місяців'''.<br />
== Носіння та перевезення зброї ==<br />
Право на носіння і перевезення зброї та бойових припасів мають власники або користувачі зброї, які отримали і мають при собі дозвіл органів внутрішніх справ на зброю або ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з обігом зброї чи дозвіл на придбання, довіз або вивіз зброї.<br />
<br />
Правила носіння службово-штатної зброї встановлюються Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом.<br />
<br />
Правила здійснення перевезень відомчої зброї визначаються Міністерством внутрішніх справ України, а перевезення і носіння зброї військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань - нормативними актами Кабінету Міністрів України.<br />
== Способи отримання результату ==<br />
Видача одержувачеві адміністративної послуги дозволу або надсилання листа з обґрунтуванням причини відмови в його видачі.<br />
== Підстави для відмови ==<br />
# Ненадання до адміністративного органу повного пакету документів;<br />
# Наявність даних про систематичне (два чи більше разів) порушення фізичною особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї;<br />
# Повідомлення особі про підозру або складання щодо такої особи півідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок невстановлення її місця знаходження; <br />
# Наявності у фізичної особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку.<br />
== Порядок оскарження ==<br />
Рішення може бути оскаржено у встановленому чинним законодавством України порядку.<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC&diff=43577Втрата права користування житловим приміщенням2023-06-23T10:56:53Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Докази по справі */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України (далі - ЖК України)]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»]<br />
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''. <br />
<br />
Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.<br />
<br />
Відповідно до частини 1 статті 316 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], '''правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб'''.<br>Згідно статті 383 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім ї.<br>Згідно статті 391 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.<br />
<br />
Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br />
== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
=== Хто може бути позивачем у суді? ===<br />
На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім'ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 - 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України]). '''Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред'явлення такого позову.'''<br />
<br />
Позивачем може бути також наймодавець (житлово-експлуатаційна організація тощо).<br />
=== Вимоги до позовної заяви ===<br />
У позовній заяві, яка обов'язково повинна відповідати нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] ( статті 175-177), зазначається дані відповідача (тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб (наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.<br />
=== Зразок позовної заяви про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ===<br />
[[Файл:Позовна заява втрати права користування житловим приміщенням.docx|міні]]<br />
=== Докази по справі ===<br />
До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:<br />
# Довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку.<br />
# Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші).<br />
# Акт вуличного депутата в якому засвідчується факт, що особа не проживає протягом певного часу, або Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ.<br />
# Копія квитанцій про сплату комунальних послуг;<br />
# Покази свідків. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17.<br />
== Поважні причини непроживання у житловому приміщенні ==<br />
У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову. <br>'''<u>До поважної причини відносяться:</u>'''<br />
* призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби - протягом перших п'яти років перебування на дійсній військовій службі;<br />
* тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв'язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;<br />
* поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім'ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;<br />
* виїзд в зв'язку з виконанням обов'язків опікуна (піклувальника) - протягом усього часу виконання цих обов'язків;<br />
* влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них;<br />
* виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому;<br />
* взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім'ї.<br />
== Наслідки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ==<br />
Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.<br />
== Судова практика ==<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.)<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64771743 Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року № 552/46/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77653773 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц]<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 760/13113/14-ц]<br />
*Висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові по справі № 447/455/17 (втрата сімейних зв’язків є підставою для виселення колишнього члена сім’ї та припинення сервітуту на житлове приміщення)<br />
*Висновок Верховного Суду в постанові від 19.05.2021 р. у справі № 759/19579/17 ( необхідно встановити факт відсутності її у приміщенні понад 6 місяців та поважність причин такої відсутності.).<br />
== Див. також ==<br />
* [[Виселення з житлового приміщення та зняття з реєстрації особи, яка не досягла 18 років]]<br />
* [[Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення]]<br />
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]<br />
* [[Виселення з квартири наймача]]<br />
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]]<br />
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD&diff=43549Порядок перевезення тварин за кордон2023-06-22T07:17:33Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15#Text Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13.11.1987 (ратифікованана Законом України від 18.09.2013 № 578-VII)]<br />
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997_034 Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 10 жовтня 1997 року]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_014#Text Угода про міжнародне пасажирське сполучення від 01 листопада 1951 року]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України "Про ветеринарну медицину"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-2011-%D0%BF/print1443687988676116 Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1402 "Про затвердження Правил транспортування тварин"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0310-07 Наказ Міністерста транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 № 1196 "Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19 Наказ Державної авіаційної служби України від 26.11.2018 № 1239 "Про затвердження Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0346-19#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року №553 " Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки"]<br />
== Умови вивезення за кордон тварин ==<br />
При вивезенні тварин за кордон потрібно враховувати певні умови та правила.По-перше, при собі необхідно мати '''ветеринарний паспорт міжнародного зразка (номерний).'''<br />
<br />
Ветеринарний паспорт повинен містити:<br />
* позначку про комплексну вакцинацію проти вірусних хвороб. Остання вакцинація повинна бути проведена не пізніше 30 днів і не раніше 12 місяців до дати від’їзду;<br />
* фото тварини до досягнення нею віку 12 місяців;<br />
* позначку про чіпування із зазначенням дати чіпування та локалізації мікрочіпа;<br />
* позначку про вакцинацію проти сказу (назва вакцини, підпис, печатка, дата);<br />
* інформацію про обробки проти екто- і ендопаразитів (проти бліх і глистів).<br><br />
Друга мова при перевезенні тварин за кордон - ідентифікація тварини клеймом або мікрочіпом. Чіповані (або титрування) раніше (або в той же день, але не пізніше), ніж була проведена вакцинація проти сказу. Імплантований під шкіру тварини мікрочіп повинен відповідати стандартам ISO 11784, ISO 11785.<br><br />
Також при собі потрібно мати довідку про визначення в крові тваринного титру антитіл проти вірусу сказу. Довідка про аналіз крові на титрування антитіл проти сказу має бути отримана між 4 і 12 місяцем після відповідного щеплення.<br><br />
При пететині кордону з твариною потрібно мати ветеринарну довідку Формм 1 або формм 1-ВЕТ (для країн СНД).Форма видається державним лікарем ветеринарної медицини не раніше ніж за 3 дні до вивезення тварини за кордон, після клінічного огляду, при наявності ветеринарного паспорта з відміткою про ідентифікацію та довідки про аналіз крові .<br><br />
Окрім цього потрібно мати<br />
* міжнародний ветеринарний сертифікат на тварину. Ветеринарний сертифікат на домашніх тварин, яких транспортують території Європейського Союзу в некомерційних цілях (на мові країни в’їзду);<br />
* довідку про те, що тварина не представляє племінної цінності. Довідка про племінну цінність тварини із зазначенням її оціночної вартості (видається при виїзді на ПМЖ або для пред’явлення на вимогу) ліцензований контейнер для транспортування тварини.<br><br />
'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2012 відповідно до вимог Євросоюзу тварина може перетнути кордон мінімум через 3 місяці після дати взяття крові на аналіз титру антитіл до сказу. (Однак у всіх країнах це так, тому необхідно зателефонувати в посольство тієї країни куди Ви збираєтеся і уточнити цей факт).<br><br />
'''Електронна ідентифікація''' — це чіпування тварини, проводиться в ветеринарній клініці, в чіпі розташовується електронна інформація.<br><br />
Ветеринарний паспорт — це паспорт тварини, в ньому вказана інформація про господаря тварини і про саму тварину, його можна взяти в Держпродспоживспілці чи Державній ветклініці.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Важливо!<br />
|-<br />
| У разі вивезення тварин за кордон, необхідно врахувати особливості законодавства країн, територію яких перетинає пасажир.<br />
|}<br />
== Порядок перевезення тварин за кордон ==<br />
На офіційних сайтах перевізника можна завчасно дізнатися про правила перевезення тварин. Реєструючись на рейс, треба також проходити ветеринарний митний контроль, де перевіряється наявність документів та правильність їх заповнення. Вартість перевезення тварини, часто розраховується, як частина багажу з націнкою. В кожного авіаперевізника встановлені свої тарифи на дану послугу в залежності від тривалості перельоту та місця знаходження тварини. В салоні літака можна перевозити: собак-поводирів і службових собак під наглядом в нашийнику і наморднику невеликих тварин, вага яких до 8 кілограмів (разом з контейнером). Собаки та кішки з вагою більше 8 кг перевозяться в вантажному відсіку в контейнерах чи клітках, а вага може бути до 75 кг. Безкоштовно можно перевозити собак-поводирів, що супроводжують своїх господарів. <br><br />
Для довідки: Більше одного контейнера в салоні перевозити не дозволяється, проте можна в одному контейнері перевозити двох тварин одночасно, якщо місця для них достатньо і тварини мирно співіснують. Випускати тварин з клітки в салоні та багажному відділені забороняється.<br><br />
'''Важлива інформація:''' Ввезення собак і котів віком до 4-х місяців до країн Європейського Союзу забороняється.<br><br />
== Тимчасовий порядок вивезення тварин за кордон до Республіки Польща або транзитом через польські кордони до країн ЄС ==<br />
В звязку з широкомастабним вторгенням Російської федерації та веденням бойових дій на території України українці тікають від війни разом з своїми домашніми тваринами. Станом на 01.07.2022 року існує певний порядок вивезення домашніх тварин через кордон з Республікою Польщі.<br />
Так, [https://www.kmu.gov.ua/news/informaciya-shchodo-timchasovoyi-proceduri-peremishchennya-domashnih-tvarin-do-yes-polshcha-pid-chas-zbrojnogo-konfliktu Ветеринарною службою Польщі тимчасово впроваджені правила переміщення домашніх тварин в супроводі їх власників або опікунів (уповноважені особи) тварин:]<br />
Домашні тварини (коти, собаки, фрески) мають мати наступні документи:<br />
документ, який підтверджує що тварина ідентифікована за допомогою мікрочіпу;<br />
документ, який підтверджує що тварина вакцинована від сказу (щеплення діє) ;<br />
документ, який підтверджує що тварина має актуальний результат серологічного тесту для визначення антитіл до збудника сказу;<br />
документ, який підтверджує що тварина має дійсний паспорт Європейського зразка або сертифікат про стан здоров’я, видається ветеринарними установами Держпродспоживслужби.<br />
Якщо одна або кілька з вищевказаних вимог не виконані (тварина не вакцинована, відсутні документи або мікрочип), власник тварини має два варіанти на перетин кордону з Польщею.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+ Умови перетину кордону з домашніми тваринами за відсутності необхідного пакету документів<br />
! Подорожуючий може вказати адресу місця перебування тварини в Польщі (родині, друзі, готель) !! подорожуючий не може вказати адресу місця перебування домашніх тварин в Польщі<br />
|-<br />
| Власник тварини повинен заповнити декларацію (заявку) за зразком з офіційного сайту;<br />
Інформація про місця перебування власника тварини передається відповідному повітовому (районному) ветеринарному лікарю, який в свою чергу по прибуттю власника та тварини до місця призначення лікар здійснює обстежує тварину, робить необхідні дослідження і після отримання результатів дослідження на тварину видаються документи, що підтверджують виконання зазначених вимог. <br />
|| Власник тварини повинен заповнити декларацію (заявку) за зразком з офіційного сайту;<br />
офіційний ветеринарний лікар проводить маркування і щеплення тварин у місці тимчасового перебування тварини разом власником/опікуном після перетину кордону;<br />
витрати, пов’язані з вище зазначеними діями покриваються з державного бюджету Республіки Польща.<br />
Для тваринок віком 8 місяців вимагається тільки заповнена заявка.<br />
|}<br />
Інші види домашніх тварин (гризуни, кролики, земноводні, рептилії, безхребетні, декоративні водні тварини) тимчасово звільняються від отримання дозволу Головного ветеринарного лікаря Республіки Польщі.<br />
Види, на які поширюються Вашингтонська конвенція CITES узгоджується з національною адміністрацією Республіки Польщі.<br />
<br />
== Спрощені правила перевезення тварин за кордон ==<br />
У зв’язку з військовими діями, Держприкордонслужба України та інших європейських країн застосувала спрощені правила для перевезення тварин за кордон. Вони стосуються будь-якого виду перевезення – автомобілем, залізницею чи літаком. Уникнути або відтермінувати процедури зазначені в них можна лише за умови переїзду з місця, де ведуться запеклі бої. Для в’їзду до країн-сусідів (Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія) необхідно мати:<br />
<br />
# Ветеринарний паспорт. Для отримання якого треба пройти:<br />
<br />
* чіпування;<br />
* [[Файл:Переміщення тварин в сусідні країни .jpg|міні|493x493пкс|Переміщення тварин в сусідні країни ]]профілактичну обробку проти бліх та глистів;<br />
* вакцинацію проти сказу та дослідження на титр антирабічних антитіл.<br />
<br />
2. Ветеринарну довідку Форми №1 або форми 1-ВЕТ.<br />
<br />
3. Контейнер-переноску для перевезення тварин.<br />
<br />
'''''Щодо Молдови:''''' громадяни України під час військового стану можуть перетинати українсько-молдовський<br />
<br />
кордон не маючи при собі жодних ветеринарних довідок чи паспортів.<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_.jpg&diff=43548Файл:Переміщення тварин в сусідні країни .jpg2023-06-22T07:15:32Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>Переміщення тварин в сусідні країни</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=43544Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних2023-06-22T05:40:36Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Заяви, форми типових документів */</p>
<hr />
<div>== '''Зміст''' ==<br />
<br />
<br />
1. Нормативна база<br />
<br />
2. Загальні положення<br />
<br />
3. Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних та види компенсацій<br />
<br />
4. Порядок отримання роботодавцями компенсацій<br />
<br />
5. Випадки коли компенсація роботодавцям не надається<br />
<br />
6. Заяви, форми типових документів<br />
<br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
* Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних"<br />
* Закон України “Про зайнятість населення”<br />
* Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці” від 21 вересня 2022 р. № 2622-IX<br />
<br />
== '''Загальні положення''' ==<br />
<br />
<br />
Для стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню роботодавцю, який працевлаштовує визначених громадян, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, за направленням територіальних органів зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється компенсація за відповідну особу.<br />
<br />
Умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості та їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до завершення їх реорганізації) (далі - центри зайнятості) роботодавцю компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, визначених статтями 26, 26-1 та частиною четвертою статті 29 Закону України “Про зайнятість населення” визначаються '''Порядком надання роботодавцям''' '''компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних''' затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 124 (надалі – Порядок).<br />
<br />
'''''Звертаємо увагу!!!''''' ''Дія Порядку не поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які є бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.''<br />
<br />
Компенсації, передбачені Порядком, виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних).<br />
<br />
== '''Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних та види компенсації''' ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|<br />
!'''''Категорія зареєстрованих безробітних'''''<br />
!'''''Вид компенсації'''''<br />
|-<br />
|'''1.'''<br />
|<br />
* один з батьків або особа, яка їх замінює і:<br />
<br />
- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;<br />
<br />
- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;<br />
<br />
- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);<br />
<br />
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;<br />
* особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;<br />
* особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;<br />
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;<br />
* особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;<br />
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;<br />
* особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.<br />
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб та які перебувати у статусі зареєстрованого безробітного '''понад один місяць,''' компенсуються '''фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' (далі - єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску.<br />
|-<br />
|2<br />
|<br />
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;<br />
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;<br />
* особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.<br />
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік визначених осіб та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується '''50''' '''відсотків фактичних витрат на оплату праці,''' але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.<br />
|-<br />
|3<br />
|зареєстровані безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.<br />
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на два роки, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску.<br />
|-<br />
|4<br />
|зареєстровані безробітні з числа осіб:<br />
<br />
* віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;<br />
* віком до 35 років - на перше робоче місце;<br />
* звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.<br />
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа вказаних осіб, компенсується '''50 відсотків мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на момент виплати, за відповідну особу за місяць.<br />
<br />
Особи, визначені підпунктом 4 пункту 3 цього Порядку, можуть одноразово скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці.<br />
|}<br />
<br />
== '''Порядок отримання роботодавцями компенсацій''' ==<br />
Для отримання компенсації, передбаченої відповідно до Порядку, роботодавець подає до центру зайнятості заяву за відповідними формами визначеними Порядком.<br />
<br />
У заявах зазначаються:<br />
<br />
* основний вид економічної діяльності, сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої роботодавцем протягом останніх трьох років, її форма та мета;<br />
* інформація про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;<br />
* інформація про працевлаштування особи на умовах, передбачених цим Порядком;<br />
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) працевлаштованої особи.<br />
<br />
Заяви подаються роботодавцем протягом '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця.<br />
<br />
Такі заяви можуть бути подані особисто роботодавцем до центру зайнятості або через електронний кабінет роботодавця Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.<br />
<br />
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання відповідної інформації з Пенсійного фонду України, ДПС та з урахуванням персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості.<br />
<br />
'''Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості у разі:'''<br />
<br />
# невідповідності роботодавця умовам надання компенсації, зазначеним цим Порядком;<br />
# перевищення отриманої суми незначної державної допомоги, визначеної Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.<br />
<br />
Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом '''трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви. <br />
<br />
== '''Випадки коли компенсація не надається''' ==<br />
Компенсації, передбачені Порядком, не надаються суб’єкту господарювання у разі наявності одного з таких випадків:<br />
<br />
1) суб’єкт господарювання має заборгованість:<br />
<br />
* із сплати єдиного внеску;<br />
* із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;<br />
* з виплати заробітної плати;<br />
* перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;<br />
<br />
2) до суб’єкта господарювання застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації.<br />
<br />
== '''Заяви, форми типових документів''' ==<br />
'''1. Заява''' про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних<br />
<br />
Заява, Форма типового документа за посиланням : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n106<br />
<br />
'''2. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних<br />
<br />
Заява, Форма типового документа за посиланням :<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docx] <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docxhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx] <br />
<br />
'''3. Відомість''' про виплату роботодавцям компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних за рахунок коштів бюджету Фонду соціального <br />
<br />
захисту осіб з інвалідністю<br />
<br />
Форма типового документа за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n132.docx</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=43543Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних2023-06-22T05:39:20Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== '''Зміст''' ==<br />
<br />
<br />
1. Нормативна база<br />
<br />
2. Загальні положення<br />
<br />
3. Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних та види компенсацій<br />
<br />
4. Порядок отримання роботодавцями компенсацій<br />
<br />
5. Випадки коли компенсація роботодавцям не надається<br />
<br />
6. Заяви, форми типових документів<br />
<br />
== '''Нормативна база''' ==<br />
<br />
* Постанова Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 124 "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних"<br />
* Закон України “Про зайнятість населення”<br />
* Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці” від 21 вересня 2022 р. № 2622-IX<br />
<br />
== '''Загальні положення''' ==<br />
<br />
<br />
Для стимулювання працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню роботодавцю, який працевлаштовує визначених громадян, та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного, за направленням територіальних органів зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється компенсація за відповідну особу.<br />
<br />
Умови, механізм виплати міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості та їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до завершення їх реорганізації) (далі - центри зайнятості) роботодавцю компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, визначених статтями 26, 26-1 та частиною четвертою статті 29 Закону України “Про зайнятість населення” визначаються '''Порядком надання роботодавцям''' '''компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних''' затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 124 (надалі – Порядок).<br />
<br />
'''''Звертаємо увагу!!!''''' ''Дія Порядку не поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які є бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.''<br />
<br />
Компенсації, передбачені Порядком, виплачуються за рахунок та в межах коштів, передбачених на ці цілі в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних).<br />
<br />
== '''Категорії зареєстрованих безробітних на яких поширюється дія Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних та види компенсації''' ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|<br />
!'''''Категорія зареєстрованих безробітних'''''<br />
!'''''Вид компенсації'''''<br />
|-<br />
|'''1.'''<br />
|<br />
* один з батьків або особа, яка їх замінює і:<br />
<br />
- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;<br />
<br />
- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;<br />
<br />
- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);<br />
<br />
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;<br />
* особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;<br />
* особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” залишилося 10 і менше років;<br />
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;<br />
* особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;<br />
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;<br />
* особи, стосовно яких згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.<br />
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб та які перебувати у статусі зареєстрованого безробітного '''понад один місяць,''' компенсуються '''фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування''' (далі - єдиний внесок) за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску.<br />
|-<br />
|2<br />
|<br />
* особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;<br />
* учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19-21 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;<br />
* особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше п’яти років.<br />
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менше ніж на один рік визначених осіб та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць, компенсується '''50''' '''відсотків фактичних витрат на оплату праці,''' але не більше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент виплати.<br />
|-<br />
|3<br />
|зареєстровані безробітні, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців.<br />
|Роботодавцю, який працевлаштовує визначених осіб за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на два роки, компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску.<br />
|-<br />
|4<br />
|зареєстровані безробітні з числа осіб:<br />
<br />
* віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;<br />
* віком до 35 років - на перше робоче місце;<br />
* звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби - на перше робоче місце після такого звільнення.<br />
|Роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного з числа вказаних осіб, компенсується '''50 відсотків мінімальної заробітної плати''', встановленої законом на момент виплати, за відповідну особу за місяць.<br />
<br />
Особи, визначені підпунктом 4 пункту 3 цього Порядку, можуть одноразово скористатися правом на працевлаштування у роботодавця з компенсацією за них частини витрат на оплату праці.<br />
|}<br />
<br />
== '''Порядок отримання роботодавцями компенсацій''' ==<br />
Для отримання компенсації, передбаченої відповідно до Порядку, роботодавець подає до центру зайнятості заяву за відповідними формами визначеними Порядком.<br />
<br />
У заявах зазначаються:<br />
<br />
* основний вид економічної діяльності, сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої роботодавцем протягом останніх трьох років, її форма та мета;<br />
* інформація про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати;<br />
* інформація про працевлаштування особи на умовах, передбачених цим Порядком;<br />
* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) працевлаштованої особи.<br />
<br />
Заяви подаються роботодавцем протягом '''двох місяців''' з дня працевлаштування особи до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження діяльності роботодавця.<br />
<br />
Такі заяви можуть бути подані особисто роботодавцем до центру зайнятості або через електронний кабінет роботодавця Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.<br />
<br />
Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання відповідної інформації з Пенсійного фонду України, ДПС та з урахуванням персональних даних про особу, якими володіє центр зайнятості.<br />
<br />
'''Рішення щодо відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості у разі:'''<br />
<br />
# невідповідності роботодавця умовам надання компенсації, зазначеним цим Порядком;<br />
# перевищення отриманої суми незначної державної допомоги, визначеної Законом України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”.<br />
<br />
Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом '''трьох календарних днів''' у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви. <br />
<br />
== '''Випадки коли компенсація не надається''' ==<br />
Компенсації, передбачені Порядком, не надаються суб’єкту господарювання у разі наявності одного з таких випадків:<br />
<br />
1) суб’єкт господарювання має заборгованість:<br />
<br />
* із сплати єдиного внеску;<br />
* із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;<br />
* з виплати заробітної плати;<br />
* перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;<br />
<br />
2) до суб’єкта господарювання застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації.<br />
<br />
== '''Заяви, форми типових документів''' ==<br />
'''1. Заява''' про надання компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних<br />
<br />
Заява, Форма типового документа за посиланням : <nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#n106</nowiki><br />
<br />
'''2. Заява''' про надання компенсації у розмірі 50 відсотків фактичних витрат на оплату праці (але не більше розміру мінімальної заробітної плати) за працевлаштування за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних<br />
<br />
Заява, Форма типового документа за посиланням :<br />
<br />
<nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n130.docx</nowiki> <br />
<br />
<nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n131.docx</nowiki> <br />
<br />
'''3. Відомість''' про виплату роботодавцям компенсації відповідно до Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних за рахунок коштів бюджету Фонду соціального <br />
<br />
захисту осіб з інвалідністю<br />
<br />
Форма типового документа за посиланням: <nowiki>https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/104/f523543n132.docx</nowiki></div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=43542Заходи процесуального примусу в цивільному процесі2023-06-22T05:30:44Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
== Поняття заходів процесуального примусу у цивільному процесі. ==<br />
Учасники цивільного судочинства зобов'язані сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і виконувати добросовісно процесуальні обов’язки. <br />
<br />
Якщо в судовому процесі учасники зловживають процесуальними правами або навмисного невиконують процесуальні обов’язки до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу. Правовий примус — це конкретні засоби впливу, які пов’язані з обмеженням в тій чи іншій формі свободи особи.<br />
<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 143 ЦПК України], заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.<br />
<br />
Заходи процесуального примусу в цивільному процесі застосовуються виключно судом шляхом постановлення ухвали. Всі ухвали суду щодо застосування заходів процесуального впливу повинні бути обгрунтовані нормами законодавства.<br />
== Види та підстави застосування заходів процесуального примусу у цивільному процесі ==<br />
Всі види заходів процесуального примусу перераховані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 144 ЦПК]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Назвава заходу !! Підстава застосування<br />
|-<br />
| попередження || застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень <br />
|-<br />
| видалення із залу судового засідання || застосовується у разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого<br />
|-<br />
| тимчасове вилучення доказів для дослідження судом || застосовується у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання<br />
|-<br />
| привід || застосовується у разі, коли належно викликаний свідок без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки<br />
|-<br />
| штраф || застосовується за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 ЦПК України<br />
|}<br />
Оскільки примусові заходи, що можуть бути застосовані до учасників процесу, повинні бути чітко прописаними в законі, вказаний їх перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.<br />
<br />
=== Попередження та видалення із зали судового засідання як заходи процесуального примусу ===<br />
'''Попередження.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 145 ЦПК України], до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.<br />
<br />
Законом не передбачено, які дії можуть бути кваліфіковані як порушення порядку під час судового засідання. Судова практика показує, що як порушення порядку в залі судового засідання розцінюються суперечки і сварки між сторонами, голосні репліки присутніх, жвава жестикуляція тощо. В кожному конкретному випадку чи порушує особа встановлений порядок, чи ні, вирішує суд, що розглядає справу.<br><br />
'''Видалення із залу судового засідання.''' У разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання особами розпоряджень головуючого дій, суд оголошує перерву і надає час для його заміни.<br><br />
=== Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 146 ЦПК України], у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.<br><br />
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:<br><br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, за наявності;<br><br />
# назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;<br><br />
# підстави проведення його тимчасового вилучення;<br><br />
# кому доручається вилучення.<br><br />
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.<br><br />
=== Привід свідка як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 147 ЦПК України], належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.<br><br />
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.<br><br />
Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.<br><br />
Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 70 ЦПК України], а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, особи з інвалідністю I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю.<br><br />
Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.<br><br />
У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.<br><br />
=== Штраф як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 148 ЦПК України], суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:<br><br />
# невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;<br><br />
# зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;<br><br />
# неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;<br><br />
# невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;<br><br />
# порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 ЦПК України.<br><br />
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.<br><br />
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.<br><br />
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.<br><br />
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.<br><br />
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.<br><br />
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.<br><br />
== Судова практика ==<br />
=== Приклади застосування заходів процесуального примусу в судовій практиці ===<br />
Застосування штрафу:<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76785336 Ухвала у справі № 2-1242/10]<br><br />
Ухвала у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78642894 № 22-ц/785/4411/18]<br><br />
Ухвала у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78979157 № 480/70/16-ц]<br><br />
Ухвала у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81202852 757/32769/15-ц]<br />
<br />
Застосування тимчасового вилучення доказів для дослідження судом:<br><br />
Ухвала у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82003087 № 303/1047/19]<br><br />
Ухвала у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69882186 № 211/3896/15-ц]<br />
=== Позиція Верховного суду ===<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Ураховуючи те, що заявником подана апеляційна скарга на ухвалу про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду, оскільки відсутня в переліку ухвал, передбачених частиною першою статті 353 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85903401 Постанова Верховного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 753/1338/18]<br />
|-<br />
| штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій тощо. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88401546 Постанова Верховного суду від 16 березня 2020 року у справі № 754/300/15-ц]<br />
|-<br />
| Установивши, що учасник процесу систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, та які свідчать про зловживання ним своїми процесуальними права, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано наклав на підприємство штраф у якості заходу процесуального примусу. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82938361 Постанова Верховного суду від 19.06.2019 року у справі № 206/4148/17-ц]<br />
|}<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=43345Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних2023-06-13T13:14:59Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативно-правові акти */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правові акти ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних" від 10 лютого 2023 р. № 124]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n268 Закон України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 р.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці” від 21 вересня 2022 р. № 2622-IX]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D1%83_%D0%B2_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=43344Заходи процесуального примусу в цивільному процесі2023-06-13T13:13:15Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
== Поняття заходів процесуального примусу у цивільному процесі. ==<br />
Учасники цивільного судочинства зобов'язані сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і виконувати добросовісно процесуальні обов’язки. <br />
<br />
Якщо в судовому процесі учасники зловживають процесуальними правами або навмисного невиконують процесуальні обов’язки до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу. Правовий примус — це конкретні засоби впливу, які пов’язані з обмеженням в тій чи іншій формі свободи особи.<br />
<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 143 ЦПК України], заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ЦПК випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.<br />
<br />
Заходи процесуального примусу в цивільному процесі застосовуються виключно судом шляхом постановлення ухвали. Всі ухвали суду щодо застосування заходів процесуального впливу повинні бути обгрунтовані нормами законодавства.<br />
<br />
== Види та підстави застосування заходів процесуального примусу у цивільному процесі ==<br />
Всі види заходів процесуального примусу перераховані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 144 ЦПК]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Назвава заходу !! Підстава застосування<br />
|-<br />
| попередження || застосовується до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень <br />
|-<br />
| видалення із залу судового засідання || застосовується у разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого<br />
|-<br />
| тимчасове вилучення доказів для дослідження судом || застосовується у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання<br />
|-<br />
| привід || застосовується у разі, коли належно викликаний свідок без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки<br />
|-<br />
| штраф || застосовується за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 ЦПК України<br />
|}<br><br />
=== Попередження та видалення із зали судового засідання як заходи процесуального примусу ===<br />
'''Попередження.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 ст. 145 ЦПК України], до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.<br><br />
'''Видалення із залу судового засідання.''' У разі повторного вчинення порушення порядку під час судового засідання або невиконання особами розпоряджень головуючого дій, суд оголошує перерву і надає час для його заміни.<br><br />
=== Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 146 ЦПК України], у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.<br><br />
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:<br><br />
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, за наявності;<br><br />
# назва або опис письмового, речового чи електронного доказу;<br><br />
# підстави проведення його тимчасового вилучення;<br><br />
# кому доручається вилучення.<br><br />
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.<br><br />
=== Привід свідка як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 147 ЦПК України], належно викликаний свідок, який без поважних причин не з’явився на судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через відповідні органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.<br><br />
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.<br><br />
Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.<br><br />
Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 70 ЦПК України], а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, особи з інвалідністю I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю.<br><br />
Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує.<br><br />
У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу Національної поліції України негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.<br><br />
=== Штраф як захід процесуального примусу ===<br />
Відповідно до ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7047 148 ЦПК України], суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:<br><br />
# невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;<br><br />
# зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;<br><br />
# неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;<br><br />
# невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;<br><br />
# порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 ЦПК України.<br><br />
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.<br><br />
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.<br><br />
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.<br><br />
Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.<br><br />
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.<br><br />
Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.<br><br />
== Судова практика ==<br />
=== Приклади застосування заходів процесуального примусу в судовій практиці ===<br />
Застосування штрафу:<br><br />
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76785336 Ухвала по справі № Справа № 2-1242/10]<br><br />
Ухвала по справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78642894 № 22-ц/785/4411/18]<br><br />
Ухвала по справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78979157 № 480/70/16-ц]<br><br />
Ухвала по справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81202852 757/32769/15-ц]<br />
Застосування тимчасового вилучення доказів для дослідження судом:<br><br />
Ухвала по справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82003087 № 303/1047/19]<br><br />
Ухвала по справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69882186 № 211/3896/15-ц]<br><br />
=== Позиція Верховного суду ===<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правова позиція !! Рішення суду<br />
|-<br />
| Ураховуючи те, що заявником подана апеляційна скарга на ухвалу про відмову у застосуванні заходів процесуального примусу, яка не може бути оскаржена окремо від рішення суду, оскільки відсутня в переліку ухвал, передбачених частиною першою статті 353 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85903401 Постанова Верховного суду від 25 листопада 2019 року по справі № 753/1338/18]<br />
|-<br />
| штраф може бути накладено за порушення порядку судового засідання, невиконання розпоряджень головуючого судді, виявлення зневаги до суду, перешкоджання здійснення процесуальних дій тощо. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88401546 Постанова Верховного суду від 16 березня 2020 року по справі № 754/300/15-ц]<br />
|-<br />
| Установивши, що учасник процесу систематично вчиняє дії, спрямовані на затягування розгляду справи, та які свідчать про зловживання ним своїми процесуальними права, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм процесуального права обґрунтовано наклав на підприємство штраф у якості заходу процесуального примусу. || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82938361 Постанова Верховного суду від 19.06.2019 року по справі № 206/4148/17-ц]<br />
|}<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85&diff=43342Надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних2023-06-13T11:29:45Z<p>Ivanenko.yuliia: Створена сторінка: == Нормативно-правові акти == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністр...</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правові акти ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних" від 10 лютого 2023 р. № 124]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n268 Закон України “Про зайнятість населення” від 05.07.2012 р.]<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-20#Text Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці” від 21 вересня 2022 р. № 2622-IX]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=43189Сурогатне материнство2023-05-26T12:32:26Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 № 787 "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”]<br />
<br />
== Поняття сурогатне материнство ==<br />
<br />
Правове забезпечення сурогатного материнства є одним із законодавчо не врегульованих й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Його актуальність обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні та необхідністю вирішити проблеми, що виникають на практиці під час реалізації програми сурогатного материнства.<br />
<br />
Нормами чинного законодавства України не визначено поняття сурогатного материнства, воно існує лише в суспільних відносинах, пов'язаних із сучасними репродуктивними технологіями. У медичному аспекті сурогатне материнство передбачає перенесення ембріона, отриманого заплідненням яйцеклітини біологічної матері – дружини спермою біологічного батька – чоловіка, в порожнину матки іншої жінки та виношування дитини, яка є біологічно "чужою" для жінки. У перекладі на медичну термінологію така процедура називається екстракорпоральне запліднення та може здійснюватися лише у спеціалізованих медичних закладах високо кваліфікованими спеціалістами. У правовому аспекті під '''сурогатним материнством''' розуміють ''"запліднення жінки шляхом імплантації ембріона з використанням генетичного матеріалу подружжя з метою виношування і народження дитини, яка в подальшому буде визнана такою, що походить від подружжя, як правило, на комерційній основі на підставі відповідного договору між подружжям та сурогатною матір'ю"''.<br />
<br />
Таким чином, сутність сурогатного материнства полягає в тому, що запліднена яйцеклітина пересаджується до організму генетично сторонньої жінки, яка виношує і народжує дитину не для себе, а для бездітного подружжя.<br />
Так, у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 123 СК України] закріплено порядок встановлення походження дитини, яка народилася в результаті трьох різновидів репродуктивних технологій: штучного запліднення, сурогатного материнства та імплантації ембріона. Такий вид медичної допомоги регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я,] згідно з якою кожна дієздатна жінка має право на застосування штучного запліднення та імплантацію ембріона.<br />
<br />
Подібні операції здійснюються в закладах, що мають відповідну ліцензію на вказаний вид діяльності, за наявності письмової згоди подружжя. Відомості про застосування штучного запліднення та імплантацію ембріона, а також про особу донора є лікарською таємницею.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затвердженого наказом МОЗ України від 09.09.2013 № 787] сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умов наявності власної здорової дитини, її добровільної письмово оформленої згоди, а також за відсутності медичних протипоказань.<br />
<br />
'''Необхідними умовами для проведення сурогатного (замінного) материнства (далі - СМ) є:'''<br />
<br />
- наявність медичних показань до СМ, а саме відсутність матки (вроджена або набута); деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах розвитку або внаслідок хірургічних втручань, доброякісних пухлин, при яких неможливе виношування вагітності; структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрія, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнини матки, які не піддаються лікуванню; тяжкі соматичні захворювання, при яких виношування вагітності загрожує подальшому здоров'ю або життю реципієнта, але які не впливають на здоров'я майбутньої дитини; невдалі повторні спроби ДРТ (4 і більше разів) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенесення яких не приводило до настання вагітності.<br />
<br />
- документи, необхідні для проведення СМ, а саме <br />
<br />
''Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку сурогатної матері:''<br />
<br />
заява сурогатної матері;<br />
<br />
копія паспорта сурогатної матері;<br />
<br />
копія свідоцтва про шлюб або про розлучення сурогатної матері (крім одиноких жінок);<br />
<br />
копія свідоцтва про народження дитини (дітей);<br />
<br />
згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства за формою, наведеною в додатку 19 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядку] (крім одиноких жінок).<br />
<br />
''Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку подружжя, в інтересах якого здійснюється СМ:''<br />
<br />
заява пацієнта/пацієнтів щодо застосування ДРТ;<br />
<br />
копії паспортів;<br />
<br />
копія свідоцтва про шлюб;<br />
<br />
нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям.<br />
<br />
- подружжя (або один з майбутніх батьків), в інтересах якого здійснюється СМ, повинно (повинен) мати генетичний зв’язок з дитиною;<br />
<br />
- сурогатна мати не повинна мати безпосередній генетичний зв’язок з дитиною. Дозволяється виношування вагітності близькими родичами майбутніх батьків (мати, сестра, двоюрідна сестра тощо).<br />
<br />
Отже, у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.<br />
<br />
І'''нформація про дитину, народжену сурогатною матір'ю, в день виписки з пологового будинку/відділення по телефону надається до дитячої поліклініки (за місцем проживання дитини).'''<br />
<br />
Якщо батьками дитини, народженої сурогатною матір'ю, є іноземці, вони повідомляють тимчасове місце проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу спеціалістами з педіатрії та спостереження.<br />
<br />
Україна належить до числа небагатьох країн, де сурогатне материнство дозволено законом. Ставлення до легалізації сурогатного материнства в інших країнах світу до сих пір залишається різним. <br />[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] у питаннях штучного запліднення за допомогою сучасних репродуктивних технологій не захищає інтереси біологічної матері, а ставить на перше місце умови угоди, яка була укладена між сурогатною матір'ю та подружжям. Момент укладення угоди є суттєвим у цих правовідносинах.<br />
<br />
Щодо визначення законних батька та матері дитини, народженої сурогатною матір'ю в результаті застосування екстракорпорального запліднення, то слід керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 123 СК України] "у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя". При цьому згідно з ч[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 . 2 ст. 139 СК України] оспорювання материнства не допускається у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.<br />
<br />
Наведені положення чинного законодавства України спрямовано на забезпечення захисту прав дитини та прав подружжя, що є біологічними батьками дитини. Зокрема, дитині, що зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, гарантовано право на родину, наявність матері та батька, що є її біологічними батьками. Такі батьки і дитина мають права, обов'язки та гарантії відповідно до СК України. Таким чином, біологічні батьки дитини, що була виношена та народжена сурогатною матір'ю із застосуванням екстракорпорального запліднення, є законними батьками такої дитини.<br />
<br />
Положеннями Розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] встановлено права та обов'язки матері, батька і дитини. Зокрема, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 139 СК України] передбачено можливість оспорювання материнства жінкою, яка записана матір'ю дитини, або жінкою, яка вважає себе матір'ю дитини, але не записана нею. Проте не допускається оспорювання материнства біологічної матері сурогатною матір'ю. Вважається, що зазначене положення регламентовано законом, виходячи з моральних позицій.<br />
Передбачена можливість виникнення у жінки, що виношувала дитину (сурогатної матері), материнських почуттів до дитини, що є для неї біологічно чужою. У такому разі права біологічної матері захищено законом; та перш за все захищено права та інтереси дитини з урахуванням її генетичної та біологічної спорідненості з матір'ю.<br />
<br />
== Важливі аспекти сурогатного материнства == <br />
<br />
Реєстрація дитини, народженої за методом сурогатного материнства, здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку (з документом, що підтверджує факт народження дитини іншою жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено) за наявності довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом (генетичні аналізи ДНК, окрім встановлення батьківства і материнства дозволяють встановити або спростувати наявність іншої спорідненості між людьми), про що зазначено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13 наказі МОЗ України від 09.09.2013 № 787].<br />
<br />
Важливим аспектом сурогатного материнства є те, що застосовується воно тільки до подружньої пари (бездітної), самотні ж чоловік/жінка (та/або гомосексуальні пари) не мають права брати участі у програмі сурогатного материнства.<br />
<br />
На думку багатьох українців, це скоріше недолік, аніж перевага, оскільки в Україні безліч самотніх людей репродуктивного віку, і відмовити людині (чоловіку/жінці) у її природньому та конституційно закріпленому праві ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. ст. 21, 24 Конституції України]) бути батьками є фактичним злочином проти людства.<br />
<br />
Враховуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що законодавством України регламентовано деякі '''аспекти сурогатного материнства''', а саме: ''визначено батьківство та материнство дитини, народженої сурогатною матір'ю, встановлено правила оформлення документів у разі народження дитини сурогатною матір'ю, врегульовано медичну процедуру застосування програми сурогатного материнства.''<br />
<br />
== Недоліки програми сурогатного материнства та шляхи їх уникнення ==<br />
<br />
Щодо вдосконалення правового регулювання сурогатного материнства в Україні, на сьогодні ще не відбулася в повному обсязі правова адаптація українського суспільства до розвитку медицини в галузі репродуктивних технологій, через що в законодавчому регулюванні сурогатного материнства є такі ''недоліки'':<br />
* відсутність спеціального нормативно-правового акта, що детально регламентує всі аспекти відносин сурогатного материнства;<br />
* неврегульованість суттєвих умов договору, що укладається між сурогатною матір'ю та біологічними батьками (подружжям).<br />
Відсутність належного правового регулювання відносин сурогатної матері та подружжя може призвести до порушень прав як біологічних батьків, так і сурогатної матері. Так, через законодавчі прогалини в правовому регулюванні сурогатного материнства на практиці можуть виникнути небажані життєві ситуації, пов'язані з відмовою сурогатної матері віддавати дитину біологічним батькам, шантажем переривання вагітності, вимогами додаткових грошей, погрозами розголошення інформації про народження дитини, про те, хто її виношував, або ж відмовою біологічних батьків виплатити сурогатній матері обіцяну грошову компенсацію, незабезпечення сурогатної матері належними умовами під час вагітності та пологів.<br />
<br />
Щоб уникнути зазначених наслідків, ''необхідно'' захистити майнові та немайнові права й законні інтереси осіб, які беруть участь у програмі сурогатного материнства, за допомогою застосування індивідуальних юридичних засобів та механізмів. Такими юридичними засобами та механізмами мають бути:<br />
* підготовка договору між сурогатною матір'ю та біологічними батьками про виношування дитини;<br />
* оформлення письмової згоди біологічних батьків на виношування сурогатною матір'ю ембріона, отриманого в результаті екстракорпорального запліднення;<br />
* оформлення письмової згоди сурогатної матері на виношування ембріона біологічних батьків, а також згоди чоловіка сурогатної матері (за наявності);<br />
* підготовка заяви сурогатної матері про відсутність претензій до біологічних батьків після закінчення програми сурогатного материнства;<br />
* оформлення згоди сурогатної матері на запис біологічних батьків як батьків дитини в органах ДРАЦС;<br />
* інші юридичні засоби та механізми.<br />
Особливої уваги заслуговує '''договір між сурогатною матір'ю та біологічними батьками про виношування дитини''', який має виступати основним засобом правового регулювання відносин учасників програми сурогатного материнства. Такий договір є головним документом, що визначає відносини біологічних батьків із сурогатною матір'ю, та має складатися відповідно до положень чинного законодавства України, враховуючи індивідуальні вимоги, побажання та можливості подружжя та сурогатної матері.<br />
<br />
== Зразок договору щодо виношування дитини ==<br />
зразок договору щодо виношування дитини [//wiki.legalaid.gov.ua/images/9/99/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8.odt Медіа:Договір_щодо_виношування_дитини.odt]<br />
== Судова практика ==<br />
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/85390164 Постанова Верховного суду від 23 жовтня 2019 року у справі 150/628/16-ц]<br />
<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&diff=43188Сурогатне материнство2023-05-26T12:30:26Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2013 № 787 "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні”]<br />
<br />
== Поняття сурогатне материнство ==<br />
<br />
Правове забезпечення сурогатного материнства є одним із законодавчо не врегульованих й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Його актуальність обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні та необхідністю вирішити проблеми, що виникають на практиці під час реалізації програми сурогатного материнства.<br />
<br />
Нормами чинного законодавства України не визначено поняття сурогатного материнства, воно існує лише в суспільних відносинах, пов'язаних із сучасними репродуктивними технологіями. У медичному аспекті сурогатне материнство передбачає перенесення ембріона, отриманого заплідненням яйцеклітини біологічної матері – дружини спермою біологічного батька – чоловіка, в порожнину матки іншої жінки та виношування дитини, яка є біологічно "чужою" для жінки. У перекладі на медичну термінологію така процедура називається екстракорпоральне запліднення та може здійснюватися лише у спеціалізованих медичних закладах високо кваліфікованими спеціалістами. У правовому аспекті під '''сурогатним материнством''' розуміють ''"запліднення жінки шляхом імплантації ембріона з використанням генетичного матеріалу подружжя з метою виношування і народження дитини, яка в подальшому буде визнана такою, що походить від подружжя, як правило, на комерційній основі на підставі відповідного договору між подружжям та сурогатною матір'ю"''.<br />
<br />
Таким чином, сутність сурогатного материнства полягає в тому, що запліднена яйцеклітина пересаджується до організму генетично сторонньої жінки, яка виношує і народжує дитину не для себе, а для бездітного подружжя.<br />
Так, у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 123 СК України] закріплено порядок встановлення походження дитини, яка народилася в результаті трьох різновидів репродуктивних технологій: штучного запліднення, сурогатного материнства та імплантації ембріона. Такий вид медичної допомоги регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я,] згідно з якою кожна дієздатна жінка має право на застосування штучного запліднення та імплантацію ембріона.<br />
<br />
Подібні операції здійснюються в закладах, що мають відповідну ліцензію на вказаний вид діяльності, за наявності письмової згоди подружжя. Відомості про застосування штучного запліднення та імплантацію ембріона, а також про особу донора є лікарською таємницею.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затвердженого наказом МОЗ України від 09.09.2013 № 787] сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умов наявності власної здорової дитини, її добровільної письмово оформленої згоди, а також за відсутності медичних протипоказань.<br />
<br />
'''Необхідними умовами для проведення сурогатного (замінного) материнства (далі - СМ) є:'''<br />
<br />
- наявність медичних показань до СМ, а саме відсутність матки (вроджена або набута); деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах розвитку або внаслідок хірургічних втручань, доброякісних пухлин, при яких неможливе виношування вагітності; структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрія, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнини матки, які не піддаються лікуванню; тяжкі соматичні захворювання, при яких виношування вагітності загрожує подальшому здоров'ю або життю реципієнта, але які не впливають на здоров'я майбутньої дитини; невдалі повторні спроби ДРТ (4 і більше разів) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенесення яких не приводило до настання вагітності.<br />
<br />
- документи, необхідні для проведення СМ, а саме <br />
<br />
''Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку сурогатної матері:''<br />
<br />
заява сурогатної матері;<br />
<br />
копія паспорта сурогатної матері;<br />
<br />
копія свідоцтва про шлюб або про розлучення сурогатної матері (крім одиноких жінок);<br />
<br />
копія свідоцтва про народження дитини (дітей);<br />
<br />
згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства за формою, наведеною в додатку 19 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text Порядку] (крім одиноких жінок).<br />
<br />
''Перелік документів, необхідних для проведення СМ, з боку подружжя, в інтересах якого здійснюється СМ:''<br />
<br />
заява пацієнта/пацієнтів щодо застосування ДРТ;<br />
<br />
копії паспортів;<br />
<br />
копія свідоцтва про шлюб;<br />
<br />
нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям.<br />
<br />
- подружжя (або один з майбутніх батьків), в інтересах якого здійснюється СМ, повинно (повинен) мати генетичний зв’язок з дитиною;<br />
<br />
- сурогатна мати не повинна мати безпосередній генетичний зв’язок з дитиною. Дозволяється виношування вагітності близькими родичами майбутніх батьків (мати, сестра, двоюрідна сестра тощо).<br />
<br />
Отже, у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям (чоловіком та жінкою) в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя.<br />
<br />
І'''нформація про дитину, народжену сурогатною матір'ю, в день виписки з пологового будинку/відділення по телефону надається до дитячої поліклініки (за місцем проживання дитини).'''<br />
<br />
Якщо батьками дитини, народженої сурогатною матір'ю, є іноземці, вони повідомляють тимчасове місце проживання до моменту оформлення документів та виїзду з країни для здійснення патронажу спеціалістами з педіатрії та спостереження.<br />
<br />
Україна належить до числа небагатьох країн, де сурогатне материнство дозволено законом. Ставлення до легалізації сурогатного материнства в інших країнах світу до сих пір залишається різним. <br />[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] у питаннях штучного запліднення за допомогою сучасних репродуктивних технологій не захищає інтереси біологічної матері, а ставить на перше місце умови угоди, яка була укладена між сурогатною матір'ю та подружжям. Момент укладення угоди є суттєвим у цих правовідносинах.<br />
<br />
Щодо визначення законних батька та матері дитини, народженої сурогатною матір'ю в результаті застосування екстракорпорального запліднення, то слід керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 2 ст. 123 СК України] "у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя". При цьому згідно з ч[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 . 2 ст. 139 СК України] оспорювання материнства не допускається у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій.<br />
<br />
Наведені положення чинного законодавства України спрямовано на забезпечення захисту прав дитини та прав подружжя, що є біологічними батьками дитини. Зокрема, дитині, що зачата в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, гарантовано право на родину, наявність матері та батька, що є її біологічними батьками. Такі батьки і дитина мають права, обов'язки та гарантії відповідно до СК України. Таким чином, біологічні батьки дитини, що була виношена та народжена сурогатною матір'ю із застосуванням екстракорпорального запліднення, є законними батьками такої дитини.<br />
<br />
Положеннями Розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] встановлено права та обов'язки матері, батька і дитини. Зокрема, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 139 СК України] передбачено можливість оспорювання материнства жінкою, яка записана матір'ю дитини, або жінкою, яка вважає себе матір'ю дитини, але не записана нею. Проте не допускається оспорювання материнства біологічної матері сурогатною матір'ю. Вважається, що зазначене положення регламентовано законом, виходячи з моральних позицій.<br />
Передбачена можливість виникнення у жінки, що виношувала дитину (сурогатної матері), материнських почуттів до дитини, що є для неї біологічно чужою. У такому разі права біологічної матері захищено законом; та перш за все захищено права та інтереси дитини з урахуванням її генетичної та біологічної спорідненості з матір'ю.<br />
<br />
== Важливі аспекти сурогатного материнства == <br />
<br />
Реєстрація дитини, народженої за методом сурогатного материнства, здійснюється в установленому чинним законодавством України порядку (з документом, що підтверджує факт народження дитини іншою жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчено) за наявності довідки про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом (генетичні аналізи ДНК, окрім встановлення батьківства і материнства дозволяють встановити або спростувати наявність іншої спорідненості між людьми), про що зазначено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13 наказі МОЗ України від 09.09.2013 № 787].<br />
<br />
Важливим аспектом сурогатного материнства є те, що застосовується воно тільки до подружньої пари (бездітної), самотні ж чоловік/жінка (та/або гомосексуальні пари) не мають права брати участі у програмі сурогатного материнства.<br />
<br />
На думку багатьох українців, це скоріше недолік, аніж перевага, оскільки в Україні безліч самотніх людей репродуктивного віку, і відмовити людині (чоловіку/жінці) у її природньому та конституційно закріпленому праві ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. ст. 21, 24 Конституції України]) бути батьками є фактичним злочином проти людства.<br />
<br />
Враховуючи зазначене вище, можна зробити висновок, що законодавством України регламентовано деякі '''аспекти сурогатного материнства''', а саме: ''визначено батьківство та материнство дитини, народженої сурогатною матір'ю, встановлено правила оформлення документів у разі народження дитини сурогатною матір'ю, врегульовано медичну процедуру застосування програми сурогатного материнства.''<br />
<br />
== Недоліки програми сурогатного материнства та шляхи їх уникнення ==<br />
<br />
Щодо вдосконалення правового регулювання сурогатного материнства в Україні, на сьогодні ще не відбулася в повному обсязі правова адаптація українського суспільства до розвитку медицини в галузі репродуктивних технологій, через що в законодавчому регулюванні сурогатного материнства є такі ''недоліки'':<br />
* відсутність спеціального нормативно-правового акта, що детально регламентує всі аспекти відносин сурогатного материнства;<br />
* неврегульованість суттєвих умов договору, що укладається між сурогатною матір'ю та біологічними батьками (подружжям).<br />
Відсутність належного правового регулювання відносин сурогатної матері та подружжя може призвести до порушень прав як біологічних батьків, так і сурогатної матері. Так, через законодавчі прогалини в правовому регулюванні сурогатного материнства на практиці можуть виникнути небажані життєві ситуації, пов'язані з відмовою сурогатної матері віддавати дитину біологічним батькам, шантажем переривання вагітності, вимогами додаткових грошей, погрозами розголошення інформації про народження дитини, про те, хто її виношував, або ж відмовою біологічних батьків виплатити сурогатній матері обіцяну грошову компенсацію, незабезпечення сурогатної матері належними умовами під час вагітності та пологів.<br />
<br />
Щоб уникнути зазначених наслідків, ''необхідно'' захистити майнові та немайнові права й законні інтереси осіб, які беруть участь у програмі сурогатного материнства, за допомогою застосування індивідуальних юридичних засобів та механізмів. Такими юридичними засобами та механізмами мають бути:<br />
* підготовка договору між сурогатною матір'ю та біологічними батьками про виношування дитини;<br />
* оформлення письмової згоди біологічних батьків на виношування сурогатною матір'ю ембріона, отриманого в результаті екстракорпорального запліднення;<br />
* оформлення письмової згоди сурогатної матері на виношування ембріона біологічних батьків, а також згоди чоловіка сурогатної матері (за наявності);<br />
* підготовка заяви сурогатної матері про відсутність претензій до біологічних батьків після закінчення програми сурогатного материнства;<br />
* оформлення згоди сурогатної матері на запис біологічних батьків як батьків дитини в органах ДРАЦС;<br />
* інші юридичні засоби та механізми.<br />
Особливої уваги заслуговує '''договір між сурогатною матір'ю та біологічними батьками про виношування дитини''', який має виступати основним засобом правового регулювання відносин учасників програми сурогатного материнства. Такий договір є головним документом, що визначає відносини біологічних батьків із сурогатною матір'ю, та має складатися відповідно до положень чинного законодавства України, враховуючи індивідуальні вимоги, побажання та можливості подружжя та сурогатної матері.<br />
<br />
== Зразок договору щодо виношування дитини ==<br />
зразок договору щодо виношування дитини [//wiki.legalaid.gov.ua/images/9/99/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8.odt Медіа:Договір_щодо_виношування_дитини.odt]<br />
Судова практика<br />
Постанова Верховного суду від 23 жовтня 2019 року у справі 150/628/16-ц<br />
<br />
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE:_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=43186Представництво: види, підстави виникнення та припинення2023-05-26T12:23:17Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Форма довіреності */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
<br />
== Поняття представництва==<br />
'''Представництво''' - це правовідношення, в якому одна сторона (''представник'') зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1315 частина перша статті 237 Цивільного кодексу України]). <br />
<br />
== Представництво за законом (обов'язкове представництво)==<br />
Представництво особи виникає відповідно до норм закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1332 стаття 242 Цивільного кодексу України]) , а саме:<br />
# представництво батьками (усиновлювачами) своїх малолітніх та неповнолітніх дітей;<br />
# представництво [[Опіка і піклування над дітьми|опікуном малолітньої особи]] та [[Визнання фізичної особи недієздатною|фізичної особи, визнаної недієздатною]];<br />
# в інших випадках, встановлених законом.<br />
<br />
Характерною особливістю представництва за законом є його спрямованість на захист прав і законних інтересів осіб, які внаслідок малоліття, недоумства або душевної хвороби не можуть піклуватися про себе самі, а тому є недієздатними або лише частково дієздатними.<br />
<br />
== Комерційне представництво (добровільне представництво)==<br />
<u>Комерційним представником</u> (суб'єкт підприємницької діяльності) є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.<br />
<br />
До особливостей здійснення комерційного представництва належать предмет, систематичний характер дій комерційного представника, платність договору. Крім того, частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1336 статті 243 Цивільного кодексу України] допускає комерційне представництво одночасно кількох сторін правочину за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом. Отже, коли особа постійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, то за їхньою згодою вона може представляти різні сторони правочину.<br />
<br />
Найчастіше комерційне представництво здійснюється на підставі [[Договір доручення|договору доручення]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4700 глава 68 Цивільного кодексу України]). Цій договір має визначати обсяг наданих комерційному представнику повноважень та порядок їх реалізації. Особа, яку представляють, зобов'язана сплатити представнику винагороду за вчинення дій, крім випадків, коли в самому договорі міститься вказівка на його безоплатний характер. Якщо така вказівка відсутня, і одночасно договором не встановлені розмір винагороди і порядок її сплати, особа, яку представляють, оплачує за комерційне представництво суму, котра звичайно стягується за послуги аналогічного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3135 стаття 632 Цивільного кодексу України]). Крім того, представник має право на відшкодування витрат, зроблених ним при виконанні доручення. У разі укладення договору від імені кількох підприємців одночасно витрати поділяються між ними у рівних частках, якщо інше не передбачено угодою сторін.<br />
<br />
Повноваження комерційного представника також можуть бути підтверджені довіреністю. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом. Наприклад, комерційному представнику може бути надане на певний строк виключне право щодо укладання угод від імені та за рахунок довірителя та (або) на певній території ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4701 стаття 1000 Цивільного кодексу України]). Довіритель у цьому випадку не вправі призначати на цій території інших комерційних представників.<br />
<br />
== Представництво за довіреністю (добровільне представництво)==<br />
'''Довіреність''' - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частина перша статті 244 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
Довіреність адресована третім особам і засвідчує повноваження представника перед третіми особами. Довіреність може бути видана на ім'я однієї особи або декількох осіб. Як особа, яку представляють, може виступати одна або декілька осіб. <br />
<br />
''Зміст довіреності'' визначається межами правоздатності особи, яку представляють. Довіреність юридичній особі може бути видана тільки на укладення правочинів, що не суперечать її статутові (положенню) або загальному положенню про організацію даного виду. Довіреність пред'являється третій особі самим представником або направляється особою, яку представляють, безпосередньо третій особі. В останньому випадку довіреність направляється третій особі без надання представнику і в її змісті може бути вказано конкретну третю особу, з якою представник має вчинити правочин.<br />
<br />
<u>Договорами, на яких ґрунтується представництво</u>, виступають договори, предмет яких полягає у вчиненні представником правочину від імені та в інтересах довірителя - сторони договору (договори доручення, про спільну діяльність, агентська угода, в яких має міститися вказівка на обов'язок довірителя видати довіреність представнику). Правочини, передбачені договором, вчинені представником без довіреності, виданої довірителем, мають визнаватися вчиненими неуповноваженою особою. В довіреності, поряд із загальними вимогами щодо її змісту, має міститися посилання на договір, на якому ґрунтується така довіреність.<br />
<br />
Представництво за довіреністю може ґрунтуватися '''на акті органу юридичної особи'''. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок видання виконавчим або компетентним органом юридичної особи акта (наказу, розпорядження) про призначення працівника на посаду, пов'язану зі здійсненням представницьких функцій, зокрема з укладення угод.<br />
<br />
=== Види довіреності (за обсягом повноважень) === <br />
* ''Разова'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення одного чітко визначеного правочину або юридичної дії (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/5/5e/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність (разова).docx])<br />
* ''Спеціальна'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення необмеженої кількості однорідних правочинів чи однорідних юридичних дій (наприклад, [//wiki.legalaid.gov.ua/images/a/a8/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(спеціальна).docx]).<br />
* ''Загальна (генеральна)'' - довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола різних правочинів чи інших юридичних дій (наприклад, довіреність на відчуження всього нерухомого майна, що належить особі, яка видала довіреність; [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/ef/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%28%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%29.docx Медіа:Довіреність_(генеральна).docx]).<br />
<br />
=== Форма довіреності ===<br />
Форма довіреності <u>повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин</u>. <br />
'''Зверніть увагу! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164]" посвідчення довіреностей здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса: зображення Державного Герба України, прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності), найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса), номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Особа, яка має право посвідчувати довіреність !! Умови посвідчення довіреності<br />
|-<br />
| Нотаріус || Для правочинів, відносно яких законом вимагається обов'язкове нотаріальне посвідчення та довіреність, що видається в порядку передоручення.<br />
|-<br />
| Начальник госпіталю, санаторія, іншого військово-лікувального закладу його заступник з медичної частини, старший або черговий лікар || Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у відповідному закладі<br />
|-<br />
| Командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу|| <br />
* Довіреність військовослужбовця, члена його сім'ї;<br />
* довіреність працівника, члена його сім'ї<br />
|-<br />
| Начальник установи виконання покарань чи слідчого ізолятора || Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчого ізолятора<br />
|- <br />
| Уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування || Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.<br />
|-<br />
| Посадова особа органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги || Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги<br />
|-<br />
|Посадова особа організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання || Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо)<br />
|}<br />
<br />
=== Строк довіреності ===<br />
Строк довіреності встановлюється у довіреності (якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії).<br />
<br />
Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є <u>нікчемною</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 стаття 247 Цивільного кодексу України])<br />
<br />
=== Скасування довіреності === <br />
Особа, яка видала довіреність (за винятком безвідкличної довіреності) може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення, про що повинна негайно повідомити представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.<br />
<br />
Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1379 стаття 249 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
=== Відмова представника від вчинення дій, які були визначені довіреністю ===<br />
Представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю, про що зобов'язаний негайно повідомити особу, яку він представляє. <br />
<br />
Представник <u>не може відмовитися</u> від вчинення дій, які були визначені довіреністю, якщо ці дії були невідкладними або такими, що спрямовані на запобігання завданню збитків особі, яку він представляє, чи іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 стаття 250 Цивільного кодексу України]).<br />
<br />
== Підстави припинення представництва ==<br />
# Зміна закону, яким встановлено представництво за законом.<br />
# Скасування адміністративного акту, на підставі якого виникло представництво.<br />
# Припинення договору, на підставі якого виникло представництво.<br />
# Припинення представництва за довіреністю:<br />
* закінчення строку довіреності;<br />
* скасування довіреності особою, яка її видала;<br />
* відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;<br />
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність;<br />
* припинення юридичної особи, якій видана довіреність;<br />
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;<br />
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Представництво в цивільному процесі]]<br />
* [[Втручання в діяльність захисника чи представника особи]]<br />
* [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження]]<br />
* [[Особливості нотаріального посвідчення довіреності]]<br />
<br />
<br><br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]] <br />
[[Категорія: Нотаріат]] <br />
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83&diff=42981Реєстрація права власності на земельну ділянку2023-05-16T07:20:44Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"] в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надання/отримання відомостей/інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до них, проводиться/забезпечується з урахуванням таких особливостей:<br />
державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:<br />
державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць з обмеженим (обумовлений) доступом користувачів до окремих реєстрів, затверджених Міністерством юстиції (державні реєстратори);<br />
нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.<br />
<br />
[https://ips.ligazakon.net/document/RE37722?an=70&hide=true Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану.]<br />
<br />
В умовах воєнного стану витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна в електронній формі через офіційний веб-портал Мін’юсту не надаються.<br />
<br />
Сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа.<br />
<br />
⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''<br />
<br />
⇒ [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries '''Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна'''].<br />
|}<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 125 Земельного кодексу України]) відповідно до вимог визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]. <br />
<br />
Наразі зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна. <br />
<br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]).<br />
<br />
== Органи та суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав ==<br />
*Міністерство юстиції України та його територіальні органи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.ст 7, 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);<br />
*суб’єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, акредитовані суб’єкти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]);<br />
*державні реєстратори прав на нерухоме майно ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page в межах повноважень визначених ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).<br />
'''Державним реєстратором є:'''<br />
* громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;<br />
* нотаріус;<br />
* державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.<br />
<br />
== Документи, що підтверджують право власності та право користування земельною ділянкою ==<br />
Документами, що підтверджують право власності на землю та право користування земельною ділянкою є:<br />
* державний акт на право власності на земельну ділянку або акт на право постійного користування землею ( до 01.01.2013);<br />
* свідоцтво про право власності на нерухоме майно (з 01.01.2013);<br />
* свідоцтво про право на спадщину;<br />
* судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття/зміни права власності на земельну ділянку; <br />
* витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру про реєстрацію права власності;<br />
* договір оренди, суперфіцію, емфітевзису;<br />
* інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.<br />
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають ''з моменту державної реєстрації цих'' прав.<br>Реєстрація права власності чи іншого права (оренду, сервітут, суперфіцій, емфітевзис і т.і.) на землю з 2016 року можна здійснити ''через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для держреєстрації речових прав на нерухоме майно, або у нотаріуса.''<br>Правила реєстрації прав на нерухоме майно, у тому числі на земельну ділянку, визначені, зокрема [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/page Порядком], затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, яка набрала чинності з 01.01.2016 р.<br>Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою ''в електронній формі'' через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text п. 30 Порядку]).<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.<br />
<br />
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастр<br />
<br />
== Проведення державної реєстрації прав ==<br />
Заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі (за умови підписання її заявником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри) разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).<br />
<br />
Заява на проведення реєстраційних дій у паперовій формі подається за умови встановлення особи заявника. Встановлення особи громадянина України здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".<br />
У разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.<br />
<br />
* Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації. У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.<br />
<br />
Для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.<br />
<br />
''Заява про проведення реєстраційних дій, надання інформації з Державного реєстру прав не приймається в разі:''<br />
* відсутності документа, що підтверджує оплату адміністративних послуг, або внесення відповідної плати не в повному обсязі;<br />
* невстановлення особи заявника чи обсягу його повноважень на подання відповідної заяви;<br />
* відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку.<br />
<br />
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.<br />
Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.<br />
<br />
== Розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==<br />
Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі (в тому числі і в результаті вчинення нотаріальних дій) ''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'', встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень. В 2023 році розмір адміністративного збору становить 270 грн<br />
<br />
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' (не календарних!) з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.<br />
* За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені статтею 19 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 Закону], стягується адміністративний збір у розмірі:<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (в 2023 році - 2680 грн)- у '''строк два робочі дні;'''<br />
* 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в 2023 році - 5370 грн)- у '''строк один робочий день;'''<br />
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в 2023 році - 13420 грн)- у '''строк 2 години.'''<br />
<br />
У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.<br />
<br />
У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.<br />
<br />
'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.<br />
<br />
=== Перелік осіб, що мають право на звільнення від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав ===<br />
* фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав,набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року;<br />
* громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;<br />
* особи з інвалідністю I та II груп, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;<br />
* Національний банк України;<br />
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.<br />
<br />
* У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, похідних від права власності, проводиться у строки менші, пільги щодо звільнення від сплати адміністративного збору передбачені ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n764 Закону] не застосовуються.<br />
<br />
Після реєстрації права в Державному реєстрі речових прав, особа стає власником та розпорядником земельної ділянки. [[ Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно|Інформація з Державного реєстру речових прав]] надається за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Крім того, є можливість отримати інформацію про будь-який об'єкт нерухомості в формі інформаційної довідки самостійно через [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1&is_registry=1&keywords=&usertype=all Кабінет електронних сервісів Мінюсту.]<br />
<br />
== Оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав на земельну ділянку ==<br />
<br />
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов’язані з автоматичною державною реєстрацією прав, '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України], його [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальних органів] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''<br />
<br />
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України '''''можуть бути оскаржені до [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України] або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''<br />
<br />
Рішення, дії або бездіяльність [https://minjust.gov.ua/ Міністерства юстиції України]''''' можуть бути оскаржені до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].'''''<br />
== Див. також ==<br />
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]<br />
<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br />
[[Категорія:Територіальні органи]]<br />
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&diff=42980Дострокове розірвання договору оренди землі2023-05-16T06:56:57Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закон України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"] <br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
<br />
'''УВАГА!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!<br />
<br />
'''23 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану]"<br />
<br />
'''Відповідно до підпункту 2 пункту 27 вказаного Закону, договір оренди землі, а також зміни до нього, договір про розірвання такого договору оренди підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договору оренди землі здійснюється районною військовою адміністрацією в порядку, визначеному підпунктом 10 пункту 27. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки<br />
<br />
'''У період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені пунктом 27 Закону № 2145-IX, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан'''''''''.'''<br />
<br />
<br />
<br />
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. <br />
<br />
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. <br />
<br />
Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Законом України "Про оренду державного та комунального майна".]<br />
<br />
Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.<br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220]. <br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Оренда земельних ділянок]]".<br />
== Шляхи дострокового розірвання договору оренди землі ==<br />
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.<br />
<br />
Законодавством України визначено два <u>шляхи дострокового розірвання</u> договору оренди землі:<br />
* за згодою сторін;<br />
* за рішенням суду.<br />
'''ВАЖЛИВО!!!''' Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності ''може бути розірвано у разі необхідності надання її для таких суспільних потреб'', визначених частиною першою статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”]:<br />
<br />
забезпечення національної безпеки і оборони;<br />
<br />
будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;<br />
<br />
розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;<br />
<br />
розміщення та обслуговування об'єктів і санітарно-захисних зон, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;<br />
<br />
будівництво захисних гідротехнічних споруд;<br />
<br />
будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;<br />
<br />
створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;<br />
<br />
розташування об'єктів природно-заповідного фонду.<br />
<br />
== Дострокове розірвання договору оренди землі за згодою сторін ==<br />
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 статті 651 Цивільного кодексу України] розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n197 Частиною третьою статті 31 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.<br />
<br />
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.<br />
<br />
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 148-1 Земельного кодексу України.]<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за '''шість місяців''', а на землях несільськогосподарського призначення - '''за рік''', якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.<br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України] сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Додатком до пропозиції повинна бути додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди, якою визначатимуться усі істотні умови повного припинення господарських зобов’язань між сторонами. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГК України]). У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).<br />
<br />
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.<br />
<br />
[[Файл:Позовна заява про стягнення невиплаченої плати за аренду земельної ділянки.odt|міні]]<br />
== Дострокове розірвання договору оренди землі за рішенням суду ==<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 статтею 32 Закону України «Про оренду землі»] на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"] та умов договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та іншими законами України.<br />
<br />
Договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі"] та умов договору з таких підстав:<br />
<br />
'''1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n146 24] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n161 25 Закону України "Про оренду землі"]'''<br />
<br />
* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;<br />
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил;<br />
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються;<br />
* своєчасного внесення орендної плати;<br />
* передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;<br />
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізації прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;<br />
* невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;<br />
* відшкодування орендарю капітальних витрат, пов’язаних з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;<br />
* попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди;<br />
* початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;;<br />
* виконання встановлених щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;<br />
* дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;<br />
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу.<br />
'''2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;'''<br />
<br />
* невиплата орендної плати;<br />
* використання землі не за цільовим призначенням;<br />
* передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.<br />
'''3) випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;'''<br />
<br />
'''4) виникнення підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] та іншими законами України щодо:'''<br />
* забезпечення використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приведення її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;<br />
* додержання вимог законодавства про охорону довкілля;<br />
* своєчасної сплати земельного податку або орендної плати;<br />
* непорушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;<br />
* підвищення родючості ґрунтів та збереження інших корисних властивостей землі;<br />
* своєчасного надання відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування даних про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;<br />
* дотримання правил [[Добросусідство|добросусідства]] та обмежень, пов'язаних з встановленням [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] та охоронних зон;<br />
* зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.<br />
Такий спосіб розірвання договору оренди реалізується шляхом подання відповідного [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову до суду]] із аргументацією підстав для визначення договору оренди недійсним.<br />
<br />
Договір вважатиметься достроково розірваним з дати, визначеної у тексті підписаної сторонами додаткової угоди або з дати набрання законної сили судового рішення.<br />
<br />
== Реєстрація розірвання договору оренди землі ==<br />
Факт розірвання договору оренди землі необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Порядок реєстрації такий же, як і для реєстрації самого договору оренди землі.<br />
<br />
За державною реєстрацією розірвання договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг, до нотаріуса.<br />
<br />
'''Важливо! '''Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, то орендодавець не зможе вчиняти будь-яких правочинів з земельною ділянкою, а в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою.<br />
<br />
==== Перелік необхідних документів ====<br />
Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається <u>заява на проведення реєстраційних дій</u> (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі. <br />
<br />
Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:<br />
<br />
* документ, що посвідчує особу заявника;<br />
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;<br />
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);<br />
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;<br />
* договір оренди земельної ділянки;<br />
* угода про дострокове припинення договору оренди землі (за згодою сторін) або рішення суду, яке набрало законної сили (за рішенням суду).<br />
Якщо не зареєструвати припинення права оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава продовжувати користуватися земельною ділянкою. Також зареєструвати новий договір оренди землі до реєстрації припинення попереднього неможливо.<br />
<br />
== Строки та адміністративний збір ==<br />
Державна реєстрація припинення права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.<br />
<br />
За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб - в 2023 році це 130 грн. (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).<br />
<br />
'''''За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі в 2023 році:'''''<br />
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1340 грн. - у строк два робочі дні;<br />
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб -2680 грн. - у строк один робочий день;<br />
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб -6710 грн.- у строк 2 години.<br />
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 гривень.<br />
<br />
Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.<br />
<br />
За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг. Саме витяг і підтверджує реєстрацію припинення права оренди. <br />
<br />
'''Варто наголосити''', що у разі припинення договору, в тому числі його розірвання, потрібно звернутися до державного реєстратора для припинення права оренди.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
Спори, пов'язані з орендою землі, ''вирішуються у судовому порядку''.<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77870570 Постанова Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18] (систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. При цьому відсутність письмового погодження орендодавцем та орендарем форми розрахунку виплати орендної плати за договором не заслуговує на увагу, оскільки указане не звільняє відповідача від обов’язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86205820 Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №183/1749/17] (підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/92093052 Постанова Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19] (два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, є підставою для розірвання договору оренди землі).<br />
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86241066 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 272/872/17] (доводи відповідача про те, що він направляв позивачу пропозицію отримати орендну плату за землю, проте позивач за її отриманням не з'явився, не можуть бути підставою для висновку про належне виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі).<br />
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84031636 Постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 623/2421/16-ц] (можливість одностороннього розірвання договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких підстав та передумов, у тому числі невиконанням орендарем умов договору, може бути реалізовано в разі наявності відповідного волевиявлення однієї зі сторін).<br />
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/74188327 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц] (договорами оренди землі може бути передбачене положення, в якому сторони встановили можливість одностороннього розірвання договору без настання будь-яких умов. За таких умов при розірванні договору однією із сторін доводи іншої сторони про відсутні причини для його розірвання в односторонньому порядку суд залишив без уваги).<br />
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/91786723?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.239945860.682542061.1610961996-1229726292.1600757538 Постанова Верховного Суду від 14.09.2020 року у справі № 291/1009/18] (припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтею 25 Закону «Про оренду землі», та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання)<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82599591 Постанова Верховного Суду від 14.09.2019 року у справі №904/7071/17] (земельне законодавство розрізняє поняття "категорія земельної ділянки за цільовим призначенням" та "вид використання земельної ділянки в межах певної категорії".Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Саме тому, Суд приходить до висновку, що самовільне розташування тимчасової споруди на земельній ділянці, що була передана в оренду під розміщення об'єктів комерційного призначення - будівель і споруд в межах категорії земельної ділянки "землі житлової та громадської забудови", не є зміною цільового призначення земельної ділянки).<br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115407 Постанова Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №468/1498/17-ц] (рішення суду про розірвання договору оренди базується на тому, що орендована земельна ділянка використовувалася не за цільовим призначенням, тобто замість сінокосіння та випасання худоби вирощувався на земельній ділянці ячмінь, чим істотно було порушено умови договору).<br><br />
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95654245?fbclid=IwAR0wWq6CLrBVSPsH6YlPJ8GO3sxAkDrzoJh1AALlBfGQyo_MuZYS2uvyuqo Постанова Верховного Суду від 19.03.2021 року у справі № 198/1022/19] ( Системний аналіз умов договору оренди свідчить, що його умовами не передбачено можливості розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. При цьому заперечення зі сторони орендаря свідчить, що останній не погоджується на розірвання, тобто відсутня взаємна згода сторін на розірвання договору. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що абзац другий пункту 7 договору оренди земельної ділянки, на який посилається позивач як на можливість розірвання договору в односторонньому порядку, не містить чіткого визначення можливості розірвання договору в односторонньому порядку та механізму (процедури) такого розірвання. Натомість, зі змісту вказаного пункту очевидно, що для розірвання договору потрібна згода орендаря (відповідача у справі), яку останній має надати, що виключає можливість розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того, пункт 28 договору містить імперативне положення про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку. Судами обґрунтовано вказано, що бажання позивача самостійно обробляти земельну ділянку НЕ є окремою підставою, визначеною законом або договором, для розірвання спірного договору оренди землі. Інших окремих підстав як в сукупності, так і окремо, необхідних і достатніх для розірвання договору оренди землі, в тому числі наявність істотних порушень договору орендарем, позивачем не наведено.)<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Оренда земельних ділянок]]<br />
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]<br />
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]<br />
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br />
[[Категорія:Господарське право]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=42664Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду2023-04-24T11:26:24Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Процедура звернення */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]<br />
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав ==<br />
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.<br />
Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.<br><br />
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.<br><br />
Питання судових доручень регулюються статтями 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р., Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р., Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р., статтями 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 г., а також консульськими конвенціями.<br />
<br />
== Процедура звернення ==<br />
При зверненні суду однієї держави до суду іншої держави застосовуються чотири історично сформовані процедури: <br />
* безпосереднє звернення суду однієї держави до суду іншої держави; <br />
* звернення суду до міністерства закордонних справ своєї держави, що через посольство або консульство звертається до міністерства закордонних справ відповідної держави з нотою. Після цього дане міністерство направляє доручення суду своєї держави; <br />
* виконання доручень в одній державі спеціально уповноваженою особою, призначеною судом іншої держави;<br />
* виконання доручень шляхом передачі їх центральним органам юстиції<br />
'''Зверніть увагу:''' Враховуючи положення пункту 8 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.<br />
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.<br />
<br />
== Зміст і форма судового доручення ==<br />
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 499 ЦПК України].<br><br />
Так, у судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:<br />
* назва суду, що розглядає справу;<br />
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;<br />
* найменування справи, що розглядається;<br />
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;<br />
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;<br />
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;<br />
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.<br><br />
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.<br />
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.<br><br />
Судове доручення повинне бути забезпечене апостилем — спеціальним посвідчувальним штампом. Забезпечення апостиля компетентним органом держави, в якому документ був зроблений, засвідчує дійсність підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і в належному випадку — дійсність печатки або штампа, якими скріплений цей документ. За відсутності угоди, що передбачає інший порядок, судове доручення складається або мовою держави, яка здійснює запит, або мовою, про яку досягнута домовленість між двома зацікавленими державами, або до нього повинен бути доданий переклад на одну із зазначених мов, засвідчений дипломатичним або консульським представником держави, яка здійснює запит, або присяжним перекладачем такої держави (ст. 10 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.).<br><br />
''У разі потреби в одному дорученні можна поєднувати декілька прохань, наприклад, про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи.''<br><br />
'''Зверніть увагу!''', що цивільна справа призначається до розгляду українським судом з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. Відповідно до міжнародної практики, яка склалася, документи повинні надсилатися компетентним органам іноземних держав не менше, як за 6 місяців до дня розгляду справи. У разі можливості судом призначається через 1 місяць резервна дата розгляду справи.<br />
<br />
== Пов'язані статті ==<br />
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%B7_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=42663Порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду2023-04-24T11:23:08Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0573-08 Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54]<br />
== Загальний порядок звернення суду України із судовим дорученням до судів або установ інших держав ==<br />
При розгляді цивільної справи в суді України може виникнути необхідність зробити ті або інші дії за її межами, на території іноземної держави. Оскільки судова влада поширюється тільки на територію своєї держави, виникає необхідність надання їй правової допомоги в здійсненні таких дій, а також і допомоги сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.У цьому випадку необхідно звернутися з дорученням про виконання певної процесуальної дії до іноземного суду.<br />
Так, відповідно до ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 498 ЦПК України], у випадку, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.<br><br />
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.<br><br />
Питання судових доручень регулюються статтями 1-16 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 1 березня 1954 р., Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових до кументів у цивільних або торговельних справах від 15 листопада 1965 р., Конвенцією про збір за кордоном доказів по цивільних та торговельних справах від 18 березня 1970 р., статтями 4-19 Мінської конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 г., а також консульськими конвенціями.<br />
<br />
== Процедура звернення ==<br />
При зверненні суду однієї держави до суду іншої держави застосовуються чотири історично сформовані процедури: <br />
* безпосереднє звернення суду однієї держави до суду іншої держави; <br />
* звернення суду до міністерства закордонних справ своєї держави, що через посольство або консульство звертається до міністерства закордонних справ відповідної держави з нотою. Після цього дане міністерство направляє доручення суду своєї держави; <br />
* виконання доручень в одній державі спеціально уповноваженою особою, призначеною судом іншої держави;<br />
* виконання доручень шляхом передачі їх центральним органам юстиції<br />
<br />
== Зміст і форма судового доручення ==<br />
Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено - вимогам , що предбачені в ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 499 ЦПК України].<br><br />
Так, у судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:<br />
* назва суду, що розглядає справу;<br />
* за наявності міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;<br />
* найменування справи, що розглядається;<br />
* прізвище, ім’я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, а також інші дані, необхідні для виконання доручення;<br />
* процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;<br />
* чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;<br />
* інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, який виконуватиме доручення.<br><br />
Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.<br />
Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.<br><br />
Судове доручення повинне бути забезпечене апостилем — спеціальним посвідчувальним штампом. Забезпечення апостиля компетентним органом держави, в якому документ був зроблений, засвідчує дійсність підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, і в належному випадку — дійсність печатки або штампа, якими скріплений цей документ. За відсутності угоди, що передбачає інший порядок, судове доручення складається або мовою держави, яка здійснює запит, або мовою, про яку досягнута домовленість між двома зацікавленими державами, або до нього повинен бути доданий переклад на одну із зазначених мов, засвідчений дипломатичним або консульським представником держави, яка здійснює запит, або присяжним перекладачем такої держави (ст. 10 Гаазької конвенції з питань цивільного процесу 1954 р.).<br><br />
''У разі потреби в одному дорученні можна поєднувати декілька прохань, наприклад, про вручення документів, про виконання процесуальних дій чи надання іншої правової допомоги, якщо це стосується однієї і тієї самої особи.''<br><br />
'''Зверніть увагу!''', що цивільна справа призначається до розгляду українським судом з урахуванням розумних строків пересилання документів та виконання направленого доручення за кордоном. Відповідно до міжнародної практики, яка склалася, документи повинні надсилатися компетентним органам іноземних держав не менше, як за 6 місяців до дня розгляду справи. У разі можливості судом призначається через 1 місяць резервна дата розгляду справи.<br />
<br />
== Пов'язані статті ==<br />
[[Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику суду чи інших документів]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Виконання судових рішень]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42293Порядок розірвання трудового договору2023-03-29T13:22:27Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]<br />
* Постанова Кабінету Міністрів України "Про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:<br />
<br />
◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).<br />
<br />
Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:<br />
<br />
◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.<br />
<br />
◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]<br />
|}<br />
<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==<br />
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на <u>невизначений строк чи строковий договір</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)]:<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника]];<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника]].<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу==<br />
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: <br />
#змін в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]], реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності або штату працівників]];<br />
#[[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку]], якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи за прогул|прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин]];<br />
#[[Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності|нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння]];<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця]], встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.<br />
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, <u>допускається</u>, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.<br><br />
<u>Не допускається</u> звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці (частина друга статті 40 КЗпП). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br /><br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.<br /><br />
<u>Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено</u>. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише <u>за його письмовою заявою</u>. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах визначених строків. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися <u>за його відсутності</u>.<br><br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''.<br /><br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути <u>обґрунтованим</u>. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
|}<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br><br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 43<sup>1</sup> КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:<br />
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];<br />
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;<br />
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;<br />
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.<br />
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він <u>порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]</u>.<br><br />
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.<br />
<br />
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449] (далі - Порядок) визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.<br />
<br />
Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:<br />
<br />
* довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;<br />
<br />
* повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);<br />
<br />
* медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я<br />
<br />
На підставі одного з документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.<br />
<br />
У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу роботодавець отримує від профспілкової організації (профспілкового представника) згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я (крім випадків звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, або відсутності на підприємстві, в установі, організації первинної профспілкової організації).<br />
<br />
Виявлена невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі його відмови від переведення на іншу роботу або відсутності відповідних вакансій для його переведення може бути підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника за ініціативою роботодавця згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України].<br />
<br />
Непрацююча особа, яка має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]”, звільнена не раніше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, за ініціативою роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України подає до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи заяву про призначення пенсії, до якої додається копія документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7 частини першої статті 115 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” та статті 21 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні]”, відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.<br />
<br />
==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==<br />
При звільненні працівника [[Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні|виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення]].<br /><br />
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про розрахунок<br />
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати ''(основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні'') <u>роботодавець повинен '''письмово повідомити працівника в день їх виплати'''</u> (частина перша стаття 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.<br />
|}<br />
==Вихідна допомога при звільненні працівника==<br />
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 та пункті 6 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП] (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку.<br><br />
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.<br /><br />
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.<br />
{| class="wikitable"<br />
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають <u>комісії по трудових спорах та суди (КТС).</u><br />
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).<br />
|}<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42292Порядок розірвання трудового договору2023-03-29T13:19:02Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]<br />
* Постанова Кабінету Міністрів України "Про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:<br />
<br />
◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).<br />
<br />
Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:<br />
<br />
◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.<br />
<br />
◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]<br />
|}<br />
<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==<br />
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на <u>невизначений строк чи строковий договір</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)]:<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника]];<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника]].<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу==<br />
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: <br />
#змін в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]], реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності або штату працівників]];<br />
#[[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку]], якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи за прогул|прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин]];<br />
#[[Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності|нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння]];<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця]], встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.<br />
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, <u>допускається</u>, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.<br><br />
<u>Не допускається</u> звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці (частина друга статті 40 КЗпП). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br /><br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.<br /><br />
<u>Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено</u>. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише <u>за його письмовою заявою</u>. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах визначених строків. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися <u>за його відсутності</u>.<br><br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''.<br /><br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути <u>обґрунтованим</u>. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
|}<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br><br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 43<sup>1</sup> КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:<br />
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];<br />
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;<br />
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;<br />
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.<br />
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він <u>порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]</u>.<br><br />
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.<br />
<br />
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449] (далі - Порядок) визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону.<br />
<br />
Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:<br />
<br />
* довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;<br />
<br />
* повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);<br />
<br />
* медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.<br />
<br />
<br />
==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==<br />
При звільненні працівника [[Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні|виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення]].<br /><br />
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про розрахунок<br />
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати ''(основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні'') <u>роботодавець повинен '''письмово повідомити працівника в день їх виплати'''</u> (частина перша стаття 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.<br />
|}<br />
==Вихідна допомога при звільненні працівника==<br />
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 та пункті 6 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП] (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку.<br><br />
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.<br /><br />
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.<br />
{| class="wikitable"<br />
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають <u>комісії по трудових спорах та суди (КТС).</u><br />
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).<br />
|}<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=42289Порядок розірвання трудового договору2023-03-29T11:16:18Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]<br />
* Постанова Кабінету Міністрів України "Про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]<br />
{| class="wikitable sortable"<br />
|-<br />
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br />
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br />
<br />
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:<br />
<br />
◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).<br />
<br />
Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:<br />
<br />
◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.<br />
<br />
◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.<br />
<br />
Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]<br />
|}<br />
<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==<br />
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на <u>невизначений строк чи строковий договір</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)]:<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника]];<br />
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника]].<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу==<br />
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: <br />
#змін в організації виробництва і праці, в тому числі [[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації]], реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, [[Процедура скорочення чисельності або штату працівників|скорочення чисельності або штату працівників]];<br />
#[[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я]], які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку]], якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи за прогул|прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин]];<br />
#[[Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності|нез'явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#[[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння]];<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця]], встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.<br />
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6, <u>допускається</u>, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.<br><br />
<u>Не допускається</u> звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5), а також у період перебування працівника у відпустці (частина друга статті 40 КЗпП). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br /><br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.<br /><br />
<u>Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено</u>. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише <u>за його письмовою заявою</u>. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах визначених строків. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися <u>за його відсутності</u>.<br><br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''.<br /><br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути <u>обґрунтованим</u>. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
|}<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br><br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.<br />
==Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 43<sup>1</sup> КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:<br />
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];<br />
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];<br />
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;<br />
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;<br />
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;<br />
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;<br />
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];<br />
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.<br />
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він <u>порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]</u>.<br><br />
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.<br />
<br />
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.<br />
==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==<br />
При звільненні працівника [[Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні|виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення]].<br /><br />
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про розрахунок<br />
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати ''(основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні'') <u>роботодавець повинен '''письмово повідомити працівника в день їх виплати'''</u> (частина перша стаття 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]).<br />
{| class="wikitable"<br />
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.<br />
|}<br />
==Вихідна допомога при звільненні працівника==<br />
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 та пункті 6 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП] (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку.<br><br />
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.<br /><br />
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.<br />
{| class="wikitable"<br />
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають <u>комісії по трудових спорах та суди (КТС).</u><br />
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).<br />
|}<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]<br />
[[Категорія:Оплата праці]]<br />
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96&diff=42282Нещасний випадок на виробництві2023-03-29T08:58:16Z<p>Ivanenko.yuliia: /* Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенція 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/59-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 р. № 59]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-08 Рішення Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»] <br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]<br />
<br />
== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==<br />
Відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці» '''відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця.'''<br />
<br />
''' У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:'''<br />
<br />
· терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;<br />
<br />
· повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;<br />
<br />
· зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.<br />
<br />
'''Куди звертатися?'''<br />
<br />
''' Про кожний нещасний випадок''' потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні '''негайно повідомити''' безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.<br />
<br />
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадокиробочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;<br />
<br />
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.<br />
<br />
'''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ''.''<br />
<br />
'''Перелік необхідних документів!'''<br />
<br />
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;<br />
<br />
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.<br />
<br />
До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.<br />
<br />
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування. Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.<br />
<br />
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- '''протягом доби''' після одержання необхідних матеріалів. '''Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:'''<br />
<br />
- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
<br />
- керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
<br />
- відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування).<br />
<br />
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).<br />
<br />
Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.<br />
<br />
'''Які строки розгляду питання?'''<br />
<br />
''' На підприємстві''' (в установі, організації), '''не пізніше наступного робочого дня''' після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), наказом роботодавця '''утворюється комісія з розслідування нещасних випадків''' та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі — комісія).<br />
<br />
'''Розслідування нещасного випадку''' та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''комісією підприємства''' (установи, організації) '''проводиться протягом п’яти робочих днів''' з дня утворення комісії.<br />
<br />
'''Держпраці''' та/або її територіальним органом '''утворюється комісія із спеціального розслідування''' (далі — спеціальна комісія) '''протягом одного робочого дня''' після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок<br />
<br />
'''Спеціальне розслідування''' нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''проводиться протягом 15 робочих днів'''.<br />
<br />
Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:<br />
<br />
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія,<br />
<br />
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)<br />
<br />
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)<br />
<br />
- з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);<br />
<br />
- визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;<br />
<br />
- '''скласти акт за формою Н-1''' згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;<br />
<br />
- '''розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1''' (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а '''у разі незгоди члена комісії''' (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 7, 8 такого акта — '''обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки''', яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 7, 8 акта ('''окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною''');<br />
<br />
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;<br />
<br />
'''Рішення''' щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом '''приймається комісією''' '''(спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.''' У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.<br />
== Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/59-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 р. № 59] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337] (далі - Порядок), окремим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».<br />
<br />
Так, відповідно до вказаного Порядку, нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я).<br />
<br />
Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.<br />
<br />
Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів і ступеню його сп’яніння не здійснюється.<br />
<br />
відповідно до п. 141-16 Порядку розслідування нещасних випадків, що сталися в районі воєнних (бойових) дій під час виконання трудових обов’язків за обставин, які не належать до воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об’єктів життєзабезпечення тощо), проводиться комісією (спеціальною комісією) .<br />
<br />
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться комісією підприємства (установи, організації) без відповідного письмового доручення територіального органу Держпраці.<br />
<br />
У разі потреби строк розслідування може бути обґрунтовано продовжений роботодавцем до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо без відповідного письмового погодження з територіальним органом Держпраці.<br />
<br />
У разі коли роботодавець не має можливості утворити комісію та забезпечити проведення розслідування нещасного випадку, обов’язок щодо проведення такого розслідування покладається на відповідний територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку або місцезнаходженням суб’єкта господарювання, працівником якого є потерпілий.<br />
Пунктом 141-17 Порядку визначено , що У разі настання групового нещасного випадку, внаслідок якого загинуло від двох до чотирьох осіб, розслідування проводиться спеціальною комісією, яка утворюється відповідним територіальним органом Держпраці, якщо Держпраці протягом однієї доби з дня отримання повідомлення не прийнято іншого рішення.<br />
<br />
'''Зверніть увагу! '''Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло п’ять і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, утвореною Держпраці.<br />
<br />
У разі настання нещасного випадку заклад охорони здоров’я надає протягом однієї доби в паперовій та/або електронній формі територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем настання нещасного випадку та суб’єкту господарювання, працівником якого є потерпілий, екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за визначеною формою.<br />
<br />
Роботодавець після отримання інформації про нещасний випадок подає письмово або електронною поштою у визначений пунктом 8 цього Порядку строк, повідомлення про нещасний випадок за формою згідно з додатком 2 до Порядку територіальному органу Держпраці, територіальному органу Пенсійного фонду України та військовій адміністрації (військово-цивільній адміністрації, місцевій держадміністрації чи органу місцевого самоврядування), первинній організації профспілки, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності - територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку.<br />
<br />
Відповідно до п. 141-19. територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця в письмовій або електронній формі повідомлення про нещасний випадок, зазначений у пункті 141-15 цього Порядку, або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров’я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи тощо) утворюється комісія із спеціального розслідування, до складу якої входять:<br />
<br />
# посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії);<br />
<br />
# представник територіального органу Пенсійного фонду України, представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування).<br />
<br />
'''Важливо! '''За необхідності до участі в розслідуванні можуть бути залучені роботодавець або його представник, лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), а також представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб’єднання) з включенням їх до складу комісії.<br />
<br />
Інформація про призначення розслідування нещасного випадку, хід проведення розслідування та його результати може надаватися головою спеціальної комісії потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) з використанням усіх наявних засобів зв’язку (за попереднім їх повідомленням, про що зазначається в протоколі засідання комісії), в тому числі в електронній формі.<br />
<br />
=== Обовязки спеціальної комісії розслідування нещасного випадку на виробництві за обставин під час виконання працівниками трудових обов’язків внаслідок воєнних (бойових) дій ===<br />
Спеціальна комісія з розслідування нещасного випадкузобов’язана:<br />
<br />
* провести в будь-якому придатному приміщенні або з використанням конференц-зв’язку (дистанційно) засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;<br />
<br />
* обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5.<br />
<br />
* У разі коли комісія із спеціального розслідування не має доступу на територію підприємства (установи, організації) у зв’язку з веденням бойових дій або його тимчасовою окупацією чи існує загроза техногенної, екологічної катастрофи, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі, в якому він фіксує обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, устатковання, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку, використовуючи для цього наявну технічну документацію, дані бухгалтерського обліку, копії документів, що підтверджують право власності на майно (у разі знищення їх оригіналів), фото- та/або відеоматеріали, які перебувають у його розпорядженні, пояснення свідків тощо (у такому випадку в протоколі огляду місця, в якому стався нещасний випадок, робиться відповідна відмітка із зазначенням документів, на підставі яких його було складено);<br />
* одержати за можливості, зокрема з використанням доступних засобів зв’язку, пояснення від роботодавця, його представників, посадових осіб, інших працівників підприємства (установи, організації), потерпілого та зафіксувати їх письмово згідно з додатком 7, опитати свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, та зафіксувати письмово результати опитування згідно з додатком 8. Пояснення та результати опитування за формами згідно з додатками 7 і 8 обов’язково засвідчуються підписом члена спеціальної комісії, який їх проводив;<br />
<br />
* розглянути наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку та у разі потреби надіслати відповідні запити в письмовій або електронній формі роботодавцю, підприємствам, установам та організаціям щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;<br />
<br />
* залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (за необхідності);<br />
<br />
* визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку відповідно до Класифікатора видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;<br />
<br />
* з’ясувати обставини настання нещасного випадку;<br />
<br />
* визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;<br />
<br />
* скласти акти за формою Н-1 згідно з додатком 11-1 у кількості, визначеній рішенням спеціальної комісії, а у разі настання групового нещасного випадку - акти за формою Н-1 щодо кожного потерпілого;<br />
<br />
* розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1, а у разі незгоди члена спеціальної комісії із змістом розділів 4, 5 і 7 такого акта - обов’язково підписати такі акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово і містить обґрунтовані пропозиції до змісту розділів 4, 5 і 7 акта (окрема думка додається до таких актів та є їх невід’ємною частиною);<br />
<br />
* надати протягом п’яти робочих днів після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження. Зазначені акти та матеріали розслідування можуть бути надіслані з використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.<br />
<br />
Рішення спеціальної комісії щодо результатів розслідування може бути оскаржене до Держпраці або в судовому порядку роботодавцем, потерпілим (членами сім’ї потерпілого чи уповноваженою ними особою), установами та організаціями, представники яких входили до її складу.<br />
<br />
Відповідно до п. 141-24 Порядку, протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх Держпраці та її територіальному органові за місцем настання нещасного випадку, територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), органові Національної поліції (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків), профспілковому органу вищого рівня або територіальному об’єднанню професійних спілок;<br />
<br />
іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).<br />
<br />
Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 разом з документами, зазначеними у пункті 10 примітки до додатка 11-1.<br />
<br />
У разі неможливості роботодавцем сформувати матеріали спеціального розслідування та надіслати їх визначеним цим пунктом Порядку адресатам такий обов’язок покладається на територіальний орган Держпраці, що утворив комісію.<br />
<br />
'''Важливо! '''У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров’ю членам комісії, пов’язану з веденням воєнних (бойових) дій або виникненням надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію, про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог цього Порядку після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.<br />
<br />
У період дії воєнного (надзвичайного) стану та протягом місяця після прийняття рішення про його скасування чи припинення допускається продовження строку складення роботодавцем відомостей про наслідки нещасного випадку за формою Н-2.”.<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві.<br /><br />
<br />
Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуються норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.<br />
[[Категорія:охорона праці]]<br />
[[Категорія:суди]]<br />
== Відшкодування моральної шкоди. ==<br />
Відповідно до п. 8 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] Виплата моральної шкоди не є страховою виплатою».<br />
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.<br><br />
<br />
Згідно з статтями 16 та 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенції 1981 року Міжнародної організації праці (МОП) «Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище» №155], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3988-17 Законом України №3988-VI від 02.11.2011 року], від роботодавців вимагається забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців також вимагається надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я. Крім цього від роботодавців вимагається передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві.<br><br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»], державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.<br />
З урахуванням конституційної значущості життя і здоров’я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець закріпив за працедавцем обсяг обов’язків для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відповідальність за їх можливе невиконання і травмування працівника.<br><br />
<br />
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. <br><br />
<br />
Статтею 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі КЗпП) встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.<br><br />
<br />
Відповідно до ст. 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.<br><br />
<br />
Згідно з статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. <br><br />
<br />
Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України <br />
від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2272-14 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»], пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20110101 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»] (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».<br><br />
<br />
Згідно зі ст.ст. 23, 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.<br><br />
<br />
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює мені моральні й фізичні страждання, які обмежують мої можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.<br />
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»], розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.</div>Ivanenko.yuliiahttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%89%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%96&diff=42281Нещасний випадок на виробництві2023-03-29T08:36:21Z<p>Ivanenko.yuliia: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенція 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище N 155]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/59-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 р. № 59]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-08 Рішення Конституційного Суду України від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»] <br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»]<br />
<br />
== Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ==<br />
Відповідно до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці» '''відповідальність за правильну організацію розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на роботодавця.'''<br />
<br />
''' У свою чергу, безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:'''<br />
<br />
· терміново організувати надання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;<br />
<br />
· повідомити про те, що сталося, роботодавця, службу охорони праці (інженера з охорони праці), керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;<br />
<br />
· зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.<br />
<br />
'''Куди звертатися?'''<br />
<br />
''' Про кожний нещасний випадок''' потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні '''негайно повідомити''' безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.<br />
<br />
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно повідомити з використанням засобів зв'язку про нещасний випадокиробочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;<br />
<br />
У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.<br />
<br />
'''Важливо!''' Нещасні випадки класифікуються стосовно їх зв’язку з виробництвом. Якщо нещасний випадок виробничого характеру пов’язаний з виробництвом-складається акт форми Н-1, якщо нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом- складається акт форми НПВ''.''<br />
<br />
'''Перелік необхідних документів!'''<br />
<br />
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт за формою НВП, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;<br />
<br />
- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, складається також у чотирьох примірниках карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.<br />
<br />
До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (акт за формою Н-5) додаються акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (акт за формою Н-1), або акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (акт за формою НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків і потерпілого, витяги з експлуатаційної документації" схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця (устаткування, машини, апаратури тощо), у разі потреби - медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.<br />
<br />
На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться у матеріалах розслідування. Нещасні випадки реєструються роботодавцем у спеціальному журналі за встановленою формою.<br />
<br />
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НПВ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства,- '''протягом доби''' після одержання необхідних матеріалів. '''Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:'''<br />
<br />
- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
<br />
- керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, дільниці, місця, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ, примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання чи отруєння);<br />
<br />
- відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- профспілковій організації, членом якої є потерпілий (акт форми Н-1 або НПВ);<br />
<br />
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (акти форми Н-5, Н-1 або НПВ разом з інтими матеріалами розслідування).<br />
<br />
Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство; у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 та карта обліку гострого професійного захворювання (отруєння) форми П-5 надсилається також до відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).<br />
<br />
Акти розслідування нещасного випадку, акти за формою Н-1 або НПВ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. У разі реорганізації підприємства дані документи підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.<br />
<br />
'''Які строки розгляду питання?'''<br />
<br />
''' На підприємстві''' (в установі, організації), '''не пізніше наступного робочого дня''' після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), наказом роботодавця '''утворюється комісія з розслідування нещасних випадків''' та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі — комісія).<br />
<br />
'''Розслідування нещасного випадку''' та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''комісією підприємства''' (установи, організації) '''проводиться протягом п’яти робочих днів''' з дня утворення комісії.<br />
<br />
'''Держпраці''' та/або її територіальним органом '''утворюється комісія із спеціального розслідування''' (далі — спеціальна комісія) '''протягом одного робочого дня''' після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок<br />
<br />
'''Спеціальне розслідування''' нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) '''проводиться протягом 15 робочих днів'''.<br />
<br />
Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:<br />
<br />
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія,<br />
<br />
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)<br />
<br />
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння)<br />
<br />
- з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);<br />
<br />
- визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;<br />
<br />
- '''скласти акт за формою Н-1''' згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;<br />
<br />
- '''розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1''' (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а '''у разі незгоди члена комісії''' (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 7, 8 такого акта — '''обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки''', яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 7, 8 акта ('''окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною''');<br />
<br />
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;<br />
<br />
'''Рішення''' щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом '''приймається комісією''' '''(спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.''' У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.<br />
== Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях ==<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/59-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 20.01.2023 р. № 59] доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#Text Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337], окремим розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях».<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
Відповідно до трудового законодавства порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін., що може спричинити настання нещасного випадку на виробництві.<br /><br />
<br />
Особи – постраждалі внаслідок нещасного випадку на виробництві та щодо яких порушуються норми трудового законодавства, можуть звернутися до суду за місцем реєстрації постраждалої особи з позовною заявою в рамках адміністративного або кримінального провадження.<br />
[[Категорія:охорона праці]]<br />
[[Категорія:суди]]<br />
== Відшкодування моральної шкоди. ==<br />
Відповідно до п. 8 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] Виплата моральної шкоди не є страховою виплатою».<br />
Статтею 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.<br><br />
<br />
Згідно з статтями 16 та 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_050 Конвенції 1981 року Міжнародної організації праці (МОП) «Про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище» №155], яка ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3988-17 Законом України №3988-VI від 02.11.2011 року], від роботодавців вимагається забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців також вимагається надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я. Крім цього від роботодавців вимагається передбачати заходи для вирішення питань, пов'язаних з виникненням аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві.<br><br />
<br />
Відповідно до частини 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»], державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.<br />
З урахуванням конституційної значущості життя і здоров’я як невідчужуваного та непорушного блага, що належить людині від народження і охороняється державою, законодавець закріпив за працедавцем обсяг обов’язків для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та відповідальність за їх можливе невиконання і травмування працівника.<br><br />
<br />
Статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закону України «Про охорону праці»] передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділу умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. <br><br />
<br />
Статтею 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі КЗпП) встановлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.<br><br />
<br />
Відповідно до ст. 173 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.<br><br />
<br />
Згідно з статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. <br><br />
<br />
Про наявність права на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок нещасного випадку на виробництві зазначено в рішенні Конституційного Суду України <br />
від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б" підпункту 4 пункту 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2272-14 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»], пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20110101 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»] (справа про страхові виплати), де в абзаці 9 пункту 5 мотивувальної частини зазначено, що: «положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та статтею 237-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця)».<br><br />
<br />
Згідно зі ст.ст. 23, 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку.<br><br />
<br />
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов'язків, заподіює мені моральні й фізичні страждання, які обмежують мої можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.<br />
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»], розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.</div>Ivanenko.yuliia