https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Iurii.vedmetskyi&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-29T08:21:22ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=31743Забезпечення позову в адміністративному процесі2021-11-22T07:22:15Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div> <br />
== Нормативна база == <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002760-08 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ"]<br />
== Підстави та порядок забезпечення адміністративного позову ==<br />
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ)].<br />
<br />
Не допускається забезпечення позову шляхом:<br />
* зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;<br />
* зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;<br />
* зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;<br />
* зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;<br />
* зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);<br />
* зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.151 КАСУ]).<br />
Заява про забезпечення позову подається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 ст. 153 КАСУ]:<br />
<br />
# до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ] (Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 КАСУ];(Глава 3 ст.ст. 26-30);<br />
# після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.<br />
<br />
<br />
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.<br />
<br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 ст.154 КАСУ], заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Питання про заміну одного заходу забезпечення іншим вирішується судом в судовому засіданні наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання. У той час як клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 155-157 КАСУ)].<br />
<br />
Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:<br />
<br />
* неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10610 (ст. 153 КАСУ)];<br />
* повернення позовної заяви;<br />
* відмови у відкритті провадження у справі.<br />
<br />
<br />
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.<br />
<br />
==Способи забезпечення адміністративного позову==<br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено такі способи забезпечення адміністративного позову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 стаття 151]):<br />
<br />
*зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;<br />
*забороною відповідачу вчиняти певні дії;<br />
*забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;<br />
*зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.<br />
<br />
==Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову==<br />
<br />
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10665 (ст. 238 КАСУ)], або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.<br />
<br />
Також положення цієї статті не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Суди]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8F_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2)&diff=31739Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)2021-11-22T06:59:35Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України " Про тваринний світ"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України " Про рослинний світ"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу».]<br />
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==<br />
Керуючись статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”] Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.<br />
Стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.<br />
Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.<br />
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»] визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються.<br />
Відповідно до підпункту 3.6.14. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.<br />
Відповідно до підпункту 3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України] визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.<br />
<br />
<br />
Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти. <br />
<br />
Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] прибудинкова територія:<br />
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.<br />
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.<br />
Згідно з п.9.1.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України] Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати <br />
листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив. <br />
<br />
==== Спалювання рослинності на '''об'єктах природно-заповідного фонду.''' ====<br />
Дуже часто громадяни удаються до спалювання рослинності на '''об'єктах природно-заповідного фонду.''' Територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України оголошуються ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково. До складу природно-заповідного фонду України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.<br />
<br />
З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.<br />
<br />
'''Спалювати листя категорично забороняється.'''<br />
<br />
Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення донедавна було передбачено штрафні санкції, розмір більшості яких не відповідав вимогам сучасності через занадто малий розмір. Так, не виконувалась превентивна функція покарання, яка б мала забезпечувати уникнення особою порушення норм права через загрозу покарання, настання якого суттєво б погіршило його становище, а тому не варте було ризику шляхом вчинення правопорушення і тих вигод, які мнимо таке правопорушення могло б принести. Також, не повною мірою реалізовувалась виховна функція покарання – навіть сплативши один раз штраф, суми якого подекуди були такі незначні, що становили, наприклад, 51 гривню, особа продовжувала вчиняти правопорушення, вигода від якого, на її думку, перевищувала можливі втрати при сплаті штрафу.<br />
13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу»].<br />
Його нормами передбачається удосконалення порядку притягнення осіб до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того, аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж.<br />
== Види відповідальності ==<br />
Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишньому об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.<br />
=== Адміністративна === <br />
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України Про адміністративні правопорушення] <br />
<br />
Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -<br />
<br />
* тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -<br />
<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Відповідно до ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України Про адміністративні правопорушення] Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -<br />
<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br />
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -<br />
<br />
* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.<br />
<br />
=== Важливо знати! ===<br />
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян — грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах. Тобто штраф за випалення рослинності в населеному пункті для мешканців складатиме від '''3060 до 6120 грн!!!'''<br />
<br />
== Кримінальна ==<br />
Відповідно до ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]<br />
Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -<br />
<br />
* караються штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.<br />
<br />
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -<br />
<br />
* караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.<br />
<br />
Відповідно до ст.245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] <br />
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -<br />
<br />
* караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.<br />
<br />
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -<br />
* караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.<br />
[[Категорія: Екологічне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=31381Встановлення факту народження особи2021-10-29T06:20:17Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції про права дитини] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254-viii Постанова Верховної Ради України від 17.03.2015 № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 “Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні”] <br />
<br />
== Встановлення факту народження особи у судовому порядку ==<br />
Для реєстрації особи та виконання зобов’язання державного органу реєстрації актів цивільного стану зареєструвати особу з відповідним записом до книги реєстрації актів цивільного стану та видачею свідоцтва необхідно встановити юридичний факт народження особи (наприклад, у випадку, якщо особа народилася поза закладом медичної допомоги), звернувшись до суду з відповідною заявою<br />
<br />
Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження).<br />
<br />
Крім того, зазначеною нормою передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.<br />
<br />
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.<br />
<br />
== Встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України ==<br />
Відповідно до ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br />
<br />
ВАЖЛИВО ЗНАТИ! Відповідно до листа-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду на адресу голів апеляційних судів (вх.№312/0/207-21 від 16.04.2021 року) встановлено, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику '''не потрібно''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
<br />
== Докази у справі щодо встановлення факту народження особи ==<br />
Для встановлення судом факту народження особи необхідно надати такі докази, що є підставами для реєстрації дитини:<br />
* медичну довідку про перебування дитини під наглядом лікувального закладу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1151-06#Text форми № 103-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545], та письмову заяву двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я;<br />
* акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у разі народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. За відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1151-06#Text форми № 103-1/о];<br />
* лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545], у разі мертвонародження.<br />
Доказом народження особи можуть бути й інші документи, які підтверджують факт її народження, а саме: індивідуальна картка вагітної і породіллі (обмінна карта), акт свідків про народження дитини (батьків, друзів, сусідів) тощо.<br />
== Рішення суду ==<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 319 ЦПК України]).<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту народження особи, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]<br />
* [[Встановлення факту смерті особи]]<br />
* [[Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=31379Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2021-10-29T06:12:45Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.<br />
<br />
Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.<br />
<br />
Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, проведення зазначених дій щодо державної реєстрації народження дитини здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
ВАЖЛИВО ЗНАТИ! Відповідно до листа-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду на адресу голів апеляційних судів (вх.№312/0/207-21 від 16.04.2021 року) встановлено, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]</u><br />
<br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br />
<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст. 317 ЦПК України'''] ===<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97&diff=31378Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території2021-10-29T06:12:19Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]<br />
<br />
== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==<br />
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].<br />
<br />
Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та Мінреінтеграції.<br />
<br />
До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених Мінреінтеграції.<br />
<br />
Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''<br />
<br />
# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;<br />
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;<br />
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;<br />
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.<br />
<br />
Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.<br />
<br />
Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).<br />
<br />
Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.<br />
<br />
У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.<br />
<br />
Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.<br />
<br />
За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.<br />
<br />
За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею дитини, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.<br />
<br />
У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF#Text Порядку], що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).<br />
<br />
У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.<br />
<br />
Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.<br />
<br />
За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.<br />
<br />
Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.<br />
<br />
'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.<br />
<br />
Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.<br />
<br />
На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.<br />
<br />
Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.<br />
<br />
Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.<br />
<br />
'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.<br />
<br />
== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==<br />
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n90 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.<br />
<br />
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.<br />
<br />
Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.<br />
<br />
Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.<br />
<br />
Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, проведення зазначених дій щодо державної реєстрації народження дитини здійснюється у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.<br />
<br />
Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]<br />
<br />
За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''<br />
ВАЖЛИВО ЗНАТИ! Відповідно до листа-розяснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду на адресу голів апеляційних судів (вх.№312/0/207-21 від 16.04.2021 року) встановлено, що для встановлення фактів народження та смерті вимога місцевих судів про необхідність отримання громадянами письмової відмови в органах державної реєстрації актів цивільного стану не ґрунтується на положеннях чинного законодавства. Отже, заявнику '''<u>не потрібно</u>''' звертатися до органів державної реєстрації актів цивільного стану для отримання відмови у проведенні реєстрації народження, а звертатися одразу безпосередньо до відповідного суду для встановлення фактів народження.<br />
<br />
=== Хто може звернутися до суду? ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8388 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.<br />
<br />
Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. <br />
<br />
Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.<br />
<br />
Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до п. 21 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»].<br />
<br />
=== Які вимоги до заяви? ===<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:<br />
<br />
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;<br />
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;<br />
* докази, що підтверджують факт.<br />
<u>Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]</u><br />
<br />
=== Які докази слід додати? ===<br />
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.<br />
<br />
Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України. <br />
<br />
=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===<br />
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.<br />
<br />
=== Що зазначається в рішенні суду? ===<br />
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.<br />
<br />
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.<br />
<br />
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.<br />
<br />
=== Що робити після ухвалення рішення? ===<br />
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.<br />
<br />
Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.<br />
<br />
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.<br />
<br />
=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст. 317 ЦПК України'''] ===<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія: Сімейне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=29682Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій2021-07-12T06:53:59Z<p>Iurii.vedmetskyi: додано детальнішу інформацію про зарахування стажу з розрахунку 1 місяць за 3</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Закон України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==<br />
Пенсії учасникам бойових дій розраховують згідно зі ст. 27, 28 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] і залежить їх розмір від тривалості страхового (трудового) стажу та заробітної плати (доходу).<br />
<br />
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/656-2010-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій"] з 1 січня 2012 р. особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій, у яких розмір пенсійних виплат не досягає: '''''у осіб з інвалідністю внаслідок війни 1 групи — 285% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 2 групи — 255%, 3 групи — 225%, учасників бойових дій — 165%''''', виплачують щомісячну державну адресну допомогу до пенсії у розмірі, що не сягає зазначених розмірів. У разі зміни прожиткового мінімуму проводять перерахунок.<br />
<br />
Згідно з [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1603-15 Законом України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»] передбачена щомісячна виплата цільової грошової допомоги: '''''особам з інвалідністю внаслідок війни 1 групи в розмірі 70 грн, особам з інвалідністю внаслідок війни 2 і 3 груп — 50 грн, учасникам бойових дій — 40 грн, незалежно від розміру пенсій, надбавок, підвищень, додаткової пенсії та ін'''''.<br />
<br />
В учасників АТО є можливість скористатися правом на достроковий вихід на пенсію передбачений п.3 Заключних положень [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»], а саме:<br />
- військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення '''''чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок'''''.<br />
<br />
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ].<br />
<br />
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] при наявності встановленої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом] вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років, що нараховується з наступного дня після звільнення зі служби.<br />
<br />
Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п Порядку № 393], до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в цій постанові, зараховується на пільгових умовах о'''дин місяць служби за три місяці''', зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення. Важливо знати, що в більшості випадків органи пенсійного фонду відмовляють у зарахуванні страхового стажу на пільговоих умовах з підстав, що страховий стаж в розрахунку о'''дин місяць служби за три місяці''' зараховується виключно при виході військовослужбовців на песію'''. Така позиція є хибною!!!'''<br />
<br />
Таку правову позицію нещодавно висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 185/7049/16-а.<br />
<br />
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів Верховного Суду посилалася на статтю 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.<br />
<br />
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.<br />
<br />
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.<br />
<br />
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.<br />
<br />
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1294-14#Text 2.3 розділу 2 Положення № 530] передбачено, що час проходження служби, упродовж якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах — один місяць служби за три.<br />
<br />
Аналіз наведених норм матеріального права дав підстави Верховному Суду для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці.<br />
<br />
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17 та від 2 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17).<br />
<br />
== Добровільний порядок ==<br />
'''Куди звернутися'''<br /><br />
Необхідно звернутись до органів пенсійного фонду за місцем проживання із письмовою заявою про призначення дострокової пільгової пенсії.<br />
<br />
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"], '''заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом ( 2262-12 )''', та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) '''через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України.'''<br />
<br />
'''Вартість'''<br /><br />
Даний порядок є безоплатним та не потребує жодних коштів.<br />
<br />
'''Перелік та зразки необхідних документів'''<br /><br />
Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду такий пакет документів:<br /><br />
* паспорт (інший документ, що засвідчує особу, її місце проживання (реєстрації та вік) та ідентифікаційний номер;<br />
* письмова заява про призначення дострокової пенсії [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.1)];<br />
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;<br />
* документи, які підтверджують страховий стаж;<br />
Документами, які підтверджують трудовий стаж, можуть бути трудова книжка, диплом (в разі навчання за денною формою), військовий квиток, довідки, видані за місцем роботи, служби, навчання; свідоцтва про народження дітей для жінок, які не працювали і здійснювали догляд за дітьми до 3-річного віку; документи, що підтверджують догляд за особою з інвалідністю 1 групи, дитиною з інвалідністю або пристарілим; документи, що підтверджують періоди здійснення особою підприємницької діяльності.<br />
* посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;<br />
* довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E (додаток 1.2)].<br /><br />
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07 Порядку № 3-1] для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: <br />
* заява про призначення пенсії (додаток 1); <br />
* грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; <br />
* військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); <br />
* документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону ( 2262-12 )]; <br />
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю; <br />
* копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); <br />
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк";<br />
* копія паспорта.<br />
<br />
Перелік та зразки документів є індивідуальними та потребують уточнення в органах ПФУ.<br /><br />
<br />
'''Строки розгляду питання'''<br /><br />
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії не пізніше 10 днів з дня їх надходження, що відповідає вимогам ст. 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення».]<br />
<br />
Відповідно до Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені цим Порядком.<br />
<br />
'''Підстави для відмови'''<br /><br />
Підставою відмови може бути лише відсутність усіх необхідних документів, які підтверджують правовий статус вік та стаж роботи.<br /><br />
<br />
'''Порядок оскарження'''<br /><br />
Відмова у призначенні пільгової пенсії може бути оскаржена в судовому порядку.<br />
<br />
'''Особливі випадки'''<br /><br />
Особливим випадком у даній ситуації може бути ліквідація чи реорганізація підприємства, установи, організації, яка може підтвердити стаж роботи заявника. При цьому необхідно звернутись із запитом до державного архіву за місцем реєстрації даної організації.<br />
<br />
== Позасудовий порядок ==<br />
Позасудовий порядок врегулювання спору при призначенні пільгової пенсії може включати в себе звернення зі скаргою до вищестоящої організації, наприклад УПФУ обласного значення.<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
В разі неправомірної відмови учаснику АТО у призначенні пільгової пенсії, останній вправі звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання дій ПФУ протиправними та зобов’язанням призначити та виплатити пенсію.<br />
<br />
'''Куди звернутися'''<br /><br />
Відповідно до правил адміністративного судочинства з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем знаходження відповідача.<br />
<br />
'''Вартість'''<br /><br />
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] в залежності від кількості позовних вимог. При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так учасники АТО мають пільги визначені п. 13 ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] і в даному випадку звільнені від сплати судового збору. <br />
<br />
'''Перелік та зразки необхідних документів'''<br /><br />
* Зразок № 1 - [[Файл:Адміністративний позов про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України.docx|mini|Адміністративний позов про визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України]]<br />
*Зразок № 2 - [[Файл:Адміністративний позов зразок 2.docx|міні]] <br />
<br />
'''Строки розгляду питання'''<br /><br />
Згідно вимог ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але '''''не більше місяця з дня відкриття провадження у справі''''', якщо інше не встановлено цим Кодексом При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.<br />
<br />
'''Підстави для відмови'''<br /><br />
Підставою для відмови у даному позові може бути недосягнення позивачем віку чи відсутність стажу роботи визначених законом.<br />
<br />
'''Порядок оскарження'''<br /><br />
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу], а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається '''''протягом десяти днів з дня отримання копії постанови'''''. (ст. 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]).<br />
<br />
'''Особливі випадки'''<br /><br />
Особливими випадками в даному випадку є оспорення відповідачем наявності стажу чи статусу учасника АТО.<br />
<br />
[[Категорія:Призначення пенсії]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=29647Порядок звернення стягнення на майно боржника2021-07-07T08:46:50Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про електроенергетику"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]<br />
<br />
== Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника ==<br />
<br />
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить '''постанову'''.<br />
<br />
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти''' на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], статті 18-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"], на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"], на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, '''відкритих після винесення постанови про накладення арешту'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). Закон України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника – юридичної особи у банках чи інших фінансових установах '''боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах''', виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Такі дії та вони кваліфікувалися за статтею 382 Кримінального кодексу України – “Невиконання судового рішення” - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.<br />
<br />
''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
<br />
'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.'''У подальшому така перевірка проводиться виконавцем'' '''не рідше ніж один раз на два тижні''' - ''щодо виявлення рахунків боржника,'' '''не рідше ніж один раз на три місяці''' - ''щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника''. (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
== Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті ==<br />
* ''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
<br />
Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
<nowiki> </nowiki><span style="color:#008B00">Додатково див. "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"</span><br />
<br />
== Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи ==<br />
<br />
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.'''При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'' ('''тобто з 01 січня 2021 по 30 листопада 2021 року становить 120000 грн'''), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n953 п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень]).<br />
<br />
'''Протягом дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"] не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:'''<br><br />
<br />
# таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;<br />
# загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;<br />
<br />
''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз.2 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
== Звернення стягнення на заставлене майно==<br />
<br />
'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''<br><br />
<br />
# право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;<br />
# вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;<br />
# наявна письмова згода заставодержателя.<br><br />
<br />
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”].<br />
<br />
'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.''' Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №340/1018/19 від 17.01.2020 року [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989717]) '''встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.''' <br />
<br />
'''Важливо знати!!!'''<br />
<br />
Про алгоритм дій в разі накладення арешту на зарплатний чи пенсійний рахунки докладніше їде мова в статті - "Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні" [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96] <br />
<br />
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами ч.ч. 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження". Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. <br />
<br />
У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''' У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,'''стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''У разі якщо на зазначене у частині п’ятій статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''<br />
<br />
# майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);<br />
# об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.<br />
<br />
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними статтею 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб ==<br />
<br />
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
=== Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю ===<br />
<br />
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53<sup>1</sup> ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Майно, на яке не може бути звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні''''' (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br>''<br />
<br />
# Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).<br />
# Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.<br />
# Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.<br />
# Один холодильник на сім’ю.<br />
# Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.<br />
# Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.<br />
# Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.<br />
# Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.<br />
# Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.<br />
# Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).<br />
# Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.<br />
# Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.<br />
# Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.<br />
<br />
== Арешт і вилучення майна (коштів) боржника ==<br />
<br />
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 4 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''' Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br><br />
<br />
'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''<br />
# якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;<br />
# якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;<br />
# якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.<br />
<br />
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.<br />
<br />
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.''' Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і '''не пізніше наступного робочого дня''' передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У порядку, встановленому статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==<br />
<br />
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==<br />
<br />
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зняття арешту з майна ==<br />
<br />
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:'''<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;<br />
# надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;<br />
# отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;<br />
# наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;<br />
# відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;<br />
# отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;<br />
# погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;<br />
# підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.]<br><br />
<br />
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==<br />
<br />
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Реалізація арештованого майна''' (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]) '''здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати.''''' Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Порядок реалізації майна], зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”], крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить '''85 відсотків''', а рухоме майно - '''75 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”].'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить '''70 відсотків,''' ''а рухоме майно - '''50 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.''''' За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.''''' За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною.'' Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,'' воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 11 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==<br />
<br />
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Арешт рахунку для отримання аліментів ==<br />
Статтею 179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] визначено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, тому на них не може бути звернуто стягнення.<br />
<br />
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]<br />
<br />
У частині першій статті 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.<br />
<br />
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 73 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text «Про виконавче провадження»] стягнення не може бути звернено на допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом.<br />
<br />
При цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України] уточнює правовий режим аліментів, отриманих на неповнолітню дитину шляхом визнання за нею права брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.<br />
<br />
Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2020 року у справі № 752/22214/16-ц, провадження № 61-21694 св 19. Детальніше з постановою можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88187501<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%88%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=29149Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування2021-06-14T06:15:08Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
<br />
== Офіційне працевлаштування ==<br />
''Офіційне працевлаштування'' працівника - гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладання трудового договору. Згідно Конституції, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).<br /> Це право реалізується шляхом укладання '''''трудового договору'''''. При укладенні трудового договору існують певні вимоги до його форми: трудовий договір укладається, як правило, в '''письмовій формі'''.<br />
Саме дотримання письмової форми трудового договору при працевлаштуванні дає працівнику можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця. Таким чином, трудовий договір є базовою гарантією, двостороннім правочином між працівником і роботодавцем, який закріплює права та обовязки сторін. Ст. 24 КЗпП України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text] чітко визначено випадки коли писмова форма укрладення трудового договору обов'язкова -<br />
<br />
1) при організованому наборі працівників;<br />
<br />
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;<br />
<br />
3) при укладенні контракту;<br />
<br />
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;<br />
<br />
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);<br />
<br />
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;<br />
<br />
6<sup>-1</sup>) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;<br />
<br />
7) в інших випадках, передбачених законодавством України<br />
<br />
== Нелегальне працевлаштування ==<br />
''Нелегальним працевлаштуванням'' слід вважати виконання певного виду робіт без юридичного оформлення працевлаштування, тобто без укладання трудового договору. В разі, якщо роботодавець допускає працівника до роботи без оформлення трудового договору, ці дії є порушенням законодавства про працю та є підставою для накладення на нього <u>штрафу</u>(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). Слід зазначити, що виконання роботи без офіційного працевлаштування значно звужує реалізацію трудових прав такого працівника.<br /><br />
<br />
== Відповідальність за використання найманої праці без укладення трудового договору ==<br />
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:<br />
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Органом, уповноваженим накладати штраф є територіальні управління Державної служби України з питань праці.(стаття 265 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України])<br><br />
У випадку, коли роботодавець не бажає укладати трудовий договір, та допускає працівника до роботи, ці дії також можуть підпадати під склад кримінального злочину, так зокрема: Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", - '''караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.'''<br />
<br><br />
Ті самі дії застосовані щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, -'''караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців''' (ст. 172 КК України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]). <br /><br />
<br />
== Дії працівника у разі виявлення порушення законодавства щодо його офіційного працевлаштування ==<br />
В разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись з письмовим зверненням до територіального управління Державної служби України з питань праці з проханням провести перевірку зазначеного факту порушення. Знайти контакти таких територіальних відділень Державної служби України з питань праці можна на її офіційному сайті -https://dsp.gov.ua/. <br><br />
Додатково, працівник має право звернутись до суду з позовом про встановлення факту трудових відносин. Для встановлення факту трудових відносин в судовому порядку, рекомендовано мати докази, які підтверджують факт того, що працівник дійсно працював на користь роботодавця — це можуть бути будь-які письмові, фото, відео, аудіо докази, так само, як і покази свідків. В разі задоволення позову, роботодавець буде зобов’язаний оформити трудові відносини та зробити записи до трудової книжки.<br /><br />
<br />
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]<br />
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8_%D0%B2_%D1%97%D1%97_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=28437Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні2021-05-05T07:13:32Z<p>Iurii.vedmetskyi: додано визначення юрисдикції суду щодо позову про оскарження</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]<br />
<br />
== Підстави відмови у вчиненні нотаріальної дії == <br />
Нотаріус є процесуально незалежною особою, яка самостійно приймає рішення, вчиняти нотаріальну дію чи відмовити в її вчиненні. Нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. <br />
<br />
На вимогу особи, якій відмовили у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов’язаний викласти причини відмови у письмовій формі та роз’яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст.49 Закону України “Про нотаріат”], нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє, якщо: <br />
<br />
* вчинення такої дії суперечить законодавству України; <br />
* не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; <br />
* дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; <br />
* є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; <br />
* з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; <br />
* правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; <br />
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; <br />
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; <br />
* особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; <br />
* в інших випадках, передбачених законом.<br />
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o501 ст. 47 ЗУ "Про нотаріат"] вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії (якщо документи не відповідають вимогам, нотаріус може відмовити у вчинені нотаріальних дій):<br />
# Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані (крім випадків, коли такі документи видані (отримані) за допомогою єдиних та державних реєстрів, відомості яких обов’язково використовуються нотаріусом під час вчинення нотаріальної дії).<br />
# Тексти нотаріально посвідчуваних правочинів, заяв, засвідчуваних копій (фотокопій) документів і витягів з них, тексти перекладів та заяв повинні бути написані зрозуміло і чітко, дати, що стосуються змісту посвідчуваних правочинів, повинні бути позначені хоча б один раз словами, а назви юридичних осіб та їх ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - без скорочень із зазначенням їх місцезнаходження. <br />
# Прізвища, імена та по батькові фізичних осіб, їх місце проживання та ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків, крім уповноважених представників юридичних осіб, повинні бути написані повністю, а у випадках, передбачених законами, - із зазначенням дати їх народження.<br />
# Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.<br />
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус '''протягом трьох робочих днів''' виносить відповідну постанову.<br />
<br />
''У разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.''<br />
<br />
== Постанова про ''відмову у вчиненні нотаріальної дії ''==<br />
'''Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії''' – це процесуальний документ, який підтверджує факт відмови нотаріуса чи посадової особи у вчиненні конкретної нотаріальної дії з підстав, передбачених законом. <br />
<br />
Відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,] нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус '''протягом трьох робочих днів виносить постанову''' про відмову у вчиненні нотаріальної дії.<br />
<br />
'''У постанові про відмову зазначаються:'''<br />
* дата винесення постанови;<br />
* прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;<br />
* прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;<br />
* про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);<br />
* причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;<br />
* порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.<br />
Відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o501 статті 42 Закону] вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до Закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.<br />
<br />
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії, відповідно до частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o501 статті 42 Закону,] не може перевищувати одного місяця.<br />
<br />
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.<br />
<br />
Крім того, вказаній особі роз'яснюється порядок оскарження такої постанови (ст. 50 Закону). Обов’язок нотаріуса відмовити у вчиненні незаконної дії виступає гарантією здійснення нотаріальної діяльності в рамках законодавчих норм. При цьому, у випадках, якщо неправомірна дія все ж була вчинена нотаріусом, законом передбачено його обов’язок вжити усіх заходів для її скасування. (ст.51 Закону).<br />
<br />
== Порядок оскарження нотаріальної дії ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 55 та ст. 124 Конституції України], кожна особа має право на судовий захист своїх прав та законних інтересів, причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. <br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o501 ст. 50 ЗУ «Про нотаріат»], нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Таким чином, може відбуватися оскарження '''нотаріальної дії, відмови у вчиненні нотаріальної дії або ж нотаріального акта.''' <br />
<br />
Оскарження нотаріальної дії можливе, якщо особа вважає, що така дія була вчинена неправомірно. Оскарження ж відмови у такому вчиненні матиме місце у разі, якщо особа вважає, що нотаріус неправомірно відмовив у вчиненні нотаріальної дії. <br />
<br />
Оскарження нотаріального акту є ширшим за оскарження нотаріальної дії, оскільки перше являє собою будь-яку дію, що є складовою частиною нотаріальної діяльності, і вчиняється нотаріусом у межах виконання власних повноважень. <br />
<br />
У разі подання позову до приватного нотаріуса відповідачем буде сам приватний нотаріус. У випадку пред'явлення вимог до державного нотаріуса відповідачем буде відповідна державна нотаріальна контора. Це зумовлено тим, що державний нотаріус, крім загального статусу нотаріуса, також має особливий статус – працівника юридичної особи, тобто державної нотаріальної контори. Справи про оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні розглядаються в порядку цивільного судочинства за місцем знаходження відповідної нотаріальної контори <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 50 Закону України “Про нотаріат”], нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. <br />
<br />
Однак важливо правильно визначити юрисдикцію суду до якого необхідно звертатись у даній категорії справ. Важливо розуміти, що ні ЦПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text], ні ЗУ "Про нотаріат" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text] не визначено, до суду якої юрисдикції має звертатися особа, права якої порушено нотаріальною дією або відмовою в її вчиненні. Визначитися в цьому питанні допоможе Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року - Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. Так, проведеним узагальненням встановлено, що питання визначення юрисдикції розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні з позицій судів зводиться до того, чи є нотаріус суб'єктом владних повноважень. Також в цьому Листі зазначається, що незалежно від того, є нотаріус приватним чи працює у державній нотаріальній конторі - він не може вважатися суб'єктом владних повноважень. Таким чином, з урахуванням положень ст. 17 КАС [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text] можна дійти висновку про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства справ щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні. А отже, виходячи з положень ст. 15 ЦПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text], такі справи повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства. <br />
<br />
Друге! Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ "'''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'''" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text] у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Тобто держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження. Тому судам при розгляді позовів щодо оскарження дій або бездіяльності нотаріуса як державного реєстратора прав на нерухоме майно слід пам'ятати, '''що це справи адміністративної юрисдикції''' згідно з п. 8 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів". <br />
<br />
'''Право на оскарження''' нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.<br />
<br />
== Об’єкти судового оскарження: ==<br />
* нотаріальні дії;<br />
* відмова у вчиненні нотаріальних дій;<br />
* нотаріальні акти.<br />
<br />
== Строк позовної давності == <br />
Строк позовної давності — загальний, три роки.<br />
[[Категорія: Нотаріат]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=28393Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування2021-04-30T08:39:18Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України] <br />
* [http://Кодекс%20України%20про%20адміністративні%20правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення] <br />
* [http://Закон%20України%20«Про%20забезпечення%20санітарного%20та%20епідемічного%20благополуччя%20населення Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"]<br />
* [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20населення%20від%20інфекційних%20хвороб» Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] <br />
* [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20прав%20споживачів» Закон України "Про захист прав споживачів"] <br />
* Закон України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text] <br />
* [http://Постанова%20Пленуму%20Верховного%20Суду%20України%20«Про%20судову%20практику%20в%20справах%20про%20відшкодування%20моральної%20(немайнової)%20шкоди» Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»] <br />
* [http://Постанова%20Кабінету%20Міністрів%20України%20«Про%20затвердження%20Положення%20про%20державний%20санітарно-епідеміологічний%20нагляд» Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд»] <br />
* [http://Наказ%20Міністерства%20економіки%20та%20з%20питань%20Європейської%20інтеграції%20України%20«Про%20затвердження%20Правил%20роботи%20закладів%20(підприємств)%20ресторанного%20господарства%20» Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства »] <br />
<br />
== Поняття харчового отруєння та його характерні симптоми==<br />
<br />
Статтею 1 Закону “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів” визначено, що до закладів громадського харчування відносяться ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, піцерія, кулінарія, кіоск чи інший заклад, що забезпечує харчуванням невизначену кількість фізичних осіб. <br />
<br />
.<br />
<br />
'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.<br />
Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації.<br />
Типові симптоми харчового отруєння:<br />
* Нудота.<br />
* Коліки, спазми у животі.<br />
* Діарея.<br />
* Блювання.<br />
* Підвищення слиновиділення.<br />
* Підвищення температури тіла.<br />
* Зневоднення.<br />
* Падіння артеріального тиску.<br />
* Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.<br />
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.<br /><br />
=== '''Алгоритм дії в разі отруєння''' ===<br />
* Завжди зберігайте чек, у разі отруєння його слід додати до вказаних нижче документів.<br />
* Оформити свідчення друзів або знайомих, котрі були теж на трапезі.<br />
* Обов’язково треба засвідчити факт отруєння: звернутися до лікарняного закладу або викликати «швидку», повідомивши лікаря про місце та час вживання страви, якою ви, вірогідно, отруїлися. Слід розповісти не лише про симптоми захворювання, але і про обставини пригоди – аби був задокументований причиново-наслідковий зв’язок між вживанням страви і наслідками. Необхідно зберігати і усі квитанції про придбання призначених ліків.<br />
* Спочатку можна спробувати звернутися з претензією безпосередньо до закладу громадського харчування. До претензії додати копії документів, що засвідчують факт придбання їжі у цьому закладі (чек, квитанція), копію довідки медичного закладу (зокрема виписаний епікриз), зазначити свідків події, у тому числі інших постраждалих.<br />
* Якщо звернення результатів не дало, написати заяву до місцевого управління із захисту прав споживачів.<br />
* Подати позовну заяву до суду, закликавши у ролі відповідача заклад, що надав неякісну їжу і послуги.<br /><br />
<br />
== Органи, до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==<br />
<br />
'''При досудовому врегулюванні спору,''' особа, що має підозри на харчове отруєння, відповідно до ст.41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»] звертається до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства з метою розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.<br /><br />
Передусім це [https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба)], яка зобовязана проводити санітарно-епідеміологічні розслідування (ст.36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»]) задля виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.<br><br />
<br />
'''Судове врегулювання спору''' є останнім етапом відновлення порушених прав потерпілих громадян з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоров'я.<br />
<br />
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==<br />
<br /><br />
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.<br /><br />
Відповідно до ст.42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] порушення санітарних норм тягне за собою '''адміністративну відповідальність''' у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br /><br />
'''Кримінальна відповідальність''' передбачена ст. 325 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]: Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.<br />
<br /><br />
'''Цивільна відповідальність''' - відповідно до ст. 1166 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі ст. 1167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.<br />
<br />
[[Категорія: Відшкодування шкоди]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC&diff=27533Як визнати заповіт недійсним2021-03-30T06:10:27Z<p>Iurii.vedmetskyi: додано посилання та деякі тези з Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо визнання односторонім</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦКУ)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/v1387740-12 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування"]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78298716# Постанова Верховного Суду України від 28 листопада 2018 року по справі № 2-1201/2005]<br />
* Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо визнання односторонніх правочинів недійсними [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/KCS_26_01_2021.pdf]<br />
<br />
== Поняття та види недійсного заповіту ==<br />
'''''Заповіт''''' – це розпорядження, зроблена на випадок смерті, яке укладається у передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1233 ЦКУ]).<br /><br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 202 ЦКУ] заповіт є одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.<br />
<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Глава 16 ЦКУ] встановлює поняття правочинів, підстави визнання їх недійсними та правові наслідки їх вчинення – і це є загальні норми права. Проте [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1257 ЦКУ] містить норми щодо недійсності заповіту, які є спеціальними нормами і унеможливлюють застосування загальних норм для визнання недійсності правочинів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 215, 225 ЦКУ]).<br />
<br />
<u>Недійсні заповіти діляться на нікчемні та оспорювані.</u><br /><br />
Згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1257 ЦКУ] нікчемним є заповіт, складений особою, яка не мала права на це майно, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1247, 1248 ЦКУ]).<br /><br />
До нікчемних заповітів відносяться:<br />
* заповіти, складені фізичною особою, яка не має повної цивільної дієздатності;<br />
* вчинені через представника;<br />
* посвідчені уповноваженою особою, але з порушенням вимог, встановлених законом;<br />
* посвідчені не уповноваженою на це особою;<br />
* секретні заповіти, посвідчені нотаріусом з порушенням вимог, встановлених законом ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1249 ЦКУ]);<br />
* посвідчені за відсутності свідків у випадках, коли їх присутність є обов’язковою ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1253 ЦКУ]);<br />
* заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1307 ЦКУ]). Однак - чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини. Заповіт щодо майна, вказаного у спадковому договорі, складений і посвідчений під час дії спадкового договору, '''який в подальшому було розірвано в судовому порядку''', не може бути визнаний недійсним на підставі частини другої статті 1307 ЦК України.<br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
!<nowiki>Заповіт, посвідчений (виданий) службовою особою (нотаріусом) на тимчасово окупованій території, на якій органи державної влади, посадові та службові особи України не здійснюють свої повноваження, є нікчемним. !!!</nowiki><br />
|}<br />
'''Для встановлення нікчемності заповіту не має необхідності звертатися до суду''', оскільки обов’язок щодо перевірки нікчемності заповіту покладено на нотаріуса. Якщо нотаріус при відкритті спадщини встановить, що заповіт є нікчемним, він відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо ж дії нотаріуса не відповідають нормам законодавства, тоді є можливість оскаржити їх у судовому порядку.<br />
<br />
За позовом заінтересованої особи '''суд може визнати заповіт недійсним''', якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1257 ЦКУ]), тобто якщо суд прийде до переконання, що документ складено людиною, не здатною усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними або заповідач перебував під чиїмось тиском, впливом обману, погрози насильства, якщо оформлення його було вимушеним, написаним під час небезпечної для життя хвороби або внаслідок важких обставин, тоді цей заповіт буде визнано недійсним.<br />
<br />
Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині (їх перелік наводиться вище).<br />
<br />
Чинним цивільним законодавством не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку. Право скасувати заповіт належить лише заповідачу (стаття 1254 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Законом не допускається відчуження права на складання заповіту, його обмеження або відмова від права на заповіт. Принцип свободи заповіту в якості свого невід’ємного елементу включає можливість для особи, яка склала заповіт, в будь-який час змінити його або повністю скасувати. Причому таке рішення заповідач має право приймати неодноразово, керуючись виключно своїми міркуваннями та інтересами, не беручи до уваги ні думку спадкоємців, зазначених у заповіті, ні нотаріуса, який посвідчив заповіт. Заповідач, скасовуючи або змінюючи заповіт, не повинен вказувати причини його зміни або скасування. <br />
{| class="wikitable"<br />
|+<br />
|За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга статті 1257 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Остаточну крапку у вирішенні дискусій стосовно відсутності в судів прерогативи виносити рішення про скасування заповітів поставив Верховний суд України у справі № 2-1201/2005 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/78298716#).<br />
|}<br />
В зазначеній справі позивач звернувся до суду з позовом про скасування заповіту. Суд першої інстанції позовні вимоги задоволив. Ухвалою апеляційного суду 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Верховний суд України, як суд касаційної інстанції, скасував судові рішення та у позові відмовив, акцентувавши увагу на тому, що у цивільному законодавстві не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку. Право скасувати заповіт належить лише заповідачу (статті 1254 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). Тоді як за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (частина друга статті 1257 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]).<br />
Оскільки суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що цивільним законодавством не передбачено можливості скасування заповіту за позовом заінтересованої особи в судовому порядку, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про скасування заповіту слід відмовити.<br />
== Підстави визнання заповіту недійсним ==<br />
Підставами визнання недійсним заповіту є:<br />
* складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою;<br />
* складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2&oldid=9072 посвідчення];<br />
* при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.<br />
<br />
Заповіт є нікчемним (недійсність встановлена законом) у разі складання його особою, яка не мала такого права. Так, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1234 ЦКУ] право на складання заповіту має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, тобто повнолітня особа, яка досягла вісімнадцяти років, а у деяких випадках – шістнадцяти років.<br />
<br />
Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.<br />
<br />
Заповіт може бути визнаний недійсним у разі недодержання в момент його складання вимог щодо оформлення та посвідчення.<br /><br />
Вимоги до форми заповіту визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1247 ЦКУ], відповідно до якої заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, дати та місця народження заповідача та має бути особисто підписаний заповідачем.<br />
<br />
'''Крім того важливо знати!''' <br />
<br />
Відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним у зв’язку з тим, що в цьому випадку визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
<br />
Відсутність у заповіті певних реквізитів, яка не позбавляє можливості встановити особу спадкодавця, свободу його волевиявлення, час, місце вчинення заповіту, особу, яка його нотаріально посвідчила, тощо, не може розцінюватися як порушення форми заповіту.<br />
===Обов'язкова частка у спадщині ===<br />
Суд може визнати заповіт частково недійсним і в тому випадку, якщо в нього не включені особи, які мають [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96&oldid=3267 право на обов’язкову частку у спадщині.]<br />
<br />
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_%D1%83_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96&oldid=3267 право на обов’язкову частку у спадщині]. До них відносяться: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1241 ЦКУ]). <br><br />
Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1235 ЦКУ]).<br />
== Доказова база ==<br />
Основною підставою для оспорювання заповітів в сучасній судовій практиці є порок волі та/або волевиявлення заповідача.<br><br />
Доказом у цій категорії справ, для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту, буде <u>висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, яку призначає суд за клопотанням однієї із сторін - учасників процесу.</u> В окремих випадках судом також призначається почеркознавча експертиза. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 п. 16 ППВСУ від 06.11.2009 № 9])<br />
<br />
Незважаючи на те, що висновок експерта не є беззаперечним доказом і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, на практиці він відіграє вирішальну роль при встановленні судом недійсності заповіту.<br />
== Коло осіб, що мають право звернутись до суду з позовом про визнання заповіту недійсним ==<br />
Звернутися до суду з позовом про визнання недійсним заповіту може лише особа, права та інтереси якої порушено заповітом.<br /><br />
Такими особами можуть бути:<br />
* спадкоємці з обов’язковою часткою у відповідності до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1241 ЦКУ],<br />
* спадкоємці за законом, які у разі відсутності заповіту отримали б у спадок майно,<br />
* спадкоємці за іншим заповітом (у разі складання спадкодавцем декількох заповітів),<br />
* особа, на користь якої було зроблено заповідальне розпорядження.<br />
<br />
'''Право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача.'''<br />
== Підсудність ==<br />
Визнати заповіт недійсним можливо лише через суд, подавши [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 позовну заяву] до районного суду за місцем відкриття спадщини (смерті заповідача).<br />
== Судова практика про визнання заповіту недійсним ==<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-73cs11 Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-73цс11 від 26 грудня 2011 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що відсутність у заповідача паспорта громадянина України не може бути підставою для визнання заповіту недійсним оскільки в даному випадку відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 43 Закону України "Про нотаріат"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пункту 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] визначальним для нотаріуса було саме встановлення особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/lang/uk/nemozhna-viznavati-zapovit-nedijjsnijj-bazuyuchis-na-visnovku-eksperta-pro-nezdatnist-usvidomlyuvati-svo%D1%97-di%D1%97/ Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-9цс12 від 29 лютого 2012 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що неможна визнавати заповіт недійсний, базуючись на висновку експерта про нездатність усвідомлювати свої дії, якщо в ньому відсутній висновок про абсолютну неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій.<br />
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2cs13 Постанова Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-2цс13 від 20 лютого 2013 року м. Київ]<br />
У даній Постанові зазначено, що нотаріус може посвідчувати заповіт тільки в межах свого нотаріального округу. Заповіт скасовано.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/lang/uk/yakshho-glukha-osoba-pidpisala-zapovit-bez-svidkiv-ale-vmila-chitati-to-takijj-zapovit-eh-dijjsnim/ Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-6246св10 від 12 жовтня 2011 р. м. Київ]<br />
У даному Рішенні зазначено: якщо глуха особа підписала заповіт без свідків, але вміла читати, то такий заповіт є дійсним.<br />
* [https://www.dom-pravo.kiev.ua/zapovit-nedijjsnijj-tak-yak-na-chas-skladannya-zapovitu-osoba-viyavlyala-oznaki-trivalogo-psikhichnogo-rozladu/ Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-44487св13 від 9 липня 2014 року м. Київ]<br />
* У даному Рішенні визнано: заповіт недійсним, оскільки встановлено, що на час складання заповіту, оскільки актами амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи встановлено, що на час складання заповіту особа виявляла ознаки тривалого психічного розладу розладу – "органічного амнестичного розладу, обумовленого, на думку комісії, комплексом наявних у під експертного соматно-неврологічних, в тому числі ендокринологічних захворювань, що позбавляло його на вказаний період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними".<br />
* [[Огляд практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах щодо визнання односторонніх правочинів недійсними]] [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/KCS_26_01_2021.pdf]<br />
<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Спадкове право]]<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Нотаріат]]<br />
[[Категорія:Нотаріальні дії]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8&diff=26228Укладення контракту на проходження військової служби2021-02-25T09:50:28Z<p>Iurii.vedmetskyi: доповнено абзац про одноразову грошову допомогу при укладенні першого котракту</p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу »]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затверджена наказом Міністром оборони України від 10 квітня 2009 року № 170] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1375-14 Наказ Міністра оборони України від 13 жовтня 2014 року № 1067 «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18 Наказ Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 "'''Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги'''"] <br />
== Прийняття на військову службу за контрактом ==<br />
На військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу приймаються: громадяни призивного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби; військовозобов’язані; військовослужбовці, які проходять строкову військову службу; військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. <br />
<br />
Вік для прийняття кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу становить від 18 та не досягли граничного віку перебування на військовій службі, від 17 років до 30 років, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби (cтаття 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"])/ <br />
<br />
== Основні вимоги ==<br />
Основними вимогами під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є:<br />
# придатність до військової служби за медичними показниками та показниками профвідбору;<br />
# фізична підготовленість та психологічна стійкість кандидата на військову службу;<br />
# базова загальна освіта та вище/<br />
Вимоги до прийняття на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу іноземців та осіб без громадянства.<br />
Іноземці та особи без громадянства раніше не судимі та які перебувають в Україні на законних підставах, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України на посади рядового, сержантського і старшинського складу, з випробувальним терміном два місяці.<br />
<br />
Основними ( вимогами ) під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є:<br />
Вік 18 до 45 років ( в особливий період до 60 років )<br />
стан здоров'я та придатність до військової служби за медичними показниками;<br />
фізична підготовленість та професійно-психологічний відбір.<br />
Довідково. Стаття 211,212. Закону України " Про військовий обов'язок і військову службу".<br />
<br />
== Строки ==<br />
* Для громадян України, які вперше прийняті на військову службу за контрактом, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу — строком на 3 роки;<br />
* з військовослужбовцями, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу—строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін;<br />
* з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану—до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію; <br />
* з військовослужбовцями строкової військової служби та військовослужбовцями військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію —строком на 6 місяців.<br />
для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;<br />
для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, - до 12 місяців;<br />
чальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;<br />
для осіб офіцерського складу з числа:<br />
{Абзац п'ятий частини другої статті 23 в редакції Закону № 161-IX від 03.10.2019}<br />
військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:<br />
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}<br />
спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;<br />
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}<br />
іншими спеціальностями - 5 років;<br />
{Частину другу статті 23 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}<br />
громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;<br />
{Абзац дев'ятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 161-IX від 03.10.2019}<br />
інших громадян - від 1 до 5 років.<br />
(У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково, відповідно Стаття 231. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).<br />
Порядок відбору кандидатів 1. Прибуває до військового комісаріату за місцем обліку (реєстрації) для співбесіди та підбору посади (в/ч), або до в/ч для отримання письмової згоди (у разі необхідності); Для жінок обов’язкова письмова згода командира військової частини.<br />
2. Надає до військкомату першочергово такі документи: заява громадянина щодо вступу на в/службу за контрактом;<br />
копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; довідку з МВС України про відсутність судимості або її погашення; військовий квиток (для військовозобов’язаних).<br />
3. Проходить в ОВК (РВК) психологічне тестування.<br />
4. Прибуває за направленням військового комісара для проходження військово- лікарської комісії (отримує довідку ВЛК, щодо придатності до проходження в/сл на відповідній посаді);<br />
надає сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду; довідки про: відсутність перебування на обліку у психоневрологічному, шкірвенерологічному та тубдиспансері; про відсутність вагітності (для жінок); визначення групи крові та резус-фактора;<br />
результати аналізів на ВІЛ, сифіліс, гепатитів «В» та «С»; картку медичного огляду.<br />
5. Очікує виклик з військкомату для убуття до НЦ, готує решту документів, які можуть додаватись для оформлення особової справи після укладання контракту: автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках;<br />
довідку про трудову діяльність;<br />
копію документів про освіту;<br />
довідку про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання: службову характеристику (з місця роботи або навчання); письмову згоду на проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності); дві фотокартки розміром 9×12 см.<br />
Військовослужбовець строкової військової служби (мобілізований), який вияв бажання проходити військову службу за контрактом:<br />
1. Подає рапорт (за підпорядкованістю), в якому зазначається серія та номер паспорта, ідентифікаційний номер.<br />
2. Проходить професійно-психологічний відбір (психологічне тестування).<br />
3. Направляється командиром для проходження військово-лікарської комісії (за потребою, у разі відсутності висновку ВЛК, при призові на військову службу та (або) за наявності ознак хвороб).<br />
Решта документів можуть додаватись для оформлення особової справи у місячний термін після укладання контракту:<br />
копія паспорта та довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера;<br />
результати запитів щодо проведення спеціальної перевірки; автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках; копії документів про народження та сімейний стан; копії документів про освіту; дві фотокартки розміром 9×12 см.<br />
Процедура відбору громадян для прийняття на військову службу '''за контрактом передбачає''': за нормативами''', визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1095-19 наказом Міністра оборони України «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України»].'''<br />
('''Пункт 2.16 Розділу 2. «Військова служба за контрактом», [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»)]'''<br />
<br />
== Пільги та гарантії ==<br />
'''Під час проходження військової служби за контрактом військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського мають право на наступні пільги:'''<br />
1. Отримання житла за рахунок держави.<br />
Довідково. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні— у сімейних гуртожитках. Військовослужбовці, які мають вислугу військової служби 20 років і більше, мають право на отримання постійного житла.<br />
2. Речове забезпечення у відповідності до визначених норм.<br />
3. Використання щорічної основної відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.<br />
4. Отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби, при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини.<br />
5. Забезпечення військовослужбовців за контрактом безкоштовними обідами у робочі дні (або за бажанням грошовою компенсацією у розмірі вартості набору продуктів на приготування обіду).<br />
6. Безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я .<br />
7. Право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України (один раз на рік).<br />
8. Отримання освіти у вищих навчальних закладах (вищих військових навчальних закладах) без відриву від проходження військової служби (за заочною формою навчання).<br />
'''Довідково''': Особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, — в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.<br />
Після завершення першого контракту (у тому числі 6 — ти місячного контракту), військовослужбовці, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно отримати вищу освіту (спеціальність).<br />
9. Право на пенсійне забезпечення незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 25 років і більше або за наявності трудового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.<br />
Разом з тим відповідно до ст. 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 «Кодексу законів про працю України»] <br />
(із змінами) внесено зміни щодо розширення прав громадян України, їх соціального захисту, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, а саме:<br />
за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.<br />
<br />
== Грошове забезпечення ==<br />
Грошове забезпечення військовослужбовця '''залежить від займаної посади, військового звання, кваліфікації, терміну проходження військової служби'''. Виплата грошового забезпечення проводиться на підставі Наказу МО України від 17.06.2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text].<br />
<br />
Грошове забезпечення включає:<br />
<br />
щомісячні основні види грошового забезпечення;<br />
<br />
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;<br />
<br />
одноразові додаткові види грошового забезпечення.<br />
<br />
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:<br />
<br />
посадовий оклад;<br />
<br />
оклад за військовим званням;<br />
<br />
надбавка за вислугу років.<br />
<br />
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:<br />
<br />
підвищення посадового окладу;<br />
<br />
надбавки;<br />
<br />
доплати;<br />
<br />
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;<br />
<br />
премія.<br />
<br />
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:<br />
<br />
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту);<br />
<br />
допомоги.<br />
<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0247-18 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45], у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв’язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується:<br />
<br />
підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім’ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби;<br />
<br />
добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі (далі - добові) на військовослужбовця та кожного члена його сім’ї, який переїхав разом з ним.<br />
за укладання першого контракту встановлено одноразову грошову винагороду військовослужбовцям в таких розмірах: рядовим — 8, сержантам (старшинам) — 9 розмірів прожиткових мінімумів;<br />
<br />
додаткові виплати за виконання завдань в ООС становить від 6,5 до 17 тис. грн. в залежності від відстані від лінії бойового зіткнення, запроваджено винагороду за знищення техніки;<br />
<br />
грошове забезпечення військовослужбовців Сил спеціальних операцій, Десантно-штурмових військ, підрозділів морської піхоти ВМС ЗС України та гірсько-штурмових військових частин збільшено в середньому на 2-3 тис. грн. (більше ніж в інших видах);<br />
<br />
встановлено надбавку за особливості проходження служби для снайперів, номерів обслуг ПТРК (Корсар та Стугна-П), які мають сертифікати про закінчення відповідних шкіл підготовки, зовнішнім пілотам (операторам) безпілотних літальних апаратів (за час виконання бойових завдань за призначенням) (в середньому на 2-3 тис. грн );<br />
<br />
виплачується компенсація за піднайом житла для сержантів та солдатів за контрактом;<br />
<br />
впроваджується харчування військовослужбовців за новою системою, якою передбачено розширений раціон продуктів для харчування в їдальнях та осучаснені сухі пайки для харчування в польових умовах.<br />
<br />
Крім того передбачена виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту.<br />
<br />
== Одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту ==<br />
<br />
Одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується:<br />
* особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;<br />
* особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;<br />
* особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;<br />
* особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов’язків за цими посадами.<br />
Для отримання коштів військовослужбовець пише рапорт на ім’я командира після набрання чинності першого контракту та вступу до виконання обов’язків за посадою на підставі наказу начальника. Особи, які уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.<br />
<br />
'''У 2021 році одноразова грошова допомога виплачується в таких розмірах:'''<br />
* '''особам рядового складу – 18160 гривень;'''<br />
* '''особам сержантського і старшинського складу – 20430 гривень;'''<br />
* '''особам офіцерського складу – 22700 гривень.'''<br />
Варто знати, що одноразова грошова допомога не виплачується:<br />
* особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;<br />
* особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;<br />
* особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;<br />
* у разі продовження військової служби за новим контрактом;<br />
* у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;<br />
* у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах (тобто особам, що проходили службу в органах внутрішніх справ (міліції, поліції), внутрішніх військах) '''така допомога не виплачується'''<br />
<br />
== Корисні посилання ==<br />
* [https://skadovsk-rda.gov.ua/vijskova-sluzhba-za-kontraktom-16-46-41-11-04-2019/ Військова служба за контрактом]<br />
[[Категорія: Військова служба]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=25119Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення2021-01-21T07:18:54Z<p>Iurii.vedmetskyi: інший варіант вирішення питання в судовому порядку</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* Цивільний кодекс Ураїни [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]<br />
<br />
== Підстави виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|1.||Наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ними, члени сім’ї власника квартири:<br />
* систематично руйнують або псують жиле приміщення;<br />
* використовують приміщення не за призначенням;<br />
* систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі<br />
||Заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними(підтвердження: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, офіційні застереження тощо) <br />
|-<br />
|2.|| colspan="2" |Особи самоправно зайняли жиле приміщення <br />
|-<br />
|3.|| colspan="2" |Визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер<br />
|-<br />
|4.|| colspan="2" |Припинення трудових відносин робітників і службовців з підприємством, установою, організацією за власним бажанням у випадку надання їм службового жилого приміщення (квартири) <br />
|}<br />
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#o543 стаття 116 Житлового кодексу Української РСР])<br />
== Порядок розгляду ==<br />
Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.<br />[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Позовна заява]] про виселення особи з квартири без надання іншого жилого приміщення подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.<br /><br />
У випадку, якщо особа зареєстрована в спірному жилому приміщенні, необхідно в позовній заяві зазначати про вимогу зняти дану особу з реєстрації місця проживання у даному приміщенні. <br />
<br />
[[Файл:23 10 2018 Позовна заява-Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення.docx|міні|Зразок позовної заяви_вичелення з квартири та зняття з місця реєстрації]]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
|'''Важливо!'''<br />
В судовому порядку обов’язково потрібно довести систематичність особою руйнування або псування квартири, порушення правил співжиття, що роблять неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі.<br />
|}<br />
<br />
== Особливі випадки ==<br />
<br />
При проведенні капітального ремонту жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, власник будинку (квартири) вправі вимагати його виселення. Власник будинку (квартири) не зобов'язаний надавати виселюваному на час ремонту інше жиле приміщення.<br />
<br />
У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.<br />
<br />
Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту переобладнання чи перепланування будинку (квартири) жиле приміщення, займане наймачем, не може бути збережено ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 165 Житлового кодексу Української РСР])..<br />
<br />
У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Стаття 169 Житлового кодексу Української РСР]).<br />
<br />
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.<br />
<br />
== Інший варіант вирішення проблеми вислення без надання іншого житлового приміщення ==<br />
Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду у справі № 182/7347/18.<br />
<br />
В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? Дійсно, Житловий кодекс Української РСР, що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. '''Однак, Цивільний кодекс України, а саме ст.391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.'''<br />
<br />
Далі, частина 1 ст. 383 ЦК України говорить, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.<br />
<br />
Отже, застарілі норми Житлового кодексу Української РСР обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України. Саме це і було підтверджено в Рішення по справі № 182/7347/18 Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дослівно - "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).<br />
<br />
Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."<br />
<br />
Тож, якщо Ваш суд при розгляді позову про виселення без надання іншого житлового приміщення вперто посилається на застарілі норми Житлового кодексу Української РСР - не зупиняйтесь лише на першій інстанції, звертайтесь далі до апляційного чи навіть касаційного оскарження.<br />
<br />
[[:Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx]]<br /><br />
<br />
[[Файл:Зразок позовної заяви про примусовий обмін жилого приміщення.docx|міні|Зразок позовної заяви про примусовий обмін жилого приміщення]]<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Для врахування!''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0004700-01 Роз'яснення Верховного Суду України від 26 травня 2001 року "Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)"] <br />
|}<br />
<br />
== Див.також ==<br />
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]<br />
* [[Зняття з реєстрації за місцем проживання]]<br />
* [[Право на користування житловим приміщенням]]<br />
* [[Усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням]]<br />
<br />
[[Категорія:Вирішення житлових спорів]] <br />
[[Категорія:Право власності на майно]] <br />
[[Категорія:Суди]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96&diff=23755Припинення договору оренди землі2020-11-24T09:09:04Z<p>Iurii.vedmetskyi: стосовно закінчення терміну дії договору оренди</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (землекористування, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. <br />
<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220].<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Оренда земельних ділянок]]".<br />
<br />
== Припинення договору оренди землі ==<br />
Підстави припинення договору оренди землі:<br />
# закінчення [[Оренда земельних ділянок|строку]], на який його було укладено;<br />
# [[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб|викупу земельної ділянки для суспільних потреб]] та [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності]] в порядку, встановленому законом;<br />
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;<br />
# смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"], від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;<br />
# [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації юридичної особи-орендаря]];<br />
# відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;<br />
# набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;<br />
# припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії)<br />
# інші випадки, передбачені законом (наприклад, припинення договору шляхом його [[Дострокове розірвання договору оренди землі|розірвання]]).<br />
'''ВАЖЛИВО!'''<br />
<br />
Необхідно звертати особливу увагу на умови договору оренди стосовно можливості права ПРОДОВЖЕННЯ дії його умов. Так ст.126<sup>-1</sup> Земельного кодексу України вказує, якщо договір містить умову про його поновлення '''після закінчення строку''', на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.<br />
<br />
Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.<br />
<br />
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк".<br />
<br />
Крім того, стаття 141 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] зазначає '''підстави припинення права користування земельною ділянкою''':<br />
* добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;<br />
* вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України];<br />
* припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;<br />
* використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;<br />
* використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;<br />
* систематична несплата земельного податку або орендної плати;<br />
* набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;<br />
* використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;<br />
* передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об’єктом державно-приватного партнерства або об’єктом концесії.<br />
<br />
Слід зазначити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text частини 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі»] '''перехід права власності на орендовану земельну ділянку''' '''до іншої особи''' (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря '''не є підставою для зміни умов або припинення договору''', якщо інше не передбачено договором оренди землі.<br />
<br />
== Розірвання договору оренди землі ==<br />
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку '''не допускається''', якщо інше не передбачено законом або умовами самого договору.<br />
<br />
Законодавством України визначено два <u>шляхи дострокового розірвання</u> договору оренди землі:<br />
<br />
♦ '''за згодою сторін;'''<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за 6 місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.<br />
<br />
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.<br />
<br />
♦ '''за рішенням суду:'''<br />
* невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України "Про оренду землі"];<br />
<br />
* невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору;<br />
<br />
* у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;<br />
<br />
* на підставах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1419 Земельним кодексом України] та іншими законами України.<br />
Договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірвано ''у разі необхідності надання її для суспільних потреб'' у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об’єктів, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].<br />
У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.<br />
<br />
'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Дострокове розірвання договору оренди землі]]".<br />
== Наслідки припинення або розірвання договору оренди ==<br />
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.<br />
<br />
У разі невиконання орендарем обов’язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов’язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.<br />
<br />
== Див. також ==<br />
* [[Оренда земельних ділянок]]<br />
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]<br />
* [[Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)]]<br />
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Договір оренди]]<br />
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право користування землями]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1&diff=23638Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб2020-11-17T06:59:31Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
# [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчий кодекс України] <br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2790-12 Закон України "Про статус народного депутата України"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1861-17 Закон України "Про Регламент Верховної Ради України"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2453-17 Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Закон України "Про статус депутатів місцевих рад"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-19 Закон України "Про Рахункову палату"]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України "Про Національне антикорупційне бюро України"]<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України "Про запобігання корупції"]<br />
<br />
== Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статті 480 Кримінального процесуального кодексу України] особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно:<br />
# Народного депутата України;<br />
# Судді, судді Конституційного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;<br />
# Кандидата у Президенти України;<br />
# Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;<br />
# Голови, іншого члена Рахункової палати;<br />
# Депутата місцевої ради;<br />
# Адвоката;<br />
# Генерального прокурора, його заступника, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;<br />
# Директора та працівників Національного антикорупційного бюро України;<br />
# Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступника. <br />
<br />
== Народні депутати ==<br />
Згідно зі статтею 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#n326 Закону України "Про статус народного депутата України"] народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.<br />
<br />
Особливості початку досудового розслідування щодо народного депутата України, повідомлення про підозру, затримання, обрання щодо нього запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій визначаються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України].<br />
<br />
Порядок притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України, його затримання, обрання запобіжного заходу, проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) стосовно народного депутата України передбачений cтаттею 482<sup>-2</sup> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].<br />
<br />
Відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.<br />
<br />
Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора).<br />
<br />
Розгляд таких клопотань, крім застосування негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється слідчим суддею, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.<br />
<br />
Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку.<br />
<br />
Якщо народний депутат України без поважної причини не прибув на судове засідання або не повідомив про причини своєї відсутності, таке клопотання може розглядатися без участі народного депутата України.<br />
<br />
Без дозволу слідчого судді, винесеного на підставі клопотання, погодженого Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора), дозволяється затримання народного депутата України лише у разі, якщо останнього застали під час вчинення або безпосередньо після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов’язаного із застосуванням насильства, або такого, що спричинив загибель людини.<br />
<br />
Орган або посадові особи, які затримали народного депутата України, повідомили йому про підозру або застосували до нього запобіжний захід, або здійснили інші слідчі дії (крім обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій), зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Голову Верховної Ради України.<br />
<br />
У разі вчинення дій, зазначених в абзаці 6 частини статті 482<sup>-2</sup> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], стосовно Голови Верховної Ради України орган або посадові особи зобов’язані негайно, але не пізніше 24 години з моменту вчинення таких дій, повідомити про це Першого заступника Голови Верховної Ради України.<br />
<br />
Ухвали за результатами розгляду таких клопотань можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України].<br />
<br />
Письмове повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (пункт 2 частини 1 статті 481 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]). <br />
<br />
Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України](частина 5 статті 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
== Судді, судді Конституційного Суду України, а також присяжного на час виконання ним обов’язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ==<br />
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n437 Згідно зі статтею 49 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. <br /><br />
<br />
Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.<br /><br />
<br />
Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з’ясування його особи, за винятком:<br />
# якщо Вищою радою правосуддя надано згоду на затримання судді у зв’язку з таким діянням;<br />
# затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження вчинення злочину, відвернення чи попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.<br />
Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником. <br /><br />
<br />
Суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя ухвалюється Вищою радою правосуддя.<br />
<br />
=== Народні засідателі ===<br />
Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, та за його згодою вирішує справи у складі суду разом із професійним суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.<br />
<br />
Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17#n4156 стаття 58 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"]). <br />
<br />
Народні засідателі виконують обов’язки, визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17#n4156 пунктами 1-5 частини 5 статті 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"].<br />
<br />
== Кандидат у Президенти України ==<br />
Особливості кримінального провадження щодо кандидата у Президенти України закріплені в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].<br />
<br />
Відповідно до частини 6 статті 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20 Виборчого кодексу України] забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошових коштів чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) або згадуванням імені кандидата, назви партії (організації партії) вважається підкупом виборців.<br />
<br />
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 481 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] повідомлення про підозру кандидату у Президенти України повідомляється Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).<br />
<br />
== Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ==<br />
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80 частини 3 статті 20 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»] Уповноважений користується правом недоторканності на весь час своїх повноважень. Він не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності або підданий заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, затриманий, заарештований, підданий обшуку, а також особистому огляду. <br />
<br />
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснено Уповноваженому лише Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора). <br />
<br />
== Щодо осіб Рахункової палати ==<br />
Особливий порядок кримінального провадження застосовується і щодо осіб Рахункової палати. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення Голові Рахункової палати або іншому члену Рахункової палати може бути здійснено лише Генеральним прокурором України (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).<br />
<br />
Відповідно до статті 351<sup>-1</sup> [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінального кодексу України] невиконання службовою особою законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.<br />
<br />
== Депутат місцевої ради ==<br />
Згідно зі статтею 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради може бути здійснено відповідно Генеральним прокурором, заступником Генерального прокурора, керівником відповідної регіональної прокуратури. Прокурор, який здійснив повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення про підозру. <br />
<br />
Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.<br />
<br />
== Адвокати ==<br />
Особливості кримінального провадження щодо адвокатів полягає в тому, що адвокат здійснюючі свої професійні обов’язки забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, які утворюють адвокатську таємницю, якими він володіє.<br />
<br />
У зв’язку з виконанням адвокатом своїх професійних обов’язків, законодавець передбачає гарантії його діяльності, які стосуються заборони будь-яких втручань і перешкод в здійсненні адвокатської діяльності ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 стаття 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]). <br />
<br />
У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 пункт 2-4 частини 1 статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"].<br />
<br />
Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.<br />
<br />
Гарантією адвокатів, як окремої категорії осіб у кримінальному процесі, передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 65 Кримінального процесуального кодексу України], в якій зазначено, що не можуть бути допитані, як свідки адвокати про відомості, які становлять адвокатську таємницю.<br />
<br />
Письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 1 частини 1 статті 481 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
== Генеральний прокурор України ==<br />
Організація, засади і порядок діяльності Генеральної прокуратури України визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України,] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Законом України "Про прокуратуру"], іншими законодавчими актами, міжнародно-правовими договорами, наказами та розпорядженнями.<br />
Особливості кримінального провадження щодо Генерального прокурора України, його заступника, це: <br />
# повідомлення про підозру Генеральному прокурору України повідомляється заступником Генерального прокурора України; <br />
# здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених Генеральним прокурором України, його заступниками, віднесено до повноважень слідчих органів державного бюро розслідувань, а до моменту створення відповідного органу – слідчих органів прокуратури; <br />
# судове провадження здійснюється у складі суду, визначеному відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частини 12 статті 31 Кримінального процесуального кодексу України].<br />
<br />
== Директор та працівники Національного антикорупційного бюро України, члени Національного агентства з питань запобігання корупції ==<br />
Письмове повідомлення про підозру здійснюється лише Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора) або заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.<br />
<br />
З клопотанням про відсторонення від посади члена Національного агентства, який підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, має право звернутися у встановленому законом порядку Генеральний прокурор, його заступник або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 частина 5 статті 9 Закону України "Про запобігання корупції"]).<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br />
[[Категорія:Суди]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E&diff=23636Дії особи, якій стало відомо про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією2020-11-17T06:49:56Z<p>Iurii.vedmetskyi: зміни в Кримінальному кодексі</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://www.president.gov.ua/documents/constitution Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/251-16 Конвенція ООН проти корупції (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №251-V)] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_102 Цивільна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 16 березня 2005 року №2476-IV)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_101 Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V)]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_172 Додатковий протокол до Кримінальної конвенції Ради Європи про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року №252-V)] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
== Основні поняття ==<br />
* '''Корупційне правопорушення''' - діяння, що містить ознаки корупції, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.<br />
<br />
* '''Корупція''' - використання посадовою особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ст. З Закону України «Про запобігання корупції»] або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.<br />
<br />
* '''Неправомірна вигода''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.<br />
<br />
* '''Потенційний конфлікт інтересів''' - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.<br />
<br />
* '''Подарунок''' - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.<br />
<br />
* '''Приватний інтерес''' - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.<br />
<br />
* '''Реальний конфлікт інтересів''' - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.<br />
== Хто є суб’єктами корупційних правопорушень?==<br />
'''Суб’єктами, на яких поширюються дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції]» , є:'''<br />
<br />
'''особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: '''<br />
* Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;<br />
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови<br />
* державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;<br />
* військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;<br />
* судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);<br />
* особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;<br />
* посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;<br />
* Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;<br />
* члени Центральної виборчої комісії;<br />
* поліцейські;<br />
* посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;<br />
* члени державних колегіальних органів;<br />
* Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступник, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законом України "Про державну службу"], крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах, помічники суддів;<br><br />
<br />
'''особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:'''<br />
* посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;<br />
* особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);<br />
* представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України "Про державну службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування",] інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/ed20200102 Закону України "Про запобігання корупції"];<br />
* особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;<br />
* кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17 Законом України "Про вибори народних депутатів України",] кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Законом України "Про вибори Президента України"], кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.<br />
<br />
== Про що повідомляти?==<br />
Якщо вам відомо про корупційні діяння, зокрема, про:<br />
* отримання посадовцем (будь-який державний службовець, суддя, прокурор, слідчий, працівник поліції, адвокат, нотаріус, тощо) неправомірної вигоди (неправомірна вигода, подарунок, якісь преференції тощо),<br />
* використання посадовцем будь-якого державного чи комунального майна або коштів в приватних інтересах,<br />
* суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; (це може бути, наприклад, участь у державних закупівлях підприємств, які пов’язані з посадовцями, що мають вплив на прийняття рішень щодо цих закупівель), [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran358#n358 розділ 5] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 ЗУ «Про запобігання корупції»,]<br />
* порушення обмеження спільної роботи близьких осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran348#n348 ст. 27 Закону]),<br />
* недотримання обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran335#n335 статті 25, 26 Закону]),<br />
* порушення правил етичної поведінки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran416#n416 розділ 6 Закону]),<br />
* неподання, або подання неправдивої декларації особою, яка зобов’язана декларувати свої доходи і видатки ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran438#n438 розділ 7 Закону])<br />
* надання керівництвом незаконних доручень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran434#n434 стаття 44 Закону]).<br />
<br />
== Кому і як повідомляти? ==<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Назва органу !! Компетенція !! Як повідомити<br />
|-<br />
| '''Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)''' || <br />
# Інформація про корупційне правопорушення містить дані, які можуть бути перевірені детективами НАБУ, та стосується осіб, підслідних НАБУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]).;<br><br />
# Розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб’єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).<br><br />
# Інші випадки, передбачені законодавством.<br><br />
|| <br />
* За телефоном 0-800-503-200 (будні дні з 9:00 до 18:00)<br><br />
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 03035, м.Київ, вул. Василя Сурикова, 3<br><br />
* Усно, завітавши до громадської приймальні НАБУ за адресою м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3<br><br />
* У електронному вигляді, використавши форму на офіційному [https://nabu.gov.ua/ веб-сайті НАБУ]<br><br />
<br />
|-<br />
| '''Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК)''' || <br />
# Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо фінансового контролю.<br><br />
# Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших обмежень щодо запобігання корупції.<br><br />
# Порушення вимог Закону України «Про політичні партії в Україні».<br><br />
# Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», які пов’язані з організацією роботи із запобігання і виявлення корупції.<br><br />
# Порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» працівниками Національного агентства.<br><br />
|| <br />
* За телефонами +38 (044) 200-06-91; факс: +38 (044) 200-06-97 <br><br />
* Письмово, надіславши заяву за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28<br><br />
* У електронному вигляді, використавши [https://nazk.gov.ua/report-corruption форму на офіційному сайті]<br><br />
|-<br />
| '''Національна поліція України''' || Інформація про корупційне правопорушення, яке має ознаки злочинів, підслідних органам Національної поліції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України]) || <br />
* За телефоном 102<br><br />
* Письмово, звернувшись до відділення поліції за місцем вчинення правопорушення<br><br />
<br />
|}<br />
<br />
'''Зверніть увану!''' зараз все більше з’являється можливостей звертатись з повідомленням про корупційні злочини і анонімно. Анонімне повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація:<br><br />
* стосується конкретної особи; <br />
* містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. <br><br />
<br />
== Інші органи та організації, яким можна повідомити про факти корупції ==<br />
<br />
* '''1. Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції органів державної влади.'''<br /><br />
<br />
До зазначених підрозділів слід звертатись у випадку, якщо корупційне правопорушення стосується посадових чи службових осіб, які працюють у органах влади.<br /><br />
<br />
* '''2. Керівники підприємств, установ, організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, якщо корупційне правопорушення стосується робітників цих підприємств.'''<br /><br />
<br />
В даному випадку слід звернути увагу, що дієвість таких повідомлень може буде досить низькою. Рекомендується паралельно звертатись і до правоохоронних органів.<br /><br />
<br />
* '''3. Громадські організації, що спеціалізуються на виявленні та протидії корупції, та журналісти-розслідувачі.'''<br /><br />
<br />
У випадку, якщо ви володієте інформацією щодо фактів корупційних правопорушень, ви маєте можливість повідомити про це у письмовій формі чи електронним листом громадським організаціям, які спеціалізуються саме на розслідуванні корупційних правопорушень, або журналістам-розслідувачам.<br />
<br />
'''Переваги:'''<br />
* такі організації і журналісти мають напрацьований досвід супроводження та адвокатування корупційних справ<br />
* напрацьовані контакти з правоохоронними органами<br />
* централізація інформації щодо корупційних правопорушень<br />
* об’єднання зусиль та активна громадська позиція<br /><br />
<br />
'''Ризики:''' громадські організації і журналісти не наділені каральними функціями, тому необхідно все одно звертатись до правоохоронних органів, а також контролювати хід просування вашої заяви.<br /><br />
<br />
== Термін розгляду звернення ==<br />
<br />
Повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у термін не більше '''п’ятнадцяти днів''' від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.<br><br />
<br />
У випадку звернення до правоохоронних органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування, з заявою про вчинення корупційного кримінального правопорушення, уповноважеа особа не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України]).<br />
<br />
== Адміністративна та кримінальна відповідальність за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією ==<br />
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення, пов’язані з корупцією:'''<br />
* порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172-4]);<br />
* порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172-5]);<br />
* порушення вимог фінансового контролю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172-6]);<br />
* порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172-7]);<br />
* незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 172-8]);<br />
* невжиття заходів щодо протидії корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 172-9, 172-9-1]);<br />
* невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 188-46]).<br />
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] корупційними злочинами вважаються:'''<br />
* нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 210]);<br />
* підкуп працівника підприємства, установи чи організації ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 354]);<br />
* зловживання владою або службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364]);<br />
* зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 364-1]);<br />
* зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 365-2]);<br />
* декларування недостовірної інформації ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 366-1] -''Статтю 366''<sup>-1</sup> ''визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду'' № 13-р/2020 від 27.10.2020);<br />
* прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 368]);<br />
* незаконне збагачення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 368-2]);<br />
* підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 368-3]);<br />
* підкуп особи, яка надає публічні послуги ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 368-4]);<br />
* пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 369]);<br />
* зловживання впливом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 369-2]);<br />
* провокація підкупу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 370]).<br><br />
'''Крім того, до корупційних злочинів належать наступні злочини, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем:'''<br /><br />
<br />
* привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 191]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 262]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 308]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 312]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 313]);<br />
* порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 320]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 357]);<br />
* викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 410]).<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія:Громадський сектор]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=23246Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини2020-10-13T06:55:10Z<p>Iurii.vedmetskyi: Поняття розміру і способу стягнення аліментів</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]<br />
<br />
== Порядок стягнення та [[Визначення розміру аліментів на дитину|визначення розміру аліментів]] ==<br />
Способом виконання батьками обов'язку утримувати дитину є сплата одним із них аліментів.<br />
<br />
Аліменти на утримання дитини можуть виплачуватись:<br />
* '''за угодою сторін'''. Батькам надано право добровільно та самостійно визначити порядок сплати аліментів на дитину шляхом укладення відповідного договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Умови договору про сплату аліментів на дитину (про розмір аліментів, строки їх виплати тощо) не повинні порушувати її права. <br />
При цьому, розмір аліментів сторони визначають за домовленістю між собою, але за жодних обставин він не може бути меншим від передбаченого у частині другій статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] (50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку). Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 стаття 184 СК України]). <br />
* '''на підставі рішення суду'''. У випадку коли взаємної згоди між батьками щодо сплати аліментів на дитину не досягнуто той з батьків, з ким проживає дитина, вправі звернутися до суду.<br />
[[Визначення розміру аліментів на дитину|Суд визначає розмір аліментів]] у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], а саме: <br />
# стан здоров'я та матеріальне становище дитини; <br />
# стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; <br />
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; <br />
# наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;<br />
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;<br />
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;<br />
# інші обставини, що мають істотне значення.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися <u>за домовленістю між батьками</u> або <u>за рішенням суду</u>. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. '''<u> Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.</u>'''<br />
<br />
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''<br />
<br />
'''Дана правова позиція міститься в <u> [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]</u>'''<br />
|}<br />
<br />
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 182 СК України]).<br /><br />Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частини першої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.<br /><br />
<br />
'''Мінімальний гарантований розмір аліментів''' на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він визначається за умови, що батько чи мати, які проживають окремо, не мають достатньої кількості коштів, аби здійснювати більші виплати. <br />
<br />
'''Мінімальний рекомендований розмір аліментів''' на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. <br />
<br />
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 182 СК України]).<br />
<br />
== Порядок зміни розміру аліментів ==<br />
Законодавством передбачена можливість зміни розміру аліментів: <br />
* '''в добровільному порядку''' (аліментів, встановлених за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі). <br />
Зміни до нотаріально посвідченого договору оформляються письмово шляхом укладення окремого договору, який підписується сторонами та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
* '''в судовому порядку''' (аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками в нотаріально посвідченому договорі).<br />
<br />
== Зміна розміру аліментів у разі їх нецільового витрачання ==<br />
У разі нецільового витрачання аліментів платник аліментів має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.<br />
<br />
Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 186 Сімейного кодексу України]).<br />
<br />
Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n333 стаття 56 Цивільного кодексу України])<br />
<br />
== Судовий порядок зміни розміру аліментів ==<br />
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі:<br />
* зміни матеріального або сімейного стану;<br />
* погіршення або поліпшення здоров’я когось із них; <br />
* інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.<br />
(''стаття 192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]'').<br />
<br />
'''Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів''', які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, '''не є підставою для зміни розміру аліментів'''.<br />
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).<br />
<br />
При цьому, '''зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження''' (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37401891 постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13]).<br />
<br />
Також важливо розуміти та відрізняти між собою поняття '''розміру аліментів та способу їх стягнення'''.Так, дійсно у випадках вказаних в ст.192 СК України до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів'''. В той же час ст. 181 СК України '''визначаються способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину'''. А ч.3 ст.181 СК України вказує на те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. '''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду '''за позовом одержувача аліментів.''' Що й підтверджується судовою практикою — посилання на судове рішення апеляційної інстанції '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87463636]'''. '''Наприклад''':<br />
<br />
1) аліменти стягуються у твердій грошовій сумі - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів '''може звернутись як стягувач, так і платник аліментів.'''<br />
<br />
2) аліменти винесені у частині від усіх видів доходу (1/4, 1/3 чи інше) - до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів на кокретну грошову одиницю '''може звернутись лише стягувач.'''<br />
<br />
Отже, наприклад, якщо матеріальне становище платника аліментів значно покращилось матір (батько) дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. В той же час, значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Важливо!!!''' <br />
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], розмір аліментів, визначений рішенням суду, '''<u>не вважається незмінним.</u>'''<br />
<br />
У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів ''матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.''<br />
<br />
<u>Значне погіршення матеріального становища батька</u> може бути підставою для його ''вимоги про зменшення розміру аліментів.''<br />
<br />
'''Дана правова позиція міститься в <u> [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]</u>'''<br />
<br />
Також, як приклад можна привести наступне.<br />
<br />
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.<br />
<br />
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України], у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення).<br />
<br />
Ч. 1 ст. [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 СК України] передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.<br />
<br />
З урахуванням стану здоров’я позивача, його доходів та витрат, які він несе по оплаті орендної плати за житло для своєї сім’ї, навчання повнолітньої дочки, витрат на утриманні матері похилого віку зменшення апеляційним судом розміру аліментів з 40 відсотків від усіх видів доходів щомісячно до 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку є правомірним.<br />
<br />
'''Дана правова позиція міститься в <u> [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанові Верховного Суду України від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]</u>'''<br />
|}<br />
<br />
=== Підсудність справ ===<br />
Позовна заява про зміну розміру аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 27 ЦПК України]).<br />
<br />
Позови про стягнення аліментів, '''збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6214 стаття 28 ЦПК України]).<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] ЦПК України, обов’язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (зміна розміру аліментів), наприклад: <br />
* докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);<br />
* докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);<br />
* докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів) ([https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluV3VUOVRma1FxMG8 зразок позовної заяви]).<br />
<br />
=== Вартість ===<br />
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - '''у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру''', оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"]). <br />
<br />
=== Час, з якого сплачуються аліменти в новому розмірі===<br />
Аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).<br />
<br />
== Зразок позовної заяви про збільшення розміру аліментів ==<br />
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.docx Зразок позовної заяви про зміну розміру аліментів]<br />
<br />
== Зразок позовної заяви про зменшення розміру аліментів ==<br />
[[Файл:Позов зменшення розміру.docx|міні|Позовна заява про зменшення розміру аліментів]]<br />
<br />
== Збільшення розміру стягуваних аліментів державним виконавцем ==<br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page2 Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII] (набрав чинності 28.08.2018 року) частину першу статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. <br />
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.<br />
([http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18]).<br />
<br />
Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року державними виконавцями мало бути здійснене автоматичне збільшення розміру аліментів до мінімального гарантованого за всіма постановленими раніше судовими рішенями про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.<br />
<br />
== Судова практика ==<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82769247 Постанова Верховного Суду України від 27 червня 2019 року у справі № 161/10751/16-ц]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/85354210 Постанова Верховного Суду України від 30 жовтня 2019 року у справі № 462/4973/15-ц]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]<br />
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17]<br />
<br />
[[Категорія:Сімейне право]]<br />
[[Категорія:Стягнення аліментів]]<br />
[[Категорія:Суди]]<br />
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=22482Діяльність офіційних спостерігачів під час виборів Президента України2020-09-02T05:54:11Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>==Нормативна база==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закон України "Про вибори Президента України" (далі - Закон)] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0059359-99 Положення про порядок реєстрації та статус офіційних спостерігачів на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 28 травня 1999 року № 58] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 Постанова Центральної виборчої комісії від 27 лютого 2014 року № 26 "Про форми посвідчень суб’єктів та інших учасників виборчого процесу з виборів Президента України"]<br />
* Порядок реєстрації офіційних спостерігачів від громадських організацій під час загальнодержавних та місцевих виборів, затверджене постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0197359-20#Text]<br />
[[Файл:-5-638.jpg|міні|https://www.slideshare.net/presskvukyiv/ss-34614483]]<br />
<br />
==Хто може стати офіційним спостерігачем==<br />
Офіційним спостерігачем може бути громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України.<br />
<br />
Офіційні спостерігачі можуть бути від:<br />
* кандидата на посаду президента;<br />
* громадської організації, яка отримала дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів Президента України;<br />
* партії, що висунула кандидата на виборах;<br />
* іноземних держав та міжнародних організацій.<br />
<br />
==Хто не може бути офіційним спостерігачем==<br />
1) особа, яка є громадянином (підданим) держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;<br />
<br />
2) особа, пропозиції стосовно якої ініційовано або внесено державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;<br />
<br />
3) член виборчої комісії;<br />
<br />
4) посадова або службова особа органу виконавчої влади, органів прокуратури або суду, правоохоронних органів, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування;<br />
<br />
5) військовослужбовець, поліцейський, співробітник Служби безпеки України, особа рядового чи начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України;<br />
<br />
6) особа, яка проходить альтернативну (невійськову) службу;<br />
<br />
7) особа, яка має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, що не погашена або не знята в установленому законом порядку.<br />
<br />
== Процедура реєстрації офіційного спостерігача ==<br />
Офіційні спостерігачі реєструються:<br><br />
→ <u>[http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001 окружною виборчою комісією]</u> - офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України, громадської організації за поданням уповноваженого на підставі довіреності від партії представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі або керівника відповідної громадської організації;<br><br />
→ <u>[http://www.cvk.gov.ua/ Центральною виборчою комісією]</u> - офіційних спостерігачів у закордонному виборчому окрузі та офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій.<br />
<br />
=== Перелік необхідних документів ===<br />
♦ Реєстрація офіційного спостерігача від партії, яка висунула кандидата на пост Президента України, кандидата на пост Президента України, громадської організації здійснюється '''за поданням''' уповноваженого на підставі довіреності від партії представника партії, довіреної особи кандидата на пост Президента України у відповідному окрузі або керівника відповідної громадської організації.<br><br />
У поданні про реєстрацію офіційних спостерігачів зазначаються їх <u>прізвища, імена, по батькові, громадянство, дата народження, місце проживання та адреса житла, місце роботи, посада (заняття), номери контактних телефонів</u>. <br><br />
До подання додаються: <br />
# заяви про згоду цих осіб бути офіційними спостерігачами від відповідної партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації;<br />
# ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України або ксерокопія тимчасового посвідчення громадянина України (для осіб недавно прийнятих до громадянства України);<br />
# копія рішення Центральної виборчої комісії про дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів Президента України (до подання від громадської організації (стаття 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закону]).<br><br />
<br />
♦ Реєстрація офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюється у формі '''звернення''', яке подається до Центральної виборчої комісії іноземними державами через [https://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/dip-in-ukraine/missions-list акредитовані в Україні дипломатичні представництва цих держав], міжнародними організаціями безпосередньо до Комісії або через [https://mfa.gov.ua/ua Міністерство закордонних справ України]. [http://www.cvk.gov.ua/info/inf_07032019.htm <span style="color:#008B00">Детальніше на сайті Центральної виборчої комісії</span>].<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''''До відома!''''' [http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/WP001 Список офіційних спостерігачів на виборах Президента України 31 березня 2019 року]<br />
|}<br />
<br />
=== Строк звернення для реєстрації офіційного спостерігача ===<br />
Подання про реєстрацію офіційного спостерігача від партії, кандидата на пост Президента України чи громадської організації вноситься до відповідної окружної виборчої комісії '''не пізніш як за п’ять днів до дня виборів''' (частина сьома статті 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закону]).<br><br />
<br />
Документи щодо реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій подаються до Центральної виборчої комісії не раніше дня початку виборчого процесу та '''не пізніш як за сім днів до дня виборів або дня повторного голосування''' (пункт 2.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30].<br><br />
<br />
=== Строк розгляду документів ===<br />
Окружна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі та видає їм '''посвідчення''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формою], встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніше наступного дня після внесення подання (частина восьма статті 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-14 Закону]).<br><br />
<br />
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій ухвалюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п’ять днів до дня виборів, а у разі призначення повторного голосування - не пізніш як за п’ять днів до дня повторного голосування та видається '''посвідчення''' у встановленій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0026359-14 формі] (дійсне за умови пред’явлення документа, що посвідчує його особу).<br />
<br />
== Повноваження офіційних спостерігачів ==<br />
<u>Офіційний спостерігач від партії, кандидата на пост Президента України, громадської організаці має право:</u><br />
# бути присутніми на засіданнях (із дотриманням вимог закону) дільничних та окружної виборчкомів (у тому числі при підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування у територіальному виборчому окрузі);<br />
# бути присутніми при видачі виборчих бюлетенів членам виборчкому, у тому числі для організації голосування вдома та при проведенні такого голосування; <br />
# робити фото, проводити аудіо та відео фіксацію, не порушуючи таємниці голосування;<br />
# звертатися із заявою чи скаргою до виборчої комісії або суд щодо усунення порушень Закону в разі їх виявлення;<br />
# отримувати копії протоколів про передачу бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування у випадках, передбачених Законом;<br />
# складати акт про виявлення порушення Закону, що підписується ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання та адреси житла, та подавати його до відповідної виборчої комісії чи до суду;<br />
# вживати необхідних заходів у межах законодавства щодо припинення протиправних дій під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці;<br />
# отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування та інших документів у випадках, передбачених Законом;<br />
# реалізовувати інші права, передбачені Законом для офіційних спостерігачів.<br><br />
<br />
<u>Офіційний спостерігач від іноземної держави, міжнародної організації має право:</u><br />
# бути присутнім на зустрічах кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, представників партій, які висунули кандидатів, з виборцями, на передвиборних зборах, мітингах, засіданнях виборчих комісій;<br />
# знайомитися з матеріалами передвиборної агітації;<br />
# бути присутнім з дотриманням вимог цього Закону на засіданнях та перебувати у приміщеннях дільничних та окружних виборчих комісій, спостерігати з будь-якої відстані за діями членів виборчої комісії, у тому числі під час видачі виборчих бюлетенів виборцям, підрахунку голосів, встановлення підсумків голосування, не заважаючи членам виборчої комісії фізично;<br />
# робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи не порушуючи при цьому таємниці голосування;<br />
# висловлювати свої пропозиції щодо організації проведення виборів Президента України та вдосконалення законодавства України з урахуванням міжнародного досвіду, проводити прес-конференції з додержанням вимог законодавства України;<br />
# утворювати разом з іншими спостерігачами від іноземних держав, міжнародних організацій тимчасові групи спостерігачів для координації їх діяльності в межах повноважень, передбачених Законом;<br />
# отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення підсумків голосування та інших документів у випадках, передбачених Законом.<br />
<br />
== Припинення повноважень офіційного спостерігача ==<br />
'''Підстави припинення повноважень офіційного спостерігача:'''<br />
* відкликання уповноваженим представником партії, кандидатом на пост Президента України або керівником громадської організації;<br />
* складення свої повноваження за власною заявою;<br />
* дострокове припинення повноважень Центральною виборчою комісією (щодо офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій (пункт 3.1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30];<br />
* за зверненням керівника відповідної міжнародної організації (особи, що представляє міжнародну організацію в Україні) або акредитованого в Україні дипломатичного представництва іноземної держави щодо відкликання, скасування реєстрації запропонованого ними офіційного спостерігача чи особистої заяви такого спостерігача про складення своїх повноважень Центральна виборча комісія приймає рішення про скасування його реєстрації (пункт 3.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0030359-14 Порядку реєстрації офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій на виборах Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 04 березня 2014 року № 30]<br />
* після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) Центральною виборчою комісією, територіальною виборчою комісією результатів відповідних виборів, якщо інше не встановлено Кодексом. У разі проведення повторного голосування офіційні спостерігачі на відповідних виборах продовжують здійснювати свої повноваження під час організації підготовки та проведення повторного голосування, їхні повноваження припиняються після офіційного оголошення (офіційного оприлюднення) результатів відповідних виборів.<br />
<br />
[[Категорія: Виборче право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=21868Порушення таємниці голосування2020-08-05T11:35:11Z<p>Iurii.vedmetskyi: зміни в ст.159 КК України від 16.07.2020 року</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]<br />
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n4127 Виборчий кодекс України]<br />
<br />
== Поняття ==<br />
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]. <br />
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n4127 Виборчого кодексу України]). Відповідно до [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах] для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим (пп.а п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів), а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій (пп.d п.4 Загальноєвропейських принципів у галузі виборів).<br>'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.<br />
<br />
== Об'єкт ==<br />
<br />
'''Об'єктом''' злочину є виборче право громадян у частині здійснення ними голосування під час виборів.<br />
<br />
== Об'єктивна сторона ==<br />
<br />
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути: <br><br />
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок; <br />
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос; <br />
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування; <br />
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування; <br />
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування; <br />
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб; <br />
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював; <br />
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.<br />
<br />
== Суб'єкт злочину ==<br />
<br />
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років). <br />
<br />
Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br />
<br />
== Суб'єктивна сторона ==<br />
<br />
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії.<br />
<br />
== Покарання ==<br />
<br />
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції.<br><br />
''' <u> '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' </u> ''':<br>'''<br />
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');<br />
* '''виправними роботами''' на строк '''до 2 років''';<br />
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років'''.<br />
<br />
''' <u> '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' </u> ''':'''<br />
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';<br />
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 5 років'''.<br />
<br />
== Куди звертатися ==<br />
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].<br />
<br />
[[Категорія:Кримінальне право]]<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Виборче право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%96_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C&diff=21547Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність2020-07-08T06:37:10Z<p>Iurii.vedmetskyi: назви видів стягнень відредаговано відповідно до Кодексу</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/566-IX Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів"]<br />
<br />
== Поняття адміністративного правопорушення ==<br />
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 абз. 1 ст. 9 КУпАП]).<br />
<br />
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (абз. 2 ст. 9 КУпАП]).<br />
<br />
== Ознаки та склад адміністративного правопорушення ==<br />
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризуй діяння як адміністративне правопорушення (проступок) За допомоги такої характеристики, як склад адміністративного правопорушення, є можливість отримати його загальну характеристику.<br />
Ознаками адміністративного правопорушення є:<br />
<br />
* об`єкт;<br />
* об`єктивна сторона;<br />
* суб`єкт;<br />
* суб`єктивна сторона.<br />
'''Об'єкт адміністративного правопорушення''' - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, яким завдано шкоди адміністративним правопорушенням. Іншими словами, це те, на що спрямовано адміністративне правопорушення.<br />
'''Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення'''— це зовнішні ознаки та обставини які характеризують адміністративне правопорушення.<br />
<br />
'''Суб'єкт адміністративного правопорушення''' - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення може бути ''фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа'' незалежно від форми власності.<br />
'''Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення''' -внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного діяння і його шкідливих наслідків.<br />
Ознаками адміністративного правопорушення є:<br />
<br />
* діяння;<br />
* протиправність;<br />
* суспільна небезпека;<br />
* загроза громадському порядку;<br />
* винність;<br />
* карність<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 10 КУпАП] адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.<br />
<br />
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 11 КУпАП] - адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.<br />
<br />
== Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність ==<br />
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення '''шістнадцятирічного віку.''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 (ст. 12 КУпАП).]<br /><br />
До осіб віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''', які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 24-1 цього Кодексу].<br /><br />
У разі вчинення особами віком від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. <br /><br />
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 24-1 цього Кодексу].<br />
<br />
== Поняття і сутність адміністративної відповідальності ==<br />
'''Адміністративна відповідальність''' - це застосування до правопорушників загальнообов'язкових стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність за правопорушення настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом із тим, адміністративна відповідальність є складовою адміністративного примусу і наділена всіма його ознаками. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення ''шістнадцятирічного віку.'' Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — громадяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці . Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.<br /><br />
'''Адміністративне стягнення''' є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.<br /><br />
Відповідно до ст. 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:<br />
<br />
1) попередження;<br />
<br />
2) штраф;<br />
<br />
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;<br />
<br />
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;<br />
<br />
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);<br />
<br />
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;<br />
<br />
5-1) громадські роботи;<br />
<br />
6) виправні роботи;<br />
<br />
6-1) суспільно корисні роботи;<br />
<br />
7) адміністративний арешт;<br />
<br />
8) арешт з утриманням на гауптвахті.<br />
<br />
Адміністративне стягнення у вигляді штрафних балів виключено з ст. 24 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/566-IX Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо штрафних балів"], прийнятого Верховною Радою України 24.04.2020.<br />
<br />
Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.<br />
Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.<br />
Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове, інші адміністративні стягнення, можуть застосовуватися тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.<br />
<br />
Відповідно до ст. 24-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від '''шістнадцяти до вісімнадцяти років''' можуть бути застосовані такі заходи впливу:<br />
* зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;<br />
* попередження;<br />
* догана або сувора догана;<br />
* передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.<br /><br />
<br />
== Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення ==<br />
Відповідно до ст. 213 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], справи про адміністративні правопорушення розглядаються: <br />
* адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; <br />
* виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом; <br />
* районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України; <br />
* органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення.<br />
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2&diff=20816Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів2020-06-02T07:39:39Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]<br />
<br />
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) == <br />
Учасники АТО отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів: <br />
<br />
=== Пільги зі сплати судового збору ===<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:<br />
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушення їхніх прав; <br />
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].<br />
<br />
=== Щорічна разова грошова допомога ===<br />
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]. Така щорічна грошова допомога за законом виплачується як учасникам бойових дій, так і інвалідам війни до 5 травня (або 30 вересня, якщо особа не отримала таку допомогу до 5 травня). Розмір грошової допомоги встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України. Однак, 27 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України № 3-р/2020 визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.<br />
<br />
=== Благодійна допомога ===<br />
У зв’язку із підтримкою громадян – захисників України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] встановлено, що не оподатковується ПДФО доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги. Від ПДФО звільняється лише та благодійна допомога, яка надана у вигляді: <br />
* коштів для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення; <br />
* у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, – на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку. <br />
Також, передбачається пільга і для самих благодійників - не оподатковуватимуть доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО. <br />
Наприклад: фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає, бійцю АТО. Ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб. <br />
Поряд з цим, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули. <br />
<br />
=== Пенсії ===<br />
Не оподатковуються пенсії інвалідів війни, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО.<br />
Наприклад: Податковим кодексом передбачено оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми пенсії (у частині перевищення), якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у місячному розмірі 3723 грн). Якщо інваліду АТО виплачують пенсію у розмірі 6000 грн, то сума такої пенсії не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.<br />
<br />
== Військовий збір ==<br />
Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції. <br />
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. То на період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором. <br />
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися: <br />
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;<br />
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання. <br />
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації. <br />
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції; <br />
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.<br />
<br />
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів == <br />
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. <br />
Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. <br />
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. <br />
Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків. <br />
<br />
== Оподаткування заробітної плати == <br />
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. <br /><br />
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. <br />
<br /><br />
Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. <br /><br />
Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. <br /><br />
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). <br /><br />
Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором.А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.<br />
<br />
== Земельний податок ==<br />
Для учасників АТО також передбачена пільга щодо сплати земельного податку. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 Податкового кодексу України. <br />
<br /><br />
Наприклад: для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара, а для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари. <br />
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==<br />
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. <br /><br />
Так, наприклад, рішенням Київської міської ради була встановлена пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для квартир/житлових будинків, що належать учасникам АТО або сім'ям загиблих учасників. <br />
Наприклад: фізичним особам надається пільга щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база об’єкта оподаткування житлової нерухомості зменшується: для квартири - на 60 кв. метрів, для житлового будинку - на 120 кв. метрів. <br />
На всю площу квартири/житлового будинку зменшується база оподаткування об’єкта, що належить учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції на праві власності, але не більше одного об'єкта. <br />
== Податок на додану вартість ==<br />
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене. <br />
Наприклад: Підприємство імпортує бронежилети, які передає учасникам АТО. Операція з ввезення на митну територію таких бронежилетів звільняється від оподаткування ПДВ. <br />
== Податкова звітність ==<br />
Якщо особа не змогла вчасно подати податкову звітність через те, що вона перебувала у зоні АТО або на цій території розташоване її підприємство, вона звільняється від відповідальності, оскільки АТО є форс-мажорною обставиною. Але даний факт обов'язково повинен бути засвідчений Торгово-промисловою палатою, яка видає відповідне свідоцтво. <br />
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців. ==<br />
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. <br />
Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. <br />
<br /><br />
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. <br />
<br /><br />
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій <br />
== Єдиний внесок, мобілізація ==<br />
Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку. <br />
<br /><br />
Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації. <br />
<br /><br />
Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. <br />
<br /><br />
Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця. <br />
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==<br />
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. <br />
<br /><br />
Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.<br />
<br />
[[Категорія:Податкове право]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=20285Порядок звернення стягнення на майно боржника2020-05-14T07:24:22Z<p>Iurii.vedmetskyi: детальніше розяснення з посиланням на судове рішення щодо рахунків по виплаті заробітної плати</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про електроенергетику"] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України "Про теплопостачання"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку]"<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"]<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]<br />
<br />
== Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника ==<br />
<br />
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить '''постанову'''.<br />
<br />
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти''' на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про електроенергетику"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закону України "Про теплопостачання"], статті 18-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"], на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1868-15 Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки"], на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного робочого дня після вилучення'', про що складається акт. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт ''не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення''. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача,'' стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом,'' з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
<br />
'''Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.'''У подальшому така перевірка проводиться виконавцем'' '''не рідше ніж один раз на два тижні''' - ''щодо виявлення рахунків боржника,'' '''не рідше ніж один раз на три місяці''' - ''щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника''. (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
== Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті ==<br />
* ''У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку,'' виконавець зобов’язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
* <br />
* ''У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті'' виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br><br />
<br />
Кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Витрати у зв’язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов’язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
<nowiki> </nowiki><span style="color:#008B00">Додатково див. "[[Звернення стягнення на доходи боржника]]"</span><br />
<br />
== Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна фізичної особи ==<br />
<br />
'''Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.'''При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати'', звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти'', необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n953 п. 28 розд. VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень]).<br />
<br />
'''Протягом дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1304-18 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті"] не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:'''<br><br />
<br />
# таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;<br />
# загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;<br />
<br />
''У разі звернення стягнення на об’єкт нерухомого майна'' виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з’ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку,'' виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз.2 ч. 4 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
''У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації,'' виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
== Звернення стягнення на заставлене майно==<br />
<br />
'''Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:'''<br><br />
<br />
# право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;<br />
# вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;<br />
# наявна письмова згода заставодержателя.<br><br />
<br />
''У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя за виконавчим документом,'' на підставі якого звернено стягнення на заставлене майно, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 15 частини першої статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”].<br />
<br />
'''Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 51 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Не підлягають арешту в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.''' Відповідно до Постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №340/1018/19 від 17.01.2020 року [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86989717]) '''встановлено, що рахунки по виплаті заробітної плати відносяться до рахунків зі спеціальним режимом використання.''' <br />
<br />
Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов’язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту він знімається постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, що унормовано нормами ч.ч. 3, 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження". Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. <br />
<br />
У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''' У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості,'''стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
'''У разі якщо на зазначене у частині п’ятій статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:'''<br />
<br />
# майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер’єру офісів, готова продукція та товари тощо);<br />
# об’єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.<br />
<br />
Звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб - підприємців здійснюється за правилами, визначеними статтею 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб ==<br />
<br />
'''Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Зазначені особи зобов’язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"] порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 53 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
=== Особливості звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю, учасника товариства з додатковою відповідальністю ===<br />
<br />
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 53<sup>1</sup> ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Порядок виявлення дебіторської заборгованості боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця ==<br />
<br />
Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Податкові органи '''зобов’язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги''' виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 54 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Майно, на яке не може бути звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні''''' (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):<br>''<br />
<br />
# Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).<br />
# Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.<br />
# Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.<br />
# Один холодильник на сім’ю.<br />
# Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.<br />
# Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.<br />
# Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.<br />
# Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.<br />
# Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.<br />
# Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).<br />
# Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.<br />
# Технічні та інші засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.<br />
# Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.<br />
<br />
== Арешт і вилучення майна (коштів) боржника ==<br />
<br />
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 3 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 4 ч. 2 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''' Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов’язковим. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br><br />
<br />
'''У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов’язково зазначаються:'''<br />
# якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;<br />
# якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;<br />
# якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.<br />
<br />
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.<br />
<br />
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту.''' Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і '''не пізніше наступного робочого дня''' передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У порядку, встановленому статтею 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Такий арешт знімається, якщо '''протягом п’яти днів з дня його накладення''' стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 10 ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==<br />
<br />
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]).<br />
<br />
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 3 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.''''' У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право '''оскаржити''' '' їх у судовому порядку '''в 10-денний строк''' з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання.''' Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 6 ст. 57 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==<br />
<br />
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”], передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу.''''' Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Зняття арешту з майна ==<br />
<br />
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення''' згідно із Законом України “Про виконавче провадження”, а також у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:'''<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;<br />
# надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;<br />
# отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;<br />
# наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;<br />
# відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;<br />
# отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;<br />
# погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;<br />
# отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;<br />
# підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”.]<br><br />
<br />
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі ==<br />
<br />
Під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає '''акт передачі.''''' У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає '''акт про неможливість виконання рішення,''' що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, виконавець повертає зазначені предмети боржникові, про що складає акт, і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
== Реалізація майна, на яке звернено стягнення ==<br />
<br />
'''Реалізація арештованого майна''' (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”]) '''здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати.''''' Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#n16 Порядок реалізації майна], зазначеного у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частині восьмій статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”], крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 4 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить '''85 відсотків''', а рухоме майно - '''75 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”].'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить '''70 відсотків,''' ''а рухоме майно - '''50 відсотків''''' його вартості, визначеної в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 57 Закону України “Про виконавче провадження”]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 абз. 2 ч. 5 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 6 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.''''' За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 7 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
'''У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом.''''' За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 8 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною.'' Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 9 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
''У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно,'' воно передається в порядку черговості, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”] (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України "Про заставу"] та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]), а в межах однієї черги, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 46 Закону України “Про виконавче провадження”], - у порядку надходження виконавчих документів на виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 10 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
У разі якщо від продажу частини майна виручено суму, необхідну для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження, а також сплати штрафу, продаж арештованого майна припиняється. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 11 ст. 61 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
== Виконання рішення про конфіскацію майна ==<br />
<br />
Виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 62 ЗУ "Про виконавче провадження"]). <br />
<br />
[[Категорія: Виконавче провадження]]<br />
[[Категорія: Суди]]<br />
[[Категорія: Територіальні органи]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F&diff=19809Підстави зупинення транспортного засобу. Повноваження поліцейського та права водія2020-04-28T11:21:42Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Перелік підстав для зупинення транспортного засобу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про національну поліцію"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]<br />
<br />
== Перелік підстав для зупинення транспортного засобу ==<br />
стаття 35 Закону України "Про національну поліцію" передбачає чіткий перелік підстав для зупинення транспортного засобу поліцейським, і здійснюється лише у разі:<br /><br />
<br />
# якщо водій порушив Правила дорожнього руху;<br />
# якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;<br />
# якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;<br />
# якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;<br />
# якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;<br />
# якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;<br />
# якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;<br />
# якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;<br />
# порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;<br />
# якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.<br />
<br />
Так, працівники державної автомобільної інспекції крім перерахованих вище підстав мають право зупинити транспортний засіб у разі:<br /><br />
<br />
# Відсутності номерного знака на транспортному засобі або наявності номерного знака, який не відповідає встановленим вимогам, закріплений у не встановленому для цього місці, закритий іншими предметами чи забруднений, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів;<br />
# Наявності даних про використання транспортного засобу з протиправною метою;<br />
# Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб.<br />
Поліцейський '''зобов’язаний''' зупиняти транспортні засоби у разі:<br />
# якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;<br />
# якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.<br />
3. Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.<br />
<br />
== Зупинення авто за порушення правил дорожнього руху: == <br />
В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 Пункті 2.4 Правил дорожнього руху] зазначено, що водій на вимогу працівника поліції України зобов’язаний зупинитися з дотриманням приписів правил дорожнього руху. Працівники підрозділу поліції на дорозі – є працівниками органів Національної поліції України, законні вимоги яких повинні бути виконані. Водій зобов’язаний зупинити авто, не порушуючи діючі ПДР, тобто зупиняючи транспортний засіб, водій повинен забезпечити безпеку проїзду собі та іншим учасникам, не перешкоджати їм, навіть якщо працівник поліції України незаконно вимагає зупинитися негайно на його вимогу. <br />
<br />
== Після зупинки aвто нацполіцією: == <br />
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-п/paran120#n120 пунктом 2.4 Правил дорожнього руху] водій зобов’язaний пред’явити для перевірки документи і дaти можливість перевірити номери вузлів і aгрегaтів і комплектність трaнспортного зaсобу. Порaди щодо поведінки після зупинки: виходити з сaлону aвтомобілю водію не обов’язково, aдже обов’язок нaдaння для перевірки документів, номерів вузлів тa aгрегaтів можнa виконaти, відкривши кaпот з сaлону. У водія відсутній обов’язок зaлишaти сaлон aвтомобіля, вкaзувaти нa місцезнaходження номерів, протирaти їх, тримaти кришку кaпотa і т. д. <br />
<br />
'''Дії тa прaвa водія після виконaння вимоги прaцівникa поліції України:''' <br />
# Водій мaє прaво знaти про особу, що його зупинилa — співробітник Національної поліції України зобов’язaний привітaтися, нaзвaти свою посaду, звaння тa прізвище. <br />
# Водій мaє прaво впевнитися в нaявності посвідчення у співробітникa Національної поліції України, при чому мaти реaльну здaтність і прaво переписaти aбо іншим чином зaфіксувaти дaні з посвідчення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 стaття 18 Зaкону Укрaїни «Про Національну поліцію»]). <br />
# Водій мaє прaво не дaвaти ніяких пояснень співробітнику Національної поліції України. Крім того, у водія немaє обов’язку відповідaти нa питaння «куди і звідки їдете?», «Який був знaк?», Чи читaли пункт … прaвил? »Тa інші (стaття 63 Конституції Укрaїни). <br />
# Водій мaє прaво знaти і йому повинні чітко роз’яснити причину зупинки — співробітник Національної поліції України зобов’язaний нaзвaти причину зупинки трaнспортного зaсобу ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 стaття 16 Зaкону Укрaїни «Про дорожній рух»]) і суть скоєного прaвопорушення, якщо тaке мaло місце ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ч.2 ст.35 ЗУ “Про Національну поліцію”]).<br />
<br />
'''Лише при законній зупинці автотраспорту водій забов’язаний пред’явити наступні документи:''' <br />
* посвідчення водія відповідної категорії;<br />
* техпаспорт – реєстраційний документ на транспортний засіб (для армійських авто – технічний талон);<br />
* поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії);<br />
* передбачену спеціальними правилами документацію – на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів;<br />
* дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС – у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв.<br />
<br />
== Превентивні заходу працівника поліції ==<br />
<br />
Відповідно до ст.31 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ЗУ «Про Національну поліцію»] працівник поліції може застосовувати такі превентивні заходи:<br />
<br />
* перевірка документів особи;<br />
* опитування особи;<br />
* поверхнева перевірка і огляд;<br />
* зупинення транспортного засобу;<br />
* вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;<br />
* обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;<br />
* застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису<br />
* перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;<br />
* поліцейське піклування.<br />
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов’язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.<br />
Крім того, права поліцейських, щодо транспортних засобів, установлено КУпАП, а саме:<br />
* тимчасове вилучення посвідчення водія<br />
* тимчасове затримання транспортних засобів<br />
* відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.<br />
<br />
== Права водія під час зупинки транспортного засобу ==<br />
<br />
Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов’язаний без затримки підійти до водія, а не змушувати його витрачати час.<br />
Документи надавати в руки поліцейського не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівника поліції передати йому у руки документи протиправна ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»]).<br /><br />
<br />
Водій під час зупинення зупинення транспортного засобу має право:<br />
* знати причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки;<br />
* зафіксувати автомобіль на якому несе службу поліцейський;<br />
* при наявності аудіо- відеофіксуючого пристрою –фіксувати дії поліцейського;<br />
* на вимогу учасника дорожнього руху поліцейський зобов’язаний пред’явити службове посвідчення;<br />
* в разі огляду транспортного засобу, повинен бути складений протокол,один екземпляр якого водій має право отримати.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]] <br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%86%D1%96%D1%97&diff=19808Підстави для перевірки документів у громадян працівниками поліції2020-04-28T11:03:26Z<p>Iurii.vedmetskyi: доповнено абзац про можливість скористатись системою Безоплатної правової допомоги</p>
<hr />
<div>==Нормативно-правова база==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]<br />
# Закон України "Про безоплатну правову допомогу"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17]<br />
== Документи, що посвідчують особу==<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:<br /><br />
<br />
'''♦ документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:'''<br /><br />
* паспорт громадянина України;<br />
* паспорт громадянина України для виїзду за кордон;<br />
* дипломатичний паспорт України;<br />
* службовий паспорт України;<br />
* посвідчення особи моряка;<br />
* посвідчення члена екіпажу;<br />
* посвідчення особи на повернення в Україну;<br />
* тимчасове посвідчення громадянина України;<br />
'''♦ документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:'''<br /><br />
* посвідчення водія;<br />
* посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;<br />
* посвідка на постійне проживання;<br />
* посвідка на тимчасове проживання;<br />
* картка мігранта;<br />
* посвідчення біженця;<br />
* проїзний документ біженця;<br />
* посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;<br />
* проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.<br />
== Підстави перевірки документів особи==<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran258#n258 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію"] '''поліцейський має право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках:''' <br />
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;<br />
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;<br />
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;<br />
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;<br />
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;<br />
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.<br />
== Пред’явлення поліцейським посвідчення==<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19/paran258#n258 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію"] звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.<br />
== Алгоритм дій коли зупинила поліція==<br />
♦ Співробітник зобов’язаний привітатися, повідомити про свою посаду, звання, прізвище та причину зупинки.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
♦ Ви маєте право:<br />
* Поросити пред’явити посвідчення співробітника поліції;<br />
* Якщо Ви не впевнені, що дана людина є співробітником поліції, то Ви можете зателефонувати за номером 102 (0800 500 202) або запитати телефон підрозділу (на вимогу громадянина, співробітник поліції зобов’язаний його надати) і упевнитися в наданій інформації.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
♦ В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію»] визначено конкретний перелік підстав для перевірки документів. Перевірити, чи є підстава визначена законом.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
♦ Співробітник поліції не має права вилучати Ваш паспорт. Вилучати паспорт можуть лише за рішенням суду.<br />
<center><big>↓</big></center><br />
♦ У разі відсутності у Вас документа, що посвідчує особу, співробітник поліції має право доставити Вас в найближчий пункт поліції, де повинен по комп’ютерній базі перевірити Вашу особу. Час, Який Ви проводите в пункті поліції '''не повинен перевищувати 3 години.''' Так само Ви маєте право зателефонувати своїм рідним/друзям, щоб ті доставили паспорт в даний пункт поліції<br />
<br />
♦ Відповідно до п.4 ч.1 ст.14 ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" особи, до яких застосовано адміністративний арешт, мають право на правові послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону (тобто - здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.) Для отримання професійної правової допомоги необхідно в разі адміністративного затримання звернутись за безкоштовним телефоном '''0 800 213 103''' особисто або ж це можуть зробити ваші близькі родичі.<br />
<br />
[[Категорія: Адміністративне право]]<br />
[[Категорія: Кримінальне право]]<br />
[[Категорія: Правоохоронні органи]]<br />
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%BE%D1%8E_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1_(%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81)_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9)&diff=14111Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)2019-06-24T08:19:34Z<p>Iurii.vedmetskyi: відповідно до змін у Земельному кодексі строк дії договору було змінено</p>
<hr />
<div>== '''Нормативна база''' ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
== '''Загальні відомості''' ==<br />
'''Емфітевзис''' — '''''це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач).'''''<br /><br />
<br />
Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права.<br /><br />
<br />
'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />'''<br />
<br />
== '''Види прав користування чужими земельними ділянками та їх особливості''' ==<br />
<br />
=== Емфітевзис === <br />
Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис).За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (ст. 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (ст.334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]).<br /><br />
<br />
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.<br />
Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови (суперфіцій) '''не може перевищувати 50 років'''. Увага, до внесених змін у 2018 році до ч.4 ст.102 -1 Земельного кодексу України договір емфітевзису мав безстроковий характер для земель приватної власності.<br /><br /><br />
'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею.<br />'''''<br />
<br />
<br />
При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним. <br />
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування. <br />
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі. <br />
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором.<br /><br />
<br />
=== Суперфіцій === <br />
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br />
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.<br />
<br />
Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк.<br /><br />
Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу]). <br /><br />
Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача.<br /><br />
<br />
== '''Права та обов’язки сторін''' ==<br />
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності. (ст. 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу]).<br /><br />
Він зобов’язаний: <br />
* використовувати землю відповідно до її цільового призначення, <br />
* підвищувати її родючість, <br />
* застосовувати природоохоронні технології виробництва, <br />
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.<br /><br />
Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені також [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ст.102-1 ЗК України]<br />
<br />
<br />
== '''Підстави припинення''' ==<br />
'''Емфітевзис припиняється у разі''': <br />
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;<br />
* закінчення строку, на який було надано право користування; <br />
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду.<br /><br />
<br />
'''Суперфіцій може бути припинений:'''<br />
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача; <br />
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;<br />
* судовим рішенням; <br />
* невикористанням суперфіція протягом трьох років.<br /><br />
<br />
'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''<br />
<br />
Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій.<br /><br />
<br />
У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.<br />
<br />
Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша ст. 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу]).<br /><br />
<br />
Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big><br />
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній<br />
* ділянці;<br />
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк.<br /><br />
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено<br />
емфітевзис і суперфіцій.<br /><br />
<br />
<big>''Тепер, коли земля в Україні стала об’єктом цивільно-правових відносин, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб та право користування чужою землею для забудови набувають дуже важливого значення''.<br />
</big><br />
== '''Зразки правочинів''' ==<br />
<br />
[[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]] <br />
<br />
[[Категорія:Цивільне право]]<br />
[[Категорія:Земельне право]]<br />
[[Категорія:Право власності на землю]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%81_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA&diff=10925Аванс та завдаток2018-11-23T07:25:47Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* 3. Завдаток */</p>
<hr />
<div>== 1. Нормативно-правові акти, які врегульовують питання спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення ==<br />
<br />
Питання придбання у порядку спадкування іноземними громадянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення врегульовуються наступними нормативно-правовими актами:<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-41. - Ст. 356.<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст. 144.<br />
<br />
У наш час є досить поширеними випадки, коли люди купують речі або майно, що мають достатньо високу вартість, та потребують внесення передоплати (наприклад, транспортний засіб, квартира, будинок, земельна ділянка тощо).<br /> Реалізовуючи свої наміри забезпечити виконання угоди сплатою частини коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору.<br /><br />
З метою уникнення негативних наслідків та судових спорів, як покупцю так і продавцю необхідно розуміти різницю між авансом та завдатком.<br />
<br />
== 2. Аванс ==<br />
<br />
'''Аванс''' – це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю, та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша частина – після.<br /><br />
У разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконанням однією із сторін договору своїх обов’язків, сума коштів сплачена як аванс має бути повернута покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передавати товар, покупець має право вимагати розірвання договору та повернення авансу.<br /><br />
Отже, у разі розірвання договору з будь-яких причин аванс має бути повернутий покупцю у повному розмірі.<br />
<br />
== 3. Завдаток ==<br />
<br />
'''Завдаток''' – це грошова сума, яку сплачує покупець продавцю в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Як завдаток може також передаватися рухоме майно. Тобто, сума коштів, сплачена як завдаток (так само як і аванс), включається до загальної ціни товару. Відмінність завдатку та авансу полягає у наслідках, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін (покупцем або продавцем).<br /><br />
Так, у разі порушення умов договору покупцем, завдаток залишається у продавця. Наприклад, якщо покупець відмовився оплатити отриманий товар у повному обсязі, продавець має право вимагати повернення товару, проте сума коштів, сплачена як завдаток, покупцю не повертається.<br />
Але, якщо порушення зобов’язання сталося з вини продавця, то він зобов’язаний повернути покупцю завдаток, та додатково сплатити суму у розмірі завдатку. Якщо як завдаток було передано майно, продавець додатково має сплатити суму у розмірі вартості такого майна. Тобто, у такому випадку завдаток повертається у подвійному розмірі.<br /><br />
Також, винна у порушенні зобов’язання сторона, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку.<br />
Якщо договором не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.<br /><br />
Отже, якщо сторони хочуть щоб передплата за договором здійснювалася у формі завдатку необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:<br /><br />
# Сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;<br />
# Договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).<br />
# Між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.<br /><br />
Зазначене підтверджується позицією Верховного суду України, який розглядаючи ''13 лютого 2013 року справу №6-176цс12'' http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29791300, щодо стягнення коштів, внесених як завдаток за попереднім договором купівлі-продажу, зазначає, що внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
Зазначена позиція Верховного суду України, ще раз свідчить про те, що у тому випадку коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.<br /><br />
Укладаючи договір необхідно звертати увагу на те, в якій саме формі буде здійснюватися передоплата за договором: у формі завдатку чи у формі авансу, оскільки зазначені форми передоплати суттєво впливають на наслідки, які настають у разі порушення умов договору однією із сторін.<br />
<br />
[[Категорія:Фінансове право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%83._%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F._%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0&diff=10924Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика2018-11-23T07:21:21Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
- [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br /><br />
- [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /><br />
<br />
== Поняття, ознаки та предмет завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. <br />
<br />
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку: <br />
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання; <br />
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; <br />
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.<br />
<br />
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.<br />
</div><br />
== Форма та істотні умови договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Відповідно до ч.1 ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] письмова форма договору про внесення завдатку є обов’язковою. Проста розписка не буде належним доказом здійснення правочину в письмовій формі. Умова про внесення завдатку може бути включена до договору, виконання якого забезпечується таким чином. В разі, якщо письмова форма не додержана, то на підставі ч2. ст. 547 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] угода про передачу завдатку є нікчемною, а як наслідок недійсною.<br />
<br />
Закон не встановлює переліку істотних умов договору завдатку, однак аналіз сформованої практики дозволяє зробити наступні висновки щодо істотних умов договору завдатку. Отже договір завдатку повинен містити дані про основний договір, виконання якого забезпечене завдатком, розмір грошової суми (вартість майна) переданої в якості завдатку, перелік дій (випадків бездіяльності) сторін договору, які тягнуть за собою настання наслідків, передбачених Цивільним кодексом України та самим договором завдатку, порядок і терміни повернення завдатку винною стороною. <br />
</div><br />
<br />
== Сторони договору завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Сторонами при укладанні договору завдатку можуть бути як фізичні так і юридичні особи.<br /><br />
Цивільна правоздатність та дієздатність осіб встановлена ст.ст. 46, 47 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України.]<br /><br />
</div><br />
<br />
== Правові наслідки порушення або припинення зобов'язання, забезпеченого завдатком ==<br />
<div align="justify"><br />
Наслідки порушення зобов'язання забезпеченого завдатком встановлені в<br />
ст. 571 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України.]<br /> <br />
Завдаток залишається у кредитора, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму в розмірі завдатку або його вартості. <br />
Сторона винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. <br />
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У випадку порушення зобов’язання за таким документом, яке сталось з вини кредитора, боржник вимагає від нього повернення завдатку у подвійному розмірі, однак Верховний Суд України притримується іншої думки. Так, відповідно до Рішення ВСУ від 18.02.2009 у справі № 6-23108св08 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3136641за фабулою справи Позивач у 2008 році звернувся до суду із позовом про стягнення завдатку, посилаючись на те, що маючи наміри укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири, 25 квітня 2007 року сторони уклали договір завдатку, умовами якого передбачалося укладання договору купівлі-продажу квартири протягом місяця з дня одержання продавцем (Відповідачем) свідоцтва про право власності на квартиру.<br />
Та вказаний договір купівлі-продажу квартири укладено не було, тому у відповідності до вимог ст. 570 ЦК України Позивач просив стягнути на його користь з Відповідача 50 500 грн. завдатку, а також додатково грошову суму у розмірі 50 500 грн.<br />
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 березня 2008 року, яке залишено без змін Ухвалою апеляційного суду м. Києві від 20 серпня 2008 року, позов задоволено та стягнуто з Відповідача на користь Позивача подвійну суму завдатку.<br />
Проте ВСУ скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції у частині стягнення додаткової грошової суми у розмірі 50 500 грн. та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.<br />
Як на підставу прийняття такого рішення ВСУ зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із вже укладеного договору купівлі-продажу квартири.<br />
Оскільки договір купівлі-продажу квартири між сторонами укладено не було, то не дивлячись на укладений між сторонами договір завдатку передана Позивачем Відповідачу сума у розмірі 50 500 грн. є не завдатком, а авансом, який підлягає поверненню Позивачу в однократному розмірі. <br />
</div><br />
<br />
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку ==<br />
<div align="justify"><br />
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br /> <br />
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br /><br />
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br /><br />
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br /><br />
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br /><br />
</div><br />
== Вирішення спору судом. Судова практика ==<br />
<div align="justify"><br />
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br /><br />
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br /><br />
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br /><br />
1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br /><br />
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br /><br />
3. Позовна заява повинна містити:<br /><br />
;:1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br /><br />
;:2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br /><br />
;:3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br /><br />
;:4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br /><br />
;:5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br /><br />
;:6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br /><br />
;:7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br /><br />
;:8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br /><br />
;:9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br /><br />
;:10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br /><br />
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br /><br />
5. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br /><br />
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br /><br />
<br />
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /><br />
<br />
Ухвалами ВС СУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br />
У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. <br />
</div><br />
[[Категорія: Цивільне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8E_%D0%B7%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83&diff=10497Отримання дозволу на перевезення неповнолітньої дитини через лінію зіткнення для отримання паспорту2018-11-09T11:54:41Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база == <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України] <br> <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»] від 18 січня 2001 року N 2235-III <br><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] від 21 січня 1994 року N 3857-XII<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v222_950-17 Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей»], затверджено Наказом від 14.04.2017 № 222ог <br><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п Постанова КМУ від 27.01.1995 р. № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний, позасудовий та судовий порядок) ==<br />
=== Виїзд із тимчасово неконтрольованої території ===<br />
<br /><br />
Для того щоб вивезти дітей, які не досягли 16 років, а також осіб, які народилися 1998 року й пізніше, й оформляють паспорт громадянина України з тимчасово неконтрольованої території, на пункті пропуску необхідно надати:<br />
<br /><br />
# '''Свідоцтво про народження дитини''';<br />
# '''Документ, що засвідчує особу супроводжуючого.''' Перелік таких документів визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 статтею 5 Закону України «Про громадянство України»] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»]: ''паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення моряка, посвідчення члена екіпажу, дипломатичний паспорт, службовий паспорт та ін.''<br><br />
# '''''Дозвіл супроводжуючого на перетин лінії розмежування (перепустка)'''. Для отримання дозволу фізичній особі необхідно зареєструватися на [https://ssu.gov.ua/ порталі СБУ]: «Реєстр дозволів для переміщення осіб у районі проведення АТО» і заповнити формалізовану заявку. Інформація про надання дозволу автоматично відображається на власній сторінці заявника.<br><br />
Дозвіл фізичній особі надається на підставі поданої заявки упродовж 10 днів (робочих).<br><br />
<br />
# Для того щоб вивезти '''дитину, яка народилася після початку проведення АТО''', і в результаті проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, '''їй не було оформлено свідоцтво про народження, необхідно пред’явити:'''<br><br />
# Будь-який документ, визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 статтею 5 Закону України ''«Про громадянство України»] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] особи (осіб), у супроводі якої (яких) дитина виїжджає з неконтрольованої території'';<br><br />
#''Дозвіл супроводжуючого (супроводжуючих) на перетин лінії розмежування (перепустка)''. <br><br />
=== В’їзд на тимчасово неконтрольовану територію ===<br />
<br><br />
* осіб, що народилися 1998 року й пізніше, й оформляють паспорт громадянина України, здійснюється при пред’явленні '''довідки Державної міграційної служби України про здавання документів для отримання паспорта.''' <br><br />
*дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п Правилами перетинання державного кордону громадянами України], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.<br><br />
<big>За загальним правилом в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію таких осіб здійснюється за умови перетину разом із дитиною лінії розмежування обома батьками. Однак, в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, також може здійснюватися:</big> <br />
<br />
1. '''За нотаріально посвідченою згодою''' другого з батьків із зазначенням у ній території прямування та відповідного часового проміжку перебування, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску;<br />
<br /><br />
2. '''Без нотаріально засвідченої згоди''' іншого з батьків: '''у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій''':<br />
* свідоцтва про смерть другого з батьків;<br />
* рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;<br />
* рішення суду про визнання другого з батьків безвісти відсутнім;<br />
* рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;<br />
<br /><br />
3. Довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України] (під час виїзду дитини в супроводі одинокої матері)<br />
<br /><br />
4. Рішення суду про надання дозволу на в’їзд / виїзд громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.<br><br />
== Добровiльний порядок ==<br />
<br><br />
У разі відсутності одного з батьків, необхідно мати '''нотаріально посвідчену згоду''' другого з батьків, тобто оформлюється нотаріально засвідчена згода (довіреність) другого з батьків. <br><br />
==== Куди звернутися ====<br />
<br><br />
До нотаріату. <br /><br />
==== Вартiсть ====<br />
<br />
Вартість розраховується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита] (зареєстровано в Міністерстві юстиції України <br />
20 вересня 2012 р. за № 1623/21935).<br><br />
==== Зразки необхiдних документiв ====<br />
<br><br />
[[Файл:Примірний зразок нотаріально засвідченої згоди(довіреності) одного з батьків.docx]]<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
<br><br />
==== Куди звернутися ====<br />
<br><br />
За відсутності можливості оформлення довіреності, необхідно звернутися до суду з позовною заявою про надання дозволу на в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію і виїзд із неї громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу одного з батьків.<br><br />
==== Вартiсть ====<br />
<br />
Сплата судових витрат провадиться згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. зі змінами] .<br><br />
<br />
==== Перелiк та зразки необхiдних документiв ====<br />
[[Файл:Зразок позовної заяви щодо отримання дозволу для перетину лінії зіткнення неповнолітньої дитини без згоди батька.docx]]<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8E_%D0%B7%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83&diff=10496Отримання дозволу на перевезення неповнолітньої дитини через лінію зіткнення для отримання паспорту2018-11-09T11:53:25Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база == <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний Кодекс України] <br> від 18 січня 2001 року N 2235-III <br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»] <br><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"] від 21 січня 1994 року N 3857-XII<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v222_950-17 Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей»], затверджено Наказом від 14.04.2017 № 222ог <br><br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п Постанова КМУ від 27.01.1995 р. № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]<br />
<br />
== Опис суттєвих аспектiв, що впливають на один iз варiантiв вирiшення проблеми (добровiльний, позасудовий та судовий порядок) ==<br />
=== Виїзд із тимчасово неконтрольованої території ===<br />
<br /><br />
Для того щоб вивезти дітей, які не досягли 16 років, а також осіб, які народилися 1998 року й пізніше, й оформляють паспорт громадянина України з тимчасово неконтрольованої території, на пункті пропуску необхідно надати:<br />
<br /><br />
# '''Свідоцтво про народження дитини''';<br />
# '''Документ, що засвідчує особу супроводжуючого.''' Перелік таких документів визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 статтею 5 Закону України «Про громадянство України»] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»]: ''паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення моряка, посвідчення члена екіпажу, дипломатичний паспорт, службовий паспорт та ін.''<br><br />
# '''''Дозвіл супроводжуючого на перетин лінії розмежування (перепустка)'''. Для отримання дозволу фізичній особі необхідно зареєструватися на [https://ssu.gov.ua/ порталі СБУ]: «Реєстр дозволів для переміщення осіб у районі проведення АТО» і заповнити формалізовану заявку. Інформація про надання дозволу автоматично відображається на власній сторінці заявника.<br><br />
Дозвіл фізичній особі надається на підставі поданої заявки упродовж 10 днів (робочих).<br><br />
<br />
# Для того щоб вивезти '''дитину, яка народилася після початку проведення АТО''', і в результаті проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі свої повноваження, '''їй не було оформлено свідоцтво про народження, необхідно пред’явити:'''<br><br />
# Будь-який документ, визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 статтею 5 Закону України ''«Про громадянство України»] або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] особи (осіб), у супроводі якої (яких) дитина виїжджає з неконтрольованої території'';<br><br />
#''Дозвіл супроводжуючого (супроводжуючих) на перетин лінії розмежування (перепустка)''. <br><br />
=== В’їзд на тимчасово неконтрольовану територію ===<br />
<br><br />
* осіб, що народилися 1998 року й пізніше, й оформляють паспорт громадянина України, здійснюється при пред’явленні '''довідки Державної міграційної служби України про здавання документів для отримання паспорта.''' <br><br />
*дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п Правилами перетинання державного кордону громадянами України], затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.<br><br />
<big>За загальним правилом в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію таких осіб здійснюється за умови перетину разом із дитиною лінії розмежування обома батьками. Однак, в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, також може здійснюватися:</big> <br />
<br />
1. '''За нотаріально посвідченою згодою''' другого з батьків із зазначенням у ній території прямування та відповідного часового проміжку перебування, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску;<br />
<br /><br />
2. '''Без нотаріально засвідченої згоди''' іншого з батьків: '''у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій''':<br />
* свідоцтва про смерть другого з батьків;<br />
* рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;<br />
* рішення суду про визнання другого з батьків безвісти відсутнім;<br />
* рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;<br />
<br /><br />
3. Довідки про народження дитини, виданої відділом реєстрації актів цивільного стану, із зазначенням підстав внесення відомостей про батька відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України] (під час виїзду дитини в супроводі одинокої матері)<br />
<br /><br />
4. Рішення суду про надання дозволу на в’їзд / виїзд громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.<br><br />
== Добровiльний порядок ==<br />
<br><br />
У разі відсутності одного з батьків, необхідно мати '''нотаріально посвідчену згоду''' другого з батьків, тобто оформлюється нотаріально засвідчена згода (довіреність) другого з батьків. <br><br />
==== Куди звернутися ====<br />
<br><br />
До нотаріату. <br /><br />
==== Вартiсть ====<br />
<br />
Вартість розраховується відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1623-12 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита] (зареєстровано в Міністерстві юстиції України <br />
20 вересня 2012 р. за № 1623/21935).<br><br />
==== Зразки необхiдних документiв ====<br />
<br><br />
[[Файл:Примірний зразок нотаріально засвідченої згоди(довіреності) одного з батьків.docx]]<br />
<br />
== Судовий порядок ==<br />
<br><br />
==== Куди звернутися ====<br />
<br><br />
За відсутності можливості оформлення довіреності, необхідно звернутися до суду з позовною заявою про надання дозволу на в’їзд на тимчасово неконтрольовану територію і виїзд із неї громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу одного з батьків.<br><br />
==== Вартiсть ====<br />
<br />
Сплата судових витрат провадиться згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. зі змінами] .<br><br />
<br />
==== Перелiк та зразки необхiдних документiв ====<br />
[[Файл:Зразок позовної заяви щодо отримання дозволу для перетину лінії зіткнення неповнолітньої дитини без згоди батька.docx]]<br />
<br />
[[Категорія: Сімейне право]]<br />
[[Категорія: Цивільне право]]<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія: Нотаріальні дії]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=8914Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України2018-10-18T08:03:30Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Куди звернутись */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] від 20 листопада 2012 року № 5492-VI<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»] від м. Київ, 18 січня 2001 року N 2235-III <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 «Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 року за №1586/26363]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.<br /><br />
'''Паспорт виготовляється у формі картки (формат становить 54 х 85,6 міліметра), що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).'''<br /><br />
<br />
<u>До паспорта громадянина України вноситься така інформація:</u><br />
назва держави; назва документа; ім'я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр); номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); місце народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган); відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.<br />
<br />
<u>До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація:</u><br />
* інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта;<br />
* додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); <br />
* біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи);<br />
* засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.<br />
<br />
Найменування полів паспорта для внесення інформації про особу та реквізити у зоні візуальної перевірки паспорта зазначаються українською та англійською мовами.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!'''<br />
'''З 1 листопада 2016 року''' припинено прийом документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (у формі книжечки).<br /><br />
'''Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.<br />'''<br />
|}<br />
== Вік, з якого видається паспорт громадянина України ==<br />
Кожен громадянин України, який досяг '''14-річного віку''', зобов’язаний отримати паспорт.<br />
<br />
== Строк дії паспорта громадянина України == <br />
Паспорт громадянина України оформляється:<br />
* особам, які не досягли 18 річного віку '''на 4 роки'''; <br />
* особам, які досягли 18 річного віку – '''на кожні 10 років'''.<br />
<br />
== Оформлення паспорта громадянина України ==<br />
=== Куди звернутись ===<br />
[[Файл:Як вперше оформити ID-картку?.png|міні|Як вперше оформити ID-картку?]]<br />
<u>Документи</u> для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта <u>можуть подаватись до</u>: <br />
# '''[https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters/26 центрів надання адміністративних послуг]'''; <br />
# '''[https://pasport.org.ua/contact/tsentri державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів]'''; <br />
# '''[https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС]'''. <br />
<br />
'''Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється:'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Категорія !! Куди звернутись !! Місце подання документів<br />
|-<br />
| colspan=3|'''Загальне правило'''<br />
|-<br />
| Особа або її законний представник/уповноважена особа || Центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлені підрозділи (далі - уповноважені суб’єкти), територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС || <u>За зареєстрованим місцем проживання особи</u><br />
|-<br />
| colspan=3|'''Окремі випадки:'''<br />
|-<br />
| Особа, яка досягла 14-річного віку та місце проживання якої не зареєстровано || Територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти || За місцем фактичного проживання в Україні особи<br />
|-<br />
| Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (через уповноважену особу) || Територіальний підрозділ ДМС || За місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу<br />
|-<br />
| Внутрішньо переміщена особа || Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти || За місцем проживання, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи<br />
|-<br />
| Бездомна особа || Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти|| За місцем майбутньої реєстрації її місця проживання<br />
|}<br />
<u>Документи для оформлення</u> замість втраченого або викраденого, обміну <u>паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру,</u> можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважених суб’єктів.<br />
<br />
'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта лише до територіального підрозділу ДМС:'''<br />
У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.<br />
Обмін паспорта проводиться у разі:<br />
<br />
1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);<br />
<br />
2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);<br />
<br />
3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;<br />
<br />
4) закінчення строку дії паспорта;<br />
<br />
5) непридатності паспорта для подальшого використання;<br />
<br />
6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;<br />
<br />
7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| ''До відома!''<br />
''Оформити паспорт громадянина України можна скориставшись порталом державних послуг [https://www.igov.org.ua/ www.igov.org.ua] ([https://igov.org.ua/subcategory/1/1/situation/11 працює не для всіх регіонів])'' <br />
|}<br />
<br />
=== Хто може звернутись за оформленням паспорта ===<br />
'''Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта може звернутись:'''<br />
* особа, яка досягла 14-річного віку, із заявою-анкетою, поданою нею особисто;<br />
* один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників для оформлення паспорта особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;<br />
* особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу.<br /><br />
<br />
=== Вартість оформлення паспорта ===<br />
'''Для громадяни, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна.''' <br /><br />
У разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року '''справляється адміністративний збір'''.<br />
<br />
'''Вартість оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта:'''<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| не пізніше ніж через 20 робочих днів|| оформлення паспорта громадянина України – '''87 грн.'''<br />
бланк паспорта громадянина України – '''192 грн.'''<br />
|-<br />
| не пізніше ніж через 10 робочих днів|| оформлення паспорта громадянина України – '''174 грн.'''<br />
бланк паспорта громадянина України – '''192 грн.'''<br />
|}<br />
Крім того, <u>за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого сплачується державне мито <br /> у розмірі – '''34 грн.'''</u><br />
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.<br />
<br />
=== Необхідні документи ===<br />
==== Оформлення паспорта ====<br />
''<u>Для оформлення паспорта заявник подає такі документи:</u>''<br /><br />
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);<br />
# оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).<br />
# У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;<br />
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
==== Оформлення паспорта замість втраченого або викраденого ====<br />
''<u>Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає такі документи:</u>''<br /><br />
# заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);<br />
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
=== Обмін паспорта === <br />
==== Випадки обміну паспорта ====<br />
Обмін паспорта здійснюється у разі:<br />
* зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);<br />
* отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);<br />
* виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;<br />
* закінчення строку дії паспорта;<br />
* непридатності паспорта для подальшого використання;<br />
* досягнення 25- чи 45-річного віку особою, яка має паспорт зразка 1994 року (за бажанням).<br />
<br />
==== Строк звернення для обміну паспорта ====<br />
<u>У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта)</u>, документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати настання таких обставин (подій).<br /><br />
<u>У разі закінчення строку дії паспорта</u> документи для його обміну можуть бути подані '''протягом одного місяця''' до дати закінчення строку його дії. У такому випадку паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта.<br />
<br />
==== Необхідні документи ====<br />
''<u>Для обміну паспорта заявник подає такі документи:'''</u>''<br />
# паспорт, що підлягає обміну;<br />
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
=== Строк оформлення паспорта ===<br />
'''Паспорт видається:'''<br />
* не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;<br />
* не пізніше ніж '''через 10 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''.<br />
'''Паспорт, який оформлюється вперше''', видається не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.<br />
<br />
== Видача паспорта громадянина України ==<br />
'''Видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи''' для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта.<br /><br />
У разі отримання паспорта законним представником/уповноваженою особою подається документ, що посвідчує їх особу та підтверджує громадянство.<br /><br />
<br />
== Підстави для відмови у видачі паспорта громадянина України ==<br />
'''Особі відмовляється в оформленні або видачі паспорта, якщо:'''<br />
# особа не є громадянином України;<br />
# особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);<br />
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;<br />
# за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;<br />
# особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;<br />
# особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.<br />
<br />
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.<br /><br />
<u>Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.<br />
</u><br />
<br />
== Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта громадянина України ==<br />
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою '''в адміністративному порядку або до суду'''.<br /><br />
<br />
ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.<br /><br />
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.<br />
<br />
== Відповідальність за проживання без паспорта громадянина України ==<br />
Відповідно до статті 197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''проживання громадян,''' зобов’язаних мати паспорт громадянина України, '''без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України,''' а також проживання громадян без реєстрації місця проживання '''тягнуть за собою попередження'''.<br />
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою '''накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=8913Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України2018-10-18T07:55:47Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] від 20 листопада 2012 року № 5492-VI<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»] від м. Київ, 18 січня 2001 року N 2235-III <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2503-12 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України»]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1586-14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 листопада 2014 року № 1279 «Про затвердження зразка заяви-анкети для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2014 року за №1586/26363]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції»]<br />
<br />
== Загальна інформація ==<br />
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.<br /><br />
'''Паспорт виготовляється у формі картки (формат становить 54 х 85,6 міліметра), що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).'''<br /><br />
<br />
<u>До паспорта громадянина України вноситься така інформація:</u><br />
назва держави; назва документа; ім'я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - Реєстр); номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); місце народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб –платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган); відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.<br />
<br />
<u>До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація:</u><br />
* інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта;<br />
* додаткова змінна інформація (про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу); <br />
* біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи);<br />
* засоби електронного цифрового підпису (у разі оформлення паспорта особі, яка досягла 18-річного віку) та засоби шифрування в порядку, встановленому законодавством.<br />
<br />
Найменування полів паспорта для внесення інформації про особу та реквізити у зоні візуальної перевірки паспорта зазначаються українською та англійською мовами.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Увага!'''<br />
'''З 1 листопада 2016 року''' припинено прийом документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (у формі книжечки).<br /><br />
'''Паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.<br />'''<br />
|}<br />
== Вік, з якого видається паспорт громадянина України ==<br />
Кожен громадянин України, який досяг '''14-річного віку''', зобов’язаний отримати паспорт.<br />
<br />
== Строк дії паспорта громадянина України == <br />
Паспорт громадянина України оформляється:<br />
* особам, які не досягли 18 річного віку '''на 4 роки'''; <br />
* особам, які досягли 18 річного віку – '''на кожні 10 років'''.<br />
<br />
== Оформлення паспорта громадянина України ==<br />
=== Куди звернутись ===<br />
[[Файл:Як вперше оформити ID-картку?.png|міні|Як вперше оформити ID-картку?]]<br />
<u>Документи</u> для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта <u>можуть подаватись до</u>: <br />
# '''[https://poslugy.gov.ua/info/servicecenters/26 центрів надання адміністративних послуг]'''; <br />
# '''[https://pasport.org.ua/contact/tsentri державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів]'''; <br />
# '''[https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС]'''. <br />
<br />
'''Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється:'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Категорія !! Куди звернутись !! Місце подання документів<br />
|-<br />
| colspan=3|'''Загальне правило'''<br />
|-<br />
| Особа або її законний представник/уповноважена особа || Центри надання адміністративних послуг, державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлені підрозділи (далі - уповноважені суб’єкти), територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС || <u>За зареєстрованим місцем проживання особи</u><br />
|-<br />
| colspan=3|'''Окремі випадки:'''<br />
|-<br />
| Особа, яка досягла 14-річного віку та місце проживання якої не зареєстровано || Територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти || За місцем фактичного проживання в Україні особи<br />
|-<br />
| Особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (через уповноважену особу) || Територіальний підрозділ ДМС || За місцем розташування адміністрації відповідної установи або закладу<br />
|-<br />
| Внутрішньо переміщена особа || Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти || За місцем проживання, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи<br />
|-<br />
| Бездомна особа || Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважені суб’єкти|| За місцем майбутньої реєстрації її місця проживання<br />
|}<br />
<u>Документи для оформлення</u> замість втраченого або викраденого, обміну <u>паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру,</u> можуть подаватися заявником до будь-якого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноважених суб’єктів.<br />
<br />
'''Випадки подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта лише до територіального підрозділу ДМС:'''<br />
* набуття особою громадянства України;<br />
* оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;<br />
* оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);<br />
* повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;<br />
* оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;<br />
* відбування особою покарання в установах виконання покарань або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| ''До відома!''<br />
''Оформити паспорт громадянина України можна скориставшись порталом державних послуг [https://www.igov.org.ua/ www.igov.org.ua] ([https://igov.org.ua/subcategory/1/1/situation/11 працює не для всіх регіонів])'' <br />
|}<br />
=== Хто може звернутись за оформленням паспорта ===<br />
'''Для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну та видачі паспорта може звернутись:'''<br />
* особа, яка досягла 14-річного віку, із заявою-анкетою, поданою нею особисто;<br />
* один з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників для оформлення паспорта особі, яка не досягла 14-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;<br />
* особа, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи чи закладу.<br /><br />
<br />
=== Вартість оформлення паспорта ===<br />
'''Для громадяни, які досягли 14-річного віку, та отримують паспорт громадянина України вперше - адміністративна послуга безоплатна.''' <br /><br />
У разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року '''справляється адміністративний збір'''.<br />
<br />
'''Вартість оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта:'''<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| не пізніше ніж через 20 робочих днів|| оформлення паспорта громадянина України – '''87 грн.'''<br />
бланк паспорта громадянина України – '''192 грн.'''<br />
|-<br />
| не пізніше ніж через 10 робочих днів|| оформлення паспорта громадянина України – '''174 грн.'''<br />
бланк паспорта громадянина України – '''192 грн.'''<br />
|}<br />
Крім того, <u>за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого сплачується державне мито <br /> у розмірі – '''34 грн.'''</u><br />
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита.<br />
<br />
=== Необхідні документи ===<br />
==== Оформлення паспорта ====<br />
''<u>Для оформлення паспорта заявник подає такі документи:</u>''<br /><br />
# свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);<br />
# оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).<br />
# У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;<br />
# паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
==== Оформлення паспорта замість втраченого або викраденого ====<br />
''<u>Для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник подає такі документи:</u>''<br /><br />
# заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);<br />
# витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
=== Обмін паспорта === <br />
==== Випадки обміну паспорта ====<br />
Обмін паспорта здійснюється у разі:<br />
* зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);<br />
* отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);<br />
* виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;<br />
* закінчення строку дії паспорта;<br />
* непридатності паспорта для подальшого використання;<br />
* досягнення 25- чи 45-річного віку особою, яка має паспорт зразка 1994 року (за бажанням).<br />
<br />
==== Строк звернення для обміну паспорта ====<br />
<u>У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта)</u>, документи для його обміну подаються '''протягом одного місяця''' з дати настання таких обставин (подій).<br /><br />
<u>У разі закінчення строку дії паспорта</u> документи для його обміну можуть бути подані '''протягом одного місяця''' до дати закінчення строку його дії. У такому випадку паспорт, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нового паспорта.<br />
<br />
==== Необхідні документи ====<br />
''<u>Для обміну паспорта заявник подає такі документи:'''</u>''<br />
# паспорт, що підлягає обміну;<br />
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);<br />
# посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);<br />
# довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);<br />
# документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;<br />
# документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;<br />
# одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров’я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.<br />
# документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):<br />
* про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);<br />
* про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;<br />
* про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;<br />
* довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття.<br />
<br />
=== Строк оформлення паспорта ===<br />
'''Паспорт видається:'''<br />
* не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання;<br />
* не пізніше ніж '''через 10 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його '''термінового отримання'''.<br />
'''Паспорт, який оформлюється вперше''', видається не пізніше ніж '''через 20 робочих днів''' з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.<br />
<br />
== Видача паспорта громадянина України ==<br />
'''Видача заявникові паспорта здійснюється територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, уповноваженим суб’єктом, який прийняв документи''' для його оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта.<br /><br />
У разі отримання паспорта законним представником/уповноваженою особою подається документ, що посвідчує їх особу та підтверджує громадянство.<br /><br />
<br />
== Підстави для відмови у видачі паспорта громадянина України ==<br />
'''Особі відмовляється в оформленні або видачі паспорта, якщо:'''<br />
# особа не є громадянином України;<br />
# особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв’язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);<br />
# дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;<br />
# за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;<br />
# особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;<br />
# особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.<br />
<br />
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб’єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.<br /><br />
<u>Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб’єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв’язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.<br />
</u><br />
<br />
== Оскарження та перегляд рішень про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта громадянина України ==<br />
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта може бути оскаржено особою '''в адміністративному порядку або до суду'''.<br /><br />
<br />
ДМС, територіальний орган ДМС має право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом ДМС або територіальним підрозділом ДМС, і за наявності підстав зобов’язати його скасувати попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі паспорта і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.<br /><br />
Інформація про результати розгляду скарги доводиться до відома заявника в установлений законодавством строк.<br />
<br />
== Відповідальність за проживання без паспорта громадянина України ==<br />
Відповідно до статті 197 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення] '''проживання громадян,''' зобов’язаних мати паспорт громадянина України, '''без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України,''' а також проживання громадян без реєстрації місця проживання '''тягнуть за собою попередження'''.<br />
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою '''накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br />
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC_%D0%97%D0%A1%D0%A3_%D0%B7%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8E_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D1%8F%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B8&diff=8912Винагорода військовослужбовцям ЗСУ за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки2018-10-18T06:12:50Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0283-16/paran18#n18 Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 67]<br />
<br />
== Актуальні питання ==<br />
=== Розмір винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у граничних розмірах на місяць визначений: ===<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Підстави для виплати винагороди !! Розмір винагороди, грн<br />
|-<br />
| 1. Період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану до дати завершення демобілізації або припинення (скасування) воєнного стану, період проведення АТО<br />
|-<br />
| Безпосередня участь військовослужбовців у воєнних конфліктах чи АТО, виконанні бойових завдань на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою:<br /><br />
<br />
на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону;<br /><br />
<br />
виконання бойових завдань, а також завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ);<br /><br />
<br />
участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;<br />
|| 10 000<br />
|-<br />
| в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) || 4 500<br />
|-<br />
| 2. Воєнний час (з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій до дати припинення стану війни)|| <br />
|-<br />
| Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях|| 11 000<br />
|-<br />
| Безпосередня участь військовослужбовців у здійсненні спеціальних заходів (пошук диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності, забезпечення правопорядку на державному кордоні) || 5 000<br />
|}<br />
'''''Увага!''''' Перелік військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, щомісяця визначається розпорядчим документом органу військового управління (штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) із зазначенням періодів виконання завдань та доводиться до відома військових частин.<br /><br />
<br />
Розмір винагороди визначається пропорційно дням безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.<br /><br />
<br />
Винагорода виплачується пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі військовослужбовців у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.<br />
<br />
=== Розмір винагороди визначається залежно від місць виконання завдань на підставі: ===<br />
<br />
даних обліку військовослужбовців, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ), які беруть участь у заходах з відбиття збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою або виконують завдання в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту (АТО);<br /><br />
<br />
переліку військових частин та/або їх підрозділів, які виконують завдання на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони;<br /><br />
<br />
документів органів військового управління (штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань), військових частин про періоди виконання окремими військовослужбовцями завдань на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону оборони, на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в інших місцях дислокації в межах визначеного району проведення воєнного конфлікту (АТО).<br /><br />
<br />
Для визначення розміру винагороди військовослужбовцям, видаються документи із зазначенням періоду та підстав виконання таких завдань.<br /><br />
<br />
''Розмір винагороди збільшується за:'' <br />
* успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи); <br />
* безпосередню участь у бойових діях; <br />
* знищення (захоплення) техніки.<br /><br />
<br />
''Обставини при яких військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО:'' <br />
* залучені до проведення АТО; <br />
* перебування у підпорядкуванні (виконання завдання) керівництва штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання (крім військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України); <br />
* перебування у районі проведення АТО.<br /><br />
<br />
Підтвердженням залучення до участі в АТО є витяг із наказу штабу АТО або штабу оперативно-тактичного угруповання про включення військовослужбовця до складу (виключення зі складу) сил та засобів, що беруть безпосередню участь в АТО.<br />
Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні в районі проведення АТО є наказ штабу АТО або штабу оперативно-тактичного угруповання про їх залучення.<br /><br />
<br />
Наказ про виплату винагороди видається за місцем проходження служби військовослужбовців.<br /><br />
<br />
''Підтвердними документами про безпосередню участь у відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою є:''<br />
* журнал бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки);<br />
* бойове донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання;<br />
* бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об’єктів (несення служби на блокпостах, звільнення захоплених об’єктів тощо), письмовий наказ командира військової частини, яка виконувала завдання;<br />
* постова відомість під час охорони об’єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначено особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.<br /><br />
<br />
Важливо зазначити, що винагорода виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних та за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я в інший) після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва), психічних та поведінкових розладів на день отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), виявлення психічних та поведінкових розладів.<br />
<br />
=== Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) ===<br />
Розмір винагороди одноразово збільшується за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи) військовослужбовцям військових частин (підрозділів) за дні, коли вони успішно виконали бойове завдання в складі військової частини (підрозділу, групи), що визначено розпорядчим документом вищого органу військового управління (штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання), та виплачується на з’єднання, військову частину, підрозділ, групу.<br /><br />
<br />
Збільшення розміру винагороди за успішне виконання бойового завдання здійснюється в разі виконання цього завдання на території противника.<br /><br />
<br />
''Виконання бойового завдання підтверджуються:''<br /><br />
<br />
* розпорядчим документом вищого органу військового управління (штабу АТО, штабу оперативно-тактичного угруповання) про постановку бойового завдання військовій частині;<br />
* бойовим наказом (бойового розпорядження) командира військової частини;<br />
* журналом бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки);<br />
* бойовим донесенням (підсумкового, термінового, позатермінового), в якому зазначаються загальні результати виконання бойового завдання;<br />
* рапортом командира підрозділу (групи), який виконував бойове завдання, за підпорядкованістю, в якому зазначаються: орієнтовні показники щодо втрат (збитку), завданих противнику, втрати особового складу, озброєння та військової техніки своїх військ, часові та просторові показники операції (бою), якими конкретно підрозділами успішно виконане бойове завдання.<br /><br />
<br />
''До рапорту долучаються:''<br />
* підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, якими успішно виконане бойове завдання, із зазначенням: посади, військового звання, прізвища та ініціалів кожного військовослужбовця, який брав участь у виконанні такого завдання (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів), та періоду виконання завдання;<br />
* пропозиції щодо розміру винагороди кожному військовослужбовцю в межах загальної суми збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою військової частини (оперативно-тактичного угруповання);<br />
* клопотання про успішність виконання завдання командира військової частини (керівника оперативно-тактичного угруповання) (у тому числі стосовно доданих підрозділів або переданих в оперативне підпорядкування, якщо виконання завдання здійснювалося такими підрозділами) до органу військового управління (штабу АТО).<br /><br />
<br />
Орган військового управління (штаб АТО) розглядає подані документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання та його тривалості із зазначенням суми збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання.<br /><br />
<br />
Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за дні виконання завдання.<br /><br />
<br />
РОЗМІР збільшення винагороди за успішне виконання бойового завдання в складі військової частини (підрозділу, групи)<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Найменування завдання!! Розмір збільшення винагороди, грн<br />
|-<br />
| 1 || 2<br />
|-<br />
| Успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління: || <br />
|-<br />
| бригадою || 365 400<br />
|-<br />
| полком, батальйонно-тактичною групою || 243 600<br />
|-<br />
| батальйоном, дивізіоном, прирівняними до них військовими частинами (підрозділами) || 121 800<br />
|-<br />
| ротою, батареєю, ескадрильєю, взводом, групою, прирівняними до них підрозділами || 60 900<br />
|}<br />
<br />
=== Збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях ===<br />
<br />
''За безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям військових частин збільшується винагорода на 1000 гривень за кожну добу такої участі.<br />
Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:''<br /><br />
<br />
* виконання військовою частиною бойових завдань під час ведення рейдових (штурмових) дій, відбиття штурмових дій противника в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту;<br />
* виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;<br />
* ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.<br /><br />
<br />
''Також збільшення винагороди за безпосередню участь у бойових діях здійснюється за ті дні, коли військовослужбовці в районі ведення бойових дій (районі проведення АТО) беруть участь у:''<br /><br />
<br />
* здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км від лінії зіткнення з противником) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);<br />
* веденні повітряного, морського бою.<br /><br />
<br />
''Безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях визначається на підставі:''<br /><br />
<br />
* бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;<br />
* журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;<br />
* рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу оперативно-тактичного угруповання, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, періодів участі у бойових діях кожного військовослужбовця. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу оперативно-тактичного угруповання, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою;<br />
* бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).<br /><br />
<br />
Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО).<br /><br />
<br />
Орган військового управління (штаб АТО) розглядає документи та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі в бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди.<br /><br />
<br />
Після цього військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.<br />
<br />
=== Збільшення винагороди за знищення (захоплення) техніки ===<br />
За знищення (захоплення) техніки військовослужбовцям збільшується винагорода в розмірі:<br /><br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Знищення (захоплення) !! Розмір збільшення винагороди, грн<br />
|-<br />
| 1. Корабля:|| <br />
|-<br />
| 1 рангу || 243 600<br />
|-<br />
| 2 рангу || 182 700<br />
|-<br />
| 3 рангу || 121 800<br />
|-<br />
| 4 рангу || 97 440<br />
|-<br />
| 2. Бойового літака (винищувальної та штурмової авіації), зенітного ракетного комплексу || 121 800<br />
|-<br />
| 3. Реактивної системи залпового вогню || 60 900<br />
|-<br />
| 4. Тактичного ракетного комплексу, військового літака || 54 810<br />
|-<br />
| 5. Танка, наземної артилерії (самохідної), бойового вертольота || 48 720<br />
|-<br />
| 6. Наземної артилерії (іншої), військового вертольота, протитанкового ракетного комплексу || 42 630<br />
|-<br />
| 7. Бойової машини піхоти (десанту), бронетранспортера, броньованої розвідувально-дозорної машини || 42 630<br />
|-<br />
| 8. Іншого літального апарата (об’єкта), оснащеного засобами ураження або спостереження (у тому числі безпілотного) || 36 540<br />
|-<br />
| 9. Переносного зенітно-ракетного комплексу || 30 450<br />
|-<br />
| 10. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю понад 5 тис. тонн || 30 450<br />
|-<br />
|11. Судна військового (допоміжного) забезпечення водотоннажністю до 5 тис. тонн включно || 24 360<br />
|-<br />
| 12. Військового автомобіля (вантажного, спеціалізованого), малогабаритного судна бойового (розвідувального) призначення, військового тягача, військових інженерних машин: розвідки, розмінування, мінного загородження, мостоукладних, розгородження, для прокладання шляхів, для здійснення землерийних робіт, для подолання водних перешкод || 12 180<br />
|-<br />
| Збільшення винагороди за знищену (захоплену) техніку розподіляється між військовослужбовцями, які брали безпосередню участь у знищенні (захопленні) техніки, залежно від їх особистого внеску || Примітка<br />
|-<br />
|}<br />
<br />
=== Підтвердження знищення (захоплення) техніки ===<br />
Підтвердженням знищення (захоплення) техніки є:<br /><br />
<br />
* журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки);<br />
* рапорт (донесення) командира підрозділу, групи (військової частини) за підпорядкованістю, який виконував (яка виконувала) завдання, в якому детально зазначаються обставини, місце (координати), дата, час, спосіб знищення, тип знищеної (захопленої) техніки, сума збільшення винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у знищенні (захопленні) техніки;<br />
* донесення (доповідь, рапорт) командирів суміжних (розвідувальних) підрозділів, які за результатом візуального спостереження підтверджують знищення техніки;<br />
* дані фото- або відеофіксації, технічних засобів розвідки (спостереження), відеозапис відображення повітряної обстановки бойових машин протиповітряної оборони під час бойової роботи - щодо знищеної техніки;<br />
* акт оприбуткування трофейного майна - щодо захопленої техніки.<br /><br />
<br />
Документи, що підтверджують знищення (захоплення) техніки, разом із бойовим донесенням надсилаються до органу військового управління (штабу АТО) для розгляду.<br /><br />
<br />
Рішення про визнання техніки такою, що знищена (захоплена), приймається на підставі не менше трьох із вищезазначених документів і оформлюється розпорядчим документом (наказом) керівника органу військового управління (штабу АТО).<br /><br />
<br />
У зазначеному розпорядчому документі (наказі) зазначаються обставини, місце, дата, час, спосіб знищення (захоплення) техніки, тип цієї техніки, конкретні особи підрозділу, екіпажу та прирівняного до них підрозділу (або окрема особа у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) завдання зі знищення (захоплення) техніки, та сума збільшення винагороди, що належить кожній особі підрозділу, екіпажу, прирівняного до них підрозділу (або окремій особі у разі самостійного виконання завдання), які (яка) виконували(а) бойове завдання, з урахуванням їх внеску.<br /><br />
<br />
Після цього за місцем проходження служби військовослужбовця видається наказ про виплату збільшення винагороди за день, коли була знищена (захоплена) техніка.<br />
<br />
[[Категорія: Військова служба]] [[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=8911Виділення земельної ділянки учаснику бойових дій2018-10-18T05:40:00Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Нормативна база */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"] від 22 травня 2003 року № 858-IV<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] від 1 липня 2004 року № 1952-IV<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"] від 7 липня 2011 року № 3613-VI<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]"<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]<br />
<br />
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==<br />
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, в таких розмірах:<br /><br />
# для ведення садівництва — не більше 0,12 га;<br />
# для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;<br />
# для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;<br />
# для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара. <br />
<br />
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==<br />
Учасникам антитерористичної операції, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, а саме:<br /><br />
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);<br /><br />
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);<br /><br />
* Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності поза межами населених пунктів).<br />
<br />
== Вимоги до клопотання (заяви)==<br />
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).<br /> <br />
До клопотання додаються:<br /><br />
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);<br /><br />
# копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера);<br />
# документ, що посвідчує участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка).<br />
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).<br />
<br />
== Термін розгляду клопотання (заяви) ==<br />
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в <u>місячний строк</u>.<br /> <br />
'''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку. <br />
<br />
== [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8E Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки] ==<br />
<br />
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.<br /><br />
Виконавцем робіт може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки. При необхідності, землевпорядник встановить межові знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Надалі це дозволить, при необхідності, відновлювати межі ділянки і краще захистити право на землю.<br /><br />
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією)на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору]. <br /><br />
Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''. <br /><br />
<br />
== Погодження проекту землеустрою ==<br />
Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з ''територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.''<br /><br />
У випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з ''управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради''.<br /><br />
'''Строк розгляду:''' протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.<br /><br />
'''Підстава для відмови:''' лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.<br /><br />
Проект землеустрою включає:<br /><br />
# завдання на розроблення проекту землеустрою; <br /><br />
# пояснювальну записку; <br /><br />
# копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); <br /><br />
# рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);<br /> <br />
# письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;<br /> <br />
# довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;<br /> <br />
# матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); <br /><br />
# відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);<br /><br />
# копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;<br /><br />
# розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);<br /><br />
# розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);<br /><br />
# акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);<br /><br />
# акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);<br /> <br />
# перелік обмежень у використанні земельних ділянок;<br /><br />
# викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);<br /> <br />
# кадастровий план земельної ділянки;<br /><br />
# матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);<br /><br />
# матеріали погодження проекту землеустрою.<br />
<br />
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі == <br />
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:<br /><br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру] ''(додаток 22)'';<br /><br />
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);<br /><br />
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br /><br />
'''Строк розгляду заяви:''' 14 днів.<br /><br />
'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється <u>безоплатно</u> (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).<br /><br />
Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику <u>безоплатно</u> видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.<br />
<br />
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==<br />
<br />
Для затвердження проекту землеустрою особі до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.<br /><br />
До клопотання додаються: <br /><br />
екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br /><br />
витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. <br />
<br />
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==<br />
<br />
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють територіальні органи Міністерства юстиції; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.<br />
<br />
'''Перелік необхідних документів:'''<br /><br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]<br /><br />
# документ, що посвідчує особу;<br /><br />
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;<br /><br />
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;<br /><br />
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).<br />
<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Пільга щодо відведення земельних ділянок]] [[Категорія:Право власності на землю]] [[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]] [[Категорія:Територіальні органи]] [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] [[Категорія:Нотаріат]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83&diff=8909Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу2018-10-18T05:35:42Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Порядок отримання відстрочки від призову на військову службу */</p>
<hr />
<div>== Нормативна база==<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008 № 1153/2008]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 ЗУ "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0073-18 Наказ МОН "Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов’язаних" від 20.12.2017 № 684]<br />
<br />
== Хто призивається на строкову військову службу ==<br />
На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.<br /><br />
<br />
== На кого не поширюється обов’язок військової служби ==<br />
Військовий обов'язок не поширюється на ''іноземців та осіб без громадянства'', які перебувають в Україні.<br /><br />
<br />
== Чи можуть іноземці призиватися на військову службу ==<br />
Проходження військової служби здійснюється іноземцями та особами без громадянства - ''у добровільному порядку'' (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.<br /><br />
<br />
== Підстави відстрочки від проходження військової служби ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:<br />
# непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати. Непрацездатність зазначених осіб визначається в порядку, встановленому законодавством;<br />
# неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;<br />
# одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;<br />
# дитину віком до трьох років або дитину старшу трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;<br />
# двох і більше дітей;<br />
# дитину-інваліда;<br />
# дружину-інваліда;<br />
# вагітну дружину;<br />
# 9) та інші.<br /><br />
=== Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти ===<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:<br />
* у школах та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;<br />
* у ВНЗ з денною формою навчання, у тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;<br />
* у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;<br />
* в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва;<br />
* в навчальних закладах інших держав в рамках міжнародних договорів України.<br />
==== Підстави втрати відстрочки ====<br />
Відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти можна втратити: <br />
* якщо особу було відраховано з навчального закладу за власним бажанням;<br />
* за невиконання навчального плану;<br />
* порушення умов контракту або недисциплінованість.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Незалежно від поновлення чи повторного зарахування до того чи іншого вищого навчального закладу відстрочка втрачається'''<br />
|}<br />
<br />
== Порядок отримання відстрочки від призову на військову службу ==<br />
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до Закону за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності (ст.17 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу")<br /><br />
<br />
== Підстави звільнення від проходження військової служби ==<br />
[[Файл:28056585 394913224287446 1495977560919130626 n.png|міні|У якиї випадках можна не відбувати військову службу?]]<br />
Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:<br />
* які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;<br />
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;<br />
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;<br />
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;<br />
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;<br />
* які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;<br />
* яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.'''<br />
|}<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Крім того, відповідно ч. 15 ст. 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у випадках, не передбачених цим Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних та Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.'''<br />
|}<br />
<br />
== Які дії, для отримання відстрочки від призову на строкову військову службу? ==<br />
У разі отримання повістки про призов на строкову військову службу та прибуття на призовну дільницю (Постанова Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 р. № 352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом»), необхідно скласти заяву на ім’я голови районної (міської) призовної комісії про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, з описом підстав для надання відстрочки, а також додати всі наявні письмові докази, що підтверджують дані підстави.<br />
Заяву необхідно складати у 2-х екземплярах, один з яких, із позначкою про реєстрацію, набрати собі.<br />
Дана заява буде розглядатись на зібранні членів районної (міської призовної комісії), за результатами чого, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке <br />
заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про: <br />
* придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину (у разі відсутності підстав, що чітко закріплені в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»);<br />
* надання відстрочки від призову на строкову військову службу (у разі наявності підстав, закріплених в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу»);<br />
* внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу (у випадках, не передбачених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»). <br />
<br />
У разі внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу, рішення про надання/не надання відстрочки приймається на засіданні призовної комісії вищого рівня (обласна комісія).<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| '''Рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду.'''<br />
|}<br />
<br />
<br />
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]] <br />
[[Категорія: Трудове право]] <br />
[[Категорія: Військова служба]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8690Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування2018-10-03T10:31:44Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
# [http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України] від 5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
# [http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України] від 16 січня 2003 року № 435-IV <br />
# [http://Кодекс%20України%20про%20адміністративні%20правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення] від 7 грудня 1984 року № 8073-X<br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20забезпечення%20санітарного%20та%20епідемічного%20благополуччя%20населення Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення]» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII<br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20населення%20від%20інфекційних%20хвороб» Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] від 6 квітня 2000 року N 1645-III <br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20прав%20споживачів» Закон України «Про захист прав споживачів»] від 12 травня 1991 року № 1023-XII<br />
# [http://Постанова%20Пленуму%20Верховного%20Суду%20України%20«Про%20судову%20практику%20в%20справах%20про%20відшкодування%20моральної%20(немайнової)%20шкоди» Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»] від N 4 від 31.03.95<br />
# [http://Постанова%20Кабінету%20Міністрів%20України%20«Про%20затвердження%20Положення%20про%20державний%20санітарно-епідеміологічний%20нагляд» Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд»] від 22 червня 1999 р. N 1109 <br />
# [http://Наказ%20Міністерства%20економіки%20та%20з%20питань%20Європейської%20інтеграції%20України%20«Про%20затвердження%20Правил%20роботи%20закладів%20(підприємств)%20ресторанного%20господарства%20» Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства »] від 24.07.2002 року N 219<br />
<br />
== Поняття харчового отруєння та його характерні симптоми==<br />
<br />
'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.<br />
Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації.<br />
Типові симптоми харчового отруєння:<br />
* Нудота.<br />
* Коліки, спазми у животі.<br />
* Діарея.<br />
* Блювання.<br />
* Підвищення слиновиділення.<br />
* Підвищення температури тіла.<br />
* Зневоднення.<br />
* Падіння артеріального тиску.<br />
* Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.<br />
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.<br />
<br />
== Як довести факт харчового отруєння в закладі громадському харчуванні? ==<br />
<br />
Необхідно довести, що отруїлися саме в цьому закладі громадського харчування. Набагато легше це довести, якщо людина була не сам в закладах громадського харчування і отруївся не сам. Наприклад, після святкування якоїсь події з друзями, знайомими або корпоративу. У всіх постраждалих можуть бути схожі симптоми. Необхідно отримати висновок лікаря. Потрібно зберегти товарний чек. Це дуже важливо, оскільки чек є підтвердження того, що Ви дійсно відвідували даний заклад, якщо його не має – відео з камер спостереження, свідки, що доведуть факт харчування в даному закладі, підвтерджуючі витрати на лікування, тощо. А далі захист інтересів вже відбувається в органах державної влади, але, я вважаю, що найважливіше це юридично грамотно забезпечити собі доказову базу.<br />
<br />
== Органи до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==<br />
<br />
Особа, що має підозри на харчове отруєння, відповідно до ст.41 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» звертається до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства з метою розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.<br /><br />
Передусім це [http://www.consumer.gov.ua/default.aspx Держпродспожив служба], яка зобовязана проводит и санітарно-епідеміологічні розслідування (ст.36 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб») за для виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.<br />
Зверніться до районних відділень Комітету захисту прав споживачів, що діє по всій країні.<br />
Останній етап відновлення порушених прав потерпілих громадян є звернення до суду з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя.<br />
<br />
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==<br />
<br />
<br /><br />
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.<br /><br />
Відповідно до ст.42 КУпАП порушення санітарних норм тягне за собою '''адміністративну відповідальність''' у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br /><br />
'''Кримінальна відповідальність''' передбачена ст. 135 КК України і карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Або ж за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br /><br />
'''Цивільна відповідальність''' - відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%83%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=8688Відповідальність за отруєння в закладі громадського харчування2018-10-03T10:30:14Z<p>Iurii.vedmetskyi: Створена сторінка: == Нормативна база == # Конституція України # [http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінал...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# Конституція України<br />
# [http://Кримінальний%20кодекс%20України Кримінальний кодекс України] від 5 квітня 2001 року № 2341-III<br />
# [http://Цивільний%20кодекс%20України Цивільний кодекс України] від 16 січня 2003 року № 435-IV <br />
# [http://Кодекс%20України%20про%20адміністративні%20правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення] від 7 грудня 1984 року № 8073-X<br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20забезпечення%20санітарного%20та%20епідемічного%20благополуччя%20населення Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення]» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII<br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20населення%20від%20інфекційних%20хвороб» Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] від 6 квітня 2000 року N 1645-III <br />
# [http://Закон%20України%20«Про%20захист%20прав%20споживачів» Закон України «Про захист прав споживачів»] від 12 травня 1991 року № 1023-XII<br />
# [http://Постанова%20Пленуму%20Верховного%20Суду%20України%20«Про%20судову%20практику%20в%20справах%20про%20відшкодування%20моральної%20(немайнової)%20шкоди» Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»] від N 4 від 31.03.95<br />
# [http://Постанова%20Кабінету%20Міністрів%20України%20«Про%20затвердження%20Положення%20про%20державний%20санітарно-епідеміологічний%20нагляд» Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд»] від 22 червня 1999 р. N 1109 <br />
# [http://Наказ%20Міністерства%20економіки%20та%20з%20питань%20Європейської%20інтеграції%20України%20«Про%20затвердження%20Правил%20роботи%20закладів%20(підприємств)%20ресторанного%20господарства%20» Наказ Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства »] від 24.07.2002 року N 219<br />
<br />
== Поняття харчового отруєння та його характерні симптоми==<br />
<br />
'''Харчовими отруєннями''' (інтоксикації) називають гострі захворювання, що виникають від вживання їжі, що містить отруйні для організму речовини мікробної і немікробної природи.<br />
Ознаки харчового отруєння можуть бути найрізноманітнішими — від коліків та діареї до ниркової недостатності та розладу діяльності центральної нервової системи, окрім того, симптоми напряму пов'язані із видом інтоксикації.<br />
Типові симптоми харчового отруєння:<br />
* Нудота.<br />
* Коліки, спазми у животі.<br />
* Діарея.<br />
* Блювання.<br />
* Підвищення слиновиділення.<br />
* Підвищення температури тіла.<br />
* Зневоднення.<br />
* Падіння артеріального тиску.<br />
* Можливі розлади функцій центральної нервової системи і, навіть, кома.<br />
Симптоми харчового отруєння часто проявляються через 1-2 години після споживання неякісного продукту або отруйної речовини, але, також, можуть бути помітними лише через добу після потрапляння токсину або збудника у організм.<br />
<br />
== Як довести факт харчового отруєння в закладі громадському харчуванні? ==<br />
<br />
Необхідно довести, що отруїлися саме в цьому закладі громадського харчування. Набагато легше це довести, якщо людина була не сам в закладах громадського харчування і отруївся не сам. Наприклад, після святкування якоїсь події з друзями, знайомими або корпоративу. У всіх постраждалих можуть бути схожі симптоми. Необхідно отримати висновок лікаря. Потрібно зберегти товарний чек. Це дуже важливо, оскільки чек є підтвердження того, що Ви дійсно відвідували даний заклад, якщо його не має – відео з камер спостереження, свідки, що доведуть факт харчування в даному закладі, підвтерджуючі витрати на лікування, тощо. А далі захист інтересів вже відбувається в органах державної влади, але, я вважаю, що найважливіше це юридично грамотно забезпечити собі доказову базу.<br />
<br />
== Органи до яких необхідно звертатися при харчовому отруєнні ==<br />
<br />
Особа, що має підозри на харчове отруєння, відповідно до ст.41 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» звертається до органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду за дотриманням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами санітарного законодавства з метою розслідування причин і умов виникнення професійних чи групових інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій і подання матеріалів з цих питань компетентним органам для притягнення винних до відповідальності.<br /><br />
Передусім це [http://www.consumer.gov.ua/default.aspx Держпродспожив служба], яка зобовязана проводит и санітарно-епідеміологічні розслідування (ст.36 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб») за для виявлення причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних хвороб, зокрема й через харчові продукти, групові та індивідувальні.<br />
Зверніться до районних відділень Комітету захисту прав споживачів, що діє по всій країні.<br />
Останній етап відновлення порушених прав потерпілих громадян є звернення до суду з метою відшкодування шкоди, заподіяної порушенням прав споживача, що призвело до ушкодження здоровя.<br />
<br />
== Відповідальність за порушення санітарних норм ==<br />
<br />
<br /><br />
Відповідальна особа або ж власник за порушення санітарних норм може понести адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність.<br /><br />
Відповідно до ст.42 КУпАП порушення санітарних норм тягне за собою '''адміністративну відповідальність''' у вигляді накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
<br /><br />
'''Кримінальна відповідальність''' передбачена ст. 135 КК України і карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк. Або ж за діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br /><br />
'''Цивільна відповідальність''' - відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завданими неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А також на підставі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%89%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%94%D0%BD%D1%8F_%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=8675Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України2018-10-02T14:57:38Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України] від 8 липня 2010 року № 2456-VI<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] від 6 липня 2005 року № 2747-IV<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»] від 23 березня 2000 року № 1584-III<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2246-19 Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»] від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/170-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»] від 14 березня 2018 р. № 170 <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»] від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України] від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012<br />
<br />
== Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги ==<br />
'''Виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня та її розмір визначено статтями 12-16, 17¹ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і статтями 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»].<br />'''<br />
Частиною другою статті 95 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави .<br /><br />
Згідно з підпунктом б) пункту 9 частини першої статті 87 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.<br /><br />
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ, яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] доповнено, зокрема, пунктом 26, згідно з яким, норми і положення, зокрема, статей 12-16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; статей 6¹-6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.<br />'''<br />
<br />
Відповідно до правової позиції '''Конституційного Суду України, викладеної в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011]''' у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.<br /><br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 '''Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012]''' у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України, роз’яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.<br /><br />
Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.<br /> <br />
'''Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.<br />'''<br />
<br />
У зв’язку з цим, протягом 2011-2016 років розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, що виплачується щорічно до 5 травня, визначались постановами Уряду (постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», від 13 березня 2013 року № 149, від 16 квітня 2014 року № 102, від 31 березня 2015 року № 147, від 02 березня 2016 року № 141).<br />
<br />
'''У 2017 році''' розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/223-2017-%D0%BF '''Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»].'''<br />
<br />
'''У 2018 році''' розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/170-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»].'''<br />
<br />
== Хто має право на виплату щорічної разової грошової допомоги ==<br />
'''Право на виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня мають:'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Категорія !! Підстава<br />
|-<br />
| учасники бойових дій та особи, прирівняні до них || стаття 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
|-<br />
| інваліди війни || стаття 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
|-<br />
| учасники війни, нагороджені орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та інші учасники війни || стаття 14 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
|-<br />
| члени сімей, зазначені у пункті 1 статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також дружини (чоловіки) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
|-<br />
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною || стаття 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]<br />
|-<br />
| колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || стаття 6¹ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]]<br />
|-<br />
| колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин || стаття 6² [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]<br />
|-<br />
| колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням || стаття 6³ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]<br />
|-<br />
| дружини (чоловіки) померлих інвалідів, зазначених у статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а також дружини (чоловіки) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || стаття 6⁴ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]<br />
|}<br />
<br />
== Порядок отримання грошової допомоги ==<br />
Виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).<br /><br />
'''Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв’язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання).'''<br />
<br />
== Розмір виплат у 2018 році == <br />
'''У 2018 році''' відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» '''разова грошова допомога до 5 травня виплачується в таких розмірах:'''<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Категорія !! Розмір допомоги<br />
(грн.)<br />
<br />
|-<br />
| інваліди війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:|| <br />
|-<br />
| I групи || 3685<br />
|-<br />
| II групи || 3265<br />
|-<br />
| III групи || 2845<br />
|-<br />
| учасники бойових дій та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || 1265<br />
|-<br />
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною|| 3685<br />
|-<br />
| члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих інвалідів війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге|| 630<br />
|-<br />
| учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога || 525<br />
|}<br />
== Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги ==<br />
До 23 березня 2018 року районним органам соціального захисту населення подається перелік осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: <br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України || Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями <br />
|-<br />
| щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України|| Пенсійним фондом України<br />
|}<br />
== Строк отримання грошової допомоги == <br />
Особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] до 5 травня, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її '''до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги'''.<br />
<br />
== В яких випадках грошова допомога не виплачується ==<br />
'''Разова грошова допомога не виплачується''' в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.<br />
<br />
== Виплата грошової допомоги, що належала особі і залишилась не одержаною у зв'язку з її смертю == <br />
Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею.<br />
<br />
== Оскарження ==<br />
Будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, можуть бути оскаржені до адміністративних судів.<br />
<br />
== Строк оскарження ==<br />
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду з позовом для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. <br />
<br />
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]<br />
[[Категорія:Військова служба]] <br />
[[Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]<br />
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83&diff=8663Порушення правил безпеки дорожнього руху2018-10-02T14:47:52Z<p>Iurii.vedmetskyi: /* Адміністративна відповідальність */</p>
<hr />
<div>== Нормативно-правова база ==<br />
<br />
<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху від 10.10.2001 № 1306]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X]<br />
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III]<br />
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII]<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-05 Постанова Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 19.12.2008, підстава v0018700-08]<br />
<br />
== Загальні положення ==<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність, поняття та суб'єкт ===<br />
<br />
Адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення.<br /><br />
Суб'єктами цих адміністративних правопорушень є фізичні деліктоздатні особи (громадяни України, іноземці і особи без громадянства), які досягли 16-річного віку.<br /><br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
<br />
Якщо порушення Правил дорожнього руху призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, при якому загинули або були травмовані люди, або вчинено інші злочини на дорозі, особи, винні в цьому, притягаються до відповідальності згідно Кримінального кодексу.<br />
<br />
=== Цивільно-правова відповідальність ===<br />
<br />
Цивільне законодавство передбачає, що з особи, дії якої призвели до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залежно від характеру і обставин порушення, може бути стягнута повна або часткова сума завданої матеріальної та моральної шкоди ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глава 82 ЦК України]).<br /><br />
<br />
Транспортний засіб належить до джерела підвищеної небезпеки, тому власник (водій) транспортного засобу може нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду цим транспортним засобом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1187 ЦК]).<br />
<br />
== Правопорушення та відповідальність ==<br />
<br />
=== Адміністративна відповідальність ===<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
! Правопорушення !! Санкція !! Відповідальна особа !! Стаття КУпАП<br />
|-<br />
| Випуск в експлуатацію ТЗ та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах || Штраф 1360 грн. || посадові особи, суб'єкти підприємницької діяльності || 80<br />
|-<br />
| Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах || Штраф 510 грн. || громадяни || 81<br />
|-<br />
| Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації с/г машин і техніки безпеки || штраф 102—340 грн. або позбавлення права керування цими машинами до 1 місяця || механізатори || 108<br />
|-<br />
| Керування транспортним засобом, який має такі несправності, експлуатація ТЗ за яких заборонена; керування ТЗ, який підлягає технічному контролю, але своєчасно його не пройшов || штраф 340 грн. || водій || ч.1, ч.3 ст. 121<br />
|-<br />
| Вказані дії у ч.1, які стосуються ТЗ, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, а також ТЗ, технічний стан якого не відповідає вимогам відповідних правил і стандартів || штраф 680 грн. || водій || ч.2 ст. 121<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч.1—3 ст. 121 || позбавлення права керування ТЗ 3—6 місяців або адміністративний арешт 5—10 діб || водій || ч.4 ст. 121<br />
|-<br />
| Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами || штраф 51 грн. || водій || ч.4 ст. 121<br />
|-<br />
| Керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака || штраф 170 грн. || водій || ч.6 ст. 121<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, вказане у ч.6 ст. 121 || штраф 255 грн. або громадські роботи 30—40 годин з оплатним вилученням ТЗ чи без такого || водій || ч.7 ст. 121<br />
|-<br />
| Експлуатація ТЗ, ідентифікаційні номери яких не відповідають записам у реєстраційних документах || штраф 255 грн. || водій || ст. 121<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Перевезення водієм маршрутного таксі кількість пасажирів більшу, ніж дозволено технічними характеристиками, або більшу за кількість місць для сидіння || штраф 170 грн. || водій маршрутного таксі || ч.1 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Порушення правил зупинки маршрутних таксі || штраф 255 грн. || водій маршрутного таксі || ч.2 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Перевезення пасажирів на автобусному маршруті понад 500 км одним водієм || штраф 170 грн. || водій автобуса || ч.3 ст. 121<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: перевищення обмежень швидкості руху понад 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки, правил перевезень вантажів, буксирування, зупинки і стоянки (якщо це не створило перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху), проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, порушення заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками || штраф 255 грн. || водій || ч.1 ст. 122<br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: правил проїзду перехресть, зупинок ТЗ загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофору або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечного інтервалу та дистанції, розташування ТЗ на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування освітлювальними приладами або спец. сигналами при початку або зміні напрямку руху, використання, переобладнання цих приладів з порушенням вимог стандартів, користування водієм ТЗ засобами зв'язку, який не налаштовано для використання без допомоги рук, порушення—510 правил навчальної їзди || штраф 425 грн. || водій || ч.2 ст. 122<br />
|-<br />
| Порушення Правил дорожнього руху: перевищення обмежень швидкості понад 50 км/год, ненадання переваги в русі ТЗ аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної охорони, порушення правил зупинки, стоянки, що спричинило перешкоду дорожньому руху або загрозу безпеці руху || штраф 510 грн. || водій || ч.3 ст. 122<br />
|-<br />
| Зазначені у ч.1—3 ст. 122 порушення, які призвели до створення аварійної обстановки (змусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху тощо), що підтверджено фактичними даними || штраф 680—850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року || водій || ч.4 ст. 122<br />
|-<br />
| Невико—187нання вимог про зупинку || Штраф 153 грн. або позбавлення права керування ТЗ від трьох до шести місяців || водій || ст. 122<sup>2</sup><br />
|-<br />
| Залишення місця ДТП || штраф 255 грн. або громадські роботи 30—40 годин, або адмін. арешт від 10 до 15 діб || водій || ст. 122<sup>4</sup><br />
|-<br />
| Порушення правил встановлення і використання спеціальних сигнальних пристроїв || штраф 8500 грн. з конфіскацією цих пристроїв || водій || ст. 122<sup>5</sup><br />
|-<br />
| В'їзд на залізничний переїзд особою, яка керує ТЗ, у випадках, коли рух через переїзд заборонений || штраф 850 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року, або адмін. арешт від 7 до 10 діб з оплатним вилученням ТЗ (у його власника) чи без такого || особа, визнана винною || ч.2 ст. 123<br />
|-<br />
| Порушення, передбачене ч.2 ст. 123, вчинене водієм ТЗ під час надання послуг з перевезення пасажирів або небезпечних вантажів || позбавлення права керування ТЗ від одного до трьох років або адмін. арешт від 10 до 15 діб з оплатним вилученням ТЗ чи без такого || особа, визнана винною || ч.3 ст. 123<br />
|-<br />
| Інші порушення правил руху через залізничні переїзди || штраф 340грн. || водій || ч.1 ст. 123<br />
|-<br />
| Порушення правил дорожнього руху, яке призвело до пошкодження ТЗ, вантажів, дорожніх споруд чи іншого майна || штраф 340 грн. або позбавлення права керування ТЗ від шести місяців до 1 року || водій || ст. 124<br />
|-<br />
| Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України || штраф 68 грн. || водій || ст. 124<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка не має або не пред'явила для перевірки посвідчення водія, реєстраційного документа та ліцензійної картки (за необхідності), поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності || штраф 425 грн. || правопорушник || ч.1 ст. 126<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, передача керування ТЗ особі, яка не має такого права || штраф 510 грн. || правопорушник || ч.2 ст. 126<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особою, яка позбавлена права керування ТЗ || штраф 510 грн. || Водій || ч.3 ст. 126<br />
|-<br />
| Порушення ПДР пішоходами (непокора сигналам регулювання, перехід у невстановлених місцях тощо) || штраф 51 грн. || пішохід || ч.1 ст. 127<br />
|-<br />
| Порушення ПДР особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин || штраф 85 грн. || водії вказаних ТЗ || ч.2 ст. 127<br />
|-<br />
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, вчинені особами у стані сп'яніння || штраф 136 грн. || водії вказаних ТЗ/пішоходи || ч.3 ст.127<br />
|-<br />
| Вказані у ч.1, 2 ст. 127 порушення, що призвели до створення аварійної обстановки || штраф 170 грн. || ті самі особи || ч.4 ст. 127<br />
|-<br />
| Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів || сумарно штраф 1360 грн. || посадові особи || ч.1, ч.2, ч.3 ст. 1271 <br />
|-<br />
| Випуск на лінію ТЗ, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, направлення в рейс одного водія на маршрут протяжністю понад 500 км || штраф 680 грн. || посадові особи, підприємці || ч.1 ст. 128<br />
|-<br />
| Вказане у ч.1 ст. 128 діяння, вчинене повторно протягом року || штраф 850 грн. || посадові особи, СГД || ч.2 ст. 128<br />
|-<br />
| Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху || штраф 1700 грн. || відповідальні особи посадові особи СГД || ч.1 ст. 128<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Порушення, передбачені частиною першою ст.128<sup>1</sup>, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна || штраф 2550 грн. || особи, відповідальні за будівництво, ремонт чи утримання доріг; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання чи експлуатацію ТЗ; СГД || ч.2 ст. 128<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Допуск до керування ТЗ водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, у хворобливому стані, під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду || штраф 425 грн. || посадові особи, СГД || ч.1. ст. 129<br />
|-<br />
| Допуск до керування ТЗ водіїв, які не мають права керування ТЗ || штраф 340 грн. || посадові особи, СГД || ч.2 ст. 129<br />
|-<br />
| Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, || штраф 1020 грн. || посадові особи || ч.3 ст. 129<br />
|-<br />
| Керування ТЗ особами, які перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських засобів, які знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи пройти огляд на стан сп'яніння чи наявність зазначених лікарських засобів || штраф 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік || водій, інші особи || ч.1 ст. 130<br />
|-<br />
| Повторне протягом року правопорушення, визначене в ч.1 ст. 130 || штраф 20400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки; || водій, інші особи|| ч.2 ст. 130<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 130, вчинене особою, яка двічі протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 || штраф 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років || водій, інші особи || ч.3 ст. 130<br />
|-<br />
| Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - || штраф 20400 грн. або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. || водій || ч.4 ст. 130<br />
|-<br />
| Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції || 2550 грн. штраф або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб. || водій судна || ч.5 ст. 130<br />
|-<br />
| Дії, передбачені ч.5 ст. 130, вчинені особою, яка не має права керування суднами || штраф 2550 або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб || правопорушник || ч.6 ст. 130<br />
|-<br />
| Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами || штраф 510 грн. (водії) штраф 680 грн. (посадовці, СГД) || водії, посадові особи, СГД || ст. 132<sup>1</sup><br />
|-<br />
| Решта порушень правил дорожнього руху || Попередження || водій || ст. 125<br />
|}<br />
<br />
=== Кримінальна відповідальність ===<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
|-<br />
| Злочин || Санкція || Відповідальна особа || Стаття КК<br />
|-<br />
| Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років або без такого || водій || ч.1 ст. 286<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до заподіяння тяжкого тілесного ушкодження або смерті потерпілого || позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років або без такого || водій || ч.2 ст. 286<br />
|-<br />
| Діяння, визначене в ч.1 ст. 286, що призвело до загибелі кількох осіб || позбавлення волі від п'яти до десяти років з позбавленням права керування ТЗ до трьох років || водій || ч.3 ст. 286<br />
|-<br />
| Випуск в експлуатацію технічно несправних ТЗ або інше порушення їх експлуатації, допуск до керування ТЗ особою, яка не має права керування ТЗ, перебуває в стані сп'яніння, якщо ці де спричинило потерпілому середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження або його смерть || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію ТЗ, або без такого || відповідальний за технічний стан або експлуатацію ТЗ || ст. 287<br />
|-<br />
| Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, якщо це спричинило середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження або смерть || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років || відповідальний за стан доріг та інших автодорожніх споруд; особа, яка виконує роботи по забезпеченню належного стану доріг та інших автодорожніх споруд || ст. 288<br />
|-<br />
| Незаконне заволодіння транспортним засобом || штраф 17 000—20 400 грн. або обмеження чи позбавлення волі 3—5 роки || особа, визнана винною || ч.1 ст. 289<br />
|-<br />
| Дії, визначені в ч.1 ст. 289, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або поєднані з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди || позбавлення волі 5—8 років з конфіскацією майна чи без такої || особа, визнана винною || ч.2 ст. 289<br />
|-<br />
| Дії, визначені в ч.1 або ч.2 ст. 289, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди || позбавлення волі 7—12 років з конфіскацією майна чи без такої || особа, визнана винною || ч.3 ст. 289<br />
|-<br />
| Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу || штраф 2550—4250 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження волі до трьох років || особа, визнана винною || ст. 290<br />
|-<br />
| Порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки || штраф 3400—8500 грн. або виправні роботи до двох років, або обмеження чи позбавлення волі до п'яти років || особа, визнана винною || ст. 291<br />
|}<br />
<br />
'''Корисне по темі:'''<br />
<br />
[[Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, зокрема у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху|Порядок оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, зокрема у справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху]]<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Порушення правил безпеки дорожнього руху]]</div>Iurii.vedmetskyihttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8&diff=8617Укладення контракту на проходження військової служби2018-10-02T14:14:07Z<p>Iurii.vedmetskyi: </p>
<hr />
<div><br />
== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України] від 10.12.1971 року №322-VIII<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу »] від 25.03.1992 року №2232-XII<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] від 20 грудня 1991 року № 2011-XII<br />
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»] від 30 серпня 2017 р. №704<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»] від 10 грудня 2008 року № 1153/2008<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09 Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»] від 10.04.2009 № 170<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1375-14 Наказ Міністра оборони України «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України»] від 13.10.2014 № 1067 <br />
<br /><br />
<br />
== Прийняття на військову службу за контрактом ==<br />
На військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу приймаються: громадяни призивного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби; військовозобов’язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою; військовослужбовці, які проходять строкову військову службу; військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. <br /><br />
Вік для прийняття кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу становить від 18 до 40 років. (Стаття 20 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" ) <br />
<br />
== Основні вимоги ==<br />
Основними (вимогами) під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є: стан здоров’я та придатність до військової служби за медичними показниками та показниками профвідбору; фізична підготовленість та психологічна стійкість кандидата на військову службу; загальноосвітній рівень; мотивація до військової служби; рівень сформованості ідейних цінностей, моральних та професійних якостей. Вимоги до прийняття на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу іноземців та осіб без громадянства.<br />
Іноземці та особи без громадянства раніше не судимі та які перебувають в Україні на законних підставах, можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України на посади рядового, сержантського і старшинського складу, з випробувальним терміном два місяці. Основними (вимогами) під час відбору та прийняття на військову службу за контрактом є: вік до 45 років; стан здоров’я та придатність до військової служби за медичними показниками; відсутність судимостей; фізична підготовленість та професійно - психологічний відбір. (Стаття 211,212. Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" ).<br />
<br />
== Строки ==<br />
* Для громадян України, які вперше прийняті на військову службу за контрактом, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу — строком на 3 роки;<br />
* з військовослужбовцями, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу—строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін;<br />
* з військовослужбовцями, які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану—до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію; <br />
* з військовослужбовцями строкової військової служби та військовослужбовцями військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію —строком на 6 місяців.<br />
* В особливий період військовослужбовці, які вислужили 18 місяців з дати продовження дії контракту та які вислужили 24 місяці військової служби за контрактом, укладеного на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, за бажанням можуть продовжувати військову службу без укладення нового контракту.<br />
(У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково, відповідно Стаття 231. Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).<br />
'''<br />
Порядок відбору кандидатів'''<br />
Процедура відбору громадян для прийняття на військову службу '''за контрактом передбачає''': вивчення особистих якостей, установлення відповідності рівня їх освіти та професійної підготовки; організації медичного огляду; перевірки рівня фізичної підготовки; проведення заходів професійно-психологічного відбору; проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності).<br />
Довідково. У разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України контракт з громадянином (військовослужбовцем) укладається до отримання результатів спеціальної перевірки.<br />
Громадяни, які виявили '''бажання проходити військову службу за контрактом''', подають до '''військових комісаріатів за місцем перебування на військовому обліку або реєстрацією місця проживання чи перебування''' заяву, а військовослужбовці строкової військової служби подають рапорт на ім’я командира військової частини з проханням щодо прийняття їх на військову службу за контрактом, а також за встановленими формами письмові згоди на використання та обробку персональних даних, проведення спеціальної перевірки відомостей.<br />
Районні (міські) військові комісаріати, на підставі переліку вакантних посад, пропонують потенційним кандидатам посади, з урахуванням пріоритетності в їх комплектуванні.<br />
На громадян призовного віку, військовозобов’язаних і жінок, стосовно яких за результатами попереднього вивчення прийняте позитивне рішення, командиром військової частини надається письмова згода на проведення відбору та оформлення особової справи та направлення до військової частини (або навчального центру) для укладення контракту.<br />
На громадян, які звернулися із заявою безпосередньо до військової частини до Письмової згоди обов’язково додаються матеріали проведеного у військовій частині професійно-психологічного відбору та перевірки рівня фізичної підготовки.<br />
Наявність '''Письмової згоди''' військової частини до районного (міського) військового комісаріату на проведення вивчення громадян, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, є невід’ємною умовою для початку відбору кандидата на військову службу за контрактом.<br />
<br /><br />
Перед '''прийняттям на військову службу за контрактом кандидат подає до військового комісаріату, де перебуває на військовому обліку, або військової частини за місцем проходження строкової військової служби такі документи''': <br /><br />
* автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках; <br /><br />
* копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів;<br /><br />
* копії документів про освіту та трудову діяльність;<br /><br />
* службову характеристику (з місця роботи або навчання); <br /><br />
* копії документів про народження та сімейний стан; <br /><br />
* медичну довідку про стан здоров’я; <br /><br />
* довідку про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання; <br /><br />
* військовий квиток (для військовозобов’язаних);<br /><br />
* письмову згоду на проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності).<br /><br />
<br />
З кандидатами, визнаними придатними за станом здоров’я для прийняття на військову службу за контрактом, у '''військовій частині організовується перевірка рівня фізичної підготовленості за нормативами''', визначеними наказом Міністра оборони України «Про затвердження Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України».<br />
('''Пункт 2.16 Розділу 2. «Військова служба за контрактом», «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України»)<br />
<br />
== Пільги та гарантії ==<br />
'''Під час проходження військової служби за контрактом військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського мають право на наступні пільги:'''<br />
1. Отримання житла за рахунок держави.<br />
Довідково. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, можуть розміщуватися в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні— у сімейних гуртожитках. Військовослужбовці, які мають вислугу військової служби 20 років і більше, мають право на отримання постійного житла.<br />
2. Речове забезпечення у відповідності до визначених норм.<br />
3. Використання щорічної основної відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.<br />
4. Отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби, при переїзді на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв’язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв’язку з передислокацією військової частини.<br />
5. Забезпечення військовослужбовців за контрактом безкоштовними обідами у робочі дні (або за бажанням грошовою компенсацією у розмірі вартості набору продуктів на приготування обіду).<br />
6. Безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я .<br />
7. Право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України (один раз на рік).<br />
8. Отримання освіти у вищих навчальних закладах (вищих військових навчальних закладах) без відриву від проходження військової служби (за заочною формою навчання).<br />
'''Довідково''': Особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та продовжили строк військової служби за новим контрактом, мають право навчатися без відриву від військової служби у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, а у разі відсутності можливості підготовки за спеціальностями у цих навчальних закладах, — в інших вищих навчальних закладах з метою здобуття вищої освіти.<br />
Після завершення першого контракту (у тому числі 6 — ти місячного контракту), військовослужбовці, які продовжили строк військової служби за новим контрактом, можуть безкоштовно отримати вищу освіту (спеціальність).<br />
9. Право на пенсійне забезпечення незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 25 років і більше або за наявності трудового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.<br />
Разом з тим відповідно до ст. 119 [[«Кодексу законів про працю України»]] <br />
(із змінами) внесено зміни щодо розширення прав громадян України, їх соціального захисту, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, а саме:<br />
за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.<br />
<br />
== Грошове забезпечення ==<br />
Грошове забезпечення військовослужбовця '''залежить від займаної посади, військового звання, кваліфікації, терміну проходження військової служби'''. На сьогоднішній час грошове забезпечення осіб рядового, сержантського та старшинського складу становить від 7000 до 8500 грн.<br />
Один раз на рік надається:<br />
* -матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного окладу грошового утримання (на підставі відповідних підтверджуючих документів)<br />
* -грошова допомога на оздоровлення у разі надання щорічної чергової відпустки, у розмірі місячного грошового забезпечення.<br />
При переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт виплачується грошова допомога у розмірі 100% місячного грошового забезпечення на військовослужбовця та 50 місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї.<br />
Крім того, постановою КМУ від 14.05.2015 № 406 з червня 2015 року впроваджено грошову винагороду для осіб, яких призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у разі їх прийняття на військову службу за контрактом (рядовому складу — вісім мінімальних заробітних плат, особам сержантського та старшинського складу — дев’ять мінімальних заробітних плат, особами офіцерського складу — десять мінімальних заробітних плат.<br />
<br />
[[Категорія: Військова служба]]</div>Iurii.vedmetskyi