https://wiki.legalaid.gov.ua/api.php?action=feedcontributions&user=Iryna.malanchuk&feedformat=atomWikiLegalAid - Внесок користувача [uk]2024-03-28T11:28:07ZВнесок користувачаMediaWiki 1.39.3https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8&diff=13355Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми2019-03-27T08:54:01Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база. == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України. Закон від...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база. ==<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України. Закон від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР.]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17 Закон України «Про протидію торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України. Стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12 Наказ Мінсоцполітики від 18 червня 2012 року № 366 «Про внесення змін до форм заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розписки про нерозголошення відомостей».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1327-13 Наказ Мінсоцполітики від 30 липня 2013 року № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми».]<br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-15 Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року.]<br />
== Поняття торгівлі людьми. ==<br />
Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів. Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну «торгівля людьми» є визначення, що міститься у протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї» - означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.<br><br />
<br />
Згідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.<br><br />
<br />
Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 ст. 149 Кримінального кодексу України] - торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, —караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.<br />
<br />
== Державна політика у сфері торгівлі людьми. ==<br />
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n36 ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»] основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:<br />
* попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;<br />
* боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;<br />
* надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми.<br />
<br />
== Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ==<br />
=== Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===<br />
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:<br />
# Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n20 заяву про встановлення статусу] за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.<br />
# Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається протягом трьох днів з дня подання заяви та заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#n55 опитувальний лист]. Під час співбесіди Посадова особа оформляє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n39 розписку про нерозголошення відомостей], які їй стали відомі під час проведення співбесіди.<br />
<br />
На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n46 облікову картку особи], проводить перевірку відомостей отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до Міністерства соціальної політики.<br><br />
<br />
Відповідно до постанови КМУ № 417 від 23.05.2012 року «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми» - процедура отримання статусу не повинна перевищувати 19 робочих днів з моменту звернення особи.<br><br />
Статус надається терміном на '''2 роки''' та може бути продовжений строком на '''1 рік'''.<br />
=== Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===<br />
Підставами для встановлення статусу є:<br />
# укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;<br />
# вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;<br />
# документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.<br />
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ==<br />
<br />
=== Права особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===<br />
Особа, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:<br />
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;<br />
* медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;<br />
* тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.<br><br />
<br />
Іноземець або особа без громадянства, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті прав, до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має також право на:<br />
* безоплатне отримання послуг перекладача;<br />
* тимчасове перебування в Україні в порядку, встановленому законодавством.<br />
=== Права особи якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. ===<br />
Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:<br />
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;<br />
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;<br />
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;<br />
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;<br />
* одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;<br />
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.<br />
<br><br />
Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:<br />
* безоплатне отримання послуг перекладача;<br />
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;<br />
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.<br />
== Куди звертатися? ==<br />
Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.<br><br />
Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг). <br><br />
Діти, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.<br />
За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:<br />
* уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);<br />
* фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді;<br />
* служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);<br />
* дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);<br />
* громадських організацій.<br />
Згідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF постанови КМУ від 25.07.2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»] виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення за місцем проживання заявника та становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії.<br><br />
<br />
Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:<br />
* заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;<br />
* копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;<br />
* копію документа, що посвідчує особу;<br />
== Довідково. ==<br />
'''527''' та '''0 800 505 501''' – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.<br><br />
[https://czechia.mfa.gov.ua/ua/consular-affairs/%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D1%83+%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97+%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96+%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8 Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=10121Захист прав стягувача у виконавчому провадженні2018-11-08T08:22:33Z<p>Iryna.malanchuk: </p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]<br />
<br />
== Поняття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження. ==<br />
<br />
Статтею 1, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ «Про виконавче провадження»] визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.<br /><br />
<br />
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.<br />
<br />
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню. ==<br />
<br />
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів (ст. 3 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 "Про виконавче провадження"]):<br /><br />
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;<br /><br />
1-1) судові накази;<br /><br />
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;<br /><br />
3) виконавчих написів нотаріусів;<br /><br />
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;<br /><br />
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;<br /><br />
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;<br />
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;<br /><br />
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;<br /><br />
9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.<br />
<br />
== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання. ==<br />
<br />
Статтею 5 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 "Про виконавче провадження"] передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом.<br /><br />
<br />
Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.<br />
<br />
== Захист прав стягувача у виконавчому провадженні ==<br />
<br />
Відповідно до ст. 57 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.<br />
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.<br /><br />
<br />
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.(стаття 75 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 "Про виконавче провадження"]<br /><br />
<br />
За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.<br /><br />
<br />
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (стаття 76 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 "Про виконавче провадження"])<br /><br />
<br />
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. (стаття 382 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального Кодексу України])<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=6237Захист прав стягувача у виконавчому провадженні2018-04-10T13:05:02Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon2.r...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»] <br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]<br />
<br />
== Поняття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження. ==<br />
<br />
Статтею 1, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ЗУ «Про виконавче провадження»] визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.<br /><br />
<br />
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.<br />
<br />
== Рішення, що підлягають примусовому виконанню. ==<br />
<br />
Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів:<br /><br />
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;<br /><br />
1-1) судові накази;<br /><br />
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;<br /><br />
3) виконавчих написів нотаріусів;<br /><br />
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;<br /><br />
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;<br /><br />
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;<br />
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;<br /><br />
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;<br /><br />
9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.<br />
<br />
== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання. ==<br />
<br />
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом.<br /><br />
<br />
Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.<br />
<br />
== Захист прав стягувача у виконавчому провадженні ==<br />
<br />
Відповідно до ст. 57 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.<br />
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.<br /><br />
<br />
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.<br /><br />
<br />
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.<br /><br />
<br />
Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.<br />
<br />
[[Категорія:Адміністративне право]]<br />
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=4938Порядок оформлення довіреності2017-12-31T12:40:16Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon2.rada.gov.ua/l...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419.]<br />
На сьогоднішній день досить актуальним є питання довіреності та порядок її оформлення. Для початку, потрібно чітко дати відповідь, що ж таке довіреність та для чого вона потрібна.<br />
<br />
Згідно частини 3 статті 244 Цивільного кодексу України, довіреність є письмовим документом, який видається для представництва інтересів перед третіми особами і в якому фіксуються повноваження по здійсненню угод або інших правомірних дій. Таким чином, на підставі уповноважена на здійснення визначених юридично значущих дій, – довіреним.<br />
Представництво за довіреністю відноситься до односторонніх угод і може виникати на підставі різних юридичних фактів, зокрема, на підставі договору (договір доручення) або акту органу юридичної особи (рішення загальних зборів учасників товариства тощо). <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 245 Цивільного кодексу] «форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин». Виходячи з положень законодавства України угоди можна укладати лише в двох формах: усній і письмовій. Однак, проаналізувавши юридичне визначення поняття довіреності, можна дійти до висновку про те, що повноваження довіреного повинні бути задокументовані, тобто зафіксовані тільки письмово. Свої особливості має довіреність, що посвідчується юридичною особою. Даний документ в обов’язковому порядку має містити підпис уповноваженої особи та відбиток печатки. Крім цього у законодавстві чітко зафіксовані випадки, коли довіреність повинна нотаріально посвідчуватися. Наприклад, дана форма довіреності необхідна у випадку представництва інтересів фізичної особи в судових органах.<br />
<br />
Слід зауважити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Законом України «Про нотаріат»] дається визначення такому поняттю, як «довіреності, прирівняні до нотаріально посвідчених». Їх посвідчення можливе лише уповноваженими особами, перерахованими у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 40 Закону України «Про нотаріат».] Наприклад, довіреність може посвідчуватися головою або секретарем сільської ради.<br />
<br />
Порядок видачі та посвідчення таких довіреностей регламентується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 237-250, 1000-1010 Цивільного кодексу України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. ст. 40, 58 Закону України «Про нотаріат»], Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. № 419.]<br />
<br /><br />
Разом з тим, є випадки коли нотаріальне посвідчення не потрібно: для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів та інших платежів, поштової кореспонденції (переказів, посилок тощо). Так, згідно ч[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 астини 4 статті 245 Цивільного кодексу] довіреність на здійснення таких дій може бути засвідчене посадовцем тієї організації, в якій навчається, працює або знаходиться на стаціонарному лікуванні довіритель, а також за місцем його реєстрації.<br />
Відповідно до вимог законодавства у довіреності повинні зазначатися:<br />
* місце та дата її складання (підписання);<br />
* прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи);<br />
* місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника та особи, яку представляють.<br />
<br />
Якщо довіреність видається на ім’я адвоката, то у ній має вказуватися статус адвоката, а також у випадку його членства в адвокатському об’єднанні зазначатися окремо про даний факт.Окрім цього, у законодавстві відсутня пряма вимога щодо зазначення паспортних даних сторін довіреності у її тексті.<br />
Окремої уваги заслуговує поняття «передоручення». Зокрема довіреність в порядку передоручення, нотаріально посвідчується лише після отримання основної довіреності. При цьому в даній довіреності має зазначатися право на передоручення, або представник за основною довіреністю надасть належні докази, що він вимушений до таких дій в інтересах охорони прав довірителя.<br />
<br />
Щодо своєї дії, то довіреність, яка видана за передоручення, є чинною в межах строку дії основної довіреності.<br />
Слід звернути увагу на такий важливий елемент будь-якої довіреності як дата її складання (підписання). У випадку, коли такий реквізит буде відсутній, то відповідно до вимог законодавства України цей факт спричинить визнання її нечинною і відповідно не виникне жодних правових наслідків після її видачі. Щодо строку дії довіреності, то він може як зазначатися в її тексті, так і не вказуватися. У випадку відсутності вказівки на строк дії, довіреність є чинною до виникнення обставин, які припиняють представництво<br />
<br />
Враховуючи вищевказане положення, у випадку відсутності строку дії в тексті основної довіреності нотаріус має право відмовити у посвідченні довіреності в порядку передоручення.<br />
Представництво за довіреністю може бути припинено з наступних підстав:<br />
* у випадку закінчення строку довіреності;<br />
* скасування довіреності особою, яка її видала;<br />
* відмови представника від вчинення дій, передбачених довіреністю;<br />
* припинення юридичної особи, яка видала довіреність або якій видана довіреність;<br />
* смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;<br />
* смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.<br />
У разі смерті довірителя представник має право виконувати свої повноваження для вчинення дій, невиконання яких може викликати настання збитків.<br />
<br />
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%BA%D1%83_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96&diff=4937Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні2017-12-31T12:17:14Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю] * [http://zakon2.rada.gov.ua/l...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р. “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”]<br />
== Строки розрахунку при звільненні ==<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ч.1 ст. 47 КЗпП] України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.<br />
<br />Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. <br />
<br /><br />
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. У випадку, коли працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок. Про нараховані суми власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі виникнення спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець зобов’язаний виплатити неоспорювану суму.<br />
== Затримка розрахунку при звільненні ==<br />
У зв’язку з невиплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені законом, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. А при не проведенні його до розгляду справи в суді - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. <br />
<br /><br />
У випадках виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.<br />
Отже, за загальним правилом, у зв’язку з несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.<br />
== Позасудовий порядок вирішення спору ==<br />
Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. КТС розглядає спір у присутності працівника протягом 10 днів з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.<br />
<br /><br />
Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.<br />
== Судовий порядок вирішення спору ==<br />
У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися з заявою до суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача. За пред'явлення позову із зазначеною вимогою, сплачується судовий збыі у розмірах встановлених чинним законодавством на день подання позовної заяви до суду.<br />
<br /><br />
Крім того, звільнений працівник має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі порушення його законних прав, шляхом подання позову до суду.<br />
== Порядок визначення розміру середнього заробітку ==<br />
При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995р.<br />
Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. <br />
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.<br />
<br />
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.<br />
== Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні. ==<br />
У випадку порушення законодавства про працю передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУпАП, порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 н. м. д. г.<br />
<br />
[[Категорія:Індивідуальні трудові спори]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_(%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0)_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96_%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0&diff=4250Ядерна та радіоактивна (радіоекологічна) безпека в системі екологічного права2017-10-05T11:34:15Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база: == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про використання яд...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база: ==<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_023/parao64#o64 Конвенція про ядерну безпеку ООН від 17.06.1994]<br />
<br />
== Поняття радіаційна безпека ==<br />
Радіаційна безпека в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"] (ст.1) визначена як дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;<br />
<br />
<br />
== Завдання ядерного законодавства ==<br />
Основними завданнями ядерного законодавства відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 ст. 3 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"] є:<br />
<br />
# правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;<br />
# створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;<br />
# встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;<br />
# визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;<br />
# забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;<br />
# сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.<br />
<br />
===Основними цілями Міжнародної конвенції з ядерної безпеки=== <br />
Координація та об’єднання зусиль по забезпеченню ядерної безпеки - порівняно новий напрям міжнародного співробітництва у сфері мирного використання ядерної енергії. Одна із особливостей цього напряму полягає в тому, що він дедалі більше набуває міжнародно-правових форм. Свідченням цього є прийняття Міжнародної конвенції з ядерної безпеки (1994 p), яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 р.<br />
<br /><br />
'''Конвенція має наступні цілі:'''<br />
* досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;<br />
* створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;<br />
* відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.<br />
<br />
== Основні принципи ядерного та радіаційного захисту ==<br />
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:<br />
* не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;<br />
* величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;<br />
* опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.<br />
<br />
=== Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту===<br />
Основними принципами державної політики у сфері використання <br />
ядерної енергії та радіаційного захисту є:<br />
# пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;<br />
# забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів<br />
# заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший <br />
# негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління; <br />
# забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;<br />
# відкритість і доступність інформації, пов'язаної звикористанням ядерної енергії;<br />
# забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом; <br />
# створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження; <br />
# створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження; <br />
# забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;<br />
# встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;<br />
# розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;<br />
# розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;<br />
# розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;<br />
# нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;<br />
# створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;<br />
# створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;<br />
# захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;<br />
# участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;<br />
# заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;<br />
# дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;<br />
# встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;<br />
# виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;<br />
# розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.<br />
<br />
==Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки ==<br />
<br />
''Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки'' - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії. <br />
<br />
Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері икористання ядерної енергії.<br />
<br />
Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з <br />
урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері <br />
використання ядерної енергії. <br />
<br />
Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки <br />
затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, <br />
підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України. <br />
(ст.8 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»)<br />
[[Категорія: Екологічне право]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8&diff=4162Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи2017-09-28T14:53:32Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і св...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. № 1706-VII.]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1636-18 Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ.]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII.]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 357. 51 XII.]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/8. 98-ВР.] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. № 2409. 2-ІІІ.] <br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014р. № 1556-VII.]<br />
<br />
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==<br />
Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. <br />
Також Держава гарантує захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання Громадянин України, іноземців або осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні.<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ==<br />
1. Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури.<br />
''(абз. 3 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»)''<br />
<br /><br />
2. Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.<br />
''(ч. 5 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»)''<br />
<br /><br />
3. Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи - підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.<br />
''(ч. 6 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»)''<br />
<br /><br />
4. Заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.<br />
''(ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» )''<br />
<br /><br />
5. З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для внутрішньо переміщених осіб регіональні довгострокові програми з пільгового кредитування (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла.<br />
''(ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).''<br />
<br /><br />
6. У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.<br />
''(ч. 3 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» )''<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених Законом України «Про зайнятість населення» ==<br />
<br />
=== До заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб належать: === <br />
* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування, а також витрат для проходження за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;<br />
<br />
* компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.<br />
<br />
* компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менше ніж на дванадцять календарних місяців, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб. Сума компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.<br />
<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» ==<br />
Упродовж строку тимчасової окупації внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим звільняється від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.<br />
''(п. 14.2 ст. 14 Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»)''<br />
<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ==<br />
* Особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. ''(ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»)''<br />
* Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", не може перевищувати 180 календарних днів. (ч. 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»)<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» ==<br />
На час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.<br />
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.<br />
''(ч. 1 ст. 2 Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»)''<br />
<br />
== Пільги внутрішньо переміщених осіб передбачених: Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом України «Про професійно-технічну освіту» Законом України «Про охорону дитинства» Законом України «Про вищу освіту» ==<br />
<br />
Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.<br />
<br />
Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:<br />
# повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;<br />
# пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;<br />
# соціальної стипендії;<br />
# безоплатного забезпечення підручниками;<br />
# безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;<br />
# безоплатного проживання в гуртожитку;<br />
# інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=3332Порядок розірвання трудового договору2017-06-30T12:26:16Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВРК|http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України // Верховна Рада УРСР; Кодекс України, Закон, Кодекс від 10.12.1971 № 322-VII]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу // Мін'юст У]<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи працівника [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)] == <br />
<br />
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на визначений строк чи строковий договір.<br />
<br /><br />
'''''1) Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.'''''<br />
Відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.<br />
<br /><br />
<br />
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.<br />
У заяві, якою працівник попереджує власника або уповноважений ним орган про намір припинити трудові відносини, зазначення причин такого звільнення є не обов'язковим. Заява про звільнення може бути подана як у період роботи, враховуючи й час випробування, так і при відсутності на роботі, наприклад у період відпустки чи тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою. <br />
Протягом двотижневого строку попередження трудовий договір зберігає свою силу для обох сторін. Власник або уповноважений ним орган не має права звільнити працівника до закінчення строку попередження. До закінчення двотижневого строку працівник також не має права залишити роботу. Дострокове залишення працівником роботи дає право власнику або уповноваженому ним органу розірвати трудовий договір за своєю ініціативою як за прогул без поважних причин.<br />
В межах двотижневого строку працівнику належить право відкликати свою заяву або в іншій формі повідомити власника або уповноважений ним орган про зміну свого наміру розірвати трудовий договір. В разі відмови працівника від раніше поданої ним заяви про звільнення власник або уповноважений ним орган не мають права звільнити працівника з посиланням на його ініціативу про припинення трудових відносин. Виняток зроблено (ч. 2 ст. 38 КЗпП) лише для випадків, коли на місце працівника, який виявив бажання звільнитись, запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Пленум Верховного Суду України в п.12 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» уточнив, що це може бути тоді, коли на місце працівника, що звільняється, запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства (ч. 2 ст. 24 КЗпП).<br />
<br />
По закінченні двотижневого строку попередження власник або уповноважений ним орган видає наказ, і працівник припиняє виконання своїх трудових обов'язків. Якщо працівник після закінчення строку попередження не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не мають права звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.<br />
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.<br />
<br />
'''''2) Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника'''''<br />
Відповідно до ст. 39 КЗпП строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 КЗпП.<br />
Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41 КЗпП) ==<br />
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:<br />
<br /><br />
'''''1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.''''' <br />
Варто зазначити, що відповідно до статті 42 КЗпП при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.<br />
<br />
За загальним правилом про розірвання трудового договору з працівником власник або уповноважений ним орган зобов'язаний під розписку попередити працівника особисто не пізніше ніж за два місяці до звільнення, одночасно запропонувавши працівникові іншу роботу на цьому ж підприємстві.<br />
Також доцільно звернути увагу на те, що стаття 42-1 КЗпП передбачає, що працівники, звільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору, у разі якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. <br />
<br />
'''''2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.'''''<br />
Звільнення працівника за такою підставою як невідповідність працівника займаній посаді можливе за ініціативою власника або уповноваженого ним органу у випадку дискваліфікації, відсутності документа про освіту, досвіду трудової діяльності. Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися також у стані здоров'я, що перешкоджає продовженню роботи. Наявність протипоказань обов'язково фіксується у медичному висновку, згідно з яким працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж раніше ним виконувана. У такому випадку власник або уповноважений ним орган може перевести працівника на іншу менш кваліфіковану або більш легку роботу (за його згодою), з урахуванням медичного висновку або звільнити такого працівника у разі неможливості переведення його на легшу роботу). <br />
<br /><br />
'''''3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.''''' <br />
<br /><br />
Застосування цієї норми можливе за таких умов:<br />
* працівником допущено невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових функцій навмисно;<br />
* зазначене невиконання або неналежне виконання трудових функцій стосується саме трудових обов'язків, визначених трудовим договором;<br />
* систематичність невиконання обов'язків.<br />
За загальним правилом для звільнення працівника за такою підставою власник або уповноважений ним орган повинен застосувати до працівника заходи дисциплінарного впливу, витребувати у працівника пояснення в письмовій формі стосовно вчиненого проступку. <br />
<br /><br />
'''''4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.'''''<br />
<br /><br />
'''Прогул''' - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом).<br />
Для звільнення працівника за такою підставою власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, підтверджуючі відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.<br />
Доцільно зазначити, що невихід на роботу у зв'язку із самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, залишення роботи без попередження власника чи уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника. <br />
<br />
'''''5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.'''''<br /><br />
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.<br />
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.<br />
При цьому слід зазначити, що вихід на роботу хоча б на один день перериває цей строк. І надалі чотиримісячний строк повинен обчислюватися знову. Підсумовуватися періоди нез'явлення на роботу тривалістю менш як чотири місяці не можуть. <br />
<br />
'''''6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.'''''<br />
При цьому, поновлення є підставою для звільнення тільки в тому випадку, якщо воно проводиться відповідно до законодавства.<br />
Поновлення на роботі можливе у таких випадках:<br />
* згідно з рішенням суду, якщо працівник звільнений без законних підстав;<br />
* якщо працівник звільнений без погодження з профспілковим органом, (у випадку, коли погодження з профспілковим органом є обов'язковим згідно з законом);<br />
* у випадку, якщо працівника звільнено з роботи у зв'язку з незаконним засудженням. <br />
<br />
'''''7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.'''''<br />
Для звільнення працівника з цієї підстави достатньо одноразового вчинення такого факту порушення трудової дисципліни.<br />
Підтвердженням факту появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння може слугувати медичний висновок за результатами огляду працівника, а також акт, який складено керівництвом за участі представників громадськості. <br />
<br />
'''''8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.'''''<br />
<br /><br />
Звільненими за такою підставою можуть бути працівники, провина яких встановлена вироком суду, що набрав законної сили, або підтверджена постановою компетентного органу про накладання адміністративного стягнення.<br />
<br />
'''''9) призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.'''''<br />
'''''10) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.'''''<br />
<br />
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і6 статті 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.<br />
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 стаття 43 КЗпП]) ==<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.<br />
<br /><br />
<br />
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.<br />
<br /><br />
<br />
Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.<br />
<br />
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.<br />
<br /><br />
<br />
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.<br />
<br />
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) == <br />
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 43-1 КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:<br />
# ліквідації підприємства, установи, організації;<br />
# незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;<br />
# звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;<br />
# поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;<br />
# звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;<br />
# звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;<br />
# звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;<br />
# звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;<br />
# призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.<br />
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
<br />
== Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) ==<br />
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".<br />
<br />
Якщо власник або уповноважений ним орган, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.<br />
<br />
У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.<br />
<br />
== Порядок проведення розрахункупри звільненні з роботи працівника ==<br />
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, здійснюється в день звільнення.<br />
<br /><br />
Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після подання звільненим працівником вимоги про розрахунок.<br />
<br /><br />
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому разі повинен у зазначений в цій статті строк виплатити не оскаржувану ним суму.<br />
<br />
== Вихідна допомога при звільненні працівника ==<br />
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 Кодексу (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку.<br />
<br />
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 Кодексу) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.<br />
<br /><br />
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 Кодексу) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.<br />
<br />
[[Категорія: Трудове право]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC&diff=2355Договір управління майном2017-03-01T15:18:32Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == НОРМАТИВНА БАЗА == # [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [http://zakon2.ra...</p>
<hr />
<div>== НОРМАТИВНА БАЗА ==<br />
<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський Кодекс України]<br />
# http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_3650486.html<br />
# http://sudreestr.org.ua/reestr/rishennya-79461/<br />
# http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8702720<br />
<br />
== Поняття, предмет та форма договору управління майном ==<br />
<br />
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1029 Цивільного кодексу України] за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).<br />
<br />
Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.<br />
<br />
Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути предметом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.<br />
<br /><br />
Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
<br />
Істотними умовами договору управління майном є: <br /><br />
перелік майна, що передається в управління та розмір і форма плати за управління майном.<br />
Строк управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах.<br />
<br />
== Установник управління ==<br />
Установником управління є власник майна. Якщо власником майна є фізична особа, місце перебування якої невідоме або її визнано безвісно відсутньою, установником управління є орган опіки та піклування. Якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування. Якщо власником майна є неповнолітня особа, установником управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Якщо власником майна є особа, цивільна дієздатність якої обмежена, установником управління є її піклувальник. У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.<br />
<br />
== Управитель ==<br />
Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем. Управитель діє без довіреності. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.<br />
<br />
== Права та обов'язки сторін договору управління майном ==<br />
<br />
Управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління. Управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління, відповідно до статті 396 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] .<br />
<br />
Управитель управляє майном особисто, крім випадків, встановлених статтею 1041 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто.<br />
<br />
Крім того, майно, що є предметом договору застави, може бути передане в управління. Установник управління зобов'язаний попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави. Якщо установник управління не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном. Звернення стягнення на майно, передане в управління, за вимогою кредитора установника управління не допускається, крім випадку визнання установника управління банкрутом або звернення стягнення за вимогою заставодержателя на майно, що є предметом договору застави. У разі визнання установника управління банкрутом договір управління цим майном припиняється і воно включається до ліквідаційної маси.<br />
<br />
== Інші істотні умови договору ==<br />
<br />
Управитель може доручити іншій особі (замісникові) вчинити від його імені дії, необхідні для управління майном, якщо це передбачено договором управління майном або цього вимагають інтереси установника управління або вигодонабувача у разі неможливості отримати в розумний строк відповідні вказівки установника управління. Управитель відповідає за дії обраного ним замісника, як за свої власні.<br />
<br /><br />
Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном. Управитель майном, якщо це передбачено законом або укладеним відповідно до нього договором, має право відраховувати належні йому відповідно до частини першої цієї статті грошові суми безпосередньо з доходів від використання майна, переданого в управління.<br />
<br />
== Відповідальність управителя ==<br />
<br />
Управитель, який не виявив при управлінні майном належної турботливості про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві - упущену вигоду. Управитель відповідає за завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Субсидіарна відповідальність управителя, встановлена частиною другою цієї статті, настає також у разі вчинення правочинів з перевищенням наданих йому повноважень або встановлених обмежень, за умови, що треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не могли знати про перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень. У цьому разі установник управління може вимагати від управителя відшкодування завданих ним збитків.<br />
<br />
== Припинення договору управління майном ==<br />
<br />
==== Договір управління майном припиняється у разі: ====<br />
<br />
# загибелі майна, переданого в управління;<br />
# припинення договору за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням його строку<br />
# смерті фізичної особи - вигодонабувача або ліквідації юридичної особи - вигодонабувача, якщо інше не встановлено договором;<br />
# відмови вигодонабувача від одержання вигоди за договором;<br />
# визнання управителя недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності або смерті;<br />
# відмови управителя або установника управління від договору управління майном у зв'язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном;<br />
# відмови установника управління від договору з іншої, ніж указана в пункті 6 цієї частини, причини за умови виплати управителеві плати, передбаченої договором;<br />
# визнання фізичної особи - установника управління банкрутом;<br />
# повного завершення виконання сторонами договору управління майном;<br />
# дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено цим договором, або за рішенням суду.<br />
<br />
У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк. У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, або майно, набуте від такого управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором.<br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0&diff=2346Договір дарування нерухомого майна2017-03-01T14:40:08Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [http://zakon0.rada.gov.ua/...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
<br />
== Правові аспекти договору дарування нерухомого майна ==<br />
Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в статті ([http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ссилка на статтю])<br />
<br />
Предметом договору дарування можуть бути, зокрема, нерухомі речі.<br />
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст.181 ЦК України]).<br />
<br />
Форма договору дарування нерухомого майна <br />
<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 182 ЦК] України Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Таким чином після набуття права власності на нерухоме майно, право власності на предмет договору слід зареєструвати відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].<br />
<br />
== Порядок оформлення договору дарування нерухомого майна ==<br />
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 55 Закону України “Про нотаріат”] посвідчення договорів про відчуження квартири, будинку та іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження квартири, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на це майно, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують. <br />
<br />
При посвідченні договору дарування нотаріус встановлює особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, та визначається обсяг їх цивільної дієздатності.<br />
<br /><br />
При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов’язаний ознайомитися з установчими документами, свідоцтвом про державну реєстрацію і витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців цієї юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності.<br />
Крім того, при посвідченні договору дарування житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.<br />
<br />
== Особливості укладення договору нерухомого майна, що перебуває у спільні власності подружжя == <br />
<br />
<br />
Існують особливості укладання договору дарування, коли його учасниками є подружжя. Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 67 Сімейного кодексу України] (далі - СК) чоловік, дружина мають право укласти з іншою особою договір дарування щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. <br /><br />
Якщо об’єктом договору дарування є спільне майно подружжя, то повинна бути нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя. Оскільки для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово і нотаріально засвідчена (ст. 65 СК). При посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.<br />
<br />
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Тому, на осіб, які припинили шлюбні відносини, проте мають нерухоме майно та намір укласти договір дарування, поширюються вказані вище правила, щодо нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна.<br />
<br />
== Оподаткування договорів дарування нерухомого майна ==<br />
<br />
Згідно з п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).<br />
<br />
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено п. 174.6 ст. 174 розділу IV Кодексу, згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.<br />
<br /><br />
Так, за ставкою 5 відс., визначеною п 167.2 ст. 167 Кодексу, оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).<br />
Крім того, відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.<br />
<br /><br />
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).<br />
<br /><br />
Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.<br />
<br /><br />
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.<br />
<br />
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]<br />
<br />
[[Категорія: Договір дарування]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2&diff=1012Оскарження рішень третейських судів2016-12-20T09:40:23Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ "Про Третейські суди"] # [http://zakon0.rada.gov.ua/law...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 ЗУ "Про Третейські суди"]<br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ЗУ "Про судовий збір"]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 "Господарський процесуальний кодекс України"]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11 ПП ВГСУ від 24.10.2011. №10] <br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 ПП ВСУ від 16.06.2009]<br />
<br />
== Поняття третейського суду ==<br />
Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.<br />
<br />
== Підстави оскарження рішень ==<br />
Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. <br />
<br />
'''Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:'''<br />
<br />
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; <br />
<br /><br />
<br />
До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування" (спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями <br />
підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. За змістом статей 1 та 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у відповідних спорах, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Зазначені справи не підлягають розгляду у третейських судах.<br />
Справи в усіх інших спорах, не зазначених вище, підлягають розгляду в судах та/або в господарських судах України, або за домовленістю сторін у третейських судах, у тому числі за кордоном (частина друга статті 26 названого Закону). <br />
<br />
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; <br />
<br />
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; <br />
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»; <br />
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.<br />
<br />
== Суб’єкти оскарження ==<br />
Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.<br />
<br />
== Строки оскарження ==<br />
<br />
Три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про <br />
прийняття рішення третейського суду.<br />
<br />
<br />
== Вартість ==<br />
<br />
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, фізичною особою - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати<br />
<br />
[[Категорія: Оскарження рішення суду]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97&diff=954Порядок реєстрації релігійної організації2016-12-19T17:10:54Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: === Нормативно-правова база === * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України //...</p>
<hr />
<div>=== Нормативно-правова база ===<br />
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України // Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР;]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України // Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Про свободу совісті та релігійні організації // Верховна Рада УРСР; Закон від 23.04.1991 № 987-XII]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань // Верховна Рада України; Закон від 15.05.2003 № 755-IV]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Про звернення громадян // Верховна Рада України; Закон від 02.10.1996 № 393/96-ВР]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього // Мінкультури України; Наказ, Стандарт від 18.04.2012 № 366*]<br />
<br />
'''Державна реєстрація релігійної організації відбувається у 2 етапи:''' <br />
# реєстрація статутних документів; <br />
# державна реєстрація юридичної особи.<br />
<br />
<br />
<br />
<br />
== Реєстрація статуту релігійної організації ==<br />
'''Послідовність дій одержувача послуги:'''<br />
* Подання до Мінкультури повного пакета документів, визначених розділом ІІІ Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього;<br />
* Отримання письмового повідомлення про прийняте рішення;<br />
* Отримання однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до нього) та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).<br />
<br /><br />
<br />
Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з частиною другою статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації"»] представляє релігійне об’єднання, до Мінкультури подається:<br />
# заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання;<br />
# статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках;<br />
<br /><br />
До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:<br />
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);<br />
* перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з'їзду (конференції) засновників тощо);<br />
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).<br />
<br /><br />
<br />
Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до Мінкультури подається:<br />
# заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію;<br />
# статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.<br />
<br /><br />
<br />
До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", додатково подаються:<br />
* належним чином засвідчена копія рішення (витяг) про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації;<br />
* належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;<br />
* належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).<br />
<br />
<br /><br />
<br />
'''Відмова в реєстрації статуту релігійної організації'''<br />
<br /><br />
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» у реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) може бути відмовлено, якщо її статут (положення) (зміни до них) або діяльність суперечать чинному законодавству.<br />
Діяльністю релігійної організації, що суперечить чинному законодавству та може бути припинена у судовому порядку, згідно з положеннями частини четвертої статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», вважаються:<br />
* вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;<br />
* поєднання обрядової чи проповідницької діяльності релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і гідність особи;<br />
* систематичне порушення релігійною організацією встановленого законодавством порядку проведення публічних релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів тощо);<br />
* спонукання громадян до невиконання своїх конституційних обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями громадського порядку чи посяганням на права і майно державних, громадських або релігійних організацій.<br />
<br /><br />
У наказі про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них) зазначаються підстави для відмови. У разі відмови у наданні адміністративної послуги заявнику протягом десяти днів з дати прийняття відповідного рішення направляються письмове повідомлення та копія наказу Мінкультури про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації (змін до них).<br />
Кінцевим етапом надання адміністративної послуги є отримання одержувачем однієї копії наказу Мінкультури про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), що засвідчена у встановленому порядку, та двох екземплярів статуту (положення) з відміткою про їх реєстрацію (змін, що оформлені у вигляді додатка до статуту (положення) релігійної організації).<br />
<br />
<br />
== Державна реєстрація юридичної особи ==<br />
Після реєстрації статуту релігійна організація звертається до державного реєстратора для включення її до ЄДР та отримання свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.<br /><br />
<br />
'''Перелік документів''', що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи, визначений ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».<br />
Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:<br />
# заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);<br />
# прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;<br />
# виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;<br />
# внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;<br />
# перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів;<br />
# перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;<br />
# прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об’єднання;<br />
# проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;<br />
# формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;<br />
# видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).<br />
Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.<br />
<br />
Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації (ст. 26 ЗУ)<br />
Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:<br />
<br /><br />
* щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів;<br />
* щодо громадського об’єднання, місцевого осередку громадського об’єднання із статусом юридичної особи - не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації;<br />
Державна реєстрація може проводитися у скорочені строки. Підстави, порядок та розмір плати за проведення державної реєстрації у скорочені строки встановлюються Кабінетом Міністрів України.<br />
<br />
''Підстави для відмови у державній реєстрації:''<br />
* документи подано особою, яка не має на це повноважень;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;<br />
* у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи;<br />
* не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;<br />
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;<br />
* документи суперечать статуту громадського формування;<br />
* порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи;<br />
* невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;<br />
* щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;<br />
* документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:<br />
раніше строку, встановленого Законом;<br />
<br />
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;<br />
в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;<br />
* щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій;<br />
* щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів;<br />
* щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;<br />
* щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;<br />
* щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;<br />
* щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.<br />
<br /><br />
<br />
Повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації розміщуються на порталі електронних сервісів у день відмови у державній реєстрації.<br />
<br /><br />
<br />
У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.<br />
Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.<br />
<br />
[[Категорія: Інші питання цивільного права ]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A0%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%96%D0%B7_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8,_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%E2%80%93_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B0%D0%B7_%D1%82%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8E&diff=855Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію2016-12-19T10:58:45Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здій...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база == <br />
<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 р. “Про затвердження Правил постачання природного газу ”].<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30.09.2015 р. “Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам”.]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/554-15 Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».] <br />
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постанова КМУ №1357 від 26.07.1999р. «Про затвердження Правил користування електричної енергією для населення».]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова КМУ №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».]<br />
<br />
== Реструктуризація заборгованості за спожитий газ ==<br />
Відносини між газопостачальними організаціями та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 р. «Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам.]<br />
Пунктом 15 Розділу ІІІ Правил № 2496 визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.<br />
<br /><br />
<br />
У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.<br />
<br /><br />
<br />
Укладення графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов’язань за договором.<br />
У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об’єкт споживача до повного погашення заборгованості».<br />
<br /><br />
<br />
Одночасно, пунктом 4.10 Постанови № 2500 передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з газопостачання споживач повинен звернутися до постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживача.<br />
<br /><br />
<br />
З викладеного вище вбачається, що діючим законодавством України передбачено право, а не обов’язок газопостачального підприємства реструктуризувати заборгованість споживачам. Окрім того, реструктуризація заборгованості можлива лише у разі неплатоспроможності Споживача сплачувати за послуги газопостачання, за умови чіткого виконання Споживачем вимог договору постачання газу побутовим споживачами».<br />
<br />
== Реструктуризація заборгованості за електричну енергію ==<br />
<br />
<br /><br />
Відносини між організаціями, які постачають електричну енергію та споживачами регулюються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1357-99-%D0%BF Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. «Про затвердження Правил користування електричної енергією для населення».]<br />
<br /><br />
<br />
Пунктом 28 Правил встановлено, що у разі відсутності у побутового споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність. <br /><br />
<br />
Таким чином, у будь-якому випадку передбачено обов’язок споживача електричної енергії повідомити енергопостачальну компанію про відсутність коштів на оплату послуг з постачання електричної енергії.<br />
<br />
== Реструктуризація заборгованості за централізоване опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ==<br />
<br />
Відносини між організаціями, які надають послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення і споживачами регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постановою КМУ №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».]<br />
<br /><br />
<br />
Пунктом 10 Правил встановлено, що у разі звернення споживача до виконавця послуги з централізованого опалення із заявою про надання розстрочки такий виконавець починаючи з місяця подання зазначеної заяви щомісяця протягом опалювального періоду виставляє до оплати 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення.<br />
<br /><br />
<br />
Сума неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення виставляється до оплати споживачу протягом міжопалювального періоду щомісяця рівними частинами з травня по вересень включно.<br />
<br /><br />
<br />
Розрахунок та розподіл рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених протягом опалювального періоду 50 відсотків нарахованої протягом опалювального сезону плати за послугу з централізованого опалення здійснюється виконавцем такої послуги.<br />
<br /><br />
<br />
У разі звернення споживача, який не має субсидії на оплату послуги з централізованого опалення, із заявою про надання розстрочки виконавець такої послуги у платіжному документі передбачає графи для зазначення 50 відсотків нарахованої плати за послугу з централізованого опалення протягом опалювального періоду та графи для зазначення розрахованої і розподіленої рівними частинами протягом кожного місяця міжопалювального періоду суми неоплачених 50 відсотків нарахованої плати за таку послугу.<br />
<br />
== Загальні правила реструктуризації заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію == <br />
<br />
<br /><br />
Згідно норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/554-15 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію»], заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Слід зазначити, що Закон є нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу. Інші нормативні акти приймаються на основі, у відповідності та на виконання Закону.<br />
<br /><br />
<br />
Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами — надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуг.<br />
<br /><br />
<br />
На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків — для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги».<br />
<br />
'''Протягом періоду сплати боргу:''' <br />
* пеня на суму заборгованості не нараховується, проте можливе нарахування пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості;<br />
* можливе нарахування субсидії на загальних підставах;<br />
* якщо борг реструктуризовано, і ви вчасно сплачуєте свої внески, комунальне підприємство не має права подати позов до суду про стягнення боргу;<br />
<br />
<br />
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D1%8F%D0%BA_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96&diff=352Цивільно-правовий договір як форма залучення осіб до праці2016-10-11T14:44:49Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] # [http://zakon2...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] <br />
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”]<br />
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2240-14/ed20050722 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”] <br />
# Лист Міністерства праці та соціальної політики України № 06/1-4/200 від 26.12.2003 “Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду ”<br />
<br />
== Визначення поняття цивільно-правового договору == <br />
<br />
Цивільно — правові договори вже давно є одним із найпопулярніших складових механізму оптимізації витрат на оплату праці. Однак для того, щоб правомірно застосовувати його у своїй діяльності, сторони договору повинні враховувати його особливості та основні відмінності від трудового договору. <br />
<br /><br />
<br />
Відповідно до ст. 21 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзпП України] трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт.<br />
<br /><br />
<br />
Згідно ст. 626 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. <br />
Відносини що пов'язані із укладенням трудового договору регулюються нормами трудового права, відносини, що виникають з укладенням цивільно-правовиих договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного права. Тому необхідно відрізняти трудовий договір від цивільно — правових договорів (далі ЦПД).<br />
<br />
=== Відмінності між трудовим договором та цивільно-правовим ===<br />
<br />
<br />
== Порядок укладення: ==<br />
<br />
Загальний порядок укладення трудового договору встановлено в статті 24 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], якою, зокрема, передбачено укладення такого договору, як правило, в письмовій формі. Водночас ця норма не забороняє укладати його в усній формі, крім випадків, коли дотримання письмової форми є обов’язковим.<br />
<br />
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу або розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.<br />
<br />
Залучення фізичних осіб до праці (крім укладення трудового договору) можливе також шляхом укладення з ними цивільно -правового договору (договорів цивільно-правового характеру). Зазвичай це договір підряду на виконання певної роботи або договір про надання послуг. <br />
<br />
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 208 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] такі договори між фізичною та юридичною особою мають укладатися в письмовій формі.<br />
<br />
<br />
<br />
== Сторони ==<br />
<br />
Стороною трудового договору є роботодавець та робітник-тобто фізична особа. <br />
<br />
Сторонами за цивільно-правовим договором є виконавець робіт та замовник. Виконавцем робіт за цивільно-правовим договором може бути як громадянин — фізична особа, так і організація — юридична особа.<br />
<br />
== Строк ==<br />
ЦПД укладається на певний строк та на виконання конкретної роботи, тому ці умови мають бути чітко прописані в договорі ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст.846, 905 ЦК України]).<br />
<br />
Трудовий договір може бути: <br />
* безстроковим, що укладається на невизначений строк; <br />
* на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; <br />
* таким, що укладається на час виконання певної роботи ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 23 КзпП України])<br />
<br />
== Предмет договору ==<br />
<br />
За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. По закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.<br />
<br />
За цивільно — правовим договором виконавці робіт до штату роботодавця не включаються. Вони самостійно вирішують питання свого виробничого процесу, виконують роботу на свій ризик.<br />
З чого слідує, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. <br />
Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт. За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-як роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади.<br />
<br />
== Трудова дисципліна ==<br />
<br />
Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, (не зобов'язаний дотримуватися графіку роботи, встановленого підприємством) та інші локальні акти підприємства (різного роду положення, колективні договори), він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. <br />
<br />
За трудовим договором працівник має виконувати вимоги внутрішнього трудового розпорядку, встановлені адміністрацією підприємства, де він працює, дотримуватися трудової дисципліни (статті 139–152 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]), тобто адміністрація контролює сам процес виконання працівником його обов’язків.<br />
<br />
<br />
== Оплата праці ==<br />
<br />
За трудовим договором роботодавець виплачує заробітну плату. Розмір заробітної плати не може бути нижчим законодавчо встановленого мінімуму, оплата проводиться в строки передбачені чинним законодавством України. <br />
<br />
За ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Розмір, порядок, умови, строки виплати винагороди за договором встановлюються за домовленістю сторін.<br />
<br />
== Соціальні гарантії ==<br />
Виконавець за ЦПД позбавлений соціальних гарантій (права на відпустку, матеріальну допомогу, різного роду компенсації, лікарняні тощо), за цивільно — правовим договором не роблять запису у трудову книжку, стаж роботи підтверджується оригіналом договору.<br />
<br />
Водночас відповідно до п.а ч.3.ст. 56 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”] робота за угодами цивільно-правового характеру (ЦПД) за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.<br />
<br />
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у в'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання.<br />
<br />
Особи ж, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами , беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.<br />
<br />
== Відповідальність сторін ==<br />
<br />
Відповідальність виконавця роботи за порушення цивільно-правових договорів насамперед має встановлюватися самим договором (пеня, штраф тощо). У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.<br />
<br />
Крім того, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору (пункт 3 статті 3, ст. 627 ЦКУ), тобто сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Більше того, на підставі частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в цивільно-правовому договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегульовувати відносини на власний розсуд. І не можуть відступити, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.<br />
<br />
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.<br />
<br />
[[Категорія: оплата праці]]</div>Iryna.malanchukhttps://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC_%D1%96%D0%B7_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%96_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&diff=351Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності2016-10-10T14:26:21Z<p>Iryna.malanchuk: Створена сторінка: == Нормативна база == * 1[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .Конституція України] * 2.[http://zakon5...</p>
<hr />
<div>== Нормативна база ==<br />
* 1[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 .Конституція України]<br />
* 2.[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br />
* 3.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]” <br />
* 4.[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова КМУ від 17 жовтня 2012 р. № 1051 “Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]”<br />
== Хто може звернутись ==<br />
<br />
Згідно Земельного кодексу України кожен українець, якому виповнилось 18 років, може отримати безкоштовно землю для різних потреб.<br /><br />
Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.<br />
<br />
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам == <br />
<br />
<br />
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання.<br />
<br /><br />
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:<br />
<br />
* - для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;<br />
* - для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;<br />
* - для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;<br />
* - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;<br />
* - для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;<br />
* - для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.<br />
<br />
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==<br />
<br />
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.<br />
<br /><br />
Таким органом щодо земель комунальної власності, переважно розташованих в межах населених пунктів, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а щодо земель державної власності, які, як правило, розташовані за межами населених пунктів, є:<br />
* - при наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства - Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області;<br />
* - при наданні земельних ділянок в інших випадках - райдержадміністрація.<br />
<br />
== Вимоги до заяви (клопотання) ==<br />
<br />
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації). <br />
До клопотання потрібно додати:<br />
* - викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки;<br />
* - погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);<br />
* - копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);<br />
* - документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).<br />
* - За результатами розгляду клопотання, уповноважений орган повинен прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.<br />
<br />
== Термін розгляду такої заяви (клопотання) ==<br />
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін. <br /><br />
За цей час його або задовольняють, тобто приймається рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або відмовляють. <br />
Якщо клопотання не задовольнили, то ця відповідь повинна бути чітко аргументована в письмовому вигляді.<br /><br />
<br /><br />
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації і т.д.<br />
<br />
<br />
== Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==<br />
<br />
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.<br /><br />
<br />
Щоб знайти таку організацію можна:<br />
* - звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю, і запитати їх, яка організація це робила;<br />
* - звернутися до місцевої ради - як правило, на території сільської чи міської ради працюють кілька землевпорядних організацій;<br />
* - звернутися в районний (міський) відділ (управління) Держгеокадастру України і дізнатися, які організації працюють на території Вашого району або населеного пункту;<br />
* - здійснити пошук в мережі Інтернет.<br />
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки. При необхідності, землевпорядник встановить прикордонні знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Надалі це дозволить, при необхідності, відновлювати межі ділянки і краще захистити право на землю.<br />
<br /><br />
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією)на підставі укладеного з Вами договору. <br /><br />
Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців. <br />
Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню компетентними органами відповідно до статті 186-1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]<br />
<br />
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі == <br />
<br />
Після погодження компетентними органами проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Таку реєстрацію здійснюють реєстратори в територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України, проте заяву про державну реєстрацію земельної ділянки слід подавати центрів надання адміністративних послуг у відповідному регіоні. <br />
<br /><br />
До заяви додається документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.<br />
<br /><br />
За результатами розгляду заяви, якщо подані документи складені правильно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє земельну ділянку в Державному земельному кадастрі і видає Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера<br />
<br />
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==<br />
<br />
Після зазначених вище дій, необхідно подати до органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.<br />
<br />
До клопотання слід додати:<br />
* - Екземпляр погодженого проекту, землеустрою щодо відведення земельної ділянки;<br />
* - Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. <br />
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.<br />
<br />
<br />
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==<br />
<br />
Після прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність новий власник реєструє право власності на земельну ділянку. Таку реєстрацію можна провести за вибором в центрах надання адміністративних послуг або в нотаріусів.<br />
<br />
Після реєстрації права власності на земельну ділянку видається Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З цього часу право власності на земельну ділянку зареєстровано державою.<br />
<br />
[[Категорія:Права власності на землю]]</div>Iryna.malanchuk